Перегляд за Автор "Shcherbak, O. V."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вивчення молекулярно-масового розподілу фракцій водного екстракту тканини свинячої плаценти методом високоефективної гель-проникаючої хроматографії(НФаУ, 2019) Іванов, Леонід Вікторович; Щербак, О. В.; Деримедвідь, Людмила Віталіївна; Кравченко, Володимир Григорович; Безугла, О. П.; Ivanov, L. V.; Shcherbak, O. V.; Derymedvіd, L. V.; Kravchenko, V. G.; Bezugla, O. P.; Иванов, Леонид Викторович; Щербак, Е. В.; Деримедведь, Людмила Витальевна; Кравченко, Владимир Григорьевич; Безугла, O. P.Актуальність. Косметичні засоби на основі плаценти досить широко використовуються в усьому світі. Мета роботи. Дослідити склад водорозчинних фракцій свинячої плаценти (ВЕСП) та спорідненість їх компонентів до модельних мембран.В останні десятиліття в багатьох країнах світу відбувається бурхливий розвиток біотехнологій, пов’язаних з виділенням біологічно активних речовин (БАР) з фетальної сировини і різних ксеноорганів з подальшим створенням на їх основі біопрепаратів і косметологічних засобів [1-12]. Одним із перспективних напрямків у цій галузі є використання фетальної сировини, насамперед, плаценти [1]. Препарати на основі плаценти успішно застосовуються в різних галузях медицини, переважно – в гінекологічній, хірургічній та дерматологічній практиці. На фоні використання препаратів плаценти спостерігалося зменшення набряклості тканин, прискорення процесів епітелізації і ангіогенезу (вочевидь, обумовлене підвищенням фактора росту фібробластів на початкових стадіях регенерації і фактора росту ендотелію судин у пізній фазі) при рановому процесі [2]Документ Вивчення спорідненості до мембран допоміжних речовин й фармакологічно активних інгредієнтів методами флуоресцентних і спінових зондів(ВД "Авіцена", 2019) Іванов, Л. В.; Щербак, О. В.; Кравченко, Володимир Григорович; Деримедвідь, Л. В.; Безугла, О. П.; Иванов, Л. В.; Щербак, Е. В.; Кравченко, Владимир Григорьевич; Деримедведь, Л. В.; Безуглая, Е. П.; Ivanov, L. V.; Shcherbak, O. V.; Kravchenko, V. G.; Derymedvіd, L. V.; Bezugla, O. P.Мета дослідження – порівняльне вивчення спорідненості до ліпосом з фосфатидилхоліну низки гідрофільних неводних розчинників пропіленгліколю (ПГ), поліетиленгліколей (ПЕГ) з молекулярною масою 400 і 1500 (ПЕГ-400 і ПЕГ-1500), що успішно застосовуються за створення м’яких лікарських форм як допоміжні речовини. Проведено аналіз результатів, отриманих за допомогою методу флуоресцентних зондів, і розрахунок константи дисоціації (Кд) неводних розчинників ПГ, ПЕГ-400 і ПЕГ-1500 з мембранами ліпосом з фосфатидилхоліну графічним методом у зворотних координатах. Показано, що Кд = 2,5 моль/л для ПГ і Кд = 4 • 10-1 моль/л для ПЕГ-400. Аналіз спектрів електронно-парамагнітного резонансу (ЕПР) у зворотних координатах дозволив оцінити Кд для ПЕГ-1500, що дорівнює 10-1 моль/л. Досліджено вплив ПГ і ПЕГ-400 на мембрани ліпосом. ПГ і ПЕГ-400 ефективно зв’язуються з мембраною ліпосом, витісняючи флуоресцентний зонд з мембрани в воду. Це може бути одним із механізмів впливу ПГ і ПЕГ-400 на біодоступність, коли фармакологічно активні інгредієнти (ФАІ) можуть витиснятися в воду молекулами допоміжних речовин, сповільнюючи процес всмоктування ФАІ. Введення ПЕГ-400 у суспензію ліпосом призводить до розпушення мембран, тобто, до зменшення щільності упаковки фосфоліпідів у мембранах, що може призводити до зміни їхньої проникності та підвищенню біодоступності. Дія ПГ на мембрани є більш м’якою, ніж ПЕГ-400. Вочевидь у зоні всмоктування ФАІ на мембрані паралельно відбувається процес всмоктування низькомолекулярних допоміжних речовин, наприклад, неводних розчинників. Причому всмоктування ліпофільних ФАІ може відбуватися в оточенні розчинників (допоміжних речовин), що призводить до збільшення біодоступності ФАІ. У разі конкуренції за місця зв’язування на мембранах клітин біоповерхонь між ФАІ і неводними розчинниками більш низька (на кілька порядків) спорідненість розчинників до мембран компенсується значною кількістю розчинників у м’якій лікарській формі порівняно з ФАІ. Механізмом підвищення біосумісності за допомогою ПЕГ є здатність їхніх молекул за рахунок компактизації (спіралізації) або розпушення приймати оптимальну конформацію структури, надаючи свої гідрофобні або полярні групи для оптимального зв’язування з наночастинками, лікарськими речовинами та біооб’єктами.Документ Вплив гіполіпідемічної терапії на прооксидантно - антиоксидантний статус хворих на ішемічну хворобу серця(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Щербак, Ольга Василівна; Щербак, Ольга Васильевна; Shcherbak, O. V.Активація процесів перекисного окиснення ліпідів є важливим патогенетичним механізмом прогресування атерогенної дисліпідемії та ішемічної хвороби серця. В лікуванні порушень ліпідного обміну широко застосовуються препарати групи статинів. Ефективна гіполіпідемічна терапія може пригнічувати активність продукції вільних радикалів і, відповідно, зменшувати ризик розвитку гострих коронарних подій. Мета дослідження: оцінити динаміку прооксидантно-антиоксидантного дисбалансу у хворих на ішемічну хворобу серця на фоні проведення гіполіпідемічної терапії із включенням урсодезоксихолевої кислоти. Матеріали і методи. Обстежено 63 хворих на ішемічну хворобу серця: стабільна стенокардія напруги, ІІ функціональний клас. Середній вік хворих: 59,2±6,8 років. Прово- дили оцінку ліпідного спектру, стану системи перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту. Хворі були розподілені на дві групи в залежності від призначених лікувальних комплексів. І (n=31) група – хворі отримували розувастатин 20 мг на добу. ІІ (n=32) група – пацієнтам призначали розувастатин 20 мг на добу та урсодезоксихолеву кислоту 15 мг/кг/добу. Активация процессов перекисного окисления липидов является важным патогенетическим механизмом прогрессирования атерогенной дислипидемии, в лечении которой применяются препараты группы статинов. Совершенствование гиполипидемической терапии является важной задачей клиники внутренней медицины. Цель исследования: оценить динамику прооксидантно-антиоксидантного дисбаланса у больных ишемической болезнью сердца на фоне проведения гиполипидемической терапии с включением урсодезоксихолевой кислоты. Материалы и методы. Обследовано 63 больных с ишемической болезнью сердца: стабильная стенокардия напряжения ІІ функционального класса. Средний возраст больных: 59,2 ± 6,8 лет. Проводили оценку липидного спектра, состояния системы перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты. Больные были разделены на две группы в зависимости от назначенных лечебных комплексов. І (n = 31) группа - больные получали розувастатин 20 мг в сутки. ІІ (n = 32) группа - пациентам назначали розувастатин 20 мг и урсодезоксихолевую кислоту 15 мг/кг/сутки. Activation of lipid peroxidation is an important pathogenetic mechanism of atherogenic dyslipidemia and ischemic heart disease progression. Statins are commonly used to treat lipid metabolic disturbances. Effective hypolipidemic therapy can reduce free radical production and, accordingly, decrease risk of acute coronary events. The aim of the study presented is to evaluate the dynamics of prooxidative-antioxidative imbalance in patients with ischemic heart disease receiving hypolipidemic therapy and ursodeoxycholic acid added to the standard treatment. Materials and methods. A total of 63 patients with ischemic heart disease were examined and diagnosed as having stable exertional angina, ІІ functional class. The average age of patients was 59.2±6.8 years. Lipid spectrum, status of lipid peroxidation system and antioxidative protection system were analyzed. The patients were subdivided into two groups according to the prescribed therapeutic complexes. The group І (n=31) included patients who received rosuvastatin in a dose of 20 mg per day. The group ІІ (n=32) group included patients who were prescribed rosuvastatin in a dose of 20 mg a day and ursodeoxycholic acid in a dose of 15 mg/kg/day.Документ Вплив гіполіпідемічної терапії на стан системи оксиду азоту у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Скрипник, Ігор Миколайович; Маслова, Ганна Сергіївна; Щербак, Ольга Василівна; Скрыпник, Игорь Николаевич; Маслова, Анна Сергеевна; Щербак, Ольга Васильевна; Skrypnyk, I. M.; Maslova, H. S.; Shcherbak, O. V.У статті наведені результати власних досліджень. Продемонстровано, що у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) на фоні атерогенної дисліпідемії мало місце зростання активності аланінової, аспарагінової амінотрансфераз та гамаглутамілтранспептидази у 3,8 рази, у 2,6 рази, у 3,2 рази відповідно, що супроводжувалось порушеннями системи оксиду азоту у вигляді зростання активності сумарної синтази оксиду азоту в 2,3 рази за одночасного зниження вмісту нітритів у 1,9 рази порівняно з нормою. Комбіноване призначення розувастатину в середніх терапевтичних дозах з урсодезоксихолевою кислотою (УДХК) і L-карнітином дозволило нормалізувати показники ліпідного обміну із досягненням цільового рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності нижче 1,8 ммоль/л вже через 1 місяць терапії. Паралельно спостерігалось зниження активності сумарної синтази оксиду азоту в 2,3 рази за одночасного зростання вмісту нітритів у сироватці крові в 1,9 рази. Отже, за умов поєднання ІХС та НАСГ з метою оптимізації гіполіпідемічної терапії можна рекомендувати додаткове призначення УДХК і L-карнітину. В статье представлены результаты собственных исследований. Продемонстрировано, что у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) в сочетании с неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ) на фоне атерогенной дислипидемии имело место повышение активности аланиновой, аспарагиновой аминотрансфераз и гамаглутамилтранспептидазы в 3,8 раза, в 2,6 раза, в 3,2 раза соответственно, что сопровождалось нарушениями в системе оксида азота в виде увеличения активности суммарной синтазы оксида азота в 2,3 раза при одновременном снижении содержания нитритов в 1,9 раза по сравнению с нормой. Комбинированное назначение розувастатина в средних терапевтических дозах с урсодезоксихолевой кислотой (УДХК) и L-карнитина позволило нормализовать показатели липидного обмена с достижением целевого уровня холестерина липопротеидов низкой плотности ниже 1,8 ммоль/л уже через 1 месяц терапии. Параллельно наблюдалось снижение активности суммарной синтазы оксида азота в 2,3 раза при одновременном повышении содержания нитритов в сыворотке крови в 1,9 раза. Таким образом, при сочетании ИБС и НАСГ с целью оптимизации гиполипидемической терапии можно рекомендовать дополнительное назначение УДХК и L-карнитина. Results of own research are presented in the article. It was demonstrated, that in patients with ischemic heart disease (IHD) associated with non-alcoholic steatohepatitis (NASH), activity of alanine aminotransferase (ALT), aspartate aminotransferase (AST) and gamma-glutamyltranspeptidase (GGTP) increased 3.8; 2.6 and 3.2 fold accordingly on the background of atherogenic dyslipidemia. These changes were accompanied by such alterations in nitrous oxide system as increase of total nitric oxide synthase activity 2.3 fold with simultaneous nitrites decrease 1.9 fold in comparison with norm. Combination of rosuvastatin in average therapeutic doses with ursodeoxycholic acid (UDCA) and L-carnitine led to normalization of lipid metabolism indexes with achieving the target level of low-density lipoprotein cholesterol below 1.8 mmol/l in 1 month of therapy. Decrease of total nitric oxide synthase activity 2.3 fold and increase of nitrites 1.9 fold in blood serum were observed in the same time. Thus, additional prescription of UDCA and L-carnitine can be recommended in patients with IHD and associated NASH to optimize hypolipidemic therapy.Документ Вплив патоґенетичного лікування на процеси пероксидації у хворих на ішемічну хворобу серця з коморбідним неалкогольним стеатогепатитом(«Кириллица», 2017) Скрипник, Ігор Миколайович; Маслова, Ганна Сергіївна; Щербак, Ольга Василівна; Skrypnyk, I. M.; Maslova, H. S.; Shcherbak, O. V.Процеси пероксидації мають важливе значення в патоґенезі ішемічної хвороби серця (ІХС) та неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ). Мета. Дослідити динаміку активності процесів пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту у хворих на ішемічну хворобу серця з коморбідним неалкогольним стеатогепатитом під впливом патоґенетичного лікування.Матеріали й методи. Обстежено 59 хворих на ІХС із коморбідним НАСГ. Ефективність лікування оцінювали через 1 і 6 місяців. Пацієнтів поділено на дві ґрупи: І (n = 31) – розувастатин (20,0 мґ/добу), урсодезоксихолева кислота (УДХК) (15,0 мґ/кґ/добу двічі на день, 6 місяців) і L-карнітин (1,0 ґ двічі на день, 3 місяці); ІІ (n = 28) – розувастатин (20,0 мґ/добу), УДХК (15,0 мґ/кґ/добу двічі за день, 6 місяців).Результати. У результаті призначення розувастатину (20,0 мґ/добу) комбінації УДХК і L-карнітину через місяць активність аланінової, аспараґінової амінотрансфераз і ґамма-ґлутамілтранспептидази в сироватці крові знизилася в 1,8 разу, удвічі, в 2,8 разу відповідно, а через 6 місяців – у 2,3 разу, в 2,4 разу, в 2,9 разу відповідно порівняно з показниками до лікування. Паралельно через 1 і 6 місяців лікування у сироватці крові зменшувався вміст реактантів тіобарбітурової кислоти у 1,9 разу та у 2,8 разу відповідно за одночасного зростання активності супероксиддисмутази у 1,9 та 2,2 разу відповідно порівняно з первинним обстеженням.Висновки. У хворих на ішемічну хворобу серця з коморбідним неалкогольним стеатогепатитом додатко-ве включення до складу базового лікування урсодезоксихолевої кислоти і L-карнітину є патоґенетично обґрунтованим і дає змогу ефективно зменшити прояви оксидативного стресу.Документ Модель дієт-індукованого стеатогепатиту у щурів: морфологічні та патогенетичні особливості(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020) Маслова, Ганна Сергіївна; Скрипник, Роман Ігорович; Щербак, Ольга Василівна; Скрипник, Ігор Миколайович; Маслова, Анна Сергеевна; Скрыпник, Роман Игоревич; Щербак, Ольга Васильевна; Скрыпник, Игорь Николаевич; Maslova, G. S.; Skrypnyk, R. I.; Shcherbak, O. V.; Skrypnyk, I. M.Мета — визначити характер морфологічних змін тканин печінки, особливості прооксидантно-антиоксидантного статусу і регенераційної функції печінки на тлі дієт-індукованого неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) у щурів. Матеріали та методи. Дослідження проведені на 20 білих нелінійних статевозрілих щурах з масою тіла 160 — 220 г. Тварин розподілили на дві групи: дослідну — 5 самців і 5 самок, яким відтворювали модель НАСГ, і контрольну — 5 самців і 5 самок, котрі отримували стандартний раціон. Досліджували масу тіла, зріст тварин, індекс маси тіла (ІМТ), масу вісцерального жиру (ВЖ). У гомогенаті печінки визначали концентрацію ТБК-реактантів, активність каталази і орнітиндекарбоксилази. Вивчали морфологічні зміни у тканинах печінки. Результати. Застосування фаст-фуд-дієти призводило до розвитку ожиріння, яке характеризувалось збільшенням маси тіла та ІМТ. У самців і самок дослідної групи маса тіла та ІМТ відповідно в 1,3 і 1,2 разу перевищували показники контрольної групи (р < 0,05). Маса ВЖ у самок дослідної групи була втричі більша, ніж у самців (р < 0,05). У гомогенаті печінки тварин дослідної групи порівняно із контрольною виявлено збільшення вмісту ТБК-реактантів у 2,5 разу (р = 0,0002), активності каталази — в 1,1 разу (р = 0,04), зниження активності орнітиндекарбоксилази в 2,3 разу (р = 0,007). Установлено прямо пропорційний зв’язок між масою ВЖ і рівнем ТБК-реактантів у гомогенаті печінки (r = 0,86; р < 0,05). Морфологічні зміни тканин печінки характеризувалися формуванням жирових включень у гепатоцитах, каріолізисом гепатоцитів, декомпозицією печінкових балок, зміною розмірів синусоїдів у перицентральних і перипортальних зонах ацинуса. Висновки. Використання фаст-фуд-дієти впродовж 9 тиж у щурів призводить до розвитку ожиріння, НАСГ, активації вільнорадикального окиснення і порушення регенераційних функцій печінки.Документ Оптимізація лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит на тлі атерогенної дисліпідемії(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Щербак, Ольга Василівна; Щербак, Ольга Васильевна; Shcherbak, O. V.Атерогенна дисліпідемія є важливим патогенетичним механізмом розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки, яка потребує своєчасного лікування з метою попередження виникнення ускладнень. Мета дослідження: оцінити ефективність призначення урсодезоксихолевої кислоти і левока- рнітину на фоні середніх терапевтичних доз розувастатину у хворих на неалкогольний стеатогепатит у поєднанні з атерогенною дисліпідемією. Матеріали і методи. Обстежено 42 хворих на неалкогольний стеатогепатит на тлі атерогенної дисліпідемії. Середній вік хворих: 54,3±5,7 років. Оцінювали ліпідний профіль та функціональний стан печінки. Виділено дві групи: І (n=20) – хворі отримували розувастатин 20 мг на добу, урсодезоксихолеву кислоту 15 мг/кг/добу, левокарнітин 2 г на добу 3 місяці; ІІ (n=22) – хворі отримували розувастатин 20 мг на добу, урсодезоксихолеву кислоту 15 мг/кг/добу 3 місяці. Результати дослідження. У пацієнтів І групи на фоні лікування відмічалось зниження активності аланінамінотрансферази у 2,1 рази, аспартатамінотрансферази – у 2,1 рази, гамаглутамілтранспептидази – у 2,4 рази, що супроводжувалось нормалізацією показників ліпідного профілю. Висновки. У хворих на неалкогольний стеатогепатит на тлі атерогенної дисліпідемії може бути рекомендоване включення до складу лікувальних комплексів комбінації урсодезоксихолевої кислоти і левокарнітину. Атерогенная дислипидемия является важным патогенетическим механизмом развития неалкогольной жировой болезни печени, которая требует своевременного лечения с целью предупреждения возникновения осложнений. Цель исследования: оценить эффективность назначения урсодезоксихолевой кислоты и левокарнитина на фоне средних терапевтических доз розувастатина у больных с неалкогольным стеатогепатитом в сочетании с атерогенной дислипидемией. Материалы и методы. Обследовано 42 больных на неалкогольный стеатогепатит на фоне атерогенной дислипидемии. Средний возраст больных: 54,3 ± 5,7 лет. Оценивали липидный профиль и функциональное состояние печени. Выделены две группы: I (n = 20) - больные получали розувастатин 20 мг, урсодезоксихолевую кислоту 15 мг/кг/сут, левокарнитин 2 г в сутки 3 месяца; ІІ (n = 22) - больные получали розувастатин 20 мг, урсодезоксихолевую кислоту 15 мг/кг/сут 3 месяца. Результаты исследования. У пациентов I группы на фоне лечения отмечалось снижение активности аланинаминотрансферазы в 2,1 раза, аспартатаминотрансферазы - в 2,1 раза, гамаглутамилтранспептидазы - в 2,4 раза, что сопровождалось нормализацией показателей липидного профиля. Выводы. У больных на неалкогольный стеатогепатит на фоне атерогенной дислипидемии рекомендовано включение в состав лечебных комплексов комбинации урсодезоксихолевой кислоты и левокарнитина. Atherogenic dyslipidemia is an important pathogenetic mechanism of the development of non-alcoholic fatty liver disease, which requires timely treatment in order to prevent possible complications. The aim of this study is to assess the efficacy of the therapy with ursodeoxycholic acid and levocarnitine supported by the median therapeutic doses of rosuvastatin in patients with non-alcoholic steatohepatitis and concomitant atherogenic dyslipidemia. Materials and methods. 42 patients whose average age of patients was 54.3±5.7 years were examined for having diagnosis of non-alcoholic steatohepatitis and concomitant atherogenic dyslipidemia. The lipid profile and functional state of the liver were evaluated. Two groups were identified: I (n=20) included patients who received rosuvastatin in a dose of 20 mg per day, ursodeoxycholic acid in a dose of 15 mg/kg/day, and levocarnitine in a dose of 2 g per day for 3 months; II (n=22) included patients who received rosuvastatin in a dose of 20 mg per day, ursodeoxycholic acid in a dose of 15 mg/kg/day for 3 months. Results. The patients of group I through the course of therapy were found out to have decreased activity of alanine aminotransferase in 2.1 times, aspartate aminotransferase – in 2.1 times, gamma glutamyl transpeptidase – in 2.4 times that was accompanied by the lipid profiles normalization. Conclusions. The combination of ursodeoxycholic acid and levocarnitine in the integrated therapy may be recommended to manage patients with non-alcoholic steatohepatitis with atherogenic dyslipidemia.Документ Особливості тривожно-депресивного синдрому у пацієнтів з функціональними розладами кишечника(Полтавський державний медичний університет, 2021) Криворучко, Іван Григорович; Скрипник, Ігор Миколайович; Приходько, Наталія Петрівна; Щербак, Ольга Василівна; Якимишина, Лариса Іллівна; Криворучко, Иван Григорьевич; Скрыпник, Игорь Николаевич; Приходько, Наталия Петровна; Щербак, Ольга Васильевна; Якимишина, Лариса Ильинична; Kryvorychko, I. G.; Skrypnyk, I. M.; Prykhodko, N. P.; Shcherbak, O. V.; Yakymyshyna, L. I.Функціональні захворювання кишечника часто супроводжуються розвитком тривожно-депресивних розладів, які є важливою медико-соціальною проблемою. Мета – дослідити поширеність та вираженість тривожно-депресивного синдрому у пацієнтів із функціональними розладами кишечника в залежності від гендерних особливостей. Матеріали і методи. Обстежено 165 пацієнтів, яких у залежності від фенотипу функціонального розладу кишечника обстежених розподілено на групи: І група (n=27) – пацієнти із функціональним закрепом; ІІ група (n=28) – пацієнти із функціональним здуттям живота; ІІІ група (n=27) – пацієнти із функціональною діареєю; IV група (n=27) – пацієнти із синдромом подразненого кишечника із закрепом; V група (n=27) – пацієнти із синдромом подразненого кишечника за змішаним типом; VI група (n=29) – пацієнти із синдромом подразненого кишечника з діареєю. Наявність тривоги та депресії оцінювали за допомогою госпітальної шкали тривоги і депресії (The Hospital Anxiety and Depression Scale). Результати дослідження і їх обговорення. Найбільші частота і ступінь тяжкості синдрому тривоги зареєстрований у групі хворих на синдром подразненого кишечника з діареєю, а найнижчі – у пацієнтів із функціональним закрепом, здуттям та діареєю. Субклінічні та клінічні прояви депресії найчастіше спостерігались у пацієнтів із різними фенотипами синдрому подразненого кишечника: у 13 (48,2%) хворих із закрепами, у 10 (37%) – із змішаним синдромом і у 8 (27,6%) із діареєю. Частота тривожно-депресивних розладів зростла у жіночій популяції за умов наявності синдрому подразненого кишечника. Висновки: ризик розвитку тривожно-депресивних розладів зростає у хворих на синдром подразненого кишечника жіночої статі.Документ Перспективи лікування простатитів і доброякісної гіперплазії простати цидиполом з позицій нових даних про метаболізм циміналю в оксид азоту (NO) і досягненнях NO-терапії(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Кравченко, Володимир Григорович; Іванов, Леонід Вікторович; Щербак, О. В.; Кравченко, Владимир Григорьевич; Иванов, Леонид Викторович; Щербак, О. В.; Kravchenko, V. G.; Ivanov, L. V.; Shcherbak, O. V.Мета даної роботи – аналіз не тільки можливого позитивного впливу метаболіту циміналю NO в препараті Цидипол на фармакокінетичний профіль, а і вплив його NO на різні види фармакологічної активності при ректальному введенні. Це б зумовило значне підвищення оцінки ефективності препарату і розширило спектр його фармакологічного впливу в поєднанні з NO при лікуванні, як простатитів, так і інших патологічних проявів в прямій кишці.Документ Роль комбінованого призначення урсодезоксихолевої кислоти та l-карнітину у лікуванні дисліпідемії у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Щербак, Ольга Василівна; Щербак, Ольга Васильевна; Shcherbak, O. V.Згідно сучасним уявленням, неалкогольна жирова хвороба печінки потенціює швидко прогресуючий перебіг атеросклеротичних процесів із збільшенням ризику розвитку гострих кардіоваскулярних подій. Мета дослідження. Продемонструвати роль комбінованого призначення урсодезоксихолевої кислоти та L-карнітину у потенціюванні гіполіпідемічного ефекту розувастатину у стандартній терапевтичній дозі 20 мг/добу на прикладі пацієнта із поєднанням ішемічної хвороби серця та неалкогольним стеатогепатитом. Матеріали і методи. У роботі представлений клінічний випадок хворого К., 45 років з ішемічною хворобою серця у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом. При проведенні лабораторно – інструментальних методів дослідження було виявлено зростання активності аланінамінотрансферази – 93 Од/л, аспартатамінотрансферази – 42 Од/л, гамаглутамілтранспептидази – 87 Од/л, що відповідає помірному ступеню активності неалкогольного стеатогепатиту. Зміни у ліпідограмі пацієнта відповідали атерогенній дисліпідемії ІІb фенотипу за Фредриксоном, а саме мало місце зростання рівня холестерину до 7,7 ммоль/л, холестерину ліпопротеїдів низької щільності – до 4,99 ммоль/л, тригліцеридів – до 1,78 ммоль/л, індексу атерогенності до 5,16. Рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності становив 1,25 ммоль/л. Результати дослідження. Запропонована схема лікування із застосуванням урсодезоксихолевої кислоти у комбінації з L-карнітином на фоні середніх терапевтичних доз розувастатину дозволяє зменшити порушення функціонального стану печінки, що характеризувалось зменшенням активності аланінамінотрансферази у 1,8 рази, гамаглутамілтранспептидази – у 2,5 рази та сприяє нормалізації показників ліпідного обміну із зниженням холестерину у 1,7 рази, холестерину ліпопротеїдів низької щільності – у 1,9 рази, тригліцеридів – в 1,2 рази, індексу атерогенності до 2,7. Одночасно зафіксовано стабільний рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності – 1,24 ммоль/л, що зменшує ризик розвитку ускладнень та прогресування серцево-судинних захворювань. Висновки. У хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом може бути рекомендоване включення урсодезоксихолевої кислоти у комбінації з L-карнітином на тлі середніх терапевтичних доз статинів до складу лікувальних комплексів.