Перегляд за Автор "Taranovska, O."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Prophylaxis of decidual CD68+/CD163+ macrophage disbalance in extracorporeal fertilized women
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-10) Likhachov, V.; Shimanska, Ya.; Akimov, O.; Vashchenko, V.; Taranovska, O.; Zhabchenko, I.; Kaidashev, I.; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Шиманська, Яніна Вікторівна ; Акімов, Олег Євгенович; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Жабченко, Ірина Анатоліївна; Кайдашев, Ігор Петрович
    The demographic crisis that prevailed in Ukraine in recent years, the state of war as a result of the aggression of the Russian Federation, reproductive losses among women of childbearing age are one of the most urgent problems in modern obstetrics and gynecology. One of the most effective methods of correcting impaired reproductive function is in vitro fertilization.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Кореляційне співвідношення хронічного ендометриту з анамнестичними факторами та ультразвуковою характеристикою стану ендометрію у жінок репродуктивного віку
    (Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», 2024-05) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Акімов, Олександр Олександрович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег Геннадійович; Likhachev, V.; Taranovska, O.; Akimov, O.; Dobrovolska, L.; Makarov, O.
    Діагностика хронічного ендометриту є проблемною у зв’язку з безсимптомним перебігом та необхідністю інвазивних маткових втручань для гістологічної верифікації діагнозу. Тому важливим є виявлення факторів, які свідчать про високий ризик наявності цього захворювання. Мета і завдання дослідження: виявити фактори, які мають статистично значущий кореляційний зв’язок із наявністю хронічного ендометриту у жінок репродуктивного віку та перевірити їх репрезентативність за допомогою гістологічного дослідження ендометрію. Матеріал та методи дослідження. Проведений ретроспективний аналіз 400 історій хвороби жінок репродуктивного віку, яким з різноманітних причин була проведена гістероскопія та забір ендометрію для гістологічного дослідження. За результатами гістологічного дослідження у 154 жінок (38,5 %) був виявлений хронічний ендометрит (група жінок з хронічним ендометритом), а у 246 жінок (61,5 %) – інші стани, з хронічним ендометритом не пов’язані (група жінок без хронічного ендометриту). Аналіз анамнестичних факторів та ультразвукових критеріїв, які асоціюються з підвищеною ймовірністю хронічного ендометриту, проводили при порівнянні даних у жінок зазначених груп. Силу зв’язку між цими факторами, з одного боку, та розвитком хронічного ендометриту, з іншого боку, оцінювали шляхом розрахунку τ-коефіцієнта кореляції рангів за Кендалом; вона вважалася сильною при τ- коефіцієнті від 0,5 і більше, помірною при τ- коефіцієнті в межах від 0,2 до 0,499, слабкою – при значеннях τ- коефіцієнта від 0,1 до 0,199. Значення τ- коефіцієнта від 0 до 0,099 свідчили про відсутність зв’язку між фактором та хронічним ендометритом. Дослідження проводилося з дотриманням Правил гуманного ставлення до пацієнта, вимог Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародних рекомендацій Гельсинської декларації з прав людини, Конвенції Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законів України та вимог Етичного Кодексу лікаря України. Стаття виконана як фрагмент ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027 рр.) при співробітництві з кафедрою патологічної фізіології Полтавського державного медичного університету. Результатита їх обговорення. Були виділені фактори, сила зв’язку яких з хронічнимендометритомбула найсильнішою. Серед них 5 інфектологічних факторів: цервіцит в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,625245229; р<1*10-32); хронічне запалення придатків матки (τ-коефіцієнт 0,522536031; р<1*10-32); захворювання, що передаються статевим шляхом в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,547218916; р<1*10-32); хронічні урогенітальнізапальнізахворювання у статевого партнера (τ-коефіцієнт 0,529314979; р<1*10-32); неодназове використання внутрішньоматкового контрацептиву в минулому (τ-коефіцієнт 0,502383401; р<1*10-32); 4 симптоматично- наслідкових факторів: непліддя в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,683492482; р<1*10-32); викидень, що не відбувся, в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,644489429; р<1*10-32); звичне невиношування вагітності в ранні терміни (τ-коефіцієнт 0,625942138; р<1*10-32); аномальні маткові кровотечі (τ-коефіцієнт 0,650850348; р<1*10-32); а також 4 ультразвукових критеріїв, таких як наявність локального потовщення ендометрію у вигляді поліпу (τ-коефіцієнт 0,641820318; р<1*10-32); підвищена ехогенність ендометрія (τ-коефіцієнт 0,665249637; р˂0*10-30); неоднорідність ехо-структури ендометрія з наявністю ділянок підвищеної і зниженої ехогенності (τ-коефіцієнт 0,693152163; р<1*10-32); гіперехогенні структури в базальному шарі ендометрія (τ-коефіцієнт 0,521658745; р<1*10-32). Ми вважаємо, що висока вірогідність хронічного ендометриту має місце при поєднанні одного інфектологічного або симптоматично- наслідкового фактору з одним ультразвуковим критерієм. В разі відсутності ультразвукових ознак про високий ризик наявності хронічного ендометриту свідчить поєднання 1 інфектологічного та 1 симптоматичнонаслідкового факторів. Для підтвердження репрезентативності цього методу, нами були досліджені біоптати ендометрію у 100 жінок, які мали вказане поєднання факторів. Діагноз був підтверджений гістологічно у 87 з них. Висновок. Запропонована нами оцінка критеріїв високого ризику хронічного ендометриту, що базується на поєднанні інфектологічних, симптоматично- наслідкових факторів та ультразвукових критеріїв, дає можливість без застосування інвазивних втручань передбачити наявність цієї патології у 87 % хворих на неї пацієнток. Це сприяє удосконаленню відбору пацієнтів для гістероскопії і дає змогу уникнути зайвих маткових втручань при діагностиці хронічного ендометриту у жінок, що планують вагітність.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Передумови самовільного викидня в ранніх термінах вагітності, що настала на фоні хронічного ендометриту
    (Буковинський державний медичний університет, 2024-06) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Жабченко, Ірина Анатоліївна; Оксюта, Валерій Миколайович; Палапа, Василь Васильович; Крутікова, Елла Іванівна; Likhachov, V. ; Taranovska, O. ; Zhabchenko, I. ; Oksyuta, V. ; Palapa, V. ; Krutikova, E.
    Частота хронічного ендометриту є особливо високою у жінок з самовільним викиднем, особливо звичним. Не достатньо даних про механізми викидня у жінок, вагітність яких настала на фоні цієї патології. Мета і завдання дослідження: оцінити рівень синтезу цитокінів та ендометріальних білків у жінок з ХЕ на преконцепційному етапі та на початкових термінах гестації; виявити патогенетичні аспекти впливу дисбалансу цих речовин на процеси переривання вагітності; оцінити можливості корекції виявлених змін на етапі преконцепційної підготовки. Матеріали та методи дослідження. Дослідження було проведене в 2 етапи. На першому етапі було обстежено 426 жінок з ХЕ (з них 168 пацієнток (І група) на преконцепційному етапі лікували ХЕ, решта, 258 пацієнток (ІІ група), не отримували лікування). В контрольну групу були включені 30 здорових жінок. Визначали кількість цитокінів TNF-α, INF-γ, та IL-10 в цервікальному слизі та глікоделіна у менструальній крові методом імуноферментного аналізу На 2 етапі дослідження продовжувалося спостереження за тими з обстежених жінок, у яких настала вагітність: 135 жінок з групи І, хто отримав преконцепційне лікування ХЕ; 168 жінок з групи ІІ, вагітність у яких настала на фоні нелікованого ХЕ, а також 20 здорових жінок з групи контролю, у яких вагітність настала і в подальшому протікала без ускладнень. В 5-6 тижнів вагітності визначали сироваткову концентрацію глікоделіну та рівень TNF-α, INF-γ та IL-10 в шийковому вмісті і. Дані обробляли з використанням методів математичної статистики, оцінювали критерій Ст’юдента, коефіцієнт парної кореляції (r) Пірсона, вірогідність шансів за допомогою програми «STATISTICA» «StatSoft Inc.» (США). В дослідженні дотримувалися положень Гельсинської Декларації. Протокол дослідження узгоджений Локальним етичним комітетом ПДМУ. для усіх жінок, хто брав участь у даному дослідженні. Робота є частиною ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології», (термін виконання 2022-2027 рр.; № державної реєстрації 0122U201228). Результати та їх обговорення. На преконцепційному етапі у пацієнток з ХЕ було виявлене достовірне зменшення рівня глікоделіну в 2,9 рази (р<0,05), зростання рівнів прозапальних цитокінів (INF-γ у 2,8 рази (р<0,001), TNF-α вдвічі (р<0,001)), зменшення кількості IL-10 в 2 рази (р<0,001) порівняно з рівнями у здорових невагітних жінок. Зменшення рівня глікоделіну в менструальній крові жінок з ХЕ обернено корелює зі зростанням вмісту прозапальних цитокінів в цервікальному слизі (як INF-γ; r= –0,77; р<0,05, так і TNF-α; r= –0,69; р<0,05). В 5-6 тижневому терміні вагітності у пацієнток, що мали нелікований догестаційно ХЕ, рівень сироваткового глікоделіну був на 14,5 % є меншим (р˂0,05), а тих з них, які втратили вагітність на ранніх термінах – 58,6 % меншим (р<0,001). Рівень цього білка в менструальній крові у жінок з ХЕ до вагітності позитивно корелював з його концентрацією у цих жінок в сироватці крові в 5-6 тижнів вагітності (r=0,61; р<0,01). Такий зв’язок був характерний і для рівнів INF-γ (r=0,68; р<0,05), і для TNF-α (r=0,78; р<0,05). Була також виявлена обернена кореляція між падінням рівня глікоделіну у крові вагітних з нелікованим ХЕ в анамнезі в 5-6 тижнів вагітності та зростанням TNF-α (r= –0,63; р<0,05) і INF-γ (r= –0,57; р<0,05) у цервікальному слизі цих вагітних в даному терміні. Після проведеного лікування ХЕ, як на преконцепційному етапі, так і на ранніх термінах вагітності відмічалося зростання глікоделіну (р˂0,001), зменшення вмісту INF (р<0,05) та TNF-α (р<0,01) та збільшення концентрації IL-10 (р˃0,05). Частота самовільного викидня до 22 тижнів вагітності у жінок, що отримували преконцепційне лікування зменшилася в 1,9 рази (ВШ 2,79; ДІ 95 % [1,45-5,38]; р <0,05), Висновки. У жінок ХЕ має місце зменшення синтезу глікоделіну і цитокіновий дисбаланс зі зростанням прозапальних цитокінів: INF-γ (в 2,8 разів; р˃0,001) і TNF-α (вдвічі; р<0,001). Преконцепційне зменшення синтезу глікоделіну корелятивно пов’язане зі зменшенням синтезу цього білка клітинами децидуальної оболонки після настання вагітності, а також із превавлюванням INF-γ і TNF-α на ранніх термінах вагітності у жінок з ХЕ в анамнезі. Це створює умови для порушення імунологічної толерантності між маткою та плодом і є однією з провідних причин виникнення самовільного викидня у жінок, що завагітніли на фоні нелікованого ХЕ. Проведення преконцепційного лікування ХЕ запобігає формуванню цитокінового дисбалансу і підвищує синтез глікоделіну на ранніх термінах гестації, що протектує перебіг вагітності і зменшує частоту її переривання в ранніх термінах в 4,6 разів. The incidence of chronic endometritis is particularly high in women with spontaneous abortions, especially habitual ones. There are insuffi cient data on the mechanisms of miscarriage in women whose pregnancy occurred along with this pathology. Aim: to assess the level of synthesis of cytokines and endometrial proteins in women with CE in the preconceptional stage and in the early stages of pregnancy; to identify pathogenetic aspects of the impact of imbalance of these substances on the processes of pregnancy loss; to assess the possibility of correcting the identifi ed changes in the preconceptional stage. Materials and methods. The study was conducted in 2 phases. In the fi rst phase, 426 women with CE were studied (168 patients (group I) were treated for CE in the preconception period, and the rest, 258 patients (group II), did not receive treatment). The control group consisted of 30 healthy women. The levels of cytokines TNF-a, INF-γ, and IL-10 in cervical mucus and glycodelin in menstrual blood were determined by enzyme- linked immunosorbent assay. In the second phase of the study, women who became pregnant were followed: 135 women from group I who received preconceptional treatment for CE; 168 women from group II who became pregnant along with untreated CE; and 20 healthy women from the control group who became pregnant and subsequently had no complications. At 5-6 weeks of gestation, serum glycodelin concentration and cervical content levels of TNF-a, INF-γ and IL-10 were determined. The data were processed using mathematical statistical methods, Student’s t-test, Pearson’s correlation coeffi cient (r) and odds ratio were evaluated using the STATISTICA program of StatSoft Inc. (USA). The study adhered to the tenets of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the local ethics committee of PSMU for all women enrolled in this study. The article is extracted from the initiative scientifi c research project of the Obstetrics and Gynecology Department No 2 of the Poltava State Medical University «Optimization of approaches to pregnancy management in women at high risk of obstetric and perinatal pathology» (term: 2022-2027; state registration number 0122U201228). Results and Discussion. At the preconceptional stage, patients with CE showed a signifi cant decrease in glycodelin levels by 2.9 times (p<0.05), an increase in proinfl ammatory cytokines (INF-γ by 2.8 times (p<0.001), TNF-α by half (p<0.001)), and a decrease in IL-10 by 2 times (p<0.001) compared to the levels in healthy non-pregnant women. A decrease in the level of glycodelin in menstrual blood of women with CE is inversely correlated with an increase in the level of proinfl ammatory cytokines in cervical mucus (both INF-γ; r= –0.77; p<0.05, and TNF-α; r= –0.69; p<0.05). At 5-6 weeks of gestation, the level of serum glycodelin was 14.5 % lower (р˂0.05) in patients with pregestational untreated CE and 58.6 % lower (p<0.001) in women with early pregnancy loss. The level of this protein in menstrual blood of women with CE before pregnancy was positively correlated with its concentration in serum at 5-6 weeks of pregnancy (r=0.61; p<0.01). Such a relationship was also characteristic for INF-γ (r=0.68; p<0.05) and TNF-α (r=0.78; p<0.05). An inverse correlation was also found between a decrease in glycodelin levels in the blood of pregnant women with a history of untreated CE at 5-6 weeks of pregnancy and an increase in TNF-α (r=–0.63; p<0.05) and INF-γ (r=–0.57; p<0.05) in the cervical mucus of these pregnant women at this stage of pregnancy. After treatment for CE, both in the preconceptional stage and in early pregnancy, an increase in glycodelin (р˂0.001), a decrease in INF-γ (p<0.05) and TNF-α (p<0.01), and an increase in IL-10 concentration (р˃0.05) were observed. The incidence of spontaneous abortion before 22 weeks’ gestation decreased 1.9-fold in women who received preconception treatment (OR 2.79; CI 95 % [1.45-5.38]; p < 0.05). Conclusions. In women with CE, there is a decrease in glycodelin synthesis and cytokine imbalance with an increase in proinfl ammatory cytokines: INF-γ (2.8-fold; р˃0.001) and TNF-α (twofold; p<0.001). The preconceptional decrease in glycodelin synthesis correlates with a decrease in synthesis of this protein by decidual cells after pregnancy, as well as with the prevalence of INF-γ and TNF-α in early pregnancy in women with a history of CE. This sets the stage for impaired immune tolerance between the uterus and the fetus and is one of the leading causes of spontaneous abortion in women who become pregnant with untreated CE. Preconceptional treatment of CE prevents the formation of cytokine imbalance and increases glycodelin synthesis in the early stages of pregnancy, which protects the course of pregnancy and reduces the incidence of early preterm labor by 4.6 times.