Перегляд за Автор "Zhuk, L. A."
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Анамнестичні чинники прогнозу формування бронхіальної астми в дітей(ТОВ «Група компаній «Мед Експерт», 2021) Малахова, Валерія Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Соловйова, Галина Олексіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Малахова, Валерия Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Соловьева, Галина Алексеевна; Жук, Людмила Анатольевна; Malakhova, V. M.; Tsvirenko, S. M.; Kaliuzhka, O. O.; Soloviova, H. O.; Zhuk, L. A.Алергійні захворювання являють собою одну з основних проблем сьогодення. Майже 15% дитячого населення страждають на алергійні захворювання. Серед них захворювання респіраторної системи займають значну частку, а поширеність бронхіальної астми у світі коливається в межах 5–10%. Мета — виявити анамнестичні чинники ризику розвитку бронхіальної астми в дітей з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Матеріали та методи. Оцінено клінічні дані 96 дітей віком від 1 року 6 місяців до 6 років 11 місяців із повторними епізодами бронхообструкції, які проходили обстеження та лікування у КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» Харківської міської ради. Пацієнтів долучено до дослідження за умов відповідності критеріям залучення. Проведено спостереження дітей до досягнення 6+річного віку для верифікації діагнозу бронхіальної астми, у результаті чого їх поділено на групи: до І групи увійшло 15 пацієнтів, яким за період дослідження встановлено діагноз бронхіальної астми, до ІІ групи —81 пацієнт із повторними епізодами бронхообструкції транзиторного характеру. Результати. Виявлено серед анамнестичних даних, що досліджувалися, статистично значущі чинники формування бронхіальної астми. З прогностичного аналізу встановлено характер та силу зв'язків між цими чинниками і формуванням захворювання. Висновки. Встановлені дані можуть бути допоміжними показниками в алгоритмі обстеження пацієнтів з бронхообструктивним синдромом для виділення груп ризику дітей щодо формування бронхіальної астми. Ретельний збір анамнезу та виявлення цих чинників ризику можна використовувати у прогнозуванні формування бронхіальної астми в дітей віком до 6 років. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Документ Безперервне навчання – запорука професіоналізму лікаря в сучасних умовах(Полтавський державний медичний університет, 2018) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Соловйова, Галина Олексіївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Похилько, Валерий Иванович; Соловьёва, Галина Алексеевна; Артёмова, Наталия Сергеевна; Жук, Людмила Анатольевна; Tsvirenko, S. M.; Pokhylko, V. I.; Solovyova, G. O.; Artyomova, N. S.; Zhuk, L. A.Завданням вищої медичної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства є підготовка спеціалістів, які виявляють творчу активність, самостійність, вільно володіють професією та здатні до самовдосконалення. В даний час принцип «завершеної» освіти, при якому отримані на додипломному етапі навчання знання зберігали свою цінність протягом усієї професійної діяльності, змінюється на принцип безперервної освіти «через все життя». Поняття безперервної освіти включає створення умов для всебічного розвитку людини, незалежно від віку, місця проживання, набутої професії, рівня оволодіння фаховими вміннями, індивідуальних здібностей, мотивів і інтересів особистості. Концепція навчання впродовж життя передбачає необхідність і можливість здобування на кожному життєвому етапі тих блоків інформації, які необхідні людині для підтримки своєї активної життєдіяльності та самореалізації.Документ Вплив дефіциту магнію на формування ожиріння та метаболічного синдрому у дітей (огляд літератури)(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Fastovets, M. M.; Нasiuk, N. I.; Kaliuzhka, O. O.; Artiomova, N. S.; Zhuk, L. A.Резюме. Малорухливий спосіб життя, жирне і висококалорійне харчування в останні роки привели до різкого зльоту захворюваності на ожиріння та інші компоненти метаболічного синдрому у дітей та підлітків. При переході до підліткового віку надлишкова маса тіла, що сформувалася в дитячому віці, нормалізується лише у частини підлітків. У багатьох підлітків ожиріння обтяжене інсулінорезистентністю, гіперліпідемією і артеріальною гіпертензією. Однією з причин старту невідповідної до віку хронічної патології є порушення мікронутрієнтного балансу у дітей. З дефіцитом кожного із мікронутрієнтів асоційований певний спектр патологій. Розвиток інсулінорезистентності та проблема надмірної ваги в будь-якому віці асоційовані, перш за все, з дефіцитом магнію. Магній, будучи одним з найважливіших біоелементів, має особливе значення для підтримки метаболічних функцій організму і профілактики ожиріння. Іони магнію є ессенціальним кофактором чисельних ферментів, які беруть участь в обміні вуглеводів і жирів. Достатнє вживання магнію з їжі і препаратів магнію сприяє нормалізації чутливості тканин і клітин до інсуліну, зниженню гіперглікемії, гіперліпідемії, перекисного окиснення ліпідів та знижує ризик виникнення метаболічного синдрому. Дефіцитні по магнію діти і підлітки відрізняються більш високим індексом маси тіла, рівнем стресу, у дівчаток частіше спостерігаються розлади менструальної функції. При діагностиці дефіциту магнію в організмі просте визначення його рівня в сироватці крові не завжди є достатнім для постановки діагнозу гіпомагніємії. Необхідним є використання інших показників вмісту магнію в організмі (рівні магнію в еритроцитах, лімфоцитах, сечі, волоссі і ін.). Проблему ДМ у дітей дуже складно компенсувати лише за рахунок споживання тих чи інших харчових продуктів. Навіть сучасна рослинна їжа може містити досить різні кількості магнію, в залежності від його вмісту в ґрунті і від методик вирощування рослин. Навіть більш високе споживання збагачених магнієм продуктів харчування далеко не завжди ефективно компенсує ДМ. Висококалорійна по вуглеводах і жирах їжа практично позбавлена біозасвоєння магнію. ДМ в такій дієті провокує накопичення надлишку вісцерального жиру. Відкритим залишається питання медикаментозної компенсації ДМ у дітей шляхом використання препаратів на основі органічних солей магнію.Документ Знеболення чи седація новонароджених у відділенні інтенсивної терапії – як визначити оптимальний шлях?(Полтавський державний медичний університет, 2022) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Адамчук, Наталія Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Tsvirenko, S. M.; Tarasenko, K. V.; Adamchuk, N. M.; Kaliuzhka, О. О.; Zhuk, L. A.Під час перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджені зазнають величезну кількість болісних процедур і операцій. Погано лікований біль у період новонародженості може призвести до негативних віддалених наслідків, таких як когнітивні дисфункції, формування хронічного болю. Тому для лікарів-інтенсивістів кожного дня постає питання адекватної оцінки болю та подальшої тактики знеболення. В ході огляду літератури проведено аналіз 87 літературних джерел за останні 10 років. При аналізі використовувались результати мультицентрових досліджень та клінічні рекомендації. Визначено, що оптимальне лікування болю та збудження у новонароджених вимагає мультимодального підходу, який завжди включає немедикаментозні стратегії, та направлене перш за все на аналгезію. Прикладання до грудей, смоктальний рефлекс, контакт «шкіра-до-шкіри», догляд «кенгуру», сповивання - це всі аспекти догляду за дитиною, які є ефективними для зменшення фізіологічної та поведінкової реакції болю на мінімально інвазивні процедури, а також забезпечують седативний ефект. Кожна маніпуляція потребує обов’язкового знеболення. Вибір методу знеболення залежить від інвазивності процедури, гестаційного віку та тяжкості стану. Доцільно комбінувати різні немедикаментозні методи знеболення при слабкому болю та додавати медикаментозні методи при помірному та сильному болю для досягнення кращого терапевтичного ефекту. У новонароджених, які перебувають на тривалій штучній вентиляції легень, неможливо уникнути седації. Проте седативний ефект може бути досягнутий комбінацією немедикаментозних методів із застосуванням седативних препаратів. З метою профілактики тахіфілаксії необхідно проводити ротацію аналгетиків, застосовувати комбінації опіатів з ненаркотичними аналгетиками та ад’ювантними аналгетиками. Мультимодальний підхід до лікування болю має переваги через зменшення дозування будь-якого окремого препарату та пом’якшення загального ризику побічних ефектів. Ацетамінофен, фентаніл або морфін у поєднанні з мідазоламом є найбільш безпечними медикаментами до застосування у новонароджених, незважаючи на побічні ефекти.Документ Клініко-інструментальна характеристика нейросонографічних змін, виявлених в динаміці у дітей з вродженою хламідійною інфекцією(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Фесенко, Марія Євгенівна; Шапошнікова, Наталія Володимирівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Шапошникова, Наталия Владимировна; Фастовец, Марина Николаевна; Жук, Людмила Анатольевна; Калюжка, Елена Александровна; Fesenko, M. Yе.; Shaposhnikiva, N. V.; Fastovets, M. M.; Zhuk, L. A.; Kalyuzhka, O. O.Проблема вродженої хламідійної інфекції залишається актуальною. Актуальність проблеми обумовлена труднощами її діагностики та особливостями перебігу. Мета дослідження. Уточнення в динаміці тяжкості і характеру уражень центральної нервової системи при вродженій хламідійній інфекції. Матеріали і методи. Було обстежено 103 новонароджених. Катамнестичні спостереження відбувалися протягом 1 року. Специфічну діагностику виконували методом полімеразної ланцюгової реакції з виявленням ДНК хламідій в сироватці крові новонароджених. Виділена основна група (80 дітей), другу контрольну групу склали 23 «умовно здорових» дітей. Окремо виділена ІІІ група – 36 дітей, які народилися в задовільному стані (від матерів, інфікованих хламідіями). Результати та їх обговорення. Аналіз результатів обстеження показав, що вісцеральні форми з вродженою хламідійною пневмонією були діагностовані майже у 50% новонароджених; локалізовані форми (вроджений кон’юнктивіт) у 7,5% дітей. У 45% дітей основної групи були відсутні клінічні ознаки захворювань. Нейросонографію проводили в динаміці. Установлено, що лентикулярна васкулопатія, ділянки підвищеної ехогенності, потовщення стінок шлуночків, як самостійно, так і в комбінації зустрічались тільки у дітей основної групи і розцінювались нами як маркери внутрішньоутробного інфікування. Результати нейросонографічного обстеження протягом 1 року життя у дітей основної групи свідчать про наявність у них патологічних змін. У дітей контрольної групи, в динаміці, маркери внутрішньоутробного інфікування не були виявлені. Таким чином, отримані нейросонографічні дані в динаміці являються підтвердженням тривалої та пошкоджуючої дії інфекції у дітей основної групи. Висновок. Патологічні зміни, виявлені на нейросонографії, зберігалися протягом першого року життя та корелювали з формуванням у дітей затримки стато-кінетичного розвитку, синдрому м’язової дистонії та дитячого церебрального паралічу.Документ Неонатальна лейкемія: питання диференціальної діагностики(Буковинський державний медичний університет, 2022) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Tsvirenko, S. N.; Artomova, N. S.; Kaliuzhka, E. A.; Hasiuk, N. I.; Zhuk, L. A.Захворювання, які виникають в періоді новонародженості, мають обмежену варіативність клінічних проявів і лабораторних синдромів, проте етіологія цих патологічних станів є різноманітною та вимагає від лікаря-неонатолога та педіатра, який займається курацією пацієнтів неонатального періоду, значних резервів теоретичного базису та напрацювань клінічного досвіду щодо проведення диференціальної діагностики. Неонатальні лейкемії відносяться до злоякісних процесів зі швидким прогредієнтним перебігом, який внаслідок інтенсивного розвитку патологічного процесу може набувати характеру інкурабельного та високо загрозливого для життя новонародженого. Саме тому питання диференціальної діагностики неонатальних лейкемій є актуальним, навіть не дивлячись на низьку частоту зустрічаємості цієї патології серед когорти неонатальних пацієнтів. У представленій статті розглянуті основні клінічні та лабораторні синдроми неонатальних лейкемій, які можуть мати місце в якості клінічних проявів інших захворювань неонатального періоду, вказані особливості та індивідуальні характеристики кожного з синдромів при різних патологіях. Визначення комбінацій клінічних та лабораторних синдромів при генералізованих інфекціях в періоді новонародженості, незлоякісних гематологічних захворювань та неопластичних процесах дозволяє використовувати зазначені дифеніції в діагностичному алгоритмі неонатальних станів з обранням подальшої терапевтичної тактики ведення педіатричного пацієнтаДокумент Особливості організації навчання батьків догляду за дитиною з онкологічною та онкогематологічною патологією: рекомендації для онкологів та сімейних лікарів(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Артьомова, Наталія Сергіївна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Соловйова, Галина Олексіївна; Артемова, Наталия Сергеевна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Жук, Людмила Анатольевна; Соловьева, Галина Алексеевна; Artiomova, N. S.; Tsvirenko, S. M.; Kalyuzhka, A. A.; Zhuk, L. A.; Soloviova, G. O.Всі діти з онкологічним чи онкогематологічним діагнозом перебувають в умовах спеціалізованих відділень під час діагностики та отримання лікування, відсутність отримання ефективного навчання пацієнта, батьків та членів родини навичкам догляду за дитиною, яка має онкологічний діагноз, негативно впливає на результати лікування та якість життя родини. Процес навчання батьків та членів родини дозволить медичній команді виправити некоректну та хибну інформацію, яку вони можуть отримати з різних джерел, а також зміцнити навички догляду за дитиною з онкологічним діагнозом в умовах звичного для родини побуту. Мета - розробити перелік основних кроків, які можна використовувати в практичній діяльності для керування процесом навчання батьків та членів родини дітей з онкологічним чи онко-гематологічним діагнозом. Матеріали та методи. За основу для розробки алгоритму нами було взято рекомендації експертів Дитячої онкологічної групи від 2016 року. Результати та їх обговорення. Розроблений та адаптований алгоритм базується на п'яти основних принципах: сприйняття та усвідомлення того, що в дитячій онкології освіта батьків та членів родини має бути орієнтовано на родину; усвідомлення наявності у дитини онкологічного діагнозу є емоційно складним й потребує певного освіта часу для розроблення плану для регулювання поточних життєвих потреб; навчання онкопацієнта, його батьків та членів родини має бути міжпрофесійним заходом, яке має базуватися на діагностиці та лікуванні, а також обговоренні психосоціального супроводу та організації базисного догляду за дитиною; навчання має бути безперервним та постійним; необхідне створення сприятливого середовища для навчання. Висновки. Імплементація в практичну діяльність та реалізація алгоритму навчання догляду за дитиною з онкологічним діагнозом, використання інтегративного напрямку навчання для сімейних лікарів надасть можливість роботи з основним навчальним контентом, налагодить та зміцнить зворотній зв'язом між лікарями спеціалізованих стаціонарів та сімейних амбулаторій, підвищить ефективність профілактування ускладнень, які виникають під час отримання спеціального лікування (поліхіміотерапія, променева терапія, тощо), що в свою чергу призведе до поліпшення якості життя родини під час лікування дитини з онкологічним діагнозом; Вступление. Все дети с онкологическим или онкогематологическим диагнозом в период диагностики илечения находятся в условиях специализированных отделений, отсутствие эффективного обучения пациента, родителей и членов семьи навыкам ухода за ребенком, с онкологическим диагнозом негативно влияет на результаты лечения и качество жизни семьи. Процесс обучения родителей и членов семьи позволяет медицинской команде исправить некорректную и ложную информацию, которую члены семьи могут получить из разных источников, а также укрепить навыки ухода за ребенком с онкологическим диагнозом в условиях привычного для семьи быта. Цель – разработать алгоритм, который можно использовать в практической деятельности для управления процессом обучения родителей и членов семьи детей с онкологическим или онко-гематологическим диагнозом. Материалы и методы. За основу для разработки алгоритма нами были взяты рекомендации экспертов Детской онкологической группы 2016 года. Результаты и их обсуждение. Разработан и адаптирован алгоритм, который базируется на пяти основных принципах: восприятие и осознание того, что в детской онкологии образование родителей и членов семьи должно быть ориентировано на семью; осознание наличия у ребенка онкологического диагноза является эмоционально трудным и требует определенного времени для разработки плана для урегулирования текущих жизненных потребностей; обучение онкопациентов, его родителей и членов семьи должно быть межпрофессиональным мероприятием, которое основывается на диагностике и лечении, а также обсуждении психосоциального сопровождения и организации базисного ухода за ребенком; обучение должно быть непрерывным и постоянным; необходимо создание благоприятной среды для обучения. Выводы. Имплементация в практическую деятельность и реализация алгоритма обучения уходу за ребенком с онкологическим диагнозом, использование интегративного направления обучения для семейных врачей предоставит возможность работы с основным учебным контентом, наладит и укрепит обратную связь между врачами специализированных стационаров и семейных амбулаторий, повысит эффективность профилактики осложнений, которые возникают при получении специального лечения (полихимиотерапия, лучевая терапия и т.д.), что в свою очередь приведет к улучшению качества жизни семьи во время получения терапии ребенком с онкологическим диагнозом; Introduction. All children who have an oncological or hematologic diagnosis during the period of diagnosis of treatment are in specialized departments, but failing of effective training of the patient, parents and family members in child care skills, with an oncological diagnosis negatively affects the results of treatment and the quality of life of the family. The process of training parents and family members allows the medical team to correct incorrect and false information that family members can get from different sources, as well as strengthen the skills of caring for a child with an oncological diagnosis in the conditions familiar to the family. The research objective is to develop an algorithm that can be used in practice to control the learning process of parents and family members of children with an oncological or oncological and hematological diagnosis. Materials and methods. As a basis for the development of the algorithm, we took the recommendations of experts from the 2016 Children's Cancer Group. Results and its discussion. An algorithm has been developed and adapted that is based on five basic principles: the perception and awareness that in pediatric oncology the education of parents and family members should be family oriented; Awareness of the child’s oncological diagnosis is emotionally difficult and takes some time to develop a plan to address current life needs; training of cancer patients, his parents and family members should be an interprofessional event, which is based on diagnosis and treatment, as well as discussion of psychosocial support and the organization of basic child care; training should be continuous and continuous; It is necessary to create an enabling environment for learning. Conclusions. Implementation in practice and the implementation of the training algorithm for caring for a child with an oncological diagnosis, the use of an integrative direction of training for family doctors will provide the opportunity to work with the main educational content, establish and strengthen feedback between doctors in specialized hospitals and family outpatient clinics, and increase the effectiveness of the prevention of complications that arise upon receipt of special treatment (polychemotherapy, radiation therapy, etc.), which in turn will lead to an improvement the quality of family life while receiving therapy with a child diagnosed with cancer.Документ Особливості психоемоційного стану дітей із вперше виявленим цукровим діабетом І типу(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Фастовец, Марина Николаевна; Гасюк, Наталия Ивановна; Жук, Людмила Анатольевна; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Fastovets, M. M.; Hasiuk, N. I.; Zhuk, L. A.Резюме. ЦД – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у дитячому віці. При ЦД-1 відбувається виснаження ЦНС, асенізація організму та порушення основних психічних функцій. Пацієнти з ЦД мають чимало страхів, з одного боку, та прагнуть спокою та захищеності – з іншого. Практично всі пацієнти із ЦД-1 на момент встановлення діагнозу, крім соматичних скарг, мають депресію середнього ступеня, тривожність. Через 6-9 місяців симптоми зазвичай зникають, але залишаються у частини хворих, частіше у дівчат, та навіть наростають при збільшенні тривалості захворювання. Депресія та порушення прийняття діабету мають негативний вплив на адаптацію до захворювання та метаболічний контроль. Діти та підлітки, хворі на ЦД-1, знаходяться в групі високого ризику психосоціальної патології – у першу чергу це депресія, тривожність, порушення харчової поведінки, конфлікти в родині, низька самооцінка, проблем із виконанням медичних рекомендацій. Підвищений ризик розвитку психіатричних захворювань спостерігається у 10-20% підлітків з ЦД. У групі найвищого ризику знаходяться дівчата-підлітки з родинними проблемами. Для пацієнтів із ЦД-1 також характерні почуття незахищеності, емоційної занедбаності, бажання опіки про себе та активний пошук залежності від інших. Діти з діабетом є більш депресивними, більш залежними та більш замкнутими, ніж однолітки. Через 2 роки після встановлення діагнозу депресивні та тривожні проблеми встановлені вдвічі частіше у дітей із ЦД, ніж у здорових однолітків. У дітей із ЦД все життя обмежується навколо хвороби, боротьби з нею. Внаслідок цього виникає замкнутість, відгородженість від контактів із людьми, пасивність, що призводить до формування обмеженої поведінки: інертності, зниження активності. Розвитку порушень емоційно-вольової сфери сприяє астенія, яка знижує загальний тонус організму. Чим раніше будуть виявлені психо-емоційні порушення у дітей з ЦД та своєчасно розпочата корекційна робота, тим позитивнішими будуть очікувані результати. Психологічний та навчальний вплив відіграє ключову роль у визначенні ефективності контролю ЦД у дітей.Документ Оцінка мікробіоцинотичних порушень у дітей раннього віку з різними клінічними формами бронхітів(Полтавський державний медичний університет, 2022) Фесенко, Марія Євгенівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Фесенко, Мария Евгениевна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Жук, Людмила Анатольевна; Fesenko, M. Yе.; Kozakevich, V. K.; Kaliuzhka O.O., O. O.; Fastovets, M. M.; Zhuk, L. A.Неспецифічні захворювання органів дихання, зокрема, різні клінічні форми бронхітів у дітей раннього віку і підлітків, залишаються не тільки науковою проблемою, а й мають медико-соціальне значення. Мета дослідження. Метою даної роботи являлось уточнення диференційнодіагностичних критеріїв різних форм бронхітів у дітей на основі комплексної оцінки результатів бактеріологічного, клініко-рентгенологічних та бронхологічних обстежень хворих. Матеріали і методи. Представлені результати клінічного спостереження і обстеження 50 дітей з рецидивуючим (35) і обструктивним (15) бронхітами у віці від 4-х місяців до 3-х років. Згідно вікової періодизації, усі хворі були розділені на дві групи. Першу групу склали діти у віці від 4-х місяців до 1 року (10), до другої групи увійшли діти від 1 року до 3-х років (40). Матеріалом для бактеріологічного дослідження слугували мазки зі слизової оболонки передніх відділів зіву. Рентгенологічні і бронхологічні обстеження проводились за показаннями з врахуванням тяжкості та перебігу захворювання. Висновки. Отримані нами дані свідчать, що частота мікробної сенсибілізації у дітей з рецидивуючим бронхітом є вищою, ніж у дітей з обструктивною формою бронхіту, що, вочевидь, являється сприятливим фоном для розвитку інфекційно-алергічної бронхіальної астми. Для хворих з обструктивним бронхітом більш характерним є стан бактеріальної полісенсибілізації. Проведені дослідження свідчать про доцільність комплексного підходу та оцінки особливостей різних клінічних форм бронхітів у дітей раннього віку з врахуванням бактеріологічних, клініко-рентгенологічних та бронхологічних даних, що сприяє уточненню механізмів патогенезу даної патології та застосуванню раціональних методів терапії.Документ Первинна діагностика муковісцидозу у дитини 10 років (клінічний випадок)(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Волошина, Вікторія Валеріївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Рябека, Тамара Іванівна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Похилько, Валерий Иванович; Волошина, Виктория Валерьевна; Жук, Людмила Анатольевна; Артемова, Наталия Сергеевна; Рябека, Тамара Ивановна; Tsvirenko, S. M.; Pokhylko, V. I.; Voloshyna, V. V.; Zhuk, L. A.; Artiomova, N. S.; Riabeka, T. I.Резюме. В статті представлено клінічний випадок первинної діагностики муковісцидозу у дитини 10-ти років. На час первинного специфічного обстеження у хворої визначалося ураження органів дихання, затримка фізичного розвитку та було виявлено наявність об’ємного утворення правої здухвинної ділянки із залученням в процес петель кишківника, що потребувало проведення диференціальної діагностики з новоутворенням. Отримання позитивних результатів на муковісцидоз обґрунтувало призначення специфічного лікування. В результаті лікування стан дитини покращився. Дані УЗД органів черевної порожнини в динаміці засвідчили відсутність утворення в кишківнику через 10 днів специфічного лікування. Наведений клінічний випадок свідчить про те, що настороженість лікарів стосовно муковісцидозу не повинна обмежуватися періодом новонародженості та перших років життя дитини. Поєднання патології органів дихання, шлунково-кишкового тракту, затримки фізичного розвитку є приводом до проведення діагностичних заходів у пацієнтів більш старшого віку; Резюме. В статье представлен клинический случай первичной диагностики муковисцидоза у ребенка 10 лет. На время первичного специфического обследования у больной определялось поражения органов дыхания, задержка физического развития и было выявлено наличие объемного образования правой подвздошной области с вовлечением в процесс петель кишечника, что требовало дифференциальной диагностики с новообразованием. Получение положительных результатов на муковисцидоз обосновало назначения специфического лечения в соответствии, в результате которого состояние ребенка улучшилось. Данные УЗИ органов брюшной полости в динамике показали отсутствие образования в кишечнике через 10 дней специфического лечения. Данный клинический случай свидетельствует о том, что настороженность врачей относительно муковисцидоза не должна ограничиваться периодом новорожденности и первых лет жизни ребенка. Сочетание патологии органов дыхания, желудочно-кишечного тракта, задержки физического развития является поводом к проведению диагностических мероприятий у пациентов более старшего возраста; Abstract. Cystic fibrosis is a hereditary multisystem exocrine pathology with an autosomal recessive type of inheritance, characterized by secretion of increased viscosity, which causes obstruction of the excretion ducts, with subsequent development of secondary progressive pathological changes (functional deficiency, fibrosis) of organs, especially lungs and gastrointestinal tract. According to WHO, this disease is the most widespread hereditary pathology. The article presents a clinical case of primary diagnosis of cystic fibrosis in a child of school age. The peculiarity of this study consists in the fact that this disease is most often diagnosed in newborn babies or at an early age. Conducting diagnostic tests for cystic fibrosis in children of school age is not a priority in the doctor’s practice. The present clinical observation is of interest because in a 10-year-old child at the time of the primary specific examination for cystic fibrosis, the presence of a heterogeneous space-occupying formation of the right ileal area sized 44×44×55 mm with the involvement of intestinal loops was detected, which required differential diagnostics with neoplasm. Obtaining positive results in cystic fibrosis testing justified the prescription of a specific treatment in accordance with the unified clinical protocol (Order of the Ministry of Public Health of Ukraine No. 723 as of July 15, 2016), which included a diet, pancreatic enzymes, antibiotics, mucolytics, ursodeoxycholic acid, symptomatic treatment. As a result of treatment, the child’s condition improved significantly, positive dynamics in the body weight, local manifestations of pulmonary lesion, and normalization of defecation has been observed. The ultrasound data of the abdominal cavity in the dynamics indicated the absence of a formation in the intestine after 10 days of specific treatment. In our opinion, such a formation in the intestinal loops is not specific for cystic fibrosis due to the viscous secretion of the gastrointestinal tract glands. Thus, our clinical case of primary diagnosis of mucoviscidosis in a 10-years-old child, suggests that doctors’ alertness for cystic fibrosis should not be limited to the period of infancy. The combination of pathology of the respiratory system, gastrointestinal tract, and delayed physical development gives ground for diagnostic measures in older patients.Документ Порушення сну у дітей в умовах відділення інтенсивної терапії – сучасний стан проблеми та перспективи подальших досліджень(Полтавський державний медичний університет, 2021) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Адамчук, Наталія Миколаївна; Малахова, Валерія Михайлівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Tsvirenko, S. M.; Adamchuk, N. M.; Malakhova, V. M.; Melashchenko, O. I.; Zhuk, L. A.Інсомнія – один з найчастіших клінічних синдромів сомнологічного порушення, що включає будь-які порушення сну за наявності достатнього часу та відповідних умов для засинання і спання. Значні порушення сну часто зустрічаються саме у дітей, які поступають у відділення інтенсивної терапії. Від 18% до 65% дітей віком від 2 до 18 років, госпіталізованих у відділення реанімації, мають клінічний стан гострої сплутаності свідомості, більш відомого як делірій. Фрагментація сну, скорочення загального часу сну, відсутність повільного, глибокого сну та швидкого сну, а також зміщення годин сну - це зміни, які також можуть виступати триггерами інсомнії. Їх присутність погіршує перебіг захворювання у пацієнта, подовжує термін перебування у стаціонарі та збільшує ризик ускладнень і летальності. Порушення циркадних ритмів сну - це стан, який вимагає суворого моніторингу. І хоча спроби терапії інсомнії поки що не мають достовірної ефективності, рання діагностика може скоротити тривалість делірію внаслідок безсоння. Оцінка якості сну включає опитувальники, щоденники та анкетування. Однак було визнано, що, незважаючи на труднощі з виконанням та інтерпретацією полісомнографії, вона все ще є золотим стандартом для більш точного виявлення змін фаз сну та визначення різниці між нормальним і патологічним сном. За відсутності полісомнографа допустиме застосування тривалої відеоасистованої електроенцефалограми. Запропонований авторами спосіб мультимодального відеоасистованого моніторингу дає можливість провести діагностику порушень сну, наявності больового синдрому, диференційну діагностику апное з порушеннями серцевого ритму та провідності або аномальною активністю головного мозку, в тому числі наявність субклінічних судом у пацієнтів груп високого ризику з використанням безпечної та неінвазивної методики аналізу трендів сумарної біоелектричної активності різноманітних біологічних структур організму дитини. Також важливим кроком у своєчасній діагностиці порушень сну у дітей старшого віку є валідизація опитувальників в залежності від вікових особливостей дитини.Документ Становлення і розвиток неонатологічної служби Полтавського регіону (історичний опис)(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Жук, Людмила Анатольевна; Гасюк, Наталия Ивановна; Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Tsvirenko, S. M.; Zhuk, L. A.; Gasyuk, N. I.У статті висвітлено історію та розвиток неонатологічної служби Полтавського регіону, який віддзеркалює загальні періоди розвитку неонатології. Перший етап включав спільну роботу акушер-гінекологів та педіатрів у пологових стаціонарах та тривав до 80-х років минулого століття. Другий етап розпочався зі створення спеціалізованих відділень виходжування та патології новонароджених у дитячих лікарнях. Третій етап розвитку характеризувався відкриттям відділень інтенсивної терапії новонароджених в пологових та дитячих стаціонарах на початку 90-х років. Четвертий етап розвитку неонатологічної служби пов’язаний з відкриттям перинатального центру Полтавської обласної клінічної лікарні. У статті названо імена лікарів-практиків, науковців та організаторів охорони здоров’я, які сприяли розвитку неонатологічної служби і створювали всі умови для успішного виходжування новонароджених; В статье изложена история и развитие неонатологической службы Полтавского региона, которая отражает общие периоды развития неонатологии. Первый этап включал совместную работу акушеров-гинекологов и педиатров в роддомах и продолжался до 80-х годов прошлого века. Второй этап начался с создания специализированных отделений выхаживания и патологии новорожденных в детских больницах.Третий этап развития характеризовался открытием отделений интенсивной терапии новорожденных в родильных и детских стационарах в начале 90-х годов. Четвертый этап развития неонатологической службы связан с открытием перинатального центра Полтавской областной клинической больницы. В статье названы имена врачей, ученых и организаторов здравоохранения, которые способствовали развитию неонатологической службы и создавали все условия для успешного выхаживания новорожденных; The article highlights the history and development of neonatal service in Poltava region, which reflects the entire period of neonatology as a science. The first phase included the collaboration of obstetricians and pediatricians in maternity hospitals and it lasted until the 1980s. In 1940, the main building of the maternity hospital was set up in Poltava. It has become a leading medical institution in providing obstetric care. In 1972, the maternity hospital in Kremenchuk was put into operation, with simultaneous establishment of department for newborns with appropriate healthcare staff. In 1980, Poltava V.M. Sklifosovsky Regional Clinical Hospital expanded the maternity department of extragenital pathology, in 2000 – observational department. Setting up Poltava city clinical maternity home in 1985 was a new and important step in the development of obstetric and neonatal services of the city and the region. In these institutions, neonatology service was presented as part of obstetric and gynecological care.The second phase of development has begun from establishing the specialized departments of nursing and neonatal pathologies in children’s hospitals. In 1989, the Children’s Regional Hospital set up the intensive care department with neonatal beds, and in Children’s City Clinical Hospital the department of pathology for premature newborns was created – the first and the only in Poltava region at that time. The third stage of development was characterized by setting up the departments of intensive care in maternity hospitals and children’s hospitals in the early 90’s. Intensive care unit in the City Clinical Maternity Hospital was established in 1993. The rapid upgrade of service with the introduction of new technologies and international standards for treatment of newborns was launched in 2002-2005. The fourth stage of neonatal service was associated with the implementation of the National Project «New Life. New Quality of Maternity and Childhood» and setting up the perinatal centers in Ukraine. In December 2012, the perinatal center in Children’s Regional Hospital – healthcare facility of the 3rd level – was established. In 2009, Poltava Regional Children’s Hospital set up the department of intensive rehabilitation and neonatal nursing. It was one of the first neonatologic in-patient departments in Ukraine, which provided a wide range of functions – from intensive care to patients follow-up after discharge. Since April 2012, the regional center for infants’ development operates at the department whose primary purpose is comprehensive monitoring of premature and sick children under 3 years of age. All neonatologists working at hospitals, are members of Neonatologists Association of Ukraine, Poltava center of which was formed in 2005. The article mentions the names of practitioners, scholars and organizers of healthcare, who promoted the development of neonatal service and created the conditions for successful care for newborns. Combining practical experience with modern scientific achievements and their practical implementation is a key for professional growth of neonatology specialists and improvement of neonatal care.Документ Сучасні аспекти підтримки лактації та грудного вигодовування немовлят в діяльності сімейного лікаря(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Олена Борисівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Мелащенко, Олена Іванівна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Зюзина, Лариса Степановна; Козакевич, Елена Борисовна; Жук, Людмила Анатольевна; Мелащенко, Елена Ивановна; Kozakevich, V. K.; Zuzina, L. S.; Kozakevich, O. B.; Zhuk, L. A.; Melashchenko, O. I.Вступ. Грудне вигодовування є природною, сформованою під час еволюції формою харчування немовлят, що визначає оптимальне формування здоров`я дитини, її фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток. Мета дослідження. Вивчити вплив соціальних, інформаційних та психологічних чинників на тривалість грудного вигодовування. Матеріали та методи. Обстежено 200 пар мати– дитина. Результати дослідження. За даними анкетування встановлено, що на першому місяці життя на грудному вигодовуванні знаходилися 86,4 % дітей. В 6 місяців грудне молоко в раціоні зберігалося приблизно у 58,5 %, до 1 року – у 29,0 % обстежених дітей. Дослідження стану здоров’я дітей залежно від тривалості грудного вигодовування засвідчило, що діти, які були здоровими, довше перебували на виключно грудному вигодовуванні та грудному вигодовуванні, ніж ті, які мали які-небудь захворювання протягом першого року життя. Медіана тривалості виключно грудного вигодовування у здорових дітей становила 3 місяці, а у дітей, які хворіли – 1 місяць. Обговорено питання підтримки грудного вигодовування в роботі сімейного лікаря, роль професійної консультативної допомоги медичних працівників для становлення тривалої та достатньої лактації. Встановлено, що застосування сучасних перинатальних технологій ведення вагітності, пологів і новонародженого забезпечує виключно грудне вигодовування до 6 місяців віку дитини та оптимальне грудне вигодовування. Доведено, що інформаційна підготовка матерів до грудного вигодовування, психологічна підтримка з боку оточення позитивно впливає на тривалість грудного вигодовування і стан здоров’я дитини. Висновки. Лактація та грудне вигодовування – процес складний, але цілком керований; Вступление. Грудное вскармливание является естественной, сложившейся в ходе эволюции формой вскармливания младенцев, которая определяет оптимальное формирование здоровья ребенка, его физическое, психическое и интеллектуальное развитие. Цель исследования. Изучить влияния социальных, информационных и психологических факторов на продолжительность грудного вскармливания. Материалы и методы. Обследовано 200 пар «мать – ребенок». Результаты исследования. По данным анкетирования установлено, что на первом месяце жизни на грудном вскармливании находились 86,4 % детей. В 6 месяцев грудное молоко в рационе сохранялось примерно у 58,5%, до 1 года –у 29,0% обследованных детей. Исследование состояния здоровья детей в зависимости от продолжительности грудного вскармливания показало, что дети, которые были здоровыми, дольше находились на исключительно грудном вскармливании и грудном вскармливании, чем те, которые имели какие-либо заболевания в течение первого года жизни. Медиана продолжительности исключительно грудного вскармливания у здоровых детей составила 3 месяца, а у детей, которые болели – 1 месяц. Обсуждены вопросы поддержки грудного вскармливания в работе семейного врача, роль профессиональной консультативной помощи медицинских работников для становления длительной и достаточной лактации. Установлено, что применение современных перинатальных технологий ведения беременности, родов и новорожденного обеспечивает исключительно грудное вскармливание до 6 месяцев и оптимальное грудное вскармливание. Доказано, что информационная подготовка матерей к грудному вскармливанию, психологическая поддержка окружающих положительно влияет на продолжительность грудного вскармливания и состояние здоровья ребенка. Выводы. Лактация и грудное вскармливание – процесс сложный, но вполне управляемый; Introduction. Breastfeeding is a natural form of infant nutrition during evolution that determines the optimal formation of baby's health, its physical, mental and intellectual development. The aim of the research. To learn the influence of social, informational and psychological factors on the duration of breastfeeding. Materials and methods. 200 mother-child pairs were examined. Research results. According to the survey, it was found that 86,4 % of children were breastfed in the first month of life. At 6 months, ration contained breast milk approximately 58,5 %, up to 1 year - 29,0 % of the examined children. A children health study, depending on the duration of breastfeeding, showed that healthy children were longer on exceptionally breastfeeding and breastfeeding than those who had any disease during the first year of life. The median duration of exclusive breastfeeding for healthy infants was 3 months and for infants with some disease - 1 month. The breastfeeding support issues in the work of the family doctor, the role of professional advisory help of medical workers for the formation of long and sufficient lactation were discussed. It is established that the use of modern perinatal technologies for pregnancy, childbirth and newborn provides only breastfeeding up to 6 months and optimal breastfeeding. It has found out that the breastfeeding education for mothers, psychological supportive ambience has a positive effect on the duration of breastfeeding and the health of the child. Conclusions. Lactation and breastfeeding is complicated process, but completely controllаble.