2020
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2020 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 77
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Сучасні погляди на функціональну морфологію та репаративні властивості печінки(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Мустафіна, Галія Міркатівна; Старченко, Іван Іванович; Кока, Володимир Миколайович; Лукачіна, Євгеній Іванович; Мустафина, Галия Миркатовна; Старченко, Иван Иванович; Кока, Владимир Николаевич; Лукачина, Евгений Иванович; Mustafina, Н. M.; Starchenko, I. I.; Koka, V. М.; Lukachina, Ye. I.В роботі, на підставі аналізу сучасних наукових літературних джерел, викладені дані щодо будови і функціональних особливостей печінки. Описано сучасні підходи до вивчення даного органу на макроскопічному і мікроскопічному рівнях. У статті приділено увагу структурній організації жовчовидільної системи печінки. Акцентується увага на особливостях кровообігу печінки, при цьому відзначається, що печінка бере участь в регуляції загального кровотоку, є своєрідним «депо» крові, що має важливе значення в розвитку шокових станів різної етіології. Наведена гістотопографічна характеристика печінкових портальних трактів. Описані сучасні наукові дані щодо гістологічної архітектоніки печінкової паренхіми, надані уявлення про структурно-функціональні одиниці печінки, детально описані основні клітини паренхіми печінки – гепатоцити. На підставі сучасних літературних даних описано будову печінкових синусоїдів, акцентується увага на відсутності єдиної точки зору на походження і функцію розташованих тут клітинних елементів, таких як клітини Купфера і клітини Іто. Значну увагу приділено питанням репаративних можливостей печінки. Відомо, що печінка має високу регенеративну здатність, проте механізми даного процесу на протязі тривалого часу залишалися недостатньо вивченими. В останні роки значно змінилися уявлення про механізми регенерації печінкової паренхіми в зв’язку з відкриттям особливого різновиду клітин, які на підставі морфогенетичних властивостей можна віднести до стовбурових. Популяцію описаних клітинних елементів складають так звані овальні клітини, малі гепатоцити, епітеліальні клітини печінки і мезенхімоподобні клітини. Експериментальні дослідження, проведені в умовах in vitro і in vivo дозволяють припустити, що при наявності стимулюючих факторів подібні клітинні елементи можуть стати джерелами поповнення популяції гепатоцитів. У той же час, питання відновлення печінки на органному рівні залишаються відкритими, так як відновити оригінальну макроструктуру печінки після значних пошкоджень у людини на сьогоднішній день не представляється можливим. Таким чином, трансплантація печінки, на сьогоднішній день залишається найбільш дієвим і радикальним методом лікування хворих з прогресуючою печінковою недостатністю.Документ Особливості психоемоційного стану дітей із вперше виявленим цукровим діабетом І типу(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Фастовец, Марина Николаевна; Гасюк, Наталия Ивановна; Жук, Людмила Анатольевна; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Fastovets, M. M.; Hasiuk, N. I.; Zhuk, L. A.Резюме. ЦД – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у дитячому віці. При ЦД-1 відбувається виснаження ЦНС, асенізація організму та порушення основних психічних функцій. Пацієнти з ЦД мають чимало страхів, з одного боку, та прагнуть спокою та захищеності – з іншого. Практично всі пацієнти із ЦД-1 на момент встановлення діагнозу, крім соматичних скарг, мають депресію середнього ступеня, тривожність. Через 6-9 місяців симптоми зазвичай зникають, але залишаються у частини хворих, частіше у дівчат, та навіть наростають при збільшенні тривалості захворювання. Депресія та порушення прийняття діабету мають негативний вплив на адаптацію до захворювання та метаболічний контроль. Діти та підлітки, хворі на ЦД-1, знаходяться в групі високого ризику психосоціальної патології – у першу чергу це депресія, тривожність, порушення харчової поведінки, конфлікти в родині, низька самооцінка, проблем із виконанням медичних рекомендацій. Підвищений ризик розвитку психіатричних захворювань спостерігається у 10-20% підлітків з ЦД. У групі найвищого ризику знаходяться дівчата-підлітки з родинними проблемами. Для пацієнтів із ЦД-1 також характерні почуття незахищеності, емоційної занедбаності, бажання опіки про себе та активний пошук залежності від інших. Діти з діабетом є більш депресивними, більш залежними та більш замкнутими, ніж однолітки. Через 2 роки після встановлення діагнозу депресивні та тривожні проблеми встановлені вдвічі частіше у дітей із ЦД, ніж у здорових однолітків. У дітей із ЦД все життя обмежується навколо хвороби, боротьби з нею. Внаслідок цього виникає замкнутість, відгородженість від контактів із людьми, пасивність, що призводить до формування обмеженої поведінки: інертності, зниження активності. Розвитку порушень емоційно-вольової сфери сприяє астенія, яка знижує загальний тонус організму. Чим раніше будуть виявлені психо-емоційні порушення у дітей з ЦД та своєчасно розпочата корекційна робота, тим позитивнішими будуть очікувані результати. Психологічний та навчальний вплив відіграє ключову роль у визначенні ефективності контролю ЦД у дітей.Документ Методика візуалізації при викладанні профільних предметів на стоматологічних кафедрах в медичних вузах(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Бондаренко, Валерій Володимирович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Аветіков, Давид Соломонович; Бондаренко, Валерий Владимирович; Стебловский, Дмитрий Валерьевич; Гаврильев, Виктор Николаевич; Аветиков, Давид Соломонович; Bondarenko, V. V.; Steblovskyi, D. V.; Gavrilev, V. M.; Avetikov, D. S.В методичній статті описані методики візуалізації в медичних вузах яке призведе до підвищення якості медичної освіти, та вирішенню стану проблемного навчання якщо воно виникло у студента. При впровадженні методів візуалізації в медичних вузах ці методики показують, що надавати медичну інформацію для навчання можна в різних формах. Такий комплексний підхід дає змогу студентам розрізняти надану інформацію за знаково-символьною формою (формули, символи хімічних елементів, цифри, розділові знаки тощо), графічною формою (графіки, таблиці, діаграми, малюнки, фотографії) і за допомогою реальних предметів (книги, макети, прилади, моделі тощо).Документ Оцінка периферичних уражень при хворобі Паркінсона(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Таряник, Катерина Анатоліївна; Tarianyk, K. A.Cтаття присвячена вивченню чинників розвитку невропатій при хворобі Паркінсона та їх впливу на перебіг, тяжкість захворювання. Виявлено, що крім основних ознак хвороби Паркінсона – тремору спокою, бради- або акінезії, ригідності, в клінічній картині переважають ознаки периферичної нейропатії верхніх кінцівок. Характер неврологічних порушень залежить від форми хвороби. Метою нашого дослідження було – дослідити частоту виникнення та перебіг тунельних нейропатій верхніх кінцівок у пацієнтів із хворобою Паркінсона. За допомогою електронейроміографічного обстеження периферичних нервів верхніх кінцівок проведений аналіз порушення нервово-м’язової провідності на різних рівнях. Так, у пацієнтів із акінетико-ригідною формою переважають ознаки порушення нервово-м’язової провідності по серединному та ліктьовому нервам демієлінізуючого характеру. Це може бути пояснено переважанням в клінічній картині брадикінезії, перебування тривалий час у вимушеному положенні. У групі пацієнтів із акінетико-ригідно-тремтячою формою захворювання діагностовано переважання ознак тунельної нейропатії серединного нерву на рівні карпального каналу, що може вказувати на травматичні ураження зап’ястного каналу внаслідок частих повторюваних рухів при треморі. Особливості перебігу різних форм захворювання потрібно враховувати при веденні пацієнтів на будь-якій стадії захворювання.Документ Формування та розвиток клінічного мислення іноземних студентів при вивченні радіології(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Марченко, Валерій Юрійович; Марченко, Ірина Ярославівна; Бойко, Віктор Володимирович; Жукова, Тетяна Олександрівна; Муковоз, Оксана Євгенівна; Марченко, Валерий Юрьевич; Марченко, Ирина Ярославовна; Бойко, Виктор Владимирович; Муковоз, Оксана Евгеньевна; Marchenko, V. Yu.; Marchenko, I. Ya.; Boyko, V. V.; Zhukova, T. O.; Mukovoz, O. E.В статті обговорюється питання складності формування і розвитку клінічного мислення студентів – іноземців, пов’язане з певними факторами: недосконалим володінням мовою, складністю у спілкуванні з пацієнтами, обмеженим часом, що відводиться на діагностику та лікування хворого на амбулаторному прийомі. Найбільш досконалим ступенем лікарського діагнозу є «діагноз хворого», у якому відзначаються особливості захворювання в конкретного хворого, що залежать від його індивідуальної реактивності, конституції, віку, умов життя. Але для статистичного вивчення загальних закономірностей, динаміки структури захворюваності і смертності в основу документального оформлення захворювань у клінічній практиці покладений клінічний «діагноз хвороби». Він складається з нозологічної форми, що позначає сутність хвороби в термінах, передбаченою прийнятою міжнародною класифікацією і номенклатурою хвороб (Міжнародна класифікація хвороб – Женева, 1998 р.) та затвердженими на території України класифікаціями. Причому, іноземним студентам важливо співставляти різні назви одних і тих же форм захворювань, якими різняться вище вказані класифікації. Оскільки невідомо, яка класифікація використовується в країні подальшого працевлаштування майбутнього спеціаліста. Велике значення в цьому має розуміння патоморфологічних процесів, що лежать в основі патологічного процесу. Кожний лікар при визначенні діагнозу діє за певною схемою, якої він був навчений або розробив сам у процесі своєї практичної діяльності. Хоча більшості лікарям здається, що вони ставлять діагноз інтуїтивно, спираючись на своє «внутрішнє почуття». Але інтуїція найчастіше базується на глибоких знаннях і великому досвіді роботи. Тому, в усіх випадках після відповідного аналізу, можна досить детально відтворити «шлях» до діагнозу – всі дії і послідовність роздуму лікаря, які він виконує в процесі встановлення діагнозу. Рекомендується індивідуальний підхід кожного викладача медичного вузу до студентів-іноземців з урахуванням їх когнітивних стилів, що забезпечить формування клінічного мислення майбутніх лікарів та підвищення якості підготовки фахівців-рентгенологів.Документ Психосоціальна дезадаптація у внутрішньо переміщених осіб із депресивними розладами(Полтавський державний медичний університет, 2020) Гальченко, Аліна Василівна; Halchenko, A. V.Тривога та депресія, згідно сучасних досліджень, є коморбідними патологіями клінічних картин психічних, неврологічних та психосоматичних розладів, які негативно впливають на фізичну, психічну та соціальну адаптацію. Для нас склало цікавість дослідження тривожно-депресивних станів у внутрішньо переміщених осіб, адже вимушене переселення призводить до відчуття втрати безпеки, стресу та підвищення рівня тривоги, що є провокуючим фактором для виникнення психосоціальної дезадаптації, межових невротичних розладів, формування психосоматичної патології. Метою дослідження стало вивчення психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб за наявності тривожно-депресивного розладу та пролонгованої депресивної реакції. Обстежено 96 внутрішньо переміщених осіб з Донецької, Луганської областей та Криму з діагностованими тривожно-депресивним розладом (F 41.2) або пролонгованою депресивною реакцією (F 43.21). У ході дослідження сформовано дві групи з внутрішньо переміщених осіб з психосоціальною дезадаптацією та осіб з тими ж психоневротичними розладами, але без ознак психосоціальної дезадаптації. За результатами проведеного дослідження встановлено, що у внутрішньо переміщених осіб з тривожно-депресивним розладом, пролонгованою депресивною реакцією та діагностованою психосоціальною дезадаптацією достовірно вищий рівень вираженості тривоги та депресії у порівнянні з внутрішньо переміщеними особами без ознак дезадаптації. У дезадаптованих осіб на перший план клінічної характеристики виступали прояви тривоги як у психічній сфері, так і в соматичній. Прояви тривоги в осіб без ознак дезадаптації не досягали таких високих балів і, переважно, відносилися до психічної сфери і, в меншій мірі, до соматичної. Дане може бути використаним як мішень для психотерапевтичного впливу та психосоціального супроводу пацієнтів, направлених на підтримку їх адаптаційного ресурсу та покращення якості життя.Документ Кинетика развития митохондриома и динамика численности митохондрий в кардиомиоцитах комплекса (ЛЖ+МЖП) в раннем постнатальном онтогенезе крыс Wistar(Полтавський державний медичний університет, 2020) Загоруйко, Г. Е.; Марциновский, В. П.; Загоруйко, Ю. В.; Филатова, Валентина Лукинична; Шмулич, О. В.; Філатова, Валентина Луківна; Zahoruiko, G. E.; Martsinovsky, V. P.; Zahoruiko, Yu. V.; Filatova, V. L.; Shmulich, О. V.Постнатальний розвиток мітохондріома в КМЦ здійснюється шляхом реалізації біологічного закону «поділ ↔ злиття». В інтервалі часу (н/р – 15) діб визначається інтенсивний поділ МХ і збільшення чисельності цих органел в КМЦ. Частота поділу МХ в 1ят-КМЦ дорівнює 111 мх/діб; в 1яс-КМЦ – 173 мх/ діб, в 2я-КМЦ – 285 мх/діб. В інтервалі часу (30 – 45) діб частота поділу МХ в 2я-КМЦ дорівнює 267 мх/діб. В інтервалі часу (15 – 25) діб в 2я-КМЦ відбувається інтенсивне злиття МХ з частотою 420 мх/діб.Документ Особливості фіксації знімних пластинкових протезів(Українська академія наук (м.Київ), Українська медична стоматологічна академія (м.Полтава), 2020) Ніколішин, Ігор Анатолійович; Ніколішина, Елла Вячеславівна; Дворник, Валентин Миколайович; Добровольський, Олександр Володимирович; Добровольська, Оксана Володимирівна; Николишин, Игорь Анатолиевич; Николишина, Элла Вячеславовна; Дворник, Валентин Николаевич; Добровольский, Александр Владимирович; Добровольская, Оксана Владимировна; Nikolishin, I. A.; Nikolishyna, E. V.; Dvornik, V. М.; Dobrovolsky, O. V.; Dobrovolska, O. V.Резюме. Проблема фіксації знімних пластинкових протезів залишається найбільш актуальною в ортопедичній стоматології. Поліамідні протези (Vertex, Deflex) мають більш широке впровадження в практичну стоматологію. Суттєвим недоліком поліамідних зубних протезів є передача жувального навантаження на слизову оболонку ясен і альвеолярний гребінь, що провокує розвиток атрофії альвеолярного відростка щелеп через деякий час користування. Oсобливо в тих випадках, коли протезування, за естетичними вимогами відбувається терміново, відразу після хірургічних втручань. Тому, через п’ять-сім місяців у таких пацієнтів і виникає питання якісної фіксації протезу. Метою дослідження булo покращення фіксації часткових знімних пластинкових протезів шляхом удосконалення використання еластичної прокладки в поліамідних протезах для зменшення зазору, що виникає між базисом ортопедичної конструкції та атрофованою слизовою оболонкою порожнини рота, через деякий час користування. Для отримання пристосованого до жувального тиску базису протеза, його повноцінного прилягання до протезного ложа, а також відновлення оптимальної міжальвеолярної висоти проведено клінічне перебазування часткових знімних протезів матеріалом на основі А-силікону ручного змішування «Ufi Gel P» в першій і в другій клінічній групі. Результати вивчення суб’єктивної оцінки пацієнтами ефективності проведеного лікування наочно демонструють переваги часткових знімних протезів, із термопластичних матеріалів та перебазування за вдосконаленим нами способом фіксації знімних пластинкових протезів у порівнянні з частковими знімними протезами, виготовленими з акрилових пластмас за критеріями «жувальна функція», «простота звикання», «відсутність потрапляння їжі під протез», «стійкість протеза при жуванні». Пацієнти першої клінічної групи зазначали, що вони швидко звикали до користування протезами нового типу, підкреслювали легкість зняття і встановлення протезів. Таким чином, своєчасне проведення даного методу фіксації часткових знімних пластинкових протезів збільшує термін користування через усунення зазору між базисом конструкції та атрофованою слизовою оболонкою порожнини рота.Документ Порівняльна стереоморфологія залозистих компонентів центральної та периферичної зон передміхурової залози людини(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Устенко, Роман Леонідович; Устенко, Роман Леонидович; Ustenko, R. L.Результати стереоморфологічного дослідження показали, що в центральній зоні простати людини знаходяться об’ємні та складно побудовані залози, але менш численні і відділені одна від одної прошарками м’язової та сполучної тканини значної товщини порівняно з периферичною зоною. Аналогічно залозам периферичної зони, залози центральної зони характеризуються наявністю інтралюмінальних складок залозистого епітелію та інвагінацій стінки, мають подібну будову кінцевих відділів, але при цьому всі ці структури відрізняються дещо більшими лінійними розмірами. Стереологічний аналіз також дозволив виділити в обох зонах наступні трубчаті залозисті компоненти: термінальні вивідні протоки (першими приймають секрет, що синтезується гландулоцитами кінцевих відділів), бокові (латеральні) розгалуження другого-третього порядку аж до центральної протоки (розміщена центрально в межах індивідуальної простатичної залози) та головні протоки. Отримані дані є основою для стереоморфологічного дослідження залоз проміжної зони передміхурової залози.Документ Modern aspects in the paradigm of acute hemispheric ischemic stroke: features of clinical presentation, screening, therapeutic and neurorehabilitation prospects(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Pushko, O. O.; Lytvynenko, N. V.; Пушко, Олександр Олександрович; Литвиненко, Наталія ВолодимирівнаThe paper presents a literature review in order to identify modern information and deepen understanding of the problem of ischemic stroke, its hemispheric features, modern screening capabilities, therapeutic and rehabilitation prospects. Cerebral stroke is a «global epidemic» that occupies a leading place in the structure of the causes of disability in the adult population in most countries of the world, and has great medical, social and economic importance. In the clinical presentation of cerebral ischemic hemispheric stroke, focal neurological deficit prevails, as well as cognitive and anxiety-depressive disorders of varying severity, post-stroke fatigue syndrome, etc. Localization of the ischemic focus plays a significant role in the development of cognitive impairment. The analysis of neurocognitive functions has long been a topical subject of study by scientists and practicing physicians. Emergency screening of acute cerebrovascular accident is an important factor in choosing the patient’s treatment strategy. Stroke is a condition requiring emergency medical care and urgent hospitalization. The effectiveness of medical care provision for acute cerebral ischemic stroke at the hospital stage should be ensured by specialists of the multidisciplinary team according to the patient’s specific clinical route, the volume of diagnostic and treatment and rehabilitation measures. These studies are relevant, and the obtained results can be used in the practical activities of the clinician in order to deepen the understanding of the problem, optimize the timely verification of this pathology and use the optimal treatment and rehabilitation tactics.Документ Стоматологічний статус дітей з хронічним гастродуоденітом(Полтавський державний медичний університет, 2020) Шешукова, Ольга Вікторівна; Бауман, Софія Сергіївна; Sheshukova, O. V.; Bauman, S. S.Визначити особливості стоматологічного статусу та перебігу хронічного катарального гінгівіту в дітей молодшого шкільного віку із хронічним гастродуоденітом. Стан гігієни порожнини рота у дітей, що мали запалення пародонту, був незадовільним. Запалення ясен в групі дітей, які були хворі на хронічний гастродуоденіт, було найбільш виражено та за даним індексу РМА визначено як гінгівіт середнього ступеня тяжкості, соматично здорові діти з хронічним катаральним гінгівітом мали його легку ступінь тяжкості. У 60,5% соматично здорових дітей з хронічним катаральним гінгівітом та у 67,7% дітей, що знаходилися на плановому стаціонарному лікуванні з приводу хронічного катарального гастродуоденіту та мали запалення ясен діагностований аномалійний прикус. У дітей без ознак запалення тканин пародонту інтенсивність карієсу як тимчасових, так і постійних зубів значно нижча, ніж в групі соматично здорових дітей з запаленням ясен та серед дітей з хронічним гастродуоденітом та хронічним катаральним гінгівітом.Документ Оцінка впливу лікувально-профілактичного комплексу на стан тканин пародонту та місцевого імунітету у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, хворих на хронічний гастродуоденіт(Полтавський державний медичний університет, 2020) Бауман, Софія Сергіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Bauman, S. S.; Sheshukova, O. V.За даними ВООЗ поширеність захворювань пародонта, складає більше 75% і має тенденцію до збільшення, тому на сьогоднішній день ця проблема є актуальною в стоматології. Хронічний катаральний гінгівіт досить поширене стоматологічне захворювання у дітей, може призвести до пародонтиту з подальшою втратою зубів. Особлива актуальність цієї проблеми пов’язана з вибором препаратів для комплексного лікування і профілактики запальних захворювань пародонту у дітей з хронічним гастродуоденітом. Мета. Вивчити ефективність запропонованого комплексу лікування та профілактики хронічного катарального гінгівіту у дітей з гастродуоденітом. Сформовано 3 групи: 1-ша – 10 соматично здорових дітей без ознак запалення тканин пародонту, 2-а – 20 соматично здорових дітей з хронічним катаральним гінгівітом – контрольна група, 3-тя основна група – 20 осіб, з діагнозом хронічний гастродуоденіт і хронічний катаральний гінгівіт. До початку лікування всі діти навчені гігієні порожнини рота, проведено контрольоване чищення зубів. Діти 3 групи отримували запропонований нами лікувально-профілактичний комплекс. Комплекс передбачав 2-х разову чистку зубів після прийому їжі, зубною пастою Splat «Лікувальні трави», полоскання порожнини рота розчином Декасан, аплікації на ясна Холісалу. Євро-біотик Жермін – 1 капсула 2 рази на день після їди, лікування дітей другої групи проводили відповідно до протоколів протягом 14 днів. До лікування, через 1, 3 і 6 місяців проводили динамічне спостереження шляхом оцінки індексів SilnessLoе і Федорова-Володкіною, РМА. Місцевий імунітет порожнини рота оцінювали шляхом визначення стану балансу про- і протизапальних ІЛ-1β, ІЛ-10 та рівня експресії IkBα. Після проведення лікувально-профілактичних заходів стан гігієни за даними індексів Федорова-Володкіної та Silness-Loе суттєво покращилися в обох групах дітей. Після застосування лікувально-профілактичних комплексів у дітей 2 і 3 груп ми визначили поліпшення гігієнічного стану порожнини рота і позитивні зміни в рівнях балансу про- і протизапальних інтерлейкінів і рівня експресії IkBα у дітей з обтяженим соматичним статусом.Документ Дистанційне навчання на кафедрах морфологічного профілю в умовах карантину. Переваги та недоліки(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Лисаченко, Ольга Дмитриевна; Lysachenko, O. D.; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Ерошенко, Галина Анатольевна; Yeroshenko, G. А.; Білаш, Валентина Павлівна; Билаш, Валентина Павловна; Bilash, V. P.; Пелипенко, Лариса Борисівна; Пелипенко, Лариса Борисовна; Pelypenko, L. B.; Шевченко, Костянтин Васильович; Шевченко, Константин Васильевич; Shevchenko, K. V.Дистанційна освіта – система навчання, яка в умовах карантину активно увійшла в наше життя завдяки активному спілкуванню викладачів і студентів за допомогою сучасних технологій. До переваг дистанційного навчання відносять: вільний доступ до навчання у зручний для обох сторін час; охопленнязначної аудиторії; використання індивідуального підходу до кожного студента. Недоліками є: відсутність безпосереднього контакту між викладачем та студентом; проблема ідентифікації особи студента; недостатній рівень володіння сучасними платформами дистанційного навчання. В умовах карантину, при обмеженні в спілкуванні викладачів зі студентами, кожен заклад вищої освіти повинен визначати, як організовувати навчальний процес, які платформи, інструменти та форми, крім дистанційної, реалізовувати. Морфологічні кафедри медичних вузів застосовують усі відомі традиційні та дистанційні методи навчання, удосконалюючи та адаптуючи їх до проведення освітнього процесу в сучасних умовах.Документ Ремоделювання структурних компонентів перивульнарної ділянки дванадцятипалої кишки при зшиванні ранового дефекту моноволокнистим шовним матеріалом модифікованим L-аргеніном(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Білаш, Валентина Павлівна; Билаш, Валентина Павловна; Bilash, V. P.В роботі досліджені морфологічні аспекти перебудови структурних компонентів дванадцятипалої кишки кролів при оперативному втручанні i зшиванні ранового дефекту синтетичною монофіламентною ниткою Десмосін модифікованою L-apгініном. Для визначення основних морфологічних показників біоптати дванадцятипалої кишки вилучались i ущільнювались у парафін та в епоксидну смолу за загальноприйнятими методиками. 3 парафінових блоків виготовлялись напівтонкі зрізи завтовшки 4-5 мкм, які потім фарбували гематоксиліном i еозином, за ван Гінозоном з дофарбуванням по Харту. 3 епоксидних блоків виготовляли тонкі зрізи завтовшки 1-2 мкм i фарбували метиленовим синім та толуїдиновим синім. Морфометрично встановлювались середні розміри кишкової стінки, а саме: середня загальна товщина кишкової стінки; середня товщина слизової оболонки; середня товщина підслизової оболонки; середня товщина м'язової оболонки; середня товщина серозної оболонки. Визначали морфометричну характеристику елементів гемомікроциркуляторного русла. Вимірювали середню висоту ворсинок, середню загальну ширину ворсинок, середню базальну ширину ворсинок, середній діаметр пpocвіту лімфатичної судини ворсинок, середню глибину крипт, середній діаметр крипт. Паралельно з цим підраховувалась середня кількість структурних елементів слизової оболонки дванадцятипалої кишки у ворсинках: середня кількість стовпчастих епітеліоцитів з облямівкою; середня кількість келихоподібних клітин; середня кількість ендокриноцитів; середня кількість інтраепітеліальних лімфоцитів; у криптах: середня кількість стовпчастих епітеліоцитів; середня кількість келихоподібних клітин; середня кількість клітин Панета; середня кількість ендокриноцитів. Визначено, що при використанні даної модифшованої нитки nepeбіг фаз запалення i формування сполучнотканинного рубця відувається більш реактивно, що позитивно впливає на післяопераційний перебіг. Реакція кишкової стінки i її оболонок свідчать про проходження в ній запального процесу з залученням до нього ycix її оболонок i набряком сполучнотканинного компоненту в наслідок чого в підслизовій оболонці cпостерігається скупчення лейкоцитарного інфільтрату. Судинна реакція у відповідь на імплантацію шовного матеріалу полягала у слизовій оболонці розширенням артерюл і венул у ранні терміни спостереження та звуженням каптярів; в підслизовій оболонці: розширенням артеріол в цей же період експерименту та звуженням катлярів i венул на ранніх етапах експерименту. Ворсинчастий компонент слизової оболонки клубової кишки перивульнарної зони на світлооптичному рівні візуалізувався з елементами набряку, про що свідчить збільшення на ранніх термінах спостереження середнього показника висоти ворсинок, середнього показника апікальної ширини ворсинок i середнього показника базальної ширини ворсинок. Визначено, що реакція лімфатичних капілярів ворсинок слизової оболонки клубової кишки носить змішаний характер i пов'язана з фазами протікання запального процесу i формування сполучнотканинного рубця.Документ Порівняльна характеристика деяких показників ліпідного обміну і функції ендотелію у хворих на компенсоване хронічне легеневе серце бронхо-легеневого ґенезу та в умовах його коморбідності з гіпертонічною хворобою(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Петров, Євген Євгенович; Бурмак, Юрій Григорович; Треумова, Світлана Іванівна; Іваницька, Тетяна Анатоліївна; Петров, Евгений Евгеньевич; Бурмак, Юрий Григорьевич; Треумова, Светлана Ивановна; Иваницкая, Татьяна Анатольевна; Petrov, Ye. Ye.; Burmak, Yu. G.; Treumova, S. I.; Ivanytska, T. A.Вивчались показники ліпідного обміну та функції ендотелію у хворих на компенсоване хронічне легеневе серце (ХЛС) бронхо-легеневого ґенезу та в умовах його коморбідності з гіпертонічною хворобою (ГХ). Встановлено, що найбільші зміни спостерігаються у хворих на коморбідну патологію. Характер та спрямованість змін ліпідного обміну і функції ендотелію у хворих на компенсоване ХЛС бронхо-легеневого ґенезу слід розглядати як маркери несприятливого розвитку судинного склерозу та підвищеного ризику судинних ускладнень.Документ Структурна організація пухкої волокнистої сполучної тканини(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Вільхова, Олена Вікторівна; Вильховая, Елена Викторовна; Vilkhova, O. V.Вивчаючи тканини людського організму можна сказати, що всі вони мають подібну структурну організацію і складаються із клітин та неклітинних компонентів. Клітини пухкої волокнистої сполучної тканини представлені різними диферонами та приймають активну участь у підтримці кількісного і якісного складу міжклітинної речовини. До неклітинних компонентів відносять основну аморфну речовину та волокна. Основна аморфна речовина, має драглисту консистенцію та виконує роль метаболічного середовища; складається із тканинної рідини, глікозаміногліканів та протеогліканів. Волокнисті структури представлені колагеновими, еластичними, ретикулярними волокнами. Завдяки своїй універсальності пухка волокниста сполучна тканина займає одне з провідних місць в організмі.Документ Порівняльна характеристика антимікробної дії фітопрепаратів(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.; Ананьєва, Майя Миколаївна; Ананьева, Майя Николаевна; Ananiyeva, M. M.; Фаустова, Марія Олексіївна; Фаустова, Мария Алексеевна; Faustova, M. O.; Лобань, Галина Андріївна; Лобань, Галина Андреевна; Loban’, G. A.В статті представлені результати вивчення антибактеріальної та протигрибкової активності фітопрепаратів щодо музейних штамів мікроорганізмів S. aureus, E. coli, C. аlbicans. Визначення протимікробної активності діючих речовин фітопрепаратів здійснювали методом дифузії в агар. Встановлено, що серед вивчених рослинних лікарських засобів Сандрін володіє найбільш значним антимікробним впливом щодо музейних культур грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, дія якого зумовлена галотанінами, які мають властивість зв’язуватися з білками мікроорганізмів і призводять до зниження активності та інгібування ефлюксних насосів клітинної стінки. Відмічено, що Сангвірітрин також проявив значну антимікробну активність щодо S. aureus і C. аlbicans, хоча поступався ефектом Сандріну. Нами не виявлено протимікробної дії щодо S. aureus, C. albicans, E. сoli лікарського препарату Неонокс цикламен, оскільки дія його активних речовин, в більшій мірі, спрямована на подразнення нервових закінчень.Документ Выбор способа лечения рецидивных паховых грыж(Украинская медицинская стоматологическая академия, 2020) Кравцив, Николай Игоревич; Дудченко, Максим Александрович; Кравців, Микола Ігорович; Дудченко, Максим Олександрович; Kravtsiv, М. І.; Dudchenko, M. O.Анализ причин развития и способов хирургического лечения рецидивных паховых грыж (РПГ). По их результатам установление приоритетной методики лечения РПГ. Объект и методы. В статье проанализирован опыт лечения 131 пациента с рецидивной паховой грыжей, которые были планово прооперированы с 2005 по 2019 год в хирургических отделениях Полтавской ЦРКБ, 2-ой ГКБ г. Полтава и КК «3-я ГКБ ПГС». Мужчины составляли около 95,4% среди больных с РПГ. По характеру предварительной пластики пациенты характеризовались следующим образом: у 110 (84%) больных рецидивы возникли после аутопластических способов (Girard-Спасокукоцкого- Кимбаровского 68 (52%) случаев, Bassini – 25 (19%) и Postempsky – 17 (13%) случаев) и у 21 (16%) пациента – после герниопластики по Lichtenstein. Впервые рецидивные грыжи встречались у 115 (87,8%) больных, повторно рецидивные – у 11 (8,4%), многократно рецидивирующие – у 5 (3,8%). Результаты. Среди выявленных причин рецидивов после операции по Lichtenstein были нарушения оперативной техники и нагноение послеоперационной раны, тогда как после фасциомиопластических способов пластики пахового канала наблюдали развитие атрофических и дегенеративных изменений тканей паховой области. Пациентам с РПГ были выполнены следующие виды пластики: лапароскопическая трансабдоминальная преперитонеальная (trans abdominal pre-peritoneal repair – TAPP) у 49 (37,4%) пациентов и Lichtenstein у 46 (35,1%) пациентов с использованием полипроленового сетчатого имплантата, в 23 (17,5%) случаях выполнена пластика задней стенки по Postempsky, у 7 (5,3%) больных – по Bassini и у 6 (4,6%) – по Girard. Средний койко-день составил 5,8 ± 1,6 дня. Оценивались интраоперационные и ранние послеоперационные осложнения. Вывод. С целью индивидуализации подхода при лечении пациентов с РПГ, целесообразно выделять типы РПГ. Установлено, что наиболее эффективным и наименее травматичным способом устранения рецидивной паховой грыжи, которая возникла после передней пластики пахового канала является лапароскопический TAPP способ, безвыделения элементов семенного канатика.Документ Структурна організація залозистих компонентів екстраорбітальної та інфраорбітальної сльозових залоз лабораторного щура(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Каценко, Андрій Любославович; Каценко, Андрей Любославович; Katsenko, A. L.; Шерстюк, Олег Олексійович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Sherstyuk, O. О.; Литовка, Володимир Вікторович; Литовка, Владимир Викторович; Lytovka, V. V.; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Svintsytska, N. L.Метою даної роботи було вивчення і порівняння морфологічних особливостей екстраорбітальної та інфраорбітальної часточок сльозових залоз, а також вивчення морфо-функціональної характеристики шляхів сльозовідведення при їх нормальному функціонуванні. Було вивчено 20 пар ізольованих сльозових і 10 пар Гардерових залоз лабораторних щурів самців. Було виготовлено серії тонких парафінових зрізів, забарвлення гематоксиліном і еозином. Виявлено, що трубчасто-альвеолярні епітеліальні компоненти інфраорбітальної залози щурів в межах часточки розташовані ще щільніше, ніж у екстраорбітальній залозі. Сльозові залози мають індивідуальну, добре виражену сполучнотканинну капсулу. В межах їх часточок і між ними є щілиноподібні міжепітеліальні інтерстиціальні простои, в яких не виявляються скупчення ліпоцитів, як це спостерігається в сльозових залозах людини. В об’ємі часточки, як екстраорбітальної так і інфраорбітальної залоз, міжепітеліальні інтерстиціальні простори містять мікросудини, переважно капіляри, прекапілярні артеріоли, а також посткапілярні венули. Артеріоли і венули, як правило, візуалізуються за межами часточок в більш виражених інтерстиціальних проміжках, розташованих між 3-4 сусідніми часточками.Документ Morphological grounds of using the cervical fold suspension model of immobilization stress in rats(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Makarenko, O. L.; Yushchenko, Ya. O.; Bilash, S. M.; Pronina, O. M.; Koptev, M. M.; Vynnyk, N. I.; Макаренко, Олександр Леонідович; Ющенко, Яна Олександрівна; Білаш, Сергій Михайлович; Проніна, Олена Миколаївна; Коптев, Михайло Миколайович; Винник, Наталія ІванівнаВивчення механізмів гострого стресу, пошук нових шляхів підвищення стійкості до нього, профілактики та лікування патологічних процесів, викликаних стресовими реакціями, на сьогодні залишаються актуальними напрямками медико-біологічних досліджень. Вивчення проблеми стресу неможливе без виконання експериментальних досліджень із використанням різних моделей стресового впливу.Метою дослідження було довести на підставі морфологічних досліджень органів-мішеней ефективність відтворення експериментальної моделі гострого іммобілізайного стресу у щурів шляхом атравматичного підвішування за шийну складку протягом 6-ти годин. Робота, із урахуванням міжнародних норм проведення біологічних досліджень, виконана на 20 білих щурах-самцях з масою тіла 240-260 грамів, віком 8-10 місяців. Першу, контрольну, склали 10 інтактних тварин, які утримувались у стандартних умовах віварію. Другу, експериментальну, групу склали 10 щурів, які зазнали впливу гострого іммобілізаційного стресу. Забій тварин проводився шляхом декапітації під внутрішньоочеревинним наркозом. Після розкриття грудної клітки та черевної порожнини проводився огляд внутрішніх органів із забором органів-мішеней: тимусу, надниркових залоз та шлунка. Отримані результати свідчать, що іммобілізація щурів шляхом атравматичного підвішування за шийну складку протягом 6-ти годин викликає прояви стресової тріади Сельє: гостру інволюцію тимусу, гіпертрофію надниркових залоз, а також гіперемію слизової оболонки шлунка. У тварин експериментальної групи у слизовій оболонці шлунка незмінені ділянки перемежовувалися із гіперемійованими набряклими осередками, що надавало їй строкатого мозаїчного вигляду; відмічалися численні поліморфні крововиливи та поодинокі ерозії; виразок виявлено не було. Візуально тимус у щурів, що зазнали впливу іммобілізаційного стресу, мав менші розміри, інших змін не відмічалося. Маса вилочкової залози у тварин експериментальної групи, порівняно з інтактними, знижується на 44,5% із 306,5±17,62 до 166,8±41,69 мг (р<0,01). Відмінності надниркових залоз у щурів контрольної та експериментальної групи полягали у збільшенні їх маси та розміру у тих тварин, що зазнали впливу стресу. У експериментальної групи спостерігалося збільшення наднирникової залози із 38,8±4,34 до 65,1±9,13 мг, тобто на 67,8% (р<0,01). Проведене дослідження свідчить про дієвість експериментальної моделі гострого іммобілізаційного стресу у щурів шляхом атравматичної фіксації за шкірну складку протягом 6-ти годин, оскільки вона викликає прояви стресової тріади Сельє: гостру інволюцію тимусу, гіпертрофію надниркових залоз, а також гіперемію слизової оболонки шлунка.