Перегляд за Автор "Tsvirenko, S. M."
Зараз показуємо 1 - 20 з 24
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ A clinical case of multisystem inflammatory syndrome in a 12-year-old child(Полтавський державний медичний університет, 2022) Tsvirenko, S. M.; Ananevych, O. I.; Voloshyna, V. V.; Laktionova, V. M.; Savchenko, L. V.; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Ананевич, Олена Іванівна; Волошина, Вікторія Валеріївна; Лактіонова, В. М.; Савченко, Леся ВолодимирівнаThe fourth wave of the SARS-CoV-2 virus pandemic was characterized by an incidence increase of the disease in all ages children. In most cases, the disease course in children was much easier than in adults. However, an increase in the cases number of children with coronavirus showed that some pediatric patients with SARS-CoV-2 infection developed a nonspecific hyperinflammatory syndrome. According to most observations, a multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) usually occurs 2-6 weeks after coronavirus disease in previously healthy children and adolescents. It is characterized by clinical and laboratory evidence of multiorgan inflammation. The article presents a clinical case of a pediatric multisystem inflammatory syndrome associated with coronavirus infection in school-age children. The patient developed a gradual MIS-C development after asymptomatic coronavirus infection. The disease onset was characterized by nonspecific symptoms resembling the clinic of a respiratory infection. In the dynamics of the MIS-C formation, there was a lesion of the respiratory, cardiovascular, hepatobiliary systems, and skin, with the development of poly-organ failure syndrome. Therapy conducted by current recommendations contributed to the complete disease regression, and examination three months after recovery showed no abnormalities in the child's health.Документ Age-related features and pathology of blood in children(ФОП Рибалка Д. Л., 2017) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Лисанець, Юлія Валеріївна; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Lysanets, Yu. V.The manual highlights the issues of embryogenesis, age-related features, semiotics of lesion, examination methods and diseases of hemic system in children. The manual is intended for students of higher educational institutions of III-IV accreditation levels, and can be used by medical interns and primary care doctors.Документ Electrocardiographic changes in newborns from mothers with metabolic syndrome(Aluna Publishing, 2021) Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Tsvirenko, S. M.; Cherniavska, Yu. I.; Soloiova, H. O.; Yakovenko, O. V.; Sliusareva, A. V.; Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Соловйова, Галина Олексіївна; Яковенко, Оксана Володимирівна; Слюсарева, А. В.The aim: Analysis of electrocardiographic parameters in newborns from mothers with metabolic syndrome. Materials and methods: We conducted a prospective cohort trial of 125 newborns, which included the study of their anthropometric, clinical and laboratory indicators and, in particular, ECG parameters. The main group consisted of 40 children, born from mothers with diagnosed metabolic syndrome, the comparison group included 2 subgroups: 28 term newborn and 57 preterm, from mothers without metabolic syndrome. Results: In newborns from mothers with metabolic syndrome on a fragmentary ECG we revealed abnormal depolarization, manifested by changes in the ventricular complex – QRS expansion (p<0.001), impaired conduction (p = 0.004), changes of T wave (p<0.001) and prolonged QT interval (p<0.001). There are such risk factors for QT prolongation in neonates: disease cardiovascular system and disorders of lipid metabolism in mother, asphyxia at birth and electrolyte disorders (hypernatremia OR 0.97), weight too high to gestational age at birth in newborn (OR 2.97), increased blood pressure in the neonatal period (OR 1.07), artificial feeding (OR 3.01). Conclusions: Metabolic syndrome in women during pregnancy has a pronounced effect on the cardiovascular system of the newborn. The detected signs of cardiac dysfunction on the ECG can serve as early integrated indicators of metabolic syndrome and cardiovascular disease in children.Документ The deletion variant of the CCR5 gene (rs333) but not the ACE gene (rs4340) is associated with long-term respiratory support in patients with COVID-19 pneumonia(ТОВ "МОРІОН", 2020) Rossokha, Z. I.; Fishchuk, L. Ye.; Pokhylko, V. I.; Cherniavska, Yu. I.; Tsvirenko, S. M.; Kovtun, S. I.; Medvedieva, N. L.; Vershyhora, V. O.; Gorovenko, N. G.; Россоха, Зоя Іванівна; Фіщук, Лілія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Ковтун, Сергій Іванович; Медведєва, Наталія Леонідівна; Вершигора, Вікторія Олександрівна; Горовенко, Наталія Григорівна; Россоха, Зоя Ивановна; Фищук, Лилия Евгеньевна; Похилько, Валерий Иванович; Чернявская, Юлия Игоревна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Ковтун, Сергей Иванович; Медведева, Наталия Леонидовна; Вершигора, Виктория Александровна; Горовенко, Наталья ГригорьевнаThe aim was to analyze the effect of the ACE gene (c.2306-117_404I/D, rs4340) and the CCR5 gene (del32, rs333) variants on the course of severe COVID-19 pneumonia in patients treated at the intensive care unit. Materials and methods. The study group included 31 patients (16 men and 15 women) with diagnosis «viral COVID-19 pneumonia». All patients underwent standard daily repeated clinical, instrumental and laboratory examinations. Determination of the ACE and CCR5 gene variants was carried out by a molecular method using allele-specific polymerase chain reaction. Results. The results of our retrospective study did not confirm the association of investigated genes variants with lethal outcomes. Clinical predictors of lethal outcomes were: low of SpO2/FiO2 ratio, tachypnea, tachycardia, low systolic blood pressure, anemia, leukocytosis during the first days of hospitalization and need of mechanical lung ventilation. Patients with heterozygous W/del32 genotype of the CCR5 gene in comparison with patients with genotype W/W had significantly longer respiratory support, namely a significantly increased duration of oxygen therapy using an oxygen mask (4.50±3.70 vs. 2.19±1.28 days, respectively), significantly longer mechanical lung ventilation (15.00±4.24 vs. 4.40±4.98 days, espectively) and the significantly greater total duration of oxygen therapy (9.60±5.68 vs. 4.19±3.84 days, respectively). Patients with the W/del32 genotype of the CCR5 gene had significantly increased white blood cell counts as compared to patients with the W/W genotype (13.64±10.66 vs. 8.38±2.85, respectively). Conclusions. Significant clinical predictors of lethal outcomes in patients with severe COVID-19 pneumonia were found on admission: lower SpO2/FiO2 ratios, tachypnea, tachycardia, anemia, leukocytosis during the first days of hospitalization, and need of mechanical lung ventilation. The variant of the CCR5 gene was the genetic predictor of severe course of COVID-19 pneumonia with increased need for respiratory support. The variant of the CCR5 gene was associated with elevated white blood cell count in the complete blood test.The obtained results indicate the need for further multifaceted research in this direction to determine the leading genetically mediated pathogenetic mechanisms of severe viral COVID-19 pneumonia.Документ Анамнестичні чинники прогнозу формування бронхіальної астми в дітей(ТОВ «Група компаній «Мед Експерт», 2021) Малахова, Валерія Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Соловйова, Галина Олексіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Малахова, Валерия Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Соловьева, Галина Алексеевна; Жук, Людмила Анатольевна; Malakhova, V. M.; Tsvirenko, S. M.; Kaliuzhka, O. O.; Soloviova, H. O.; Zhuk, L. A.Алергійні захворювання являють собою одну з основних проблем сьогодення. Майже 15% дитячого населення страждають на алергійні захворювання. Серед них захворювання респіраторної системи займають значну частку, а поширеність бронхіальної астми у світі коливається в межах 5–10%. Мета — виявити анамнестичні чинники ризику розвитку бронхіальної астми в дітей з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Матеріали та методи. Оцінено клінічні дані 96 дітей віком від 1 року 6 місяців до 6 років 11 місяців із повторними епізодами бронхообструкції, які проходили обстеження та лікування у КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» Харківської міської ради. Пацієнтів долучено до дослідження за умов відповідності критеріям залучення. Проведено спостереження дітей до досягнення 6+річного віку для верифікації діагнозу бронхіальної астми, у результаті чого їх поділено на групи: до І групи увійшло 15 пацієнтів, яким за період дослідження встановлено діагноз бронхіальної астми, до ІІ групи —81 пацієнт із повторними епізодами бронхообструкції транзиторного характеру. Результати. Виявлено серед анамнестичних даних, що досліджувалися, статистично значущі чинники формування бронхіальної астми. З прогностичного аналізу встановлено характер та силу зв'язків між цими чинниками і формуванням захворювання. Висновки. Встановлені дані можуть бути допоміжними показниками в алгоритмі обстеження пацієнтів з бронхообструктивним синдромом для виділення груп ризику дітей щодо формування бронхіальної астми. Ретельний збір анамнезу та виявлення цих чинників ризику можна використовувати у прогнозуванні формування бронхіальної астми в дітей віком до 6 років. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Документ Безперервне навчання – запорука професіоналізму лікаря в сучасних умовах(Полтавський державний медичний університет, 2018) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Соловйова, Галина Олексіївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Похилько, Валерий Иванович; Соловьёва, Галина Алексеевна; Артёмова, Наталия Сергеевна; Жук, Людмила Анатольевна; Tsvirenko, S. M.; Pokhylko, V. I.; Solovyova, G. O.; Artyomova, N. S.; Zhuk, L. A.Завданням вищої медичної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства є підготовка спеціалістів, які виявляють творчу активність, самостійність, вільно володіють професією та здатні до самовдосконалення. В даний час принцип «завершеної» освіти, при якому отримані на додипломному етапі навчання знання зберігали свою цінність протягом усієї професійної діяльності, змінюється на принцип безперервної освіти «через все життя». Поняття безперервної освіти включає створення умов для всебічного розвитку людини, незалежно від віку, місця проживання, набутої професії, рівня оволодіння фаховими вміннями, індивідуальних здібностей, мотивів і інтересів особистості. Концепція навчання впродовж життя передбачає необхідність і можливість здобування на кожному життєвому етапі тих блоків інформації, які необхідні людині для підтримки своєї активної життєдіяльності та самореалізації.Документ Вплив забезпечення нутрієнтами в пренатальному і грудному віці на розвиток ожиріння у дітей.(ООО «Группа компаний МЕД ЭКСПЕРТ», 2016) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Соловйова, Галина Олексіївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Соловьева, Галина Алексеевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Pohylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Solovyova, H. O.; Cherniavska, Yu. I.У роботі проаналізовано дані літератури стосовно впливу нутрітивного забезпечення в пренатальному періоді та грудному віці на розвиток ожиріння у дітей. Відомо, що майже у 60% дорослих, які мають ожиріння, проблеми із зайвою вагою почалися в дитячому та підлітковому віці. Ожиріння і його ускладнення (цукровий діабет 2-го типу, артеріальна гіпертонія, коронарна хвороба серця, атеросклероз, онкологічні захворювання) пов'язуються з численними генетичними маркерами, однак певні гормональні, синдромні або молекулярно-генетичні порушення можуть пояснити менше 5% всіх випадків ожиріння. Показана роль дефіциту і підвищеного вмісту білка в харчуванні плоду і дитини на першому році життя в розвитку ожиріння у дітей. Проаналізовано поняття і передбачувані механізми харчового (нутрітивного) програмування для розвитку ожиріння. Природне вигодовування немовлят знижує ризик розвитку надмірної маси тіла у дорослому віці, в той час як штучне вигодовування сприяє ожирінню. Акцентовано увагу на збереженні грудного вигодовування до 6-місячного віку для забезпечення оптимального росту і розвитку дитини; В работе проанализированы данные литературы относительно влияния нутритивного обеспечения в пренатальном периоде и грудном возрасте на развитие ожирения у детей. Известно, что почти у 60% взрослых с ожирением проблемы с лишним весом начались в детском и подростковом возрасте. Ожирение и его осложнения (сахарный диабет 2-го типа, артериальная гипертония, коронарная болезнь сердца, атеросклероз, онкологические заболевания) связывают с многочисленными генетическими маркерами, но определенные гормональные, синдромные или молекулярно-генетические нарушения могут объяснить менее 5% всех случаев ожирения. Показана роль дефицита и повышенного содержания белка в питании плода и ребенка первого года жизни в развитии ожирения у детей. Проанализировано понятие и предполагаемые механизмы пищевого (нутритивного) программирования для развития ожирения. Природное вскармливание младенцев снижает риск развития чрезмерной массы тела во взрослом возрасте, в то время как искусственное вскармливание способствует ожирению. Акцентировано внимание на сохранении грудного вскармливания до 6-месячного возраста для обеспечения оптимального роста и развития ребенка; This article analyzes the data of the literature about the effect of nutritional support in the prenatal period and infancy on the development of obesity in children. We know that almost 60% of adults who are obese, have overweight problems that began in childhood and adolescence. Obesity and its complications (diabetes type 2, hypertension, coronary heart disease, atherosclerosis, cancer) are associated with numerous genetic markers, but some hormonal, syndromic or molecular genetic disorders can explain less than 5% of all cases of obesity. We have shown the role of low and high protein content in the diet of fetus and child in the first year of life in the development of obesity in children. It was analyzed the concept and predictable mechanisms of food (nutritional) software for obesity. Breastfeeding reduces the risk of excessive weight gain in adulthood, while the artificial feeding promotes obesity. Attention is focused on maintaining breastfeeding until 6 months of age to ensure optimal growth and development.Документ Вплив поліморфізму генів LEPR та GR на стан здоров'я матерів з метаболічними порушеннями та їх новонароджених дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Россоха, Зоя Іванівна; Климчук, Юлія Юріївна; Похилько, Валерий Иванович; Чернявская, Юлия Игоревна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Россоха, Зоя Ивановна; Климчук, Юлия Юрьевна; Pokhуlko, V. I.; Cherniavska, Yu. I.; Tsvirenko, S. M.; Rossokha, Z. I.; Klymchiuk, Yu. Yu.Значне поширення ожиріння та метаболічного синдрому у світі протягом останніх двох десятиріч призвело до того, що Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає надлишкову вагу як неінфекційну пандемію. Серед факторів, які негативно впливають на метаболізм, призводять до його розладів і ожиріння, розглядаються генетичні, пренатальні, харчові, соматичні, психогенні та ін. Аналіз поліморфізму генів LEPR та GR серед матерів та їх новонароджених дітей може бути важливою складовою предикції порушень метаболізму і ожиріння. Метою цього дослідження було проаналізувати наявність клінічних та генетичних детермінант метаболічного синдрому у матерів та їх новонароджених. Матеріали і методи. Було проведене перехресне дослідження 42 пар матерів та новонароджених, що включало вивчення їх антропометричних, клінічних та лабораторних параметрів і, зокрема, 2 видів генетичних поліморфізмів (LEPR rs1137101 та GR, поліморфізм BClІ). Основну групу склали 15 пар мати-дитина, де жінка мала клінічно виражене ожиріння (індекс маси тіла більше 30), в групу порівняння увійшли 27 пар мати-дитина, де жінка мала надлишкову вагу (індекс маси тіла більше 25). Результати дослідження. У матерів з ожирінням достовірно частіше траплялася проблема невиношування вагітності (р=0,01). Діти від матерів з ожирінням мали достовірно більші центилі ваги при народженні порівняно з контрольною групою (60,9 ±7,7 та 49,75±4,5 відповідно, р=0,05). Жодних зв’язків поліморфних варіантів генів LEPR та GR з ожирінням у матерів та особливостей розподілу варіантів поліморфізму серед їх дітей виявлено не було. GG генотип гену GR асоціювався з більш частою необхідністю у госпіталізації (p=0,012), стрімкими пологами (p=0,01), обвиттям пуповини навколо шиї плода (р=0,012). У дітей носіїв генотипу GG BclI GR достовірно частіше були виявлені кардіо-метаболічні порушення у вигляді змін при аускультації серця (аритмії, функціональних шумів) (р=0,003). Висновок. За результатами проведеного дослідження не виявлено асоціацій поліморфізму генів LEPR та GR з ожирінням у матерів та надлишком ваги у їх дітей, але виявлено несприятливий вплив поліморфних варіантів на акушерсько-гінекологічний статус матерів, перебіг пологів та адаптацію новонароджених у ранньому неона-тальному періоді.Документ Вплив поліморфізму генів ренін-ангеотензивної системи на перебіг ранніх бактеріальних інфекцій у передчасно народжених дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Саричев, Володимир Петрович; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Чернявская, Юлия Игоревна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Сарычев, Владимир Петрович; Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Cherniavska, Yu. I.; Tsvirenko, S. M.; Sarytchev, V. P.У структурі смертності інфекції, специфічні для перинатального періоду, бактеріальний сепсис новонароджених та уроджені пневмонії становлять 23,5 % і займають І рангове місце. Серед багатьох неспецифічних клінічних ознак інфікування гемодинамічні порушення є домінуючими в розвитку несприятливих медичних наслідків. Поліморфізм генів ренін-ангіотензинової системи, як однієї з регулюючих ланок, може зумовлювати особливості порушень гемодинаміки при інфекційному процесі. Мета дослідження: вивчення впливу поліморфізму генів АСЕ, AGT2R1 та eNOS на розвиток ранніх бактеріальних інфекцій та на їх найважчий прояв – синдром артеріальної гіпотензії. Матеріали та методи: Для досягнення мети було сформовано дві групи дітей. В основну групу включено 121 передчасно народжену дитину з бактеріальними інфекціями раннього неонатального періоду, а в групу порівняння 31 передчасно народжену дитину без ознак ранніх бактеріальних інфекцій. Генетичні методи включали дослідження ID поліморфізм гену ACE, AC поліморфізм гену AGT2R1 та 4a/4b поліморфізм eNOS. Аналіз вітальних функцій у дітей, стратифікованих відповідно до генотипу АСЕ гену, показав, що на першу добу життя у передчасно народжених дітей із генотипом ІІ середній АТ був достовірно вищий, ніж у дітей із генотипом ID (35,3±1,55 мм.рт.ст. та 31,7±0,88 мм.рт.ст. відповідно, p=0,033). У дітей із генотипом ІІ гену АСЕ, рівень погодинного діурезу на 1 добу життя був достовірно нижчим, ніж у дітей з генотипом DD (1,6±0,2 мл/кг/год та 2,2±0,21 мл/кг/год відповідно, p=0,0017), що може свідчити про кращу циркуляцію в нирках у дітей із генотипом DD. В результаті дослідження не знайдено впливу генів ренін-ангіотензинової системи на сам факт виникнення ранніх бактеріальних інфекцій, але виявлено достовірний вплив СС-генотипу гену AGT2R1 на розвиток синдрому артеріальної гіпотензії у передчасно народжених дітей (ВШ=10,17). Практичною рекомендацією для охорони суспільного здоров’я може бути запровадження генетичного дослідження з метою визначення поліморфізму генів АСЕ та AGT2R1 у передчасно народжених дітей, що дозволить визначати групу ризику щодо розвитку порушень системної та органної гемодинаміки та індивідуалізовано підходити до її корекції; В структуре смертности инфекции, специфичные для перинатального периода, бактериальный сепсис новорожденных и врожденные пневмонии составляют 23,5 % и занимают I ранговое место. Среди многих неспецифических клинических признаков инфицирования гемодинамические нарушения являются доминирующими в развитии неблагоприятных медицинских последствий. Полиморфизм генов ренин-ангиотензиновой системы как одного из регулирующих звеньев может вызывать особенности нарушений гемодинамики при инфекционном процессе. Цель исследования: изучение влияния полиморфизма генов АСЕ, AGT2R1 и eNOS на развитие ранних бактериальных инфекций и на их самое проявление - синдром артериальной гипотензии. Материалы и методы: Для достижения цели были сформированы две группы детей. В основную группу включен 121 преждевременно родившийся ребенок с бактериальными инфекциями раннего неонатального периода, а в группу сравнения 31 преждевременно родившийся ребенок без признаков ранних бактериальных инфекций. Генетические методы включали исследования ID полиморфизм гена ACE, AC полиморфизм гена AGT2R1 и 4a/4b полиморфизм eNOS. Анализ витальных функций у детей, стратифицированных в соответствии с генотипа АСЕ гена, показал, что в первые сутки жизни у преждевременно рожденных детей с генотипом II среднее АД был достоверно выше, чем у детей с генотипом ID (35,3 ± 1,55 мм.рт .ст. и 31,7 ± 0,88 мм соответственно, p = 0,033). У детей с генотипом II гена АСЕ, уровень почасового диуреза на 1 сутки жизни был достоверно ниже, чем у детей с генотипом DD (1,6 ± 0,2 мл/кг/ч и 2,2 ± 0,21 мл/кг/ч соответственно, p = 0,0017), что может свидетельствовать о лучшей циркуляции в почках у детей с генотипом DD. В результате исследования не найдено влияния генов ренин-ангиотензиновой системы на сам факт возникновения ранних бактериальных инфекций, но выявлено достоверное влияние СС-генотипа гена AGT2R1 на развитие синдрома артериальной гипотензии у преждевременно рожденных детей (ОШ = 10,17). Практической рекомендацией для охраны общественного здоровья может быть введение генетического исследования с целью определения полиморфизма генов АСЕ и AGT2R1 у недоношенных детей, что позволит определять группу риска по развитию нарушений системной и органной гемодинамики и индивидуализированно подходить к ее коррекции; In the perinatal-specific infection mortality pattern, bacterial sepsis of newborns and congenital pneumonia account for 23.5% and occupy the I rank. Among the many non-specific clinical signs of infection, hemodynamic disorders are dominant in the development of adverse medical effects. Polymorphism of genes of the renin-angiotensin system, as one of the regulating units, can lead to peculiarities of disorders of hemodynamics in the infectious process. Aim of the study: to study the effect of ACE, AGT2R1 and eNOS gene polymorphism on the development of early bacterial infections and their most severe manifestation – arterial hypotension syndrome. Materials and Methods: two groups of children were formed to achieve the goal. The main group includes 121 prematurely born infants with bacterial infections of the early neonatal period, and the comparison group includes 31 prematurely born infants with no signs of early bacterial infections. Genetic methods included the study of ID polymorphism of ACE gene, AC polymorphism of gene AGT2R1 gene polymorphism and 4a/4b polymorphism of eNOS. Analysis of vital functions in children stratified according to the genotype of the ACE gene, showed that at the first day of life in prematurely born children with genotype II, the mean blood pressure was significantly higher than in children with the genotype ID (35.3 ± 1.55 mm Hg) and 31.7 ± 0.88 mmHg, respectively, p = 0.033). In children with the II genotype of ACE, the hourly diuresis rate at day 1 was significantly lower than in children with the DD genotype (1.6 ± 0.2 ml/kg/h and 2.2 ± 0.21 ml/kg/h, respectively, p = 0.0017), which may indicate better renal circulation in children with the DD genotype. As a result of the study, no influence of the genes of the renin-angiotensin system on the fact of early bacterial infections occurrence was found, but significant influence of the CC-genotype of the AGT2R1 gene on the development of arterial hypotension syndrome in premature infants (OR = 10.17) was detected. A practical recommendation for public health may be to conduct a genetic study to identify ACE and AGT2R1 gene polymorphisms in preterm infants, which will help identify the risk group for systemic and organ haemodynamic disorders and manage it individually.Документ Застосування новітніх інформаційних та інтерактивних технологій у навчальному процесі вищої медичної школи(Українська медична стоматологічна академія, 2013) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Pokhilko, V. I.; Kovalyova, O. M.; Tsvirenko, S. M.; Kalyuzhka, E. O.; Fastovets, M. M.В роботі представлений аналіз методів навчання, розкриті переваги ігрового методу як елемента отримання знань для іноземних студентів. Представлений досвід інтерактивних технологій в оволодінні практичними навичками студентами.Документ Знеболення чи седація новонароджених у відділенні інтенсивної терапії – як визначити оптимальний шлях?(Полтавський державний медичний університет, 2022) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Адамчук, Наталія Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Tsvirenko, S. M.; Tarasenko, K. V.; Adamchuk, N. M.; Kaliuzhka, О. О.; Zhuk, L. A.Під час перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджені зазнають величезну кількість болісних процедур і операцій. Погано лікований біль у період новонародженості може призвести до негативних віддалених наслідків, таких як когнітивні дисфункції, формування хронічного болю. Тому для лікарів-інтенсивістів кожного дня постає питання адекватної оцінки болю та подальшої тактики знеболення. В ході огляду літератури проведено аналіз 87 літературних джерел за останні 10 років. При аналізі використовувались результати мультицентрових досліджень та клінічні рекомендації. Визначено, що оптимальне лікування болю та збудження у новонароджених вимагає мультимодального підходу, який завжди включає немедикаментозні стратегії, та направлене перш за все на аналгезію. Прикладання до грудей, смоктальний рефлекс, контакт «шкіра-до-шкіри», догляд «кенгуру», сповивання - це всі аспекти догляду за дитиною, які є ефективними для зменшення фізіологічної та поведінкової реакції болю на мінімально інвазивні процедури, а також забезпечують седативний ефект. Кожна маніпуляція потребує обов’язкового знеболення. Вибір методу знеболення залежить від інвазивності процедури, гестаційного віку та тяжкості стану. Доцільно комбінувати різні немедикаментозні методи знеболення при слабкому болю та додавати медикаментозні методи при помірному та сильному болю для досягнення кращого терапевтичного ефекту. У новонароджених, які перебувають на тривалій штучній вентиляції легень, неможливо уникнути седації. Проте седативний ефект може бути досягнутий комбінацією немедикаментозних методів із застосуванням седативних препаратів. З метою профілактики тахіфілаксії необхідно проводити ротацію аналгетиків, застосовувати комбінації опіатів з ненаркотичними аналгетиками та ад’ювантними аналгетиками. Мультимодальний підхід до лікування болю має переваги через зменшення дозування будь-якого окремого препарату та пом’якшення загального ризику побічних ефектів. Ацетамінофен, фентаніл або морфін у поєднанні з мідазоламом є найбільш безпечними медикаментами до застосування у новонароджених, незважаючи на побічні ефекти.Документ Катамнестичні спостереження протягом 10 років за дітьми, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу)(«Група компаній Мед Експерт», 2019) Фесенко, Марія Євгенівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Пєший, Микола Миколайович; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Мелащенко, Елена Ивановна; Пеший, Николай Николаевич; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Fesenko, M. Ye.; Melashchenko, O. I.; Pyeshyi, M. M.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.Актуальність даної роботи обумовлена недостатньою кількістю повідомлень, присвячених довготривалому катамнестичному спостереженню за станом здоров'я дітей, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу). Мета: вивчити частоту та структуру захворювань дітей, які народилися від серопозитивних матерів, інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу, впродовж 10 років на основі аналізу клініко>параклінічних особливостей перебігу захворювань. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилась 41 дитина віком до 10 років, з яких 13 дітей народились від матерів, інфікованих цитомегаловірусом (І група), 18 дітей, які народились від матерів, інфікованих вірусом простого герпесу І типу у поєднанні з цитомегаловірусом (ІІ група), і 10 дітей, народжених від неінфікованих матерів (контрольна ІІІ група). Катамнестичне спостереження за дітьми проводилось протягом 10 років і включало вивчення частоти та структури захворюваності на основі аналізу клініко>параклінічних особливостей перебігу захворювань. Порівняльний аналіз проводився як всередині груп, так і між групами. Результати. Встановлена вірогідна залежність частоти респіраторних рекурентних захворювань у дітей раннього віку (до 3>х років) від типу інфікованості матерів. Рекурентні респіраторні захворювання достовірно частіше зустрічалися серед дітей ІІ групи. Після 3>х років виявлена достовірна відмінність у структурі захворюваності дітей І та ІІ груп, передусім за рахунок превалювання патології з боку носоглотки (рекурентний тонзиліт, аденоїди, гайморит) у дітей І групи. Атопічний дерматит, патологія нирок, кон'юнктивіти, гострі отити, функціональні розлади травного тракту та дисплазія сполучної тканини достовірно частіше зустрічалися у дітей ІІ групи. Висновки. За результатами спостереження встановлена чітка достовірна залежність частоти, структури, перебігу захворювань та формування патологічних станів від віку дітей, типу та поєднання вірусів, якими були інфіковані матері, обтяженості акушерського анамнезу, гестаційних ускладнень та ускладнень пологів. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів; Актуальность данной работы обусловлена недостаточным количеством сообщений, посвященных длительным катамнестическим наблюдениям за состоянием здоровья детей, родившихся от серопозитивных матерей (инфицированных цитомегаловирусом и вирусом простого герпеса I типа). Цель: изучить частоту и структуру заболеваний детей, родившихся от серопозитивных матерей, инфицированных цитомегаловирусом и вирусом простого герпеса I типа, в течение 10 лет на основе анализа клинико>параклинических особенностей течения заболеваний. Материалы и методы. Под наблюдением находился 41 ребенок в возрасте до 10 лет, из которых 13 детей (I группа) родились от матерей, инфицированных цитомегаловирусом, 18 детей (II группа) родились от матерей, инфицированных вирусом простого герпеса I типа в сочетании с цитомегаловирусом, и 10 детей родились от неинфицированных матерей (контрольная III группа). Катамнестическое наблюдение за детьми проводилось в течение 10 лет и включало изучение частоты и структуры заболеваемости на основе анализа клинико>параклинических особенностей течения заболеваний. Сравнительный анализ проводился и внутри групп, и между группами. Результаты. Установлена достоверная зависимость частоты респираторных рекуррентных заболеваний детей раннего возраста (до 3>х лет) от типа инфицированности матерей. Рекуррентные респираторные заболевания достоверно чаще встречались среди детей II группы. После 3>х лет выявлена достоверная разница в структуре заболеваемости детей I и II групп, в первую очередь, за счет превалирования патологии со стороны носоглотки (рекуррентный тонзиллит, аденоиды, гайморит) у детей I группы. Атопический дерматит, патология почек, конъюнктивиты, острые отиты, функциональные расстройства пищеварительного тракта и дисплазия соединительной ткани достоверно чаще встречались у детей II группы. Выводы. По результатам наблюдения установлена четкая достоверная зависимость частоты, структуры, течения заболеваний и формирования патологических состояний от возраста детей, типа и сочетания вирусов, которыми были инфицированы матери, отягощенности акушерского анамнеза, гестационных осложнений и осложнений родов. Исследование было выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской Декларации. Протокол исследования был одобрен Локальным этическим комитетом (ЛЭК) всех участвующих учреждений. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей детей (или их опекунов). Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов; The relevance of the work is due to the lack of the information devoted to a long>term follow>up observation of the children's health condition, who were born to seropositive mothers (that are infected with CMV and the HSV>1). Purpose. To explore the frequency and structure of diseases of children, born to seropositive mothers that are infected with CMV and the HSV>1 on the basis of the 10>years analysis of clinical and paraclinical features of the disease process. Materials and methods. There were 41 children under surveillance aged under 10 years, among them were 13 children (the 1st group ) born from Cytomegalovirus>infected mothers and 18 children (the 2d group) born to mothers infected with Herpes simplex in combination with Cytomegalovirus and 10 children born to uninfected mothers (control III group). Follow>up children observation has been conducted for 10 years and included exploring of frequency and structure of diseases based on the analysis of clinical and paraclinical features of the diseases process. Results. According to the to results of the observation, the probable dependence of the frequency of respiratory reccurent diseases of early aged children (up to 3 years) on the type of infection of mothers was established. Respiratory reccurent diseases were surely more frequently found among children from the 2d group. After 3 years a significant difference in the structure of children's diseases of the 1st and the 2d groups was found, first of all, due to the preva> lence of nasopharynx pathology (recurrent tonsillitis, adenoids, sinusitis) of the children from the 1st group. At the same time, such diseases as atopic dermatitis, kidney pathology, conjunctivitis, otitis media, functional disorders of the digestive tract and connective tissue dysplasia were found more frequently in the children from the 2d group. Conclusions. The results of the observation revealed a clear and reliable dependence of the frequency, structure, the process of diseases and formation of dis> orders — on the age of children, the type and combination of viruses which infected mothers of the examined children, the burden obstetric anamnesis, ges> tational complications and complications of childbirth. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee (LEC) of all participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors.Документ Клініко-генетичні детермінанти перинатальної патології у новонароджених(Полтавський державний медичний університет, 2021) Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Россоха, Зоя Іванівна; Яковенко, О. В.; Pokhylko, V. I.; Cherniavska, Yu. I.; Tsvirenko, S. M.; Rossokha, Z. I.; Yakovenko, O. V.Актуальною проблемою медицини в даний час є використання методів молекулярної генетики, спрямованих на виявлення і оцінку генетичних факторів ризику і вчасної діагностики перинатальної патології. В результаті проведених численних досліджень визначені фактори ризик, які впливають на стан здоров'я новонароджених. Метою дослідження було вивчення асоціацій між розвитком перинатальної патології у передчасно народжених і доношених новонароджених з поліморфізмом генів сімейства глютатіон-трасфераз (GSTT1, GSTМ1, GSTР1), ренін-ангіотензинової ситеми (АСЕ, AGT2R1). Матеріали і методи. У дослідження було включено 110 доношених дітей з асфіксією, 30 – здорових доношених дітей для групи контролю, а також 125 передчасно народжених дітей з інфекціями перинатального періоду, 21 передчасно народжена дитина з бронхолегеневою дисплазією, і 70 умовно здорових передчасно народжених дітей. Було проведено комплекс рутинних клініколабораторних методів дослідження та визначення поліморфізму генів. Результати. З наявністю нефункціонального алелю гену GSTT1 та DD варіанту АСЕ гену у новонароджених пов'язаний розвиток тяжкої перинатальної асфіксії (р=0,006 та р=0,003 відповідно). Діти з GSTT1 "-" і АС АG2ТR1 генотипами мають достовірно вищий рівень діастолічного тиску в першу добу після народження, ніж діти з функціональними генотипами цих генів (р<0,05). Медіанний показник середньої тривалості штучної вентиляції легень та СРАР-терапії у дітей з генотипом GSTT1 «-» був достовірно вищим за аналогічний показник у дітей з генотипом GSTT1 «+» (p=0,01 та р=0,001 відповідно). Висновок. Дослідження поліморфізму генів глютатіон-трансфераз та ренін-ангіотензинової системи може бути використане для предикції тяжкості стану дитини після народження.Документ Клінічний випадок дифузного токсичного зобу у дитини 3-річного віку(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Калюжка, Олена Олександрівна; Черевко, Ірина Григорівна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Фастовец, Марина Николаевна; Похилько, Валерий Иванович; Калюжка, Елена Александровна; Черевко, Ирина Григорьевна; Tsvirenko, S. M.; Fastovets, M. M.; Pokhylko, V. I.; Kaliuzhka, O. O.; Cherevko, I. G.В статті представлене власне клінічне спостереження випадку вперше виявленого дифузного токсичного зобу у дитини 3-річного віку. Дитина госпіталізована зі скаргами на болі в ділянці серця, прискорене серцебиття, втомлюваність, які з’явилися після перенесеної гострої респіраторної інфекції. Встановлено діагноз вторинної кардіоміопатії, проведено курс лікування. Через 2 місяці після виписки мати дитини звернулася за медичною допомогою зі скаргами, що у дитини останні 2 тижні відмічалася дратівливість, агресивність, втомлюваність, пітливість, підвищений апетит, прискорене серцебиття. ЗАК, біохімічний аналіз крові, електролітний склад крові, ЗАС, ЕхоКС – без суттєвих змін. Тиреоїдна панель: ТТГ – 0,009 мкМО/мл, вільний Т4 >7,77 нг/дл, АТПО – 10,57 МО/мл. На ЕКГ зафіксовано синусову тахікардію до 162 уд/хв, аберантне проведення по правій ніжці пучка Гіса, знижені процеси реполяризації в міокарді задньої стінки лівого шлуночка. На УЗД щитовидної залози: її сумарний об’єм збільшений до 6,5 см3, контури чіткі, рівні, капсула не ущільнена, ехоструктура паренхіми однорідна. Офтальмолог: передні камери не змінені, диски зорових нервів – в нормі, судини – в нормі, ортофорія. Кардіолог: непароксизмальна синусова тахікардія, СН0, вторинна кардіоміопатія на фоні дифузного токсичного зобу. На підставі клінічних симптомів, динаміки захворювання та результатів додаткових методів обстеження встановлений клінічний діагноз: «Дифузний токсичний зоб ІІ ст., тяжка форма. Вторинна кардіоміопатія. Високорослість.» Тиреостатична, β-адреноблокаторна, седативна, гепатопротекторна, метаболічна терапія призвела до нормалізації пульсу, зникнення клінічних проявів тиреотоксикозу, позитивної динаміки процесів реполяризації задньої стінки лівого шлуночку. В задовільному стані дитина виписана із стаціонару. З огляду на той факт, що тиреотоксикоз раннього віку досить рідкісне захворювання, представлений нами клінічний випадок дифузного токсичного зобу у дитини 3-річного віку з відсутністю очних симптомів тиреотоксикозу демонструє необхідність настороженості лікарів загальної практики, педіатрів стосовно виникнення тиреотоксикозу у дітей раннього віку при виявленні у них прискореного фізичного розвитку, патології серцево-судинної системи, що супроводжується стійкою тахікардією.Документ Маркери прогнозування розвитку критичного стану у дітей із захворюваннями органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Фесенко, Марія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Зюзина, Лариса Степановна; Калюжка, Елена Александровна; Fesenko, M. Ye.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Ziuzina, L. S.; Kaliuzhka, O. O.Маніфестний перебіг захворювань органів дихання часто супроводжується ураженням нервової системи, нерідко має велику питому вагу в клінічній картині захворювань та часто призводить до несприятливих віддалених наслідків. Мета. Розробити діагностичний алгоритм прогнозування перебігу захворювань у дітей з патологією органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії на основі вивчення клініко-анамнестичних предикторів. Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 132 дитини у віці від 1 доби до 1 року з різною патологією, при проведенні їм інтенсивної терапії. Серед обстежених дітей було виділено 6 груп: І група (87) − з гострою респіраторною вірусною інфекцією, пневмонією, ІІ група (21) − з гострою вірусною інфекцією, стенозом ІІ-ІІІ ст., ІІІ група (10) − з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Була виділена група дітей, яким проводилась штучна вентиляція легень (14) – IV група, та група померлих дітей (20). Контрольну групу склали 25 здорових дітей у віці до 1 року. Методи дослідження: комплексноклінічний, бактеріологічний, імунологічний, статистичний. Результати дослідження. При захворюваннях дітей до 1 року, які потребують проведення інтенсивної терапії у зв’язку з ознаками гострої дихальної недостатності (ГДН) ІІ-ІІІ ступеня, окрім обтяжливих факторів, що діють в анте-, інтра- та постнатальному періоді, прогностично несприятливе значення мають патологічні зміни, виявлені на нейросонографії у 97,5 % дітей (субепендимальні крововиливи – 29,4 %, внутрішньо-шлуночкові крововиливи – 10,3 %, перивентрикулярні крововиливи – 9 %). Штучної вентиляції легень потребували новонароджені з ГДН ІІІ ступеня (50 % з них недоношені), що народилися від матерів з патологічним перебігом вагітності та пологів. Серед дітей, які перебували у відділенні реанімації, загальна смертність склала 15,2 %. Причинами смерті новонароджених були: асфіксія – 80 %, синдром дихальних розладів ІІІ ступеня – 10 %, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії – 10 %. У віддаленому періоді основною причиною смерті були пневмонії, ускладнені ГДН ІІІ ступеню, набряком головного мозку. Висновок. Використання попереджуваності і відворотності маркерів розвитку критичного стану у дітей раннього віку із захворюваннями органів дихання сприяє зниженню захворюваності, інвалідності та смертності дітей.Документ Особливості організації навчання батьків догляду за дитиною з онкологічною та онкогематологічною патологією: рекомендації для онкологів та сімейних лікарів(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Артьомова, Наталія Сергіївна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Соловйова, Галина Олексіївна; Артемова, Наталия Сергеевна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Жук, Людмила Анатольевна; Соловьева, Галина Алексеевна; Artiomova, N. S.; Tsvirenko, S. M.; Kalyuzhka, A. A.; Zhuk, L. A.; Soloviova, G. O.Всі діти з онкологічним чи онкогематологічним діагнозом перебувають в умовах спеціалізованих відділень під час діагностики та отримання лікування, відсутність отримання ефективного навчання пацієнта, батьків та членів родини навичкам догляду за дитиною, яка має онкологічний діагноз, негативно впливає на результати лікування та якість життя родини. Процес навчання батьків та членів родини дозволить медичній команді виправити некоректну та хибну інформацію, яку вони можуть отримати з різних джерел, а також зміцнити навички догляду за дитиною з онкологічним діагнозом в умовах звичного для родини побуту. Мета - розробити перелік основних кроків, які можна використовувати в практичній діяльності для керування процесом навчання батьків та членів родини дітей з онкологічним чи онко-гематологічним діагнозом. Матеріали та методи. За основу для розробки алгоритму нами було взято рекомендації експертів Дитячої онкологічної групи від 2016 року. Результати та їх обговорення. Розроблений та адаптований алгоритм базується на п'яти основних принципах: сприйняття та усвідомлення того, що в дитячій онкології освіта батьків та членів родини має бути орієнтовано на родину; усвідомлення наявності у дитини онкологічного діагнозу є емоційно складним й потребує певного освіта часу для розроблення плану для регулювання поточних життєвих потреб; навчання онкопацієнта, його батьків та членів родини має бути міжпрофесійним заходом, яке має базуватися на діагностиці та лікуванні, а також обговоренні психосоціального супроводу та організації базисного догляду за дитиною; навчання має бути безперервним та постійним; необхідне створення сприятливого середовища для навчання. Висновки. Імплементація в практичну діяльність та реалізація алгоритму навчання догляду за дитиною з онкологічним діагнозом, використання інтегративного напрямку навчання для сімейних лікарів надасть можливість роботи з основним навчальним контентом, налагодить та зміцнить зворотній зв'язом між лікарями спеціалізованих стаціонарів та сімейних амбулаторій, підвищить ефективність профілактування ускладнень, які виникають під час отримання спеціального лікування (поліхіміотерапія, променева терапія, тощо), що в свою чергу призведе до поліпшення якості життя родини під час лікування дитини з онкологічним діагнозом; Вступление. Все дети с онкологическим или онкогематологическим диагнозом в период диагностики илечения находятся в условиях специализированных отделений, отсутствие эффективного обучения пациента, родителей и членов семьи навыкам ухода за ребенком, с онкологическим диагнозом негативно влияет на результаты лечения и качество жизни семьи. Процесс обучения родителей и членов семьи позволяет медицинской команде исправить некорректную и ложную информацию, которую члены семьи могут получить из разных источников, а также укрепить навыки ухода за ребенком с онкологическим диагнозом в условиях привычного для семьи быта. Цель – разработать алгоритм, который можно использовать в практической деятельности для управления процессом обучения родителей и членов семьи детей с онкологическим или онко-гематологическим диагнозом. Материалы и методы. За основу для разработки алгоритма нами были взяты рекомендации экспертов Детской онкологической группы 2016 года. Результаты и их обсуждение. Разработан и адаптирован алгоритм, который базируется на пяти основных принципах: восприятие и осознание того, что в детской онкологии образование родителей и членов семьи должно быть ориентировано на семью; осознание наличия у ребенка онкологического диагноза является эмоционально трудным и требует определенного времени для разработки плана для урегулирования текущих жизненных потребностей; обучение онкопациентов, его родителей и членов семьи должно быть межпрофессиональным мероприятием, которое основывается на диагностике и лечении, а также обсуждении психосоциального сопровождения и организации базисного ухода за ребенком; обучение должно быть непрерывным и постоянным; необходимо создание благоприятной среды для обучения. Выводы. Имплементация в практическую деятельность и реализация алгоритма обучения уходу за ребенком с онкологическим диагнозом, использование интегративного направления обучения для семейных врачей предоставит возможность работы с основным учебным контентом, наладит и укрепит обратную связь между врачами специализированных стационаров и семейных амбулаторий, повысит эффективность профилактики осложнений, которые возникают при получении специального лечения (полихимиотерапия, лучевая терапия и т.д.), что в свою очередь приведет к улучшению качества жизни семьи во время получения терапии ребенком с онкологическим диагнозом; Introduction. All children who have an oncological or hematologic diagnosis during the period of diagnosis of treatment are in specialized departments, but failing of effective training of the patient, parents and family members in child care skills, with an oncological diagnosis negatively affects the results of treatment and the quality of life of the family. The process of training parents and family members allows the medical team to correct incorrect and false information that family members can get from different sources, as well as strengthen the skills of caring for a child with an oncological diagnosis in the conditions familiar to the family. The research objective is to develop an algorithm that can be used in practice to control the learning process of parents and family members of children with an oncological or oncological and hematological diagnosis. Materials and methods. As a basis for the development of the algorithm, we took the recommendations of experts from the 2016 Children's Cancer Group. Results and its discussion. An algorithm has been developed and adapted that is based on five basic principles: the perception and awareness that in pediatric oncology the education of parents and family members should be family oriented; Awareness of the child’s oncological diagnosis is emotionally difficult and takes some time to develop a plan to address current life needs; training of cancer patients, his parents and family members should be an interprofessional event, which is based on diagnosis and treatment, as well as discussion of psychosocial support and the organization of basic child care; training should be continuous and continuous; It is necessary to create an enabling environment for learning. Conclusions. Implementation in practice and the implementation of the training algorithm for caring for a child with an oncological diagnosis, the use of an integrative direction of training for family doctors will provide the opportunity to work with the main educational content, establish and strengthen feedback between doctors in specialized hospitals and family outpatient clinics, and increase the effectiveness of the prevention of complications that arise upon receipt of special treatment (polychemotherapy, radiation therapy, etc.), which in turn will lead to an improvement the quality of family life while receiving therapy with a child diagnosed with cancer.Документ Особливості проявів гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Ананевич, Олена Іванівна; Андрущенко, Ірина Іванівна; Білан, Олена Василівна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Артемова, Наталия Сергеевна; Ананевич, Елена Ивановна; Андрущенко, Ирина Ивановна; Билан, Елена Васильевна; Tsvirenko, S. M.; Artiomova, N. S.; Ananevych, O. I.; Adruschenko, I. I.; Bеlan, O. V.За даними ВООЗ, гострі респіраторні захворювання займають перше місце в структурі захворюваності дітей раннього віку і є одними з найбільш частих захворювань, з якими діти госпіталізуються в стаціонар. Метою дослідження був аналіз структури захворюваності у відділенні раннього дитинства та особливостей перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку з вивченням частоти ведучих нозологічних форм, які потребували стаціонарного лікування. Було проведено ретроспективний аналіз медичних карт стаціонарного хворого 3845 дітей, які лікувалися у відділенні раннього дитинства дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави протягом 2016-2018 років. В результаті дослідження показано, що в динаміці має місце тенденція до збільшення кількості дітей раннього віку, які потребували стаціонарного лікування та збільшилася кількість нозологій у пролікованих дітей. В якості основного захворювання перше місце в структурі захворюваності займали гострі респіраторні вірусні інфекції. В динаміці досліджуваних років відмічено збільшення частоти госпіталізації дітей з гострим обструктивним бронхітом. Дана патологія посіла друге місце в структурі захворюваності госпіталізованих дітей. В усі роки переважну більшість становили діти другого року життя. Стале третє місце в структурі нозологій в досліджувані роки займала гостра пневмонія. Преморбідний фон у більшості дітей з бронхообструктивним синдромом та гострою позалікарняною пневмонією був обтяженим. Найчастіше визначалися анемія I-II ступеня, надлишкова вага, порушення кальцієвого обміну, обтяжений алергологічний анамнез, транзиторна імунна недостатність. Висновки. Проведений нами аналіз структури гострої респіраторної патології у дітей раннього віку, які потребували стаціонарного лікування, показав, що в динаміці 2016-2018 років мало місце збільшення випадків гострого обструктивного бронхіту та гострої позалікарняної пневмонії. Вивчення загальної структури нозологій у пролікованих у відділенні дітей виявив збільшення їх з числа та тенденцію до формування коморбідної патології у дітей раннього віку; По данным ВОЗ, острые респираторные заболевания занимают первое место в структуре заболеваемости детей раннего возраста и являются одними из наиболее частых заболеваний, с которыми дети госпитализируются в стационар. Целью исследования был анализ структуры заболеваемости в отделении раннего детства и особенностей течения острых респираторных заболеваний у детей раннего возраста с изучением частоты ведущих нозологических форм, которые нуждались в стационарном лечении. Был проведен ретроспективный анализ медицинских карт стационарного больного 3845 детей, лечившихся в отделении раннего детства детской городской клинической больницы в течение 2016-2018 годов. В результате исследования показано, что в динамике имеет место тенденция к увеличению количества детей раннего возраста, нуждающихся в стационарном лечении и увеличилось количество нозологий у пролеченных детей. В качестве основного заболевания первое место в структуре заболеваемости занимали острые респираторные вирусные инфекции. В динамике исследуемых лет отмечено увеличение частоты госпитализации детей с острым обструктивным бронхитом. Данная патология заняла второе место в структуре заболеваемости госпитализированных детей. Во все годы подавляющее большинство составляли дети второго года жизни. Устойчивое третье место в структуре нозологий в исследуемые годы занимала острая пневмония. Преморбидный фон у большинства детей с бронхообструктивным синдромом и острой внебольничной пневмонией был отягощенным. Чаще всего определялись анемия I-II степени, избыточный вес, нарушение кальциевого обмена, отягощенный аллергологический анамнез, транзиторная иммунная недостаточность. Выводы. Проведенный нами анализ структуры острой респираторной патологии у детей раннего возраста, нуждающихся в стационарном лечении, показал, что в динамике 2016-2018 годов имело место увеличение случаев острого обструктивного бронхита и острой внебольничной пневмонии. Изучение общей структуры нозологий у пролеченных в отделении детей выявил увеличение их числа и тенденцию к формированию коморбидной патологии у детей раннего возраста; According to WHO, acute respiratory diseases are at the forefront of the incidence rate of infants and are among the most common diseases due to which children are hospitalized. The aim of the research was to analyze the structure of morbidity and features of the course in acute respiratory diseases in infants with the study of the frequency of leading nosological forms that required inpatient treatment. A retrospective analysis of the medical records of inpatients (3845 children), treated during 2016-2018 was conducted. The study found that there is a tendency for an increase in the number of infants who require inpatient treatment, as well as an increased number of nosologies in the treated children. As the underlying disease, the first place in the structure of the morbidity belonged to acute respiratory viral infections. In the dynamics of the studied years, an increase in the frequency of acute obstructive bronchitis was noted. This pathology has the second place in the structure of morbidity among hospitalized children. The permanent third place in the structure of nosologies belongs to acute pneumonia. The premorbid background of most children with bronchial obstruc tion syndrome and acute community-acquired pneumonia was aggravated. The most commonly determined disorders were I-II degree anemia, overweight, impaired calcium metabolism, aggravated allergic history, transient immune deficiency. Conclusions. Our analysis of the structure of acute respiratory pathology in infants who required inpatient treatment showed that in the dynamics of 2016-2018, there was an increase in cases of acute obstructive bronchitis and acute community-acquired pneumonia. The study of general structure of nosologies in children treated at the inpatient department revealed an increase in their number and a tendency for the formation of comorbid pathology in infants.Документ Особливості психоемоційного стану дітей із вперше виявленим цукровим діабетом І типу(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Фастовец, Марина Николаевна; Гасюк, Наталия Ивановна; Жук, Людмила Анатольевна; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Fastovets, M. M.; Hasiuk, N. I.; Zhuk, L. A.Резюме. ЦД – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у дитячому віці. При ЦД-1 відбувається виснаження ЦНС, асенізація організму та порушення основних психічних функцій. Пацієнти з ЦД мають чимало страхів, з одного боку, та прагнуть спокою та захищеності – з іншого. Практично всі пацієнти із ЦД-1 на момент встановлення діагнозу, крім соматичних скарг, мають депресію середнього ступеня, тривожність. Через 6-9 місяців симптоми зазвичай зникають, але залишаються у частини хворих, частіше у дівчат, та навіть наростають при збільшенні тривалості захворювання. Депресія та порушення прийняття діабету мають негативний вплив на адаптацію до захворювання та метаболічний контроль. Діти та підлітки, хворі на ЦД-1, знаходяться в групі високого ризику психосоціальної патології – у першу чергу це депресія, тривожність, порушення харчової поведінки, конфлікти в родині, низька самооцінка, проблем із виконанням медичних рекомендацій. Підвищений ризик розвитку психіатричних захворювань спостерігається у 10-20% підлітків з ЦД. У групі найвищого ризику знаходяться дівчата-підлітки з родинними проблемами. Для пацієнтів із ЦД-1 також характерні почуття незахищеності, емоційної занедбаності, бажання опіки про себе та активний пошук залежності від інших. Діти з діабетом є більш депресивними, більш залежними та більш замкнутими, ніж однолітки. Через 2 роки після встановлення діагнозу депресивні та тривожні проблеми встановлені вдвічі частіше у дітей із ЦД, ніж у здорових однолітків. У дітей із ЦД все життя обмежується навколо хвороби, боротьби з нею. Внаслідок цього виникає замкнутість, відгородженість від контактів із людьми, пасивність, що призводить до формування обмеженої поведінки: інертності, зниження активності. Розвитку порушень емоційно-вольової сфери сприяє астенія, яка знижує загальний тонус організму. Чим раніше будуть виявлені психо-емоційні порушення у дітей з ЦД та своєчасно розпочата корекційна робота, тим позитивнішими будуть очікувані результати. Психологічний та навчальний вплив відіграє ключову роль у визначенні ефективності контролю ЦД у дітей.Документ Первинна діагностика муковісцидозу у дитини 10 років (клінічний випадок)(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Волошина, Вікторія Валеріївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Рябека, Тамара Іванівна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Похилько, Валерий Иванович; Волошина, Виктория Валерьевна; Жук, Людмила Анатольевна; Артемова, Наталия Сергеевна; Рябека, Тамара Ивановна; Tsvirenko, S. M.; Pokhylko, V. I.; Voloshyna, V. V.; Zhuk, L. A.; Artiomova, N. S.; Riabeka, T. I.Резюме. В статті представлено клінічний випадок первинної діагностики муковісцидозу у дитини 10-ти років. На час первинного специфічного обстеження у хворої визначалося ураження органів дихання, затримка фізичного розвитку та було виявлено наявність об’ємного утворення правої здухвинної ділянки із залученням в процес петель кишківника, що потребувало проведення диференціальної діагностики з новоутворенням. Отримання позитивних результатів на муковісцидоз обґрунтувало призначення специфічного лікування. В результаті лікування стан дитини покращився. Дані УЗД органів черевної порожнини в динаміці засвідчили відсутність утворення в кишківнику через 10 днів специфічного лікування. Наведений клінічний випадок свідчить про те, що настороженість лікарів стосовно муковісцидозу не повинна обмежуватися періодом новонародженості та перших років життя дитини. Поєднання патології органів дихання, шлунково-кишкового тракту, затримки фізичного розвитку є приводом до проведення діагностичних заходів у пацієнтів більш старшого віку; Резюме. В статье представлен клинический случай первичной диагностики муковисцидоза у ребенка 10 лет. На время первичного специфического обследования у больной определялось поражения органов дыхания, задержка физического развития и было выявлено наличие объемного образования правой подвздошной области с вовлечением в процесс петель кишечника, что требовало дифференциальной диагностики с новообразованием. Получение положительных результатов на муковисцидоз обосновало назначения специфического лечения в соответствии, в результате которого состояние ребенка улучшилось. Данные УЗИ органов брюшной полости в динамике показали отсутствие образования в кишечнике через 10 дней специфического лечения. Данный клинический случай свидетельствует о том, что настороженность врачей относительно муковисцидоза не должна ограничиваться периодом новорожденности и первых лет жизни ребенка. Сочетание патологии органов дыхания, желудочно-кишечного тракта, задержки физического развития является поводом к проведению диагностических мероприятий у пациентов более старшего возраста; Abstract. Cystic fibrosis is a hereditary multisystem exocrine pathology with an autosomal recessive type of inheritance, characterized by secretion of increased viscosity, which causes obstruction of the excretion ducts, with subsequent development of secondary progressive pathological changes (functional deficiency, fibrosis) of organs, especially lungs and gastrointestinal tract. According to WHO, this disease is the most widespread hereditary pathology. The article presents a clinical case of primary diagnosis of cystic fibrosis in a child of school age. The peculiarity of this study consists in the fact that this disease is most often diagnosed in newborn babies or at an early age. Conducting diagnostic tests for cystic fibrosis in children of school age is not a priority in the doctor’s practice. The present clinical observation is of interest because in a 10-year-old child at the time of the primary specific examination for cystic fibrosis, the presence of a heterogeneous space-occupying formation of the right ileal area sized 44×44×55 mm with the involvement of intestinal loops was detected, which required differential diagnostics with neoplasm. Obtaining positive results in cystic fibrosis testing justified the prescription of a specific treatment in accordance with the unified clinical protocol (Order of the Ministry of Public Health of Ukraine No. 723 as of July 15, 2016), which included a diet, pancreatic enzymes, antibiotics, mucolytics, ursodeoxycholic acid, symptomatic treatment. As a result of treatment, the child’s condition improved significantly, positive dynamics in the body weight, local manifestations of pulmonary lesion, and normalization of defecation has been observed. The ultrasound data of the abdominal cavity in the dynamics indicated the absence of a formation in the intestine after 10 days of specific treatment. In our opinion, such a formation in the intestinal loops is not specific for cystic fibrosis due to the viscous secretion of the gastrointestinal tract glands. Thus, our clinical case of primary diagnosis of mucoviscidosis in a 10-years-old child, suggests that doctors’ alertness for cystic fibrosis should not be limited to the period of infancy. The combination of pathology of the respiratory system, gastrointestinal tract, and delayed physical development gives ground for diagnostic measures in older patients.Документ Первинна профілактика харчової алергії у дітей на основі доказової медицини(Луганський державний медичний університет, 2013) Траверсе, Галина Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Мизгіна, Тамара Іванівна; Траверсе, Галина Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Мызгина, Тамара Ивановна; Traverse, G.M.; Tsvirenko, S. M.; Mizgіna, T. I.У статті підсумовуванні існуючі у світі наукові дані і результати дослідження по первинній профілактиці алергії у дітей на підставі доказової медицини; В статье суммированы существующие в мире научные данные и результаты исследования по первичной профилактике аллергии у детей на основании доказательной медицины; The article summarizes the current scientific knowledge of the world and the study of primary prevention of allergy in children on the basis of evidence.