2021
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2021 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 84
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Формування професійних умінь у медичній освіті іноземних громадян: можливоcті самостійної роботи(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Шкурупій, Дмитро Анатолійович; Ксьонз, Ігор Володимирович; Сонник, Євген Григорович; Гриценко, Євген Миколайович; Сонник, Евгений Григорьевич; Шкурупий, Дмитрий АнатольевичРозглядається самостійна робота іноземних студентівяк фактор формування професійних умінь у підготовці медичних кадрів; обговорюються проблеми оптимальної організації часу самостійної роботи, об’єктивні та суб’єктивні фактори, що зумовлюють недосконалість самостійної підготовки іноземних студентів до занять; висвітлено проблеми позааудиторної підготовки, можливість пошуку додаткових літературних джерел і електронних ресурсів; наведено дані опитування студентів щодо часу, витраченого на самостійну позааудиторну підготовку до занять. Узагальнюючи власний практичний досвід і результати анкетування студентів, автори роблять висновок про необхідність удосконалення самостійної роботи студентів і на аудиторному, і на позааудиторному етапах. Для цього пропонується зменшити кількість студенів-іноземців у академічних групах, увести нові форми контролю для засвоєння практичних навичок, організувати пошук індивідуальних підходів до студентів із доброю базою теоретичних знань і високим творчим потенціалом. Автори роблять висновок, що організація самостійної роботи є одним із головних факторів формування професійних умінь студентів-іноземців. Підвищення її ефективності можливе за рахунок індивідуалізованого підходу до кожного студента, стимуляції творчого наукового потенціалу, удосконалення форм контролю, використання можливостей мультимедійних технологій.; Рассматривается самостоятельная работа иностранных студентов как фактор формирования профессиональных умений в подготовке медицинских кадров; обсуждаются проблемы оптимальной организации времени самостоятельной работы, объективные и субъективные факторы, обусловливающие несовершенство самостоятельной подготовки иностранных граждан к занятиям; освещаются проблемы внеаудиторнойподготовки, возможность поиска дополнительных литературных источников и электронных ресурсов; приводятся данные опроса студентов по времени, затраченному на самостоятельную внеаудиторную подготовку к занятиям. Обобщая собственный практический опыт и результаты анкетирования студентов, авторы делают вывод о необходимости совершенствования самостоятельной работы студентов как на аудиторном, так и на внеаудиторном этапах. Для этого предлагается уменьшить количество студентов-иностранцев в академических группах, ввести новые формы контроля для усвоения практических навыков, организовать поиск индивидуальных подходов к студентам с хорошей базой теоретических знаний и высоким творческим потенциалом. Авторы делают вывод, что организация самостоятельной работы является одним из главных факторов формирования профессиональных умений студентов-иностранцев. Повышение ее эффективности возможно за счет индивидуализированного подхода к каждому студенту, стимуляции творческого научного потенциала, совершенствования форм контроля, использования возможностей мультимедийных технологий.; The article deals with the independent work of international students as a factor in the development of professional skills in the process of training medical personnel. The authors discuss issues of optimal time organization for independent work, as well as objective and subjective factors that determine the imperfection of independent training of foreign citizens for classes. They also highlight the issues of independent training, possibility of search for additional information sources and electronic resources, data from students polls on the time spent on independent preparation for classes. Having summarized their own practical experience and the results of students’ polling, the authors conclude that there is a need to improve the students independent work, both at the in-class and out-of-class stages. To do this, it is proposed to reduce the number of international students in academic groups, introduce new forms of control of practical skills acquisition, develop individual approaches to students with a good base of theoretical knowledge and high creative potential. The authors conclude that the organization of independent work of students is one of the main factors in the development of professional skills by international students. Increasing its efficiency is possible due to an individualized approach to each student, stimulation of creative scientific potential, improvement of forms of control, wider use of multimedia technologies.Документ Клінічні аспекти гіперкаліємії в сучасній кардіологічній практиці(Полтавський державний медичний університет, 2021) М'якінькова, Людмила Олександрівна; Торонченко, Ольга Миколаївна; Miakinkova, L. O.; Toronchenko, O. M.Підвищення рівня калію крові (гіперкаліємія) є достатньо поширеною, потенційно небезпечною для життя проблемою, однак, у зв’язку з відсутністю рутинного визначення, її точна поширеність в медичній практиці невідома. Гіперкаліємія найчастіше виникає у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом або іншими захворюваннями, що зменшують ниркову екскрецію калію. У таких пацієнтів гостра гіперкаліємія часто спричиняється стресовими факторами, загостренням основної патології, зневодненням або введенням ліків, що змінюють гомеостаз калію. Поряд з цим, в повсякденній клінічній практиці, ознаки життєво небезпечних електролітних зрушень, а саме гіперкаліємії, часто маскуються під ЕКГ ознаки гострого коронарного синдрому, порушень ритму та провідності з явищами гіпотензії та шоку. Рівень калію необхідно ретельно відстежувати в динаміці при лікуванні хворих на інфаркт міокарда, хронічну серцеву недостатність, хронічну хворобу нирок. Частоту моніторингу електролітних зрушень слід встановлювати індивідуально, враховуючи наявність супутніх захворювань пацієнта, прийому ліків з калійзберігаючим ефектом, таких як інгібітори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, наявності гіперкаліємії в анамнезі. Необхідно також враховувати швидкість підвищення концентрації калію. Так, у пацієнтів з хронічним і поступовим підвищенням рівня калію у крові, компенсаторні механізми можуть забезпечити толерантність до гіперкаліємії. Швидке підвищення рівня калію більш вірогідно призводить до життєво загрозливих аритмій. Відносними також можуть бути показники концентрації калію, так у хворого з атріовентрикулярною блокадою погіршення серцевих симптомів відбуватиметься при нижчій концентрації K+ , ніж у іншого пацієнта без такого ж стану. Єдиного консенсусу щодо класифікації, клінічного моніторингу та лікування пацієнтів з гіперкаліємією різної етіології на сьогодні чітко не визначено.Документ Морфологічне обґрунтування ефективності фотодинамічної терапії в комплексному лікуванні хронічного генералізованого пародонтиту(Полтавський державний медичний університет Poltava State Medical University, 2021) Шевченко, Василь Кирилович; Мельник, Владислав Леонідович; Костиренко, Олексій Петрович; Силенко, Юрій Іванович; Shevchenko, V. K.; Melnik, V. L.; Kostyrenko, O. P.; Silenko, Y. I.В дорослому віці захворювання пародонта зустрічається у 90-95% хворих. В комплексній терапії пацієнтів з даною патологією нами використовувались методи світлолікуванням приладом НВФ «Lux-Dent» серії «UFL-122». Мета дослідження – визначення впливу червоного та помаранчевого спектрів некогерентного випроміню-вання приладу «UFL-122» в комплексному лікуванні пацієнтів з генералізованим пародонтитом з морфологіч-ним та рентгенологічним підтвердженням клінічних результатів. Нами проводилась клінічна, лабораторна діагностика та комплексне лікування 52 пацієнтів з генералізо-ваним пародонти том віком від 35 до 61 року. Додатково застосовували світлолікування приладом «UFL-122», режим «R» з базовою довжиною хвилі 600-670 нм. (щільність світлового потоку 560 мВт/см2) і «О» з базовою довжиною хвилі 570-780 нм. (щільність світлового потоку 1300 мВт/см2). Рентгенологічне дослідження стану твердих тканин пародонту проводили у перше відвідування пацієнта і через 9 міс після лікування. Лабораторне дослідження патології пародонту проводили шляхом біопсії маргінальної ділянки ясен. Отриманий матеріал досліджували під мікроскопом. Результати морфологічних досліджень до лікування: при генералізованому пародонтиті в епітеліальному шарі відмічається перинуклеарна вакуолізація епітеліоцитів базальної мембрани. Завдяки вираженому мукоїдному набуханню та набряку сполучної тканини власної пластинки спостерігаються дезорганізаційні процеси базальної мембрани. Гістохімічними дослідженнями після фотодинамічного курсу лікування встановлено повноцінне відновлення структури базальної мембрани епітеліального шару та її клітин, які щільно з’єднані між собою десмосомними зв’язками. Епітеліальні шари мають всі ознаки природної диференціації, яка закінчується зроговілими клітинами плоского епітелію. В товщі сполучної тканини відмічається проліферація значної кількості фібробластів на різних етапах диференціації, що сприяє подальшому активному продуктивному процесу відновлення м’яких тканин пародонту.Документ Використання способу моделювання атланта (С1) людини за допомогою 3D скульптінгу(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Гринь, Володимир Григорович; Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Федорченко, Ігор Леонідович; Гринь, Владимир Григорьевич; Hryn, V. H.; Шерстюк, Олег Алексеевич; Sherstyuk, O. O.; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Svintsytska, N. L.; Федорченко, Игорь Леонидович; Fedorchenko, I. L.Завданням виховного і освітнього процесів є розкриття потенціалу і можливостей самореалізації кожного студента, як майбутнього фахівця в системі охорони здоров’я. Застосування сучасних наочних ана томічних препаратів є невід’ємною частиною лекційних, семінарських та практичних занять. У зв’язку з дефі цитом натуральних анатомічних препаратів для студентів Вищих медичних установ при вивченні дисципліни «Анатомія людини», щороку потрібно їх нове надходження для забезпечення педагогічного процесу через підвищене зношення і втрату належної якості. Проте в зв’язку з новими законами з біоетики, отримання на туральних людських препаратів максимально обмежено. Використання 3D моделей стало зручним спосо бом заміщення натуральних препаратів людини. Патентовані комп’ютерні розробки (моделі) для 3D друку оцінюються дорого. Тому нами зроблена спроба отримання таких 3D моделей по натуральним зразкам для масового виготовлення. Метою дослідження було розроблення способу моделювання першого хребця людини по натуральним зразкам для масового виготовлення і для забезпечення педагогічного процесу на кафедрі анатомії людини шляхом використання 3D-принтера «Flash Forgecreator» в програмі ZBrush з ABS пластика. Поставлена задача вирішується шляхом створення способу моделювання першого хребця (атланта) людини з ABS пластику за допомогою 3D-скульптінга в програмі ZBrush, що включає вивчення анатомічної будови натурального типового зразка першого шийного хребця, вимірювання розмірів всих анатомічних структур хребця за допомогою штангенциркуля (ГОСТ 166-89; свідоцтво № 1188/0315), створення 3D моделі в програмі ZBrush, друк на 3D-принтері «Flash Forgecreator». Використання запропонованого способу дозволяє отримати модель першого шийного хребця (атланта), який відповідає натуральним розмірам та який можна вивчати з різних боків, отримуючи вичерпне уявлення про форму та розміри, а також дозволяє чітко вивчити рельєф і геометрію отворів та борозен, одержати на очне уявлення про морфологічну будову першого хребця не використовуючи натуральні кісткові препарати. Запропонований спосіб має наукову і прикладну цінність, так як істотно полегшує завдання підготовки і проведення педагогічного процесу та морфологічних досліджень, розширюючи можливості отримання більш інформативних і об’єктивних результатів.Документ Профілактика і лікування пароксизмальних тахіаритмій серця в амбулаторно-поліклінічних умовах(Полтавський державний медичний університет, 2021) Капусник, Юрій Олексійович; Kapustnyk, Yu. O.Лікування і профілактика хворих із пароксизмальними тахіаритміями в амбулаторно-поліклінічних умовах є складною задачею для лікаря-кардіолога. Найбільш доцільним є використання для лікування і довготривалої профілактики пароксизмальних тахіаритмій у хворих із низькою фракцією викиду лівого шлуночка серця антиаритмічних засобів, які не спричиняють значного негативного інотропного ефекту. До них належать антиаритмічні препарати I класу рослинного походження (алапінін і гілуритмал) і III класу (аміодарон і соталол). Для профілактики пароксизмальних тахіаритмій антиаритмічні засоби I A підкласу (новокаїнамід, хінідин, дизопірамід) та I С підкласу (пропафенон, енкаїнід, флекаїнід) можуть використовуватися лише нетривалий період – упродовж 2-4 тижнів. Це обумовлено негативним інотропним ефектом цих антиаритмічних препаратів. Для довготривалої профілактики пароксизмальних тахіаритмій β-адреноблокатори можуть бути використані у хворих із фракцією викиду лівого шлуночка серця (ΔS%) не менше 45%. З метою лікування і профілактики пароксизмальних суправентрикулярних тахіаритмій високу ефективність має комбінована терапія, яка включає алапінін і серцевий глікозид (дигоксин або строфантин). Препаратами першого ряду для лікування і профілактики пароксизмальної шлуночкової тахікардії є аміодарон, лідокаїн, алапінін і новокаїнамід, другого ряду – дизопірамід, гілуритмал, пропафенон та третього ряду – β-адреноблокатори.Документ Порівняльний аналіз судинної відповіді синовіальної та кісткової тканини колінного суглобу щурів при експериментальному неспецифічному артриті та при введенні кріоконсервованої плаценти(Полтавський державний медичний університет, 2021) Пелипенко, Олександр Васильович; Pelypenko, O. V.Актуальність. Одна з сучасних гіпотез патогенезу остеоартриту безпосередньо стосується порушення кровообігу у суглобоутворюючих тканинах з подальшим розвитком дистрофічно-дегенеративних змін. Зважаючи на відсутність наявності судин у хрящовій тканині, особливо актуальною стає дослідження гемоциркуляторних процесів в субхондральній кістці та синовіальній оболонці в нормі та в умовах виникнення патологічного стану. Мета дослідження. Порівняльна оцінка стану мікроциркуляції субхондральної кістки та синовіальної оболонки колінних суглобів щурів в нормі, в умовах експериментального артриту та після впливу препаратів кріоконсервованої плаценти. Матеріал та методи. Експериментальне дослідження виконано на 115 білих щурах. З інтактною групою (10 тварин) порівнювались 3 контрольних групи по 35 тварин кожна, яким виконувалось: 1) моделювання каргінан-індукованого асептичного запалення колінного суглобу; 2) підшкірна імплантація фрагменту плаценти; 3) підшкірна імплантація фрагменту плаценти на фоні асептичного запалення колінного суглобу. Гістологічні препарати готували за загальними методиками з фарбуванням гематоксилін-еозином та за Ван Гізоном. Результати. Наповнення судин кісткової і, особливо, синовіальної тканин характерно було для перших трьох діб експерименту в усіх групах дослідження. Реакція мікроциркуляторного русла у групі, де моделювалось асептичне запалення, відрізнялась зміною вказаного стану стадією ішемізації тканин. У групі тварин, яким вводилась кріоконсервована плацента, навпаки тривалий час відмічалась наявність сладж – феномену, що свідчило про фізіологічність та зворотність процесу. Введення кріоконсервованої плаценти на фоні асептичного запалення нівелювало ішемічні явища, активізувало процеси ангіо- та остеогенезу. Висновки. Мікроциркуляторна система синовіального та кісткового компонентів суглобу синхронізована при відповіді на вплив патологічних чинників. Синовіальна оболонка, як більш чутлива, раніше включається в метаболічні трансформації. Кісткова складова відрізняється відносною стабільністю – пізніше потерпає деструктивних змін та раніше реорганізується. Введення кріоконсервованої плаценти дозволяє значно зменшити негативний вплив запального процесу при експериментальному остеоартриті.Документ Професор Шерстюк Олег Олексійович(МОЗ України, Полтавський державний медичний університет, 2021) Свінцицька, Наталія Леонідівна; Гринь, Володимир Григорович; Білаш, Валентина Павлівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Устенко, Роман Леонідович; Каценко, Андрій Любославович; Литовка, Володимир Вікторович; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Гринь, Владимир Григорьевич; Билаш, Валентина Павловна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Устенко, Роман Леонидович; Каценко, Андрей Любославович; Литовка, Владимир Викторович; Svintsitska, N. L.; Hrin, V. H.; Bilash, V. P.; Piliugin, A. V.; Ustenko, R. L .; Katsenko, A. L.; Lytovka, V. V.Документ Особливості клініко-лабораторних показників та клінічного перебігу псоріазу у хворих із супутнім аліментарним ожирінням(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ємченко, Яна Олександрівна; Іщейкін, Костянтин Євгенович; Кайдашев, Ігор Петрович; Yemchenko, Ya. O.; Ishhejkin, K. Ye.; Kaidashev, I. P.Псоріаз є найбільш розповсюдженим хронічним, генетично детермінованим аутоімунним поліетіологічним запальним захворюванням з порушенням епідермальної проліферації, що провокується екзогенними і ендогенними факторами, а також проявляється еритематозно - лускатими елементами, папулами і бляшками. За результатами проведених клініко – епідеміологічних досліджень, на псоріаз хворіє біля 3-4 % населення нашої планети, незалежно від статі, віку та етнічної групи, при цьому питома вага цієї патології в загальній структурі шкірних хвороб сягає, за даними різних авторів, від 1% до 40%. Однак, незважаючи на значне поширення псоріазу та на велику кількість робіт з цієї проблеми, до сих пір немає єдиного погляду на патогенез цього дерматозу. Для об’єктивного розуміння патогенезу псоріазу необхідно також враховувати недостатньо вивчену коморбідність цієї патології. Останнім часом доведений безперечний зв’язок між псоріазом і ожирінням. В літературі широко висвітлюється питання про ідентичні патогенетичні механізми запальних процесів при псоріазі і ожирінні, що формують порочне коло на рівні імунної системи, яке необхідно розірвати для успішного лікування даних захворювань. У цьому досліджені ми вивчали клінічну картину захворювання, вимірювали антропометричні показники, визначали ступінь ожиріння по індексу маси тіла, аналізували анамнез життя і захворювання, проводили дослідження клінічного і біохімічного аналізів крові та досліджували показники системного запалення в сиворотці крові. За результатами проведеного дослідження виявлено, що аліментарне ожиріння у хворих на псоріаз призводить до метаболічних порушень, ускладнює перебіг дерматозу, впливає на погіршення дерматологічного індексу якості життя пацієнтів, неефективності стандартних методів терапії та частих загострень псоріатичної хвороби. Тому перспективою подальших досліджень є більш поглиблене вивчення коморбідності псоріатичної хвороби, що дозволить виявити нові мішені терапії даного дерматозу, а також для попередження ускладнень та більш ефективного лікування даної патології.Документ Electronic microscopic substantiation of populations of macrophages in interstitial space on the seeds of control and intactive intaint rats(Полтавський державний медичний університет, 2021) Stetsuk, Ye. V.; Shepitko, V. I.; Nebesna, Z. M.; Boruta, N. V.; Yakushko, O. S.; Rud, M. V.; Стецук, Євген Валерійович; Шепітько, Володимир Іванович; Небесна, Зоя Михайлівна; Борута, Наталія Володимирівна; Якушко, Олена Святославівна; Рудь, Марія ВолодимирівнаIntroduction. The transmission of genetic material to the next generation is the basic principle of species preservation. In this case, the immune system performs the function of protection against genetically foreign material, and plays a crucial role in maintaining structural and functional homeostasis of the organism. It functions in close connection with the surrounding organs, tissues and cells, among which the main ones are macrophages, which are present in all mammalian tissues and form a widespread system in the body. They help maintain homeostasis by responding to internal and external changes in the body, not only as phagocytes in protection against microbes, in the removal of dead and aging cells, but also through the functions of nutrition, cell regeneration and cell regulation. Thus, the phagocytic system, in comparison with the nervous and endocrine systems, can be adapted, regulated and able to perform trophic, protective functions, both locally and systemically. The aim of this study was to establish the diversity of populations and to describe the electronograms of the interstitial space macrophages of the rat’s testes in control and intact group of animals. Object and methods. The study was performed on 20 adult male rats. Animals were randomly divided into 2 groups: control (10 animals) and intact (10 animals). Animals in the control group were injected with saline in dosage 0.3 ml in the thigh. Preparation of material for electron microscopic studies of the interstitial space structures of the testis was performed according to the generally accepted method. Results and discussion. Studying the cells of the macrophage series of connective tissue, we found that in the interstitial space, depending on the location, two groups of macrophages were clearly distinguished, both in the control group and in the intact group of animals. The first type of macrophages, these are cells that were mostly located near blood vessels, were located alone or in groups – interstitial macrophages. The second population consisted of macrophages, which we identified as parietal. Conclusions. Based on the evaluation of electronograms of the testes interstitial space, we found that macrophages, localized in the interstitial space, consisted of two groups, parietal and interstitial.Документ Гетерогенність чинників, що впливають на розвиток алергічних захворювань(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ляховська, Наталія Вячеславівна; Сакевич, Вікторія Дмитрівна; Тимчук, Лілія Юріївна; Ляховський, Вячеслав Іванович; Liakhovska, N. V.; Sakevich, V. D.; Timchuk, L. Yu.; Liakhovskiy, V. I.Алергічні захворювання, включаючи астму, алергічний риніт та дерматит, є мультифакторними захворюваннями, які досить часто проявляються у ранній період життя і зберігаються до зрілого віку. На патофізіологію та клінічний перебіг цих захворювань впливає взаємодія між генами та вплив факторів навколишнього середовища, таких як аероалергени, пасивне куріння, інфекції та інші. Використання деяких традиційних маркерів, таких як шкірні тести, визначення параметрів функції легень, рівня загального імуноглобуліну Е, а також клінічні симптоми для діагностики конкретних підтипів астми та інших алергічних захворювань являється недостатнім через гетерогенну патофізіологію фенотипів. Комплекс зовнішніх факторів, які впливають на плід, а потім і на людину протягом усього життя, називається експозомом. Експозом охоплює кілька доменів від популяції до молекулярних рівнів і, у поєднанні з генетичними факторами, являється ключем для розуміння фенотипового різноманіття, яке спостерігається у хворих на алергічну патологію. Експозомальні домени класифікуються на неспецифічні (людські та природні фактори, що впливають на популяцію), специфічні (наприклад, такі як вологість, ультрафіолетове випромінювання, дієта, забруднення, алергени, жорсткість води) та внутрішні (шкірна та слизова мікробіоти). Окремою, надзвичайно актуальною ланкою у розвитку алергічних захворювань – є психоемоційний стан пацієнтів. Існує велика кількість досліджень, в яких показано позитивний вплив психологічних втручань на клінічний результат перебігу алергічних захворювань. Відмічено зменшення кількість та тяжкість нападів бронхіальної астми у хворих, що паралельно з стандартною схемою лікування, консультувалися у психолога. Чітко просліджується взаємозв’язок стану нервової системи та стану шкіри при алергічний захворюваннях. Часто психологічний дисонанс виникає на тлі шкірних захворювань. Існують факти, що підтверджують вплив консультацій психолога на повільне відновлення нормального співвідношення Th1/Th2, яке є ключовим в імунній відповіді при алергії. Проте подальші дослідження є необхідними, оскільки вони дадуть можливість довести прямий зв’язок між клінічним та імунними змінами та психологічними втручаннями при алергічних захворюваннях.Документ Кінетика зростання лінійних розмірів, площі зрізів питомої і загальної площі поверхні кардіоміоцитів у ранньому постнатальному онтогенезі щурів Вістар(Полтавський державний медичний університет, 2021) Загоруйко, Геннадій Євгенович; Марциновський, В. П.; Загоруйко, Ю. В.; Філатова, Валентина Луківна; Шмуліч, О. В.На протязі 45 діб після народження щурів в міокарді ЛШ відбуваються безперервні процеси зростання довжини і ширини 2я – КМЦ відповідно від 25 до 81±5 мкм та від 9,1 (н/р) до 15,3 ± 0,5 мкм. Площі повздовжнього і поперечного зрізів КМЦ зростають відповідно від 227 (н/р) до 1240 ±20 мкм2 та від 65 до 184±10 мкм2 . За цей період часу реальна площа поверхні КМЦ зростає від 1470 до 5170± 200 мкм2 . У процесі постнатального кардіоміогенезу складчаста форма поверхні 2я-КМЦ поступово набуває прямої форми. Найбільш активний процес випрямлення (згладжування) сарколеми і збільшення площі її поверхні, спостерігається на протязі перших 30 діб після народження щурят. Це зумовлено інтенсивним збільшенням лінійних розмірів 2я-КМЦ. До 30-ї доби закінчується формування вставних дисків і реальна форма більшості 2я-КМЦ наближається до форми кругового циліндру. Це дозволяє визначати реальну (р) площу поверхні 2я-КМЦ за допомогою емпірічної формули SКМЦ(р) ≈ SКМЦ х k. У цій формулі SКМЦ – загальна площа поверхні 2я-КМЦ апроксимованих круговим циліндром, у якого D і L, відповідно, ширина і довжина КМЦ. Критерієм наближення значень SКМЦ → SКМЦ(р) є показник «k» – коефіцієнт апроксимації. Цифрові значення «k» визначають за формулою k = Sv КМЦ(р) / Sv КМЦ. У наведеній формулі Sv КМЦ – питома площа поверхні кругового циліндру. Цифрові значення показника Sv КМЦ(р) визначають при морфометрії напівтонких зрізів міокарду ЛШ методом «випадкових ліній в комбінації з точковим методом». Для цього потрібно використовувати квадратну решітку в окулярі світлового мікроскопа. В результаті проведених досліджень нами було встановлено, що при t ≥ 30 діб, апроксимація форми 2я-КМЦ круговим циліндром цілком виправдано і дозволяє з достатньою точністю визначати значення SКМЦ(р) за допомогою коефіцієнта апроксимації «k». Запропонований метод визначення цифрових значень SКМЦ(р) скоротливих КМЦ цілком об’єктивний, наочний і простий в процесі проведенння обчислювальних процедур.Документ Особливості перебігу коморбідної патології у хворих, що перебувають на програмному гемодіалізі з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу(Полтавський державний медичний університет, 2021) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Rustamian, S. T.У світі досить багато уваги приділяється вивченню різноманітних факторів ризику, які впливають на виживаність, а також смертність хворих, що перебувають на нирково-замісній терапії. В Україні поки що недостатньо уваги надається вивченню даних факторів. Не дивлячись на успішне зниження показників смертності та збільшення тривалості життя у хворих, що перебувають на програмному або амбулаторному, тобто перитонеальному, діалізах, показники смертності від ускладнень у діалізних хворих в 6-8 разів вище ніж в загальній популяції. Вивчення коморбідної патології у пацієнтів із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності має велике значення. Розуміння особливостей коморбідності у діалізних пацієнтів сприятиме подальшому вдосконаленню діагностики, а також раціонального медикаментозного лікування. Система розрахунку індексу коморбідності дозволяє лікарям провести оцінку рівня коморбідності, визначити прогностичні показники 10-річної виживаності та оптимізувати тактику лікування. Дана робота присвячена вивченню особливостей перебігу коморбідної патології у хворих, що перебувають на програмному гемодіалізі з урахуванням наявності ЦД 2-го типу. У дослідженні залучено 93 хворих, які лікувалися на базі центру нефрології та діалізу КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Дослідна група – 44 хворих, що перебували на нирково-замісній терапії, а саме на програмному гемодіалізі, і 49 хворих – контрольна група з хронічної хворобою нирок І-ІІ стадії. В свою чергу 44 хворих з дослідної групи були розподілені на дві підгрупи: 20 хворих з діагнозом діабетична нефропатія, інші 24 – неметаболічні захворювання. З 49 хворих контрольної групи – 26 хворих з діабетичною нефропатією, інші 23 хворих без діабетичної нефропатії відповідно. Для проведення розрахунку індексу коморбідності прогностичних показників ризику летальності протягом року та 10 – річної виживаності була використана система за Charlson. Під час проведеного дослідження було виявлено, що у жодного хворого з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності немає мононозологічної патології, а виявляються інші коморбідні стани, а саме: вторинна анемія, артеріальна гіпертензія, ураження серцево-судинної системи (гіпертрофія лівого шлуночку, хронічна серцева недостатність, порушення ритму та/або провідності), вторинний гіперпаратиреоз, захворювання периферичних судин і т.д. У структурі незалежно від наявності чи відсутності цукрового діабету найбільш поширеними ускладненими коморбідними станами є вторинна анемія, яка спостерігається у всіх досліджуваних групах, артеріальна гіпертензія 95% і 91,6% та вторинний гіперпаратиреоз, що посідає третє місце та складає 90% та 83,3% у дослідній групі з цукровим діабетом та дослідній групі без цукрового діабету відповідно. Звертає увагу різниця у відсотковому співвідношенні ураження серцево-судинної системи, периферичних судин, сітківки та цереброваскулярні ураження. У дослідній групі з цукровим діабетом вищі показники уражень цих систем аніж у дослідній групі без цукрового діабету, що вказує на негативний вплив цукрового діабету на уражені органи та системи (окрім уремічної інтоксикації внаслідок хронічної ниркової недостатності). Середні показники індексу коморбідності з віком мають тенденцію до збільшення як у чоловіків так у жінок. Найбільші середні показники визначаються у дослідній групі з цукровим діабетом у жінок та чоловіків старше 50 років (8,3±0,8 та 8,6±1,3 відповідно). За результатами обчислення індексу коморбідності для визначення 10-річної виживаності виявлено, що в дослідній групі з цукровим діабетом, незалежно від віку та статі, 100,0% пацієнтів мають низький відсоток 10-річної виживаності – 21% та нижче. Результати аналізу дослідної групи без цукрового діабету дещо різняться по відношенню до дослідної групи з цукровим діабетом. Так, 1 (4,2%) пацієнт має 77% 10-літньої виживаності, 3 (12,5%) пацієнта мають 53% 10-річної виживаності. Порівнюючи контрольну групу з цукровим діабетом з контрольною групою без цукрового діабету, виявлено, що 21% і нижче 10-річної виживаності мають 9 (34,6%) хворих контрольної групи з цукровим діабетом, тоді як у контрольній групі без цукрового діабету тільки у 2 хворих (8,7%). 99% 10-річної виживаності мають 8 (34,9%) хворих з контрольної групи без цукрового діабету, тоді як в контрольній групі з цукровим діабетом хворих з таким відсотком не виявлено, що наново вказує на негативний вплив цукрового діабету на перебіг ниркових патологій.Документ Стан гігієни порожнини рота, кислотостійкість емалі зубів та їх взаємозв’язок з гігієнічним вихованням у підлітків 15-18 років(Полтавський державний медичний університет, 2021) Каськова, Людмила Федорівна; Дрозда, Іванна Іванівна; Уласевич, Лариса Павлівна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Дрозда, Иванна Ивановна; Уласевич, Лариса Павловна; Kaskova, L. F.; Drozda, I. I.; Ulasevich, L. P.Результати, які ми отримали під час обстеження підлітків, свідчать про те, що студенти коледжу у всі вікові періоди від 15 до 18 років мають гігієну порожнини рота, що гірша, ніж у іншого досліджуваного нами контингенту та не мають вірогідної різниці показників в залежності від віку. У 15 – річних підлітків, які відвідують коледж середній показник гігієни порожнини рота за індексом Федорова-Володкіної знаходився на рівні незадовільного, в 16, 17 та 18-річних – поганого. За індексом Гріна-Вермільона виявлена задовільна, а в 18-річних незадовільна гігієна порожнини рота. Стан гігієни порожнини рота у студентів університету в 17 та 18 років знаходиться в межах задовільного, відповідає показникам школярів та кращий, ніж у підлітків, які навчаються в коледжі. Недостатня гігієна порожнини рота впливає на кислотостійкість емалі, і особливо це помітно у студентів коледжу, в яких середні значення показника тесту емалевої резистентності у всіх вікових групах вірогідно гірші, ніж у відвідувачів школи і університету. У всіх групах дослідження середній показник відповідав помірній резистентності емалі, але спостерігалася вірогідна різниця числових показників. Найгірші значення виявили у підлітків коледжу. Для виявлення можливих керованих факторів, які призвели до такої ситуації, нами проведене анкетуван- ня досліджуваного контингенту. При аналізі відповідей на запитання “Як Ви оцінюєте стан Ваших зубів?” ми виявили певну відмінність відповідей в залежності від віку пацієнтів та від того, де навчаються підлітки. Найменше вимогливі до свого зовнішнього вигляду підлітки, які навчаються в коледжі. Так оцінюють свій стан на відмінно 21% опитаних з цієї групи, тоді як в школі 16%, а в університеті 9%. Спостерігається тенденція збільшення з віком кількості підлітків, які на відмінно оцінюють стан своїх зубів та ясен. Вважають його хорошим 54% студентів коледжу, 49% школярів та 42% студентів університету, задовільним – 18%, 23%, 40% відповідно, поганим -3%,5%,7% відповідно. На запитання “Чи Ви задоволені виглядом Ваших зубів?” мали схожі відповіді. Найбільша кількість задоволених була серед підлітків коледжу – 73%, найменша серед студентів університету – 64%. Ми проаналізували відповіді обстежених на запитання “Як часто на протязі останніх 12 місяців Ви відчували зубний біль?” та виявили, що студенти коледжу найбільш часто мали такі відчуття (часто – 12% та інколи – 62%), а студенти університету – 3% та 35% відповідно, що свідчить про значну кількість нелікованих зубів з приводу карієсу та його ускладнень. “Скільки разів Ви відвідували стоматолога протягом останнього року?” на це запитання 32% студентів коледжу відповіли, що не відвідували взагалі стоматолога протягом останнього року, школярів – 13%, а студентів університету – 18%. На запитання “Як часто Ви чистите зуби?” 11% підлітків, які навчаються в коледжі відповіли, що чистять зуби інколи, школярів і студентів університету – 4% і 1% відповідно. Вивчення стану гігієни порожнини рота, кислотостійкості емалі проводили у 540 підлітків віком від 15 до 18 років, які навчалися в школі, коледжі, університеті в місті Чернівці. Серед них проведене анонімне анкетування. Анкета в модифікації П.А. Леуса (2013), вміщувала 11 індикаторів-питань за системою EGOHID 11. Вивчені нами показники гігієни порожнини рота та кислотостійкості емалі та проведене анкетування пацієнтів дозволили виявити їхнє ставлення до свого стоматологічного здоров’я та визначити фактори ризику виникнення карієсу зубів у них. Найбільшої уваги потребує когорта підлітків, які навчаються в коледжі. Вони найменш вимогливі до свого стоматологічного здоров’я, що призводить до поганої гігієни порожнини рота, зниження резистентності твердих тканин зубів та обумовлює збільшення показників інтенсивності карієсу. Запорукою покращення стоматологічного здоров’я підлітків є проведення роз’яснювальної роботи та профілактичних заходів. Важливим є те, що значна кількість підлітків (78%), які навчаються в коледжі, часто вживають солодкі продукти і напої та 43% пробували інколи закурити цигарку. Отримані результати спонукають до посилення санітарно-просвітницької роботи серед підлітків, особливо тих, які навчаються в коледжі. Запропонована схема проведення лікувально-профілактичних заходів серед підліткового населення, яка включає навчання гігієні порожнині рота та регулярний моніторинг її стану, рекомендації по здоровому способу життя, раціональному харчуванню, необхідність регулярного відвідування стоматолога з метою своєчасного лікування карієсу та його ускладнень та отримання рекомендацій з приводу підвищення резистентності твердих тканин зубів та тканин пародонтаДокумент Чарівної душі людина, подорож «Вглиб душі» (До ювілею професора Куроєдової Віри Дмитрівни)(Полтавський державний медичний університет, 2021) Галич, Людмила Борисівна; Виженко, Євгеній Євгенович; Стасюк, Олексій Анатолійович; Сокологорська-Никіна, Юлія Костянтинівна; Петрова, Анна Володимирівна; Ніколішин, Ігор Анатолійович24 січня 2021 року виповнилося 70 років професору кафедри післядипломної освіти лікарів – ортодонтів Куроєдовій Вірі Дмитрівні.Документ Концептуальний аналіз перебігу травматичної хвороби у хворих на фоні політравми(Полтавський державний медичний університет, 2021) Кравченко, Сергій Павлович; Сухенко, Ю. М.; Kravchenko S. P.; Sukhenko Yu. M.Окремим питанням організації надання медичної допомоги пацієнтам із політравмою присвячено численні наукові дослідження. При цьому у вітчизняній та зарубіжній літературі недостатню увагу приділено вивченню питання, щодо можливості використання прогностичних критеріїв для обґрунтування лікувальної тактики у пацієнтів із політравмою. Під політравмою розуміють одномоментне ушкодження двох і більше анатомічних ділянок, при яких спостерігається порушення життєво важливих функцій організму. Останніми десятиліттями, незважаючи на значні досягнення хірургії, травматології, анестезіології та реанімації, в Україні, як і майже в усьому світі, спостерігається значне підвищення рівня, тяжкості травматичних ушкоджень людини та летальності внаслідок їх. Зростання кількості ушкоджень життєво важливих органів, великі витрати виробничих і матеріальних сил на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію хворих із травматичною хворобою, надають цій проблемі особливої актуальності й величезного соціального та медичного значення. Метою дослідження було провести аналіз критеріїв для прогнозування варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у пацієнтів із політравмою на основі порівняльної оцінки прогностичної цінності шкал ВПХ-П, ISS, ВПХ-СП, RTS, ШЦН, TRISS. Проаналізовано 120 історій хвороб пацієнтів з діагнозом – політравма. Переважну причину травм становили автодорожні (55,1%) та механічні (28,5%) травми. Так тяжка травма двох і більше анатомічних ділянок мала місце у 52,2% пацієнтів, тяжка поєднана черепно-мозкова травма мала місце у 33,8% пацієнтів, тяжка поєднана травма живота мала місце у 8,2% пацієнтів, тяжка поєднана травма грудей мала місце у 2,9% пацієнтів, тяжка множинна травма кінцівок та тазу мала місце у 2,4% пацієнтів, тяжкі комбіновані термомеханічні ураження мали місце у 0,5% пацієнтів. Встановлено, що сприятливий перебіг гострого періоду травматичної хвороби зі стабілізацією стану протягом 48 годин має місце у 55,1% пацієнтів із політравмою; невизначений перебіг зі стабілізацією стану пізніше 48 годин – у 26,1%; несприятливий перебіг із відсутністю стабілізації стану – у 18,8%. Основними факторами несприятливого перебігу гострого періоду травматичної хвороби є: вкрай тяжкі та критичні ушкодження головного мозку, шок III ступеня та глибока кома. При прогнозуванні варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у постраждалих з політравмою максимальну прогностичну цінність мають шкали ВПХ-П (AUC1=0,86; AUC2=0,92) та RTS (AUC1=0,86; AUC2=0,95). Критерії сприятливого прогнозу – тяжкість пошкоджень за шкалою ВПХ-П менше 15 балів та тяжкість стану при надходженні за шкалою RTS більше 4,1 бала. Критерії несприятливого прогнозу – тяжкість пошкоджень за шкалою ВПХ-П 19 балів і більше, тяжкість стану при надходженні за шкалою RTS 2,0 бала та менше. Критерії сумнівного прогнозу – відповідні проміжні значення шкал. Для прогнозування варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у пацієнтів з політравмою можуть бути використані шкали ВПХ-П, ВПХ-СП, RTS та TRISS, медіани значень яких мають достовірні відмінності у групах пацієнтів із сприятливим, невизначеним та несприятливим перебігом гострого періоду травматичної хвороби. Серед шкал оцінки тяжкості пошкоджень більшу прогностичну цінність має шкала ВПХ-П у порівнянні зі шкалою ISS: у шкали ВПХ-П діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону – менше 15 балів (AUC=0,86); для несприятливого – 19 балів та більше (AUC=0,92); у шкали ISS діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону менше 25 балів (AUC=0,69); для несприятливого – 42 бали і більше = 0,74). Шкали для оцінки тяжкості стану при надходженні ВПХ-СП і RTS мають співставиму прогностичну цінність: у шкали ВПХ-СП діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону – менше 37 балів (AUC=0,88); для несприятливого – 57 балів та більше (AUC=0,94); у шкали RTS діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону понад 4,1 бала (AUC=0,86); для несприятливого – 2,0 бала та менше = 0,95). Серед комплексних шкал більшу прогностичну цінність має шкала TRISS у порівнянні зі шкалою ШЦН: у шкали TRISS діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону – понад 0,7 балів (AUC=0,86); для несприятливого – 0,3 бала та менше (AUC=0,94); у шкали ШЦН діапазон значень для сприятливого прогностичного діапазону менше ніж 20 балів (AUC=0,85); для несприятливого – 20 і більше балів = 0,84). Таким чином, при прогнозуванні варіанта перебігу гострого періоду травматичної хвороби у постраждалих з політравмою максимальну прогностичну цінність мають шкали ВПХ-П (AUC1=0,86; AUC2=0,92) та RTS (AUC1=0,86; AUC2=0,95).Документ Вплив лікувально-профілактичного комплексу на біохімічні параметри ротової рідини дітей молодшого шкільного віку з надмірною масою тіла і ознаками запалення в тканинах пародонту(Полтавський державний медичний університет, 2021) Шешукова, Ольга Вікторівна; Костенко, Віталій Олександрович; Акімов, Олег Євгенович; Онищенко, Анастасія Вікторівна; Sheshukova, O. V.; Kostenko, V. O.; Akimov, O. Ye.; Onyschenko, A. V.Якісна гігієна порожнини рота впливає на стан зубів, пародонту та слизової оболонки порожнини рота, що, в свою чергу, прямо та опосередковано впливає на стан організму в цілому. Формування в молодшому шкільному віці навичок і алгоритмів по догляду за порожниною рота є важливим завданням лікаря-стоматолога. Зневажливе ставлення до просвітницької та роз’яснювальної роботи лікарем-стоматологом може привести до фіксації хибних уявлень про правильну гігієну порожнини рота у дітей, що призведе до неякісного догляду за ротовою порожниною і, як наслідок, сприятиме збільшенню частоти запальних захворювань пародонту. Метою нашого дослідження було встановити вплив лікувально-профілактичного комплексу на активність ферментів циклу оксиду азоту, інтенсивність перекисного окислення ліпідів, концентрацію нітритів і церулоплазміну в слині дітей молодшого шкільного віку при надмірній вазі і наявності ознак запалення в тканинах пародонта. Дослідження було проведено в м. Полтава, обстежено 628 дітей 1-4 класів у віці 6-11 років, з них у дослідження було включено 81 учень без супутніх соматичних захворювань. У всіх досліджуваних групах був застосований авторський метод лікування і профілактики захворювань пародонту, який включав в себе: професійну і індивідуальну гігієну порожнини рота; використання в якості гігієнічного засобу зубну щітку MAY dent середньої жорсткості special care cупер чистка; застосування зубної пасти «Новий Жемчуг. Хвойний бальзам» для чищення зубів 2 рази на добу; ополіскування дитячим ополіскувачем «Новий Жемчуг. Полуниця » в обсязі – один ковпачок на одну процедуру ополіскування 2 рази на добу; нанесення тонким шаром 2-3 рази на день – щоденно протягом 4-6 днів профілактичного антипародонтитного гелю «Abigel». Запропонований авторський метод лікування і профілактики захворювань пародонту ефективно нормалізує функціонування окремих ферментів циклу оксиду азоту та знижує інтенсивність перекисного окиснення ліпідів у ротовій рідині дітей молодшого шкільного віку з ознаками катарального гінгівіту і підвищеною масою тіла. Підвищена маса тіла у дітей молодшого шкільного віку призводить до посилення процесів перекисного окислення ліпідів і концентрації церулоплазміну в ротовій рідині.Документ Актуальність міждисциплінарної інтеграції при вивченні медичної біології та її роль у професійній підготовці фахівців медичної галузі(Полтавський державний медичний університет, 2021) Кінаш, Оксана В'ячеславівна; Kinash, O. V.В основі міждисциплінарної інтеграції лежить поняття міждисциплінарності, яка передбачає взаємодію між двома або кількома різними дисциплінами. Міждисциплінарна інтеграція базується на взаємодії між теоретичними і клінічними дисциплінами, передбачає обмін ідеями та поєднує окремі концепції, технології і наукові дані, мета та завдання яких узгоджуються в єдиному освітньому процесі. Зміст кожної з навчальних дисциплін є частиною предметного відображення явища чи процесу та передбачає їхню інтеграцію у цілісну картину майбутньої професійної діяльності. Медична біологія, яку здобувачі вищої освіти Полтавського державного медичного університету вивчають на першому курсі навчання, виконує важливу роль у вивченні теоретичних та профільних клінічних дисциплін, а також для медичної освіти загалом. Вона тісно пов’язана з дисциплінами, які вивчаються на теоретичних кафедрах “вертикальними” інтеграційними зв’язками (гістологією, цитологією та ембріологією, латинською мовою, мікробіологією, біоорганічною хімією, фізіологією) та закладає фундамент для подальшого засвоєння здобувачами освіти знань та вмінь на клінічних дисциплінах (педіатрії, клінічній генетиці та імунології, інфекційних хворобах та ін). Беззаперечно, медична біологія разом з іншими теоретичними дисциплінами, відіграє суттєву роль в опануванні предметів, що вивчаються на старших курсах медичних вузів, формуючи з ними тісні інтеграційні зв’язки. В сучасному освітньому просторі за допомогою міждисциплінарного підходу до навчання, здобуття вищої медичної освіти перетворюється у цілісний навчально-виховний процес, який має спільну структуру та виконує єдині функції, поєднуючи вивчення теоретичних і професійних дисциплін. Ефективній реалізації міждисциплінарної інтеграції сприяє використання у навчанні інформаційнокомунікаційних технологій. Особливе значення при цьому має достатньо розвинена матеріально-технічна база та високий рівень професіоналізму навчально-педагогічного колективу навчального закладу.Документ Особливості викладання навчальних дисциплін на клінічних кафедрах при підготовці лікарів-стоматологів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Локес, Катерина Петрівна; Аветіков, Давид Соломонович; Яценко, Ігор Володленович; Розколупа, Олександр Олексійович; Lokes, K. P.; Avetikov, D. S.; Yatsenko, I. V.; Rozkolupa, O. O.Підготовка високоерудованих, конкурентоспроможних спеціалістів медичного та стоматологічного профілю, які постійно розвиваються та самовдосконалюються є основною задачею вищих медичних закладів освіти. Для досягнення такої мети необхідний симбіоз викладача та здобувача вищої освіти, за умов взаємної зацікавленості в отриманні результату. Результати досліджень та їх обговорення. Розвиток інтелектуально-творчого потенціалу у здобувачів вищої медичної та стоматологічної освіти проводиться тільки протягом усього багаторічного процесу навчання, що поступово формує потенціал для підготовки високоефективного спеціаліста. Існує значна кількість факторів, що впливають на рівень зацікавленості здобувачів вищої освіти у навчанні. Вони представлені ефективною роботою викладача, вмілим використанням інноваційних технологій навчання, якістю подачі матеріалу, формами, методами та прийомами проведення занять, ставленням викладача до майбутніх спеціалістів. Важливою умовою педагогічної діяльності викладачів вищої медичної школи є формування у здобувачів освіти навичок та умінь вчитися, самостійно відбирати найважливішу та потрібну інформацію. Сутність формування навчальної діяльності полягає у створенні мотивів до освіти, які мають спрямовувати молодь до активного оволодіння знаннями, вміннями, навичками. Найбільш потужним мотивом до оволодіння знаннями є навчальні ситуації, що створюються педагогом, та особистий успіх і самоствердження осіб, що навчаються, які також стимулюються педагогом. Для ефективного навчання на клінічних кафедрах необхідно постійно активізувати пізнавально-навчальну діяльність здобувачів освіти та зосереджувати їх увагу на отриманні необхідних практичних навичок, поступово формуючи самостійність майбутніх лікарів-стоматологів при прийнятті вірних рішень стосовно кожного клінічного випадку. Висновок. Таким чином, підготовка майбутніх лікарів-стоматологів вимагає від професорсько-викладацького складу використання не тільки класичних, а й новітніх, часто інтерактивних, методик проведення практичних занять та постійного самовдосконалення.Документ Походження і дидактичне значення деяких епонімічних термінів в курсі медичної біології(Полтавський державний медичний університет, 2021) Єрошенко, Галина Анатоліївна; Клепець, Олена Вікторівна; Рябушко, Олена Борисівна; Ваценко, Анжела Володимирівна; Улановська-Циба, Наталія Аркадіївна; Передерій, Ніна Олександрівна; Шевченко, Костянтин ВасильовичМедична біологія є однією з фундаментальних дисциплін медико-біологічного циклу, що спрямована на формування понять про основні закономірності життєдіяльності людини на всіх рівнях організації життя. Знання, які отримують здобувачі освіти при вивченні даного курсу, мають велике практичне значення, оскільки його навчальний матеріал пов’язаний із багатьма теоретичними та клінічними дисциплінами. Сучасні навчальні літературні джерела з медичної біології містять велику кількість епонімічних термінів, які відбивають визнання особистого внеску видатних вчених та відомих лікарів у розвиток медичної науки і практики та є культурно-історичною складовою професійної мови медицини. Використання епонімічних термінів робить навчальний матеріал більш лаконічним та емоційно забарвленим, наближає його до фахового рівня лікаря-спеціаліста. Студенти краще краще орієнтуються у навчальному матеріалі і швидше запам’ятовують складні епонімічні терміни, якщо розуміють їх походження. Зазвичай у навчальній літературі більшість епонімів використовується без розʼяснення їх походження. У звʼязку з цим виникає необхідність зосередити увагу учасників навчального процесу на історії виникнення та формування деяких медико-біологічних епонімів. Метою роботи є провести аналіз термінів-епонімів (цикл Кребса, комплекс Гольджі, тільця Барра, тільця Девідсона) та окреслити їх дидактичне значення в курсі медичної біології при вивченні біології клітини. Результати проведеного аналізу засвідчили, що розглянуті епонімічні терміни посідають важливе місце у вивченні багатьох тем практичного курсу медичної біології. Ознайомлення здобувачів освіти із походженням і становленням епонімів дозволяє глибше розкрити сутність біологічних об’єктів, явищ і закономірностей, провести інтеграційні зв’язки з іншими дисциплінами, розширити науковий та культурний кругозір студентів, сприяти засвоєнню ними професійної мови. Представлений матеріал може бути використаний для поглибленого вивчення медичної біології, зокрема, при підготовці до Всеукраїнської студентської предметної олімпіади та організації науково-дослідної роботи студентів.Документ Життєвий та творчий шлях М. С. Скрипнікова: через призму життя(Полтавський державний медичний університет, 2021) Білаш, Сергій Михайлович; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Петро Миколайович; Проніна, Олена Миколаївна; Половик, Олександр Юрійович; Пирог-Заказнікова, Ангеліна Валеріївна; Коптев, Михайло Миколайович; Білич, Анатолій МиколайовичДев'ятнадцятого травня 2021 року ми датуємо 85 років від дня народження Скрипнікова Миколи Сергійовича – доктора медичних наук, професора, ректора ПМСІ, ПДМСІ, УМСА, завідувача кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії, Заслуженого діяча науки і техніки України.