Перегляд за Автор "Nakonechnyi, D. O."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Characteristics of crystallographic changes in tear in different stages of diabetic retinopathy("Чорномор'я", 2018-12) Bezkorovayna, I. M.; Nakonechnyi, D. O.; Bezkorovayna, A. O.; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайна, Анна ОлександрівнаIntroduction. Studying the specific crystallographic signs of tear in the development of diabetic retinopathy is of an extraordinary interest in clinical practice. Aim. To study the changes in the crystollografic signs of tear depending on a stage of diabetic retinopathy. Materials and methods. Under our supervision, there were 84 patients (145 eyes) with diabetes mellitus. Patients were divided into three groups according to the classification of diabetic retinopathy by N.V. Pasechnikova and V.O. Naumenko, adopted by the XII-th Ukrainian Congress of Ophthalmologists. Group 1 consisted of 36 patients (58 eyes) with non-proliferative diabetic retinopathy (NPDRP); Group 2 consisted of 25 patients (42 eyes) with pre-proliferative diabetic retinopathy (PPDRP); Group 3 consisted of 23 patients (45 eyes) with proliferative diabetic retinopathy (PDRP). Results. A vast intermediate area and single point inclusions in the amorphous and intermediate areas of the tear facie was noted in 81% of the NPDRP patients (р<0.01); the pathologic crystallization in the amorphous area of the tear facie and a prevalence of large-size crystals and vast intermediate areas was in 74% of the PPDRP patients (р<0.01); and the increased density of crystal arrangement and single brown crystals were in 93% of the PDRP patients (р < 0.01). Conclusions. A relationship was defined between the changes in the tear crystallography type in the patients with PPDRP and PDRP, who had a crystollogram of type 3 and type 4, respectively, (p <0.01). The additional crystallographic sings of tear, the changes in which correspond to different stages of DRP, were also defined.Документ Psychological aspects of examination of ophthalmic patients with diabetic retinopathy(Aluna Publishing, 2019-05) Bezkorovayna, A. O.; Nakonechnyi, D. O.; Bezkorovayna, I. M.; Безкоровайна, Анна Олександрівна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайна, Ірина МиколаївнаSummary. Introduction. Nowadays there are a number of questionnaires with a score assessment of mental disorders. However, they are not adapted to the specific manifestations of DRP and require additional correction. Aim. To determine the criteria of necessity of psychological help for the patient with DRP. Materials and methods. 96 patients with DRP. The methods of the study were as follows: functional diagnostic examinations (visometry without correction and with optimal correction, direct and indirect ophthalmoscopy, optical coherent tomography of the retina and the optic disc); the assessment of mental state of patients using original and adapted tests. Results. The criteria of necessity of specialized psychological help for the patient with DRP are: level of fatigue manifestations in points is higher than 33 for patients with NPDRP, 49 with PPDRP and 56 with PDRP (according to the mean values of the total score of MFI at the corresponding stage of DRP); veracity of at least 2 statements from the additional questions and/or high values (>12) of at least 2 MFI subscales; changes in cognitive function, classified as severe or moderate. Conclusions. The integrated, modified questionnaire for patient's mental condition assessment, based on MFI for fatigue manifestations, MMSE for cognitive impairment and the additional questions provides a reliable way to determine the criteria for specialized psychological help necessity.Документ Аналіз ригідності оболонок і стан гідродинаміки очей при короткозорості(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Наконечный, Денис Александрович; Bezkorovayna, I. M.; Nakonechnyi, D. O.Великий науковий і практичний інтерес представляють результати вивчення еластичності і ригідності зовнішньої оболонки ока і діагностика прогресування міопічного процесу на основі показників еластотонографії. Мета дослідження. Оцінити показники ригідності зовнішньої оболонки ока апланаційною еластотонографією Кальфа-Плюшко-Вургафта та вивчити вплив їх змін на прогресування міопічного процесу. Матеріали та методи дослідження. Нами обстежено 84 пацієнта (168 очей), віком від 16 до 38 років. Серед них 138 очей з середнім сферичним еквівалентом (від -3,25Д до -20,0Д) і 30 очей з еметропією (контрольна група). Усім дослідженим проводилась методика апланаційної еластотонографії Кальфа-Плюшко-Вургафта, яка була використана нами для дослідження стану ригідності оболонок ока при короткозорості і оцінки прогресування міопічного процесу. Результати дослідження. У міопів середнього і високого ступенів при порівнянні даних обстеження з параметрами, отриманими у еметропів, виявлено, що додатковим критерієм прогресування короткозорості може бути вивчення ригідності оболонок ока шляхом апланаційної еластотонографії Кальфа-Плюшко-Вургафта. Ця методика, на відміну від раніше застосовуваної для обстеження міопічних очей еластотонометрії, дозволяє більш повноцінно дослідити еластичність склеральної капсули ока, так як враховує накопичення залишкових деформацій фібрилами склери після компресійного навантаження і може виявити скриті порушення ригідності. Вкорочення посткомпресійного еластопідйому на 1,5мм порівняно з першочерговим свідчить про прогресування міопічного процесу. Виявлена пряма сильна кореляція між величиною посткомпресійного вкорочення еластопідйому і величиною міопічної рефракції. Коефіцієнт кореляції рівний 0,97 достовірний з вірогідністю безпомилкового прогнозу p>99%. Висновок. Додатковим діагностичним критерієм прогресування короткозорості є дослідження ригідності оболонок ока шляхом апланаційної еластотонографії Кальфа-Плюшко-Вургафта. Вкорочення посткомпресійного еластопідйому більш ніж на 1,5мм порівняно з першочерговим свідчить про прогресування міопічного процесу, оскільки характеризує погіршення ригідності оболонок ока (r= 0,97 – вірогідність безпомилкового прогнозу p>99%); Большой научный и практический интерес представляют результаты изучения эластичности и ригидности внешней оболочки глаза, а также диагностика прогрессирования миопическом процесса на основе этих показателей. Цель исследования. Оценить показатели ригидности наружной оболочки глаза апланационной эластотонографией Кальфа-Плюшкой-Вургафта и изучить влияние их изменений на прогрессирование миопического процесса. Материалы и методы исследования. Нами обследовано 84 пациента (168 глаз) в возрасте от 16 до 38 лет. Среди них 138 глаз с миопией, со средним сферическим эквивалентом (от -3,25Д к -20,0Д) и 30 глаз с эмметропией (контрольная группа). Всем исследованным проводилась апланационная эластотонография Кальфа-Плюшкой-Вургафта. Результаты исследования. В миопов средней и высокой степени при сравнении данных обследования с параметрами, полученными у эмметропов, выявлено, что дополнительным критерием прогрессирования близорукости может быть изучение ригидности оболочек глаза путем апланационной эластотонографии. Эта методика, в отличие от ранее применяемой для обследования миопических глаз эластотонометрии, позволяет более полноценно исследовать эластичность склеральной капсулы глаза, так как учитывает накопления остаточных деформаций фибриллами склеры после компрессионной нагрузки и может обнаружить скрытые нарушения ригидности. Укорочение посткомпресионного эластоподьема на 1,5 мм по сравнению с первоочередным свидетельствует о прогрессировании миопического процесса. Обнаружена прямая сильная корреляция между величиной посткомпресионного укорочения эластоподъема и величиной миопической рефракции. Коэффициент корреляции равен 0,97 – достоверный, с вероятностью безошибочного прогноза p> 99%. Вывод. Дополнительным диагностическим критерием прогрессирования близорукости является исследование ригидности оболочек глаза путем апланационной эластотонографии Кальфа-Плюшкой-Вургафта. Укорочение посткомпресионного эластоподъема более чем на 1,5 мм по сравнению с первоочередным свидетельствует о прогрессировании миопического процесса, поскольку характеризует ухудшение ригидности оболочек глаза (r = 0,97 - вероятность безошибочного прогноза p> 99%); Introduction. The issues on elasticity and rigidity of the outer eye layer and the diagnosis of the myopia progression based on the findings obtained by elasto-tonography are posing a great scientific and clinical interest. The aim of the study was to estimate the rigidity of the outer eye layer using the applanation elastotonography and to examine the effect of their changes on the myopia progression. Materials and methods. We examined 84 patients (168 eyes), aged 16 to 38 years. Among them, 138 eyes were with medium spherical equivalent (from -3,25D to -20,0D) and 30 eyes were with emmetropia (control group). All patients passed through the applanation elasto-tonography to obtain the findings on the rigidity of the outer eye layers in myopia and to assess the myopia progression. Results. It has been found out that compared with the moderate and high degrees myopia, when comparing the survey with the parameters in the emmetropia group, there is an additional criterion to assess the myopia progression, and this is the analysis of the rigidity of the outer eye layer by the applanation elasto-tonography. This technique, in contrast with the previously used to the study the myopic eyes, allows us to investigate the elasticity of the scleral eye capsule more fully, since it can detect the accumulation of residual sclera deformations by fibrils after the compression and can reveal hidden rigidity disturbances. The shortening of the post-compression elastic rise by 1.5 mm indicates the myopia progression. There is a direct strong correlation between the magnitude of the post-compression elastic rise shortening and the magnitude of myopic refraction. Correlation coefficient equal to 0,97 is reliable with probability of error-free prediction p>99%. Conclusion. An additional diagnostic criterion to assess the myopia progression is the analysis of the rigidity of the ocular layers by using elasto-tonography. The shortening of the post-compression elastic rise more than 1.5 mm in comparison to the previous results indicates the myopia progression because it characterizes the impairment in the rigidity of the eye layers (r = 0.97 - probability of error-free prediction p> 99%).Документ Доцільність застосування сферо-циліндричної корекції зору для близької відстані у пацієнтів пресбіопічного віку з вперше виявленим астигматизмом(Українська медична стоматоллогічна академія, 2018) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Наконечный, Денис Александрович; Bezkorovayna, I. M.; Nakonechnyi, D. O.В статті представлені результати обстеження 43 пацієнтів (86 очей) у віці від 38 до 59 років, у середньому 47 ± 0,8 років. У всіх пацієнтів виявлений астигматизм слабкого ступеню з циліндром (Cyl) від 0,5Д до 1,0Д. На етапі діагностики усім пацієнтам був запропонований варіант сферичної та сферо-циліндричної оптичної корекції, отримані нами дані сформували дві групи порівняння. На початок дослідження 40% (17 пацієнтів) не мали оптичної корекції зблизу, а 60% (26 пацієнтів) мали попередню сферичну корекцію зблизу, яка на момент дослідження їх не задовольняла. У всіх пацієнтів астигматизм слабкого ступеню був діагностований вперше. Величина аддидації зі сфероциліндричною корекцією у порівнянні з сферичною збільшувалася у віці 51-59 років на 0,25D, натомість у віці 38-45 років при застосуванні сферо-циліндричної корекції її величина була меншою на 0,25D, що, на нашу думку, пов’язано з віковим об’ємом акомодації. Середнє значення показників гостроти зору на близькій відстані (33 см) у пацієнтів з сферичною корекцією було кращим – 0,95±0,06 (73±1,4 оптотипи) в порівнянні зі сферо-циліндричною корекцією – 0,61±0,02 (64±0,8 оптотипи). На середній відстані (66 см) краще у пацієнтів з сферо-циліндричною корекцією – 1,58±0,01 (70±0,02 оптотипів) в порівнянні з сферичною корекцією – 0,8±0,05 (55±1,0 оптотипів). Майже усі пацієнти з сферо-циліндричною корекцією відмічали рівномірну чіткість горизонтальних та вертикальних ліній хрестоподібної решітки, натомість при використанні сферичної корекції вони відмічали нерівномірність чіткості горизонтальних або вертикальних ліній. Також, при використанні сферичної корекції найближча точка ясного зору була більш наближеною до ока, в порівнянні з сфероциліндричною корекцією, проте діапазон глибини зору на близькій відстані був більшим при використанні сферо-циліндричної корекції; В статье представлены результаты обследования 43 пациентов (86 глаз) в возрасте от 38 до 59 лет, в среднем 47 ± 0,8 лет. У всех пациентов обнаружен астигматизм слабой степени с цилиндром (Cyl) от 0,5 до до 1,0Д. На этапе диагностики всем пациентам был предложен вариант сферической и сферо-цилиндрической оптической коррекции, полученные нами данные сформировали две группы сравнения. До начала исследования 40% (17 пациентов) не имели оптической коррекции вблизи, а 60% (26 пациентов) имели предварительную сферическую коррекцию вблизи, которая на момент исследования их не удовлетворяла. У всех пациентов астигматизм слабой степени был диагностирован впервые. Размер аддидации со сферо-цилиндрической коррекцией по сравнению со сферической увеличивается в возрасте 51-59 лет на 0,25D, зато в возрасте 38-45 лет при применении сфероцилиндрической коррекции ее величина уменьшается на 0,25D, что, по нашему мнению, связано с возрастным объемом аккомодации. Среднее значение показателей остроты зрения на близком расстоянии (33 см) у пациентов со сферической коррекцией было лучшим - 0,95 ± 0,06 (73 ± 1,4 оптотипа) по сравнению сферо-цилиндрической коррекцией - 0,61 ± 0,02 ( 64 ± 0,8 оптотипа). На среднем расстоянии (66 см) лучше у пациентов со сферо-цилиндрической коррекцией - 1,58 ± 0,01 (70 ± 0,02 оптотипов) по сравнению со сферической коррекцией - 0,8 ± 0,05 (55 ± 1,0 оптотипов). Почти все пациенты со сферо-цилиндрической коррекцией отмечали равномерную четкость горизонтальных и вертикальных линий крестообразной решетки, а при использовании сферической коррекции они отмечали неравномерность четкости горизонтальных или вертикальных линий. Также, при использовании сферической коррекции ближайшая точка ясного зрения была более приближенной к глазу, по сравнению со сферо-цилиндрической коррекцией, однако диапазон глубины зрения на близком расстоянии был больше при использовании сферо-цилиндрической коррекции; The article presents the results of a survey of 43 patients (86 eyes) aged from 38 to 59 years, an average age is 47 ± 0.8 years. All patients were diagnosed to have mild astigmatism with a cylinder (Cyl) from 0.5 D to 1.0 D. At the diagnostic stage all patients were offered a variant of spherical and sphere-cylindrical optical correction, thus we formed two groups of comparison. Prior the study, 40% of patients (n= 40) had no optical correction for near vision, and 60% of patients (n=26) had spherical correction for near vision, which at the time of their correction did not satisfy them. In all the patients, mild astigmatism was first diagnosed. The value of the adduction with sphere-cylindrical correction in comparison with the spherical increased at the age of 51-59 years by 0,25 D, whereas at the age of 38-45, when applied sphere-cylindrical correction, its value was less than 0,25 D, that in our opinion, due to the age-related accommodation capacity. The average value of visual acuity at close distance (33 cm) in patients with spherical correction was better - 0.95 ±0.06 (73 ± 1.4 optotypes) compared with sphere-cylindrical correction - 0.61 ± 0.02 (64 ± 0.8 optotypes). The mean distance (66 cm) was found to be better in the patients with sphere-cylindrical correction - 1.58 ± 0.01 (70 ± 0,02 optotypes) compared with spherical correction - 0.8 ± 0.05 (55 ± 1,0 optotypes). Almost all the patients with spherical cylindrical correction noticed the uniform clarity of the horizontal and vertical lines of the cross-grate, while using spherical correction; they noticed the unevenness of the clarity of the horizontal or vertical lines. Also, when using spherical correction, the nearest point of clear vision was closer to the eye, compared with sphere-cylindrical correction, but the range of depth of vision at close distance was larger when using sphere-cylindrical correction.Документ Зміна показників зорових функцій при користуванні спектральними фільтрами в умовах використання цифрових пристроїв(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Ряднова, Виктория Викторовна; Наконечный, Денис Александрович; Bezkorovayna, I. M.; Ryadnova, V. V.; Nakonechnyi, D. O.В умовах кафедри офтальмології «УМСА», було обстежено 58 пацієнтів (116 очей). Усім пацієнтам була проведена: візомітрія на близькій та середній відстані зі зниженою та звичайною контрастністю, оцінка загальної контрастності та визначення резерву відносної акомодації до та після комп’ютерного навантаження. Достовірне збільшення показників гостроти зору з таблицею зі зниженою контрастністю на близькій та середній відстані спостерігали при встановленні зеленого фільтра на 0,45±0,02 (9 оптотипів) і 0,37±0,01 (8±0,01 оптотипів) (p<0,01) та при встановлені світло-коричневого фільтра на 0,33±0,03 (7±0,02 оптотипів) і 0,31±0,01 (6±0,01 оптотипів) (p<0,01). Встановлення спектральних фільтрів не тільки попереджувало падіння контрастної чутливості протягом 2-х годинної безперервної роботи за цифровими пристроями, а й в 10% випадках підвищувало загальну контрастну чутливість. При застосуванні спектральної корекції достовірно збільшувався резерв відносної акомодації у пацієнтів з гіперметропією та астигматизмом, у порівнянні їхньою відсутностю при роботі з цифровими пристроями (p<0,01). Використання спектральних фільтрів зменшило появу суб’єктивних скарг у 41% випадків за рахунок поглинання синьо-фіолетового спектру випромінювання; В условиях кафедры офтальмологии «УМСА», было обследовано 58 пациентов (116 глаз). Всем пациентам была проведена: визомитрия на близком и среднем расстоянии с пониженной и нормальной контрастностью, оценка общей контрастности и определения резерва относительной аккомодации до и после компьютерного нагрузки. Достоверное увеличение показателей остроты зрения по таблице с пониженной контрастностью на близком и среднем расстоянии наблюдали при установлении зеленого фильтра на 0,45 ± 0,02 (9 оптотипов) и 0,37 ± 0,01 (8 ± 0,01 оптотипов) (p <0,01) и при установке светло-коричневого фильтра на 0,33 ± 0,03 (7 ± 0,02 оптотипов) и 0,31 ± 0,01 (6 ± 0,01 оптотипов) (p <0,01 ). Установление спектральных фильтров не только предупреждало падение контрастной чувствительности в течение 2-х часовой непрерывной работы за цифровыми устройствами, но и в 10% случаях повышало общую контрастную чувствительность. При применении спектральной коррекции достоверно увеличивался резерв относительной аккомодации у пациентов с гиперметропиею и астигматизмом, по сравнению их отсутствии при работе с цифровыми устройствами (p <0,01). Использование спектральных фильтров уменьшило появление субъективных жалоб в 41% случаев за счет поглощения сине-фиолетового спектра излучения; In the conditions of the Department of Ophthalmology "UMSA", 58 patients (116 eyes) aged 18 to 49 years old were examined, on average 34 ± 0.6 years. At the beginning of the study, 79% of patients with a previous selected optical correction at close range proposed an additional variant of correction with spectral filters of green and light brown. Another 21%, which did not need optical correction at close range, also subjected spectral filters of the corresponding colors. Patients were given a modified ETDRS with standard contrast at close range with optical correction and spectral filters of green and light brown showed a moderate improvement in the clarity and recognition of optocouplers compared with optical correction without spectral filters. When using the modified ETDRS test with a contrast of 20% for Weber and 10% for Michelson at a close distance (33 cm), patients with optical correction and spectral filters of green and light brown color noticed significant improvement in the clarity of the signs compared with the optical viscometer data without spectral filters. After completing work with digital devices, only 24% (14 patients) had a contrast sensitivity of 3, and contrast sensitivity score was good. In 45% (26 patients), contrast sensitivity was 2.5 with an average contrast sensitivity score, and 31% (18 patients) had contrast sensitivity of 2, and contrast sensitivity score was low. When determining the contrast sensitivity using an optical correction with a green spectral filter after completed to work the digital device, 81% (47 patients) had a contrast sensitivity of 3, and contrast sensitivity score was good. In 19% (11 patients) the contrast sensitivity was 2.5, with an average contrast sensitivity estimate. When determining contrast sensitivity using optical correction with a light brown spectral filter after completed to work the digital device, 84% (49 patients) had a contrast sensitivity of 3, and contrast sensitivity score was good. In 16% (9 patients) the contrast sensitivity was 2.5, with an average contrast sensitivity estimate. Also, it was found that in patients without spectral correction of vision, when working with digital devices for 2 hours, the reserve of relative accommodation decreased in 72% (42 patients). Instead, when using the green spectral filter, when working on digital devices, there was an increase in the indicators of reserve of relative accommodation, in patients with hypermetropia and astigmatism, on average, by 1.5 ± 0.02 D and 0.7 ± 0.02 D, respectively , in comparison with similar indicators in their absence. With the use of the spectral filter of light brown color, the reserves of relative accommodation, in patients with hypermetropia and astigmatism, increased by 1.6 ± 0.01 D and 0.8 ± 0.03 D, respectively, in comparison with similar indicators in their absence.Документ Тhe effectiveness of sphero-cylindrical correction at a short distance in presbyopic age patients with the first detected astigmatism(Wydawnictwo ALUNA, 2018) Bezkorovayna, I. M.; Ryadnova, V. V.; Nakonechnyi, D. O.; Bezkorovayna, A. O.; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайна, Анна ОлександрівнаThe article presents the results of a survey of 43 patients (86 eyes) aged 38 to 59 years, on average 47 ± 0.8 years. In all patients, weak astigmatism with a cylinder (Cyl) of 0.5 D to 1.0 D was found. At the diagnostic stage all patients were offered a variant of spherical and sphero-cylindrical optical correction, the data we obtained formed two groups of comparison. At the beginning of the study, 40% (17 patients) had no optical correction near, and 60% (26 patients) had spherical correction close, which at the time of the study did not satisfy them. In all patients, astigmatism of the weak degree was diagnosed for the first time. The average value of visual acuity at close range (33 cm) in patients with spherical correction was better - 0.95 ± 0.06 (73 ± 1.4 optotypes) compared with sphero-cylindrical correction - 0.61 ± 0.02 (64 ± 0.8 optotypes). The mean distance (66 cm) is better in patients with sphero-cylindrical correction - 1,58 ± 0,01 (70 ± 0,02 optotypes) compared with spherical correction - 0,8 ± 0,05 (55 ± 1,0 optotypes). Almost all patients with spherical cylindrical correction marked the uniform clarity of the horizontal and vertical lines of the cross-grate, while using spherical correction, they noticed the unevenness of the clarity of the horizontal or vertical lines. Also, when using spherical correction, the nearest point of clear vision was closer to the eye, compared with sphero-cylindrical correction, but the range of depth of vision at close range was greater when using sphero-cylindrical correction; В статті представленні результати обстеження 43 пацієнтів (86 очей) у віці від 38 до 59 років, у середньому 47 ± 0,8 років. У всіх пацієнтів виявлений астигматизм слабкого ступеню з циліндром (Cyl) від 0,5Д до 1,0Д. На етапі діагностики усім пацієнтам був запропонований варіант сферичної та сферо-циліндричної оптичної корекції, отримані нами дані сформували дві групи порівняння. На початок дослідження 40% (17 пацієнтів) не мали оптичної корекції зблизу, а 60% (26 пацієнтів) мали попередню сферичну корекцію зблизу, яка на момент дослідження їх не задовільняла. У всіх пацієнтів астигматизм слабкого ступеню був діагностований вперше. Середнє значення показників гостроти зору на близькій відстані (33 см) у пацієнтів з сферичною корекцією було кращим – 0,95±0,06 (73±1,4 оптотипи) в порівнянні сферо-циліндричною корекцією – 0,61±0,02 (64±0,8 оптотипи). На середній відстані (66 см) краще у пацієнтів з сферо-циліндричною корекцією – 1,58±0,01 (70±0,02 оптотипів) в порівнянні з сферичною корекцією – 0,8±0,05 (55±1,0 оптотипів). Майже усі пацієнти з сферо-циліндричною корекцією відмічали рівномірну чіткість горизонтальних та вертикальних ліній хрестоподібної решітки, натомість при використанні сферичної корекції вони відмічали нерівномірність чіткості горизонтальних або вертикальних ліній. Також, при використанні сферичної корекції найближча точка ясного зору була більш наближеною до ока, в порівнянні з сферо-циліндричною корекцією, проте діапазон глибини зору на близькій відстані був більшим при використанні сферо-циліндричної корекції.Документ Частота виникнення псевдоексфоліативної глаукоми(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Наконечний, Денис Олександрович; Еддін, Жуіні Дхіа; Залудяк, Олена Миколаївна; Горлачова, Поліна Михайлівна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Наконечный, Денис Александович; Еддин, Жуини Дхиа; Залудяк, Елена Николаевна; Горлачова, Полина Михайловна; Bezkorovayna, I. M.; Nakonechnyi, D. O.; Eddin, Zhuini Dhiia; Zaludyak, O. M.; Gorlachova, P. M.Вступ. Дослідження гангліозних клітин є показовим у ранній діагностиці глаукоми. На нашу думку, це актуально і при ПЕГ у якості однієї з першочергових діагностичних процедур. Мета. Проаналізувати частоту виникнення ПЕГ у пацієнтів з ПЕС, шляхом дослідження ГКС. Результати. Із загальної кількості обстежених з ПЕС було виявлено, що у 28% (n = 39) наявний підвищений внутрішньоочний тиск. У 26% (n=36) ПЕГ підтверджена показниками витончення шару NFL (38,2 ± 3,03), шарів GCL+IPL (55,4 ± 3,89), а також NFL+GCL+IPL (93,75 ± 3,25). Висновки. Частота виникнення ПЕГ на фоні ПЕС склала, у нашому дослідженні 26%. Дослідження ГКС (NFL+GCL+IPL) при показниках 93,75 ± 3,25 є діагностичним критерієм встановлення діагнозу ПЕГ; Введение. Исследования ганглиозных клеток является показательным в ранней диагностике глаукомы. По нашему мнению, это актуально и при ПЭГ в качестве одной из первоочередных диагностических процедур. Цель. Проанализировать частоту возникновения ПЭГ у пациентов с ПЭС, путем исследования ГКС. Результаты. Из общего количества обследованных с ПЭС было выявлено, что у 28% (n = 39) имеется повышенное внутриглазное давление. В 26% (n = 36) ПЭГ подтверждена показателями истончение слоя NFL (38,2 ± 3,03), слоев GCL + IPL (55,4 ± 3,89), а также NFL + GCL + IPL (93,75 ± 3,25). Выводы. Частота возникновения ПЭГ на фоне ПЭС составила, в нашем исследовании 26%. Исследование ГКС (NFL + GCL + IPL) при показателях 93,75 ± 3,25 является диагностическим критерием установления диагноза ПЭГ; Introduction. Study of ganglion cells is important in the early diagnosis of glaucoma. In our opinion, this is also true for PEG as one of the primary diagnostic procedures. Purpose. To analyze the incidence of PEG in patients with PES, by studying the ganglion complex of the retina. Results. Of the total number of surveyed patients with PES, it was found that 28% (n = 39) have elevated intraocular pressure. In 26% (n = 36) PEG was confirmed by the thinning of the NFL layer (38.2 ± 3.03), the GCL + IPL layers (55.4 ± 3.89), and also the NFL + GCL + IPL (93.75 ± 3.25). Conclusions. The frequency of PEG on the background of PES was 26% in our study. The GCS study (NFL + GCL + IPL) with indicators of 93.75 ± 3.25 is a diagnostic criterion for establishing the diagnosis of PEG. Results. The value of 3D(V) Glaucoma Analysis in the Macula 7.0x7.0 mm program application to determine the initial PEG by morphometric changes in ganglion complex of the retina in 12% (n = 17) patients with moderately elevated IOP (27.5 ± 1.06) and without perimetric changes was determined by correlation studies. Whereas in the total number of patients with PEG (26%, n = 36) its additional confirmation of perimetric studies was found in 14% (n = 19), of which: the initial stage was established in 10% (n = 13) patients, and the developed stage in 4% (n = 6). Among the morphometric indicators of these individuals, the most informative were the parameters of the thinness of the NFL layer (38,2 ± 3,03), GCL + IPL layers (55,4 ± 3,89), and NFL + GCL + IPL (93,75 ± 3,25). The constructed regression model corresponded to reality, as it was shown by the strength of relationship between the quantitative indicators of changes in the thickness of the inner layers of the retina in the macular zone (NFL + GCL + IPL) and an increase in Pt in patients with PES with early detection of PEG - R2 = 0.7797. At the same time, a direct strong correlation between these indicators was established - r = 0.69. Evaluation of the thickness of the macular region retina showed a high informativeness of the indicators of middle thickness of the ganglion complex of the retina (NFL + GCL + IPL) in the early diagnosis of PEG. Conclusions. 1. The frequency of pseudo-exfoliative glaucoma in the background of pseudo-exfoliative syndrome was 26% in our study, which defines pseudo-exfoliative glaucoma as a serious medical and social problem. Increasing the effectiveness of diagnostics in early stages of pseudo-exfoliative glaucoma is an urgent task of ophthalmology. 2. Thinning of the retinal ganglionic complex (NFL + GCL + IPL) to the index of 93,75 ± 3,25 is the diagnostic criterion pseudo-exfoliative glaucoma.