Перегляд за Автор "Tsvirenko, S. M."
Зараз показуємо 1 - 20 з 30
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ A clinical case of multisystem inflammatory syndrome in a 12-year-old child(Полтавський державний медичний університет, 2022) Tsvirenko, S. M.; Ananevych, O. I.; Voloshyna, V. V.; Laktionova, V. M.; Savchenko, L. V.; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Ананевич, Олена Іванівна; Волошина, Вікторія Валеріївна; Лактіонова, В. М.; Савченко, Леся ВолодимирівнаThe fourth wave of the SARS-CoV-2 virus pandemic was characterized by an incidence increase of the disease in all ages children. In most cases, the disease course in children was much easier than in adults. However, an increase in the cases number of children with coronavirus showed that some pediatric patients with SARS-CoV-2 infection developed a nonspecific hyperinflammatory syndrome. According to most observations, a multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) usually occurs 2-6 weeks after coronavirus disease in previously healthy children and adolescents. It is characterized by clinical and laboratory evidence of multiorgan inflammation. The article presents a clinical case of a pediatric multisystem inflammatory syndrome associated with coronavirus infection in school-age children. The patient developed a gradual MIS-C development after asymptomatic coronavirus infection. The disease onset was characterized by nonspecific symptoms resembling the clinic of a respiratory infection. In the dynamics of the MIS-C formation, there was a lesion of the respiratory, cardiovascular, hepatobiliary systems, and skin, with the development of poly-organ failure syndrome. Therapy conducted by current recommendations contributed to the complete disease regression, and examination three months after recovery showed no abnormalities in the child's health.Документ Age-related features and pathology of blood in children(ФОП Рибалка Д. Л., 2017) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Лисанець, Юлія Валеріївна; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Lysanets, Yu. V.The manual highlights the issues of embryogenesis, age-related features, semiotics of lesion, examination methods and diseases of hemic system in children. The manual is intended for students of higher educational institutions of III-IV accreditation levels, and can be used by medical interns and primary care doctors.Документ Electrocardiographic changes in newborns from mothers with metabolic syndrome(Aluna Publishing, 2021) Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Tsvirenko, S. M.; Cherniavska, Yu. I.; Soloiova, H. O.; Yakovenko, O. V.; Sliusareva, A. V.; Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Соловйова, Галина Олексіївна; Яковенко, Оксана Володимирівна; Слюсарева, А. В.The aim: Analysis of electrocardiographic parameters in newborns from mothers with metabolic syndrome. Materials and methods: We conducted a prospective cohort trial of 125 newborns, which included the study of their anthropometric, clinical and laboratory indicators and, in particular, ECG parameters. The main group consisted of 40 children, born from mothers with diagnosed metabolic syndrome, the comparison group included 2 subgroups: 28 term newborn and 57 preterm, from mothers without metabolic syndrome. Results: In newborns from mothers with metabolic syndrome on a fragmentary ECG we revealed abnormal depolarization, manifested by changes in the ventricular complex – QRS expansion (p<0.001), impaired conduction (p = 0.004), changes of T wave (p<0.001) and prolonged QT interval (p<0.001). There are such risk factors for QT prolongation in neonates: disease cardiovascular system and disorders of lipid metabolism in mother, asphyxia at birth and electrolyte disorders (hypernatremia OR 0.97), weight too high to gestational age at birth in newborn (OR 2.97), increased blood pressure in the neonatal period (OR 1.07), artificial feeding (OR 3.01). Conclusions: Metabolic syndrome in women during pregnancy has a pronounced effect on the cardiovascular system of the newborn. The detected signs of cardiac dysfunction on the ECG can serve as early integrated indicators of metabolic syndrome and cardiovascular disease in children.Документ NOS3 (rs61722009) gene variants testing in prediction of COVID-19 pneumonia severity(Elsevier, 2023) Fishchuk, L. Ye.; Rossokha, Z. I.; Pokhylko, V. I.; Cherniavska, Yu. I.; Dubitska, O. M.; Vershihora, V. O.; Tsvirenko, S. M.; Kovtun, S. I.; Horovenko, N. H.; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана МиколаївнаBackground There is a hypothesis that a sufficient level of endothelial nitric oxide synthase is important for reliable protection against COVID-19. Theoretical ideas about the NOS3 gene demonstrated that it can have an effect on links of the complications pathogenesis in COVID-associated pneumonia. We determined the goal – to investigate the association of the NOS3 gene variants with the occurrence of the disease and its clinical course in patients of the intensive care unit. Methods The study group included 117 patients with a diagnosis of severe “viral COVID-19 pneumonia”. Determination of NOS3 gene variants was performed using the PCR method. The probability of differences in the quantitative results were determined using ANOVA or Kruskal-Wallis test (depends on normality of studied parameters). Results Our results indicate that the presence of the NOS3 gene 4a allele increase the risk of complicated COVID-19-associated pneumonia (χ2 = 18.84, p = 0.00001, OR = 3.53 (1.95–6.39)). It was shown, that carriers of the 4aa genotype had a significantly higher ratio of SpO2/FiO2 on the first and second days after hospitalization (p = 0.017 and p = 0.03, respectively). Patients with the 4aa genotype also had the acid-base imbalances, as showed by indicators of base deficiency and standard bicarbonate, which were beyond the reference values. Potassium and sodium concentrations on the first and second day after hospitalization were also significantly lower in patients with 4aa genotype (p = 0.009 and p = 0.048, respectively), for whom, in the same time, the concentrations of C-reactive protein and total bilirubin were significantly higher (p = 0.002 and p = 0.033, respectively). Conclusions Our results confirmed that the rs61722009 variant of the NOS3 gene is associated with an increased risk of severe СOVID-19-associated pneumonia and its adverse clinical course with potential progression of kidney and liver damage, and occurrence risk of systemic inflammatory response syndrome. These results require further research for the new metabolic strategy formation, in order to prevent the severe COVID-19 associated pneumonia and its complications.Документ Pharmacogenomic strategy for selection of hypotensive drugs and prospects for its use in pregnant women(Буковинський державний медичний університет, 2024) Skavinska, O. O.; Fishchuk, L. Ye.; Pokhylko, V. I.; Cherniavska, Yu. I.; Yevseienkova, O. H.; Tsvirenko, S. M.; Rossokha, Z. I.; Скавінська, О. О.; Фіщук, Лілія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Євсеєнкова, Олена Геннадіївна; Россоха, Зоя Іванівна; Россоха, Зоя ІванівнаCardiovascular disease (CVD) is one of the leading causes of death worldwide, and arterial hypertension (AH) is the strongest risk factor for its development. The problem of hypertension is also relevant during pregnancy, as high blood pressure can be dangerous for both the mother and the fetus, causing pre-eclampsia and premature birth. According to recent data, the number of patients with hypertension will increase. Because of the polygenic and multifactorial nature of the therapeutic response to drugs, further research in this area is needed to provide evidence- based guidelines for clinicians to optimize antihypertensive therapy. The purpose of this review was to summarize information from scientific publications, meta-analyses, guidelines for the years 2018-2023 regarding variants in genes that affect the metabolism of different classes of drugs used in the treatment of hypertension, including during pregnancy, and related to the development of AH. The pathogenesis of hypertension is based on both a decrease in vasodilatation and an increase in circulating blood volume. Arterial stiffness leads to a decrease in vasodilation, and water and sodium retention leads to an increase in blood volume. Additional factors such as the renin- angiotensin-aldosterone system, the sympathetic nervous system, and gene variants affect both vasodilation and blood volume. In addition, there are complex interactions among these factors. As an innate factor, gene variants can affect all of the above simultaneously. The American Heart Association (AHA) and European Society of Cardiology (ESC) guidelines recommend the use of medications from the following 5 classes: diuretics, calcium channel blockers (CCBs), beta-adrenergic receptor blockers (beta-blockers), angiotensin- converting enzyme inhibitors, and angiotensin II receptor blockers. The studies included in this review used two main approaches: candidate gene analysis and genome-wide association analysis. The polygenic nature of hypertension greatly complicates the search for clinically relevant variants and relationships between individual genes and response to medications used to treat hypertension in different ethnic groups. Candidate genes that may influence the risk of hypertension include voltage- dependent calcium channel genes (CACNA1A, CACNA1C, CACNA1S, and CACNB2), NEDD4L, ADD1, and miR. A number of genetic polymorphisms are associated with both the influence on the development of arterial hypertension and the response to treatment – eNOS, TRIB3, CYP, POR, ADRB1, ADRB2, ACE. When treating pregnant women with hypertension, the efficacy of the antihypertensive agent must be balanced against the risk to the fetus. Initial antihypertensive therapy should include an acceptable first-line agent. The development of a pharmacogenomic strategy to select the most effective and well tolerated drug treatment regimen for hypertension is of paramount importance, as it will lead to a lower number of drugs required per patient and better blood pressure control, help prevent cardiovascular and renal complications, and improve quality and length of life. Серцево- судинні захворювання є однією з основних причин смерті в усьому світі і артеріальна гіпертензія (АГ) належить до найсильніших факторів ризику їх розвитку. Проблема АГ є також актуальною під час вагітності, оскільки підвищений артеріальний тиск може бути небезпечним як для матері, так і для плода, викликаючи прееклампсію та передчасні пологи. За останніми даними, кількість хворих на АГ зростатиме. Через полігенну та мультифакторну природу терапевтичної відповіді на препарати необхідні подальші дослідження в цій галузі з метою написання доказових рекомендацій для клініцистів, які допоможуть оптимізувати антигіпертензивну терапію. Метою даного огляду було узагальнити інформацію з наукових публікацій, мета-аналізів, настанов за 2018-2023 роки щодо варіантів в генах, які впливають на метаболізм різних класів медикаментів, які застосовуються при лікуванні АГ, в тому числі, під час вагітності та пов’язані з розвитком АГ. Основу патогенезу АГ складають як зниження вазодилатації, так і збільшення об’єму циркулюючої крові. Артеріальна жорсткість призводить до зменшення вазодилатації, а водно- натрієва затримка викликає збільшення об’єму крові. Додаткові фактори, такі як ренін- ангіотензин-альдостеронова система, симпатична нервова система та варіанти генів, впливають як на розширення судин, так і на об’єм крові. Крім того, існують складні взаємодії між цими факторами. Як вроджений фактор, варіанти генів можуть одночасно впливати на всі вищезазначені аспекти. Настанови Американської кардіологічної асоціації (AHA) та Європейського товариства кардіологів (ESC) рекомендують використовувати препарати з наступних 5 класів: діуретики, блокатори кальцієвих каналів (БКК), блокатори β-адренорецепторів (β-блокатори), інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та блокатори рецепторів до ангіотензину ІІ. У дослідженнях, які включені в даний огляд, використовувалися два основні підходи: аналіз гена-кандидата і аналіз повногеномної асоціації. Полігенна природа АГ значно ускладнює пошук клінічно значущих варіантів, а також взаємозв’язків між окремими генами та реакцією на медикаменти, які використовуються для керування АГ у представників різних етнічних груп. Серед генів- кандидатів, що можуть впливати на ризик виникнення АГ – гени потенціал- залежних кальцієвих каналів (CACNA1A, CACNA1C, CACNA1S і CACNB2), NEDD4L, ADD1, miR. Ряд генетичних поліморфізмів пов’язані як із впливом на розвиток артеріальної гіпертензії, так і реакцією на лікування – eNOS, TRIB3, CYP, POR, ADRB1, ADRB2, ACE. При лікуванні вагітних жінок з АГ ефективність антигіпертензивного засобу повинна бути збалансована з ризиком для плода. Початкова антигіпертензивна терапія має включати один прийнятний препарат першого ряду. Створення фармакогеномної стратегії для підбору найбільш ефективного і добре переносимого режиму медикаментозного лікування АГ надзвичайно важливе, оскільки це призведе до меншої необхідної кількості препаратів на пацієнта та кращого контролю артеріального тиску, допоможе уникнути серцево- судинних і ниркових ускладнень, покращить якість та тривалість життя.Документ Profile of nitric oxide metabolism indicators in preterm infants with perinatal central nervous system injuries(Полтавський державний медичний університет, 2023) Cherniavska, Yu. I.; Pokhylko, V. I.; Akimov, O. Ye.; Tsvirenko, S. M.; Yakovenko, O. V.; Чернявська, Юлія Ігорівна; Похилько, Валерій Іванович; Акімов, Олег Євгенович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Яковенко, Оксана ВолодимирівнаIntroduction. Premature infants often experience a heightened risk of brain damage, potentially leading to various disorders affecting motor, cognitive, behavioral, social, and sensory functions. The underlying pathological processes of hypoxic-ischemic central nervous system (CNS) injury predominantly stem from compromised cerebral blood flow and oxygen transport. Timely diagnosis and treatment options for prematurely born children with perinatal CNS damage remain limited. Nitric oxide, a universal regulator of physiological functions, plays a crucial role. Endothelial dysfunction, marked by the loss of the neurovascular protective functions of nitric oxide, could significantly contribute to the development of cognitive impairment in hypoxic-ischemic CNS damage. Objectives. The study aims to evaluate the specificities of nitrate metabolism indicators in premature infants with hypoxic-ischemic CNS lesions in the early neonatal period. This involves examining and comparing clinical indicators characterizing hemodynamics, as well as the levels of nitrites, nitrates, and nitrosothiols in urine among patients in the studied groups. Subjects and Methods. The study comprised 14 premature infants with hypoxic-ischemic CNS injury (main group), with a separate selection of 4 infants who did not survive during the neonatal period. The comparison groupincluded 20 relatively healthy prematurely born children. Stratification was based on the results of a genetic study, specifically the determination of the rs61722009 polymorphism of the eNOS gene. The patients underwent routine clinical examinations, including blood pressure measurements, and assessments of nitrates, nitrites, and nitrosothiols in urine. Subgroups were identified as follows: 1st subgroup - 4bb (n=10), and 2nd subgroup - 4aa/4ab (n=10). Results. It was observed that newborns who did not survive had significantly lower systolic and diastolic blood pressure readings on the first day of life, in comparison to relatively healthy children in the two control subgroups (day 1 - p=0.018; p=0.027; p=0.036; p=0.053). Additionally, they exhibited lower heart rate indicators on the first day (p=0.001; p=0.002). However, overall, hemodynamic indicators in newborns with hypoxic-ischemic central nervous system damage did not show statistically significant differences from the corresponding indicators in relatively healthy children. The results indicate a significantly lower level of diuresis in children who died as a result of severe with hypoxic-ischemic central nervous system damage, probably due to the development of multiple organ failure immediately after birth. As a result, it was found that the levels of nitrites (p<0.001; p<0.0001) and nitrates (p<0.01; p<0.0001) were reduced in children with with hypoxic-ischemic central nervous system damage, compared to children in the control groups, regardless of genotype variant. While the level of nitrosothiols did not differ significantly, it was even much higher in children who did not survive, 3.55±0.39 vs 2.23±0.22; p=0.008. The differences found may indicate a disruption of the regulatory effect of nitric oxyde on vascular tone and the condition of neuroglia, particularly in children with hypoxic-ischemic central nervous system damage, as a result of its insufficient production, as well as insufficient mobilization from the depot due to nitrite and nitrate reductases. Conclusions. Hemodynamic patterns in children from the examined groups, except for those who did not survive, did not exhibit significant differences. The notably lower urine output in deceased children indicates the development of multiple organ failure due to severe hypoxia. In children with hypoxicischemic central nervous system damage, there is a reduction in the levels of nitrites and nitrates in urine compared to relatively healthy premature infants, while the level of nitrosothiols did not show significant differences and was even notably higher in children who did not survive. The outcome of studying the levels of nitrates, nitrites, and nitrosothiols in urine in a larger patient sample may lead to the development of an algorithm for early diagnosis and management, contingent on the severity of metabolic disorders resulting from hypoxia, considering the potential influence of nitric oxide on energy deficit and mitochondrial dysfunction. Вступ. Передчасно народжені діти мають високу частоту ушкоджень мозку, що може призвести до моторних, когнітивних, поведінкових, соціальних, сенсорних розладів. Більшість патологічних явищ, що лежать в основі гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, є наслідком порушення мозкового кровотоку та транспорту кисню до мозку. Можливості своєчасної діагностики та лікування передчасно народжених дітей з перинатальним ураженням центральної нервової системи обмежені. Оксид азоту є одним з універсальних регуляторів фізіологічних функцій організму широкого спектру дії. Ендотеліальна дисфункція, що проявляється втратою нервово-судинних протективних функцій оксиду азоту, може істотно сприяти розвитку когнітивних порушень при гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи. Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – оцінити особливості показників нітратного обміну у недоношених дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи в ранньому неонатальному періоді шляхом вивчення та порівняння клінічних показників, що характеризують гемодинаміку, а також рівнів нітритів, нітратів та нітрозотіолів у сечі у пацієнтів досліджуваних груп. Матеріали та методи. Проведено дослідження, до якого увійшли 14 недоношених дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням (ушкодженням) центральної нервової системи (основна група), окремо виділено 4 новонароджених, які померли в неонатальному періоді. Групу порівняння склали 20 передчасно народжених дітей, які були відносно здоровими. Їх стратифікували за результатами генетичного дослідження – визначення поліморфізму rs61722009 гену eNOS (1 підгрупа – 4bb (n=10), 2 підгрупа 4aa/4ab (n=10). Пацієнти проходили планове клінічне обстеження з вимірювання артеріального тиску та нітратів, нітритів і нітрозотіолів у сечі. Результати. У результаті встановлено, що у новонароджених, які померли, очікувано у першу добу життя були нижчі показники систолічного та діастолічного тиску, порівняно з умовно здоровими дітьми 2-х контрольних підгруп (1 доба – р=0,018; р=0,027; р=0,036). ; p=0,053), зниження показників частоти серцевих скорочень у першу добу (p=0,001; p=0,002). Тоді як в цілому гемодинамічні показники у новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи статистично не відрізнялися від відповідних показників у відносно здорових дітей. Результати свідчать про достовірно нижчий рівень діурезу у дітей, які померли внаслідок тяжкого з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, ймовірно, внаслідок розвитку поліорганної недостатності відразу після народження. У результаті встановлено, що у дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи рівні нітритів (p<0,001; p<0,0001) та нітратів (p<0,01; p<0,0001) знижені порівняно з дітьми в контрольні групи незалежно від варіанту генотипу. Хоча рівень нітрозотіолів достовірно не відрізнявся, у померлих дітей він навіть був значно вищим – 3,55±0,39 проти 2,23±0,22; р=0,008. Виявлені відмінності можуть свідчити про порушення регуляторної дії оксиду азоту на судинний тонус і стан нейроглії, зокрема у дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, внаслідок його недостатньої продукції, а також недостатньої мобілізації з боку депо за рахунок нітрит- і нітратредуктаз. Висновки. Показники гемодинаміки дітей обстежених груп, за винятком померлих, достовірних відмінностей не мали. Значно менший рівень діурезу у померлих дітей свідчить про розвиток поліорганної недостатності внаслідок важкої гіпоксії. У дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи спостерігається зниження рівня нітритів і нітратів у сечі порівняно з відносно здоровими передчасно народженими дітьми, тоді як рівень нітрозотіолів суттєво не відрізнявся, а у померлих дітей був навіть значно вищим. Результатом дослідження рівня нітратів, нітритів та нітрозотіолів у сечі на більшій вибірці пацієнтів може бути розробка алгоритму ранньої діагностики та ведення хворих залежно від тяжкості перебігу метаболічних порушень, внаслідок гіпоксії, враховуючи можливий вплив оксиду азоту на енергетичний дефіцит і мітохондріальну дисфункцію.Документ The deletion variant of the CCR5 gene (rs333) but not the ACE gene (rs4340) is associated with long-term respiratory support in patients with COVID-19 pneumonia(ТОВ "МОРІОН", 2020) Rossokha, Z. I.; Fishchuk, L. Ye.; Pokhylko, V. I.; Cherniavska, Yu. I.; Tsvirenko, S. M.; Kovtun, S. I.; Medvedieva, N. L.; Vershyhora, V. O.; Gorovenko, N. G.; Россоха, Зоя Іванівна; Фіщук, Лілія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Ковтун, Сергій Іванович; Медведєва, Наталія Леонідівна; Вершигора, Вікторія Олександрівна; Горовенко, Наталія Григорівна; Россоха, Зоя Ивановна; Фищук, Лилия Евгеньевна; Похилько, Валерий Иванович; Чернявская, Юлия Игоревна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Ковтун, Сергей Иванович; Медведева, Наталия Леонидовна; Вершигора, Виктория Александровна; Горовенко, Наталья ГригорьевнаThe aim was to analyze the effect of the ACE gene (c.2306-117_404I/D, rs4340) and the CCR5 gene (del32, rs333) variants on the course of severe COVID-19 pneumonia in patients treated at the intensive care unit. Materials and methods. The study group included 31 patients (16 men and 15 women) with diagnosis «viral COVID-19 pneumonia». All patients underwent standard daily repeated clinical, instrumental and laboratory examinations. Determination of the ACE and CCR5 gene variants was carried out by a molecular method using allele-specific polymerase chain reaction. Results. The results of our retrospective study did not confirm the association of investigated genes variants with lethal outcomes. Clinical predictors of lethal outcomes were: low of SpO2/FiO2 ratio, tachypnea, tachycardia, low systolic blood pressure, anemia, leukocytosis during the first days of hospitalization and need of mechanical lung ventilation. Patients with heterozygous W/del32 genotype of the CCR5 gene in comparison with patients with genotype W/W had significantly longer respiratory support, namely a significantly increased duration of oxygen therapy using an oxygen mask (4.50±3.70 vs. 2.19±1.28 days, respectively), significantly longer mechanical lung ventilation (15.00±4.24 vs. 4.40±4.98 days, espectively) and the significantly greater total duration of oxygen therapy (9.60±5.68 vs. 4.19±3.84 days, respectively). Patients with the W/del32 genotype of the CCR5 gene had significantly increased white blood cell counts as compared to patients with the W/W genotype (13.64±10.66 vs. 8.38±2.85, respectively). Conclusions. Significant clinical predictors of lethal outcomes in patients with severe COVID-19 pneumonia were found on admission: lower SpO2/FiO2 ratios, tachypnea, tachycardia, anemia, leukocytosis during the first days of hospitalization, and need of mechanical lung ventilation. The variant of the CCR5 gene was the genetic predictor of severe course of COVID-19 pneumonia with increased need for respiratory support. The variant of the CCR5 gene was associated with elevated white blood cell count in the complete blood test.The obtained results indicate the need for further multifaceted research in this direction to determine the leading genetically mediated pathogenetic mechanisms of severe viral COVID-19 pneumonia.Документ Анамнестичні чинники прогнозу формування бронхіальної астми в дітей(ТОВ «Група компаній «Мед Експерт», 2021) Малахова, Валерія Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Соловйова, Галина Олексіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Малахова, Валерия Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Соловьева, Галина Алексеевна; Жук, Людмила Анатольевна; Malakhova, V. M.; Tsvirenko, S. M.; Kaliuzhka, O. O.; Soloviova, H. O.; Zhuk, L. A.Алергійні захворювання являють собою одну з основних проблем сьогодення. Майже 15% дитячого населення страждають на алергійні захворювання. Серед них захворювання респіраторної системи займають значну частку, а поширеність бронхіальної астми у світі коливається в межах 5–10%. Мета — виявити анамнестичні чинники ризику розвитку бронхіальної астми в дітей з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Матеріали та методи. Оцінено клінічні дані 96 дітей віком від 1 року 6 місяців до 6 років 11 місяців із повторними епізодами бронхообструкції, які проходили обстеження та лікування у КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» Харківської міської ради. Пацієнтів долучено до дослідження за умов відповідності критеріям залучення. Проведено спостереження дітей до досягнення 6+річного віку для верифікації діагнозу бронхіальної астми, у результаті чого їх поділено на групи: до І групи увійшло 15 пацієнтів, яким за період дослідження встановлено діагноз бронхіальної астми, до ІІ групи —81 пацієнт із повторними епізодами бронхообструкції транзиторного характеру. Результати. Виявлено серед анамнестичних даних, що досліджувалися, статистично значущі чинники формування бронхіальної астми. З прогностичного аналізу встановлено характер та силу зв'язків між цими чинниками і формуванням захворювання. Висновки. Встановлені дані можуть бути допоміжними показниками в алгоритмі обстеження пацієнтів з бронхообструктивним синдромом для виділення груп ризику дітей щодо формування бронхіальної астми. Ретельний збір анамнезу та виявлення цих чинників ризику можна використовувати у прогнозуванні формування бронхіальної астми в дітей віком до 6 років. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Документ Безперервне навчання – запорука професіоналізму лікаря в сучасних умовах(Полтавський державний медичний університет, 2018) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Соловйова, Галина Олексіївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Похилько, Валерий Иванович; Соловьёва, Галина Алексеевна; Артёмова, Наталия Сергеевна; Жук, Людмила Анатольевна; Tsvirenko, S. M.; Pokhylko, V. I.; Solovyova, G. O.; Artyomova, N. S.; Zhuk, L. A.Завданням вищої медичної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства є підготовка спеціалістів, які виявляють творчу активність, самостійність, вільно володіють професією та здатні до самовдосконалення. В даний час принцип «завершеної» освіти, при якому отримані на додипломному етапі навчання знання зберігали свою цінність протягом усієї професійної діяльності, змінюється на принцип безперервної освіти «через все життя». Поняття безперервної освіти включає створення умов для всебічного розвитку людини, незалежно від віку, місця проживання, набутої професії, рівня оволодіння фаховими вміннями, індивідуальних здібностей, мотивів і інтересів особистості. Концепція навчання впродовж життя передбачає необхідність і можливість здобування на кожному життєвому етапі тих блоків інформації, які необхідні людині для підтримки своєї активної життєдіяльності та самореалізації.Документ Варіабельність серцевого ритму в оцінці адаптаційних можливостей новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи(Полтавський державний медичний університет, 2024) Соловйова, Галина Олексіївна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Рудь, Карина Олегівна; Soloviova, H. O.; Tsvirenko, S. M.; Fastovets, M. M.; Zhuk, L. A.; Rud, K. O.Одним з найактивніше досліджуваних нині аспектів в перинатальній кардіології є нейрогуморальні механізми регуляції серцевого ритму у новонароджених. Це пов'язано з тим, що серцевий ритм є відображенням фундаментального співвідношення у функціонуванні не тільки серцево-судинної системи, а й усього організму новонародженої дитини в цілому, оскільки є основним маркером функціонування вегетативної нервової системи. Варіабельність серцевого ритму відображає ступінь напруження регуляторних систем, що виникає у відповідь на стресорний вплив. Мета вивчення особливості вегетативної регуляції серцевого ритму у новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи за даними добового моніторування електрокардіограми. В дослідження було включено 40 доношених новонароджених, з яких сформовані дві групи: І група - новонароджені без ураження центральної нервової системи (n=23), ІІ група - новонароджені з гіпоксично-ішемічним ураженням головного мозку (n=17). За результатами часового та спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму було доведено що зміни в ранньому неонатальному періоді корелюють з клінічними ознаками порушення постнатальної адаптації. У всіх новонароджених на 3-4 добу життя відмічають зниження парасимпатичних впливів на серцевий ритм та підвищеної протягом доби активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи асоціюється із глибшою вегетативною дисфункцією, яка призводить до дизрегуляції системи кровообігу. Дисбаланс симпатичних і парасимпатичних впливів на серце у новонароджених, які перенесли асфіксію, є одним з аритмогенних факторів. Варіабельність серцевого ритму є важливим інформативним показником, що дає змогу своєчасно сформувати групу ризику дітей, загрозливих щодо реалізації порушень ритму серця з метою подальшого катамнестичного спостереження. The neurohumoral mechanisms regulating heart rhythm in newborns are a focal point of research in perinatal cardiology. This emphasis arises from the fact that heart rhythm serves as a key indicator of the functional interplay within the cardiovascular system and the overall physiological state of a newborn, acting as a primary marker of autonomic nervous system activity. Aim: To examine the characteristics of autonomic heart rhythm regulation in newborns with perinatal injuries of central nervous system through daily electrocardiogram monitoring. Subjects and methods. The study included 40 full-term newborns divided into two groups: Group I involved conditionally healthy newborns (n = 23), and Group II included newborns with hypoxic-ischemic lesions of the central nervous system (n = 17). Based on temporal and spectral analysis of heart rate variability, it was demonstrated that changes in the early neonatal period correlate with clinical signs of impaired postnatal adaptation. By the 3rd–4th day of life, all newborns exhibited a decrease in parasympathetic influence on heart rhythm and increased activity of the sympathetic division of the autonomic nervous system during the day. Hypoxic-ischemic injury of the central nervous system was associated with more pronounced autonomic dysfunction, leading to impaired regulation of the circulatory system. An imbalance between sympathetic and parasympathetic influences on the heart in newborns, who experienced asphyxia was identified as a significant arrhythmogenic factor. Heart rate variability emerges as a critical, informative marker for identifying at-risk newborns prone to developing heart rhythm disorders, facilitating timely inclusion in risk groups and ensuring appropriate follow-up care.Документ Вплив забезпечення нутрієнтами в пренатальному і грудному віці на розвиток ожиріння у дітей.(ООО «Группа компаний МЕД ЭКСПЕРТ», 2016) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Соловйова, Галина Олексіївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Соловьева, Галина Алексеевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Pohylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Solovyova, H. O.; Cherniavska, Yu. I.У роботі проаналізовано дані літератури стосовно впливу нутрітивного забезпечення в пренатальному періоді та грудному віці на розвиток ожиріння у дітей. Відомо, що майже у 60% дорослих, які мають ожиріння, проблеми із зайвою вагою почалися в дитячому та підлітковому віці. Ожиріння і його ускладнення (цукровий діабет 2-го типу, артеріальна гіпертонія, коронарна хвороба серця, атеросклероз, онкологічні захворювання) пов'язуються з численними генетичними маркерами, однак певні гормональні, синдромні або молекулярно-генетичні порушення можуть пояснити менше 5% всіх випадків ожиріння. Показана роль дефіциту і підвищеного вмісту білка в харчуванні плоду і дитини на першому році життя в розвитку ожиріння у дітей. Проаналізовано поняття і передбачувані механізми харчового (нутрітивного) програмування для розвитку ожиріння. Природне вигодовування немовлят знижує ризик розвитку надмірної маси тіла у дорослому віці, в той час як штучне вигодовування сприяє ожирінню. Акцентовано увагу на збереженні грудного вигодовування до 6-місячного віку для забезпечення оптимального росту і розвитку дитини; В работе проанализированы данные литературы относительно влияния нутритивного обеспечения в пренатальном периоде и грудном возрасте на развитие ожирения у детей. Известно, что почти у 60% взрослых с ожирением проблемы с лишним весом начались в детском и подростковом возрасте. Ожирение и его осложнения (сахарный диабет 2-го типа, артериальная гипертония, коронарная болезнь сердца, атеросклероз, онкологические заболевания) связывают с многочисленными генетическими маркерами, но определенные гормональные, синдромные или молекулярно-генетические нарушения могут объяснить менее 5% всех случаев ожирения. Показана роль дефицита и повышенного содержания белка в питании плода и ребенка первого года жизни в развитии ожирения у детей. Проанализировано понятие и предполагаемые механизмы пищевого (нутритивного) программирования для развития ожирения. Природное вскармливание младенцев снижает риск развития чрезмерной массы тела во взрослом возрасте, в то время как искусственное вскармливание способствует ожирению. Акцентировано внимание на сохранении грудного вскармливания до 6-месячного возраста для обеспечения оптимального роста и развития ребенка; This article analyzes the data of the literature about the effect of nutritional support in the prenatal period and infancy on the development of obesity in children. We know that almost 60% of adults who are obese, have overweight problems that began in childhood and adolescence. Obesity and its complications (diabetes type 2, hypertension, coronary heart disease, atherosclerosis, cancer) are associated with numerous genetic markers, but some hormonal, syndromic or molecular genetic disorders can explain less than 5% of all cases of obesity. We have shown the role of low and high protein content in the diet of fetus and child in the first year of life in the development of obesity in children. It was analyzed the concept and predictable mechanisms of food (nutritional) software for obesity. Breastfeeding reduces the risk of excessive weight gain in adulthood, while the artificial feeding promotes obesity. Attention is focused on maintaining breastfeeding until 6 months of age to ensure optimal growth and development.Документ Вплив поліморфізму генів LEPR та GR на стан здоров'я матерів з метаболічними порушеннями та їх новонароджених дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Россоха, Зоя Іванівна; Климчук, Юлія Юріївна; Похилько, Валерий Иванович; Чернявская, Юлия Игоревна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Россоха, Зоя Ивановна; Климчук, Юлия Юрьевна; Pokhуlko, V. I.; Cherniavska, Yu. I.; Tsvirenko, S. M.; Rossokha, Z. I.; Klymchiuk, Yu. Yu.Значне поширення ожиріння та метаболічного синдрому у світі протягом останніх двох десятиріч призвело до того, що Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає надлишкову вагу як неінфекційну пандемію. Серед факторів, які негативно впливають на метаболізм, призводять до його розладів і ожиріння, розглядаються генетичні, пренатальні, харчові, соматичні, психогенні та ін. Аналіз поліморфізму генів LEPR та GR серед матерів та їх новонароджених дітей може бути важливою складовою предикції порушень метаболізму і ожиріння. Метою цього дослідження було проаналізувати наявність клінічних та генетичних детермінант метаболічного синдрому у матерів та їх новонароджених. Матеріали і методи. Було проведене перехресне дослідження 42 пар матерів та новонароджених, що включало вивчення їх антропометричних, клінічних та лабораторних параметрів і, зокрема, 2 видів генетичних поліморфізмів (LEPR rs1137101 та GR, поліморфізм BClІ). Основну групу склали 15 пар мати-дитина, де жінка мала клінічно виражене ожиріння (індекс маси тіла більше 30), в групу порівняння увійшли 27 пар мати-дитина, де жінка мала надлишкову вагу (індекс маси тіла більше 25). Результати дослідження. У матерів з ожирінням достовірно частіше траплялася проблема невиношування вагітності (р=0,01). Діти від матерів з ожирінням мали достовірно більші центилі ваги при народженні порівняно з контрольною групою (60,9 ±7,7 та 49,75±4,5 відповідно, р=0,05). Жодних зв’язків поліморфних варіантів генів LEPR та GR з ожирінням у матерів та особливостей розподілу варіантів поліморфізму серед їх дітей виявлено не було. GG генотип гену GR асоціювався з більш частою необхідністю у госпіталізації (p=0,012), стрімкими пологами (p=0,01), обвиттям пуповини навколо шиї плода (р=0,012). У дітей носіїв генотипу GG BclI GR достовірно частіше були виявлені кардіо-метаболічні порушення у вигляді змін при аускультації серця (аритмії, функціональних шумів) (р=0,003). Висновок. За результатами проведеного дослідження не виявлено асоціацій поліморфізму генів LEPR та GR з ожирінням у матерів та надлишком ваги у їх дітей, але виявлено несприятливий вплив поліморфних варіантів на акушерсько-гінекологічний статус матерів, перебіг пологів та адаптацію новонароджених у ранньому неона-тальному періоді.Документ Вплив поліморфізму генів ренін-ангеотензивної системи на перебіг ранніх бактеріальних інфекцій у передчасно народжених дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Саричев, Володимир Петрович; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Чернявская, Юлия Игоревна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Сарычев, Владимир Петрович; Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Cherniavska, Yu. I.; Tsvirenko, S. M.; Sarytchev, V. P.У структурі смертності інфекції, специфічні для перинатального періоду, бактеріальний сепсис новонароджених та уроджені пневмонії становлять 23,5 % і займають І рангове місце. Серед багатьох неспецифічних клінічних ознак інфікування гемодинамічні порушення є домінуючими в розвитку несприятливих медичних наслідків. Поліморфізм генів ренін-ангіотензинової системи, як однієї з регулюючих ланок, може зумовлювати особливості порушень гемодинаміки при інфекційному процесі. Мета дослідження: вивчення впливу поліморфізму генів АСЕ, AGT2R1 та eNOS на розвиток ранніх бактеріальних інфекцій та на їх найважчий прояв – синдром артеріальної гіпотензії. Матеріали та методи: Для досягнення мети було сформовано дві групи дітей. В основну групу включено 121 передчасно народжену дитину з бактеріальними інфекціями раннього неонатального періоду, а в групу порівняння 31 передчасно народжену дитину без ознак ранніх бактеріальних інфекцій. Генетичні методи включали дослідження ID поліморфізм гену ACE, AC поліморфізм гену AGT2R1 та 4a/4b поліморфізм eNOS. Аналіз вітальних функцій у дітей, стратифікованих відповідно до генотипу АСЕ гену, показав, що на першу добу життя у передчасно народжених дітей із генотипом ІІ середній АТ був достовірно вищий, ніж у дітей із генотипом ID (35,3±1,55 мм.рт.ст. та 31,7±0,88 мм.рт.ст. відповідно, p=0,033). У дітей із генотипом ІІ гену АСЕ, рівень погодинного діурезу на 1 добу життя був достовірно нижчим, ніж у дітей з генотипом DD (1,6±0,2 мл/кг/год та 2,2±0,21 мл/кг/год відповідно, p=0,0017), що може свідчити про кращу циркуляцію в нирках у дітей із генотипом DD. В результаті дослідження не знайдено впливу генів ренін-ангіотензинової системи на сам факт виникнення ранніх бактеріальних інфекцій, але виявлено достовірний вплив СС-генотипу гену AGT2R1 на розвиток синдрому артеріальної гіпотензії у передчасно народжених дітей (ВШ=10,17). Практичною рекомендацією для охорони суспільного здоров’я може бути запровадження генетичного дослідження з метою визначення поліморфізму генів АСЕ та AGT2R1 у передчасно народжених дітей, що дозволить визначати групу ризику щодо розвитку порушень системної та органної гемодинаміки та індивідуалізовано підходити до її корекції; В структуре смертности инфекции, специфичные для перинатального периода, бактериальный сепсис новорожденных и врожденные пневмонии составляют 23,5 % и занимают I ранговое место. Среди многих неспецифических клинических признаков инфицирования гемодинамические нарушения являются доминирующими в развитии неблагоприятных медицинских последствий. Полиморфизм генов ренин-ангиотензиновой системы как одного из регулирующих звеньев может вызывать особенности нарушений гемодинамики при инфекционном процессе. Цель исследования: изучение влияния полиморфизма генов АСЕ, AGT2R1 и eNOS на развитие ранних бактериальных инфекций и на их самое проявление - синдром артериальной гипотензии. Материалы и методы: Для достижения цели были сформированы две группы детей. В основную группу включен 121 преждевременно родившийся ребенок с бактериальными инфекциями раннего неонатального периода, а в группу сравнения 31 преждевременно родившийся ребенок без признаков ранних бактериальных инфекций. Генетические методы включали исследования ID полиморфизм гена ACE, AC полиморфизм гена AGT2R1 и 4a/4b полиморфизм eNOS. Анализ витальных функций у детей, стратифицированных в соответствии с генотипа АСЕ гена, показал, что в первые сутки жизни у преждевременно рожденных детей с генотипом II среднее АД был достоверно выше, чем у детей с генотипом ID (35,3 ± 1,55 мм.рт .ст. и 31,7 ± 0,88 мм соответственно, p = 0,033). У детей с генотипом II гена АСЕ, уровень почасового диуреза на 1 сутки жизни был достоверно ниже, чем у детей с генотипом DD (1,6 ± 0,2 мл/кг/ч и 2,2 ± 0,21 мл/кг/ч соответственно, p = 0,0017), что может свидетельствовать о лучшей циркуляции в почках у детей с генотипом DD. В результате исследования не найдено влияния генов ренин-ангиотензиновой системы на сам факт возникновения ранних бактериальных инфекций, но выявлено достоверное влияние СС-генотипа гена AGT2R1 на развитие синдрома артериальной гипотензии у преждевременно рожденных детей (ОШ = 10,17). Практической рекомендацией для охраны общественного здоровья может быть введение генетического исследования с целью определения полиморфизма генов АСЕ и AGT2R1 у недоношенных детей, что позволит определять группу риска по развитию нарушений системной и органной гемодинамики и индивидуализированно подходить к ее коррекции; In the perinatal-specific infection mortality pattern, bacterial sepsis of newborns and congenital pneumonia account for 23.5% and occupy the I rank. Among the many non-specific clinical signs of infection, hemodynamic disorders are dominant in the development of adverse medical effects. Polymorphism of genes of the renin-angiotensin system, as one of the regulating units, can lead to peculiarities of disorders of hemodynamics in the infectious process. Aim of the study: to study the effect of ACE, AGT2R1 and eNOS gene polymorphism on the development of early bacterial infections and their most severe manifestation – arterial hypotension syndrome. Materials and Methods: two groups of children were formed to achieve the goal. The main group includes 121 prematurely born infants with bacterial infections of the early neonatal period, and the comparison group includes 31 prematurely born infants with no signs of early bacterial infections. Genetic methods included the study of ID polymorphism of ACE gene, AC polymorphism of gene AGT2R1 gene polymorphism and 4a/4b polymorphism of eNOS. Analysis of vital functions in children stratified according to the genotype of the ACE gene, showed that at the first day of life in prematurely born children with genotype II, the mean blood pressure was significantly higher than in children with the genotype ID (35.3 ± 1.55 mm Hg) and 31.7 ± 0.88 mmHg, respectively, p = 0.033). In children with the II genotype of ACE, the hourly diuresis rate at day 1 was significantly lower than in children with the DD genotype (1.6 ± 0.2 ml/kg/h and 2.2 ± 0.21 ml/kg/h, respectively, p = 0.0017), which may indicate better renal circulation in children with the DD genotype. As a result of the study, no influence of the genes of the renin-angiotensin system on the fact of early bacterial infections occurrence was found, but significant influence of the CC-genotype of the AGT2R1 gene on the development of arterial hypotension syndrome in premature infants (OR = 10.17) was detected. A practical recommendation for public health may be to conduct a genetic study to identify ACE and AGT2R1 gene polymorphisms in preterm infants, which will help identify the risk group for systemic and organ haemodynamic disorders and manage it individually.Документ Дослідження показників метаболізму оксиду азоту, малонового діальдегіду, сіалових кислот та варіантів гена eNOS (RS1799983) у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією після лікування L-карнітином(Полтавський державний медичний університет, 2024) Давиденко, Аліна Володимирівна; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Davydenko, A. V.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Cherniavska, Y. I.; Zhuk, L. A.Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія залишається однією з головних причин неврологічних ускладнень та інвалідності, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, де її частота сягає 10-20 випадків на 1000 новонароджених. Не зважаючи на високий рівень медичної допомоги, ризик незворотного ураження головного мозку від гіпоксично-ішемічного ушкодження залишається високим. Мета дослідження. Дослідити зміни метаболічних порушень у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією за рівнем оксиду азоту, малонового діальдегіду, сіалових кислот, а також варіантів гена eNOS та вивчити вплив L-карнітину на метаболічні процеси у дітей в анамнезі. Матеріали та методи. Дослідження проводилося за участі 30 новонароджених дітей. Основна група дітей (n=16) мала в катамнезі гіпоксично-ішемічну енцефалопатію, знаходилась під спостереженням у катамнестичному кабінеті та отримувала препарат «Картан» (левокарнітин). Групу порівняння складали 14 рандомно відібраних відносно здорових новонароджених. Було визначено рівні нітритів, нітратів, малонового діальдегіду та сіалових кислот у сечі у ранньому неонатальному періоді та у віці 6-9 місяців у дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. В групі порівняння рівні метаболітів визначали у період 6-9 місяців життя. Результати. У дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією було виявлено підвищення рівнів нітритів (1,71 vs. 2,7; p=0,003) та нітратів (3,72 vs. 5,42; p=0,010) у перші місяці життя, що свідчить про активацію метаболізму оксиду азоту. Після лікування левокарнітином рівень малонового діальдегіду знизився, що вказує на зменшення оксидативного стресу. Генетичний аналіз показав що, частота виявлення генотипу 894GТ за геном eNOS була підвищена у новонароджених зі зниженою концентрацією сіалових кислот (0,2 vs. 0,59; р=0,008). Висновок. Використання в комплексному лікуванні L-карнітину сприяє відновленню енергетичного метаболізму мітохондрій нейрональних клітин, покращуючи їх енергетичний потенціал. Однак для оптимізації терапевтичних стратегій необхідні подальші дослідження. In Ukraine, conditions arising during the perinatal period accounted for 57.9% of infant mortality under 1 year of age in 2021, compared to 55.6% in 2017. Hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE) remains a leading cause of neurological complications and disability, particularly in low-income countries, where its incidence reaches 10-20 cases per 1,000 newborns. Despite advances in medical care, the risk of irreversible brain damage from HIE remains high. The processes associated with HIE are marked by oxidative stress and disrupted ionic homeostasis, leading to neuroapoptosis and necrosis of brain cells. Objective: to investigate metabolic changes in newborns with HIE by assessing nitric oxide, malondialdehyde, sialic acids, eNOS gene variants, and the impact of L-carnitine on metabolite concentrations. Materials and Methods. The study included 30 neonates. The main group consisted of 16 children with HIE, monitored in an outpatient follow-up clinic and receiving levocarnitine. The comparison group included 14 randomly selected relatively healthy neonates without HIE. Levels of nitrites, nitrates, malondialdehyde, and sialic acids in urine were assessed during the early neonatal period and at 6-9 months of age in children with HIE. In the comparison group, metabolite levels were measured at 6-9 months of age. Results. The study revealed increased nitrite (1.71 vs. 2.7; p=0.003) and nitrate (3.72 vs. 5.42; p=0.010) levels in newborns with HIE, indicating activation of nitric oxide metabolism. Malondialdehyde levels decreased following L-carnitine treatment, suggesting reduced oxidative stress. Genetic analysis showed a higher frequency of the 894GT genotype in the eNOS gene among newborns with reduced sialic acid concentrations (0.2 vs. 0.59; p=0.008). Conclusion. L-carnitine shows potential neuroprotective effects in the treatment of HIE by stabilizing mitochondrial function and reducing oxidative stress. Further studies are needed to optimize therapeutic strategies.Документ Застосування новітніх інформаційних та інтерактивних технологій у навчальному процесі вищої медичної школи(Українська медична стоматологічна академія, 2013) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Pokhilko, V. I.; Kovalyova, O. M.; Tsvirenko, S. M.; Kalyuzhka, E. O.; Fastovets, M. M.В роботі представлений аналіз методів навчання, розкриті переваги ігрового методу як елемента отримання знань для іноземних студентів. Представлений досвід інтерактивних технологій в оволодінні практичними навичками студентами.Документ Знеболення чи седація новонароджених у відділенні інтенсивної терапії – як визначити оптимальний шлях?(Полтавський державний медичний університет, 2022) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Адамчук, Наталія Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Tsvirenko, S. M.; Tarasenko, K. V.; Adamchuk, N. M.; Kaliuzhka, О. О.; Zhuk, L. A.Під час перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджені зазнають величезну кількість болісних процедур і операцій. Погано лікований біль у період новонародженості може призвести до негативних віддалених наслідків, таких як когнітивні дисфункції, формування хронічного болю. Тому для лікарів-інтенсивістів кожного дня постає питання адекватної оцінки болю та подальшої тактики знеболення. В ході огляду літератури проведено аналіз 87 літературних джерел за останні 10 років. При аналізі використовувались результати мультицентрових досліджень та клінічні рекомендації. Визначено, що оптимальне лікування болю та збудження у новонароджених вимагає мультимодального підходу, який завжди включає немедикаментозні стратегії, та направлене перш за все на аналгезію. Прикладання до грудей, смоктальний рефлекс, контакт «шкіра-до-шкіри», догляд «кенгуру», сповивання - це всі аспекти догляду за дитиною, які є ефективними для зменшення фізіологічної та поведінкової реакції болю на мінімально інвазивні процедури, а також забезпечують седативний ефект. Кожна маніпуляція потребує обов’язкового знеболення. Вибір методу знеболення залежить від інвазивності процедури, гестаційного віку та тяжкості стану. Доцільно комбінувати різні немедикаментозні методи знеболення при слабкому болю та додавати медикаментозні методи при помірному та сильному болю для досягнення кращого терапевтичного ефекту. У новонароджених, які перебувають на тривалій штучній вентиляції легень, неможливо уникнути седації. Проте седативний ефект може бути досягнутий комбінацією немедикаментозних методів із застосуванням седативних препаратів. З метою профілактики тахіфілаксії необхідно проводити ротацію аналгетиків, застосовувати комбінації опіатів з ненаркотичними аналгетиками та ад’ювантними аналгетиками. Мультимодальний підхід до лікування болю має переваги через зменшення дозування будь-якого окремого препарату та пом’якшення загального ризику побічних ефектів. Ацетамінофен, фентаніл або морфін у поєднанні з мідазоламом є найбільш безпечними медикаментами до застосування у новонароджених, незважаючи на побічні ефекти.Документ Катамнестичні спостереження протягом 10 років за дітьми, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу)(«Група компаній Мед Експерт», 2019) Фесенко, Марія Євгенівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Пєший, Микола Миколайович; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Мелащенко, Елена Ивановна; Пеший, Николай Николаевич; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Fesenko, M. Ye.; Melashchenko, O. I.; Pyeshyi, M. M.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.Актуальність даної роботи обумовлена недостатньою кількістю повідомлень, присвячених довготривалому катамнестичному спостереженню за станом здоров'я дітей, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу). Мета: вивчити частоту та структуру захворювань дітей, які народилися від серопозитивних матерів, інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу, впродовж 10 років на основі аналізу клініко>параклінічних особливостей перебігу захворювань. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилась 41 дитина віком до 10 років, з яких 13 дітей народились від матерів, інфікованих цитомегаловірусом (І група), 18 дітей, які народились від матерів, інфікованих вірусом простого герпесу І типу у поєднанні з цитомегаловірусом (ІІ група), і 10 дітей, народжених від неінфікованих матерів (контрольна ІІІ група). Катамнестичне спостереження за дітьми проводилось протягом 10 років і включало вивчення частоти та структури захворюваності на основі аналізу клініко>параклінічних особливостей перебігу захворювань. Порівняльний аналіз проводився як всередині груп, так і між групами. Результати. Встановлена вірогідна залежність частоти респіраторних рекурентних захворювань у дітей раннього віку (до 3>х років) від типу інфікованості матерів. Рекурентні респіраторні захворювання достовірно частіше зустрічалися серед дітей ІІ групи. Після 3>х років виявлена достовірна відмінність у структурі захворюваності дітей І та ІІ груп, передусім за рахунок превалювання патології з боку носоглотки (рекурентний тонзиліт, аденоїди, гайморит) у дітей І групи. Атопічний дерматит, патологія нирок, кон'юнктивіти, гострі отити, функціональні розлади травного тракту та дисплазія сполучної тканини достовірно частіше зустрічалися у дітей ІІ групи. Висновки. За результатами спостереження встановлена чітка достовірна залежність частоти, структури, перебігу захворювань та формування патологічних станів від віку дітей, типу та поєднання вірусів, якими були інфіковані матері, обтяженості акушерського анамнезу, гестаційних ускладнень та ускладнень пологів. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів; Актуальность данной работы обусловлена недостаточным количеством сообщений, посвященных длительным катамнестическим наблюдениям за состоянием здоровья детей, родившихся от серопозитивных матерей (инфицированных цитомегаловирусом и вирусом простого герпеса I типа). Цель: изучить частоту и структуру заболеваний детей, родившихся от серопозитивных матерей, инфицированных цитомегаловирусом и вирусом простого герпеса I типа, в течение 10 лет на основе анализа клинико>параклинических особенностей течения заболеваний. Материалы и методы. Под наблюдением находился 41 ребенок в возрасте до 10 лет, из которых 13 детей (I группа) родились от матерей, инфицированных цитомегаловирусом, 18 детей (II группа) родились от матерей, инфицированных вирусом простого герпеса I типа в сочетании с цитомегаловирусом, и 10 детей родились от неинфицированных матерей (контрольная III группа). Катамнестическое наблюдение за детьми проводилось в течение 10 лет и включало изучение частоты и структуры заболеваемости на основе анализа клинико>параклинических особенностей течения заболеваний. Сравнительный анализ проводился и внутри групп, и между группами. Результаты. Установлена достоверная зависимость частоты респираторных рекуррентных заболеваний детей раннего возраста (до 3>х лет) от типа инфицированности матерей. Рекуррентные респираторные заболевания достоверно чаще встречались среди детей II группы. После 3>х лет выявлена достоверная разница в структуре заболеваемости детей I и II групп, в первую очередь, за счет превалирования патологии со стороны носоглотки (рекуррентный тонзиллит, аденоиды, гайморит) у детей I группы. Атопический дерматит, патология почек, конъюнктивиты, острые отиты, функциональные расстройства пищеварительного тракта и дисплазия соединительной ткани достоверно чаще встречались у детей II группы. Выводы. По результатам наблюдения установлена четкая достоверная зависимость частоты, структуры, течения заболеваний и формирования патологических состояний от возраста детей, типа и сочетания вирусов, которыми были инфицированы матери, отягощенности акушерского анамнеза, гестационных осложнений и осложнений родов. Исследование было выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской Декларации. Протокол исследования был одобрен Локальным этическим комитетом (ЛЭК) всех участвующих учреждений. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей детей (или их опекунов). Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов; The relevance of the work is due to the lack of the information devoted to a long>term follow>up observation of the children's health condition, who were born to seropositive mothers (that are infected with CMV and the HSV>1). Purpose. To explore the frequency and structure of diseases of children, born to seropositive mothers that are infected with CMV and the HSV>1 on the basis of the 10>years analysis of clinical and paraclinical features of the disease process. Materials and methods. There were 41 children under surveillance aged under 10 years, among them were 13 children (the 1st group ) born from Cytomegalovirus>infected mothers and 18 children (the 2d group) born to mothers infected with Herpes simplex in combination with Cytomegalovirus and 10 children born to uninfected mothers (control III group). Follow>up children observation has been conducted for 10 years and included exploring of frequency and structure of diseases based on the analysis of clinical and paraclinical features of the diseases process. Results. According to the to results of the observation, the probable dependence of the frequency of respiratory reccurent diseases of early aged children (up to 3 years) on the type of infection of mothers was established. Respiratory reccurent diseases were surely more frequently found among children from the 2d group. After 3 years a significant difference in the structure of children's diseases of the 1st and the 2d groups was found, first of all, due to the preva> lence of nasopharynx pathology (recurrent tonsillitis, adenoids, sinusitis) of the children from the 1st group. At the same time, such diseases as atopic dermatitis, kidney pathology, conjunctivitis, otitis media, functional disorders of the digestive tract and connective tissue dysplasia were found more frequently in the children from the 2d group. Conclusions. The results of the observation revealed a clear and reliable dependence of the frequency, structure, the process of diseases and formation of dis> orders — on the age of children, the type and combination of viruses which infected mothers of the examined children, the burden obstetric anamnesis, ges> tational complications and complications of childbirth. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee (LEC) of all participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors.Документ Клініко-генетичні детермінанти перинатальної патології у новонароджених(Полтавський державний медичний університет, 2021) Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Россоха, Зоя Іванівна; Яковенко, Оксана Володимирівна ; Pokhylko, V. I.; Cherniavska, Yu. I.; Tsvirenko, S. M.; Rossokha, Z. I.; Yakovenko, O. V.Актуальною проблемою медицини в даний час є використання методів молекулярної генетики, спрямованих на виявлення і оцінку генетичних факторів ризику і вчасної діагностики перинатальної патології. В результаті проведених численних досліджень визначені фактори ризик, які впливають на стан здоров'я новонароджених. Метою дослідження було вивчення асоціацій між розвитком перинатальної патології у передчасно народжених і доношених новонароджених з поліморфізмом генів сімейства глютатіон-трасфераз (GSTT1, GSTМ1, GSTР1), ренін-ангіотензинової ситеми (АСЕ, AGT2R1). Матеріали і методи. У дослідження було включено 110 доношених дітей з асфіксією, 30 – здорових доношених дітей для групи контролю, а також 125 передчасно народжених дітей з інфекціями перинатального періоду, 21 передчасно народжена дитина з бронхолегеневою дисплазією, і 70 умовно здорових передчасно народжених дітей. Було проведено комплекс рутинних клініколабораторних методів дослідження та визначення поліморфізму генів. Результати. З наявністю нефункціонального алелю гену GSTT1 та DD варіанту АСЕ гену у новонароджених пов'язаний розвиток тяжкої перинатальної асфіксії (р=0,006 та р=0,003 відповідно). Діти з GSTT1 "-" і АС АG2ТR1 генотипами мають достовірно вищий рівень діастолічного тиску в першу добу після народження, ніж діти з функціональними генотипами цих генів (р<0,05). Медіанний показник середньої тривалості штучної вентиляції легень та СРАР-терапії у дітей з генотипом GSTT1 «-» був достовірно вищим за аналогічний показник у дітей з генотипом GSTT1 «+» (p=0,01 та р=0,001 відповідно). Висновок. Дослідження поліморфізму генів глютатіон-трансфераз та ренін-ангіотензинової системи може бути використане для предикції тяжкості стану дитини після народження.Документ Клінічний випадок дифузного токсичного зобу у дитини 3-річного віку(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Калюжка, Олена Олександрівна; Черевко, Ірина Григорівна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Фастовец, Марина Николаевна; Похилько, Валерий Иванович; Калюжка, Елена Александровна; Черевко, Ирина Григорьевна; Tsvirenko, S. M.; Fastovets, M. M.; Pokhylko, V. I.; Kaliuzhka, O. O.; Cherevko, I. G.В статті представлене власне клінічне спостереження випадку вперше виявленого дифузного токсичного зобу у дитини 3-річного віку. Дитина госпіталізована зі скаргами на болі в ділянці серця, прискорене серцебиття, втомлюваність, які з’явилися після перенесеної гострої респіраторної інфекції. Встановлено діагноз вторинної кардіоміопатії, проведено курс лікування. Через 2 місяці після виписки мати дитини звернулася за медичною допомогою зі скаргами, що у дитини останні 2 тижні відмічалася дратівливість, агресивність, втомлюваність, пітливість, підвищений апетит, прискорене серцебиття. ЗАК, біохімічний аналіз крові, електролітний склад крові, ЗАС, ЕхоКС – без суттєвих змін. Тиреоїдна панель: ТТГ – 0,009 мкМО/мл, вільний Т4 >7,77 нг/дл, АТПО – 10,57 МО/мл. На ЕКГ зафіксовано синусову тахікардію до 162 уд/хв, аберантне проведення по правій ніжці пучка Гіса, знижені процеси реполяризації в міокарді задньої стінки лівого шлуночка. На УЗД щитовидної залози: її сумарний об’єм збільшений до 6,5 см3, контури чіткі, рівні, капсула не ущільнена, ехоструктура паренхіми однорідна. Офтальмолог: передні камери не змінені, диски зорових нервів – в нормі, судини – в нормі, ортофорія. Кардіолог: непароксизмальна синусова тахікардія, СН0, вторинна кардіоміопатія на фоні дифузного токсичного зобу. На підставі клінічних симптомів, динаміки захворювання та результатів додаткових методів обстеження встановлений клінічний діагноз: «Дифузний токсичний зоб ІІ ст., тяжка форма. Вторинна кардіоміопатія. Високорослість.» Тиреостатична, β-адреноблокаторна, седативна, гепатопротекторна, метаболічна терапія призвела до нормалізації пульсу, зникнення клінічних проявів тиреотоксикозу, позитивної динаміки процесів реполяризації задньої стінки лівого шлуночку. В задовільному стані дитина виписана із стаціонару. З огляду на той факт, що тиреотоксикоз раннього віку досить рідкісне захворювання, представлений нами клінічний випадок дифузного токсичного зобу у дитини 3-річного віку з відсутністю очних симптомів тиреотоксикозу демонструє необхідність настороженості лікарів загальної практики, педіатрів стосовно виникнення тиреотоксикозу у дітей раннього віку при виявленні у них прискореного фізичного розвитку, патології серцево-судинної системи, що супроводжується стійкою тахікардією.Документ Маркери прогнозування розвитку критичного стану у дітей із захворюваннями органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Фесенко, Марія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Зюзина, Лариса Степановна; Калюжка, Елена Александровна; Fesenko, M. Ye.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Ziuzina, L. S.; Kaliuzhka, O. O.Маніфестний перебіг захворювань органів дихання часто супроводжується ураженням нервової системи, нерідко має велику питому вагу в клінічній картині захворювань та часто призводить до несприятливих віддалених наслідків. Мета. Розробити діагностичний алгоритм прогнозування перебігу захворювань у дітей з патологією органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії на основі вивчення клініко-анамнестичних предикторів. Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 132 дитини у віці від 1 доби до 1 року з різною патологією, при проведенні їм інтенсивної терапії. Серед обстежених дітей було виділено 6 груп: І група (87) − з гострою респіраторною вірусною інфекцією, пневмонією, ІІ група (21) − з гострою вірусною інфекцією, стенозом ІІ-ІІІ ст., ІІІ група (10) − з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Була виділена група дітей, яким проводилась штучна вентиляція легень (14) – IV група, та група померлих дітей (20). Контрольну групу склали 25 здорових дітей у віці до 1 року. Методи дослідження: комплексноклінічний, бактеріологічний, імунологічний, статистичний. Результати дослідження. При захворюваннях дітей до 1 року, які потребують проведення інтенсивної терапії у зв’язку з ознаками гострої дихальної недостатності (ГДН) ІІ-ІІІ ступеня, окрім обтяжливих факторів, що діють в анте-, інтра- та постнатальному періоді, прогностично несприятливе значення мають патологічні зміни, виявлені на нейросонографії у 97,5 % дітей (субепендимальні крововиливи – 29,4 %, внутрішньо-шлуночкові крововиливи – 10,3 %, перивентрикулярні крововиливи – 9 %). Штучної вентиляції легень потребували новонароджені з ГДН ІІІ ступеня (50 % з них недоношені), що народилися від матерів з патологічним перебігом вагітності та пологів. Серед дітей, які перебували у відділенні реанімації, загальна смертність склала 15,2 %. Причинами смерті новонароджених були: асфіксія – 80 %, синдром дихальних розладів ІІІ ступеня – 10 %, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії – 10 %. У віддаленому періоді основною причиною смерті були пневмонії, ускладнені ГДН ІІІ ступеню, набряком головного мозку. Висновок. Використання попереджуваності і відворотності маркерів розвитку критичного стану у дітей раннього віку із захворюваннями органів дихання сприяє зниженню захворюваності, інвалідності та смертності дітей.