Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2021, Том 21, вип. 3 (75)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/17108

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 50

Зміни активності індуцибельної синтази оксиду азоту при експериментальній діабетичній ретинопатії та способах її корекції
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Сірман, Я. В.; Савицький, І. В.; Прейс, Н. І.; Sirman, Y. V.; Savytskyi, I. V.; Preys, N. I.
Діабетична ретинопатія за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я – основна причина зниження зору та сліпоти при цукровому діабеті. Мета дослідження: аналіз змін активності індуцибельної синтази оксиду азоту при експериментальній діабетичній ретинопатії та при різних способах її корекції. Матеріал та методи. Дослідження проводилося на білих щурах лінії Вістар масою 180-200 г. Відповідно до задач тварини були розподілені на 7 груп: 1-а група – 60 інтактних тварин; 2-а група – 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію без подальшої корекції. 3 група-– 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію з подальшою корекцією гіперглікемії. 4 група – 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію з подальшою корекцією гіперглікемії, введенням афліберцепта та розчину L-аргініну. 5 группа – 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію з подальшою корекцією гіперглікемії, введенням афліберцепта та бромфенаку. 6 група – 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію з подальшою корекцією гіперглікемії, введенням афліберцепта, L-карнітіну та бромфенаку. 7 група – 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію з подальшою корекцією гіперглікемії, введенням афліберцепта, розчину L-аргініну та цитиколіну. Результати та висновки. Одержані результати свідчать про підвищення активності індуцибельної синтази оксиду азоту, починаючи із 30-ї та з подальшим прогресуванням на 60-у та 180-у доби експериментальної діабетичної ретинопатії, що свідчить про порушення фізіологічного шляху синтезу оксиду азоту. Корекція гіпоглікемічними засобами у 3-й групі мала позитивний ефект, але не була спроможна знизити активність індуцибельної синтази оксиду азоту, яка на 2-му та 3-му етапі підвищилася, тому виникла необхідність у застосуванні додаткових засобів. Застосування афліберцепту та донатора оксиду азоту у 4-й групі для корекції розвитку діабетичної ретинопатії суттєво знижувала активність індуцибельної синтази оксиду азоту (найбільш результативно на 180-у добу експерименту), проте не досягала контрольних показників. Доведено, що корекція, проведена у 5-й та 6-й групах значно знижувала активність індуцибельної синтази оксиду азоту але не досягала контрольних показників. У п’ятій групі на 180-у добу активність маркера навпаки підвищується. Максимально ефективною корекцією виявилось поєднання метформіну, афліберцепту, L-аргініну та цитиколіну щурам 7-ї групи, про що свідчить нормалізація рівню малонового діальдегіду на 60-у добу експерименту, а на 180-у було зафіксовано зниження вмісту маркера до контрольних показників.
Результаты эндоскопической диагностики кровотечений после операций, выполненных на органах брюшной полости
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Юсубов, И. А.; Гасымов, Н. А.; Шарифов, Э. Ю.; Yusubov, I. A.; Gasimov, N. A.; Sharifov, E. Y.
Цель исследования – провести сравнительный анализ эффективности методов эндовидеохирургической диагностики желудочно-кишечных и интроабдоминальных кровотечений, возникших после операций, выполненных на органах брюшной полости. Материалы и методы. В основную группу вошли больные (n=408), в диагностике которых активно использовался метод эндовидеохирургии. В контрольную группу вошли пациенты (n=102), которым для коррекции кровотечения, возникшего после аналогичных хирургических вмешательств, применялись традиционные хирургические методы. У 323 больных наблюдалось желудочно-кишечное кровотечение, а у 85 - интраабдоминальное кровотечение. Во всех наблюдениях был проведён эндоскопический гемостаз путём клипирования (n=57), подслизистой инфильтрации (n=32), электрокоагуляции (n=29), аргонноплазменной коагуляции (n=74) и комбинированных методик (n=54). Результаты и их обсуждение. 408 больных с клиническими признаками кровотечения в раннем послеоперационном периоде были обследованы с применением эндоскопической техники. Пациентам с подозрительными клиническими и лабораторными данными проводилось ультразвуковое исследование, что позволило выявить наличие свободной жидкости в одном или нескольких отделах брюшной полости. Лапароскопия была проведена в первых часах послеоперационного периода (n=17), в первый день послеоперационного периода (n=36), на второй день (n=19), на третий (n=8), на пятый (n=3), а на шестой день (n=2) случаях. Осложнения были исключены у 7 (16,0%) пациентов, несмотря на снижение артериального давления и уровня гемоглобина. Объем крови, обнаруженной в брюшной полости включая сгустки, составил от 30 мл до 2000 мл. Признаки продолжающегося кровотечения (преобладание большого количества жидкой крови с небольшим количеством сгустков) быжены в 49 (57,6%) наблюдениях, а признаки остановившегося кровотечения (наличие большого количества сгустков с небольшим количеством жидкой крови) - в 29 (34,1%) наблюдениях. Гемостаз обеспечили путём электрокоагуляции (n=35), клипирования (n=15), наложением швов (n=12) и тампонадой из мини-лапаротомического разреза (n=9). Желудочно-кишечное кровотечение наблюдалось у 323 больных, а интраабдоминальное кровотечение - у 85. В 8,4% (n=27) случаев подозрение на послеоперационное осложнение было исключено путём эндоскопических обследований. В 91,6% (n=296) клинических наблюдений подтвердилось раннее послеоперационное кровотечение или признаки нестойкого гемостаза с риском повторного кровотечения. В случае подозрительных клинико-абораторных данных, указывающих на интраабдоминальные кровотечения, диагностическая лапароскопия позволила исключить осложнения у 16,0% больных, несмотря на снижение артериального давления и уровня гемоглобина.
Вплив показника OHIP-49 на вибір матеріалу реставрації зубів фронтальної групи
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Водоріз, Ярослав Юрійович; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Браїлко, Наталія Миколаївна; Скубій, Іван Вікторович; Скубій, Оксана Миколаївна; Vodoriz, Ya. Yu.; Tkachenko, I. M.; Brailko, N. M.; Skubiy, I. V.; Skubiy, A. N.
Вступ. Важливим показником якості наданої стоматологічної допомоги є задоволеність пацієнта. На сьогодні за суб’єктивною оцінкою пацієнтом результатів лікування базуються критерії визначення якості життя, які є вагомим показниками у визначенні результативності стоматологічного лікування. Мета. З’ясувати динаміку зміни показника oral heal impact factor (OHIP-49) у пацієнтів різного віку та статі на вибір матеріалу реставрації зубів фронтальної групи. Матеріали і методи Для досліджень долучалися пацієнти із потребою у відновленні зубів фронтальної групи. Розподіл здійснювався за трьома групами. В першу дослідну групу набирались особи, у яких реставрація виконувалась за допомогою вінірів з лейцитної склокераміки IPS Empress. В другу групу набирались особи, у яких виконувались реставрації з кераміки з польового шпату EX3. До третьої групи набирались особи, у яких лікування проводилось композитним фотокомпозитом EsthetX. Результати. Отже, виходячи з даних, отриманих в результаті досліджень, можна резолювати, що тенденція зміни показника впливу стоматологічного здоров’я на якість життя була значнішою у жінок, ніж у чоловіків. Особи другої вікової групи аналогічно відмічали більш значне покращення якості життя після реставрування зубів. Не дивлячись на те, що покращення якості життя відмічалося за всіма параметрами, згідно з анкетою OHIP-49, найсуттєвішим відмічалося поліпшення показників психологічного сприйняття. Висновки. Виходячи з даних дослідження впливу стоматологічного здоров’я на рівень якості життя, пацієнтам із суттєвим погіршенням якості життя (понад 65 балів за OHIP-49) необхідно рекомендувати польовошпатні реставрації або реставрації з лейцитного скла з метою отримання найбільш ефективного і якісного покращення якості життя, в тому числі з психологічного аспекту.
Вплив паління на рівень гігієни ротової порожнини в осіб підліткового та юнацького віку
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Лісецька, І. С.; Рожко, М. М.; Lisetska, I. S.; Rozhko, M. M.
Дослідження останніх років свідчать, що поширеність стоматологічних захворювань залишається на високому рівні серед населення. Відомо, що патогенез стоматологічних захворювань тісно пов'язаний із наявністю шкідливої звички – паління. Дотримання на належному рівні гігієни ротової порожнини є важливим фактором, що впливає на виникнення стоматологічної патології. Тому питання вивчення впливу паління на стан гігієни ротової порожнини у осіб підліткового та юнацького віку із метою подальшої розробки схеми профілактичних заходів є актуальним. Мета дослідження - вивчити вплив паління на рівень гігієни ротової порожнини в осіб підліткового та юнацького віку. Було проведено визначення стану гігієни ротової порожнини за допомогою індексу Гріна-Вермільйона (Oral Hygiene Index-Simlified, Green-Vermillion, 1964) у 114 осіб підліткового та юнацького віку від 15 до 24 років, яких розділено на групи: у І групу включили 26 осіб, що регулярно палять традиційні сигарети; у ІІ групу – 22 особи, що регулярно палять електронні сигарети (Вейпи); у ІІІ групу – 23 особи, що регулярно палять пристрої для нагрівання тютюну (IQOSи); у ІV групу – 43 особи, без шкідливої звички паління. У обстежених І групи було виявлено незадовільний стан гігієни ротової порожнини, за індексом OHI-S дорівнював (1,77±0,02) бала. У обстежених ІІ групи - (1,53±0,01) та у обстежених ІІІ групи - (1,46±0,02) бала, що відповідає задовільному рівню гігієни. У обстежених ІV групи стан гігієни ротової порожнини був також задовільний – (0,87±0,03) бала. Проведене дослідження показало, що на стан гігієни ротової порожнини впливає наявність і тривалість шкідливої звички - паління, як традиційних сигарет, так і альтернативних засобів паління. Тому обов’язково потрібно звертати увагу та включати в алгоритм надання лікувально-профілактичної допомоги гігієнічне навчання та виховання та мотиваційні бесіди щодо припинення паління.
Оцінювання параметрів міцності полімерних композитів що застосовуються для пломбування зубів методом акустичної емісії
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Макєєв, В. Ф.; Кухта, В. С.; Кирманов, О. С.; Ключковська, Н. Р.; Скальський, В. Р.; Станкевич, О. М.; Makeev, V. F.; Kukhta, V. S.; Kyrmanov, O. S.; Kliuchkovska, N. R.; Skalsky, V. R.; Stankevich, O. M.
Метою дослідження є створення методики та здійснення механічних випробувань на предмет визначення міцнісних характеристик стоматологічних композитів із позицій лінійної механіки руйнування та із застосуванням явища акустичної емісії із визначенням особливостей зародження та розвитку руйнування стоматологічних композитів світлової полімеризації під дією квазістатичного навантаження локального стиску. Для порівняльних досліджень обрані наступні гібридні стоматологічні композити вітчизняного та зарубіжного виробництва: Latelux (Latus, Україна), TETRIC NCERAM (Ivoclar Vivadent, Ліхтенштейн), CHARISMA CLASSIC (Kulzer, Німеччина). Для випробувань за темою досліджень використовували дискові зразки діаметром 13 мм та товщиною 5 мм по 10 зразків кожного матеріалу, які були виготовлені у спеціально розробленій формі. Пакування і формування матеріалу у форму проводили в лабораторних умовах за температури повітря 18 – 210 С. Перед випробуваннями зразки витримували протягом 24 год. за температури 370 С у фізіологічному розчині. Зразки навантажували на установці СВР-5 за допомогою кулькового індентора. Під час експериментів одночасно записували акустико-емісійну інформацію за допомогою вимірювальної системи SKOP-8. У режимі постопрацювання будували залежності зміни навантаження впродовж експерименту, розподіл амплітуд зареєстрованих сигналів акустичної емісії та їх суми від часу. З отриманих залежностей визначали навантаження руйнування, переміщення індентора, та вивчали особливості руйнування композитів на основі аналізу генерування акустичної емісії під дією навантаження. Аналіз параметрів сигналів акустичної емісії показав, що найбільшу амплітуду та енергію мали сигнали, під час руйнування композиту Tetric N-Ceram, найменшу – Latelux.
Chronic pyelonephritis as a precipitating factor of hepatorenal syndrome in patients with alcoholic liver cirrhosis
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Rusnak, I. T.; Slyvka, N. O.; Akentiev, S. O.; Berezova, M. S.; Kulachek, V. T.; Al Salama, M. V. O.; Rovinskyi, O. O.
Introduction. Most attempts to assess renal failure in alcoholic liver cirrhosis have so far focused on acute kidney injury and on the hepatorenal syndrome in particular. However, there are still limited data on the prevalence and clinical impact of chronic kidney disease in cirrhosis. Objectives. This study aimed to assess the influence of chronic pyelonephritis on the incidence of hepatorenal syndrome in patients with alcoholic liver cirrhosis. Material and methods. 165 patients with decompensated alcoholic liver cirrhosis and concomitant chronic pyelonephritis were enrolled in the study. They were divided into two groups according to the presence or absence of chronic pyelonephritis: group 1 had alcoholic liver cirrhosis only (n=82), group 2 had alcoholic liver cirrhosis + chronic pyelonephritis (n=83). Results. The general bacterial infections were more common in group 1 patients. The spectrum of the most frequent bacterial complications in the examined patients typical for alcoholic liver cirrhosis was as follows: the share of urinary tract infection made up 16.0% (95% confidence interval 14.4-27.9), pneumonia constituted 16.7% (95% confidence interval 10.5-22.7, bacteremia made up 4.0% (95% confidence interval 7.7-38.6), the share of skin infections (erysipelas) was 2.7% (95% confidence interval 0.7-6.6). Other infections including pulmonary tuberculosis, lung abscess, right leg abscess, osteomyelitis, bedsores, were less common (6.7%). Spontaneous bacterial peritonitis, taking into account all options, was found in 6 cases (10.5%, 95% confidence interval 4.0-21.5). As expected, the incidence of hepatorenal syndrome within 14 days of inpatient onset was almost twice higher in group 2 – 22 cases (27%), than in group2 – 13 cases (16%). The group 2 demonstrated a more severe course of alcoholic liver cirrhosis on the Child-Pugh scale compared with group I (class B - 29.9%; class C - 70.1% against class B - 46.4%; class C - 53, 6% ); the differences were statistically significant (χ2 = 4.30, p = 0.038). In patients of group 2, the lethal outcome in the hospital occurred in 6 (8.9%) cases. Conclusions: The results of the present study confirm the role of chronic pyelonephritis as one of the major precipitating factors of hepatorenal syndrome incidence in patients with alcoholic liver cirrhosis. This fact should be considered when making the treatment plan for these patients.
Дослідження протимікробної дії декасану хлоргексидину та йодоформу на стандартні штами мікроорганізмів
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ананьєва, Майя Миколаївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьева, Майя Николаевна; Чумак, Юлия Викторовна; Лобань, Галина Андреевна; Фаустова, Мария Алексеевна; Ananieva, M. M.; Chumak, Yu. V.; Loban, G. A.; Faustova, M. O.
Проблема лікування та профілактики інфекційно-запальних постекстракційних ускладнень в сучасній хірургічній стоматології залишаються відкритими, незважаючи на великі досягнення в даній галузі. У розвитку цих ускладнень виділяють багато етіологічних чинників, але останнім часом науковці приділяють велику увагу інфекційному, який пов’язують з мікрофлорою лунки зуба після його видалення. Враховуючи літературні джерела найбільш розповсюдженим постекстракційним ускладненням під час амбулаторного прийому у хірурга-стоматолога є альвеоліт, на долю якого припадає 1-35%. Для боротьби з таким етіологічним чинником, як інфекційний хірургі-стоматологи застосовують місцево антисептичні препарати широкого спектру дії такі як, Йодоформ і Хлоргексидин. В якості антисептичного препарату для місцевого застосування при лікуванні та профілактики інфекційно-запальних ускладнень порожнини рота все частіше стали застосовувати вітчизняний препарат Декасан, на основі декаметоксину. Як показали попередні дослідження даний антисептик спричиняє антимікробну дію стосовно грампозитивних та грамнегативних, аеробних та анаеробних бактерій. Враховуючи те, що цей антисептичний препарат має протимікробну дію, щодо різновидових мікроорганізмів, він викликає інтерес для подальших досліджень, як препарат, який може бути ефективним для лікування та профілактики інфекційно-запальних постекстракційних ускладнень в хірургічній стоматології. Хлоргексидин біглюконат є катіонним бігуанідом. Проникаючи у внутрішньоклітинні мембрани бактерій, перешкоджає споживанню кисню і призводить до загибелі бактеріальних клітин. Даний антисептик активно застосовують у стоматологічній практиці. Лікування альвеоліту під час амбулаторного прийому проводять за допомогою традиційного способу, а саме використовуючи йодоформну тампонаду постекстракційної лунки зуба у комплексі з іншими лікарськими препаратами. Йодоформ (трийодметан) — жовта кристалічна речовина з сильним характерним запахом, практично нерозчинна у воді. В стоматології цей препарат застосовують, як антисептик у вигляді порошку, або комбінованих паст. Мета: в дослідженні in vitro вивчити протимікробну активність Декасану, хлоргексидину і йодоформу стосовно музейних штамів мікроорганізмів. Матеріали та методи дослідження: В якості досліджуваних культур мікроорганізмів використовували музейні штами Staphylococcus aureus ATCC 25923, Staphylococcus epidermidis ATCC 14990, Enterococcus faecalis ATCC 29212, Esherichia coli ATCC 25922, Candida albicans ATCC 10231, отримані з ДУ « Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» (м.Київ). Протимікробну дію Декасану, хлоргексидину і йодоформу визначали кількісним методом серійних розведень в бульйоні та агарі згідно наказу №167 від 5.04.2007 року «Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів». Висновки: Згідно отриманих даних Декасан і хлоргексидин мають високу бактеріостатичну та бактерицидну дію на досліджувані музейні штами мікрооргані- змів. Антисептики Декасан та хлоргексидин проявляють протимікробну дію в концентрації у тисячу разів нижчою порівняно з концентрацією йодоформа.
Вплив мелатоніну на больовий синдром при порушенні пізньої фази сну у пацієнтів із хворобою Паркінсона
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Shkodina, A. D.
Хвороба Паркінсона – захворювання, що характеризується переважно ураженням нейронів чорної субстанції та інших структур мозку та проявляється моторними і немоторними симптомами. У пацієнтів з хворобою Паркінсона, які отримували дофамінергічну терапію визначали більш пізній початок сну, що асоціюють з розвитком синдромом пізньої фази сну. Розлад пізньої фази сну характеризується стійкою затримкою циркадного ритму, що обумовлює відтермінування бажаного часу засинання та прокидання. Відповідно до клінічних настанов для лікування порушення пізньої фази сну показано призначення екзогенного мелатоніну. Поряд з цим повідомляється про його анальгезуючі властивості. У той же час відмічається циркадна регуляція коливань трансмісії больових відчуттів за участю і периферичної, і центральної сигналізації. Зокрема, двосторонній зв’язок між ноцицептивною системою та циркадним ритмом організму людини обумовлює можливість взаємного впливу між цими системами. Однак невивченим залишається питання щодо впливу на больовий синдром лікування розладів циркадного ритму, зокрема синдрому пізньої фази сну, з використанням мелатоніну при наявності супутньої патології, що постає актуальним питанням для пацієнтів з хворобою Паркінсона. Мета дослідження – порівняти зміни суб’єктивного сприйняття больового синдрому у пацієнтів з хворобою Паркінсона при синдромі пізньої фази сну, що отримували лікування з використанням мелатоніну або немедикаментозний підхід. Нами проведено проспективне дослідження, яке включало 48 пацієнтів з хворобою Паркінсона. Розлади циркадного ритму діагностували згідно з критеріями Міжнародної класифікації розладів сну-3. Діагностику синдрому пізньої фазу сну проводили на підставі клінічного інтерв’ю, заповнення щоденника сну та добової термометрії протягом 7 днів. Обстежених пацієнтів було розподілено на 2 групи відповідно до обраного методу лікування: група 1 – пацієнти з хворобою Паркінсона та порушенням пізньої фази сну, що отримували лікування мелатоніном; група 2 – пацієнти з хворобою Паркінсона та порушенням пізньої фази сну, що отримували лише загальні рекомендації щодо поліпшення якості сну та добового функціонування без медикаментозного втручання. Для оцінки тяжкості клінічного стану пацієнтів використовували Уніфіковану шкалу оцінки хвороби Паркінсона. Інтенсивність больового синдрому оцінювали за візуально-аналоговою шкалою. Для аналізу суб’єктивних переживань больового синдрому було використано опитувальник Мак-Ґілла. Пацієнтам групи 1 призначали препарат мелатоніну по 1 таблетці у дозі 3 мг о 22:00. Особи групи 2 отримували загальні рекомендації щодо графіку циклів снунеспання, світлового режиму та гігієни сну. У пацієнтів з хворобою Паркінсона та розладом пізньої фази сну встановлено наявність больового синдрому легкого та помірного ступеню вираженості. Лікування розладу пізньої фази сну у пацієнтів з хворобою Паркінсона знижує інтенсивність та модальність больового синдрому, що може обумовлюватися покращенням функціонування низхідної системи модуляції болю та відновленням ритмічності експресії генів внутрішнього годинника. Застосування мелатоніну у складі комплексного підходу до терапії розладу циркадного ритму сприяє зменшенню сенсорних відчуттів та афективних переживань спричинених болем, що вказує на потенціальний антиноцицептивний ефект мелатоніну при лікуванні циркадних порушень.
Дослідження видового складу мікрофлори пародонтальних кишень у хворих із генералізованим пародонтитом на тлі метаболічного синдрому
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Глущенко, Т. А.; Hlushchenko, T. A.
У структурі стоматологічних захворювань хвороби пародонта займають одне з провідних місць і належать до найбільш актуальних проблем сучасної стоматології. Наявність супутньої соматичної патології, зокрема, серцево-судинних, ендокринологічних, аутоімунних захворювань є вагомим фактором, що визначає перебіг і прогноз захворювань тканин пародонта. Метаболічний синдром також є одним з гострих питань сучасної медицини, що пов’язано з його високою поширеністю в загальній популяції, внеском у розвиток та прогресування серцево-судинних захворювань. Кількість публікацій та науковий інтерес до метаболічного синдрому значно зріс за останній період, але, попри значну кількість публікацій з даної теми, мікробіом порожнини рота у хворих із патологією пародонта на тлі метаболічного синдрому вивчений недостатньо. Метою даного дослідження було вивчення видового складу мікрофлори пародонтальних кишень та частоти виділення окремих видів мікроорганізмів при загостреному перебігу генералізованого пародонтиту у хворих із метаболічним синдромом. Для вирішення поставленої мети було проведено мікробіологічне дослідження у 30 осіб, хворих на метаболічний синдром із генералізованим пародонтитом, що склали основну групу та 30 осіб, хворих на генералізований пародонтит без ендокринологічної патології, які сформували групу порівняння. Результати мікробіологічного дослідження вказують на патологічні зміни мікробіому порожнини рота у хворих із метаболічним синдромом з переважанням пародонтопатогенних мікроорганізмів. Можна припустити, що компоненти метаболічного синдрому ініціюють і підтримують мікробну інвазію і викликану нею запальну реакцію тканин пародонта. Простежується схожість патогенетичних механізмів метаболічного синдрому і захворювань пародонта, при яких розвиваються порушення всіх видів обміну речовин: білкового, ліпідного, мінерального, вуглеводного, що призводить до прогресуючої деструкції тканин ротової порожнини. Отримані дані дозволяють стверджувати про залежність між наявністю у хворого метаболічного синдрому і розвитком інтенсивного ураження тканин пародонта.
Необхідність формування базових знань з питань «Природно-осередкові інфекції» у здобувачів вищої медичної освіти в умовах сьогодення
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Звягольська, Ірина Миколаївна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Полянська, Валентина Павлівна; Федорченко, Віра Іванівна; Боброва, Нелля Олександрівна; Zviagolska, I. N.; Derevianko, T. V.; Polianska, V. P.; Fedorchenko, V. I.; Bobrova, N. O.; Звягольская, Ирина Николаевна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Полянская, Валентина Павловна; Федорченко, Вера Ивановна; Боброва, Нелля Александровна
На стадії формування у здобувачів вищої медичної освіти базових знань з природно-осередкових інфекційних захворювань вертикально «зустрічаються» три нормативні дисципліни: медична біологія, мікробіологія, вірусологія та імунологія, інфекційні хвороби. Мікробіологія, вірусологія та імунологія з будь-яких поглядів займає центральну позицію у формуванні базових знань з питань природної осередковості інфекційних захворювань і як провідна доклінічна дисципліна закладає підвалини по застосуванню майбутнім фахівцем набутих знань, умінь та навичок в практичній діяльності. В статті розглянуто питання необхідності формування у здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю «Медицина» і «Педіатрія», базових знань з природно-осередкових інфекцій в умовах сьогодення, а також можливі шляхи удосконалення навчально-пізнавальної діяльності суб’єктів навчання із врахуванням міждисциплінарній інтеграції. Набуття знань про актуальність природно-осередкових інфекційних захворювань, науково обґрунтовані характеристики цієї групи інфекцій та практичну спрямованість одержаної інформації здійснюються студентами, які навчаються за спеціальностями 222 «Медицина» і 228 «Педіатрія» під час їх перебування в освітньо-пізнавальному просторі кафедри мікробіології, вірусології та імунології на ІІ та ІІІ курсах. Студенти ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 221«Стоматологія», отримують знання з природно-осередкових інфекцій лише під час самостійної позааудиторної підготовки. На вимоги сучасної вищої медичної освіти колектив кафедри для забезпечення продуктивної навчально-пізнавальної діяльності студентів використовує різноманітні інструменти класичних та новітніх освітніх технологій, оптимально їх сполучаючи, адаптуючи чи модифікуючи у рамках дисципліни, які відповідають моделі пізнавальної діяльності. Така модель реалізується у чотири етапи, кожний із яких передбачає свої психолого-дидактичні цілі, які спрямовані на здійснення відповідної навчальної діяльності, і як кінцевий результат – формування базових знань з кожної конкретної теми практичного заняття, з кожного конкретного тематичного блоку, а по закінченню інтенсивної пізнавальної діяльності на кафедрі – очікувано високоякісний навчально-дієвий продукт з опанованої дисципліни
Взаємозв'язок патології прикусу І-ІІ класу та верхніх дихальних шляхів
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Стасюк, Олексій Анатолійович; Виженко, Євгеній Євгенович; Сокологорська-Никіна, Юлія Костянтинівна; Куроєдова, Віра Дмитрівна; Стасюк, Алексей Анатольевич; Выженко, Евгений Евгеньевич; Сокологорская-Никина, Юлия Константиновна; Куроедова, Вера Дмитриевна; Stasiuk, A. A.; Vyzhenko, Ye. Ye.; Sokolohorska-Nykina, Yu. K.; Kuroiedova, V. D.
За останні роки спостерігається ріст поширеності зубощелепних аномалій серед дитячого населення, серед яких сагітальні аномалії прикусу становлять від 33 до 67 %. Досить висока поширеність дистального прикусу обумовлює морфологічні зміни в структурі зубних рядів, що призводять не тільки до функціональної дезорганізації в зубощелепній системі, а й у всій орофарингеальній ділянці та змушує науковців пропонувати нові методи для його діагностики та диференціальної діагностики. Метою дослідження - визначення та порівняння анатомічних розмірів (передньозадній розмір та об’єм) верхніх дихальних шляхів у пацієнтів із патологією прикусу І та ІІ класу на основі конусно-променевої комп’ютерної томографії. На 46 томограмах пацієнтів із зубощелепними аномаліями віком 8-29 років, що були розподілені на дві групи відповідно куту ANB на І та ІІ клас вимірювали ширину верхнього, нижнього відділу глотки по методиці McNamara та об’єм. У пацієнтів 1-ї групи середній загальний об`єм складає 10,1±1,27 см3. За методом McNamara ширина верхнього відділу глотки становила 17,41±0,44 мм, нижнього відділу - 10,1±0,73 мм. В пацієнтів 2-ї групи показало, що середнє значення об’єму дихальних шляхів становило 9,3±0,71 см3. Встановлена статистично достовірна різниця зменшення ширини верхнього відділу глотки. В другій групі у пацієнтів віком 8-14 років об’єм верхніх дихальних шляхів в 1,39 разів менше ніж в у пацієнтів 15-29 років (р˂0,05). Зменшення ширини в нижньому відділі дихальних шляхів в 1-й та 2-й групах у пацієнтів віком 15-29 років може бути пов’язано зі змінами в шийному відділу хребта, що виникають в наслідок порушень постури опорно-рухового апарату, які посилюється з віком та впливають на тяжкість зубощелепної аномалії та на звуження повітряносних шляхів в нижній ділянці.
Гістогенез та молекулярні особливості термінальної протоки молочної залози жінки
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Николенко, Дмитрий Евгеньевич; Nikolenko, D. Ye.
Розвиток молочних залоз жінки відбувається впродовж її фертильного віку. Саме в цей період залози підлягають морфо-функціональним змінам у вигляді процесів проліферації та диференціювання епітелію паренхіми та елементів строми на дію багатьох стимулюючих фізіологічних факторів організму. Останнє має особливість неодноразово повторюватись впродовж репродуктивного віку жінки. Поглиблених знань про об’єкт циклічного впливу статевих гормонів в молочних залозах жінки бракує. Дане дослідження розширить знання про важливий морфологічний стан термінальних проток молочних залоз до настання вагітності та пологів, що важливо, на нашу думку, у визначенні гістогенезу можливих патоморфологічних змін залози дисгормонального та неопластичного характеру. Метою дослідження було вивчення молекулярних особливостей паренхіми термінальних проток молочних залоз невагітної жінки репродуктивного віку. Дослідження виконано на аутопсійному матеріалі 192 мікророзрізів тканини молочних залоз 8 померлих від інфекційних захворювань жінок. Використані каріометрія з визначенням логарифму об’єму ядер паренхіматозних елементів структур термінальних проток; гістологічний, гістохімічний та імуногістохімічний методи дослідження. Морфологічно визначений гістогенетичний ряд епітеліальної вистелки паренхіми термінальних проток молочної залози; за імуногістохімічними маркерами проведено цитотипування епітеліальних елементів даних проток, а також визначені функції термінальних проток молочних залоз до настання вагітності і пологів жінки.
Гнатологічна корекція зубощелепного апарату як складова уникнення судових конфліктів в процесі проведення реабілітації пацієнтів з ятрогенними оклюзійними порушеннями, сполученими з аномаліями прикусу
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Шинчуковський, І. А.; Терещук, О. Г.; Артемчук, А. В.; Голубченко, О. Ю.; Федоренко, Т. А.; Shynchukovskyi, I. A.; Tereshchuk, O. G.; Artemchuk, A. V.; Golubchenko, O. Yu.; Fedorenko, T. A.
В теперішній час дуже актуальним і беззаперечним є питання, що стосуються порушень особистих прав і свобод людини та громадянина. Особливо гостро постає воно у сфері надання медичних послуг. Індивідуальний підхід, терплячість, розуміння ситуації та знання законів часто допомагають медичним працівникам уникнути конфліктних ситуацій, судових позовів та юридичних процедур. Було помічено, що одними з найбільш дискутабельних питань були ті, що пов’язані з наданням послуг у сфері охорони здоров’я, особливо під час надання стоматологічних послуг. З кожним роком, кількість скарг, пов’язаних з виконанням лікувально-діагностичної роботи лікарем-стоматологом, невпинно зростає. Основними причинами таких позовів, зазвичай, стає неправильний чи некоректний вибір методу стоматологічного лікування, неповне інформування пацієнта лікарем-стоматологом щодо стану його стоматологічного здоров’я, не в повному обсязі складений план лікування, неповне, некоректне діагностичне обстеження, або повна його відсутність, як на початку, так і протягом стоматологічного лікування, неправильний вибір методики та недотримання послідовності лікувально-діагностичних маніпуляцій, особливо у пацієнтів з оклюзійними прушеннями в сполученні з аномаліями прикусу. Саме такі обставини викликають утруднення під час розв’язання питань щодо того, як і в якій послідовності необхідно виконувати лікувально-діагностичні маніпуляції, спеціалістів яких галузей медицини слід додатково залучити до лікувальних заходів, та яку стоматологічну апаратуру використовувати на різних етапах лікування та діагностики. Вивчення даного питання дало можливість запобігати виникненню можливих конфліктних ситуацій з пацієнтами на різних етапах діагностики та лікування, а також допомогло розв’язати вже наявні конфлікти між лікарем та пацієнтом. Правильний та індивідуальний підхід для вирішення кожної з проблем, дозволяє знайти найкращі умови для попередження та запобігання виникненню конфліктів та юридичних процедур під час надання стоматологічних послуг. Підбір індивідуальних рішень в конфліктних ситуаціях є важливим етапом для досягнення гармонії між лікарем та пацієнтом.
Influence of melatonin on age-related changes of carbohydrate metabolism and antioxidant capacity in the blood of alloxan diabetic rats
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Yaremii, I. M.; Kushnir, O. Yu.; Яремій, І. М.; Кушнір, А. Ю.
Melatonin and its metabolites have potent antioxidant/anti-inflammatory properties, and they have proven to be highly effective in a variety of disorders linked to inflammation and oxidative stress. The object of this experimental research was to ascertain the influence of aging on the level of basal glycemia and activities of glucose-6-phosphate dehydrogenase [EC1.1.1.49], pyruvate kinase [EC 2.7.1.40] and glutathione reductase [EC1.6.4.2] in erythrocytes of alloxan diabetic rats on the background of melatonin injections. Methods: We used 100 male Wistar rats, two age groups: the - 2-month (adult), and II - 4-month (old). Alloxan diabetes was evoked via injecting the rats with a 5% solution of alloxan monohydrate intraperitoneally in a dose of 170 mg/kg. Four days after diabetes induction, rats were divided into diabetic (untreated) and melatonin-diabetic group (10 mg/kg, daily and intraperitoneally for six weeks). Blood was taken from the tail vein evaluate the basal glycemia on 5-th and 47-th day after the injection of alloxan. Rats were sacrificed at the 47-th day of the experiment accordance with the ethical treatment of animals. Determinations of the enzymes activities were by standard methods. Statistical analysis was performed using Statistica 10 StatSoft Inc. Results. The level of basal glycemia on the fifth day of the experiment in animals of both groups increased on average by 115% from baseline values. We founded that on 47-th day this index was higher in group of old rats on 20% more than in adult rats. Pyruvate kinase activity in erythrocytes of adult and old animals with diabetes decreased by 34% and 51% respectively compared with the control. glucose-6-phosphate dehydrogenase activity in erythrocytes of adult and old animals with diabetes decreased by 25% and 44% respectively compared with the control on 47-th day. The changes may be the result of age-related disorders of glucose metabolism due to disturbances in free radical mechanisms. Glutathione reductase activity in erythrocytes of adult and old animals with diabetes decreased by 30% and 36% respectively compared with the control on 47-th day. A 42-days injection of melatonin to the alloxan diabetic rats of both groups contributed to a normalization of the level of basal glycemia, the activities of pyruvate kinase and glutathione reductase in the rat blood, as well as to a considerable increase of the activity of glucose-6-phosphate dehydrogenase, whose level exceeded by average 9% this particular index in the control group of animals. Under the influence of melatonin increase activity of glucose-6-phosphate dehydrogenase in the blood of rats may be due to the increasing number of substrate for glucose-6-phosphate dehydrogenase (stimulating the flow of glucose into cells and its phosphorylation) and direct action. Conclusion. In this case melatonin probably increases use of glucose for regeneration of NADPH2 and aerobic oxidation of glucose that indicate an acceleration of antioxidative protection and energy production in blood of adult and old diabetic rats.
Організація рефлексивної діяльності здобувачів вищої освіти на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ганчо, Ольга Валеріївна; Коваленко, Нінель Павлівна; Звягольська, Ірина Миколаївна; Боброва, Нелля Олександрівна; Ганчо, Ольга Валерьевна; Коваленко, Нинель Павловна; Звягольская, Ирина Николаевна; Боброва, Нелля Александровна; Hancho, O. V.; Zvyagolska, I. M.; Kovalenko, N. P.; Bobrova, N. O.
Сучасні умови висувають вимоги розвитку критично мислячої особистості, яка готова до продуктивної взаємодії з оточуючим світом, уміє об’єктивно оцінювати власні досягнення в процесі навчання, осмислювати успіхи та труднощі, аналізу¬вати в собі нові якості, здатна до самовдосконалення та саморозвитку. Це обумовлює необхідність організації рефлексивної діяльності студентів як важливого компоненту освітнього процесу. Мета статті полягає в обґрунтуванні принципів організації рефлексивної діяльності майбутніх лікарів у процесі формування їхньої професійної готовності на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету. В експерименті прийняли участь 90 студентів 2 курсу стоматологічного факультету з нормативним терміном навчання, серед них 50 респондентів та 40 студентів контрольної груп. Методика вивчення рефлексивних здібностей базувалась на використанні оцінки викладача та самооцінки студентів своєї навчально-пізнавальної діяльності по таким структурним компонентам: усвідомлення відповідності результату навчання початковій цілі, самоаналіз та самооцінка власної індивідуальної діяльності та діяльності в межах навчальної групи. Кожний компонент оцінювався за п’ятибальною шкалою. Викладачі використовували метод рефлексивного полілогу. Визначення вірогідності різниці між групами проводили з використанням критерію t Стьюдента. Нами запропоновані приклади вправ, що спрямовані на розвиток рефлексивних умінь майбутніх лікарів у процесі навчання для подальшій професійній діяльності. Наведено методичні рекомендації щодо організації рефлексивної діяльності студентів із застосуванням запропонованих методик. Визначено, що високий рівень розвитку рефлексивних вмінь у студентів склав 3,4±0,7 умовних балів, що є запорукою продуктивного навчання. Саме за допомогою рефлексії відбувається оцінка методів та результатів власного навчання, аналіз отриманої інформації, рівня її розуміння, усвідомлення себе як суб’єкта навчання, встановлення власних зрушень, прогресу в навчальній діяльності, розуміння ходу розгортання особистого мислення. Рефлексія відіграє важливу роль в навчальній діяльності студентів, адже вона допомагає студентам оперативно планувати та організовано виконувати навчальну задачу, виступати в ролі експерта власної навчальної діяльності, здійснювати критичну оцінку та перевірку отриманих результатів.
Зміни активності індуцибельної no-синтази та аргінази, їхній зв’язок із рівнем про- та протизапальних цитокінів в цервікальному слизу у вагітних з екстракорпоральним заплідненням та загрозою передчасних пологів
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Шиманська, Яніна Вікторівна; Добровольська, Людмила Миколаївна; Акімов, Олег Євгенович; Макаров, Олег Геннадійович; Likhachov, V. K.; Shymanska, Ya. V.; Dobrovolska, L. M.; Akimov, O. Ye.; Makarov, O. H.
Вступ. Оксид азоту володіє широким спектром біорегуляторної дії. Порушення співідношення активності індуцибельної NO-синтази та аргінази на користь індуцибельної NO-синтази може призвести до прозапальної реакції. При загрозі передчасних пологів підвищується рівень прозапальних цитокінів як на локальному, так і на сиcтемному рівнях. Мета дослідження. Вивчити взаємозв’язок змін вмісту про- та протизапальних цитокінів і активності індуцибельної NO-синтази та аргінази в слизу цервікального каналу жінок з екстракорпоральним заплідненням (ЕКЗ), у яких реалізувались клінічні ознаки загрози передчасних пологів. Матеріали і методи дослідження. Групу дослідження склали 37 жінок, у яких вагітність настала в результаті екстракорпорального запліднення та наявністю прогностичних ознак, які свідчать про високий ризик виникнення загрози передчасних пологів в подальшому. Групу здорові вагітні - склало 20 жінок з фізіологічною вагітністю, яка наступила без застосування допоміжних репродуктивних технологій. В 28-34 тижні вагітності їм було проведене визначення показників активності індуцибельної NO-синтази та загальної аргіназної активності, а також досліджений рівень про- та протизапальних цитокінів у слизу цервікального каналу. Результати дослідження та їх обговорення. Активність індуцибельної NO-синтази в групі дослідження значно збільшилась (в 2.57 рази) порівняно із здоровими вагітними, тоді як активність аргінази, навпаки, помітно (в 1,91 рази) зменшилась. Виявлене достовірне зростання рівнів проза- пальних цитокінів INF-γ та TNF-α у вагітних групи дослідження, концентрація ж протизапального цитокіну IL-10 значно знижувалась. В групі дослідження в цервікальному слизу виявлені позитивні кореляційні зв'язки між зростанням концентрації прозапального цитокіну INF-γ та збільшенням активності індуцибельної NO-синтази, між падінням рівнів концентрації IL-10 і активності аргінази та негативний зв'язок між збільшенням активності індуцибельної NO-синтази та зменшенням активності аргінази. Висновки. Виявлений цитокіновий дисбаланс у вагітних з екстракорпоральним заплідненням та загрозою передчасних пологів разом із порушенням співвідношення індуцибельної NO-синтази та аргінази свідчить про неналежний рівень імуносупресії у таких вагітних. Ці імунні зміни, активуючи клітинні реакції материнського імунітету, можуть сприяти виникненню явищ передчасних пологів.
Медико-соціальний моніторинг захворюваності дітей на гострий бронхіт і пневмонію (на прикладі мікробіологічної лабораторії міста Глухова, Сумська область)
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Луценко, О. І.; Рудишин, С. Д.; Боровик, Т. С.; Lutsenko, О. I.; Rudishin, S. D.; Borovik, T. S.
У статті наголошено акцент на медико-соціальному моніторингу захворюваності дітей на гострий бронхіт і пневмонію у поєднанні з особливостями перебігу цих захворювань під час пандемії Covid-19. Встановлено, що основною причиною захворювань гострою респіраторною вірусною інфекцією, включаючи пневмонію та бронхіт та інші захворювання органів дихання, є поруханізмів специфічного та неспецифічного захисту. За поширеністю перше місце серед бронхолегеневої патології у дітей посідають бронхіти та пневмонії. Рецидивний бронхіт зустрічається у дітей різного віку, але найчастіше у періоді від 4 до 7 років. Найвища кількість госпіталізованих хворих дітей на гострий бронхіт та пневмонію спостерігалась в місті Глухів і Глухівському районі Сумської області у 2019 році, причому кількість хворих хлопців значно перевищувала кількість хворих дівчат. Основна причина зниження захворюваності та патогенності інфекції SARS-CoV-2 у дітей наразі залишається неясною. Хоча це зниження захворюваності пояснювалося зниженням експозиції та наявністю факторів ризику під час початкової фази пандемії, тепер зрозуміло, що біологічні фактори, які втручаються у патогенез інфекції та імунну відповідь, можуть відігравати захисну роль у дітей у порівнянні з більш агресивними клінічними проявами, що спостерігаються у дорослих. З отриманих даних встановлено, що для хворих гострим бронхітом характерні різні цифри швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). У окремих хворих, 43 випадки з 64, ШОЕ нормальна, в межах 4-12 мм/год (р<0,05). При загостренні процесу відмічається підвищення ШОЕ в межах 12-14 мм/год – 21 випадок. При захворюваності дітей на гостру пневмонію виявлені комплексні зміни показників крові, а саме: нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення гемоглобіну до 170±1,4г/л, прискорену ШОЕ, значне збільшення тромбоцитів. Встановлена зміна показників периферійної крові хворих дітей під дією лікувальної фізкультури та масажу. Лікувальний масаж та ЛФК позитивно пливають на функціональні показники периферійної крові. На фоні загальної неспецифічної дії усе разом позитивно впливає на підтримку загальних механізмів гомеостазу.
Характеристика вірусних антигенів і мікробного спектру верхніх та нижніх дихальних шляхів при бронхітах у дітей раннього віку
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Фесенко, Марія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Fesenko, M. Yе.; Pokhylko, V. I.; Zyuzina, L. S.; Kalyuzhka, O. O.; Fastovets, M. M.
Вступ. Труднощі діагностики різних клінічних форм бронхітів обумовлені тим, що їх клініка має певну кількість подібних симптомів, незважаючи на те, що ці захворювання можуть бути пов’язані з різними формами в класифікації. Діагностика також нерідко ускладнюється через схильність дітей раннього віку до повторних респіраторних захворювань, які часто маркірують формування затяжного та рецидивуючого перебігу захворювання, обумовленого вірусним та бактеріальним обсіменінням дихальних шляхів. Мета дослідження. Вивчити вірусне та мікробне обсіменіння диальних шляхів при різних клінічних формах бронхітів у дітей раннього віку і уточнити їх етіологічне значення паралельно з оцінкою стану кишкової мікрофлори. Матеріали і методи. Під наглядом знаходились 578 дітей віком від 6-ти місяців до 3-х років з різними клінічними формами бронхітів. Вірусологічне обстеження проводилось прямим методом Coons, при якому виявляли вірусні антигени в клітинах слизової нижніх носових раковин. Бактеріологічне обстеження проводили шляхом посіву носоглоточного слизу, мокроти та калу в поживному середовищі. Результати дослідження. Проведення клініко-лабораторного обстеження дітей раннього віку дало можливість виявити рівень впливу на формування різних клінічних форм бронхітів і особливості їх перебігу виявлених вірусних антигенів та патогенної мікрофлори в зіві, мокроті і калі не тільки в періоді загострення, а й в періоді ремісії, що свідчить про персистенцію вірусів і бактерій. Висновки. Виявлення вірусних антигенів, диcбіозу та мікробної агресії верхніх і нижніх дихальних шляхів дозволяє науково обґрунтувати показання до проведення етапної реабілітаційної терапії дітям раннього віку з різними клінічними формами бронхітів.
Изменения в некоторых фракциях цитокинов у детей с железодефицитной анемией
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Наджафова, В. А.; Najafova, V. A.
Цель исследования: изучить влияние железодефицитной анемии на некоторые фракции цитокинов (IL-2, INF-γ, TNF-α) у детей в возрасте от 6 месяцев до 5 лет в Азербайджане. Объект и методы. В исследовании приняли участие 123 ребенка в возрасте от 6 месяцев до 5 лет, проживающих в Азербайджане. По гематологическим и биохимическим показателям крови у детей в возрасте от 6 месяцев до 5 лет у 95 детей (58 мальчиков, 37 девочек) была диагностирована анемия различной степени. Из них у 32 детей была железодефицитная анемия легкой степени, у 37 детей - средней степени, а у 26 детей -тяжелая степень. Результаты. В результате исследования уровень INF-γ был ниже в общей группе детей с железодефицитной анемией по сравнению с контрольной группой (2,5±1,2 пг / мл и 3,9±1,6 пг / мл соответственно). В общей группе детей с железодефицитной анемией показан средний коэффициент корреляции (r=+0,7) между INF-γ с гемоглобином и с сывороточным ферритином (r=+0.6). Учитывая ослабление INF-γ у детей с железодефицитной анемией в период исследования, изучалась годичная частота встречаемости острых респираторных вирусных инфекций среди общей группы детей с железодефицитной анемией и контрольной группы (63.2%, 25% соответственно). Не было выявлено значительных изменений в показателях TNF-α у детей в общей группе с железодефицитной анемией сравнительно с контрольной группой (2.7±1.5 пг/мл, 2.7±1.1 пг/мл соответственно). Показатель İL-2 в общей группе был ниже, чем в контрольной (1.6±1.0 пг/мл, 2.9±1.6 пг/мл соответственно). У детей в общей группе с железодефицитной анемией был выявлен средний коэффициент корреляции (r=+0.65) İL-2 с гемоглобином и высокий коэффициент корреляции с сывороточным ферритином (r=+0.8). Частота встречаемости пневмонии в группе детей с железодефицитной анемией составила 17.9%. Выводы. Полученные сниженные результаты İNF-γ и İL-2 по сравнению с контрольной группой и повышенная частота встречаемости заболеваний дыхательных путей свидетельствуют о возможном снижении клеточного иммунитета.
Сучасні методи фізичного впливу на гнійну рану
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Нємченко, Іван Іванович; Ляховський, Віталій Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Лисенко, Руслан Борисович; Рябушко, Роман Миколайович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Сидоренко, Архип Володимирович; Кизименко, Олексій Олексійович; Niemtchenko, І. І.; Liakhovskyi, V. І.; Liulka, O. N.; Lysenko, R. B.; Riabushko, R. M.; Krasnov, O. G.; Horodova-Andryeyeva, T. V.; Sydorenko, A. V.; Kizimenko, O. O.
Вагоме місце у загальній структурі хворих загальнохірургічних стаціонарів складають пацієнти з гнійно-запальними процесами м’яких тканин, частота яких сягає 35 – 40%. Гнійно – запальні процеси клінічно проходять гостро і нерідко ведуть до генералізації інфекції, розвиту сепсису і навіть загибелі хворих. Так, в загальній структурі летальності в хірургічних стаціонарах кількість смертних випадків у зв’язку з гострою хірургічною інфекцією становить від 40 до 60%. Тривале стаціонарне лікування, недостатня ефективність існуючих методів лікування, значні економічні збитки на реабілітацію та відновлення їх працездатності, свідчать про невирішеність проблеми лікування гнійної інфекції в хірургії. В даному огляді літератури проведено аналіз літературних джерел, який показав, що на сьогоднішній день безсумнівно однією з найактуальніших проблем хірургії залишається проблема лікування гнійних ран. Тому, незважаючи на багатий досвід та постійні наукові дослідження, розробка впровадження в клінічну практику нових і удосконалення існуючих методів фізичного впливу на гнійно - запальний процес, а саме: вакуумної обробки рани, лазерного опромінення, дії ультразвуку, озонотерапії, дії на рану екстремальних температур, гіпербаричної оксигенації, гідропресивної терапії, фотодинамічної терапії, дає змогу значно покращити якість хірургічної обробки ран, і тим самим дає можливість більш ранньому її загоєнню. Кожна з наведених методик наряду з перевагами має і свої недоліки технічного, біологічного і економічного характеру, а також обмежена фазністю перебігу ранового процесу. Однак ретельне врахування всіх переваг та недоліків, протипоказань до кожного з методів фізичного впливу на рановий процес дозволяє суттєво покращити результати лікування хворих з гнійними ранами за рахунок значного прискорення перебігу ранового процесу, тим самим дає можливість суттєво скоротити термін лікування хворих.

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2021, Том 21, вип. 3 (75) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування