Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2019
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2019 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 144
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Екстрацеребральні цинк-залежні порушення та їх корекція у пацієнтів із гострою церебральною недостатністю(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Терів, Петро Степанович; Терив, Петр Степанович; Teriv, P. S.Вступ: порушення обміну цинку, які часто супроводжують розвиток критичного стану, можуть спричиняти численні різнонаправлені метаболічні і функціональні розлади, як з боку нервової системи, так і з боку інших систем. Мета дослідження: оптимізація інтенсивної терапії хворих з гострою церебральною недостатністю шляхом корекції екстрацеребральних порушень, пов’язаних з дефіцитом цинку. Матеріали та методи дослідження: проведене клінічне когортне рандомізоване дослідження за участю 94 пацієнтів віком від 18 років з гострою церебральною недостатністю. Аналізували концентрацію цинку, тіолових сполук, інтестинального білку, що зв’язує жирні кислоти, інтерлейкіну-1β. Оцінювали динамічні зміни вказаних показників, їх зв’язки між собою, в залежності від провідної патології і проведеної медикаментозної корекції цинку сульфату моногідрату та ацетилцистеїну. Результати та їх обговорення: у обстежених пацієнтів спостерігалось зниження сироваткового рівня цинку і тіолових сполук, що свідчить про порушення транспортної регуляції цинку і антиоксидантного захисту, підвищення рівня інтестинального білку, що звʼязує жирні кислоти, що є маркером ушкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Ці зміни, а також концентрація інтерлейкіну-1β є взаємопов’язаними і залежать від концентрації цинку. Екзогенне введення цинку сульфату моногідрату та ацетилцистеїну створювало умови для нормалізації показників, що досліджувались. Висновки: у пацієнтів із гострою церебральною недостатністю наявні екстрацеребральні порушення вмісту тіолових сполук, слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, прозапальної відповіді, що пов’язано з дефіцитом цинку. Екзогенне введення цинку сульфату моногідрату та ацетилцистеїну створює у мови для усунення цих порушень.Документ Вплив водорозчинної форми кверцетину на дезінтеграцію органічного матриксу пародонта щурів за умов системного введення ліпополісахариду Salmonella Typhi(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Єлінська, Аліна Миколаївна; Костенко, Віталій Олександрович; Елинская, Алина Николаевна; Yelinska, A. М.; Kostenko, V. O.; Костенко, Виталий АлександровичВ експерименті на 30 білих щурах досліджено вплив водорозчинної форми кверцетину на колагеноліз і деполімеризацію протеогліканів та глікопротеїнів м’яких і кісткової тканин пародонта щурів за умов системного введення ліпополісахариду S. typhi. Тварини було розподілено на 3 групи: 1-ша – інтактні тварини, 2-га – після системного введення ліпополісахариду S. typhi (пірогенал), 3-тя – тваринам внутрішньоочеревинно вводили водорозчинний комплекс кверцетину з полівінілпіролідоном (корвітин) у дозі 500 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин) раз на 3 доби, починаючи з 30-ї доби експерименту. Останній вводили в дозі 0,4 мкг/кг маси протягом 1-го тижня 3 рази, протягом наступних 7-ми тижнів – 1 раз у тиждень. Колагеноліз оцінювали за концентрацією вільного оксипроліну, рівень деполімеризації протеогліканів і глікопротеїнів – за вмістом глікозаміногліканів (ГАГ) та N-ацетилнейрамінової кислоти (NANA) відповідно. Введення кверцетину за умов експерименту вірогідно зменшувало у м’яких і кістковій тканинах пародонта концентрацію вільного оксипроліну на 27,3 та 26,7%, ГАГ – на 36,3 та 39,9%, NANA – на 17,6 та 46,8% відповідно порівняно зі значеннями 2-ї групи. Коефіцієнт оголення коренів молярів на 26,9% поступався результату щурів, яким вводили ліпополісахарид S. typhi. Зроблено висновок, що застосування кверцетину на тлі системного введення ліпополісахариду суттєво зменшує деполімеризацію компонентів органічного матриксу м’яких і кісткової тканин пародонта (колагену, протеогліканів та сіалоглікопротеїнів), обмежує резорбцію альвеолярного відростка щелепДокумент Сучасні відмінності психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб за наявності невротичної патології(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Гальченко, Аліна Василівна; Гальченко, Алина Васильевна; Halchenko, A. V.За останні роки в Україні зареєстровано 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб з Донецької, Луганської областей та Криму. Півмільйона людей працездатного віку відчуло на собі психотравму через необхідність переселення. Дана психотравма носить значний вплив на все подальше життя та функціонування у всіх сферах діяльності. Розуміння закономірностей формування психосоціальної дезадаптивної поведінки у вимушених переселенців з невротичними розладами, рання діагностика порушень психосоціальної адаптації у даної категорії осіб, ефективна психосоціальна реабілітація та психопрофілактика дозволяють вирішити актуальне завдання сучасної психіатрії – запобігти порушенням працездатності, соціального функціонування та зниженню якості життя. Метою роботи було визначити домінуючі варіанти та ступінь тяжкості психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб з невротичною патологією. Обстежено 78 осіб, які є вимушеними переселенцями з Донецької, Луганської областей та Криму з діагностованою патологією невротичного регістру. За результатами проведеного дослідження визначено, що у внутрішньо переміщених осіб нозологічна структура представлена переважно розладами адаптації у 28 осіб (35,9%), змішаним тривожно-депресивний розладом – 25 осіб (32,1%) та соматоформними розладими – 13 осіб (16,7%). Згідно результатів дослідження у значної більшості пацієнтів виявлено психосоціальну дезадаптацію у 69 (88%) осіб. Дезадаптивні порушення в основній групі досягали переважно середнього та тяжкого ступеня, у той час як в контрольній групі – легкого та середнього. У пацієнтів основної групи з непсихотичними психічними розладами переважають змішані варіанти психосоціальної дезадаптації, провідне місце серед яких посідає інформаційна сфера.Документ Коморбідні стани у хворих на міастенію(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Кальбус, О. І.; Кальбус, А. И.; Kalbus, O. I.Мета роботи - вивчити коморбідні стани у хворих на міастенію. Матеріали та методи дослідження. Було проведено аналіз коморбідної патології, частоту проведення візуалізації органів переднього середостіння задля виявлення або виключення тимоми та частоту проведення тимектомій у 182 дорослих, хворих на міастенію. Результати. Серед обстежених хворих жінок – 128 (70,3 %), чоловіків - 54 (29,7 %) особи, співвідношення жінок до чоловіків склало 2,37:1. Медіана віку 52,0 (34,0; 65,0) років. Встановлено, що візуалізація органів переднього середостіння була проведена лише у 27 (77,1%) хворих, тимому мали 35 (23,8%) хворих, а тимектомію проведено у 29 (19,7%) хворих. Частка виявлення тимом у загальній вибірці була більшою, ніж частка тимектомій (19,2% проти 15,9%). Це говорить про недостатній рівень надання хірургічної допомоги хворим на міастенію. На одного хворого припадає від 0 до 6 супутніх захворювань – в середньому 1,0 (0; 2,0) за медіанним значенням. Частота загальної супутньої патології серед усіх обстежених хворих складала 130,8 % (95,0 % ДІ 121,6-140,0 %) і була дещо вищою при генералізованій формі міастенії (134,7 % (95,0 %ДІ 123,6-145,7 %)) порівняно з очною - 114,3 % (95,0 %ДІ 100,9-127,7 %), проте без статистично значущих розбіжностей між формами захворювання (р>0,05). Серед супутніх захворювань домінували хвороби серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та супутні автоімунні захворювання (автоімунний тиреоїдит). Розбіжностей за частотою супутньої патології, окрім аутоімунних захворювань, між формами, класами та підкласами міастенії не виявлено (р>0,05). Частка аутоімунних захворювань серед хворих з І класом міастенії (очна форма) суттєво перевищувала відповідний рівень у хворих з генералізованою міастенією – 45,7 % порівняно з 15,0 % (р<0,001). Висновки. При обстеженні хворих на міастенію доцільно проводити візуалізацію середостіння всім хворим незалежно від клінічної форми міастенії. При підборі лікування слід враховувати супутню патологію кожного окремого хворого.Документ Вплив інгібітора транскрипційного чинника AP-1 на структурно-метаболічні та біомеханічні зміни кісткової тканини за умов поєднаного надлишкового надходження фториду та нітрату натрію(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Ковальова, Ірина Олександрівна; Костенко, Віталій Олександрович; Ковалёва, Ирина Александровна; Костенко, Виталий Александрович; Kovaliova, I. O.; Kostenko, V. O.Досліджено вплив інгібітора активації транскрипційного чинника AP-1 на механізми структурнометаболічних і біомеханічних порушень у стегнових кістках і хребцях за умов поєднаного надлишкового надходження фториду та нітрату натрію. Експеримент було проведено на 30 білих щурах, розподілених на 4 групи: 1-ша – інтактні тварини, 2-га – після поєднаного введення фториду натрію (10 мг/кг маси тіла) та нітрату натрію (500 мг/кг маси тіла) протягом 30 діб, у 3-й групі, починаючи з 15-ї доби інтоксикації, внутрішньоочеревинно вводили інгібітор активації AP-1 SR 11302 ((E,E,Z,E)-3-Methyl-7-(4-methylphenyl)-9-(2,6,6-trimethyl-1-cyclohexen-1-yl)-2,4,6,8-nonatetraenoic acid) в дозі 1 мг/кг 3 рази на тиждень. Виявлено, що призначення SR 11302 відновлює за умов поєднаного введення фториду та нітрату натрію механізм авторегуляції рівня NO в стегнових кістках, зменшуючи загальну активність NO-синтази та активність її індуцибельної ізоформи при реципрокному збільшенні загальної аргіназної активності, та обмежуючи утворення пероксинітриту. Це супроводжується зниженням активності ферментів-маркерів резорбції кістки (кислої фосфатази та її кісткової ізоформи) та обмеженням деполімеризації колагену, протеогліканів та сіалоглікопротеїнів сполучної (кісткової) тканини стегнових кісток і хребців. При цьому введення SR 11302 за умов експерименту супроводжується збільшенням щільності та мінеральної насиченості стегнових кісток і хребців, покращенням біомеханічних характеристик стегнових кісток (їхньої міцності та пружності).Документ Оцінка ефективності профілактики та лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей із олігофренією(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Дутко, Г. З.; Dutko, Н.Профілактика захворювань твердих тканин зубів та тканин пародонта у дітей є однією з актуальних проблем стоматології дитячого віку. Особливо це стосується категорії дітей з психоневрологічною патологією. У зв’язку з високою розповсюдженістю стоматологічних захворювань, зниженням імунітету та складністю надання стоматологічної допомоги дітям із розумовою відсталістю найбільш ефективним заходом для збереження функції зубо-щелепного апарату є профілактика стоматологічних захворювань. Результати стоматологічного обстеження дітей з олігофренією дозволили нам розробити алгоритм лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження розвитку захворювань тканин порожнини рота у цих дітей, який включав заходи первинної та вторинної профілактики захворювань пародонта. Для профілактики та лікування місцевого лікування хронічного катарального гінгівіту сформовано групу з 55 розумово відсталих дітей, де застосовували розроблений алгоритм. Групу контролю склали 50 дітей з олігофренією, яким лікувально-профілактичні заходи проводили традиційними методами. Враховуючи обтяжений ментальний статус дітей при розробленні схем індивідуальної гігієни мотиваційний підхід встановлювався сумісно з психіатром та педіатром. Оцінка результатів лікування у групах спостереження проводилась через 1 місяць після закінчення повного курсу лікувально-профілактичних заходів та у віддалені терміни – через 6 та 12 місяців. Клінічна оцінка ефективності лікування проводилася за критеріями: «нормалізація» «покращення», «прогресування». Через 1 місяць після проведення лікувально-профілактичних заходів згідно роробленого алгоритму «нормалізація» уражених тканин була діагностована у 40 дітей основної групи (72,73±6,06 %), р<0,01. «Покращення» стану тканин пародонта зафіксовано у 10 дітей, що у відсотковому еквіваленті склало 18,18±5,25 %, р<0,05. Неефективним виявилося застосування лікувально-профілактичних заходів лише у 5 дітей основної групи (9,09±3,91 %). Через 6 місяців після проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей основної групи «нормалізація» стану тканин пародонта була спостережена у 65,45±6,47 %, тоді як у дітей контрольної групи цей показник був у 2 рази нижчим і становив 32,00±6,66 %, р<0,01. «Покращення» виявили у 21,82±5,62% дітей основної групи та у 14,00±4,96 % дітей групи контролю, р<0,05. Відсутність ефекту від лікування та прогресування запального процесу спостерігали у 7 дітей основної групи, що було у 4,2 рази менше, ніж у дітей контрольної групи. У віддалені терміни спостереження, через 1 рік, «нормалізацію» стану тканин пародонта спостерігали у 61,82±6,61 % дітей з олігофренією, які отримували лікувально-профілактичні заходи згідно розробленого алгоритму. У дітей, яких лікували традиційними методами, цей показник був у 2,2 рази меншим - 28,00±6,41 % із достовірністю р<0,01. «Покращення» стану пародонта було зафіксовано у 27,27±6,06 % дітей основної групи проти 10,00±4,28 % у дітей групи контролю, р<0,01. Неефективним виявилося лікування для 10,91±4,24 % дітей основної групи, проте у дітей групи контролю цей показник був у 5,7 рази вищим у віддалені терміни спостереження. Отримані дані свідчать про недостатню ефективність традиційних методів лікування хронічного катарального гінгівіту та підтверджують високу ефективність розробленого алгоритму лікування та профілактики стоматологічних захворювань у дітей з олігофренією.Документ Сучасні аспекти підтримки лактації та грудного вигодовування немовлят в діяльності сімейного лікаря(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Олена Борисівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Мелащенко, Олена Іванівна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Зюзина, Лариса Степановна; Козакевич, Елена Борисовна; Жук, Людмила Анатольевна; Мелащенко, Елена Ивановна; Kozakevich, V. K.; Zuzina, L. S.; Kozakevich, O. B.; Zhuk, L. A.; Melashchenko, O. I.Вступ. Грудне вигодовування є природною, сформованою під час еволюції формою харчування немовлят, що визначає оптимальне формування здоров`я дитини, її фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток. Мета дослідження. Вивчити вплив соціальних, інформаційних та психологічних чинників на тривалість грудного вигодовування. Матеріали та методи. Обстежено 200 пар мати– дитина. Результати дослідження. За даними анкетування встановлено, що на першому місяці життя на грудному вигодовуванні знаходилися 86,4 % дітей. В 6 місяців грудне молоко в раціоні зберігалося приблизно у 58,5 %, до 1 року – у 29,0 % обстежених дітей. Дослідження стану здоров’я дітей залежно від тривалості грудного вигодовування засвідчило, що діти, які були здоровими, довше перебували на виключно грудному вигодовуванні та грудному вигодовуванні, ніж ті, які мали які-небудь захворювання протягом першого року життя. Медіана тривалості виключно грудного вигодовування у здорових дітей становила 3 місяці, а у дітей, які хворіли – 1 місяць. Обговорено питання підтримки грудного вигодовування в роботі сімейного лікаря, роль професійної консультативної допомоги медичних працівників для становлення тривалої та достатньої лактації. Встановлено, що застосування сучасних перинатальних технологій ведення вагітності, пологів і новонародженого забезпечує виключно грудне вигодовування до 6 місяців віку дитини та оптимальне грудне вигодовування. Доведено, що інформаційна підготовка матерів до грудного вигодовування, психологічна підтримка з боку оточення позитивно впливає на тривалість грудного вигодовування і стан здоров’я дитини. Висновки. Лактація та грудне вигодовування – процес складний, але цілком керований; Вступление. Грудное вскармливание является естественной, сложившейся в ходе эволюции формой вскармливания младенцев, которая определяет оптимальное формирование здоровья ребенка, его физическое, психическое и интеллектуальное развитие. Цель исследования. Изучить влияния социальных, информационных и психологических факторов на продолжительность грудного вскармливания. Материалы и методы. Обследовано 200 пар «мать – ребенок». Результаты исследования. По данным анкетирования установлено, что на первом месяце жизни на грудном вскармливании находились 86,4 % детей. В 6 месяцев грудное молоко в рационе сохранялось примерно у 58,5%, до 1 года –у 29,0% обследованных детей. Исследование состояния здоровья детей в зависимости от продолжительности грудного вскармливания показало, что дети, которые были здоровыми, дольше находились на исключительно грудном вскармливании и грудном вскармливании, чем те, которые имели какие-либо заболевания в течение первого года жизни. Медиана продолжительности исключительно грудного вскармливания у здоровых детей составила 3 месяца, а у детей, которые болели – 1 месяц. Обсуждены вопросы поддержки грудного вскармливания в работе семейного врача, роль профессиональной консультативной помощи медицинских работников для становления длительной и достаточной лактации. Установлено, что применение современных перинатальных технологий ведения беременности, родов и новорожденного обеспечивает исключительно грудное вскармливание до 6 месяцев и оптимальное грудное вскармливание. Доказано, что информационная подготовка матерей к грудному вскармливанию, психологическая поддержка окружающих положительно влияет на продолжительность грудного вскармливания и состояние здоровья ребенка. Выводы. Лактация и грудное вскармливание – процесс сложный, но вполне управляемый; Introduction. Breastfeeding is a natural form of infant nutrition during evolution that determines the optimal formation of baby's health, its physical, mental and intellectual development. The aim of the research. To learn the influence of social, informational and psychological factors on the duration of breastfeeding. Materials and methods. 200 mother-child pairs were examined. Research results. According to the survey, it was found that 86,4 % of children were breastfed in the first month of life. At 6 months, ration contained breast milk approximately 58,5 %, up to 1 year - 29,0 % of the examined children. A children health study, depending on the duration of breastfeeding, showed that healthy children were longer on exceptionally breastfeeding and breastfeeding than those who had any disease during the first year of life. The median duration of exclusive breastfeeding for healthy infants was 3 months and for infants with some disease - 1 month. The breastfeeding support issues in the work of the family doctor, the role of professional advisory help of medical workers for the formation of long and sufficient lactation were discussed. It is established that the use of modern perinatal technologies for pregnancy, childbirth and newborn provides only breastfeeding up to 6 months and optimal breastfeeding. It has found out that the breastfeeding education for mothers, psychological supportive ambience has a positive effect on the duration of breastfeeding and the health of the child. Conclusions. Lactation and breastfeeding is complicated process, but completely controllаble.Документ Клінічний випадок у дитини грипу A/H1N1, ускладненого синдромом Рея(2019) Пікуль, Катерина Вікторівна; Ільченко, Валентина Іванівна; Кушнарьова, Тетяна Вікторівна; Прилуцький, Костянтин Юрійович; Pikul, K. V.; Ilchenko, V. I.; Kushnarova, T. V.; Prylutskyi, K. Y.; Пикуль, Екатерина Викторовна; Ильченко, Валентина Ивановна; Кушнерева, Татьяна Викторовна; Прилуцкий, Константин ЮрьевичПроблема грипу набуває своєї актуальності, оскільки захворюваність в Україні за останнє десятиліття складає щорічно 7-8 мільйонів людей, з них близько 30% становлять діти. Госпіталізується дітей до 5 років 120-123 на 100 тисяч населення на рік та середній ліжко-день складає 6,5 днів. Велику загрозу для життя дітей несуть ускладнення від грипу. Згідно з даними Центру громадського здоров’я МОЗ України протягом епідсезону 2018/2019 року на грип та ГРВІ перехворіло 5,4 млн. людей, 65,3% з яких – діти. Грип забрав життя 64 українців, у тому числі 12 дітей, віком до 17 років. Жоден із померлих не був вакцинований проти грипу, 11 осіб зовсім не зверталися за медичною допомогою, і кожен п’ятий звернувся за допомогою вже за критичного погіршення стану здоров’я на 6-й день і пізніше. Серед лабораторно обстежених на грип (2927 осіб) за допомогою методу ПЛР у 30% отримано позитивні результати, з домінуванням вірусу грипу типу А.Документ General biological patterns of the structure of human major and minor lacrimal glands and under-researched aspects of their morphology(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Katsenko, A. L.; Sherstiuk, O. A.; Svintsytska, N. L.; Piliuhin, A. V.; Piliuhin, V. A.; Каценко, Андрій Любославович; Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Пілюгін, Валентин Олексійович; Каценко, Андрей Любославович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Пилюгин, Валентин АлексеевичThe article discusses the fundamental and modern data on the structure and functions of human large and small lacrimal glands. The palpebral lobe of the human lacrimal gland consists of numerous fairly large lobules, which are almost of identical structure. Each lobule has several axial excretory intralobular ducts. Their branches along the whole length are surrounded by secretory epithelial components in the form of terminal sections and the corresponding finniest terminal lacrimal ducts that are grouped into the grapebunch structural elements. Blood supply to the capillary network of the lacrimal gland and its alveoli is carried out by several arterioles that run through very large interstitial spaces rich in fatty tissue. Each arteriole supplies several adjacent lobules. The network of capillaries can be described as integral and is not divided into segments that would correspond to sublobular units. Blood capillaries are located in the spaces between several adjacent terminal portions. Thus, the fact of close syntopic similarity of the intralobular excretory ducts and postcapillary venules has been confirmed. The article poses the appropriateness of more detailed morphological studying of anatomical and topographic characteristics of the lacrimal glands. If has been found out the lack of information on the cellular composition of the wall of the excretory ducts of the lacrimal gland, both in humans and in laboratory rats, in order to compare their morphology and the quality of the secretion they produce. It would be interesting to compare the morphology of the human lacrimal glands and the garder gland in rats to identify general biological characteristics of the structure and functioning; В статье рассмотрены фундаментальные и современные данные о структуре и функции больших и малых слезных желез человека. Пальпебральная доля слезной железы человека состоит из многочисленных достаточно крупных долек, которые имеют практически идентичный принцип устройства. Каждая долька имеет несколько осевых выводных внутридольковых протоков. Их разветвления на всем протяжении окружены секреторными эпителиальными компонентами в виде концевых отделов и соответствующих им мельчайших терминальных слезных протоков, образующих в совокупности структурные элементы гроздевидной формы. Доставка крови к капиллярной сети долек слезной железы и ее mальвеол осуществляется несколькими артериолами, которые проходят в очень крупных интерстициальных промежутках богатых жировой тканью. Каждая такая артериола кровоснабжает несколько смежных долек. От нее берут свое начало прекапиллярные артериолы, непосредственно питающие кровью альвеолы дольки. Сеть капилляров едина и не разделяется на блоки, которые соответствовали бы субдольковым единицам. Кровеносные капилляры располагаются в пространствах между несколькими смежными концевыми отделами. Таким образом, подтверждается факт тесного синтопического соответствия внутридольковых выводных протоков и посткапиллярных венул. Доказана необходимость в проведении более детальных морфологических исследований, анатомо-топографических особенностей слезных желез. Требуется дальнейшее изучение клеточного состава стенки выводных протоков слезной железы, как у человека, так и у лабораторной крысы с целью сравнения их морфологии и качества вырабатываемого ими секрета. Интересным было бы сравнить морфологию слезных желез человека и гардеровой железы крысы с целью выявления общебиологических черт строения и функции; У статті розглянуті фундаментальні та сучасні дані про структуру та функції великих і малих сльозових залоз людини. Пальпебральна частка сльозової залози людини складається з численних досить великих часточок, які мають практично ідентичний принцип улаштування. Кожна часточка має кілька осьових вивідних внутрішньодолькових проток. Їх розгалуження на всьому протязі оточені секреторними епітеліальними компонентами у вигляді кінцевих відділів і відповідних їм найдрібніших термінальних сльозових протоків, що утворюють в сукупності структурні елементи гроноподібної форми. До- ставка крові до капілярної мережі часточок сльозової залози і її альвеол здійснюється декількома артеріолами, які проходять в дуже великих інтерстиціальних проміжках, багатих на жирову тканину. Кожна така артеріола кровопостачає кілька суміжних часточок. Від неї беруть свій початок прекапілярні артеріоли, що безпосередньо живлять кров'ю альвеоли часточки. Мережа капілярів єдина і не поділяється на блоки, які відповідали б субдольковим одиницям. Кровоносні капіляри розташовуються в просторах між декількома суміжними кінцевими відділами. Таким чином, підтверджується факт тісної синтопічної відповідності внутрішньодолькових вивідних протоків і посткапілярних венул. Доведена необхідність в проведенні більш детальних морфологічних досліджень, анатомо-топографічних особливостей сльозових залоз. Потрібне подальше вивчення клітинного складу стінки вивідних протоків сльозової залози, як у людини, так і у лабораторних щурів з метою порівняння їх морфології і якості секрету, що ними виробляється. Цікавим було б порівняти морфологію сльозових залоз людини і гардерової залози щура з метою виявлення загальнобіологічних рис будови і функції.Документ Характеристика стану вродженої ланки місцевого імунітету тканин пародонту щурів після екстракції зубу на фоні цукрового діабету за показниками експресії cd 68(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Ганчев, К. С.; Hanchev, К. S.Традиційно CD 68 використовується у якості високоспецифічного цитохімічного маркеру для імунного фарбування моноцитів/макрофагів при гістохімічному аналізі тканин із запаленням, або пухлинним процесом. Тому метою дослідження було визначити особливості стану вродженої ланки місцевого імунітету тканин пародонту за показниками експресії CD68 в тканинах пародонту щурів із експериментальним стрептозотоциновим діабетом на 1-у, 7-му та 14-ту добу після екстракції першого нижнього моляру. Матеріали та методи дослідження. Дослідження були проведені на 120 щурах-самцях лінії Вістар, віком 8-10 місяців, розподілених на 8 груп по 15 тварин у кожній, а саме чотири контрольні «Контроль-0» ˗ екстракція зубу не проводилась; «Контроль-1; -7 та -14» групи щурів на 1-шу, 7-у та 14-у доби після екстракційного періоду; та 4 із експериментальним цукровим діабетом (моделювали введенням внутрішньоочеревинно стрептозотоцину (SIGMA Chemical, США) в дозі 50 мг/кг), на 21-у добу середній рівень глікемії у групах становив 22,65±0,88 мМ/л. Екстракцію зубу проводили під тіопенталовим наркозом (доза 40 мг/кг) з додатковою місцевою інфільтраційною анестезією препаратом «Убістезин» (3М Дойчланд ГмбХ, Німеччина). Для дослідження показників експресії CD68 депарафіновані та регідратовані зрізи пародонту інкубували з моноклональними антитілами із первинними кролячими IgG до CD68 (Santa Cruz Biotechnology, USA) у розведені 1:200 та вторинними мишачими IgG до повної молекули IgG кроля, кон’югованими з FITC (Santa Cruz Biotechnology, USA) у розведенні 1:200. Результати дослідження. Екстракція зубу щурам із нормальними показниками вуглеводного обміну призводить до розвитку класичного запального процесу, формуванню на 7 добу макрофагальної інфільтрації м'яких тканин пародонту та «затуханням» запалення після другого тижня. Експериментальний цукровий діабет сприяє формуванню «прихованого» запального процесу із розповсюдженою макрофагальною інфільтрацією м’яких тканин пародонту. На цьому фоні екстракція зубу незначно збільшує експресію CD 68, процес відбувається повільно та характеризується пролонгацією у віддаленому періоді.Документ Методи дослідження температурних показників та тиску на слизову оболонку протезного ложа знімних пластинкових протезів(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Хілініч, Євгеній Сергійович; Давиденко, Вадим Юрійович; Нідзельський, Михайло Якович; Кузнецов, Віктор Васильович; Давиденко, Ганна Миколаївна; Хилинич, Евгений Сергеевич; Давыденко, Вадим Юрьевич; Нидзельский, Михаил Яковлевич; Кузнецов, Виктор Васильевич; Давыденко, Анна Николаевна; Hilinich, Ye. S.; Davydenko, V. Yu.; Niedzielsky, M. Ya.; Kuznetsov, V. V.; Davydenko, H. M.Аналіз літературних джерел показав, що питаннями дослідження змін температури слизової оболонки під базисом знімного протезу та впливом його тиску на підлеглі тканини займались небагато вчених. Ще менше даних про методи дослідження таких показників в порожнині рота, особливо у пацієнтів, які користуються знімними пластинковими протезами. Мета роботи – провести порівняльний аналіз існуючих методик визначення температурних показників слизової оболонки протезного ложа і показників тиску на неї повних знімних пластинкових протезів, виготовлених із акрилових пластмас та створити і апробувати в практичній охороні здоров'я прилад для проведення дослідження температури та тиску тканин протезного ложа під дією знімних пластинкових протезів, який дозволить якісно і наочно оцінювати їх стан у конкретного пацієнта, відстежувати динаміку змін в процесі адаптації до протезів та у віддалені терміни, дасть можливість досягти мінімальних розбіжностей при отриманні результатів, покращить діагностичний процес шляхом вимірювання фізичних показників, які впливають на стан протезного ложа, та підвищить достовірність і інформативність дослідження. Нами запропонований та створений пристрій для вимірювання тиску та температури слизової оболонки під базисом протеза, на який отримано патент на корисну модель. Запропонований пристрій для дослідження температури та тиску під знімним протезом в порожнині рота за рахунок розширення його конструктивних та функціональних можливостей дозволяє вимірювати тиск та температуру, залежність температури від тиску, застосовувати по кілька датчиків тиску і температур та отримувати середні результати дослідження на екрані пристрою, передача даних на комп’ютер та їх обробка.Документ Роль транскрипційного фактора NF-ΚB у розвитку оксидативного стресу у серці щурів за умов індукції системної запальної відповіді бактеріальним ліпополісахаридом(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Акімов, Олег Євгенович; Вєткіна, Анастасія Юріївна; Малик, А. І.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Денисенко, Софія Валеріївна; Костенко, Віталій Олександрович; Акимов, Олег Евгеньевич; Веткина, Анастасия Юрьевна; Малик, А. И.; Шкодина, Анастасия Дмитриевна; Денисенко, София Валерьевна; Костенко, Виталий Александрович; Akimov, O. Ye. ; Vetkina, A. Yu.; Malyk, A. I.; Shkodina, A. D.; Denysenko, S. V.; Kostenko, V. O.Синдром системної запальної відповіді – це загрозливе ускладнення, яке може призводити до розвитку інфаркту міокарду. У розвитку синдрому системної запальної відповіді неоднозначну роль відіграє активація ядерного транскрипційного фактору κB (NF-κB). Метою даного дослідження є визначення впливу активації ядерного транскрипційного фактору NF-κB на продукцію супероксидного аніон радикалу (О2·-), активність супероксиддисмутази та каталази, вміст вільного малонового діальдегіду в серці щурів за умов експериментального синдрому системної запальної відповіді. Матеріали та методи. Дослідження виконані на 24 статевозрілих щурах-самцях лінії «Вістар» вагою 180-220 г. Тварини були розподілені на 3 групи по 8 тварин (контрольна, група синдрому системної запальної відповіді, група блокади NF-κB). Синдром системної запальної відповіді моделювали шляхом внутрішньоочеревинного введення бактеріального ліпополісахариду (Пірогенал) із розрахунку 0,4 мкг/кг 3 рази на тиждень в перший тиждень; далі раз на тиждень протягом 2-х місяців. Блокаду NF-κB здійснювали шляхом введення амонію пірролідіндітіокарбамату із розрахунку 76 мг/кг. У 10 % гомогенаті серця досліджували продукцію О2·-, активність супероксиддисмутази та каталази, вміст малонового діальдегіду. Результати. Індукція синдрому системної запальної відповіді пірогеналом збільшує базову продукцію О2·- на 54,6% відносно контрольної групи. Продукція О2·- від мікросомального електроно-транспортного ланцюга та NO–синтази збільшується на 52,9%. Продукція О2·- від мітохондріального електроно-транспортного ланцюга збільшується на 38,9%. Активність супероксиддисмутази зростає в 1,86 рази, активність каталази зростає в 1,53 рази. Концентрація вільного малонового діальдегіду в тканинах серця зростає на 81,2%. Блокада транскрипційного фактора NF-κB знижує базову продукцію О2·- на 38,9%; від мікросомального електронотранспортного ланцюга та NO–синтази на 41%; від мітохондріального електронотранспортного ланцюга на 22,2% відносно групи синдрому системної запальної відповіді. Активність супероксиддисмутази зменшується на 56,7% в той час як активність каталази статистично значуще не змінюється. Концентрація вільного малонового діальдегіду в тканинах серця зменшується на 31,4%. Висновки. Активація ядерного транскрипційного фактора NF-κB в серці щурів за умов індукції синдрому системної запальної відповіді пірогеналом призводить до збільшення продукції О2·- з послідуючим розвитком оксидативного стресу в тканинах серця. Компенсаторна активація антиоксидантних ферментів за цих умов не здатна запобігти розвитку оксидативного стресу в тканинах серця.Документ Лікувально-профілактичні заходи при гострих та хронічних лімфаденітах щелепно-лицевої ділянки у дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Доброскок, Віталіна Олексіївна; Ткаченко, Павло Іванович; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Попело, Юлія Вікторівна; Доброскок, Виталина Алексеевна; Ткаченко, Павел Иванович; Доленко, Ольга Борисовна; Коротич, Наталия Николаевна; Попело, Юлия Викторовна; Dobroskok, V. O.; Tkachenko, P. I.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Popelo, Yu. V.Розробка новітніх технологій та впровадження ефективних методів лікувально-профілактичних заходів в повсякденну клінічну практику стосовно фармакологічного супроводу хворих з запальними процесами щелепно-лицевої ділянки займають чільне місце в наукових дослідженнях вітчизняних і закордонних авторів. Не дивлячись на наявність значної кількості методів і способів, які застосовуються для їх лікування на загальному та місцевому рівнях, інколи не вдається досягати бажаних позитивних результатів, тому останнім часом досить часто реєструються випадки переходу гострого запалення в лімфатичному вузлі в його хронічні форми. Вони потребують довготривалого систематичного нагляду і проведення значного обсягу запобіжних заходів для унеможливлення загострення. На жаль, до теперішнього часу не існує універсального способу профілактики і всі вони носять симптоматичний характер та в більшості випадків проводяться без врахування впливу на цей процес чисельних механізмів їх патогенезу. Загалом, всебічний аналіз літературних джерел з цієї тематики дозволяє зробити висновки, що сучасні здобутки не задовольняють в повній мірі запитів практичної медицини і це потребує подальших наукових розробок, бажано з визначенням їх ефективності.Документ Хронічний стрес та його метаболічне забезпечення(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Гришко, Юлія Михайлівна; Гоженко, А. И.; Гришко, Юлия Михайловна; Hryshko, Yu. M.; Gozhenko, A. I.Адаптація організму людини до дії стрес-факторів настає в результаті зміни фізіологічних констант зі збереженням рівня метаболічних процесів, що забезпечується одночасними змінами біохімічного, в першу чергу енергетичного забезпечення тканин. Незалежно від природи стресіндукуючого впливу він володіє універсальністю. Організм реагує на стрес стереотипним набором біохімічних і фізіологічних процесів, протікання яких забезпечує неспецифічну або строкову адаптацію. Фактори зовнішнього середовища, до яких адаптується організм, діючи різними шляхами, в кінцевому результаті призводять до одного і того ж загального комплексу порушень - дефіциту енергозабезпечення, збільшення потенціалу фосфорилювання і мобілізації енергетичних ресурсів. Хронічний психоемоційний стрес викликає тривалу пероксидацію ліпідів серця, активацію ліпаз і фосфоліпаз, а також сприяє розвитку атеросклерозу судин, ішемічній хворобі серця, гіпертонічній хворобі. При хронічному стресі виникає ситуація, коли негативні впливи, в першу чергу психоемоційні, не завжди супроводжуються зростанням функції. У той же час стереотипність стресової відповіді виявляється в одночасній, але не адекватній функції зміні метаболізму, адже одні й ті ж самі регуляторні системи спрацьовують синхронно. Виникає стан, раніше описаний нами як сомато-регуляторний дисбаланс. Одним із основних проявів якого і є неадекватність енергетичного біохімічного забезпечення організму, тобто порушення функціонально-метаболічного континууму. Саме це (гіперглікемія, гіперліпемія, активація перекисно-окиснювального метаболізму) і виступає початковими патогенетичними чинниками, які відповідальні за низку патофізіологічних порушень при хронічному стресі.Документ Кверцетин обмежує розвиток окисно-нітрозативного стресу в тканинах пародонта за умов відтворення різних моделей системної запальної відповіді(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Єлінська, Аліна Миколаївна; Назаренко, Світлана Миколаївна; Костенко, Віталій Олександрович; Елинская, Алина Николаевна; Назаренко, Светлана Николаевна; Костенко, Виталий Александрович; Yelins’ka, A. M.; Nazarenko, S. M.; Kostenko, V. O.Досліджено вплив водорозчинної форми кверцетину (корвітину) на показники окиснонітрозативного стресу в м’яких тканинах пародонта щурів за умов відтворення 2-х моделей системної запальної відповіді: індукованої введенням ліпополісахариду (ЛПС) Salmonella typhi (в дозі 0,4 мкг/кг маси 3 рази протягом 1-го тижня та одноразово щотижнево протягом наступних 7-ми тижнів), а також на 14 добу після черепно-мозкової травми (ЧМТ) середнього ступеня тяжкості. Застосування корвітину у дозі 500 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин) раз на 3 доби, починаючи з 30-ї доби експерименту з застосуванням пірогеналу, знижувало генерування супероксидного аніон-радикала (.О 2 ) NADPH-залежними електронно-транспортними ланцюгами (ендоплазматичним ретикулумом та NOS) на 18,1%, але не виявляло суттєвої дії на мітохондріальний ланцюг. Продукування .О 2 NADPH-оксидазою лейкоцитів поступалося на 16,7%. Сумарна активність NOсинтази (NOS) у тканинах пародонта зменшувалася на 40,6% , а вміст пероксинітрит-йонів поступався на 13,9% відповідному результату групи, що отримувала пірогенал. Призначення корвітину у дозі 500 мг/кг протягом 7-діб після відтворення ЧМТ знижувало на 14 добу посттравматичного періоду генерування .О 2 NADPH-залежними ланцюгами на 20,9%, а мітохондріями – на 31,7%. Продукування .О 2 NADPH-оксидазою лейкоцитів поступалося на 35,8%. Активність NOS у тканинах пародонта зменшувалася на 45,8%, вміст пероксинітрит-йонів поступався на 25,7% відповідному значенню групи з відтворенням ЧМТ. Зроблено висновок, що застосування водорозчинної форми кверцетину за умов системної запальної відповіді обмежує у м’яких тканинах пародонта щурів ознаки окисно-нітрозативного стресу.Документ Мікроскопічна будова та морфометричні показники довгих трубчастих кісток щурів старечого віку з індукованою гіперглікемією(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, A. A.Дослідження останніх років показали, що хворі на цукровий діабет дуже часто мають патологічні зміни опорно-рухового апарату. Говорячи про розвиток патологічних змін в кістковій тканині під впливом гіперглікемії потрібно відзначити, що багато аспектів даної проблеми залишаються досі нез’ясованими, а саме частота пошкоджень кісткової тканини коливається в досить широкому діапазоні, не до кінця вивчено механізм зниження мінеральної щільності кісток, що призводить до виникнення частих переломів. Дана стаття присвячена обговоренню впливу гіперглікемії на стан довгих трубчастих кісток. Метою нашого експерименту було дослідження структурних змін довгих трубчастих кісток щурів старечого віку обох статей під час індукованої гіперглікемії, щури перебували в експерименті з 30 до 180 добу. В ході експерименту були застосовані різні методи досліджень. Для гістологічного аналізу брали стегнові кістки щурів. Фіксували у 10 % забуференому фосфатним буфером формаліні протягом доби. Декальцинували у 10 % розчині мурашиної кислоти, отриманий матеріал заливали у парафін. В результаті дослідження було виявлено поступове стоншення кортикального шару у щурів старечого віку, що є суттєвим з огляду на те, що клінічно встановлено зростання ризику перелому шийки стегнової кістки у індивідуумів з цукровим діабетом I типу. Рівень глюкози в крові на протязі всього експерименту був досить високий, що говорить про розвиток хронічної гіперглікемії. Аналізуючи дані про вплив гіперглікемії на ростові показники кісток і зіставляючи ці показники з контролем, можна говорити про затримку повздовжнього росту кісток. Результати та строки експерименту показують, що ступінь отриманих змін залежить від тривалості експерименту.Документ Комплексне обстеження пацієнтів із патологічними рубцями обличчя(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Аветіков, Давид Соломонович; Буханченко, Ольга Петрівна; Іваницька, Олена Сергіївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Скрипник, Володимир Михайлович; Аветиков, Давид Соломонович; Буханченко, Ольга Петровна; Иваницкая, Елена Сергеевна; Гаврильев, Виктор Николаевич; Скрипник, Владимир Михайлович; Avetikov, D. S.; Bukhanchenko, O. P.; Havryliev, V. M.; Ivanytska, O. S.; Skrypnyk, V. M.Активізація проблеми діагностики патологічних рубців шкіри голови та шиї обумовлена значною частотою виникнення саме патологічних рубцевозмінених тканин. Досить часто пацієнти з патологічними рубцями потребують психологічної реабілітації. Метою нашого дослідження є підвищення ефективності лікування рубців шкіри обличчя шляхом визначенню певного типу рубців та урахування психологічного стану пацієнта. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилось 60 осіб із рубцями голови та шиї віком 20-50 років (середній вік 31,2 ± 11,1 рік). Крім того, у дослідження були залучені 20 здорових осіб (середній вік 30,9 ± 10,7 років). Клінічне обстеження пацієнтів доповнювалось методом цифрової візуалізації графічних зображень у системі RGB в програмі Adobe Photoshop. Невід'ємною складовою клінічного обстеження пацієнтів з рубцями голови і шиї було детальне вивчення їхніх індивідуально-особистісних характеристик. У дослідженні були використані методика діагностики самопочуття активності та настрою «САН»; опитувальник нервово-психічного напруження та «Інтегративний тест тривожності». Результати обстеження. При застосуванні системи кольорів RGB виявлено статистично достовірні дані відмінності в цифрових показниках кольорової забарвленості. Встановлено, що всі показники інтенсивності спектрального випромінювання мають тенденцію до зниження: так показник червоного кольору має тенденцію до зниження у середньому на 4 одиниці, так як і у показника зеленого спектру. Середні значення зниження показника інтенсивності синього кольору дорівнює 10 одиниць. Психоемоційні стани при наявності патологічних рубців мають специфічні особливості, що відрізняють їх від психоемоційних станів здорових осіб. Значущі відмінності емоційних станів пацієнтів від емоційних станів здорових індивідів виявляються як кількісно (більш високі показники більшості досліджуваних параметрів), так і якісно (інше співвідношення компонентів у структурі емоційного стану). Отримані дані свідчать про те, що пацієнти з патологічними рубцями схильні реагувати на психотравмуючу ситуацію (у тому числі – на ситуацію хвороби) інтенсивними переживаннями фізіологічного та психологічного дискомфорту, пригніченим настроєм, нервово-психічним напруженням, виникненням тривожно-помисливих станів, гіперболізацією на негативному емоційному тлі суб’єктивної симптоматики та іпохондричній фіксації на ній. Висновки. Застосування системи RGB в діагностиці патологічних рубців шкіри обличчя дає можливість достовірно визначити тип рубця, а залежно від типу обрати оптимальний метод терапії. Включення до комплексного обстеження психодіагностичних методів є достатньо доцільним і дає змогу створення комплексного підходу у лікуванні патологічних рубців.Документ Прогнозування розвитку зубощелепних аномалій у дітей молодшого шкільного віку(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Мельник, В. С.; Горзов, Л. Ф.; Мельник, В. С.; Горзов, Л. Ф.; Melnyk, V. S.; Horzov, L. F.В дослідженнях останніх років відзначається ріст розповсюдженості зубощелепних аномалій, а показники їх частоти у дітей різних регіонів України свідчать про поліетіологічний характер даної патології. Закладка і формування організму обумовлена генетичними особливостями батьків, станом здоров'я матері, умовами перебігу вагітності, які, в свою чергу, схильні до впливу комплексу зовнішніх чинників: соціально-гігієнічних, екологічних та інших. Мета роботи. Розробити алгоритм і методику прогнозування розвитку зубощелепних аномалій у дітей молодшого шкільного віку. Матеріали і методи дослідження. При вивченні стану здоров'я дітей, які мають зубощелепні аномалії, був проведений ретроспективний аналіз умов внутрішньоутробного розвитку шляхом опрацювання даних з індивідуальних карт вагітних та історій пологів (74 дітей). Контрольну групу складали 67 дітей, які не мають зубощелепних аномалій. Були вивчені соціально-гігієнічні, екологічні, медико-біологічні фактори в сім'ях, де народилися діти, які мають і не мають зубощелепних аномалії. На підставі зібраних даних була складена матриця прогнозування розвитку зубощелепних аномалій у дітей молодшого дошкільного віку. Результати дослідження та їх обговорення. Проведений ретроспективний аналіз 74 дітей показав, що прогнозовані нами ступені ризику підтверджуються в 92,4% випадків. Решта 7,6% можемо пояснити приєднанням різних несприятливих факторів в постнатальному періоді, таких як шкідливі звички, умови харчування дитини і т.д. Як, показав аналіз, найбільш високі значення відносного ризику мають саме ті фактори, які є провідними у формуванні зубощелепних аномалій: спадкові (34,6 і 34,3), великий плід (35,3). Висновки. Проведення такого прогнозування у кожного новонародженого, а, отже, визначення ризику зубощелепних аномалій, дає можливість вже на ранніх етапах здійснювати профілактичні коригуючі заходи для попередження виникнення і розвитку зубощелепних аномалій у кожної дитиниДокумент Effects of silver nanoparticles on penty lenetetrazol-induced kindled seizures in rats(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Pervak, M. P.; Первак, М. П.Silver nanoparticles are used for delivering neurotropic agents to brain, increasing the bioavailability of insoluble drugs as well as for brain tumours treatment. Their effects upon brain excitability, especially under conditions of chronic epilepsy modelling are underinvestigated. The purpose of the study was to study the effects of silver nanoparticles upon pentylenetetrazol-induced kindled seizures in rats. Material and Methods. Experiments were performed on Wistar rats kindled during four weeks with pentylenetetrazol administrations in a dose of 30.0 mg/kg, i.p. Only rats, which demonstrated generalized clonic-tonic seizures in a response to each of three last epileptogen injections, were included into the study. Nanoparticles and ionized argentum were administered in a dosage of 0.2 mg/kg, i.p. Observation was performed in early and postponed period of kindling – in 24 h and three weeks from the moment of kindling induction, correspondently. Results and discussion. The calculation of the pentylenetetrazol dose, which effectively induced seizures in 50 % of kindled rats (ED50), was performed in kindled animals in 24 h from the moment of last epileptogen administration was 22.0 mg/kg. In postponed period of kindling (three weeks from the moment of last pentylenetetrazol administration in a dose of 30.0 mg/kg, i.p.), ED50 of pentylenetetrazol was 16.0 mg/kg. ED50 of pentylenetetrazol, which induced clonic seizures in 50 % animals at the early stage of kindling, was recalculated following the administration of ionized and nanoparticle forms of silver, and were less when compared with such ones determined in the control group by 13.5 % (P>0,05) and 26.0 % (P<0,05), respectively. In the postponed period of kindling ED50 of ionized and nanoparticle forms of silver were less when compared with control by 20.0 % (P<0.05) and by 42.0 %, respectively (P<0.05). Significant difference was noted between groups treated with ionized and nanoparticle silver (P<0.05). The net intensification of pentylenetetrazol seizure manifestations was seen in kindled rats treated with silver nanoparticles, when seizure discharges amplitude achieved 1.0-1.2 mV and frequency of 3/sec, which exceeded the ones in rats treated with ionized silver. Conclusion. Silver nanoparticles induce the increase in seizures severity in pentyleneДокумент Упровадження інноваційних освітніх технологій навчання та викладання на кафедрі терапевтичної стоматології УМСА(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Бублій, Тетяна Дмитрівна; Петрушанко, Тетяна Олексіївна; Дубовая, Людмила Іванівна; Бублий, Татьяна Дмитриевна; Петрушанко, Татьяна Алексеевна; Дубовая, Людмила Ивановна; Bublii, T. D.; Petrushanko, T. O.; Dybovaya, L. I.У сучасних умовах реформування системи освіти України набула актуальності проблема профпідготовки лікарів. Розробка, впровадження та використання нових, інноваційних технологій в освіті та самоосвіті, спрямованих на формування навичок клінічного мислення, завжди є актуальним завданням. Метою публікації є аналіз та висвітлення змісту інноваційних освітніх технологій навчання та викладання у вищій школі, зокрема на клінічній кафедрі в процесі підготовки майбутніх стоматологів. Навчальне співробітництво на кафедрі терапевтичної стоматології являє собою розгалужену мережу взаємодій по наступним чотирьом лініям: 1) викладач – студент (при опитуванні, підготовці до захисту історії хвороби); 2) студент – студент у парах (діадах) і в трійках (тріадах) при курації хворих; 3) загальногрупова взаємодія студентів у всьому навчальному колективі, наприклад, при клінічних розглядах, клінічних конференціях; 4) викладач – колектив (при проведенні виховної роботи в аудиторний та позааудиторний час). Застосування інтерактивного, кооперативного, колективно-групового навчання сприяє не тільки кращому запам'ятовуванню матеріалу, але і його ідентифікації, використанню у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво. Формуються навички спілкування та взаємодії в колективі, розкриваються таланти та вміння швидко і ефективно вирішувати поставлені задачі ; В современных условиях реформирования системы образования Украины стала актуальной проблема профподготовки врачей. Разработка и использование новых, инновационных технологий в образовании и самообразовании, направленных на формирование навыков клинического мышления, всегда является актуальной задачей. Целью публикации является анализ и освещение содержания инновационных образовательных технологий обучения и преподавания в высшей школе, в частности на клинической кафедре в процессе подготовки будущих стоматологов. Учебное сотрудничество на кафедре терапевтической стоматологии представляет собой разветвленную сеть взаимодействий по следующим четырем направлениям. 1) преподаватель - студент (при опросе, подготовке к защите истории болезни) 2) студент - студент в парах (диадах) и в тройках (триадам) при курации больных; 3) общегрупповая - взаимодействие студентов во всем учебном коллективе, например, при клинических разборах, на клинических конференциях; 4) преподаватель - коллектив (при проведении воспитательной работы в аудиторное и внеаудиторное время). Применение интерактивного, кооперативного, коллективно-группового обучения способствует не только лучшему запоминанию материала, но и его идентификации, использованию в повседневной жизни. Интерактивные методы обучения в малых группах способствуют развитию таких личностных качеств как коммуникабельность, сотрудничество. Формируются навыки общения и взаимодействия в коллективе, раскрываются таланты и умения быстро и эффективно решать поставленные задачи ; The modern conditions of reforming the educational system of Ukraine, the problem of professional training of doctors has become urgent. The development and use of new, innovative technologies in education and self-education aimed at the formation of clinical skills is always an urgent task. The purpose of the publication is to analyze and highlight the content of innovative educational technologies for teaching and teaching in higher education, in particular in the clinical department, in the process of preparing future dentists. Educational cooperation at the Department of Therapeutic Dentistry is an extensive network of interactions in the following four areas. 1) teacher - student (during the survey, preparation for the defense of the medical history) 2) student - student in pairs (dyads) and in triples (triads) during the supervision of patients; 3) groupwide - the interaction of students in the entire academic team, for example, during clinical examinations, clinical conferences; 4) a teacher - a team (during educational work in classroom and extracurricular time). The use of interactive, cooperative, collective-group learning contributes not only to better memorization of the material, but also to its identification and use in everyday life. Interactive teaching methods in small groups contribute to the development of such personal qualities as sociability, cooperation. Communication and interaction skills are formed in the team, talents and abilities are revealed quickly and efficiently to solve tasks.