Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 1 (69)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 1 (69) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 44
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ In vitro антирадикальна активність безклітинних екстрактів bifidobacterium bifidum та lactobacillus reuteri(Полтавський державний медичний університет, 2020) Книш, О. В.; Нікітченко, Ю. В.; Knysh, O. V.; Nikitchenko, Yu. V.Пробіотичні мікроорганізми здатні виявляти антиоксидантну активність. Більшість корисних ефектів пробіотиків зумовлені дією їх дериватів (структурних компонентів та метаболітів). Метою роботи було дослідити антирадикальну активність безклітинних екстрактів, що містять деривати бактерій пробіотичних штамів Bifidobacterium bifidum 1 та Lactobacillus reuteri DSM 17938, за здатністю поглинати гідроксильні радикали в модельній системі їх генерації. Безклітинні екстракти отримували з дезінтегратів та культур пробіотичних бактерій, що культивувалися у дезінтегратах власних клітин. Препаратом порівняння було обрано метабіотик HYLAK FORTE. Безклітинні екстракти L. reuteri за вмісту в інкубаційному середовищі 20% об. забезпечували поглинання гідроксильних радикалів на рівні 75 – 90 %, а екстракти B. bifidum – на рівні 50 – 60 %. Метабіотик такий же рівень поглинання гідроксильних радикалів забезпечував за нижчого у 1,5 – 2,5 рази вмісту у середовищі інкубації. Більш виражену антирадикальну активність виявили екстракти з дезінтегратів, ніж екстракти з культур пробіотиків. Для екстрактів і метабіотика визначено концентрації 50 % поглинання гідроксильних радикалів (ІК50) з розрахунку на масу сухого залишку. За цим показником найбільш ефективним виявився екстракт з дезінтеграту L. reuteri (ІК50 = 1,57 мг/мл). Решта досліджених дериват-вмісних продуктів розташувалися в порядку зменшення антирадикальної активності наступним чином: екстракт з дезінтеграту B. bifidum (ІК50 = 1,64 мг/мл) >екстракт з культури B. bifidum (ІК50 = 1,75 мг/мл) > екстракт з дезінтеграту L. reuteri (ІК50 = 1,86 мг/мл) > HYLAK FORTE (ІК50 = 11,03 мг/мл). Отже, всім дослідним екстрактам притаманна антирадикальна активність по відношенню до найбільш реакційно здатного гідроксильного радикалу. Отримані результати спонукають до подальшого вивчення антиоксидантних властивостей безклітинних екстрактів L. reuteri та B. bifidum з метою з’ясування механізмів їх біологічної активності та обґрунтування доцільності їх терапевтичного застосування.Документ Активність в крові ферментів антиоксидантного захисту як маркер нефропротекторної дії натрієвої солі полі-(2,5-дигідроксифенілен)-4-тіосульфокислоти(Полтавський державний медичний університет, 2020) Єрмоленко, Т. І.; Шаповал, О. М.; Кривошапка, О. В.; Iermolenko, T. I.; Shapoval, O. M.; Krivoshapkа, A. V.В статті наведено визначення активності в крові ферментів каталази та супероксиддисмутази як маркерів нефропротекторної дії препарату натрієвої солі полі-(2,5-дигідроксифенілен)-4- тіосульфокислоти в умовах етиленгликолевого й гліцеролового гострого пошкодження нирок та гентаміцинової нефропатії. В дослідженні використовували 96 білих статевозрілих безпородних не- лінійних щурів масою 180-200 г. Моделі патології нирок у щурів відтворювали згідно з методичними рекомендаціями МОЗ України. Визначення активності в крові супероксиддисмутази та каталази ви- значали спектрофотометрично стандартними методами. Встановлено, що в патогенезі етиленг- ликолевого й гліцеролового гострого пошкодження нирок та гентаміцинової нефропатії грає значну роль оксидативний стрес, про який свідчать достовірні зміни в системі антиоксидантного захисту – пригнічення активності ключових ферментів супероксиддисмутази та каталази. Встановлено, що в умовах гострого пошкодження дослідний препарат натрієва сіль полі-(2,5-дігідроксіфені-лен)-4- тіосульфокислоти краще за рослинний лікарський засіб хофітол з нефропротекторною дією та на рівні антигіпоксанта мексидола й антиоксиданта тіотриазоліна сприяв активації роботи фермен- тів антиоксидантного захисту супероксиддисмутази та каталази. Отже, супероксиддисмутаза та каталаза можуть слугувати маркерами нефропротекторної дії препарату натрієва сіль полі-(2,5- дігідроксіфені-лен)-4-тіосульфокислоти. Також, наведене вище свідчить, що натрієва сіль полі-(2,5- дігідроксіфені-лен)-4-тіосульфо кислоти проявляючи антигіпоксантні, антиоксидантні, цитопроте- кторні властивості є перспективним для лікування захворювань нирок.Документ Антиоксидантна забезпеченість та інструментальні методи обстеження хворих на хронічний бронхіт і хронічне обструктивне захворювання легень, працівників машинобудівної промисловості(Полтавський державний медичний університет, 2020) Селіхова, Людмила Григорівна; Коломієць, Ганна Олексіївна; Борзих, Оксана Анатоліївна; Лавренко, Анна Володимирівна; Авраменко, Яніна Миколаївна; Герасименко, Наталія Дмитрівна; Дігтяр, Наталія Іванівна; Бєлан, Оксана Василівна; Selikhova, L. G.; Kolomiyets, H. O.; Borzikh, О. A.; Lavrenko, A. B.; Avramenko, Ya. M.; Dihtiar, N. I.; Gerasymenko, N. D.; Byelan, O. V.Вступ. В патогенезі запальних захворювань бронхолегеневої системи одним з ведучих ланцюгів є вільно радикальне окислення, яке здатне пошкоджувати легеневі структури. Активація та погли- блення процесів перекисного окиснення ліпідів, що відіграє не останню роль у прогресуванні пато- логії, призводить до токсичного впливу метаболітів на міокард, стінку бронхів та поглиблює іше- мічні зміни. Мета. Метою нашого дослідження було вивчення стану перекисне окислення ліпідів і антиоксидантна забезпеченість та їх вплив на зміни серцево- судинної системи, а саме електро- кардіографічні показники у хворих хронічним бронхітом та хронічне обструктивне захворювання легень працівників машинобудівної промисловості залежно від умов праці. Матеріали та методи обстеження. Нами було досліджено 66 хворих хронічним бронхітом робітників машинобудівної про- мисловості: 34 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну гру- пу хворих та 32 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 хворих які об- стежені: жінок 34 та 32 чоловіків та 64 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень 1 та 11 ст. робітників машинобудівної промисловості: 33 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну групу хворих та 31 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 які обстежені жінок 33 та 31 чоловіків. Всі обстежувані порівнюва- лись зі здоровою групою - 31 особа. Середній вік обстежуваних 48.0 ±2.5 років, середній стаж робо- ти 15.8± 3.2 років. Спостереження проводились на базі 1 міської клінічної лікарні м. Полтави. Ре- зультати дослідження. Основною патогенетичною особливістю хронічне обструктивне захворю- вання легень у цих хворих є більш виражена активність запального процесу в бронхолегеневому апараті, що виявлялося більш виразними змінами на різні органи та системи, а саме: шкідливі чин- ники виробництва негативно впливали на стан серцево-судинної системи хворих, що виявлялося при хронічним бронхітом наявністю порушень серцевого ритму у вигляді миготливої аритмії (15,8%), а при хронічне обструктивне захворювання легень – екстрасистолій (30,3%) і ознак пере- вантаження правих відділів серця (42,4%). Дія шкідливих чинників праці у хворих на хронічний брон- хіт призводила до більш виражених порушень стану ліпідного обміну і перекисного окислення ліпідів, що виявилося суттєвим зростанням в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів, малонового діаль- дегіду і церулоплазміну відповідно на 6.32±0.41%, 12,66±0.83% і 12,0% в порівнянні з пацієнтами, що працювали без шкідливих умов. Хворі на хронічний бронхіт, що працювали в різних умовах, не відріз- нялися між собою за активністю каталази та різнилися за вмістом церулоплазміну (у працюючих в шкідливих умовах його вміст був більше на 12,0%). При хронічне обструктивне захворювання ле- гень дія шкідливих виробничих чинників сприяла активації перекисне окислення ліпідів у вигляді суттєвого зростання в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів на 6,45±0.63%, рівнів спонтанного гемолізу еритроцитів – на 20,35±1,8% і малонового діальдегіду – на 10.11±0.47% в порівняні з пра- цюючими без шкідливих умов. Порушення антиоксидантної забезпеченості у цих хворих виявилися зниженням активності каталази на 20,74±1,39% та підвищенням вмісту церулоплазміну – на 14, 32±0,84% в порівняні з працюючими без шкідливих умов. цілому, як при хронічному бронхіті так, і при хронічному обструктивному захворюванні легень дія професійних шкідливих чинників сприяла додатковій активації процесів перекисне окислення ліпідів та зниженню антиоксидантної забезпе- ченості організму, більш виражених при хронічне обструктивне захворювання легень. Висновки. Отже, вплив професійних шкідливих чинників призводить до більш тяжкого клінічного перебігу хро- нічного бронхіту і хронічне обструктивне захворювання легень з більш вираженими порушеннями вільно-радикального окислення ліпідів, що негативно впливає на стан серцево-судинної системи.Документ Антиоксидантний потенціал адеметіоніну за умов розвитку гентаміцинової нефропатії(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Драчук, В. М.; Заморський, І. І.; Горошко, О. М.; Drachuk, V. M.; Zamorskiy, I. I.; Horoshko, O. M.Значну частку в загальній структурі гострого пошкодження нирок займають лікарські токсичні нефропатії, в тому числі, викликані антибіотиками. Частота нефротоксичності при застосуванні аміноглікозидів становить 5–30%, тому пошук альтернативних, високоефективних та безпечних нефропротекторних засобів для профілактики та лікування ниркової дисфункції не втрачає актуальності. У зв’язку з цим нашу увагу привернув адеметіонін – засіб з антиоксидантною, мембранопротекторною, протизапальною та регуляторною активністю. Мета дослідження - вивчення антиоксидантної активності адеметіоніну за умов розвитку гентаміцинової нефропатії. Матеріали та методи. Дослідження проводили на статевозрілих нелінійних білих щурах масою 130–180 г, поділених на 3 групи (n = 7): I група – інтактний контроль, II група – гентаміцинова нефропатія (введення 4% розчину гентаміцину сульфату в дозі 80 мг / кг протягом 6 днів), III – група тварин, яким вводили у лікувальному режимі адеметіонін («Abbott SpA», Італія) в дозі 20 мг/кг. Процеси перекисного окислення в крові та нирках оцінювали за вмістом активних продуктів, що реагують з тиобарбітуровою кислотою та окислювальної модифікації білків, антиоксидантний захист - за активністю каталази та глутатіонпероксидази, вмістом SH-груп та церулоплазміну. Результати. У ході експериментальних досліджень на моделі гентаміцинової нефропатії доведена виразна антиоксидантна активність адеметіоніну, що реалізувалась зменшенням інтенсивності перекисного окиснення ліпідів (зменшення вмісту активних продуктів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою) та білків (зменшення вмісту окисно-модифікованих білків) в крові та гомогенаті нирок щурів, поряд з підвищенням активності ферментативної ланки антиоксидантного захисту (глутатіонпероксидази та каталази) і неферментативної (вмісту церулоплазміну та сполук з вільними SH-групами). Антиоксидантний потенціал адеметіоніну підтверджується збільшенням антиоксидантно-прооксидантного індексу у тканині нирок та суттєвим зниженням індексу оксидативного стресу у крові лікованих тварин. Висновок. Доведена антиоксидантна активність адеметіоніну за умов гентаміцинової нефропатії обґрунтовує доцільність подальшого вивчення препарату як потенційного нефропротектора при патології нирок різної етіології.Документ Вегетативна реактивність та вегетативне забезпечення при різних варіантах гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у молодих пацієнтів з автоімунним запаленням(Полтавський державний медичний університет, 2020) Пасієшвілі, Т. М.; Pasiieshvili, T. M.; Пасиешвили, Т. М.Мета роботи: визначення стану та ролі вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення шляхом психологічного тестування за допомогою опитувальника А.М. Вейна при різних варіантах гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що поєднана з автоімунним тиреоідитом. Матеріали та методи дослідження. В роботі прийняло участь 87 пацієнтів з сукупним перебігом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та автоімунним тиреоідитом та 45 осіб на ізольований перебіг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Обраний контингент належав до молоді, а саме, студентства. Одержані результати. Показано, що перебіг захворювань супроводжується нашаруванням клінічних проявів вегетативної дисфункції, в більшій мірі виражених при поєднаній патології. Також встановлено, що вегетативне забезпечення по ряду показників превалює у хворих з ерозивною формою гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Доведено, що майже в усіх випадках наявності ерозій (8 осіб – 72,7%) зберігалися окремі клінічні прояви вегетативного забезпечення, такі як загальна слабкість, підвищена втома, лабільність пульсу та артеріального тиску, серцебиття. В той же час при відсутності ерозивного ураження слизової оболонки «вегетативний хвіст» реєстрували тільки у третини (34,7%) досліджених. У цих же випадках має місце тривалий період збереження окремих проявів вегетативної дисфункції (до 3 місяців), що впливає на якість життя пацієнтів. Висновки. Приєднання автоімунного тиреоідиту до гастроезофагеальної рефлюксної хвороби сприяло збільшенню осіб зі змінами вегетативної реактивності. Вегетативне «забезпечення» сукупного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та автоімунного тиреоідиту стає більш виразним при наявності ерозивного процесу в слизовій оболонці, що також є одним із факторів його тривалого прояву.Документ Вивчення внутрішньої медицини студентами стоматологічного факультету з використанням інтерактивних методів навчання(Полтавський державний медичний університет, 2020) Лучко, О. Р.; Luchko, O. R.В статті відображено актуальність використання інтерактивних методів навчання студентів у вищій медичній школі, які побудовані на взаємодії всіх учасників навчального процесу та моделюють шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах відповідного предмету та теми. Наведено особливості інноваційних методів навчання, їхні види та характеристику кожного зокрема. Проведено аналіз методики малих груп, «мозкового шторму», дискусії, кейс-методу, ділової гри, методу дебрифінгу. Різноманітність методів навчання, вимоги до їх вибору змушують викладача вищої медичної школи раціонально добирати методи навчання до кожної теми, створювати власну методику викладання навчальних предметів, які у сукупності сприяють розв’язанню поставлених завдань для оптимальної діагностики та лікування. Описано впровадження певних методів інтеактивного навчання в педагогічний процес на кафедрі внутрішньої медицини стоматологічного факультету ім. професора М.М. Бережницького Івано-Франківського національного медичного університету. Для студентів 3 курсу стоматологічного факультету часто використовуються методи малих груп та «мозкового штурму», які дають можливість навчальному процесу максимально імплементувати теоретичні знання. Для удосконалення практичної діяльності студентів 4 курсу перевага надається навчальній дискусії, яка переходить в наукову. Для розгляду та аналізу кожного окремого клінічного випадку в процесі навчання використовується кейс - метод в різних своїх конструкціях та ділова гра. Методика дебрифінгу використовується для відпрацювання практичних навиків, які передбачені типовою робочою програмою. Застосування інтерактивних форм навчання є необхідною умовою забезпечення ефективності педагогічного процесу з дисципліни «Внутрішня медицина». Така тактика навчання забезпечує формування професійного мислення студентів, сприяє їх професійно-особистому розвитку, стимулюванню навчально-пізнавальної активності, оволодінню навичками всебічного аналізу ситуацій та оперативному прийняттю рішення.Документ Вивчення впливу 7-n-метилбензил-8-n-бромобензиліденгідразинотеофіліну на процеси вільнорадикального окислення при гострому пошкодженні нирок у щурів(Полтавський державний медичний університет, 2020) Матвійчук, О. П.; Єрьоменко, Р. Ф.; Матвійчук, А. В.; Таран, А. В.; Гладченко, О. М.; Matviiychuk, A. P.; Yeremenko, R. F.; Matviiychuk, A. V.; Taran, A. V.; Hladchenko, O. M.Робота присвячена фармакологічному вивченню сполуки з умовною назвою бенофілін - нового 7,8- дизамiщеного похідного теофіліну. На підставі літературних даних та попередніх досліджень сполук даного класу зроблено висновок щодо перспективності та актуальності дослідження впливу бенофіліну на про-антиоксидантну систему організму в умовах модельної патології. В результатi дocлiдження антигiпoкcичнoї дії 7,8-дизамiщених теoфiлiну у щурів на мoделi нормобаричної гiпoкciї з гiперкапнiєю (в замкнутoму прocтoрi) вcтанoвленo, щo їх застосування збiльшує тривалicть життя щурiв в закритій камері, що свідчить про покращання метаболічних процесів у дихальному ланцюгу мітохондрій. Враховуючи результати скринінгових досліджень для подальшого вивчення було обрано сполуку-лідера – 7-п-метилбензил-8-п-брoмoбензилiденгiдразинoтеoфiлiн. Мета: оцінити ефективність бенофіліну для фармакологічної корекції вільнорадикальних процесів в умовах експериментального пошкодження нирок у щурів на підставі оцінки виразності пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту. Матеріали та методи: Матерiалами дocлiдження були cирoватка крoвi, гoмoгенат та тканини нирки щурів. Вивчення захисного впливу бенофіліну на функціональний стан нирок проводили на експериментальній моделі ГПН уведенням 50% водного розчину глiцерoлу (міоглобінова нефропатія) у щурів. Патогенез даної моделі описаний у методичних рекомендаціях C. Ю. Штригoля, В. М. Лicoвого, I. А. Зупанця та iн. «Методи експериментального моделювання ураження нирок для фармакологічних досліджень». Вмicт продуктів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою, визначали cпектрoфoтoметричнo за реакцiєю з тіобарбітуровою кислотою. Активнicть каталази визначали за метoдoм М.А. Кoрoлюк та cпiвавт. Активнicть відновленого глутатіону визначали cпектрoфoтoметричнo у реакцiї з реактивoм Елмана за методом Beutler E. D. et al. Активність гамма-глутамілтранспептидази в сироватці крові визначали фотометрично за допомогою набору реактивів фірми Філісіт. Статистичну обробку результатів виконано із використанням пакету програм STATISTICA 8.0 із розрахунком середнього значення, стандартної похибки середнього довірчого інтервалу (р≤0,05). Мiкрocкoпiчне вивчення мікропрепаратів прoвoдили під мiкрocкoпoм Granum. Мiкрoфoтoграфування зображень здійснювали цифровою вiдеoкамерoю Granum ДCМ 310. Фoтoзнiмки oбрoбляли на кoмп'ютерi Pentium 2,4 GHz за допомогою програми Toup View. Результати дослідження: В результаті дослідження встановлено здатність бенофіліну пригнічувати процеси вільнорадикального окислення та підвищувати антиоксидантний захист на моделі гострого пошкодження нирок у щурів, викликаного гліцеролом. Під впливом бенофіліну знижувалась виразність деструкції нефроцитів, покращувалась мiкрocкoпiчна картина нирoк у всіх щурiв. При цьoму у 62,5% щурів мoрфoлoгiчнo cтан нирoк був наближений до cтану інтактного кoнтрoлю, а у 37,5% тварин відмічали пoмiтне зниження диcтрoфiчних та диcциркулятoрних пoрушень, прoявiв запалення, виявлені ознаки регенерацiї нефрoцитiв. Висновки: Встановлено здатність бенофіліну пригнічувати процеси вільнорадикального окислення та підвищувати антиоксидантний захист. В ході дослідження встановлено, що бенофілін чинить відновлювальний вплив на морфологію тканин нирок.Документ Використання 29а мікроРНК для діагностики плеоморфних аденом слинних залоз(Полтавський державний медичний університет, 2020) Бродецький, І. С.; Маланчук, В. О.; Досенко, В. Є.; Brodetskyi, I. S.; Malanchuk, V. A.; Dosenko, V. E.Вступ. Найбільш поширеною пухлиною слинних залоз залишається плеоморфна аденома – 60-90 % усіх доброякісних пухлин слинних залоз. Сучасним генетичним напрямом в діагностиці пухлин слинних залоз є вивчення ролі молекул мікроРНК. Найбільший інтерес серед них становить проапотоз на мікроРНК - 29a. Вона експресується у 84 % плеоморфних аденом слинних залоз. Мета дослідження. Визначення експресії 29а мікроРНК в тканинах плеоморфних аденом великих слинних залоз, прилеглій до пухлини тканині слинної залози, інтактній тканині слинної залози, що не мала зв’язку з пухлиною та венозній крові. Матеріали і методи. Матеріалом обстеження було 20 хворих з доброякісними пухлинами великих слинних залоз (плеоморфні аденоми). Експресію 29а-микроРНК оцінювали за допомогою зворотної транскрипції та кількісної ланцюгової реакції полімерази (qPCR) у режимі реального часу. Результати дослідження. Проведений аналіз рівня експресії 29а мікроРНК виявив, що серед 4-ох груп показників (тканина пухлини, прилегла до пухлини тканина слинної залози, інтактна тканина слинної залози, що не мала зв’язку з пухлиною та венозна кров) у хворих з плеоморфними аденомами великих слинних залоз найбільша експресія відмічалась у групі - прилегла до пухлини тканина слинної залози (111,93±56,97 проти 8,12±4,4). При проведенні кореляційного аналізу хворих з плеоморфними аденомами великих слинних залоз з різними фрагментами біопсійного матеріалу ми виявили, що рівень експресії 29а мікроРНК мав статистично-значущу різницю лише в одній групі (прилегла залоза - інтактна тканина слинної залози). Висновки. Достатньо високий рівень експресії 29а мікроРНК в тканинах пухлин плеоморфних аденом великих слинних залоз у порівнянні з нормою (інтактна тканина слинної залози) – в 10 разів може бути використаний як генетичний маркер для верифікації цього виду пухлин. Проведені дослідження біопсійного матеріалу від хворих з плеоморфними аденомами великих слинних залоз на генетичному рівні (за експресією 29а мікроРНК), ще раз підтверджують, необхідність не тільки енуклеації пухлини (часткової паротидектомії), але й проводити субтотальну резекцію з видаленням прилеглої до пухлини слинної залози.Документ Вплив суспензії нанодисперсного оксиду кремнію на продукцію оксиду азоту в сім’яниках щурів за умов хронічної нітратно-фторидної інтоксикації(Полтавський державний медичний університет, 2020) Соловйова, Наталія Веніамінівна; Акімов, Олег Євгенович; Костенко, Віталій Олександрович; Akimov, O. Ye.; Solovyova, N. V.; Kostenko, V. O.В Полтавській області України можливе поєднане надлишкове надходження нітратів та фторидів до організму, оскільки води Бучакського водоносного горизонту містять багато іонів фтору, а та- кож тому, що Полтавська область є регіоном із розвинутим сільським господарством. Метою да- ної роботи є встановлення впливу суспензії нанодисперсного оксиду кремнію на зміни активностей компонентів циклу оксиду азоту, а саме загальну активність NOS, активність конститутивних форм NOS (cNOS), індуцибельної форми NOS (iNOS), нітрат-, нітритредуктаз та аргіназ, в сім’яниках щурів за умов хронічної поєднаної нітратно-фтродидної інтоксикації. Матеріали та ме тоди. Дослідження проведене на 15 статевозрілих щурах-самцях лінії «Вістар» вагою 200-253 г. Тварини були рандомізовано розподілені на 3 групи по 5 тварин. Перша група отримувала щоденно через шлунковий зонд фізіологічний розчин. Друга група (група хронічної поєднаної інтоксикації) отримувала нітрат та фторид натрію із розрахунку 500 мг/кг нітрату та 10 мг/кг фториду натрію. Третя група на фоні моделювання хронічної поєднаної інтоксикації додатково отримувала суспензію нанодисперсного оксиду кремнію із розрахунку 100 мг/кг діючої речовини. Результати. Хронічна поєднана інтоксикація збільшує загальну активність NOS на 65,9% відносно контрольної групи. Збільшення продукції NO від NOS є результатом збільшеної в 4 рази активності iNOS, оскільки активність cNOS в умовах хронічної поєднаної інтоксикації статистично значуще не змінюється. Продукція NO від нітритредуктаз збільшується на 66,7%, активність нітратредуктаз зростає на 77,8%. Вміст нітритів в гомогенаті сім’яників зростає в 2,17 разу. Гідролітичне розщеплення L- аргініну аргіназами сім’яників зростає в 2,88 разу. Введення суспензії нанодисперсного оксиду кремнію за умов моделювання хронічної поєднаної інтоксикації статистично значуще не змінює загальну активність NOS та активність cNOS відносно групи хронічної інтоксикації. Проте зменшує в 3,69 разу активність iNOS. Активність нітратредуктаз зменшується в 1,6 разу, у той час як активність нітритредуктаз зменшується на 45%. Активність аргіназ зменшується в 2,38 разу. Вміст нітритів в сім’яниках зменшується на 23,6%. Висновки. Хронічна поєднана нітратно-фторидна інтоксикація призводить до розвитку гіперпродукції оксиду азоту у сім’яниках щурів за рахунок активації індуцибельної ізоформи NO-синтази та нітритредуктаз. Застосування суспензії нанодисперсного оксиду кремнію в умовах хронічної поєднаної інтоксикації є ефективним методом корекції гіперпродукції оксиду азоту у сім’яниках щурів.Документ Вільнорадикальне окиснення ліпідів як провідний механізм розвитку пародонтиту(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Островська, Галина Юріївна; Розколупа, Ніна Василівна; Петрова, Тамара Аркадіївна; Колот, Еліна Георгіївна; Капустянська, Анна Анатоліївна; Островская, Галина Юрьевна; Розколупа, Нина Васильевна; Петрова, Тамара Аркадьевна; Колот, Элина Георгиевна; Капустянская, Анна Анатольевна; Ostrovskaya, G. Yu.; Rozkolupa, N. V.; Petrova, T. A.; Kolot, E. G.; Kapustianskaya, A. A.Генералізований пародонтит – захворювання, частота якого зростає з віком та проявляється деструктивно-запальним процесом, в основі якого знаходяться складні біохімічні та патофізіологічні зміни у тканинах пародонту. Активна резорбція альвеолярного відростку обумовлена впливом як місцевих факторів, так і загальним станом організму та системними хворобами. Розвиток генералізованого пародонтиту пов’язаний з втратою кісткової маси скелету, що обумовлено переважанням резорбції над остеосинтезом. Важливими моментами у патогенезі захворювань пародонту вважають порушення динамічного балансу прооксидатно-антиоксидантної системи з її поступовим виснаженням, що веде до накопичення активних форм кисню і токсичних метаболічних речовин. Поряд із загальними механізмами в патогенезі пародонтиту беруть участь і місцеві фактори. Внаслідок "дихального вибуху" нейтрофілів спостерігається ефект спалаху ферментативного окиснення ліпідів з наступним утворенням супероксиданіон-радикалу і ейкозаіноїдів, що сприяє пошкодженню структур пародонту і розвитку імунологічних порушень. Генералізований пародонтит є поліетіологічним захворюванням, патогенетично пов’язаним з патологією внутрішніх органів. Механізми запально-деструктивних пошкоджень пародонта опосередковуються генетичними та місцевими факторами, хронічною супутньою патологією, вільнорадикальною агресією та вторинними імунодефіцитними станами. У механізмі локального руйнування тканин пародонту важливу роль також має пародонтопатогенна мікрофлора, яка запускає реакції, що супроводжуються інтенсифікацією процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків мембранних структур клітин.Документ Гонадопротективні властивості комплексу антиоксидантів на фоні токсичного впливу гербіцидів(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Моісєєва, Наталія Віталіївна; Капустянська, Анна Анатоліївна; Шумейко, Олексій Григорович; Моисеева, Наталья Витальевна; Капустянская, Анна Анатольевна; Шумейко, Алексей Григорьевич; Moisieieva, N. V.; Kapustianska, A. A.; Shumeiko, O. H.У сучасних умовах, коли тимчасові економічні труднощі країни зумовили зниження загальної культури землеробства, особливо актуальна проблема контролю чисельності бур'янів сільськогосподарських угідь. Безсумнівно, що і в нашій країні зі зміцненням економіки зростає застосування засобів захисту культурних рослин, що потребують ще більш пильної уваги до проблеми екологічної прийнятності застосування гербіцидів і реабілітації ґрунтів, забруднених залишками отрутохімікатів. Загальний механізм дії, ушкоджуючої дії гербіцидів різних груп, це порушення окисновідновних процесів, зокрема підвищення вільнорадикального перекисного окислення ліпідів, перш за все, в мембранах клітин гонад, що в кінцевому підсумку може призвести до їх деструкції протягом усього репродуктивного періоду. Крім того, вони надають гонадотоксичної дії, що приводить до зниження стероїдогенезу, і як наслідок – до порушення сперматогенезу Метою роботи було вивчення гонадопротективних властивостей комплексу антиоксидантів, їх вплив на показники вільнорадикального перекисного окислення ліпідів, морфологічні та функціональні зміни в сім'яниках щурів на фоні токсичного впливу гербіциду клопіраліду. Уведення комплексу антиоксидантів на фоні токсичного впливу клопіраліду сприяло не тільки значному зниженню вільнорадикального перекисного окислення ліпідів в крові і тканинах сім'яників, а й нормалізації стану сперматогенного епітелію, кількісних показників сперми, нормалізації рухливості сперматозоїдів. В умовах інтоксикації комплекс антиоксидантів впливає не тільки на рівень сперматогенного епітелію, але при цьому покращує і якість сперми, сприяючи відновленню рухливості сперматозоїдів. Дослідження морфологічних змін в сім'яниках і функціональної готовності сперми показали, що на фоні інтоксикації гербіцидом найбільш значущі зміни реєструвались при корекції комплексом антиоксидантів, що підкреслює його більш виражену гонадопротективну дію. Отримані результати свідчать про доцільність використання комплексу антиоксидантів в якості гонадопротекторів при хронічному надходженні в організм гербіцидів.Документ Державно - приватне партнерство у сфері розвитку університетських клінік(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Чопчик, В. Д.; Chopchik, V. D.У статті систематизовані основні недоліки у роботі університетських клінік - слабке матеріально-технічне оснащення, відсутність сучасних лікувально-діагностичних технологій, гідної оплати праці медичного персоналу та наукових кадрів, недостатня практична підготовка студентів, що обумовлює потребу у пошуку більш ефективних форм організації діяльності університетських клінік, у т .ч. на принципах державно-приватного партнерства. Показано, що можливим шляхом розвитку університетських клінік є реалізація державно-приватного партнерства, яке здатне забезпечити цілий ряд переваг, порівняно із державним управлінням: надходження приватних інвестицій, розвиток інноваційних напрямків, забезпечення економічної стійкості університетських клінік, приплив висококваліфікованих кадрів, надання достойної зарплати співробітникам, надання якісної медичної допомоги пацієнтам, забезпечення прибутковості для власників, можливостей для розвитку університетських клінік. У статті обґрунтовані методичні підходи до формування моделі університетських клінік на принципах державно-приватного партнерства. У методичних підходах виділені ключові етапи формування моделі університетських клінік на принципах державно-приватного партнерства та її управління, що дозволяє відстежувати реалізацію стратегії розвитку університетських клінік і коригувати її у відповідності до умов зовнішнього середовища. Методологічні підходи представлені у статті як сукупність методів дослідження можливостей і перспектив розвитку союзу держави і приватного бізнесу для вирішення складного практичного завдання - організації сучасної університетської стоматологічної клініки на принципах державно-приватного партнерства. Методологія формування моделі університетської клініки на принципах державно-приватного партнерства, із використанням переваг союзу держави і приватного бізнесу, є найважливішою умовою організації моделі та служить базисом для формування сучасної університетських клінік та створення юридично самостійної стоматологічної бази університету з ефективною технологією виробничого процесу, системою управління і підготовки кадрів.Документ Догляд за ротовою порожниною та вибір лікарських препаратів при захворюваннях пародонту у дітей з цукровим діабетом І типу(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Кузь, Ірина Олексіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Кузь, Ирина Алексеевна; Шешукова, Ольга Викторовна; Kuz, I. O.; Sheshukova, O. V.Анатомо-фізіологічні особливості організму, що росте, вимагають специфічного підходу до профілактики та лікування захворювань пародонту. Недостатньо уваги приділяється підвищенню стоматологічного здоров'я дітей, які страждають на цукровий діабет, а також лікувально-профілактичним заходам, спрямованим на збереження зубів і профілактику загострень запального процесу в тканинах пародонту. Результати клінічних досліджень свідчать про високу поширеність стоматологічних захворювань у хворих на цукровий діабет І типу, бракує достовірних результатів таких показників залежних від віку та тривалості цієї ендокринної патології, діабетичних ускладнень, гіпоглікемічної терапії з урахуванням метаболічного контролю. Діагностика захворювань пародонту ускладнюється особливостями психологічного сприйняття дитини, викликаними вікової специфікою і впливом загальних проявів запальних захворювань. У дітей молодшого шкільного віку часто спостерігається підвищена рухова активність, гіперергічна реакція навіть на незначні негативні відчуття, проблематичність адекватної поведінки в незнайомій обстановці і вірної оцінки того, що відбувається, перебування в стані стресу через наявність безліч фобій, пов'язаних з лікарями і медичними маніпуляціями, комунікативні труднощі, викликані перебуванням в центрі уваги, знайомством з новими людьми, спілкуванням з дорослими. Навчання дітей повинно обов'язково супроводжуватися навчанням батьків, так як в обмежений час прийому у лікаря немає можливості повною мірою проконтролювати і закріпити отримані дитиною знання і вміння, і цей обов'язок лягає на плечі батьків. При цьому слід приділити час питань навичок, мотивації і значення для подальшого формування зубощелепної системи, так як в абсолютній більшості випадків батьки не володіють необхідним рівнем знань з цих питань. Крім навчання і мотивації належить контролювати рівень знань, кратність і якість чищення зубів. У дітей молодшого віку необхідно доочищати жувальну групу зубів, в зв'язку з низьким рівнем розвитку мануальних навичок.Документ Досвід використання інтерактивних методик та інноваційних технологій при викладанні гістології, цитології та ембріології в ІФНМУ(Полтавський державний медичний університет, 2020) Атаманчук, О. В.; Atamanchuk, O. V.Інтеграція України у європейський науково-освітній простір вимагає впровадження сучасних світових стандартів в галузі освіти, та передбачає підготовку висококваліфікованих спеціалістів, які здатні інтегрувати теоретичні знання і практичні уміння у практичній діяльності, володіти новітніми технологіями. Надзвичайно актуальним у цих умовах виступає формування у майбутніх фахівців професійної компетентності, що сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності на міжнародному ринку послуг. Підготовка майбутнього лікаря була й залишається досить складним та відповідальним завданням. Для досягнення даної мети необхідно не тільки засвоєння знань, умінь і навичок, а й розвиток клінічного і аналітичного мислення. Метою публікації виступає аналіз та висвітлення досвіду впровадження інтерактивних методик та інноваційних технологій в освітньому процесі працівниками кафедри гістології, цитології та ембріології Івано-Франківського національного медичного університету. У процесі лекційних, аудиторних занять, а також самостійної позааудиторної та індивідуальної науково-дослідної роботи студентів професорсько-викладацький склад успішно використовує сучасні підходи міжособистісної взаємодії. Лекція-візуалізація, семінар-диспут, методика “мозкового штурму”, проведені із активним залученням інноваційних технологій, сприяють отриманню студентами глибоких професійних знань шляхом поглиблення мотивації до навчання, формуванню всебічного світогляду, вміння чітко висловлювати, відстоювати власну думку та аналізувати думки опонентів. З іншої сторони використання інтерактивних методів навчання дозволяє розкрити творчий потенціал викладача, освіжаючи його творчий кругозір спонукаючи до постійної роботи в напрямку ефективного використання методики і дидактики, удосконалення педагогічної майстерності. Систематичне використання інтерактивних технологій дозволяє налагодити найефективніший зворотній зв'язок між учасниками освітнього процесу, перевірити глибину сприйняття, усвідомлення, обробки ними інформації, та в кінцевому результаті сформувати у майбутніх лікарів необхідні фахові вміння для ефективного вирішення завдань в галузі охорони здоров’я.Документ Епонімічні терміни в медичній генетиці(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Рябушко, Олена Борисівна; Рябушко, Елена Борисовна; Riabushko, O. B.Реформування вищої медичної освіти в Україні вимагає створення сучасних та вдосконалення вже наявних засобів навчання з метою створення такої матеріально-технічної освітньої бази, яка б дозволила готувати фахівців високої кваліфікації, здатних до конкуренції на світовому ринку медичних послуг. Медична біологія є однією з фундаментальних медико-біологічних дисциплін і спрямована на формування понять про основні закономірності функціонування живого на всіх рівнях організації. Знання, які отримують студенти при вивченні даної дисципліни мають велике практичне значення, оскільки теоретичний матеріал пов’язаний з багатьма клінічними дисциплінами. Реформирование высшего медицинского образования в Украине требует создания современных и усовершенствования уже имеющихся средств обучения с целью построения такой материально-технической образовательной базы, которая позволит готовить специалистов высокой квалификации, способных конкурировать на мировом рынке медицинских услуг. Медицинская биология является одной из фундаментальных медико-биологических дисциплин и направлена на формирование понятий об основных закономерностях функционирования живого на всех уровнях его организации. Знания, которые получают студенты при изучении данной науки, имеют большое практическое значение, поскольку теоретический материал связан со многими клиническими дисциплинами. Reforming of higher medical education in Ukraine requires the creation of modern and improvement of existing learning tools in order to form such a material and technical educational base that will allow training highly qualified specialists who can compete in the global medical services market. Medical biology is one of the fundamental biomedical disciplines and is aimed at the formation of concepts about the basic laws of functioning of living things at all levels of its organization. The knowledge that students receive when studying this science is of great practical importance, since theoretical material is associated with many clinical disciplines.Документ Етнічні та етно-вікові особливості перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ткаченко, Олена Вікторівна; Соколенко, Валентина Миколаївна; Мамажонов, А; Медведь, Л. М.; Мамадалієв, І.; Ткаченко, Елена Викторовна; Соколенко, Валентина Николаевна; Мамажонов, А.; Медведь, Л. М.; Мамадалеев, И.; Tkachenko, E. V.; Sokolenko, V. M.; Mamazhonov, А.; Medved', L. M; Mamadaleyev, I.Актуальність даної роботи збільшується, виходячи з Чорнобильської трагедії, посиленого використання людьми комп'ютерних і телефонних технологій, поганої екології і харчування, бідного овочами і фруктами, що створює ситуацію підвищеного утворення в організмі вільних радикалів і ослаблення системи антиоксидантного захисту. До захворювань, поширеність яких значно збільшилася в даний час, відносяться хвороби Альцгеймера і Паркінсона, бічний аміотрофічний склероз, катаракта, інсульт, травматичне пошкодження головного та спинного мозку. Також, до рідкісних захворювань з даним етіо-патогенетичним механізмом, відносяться: порушення пероксисомного біогенезу (адренолейкодистрофія, зчеплена з Х-хромосомою, синдром Зеллвегера), атаксія Фрідріха, хвороби Німанна-Піка, нейродегенерація з відкладенням заліза в головному мозку і нейро-аксона дистрофія дітей раннього віку, феритинопатія, ацерулоплазмінемія. В їх основі лежить посилене утворення вільних форм кисню тому вивчення їх етіології, патогенезу, клініки, шляхів ранньої діагностики, лікування та профілактики є одним з пріоритетних напрямків генетики, біології, теоретичної та клінічної медицини в різних країнах світу з виявленням важливих етнічних відмінностей. Це підкреслює необхідність прийняття до уваги етнічного типологічного аспекту при їх вивченні. З огляду на те, що дана патологія відноситься, в основному, до патології похилого та старечого віку (пишемо, що в основному, тому що, наприклад, катаракта помолодшала і спостерігається у молодих людей, хоч і поширена менше), другим важливим типологічним аспектом, який слід враховувати при вивченні даної патології, є віковий, а третій - етно-віковий. Етно-віковий аспект підкреслюється також тим фактом, що деякі форми аутизму з епілепсією, ішемічно-гіпоксична енцефалопатія у дітей різних країн світу мають в своїй основі дані механізми. Автори розкривають інтимні механізми порушеного прооксидантно-антиоксидантного статусу, що недавно встановлені, та описують деякі сучасні препарати і підходи для корекції патологічних станів.Документ Изучение эндотелиопротективного действия комбинированного лекарственного средства в условиях алкогольной кардиомиопатии(Полтавський державний медичний університет, 2020) Супрун, Э. В.; Терещенко, М. С.; Suprun, E. V.; Tereshchenko, M. S.В последнее время в связи распространением алкогольной кардиомиопатии среди трудоспособного населения промышленно развитых стран актуальной необходимостью является поиск новых лекарственных препаратов строго направленного действия, с учетом комплекса механизмов повреждающего действия этилового алкоголя на миокард. В этом отношении интерес представляет комбинированное средство L-аргинина c тиотриазолином (разработка НПО «Фарматрон»), а также Милдронат, Мексидол и Тиотриазолин. Целью настоящего исследования явилось изучение эндотелиопротективного действия комбинированного лекарственного препарата L-аргинина c тиотриазолином (4:1) (Аргитрил) в сравнении с классическими метаболитотропнми препаратами Милдронат, Мексидол, Тиотиразолин по влиянию на морфо-функциональные характеристики эндотелиоцитов и уровень ST2 в условиях моделирования алкогольной кардиомиопатии. Алкогольную кардиомиопатию вызывали внутрижелудочным введением с помощью металлического зонда 20% раствора этанола в дозе 8 г/кг в течение 90 суток. Все животные были разделены на 5 групп по 10 особей в каждой. Исследуемые препараты вводили в течение 30 суток внутрибрюшинно – предлагаемое средство (L-аргинин 100 мг/мл + тиотриазолин 25 мг/мл (4:1)) – 200 мг/кг (в пересчете на L-аргинин); Милдронат (Гриндекс, Латвия) – 250 мг/кг; Мексидол (ООО «НПК «Фармасофт», Россия) – 200 мг/кг, Тиотриазолин (ПАО «Галичфарм», Украина) – 50 мг/кг. Определяли следующие показатели: площадь ядра эндотелиоцитов (мкм2); плотность ядер эндотелиоцитов (как показатель количества ядер клеток на 1мм2 площади ткани миокарда) и относительную площадь эндотелиоцитов (%), белок ST2. В результате проведенных исследований было установлено, что на 30 сутки после 90-суточной алкоголизации у животных формируется алкогольная кардиомиопатия. Отмечено достоверное снижение у животных контрольной группы площади ядер эндотелиоцитов на 32,38%, плотности ядер эндотелиоцитов на 7% и относительной площади ядер эндотелиоцитов на 21,89%, повышение концентрации белка ST2 в 3,34 раза по сравнению с интактными животными, что отражает формирование эндотелиальной дисфункции. Экспериментально доказано, что по силе эндотелио- и кардиопротективного эффектов (влияние на показатели площади и плотности ядер эндотелиоцитов; концентрацию белка ST2) комбинированное средство L-аргинин/тиотриазолин достоверно превосходит референс-препараты Милдронат, Мексидол и Тиотриазолин.Документ Клініко-психопатологічні та патопсихологічні закономірності формування психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб з розладами адаптації(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Гальченко, Аліна Василівна; Гальченко, Алина Васильевна; Halchenko, A. V.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.Відбуваються стрімкі соціальні трансформації, які, з одного боку призводять до напруження механізмів адаптації, що відображається на поширеності психічних розладів, передовсім психогенного характеру. З іншого боку, видозмінюються клінічні прояви психогенних розладів, оскільки їх симптоматика завжди тісно пов’язана із характером впливів середовища і до певної міри відображає закономірності соціальних процесів. З цієї точки зору, особливу цікавість викликають клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості розладів адаптації, зокрема, у внутрішньо переміщених осіб. Метою роботи було вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб із розладами адаптації. Обстежено 45 осіб з діагностованими розладами адаптації та клінічно окресленою психосоціальною дезадаптацією. Контрольну групу склали 35 здорових осіб без ознак психосоціальної дезадаптації Усі обстежені являлися вимушеними переселенцями з Донецької, Луганської областей та Криму. За результатами проведеного дослідження визначено, що провідними факторами психотравми у внутрішньо переміщених осіб з розладами адаптації та психосоціальною дезадаптацією представлені інформаційним та сімейним аспектами. Їх клінічна картина характеризувалась домінуванням тривожно-депресивної симптоматики з різноманітними соматичними проявами. Встановлені закономірності клініко-психопатологічних особливостей у внутрішньо переміщених осіб із ознаками психосоціальної дезадаптації підтверджено при синдромальному аналізі, а саме переважанням змішаного тривожно-депресивного та чистих тривожного і депресивного клінічних варіантів психопатологічних синдромів.Документ Маркери прогнозування розвитку критичного стану у дітей із захворюваннями органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Фесенко, Марія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Зюзина, Лариса Степановна; Калюжка, Елена Александровна; Fesenko, M. Ye.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Ziuzina, L. S.; Kaliuzhka, O. O.Маніфестний перебіг захворювань органів дихання часто супроводжується ураженням нервової системи, нерідко має велику питому вагу в клінічній картині захворювань та часто призводить до несприятливих віддалених наслідків. Мета. Розробити діагностичний алгоритм прогнозування перебігу захворювань у дітей з патологією органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії на основі вивчення клініко-анамнестичних предикторів. Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 132 дитини у віці від 1 доби до 1 року з різною патологією, при проведенні їм інтенсивної терапії. Серед обстежених дітей було виділено 6 груп: І група (87) − з гострою респіраторною вірусною інфекцією, пневмонією, ІІ група (21) − з гострою вірусною інфекцією, стенозом ІІ-ІІІ ст., ІІІ група (10) − з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Була виділена група дітей, яким проводилась штучна вентиляція легень (14) – IV група, та група померлих дітей (20). Контрольну групу склали 25 здорових дітей у віці до 1 року. Методи дослідження: комплексноклінічний, бактеріологічний, імунологічний, статистичний. Результати дослідження. При захворюваннях дітей до 1 року, які потребують проведення інтенсивної терапії у зв’язку з ознаками гострої дихальної недостатності (ГДН) ІІ-ІІІ ступеня, окрім обтяжливих факторів, що діють в анте-, інтра- та постнатальному періоді, прогностично несприятливе значення мають патологічні зміни, виявлені на нейросонографії у 97,5 % дітей (субепендимальні крововиливи – 29,4 %, внутрішньо-шлуночкові крововиливи – 10,3 %, перивентрикулярні крововиливи – 9 %). Штучної вентиляції легень потребували новонароджені з ГДН ІІІ ступеня (50 % з них недоношені), що народилися від матерів з патологічним перебігом вагітності та пологів. Серед дітей, які перебували у відділенні реанімації, загальна смертність склала 15,2 %. Причинами смерті новонароджених були: асфіксія – 80 %, синдром дихальних розладів ІІІ ступеня – 10 %, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії – 10 %. У віддаленому періоді основною причиною смерті були пневмонії, ускладнені ГДН ІІІ ступеню, набряком головного мозку. Висновок. Використання попереджуваності і відворотності маркерів розвитку критичного стану у дітей раннього віку із захворюваннями органів дихання сприяє зниженню захворюваності, інвалідності та смертності дітей.Документ Методологічний підхід до діагностики і лікування бічних кіст та нориць шиї у дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Резвіна, Катерина Юріївна; Швець, Анатолій Іванович; Ткаченко, Павел Иванович; Старченко, Иван Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Швец, Анатолий Иванович; Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Belokon, S. A.; Rezvіna, E. Yu.; Shvets, A. I.У статті проаналізовано фундаментальні наукові праці та публікації в періодичних виданнях. На підставі даних ретроспективного аналізу 67 архівних історій хвороб тематичних пацієнтів, які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави за 10- річний період співробітниками кафедри дитячої хірургічної стоматології встановлювалася частота виникнення бічних кіст шиї і бічних свищів шиї. Для встановлення клінічного діагнозу використовували загальноклінічні, додаткові і спеціальні методи обстеження - діагностичну пункцію. При сумнівних і складних випадках проводили ультразвукову діагностику і магнітно-резонансну томографію, а при наявності нориці - фістулографії в прямій і бічній проекціях. Мікроскопічна будова бічних кіст шиї і бічних свищів шиї вивчали співробітники кафедри патологічної анатомії з секційним курсом на препаратах, виготовлених з післяопераційного матеріалу за загальноприйнятими методиками. Бічні кісти і нориці шиї у дітей зустрічаються в різних вікових групах і складають 31,3% в структурі кісток м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки. Маючи непросту анатомотопографічну локалізацію і своєрідну клініко-морфологічну картину, вони викликають певні труднощі в діагностиці та ускладнення при їх хірургічному лікуванні. Бічні свищі шиї, в залежності від причин виникнення, відрізняються довжиною, анатомічної локалізації, спрямованості їх ходу і будовою, звичайно вимагає використання сучасних інформативних додаткових маніпуляцій і діагностичних заходів, що забезпечують успіх при проведенні оперативних втручань при оптимальному варіанті їх планування.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »