Вісник проблем біології і медицини. 2020

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12288

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 77

Оцінка периферичних уражень при хворобі Паркінсона
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Таряник, Катерина Анатоліївна; Tarianyk, K. A.
Cтаття присвячена вивченню чинників розвитку невропатій при хворобі Паркінсона та їх впливу на перебіг, тяжкість захворювання. Виявлено, що крім основних ознак хвороби Паркінсона – тремору спокою, бради- або акінезії, ригідності, в клінічній картині переважають ознаки периферичної нейропатії верхніх кінцівок. Характер неврологічних порушень залежить від форми хвороби. Метою нашого дослідження було – дослідити частоту виникнення та перебіг тунельних нейропатій верхніх кінцівок у пацієнтів із хворобою Паркінсона. За допомогою електронейроміографічного обстеження периферичних нервів верхніх кінцівок проведений аналіз порушення нервово-м’язової провідності на різних рівнях. Так, у пацієнтів із акінетико-ригідною формою переважають ознаки порушення нервово-м’язової провідності по серединному та ліктьовому нервам демієлінізуючого характеру. Це може бути пояснено переважанням в клінічній картині брадикінезії, перебування тривалий час у вимушеному положенні. У групі пацієнтів із акінетико-ригідно-тремтячою формою захворювання діагностовано переважання ознак тунельної нейропатії серединного нерву на рівні карпального каналу, що може вказувати на травматичні ураження зап’ястного каналу внаслідок частих повторюваних рухів при треморі. Особливості перебігу різних форм захворювання потрібно враховувати при веденні пацієнтів на будь-якій стадії захворювання.
Psychological predictors of dissatisfaction with the results of rhinoplasty
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Боднар, Леся Анатоліївна; Боднар, Леся Анатольевна; Bodnar, L. A.
У статті проаналізовані результати обстеження осіб, які зверталися до пластичного хірурга для проведення косметичної ринопластики, а також задоволеність проведеною операцією. Всі пацієнти в залежності від наявності або відсутності косметичних дефектів носа були розділені на дві групи: перша (I) - 69 осіб (чоловіків - 30, жінок - 39, у віці від 19 до 50 років) з помітними для оточуючих дефектами і деформаціями зовнішнього носа, які відхилялися від встановленої естетичної норми, прийнятої в косметології, але не спотворювали зовнішність особи і не порушували фізіологічних функцій органу; друга група (II) - 30 осіб (чоловіків - 14, жінок - 16 у віці від 19 до 30 років), косметичних недоліків носа не мали, проте фіксували на ньому невиправдано велика увага, були категорично ним незадоволені і наполегливо вимагали змінити його форму. За результатами дослідження встановлено, що у переважної більшості обстежених осіб, які звертаються до пластичних хірургів з метою проведення ринопластики, виявлені психічні порушення непсихотичного регістру, які відрізнялися в залежності від наявності або відсутності дефектів та деформацій носа. Так, у обстежених І групи діагностований широкий спектр непсихотических психічних порушень з переважанням генералізованого тривожного розладу (26,09%), неврастенії (17,39%) та дисоціативного розладу (14,49%). У осіб, які дефектів і деформацій носа не мали, але наполягали на проведенні ринопластики (ІІ група), діагностували іпохондричний розлад (100,00%) з дисморфофобією на синдромальному рівні, і більш виражену депресивну симптоматику, а також особистісну тривожність. При порівняльному аналізі клініко-анамнестичних даних визначено, що особи, які мали косметичний дефект носа, зверталися до пластичних хірургів переважно вперше, частіше з метою поліпшення зовнішнього вигляду. Обстежені, в яких косметичних недоліків носа не було, прагнули зробити ринопластику для поліпшення соціального функціонування, зверталися до пластичних хірургів переважно не один раз, не отримуючи психологічного задоволення від проведених раніше операцій. На підставі результатів дослідження визначено предиктори негативних психологічних наслідків ринопластики і незадоволеності її результатами (дисморфофобія, обмеження соціального функціонування, повторні ринопластики в анамнезі з нереалістичними очікуваннями результатів, високий рівень депресії і тривоги) і запропонована скринінг-анкета для своєчасного виявлення пацієнтів, які будуть не задоволені вдало проведеним оперативним втручанням.
Роль оксидативного стресу у формуванні доксорубіцин-індукованих уражень печінки у щурів із неалкогольним стеатогепатитом
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Маслова, Ганна Сергіївна; Маслова, Анна Сергеевна; Maslova, G. S.
Визначення ролі оксидативного стресу у порушенні детоксикаційної і регенераторної функції печінки має особливе значення при оптимізації профілактики гепатотоксичних реакцій на фоні хіміотерапії (ХТ). Мета – дослідити вплив оксидативного стресу на активність аргінази і орнітиндекарбоксилази (ОДК) у тканинах печінки щурів із антрациклін-індукованим токсичним гепатитом залежно від наявності неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ). Об’єкт і методи. Дослідження проведені на 30 білих нелінійних статевозрілих щурах, із них 15 (50%) самців, 15 (50%) – самок, вагою 160-220 г. Експериментальні тварини були розподілені на 3 групи: І (n=10) – щури із НАСГ, яким впродовж 3-х днів внутрішньочеревно вводили доксорубіцин із розрахунку 5 мг/кг/добу із досягненням кумулятивної дози 15 мг/кг; ІІ (n=10) – щури без НАСГ, яким вводили доксорубіцин аналогічно І групі; ІІІ (n=10) – щури без НАСГ, яким впродовж 3-х днів внутрішньочеревно вводили 0,9% розчин натрію хлориду 1 мл. У гомогенаті печінки визначали вміст ТБК-реактантів та активність каталази, аргінази і ОДК. Результати дослідження. У щурів із НАСГ І групи введення доксорубіцину призводило до зростання концентрації ТБК-реактантів у 3,9 рази на фоні зниження активності каталази у 1,9 рази у гомогенаті печінки порівняно із контролем (р<0,05). Активація продукції вільних радикалів у щурів І групи супроводжувалась зниженням активності аргінази у 1,6 рази і ОДК у 1,8 рази у гомогенаті печінки порівняно із контролем (р<0,05). Виявлено зворотній кореляційний зв’язок у щурів І групи між вмістом ТБК реактантів і активністю аргінази (r=- 0,76; р<0,05). У щурів без НАСГ введення доксорубіцину призводить до зростання концентрації ТБК-реактантів у гомогенаті печінки у 2,6 рази без порушень у системі АОЗ (р<0,05), що асоціювалось із пригніченням активності аргінази у 1,7 рази порівняно із контролем. Виявлено зворотній кореляційний зв’язок у щурів ІІ групи між вмістом ТБК реактантів і активністю аргінази (r=-0,71; р<0,05). Висновки. Введення доксорубіцину супроводжується виникненням оксидативного стресу, що на фоні НАСГ призводить до порушення детоксикаційної і регенераторної функції печінки.
Морфофункціональний стан наднирників при дії комплексу харчових добавок (огляд літератури)
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Білаш, Сергій Михайлович; Донченко, Світлана Владиславівна; Bilash, S. M.; Donchenko, S. V.; Билаш, Сергей Михайлович; Донченко, Светлана Владиславовна
У цій статті представлений огляд літератури з метою розкрити інформацію про будову надниркових залоз щурів та вплив комплексу харчових добавок на них. В останні десятиліття посилився негативний вплив екологічно несприятливих факторів на організм. Інформації про зміни в організмі практично не існує, коли надходить кілька харчових добавок, які мають доведений негативний вплив на окремі системи. Глутамат натрію може бути причиною астми, кропив’янки, ангіоневротичного набряку, риніту, ожиріння, які називають «симптомокомплексом глутамату натрію». Глутамат натрію пов’язують з неврологічними порушеннями: тривожність, шизофренія, епілепсія, депресія та дегенеративні розлади, такі як хвороба Паркінсона та хвороба Альцгеймера. При введенні щурам великої кількості глутамату натрію спостерігалося значне зменшення товщини кори надниркових залоз, втрата паралельного розташування клітин пучкової зони, розширення та переповнення капілярів, велика кількість макрофагів, що вистеляють синусоїди, апоптоз ядер. Нітрит натрію може спричиняти серйозні отруєння (утворює метгемоглобін) і призвести до паралічу судинного центра та смерті. В експерименті на щурах спостерігалися вазодилатація та скупчення апоптозних клітин. Понсо 4R є потенційним алергеном і може бути причиною анафілактичного шоку. В експерименті призводить до гіпотрофії наднирників. Понсо 4R входить до переліку барвників, які провокують гіперактивність у дітей. Таким чином, обмежені дані про вплив комплексу харчових добавок на наднирники, практичне значення цієї проблеми (використання глутамату натрію, нітриту натрію та Понсо 4R) є теоретичною основою для формулювання мети та постановки завдань для дослідження. Отже, за відсутності достатньої кількості інформації про вплив глутамату натрію, нітриту натрію та Понсо 4R, дане дослідження буде актуальним.
Вміст інтерлейкіну-10 у ротовій рідині дітей молодшого шкільного віку з нормальною та надмірною масою тіла
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Шешукова, Ольга Вікторівна; Онищенко, Анастасія Володимирівна; Sheshukova, O. V.; Onishchenko, A. V.
На формування загальносоматичного та стоматологічного здоров’я дітей впливають багато факторів. Показовими для діагностики надмірної маси тіла є показник окружності талії та стегна, товщина жирової складки, що в подальшому можна використовувати для діагностики ожиріння у дітей молодшого шкільного віку. Індекс гігієни у дітей з надмірною масою тіла відповідав задовільній гігієні, у дітей з нормальною масою тіла це показник при наявності гінгівіту відповідав незадовільній гігієні. Стан запалення ясен в групі дітей з надмірною масою тіла був вірогідно гіршим, хоча перебував в межах легкого ступеня важкості. Вищі показники рівня ІЛ-10 можуть реалізувати захист від захворювань тканин пародонту на фоні надмірної маси тіла, тоді як нижчі показники рівня ІЛ-10 можуть виступати чинником прогресування захворювання.
Morphological grounds of using the cervical fold suspension model of immobilization stress in rats
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Makarenko, O. L.; Yushchenko, Ya. O.; Bilash, S. M.; Pronina, O. M.; Koptev, M. M.; Vynnyk, N. I.; Макаренко, Олександр Леонідович; Ющенко, Яна Олександрівна; Білаш, Сергій Михайлович; Проніна, Олена Миколаївна; Коптев, Михайло Миколайович; Винник, Наталія Іванівна
Вивчення механізмів гострого стресу, пошук нових шляхів підвищення стійкості до нього, профілактики та лікування патологічних процесів, викликаних стресовими реакціями, на сьогодні залишаються актуальними напрямками медико-біологічних досліджень. Вивчення проблеми стресу неможливе без виконання експериментальних досліджень із використанням різних моделей стресового впливу.Метою дослідження було довести на підставі морфологічних досліджень органів-мішеней ефективність відтворення експериментальної моделі гострого іммобілізайного стресу у щурів шляхом атравматичного підвішування за шийну складку протягом 6-ти годин. Робота, із урахуванням міжнародних норм проведення біологічних досліджень, виконана на 20 білих щурах-самцях з масою тіла 240-260 грамів, віком 8-10 місяців. Першу, контрольну, склали 10 інтактних тварин, які утримувались у стандартних умовах віварію. Другу, експериментальну, групу склали 10 щурів, які зазнали впливу гострого іммобілізаційного стресу. Забій тварин проводився шляхом декапітації під внутрішньоочеревинним наркозом. Після розкриття грудної клітки та черевної порожнини проводився огляд внутрішніх органів із забором органів-мішеней: тимусу, надниркових залоз та шлунка. Отримані результати свідчать, що іммобілізація щурів шляхом атравматичного підвішування за шийну складку протягом 6-ти годин викликає прояви стресової тріади Сельє: гостру інволюцію тимусу, гіпертрофію надниркових залоз, а також гіперемію слизової оболонки шлунка. У тварин експериментальної групи у слизовій оболонці шлунка незмінені ділянки перемежовувалися із гіперемійованими набряклими осередками, що надавало їй строкатого мозаїчного вигляду; відмічалися численні поліморфні крововиливи та поодинокі ерозії; виразок виявлено не було. Візуально тимус у щурів, що зазнали впливу іммобілізаційного стресу, мав менші розміри, інших змін не відмічалося. Маса вилочкової залози у тварин експериментальної групи, порівняно з інтактними, знижується на 44,5% із 306,5±17,62 до 166,8±41,69 мг (р<0,01). Відмінності надниркових залоз у щурів контрольної та експериментальної групи полягали у збільшенні їх маси та розміру у тих тварин, що зазнали впливу стресу. У експериментальної групи спостерігалося збільшення наднирникової залози із 38,8±4,34 до 65,1±9,13 мг, тобто на 67,8% (р<0,01). Проведене дослідження свідчить про дієвість експериментальної моделі гострого іммобілізаційного стресу у щурів шляхом атравматичної фіксації за шкірну складку протягом 6-ти годин, оскільки вона викликає прояви стресової тріади Сельє: гостру інволюцію тимусу, гіпертрофію надниркових залоз, а також гіперемію слизової оболонки шлунка.
Формування та розвиток клінічного мислення іноземних студентів при вивченні радіології
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Марченко, Валерій Юрійович; Марченко, Ірина Ярославівна; Бойко, Віктор Володимирович; Жукова, Тетяна Олександрівна; Муковоз, Оксана Євгенівна; Марченко, Валерий Юрьевич; Марченко, Ирина Ярославовна; Бойко, Виктор Владимирович; Муковоз, Оксана Евгеньевна; Marchenko, V. Yu.; Marchenko, I. Ya.; Boyko, V. V.; Zhukova, T. O.; Mukovoz, O. E.
В статті обговорюється питання складності формування і розвитку клінічного мислення студентів – іноземців, пов’язане з певними факторами: недосконалим володінням мовою, складністю у спілкуванні з пацієнтами, обмеженим часом, що відводиться на діагностику та лікування хворого на амбулаторному прийомі. Найбільш досконалим ступенем лікарського діагнозу є «діагноз хворого», у якому відзначаються особливості захворювання в конкретного хворого, що залежать від його індивідуальної реактивності, конституції, віку, умов життя. Але для статистичного вивчення загальних закономірностей, динаміки структури захворюваності і смертності в основу документального оформлення захворювань у клінічній практиці покладений клінічний «діагноз хвороби». Він складається з нозологічної форми, що позначає сутність хвороби в термінах, передбаченою прийнятою міжнародною класифікацією і номенклатурою хвороб (Міжнародна класифікація хвороб – Женева, 1998 р.) та затвердженими на території України класифікаціями. Причому, іноземним студентам важливо співставляти різні назви одних і тих же форм захворювань, якими різняться вище вказані класифікації. Оскільки невідомо, яка класифікація використовується в країні подальшого працевлаштування майбутнього спеціаліста. Велике значення в цьому має розуміння патоморфологічних процесів, що лежать в основі патологічного процесу. Кожний лікар при визначенні діагнозу діє за певною схемою, якої він був навчений або розробив сам у процесі своєї практичної діяльності. Хоча більшості лікарям здається, що вони ставлять діагноз інтуїтивно, спираючись на своє «внутрішнє почуття». Але інтуїція найчастіше базується на глибоких знаннях і великому досвіді роботи. Тому, в усіх випадках після відповідного аналізу, можна досить детально відтворити «шлях» до діагнозу – всі дії і послідовність роздуму лікаря, які він виконує в процесі встановлення діагнозу. Рекомендується індивідуальний підхід кожного викладача медичного вузу до студентів-іноземців з урахуванням їх когнітивних стилів, що забезпечить формування клінічного мислення майбутніх лікарів та підвищення якості підготовки фахівців-рентгенологів.
Психосоціальна дезадаптація у внутрішньо переміщених осіб із депресивними розладами
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Гальченко, Аліна Василівна; Halchenko, A. V.
Тривога та депресія, згідно сучасних досліджень, є коморбідними патологіями клінічних картин психічних, неврологічних та психосоматичних розладів, які негативно впливають на фізичну, психічну та соціальну адаптацію. Для нас склало цікавість дослідження тривожно-депресивних станів у внутрішньо переміщених осіб, адже вимушене переселення призводить до відчуття втрати безпеки, стресу та підвищення рівня тривоги, що є провокуючим фактором для виникнення психосоціальної дезадаптації, межових невротичних розладів, формування психосоматичної патології. Метою дослідження стало вивчення психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб за наявності тривожно-депресивного розладу та пролонгованої депресивної реакції. Обстежено 96 внутрішньо переміщених осіб з Донецької, Луганської областей та Криму з діагностованими тривожно-депресивним розладом (F 41.2) або пролонгованою депресивною реакцією (F 43.21). У ході дослідження сформовано дві групи з внутрішньо переміщених осіб з психосоціальною дезадаптацією та осіб з тими ж психоневротичними розладами, але без ознак психосоціальної дезадаптації. За результатами проведеного дослідження встановлено, що у внутрішньо переміщених осіб з тривожно-депресивним розладом, пролонгованою депресивною реакцією та діагностованою психосоціальною дезадаптацією достовірно вищий рівень вираженості тривоги та депресії у порівнянні з внутрішньо переміщеними особами без ознак дезадаптації. У дезадаптованих осіб на перший план клінічної характеристики виступали прояви тривоги як у психічній сфері, так і в соматичній. Прояви тривоги в осіб без ознак дезадаптації не досягали таких високих балів і, переважно, відносилися до психічної сфери і, в меншій мірі, до соматичної. Дане може бути використаним як мішень для психотерапевтичного впливу та психосоціального супроводу пацієнтів, направлених на підтримку їх адаптаційного ресурсу та покращення якості життя.
Ураженість карієсом та флюорозом зубів дітей передмістя та м. Полтава
(Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, 2020) Шешукова, Ольга Вікторівна; Мосієнко, Анна Сергіївна; Труфанова, Валентина Петрівна; Бауман, Софія Сергіївна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Максименко, Аліна Іванівна; Казакова, Катерина Станіславівна; Sheshukova, O. V.; Mosienko, A. S.; Trufanovа, V. P.; Bauman, S. S.; Polishchuk, T. V.; Maksimenko, A. I.; Kazakova, K. S.
Зростання захворюваності карієсом зубів у дітей є проблемою загального значення. За даними ВООЗ карієсом страждає більше ніж половина дітей шкільного віку всього світу (60-90%). Згідно даних літератури в останні роки спостерігається ріст захворюваності зубів і у дитячого населення нашої країни [1,2,3]. Причиною цього є як і погіршення соматичного здоров’я дітей внаслідок зниження імунітету, так і зниження соціально-економічного стану населення країни, відсутність адекватної спеціалізованої профілактики на державному рівні та невчасне лікування стоматологічної патології, руйнування системи планової санації.ми було оглянуто 270 учнів 1-4 класів Комунального закладу «Полтавська гімназія № 6» з поглибленим вивченням окремих предметів, де навчаються діти, що проживають в місті Полтава. Гімназія № 6, яка знаходиться у осередку історичної забудови, є одним із найстаріших загальноосвітніх закладів міста та згур- товує 1046 учнів.Згідно отриманих нами даних обстеження дітей гімназії № 6, яка знаходиться в центрі м. Полтава, гімназії с. Розсошенці, розташованої на межі м. Полтави та найбільш віддалених шкіл с. Щербані та с. Великий Тростянець, ми відзначили, що поширеність карієсу тимчасових зубів найвища в с. Розсошенці (66,54%), в гімназії міста Полтава та школах сіл Щер- бані та Великий Тростянець майже не відрізнялася і склала 52,59 % та 53,59 % відповідно (табл. 2, рис. 1). Інтенсивність карієсу тимчасових зубів згідно даних індексу кп чітко підтверджує, що потреба в стоматологічній санації для тимчасових зубів найвища в с. Розсошенці та становить 2,14±0,14 зуби, в м. Полтава 1,76±0,12 зубів, найнижчою в селах Щербані та Великий Тростянець 1,52±0,15. Нами встановлено, що поширеність карієсу за індексом кп+КПВ була найменшою у дітей гімназії № 6 м. Полтава та становила 61,85%. У школах сіл Розсошенці, Щербані та Великий Тростянець вона була на однаковому рівні – 72,05% та 71,89% відповідно.Рост заболеваемости кариесом зубов у детей является проблемой общего характера. Целью нашей работы было провести сравнительный анализ показателей кариеса и флюороза у детей младшей школы г. Полтава и пригорода, оценить необходимость санации полости рта. Осмотрено 695 детей 6-11 лет 3 учебных заведений г. Полтава и его пригорода. Определили распространенность и интенсивность кариеса временных и постоянных зубов и потребность в стоматологической санации, пораженность флюорозом. С помощью общепринятых методов официальной статистики проводили статистическую обработку результатов исследований. С помощью анализа полученных результатов обследования выявили наиболее тяжелую стоматологическую ситуацию пораженности флюорозом и кариесом постоянных зубов у детей, которые учились в школах пригорода г. Полтавы. Обнаруженная нами ситуация требует усиления как первичной так и вторичной профилактики именно в школах ближайшего пригорода.
Оцінка впливу лікувально-профілактичного комплексу на стан тканин пародонту та місцевого імунітету у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, хворих на хронічний гастродуоденіт
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Бауман, Софія Сергіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Bauman, S. S.; Sheshukova, O. V.
За даними ВООЗ поширеність захворювань пародонта, складає більше 75% і має тенденцію до збільшення, тому на сьогоднішній день ця проблема є актуальною в стоматології. Хронічний катаральний гінгівіт досить поширене стоматологічне захворювання у дітей, може призвести до пародонтиту з подальшою втратою зубів. Особлива актуальність цієї проблеми пов’язана з вибором препаратів для комплексного лікування і профілактики запальних захворювань пародонту у дітей з хронічним гастродуоденітом. Мета. Вивчити ефективність запропонованого комплексу лікування та профілактики хронічного катарального гінгівіту у дітей з гастродуоденітом. Сформовано 3 групи: 1-ша – 10 соматично здорових дітей без ознак запалення тканин пародонту, 2-а – 20 соматично здорових дітей з хронічним катаральним гінгівітом – контрольна група, 3-тя основна група – 20 осіб, з діагнозом хронічний гастродуоденіт і хронічний катаральний гінгівіт. До початку лікування всі діти навчені гігієні порожнини рота, проведено контрольоване чищення зубів. Діти 3 групи отримували запропонований нами лікувально-профілактичний комплекс. Комплекс передбачав 2-х разову чистку зубів після прийому їжі, зубною пастою Splat «Лікувальні трави», полоскання порожнини рота розчином Декасан, аплікації на ясна Холісалу. Євро-біотик Жермін – 1 капсула 2 рази на день після їди, лікування дітей другої групи проводили відповідно до протоколів протягом 14 днів. До лікування, через 1, 3 і 6 місяців проводили динамічне спостереження шляхом оцінки індексів SilnessLoе і Федорова-Володкіною, РМА. Місцевий імунітет порожнини рота оцінювали шляхом визначення стану балансу про- і протизапальних ІЛ-1β, ІЛ-10 та рівня експресії IkBα. Після проведення лікувально-профілактичних заходів стан гігієни за даними індексів Федорова-Володкіної та Silness-Loе суттєво покращилися в обох групах дітей. Після застосування лікувально-профілактичних комплексів у дітей 2 і 3 груп ми визначили поліпшення гігієнічного стану порожнини рота і позитивні зміни в рівнях балансу про- і протизапальних інтерлейкінів і рівня експресії IkBα у дітей з обтяженим соматичним статусом.
Особливості фіксації знімних пластинкових протезів
(Українська академія наук (м.Київ), Українська медична стоматологічна академія (м.Полтава), 2020) Ніколішин, Ігор Анатолійович; Ніколішина, Елла Вячеславівна; Дворник, Валентин Миколайович; Добровольський, Олександр Володимирович; Добровольська, Оксана Володимирівна; Николишин, Игорь Анатолиевич; Николишина, Элла Вячеславовна; Дворник, Валентин Николаевич; Добровольский, Александр Владимирович; Добровольская, Оксана Владимировна; Nikolishin, I. A.; Nikolishyna, E. V.; Dvornik, V. М.; Dobrovolsky, O. V.; Dobrovolska, O. V.
Резюме. Проблема фіксації знімних пластинкових протезів залишається найбільш актуальною в ортопедичній стоматології. Поліамідні протези (Vertex, Deflex) мають більш широке впровадження в практичну стоматологію. Суттєвим недоліком поліамідних зубних протезів є передача жувального навантаження на слизову оболонку ясен і альвеолярний гребінь, що провокує розвиток атрофії альвеолярного відростка щелеп через деякий час користування. Oсобливо в тих випадках, коли протезування, за естетичними вимогами відбувається терміново, відразу після хірургічних втручань. Тому, через п’ять-сім місяців у таких пацієнтів і виникає питання якісної фіксації протезу. Метою дослідження булo покращення фіксації часткових знімних пластинкових протезів шляхом удосконалення використання еластичної прокладки в поліамідних протезах для зменшення зазору, що виникає між базисом ортопедичної конструкції та атрофованою слизовою оболонкою порожнини рота, через деякий час користування. Для отримання пристосованого до жувального тиску базису протеза, його повноцінного прилягання до протезного ложа, а також відновлення оптимальної міжальвеолярної висоти проведено клінічне перебазування часткових знімних протезів матеріалом на основі А-силікону ручного змішування «Ufi Gel P» в першій і в другій клінічній групі. Результати вивчення суб’єктивної оцінки пацієнтами ефективності проведеного лікування наочно демонструють переваги часткових знімних протезів, із термопластичних матеріалів та перебазування за вдосконаленим нами способом фіксації знімних пластинкових протезів у порівнянні з частковими знімними протезами, виготовленими з акрилових пластмас за критеріями «жувальна функція», «простота звикання», «відсутність потрапляння їжі під протез», «стійкість протеза при жуванні». Пацієнти першої клінічної групи зазначали, що вони швидко звикали до користування протезами нового типу, підкреслювали легкість зняття і встановлення протезів. Таким чином, своєчасне проведення даного методу фіксації часткових знімних пластинкових протезів збільшує термін користування через усунення зазору між базисом конструкції та атрофованою слизовою оболонкою порожнини рота.
Порівняльна стереоморфологія залозистих компонентів центральної та периферичної зон передміхурової залози людини
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Устенко, Роман Леонідович; Устенко, Роман Леонидович; Ustenko, R. L.
Результати стереоморфологічного дослідження показали, що в центральній зоні простати людини знаходяться об’ємні та складно побудовані залози, але менш численні і відділені одна від одної прошарками м’язової та сполучної тканини значної товщини порівняно з периферичною зоною. Аналогічно залозам периферичної зони, залози центральної зони характеризуються наявністю інтралюмінальних складок залозистого епітелію та інвагінацій стінки, мають подібну будову кінцевих відділів, але при цьому всі ці структури відрізняються дещо більшими лінійними розмірами. Стереологічний аналіз також дозволив виділити в обох зонах наступні трубчаті залозисті компоненти: термінальні вивідні протоки (першими приймають секрет, що синтезується гландулоцитами кінцевих відділів), бокові (латеральні) розгалуження другого-третього порядку аж до центральної протоки (розміщена центрально в межах індивідуальної простатичної залози) та головні протоки. Отримані дані є основою для стереоморфологічного дослідження залоз проміжної зони передміхурової залози.
Modern aspects in the paradigm of acute hemispheric ischemic stroke: features of clinical presentation, screening, therapeutic and neurorehabilitation prospects
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Pushko, O. O.; Lytvynenko, N. V.; Пушко, Олександр Олександрович; Литвиненко, Наталія Володимирівна
The paper presents a literature review in order to identify modern information and deepen understanding of the problem of ischemic stroke, its hemispheric features, modern screening capabilities, therapeutic and rehabilitation prospects. Cerebral stroke is a «global epidemic» that occupies a leading place in the structure of the causes of disability in the adult population in most countries of the world, and has great medical, social and economic importance. In the clinical presentation of cerebral ischemic hemispheric stroke, focal neurological deficit prevails, as well as cognitive and anxiety-depressive disorders of varying severity, post-stroke fatigue syndrome, etc. Localization of the ischemic focus plays a significant role in the development of cognitive impairment. The analysis of neurocognitive functions has long been a topical subject of study by scientists and practicing physicians. Emergency screening of acute cerebrovascular accident is an important factor in choosing the patient’s treatment strategy. Stroke is a condition requiring emergency medical care and urgent hospitalization. The effectiveness of medical care provision for acute cerebral ischemic stroke at the hospital stage should be ensured by specialists of the multidisciplinary team according to the patient’s specific clinical route, the volume of diagnostic and treatment and rehabilitation measures. These studies are relevant, and the obtained results can be used in the practical activities of the clinician in order to deepen the understanding of the problem, optimize the timely verification of this pathology and use the optimal treatment and rehabilitation tactics.
Дистанційне навчання на кафедрах морфологічного профілю в умовах карантину. Переваги та недоліки
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Лисаченко, Ольга Дмитриевна; Lysachenko, O. D.; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Ерошенко, Галина Анатольевна; Yeroshenko, G. A. ; Білаш, Валентина Павлівна; Билаш, Валентина Павловна; Bilash, V. P.; Пелипенко, Лариса Борисівна; Пелипенко, Лариса Борисовна; Pelypenko, L. B.; Шевченко, Костянтин Васильович; Шевченко, Константин Васильевич; Shevchenko, K. V.
Дистанційна освіта – система навчання, яка в умовах карантину активно увійшла в наше життя завдяки активному спілкуванню викладачів і студентів за допомогою сучасних технологій. До переваг дистанційного навчання відносять: вільний доступ до навчання у зручний для обох сторін час; охопленнязначної аудиторії; використання індивідуального підходу до кожного студента. Недоліками є: відсутність безпосереднього контакту між викладачем та студентом; проблема ідентифікації особи студента; недостатній рівень володіння сучасними платформами дистанційного навчання. В умовах карантину, при обмеженні в спілкуванні викладачів зі студентами, кожен заклад вищої освіти повинен визначати, як організовувати навчальний процес, які платформи, інструменти та форми, крім дистанційної, реалізовувати. Морфологічні кафедри медичних вузів застосовують усі відомі традиційні та дистанційні методи навчання, удосконалюючи та адаптуючи їх до проведення освітнього процесу в сучасних умовах.
The influence of overweight and inflammation of periodontal tissues on the activity of marker enzymes of macrophages polarization in the oral fluid of primary school-aged children
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Onyschenko, A. V.; Sheshukova, O. V.; Akimov, O. Ye.; Онищенко, Анастасія Володимирівна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Акімов, Олег Євгенович
Метою даної роботи було вивчення активності індуцибельної NO-синтази (iNOS), аргінази, концентрації нітритів і церулоплазміну, а також інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) в ротовій рідині дітей молодшого шкільного віку, що мають надмірну вагу і ознаки запалення ясен. У дослідження було включено 81 учень без соматичних патологій. При наявності у дітей молодшого шкільного віку ознак катарального гінгівіту активність gNOS в ротовій рідині зростає в 2,08 рази при порівнянні зі здоровими пацієнтами. Активність cNOS статистично не змінюється, а активність iNOS зростає в 2,22 рази. Активність аргінази знижується в 2,21 рази. При наявності у дітей молодшого шкільного віку ознак катарального гінгівіту і підвищеної маси тіла активність gNOS в ротовій рідині зростає в 1,68 рази при порівнянні зі здоровими пацієнтами. Активність cNOS статистично не змінюється, а активність iNOS зростає в 1,62 рази. Активність аргінази знижується в 2,21 рази. Запальний процес в тканинах пародонта на тлі підвищеної маси тіла також знижує активність аргінази в 2,19 рази при порівнянні з групою пацієнтів з підвищеною масою тіла. Концентрація нітритів, церулоплазміну і інтенсивність перекисного окислення ліпідів у ротовій рідині статистично значуще не змінюється у всіх досліджуваних групах. Таким чином, визначення концентрацій нітритів, церулоплазміну і МДА в ротовій рідині при патологічних процесах з низьким залученням системної відповіді організму є неінформативним. Визначення активності iNOS і аргінази в ротовій рідині пацієнтів є інформативним методом оцінки реактивності організму. Обмеженням нашого дослідження є відсутність оцінки вкладу резидентної мікрофлори порожнини рота пацієнтів на досліджувані параметри і закономірності. У дітей молодшого шкільного віку з ознаками катарального гінгівіту, незалежно від наявності надлишкової маси тіла, спостерігається зміна активності маркерних ферментів поляризації макрофагів ротової рідини в бік збільшення активності прозапального ферменту – індуцибельної NO-синтази. Визначення активності маркерних ферментів поляризації макрофагів (індуцибельної NO-синтази і аргінази) в ротовій рідині є інформативним тестом реактивності пацієнта.
Порівняльна характеристика антимікробної дії фітопрепаратів
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.; Ананьєва, Майя Миколаївна; Ананьева, Майя Николаевна; Ananiyeva, M. M.; Фаустова, Марія Олексіївна; Фаустова, Мария Алексеевна; Faustova, M. O.; Лобань, Галина Андріївна; Лобань, Галина Андреевна; Loban’, G. A.
В статті представлені результати вивчення антибактеріальної та протигрибкової активності фітопрепаратів щодо музейних штамів мікроорганізмів S. aureus, E. coli, C. аlbicans. Визначення протимікробної активності діючих речовин фітопрепаратів здійснювали методом дифузії в агар. Встановлено, що серед вивчених рослинних лікарських засобів Сандрін володіє найбільш значним антимікробним впливом щодо музейних культур грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, дія якого зумовлена галотанінами, які мають властивість зв’язуватися з білками мікроорганізмів і призводять до зниження активності та інгібування ефлюксних насосів клітинної стінки. Відмічено, що Сангвірітрин також проявив значну антимікробну активність щодо S. aureus і C. аlbicans, хоча поступався ефектом Сандріну. Нами не виявлено протимікробної дії щодо S. aureus, C. albicans, E. сoli лікарського препарату Неонокс цикламен, оскільки дія його активних речовин, в більшій мірі, спрямована на подразнення нервових закінчень.
Выбор способа лечения рецидивных паховых грыж
(Украинская медицинская стоматологическая академия, 2020) Кравцив, Николай Игоревич; Дудченко, Максим Александрович; Кравців, Микола Ігорович; Дудченко, Максим Олександрович; Kravtsiv, М. І.; Dudchenko, M. O.
Анализ причин развития и способов хирургического лечения рецидивных паховых грыж (РПГ). По их результатам установление приоритетной методики лечения РПГ. Объект и методы. В статье проанализирован опыт лечения 131 пациента с рецидивной паховой грыжей, которые были планово прооперированы с 2005 по 2019 год в хирургических отделениях Полтавской ЦРКБ, 2-ой ГКБ г. Полтава и КК «3-я ГКБ ПГС». Мужчины составляли около 95,4% среди больных с РПГ. По характеру предварительной пластики пациенты характеризовались следующим образом: у 110 (84%) больных рецидивы возникли после аутопластических способов (Girard-Спасокукоцкого- Кимбаровского 68 (52%) случаев, Bassini – 25 (19%) и Postempsky – 17 (13%) случаев) и у 21 (16%) пациента – после герниопластики по Lichtenstein. Впервые рецидивные грыжи встречались у 115 (87,8%) больных, повторно рецидивные – у 11 (8,4%), многократно рецидивирующие – у 5 (3,8%). Результаты. Среди выявленных причин рецидивов после операции по Lichtenstein были нарушения оперативной техники и нагноение послеоперационной раны, тогда как после фасциомиопластических способов пластики пахового канала наблюдали развитие атрофических и дегенеративных изменений тканей паховой области. Пациентам с РПГ были выполнены следующие виды пластики: лапароскопическая трансабдоминальная преперитонеальная (trans abdominal pre-peritoneal repair – TAPP) у 49 (37,4%) пациентов и Lichtenstein у 46 (35,1%) пациентов с использованием полипроленового сетчатого имплантата, в 23 (17,5%) случаях выполнена пластика задней стенки по Postempsky, у 7 (5,3%) больных – по Bassini и у 6 (4,6%) – по Girard. Средний койко-день составил 5,8 ± 1,6 дня. Оценивались интраоперационные и ранние послеоперационные осложнения. Вывод. С целью индивидуализации подхода при лечении пациентов с РПГ, целесообразно выделять типы РПГ. Установлено, что наиболее эффективным и наименее травматичным способом устранения рецидивной паховой грыжи, которая возникла после передней пластики пахового канала является лапароскопический TAPP способ, безвыделения элементов семенного канатика.
Порівняльна характеристика деяких показників ліпідного обміну і функції ендотелію у хворих на компенсоване хронічне легеневе серце бронхо-легеневого ґенезу та в умовах його коморбідності з гіпертонічною хворобою
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Петров, Євген Євгенович; Бурмак, Юрій Григорович; Треумова, Світлана Іванівна; Іваницька, Тетяна Анатоліївна; Петров, Евгений Евгеньевич; Бурмак, Юрий Григорьевич; Треумова, Светлана Ивановна; Иваницкая, Татьяна Анатольевна; Petrov, Ye. Ye.; Burmak, Yu. G.; Treumova, S. I.; Ivanytska, T. A.
Вивчались показники ліпідного обміну та функції ендотелію у хворих на компенсоване хронічне легеневе серце (ХЛС) бронхо-легеневого ґенезу та в умовах його коморбідності з гіпертонічною хворобою (ГХ). Встановлено, що найбільші зміни спостерігаються у хворих на коморбідну патологію. Характер та спрямованість змін ліпідного обміну і функції ендотелію у хворих на компенсоване ХЛС бронхо-легеневого ґенезу слід розглядати як маркери несприятливого розвитку судинного склерозу та підвищеного ризику судинних ускладнень.
Ремоделювання структурних компонентів перивульнарної ділянки дванадцятипалої кишки при зшиванні ранового дефекту моноволокнистим шовним матеріалом модифікованим L-аргеніном
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Білаш, Валентина Павлівна; Билаш, Валентина Павловна; Bilash, V. P.
В роботі досліджені морфологічні аспекти перебудови структурних компонентів дванадцятипалої кишки кролів при оперативному втручанні i зшиванні ранового дефекту синтетичною монофіламентною ниткою Десмосін модифікованою L-apгініном. Для визначення основних морфологічних показників біоптати дванадцятипалої кишки вилучались i ущільнювались у парафін та в епоксидну смолу за загальноприйнятими методиками. 3 парафінових блоків виготовлялись напівтонкі зрізи завтовшки 4-5 мкм, які потім фарбували гематоксиліном i еозином, за ван Гінозоном з дофарбуванням по Харту. 3 епоксидних блоків виготовляли тонкі зрізи завтовшки 1-2 мкм i фарбували метиленовим синім та толуїдиновим синім. Морфометрично встановлювались середні розміри кишкової стінки, а саме: середня загальна товщина кишкової стінки; середня товщина слизової оболонки; середня товщина підслизової оболонки; середня товщина м'язової оболонки; середня товщина серозної оболонки. Визначали морфометричну характеристику елементів гемомікроциркуляторного русла. Вимірювали середню висоту ворсинок, середню загальну ширину ворсинок, середню базальну ширину ворсинок, середній діаметр пpocвіту лімфатичної судини ворсинок, середню глибину крипт, середній діаметр крипт. Паралельно з цим підраховувалась середня кількість структурних елементів слизової оболонки дванадцятипалої кишки у ворсинках: середня кількість стовпчастих епітеліоцитів з облямівкою; середня кількість келихоподібних клітин; середня кількість ендокриноцитів; середня кількість інтраепітеліальних лімфоцитів; у криптах: середня кількість стовпчастих епітеліоцитів; середня кількість келихоподібних клітин; середня кількість клітин Панета; середня кількість ендокриноцитів. Визначено, що при використанні даної модифшованої нитки nepeбіг фаз запалення i формування сполучнотканинного рубця відувається більш реактивно, що позитивно впливає на післяопераційний перебіг. Реакція кишкової стінки i її оболонок свідчать про проходження в ній запального процесу з залученням до нього ycix її оболонок i набряком сполучнотканинного компоненту в наслідок чого в підслизовій оболонці cпостерігається скупчення лейкоцитарного інфільтрату. Судинна реакція у відповідь на імплантацію шовного матеріалу полягала у слизовій оболонці розширенням артерюл і венул у ранні терміни спостереження та звуженням каптярів; в підслизовій оболонці: розширенням артеріол в цей же період експерименту та звуженням катлярів i венул на ранніх етапах експерименту. Ворсинчастий компонент слизової оболонки клубової кишки перивульнарної зони на світлооптичному рівні візуалізувався з елементами набряку, про що свідчить збільшення на ранніх термінах спостереження середнього показника висоти ворсинок, середнього показника апікальної ширини ворсинок i середнього показника базальної ширини ворсинок. Визначено, що реакція лімфатичних капілярів ворсинок слизової оболонки клубової кишки носить змішаний характер i пов'язана з фазами протікання запального процесу i формування сполучнотканинного рубця.
Основні аспекти залежності метаболічного синдрому та чоловічого безпліддя (огляд літератури)
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Супруненко, Сергій Миколайович; Suprunenko, S. M.; Супруненко, Сергей Николаевич
В останні роки спостерігається катастрофічне зростання репродуктивних порушень у чоловіків, що є відображенням загальної коморбідної обтяженості чоловічої популяції, серед чинників якої МС відіграє сьогодні першочергове значення. Сучасні літературні дані переконливо показують, що наявність будь-яких компонентів МС у інфертильних чоловіки молодого або середнього віку при відсутності урологічних причин не є приводом для постановки діагнозу ідіопатичного безпліддя і подальшого симптоматичного лікування. З точки зору міждисциплінарного підходу таке безпліддя розглядається як гормонально-метаболічне, а значить фармакологічно коригуюче і підлягає комплексній діагностиці та патогенетичній терапії, яка покращує показники плодючості, достатні або для природного зачаття, або для підготовки до екстракорпорального запліднення. Сьогодні абсолютно очевидно, що комплексна діагностика і патогенетична терапія чоловічого безпліддя можливі тільки при роботі команди фахівців і це жорсткі вимоги XXI століття - століття патогенетичної і профілактичної медицини і міждисциплінарних взаємодій. Тому сучасний уролог з хірурга повинен перетворюватися в клініциста і активно взаємодіяти із суміжними спеціалістами (перш за все, ендокринологами). В іншому випадку втрата репродуктивного потенціалу чоловічою популяцією дуже скоро може досягти своєї «точки неповернення» ...

Переглянути

Перегляд Вісник проблем біології і медицини. 2020 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування