Вісник проблем біології і медицини, Випуск 1 (168)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник проблем біології і медицини, Випуск 1 (168) за Ключові слова "616.28-008.5-07-08"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Vestibular paroxysmia (case report, discussion)(Полтавський державний медичний університет, 2023) Delva, I. I.; Дельва, Ірина ІванівнаМета. Описати клінічний випадок вестибулярної пароксизмії (ВП) і таким чином продемонстру- вати важливість знання неврологами діагностичних критеріїв цього захворювання. Результати. Чоловік 58 років звернувся зі скаргами на напади раптового, інтенсивного головокружіння тривалістю 15-20 секунд з відчуттям обертання предметів проти годинникової стрілки. Під час нападів хворий відмічає тріск у правому вусі, відчуття нестійкості, профузний піт, нудоту. У наступні 10-15 хвилин після закін- чення нападів хворого турбують відчуття легкості в голові та жару в тілі, серцебиття. Напади виникають спонтанно, без будь-яких тригерів, 5-7 разів на місяць. Перший напад стався 5 місяців тому під час їзди автомобілем в місті, через що хворий ледь не потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Відтоді хворий боїться сідати за кермо. Пацієнт панічно боїться нападів, оскільки вони супроводжуються вкрай неприємним відчуттям голово- кружіння. Крім того, хворий хвилюється, що ці напади можуть бути симптомом якогось важкого, доcі не- розпізнаного захворювання. Окрім вищенаведених скарг пацієнт відмічає постійний шум в обох вухах, що посилюється в тиші. Хворий звертався до невролога, було діагностоване доброякісне пароксизмальне позиційне запаморо- чення. За призначенням невролога пацієнт приймав бетагістин по 24 мг 2 рази на добу протягом 1 місяця, фенібут по 25 мг 3 рази на добу протягом 1 місяця. Лікування ніяк не вплинуло на частоту та інтенсивність нападів головокружіння. 7 років тому був струс головного мозку внаслідок падіння на льоді. Останні 3 роки страждає на артеріаль- ну гіпертензію, приймає бісопролол по 2,5 мг на добу. При неврологічному огляді відхилень не виявлено. Спонтанний та індукований ністагм відсутній. Тест по- штовху голови – негативний. Рівновага і координація – непорушені. Тест Дікса-Холпайка не викликав позицій- ного ністагму. Пацієнт заповнив госпітальну шкалу тривоги та депресії: субшкала тривоги – 18 балів, субшкала депресії – 10 балів. МРТ головного мозку – перивентрикулярний лейкоареоз 1 ступіня за шкалою Фазекас. При аудіометрії діагностована двобічна нейросенсорна недостатність. Електроенцефалографія: епілептиформної активності не виявлено. Консультація отоларинголога: незначна двобічна сенсоневральна приглухуватість. Отримані клінічні дані повністю відповідають діагнозу ВП: A) Принаймні 10 нападів спонтанного системного або несистемного головокружіння. B) Тривалість нападів менше 1 хвилини. В) Стереотипна феноменологія нападів. D) Ефективність лікування карбамазепіном/оксарбазепіном. E) Стан пацієнта не може бути пояснений будь-яким іншим діагнозом. Пацієнту було призначено карбамазепін (200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, потім – 200 мг 2 рази на добу протягом 1 місяця) як патогенетичне лікування ВП та етіфоксину гідрохлорид (50 мг 3 рази на добу про- тягом 1 місяця) як анксіолітичний препарат. Через 1 місяць, під час візиту пацієнт повідомив про відсутність нападів головокружіння протягом усього періоду приймання медикаментів. Госпітальна шкала тривоги та депресії: субшкала тривоги – 10 балів, суб- шкала депресії – 8 балів. Пацієнту рекомендовано приймати карбамазепін по 100 мг двічі на добу протягом наступних 3 місяців. Через 3 місяці, під час контрольного огляду пацієнт повідомив лише про один напад легкого головокру- жіння з моменту попереднього візиту. Було рекомендовано продовжувати прийом карбамазепіну по 100 мг двічі на день протягом 6 місяців з подальшим плановим візитом. Висновки. Неврологам необхідно знати та активно використовувати у своїй практиці діагностичні критерії ВП.