Перегляд за Автор "Shamkhalova, I. A."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Уровень адипонектина у беременных с синдромом поликистозных яичников в ранние сроки гестации(Полтавський державний медичний університет, 2018) Сулейманова, Н. М.; Шамхалова, И. А.; Сулейманова, Н. М.; Шамхалова, І. А.; Suleymanova, N. M.; Shamkhalova, I. A.Обстежено всього 92 вагітних в терміни вагітності 8-14 тижнів. 72 вагітні з СПКЯ склали основну групу (середній вік 29,1±1,74 років); 20 вагітних без СПКЯ (середній вік 27,9±0,88 років) – контрольну групу. Проведено загальноприйняте обстеження, що включає збір анамнезу, об’єктивне дослідження. Розраховані індекс маси тіла (ІМТ), Індекси інсулінорезистентності: HOMA-IR, QUICKI. Рівень адипонектину в сироватці крові визначали методом ІФА. Вік настання менархе в середньому склав 13,3±0,3 років в основній і 13,0±0,4 років в контрольній групі. Згодом відбулися зміни, які найчастіше проявлялися олігоаменореєю (80,6%, контроль – 0) у вигляді затримок менструацій, дисменореєю (34,7%, контроль – 5,0%). У пацієнток основної групи найчастіше зустрічалося порушення жирового обміну (69,4%), яке виявлялося надмірною вагою і ожирінням, причому відзначався абдомінальний тип ожиріння. В основній групі число жінок з порушенням жирового обміну було достовірно вище контрольної групи в 13,9 рази (р <0,001). Захворювання серцево-судинної системи (ССС) зустрічалися у 41,7% вагітних з СПКЯ. Порушення вуглеводного обміну проявлялися гіперінсулінемією і високим вмістом цукру в крові у 16,7% пацієнток. Надмірне оволосіння мало місце у 77,8% пацієнток. У пацієнток основної групи ІМТ достовірно перевищував контрольний показник на 35,4%, індекс HOMA-IR – в 1,9 рази (р <0,05), рівень адипонектину знижений на 33,3% (p <0,01). У пацієнток з ІМТ≥28 кг/м2 спостерігалося достовірне підвищення HOMA-IR на 34,3% (р <0,05) і зниження адипонектину на 38,6% (р <0,05). У пацієнток із захворюваннями ССС і з порушеннями вуглеводного обміну середній рівень адипонектину склав 3,12±1,16 і 2,98±0,68 μg/ml відповідно.Документ Эхографические и допплерометрические показатели в оценке течения беременности у женщин с угрозой выкидыша в ранние сроки(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Ахундова, Г. И.; Шамхалова, И. А.; Ахундова, Г. І.; Шамхалова, І. А.; Akhundova, G. I.; Shamkhalova, I. A.Целью данной работы было оценить ультрасонографические показатели и систолодиастолическое отношение у пациенток с угрозой выкидыша в ранние сроки гестации. Материал и методы. Обследовано 104 беременных женщин в сроки гестации 5 - 12 недель. В основную группу вошли 84 беременных с угрозой невынашивания ранних сроков, в контрольную группу - 20 женщин с физиологическим течением беременности без признаков угрозы невынашивания. В контрольной группе средний возраст составил 25,24±1,0 лет, в основной группе 26,8±1,07 лет. Наряду с клиническими методами проведены УЗИ и допплерометрическое исследование. Результаты. Среди гинекологической патологии достоверно чаще встречались заболевания воспалительного характера (эндометрит, аднексит) - 38,1%. При УЗИ гематома различной локализации отмечалась в 98,8% случаев, гипертонус миометрия - в 57,1%, нарушение формирования желтого тела - в 48,8%. В 54,8% случаев встречались все три признака. У 66,7% беременных объем внутриматочной гематомы не превышал 9 см3. В основной группе хорион чаще располагался в области внутреннего зева (40,5%), в контрольной группе наиболее часто хорион локализовался по передней стенке (40,0%). В основной группе систоло-диастолическое отношение в правой маточной артерии по сравнению с контрольным показателем был снижен на 27,0% (р<0,05), в левой - на 23,7%. Выводы. Всем беременным женщинам целесообразно проводить ультрасонографию в I триместре в сроке до 12 недель. Полученные нами результаты четко демонстрируют ценность этого исследования.