Перегляд за Автор "Rustamian, S. T."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Assessment of adhesion to treatment of patients being on kidney replacement therapy taking into account the presence of type 2 diabetes mellitus(Полтавський державний медичний університет, 2021) Katerenchuk, I. P.; Rustamian, S. T.; Катеренчук, Іван Петрович; Рустамян, Сатєнік ТігранівнаThis article presents the results of the analysis of adherence to treatment of patients on renal replacement therapy, taking into account type 2 diabetes. It was found that the adherence index to treatment is directly proportional to the patient's age and does not depend on the article and duration of treatment on programmed hemodialysis. In turn, the presence of a history of diabetes increases patient compliance, which, in turn, has a positive effect on disease control by both the doctor and the patient. Patients with stage I-II chronic kidney disease have a low level of adherence, which may be an additional risk factor for renal failure progressionДокумент Comparative analysis of clinical manifestations of anxiety and depression in patients undergoing renal replacement therapy with concomitant type 2 diabetes mellitus(Полтавський державний медичний університет, 2021) Rustamian, S. T.; Katerenchuk, I. P.; Катеренчук, Іван Петрович; Рустамян, Сатєнік ТігранівнаThis article presents the comparative analysis results on clinical manifestations of anxiety and depression in patients undergoing renal replacement therapy, namely programmed hemodialysis, taking into account the concomitant type 2 diabetes mellitus. Patients undergoing renal replacement therapy, namely, program hemodialysis, have a higher risk of anxiety and depressive disorders than patients with chronic stage I-II kidney disease undergoing conservative therapy. Concomitant diabetes mellitus in patients undergoing renal replacement therapy causes an increase in the frequency of anxiety and depression.Документ Relationship between indicators of depression, quality of life, compliance and blood pressure in patients undergoing renal replacement therapy(Полтавський державний медичний університет, 2023) Rustamian, S. T.; Katerenchuk, I. P.; Yarmola, T. I.; Pustovoyt, H. L.; Tkachenko, L. A.; Ovcharenko, L. K.; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Овчаренко, Людмила КостянтинівнаThis article presents the results of the relationship between blood pressure indicators and anxiety and depression, indicators of quality of life, compliance to treatment in patients undergoing renal replacement therapy. It was found that in patients undergoing dialysis therapy without accompanying diabetes, there is a direct correlation between blood pressure and the level of anxiety and depression in patients without and with diabetes. Similar changes are observed in patients undergoing peritoneal dialysis. In patients on programmed and peritoneal dialysis with and without concomitant diabetes there is a pronounced inverse correlation between the value of systolic blood pressure and components of quality of life and compliance. Dialysis patients are exposed to a number of components that significantly increase cardiovascular risk, and the elimination of which can significantly improve the effectiveness of therapy in dialysis patients and reduce the degree of cardiovascular risk. These factors include anxiety and depression, quality of life, and compliance to treatment. They are organically interconnected and significantly affect the leading cardiovascular risk factors and, first of all, arterial hypertension.Документ Аускультація серця: парадигма можливостей і перспективи використання (огляд літератури та результати власних досліджень)(Івано-Франківський національний медичний університет, 2023) Катеренчук, Іван Петрович; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Katerenchuk, I. P.; Rustamian, S. T.У публікації проведено аналіз наукових медичних джерел, у яких відображені основні етапи впровадження аускультації серця в історичному аспекті. Проаналізовано зміни парадигми та визначення ролі аускультації серця в можливостях розпізнавання різноманітних захворювань. Аргументовано ренесанс аускультації серця з використанням досягнень телемедицини та використання цифрових стетоскопів. На прикладі використання цифрової технології «Стетофон» продемонстровано спектрограми пацієнтів із клапанними вадами та порушеннями ритму серця. Обговорюються можливості використання цифрової технології аускультації серця «Стетофон» у лікувально-діагностичному та навчальному процесі, а також при проведенні наукових досліджень у клініці. Abstract. he publication analyzes the scientific medical sources, which reflect the main stages of the implementation of heart auscultation in a historical aspect. Paradigm changes and the definition of the role of heart auscultation in the possibilities of recognizing various diseases were analyzed. The renaissance of cardiac auscultation using the advances in telemedicine and digital stethoscopes is argued. Spectrograms of patients with valvular defects and heart rhythm disorders are demonstrated on the example of using digital technology «Stethophone». The possibilities of using the digital heart auscultation technology «Stethophone» in the medical and diagnostic, educational process, as well as during scientific research in the clinic are discussed.Документ Особливості перебігу вегетативних порушень у хворих, які перебувають на програмному гемодіалізі, з урахуванням наявності у них цукрового діабету 2-го типу(Тернопільський національний медичний університет, 2020) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Rustamian, S. T.; Katerenchuk, I. P.Мета – провести порівняльний аналіз клінічних проявів вегетативних порушень у хворих, які перебувають на програмному гемодіалізі, з урахуванням наявності у них цукрового діабету 2-го типу. Матеріал і методи. У дослідження залучено 93 хворих, які лікувались у 2019 р. у центрі нефрології та діалізу м. Полтава. Залежно від стадії хронічної хвороби нирок (ХХН) виокремлено дві групи хворих – 44 хворих (47,3 %), що перебувають на програмному гемодіалізі (дослідна група – ДГ) та 49 хворих (52,7 %) з ХХН І–ІІ стадій (контрольна група – КГ), у кожній з яких хворі були стратифіковані на дві підгрупи: з наявністю цукрового діабету 2-го типу (ЦД) та без ЦД: у ДГ 20 і 24 пацієнти, у КГ 26 і 23 пацієнти відповідно. Для виявлення ознак вегетативних порушень використовували опитувальник А. М. Вейна. Вегетативну дисфункцію діагностували коли сумарний бал перевищував 15. Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel, застосовуючи варіанти статистичного обчислення (середньоквадратичне відхилення, середнє арифметичне, стандартну похибку). Вірогідність відмінностей між порівняльними групами визначали за допомогою параметричного критерію Стьюдента. Результати. У результаті анкетування пацієнтів за стандартизованим опитувальником А. М. Вейна встановлено, що у хворих, які перебувають на програмному гемодіалізі з ЦД у сукупності відповідей хворих ознаки вегетативних розладів оцінювалися (46,1±9,1) балів при мінімально-максимальних значеннях (19–58), тоді як у контрольній групі з ЦД (11,4±3,1) балів, при мінімально-максимальних значеннях (7–18), р<0,001. Таке саме значення отримано і при порівнянні ДГ без ЦД (34,8±4,6) балів, при мінімально-максимальних значеннях (17–43) і КГ без ЦД (9,4±2,5) балів, при мінімально-максимальних значеннях (7–15), р<0,001. Частота виникнення вегетативної дисфункції у пацієнтів ДГ з ЦД та ДГ без ЦД не мала статистично значимої різниці (р<0,05), але сама вегетативна дисфункція у групах відрізнялася за структурою. Висновки. Прояви вегетативної дисфункції у пацієнтів з хронічною хворобою нирок з цукровим діабетом 2-го типу відрізняються за структурою від проявів у хворих з хронічною хворобою нирок без цукрового діабету. Зі зростанням стадії хронічної хвороби нирок у пацієнтів з цукровим діабетом та без цукрового діабету відзначалося збільшення проявів вегетативної дисфункції, які не усуваються проведенням сеансів гемодіалізу.Документ Особливості перебігу коморбідної патології у хворих, що перебувають на програмному гемодіалізі з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу(Полтавський державний медичний університет, 2021) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Rustamian, S. T.У світі досить багато уваги приділяється вивченню різноманітних факторів ризику, які впливають на виживаність, а також смертність хворих, що перебувають на нирково-замісній терапії. В Україні поки що недостатньо уваги надається вивченню даних факторів. Не дивлячись на успішне зниження показників смертності та збільшення тривалості життя у хворих, що перебувають на програмному або амбулаторному, тобто перитонеальному, діалізах, показники смертності від ускладнень у діалізних хворих в 6-8 разів вище ніж в загальній популяції. Вивчення коморбідної патології у пацієнтів із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності має велике значення. Розуміння особливостей коморбідності у діалізних пацієнтів сприятиме подальшому вдосконаленню діагностики, а також раціонального медикаментозного лікування. Система розрахунку індексу коморбідності дозволяє лікарям провести оцінку рівня коморбідності, визначити прогностичні показники 10-річної виживаності та оптимізувати тактику лікування. Дана робота присвячена вивченню особливостей перебігу коморбідної патології у хворих, що перебувають на програмному гемодіалізі з урахуванням наявності ЦД 2-го типу. У дослідженні залучено 93 хворих, які лікувалися на базі центру нефрології та діалізу КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Дослідна група – 44 хворих, що перебували на нирково-замісній терапії, а саме на програмному гемодіалізі, і 49 хворих – контрольна група з хронічної хворобою нирок І-ІІ стадії. В свою чергу 44 хворих з дослідної групи були розподілені на дві підгрупи: 20 хворих з діагнозом діабетична нефропатія, інші 24 – неметаболічні захворювання. З 49 хворих контрольної групи – 26 хворих з діабетичною нефропатією, інші 23 хворих без діабетичної нефропатії відповідно. Для проведення розрахунку індексу коморбідності прогностичних показників ризику летальності протягом року та 10 – річної виживаності була використана система за Charlson. Під час проведеного дослідження було виявлено, що у жодного хворого з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності немає мононозологічної патології, а виявляються інші коморбідні стани, а саме: вторинна анемія, артеріальна гіпертензія, ураження серцево-судинної системи (гіпертрофія лівого шлуночку, хронічна серцева недостатність, порушення ритму та/або провідності), вторинний гіперпаратиреоз, захворювання периферичних судин і т.д. У структурі незалежно від наявності чи відсутності цукрового діабету найбільш поширеними ускладненими коморбідними станами є вторинна анемія, яка спостерігається у всіх досліджуваних групах, артеріальна гіпертензія 95% і 91,6% та вторинний гіперпаратиреоз, що посідає третє місце та складає 90% та 83,3% у дослідній групі з цукровим діабетом та дослідній групі без цукрового діабету відповідно. Звертає увагу різниця у відсотковому співвідношенні ураження серцево-судинної системи, периферичних судин, сітківки та цереброваскулярні ураження. У дослідній групі з цукровим діабетом вищі показники уражень цих систем аніж у дослідній групі без цукрового діабету, що вказує на негативний вплив цукрового діабету на уражені органи та системи (окрім уремічної інтоксикації внаслідок хронічної ниркової недостатності). Середні показники індексу коморбідності з віком мають тенденцію до збільшення як у чоловіків так у жінок. Найбільші середні показники визначаються у дослідній групі з цукровим діабетом у жінок та чоловіків старше 50 років (8,3±0,8 та 8,6±1,3 відповідно). За результатами обчислення індексу коморбідності для визначення 10-річної виживаності виявлено, що в дослідній групі з цукровим діабетом, незалежно від віку та статі, 100,0% пацієнтів мають низький відсоток 10-річної виживаності – 21% та нижче. Результати аналізу дослідної групи без цукрового діабету дещо різняться по відношенню до дослідної групи з цукровим діабетом. Так, 1 (4,2%) пацієнт має 77% 10-літньої виживаності, 3 (12,5%) пацієнта мають 53% 10-річної виживаності. Порівнюючи контрольну групу з цукровим діабетом з контрольною групою без цукрового діабету, виявлено, що 21% і нижче 10-річної виживаності мають 9 (34,6%) хворих контрольної групи з цукровим діабетом, тоді як у контрольній групі без цукрового діабету тільки у 2 хворих (8,7%). 99% 10-річної виживаності мають 8 (34,9%) хворих з контрольної групи без цукрового діабету, тоді як в контрольній групі з цукровим діабетом хворих з таким відсотком не виявлено, що наново вказує на негативний вплив цукрового діабету на перебіг ниркових патологій.Документ Особливості стаціонарного етапу реабілітації пацієнтів після кардіохірургічних втручань(Полтавський державний медичний університет, 2021) Тесленко, Юрій Віталійович; Писана, Богдана Олександрівна; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Teslenko, Y. V.; Pysana, B. A.; Rustamian, S. T.Провідні позиції щодо найпоширеніших інвалідизуючих захворювань та основних причин смертності населення залишаються за серцево-судинними захворюваннями. Збільшення кількості проведених кардіохірургічних втручань обумовлює потребу в проведенні реабілітаційних заходів. У зв’язку з індивідуальними особливостями пацієнтів існує потреба у розробці та апробації індивідуальних програм реабілітації хворих, що перенесли аорто-коронарне шунтування, протезування клапанів. Метою проведеного дослідження було визначення особливостей кардіологічної реабілітації пацієнтів після кардіохірургічних втручань та оцінка ефективності багатокомпонентних індивідуалізованих програм кардіологічної реабілітації. Дослідження проводилося на базі нещодавно відкритого відділення реабілітації та планової кардіології Комунального підприємства «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради». Дослідження проводилось серед хворих після перенесеного аортокоронарного шунтування та протезування клапанів. При проведенні реабілітаційних заходів у пацієнтів після кардіохірургічних втручань актуальним є визначення рівня реабілітаційного потенціалу, що дає можливість підібрати оптимальний темп та обсяг реабілітаційних заходів, базуючись на індивідуальних показниках пацієнтів. Впровадження багатокомпонентних, індивідуалізованих щодо рівня реабілітаційного потенціалу, програм кардіологічної реабілітації у пацієнтів після проведених кардіохірургічних втручань достовірно дозволяє скоротити терміни перебування пацієнтів на стаціонарному етапі реабілітації та прискорити темпи розширення рухового режиму, а також сприяє більш високому рівню якості життя порівняно з пацієнтами після кардіохірургічних втручань, що реабілітовані за стандартними методиками. Рекомендованим є ранній початок реабілітаційних заходів у кардіохірургічних пацієнтів, зважаючи на ліпше відновлення втрачених функцій. Використання проби з 6-ти хвилинною ходьбою на початку та по завершенню стаціонарного етапу кардіологічної реабілітації пацієнтів після проведених кардіохірургічних втручань дозволяє проводити оцінку ефективності реабілітаційних заходів.Документ Порівняльна характеристика якості життя хворих, що перебувають на програмному та перитонеальному діалізі з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу(Полтавський державний медичний університет, 2022) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Rustamian, S. T.; Katerenchuk, I. P.Нирково-замісна терапія (НЗТ) накладає значний вплив на якість життя пацієнта, негативно впливаючи на його соціальне, психологічне та фінансове благополуччя. Життя хворих з хронічною хворобою нирок реорганізується та пристосовується до змін, що випливають із характеру захворювання та методів його лікування. Більше того, пацієнти залежать від діалізного апарату та медичного персоналу. НЗТ також передбачає обмеження у фізичних навантаженнях, способі харчування та режимі прийому рідини. Метою дослідження було порівняти показники якості життя хворих, що перебувають на програмному та перитонеальному діалізу, та визначити прихильність до лікування даних пацієнтів з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу. Дослідження проведене на базі центру нефрології та діалізу Комунального Підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У дослідженні взяли участь 114 хворих, з яких 44 пацієнти, що перебувають на програмному гемодіалізі, 21 – перитонеальному та 49, які склали контрольну групу – пацієнти з ХХН І-ІІ стадій. Гемодіалізним хворим проводився стандартний бікарбонатний гемодіаліз три рази на тиждень по 4 години. У свою чергу дослідна група (пацієнти діалізної терапії) була розподілена на дві підгрупи: 20 хворих (ГД1) з ЦД 2-го типу, 24 – без ЦД (ГД2). Група перитонеального діалізу також була розподілена на дві підгрупи: 6 хворих – ПД1, 15 – ПД2. Контрольну групу також було розподілено на дві підгрупи: 26 хворих з ЦД (КГ1), та 23 – без ЦД (КГ2). Для визначення показників якості життя використовували шкалу SF-36. За даними проведених нами досліджень, середні показники фізичного функціонування, рольового функціонування дещо вищі у пацієнтів ГД1 та ГД2 по відношенню до пацієнтів груп ПД1 та ПД2, хоча показники інтенсивності болю та загального здоров’я вищі у пацієнтів на ПД. Фізичне функціонування відображає ступінь фізичної активності, що обмежує виконання фізичних навантажень. Між ГД2 та КГ2 р<0,001, тоді як ГД1 та КГ1 р≥0,05 відповідно. ПД1 та КГ1 р≤0,005, ПД2 та КГ2 р<0,001. Рольове фізичне функціонування вказує на вплив фізичного стану на повсякденну рольову діяльність. У ГД1 та КГ1, ГД2 та КГ2, ГД1 та ПД1 статистично значимої різниці не виявлено, р<0,05. Достовірно значима різниця у ПД2 та КГ2 (р>0,05). Фізичне та рольове фізичне функціонування у хворих на ПД частково зниженні внаслідок кількості сеансів на день, які відбуваються кожні 6 годин. По шкалі інтенсивності болю у ГД1 та КГ1 простежується статистично достовірна різниця р<0,01. Достовірно значима різниця у ПД1 та КГ1 (р<0,05). У ГД2 та КГ2 також є статистично достовірна різниця, що складає р<0,05, ПД2 та КГ2 р<0,05. Шкала «загальне здоров’я» характеризує стан хворих на даний момент та подальшу перспективу. Виявлено достовірно значиму різницю як і в ГД1 з КГ1 так і ПД1 з КГ1 р≤0,005 та р<0,005, ГД2 та КГ2, а також ПГ2 і КГ2 р<0,001. Цікаво те, що показники наступних 4 шкал, що відображають психологічне здоров’я вищі у пацієнтів ПД, аніж у ГД. По шкалі «життєва активність» простежується статистично достовірна різниця між ГД1 та ПД1, р<0,05, ГД2 та ПД2, р<0,05, ГД1 та КГ1, ПД1 та КГ1 р<0,001 та ГД2 та КГ2, ПД2 та КГ2 р<0,01. По шкалі «соціальне функціонування» статистично значима різниця у ГД1 та КГ1 та ПД1 та КГ1 р<0,05. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05. За шкалою «рольове емоційне функціонування» не виявлено достовірності, р>0,05 у групах ГД2 та КГ2, ПД2 та КГ2. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05. Шкала «психологічне здоров’я» характеризує наявність ознак тривоги та/чи депресії, ознаки позитивних емоцій. Простежується статистично значима різниця як і ГД1 з КГ1 так і ГД2 з КГ2, р=0,01 та р<0,01 відповідно. У хворих з ПД1 та КГ1 р<0,001, ПД2 та КГ2 також р<0,001. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05, але середні показники у хворих, що перебувають на ПД вищі, аніж у хворих на ГД. Подальше дослідження показників ЯЖ при первинному обстеженні хворих, яких переводять на нирковозамісну терапію, оцінка ступеню прихильності до лікування, а також ознаки тривожно-депресивних розладів дасть змогу лікарям та медичному персоналу попередити або зменшити негативні наслідки, які можуть виникнути при проведенні нирково-замісної терапії.Документ Серцево-судинні фактори ризику у хворих на програмному гемодіалізі з урахуванням наявності цукрового діабету 2 типу(ТОВ «Видавничий дім Медкнига», 2021) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Rustamian, S. T.; Katerenchuk, I. P.У статті наведено дані щодо серцево-судинного ризику ухворих на програмному гемодіалізі зурахуванням цукрового діабету 2-го типу. Доведено, що пацієнти зхронічною хворобою нирок мають високий та дуже високий серцево-судинний ризик. Наявність цукрового діабету збільшує серцево-судинний ризик. Важливою складовою для зменшення кардіоваскулярного ризику є контроль глікемії, ліпідного профілю, рівня кальцію та фосфору сироватки крові.Документ Якість життя хворих, які отримують нирковозамісну терапію з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу(Тернопільський національний медичний університет, 2021) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Rustamian, S. T.; Katerenchuk, I. P.Кількість хворих із термінальною стадією ниркової недостатності, які потребують гемодіалізної терапії, невпинно зростає. Життя пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності змінюється, хворий змушений адаптуватися до змін, що виникають із початком діалізної терапії. Інтенсивність психічного, а також соматичного стану хворого значною мірою впливає на рівень якості життя. Мета – визначити рівень якості життя у хворих, які отримують нирковозамісну терапію, з урахуванням цукрового діабету 2-го типу. Матеріал і методи. Дослідження проведено у центрі нефрології та діалізу КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У дослідженні взяли участь 93 пацієнти, з яких 44 перебувають на програмному гемодіалізі та 49 пацієнтів з ХХН І–ІІ стадій, які склали контрольну групу. У своючергу, дослідна група (пацієнти, які отримують діалізну терапію) була поділена на дві підгрупи: 20 хворих (ДГ1) з діабетичною нефропатією (ДН), 24 – з іншими захворюваннями (ДГ2). Середня тривалість лікування нирковозамісною терапією склала (6,2±6,7) років. Контрольну групу також було поділено на дві підгрупи: 26 хворих з ДН (КГ1), та 23 – без ДН (КГ2). Якість життя визначали за анкетою оцінки якості життя (SF-36). Статистично значиму різницю між порівнюваними групами визначали за допомогою параметричного критерію Стьюдента. Результати. Простежується статистично значима різниця між ДГ2 та КГ2 р<0,001, у ДГ1 та КГ1 р≥0,05 при визначенні шкали фізичного функціонування. Шкала інтенсивності болю характеризує у ДГ1 та КГ1 статистично достовірну різницю р<0,01, у ДГ2 та КГ2 р<0,005. Шкала загального здоров’я характеризує статистично значиму різницю як і в ДГ1 з КГ1 так і ДГ2 та КГ2, р≤0,005 та р<0,001. Шкала життєвої активності показує статистично достовірну різницю між ДГ1 та КГ1 р<0,001 і ДГ2 та КГ2 р<0,01. Шкала соціального функціонування характеризує статистично значиму різницю, відповідно, в ДГ1 та КГ1 р<0,05, а в ДГ2 та в КГ2 р<0,01. Простежується статистично значима різниця як ДГ1 з КГ1, так і ДГ2 з КГ2, р=0,01 та р<0,01 відповідно, при визначенні шкали психологічного здоров’я. Висновки. Різниця показників психологічного компонента у діалізних хворих, незалежно від наявності цукрового діабету, та у хворих контрольних груп дуже висока. Так, середні показники психологічного компонента в групах хворих, які отримували діаліз, склала (49,7±11,5) і (44,5±10,6) відповідно, тоді як у контрольних групах – (91,4±2,1) та (90,1±8,2) відповідно. Спостерігається статистично достовірна різниця р<0,001 як за психологічним, так і за фізичним компонентами оцінки якості життя.