Перегляд за Автор "Skrypnikov, Andrii"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Coping with war stress in Ukrainian students(Springer, 2024-04-28) Kundii, Zhanna; Skrypnikov, Andrii; Isakov, Rustam; Kutsenko, Natalia; Zinchenko, Natalia; Vasylyeva, Ganna; Кундій, Жанна Петрівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Куценко, Наталія Петрівна; Зінченко, Наталія Олександрівна; Васильєва, Ганна ЮріївнаWar is one of the most severe stress factors that can lead to anxiety-depressive disorders, cognitive, behavioral, and emotional dysfunctions. 106 students of the I-III courses of the Poltava State Medical University participated in the study of the personal students` characteristics of overcoming military stress in the conditions of a full-scale war in Ukraine. Based on the research results a low level of stress resistance was found in 36.7±0.3% of students, and a marginal level – in 47.2±0.3%. Students with a low stress resistance level demonstrated a high degree of stress load against the background of the predominance of the formation of maladaptive strategies of coping behavior, therefore they belong to the risk group of the development of psychosomatic disorders and adaptation disorders, they need psychological support in order to optimize the psychological resources of the individual to successfully cope with the state of stress, minimizing its negative impact, forming sustainable methods of protective behavior and coping, which in turn will be a guarantee of preserving the health of future employees of the health care system. The ability to effectively cope with stressful situations, using resources of stress resistance, will help students not only to be socially-adapted individuals who make responsible decisions in professional activities and effectively interact with people, but also to maintain health by giving up destructive ways of coping with stress.Документ Do patterns of instability or severity of psychopathology during screening predict relapse in schizophrenic outpatient subjects with moderate to severe negative symptoms assigned to placebo?(Innovations in Clinical Neuroscience, 2020) David G., Daniel; Kott, Alan; Saoud, Jay; Luthringer, Remy; Rud, Vadym; Skrypnikov, Andrii; Stan, Rodica; Palazov, Veselin; Wang, Xingmei; Davidson, Michael; Дэниэл, Дэвид; Кот, Алан; Сауд, Джей; Лотрингер, Реми; Рудь, Вадим Олексійович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Стан, Родіка; Палазов, Веселін; Ванг, Ксінгмей; Девідсон, Майкл; Деніел, Девід; Кот, Алан; Сауд, Джей; Лотрінгер, Ремі; Рудь, Вадим Алексеевич; Скрипников, Андрей Николаевич; Стан, Родика; Палазов, Веселин; Ванг, Ксингмей; Дэвидсон, МайклЦей ретроспективний аналіз включав усіх рандомізованих пацієнтів, яким було призначено плацебо (n=83), у 12-тижневому, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому амбулаторному дослідженні MIN-101 (ролуперідону) для лікування негативних симптомів при шизофренії. Було встановлено, що коливання психотичної симптоматики від легкої до помірної під час скринінгу та більш важкої симптоматики на початковому рівні (за шкалою PANSS), не виявилися предикторами збільшення ризику подальшого рецидиву у хворих на шизофренію.Документ Аналіз мотивів відмови від підтримуючої антипсихотичної терапії у хворих на параноїдну форму шизофренії, поєднану з вживанням канабіноїдів у період першої ремісії(Український вісник психоневрології, 2016) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, Andrii; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P.Метою даної роботи було визначення мотивів відмови від прийому підтримуючої антипсихотичної терапії у хворих на параноїдну форму шизофренії, поєднану з вживанням канабіноїдів, в період першої ремісії шизофренічного процесу. Було обстежено 173 хворих на параноїдну шизофренію, розділених в процесі дослідження на дві клінічні групи. Дослідження включало клініко-психопатологічне обстеження, організоване у формі напівструктурованого клінічного інтерв’ю. Виявлено, що у пацієнтів, які страждають на параноїдну форму шизофренії з супутнім вживанням канабіноїдів, і хворих без наркологічної патології мотиви відмови від підтримуючої антипсихотичної терапії відрізняються, що може бути використано при розробленні профілактичних та реабілітаційних заходів під час першої ремісії у даної групи хворих; Целью данной работы было определение мотивов отказа от приема поддерживающей антипсихотической терапии у больных параноидной формой шизофрении, сочетанной с употреблением каннабиноидов, в период первой ремиссии шизофренического процесса. Было обследовано 173 больных параноидной шизофренией, разделенных в процессе исследования на две клинические группы. Исследование включало клинико-психопатологическое обследование, организованное в форме полуструктуированого клинического интервью. Выявлено, что у пациентов, страдающих параноидной формой шизофрении с сопутствующим употреблением каннабиноидов, и больных без наркологической патологии мотивы отказа от поддерживающей антипсихотической терапии отличаются, что может быть использовано при разработке профилактических и реабилитационных мероприятий во время первой ремиссии у данной группы больных; The aim of this study was to determine the motives of the refusal from maintenance antipsychotic therapy in patients with paranoid schizophrenia, combined with the cannabinoids using during first remission of schizophrenic process. There were examined 173 patients with paranoid schizophrenia, which were diveded into two clinical groups. The study included clinical-psychopathological examination, organized in the semi-structured clinical interview form. It was revealed that motives of refusing from maintenance antipsychotic therapy in patients with paranoid form of schizophrenia with concomitant using of cannabinoids and patients without addictive pathology are different, which may be used in the development of preventive and rehabilitation measures during the first remission in such patients.Документ Спосіб прогнозування ризику розвитку тривожного розладу у постковідному періоді(2022) Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Skrypnikov, Andrii; Boiko, Dmytro; Zhyvotovska, Liliia; Isakov, RustamЗагальна частота виявлення тривожних розладів у пост-COVID періоді зростає. Таким чином, пост-COVID тривожний розлад має особливе значення для лікування довгострокових наслідків COVID-19. Запропоновано прогностичну модель, що дозволяє прогнозувати розвиток тривожних розладів у постковідному періоді на підставі клінічних предикторів, зокрема анамнестичних даних, скарг пацієнта та результатів опитування на визначення рівня тривожності.Документ Технологія лікування шизофренії з переважанням дефіцитарної симптоматики, що супроводжується епізодами експлозивності та агресивними тенденціями(2021-01) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Skrypnikov, Andrii; Herasymenko, Larysa; Boiko, Dmytro; Isakov, RustamЗапропоновано спосіб комбінованого лікування шизофренії з переважанням дефіцитарної симптоматики, що супроводжується епізодами експлозивності та агресивними тенденціями, шляхом комбінjваного застосування атипового нейролептику з протиепілептичним препаратом. Арипіпразол призначається у дозуванні 20-30 мг/добу 1 раз на добу зранку незалежно від прийому їжі. Для редукції проявів експлозивності та агресивності шляхом аугментації дії нейролептику та нормотимічного ефекту призначають ламотриджин у дозуванні 25 мг 2 рази на добу з 12-годинним інтервалом. Запропонована схема застосовується не менше 3 місяців.Документ Технологія лікування шизофренії обтяженої вживанням алкоголю(2023) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Skrypnikov, Andrii; Herasymenko, Larysa; Boiko, Dmytro; Isakov, RustamЗапропоновано спосіб комбінованого лікування шизофренії обтяженої вживанням алкоголю, що включає поєднання атипового нейролептику з протиепілептичним препаратом. Паліперидон – представник групи атипових нейролептиків призначається у дозуванні 6-12 мг/добу 1 раз на добу зранку незалежно від прийому їжі. Для зменшення обсесивного потягу або компульсивного вживання алкоголю пацієнта призначають ламотриджин у дозуванні 25 мг 2 рази на добу з 12- годинним інтервалом. Запропонована схема застосовується не менше 3 місяців та до встановлення зменшення потягу до вживання алкоголю протягом не менше 1 місяця.