Перегляд за Автор "Steblovsky, D. V."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The influence of different types of chronotype on scar formation during the use of placental cryoextract at the intraoperative stage(2021) Toropov, O. A.; Avetikov, D. S.; Lokes, K. P.; Steblovsky, D. V.; Prikhidko, R. A.; Shlykova, O. A.; Izmailova, O. V.; Kaidashev, I. P.; Торопов, Олександр Анатолійович; Аветіков, Давид Соломонович; Локес, Катерина Петрівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Шликова, Оксана Анатоліївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Кайдашев, Ігор ПетровичДля визначення індивідуальних особливостей організації добових ритмів був запропонований термін «хронотип», який стає дедалі популярнішим у дослідженнях в сфері медицини. Згідно аналізу даних літератури, біологічний ритм впливає не тільки на психічний стан, ожиріння, а на стан людини в цілому. Біологічні ритми є проявом фундаментальної властивості органічного світу, забезпечують здатність людини до адаптації та виживання в навколишньому середовищі. У цьому аспекті особливий інтерес представляє функціонування організму з урахуванням його індивідуальних особливостей з точки зору організації біоритмічних процесів. Дослідження проводилися на базі відділення щелепно-лицьової хірургії на базі КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Всього в дослідженні прийняло участь 24 пацієнтів. Для вивчення матеріалів нами був проведений аналіз пацієнтів які госпіталізувалися на планові оперативні втручання з приводу вроджених кіст шиї та пухлиноподібних утворень шкіри голови та шиї. З пацієнтами під час госпіталізації проводилися співбесіда, а також проводилося анкетування для визначення хронотипу. Пацієнти були розподілені на такі 2 групи, а саме: 1 група, в якій свою чергу містила ще 2 підгрупи: 1.1 – Пацієнти з ранковим хронотипом; 1.2 – Пацієнти з вечірнім хронотипом. Перша підгрупа (1.1 – з ранковим хронотипом) складалася з 7 осіб, яким проводилося оперативне втручання з ранку. Друга підгрупа (1.2 – з вечірнім хронотипом) складалася з 9 пацієнтів, яким оперативне втручання проводилося близько 15:00. У кожній з цих підгруп під час оперативного втручання було проведено інтрадермальне введення препарату «Кріоцел». 2 група – контрольна. Друга контрольна група складалася з 8 пацієнтів, всі пацієнти даної групи були прооперовані згідно класичної методики без використання додаткових профілактичних заходів. На 90-у добу клінічного дослідження ми могли спостерігати вірогідну різницю в порівнянні післяопераційних рубців, а саме у пацієнтів з ранковим хронотипом та у пацієнтів з вечірнім хронотипом вона складала 42%, різниця з контрольною склала 71% та різниця між 2 підгрупою і контрольною групою склала 50%. На 180-у добу досліджень ми спостерігали вірогідну різницю між групами, у пацієнтів 1 і 2 підгрупи в порівняні з контрольною групою клінічні дані при описі післяопераційних рубців були кращі на 25%. При порівнянні між собою 1 і 2 підгрупи різниці не відмічалось. Таким чином на 180-у добу приогляді пацієнтів клінічна картина була більш сприятлива у 1-й та 2-й підгрупі. Згідно клінічних даних ми можемостверджувати, що пацієнти з ранковим типом хронотипу, яким оперативні втручання проводилися з ранку та вводили кріоекстракт плаценти формування рубця на 90-у добу відбувалося краще, ніж у пацієнтів з вечірнім хронотипом яких оперували в обідній час, та пацієнтів, яким оперативні втручання проводилися згідно класичної методики без використання додаткових профілактичних заходів.Документ Treatment of odontogenic phlegmons in patients taking into account the biorithm of life(Wiadomości Lekarskie, 2021) Avetikov, D. S.; Lychman, V. O.; Lokes, K. P.; Steblovsky, D. V.; Bondarenko, V. V.; Shlykova, O. A.; Kaidashev, I. P.; Аветіков, Давид Соломонович; Личман, Віталій Олександрович; Локес, Катерина Петрівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Бондаренко, Валерій Володимирович; Шликова, Оксана Анатоліївна; Кайдашев, Ігор ПетровичThe aim: Of our study was to establish how the biological rhythm of human affects the reparative functions of the body in terms of odontogenic purulent-inflammatory diseases of the maxillofacial localization.Materials and methods: The research was conducted on the basis of the Department of Maxillofacial Surgery on the basis of «Poltava Regional Clinical Hospital. M.V. Sklifosovsky». A total of 40 patients with odontogenic phlegmons of maxillofacial localization.Results: On the first day of the study, the indicators of the clinical condition of patients did not have a significant difference in all study groups. On the 3rd day of all studied groups, the number of points probably decreased compared to the first day of the study by 22.5%, 23.1%, 23.7%, 22.7%, respectively. On day 5, we have observed a significant difference between the previous results in all groups: 1a - 26.6%, 1b - 23.8%, 2a - 23.9%, 2b - 24.0%. Conclusions: The most effective treatment results were observed in patients of the morning chronotype who underwent surgery in the morning. Thus, the influence of the morning chronotype of the circadian rhythm on the course of reparative processes is manifested in the later stages of reparative regeneration.Документ Стан мікроциркуляторного русла тканин пародонта у пацієнтів з одонтогенними кістами щелеп(Полтавський державний медичний університет, 2021) Аветіков, Давид Соломонович; Локес, Катерина Петрівна; Проніна, Олена Миколаївна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Avetikov, D. S.; Lokes, K. P.; Pronina, O. M.; Steblovsky, D. V.Система мікроциркуляції є основною ланкою, що забезпечує метаболічний гомеостаз в органах і тканинах, а обмінні порушення в організмі, в свою чергу, впливають на структурно-функціональні характеристики судин мікроциркуляторного русла, в тому числі в тканинах пародонта. Актуальність дослідження мікроциркуляції визначається тим, що за характером її порушень можна встановити початкову стадію патологічних змін в органах і тканинах, а також вибрати тактику хірургічного лікування. Лазерна допплерівська флоуметрія (ЛДФ) один з найбільш інформативних, чутливих, відтворюваних методів, що дозволяють оцінити стан мікроциркуляції в тканинах пародонта. Мета дослідження – визначення локального стану мікроциркуляції в тканинах пародонта методом ЛДФ у пацієнтів з одонтогенними кістами щелеп. Об’єкт і методи дослідження. Для оцінки стану мікроциркуляції методом ЛДФ обстежені 60 пацієнтів з одонтогенними кістами щелеп, в тому числі 26 чоловіків і 34 жінки. Середній вік пацієнтів склав 35,42±2,1 року. Дослідження проводилося на доопераційному етапі, на 7 та 30 добу після цистектомії. Запис кожної ЛДФ-грами проводився при температурі 22°С, з 10.00 по 11.00 годину ранку. Для оцінки параметрів мікроциркуляторного русла були взяті наступні показники: середня величина перфузії тканин кров’ю (ПМ), визначення рівня «флакса» (СКО) – середнє квадратичне відхилення коливань ПМ в заданому проміжку часу. За умов нормоциркуляторного типу мікроциркуляції тканин пародонта найнижчий зафіксований параметр в проекції одонтогенної кісти, де амплітуда ендотеліальних коливань AmaxE (Гц) = (0,120±0,005) в порівнянні з показниками інтактного пародонта AmaxE (Гц) = (0,210±0,032). Показники активних флаксомоцій мають схожу амплітуду, з різницею в ±0,008 Гц. На 7 добу спостереження у пацієнтів превалює гіперемічний тип мікроциркуляції. У 28% випадків при проведенні оперативного втручання спостерігається застійний тип мікроциркуляції. На 30 добу спостереження в обох групах зафіксований нормоциркуляторний, спастичний та гіперемічний типи мікроциркуляції, але кількість пацієнтів з нормоциркуляторним типом збільшується на 16%, а з гіперемічним – менша на 3%.