Перегляд за Автор "Shkidchenko, O. I."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Механизмы психосоциальной дезадаптации у больных с метаболическим синдромом(Українська медична стоматологічна академія, 2015) Животовська, Лілія Валентинівна; Шкідченко, Олександр Ігорович; Животовская, Лилия Валентиновна; Шкидченко, Александр Игоревич; Zhyvotovska, L. V.; Shkidchenko, O. I.Міждисциплінарне вивчення метаболічного синдрому в останні роки викликає великий інтерес багатьох дослідників. Показано зростання частоти виявлення даного синдрому з віком, що відбивається на якості життя пацієнтів та перешкоджає їх психосоціальної адаптації, блокуючи актуальні потреби особистості. Прояви метаболічного синдрому є потужним фруструючим фактором для хворих і служать підставою для формування хронічного стресу, яке значно знижує якість життя пацієнтів. Показано взаємозв'язок провідних компонентів метаболічного синдрому зі зміною біологічних ритмів. Комплексне та багатовимірне вивчення структури емоційних порушень у пацієнтів з метаболічним синдромом з урахуванням біоритмів дозволить розробити ефективні психотерапевтичні програми та поліпшити прогноз; Междисциплинарное изучение метаболического синдрома в последние годы вызывает большой интерес многих исследователей. Показан рост частоты встречаемости данного синдрома с возрастом, отражающийся на качестве жизни пациентов, препятствующий их психосоциальной адаптации, блокирующий актуальные потребности личности. Проявления метаболического синдрома являются мощным фрустрирующим фактором для больных и служат основанием для формирования хронического стресса, что значительно снижает качество жизни пациентов. Показана взаимосвязь ведущих компонентов метаболического синдрома с изменением биологических ритмов. Комплексное и многомерное изучение структуры эмоциональных нарушений у пациентов с метаболическим синдромом с учетом биоритмов позволит разработать эффективные психотерапевтические программы и улучшить прогноз; The attention is focused on complex and multidimensional study of the emotional disorder structure, which will allow to develop effective psychotherapeutic programs and will improve the prognosis of patients with metabolic syndrome. Complex and multidimensional clinical, experimental and psychological study of the emotional disorders structure and mechanisms of adaptation to the disease in patients with metabolic syndrome will specify the pathogenesis of their formation and determine the psycho-diagnostic "targets" for further psychotherapy. This in turn may have both theoretical and practical importance in the study of formation mechanisms and, consequently, the choice of "targets" for the development of psychocorrectionand psychotherapy programs.Документ Хронобіологічні аспекти тривожних розладів і диссомнічних порушень та їх поширеність в контексті пандемії СOVID-19(Полтавський державний медичний університет, 2022) Животовська, Анастасія Ігорівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Шкідченко, Олександр Ігорович; Zhyvotovska, A. I.; Isakov, R. I.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Shkidchenko, O. I.В даній роботі наведено узагальнення сучасних даних про хронобіологічні механізми розвитку тривожних та диссомнічних розладів та їх поширеність в контексті пандемії COVID-19. Аналіз стану захворюваності психічної сфери показує, що тривожні розлади належать до хронічних захворювань, які мають найбільший вплив на життя пацієнтів, пов’язані з великими витратами на охорону здоров’я і мають значну супутню коморбідність. Диссомнічні порушення є несприятливим фактором розвитку афективної патології, посилюють тяжкість клінічних проявів і мають загальний вплив на здатність регулювати емоції. Останні дослідження показують, що хронотип також може бути важливим маркером виникнення хронічного первинного безсоння та фактором ризику тривожних розладів. Останнім часом все більшу увагу науковців привертає вивчення психопатологічної симптоматики у пацієнтів, інфікованих COVID-19, як в гострій фазі захворювання, так і в постковідному періоді. Симптоми, ознаки або аномальні клінічні параметри, які зберігаються протягом двох або більше тижнів після початку COVID-19 та не повертаються до здорового вихідного рівня, потенційно можуть вважатися довгостроковими наслідками захворювання. В проведених дослідженнях вказується на значну поширеність симптомів тривоги, депресії та розладів сну як в умовах пандемії, так і в структурі проявів постковідного синдрому. В численних наукових публікаціях наведені дані когортних досліджень, в яких вивчалися перебіг та наслідки коронавірусної хвороби. Проте широкий огляд усіх можливих довготривалих наслідків COVID-19 залишається актуальним.Документ Якість сну та уникаюча поведінка в комбатантів з посттравматичним стресовим розладом(Полтавський державний медичний університет, 2024) Бойко, Дмитро Іванович; Мац, Оксана Василівна; Шкідченко, Олександр Ігорович; Boiko, D. I.; Mats, O. V.; Shkidchenko, O. I.Вступ. Посттравматичний стресовий розлад супроводжується низкою симптомів, що призводять до поведінкових змін пацієнта, зокрема поширеними явищами вважаються порушення сну та уникаюча поведінка. Незважаючи на докази про складний двосторонній зв'язок між емоціями та сном, лише кілька досліджень вивчали асоціації між порушеннями сну та уникаючою поведінкою в цьому контексті. Мета дослідження. Оцінити вираженість уникаючої поведінки та безсоння у комбатантів з посттравматичним стресовим розладом. Матеріали та методи дослідження. Нами проведено клінічне дослідження 45 комбатантів, яких було розподілено на 2 групи: група 1 (n=24) – комбатанти з ПТСР; група 2 (n=21) – комбатанти без ПТСР. Для аналізу якості сну було використано Пітсбургський опитувальник якості сну, а саме суб’єктивну якість сну, латентність сну, тривалість сну, ефективність сну, порушення сну, використання снодійних, добову дисфункцію. Уникаючу поведінку вимірювали за допомогою багатовимірного опитувальника уникнення досвіду. Результати досліджень. Нами встановлено, що у групі 1 була гірша суб’єктивна якість сну (р=0,002), більш тривала латентність сну (р<0,001), нижча ефективність сну (р=0,019) і більш виражені порушення сну (р<0,001). Не визначено статистично достовірних відмінностей між групами за тривалістю сну, вираженістю використання снодійних та добової дисфункції. Загальна вираженість порушення якості сну була вищою у групі 1 порівняно з групою 2 (р<0,001). Більш виражені прояви поведінкового уникнення (р=0,007) та стримування та заперечення (р<0,001) у групі 1 порівняно з групою 2. Поряд з цим у групі 1 була нижчою стійкість до стресу (р<0,001). Загальний рівень уникаючої поведінки в групі 1 був вищим порівняно з групою 2 (р<0,001). Поряд з цим встановлено численні зв’язки між характеристиками якості сну та проявами уникаючої поведінки. Висновки. Встановлено, що комбатанти з ПТСР мають більш виражені прояви поведінкового уникнення, стримування та заперечення, а також нижчий рівень стійкості до стресу. Поряд з цим при ПТСР у комбатантів спостерігається погіршення суб’єктивної якості сну, зниження його ефективності та збільшення вираженості його порушень. При цьому встановлено, що уникаюча поведінка у комбатантів має численні зв’язки з характеристиками якості сну, що може бути потенційним фактором для оптимізації психотерапевтичних втручань. Introduction. Post-traumatic stress disorder (PTSD) is often characterized by various symptoms that result in behavioral changes in patients, among which sleep disturbances and avoidant behavior are commonly observed. However, despite evidence indicating a complex bilateral relationship between emotions and sleep, only few studies have explored the associations between sleep disturbances and avoidant behavior in the context of PTSD. The aim of the study is to assess the severity of avoidant behaviour and insomnia in combatants with posttraumatic stress disorder. Materials and methods. We conducted a clinical study of 45 combatants who were divided into 2 groups: group 1 (n=24) included combatants with PTSD; group 2 (n=21) consisted of combatants without PTSD. The Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire was used to analyse sleep quality, namely subjective sleep quality, sleep latency, sleep duration, sleep efficiency, sleep disturbances, sleep medication use, and daily dysfunction. Avoidance behavior was measured using a multidimensional experience avoidance questionnaire. Results. We found that group 1 demonstrated worse subjective sleep quality (p=0.002), longer sleep latency (p<0.001), lower sleep efficiency (p=0.019) and more severe sleep disturbances (p<0.001). There were no statistically significant differences between the groups in terms of sleep duration, severity of sleeping pills use, and daily dysfunction. The overall severity of sleep quality disorders was higher in group 1 compared to group 2 (p<0.001). Avoidance behavior (p=0.007) and repression and denial (p<0.001) were more pronounced in group 1 compared to group 2. At the same time, group 1 had lower stress endurance (p<0.001). The overall level of experiental avoidance in group 1 was higher than in group 2 (p<0.001). Numerous associations between sleep quality characteristics and experiental avoidance were found as well. Conclusions. The study has revealed that combatants with PTSD have more pronounced manifestations of behavioural avoidance, repression and denial, as well as a lower level of stress endurance. At the same time, combatants with PTSD demonstrate a deterioration in the subjective quality of sleep, a decrease in its effectiveness and an increase in the severity of its disturbances. It has been found that avoidance behavior in combatants has numerous connections with the characteristics of sleep quality that may be suggested as a potential factor for improving psychotherapeutic interventions.