Перегляд за Автор "Sarychev, Ya. V."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Androgen state and erectile function in men with chronic distress(Health of Man, 2024-03-29) Savchenko, R. B.; Sarychev, L. P.; Maksimenko, O. O.; Sarychev, Ya. V.; Suprunenko, S. M.; Strashko, Ye. Yu.; Pustovoyt, H. L.; Tenytska Ye. D.; Савченко, Роман Борисович; Саричев, Леонід Петрович; Максименко, Оксана Олександрівна; Саричев, Ярослав Володимирович; Супруненко, Сергій Миколайович; Страшко, Євген Юрійович; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Теницька, Єлизавета ДмитрівнаThe objective: to study the state of androgen supply and erectile function in men with chronic distress. Materials and methods. We examined 30 internally replaced males (Average age, M±σ=50.50±3.83) with manifestations of chronic distress (Group I) and 20 practically healthy males (Group II), (Average age, M±σ=51.95±4.60). All men underwent general clinical examination, body mass index evaluation, assessment of depression according to Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), assessment of symptoms of androgen deficiency according to the Aging Males’ Symptoms (AMS). Severity of erectile dysfunction was evaluated according to the International Index of Erectile Function scale (IIEF). The following parameters were determined in blood serum: luteinizing hormone (LH), follicle-stimulating hormone (FSH), total testosterone (TT), free testosterone (TF), estradiol (E), cortisol (K). Results. According to the HADS scores in group I men, the average anxiety domain score was 12.03±1.50 points, the average depression domain score was 13.93±1.49, and the total score was 26.0±2.64 points. In patients of group II, the average anxiety domain score was 2.20±0.88 points, the average depression domain score was 2.60±1.00, and the overall score was 4.80±1.40 points. The comparison of the total score of group I and the total score of group II is statistically significant (p<0.05). According to the AMS, in men of group I, androgen deficiency was more expressed comparing to the control group (45.93±3.30 and 13.30±2.04 points, respectively, p<0.001). Analysis of the IIEF-15 questionnaire revealed a decrease in all indicators of erectile function in men of group I comparing to group II. A study of the hormonal state showed a decrease in the level of TT in men of group I compared to the indicators of group II: 9.30±2.84 and 15.27±0.96 ng/ml, respectively (p<0.001). The average TF levels in group I were reduced comparing to group II and reached 10.23±1.38 and 17.39±1.03 pg/ml, respectively (p<0.001). The levels of LH and FSH in men of group I were within normal age-related fluctuations and did not differ statistically significantly from similar levels of group II. The average E level in men with chronic distress was significantly increased comparing to the control group and reached up to 0.25±0.05 versus 0.11±0.03 nmol/l, respectively (p<0.001). The average C level in men with chronic distress was significantly increased comparing the control group and reached up to 13.33±2.19 versus 6.72±1.33 μg/dL, respectively (p<0.001). Conclusions. 1. The survey results indicate that chronic distress is a factor that worsens sexual function in men. In addition to erectile dysfunction, as evidenced by a decrease in the corresponding IIEF integrative indicator 15 «erectile function», the survey found a decrease in both the frequency of occurrence and the degree of sexual desire, a deterioration in orgasmic sensations in the form of a decrease in the frequency of ejaculation and orgasms.2. Cortisol is an important hormone that forms protective reaction in stressful situations, but loses its positive properties during chronic distress. A prolonged increase in cortisol levels can lead to a pathological condition accompanied by an increase in BMI, depression, anxiety, decreased testosterone levels and ED.3. A decrease in testosterone levels in chronic distress and visceral obesity in men is not accompanied by a compensatory increase in LH and FSH levels. This can be explained by increased aromatization of testosterone in visceral adipose tissue and a decrease in the pituitary gland’s response to the development of androgen deficiency as a result of combined damage to the central and peripheral parts of the regulation of testosterone synthesis.Документ Морфофункціональне та клінічне значення інтерстиціальних клітин Кахаля в сечовому міхурі(Полтавський державний медичний університет, 2022) Шерстюк, Олег Олексійович; Саричев, Ярослав Володимирович; Супруненко, Сергій Миколайович; Сухомлин, Леонід Петрович; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Sherstyuk, O. O.; Sarychev, Ya. V.; Suprunenko, S. M.; Sukhomlin, S. A.; Pustovoit, G. L.Вступ. Лікування симптомів нижніх сечових шляхів, які у більшості випадків спричинені доброякісною гіперплазією передміхурової залози є складним завданням сучасної медицини. З’ясування походження гіперактивності сечового міхура допоможе у лікування даної когорти пацієнтів. Дослідження інтерстиціальних клітин Кахаля у сечовому міхурі відкривають нові можливості як покращити наше розуміння фізіології сечового міхура. Мета дослідження: аналітичний огляд літератури щодо ролі інтерстиціальних клітин Кахаля у фізіології сечового міхура. Матеріали та методи дослідження. Проведений аналітичний огляд літератури, що висвітлює морфологічне та фізіологічне значення інтерстиціальних клітин Кахаля в сечового міхура. Результати. Інтерстиціальні клітини Кахаля знаходяться в безпосередній близькості від м'язових клітин, вегетативних нервових закінчень і уротеліальних клітин. З’являється все більше доказів того, що інтерстиціальні клітини Кахаля відіграють роль у розвитку симптомів нижніх сечових шляхів. Інтерстиціальні клітини Кахаля можуть відповідати за генерування електричних потенціалів і індукцію скорочень м’язів детрузора. Були висунуті нові патомеханізми розвитку гіперактивності сечового міхура, а саме: порушення спонтанної скорочувальної здатності, спричинене зміненою трансдукцією сигналу інтерстиціаль-них клітин Кахаля між нервами та м’язовими клітинами детрузора; зміна передачі сигналу через субуротеліальні інтерстиціальні клітини Кахаля. Рецептор c–kit є не тільки маркером виявлення цих клітин, але також може відігравати вирішальну роль у контролі функції сечового міхура. Висновки. Інтерстиціальні клітини Кахаля, відкриті більше 100 років тому залишаються маловивченим об'єктом. Маючи довгі відростки, інтерстиціальні клітини Кахаля формують множинні контакти з гладком'язовими та нервовими клітинами, утворюючи специфічну мережу. Сучасні знання про інтерстиціальні клітини Кахаля в сечовому міхурі підвищили ймовірність того, що ці клітини та рецептори c–kit можуть стати новою “мішенню” для терапевтичного лікування симптомів ни-жніх сечових шляхів та гіперактивності сечового міхура.Документ Стереоморфология предстательной железы человека(Видавництво «Світ книг», Надруковано ФОП Головчак А. І., 2017) Шерстюк, Олег Алексеевич; Устенко, Роман Леонидович; Сарычев, Ярослав Владимирович; Шерстюк, Олег Олексійович; Устенко, Роман Леонідович; Саричев, Ярослав Володимирович; Sherstiuk, O. A.; Ustenko, R. L.; Sarychev, Ya. V.Книга посвящена вопросам пространственной организации желез и их кровеносного микроциркуляторного русла в периферической и центральной зонах простаты человека. Стереоморфологическое исследование проведено с помощью пластической трехмерной реконструкции на основании серийных гистологических срезов. Представлены результаты инъекционно-коррозионного, гистологического, иммуногистохимического и морфометрического анализа исследуемых структур. Книга предназначена для урологов, андрологов, гистологов, врачей-интернов, студентов медицинских вузов.Документ Сучасні аспекти діагностики раку передміхурової залози(Українська медична стоматологічна академія, 2011) Саричев, Ярослав Володимирович; Сарычев, Ярослав Владимирович; Sarychev, Ya. V.; Устенко, Роман Леонідович; Устенко, Роман Леонидович; Ustenko, R. L.Авторами проаналізовані дані літератури щодо ефективності діагностики раку передміхурової залози (РПЗ). Метою дослідження став пошук шляхів підвищення ефективності диференційної діагностики неопластичних станів передміхурової залози. Матеріали та методи. Масив дослідження склали 126 чоловіків з підвищенням рівня ПСА вище порогового (4 нг/мл). Усім пацієнтам проведене загальноклінічне обстеження, ультразвукове дослідження органів сечостатевої системи та пункційна біопсія передміхурової залози. Щільність ПСА дорівнювала відношенню рівня загального ПСА до об’єму передміхурової залози, визначеного ультрасонографічно. Результати. До І групи увійшли 73 (57,9%) пацієнти із щільністю ПСА <0,15 нг/мл/смі, ІІ групу склали 53 (42,1%) хворих із показниками 0,15 нг/мл/смі. За результатами патогістологічного дослідження у 8 (11,0%) хворих І групи діагностовано РПЗ, у 9 (12,3%) - запальні процеси, у 56 (76,7%) - доброякісна гіперплазія. У 50 (94,3%) пацієнтів ІІ групи підтверджено діагноз РПЗ. Пухлини виявились високодиференційованими у 43,1%, помірно диференційованими у 31,0%, низькодиференційованими - у 25,9% хворих. Виявлено низьку щільність ПСА при наявності низькодиференційованих пухлин внаслідок неспроможності продукції низькодиференційованою тканиною специфічних глікопротеїнів. Висновки. Визначення щільності ПСА значно підвищує ефективність скринінгу і диференційної діагностики, рекомендоване до широкого застосування на догоспітальному етапі обстеження, дозволяє уникнути невиправданих біопсій. Певні труднощі для діагностики складають низькодиференційовані пухлини внаслідок слабкої здатності до продукції ПСА.