Перегляд за Автор "Talash, V. V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 38
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Collection of test tasks «Fundamentals of internal medicine (rheumatology)»(Полтавський державний медичний університет, 2022) Talash, V. V.; Kostrikova, Iu. A; Pustovoit, A. L.; Талаш, Вікторія Володимирівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Ганна ЛеонідівнаRecommended by the Central Methodical Commission of Poltava State Medical University as a textbook for applicants for higher education in medical faculties of higher educational institutions of the Ministry of Health of Ukraine who study in English (minutes of the Central Methodical Commission № 1, 29.09.2022)Документ Kidney damage in patients with rheumatoid arthritis(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Tkachenko, L. A.; Kostrikova, U. A.; Yarmola, T. I.; Pustovoit, G. L.; Talash, V. V.; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Ткаченко, Лидия Афанасьевна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Талаш, Виктория Владимировна; Кострікова, Юлія АнатоліївнаThe purpose of this work is to perform a general analysis of relevant literature on the issue of kidney damage in patients with rheumatoid arthritis. Kidney damage in patients with rheumatic diseases is potentially dangerous, as it can lead to the development of terminal renal failure that may require replacement renal therapy. Amyloidosis often leads to kidney failure in patients with rheumatoid arthritis. Renal amyloidosis more often develops in patients with acute course of rheumatoid arthritis and under maximal immunological disorders. In patients with renal amyloidosis against the background of rheumatoid arthritis, manifestations of joint affection decrease, while the renal-uremic syndrome takes a predominant role. Signs of nephrotic syndrome and chronic renal failure develop gradually. Kidney damage can be caused by medications for rheumatoid arthritis. The choice of the optimal scheme of individual-centred therapy is vitally important for patients, since every aggravation of both rheumatic disease and secondary renal damage leads to the progression of chronic renal failure; Мета даної роботи – узагальнюючий аналіз даних літератури щодо проблеми ураженя нирок у хворих на ревматоїдний артрит. Ураження нирок у пацієнтів з ревматичними хворобами є потенційно небезпечним, оскільки може призвести до розвитку термінальної ниркової недостатності і необхідності застосування замісної ниркової терапії. До ниркової недостатності нерідко призводить амілоїдоз нирок у хворих на ревматоїдний артрит. Частіше амілоїдоз нирок розвивається у хворих з гострим перебігом ревматоїдного артриту та максимальними імунологічними порушеннями. У хворих з амілоїдозом нирок на фоні ревматоїдного артриту суглобові прояви зменшуються, і на перший план виступає нирково-уремічний синдром. Поступово розвиваються ознаки нефротичного синдрому та хронічної ниркової недостатності. Ураження нирок при ревматоїдному артриті можуть бути і медикаментозні, на фоні лікування. Вибір оптимальної схеми індивідуалізованого лікування життєво важливий для пацієнтів, оскільки кожне загострення як ревматичного захворювання, так і вторинного ураження нирок приводить до прогресування хронічної ниркової недостатності; Цель данной работы - обобщающий анализ данных литературы по проблеме поражений почек у больных ревматоидным артритом. Поражение почек у пациентов с ревматическими болезнями является потенциально опасным, поскольку может привести к развитию терминальной почечной недостаточности и необходимости применения заместительной почечной терапии. К почечной недостаточности нередко приводит амилоидоз почек у больных ревматоидным артритом. Чаще амилоидоз почек развивается у больных с острым течением ревматоидного артрита и максимальными иммунологическими нарушениями. У больных с амилоидозом почек на фоне ревматоидного артрита суставные проявления уменьшаются, и на первый план выступает почечно-уремический синдром. Постепенно развиваются признаки нефротического синдрома и хронической почечной недостаточности. Поражение почек при ревматоидном артрите может быть и медикаментозным, на фоне лечения. Выбор оптимальной схемы индивидуализированного лечения жизненно важен для пациентов, поскольку каждое обострение как ревматического заболевания, так и вторичного поражения почек приводит к прогрессированию хронической почечной недостаточности.Документ Microscopic polyangiitis hiding behind the mask of COVID-19: A case series and minireview(ДУ «Інститут нефрології НАМН України», Національний нирковий фонд України, 2023-07-10) Yarmola, T. I.; Gutsalenko, O. O.; Katerenchuk, I. P.; Tkachenko, L. A.; Kostrikova, Yu. А.; Talash, V. V.; Ярмола, Тетяна Іванівна; Гуцаленко, Ольга Олексіївна; Катеренчук, Іван Петрович; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Талаш, Вікторія ВолодимирівнаMicroscopic polyangiitis (MPA) is one of the three clinical phenotypes of vasculitis associated with antineutrophil cytoplasmic antibodies (ANCA). Although MPA is considered a rare form of ANCA-associated vasculitis (AAV), clinical evidence shows that it is fairly common among nephrologists, as it manifests as a systemic, weak-immune vasculitis affecting glomerular capillaries, resulting in necrotizing glomerulonephritis (GN) diagnosed in nearly 100% of MPA patients. The issue of AAV in general, and MPA specifically, has gained significant importance in the context of the ongoing SARS-CoV-2 coronavirus pandemic, as both conditions share common anatomical sites of infection and inflammation. This study presents three new cases of MPA in post-COVID-19 patients. The analysis and presentation encompassed demographic data, patient history regarding comorbidities, details of follow-up care, chronology with COVID-19, and laboratory findings at the time of MPA diagnosis. A comparative analysis of the chronological progression of MPA in the documented clinical cases reveals the polymorphic nature of early-stage clinical manifestations, as well as diverse patterns of disease progression in the advanced stage. Additionally, we provide a brief literature review on diagnostic challenges, pathogenetic mechanisms underlying the relationship between SARS-CoV-2 and AAV, and peculiarities of clinical presentations in early and advanced stages of MPA.Документ Microscopic Polyangiitis is a “Masquerade Ball” in Modern Realities: A Literature Review(Open Access Journal of Urology & Nephrology, 2023-12-28) Yarmola, T. I.; Gutsalenko, O. O.; Tkachenko, L. A.; Katerenchuk, I. P.; Kostrikova, U. A.; Pustovoyt, H. L.; Talash, V. V.; Tsyganenko, I. V.; Ярмола, Тетяна Іванівна; Гуцаленко, Ольга Олексіївна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Катеренчук, Іван Петрович; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Циганенко, Ірина ВолодимирівнаMicroscopic polyangiitis (MPA) is an important new medical problem, as it shows increasing incidence and prevalence in the population, especially after the outbreak of coronavirus disease 2019 (COVID-19). MPA is a multisystemic destructive disease with a wide spectrum of heterogeneous clinical manifestations depending on the affected organs. The polymorphism of nonspecific clinical signs and the variability of the clinical picture, which differs from patient to patient, can cause a diagnostic delay and establish the correct diagnosis only in the late stages of the disease. That is why many patients consult and receive treatment from different doctors before verifying the diagnosis. In the review article, an analysis of literary sources was made, which highlighted classic renal and/or pulmonary symptoms, skin, gastrointestinal, neurological and cardiovascular manifestations of MPA. It is important to note that the clinical manifestations of MPA can be very different from the usual recognized patterns and manifest as unusual manifestations of the disease with a hidden or atypical course, and therefore received the figurative name “the Great Masquerades”. So MPA can often hide under the “mask” of other diseases, including COVID-19 itself, which significantly complicates its early diagnosis and treatment. That is why doctors should be better informed about the different variants of the clinical course of MPA and approaches to diagnosis, which will help eliminate delays in diagnosis. After all, the rapid diagnosis of MPA is important for the initiation of adequate immunosuppressive therapy, which can both save lives, preserve organs from damage, and improve the quality of life.Документ NO- и пероксинитрит-зависимые изменения продукции супероксидного анион-радикала в органах крыс при экспериментальном метаболическом синдроме(Гродненский государственный медицинский университет, 2014) Костенко, Віталій Олександрович; Єлінська, Аліна Миколаївна; Ляшенко, Лілія Іванівна; Соловйова, Наталія Веніамінівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Костенко, Виталий Александрович; Елинская, Алина Николаевна; Ляшенко, Лилия Ивановна; Соловьева, Наталья Вениаминовна; Талаш, Виктория Владимировна; Kostenko, V. O.; Yelinskaya, A. M.; Lyashenko, L. I.; Solovyeva, N. V.; Talash, V. V.В эксперименте на 30 белых крысах-самцах линии Вистар массой 180-230 г исследована роль различных изоформ NO-синтазы и пероксинитрита в продукции супероксидного анион-радикала (.О ) в различных органах (пародонте, поднижнечелюстных слюнных железах, аорте, семенниках) в условиях воспроизведения углеводно-жировой модели метаболического синдрома (МС). Образование. О оценивали спектрофотометрически при проведении теста с нитросиним тетразолием в гомогенате тканей с индукторами в виде НАДН и НАДФН для оценки продукции О, соответственно, митохондриальной и микросомальной электронно-транспортными цепями (ЭТЦ). Выявили, что воспроизведение МС сопровождается усилением продукции .О указанными ЭТЦ в тканях пародонта, СЖ,аорты и семенников. Функциональная активность нейрональной NO-синтазы (nNOS) при экспериментальном МС обеспечивает ограничение продукции .О митохондриальной и микросомальной ЭТЦ. Введение селективного ингибитора nNOS 7-нитроиндазола повышает выработку .О этими источниками в тканях всех исследуемых органов. Функциональная активность индуцибельной NO-синтазы (iNOS) при моделировании МС способствует генерации .О . Введение селективного ингибитора iNOS аминогуанидина снижает продукцию .О митохондриями (в тканях пародонта, слюнных желез, аорты и семенников) и микросомами (в слюнных железах). Применение скэвенджера пероксинитрита L-селенометионина при моделировании МС ограничивает гиперпродукцию .О митохондриальной ЭТЦ (в тканях пародонта и слюнных желез), однако не влияет на генерацию .О НАДФН-оксидазой микросом.Документ Simultaneous laparoscopic operations in combination with gynecological and surgical pathology(Полтавський державний медичний університет, 2023) Martynenko, V. B.; Hromova, A. M.; Sheiko, V. D.; Nesterenko, L. A.; Zezekalo, V. M.; Orlova, Yu. A.; Talash, V. V.; Kachailo, I. A.; Мартиненко, Віталій Борисович; Громова, Антоніна Макарівна; Шейко, Володимир Дмитрович; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Зезекало, Варвара Максимівна; Орлова, Юлія Андріївна; Талаш, Валентин Васильович; Качайло, І. А.Laparoscopic gynecology has been used worldwide over the last few decades. Many surgical interventions previously performed laparotomically use minimally invasive laparoscopic techniques. Gynecological diseases often occur with other pathologies of internal organs that require surgical treatment. Simultaneous interventions have numerical advantages compared to traditional methods of surgical treatment. As a result of the analyzed clinical data of the conducted research, it can be stated that the simultaneous operations performed to solve gynecological and general surgical pathologies had a course similar to traditional surgical interventions. No cases of development of complications or adverse events were recorded. All patients received the maximum possible amount of treatment with the elimination of more pathological processes, which significantly improved their quality of life.Документ Teratomal neoplasms of the pericard: the problem and realities (clinical case)(Georgian Association of Business Press, 2023-02) Talash, V. V.; Katerenchuk, I. P.; Kostrikova, Iu. A.; Yarmola, T. I.; Pustovoi, G. L.; Tkachenko, L. A.; Талаш, Вікторія Володимирівна; Катеренчук, Іван Петрович; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ткаченко, Лідія АфанасіївнаThe article presents a difficult-to-diagnose clinical case of progressive growth of two intrapericardial dermoid cysts in a 42-year-old man, diagnosed only 6 months after acute transdermal poisoning with lithium salts (Litol 24), which the patient, on his own initiative, used locally for the treatment of existing psoriasis. The peculiarity of this clinical case lies in the fact that, due to the extremely rare occurrence of intrapericardial dermoid cysts, their presence was perceived by doctors as hydropericardium. Therefore, untimely diagnosis of the cause of compression syndrome created a threat of tamponade of the patient's heart. At the same time, surgical treatment not only improved the patient's condition and quality of life, but also relieved him of skin rashes on his body. This clinical case can supplement the global statistical indicators of the diagnosis of these neoplasms of the pericardium with the successful treatment of the patient.Документ Вивчення основних питань контраст-індукованої нефропатії (огляд літератури)(Чорноморський національний університет ім. Петра Могили (Миколаїв, Україна), 2018) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Анна Леонидовна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Талаш, Виктория Владимировна; Ткаченко, Лидия Афанасьевна; Кострикова, Юлия Анатольевна; Pustovoit, A. L.; Yarmola, T. I.; Talash, V. V.; Tkachenko, L. A.; Kostrikova, Yu. A.Резюме. Авторами проведений узагальнюючий аналіз даних літератури щодо проблеми контраст – індукованої нефропатії. Проаналізовано етіологію, фактори ризику, патогенетичні механізми, клінічні прояви контраст-індукованої нефропатії. Опрацьований алгоритм визначення факторів ризику розвитку контраст-індукованої нефропатії та алгоритм тактики ведення пацієнтів перед діагностичним обстеженням і при розвитку контраст–індукованої нефропатії. Показано, що при визначенні принципів стратифікації тяжкості гострого пошкодження нирок необхідно враховувати вихідний рівень функціональної здатності нирок. У категорію найбільш високого ризику розвитку контраст-індукованої нефропатії попадають пацієнти з захворюваннями нирок, що мають підвищений рівень сироваткрвого креатиніну, а також хворі на цукровий діабет, особливо у похилому віці. У більшості випадків рентгенконтрастне дослідження є запланованою процедурою, і клінічна значимість проблеми пошкодження нирок може бути зведена до мінімуму при виявленні пацієнтів групи ризику, оцінці ступеня ризику/ користі при виборі найбільш інформативного та безпечного методу дослідження, своєчасної корекції факторів ризику, що підлягають модифікації і проведенні профілактичних заходів. Резюме. Авторами проведен обобщающий анализ данных литературы по проблеме контрастиндуцированной нефропатии. При определении принципов стратификации тяжести острого повреждения почек необходимо учитывать исходный уровень функциональной способности почек. В категорию наиболее высокого риска развития контраст-индуцированной нефропатии попадают пациенты с заболеваниями почек, имеющих повышенный уровень сывороточного креатинина, а также больные сахарным диабетом, особенно в пожилом возрасте. В большинстве случаев рентгенконтрастное исследование является запланированной процедурой, и клиническая значимость проблемы повреждения почек может быть сведена к минимуму при выявлении пациентов группы риска, оценке степени риска/пользы при выборе наиболее информативного и безопасного метода исследования, своевременной коррекции факторов риска, подлежащих модификации и проведении профилактических мероприятий. Abstract. The authors carried out a general analysis of literature data on the problem of contrast-induced nephropathy. On modern presentations pre-procedural methods of prophylaxis contrast-induced nephropathy must include: Abolition of nephrotoxic preparations a 3 twenty-four hours prior to procedure. Application of contrasting preparation of izo- or hypoosmolary is with a calculation minimum of effective volume of preparation. Materials and Methods. We carried out determination of kreatinine, urea, electrolytes 3-4 twenty-four hours prior to and during 48-72 hours after an inspection. Hydratation of 0,9% of NaCl or 4% bicarbonate of natrium intravenous 1 ml/kg/hour during 6-12 hours before procedure and during 12-24 hours after it. Setting of N- of acetylcystein is 600 mgs (1200 mgs – at chronic illness of kidneys and diabetes mellitus) perorally 2 times on twenty-four hours, before procedure and in the day of procedure or 150 mg/kg intravenous during 5 hour it is recommended to use low or izoosmolary X-ray contrast facilities of the last generations and, at possibility, to use necessary doses minimum. Results and Discussion. Thus, contrast-induced sharp damage of kidneys is serious, prognostic unfavorable complication undertaking an X-ray contrast study, however is prognostic enough disease. During the determination of stratification severity of acute kidney injury it is necessary to take into account the initial level of kidneys functional ability. In the category of highest risk for contrast-induced nephropathy get patients with kidney disease have elevated levels of serum creatinine, as well as people with diabetes mellitus, especially in the elderly. In most cases, an X-ray contrast test is a planned procedure and the clinical significance of the kidney damage problem can be minimized in identifying patients at risk, assessing the risk / benefit in choosing the most informative and safe research method, correcting the risk factors, provided to modification and implementation of preventive measures.Документ Використання симуляційних технологій навчання як запорука ефективної підготовки до об'єктивного структурованого клінічного іспиту(Одеський національний медичний університет, 2023) Громова, Антоніна Макарівна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Орлова, Юлія Андріївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Талаш, Валентин Васильович; Hromova, A. M.; Liakhovska, T. Yu.; Orlova, Yu. A.; Mitiunina, N. I.; Talash, V. V.Вступ. Вищі навчальні заклади повинні створити безпечне та надійне освітнє середовище для навчання клінічних умінь. Одним із засобів досягнення цього завдання є застосування симуляційних технологій. Мета дослідження. Запровадити в навчальний процес симуляційні технології та оцінити їх ефективність у підготовці до складання об’єктивного структурованого клінічного іспиту. Матеріал і методи дослідження. На базі кафедри створено симуляційний клас, обладнаний муляжами та фантомами. Співробітниками кафедри підготовлено дві станції: «акушерську» та «гінекологічну». Розроблено 28 алгоритмів виконання практичних навичок та чек-листи для оцінювання дій здобувачів вищої освіти. Проведено анонімне опитування 112 студентів за допомогою розробленої анкети. Результати та їх обговорення. Ураховуючи набутий досвід викладацької діяльності і великий клінічний досвід колективу кафедри, об’єднаними зусиллями співробітників розроблено алгоритми виконання практичних навичок на фантомах, муляжах, що дає змогу відпрацювати виконання певних дій, дає можливість повторного проведення маніпуляцій, скорочує час, необхідний для засвоєння навички у клінічному середовищі, мінімізує завдання шкоди здоров’ю пацієнта під час утручань. Висновки. Упровадження в освітній процес сучасних навчальних технологій у вигляді класів, центрів симуляційних технологій на базі ВНЗ та клінік дає змогу досягти максимального відпрацювання практичних навиків окремих діагностичних і лікувальних маніпуляцій. що сприятиме ефективній підготовці до ОСП(К)І.Документ Внутрішньоутробне інфікування як причина передчасних пологів(2012) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Мітюніна, Ніна Іванівна; Митюнина, Нина Ивановна; Mitunina, N. I.; Талаш, Валентин Васильович; Талаш, Валентин Васильевич; Talash, V. V.Документ Вплив змін рівня гормонів щитоподібної залози на артеріальний тиск, процеси ремоделювання міокарду та функціонування нервової системи(Полтавський державний медичний університет, 2019) Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Kostrikova, Iu. A.; Pustovoit, A. L.; Yarmola, T. I.; Tkachenko, L. A.; Talash, V. V.Тиреоїдна патологія, поряд з захворюваннями серцево-судинної системи відзначається найбільшою поширеністю серед неінфекційних захворювань людини. За останній час значно підвищились рівень та глибина наукового розуміння впливу порушення гормонального фону на розвиток вторинної артеріальної гіпертензії, процеси ремоделювання міокарду, патології центральної нервової системи. Знання механізмів впливів тиреоїдних гормонів на функціонування основних органів та систем людини, дозволить прискорити та поліпшити процес діагностичного пошуку з наступною розробкою індивідуальних підходів корекції наявних змін та станів з метою профілактики розвитку загрозливих для життя ускладнень.Документ Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на патогенез експериментального метаболічного синдрому(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Талаш, Вікторія Володимирівна; Костенко, Віталій Олександрович; Талаш, Виктория Владимировна; Костенко, Виталий Александрович; Talash, V. V.; Kostenko, V. O.У експерименті на 30 білих щурах досліджено вплив скевенджеру пероксинітриту – L-селенометіоніну на показники вуглеводного та ліпідного обмінів, вільнорадикальних процесів, гемокоагуляції в організмі за умов відтворення метаболічного синдрому (МС). Показано, що застосування L-селенометіоніну за умов експерименту зменшує прояви дисліпопротеїнемії та гіпертриацилгліцеролемії без істотного впливу на рівень холестеролу та чутливість тканин до інсуліну. Введення L-селенометіоніну за умов відтворення МС зменшує в крові концентрацію вторинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів та їх приріст за час інкубації у прооксидантному буферному розчині, підвищує активність антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази), обмежує ступінь гіперкоагуляційних зрушень (за зовнішнім та внутрішнім шляхами гемокоагуляції), подовжує кінцевий етап гемокоагуляції – утворення фібрину із фібриногену, покращує фібринолітичну активність плазми крові; The experiment carried out on 30 white rats focuses on studying the effect of peroxynitrite scavenger Lselenomethionine upon the indices of carbohydrate and lipid metabolism, free radical processes in the body and hemocoagulation under modeled metabolic syndrome (MS). It has been shown the administration of Lselenomethionine in the experimental conditions reduces signs of dyslipoproteinemia and hypertriacylglycerolemia having no significant effect on cholesterol level and insulin sensitivity. Introduction of L-selenometionin in MS modeling reduces the blood concentration of secondary products of lipid peroxidation and their amount of growth during the incubation in pro-oxidative buffer solution, increases the activity of antioxidant enzymes (superoxide dismutase, catalase), limits the extent of hypercoagulation changes (by inrernal and external routes hemocoagulation), prolongs the final stage of hemocoagulation, formation of fibrin from fibrinogen, and stimulats fibrinolytic activity of blood plasma; В эксперименте на 30 белых крысах исследовано влияние скэвенджера пероксинитрита – L- селенометионина на показатели углеводного и липидного обменов, свободнорадикальных процессов, гемокоагуляции в организме при воспроизведении метаболического синдрома (МС). Показано, что применение L-селенометионина в условиях эксперимента уменьшает проявления дислипопротеинемии и гипертриацилглицеролемии без существенного влияния на уровень холестерина и чувствительность тканей к инсулину. Введение L-селенометионина в при моделировании МС уменьшает в крови концентрацию вторичных продуктов пероксидного окисления липидов и их прирост за время инкубации в прооксидантном буферном растворе, повышает активность антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы, каталазы), ограничивает степень гиперкоагуляционные сдвигов (по внешним и внутренним путями гемокоагуляции), удлиняет конечный этап гемокоагуляции – образование фибрина из фибриногена, улучшает фибринолитическую активность плазмы крови.Документ Вплив інгібіторів активації ядерного фактора ВB на метаболізм і гемокоагуляцію за умов відтворення метаболічного синдрому(Національна академія медичних наук України, Державна установа "Інститут фармакології та токсикології національної академії медичних наук України", Державне підприємство "Державний експертний центр міністерства охорони здоров'я України", Всеукраїнська громадська організація "Асоціація фармакологів України", 2015) Талаш, Вікторія Володимирівна; Костенко, Віталій Олександрович; Талаш, Виктория Владимировна; Костенко, Виталий Александрович; Talash, V. V.; Kostenko, V. O.Резюме. У експерименті на 40 білих щурах досліджено вплив інгібіторів активації ядерного фактора κB (NF-κB), дія яких реалізується за участю різних механізмів – через порушення процесу ядерної транслокації цього чинника (JSH-23, 4-метил-N-(3-фенілпропіл)бензол-1,2-діамін) та шляхом пригнічення фосфорилювання IκB-кінази та деградації IκBα (метформіну гідрохлорид) – на показники вуглеводного та ліпідного обміну, вільнорадикальних процесів, гемокоагуляції за умов відтворення метаболічного синдрому (МС). Застосування JSH-23 (у дозі 1 мг/кг маси тварини, 2 рази на 1 тиждень) та метформіну гідрохлориду (у дозі 200 мг/кг маси тварини, через 1 день) протягом відтворення МС зменшує концентрацію глюкози в сироватці крові на 17,8 % (p < 0,05) та 13,3 % (p < 0,02) відповідно. За даними підшкірного інсулінового тесту в щурів, яким відтворювали МС та вводили JSH-23 та метформіну гідрохлорид, зменшення вмісту глюкози в сироватці крові через 60 хв після введення 0,2 МО інсуліну в 2,38 разу (p < 0,001) та 2,03 разу (p<0,001) відповідно перевищує результат серії з моделюванням МС, що підтверджує суттєве покращання чутливості тканин до інсуліну. Уведення JSH-23 і метформіну гідрохлориду за умов відтворення МС зменшує в сироватці крові концентрацію ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності (на 26,9 %, p < 0,01, та 17,7 %, p < 0,02) та тріацилгліцеролів (на 53,7 %, p < 0,01, та 46,9 %, p < 0,01), знижує концентрацію ТБК- активних сполук (на 26,3 %, p < 0,001, та 23,7 %, p < 0,01) та її приріст за час інкубації в прооксидант¬ному залізоаскорбатному буферному розчині (на 30,8 %, p < 0,01, та 30,8 %, p < 0,01), але суттєво не впливає на активність супероксиддисмутази та каталази. Застосування JSH-23 і метформіну гідрохлориду за умов експерименту збільшує протромбіновий час (на 30,0 %, p < 0,05, та 30,7 %, p < 0,001), активований парціальний тромбопластиновий час (на 23,8 %, p < 0,02, та 17,4 %, p < 0,05). Уведення JSH-23 на відміну від метформіну гідрохлориду також підвищує тромбіновий час (на 29,0 %, p < 0,02) та зменшує час лізису еуглобулінової фракції (на 11,4 %, p < 0,05). Таким чином, застосування JSH-23 і метформіну гідрохлориду за умов відтворення МС обмежує гіперглікемію, підвищує чутливість тканин до інсуліну, знижує прояви дисліпопротеїнемії та гіпертріацилгліцеролемії, обмежує пероксидне окиснення ліпідів, підвищує антиоксидантний потенціал.; Резюме. В эксперименте на 40 белых крысах исследовано влияние ингибиторов активации ядерного фактора κB (NF-κB), действие которых реализуется с участием различных механизмов – посредством нарушения процесса ядерной транслокации этого фактора (JSH-23, 4-метил-N-(3-фенилпропил) бензол-1,2-диамин) и путем подавления фосфорилирования IκB-киназы и деградации IκBα (метформина гидрохлорид) – на показатели углеводного и липидного обмена, свободнорадикальных процессов, гемокоагуляции в условиях воспроизведения метаболического синдрома (МС). Введение JSH-23 (в дозе 1 мг/кг массы животного, 2 раза в 1 неделю) и метформина гидрохло¬рида (в дозе 200 мг/кг, через 1 день) в течение моделирования МС уменьшает концентрацию глюкозы в сыворотке крови на 17,8 % (p < 0,05) и 13,3 % (p < 0,02) соответственно. По данным под¬кожного инсулинового теста у крыс, которым воспроизводили МС и вводили JSH-23 и метформина гидрохлорид, убыль содержания глюкозы в сыворотке крови через 60 мин после введения 0,2 МЕ инсулина в 2,38 раза (p < 0,001) и 2,03 раза (p < 0,001) соответственно превышает результат серии с моделированием МС, что подтверждает существенное улучшение чувствительности тканей к инсулину. Применение JSH-23 и метформина гидрохлорида при моделировании МС уменьшает в сыворотке крови крыс концентрацию липопротеинов низкой и очень низкой плотности (на 26,9 %, p < 0,01, и 17,7 %, p < 0,02) и триацилглицеролов (на 53,7 %, p < 0,01, и 46,9 %, p < 0,01), снижает концентрацию ТБК-активных соединений (на 26,3 %, p < 0,001, и 23,7 %, p < 0,01) и её прирост за время инкубации в прооксидантном ферроаскорбатном буферном растворе (на 30,8 %, p < 0,01, и 30,8 %, p < 0,01), но существенно не влияет на активность супероксиддисмутазы и каталазы. Введение JSH-23 и метформина гидрохлорида в условиях эксперимента увеличивает протромбиновое время (на 30,0 %, p < 0,05, и 30,7 %, p < 0,001), активированное парциальное тромбопластиновое время (на 23,8 %, p < 0,02, и 17,4 %, p < 0,05). Введение JSH-23 в отличие от метформина гидрохлорида также увеличивает тромбиновое время (на 29,0 %, p < 0,02) и уменьшает время лизиса эуглобулиновой фракции (на 11,4 %, p < 0,05). Таким образом, назначение JSH-23 и метформина гидрохлорида в условиях моделирования МС ограничивает гипергликемию, повышает чувствительность тканей к инсулину, снижает проявления дислипопротеинемии и гипертриацилглицеролемии, снижает в крови концентрацию вторичных продуктов пероксидного окисления липидов, повышает антиоксидантный потенциал.; Summary. This experiment carried on 40 white rats was aimed to investigate the effect of inhibitors of nuclear factor κB (NF-κB) activation, which action is realized by different mechanisms, and namely, by disrupting the nuclear translocation of this factor (JSH-23, (4-methyl-N-(3-phenylpropyl)benzene-1,2-diamine) and by inhibiting phosphorylation of IκB-kinase and degradation of IκBα (metformin hydrochloride), that provide the effect on the state of carbohydrate and lipid metabolism, free radical processes, and hemocoagulation under modeled metabolic syndrome (MS). Administration of JSH-23 (in a dose of 1 mg/kg of body weight, 2 times a week) and metformin hydrochloride (in a dose of 200 mg/kg of body weight in a day) during the period MC being modeled reduces the blood glucose concentration by 17,8 % (p < 0,05) and 13,3 % (p < 0,02). According to subcutaneous insulin test in rats, which were subjected to MS modeling and were injected JSH-23 and metformin hydrochloride, the decrease in the blood glucose concentration in 60 min following the administration of 0,2 IU of insulin exceeds the result of a series with modeled MS respectively in 2,38 times (p < 0,001) and 2.03 times (p < 0,001), confirming the significant improvement in tissue sensitivity to insulin. Administration of JSH-23 and metformin hydrochloride during MS modeling reduces serum concentrations of LDL and very low density lipoproteins (by 26,9 %, p < 0,01, and by 17,7 %, p < 0,02), and triacylglycerols (by 53,7 %, p < 0,01 and by 46,9 %, p < 0,01), decreases the concentration of TBA-active compounds (by 26,3 %, p < 0,001, and by 23,7 %, p < 0,01) and its increase during incubation in prooxidant ferro-ascorbate buffer solution (by 30,8 %, p < 0,01, and by 30,8 %, p < 0,01), but does not significantly affect the activity of superoxide dismutase and catalase. Administration of JSH-23 and metformin hydrochloride on experimental conditions accelerates prothrombin time (by 30,0 %, p < 0,05, and by 30,7 %, p < 0,001), activated partial thromboplastin time (by 23,8 %, p < 0,02, and by 17,4 %, p < 0,05). In addition, the introduction of JSH-23 (as opposed to metformin hydrochloride) also extends thrombin time (by 29,0 %, p < 0,02) and limits time of lysis of euglobulin fraction (by 11,4 %, p < 0,05). Thus, the administration of JSH-23 and metformin hydrochloride under modeled MS limits hyperglycemia, increases tissue sensitivity to insulin, reduces signs of dyslipoproteinemia and hypertriacylglycerolemia, lowers blood concentration of lipid peroxidation by-products, enhances antioxidant capacity.Документ Гормональний дисбаланс у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністюу додіалізний та діалізний періоди (частина 1)(Заславський О. Ю., 2023-03-20) Катеренчук, Іван Петрович; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Katerenchuk, I. P.; Rustamyan, S.T.; Talash, V. V.; Yarmola, T. I.В оглядовій статті проведено аналіз літературних джерел, у яких висвітлено зміни концентрації окремих гормонів (паратиреоїдного гормона, інсуліну, гормона росту, пролактину) у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (ХНН) у додіалізний та діалізний періоди. Розкриті патогенетичні взаємозв’язки між порушеннями функцій нирок та концентрацією гормонів у крові і змінами їх біологічних ефектів. Пара-тиреоїдний гормон (ПТГ) розглядається як «уремічний токсин», оскільки його концентрація в крові починаєзростати при зниженні швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) менше ніж 50 мл/хв. Усі стадії хронічноїхвороби нирок (ХХН) супроводжуються порушенням кальцій-фосфорного обміну. Тривалий надлишок ПТГпризводить до втрати кісткової маси та розвитку вторинного гіперпаратиреозу, який є частим ускладнен-ням при пізніх стадіях ХНН та у пацієнтів на діалізі. При ХНН підвищення концентрації інсуліну зумовлене зниженням ШКФ та екскреції інсуліну в проксимальних канальцях нирок, а також порушенням метаболізмуінсуліну,що призводитьдо подовженняперіоду напіврозпадуінсуліну.Тривала діалізна терапія усуваєфактори, що знижують деградацію інсуліну позанирковими тканинами, що підвищує чутливість тканин до його впливу. В експериментальних і клінічних дослідженнях показано, що надлишок гормона росту може несприятливо впливати на функціональний стан нирок, включно з клубочковою гіперфільтрацією та роз-витком гломерулосклерозу. При призначенні рекомбінантного людського інсуліноподібного фактора росту слід брати до уваги можливість його несприятливого впливу на функціональний стан нирок. Рівень пролак-тинупідвищуєтьсяприХХНурезультатізниженогокліренсутапідвищеноїсекреції.Гіперпролактинеміяпроявляється галактореєю та гіпогонадизмом. Терапія діалізом не нормалізує підвищену концентраціюпролактину. Відзначено сучасні можливості патогенетичної корекції ендокринного дисбалансу у пацієнтів з ХНН. Аргументовано доведено, що нирки відіграють важливу роль у регуляції рівня гормонів у крові, а ендокринні розлади є однією з найважливіших складових уремічного синдрому, який потребує подальшоговивчення, вдосконалення терапії і профілактики гормональнихпорушень у додіалізні та діалізну стадії ХХН.Документ Гормональний дисбаланс у пацієнтівз хронічною нирковою недостатністюу додіалізний та діалізний періоди (частина 2)(Видавничій дім "Заславський", 2023) Катеренчук, Іван Петрович; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Katerenchuk, I. P.; Rustamyan, S. T.; Talash, V. V.; Yarmola, T. I.першій частині статті були наведені результати аналізу літературних джерел, у яких висвітлено зміни концентрації окремих гормонів (паратгормону, інсуліну, гормону росту, пролактину) у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю (ХНН) у додіалізний та діалізний періоди та розкриті патогенетичні взаємозв’язки між порушеннями функцій нирок та концентрацією гормонів у крові і змінами їх біологічних ефектів. У цій статті, яка є продовженням першої частини, наведені результати аналізу літературних джерел, у яких висвітлено зміни концентрації гормонів щитоподібної залози (ЩЗ), надниркових (НЗ) та статевих залоз у пацієнтів з ХНН та особливості функціонування гормональної осі гіпоталамус — гіпофіз — периферичні ендокринні залози у пацієнтів з ХНН. Підтверджено наявність тісних патогенетичних взаємозв’язків між функціональним станом нирок та гормональною активністю ЩЗ, а також здатність ЩЗ впливати на прогресування ХНН як у додіалізний, так і в діалізний періоди. У значної кількості пацієнтів з ХНН, як у чоловіків, так і в жінок, наявний низький рівень трийодтироніну і тироксину, тобто ХНН є станом гіпофункції ЩЗ, яка наростає при прогресуючому зниженні швидкості клубочкової фільтрації. Гіпотиреоз асоціюється з вищою смертністю у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. У пацієнтів, які отримують замісну ниркову терапію, часто розвивається вторинна надниркова недостатність. Недіагностована надниркова недостатність може бути небезпечною для життя, тому дослідження функції НЗ як у додіалізний, так і, особливо, у діалізний період є надзвичайно актуальним. Вторинна надниркова недостатність унаслідок тривалого прийому глюкокортикоїдів у пацієнтів на гемодіалізі є актуальною проблемою, оскільки багато захворювань нирок лікують кортикостероїдами, а імуносупресивна терапія після трансплантації нирки часто включає преднізолон. Одночасно з порушенням діяльності інших ендокринних залоз у пацієнтів з ХНН розвивається статева дисфункція як наслідок порушення гормональної рівноваги статевих гормонів. Аномальні рівні андрогенів є характерним проявом ХНН. Встановлено наявність негативної кореляції між ендогенним тестостероном і ХНН I–V стадій, що свідчить про порушення профілю чоловічих репродуктивних гормонів. Існують гендерні особливості розвитку і клінічних проявів гормонального дисбалансу. Експериментальні дослідження засвідчили, що безперервне застосування естрадіолу може запобігати гломерулосклерозу, а результати клінічних досліджень дають підстави стверджувати, що повільніше прогресування ХХН і нижча частота ХНН у молодих жінок порівняно з чоловіками, а також відсутність гендерного захисту після менопаузи свідчать про протективну роль жіночих статевих гормонів.Документ Досвід лікування дисплазії шийки матки у жінок з метаболічним синдромом(Рівне ПП Естеро 2017, 2017) Громова, Антоніна Макарівна; Яременко, Олексій Олегович; Ляховська, Тетяна Юріївна; Громова, Антонина Макаровна; Яременко, Алексей Олегович; Ляховская, Татьяна Юрьевна; Gromova, A. M.; Yaremenko, A. O.; Lyakhovska, T. Y.; Талаш, Валентин Васильович; Талаш, Валентин Васильевич; Talash, V. V.В нашій країні залишається актуальним вирішення питання профілактики раку шийки матки, а також метаболічного синдрому. Ми припустили, що саме прогресування метаболічного синдрому може слугувати основою для рецидивуючого перебігу дисплазії шийки матки і в подальшому появи раку шийки матки. Мета дослідження - покращити результати лікування дисплазії шийки матки у жінок з метаболічним синдромом за рахунок розробленого комплексного методу лікування. Матеріал і методи дослідження Нами було обстежено 100 жінок у віці від 18 до 48 років, сформовано дві групи пацієнток з гістологічно підтвердженим діагнозом дисплазії шийки матки легкого та помірного ступеню і клінічно підтвердженим метаболічним синдромом. Група А (20 жінок) - отримували лікування згідно діючого протоколу + індол-ф та ендофарм, займалися дозованим фізичним навантаженням та дотримувалися дієти, тоді як група В (20 жінок) лікувалися тільки згідно діючого протоколу. Результати дослідження та їх обговорення. Призначення комплексного лікування, дозованого фізичного навантаження та дотримання дієти достовірно знижує інсулінорезистентність за рахунок зниження показників індексу HOMA, нормалізує індекс атерогенності, знижує кількість ЛПНЩ і тригліцеридів, підвищує ЛПВЩ і дозволяє домогтися стабілізації даних показників через 6 місяців після завершення лікування. В групі А було виявлено 1 (5%) випадок рецидиву дисплазії шийки маткиа в групі В 4 (20%) випадки рецидиву даного захворювання що підтверджує ефективність запропонованого нами методу у жінок з дисплазією шийки матки на фоні метаболічного синдрому. Висновки. Розроблений комплексний метод лікування дисплазії шийки матки та метаболічного синдрому з включенням індолу-ф та ендофарму на 6 місяців, дозованого фізичного навантаження та дотримання дієти позитивно впливає на процес лікування дисплазії шийки матки зменшує кількість рецидивів та нівелює прояви метаболічного синдрому; В нашей стране остается актуальным решение вопроса профилактики рака шейки матки, а также метаболического синдрома. Мы допустили, что прогрессирование метаболического синдрома может служить основой для рецидивирования дисплазии шейки матки и в дальнейшем появления рака шейки матки. Цель исследования - улучшить результаты лечения дисплазии шейки матки у женщин с метаболическим синдромом за счет разработанного комплексного метода лечения. Материал и методы исследования. Нами было обследовано 100 женщины в возрасте от 18 до 48 лет, сформированы две группы пациенток с гистологически подтвержденным диагнозом дисплазии шейки матки легкой и умеренной степени и клинически подтвержденным метаболическим синдромом. Группа А (20 женщины) - получали лечение согласно действующего протокола индол-ф и эндофарм, занимались дозированной физической нагрузкой и соблюдали диету, тогда как группа В(20 женщины) лечились только согласно действующего протокола. Результаты исследования и их обсуждение. Назначение комплексного лечения, дозированной физической загрузки и соблюдение диеты достоверно снижает инсулинорезистентность за счет снижения показателей индекса НОМА, нормализирует индекс атерогенности, снижает количество ЛПНП ЛПНЩ и триглицеридов, повышает ЛПВП, что позволяет добиться стабилизации даннях показателей через 6 месяцев после завершения лечения. В группе А был выявлен 1 (5%) случай рецидива дисплазии шейки матки, а в группе В 4(20%) случая рецидива данного заболевания, что подтверждает эффективность предложенного нами метода лечения. Выводы. Разработанный комплексный метод лечения дисплазии шейки матки и метаболического синдрома с включеним индола-ф и эндофарма положительно влияет на процесс лечения дисплазии шейки матки, уменьшает количество рецидивов ы нивелирует проявления метаболического синдрома; Background. In our country, the solution of the problem of cervical cancer prevention, as well as metabolic syndrome, remains topical. The progression of the metabolic syndrome can be a basis for the recurrence of cervical dysplasia and the subsequent occurrence of cervical cancer. The aim of the study was to improve the results of treatment of cervical dysplasia in women with metabolic syndrome due to developed complex treatment method. Material and methods. 100 women with histologically confirmed diagnosis of cervical dysplasia of mild to moderate degree and clinically confirmed metabolic syndrome aged 18 to 48 years were examined and divided to 2 groups. Group A (20 women) received treatment according to the current indole-f and endopharm protocol, did exercise and followed a diet, while group B (20 women) were treated only according to the current protocol. Results and discussion. Complex treatment, dosed physical exercises and diet significantly reduces insulin resistance by decreasing the index of HOMA, normalizes the atherogenicity index, reduces LDLP of LPLP and triglycerides, and increases HDL, which allows achieving stabilization of these indices. In 6 months after finishing treatment cervical dysplasia was revealed in 1 (5%) person of group A, and in group B 4 (20%) cases of cervical dysplasia was revealed, what confirms the effectiveness of our proposed treatment method. Conclusions. The developed complex method of treatment of cervical dysplasia and metabolic syndrome with the inclusion of indole-ph and endopharm has a positive effect on the treatment of cervical dysplasia, reduces the number of relapses and neutralizes the manifestations of the metabolic syndrome.Документ Застосування інгібітору активації ядерного фактора κb метформіну гідрохлориду у комплексній терапії пацієнтів з захворюваннями нирок за умов метаболічного синдрому(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2017) Талаш, Вікторія Володимирівна; Талаш, Виктория Владимировна; Talash, V. V.Резюме. Робота присвячена вивченню ефективності диференційованого використання інгібітору активації NF-κB - метформіну гідрохлориду у складі комплексної терапії пацієнтів з захворюванням нирок, без порушення їх функції за умов метаболічного синдрому. Проаналізовані дані свідчать, що застосування метформіну гідрохлориду у складі комплексної терапії пацієнтів дослідної групи супроводжується суттєвим покращенням клінічної картини за суб’єктивними та об’єктивними ознаками, позитивним впливом на вуглеводний, ліпідний обмін та процеси гемокоагуляції. Перспективними шляхами запобігання і корекції метаболічних та гемокоагулологічних розладів у пацієнтів з патологією нирок, без порушення їх функції за умов метаболічного синдрому може вважатися застосування метформіну гідрохлориду у складі комплексної терапії.; Резюме. Работа посвящена изучению эффективности дифференцированного использования ингибитора активации NF-κB - метформина гидрохлорида в составе комплексной терапии пациентов с заболеванием почек без нарушения их функции в условиях метаболического синдрома. Проанализированные данные свидетельствуют, что применение метформина гидрохлорида в составе комплексной терапии пациентов опытной группы сопровождается существенным улучшением клинической картины по субъективным и объективным признакам, положительным влиянием на углеводный, липидный обмены, процессы гемокоагуляции: способствует уменьшению обхвата талии и нормализации артериального давления, ограничивает гипергликемию, снижает проявления дислипопротеинемии за счет повышения содержания липопротеинов высокой плотности, уменьшения содержания липопротеинов низкой плотности и триглицеридов, ограничивает процесс гиперкоагуляции по внешнему и внутреннему пути. Перспективными путями предотвращения и коррекции метаболических и гемокоагулологических расстройств у пациентов с патологией почек без нарушения их функции в условиях метаболического синдрома может считаться применение метформина гидрохлорида в составе комплексной терапии.; Summary. The work is devoted to studying the effectiveness of differentiated use of metformin hydrochloride as an inhibitor of NF-κB activation in the integrated therapy of patients with concomitant kidney disease without functioning impairment and underlying metabolic syndrome. The data analyzed suggest the administration of metformin hydrochloride as a part of integrated therapy of the patients in the test group lead to significant improvement of clinical course. This suggestion is supported by subjective and objective findings, positive effect produced by the treatment on carbohydrate and lipid metabolism, processes of hemocoagulation. The treatment by metformin promotes reduction of waist circumference and normalizes arterial pressure, limits hyperglycemia, lowers manifestations of dyslipoproteinemia due to the increase in high density lipoproteins concentration and decrease in low density lipoprotein and triglycerides concentration. This therapy also reduces the coagulation process by external and internal pathway. Thus, the administration of metformin hydrochloride as a part of complex therapy can be regarded as a promising ways to prevent and correct metabolic and hemocoagulation disorders in patients with kidney pathology and metabolic syndrome.Документ Клініко-мікробіологічні паралелі при передчасних пологах(Всеукраинская общественная организация Наукове товариство анатомiв, гiстологiв, ембрiологiв та топографоанатомiв Украiни, 2013) Громова, Антоніна Макарівна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Талаш, Валентин Васильович; Громова, Антонина Макаровна; Митюнина, Нина Ивановна; Нестеренко, Леонид Анатольевич; Тарасенко, Константин Владимирович; Талаш, Валентин Васильевич; Gromova, A. M.; Mitunina, N. I.; Nesterenko, L. A.; Tarasenko, K. V.; Talash, V. V.Метою роботи є виявлення факторів ризику передчасних пологів. Особливості перебігу вагітності, пологів та періоду новонародженості. Результати мікробіологічного обстеження плодових оболонок та плаценти свідчать про бактеріологічну забрудненість їх при передчасних пологах в залежності від тривалості безводному проміжку. Одним з етапів резерва зниження передчасних пологів та захворюваності новонароджених є прегравідарна підготовка та санація джерел інфекції, в тому числі і умовно-патогенної бактеріальної флори. ; Цель работы - выявление факторов риска развития преждевременных родов. Особенности течения беременности, родов и периода новорождённости. Результаты микробиологического обследования околоплодных оболочек и плаценты свидетельствует о бактериологическом загрязнении их при преждевременных родах в зависимости от продолжительности безводного периода. Одним из этапов резерва в снижении количества преждевременных родов и заболеваемости новорождённих есть прегравидарная подготовка и санація источников инфекции, в том числе и условно – патогенной бактериальной флоры. ; Purpose - to identify risk factors for premature birth. The course of pregnancy, birth and the neonatal period. Microbiological studies of fetal membranes and placenta indicate their bacterial contamination during premature depending on duration of waterless period. One of the stages in the reduction of the reserve of preterm birth and neonatal morbidity is pregravid preparation and remediation of sources of infection, including conditional - pathogenic bacterial flora.Документ Клінічна ефективність застосування антиадгезивних засобів під час хірургічного лікування тубоовариального безпліддя(Всеукраинская общественная организация Наукове товариство анатомiв, гiстологiв, ембрiологiв та топографоанатомiв України, 2014) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Нестеренко, Леонид Анатольевич; Nesterenko, L. A.; Мартиненко, Віталій Борисович; Мартыненко, Виталий Борисович; Martynenko, V. B.; Кетова, Олена Миколаївна; Кетова, Елена Николаевна; Ketova, O. M.; Талаш, Валентин Васильович; Талаш, Валентин Васильевич; Talash, V. V.Проведено дослідження застосування "Мезогеля", порівняно з протизлуковим розчином, з метою профілактики злукового процесу під час проведення хірургічного лікування тубооваріального безпліддя жінкам фертильного віку. Результати клінічних досліджень показали на значне зниження утворення злук в післяопераційному періоді. Головним критерієм ефективності терапії застосування „Мезогеля 4%“ стало настання вагітності упродовж 12 місяців у 66,7% жінок основної групи.; Проведено исследование применения „Мезогеля“, в сравнении с противоспаечным раствором, с целью профилактики спаечного процесса во время проведения хирургического лечения тубоовариального бесплодия женщинам фертильного возраста. Результаты клинических исследований показали значительное снижение образования спаек в послеоперационном периоде. Главным критерием эффективности терапии применения „Мезогеля 4%“ явилось наступление беременности на протяжении 12 месяцев у 66,7% женщин основной группы. ; A study of the use of "Mezogel" adhesions compared with a solution to prevent adhesions during the surgical treatment of tubo-ovarial infertility women of childbearing age. Results from clinical studies have shown a significant reduction in the formation of adhesions in the postoperative period. The main criterion for the effectiveness of therapy applications "Mezogel 4%" was the pregnancy for 12 months in 66,7% of women the main group.Документ Концепції організації освітнього процесу у вищій школі щодо засвоєння практичних навичок(Вищий державний навчальний заклад " Українська медична стоматологічна академія", 2005) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Громова, Антоніна Макарівна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Мітюніна, Ніна Іванівна; Талаш, Валентин Васильович; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Лихачов, Владимир Константинович; Добровольская, Людмила Николаевна; Громова, Антонина Макаровна; Ляховская, Татьяна Юрьевна; Митюнина, Нина Ивановна; Талаш, Валентин Васильевич; Нестеренко, Леонид Анатольевич; Likhachov, V. K.; Dobrovolskaya, L. N.; Gromova, A. M.; Lyakhovskaya, T. U.; Mitunina, N. I.; Talash, V. V.; Nesterenko, L. A.