Авторефетати та дисертації. Кафедра хірургії № 1

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/3877

Переглянути

Перегляд Авторефетати та дисертації. Кафедра хірургії № 1 за Дата публікації

Перейти на індекс:
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Оптимізація хірургічного лікування хворих на вузловий колоїдний зоб
    (Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського, 2006) Люлька, Олександр Миколайович; Люлька, Александр Николаевич; Lul’ka, A.N.
    Дисертація присвячена актуальним питанням лікування хворих на вузловий колоїдний зоб. Обстежено 303 пацієнти з вогнищевою і дифузною патологією щитоподібної залози. У 87 з них з діагнозом папілярного і фолікулярного раку, вузлового колоїдного зобу , фолікулярної аденоми , дифузного токсичного зобу та автоімунного тиреоїдиту вивчали специфічність цитологічної картини та морфометрії ядер і можливість використання результатів каріометрії для диференційної діагностики вогнищевих утворів ЩЗ. У 216 хворих з встановленим діагнозом вузлового колоїдного зоба вивчали особливості його клінічної симптоматики в залежності від кількості і розмірів вузлових утворів, їх локалізації, тривалості захворювання, анатомічних особливостей ділянки шиї, віку пацієнтів, наявності супутніх захворювань , а також показання до хірургічного лікування, вибір об’єму операції, технологію її виконання, принципи післяопераційної реабілітації. Доказано, що у випадках невизначених або сумнівних заключень цитологічних досліджень каріометрія є високоспецифічним методом диференційної діагностики. Запропоновані патогенетично і клінічно аргументовані показання до хірургічного лікування хворих на вузловий колоїдний зоб. Удосконалена технологія виконання операції, розроблені принципи вибору об’єму операції та післяопераційної реабілітації хворих дозволили зменшити частоту інтраопераційних і післяопераційних ускладнень майже в 3 рази, а рецидивів зобу і тиреотоксикозу в 3,5 рази.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Комплексне лікування гнійних ран м’яких тканин у хворих з алергією до антибіотиків
    (Національний авіаційний університет, м. Київ, 2017) Іващенко, Дмитро Миколайович; Иващенко, Дмитрий Николаевич; Ivashchenko, D. M.
    Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2017. У дисертаційній роботі відображені результати вирішення наукової задачі, яка полягала в покращенні результатів комплексного лікування гнійних ран м’яких тканин у хворих з алергією до антибіотиків та прогнозування перебігу ранозагоєння, що ґрунтується на експериментальних та клінічних дослідженнях, створенні прогностичного алгоритму перебігу ранового процесу та впровадженні комбінованої бактеріофаголіпосомальної терапії у клініку. Використання бактеріофаголіпосомальної терапії у комплексному лікуванні хворих з гнійними ранами м’яких тканин у порівнянні з загальноприйнятим лікуванням призводить до посилення регенеративних процесів, прискорення мікробної деконтамінації та ранозагоєння. Використання у комплексному лікуванні гнійних ран м’яких тканин бактеріофаголіпосомальної терапії у хворих з алергією до антибіотиків призводить до статистично значимого зменшення кількості мікроорганізмів в ділянці рани на 21,5 %, деструктивних форм нейтрофільних гранулоцитів на 17,2 %, збільшення фагоцитуючих форм нейтрофільних гранулоцитів на 9,4 % макрофагів на 10,2 %, фібробластів на 32,01 %, фагоцитарної активності на 12,6 %, фагоцитарного індексу – на 17,9 %, прискорення очищення ран на 1,5±0,21 доби, утворення активних грануляцій на 1,4±0,25 доби, ранової контракції на 9,1 %, прискорення терміну загоєння ран на 1,2±0,5 доби та може вважатися методом вибору. Розроблений спосіб прогнозування перебігу гнійних ран м’яких тканин у хворих з алергією до антибіотиків дозволив прогнозувати результат ранозагоєння з точністю 81,3 % (чутливість – 66,7 %, специфічність – 84,7 %); Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 – хирургия. – Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2017. В диссертационной работе отражены результаты решения научной задачи, которая заключалась в улучшении результатов комплексного лечения гнойных ран мягких тканей у больных с аллергией к антибиотикам и прогнозирования течения заживления ран, основанной на экспериментальных и клинических исследованиях, создании прогностического алгоритма течения раневого процесса и внедрении комбинированной бактериофаголипосомальной терапии в клинику. С целью оценки влияния бактериофагов и фосфатидилхолиновых липосом на течение воспалительно-гнойных поражений мягких тканей у больных с аллергией к антибиотикам и для разработки и апробации новых схем комплексного лечения этой патологии в клинике, были проведены экспериментальные и клинические исследования. Экспериментальная часть работы выполнена на 48 крысах линии Vistar. Всем экспериментальным животным был смоделирован гнойно-воспалительный раневой процесс. В первой опытной группе (12 животных) мы изучали ход воспалительно-гнойного раневого процесса мягких тканей с использованием общепринятого лечения. В опытной группе № 2 (12 животных) на фоне воспроизведения вышеупомянутой патологии и общепринятого лечения изучали влияние бактериофагов на течение гнойно-воспалительного раневого процесса мягких тканей. В третьей опытной группе (12 животных) изучали влияние комплексного использования бактериофагов и липосом на течение гнойно-воспалительного раневого процесса на фоне общепринятого лечения. В группе сравнения опытов (12 животные) изучали течение раневого процесса при использовании в качестве лечебных мероприятий обработку раны физиологическим раствором. Клинические исследования проведены у 140 больных гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей. Все больные были разделены на 4 группы. Первую группу составили 32 больных у которых лечение проводили по общепринятой методике. Вторую группу составили 43 больных, которым в комплексное лечение добавляли комбинированную бактериофаголипосомальную терапию (БЛТ) по разработанной нами методике (патент Украины на полезную модель № 102772). Третью группу составили 35 больных у которых была выявлена аллергическая реакция к антибиотикам, поэтому в их лечении последние не использовали, а к комплексному лечению добавляли БЛТ. Четвертую группу (группа сравнения) составили 23 больных у которых была аллергическая реакция к антибиотикам и которые получали только общепринятое лечение (без антибиотиков). Использование бактериофаголипосомальной терапии в комплексном лечении больных с гнойными ранами мягких тканей по сравнению с общепринятым лечением приводит к статистически значимому уменьшению количества микроорганизмов в области раны на 30,2 %, деструктивных форм нейтрофилов на 14,1 %, увеличению фагоцитирующих форм нейтрофилов на 8,9 %, макрофагов на 9,6 %, фибробластов – на 28,1 %, фагоцитарной активности на 8,14 %, фагоцитарного индекса – на 14,47 %, ускорению очищения ран – на 1,1 ± 0,45 суток, образованию активных грануляций – на 1,0 ± 0,42 суток, раневой контракции – на 13,76 %, ускорению заживления ран – на 1,1 ± 0,2 суток. Комплексное лечение гнойных ран мягких тканей у больных с аллергией к антибиотикам с использованием бактериофаголипосомальной терапии по сравнению с общепринятым лечением приводит к статистически значимому уменьшению количества микроорганизмов в области раны на 21,5 %, деструктивных форм нейтрофилов на 17,2 %, увеличению фагоцитирующих форм нейтрофилов на 9,4 %, макрофагов на 10,2 %, фибробластов на 32,01 %, фагоцитарной активности на 12,6 %, фагоцитарного индекса на 17,9 %, ускорению очищения ран на 1,5 ± 0,21 суток, образованию активных грануляций на 1,4 ± 0,25 суток, раневой контракции – на 9,1 %, ускорению термина заживления ран на 1,2 ± 0,5 суток и может считаться методом выбора. Разработанный способ прогнозирования течения гнойных ран мягких тканей у больных с аллергией к антибиотикам позволил прогнозировать результат заживления ран с точностью 81,3 % (чувствительность – 66,7 %, специфичность – 84,7 %); Dissertation for obtaining the degree of Candidate of Medical Sciences in specialty 14.01.03 – surgery. – National medical academy of post-graduate education named P. L. Shupyk of Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2017. This dissertational work shows the results of solving the scientific problem, which is at improving the results of complex treatment of purulent wounds of soft tissues in patients with allergy to antibiotics and predicting the course of wound healing based on experimental and clinical studies, creating a prognostic algorithm for the wound healing process, and introduction of combined bacteriophage-liposomal therapy to the clinic. Use of bacteriophage-liposomal therapy in the complex treatment in patients with purulent wounds of soft tissues in compare with traditional treatment leads to an intensification of regenerative processes, acceleration of microbial decontamination and wound healing. Use of bacteriophage-liposomal therapy in the complex treatment of purulent wounds of soft tissues in patients with antibiotic allergy leads to a statistically significant decrease in the number of microorganisms in the wound area by 21.5 %, destructive forms of neutrophils by 17.2 %, an increase in phagocytic forms of neutrophils by 9.4 %, macrophages by 10.2 %, fibroblasts by 32.01 %, phagocytic activity by 12.6 %, phagocytic index by 17.9 %, acceleration of wound clearance by 1.5±0.21 days, formation of active granulations – by 1.4±0.25 days, wound contraction – by 9.1 %, acceleration of the wound healing terms by 1,2±0,5 days and can be considered as a method of choice. The developed method for predicting the healing process of purulent wounds of soft tissues in patients with antibiotic allergy, made it possible to predict the result of wound healing with an accuracy of 81.3 % (sensitivity – 66.7 %, specificity 84.7 %).
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Алопластика складних дефектів черевної стінки
    (2017) Лисенко, Руслан Борисович; Лысенко, Руслан Борисович; Lysenko, R. B.
    Дисертаційне дослідження присвячено підвищенню ефективності алопластики складних дефектів черевної стінки. Проаналізовані результати лікування 379 хворих із складними дефектами черевної стінки, яким виконувалася алопластика. Визначені причини утворення складних дефектів черевної стінки. Досліджені виразність та поширеність морфологічних змін тканин навколо складних дефектів черевної стінки, їх гістологічні та імуногістохімічні особливості в зоні алопластики. У експерименті з’ясована ефективність застосування різних видів сітчастих імплантатів при інтраперитонеальній алопластиці складних дефектів черевної стінки. Шляхом математичного імітаційного моделювання вивчені біомеханічні процеси та визначені деформаційні критерії надійності біологічних конструкцій при алопластиці складних дефектів черевної стінки. Розпрацьовані критерії вибору способу закриття складних дефектів черевної стінки. Визначена можливість використання первинної алопластики складних дефектів черевної стінки у хворих із підвищеним ризиком розвитку ранової інфекції. Удосконалені існуючі та розроблені нові способи алопластики складних дефектів черевної стінки. Опрацьовані способи профілактики та лікування післяопераційних ускладнень, застосовані принципи мультимодальної програми “fast-track surgery”. Доведено, що диференційований підхід до комплексного хірургічного лікування хворих із складними дефектами черевної стінки, використання розроблених способів алопластики, профілактики післяопераційних ускладнень та реабілітації прооперованих хворих покращують результати їх лікування: зменшують частоту виникнення ранових ускладнень до 5,2% проти 11,8%, загальних ускладнень до 3,6% проти 9,5%, рецидивів до 2,5% проти 6,7%. Диссертационное исследование посвящено повышению эффективности аллопластики сложных дефектов брюшной стенки. Проанализированы результаты лечения 379 больных со сложными дефектами брюшной стенки, которым выполнялась аллопластика. Определены основные причины возникновения сложных дефектов брюшной стенки. Исследованы выраженность и распространенность морфологических изменений тканей вокруг сложных дефектов брюшной стенки, их гистологические и иммуногистохимические особенности в зоне аллопластики. Установлено, что при использовании для аллопластики методики «onlay» преобладает экссудативное воспаление, а при «sublay» - продуктивное, что значительно лучше. В эксперименте выяснена эффективность применения разновидностей сетчатых имплантатов при интраперитонеальной аллопластике сложных дефектов брюшной стенки. Интраабдоминальное размещение композитного сетчатого имплантата с антиадгезивная покрытием не вызывает сращений с внутренними органами и обеспечивает оптимальную интеграцию в ткани брюшной стенки с незначительной деформацией, что подтверждает высокую эффективность интраперитонеальной аллопластики. Впервые разработана математическая модель брюшной стенки, применено имитационное компьютерное моделирование в норме, при наличии дефектов и после аллопластики по методикам «onlay» и IPOM, которые позволяют определить деформационные критерии надежности биологических конструкций при аллопластике сложных дефектов брюшной стенки, проводить прогнозирование эффективности, совершенствование способов аллопластики на этапах их планирования. Показано, что оценка структурных характеристик и механических свойств сетчастого имплантата, сравнение их с физико-механическими свойствами мышечно-апоневротических структур брюшной стенки приводит к улучшению результатов аллопластики при сложных дефектах брюшной стенки. Для объективного выбора оптимального способа аллопластики, типа имплантата, доказана необходимость учета степени операционно-анестезиологического риска, размера, локализации дефекта, степени дефицита тканей передней брюшной стенки, степени инфицированности, уровня внутрибрюшного давления, что определяется в условиях моделирования состояния брюшной полости, как после аллопластики. Определена возможность использования первичной аллопластики сложных дефектов брюшной стенки у больных с повышенным риском развития раневой инфекции. Усовершенствованны существующие и разработаны новые способы аллопластики сложных дефектов брюшной стенки, которые, в зависимости от локализации, обеспечивают надежное укрепление тканей брюшной стенки и способствуют уменьшению частоты осложнений. Разработаны способы профилактики и лечения послеоперационных осложнений, применены принципы мультимодальной программы "fast-track surgery» при хирургическом аллопластическом лечении сложных дефектов брюшной стенки, что содействовало ранней реабилитации этих пациентов. Доказано, что дифференцированный подход к комплексному хирургическому лечению больных со сложными дефектами брюшной стенки, использование разработанных способов аллопластики, профилактики послеоперационных осложнений и реабилитации прооперированных больных улучшают результаты их лечения: уменьшают колисество раневых осложнений до 5,2% против 11,8%, общих осложнений до 3,6% против 9,5%, рецидивов до 2,5% против 6,7%. The thesis is devoted the efficiency alloplasty of complex abdominal wall defects. Results of treatment of 379 patients with complex abdominal wall defects which carried alloplasty. Identified causes the formation of complex abdominal wall defects. Investigated the prevalence and severity of morphological changes of the tissues around the complex abdominal wall defects, their histological and immunohistochemical features in the area alloplasty. In the experiment, found out the effectiveness of the varieties of mesh implants alloplasty intraperitoneally with complex abdominal wall defects. By mathematical simulation modeling studied biomechanical processes and reliability criteria defined deformation of biological structures at alloplasty complex abdominal wall defects. Developed selection criteria exits complex abdominal wall defects. The possibility of using primary alloplasty complex abdominal wall defects in patients with increased risk of wound infection. Improved existing and new methods alloplasty complex abdominal wall defects. Efficacy of the type of location and method of fixing the mesh implant using laparoscopic alloplasty in complex abdominal wall defects. Worked out methods of prevention and treatment of postoperative complications, applied principles of multimodal applications "fast-track surgery" in the surgical treatment with alloplasty of complex abdominal wall defects, contributing to early rehabilitation of these patients. It is proved that a differentiated approach to complex surgical treatment of patients with complex abdominal wall defects, using methods developed alloplasty, prevention of postoperative complications and rehabilitation of operated patients improve the results of treatment: reduce incidence of wound complications to 5.2% versus 11.8%, total complications to 3.6% vs. 9.5%, 2.5% recurrence versus 6.7%.