Перегляд за Автор "Roiko, N. V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 28
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Acute myocardial infarction in a puerpera: a case report(Полтавський державний медичний університет, 2023) Fylenko, B. M.; Roiko, N. V.; Khazanov, O. P.; Romaniuk, A. М.; Cherniak, V. V.; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Хазанов, Олександр Павлович; Романюк, Анатолій Миколайович; Черняк, Валентина ВолодимирівнаWe report a lethal case of acute myocardial infarction in a puerpera. Cardiovascular diseases rank as the leading causes of mortality during pregnancy and the postpartum period, with myocardial infarction (MI) being a rare yet frequently fatal occurrence. Research indicates that MI typically manifests between 6 to 12 weeks postpartum, though instances may also occur at later stages. The reported case is interesting in terms of the mismatch between the timing of clinical symptoms of acute coronary syndrome (less than 24 hours) in the puerpera and alterations in myocardial infarction (2-3 days), which was diagnosed morphologically. Therefore, we searched for possible causes that led to the clinical and morphological changes described above. At first glance, the main cause of myocardial infarction development is coronary artery dissection with the formation of hematoma in the wall of the blood vessel, which narrows its lumen and leads to necrosis of the heart muscle. A brief analysis of the case has established that ischemic damage to the myocardium preceded the development of spontaneous coronary artery dissection and could be caused by one of the factors or a combination of them: coronary artery spasm caused by ergometrine and anemia due to uterine atony-related postpartum hemorrhage. The formation of intramural hematoma of the vascular wall, which narrowed the lumen of the coronary artery, could be the result of the prescription of antithrombotic therapy, which complicated the health status of the woman and led to death. When providing medical care to puerperas with postpartum hemorrhage, it is necessary to take into account the risk for cardiovascular complications that could develop due to anemia or administration of ergometrine.Документ Adipose tissue of the greater omentum: morphology and function(Полтавський державний медичний університет, 2023) Kosharnyi, V. V.; Lysachenko, O. D.; Fylenko, B. M.; Roiko, N. V.; Konovalenko, S. O.; Кошарний, Володимир Віталійович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Коноваленко, Сергій ОлександровичВеликий чепець є одним з органів, що може накопичувати велику кількість жирової тканини. Жирова тканина чепця відіграє ключову роль у місцевій імунній відповіді та містить популяцію мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин. У великому чепці розташовується переважно біла жирова тканина. Білі адипоцити зазвичай мають одну велику ліпідну краплю, яка займає більшу частину клітини, і відносно невелику кількість мітохондрій. Основною функцією білого жиру великого чепця є накопичення та вивільнення енергії у відповідь на зміни рівнів системної енергії. Крім того, біла жирова тканина є важливим ендокринним органом, що виробляє гормони та біологічно активні речовини, які називаються адипокінами та регулюють багато фізіологічних процесів. Мета роботи – узагальнити існуючі наукові дані морфофункціональних особливостей жирової тканини великого чепця та її роль у розвитку ожиріння та цукрового діабету типу 2. Адипокіни відіграють важливу роль у регулюванні метаболізму всього організму, включаючи сприяння чутливості до інсуліну, інсулінорезистентність і запалення. Порушення функції адипокінів, ліпокінів та їх співвідношення відіграє важливу роль у розвитку ожиріння, цукрового діабету 2 типу. Ожиріння та цукровий діабет 2 типу є двома захворюваннями, які в більшості випадків мають спільні метаболічні порушення; однак є й відмінності. Розвитку ожиріння та пов’язаних з ним метаболічних порушень сприяє пластичність жирової тканини. За деякими даними на ріст жирової тканини і зміни метаболічних процесів у ній можуть впливати рівень васкуляризації жирової тканини. Проте, недавні дослідження показують, що у пацієнтів з ожирінням кількість капілярів у тканині вісцерального жиру зменшується порівняно з людьми без ожиріння, а ступінь васкуляризації був майже однаковим незалежно від ступеня ожиріння або зміни метаболічного профілю. Морфологічно у пацієнтів на ожиріння та цукровий діабет типу 2 у вісциральній жировій тканині спостерігається значне збільшення розмірів адипоцитів, але зміни, які виникають у жировій тканині, не є результатом тривалої гіперглікемії, а можуть бути пов’язані з генетичними або епігенетичними факторами пацієнтів. При ожирінні збільшення жирової тканини відбувається за рахунок гіпертрофії і гіперплазії, а це пояснює відносне зменшення кількості судин у жировій тканині.Документ Clinical and morphological analysis of pulmonary aspergillosis coinfection in COVID-19(Azərbaycan Tibb Unversteti, 2022) Fіlenko, B. M.; Roiko, N. V.; Starchenko, I. I.; Proskurnya, S. A.; Nikolenko, D. Y.; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Старченко, Іван Іванович; Проскурня, Сергій Анатолійович; Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Старченко, Иван Иванович; Проскурня, Сергей Анатольевич; Николенко, Дмитрий ЕвгеньевичThe article provided the information about the results of clinical-morphological analysis of the practical observation with pulmonary aspergillosis associated with COVID-19 and undiagnosed when the patient was alive. The pulmonary aspergillosis associated with COVID-19 is one of the widespread complications. However, in numerous cases, the pulmonary aspergillosis associated with COVID-19 is not diagnosed due to its unclear signs and lack of information about it. An infiltrate with signs of destruction was noted during X-ray examination of the lower part of the right lung of the observed patient. It was evaluated as destructive pneumonia associated with bacterial infection. However, despite the patient had type II diabetes, no additional examination methods were applied to exclude aspergillosis. Disruption of the protective properties of the bronchial epithelium and the effect of oseltamivir type drugs may also contribute to the entry of aspergillus fungi into the lung tissue. According to the authors, during the development of diagnosis, treatment and prevention strategy of COVID-19in the patients with pulmonary aspergillosis it is important to study the interaction of these diseases. Məqalədə COVID-19-la assosiasiya etmiş ağciyər aspergilyozu olan və xəstənin həyatda olduğu dövrdə diaqnozu qoyulmayan praktik müşahidənin klinik-morfoloji analizinin nəticələri haqqında məlumat verilmişdir. COVID-19-la assosiasiya edən ağciyər aspergilyozu genis yayılmış ağırlaşmalardan biridir. Lakin bir çox hallarda ağciyər aspergilyozunun COVID-19-la assosiasiya etmiş forması həm klinik əlamətlərinin aydın olmamasına, həm də həkimlərin bu haqda məlumatsızlığına görə diaqnostikadan kənarda qalır. Müşahidə edilmiş xəstədə sağ ağciyərin aşağı hissəsində rentgenoloji müayinədə destruksiya əlamətlərinə malik infiltrat nəzərə çarpmışdır. Bu, bakterial infeksiya ilə əlaqəli destruktiv pnevmoniya kimi dəyərləndirilmişdir. Lakin xəstədə II tip şəkərli diabet olmasına baxmayaraq, aspergilyozu istisna etmək üçün əlavə müayinə metodları tətbiq edilməmişdir. Bundan əlavə, Aspergilis tipli göbələkciklərin ağciyər toxumasına daxil olmasına bronxial epitelin qoruyucu xassəsinin pozulması və ozeltamivir tipli dərman preparatlarının təsiri də şərait yarada bilər. Müəlliflərin fikrincə, COVID-19-un diaqnostika, müalicə və profilaktika strategiyasının hazırlanması zamanı invaziv ağciyər aspergilyozunun yaranması riski olan xəstələrdə bu xəstəliklərin qarşılıqlı təsirinin tədqiqinin əhəmiyyəti vardır.Документ Features of the structure of the epithelium of the mucous membrane of the tongue under the effect of complex of food additives in the experiment(Полтавський державний медичний університет, 2022) Koka, V. M.; Starchenko, I. I.; Mustafina, G. M.; Roiko, N. V.; Filenko, B. M.; Proskurnia, S. A.; Кока, Володимир Миколайович; Старченко, Іван Іванович; Мустафіна, Галія Міркатівна; Ройко, Наталія Віталіївна; Филенко, Борис Миколайович; Проскурня, Сергій АнатолійовичThe paper was aimed at the study of the features of the structural organization of the covering epithelium of the mucous membrane of dorsal surface of the tongue of albino rats under the conditions of consumption of complex of food additives, supplemented into the ration, for 4 weeks. The study was performed on 30 outbred albino rats, both male and female, weighing 204±0.67 g. The standard ration of the experimental animals was supplemented with a complex of food additives: monosodium glutamate, Ponceau 4R and sodium nitrite for 1 and 4 weeks. The analysis of the structure of the epithelium of the mucous membrane of the tongue was performed on the conventional histological specimens and semi-thin sections. It has been established that consumption of complex of food additives supplemented into the standard ration of white rats for 4 weeks leads to a progressive thickening of the stratified squamous epithelium of the entire dorsal surface of the tongue and is accompanied by hydropic dystrophy, acanthosis, hyperkeratosis, focal stratification disorder.Документ Gastric cancer with multiple metastases in pregnancy: a case report(2019) Filenko, B. M.; Starchenko, I. I.; Roiko, N. V.; Sovhyria, S. M.; Cherniak, V. V.; Khazanov, O. P.; Филенко, Борис Миколайович; Старченко, Іван Іванович; Ройко, Наталія Віталіївна; Совгиря, Світлана Миколаївна; Черняк, Валентина Володимирівна; Хазанов, Олександр ПавловичThe mortality rate in gastric cancer during pregnancy is very high, which dictates the need to research and improve the methods of early diagnosis of malignancies, as well as studying the pathogenesis of malignant tumors in pregnant women. We report a lethal case of gastric cancer in a pregnant woman. The findings of the autopsy, histological, histochemical and immunohistochemical examinations verified gastric signet ring cells carcinoma with multiple metastases and infiltration of the placental intervillous space. The possible pathogenesis of cancer with changes in the hormonal background occurring in pregnant women is discussed. Understanding the endocrine mechanisms of carcinoma pathogenesis will be useful for developing new therapies for gastric cancer.Документ Morphological features of the liver parenchyma in the experimental supplementation of ration with the food additives(Aluna Publishing, 2022-07) Mustafina, H. M.; Starchenko, I. I.; Fylenko, B. М.; Koka, V. М.; Cherniak, V. V.; Roiko, N. V.; Proskurnya, S. A.; Мустафіна, Галія Міркатівна; Старченко, Іван Іванович; Филенко, Борис Миколайович; Кока, Володимир Миколайович; Черняк, Валентина Володимирівна; Ройко, Наталія Віталіївна; Проскурня, Сергій АнатолійовичThe aim: The aim of the paper was the experimental study of the morphological features of albino rat hepatocytes after the consumption of the complex of food additives (monosodium glutamate, sodium nitrite, Ponceau 4R) supplemented into the ration and consumed for four weeks. Materials and methods: The study was performed on 30 outbred albino rats of both genders, weighing 204±0.67 g. The ration of the experimental animals, supplemented with a combination of food additives, namely, monosodium glutamate, Ponceau 4R, sodium nitrate, was consumed for 1 and 4 weeks. The study of the structure of hepathocytes was carried out on traditional histological preparations and preparations stained with Best’s carmine. Results: Supplementation of ration with the complex of food additives for one week showed the phenomena of fatty degeneration that dominated in hepatocytes, and in a longer consumption of food additives in the ration (for four weeks), the number of liver cells with the phenomena of hydropic degeneration significantly increased, while individual hepatocytes had signs of irreversible destructive changes. Conclusions: Consumption of the complex of food additives supplemented into the standard ration of laboratory animals for 4 weeks leads to a significant change in the dimensions of the liver cells, a decrease in their glycogen content, and a progressive increase in the number of hepatocytes with alterations.Документ Morphological features of the stromal component of the liver in experimental supplement of rations with food additives(Полтавський державний медичний університет, 2022) Mustafina, Н. M.; Starchenko, I. I.; Koka, V. М.; Fylenko, B. М.; Roiko, N. V.; Cherniak, V. V.; Prylutskyi, O. K.; Мустафіна, Галія Міркатівна; Старченко, Іван Іванович; Кока, Володимир Миколайович; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Черняк, Валентина Володимирівна; Прилуцький, Олексій КостянтиновичThe purpose of this study was to study in an experiment the morphological features of the structural organization of the periportal connective tissue of the liver of white rats after the introduction into the diet of a complex of food additives (sodium glutamate, sodium nitrite, Ponceau 4R) for 8 weeks. The study was performed on 30 outbred white rats of both sexes, weighing 204 ±0.67 g. The experimental animals were additionally fed a combination of food additives – monosodium glutamate, Ponceau R-4, sodium nitrate for 1 and 8 weeks. The study of the stromal component of the liver was carried out on traditional histological preparations. To differentiate immunocompetent cells of connective tissue structures, immunohistochemical reactions with antibodies to CD68 and CD3 were performed. It was established that the addition of a complex of food additives (sodium glutamate, sodium nitrite, ponzo 4R) to the standard diet of laboratory animals for 8 weeks leads to excessive development of connective tissue in the liver and changes in the relative number of CD3+ and CD68+ cellular elements.Документ Multiple sclerosis: some aspects on pathogenesis and morphology(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Filenko, B. M.; Roiko, N. V.; Proskurnia, S. A.; Sovhyria, S. M.; Vynnyk, N. I.; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Проскурня, Сергій Анатолійович; Совгиря, Світлана Миколаївна; Винник, Наталія Іванівна; Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Проскурня, Сергей Анатольевич; Совгиря, Светлана Николаевна; Винник, Наталия ИвановнаMultiple sclerosis (MS) is a chronic, progressive demyelinating disease of the central nervous system. Currently, the etiology of multiple sclerosis is unknown and considered as the multifactorial disease. Genetic and immunological factors, viral infection and influence of exogenous factors play the crucial role. Genetic susceptibility to multiple sclerosis is confirmed by numerous findings of genealogical, twin and population studies. It has been established that intoxication and diet are considered the most possible external factors. Recently, the impact of insolation and associated vitamin D deficiency, as the main factor of geographical dissemination, smoking and ecological characteristics of the habitat of patients have been the issue for discussion. Viral hypothesis for the development of multiple sclerosis appears to be of main importance, since high IgG concentration to many viruses has been found in the cerebrospinal fluid and blood of more than 90% of patients with MS. Currently, no etiological theory and unambiguous consensus on the pathogenesis of lesions in multiple sclerosis exists. Apparently, no single view on the mechanism of the onset and development of this disease is given. Immunologists consider multiple sclerosis as an autoimmune disease when the specific T-lymphocytes that are myelin antigens activate the inflammatory response in the central nervous system, which eventually leads to demyelination and subsequent damage to the axons. Currently, the studies of the role of genetic disorders are at the forefront in the development of multiple sclerosis. This is substantiated by more frequent detection of A3, B7, DW2, DR2 antigens in patients with MS as compared with healthy people. It is hypothesized that the occurrence of certain combination of tissue histocompatibility antigents in single chromosome and gene of susceptibility to MS is crucial in the onset of the disease. Currently, the pathogenesis of MS is seen as a phased process, involving the initial inflammatory phase, which is accompanied by demyelination, and the neurodegenerative phase. The specific pathomorphological changes in multiple sclerosis are caused by activation of immunological reactions, including macrophages, B-lymphocytes with production of antibodies, which leads to the myelin sheath damage. Immunopathological reaction in MS leads not only to the destruction of myelin, but also to the development of vascular inflammatory and proliferative processes of the derivatives of mesenchyme and glia with subsequent formation of the multiple sclerosis plaques. Macroscopically, no specific changes are revealed during the external examination of the brain and spinal cord in multiple sclerosis, though, sometimes, the edema and thickening of pia mater is noted. The mass of the brain can be reduced. Convolutions of brain are narrowed; sulci between them are broad and deep, indicating about growing atrophic processes. Ependyma is usually smooth, shiny, in some cases is tuberous, due to the subependimal gliosis. Histologically, three types of the plaques are distinguished depending on the stage of morphogenesis: the acute plaques (active foci of demyelination), chronic (inactive foci) and chronic foci with signs of activation. Edema, inflammation, re- and demyelination, gliosis, damage to axons is observed in the development of multiple sclerosis. Demyelination and death of axons lead to atrophy of the brain and spinal cord. Morphologically, the nature and progress of the pathological process, developed in multiple sclerosis, is heterogeneous. It is known that autoimmune responses in MS, manifested by the foci of demyelination, are involved in the pathogenesis of other diseases of the nervous system (inflammatory, vascular, etc.). In addition, the cause of the myelin disintegration can be a chronic hypoxia and metabolic disorders. They are crucial in the differentiated diagnosis of the disease. Multifactorial nature of multiple sclerosis to a certain extent reflects heterogeneity of the demyelinating process.;Сучасна імунологія розглядає розсіяний склероз як аутоімунне захворювання. Макроскопічно під час зовнішнього огляду головного та спинного мозку при розсіяному склерозі характерних змін не відмічають, інколи виявляють набряк і потовщення м’яких мозкових оболонок. Гістологічно, в залежності від стадії морфогенезу, розрізняють три типи бляшок: гострі бляшки (активні осередки демієлінізації), хронічні (неактивні осередки) і хронічні вогнища з ознаками активізації. Гострі активні бляшки формуються внаслідок гострого периваскулярного запалення і проявляються руйнуванням мієліну, набряком тканини мозку. Хронічна неактивна бляшка чітко окреслена, характеризується збільшенням кількості астроцитів, відсутністю активної деструкції мієліну, зменшенням кількості олігодендроцитів, аксональною дегенерацією. З’являються ознаки периваскулярного склерозу. Хронічні активні бляшки характеризуються появою по периферії хронічної неактивної бляшки макрофагів, внаслідок прогресуючого розпаду мієліну, а також Т-лімфоцитів і реактивних астроцитів. Таким чином, при розвитку розсіяного склерозу спостерігаються такі процеси, як набряк, запалення, де- і ремієлінізація, гліоз, ураження аксонів. Демієлінізація і загибель аксонів призводять до атрофії головного і спинного мозку.Документ Some epidemiological indicators and morphological features of adenolymphoma(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2022) Menshykova, V. O.; Ivanov, M. S.; Beliaieva, A. A.; Меньшикова, Валерія Олександрівна; Іванов, Михайло Сергійович; Бєляєва, Антоніна Олександрівна; Filenko, B. M.; Roiko, N. V.; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія ВіталіївнаMorphological variants of adenolymphomas are connected with different level of distribution between tissular and cystic components and Adenolymphomas can imitate other tumors of this localization. This fact complicates diagnosis of malignant tumors. That’s why this problem is still actual. During the period from 2015 to 2020 years, among the general number of benign salivary glands tumors 14 (16,7%) cases of adenolymphoma were detected, male-patients in age 59±8,9 years were more common. Microscopic, adenolymphoma is presented by microcystic (n=4; 28,6%) and multicystic (n=10; 71,4%) variants.Документ Stress-Protected Effect of Torasemide in Acute Immobilization Stress in Rats(Полтавський державний медичний університет, 2021) Bilash, S. M.; Bilash, V. P.; Koptev, M. M.; Deviatkina, N. M.; Vynnyk, N. I.; Filenko, B. M.; Proskurnya, S. A.; Roiko, N. V.; Білаш, Сергій Михайлович; Білаш, Валентина Павлівна; Коптев, Михайло Миколайович; Дев'яткіна, Наталія Миколаївна; Винник, Наталія Іванівна; Филенко, Борис Миколайович; Проскурня, Сергій Анатолійович; Ройко, Наталія ВіталіївнаThe issue of search and selection the novel effective and, most importantly, safe methods of prevention and treatment of stress disorders remains one of the priorities for contemporary medical science. The paper was aimed at the morphological study of the rational use of torasemide as a stress protector. Based on bioethics regulations, 25 albino mature male rats aged were involved into morphological study. Group І involved intact animals; Group II involved animals that were exposed to acute immobilization stress without correction; Group III involved animals, exposed to stress after intraperitoneal administration of sodium chloride; Group IV involved animals, exposed to stress and corrected with mexidol; Group V involved rodents, exposed to stress and corrected with torasemide. After rats’ sacrifice, macroscopic and microscopic study of the lungs, liver, kidneys and spleen was performed. Histological preparations were stained with hematoxylin and eosin. Studies of the stress-protective properties of torasemide indicate its positive corrective effect on the structure of the lungs, liver and spleen in acute immobilization stress. However, morphologically, correction with torasemide in acute immobilization stress caused enhancement of stress-related renal alterations. Due to the adverse effects of torasemide on the histological structure of the kidneys under stress, its use as a stress protector is not considered rational.Документ The relationship of breast cancer, biomineralization disorders and bone metastases: a bibliographical analysis(Полтавський державний медичний університет, 2023) Starchenko, І. I.; Korobchanska, A. B.; Fylenko, B. M.; Roiko, N. V.; Cherniak, V. V.; Старченко, Іван Іванович; Коробчанська, Анна Борисівна; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Черняк, Валентина ВолодимирівнаBone metastases are the most common and hard-to-treat complication of BC. About 70% of patients with metastatic BC have distant bone relapses during the disease. BC always leads to the death of patients within 5-10 years, and this statistic has not changed in the last 2-3 decades. The work aims to carry out a bibliometric analysis of the interrelationships of BC, processes of biomineralization (calcification), and metastases of BC to bone tissue. The authors searched electronic databases such as PubMed, Scopus, Web of Science, and Google Scholar for the period 1973-2023 using key terms such as "breast cancer," "calcification," and "bone metastases." For bibliometric analysis, an online platform for monitoring and analyzing international scientific research using visualization tools and current citation metrics SciVal (Scopus), and a tool for building and visualizing bibliometric networks VOSviewer, were used. The authors used Scopus database bibliometric tools to analyze the year, source, type of study, subject area, and country of the publication. The VOSviewer system from the University of Leiden (https://www.vosviewer.com/download) was used to generate and visualize the bibliometric network. We found and examined 103 publications in the Scopus database using the keywords "breast cancer," "calcification," and "bone metastases" for the period 1973-2023. The results of the bibliometric analysis indicate that the number of publications on the specified subject has grown significantly (with small fluctuations) over the past 20 years, indicating scientists' interest in the problem and ways to solve it. The complex relationship between pathological biomineralization, breast cancer, and bone metastases is being actively studied by scientists, mainly from the United States of America, Germany, and Italy. Using the tool for building and visualizing bibliometric networks VOSviewer of publication activity for the period 1973-2023 in the researched topics of BC with calcification, we identified four chronological stages, which include: 1) radiological and biochemical research methods, 2) research on the effectiveness of diagnostics and treatment, including .h pathomorphological assessment of pathology, 3) fundamental studies of bone and mineral metabolism, 4) a practically oriented period of research. We also divided the identified publications into six thematic clusters: 1) application of radiological methods, 2) bone and mineral metabolism in conditions of pathology, 3) clinical diagnosis and prediction of the course of related pathology, 4) biomaterials and nanotechnology, 5) chemotherapy of oncopathology and its consequences, 6) fundamental molecular genetic research.Документ Епідеміологічні показники та морфологічні особливості аденолімфом(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Меньшикова, Валерія Олександрівна; Іванов, Михайло Сергійович; Menshykova, V.; Ivanov, M.; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Filenko, B. M.; Roiko, N. V.Пухлини слинних залоз є актуальною медичною проблемою, оскільки їх частка становить 3-6% від усіх пухлини голови та шиї. За період 2015-2020 роки серед загальної кількості доброякісних пухлин слинних залоз аденолімфома складала 14 випадків (16,7%), частіше спостерігалась у чоловіків віком 59±8,9 років. Мікроскопічно аденолімфома представлена мікрокістозним (n=4; 28,6%) та мультикістозним (n=10; 71,4%) варіантами.Документ Клініко-морфологічна діагностика еозинофільного гастроентериту (огляд літератури)(Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), 2020) Бубир, Людмила Миколаївна; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Несіна, Інна Миколаївна; Проскурня, Сергій Анатолійович; Бубырь, Людмила Николаевна; Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Несина, Инна Николаевна; Проскурня, Сергей Анатольевич; Bubyr, L. M.; Fylenko, B. M.; Roiko, N. V.; Nesina, I. M.; Proskurnia, S. A.Еозинофільний гастроентерит – це ідіопатичне запальне ураження шлунково-кишкового тракту, яке характеризується еозинофільною інфільтрацією стінки шлунка та/або кишечника. Клінічні симптоми даного захворювання схожі на інші патології шлунково-кишкового тракту, тому його не діагностували та вважали рідкісним захворюванням. Найбільш ймовірною основною причиною є гіперчутливість 1 типу до їжі та її складових і може бути пов'язаний з іншими алергічними захворюваннями. Для діагностики актуальними залишаються основні три критерії: наявність тривалої симптоматики захворювання шлунково-кишкового тракту; гістологічні дані про еозинофільну інфільтрацію в одній або декількох ділянках шлунково-кишкового тракту та виключення інших причин еозинофілії. У 70-90% пацієнтів виявляється периферична еозинофілія, що більш виражена при серозному підтипі еозинофільного гастроентериту. Відсутність периферичної еозинофілії є недостатнім критерієм для виключення еозинофільного гастроентериту, тому для встановлення діагнозу еозинофільного гастроентериту, необхідно також використовувати ендоскопічні та гістологічні методи дослідження. Ендоскопічно у шлунку та кишечнику зміни можуть бути відсутніми або виявлятися ознаки хронічного запалення. Крім візуалізації змін слизової оболонки необхідно проводити біопсію як мінімум з п’ятишести ділянок із нормальної та зміненої слизової оболонки. У пацієнтів із симптомами ураження стравоходу та товстого кишечника необхідно брати додаткові зразки біопсії з відповідних ділянок. Гістопатологічне дослідження біопсій шлунка та дванадцятипалої кишки відіграє вирішальну роль у діагностуванні еозинофільного гастроентериту та повинно бути засноване на виявленні еозинофільної інфільтрації слизової оболонки. Не існує загальновизнаного порогу кількості еозинофілів, адже вони присутні в нормальних умовах в стінці шлунково-кишкового тракту. Найбільш прийнятним вважають показник кількості еозинофілів, що перевищує 20 клітин в полі зору, принаймні в одному зразку біоптату. Проте, ці дані не враховують вік пацієнта та відділ шлунково-кишкового тракту, з якого взятий біоптат. Співпраця клініцистів, ендоскопістів та патологів може допомогти у діагностиці даного захворювання. Крім того, актуальним залишається пошук нових діагностичних критеріїв, включаючи молекулярні, гістохімічні та імуногістохімічні методи дослідження, що розширить знання з патогенезу, морфології та лікування еозинофільного гастроентериту.Документ Клініко-морфологічні прояви гангрени Фурньє: літературний огляд та власне спостереження(Івано-Франківський національний медичний університет, 2018) Хазанов, Олександр Павлович; Филенко, Борис Миколайович; Старченко, Іван Іванович; Ройко, Наталія Віталіївна; Проскурня, Сергій Анатолійович; Хазанов, Александр Павлович; Филенко, Борис Николаевич; Старченко, Иван Иванович; Ройко, Наталия Виталиевна; Проскурня, Сергей Анатольевич; Khazanov, O. P.; Filenko, B. M.; Starchenko, I.; Roiko, N. V.; Proskumia, S. A.Вивчення рідкісних захворювань різного ґенезу дає можливість удосконалити їх діагностику, лікування, прогноз та попередити виникнення ускладнень. Гангрена Фурньє – це специфічна форма некротизуючого фасциїту з прогресуючим некрозом тканин статевих органів і промежини внаслідок синергічної полімікробної інфекції. Патоморфологічні зміни при ГФ описані в незначній кількості публікацій, що відображають дані біопсій або післяопераційного матеріалу з наявністю патогномонічних та неспецифічних проявів. Наведено випадок летального випадку гангрени Фуріньє з патоморфологічною верифікацією. ГФ навіть у сучасних умовах при ранньому виявленні хвороби залишається захворюванням з високим рівнем летальності. Прогноз при ГФ, в першу чергу, залежить від поширеності процесу, етіології та термінів надання медичної допомоги. При діагностиці даного захворювання на ранній стадії необхідно звертати увагу на патогномонічні макроскопічні та мікроскопічні прояви хвороби, що допоможе вчасно постановити діагноз та, відповідно, надати невідкладну хірургічну допомогу.; The study of rare diseases of various geneses enables to improve their diagnosis, treatment and prognosis, preventing its complications. One of such disease is Fournier’s gangrene, which mortality rate is accounted for 31% to 80% depending on the area, localization of lesions and development of complications. Fournier’s gangrene (FG, Fournier’s disease, spontaneous gangrene of the scrotum, subfascial phlegmon and gangrene of the genitalia, epifascial necrosis, gangrenous inflammation of the scrotum, fulminant gangrene of the scrotum) is a specific form of necrotizing fasciitis with progressive necrosis of the tissues of genitalia and perineum as a result of synergistic polymicrobial infection. The etiology of the FG is unknown. The pathogen of the disease and the site of entry is managed to be identified in 95-97% of cases. If the cause of the disease is non-identifiable, then Fournier’s gangrene is considered idiopathic. There is a dearth of publication describing pathomorphological changes in FG, reporting about the findings of biopsy or postoperative material study. Early and late pathomorphological changes are distinguished according to the clinical course of the disease. We report a lethal case of Fournier's gangrene with pathomorphologic verification. The 54-year-old patient L. presented to the Surgical Unit of Central Clinical Hospital with the admission diagnosis of Fournier’s phlegmon, bedsore of the upper third of the femur, SIRS, intoxication. Based on the physical examination and results of the laboratory test a clinical diagnosis of Fournier's gangrene, fast-progressive form with the lesions of the scrotum and putrid lesions of soft tissue, intoxication, was made. The patient underwent urgent surgery on life indications: necrectomy of scrotum tissues and penis, sanation and drainage of abscess, necrectomy, sanation and drainage of bedsore. Epicystostomy was made with regard to the defect of the urethra. The bacteriological study of the postoperative material revealed Еscherichia coli and hemolytic Acinetobacter. Despite the surgery and conservative treatment the overall state of the patient was critical and he died within 24 days. Pathomorphological study of the autopsy material confirmed the clinical diagnosis: the underlying disease is phlegmon of the perineum, scrotum and penis. The underlying disease was complicated with marked parenchymal dystrophy of internal organs, pulmonary edema, brain edema, bedsores of the lumbosacral area, bacteriemia. Consequently, intoxication was the direct cause of death. Therefore, Fournier's gangrene remains a potentially life-threatening disease that is accompanied by toxemia and bacteremia with a high mortality rate. A widespread form of FG with fulminant and fast progressive clinical course, significant lesions of the scrotum and penis, was revealed in the deceased. The close relationship of the fascial spaces of the scrotum, penis, medial surfaces of the femur contribute to the rapid spread of infection to the adjacent anatomical areas. The patient was hospitalized in the full-scaled clinical stage of the FG, which corresponded to the advanced stage of pathomorphological manifestations, thus, with no difficulties in the diagnosis. However, apparently, combination of pathogens causing the disease and its antibiotic resistance played a key role in lethal outcome. To sum it up, to date, Fournier's gangrene is considered a disease with high level of lethality even at early detection of the disease. The prognosis for FG primarily depends on the prevalence of the process, etiology and terms of providing medical care. Noteworthy, pathognomonic macroscopic and microscopic manifestations are crucial in the early diagnosis of the disease, providing with prompt diagnosis and surgical care.Документ Морфогенез передкаріозних процесів та карієсу емалі(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2007) Черняк, Валентина Володимирівна; Новосельцева, Таїса Володимирівна; Ройко, Наталія Віталіївна; Костиренко, Олексій Петрович; Черняк, Валентина Владимировна; Новосельцева, Таиса Владимировна; Ройко, Наталия Виталиевна; Костыренко, Алексей Петрович; Chernyak, V. V.; Novoselzheva, T. V.; Roiko, N. V.; Kostyrenko, O. P.Досліджено інтактні зуби і уражені карієсом. Емаль зуба складається з кутикули, призмовою, безпрізменной емалі і міжпризматичні речовини. Карієс зуба починається з зубної бляшки в поглибленнях і на гладких поверхнях, а також з зубного каменю (пришийковий). Поразка емалі, в першу чергу йде по білках - тафтеліну, амелогеніну. Руйнування гідроксіаппатіта - вторинне. Authors researched the undamaged teeths and struck by caries. Enamel of the teeth consists of covering coat, prisming, without prisming to enamel and interprisming material. The Caries of the teeth begins from plate of teeth in deepenning) and on smooth surface, as well as from teeth stone (nea meek). The defeat to enamel, in the first place goes on squirrel - taftelin, amelogenin. The destruction of gydroxyapatitis is secondary. Исследованы интактные зубы и пораженные кариесом. Эмаль зуба состоит из кутикулы, призменной, безпризменной эмали и межпризменного вещества. Кариес зуба начинается из зубной бляшки в углублениях и на гладких поверхностях, а также из зубного камня (пришеечный). Поражение эмали, в первую очередь идет по белкам - тафтелину, амелогенину. Разрушение гидроксиаппатита - вторичное.Документ Морфологічні прояви ураження легень при пневмонії спричиненій вірусом SARS-COV-2(Полтавський державний медичний університет, 2022) Беляєва, Антоніна Олександрівна; Башлик, Дмитро Іванович; Єнгаличев, Тимур Равільович; Шепетько, Юлія Олексіївна; Belyaeva, A. О.; Bashlyk, D. I.; Iengalychev, T. R.; Shepetko, Y. O; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Fylenko, B. M.; Roiko, N. V.Морфологічні зміни збігаються з типовими ознаками ДАП, що спостерігалось у всіх випадках. Характерною особливістю є наявність гіалінових мембран. Основною важливою ознакою, яка характеризувала розвиток гострого ураження легень, була проліферація альвеолоцитів, які формували невеликі скупчення або вузли та псевдопапілярні розростання. Ця атипова гіперплазія альвеолоцитів мала чіткий зв’язок з патологічними змінами в судинному компоненті, що характеризувався у всіх випадках гіперплазією альвеолярних капілярів з розширеними просвітами.Документ Морфологія первинної мінералізації емалі на етапі амелогенезу(Буковинський державний медичний університет, 2012) Гасюк, Петро Анатолійович; Ройко, Наталія Віталіївна; Гасюк, Петр Анатольевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Hasiuk, P. A.; Roiko, N. V.Трофіка емалевого органа при первинній мінералізації емалі забезпечується за рахунок судин зубного сосочка. В ініціальну фазу виникає сітчастий шар між амелобластами і одонтобластами, а в секреторну – виробляються наносфери, утворюючи безпризмову емаль.Документ Морфофункціональна характеристика яєчок людини в нормі (огляд літератури)(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2024) Макеєнко, Вікторія Ігорівна; Старченко, Іван Іванович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Makeyenko, V. I.; Starchenko, I. I.; Prilutskyi, O. K.; Fylenko, B. M.; Roiko, N. V.В роботі, на підставі аналізу сучасних наукових літературних джерел, викладені дані щодо будови і розвитку яєчок. Детально описані складові яєчка: білкова оболонка, сім’яні канальці, інтерстиційні клітини Лейдіга, придаток яєчка, сім’явивідна протока. Білкова оболонка являє собою капсулу, яка вкриває яєчка, а також формує перетинки в товщі яєчка, підтримує його форму та цілісність. Сім’яні канальці є місцем вироблення чоловічих статевих клітин – сперматозоїдів – в процесі сперматогенезу. Придаток яєчка – трубчаста структура, що розташована на задній стороні яєчка – відіграє важливу роль у дозріванні та зберіганні чоловічих статевих клітин. Сім’явиносна протока – трубка, що починається від хвоста придатка яєчка і з’єднується із сім’яним пухирцем, утворюючи еякуляційну протоку. Сперматогенез – процес диференціювання та розвитку сперматогоніїв в зрілі статеві клітини. Він складається з трьох основних стадій: стадії проліферації, мейотичної стадії та завершальної стадії – диференціації. Стадія гонадного валика є критичним періодом у розвитку яєчок людини, під час якого біпотенційний гонадний валик диференціюється в яєчка у відповідь на експресію гена SRY. Численні дослідження пролили світло на молекулярні та клітинні механізми, що лежать в основі розвитку яєчок на цій стадії. Подальше дослідження впливу різних екзо- та ендогенних факторів на тканини яєчка проллє світло на порушення чоловічої репродуктивної функції та дасть змогу вирішити питання його профілактики та лікування. Провівши короткий узагальнений огляд літератури можна прийти до висновку, що яєчка мають складну будову, кожен компонент якої відіграє важливу функцію у забезпеченні чоловічої фертильності. Крім того, значну роль у цьому також відіграє регуляція функції кожного з цих відділів та правильний ембріональний розвиток. Пошкодження будь-яких компонентів яєчка може призвести до безпліддя. The work, based on the analysis of modern scientific literature, presents data on the structure and development of the testes. The components of the testicle are described in detail: the protein membrane, seminiferous tubules, interstitial Leydig cells, epididymis, and ejaculatory duct. The corpus luteum is a capsule that covers the testicles and also forms membranes in the thickness of the testicle, maintaining its shape and integrity. The seminiferous tubules are the site of production of male sex cells - sperm - during spermatogenesis. The epididymis, a tubular structure located on the back of the testicle, plays an important role in the maturation and storage of male sex cells. Ejaculatory duct - a tube that starts from the tail of the epididymis and connects to the seminal vesicle to form the ejaculatory duct. Spermatogenesis is the process of differentiation and development of spermatogonia into mature germ cells. It consists of three main stages: the proliferation stage, the meiotic stage and the final stage - differentiation. The gonadal roller stage is a critical period in human testicular development, during which the bipotent gonadal roller differentiates into testes in response to the expression of the SRY gene. Numerous studies have shed light on the molecular and cellular mechanisms underlying testicular development at this stage. Further research into the impact of various exogenous and endogenous factors on testicular tissue will shed light on male reproductive disorders and help to address the issues of prevention and treatment. A brief generalised review of the literature suggests that the testicles have a complex structure, each component of which plays an important function in ensuring male fertility. In addition, the regulation of the function of each of these departments and proper embryonic development also play a significant role in this. Damage to any of the components of the testicle can lead to infertility.Документ Остеоми склепіння та основи черепа: аналіз власних спостережень(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2024) Сікалюк, Діана Валеріївна; Мустафін, Галія Міркатівна; Черняк, Валентина Володимирівна; Ройко, Наталія Віталіївна; Филенко, Борис Миколайович; Sikaliuk, D. V.; Mustafina, H. M.; Cherniak, V. V.; Roiko, N. V.; Fylenko, B. M.У цьому короткому дослідженні описані 6 випадків множи-нних остеом черепних кісток, що є рідкісною патологією. У літературі зустрічаються поодинокі повідомлення про внутрішньочерепні остеоми, тому дана проблема потребує подальшого вивчення з урахуванням клініко-морфологічних характеристик пухлин даної локалізації. Ввивчення причини розвитку та морфогенезу остеом та їх перебігу, має важливе медико-соціальне значення, що дасть можливість спланувати відповідний хірургічний підхід, який мінімізує будь-які пошкодження прилеглих структур. Метою дослідження був патоморфологічний аналіз серії випадків внутрішньочерепних остеом, виявлених під час автопсії. Проаналізовано 6 випадків у яких під час автопсії було виявлено внутрішньочерепні остеоми, що не являлись причиною смерті. Для проведе-ння дослідження використані описовий та гістологічний методи. Серед шести випадків, зафіксованих впродовж року, були три чоловіки та три жінки. В кожному випадку було виявлено від 6-ти до 11-ти кісткових новоутворень, які локалізувались в кістках склепіння черепа (в основному в тім’яній і скроневій кістках та в меншій кількості – лобній і потиличній), так і основи черепа в ділянках передньої та середньої черепних ямок. Встановлено переважання росту остеом по площі кістки, У кожному випадку пухлини рівномірно підвищувались над поверхнею кістки як назовні в середньому на 0,4 см, так і в порожнину черепа – на 2см. Згідно спостережень, чим більш виражена компактна речовина кісток і краще її кровопостачання, тим остеома має більш агресивний розвиток в оточуючих кісткових тканинах і значне збільшення в розмірах. Проведена спроба встановити причину розвитку остеом черепа, за результатами чого припустили, що потенційними вогнищами формування остеом можуть бути внутрішньоутробні зміни кісток, остеокластична активність яких проявляється під впливом не визначених на даний час факторів. This short study describes 6 cases of multiple cranial osteomas, which is a rare pathology. There are few reports of intracranial osteomas in the literature, so this problem requires further study, taking into account the clinical and morphological characteristics of tumours of this location. The study of the causes of osteomas development and morphogenesis and their course is of great medical and social importance, which will allow to plan an appropriate surgical approach that minimises any damage to adjacent structures. The aim of the study was to perform a pathomorphological analysis of a series of cases of intracranial osteomas detected during autopsy. We analysed 6 cases in which intracranial osteomas were detected during autopsy, which were not the cause of death. Descriptive and histological methods were used for the study. Among the six cases recorded during the year, there were three men and three women. In each case, from 6 to 11 bone tumours were detected, which were localised in the bones of the skull vault (mainly in the parietal and temporal bones and in a smaller number in the frontal and occipital bones) and the skull base in the areas of the anterior and middle cranial fossae. The predominance of osteoma growth in terms of bone area was established. In each case, the tumours uniformly rose above the bone surface both outward by an average of 0.4 cm and into the cranial cavity by 2 cm. According to observations, the more pronounced the compact bone substance and the better its blood supply, the more aggressive the osteoma develops in the surrounding bone tissue and the more it increases in size. An attempt has been made to establish the cause of the development of cranial osteomas, which has led to the assumption that potential foci of osteoma formation may be intrauterine bone changes, the osteoclastic activity of which is manifested under the influence of factors that have not yet been identified.Документ Патоморфологія очима студентів: проблеми та можливі шляхи їх вирішення(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2024) Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Старченко, Іван Іванович; Проскурня, Сергій Анатолійович; Черняк, Валентина Володимирівна; Fylenko, B. M.; Roiko, N. V.; Starchenko, I. I.; Proskurnia, S. A.; Cherniak, V. V.Особливо важливим є вивчення проблем, які виникають у здобувачів освіти при засвоєнні теоретичних знань і опануванні практичних навичок. Це дає змогу не лише покращити викладання конкретної дисципліни, а також знайти нові підходи до персоналізованого навчання у кожній академічній групі та конкретного студента зокрема. Було проведено анкетування здобувачів освіти, яке дало змогу встановити вмотивованість студентів до вивчення патоморфології, а також виявити позитивні та негативні сторони викладання дисципліни. Метою дослідження було визначити ставлення студентів до вивчення патоморфології та встановити загальні проблеми, які виникають у здобувачів освіти під час опанування теоретичних знань та практичних навичок з даної дисципліни. Матеріали та методи дослідження. Була розроблена анкета, яка включала комплекс питань для визначення ставлення здобувачів освіти до вивчення освітньої компоненти «Патоморфологія», змістовного наповнення навчального процесу, виявлення труднощів у студентів при опануванні теоретичного матеріалу та окремих практичних навичок. Анкета закінчувалась пунктом, в якому респонденти могли внести свої пропозиції для покращення викладання патоморфології. Анкетування було проведено серед здобувачів освіти за спеціальностями «Медицина» та «Стоматологія». Всього в анонімному опитуванні взяло участь 100 респондентів, 54 студенти стоматологічного факультету та 46 – медичних №1 та №2 факультетів, в тому числі здобувачі освіти з нормативним терміном навчання. Було запропоновано дати відповіді на 10 питань. Питання анкети сформовані таким чином, щоб визначити позитивні сторони та недоліки у викладанні патоморфології. Короткий аналіз дав змогу прийти до висновків про необхідність підвищення мотивації здобувачів освіти та розвиток міждисциплінарної інтеграції. Комплексний підхід забезпечить удосконалення навчального процесу та рівеня підготовки студентів, а отже, формування висококваліфікованого спеціаліста відповідної галузі. It is especially important to study the problems that students face in learning theoretical knowledge and mastering practical skills. This allows us not only to improve the teaching of a particular discipline, but also to find new approaches to personalised learning in each academic group and for each student in particular. A survey of students was conducted to determine the motivation of students to study pathomorphology and to identify the positive and negative aspects of teaching the discipline. The purpose of the study was to determine the attitude of students to the study of pathomorphology and to identify common problems that arise in the process of mastering theoretical knowledge and practical skills in this discipline. Materials and methods of the study. A questionnaire was developed, which included a set of questions to determine the attitude of students to the study of the educational component "Pathomorphology", the content of the educational process, to identify difficulties in students in mastering theoretical material and individual practical skills. The questionnaire ended with a paragraph in which respondents could make suggestions for improving the teaching of pathomorphology. The survey was conducted among students majoring in medicine and dentistry. In total, 100 respondents took part in the anonymous survey, 54 students of the Faculty of Dentistry and 46 students of the Faculties of Medicine No. 1 and 2, including students with a shortened period of study. They were asked to answer 10 questions. The questions of the questionnaire were formulated in such a way as to identify the positive aspects and shortcomings in the teaching of pathomorphology. A brief analysis allowed us to come to the conclusion that it is necessary to increase the motivation of students and develop interdisciplinary integration. An integrated approach will improve the educational process and the level of students' training, and thus the formation of a highly qualified specialist in the relevant field.