Інтелектуальна власність. Кафедра дитячої стоматології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Інтелектуальна власність. Кафедра дитячої стоматології за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 56
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання ортопедичних конструкцій на дитячому прийомі у лікаря- стоматолога(ДНП «Центр тестування», 2024) Мосієнко, Анна Сергіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Максименко, Аліна ІванівнаРання втрата зубів у дітей веде за собою естетичні та функціональні дефекти, такі як: порушення вимови; не функціональність в процесі прийому їжі, в наслідок чого виникає ймовірність проблем з травленням; патологія прикусу, що в подальшому впливає на розвиток щелепо-лицевої структури; затримка правильного росту кістки на місці видаленого зуба; зміщення зубів в бік відсутнього. Саме тому метою даного дослідження стало забезпечення вищеперерахованих умов для повноцінного життя дитини.Проведені дослідження свідчать, що несвоєчасна втрата зубів у дітей веде за собою до естетичних та функціональних дефектів, таких як: порушення мови; не функціональність в процесі прийому їжі, в наслідок чого виникає ймовірність проблем з травленням; патологія прикусу, що в подальшому впливає на розвиток щелепно-лицевої структури; затримки правильного росту кістки на місці видаленого зуба; зміщення зубів в бік відсутнього. Саме тому основна мета полягає у підтриманні артикуляційної рівноваги та запобіганні розвитку зубощелепних деформацій. При відсутності одного або декількох зубів застосовують пластинки з імітацією втраченого зуба. При ускладненому карієсу та вроджених патологіях (які призводять до змін форми зубів) використовують «Strip» та цирконієві коронки. Зберігачі місця найчастіше застосовують у бічних ділянках (при втраті одного чи декількох зубів).Документ Експрес-діагностика недостатності іонів фтору в емалі зубів(Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2014) Шешукова, Ольга Вікторівна; Падалка, Аліна Іванівна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Труфанова, Валентина ПетрівнаДокумент Навчальний посібник «Основні питання кандидозної інфекції слизової оболонки порожнини рота в дитячому та дорослому віці»(ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ), 2023) Іленко, Наталія Миколаївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Іленко-Лобач, Наталія Володимирівна; Марченко, Алла ВолодимирівнаУ посібнику розкриваються питання етіології, патогенезу, клініки, лікування та профілактики кандидозних уражень слизової оболонки порожнини рота у дорослих та дітей. Наведені сучасні дані щодо вибору протимікотичних засобів у залежності від клінічної форми та ступення тяжкості орального кандидозу.Документ Наукова стаття «Динаміка експресії вуглеводних детермінант манозоспецифічних лектинів у слизовій оболонці прикріпленої частини ясен щурів при хронічній інтоксикації етанолом»(Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності", 2021) Шешукова, Ольга Вікторівна; Казакова, Катерина Станіславівна; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Труфанова, Валентина Петрівна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Шевченко, Костянтин Васильович; Солод, Анатолій Вікторович; Полищук, Т. В.; Polishchuk, T. V.У роботі встановлено, що лектин конканаваліну А є специфічними до рогових лусочок слизової оболонки прикріпленої частини ясен. При дії етанолу на п'яту та дванадцяту доби встановлено зниження інтенсивності маркування на кератиноцитах, що морфологічно проявлялось явищами гіперкератозу.Документ Науковий твір "Визначення показників інтенсивності та поширеності ускладненого карієсу у дітей передмістя та м. Полтава"(Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», 2021-12-14) Мосієнко, Анна Сергіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Максименко, Аліна Іванівна; Mosiienko, A. S.; Polishchuk, T. V.; Sheshukova, O. V.; Maksymenko, A.IКарієс зубів виникає і неухильно прогресує з раннього дитячого віку, досить швидко призводить до руйнування тимчасових та постійних зубів у дітей. В першу чергу це пов'язано із несприятливою екологічною ситуацією, збільшенням частоти патології вагітності, генетичною схильністю до захворюваності карієсом, штучним вигодовуванням, порушенням харчування. Незважаючи на високий рівень розвитку стоматологічних технологій карієс і його ускладнення натепер займають провідне місце в структурі стоматологічної патології у дітей. Це є гострою соціальною і науково-практичною проблемою, яка і визначає актуальність даного дослідження.Документ Науковий твір "Застосування пробіотику в протоколі лікування та профілактики хронічного десквамативного гінгівіту у дітей"(Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», 2021-11-04) Поліщук, Тетяна Вікторівна; Мосієнко, Анна Сергіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Ілляшенко, Юлія Іванівна; Максименко, Аліна Іванівна; Polishchuk, T. V.; Mosiienko, A. S.; Sheshukova, O. V.; Illiashenko, Yu. Iv.; Maksymenko, A. I.Десквамативний гінгівіт є симптоматичним захворюванням, для якого характерні комплексні враження слизової оболонки. Внаслідок цього виникає небезпека розвитку більш тяжких або незворотних змін безпосередньо як в яснах, так і в пародонті. У дітей дана нозологічна форма виникає в пубертатний період, в більшості випадків у дівчат, коли переважає дія прогестерона. Також однією із причин виникнення є мікроорганізми зубного нальоту. Характерною ознакою цієї форми стоматиту є наявність на слизовій оболонці десквамації. Тому лікування хронічного десквамативного гінгівіту направлено на зменшення больових відчуттів та дискомфорту, загоєння області ураження, зниження кількості та частоти виникнення десквамації. Метою дослідження стало створення методу підвищення ефективності лікування хронічного десквамативного гінгівіту у дітей 12-16 років та профілактики ускладнень.Документ Науковий твір "Памятка "Рекомендації для батьків, внутрішньо переміщених дітей щодо догляду за порожниною рота"(Український інститут інтелектуальної власності, 2024) Мосієнко, Анна Сергіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Поліщук, Тетяна ВікторівнаПам’ятка створена з метою надання батькам внутрішньо переміщених дітей науково обґрунтованих та систематизованих рекомендацій з догляду за порожниною рота, враховуючи умови міграціїДокумент Науковий твір «Використання ортопедичних конструкцій на дитячому прийомі у лікаря-стоматолога»(ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (УКРПАТЕНТ), 2021-12-14) Мосієнко, Анна Сергіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Максименко, Аліна ІванівнаРання втрата зубів у дітей веде за собою естетичні та функціональні дефекти, такі як: порушення вимови; не функціональність в процесі прийому їжі, в наслідок чого виникає ймовірність проблем з травленням; патологія прикусу, що в подальшому впливає на розвиток щелепо-лицевої структури; затримка правильного росту кістки на місці видаленого зуба; зміщення зубів в бік відсутнього. Саме тому метою даного дослідження стало забезпечення вищеперерахованих умов для повноцінного життя дитини.Документ Новий метод лікування хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту в дітей(ДВНЗ"Ужгородський національний університет", 2018) Поліщук, Тетяна Вікторівна; Полищук, Татьяна Викторовна; Polishchuk, T. V.; Шешукова, Ольга Вікторівна; Шешукова, Ольга Викторовна; Sheshukova, O. V.; Труфанова, Валентина Петрівна; Труфанова, Валентина Петровна; Trufanova, V. P.У роботі наведені результати застосування нового методу лікування хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту в дітей. Доведено, що запропонований лікувальний комплекс дозволяє отримати більш позитивні і стабільні клінічні результати та досягти зменшення кількості загострень протягом року. The results of the application of the new method of treatment of chronic recurrent aphthous children stomatitis are presented in this work. It is proved that the offered medical complex allows to receive more positive and stable clinical results and to achieve reduction of exacerbations during the year.Документ Новий метод лікування хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту в дітей(ДНП «Центр тестування», 2024) Поліщук, Тетяна Вікторівна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Максименко, Аліна Іванівна; Мосієнко, Анна СергіївнаМетою дослідження стало розробка лікувально-профілактичний комплекс для удосконалення способу лікування хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту у дітей 6-17 років і профілактики ускладнень, шляхом 30 застосування місцевого антисептику із анестетиком, епітелізуючого препарату та пробіотику для корекції дисбіозу у порожнині рота. Запропонований метод виконують наступним чином: в домашніх умовах пацієнти використовували розчин антисептика "Стоматофіт А" у вигляді ротових ванночок 2-4 рази на добу після прийому їжі, який забезпечує антисептичний, протизапальний, в'яжучий та анестезуючий ефект, курсом 7-10 днів до ліквідації запалення. Після ротових ванночок з антисептиком на поверхню афти (афт) наносять тонким, рівномірним шаром масажними рухами пальців гель "Генгігель" 2-4 рази на добу до повного зникнення дефекту слизової оболонки (епітелізації афти). Під захисною біоплівкою "Генгігеля" створюються умови для регенерації тканин, зменшується запалення та 45 забезпечується антибактеріальна і антисептична дія. Безпосередньо після закінчення курсу лікування стоматиту призначають дітям препарати: полівітамінний препарат "Кідді Фарматон" ("Boehringer Ingelheim", Швейцарія) в дозі 5 мл один раз на день; 1 капсулу "Ротабіотик" ("Ротафарм лімітед", Велика Британія) 3 рази на день. Рекомендується утриматися від прийому їжі і напоїв 2 години. Курс складає 1 місяць. Оцінку ефективності лікування проводили на підставі больових відчуттів в порожнині рота, клінічних ознак афт та регіонарного лімфаденіту, тривалості періодів висипань та епітелізації. Аналіз результатів даного клінічного дослідження з оцінки ефективності застосування запропонованих препаратів у комплексному лікуванні хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту дозволяє відзначити, що достовірно знизилася тривалість загострень, зменшилася ступінь їх тяжкості і час епітелізації. Запропоновані препарати знижують ймовірність виникнення рецидиву запального процесу та нормалізують показники мікробіому порожнини рота.Документ Спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей, хворих на цукровий діабет(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018-12-10) Падалка, Аліна Іванівна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Падалка, Алина Ивановна; Padalka, A. I.; Шешукова, Ольга Викторовна; Sheshukova, O. V.Спосіб лікування хронічного катального гінгівіту у дітей, хворих на цукровий діабет, що включає проведення професійної гігієни, навчання правил гігієни порожнини рота, використання імунокоригуючого препарату та зубної пасти з екстрактами лікарських рослин, який відрізняється тим, що додатково призначаються пастилки для розсмоктування пробіотичної дії «БіоГая Продентіс», в якості імунокоригуючого засобу перорально застосовуються краплі «Лімфоміозот», для індивідуальної гігієни рекомендується зубна паста President ecoBIO Clinical.Документ Спосіб профілактики карієсу постійних зубів у дітей(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019-01-10) Падалка, Аліна Іванівна; Падалка, Алина Ивановна; Padalka, A. I.; Шешукова, Ольга Вікторівна; Шешукова, Ольга Викторовна; Sheshukova, O. V.Спосіб профілактики карієсу постійних зубів у дітей, що включає професійне чищення зубів, навчання правил гігієни порожнини рота, застосування аплікацій стоматологічного крему «Tooth Mousse», призначення вітамінно-мінерального комплексу і зубної пасти, який відрізняється тим, що додатково призначаються пастилки для розсмоктування пробіотичної дії «БіоГая Продентіс» по 1 пастилці в день, в якості вітамінно-мінерального комплексу використовують комбінований препарат «Кальцикер» по 2,5 мл 1 раз на добу, для індивідуальної гігієни порожнини рота рекомендується застосування зубної пасти «Biorepair Plus» 2 рази в день.Документ Спосіб визначення вмісту фтору в емалі зубів(Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2016) Падалка, Аліна Іванівна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Труфанова, Валентина Петрівна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Тютюнник, Ірина ПетрівнаДокумент Спосіб визначення вмісту фтору в емалі зубів(Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (Укрмедпатентінформ), 2015-04) Падалка, Аліна Іванівна; Падалка, Алина Ивановна; Padalka, A. I.; Шешукова, Ольга Вікторівна; Шешукова, Ольга Викторовна; Sheshukova, O. V.Спосіб визначення вмісту фтору в емалі зубів включає протравлювання емалі верхніх різців 1 N (3 %) соляною кислотою та визначення інтенсивності забарвлення протравлених ділянок 1 % водним розчином метиленового синього, а для провокації змін в проникності протравленої емалі на зуби, на 10 хвилин, наноситься 2 % розчин фториду натрію. Спосіб проводять in vivo, в умовах стоматологічного кабінету, кислотою одночасно травлять емаль двох зубів - 11 і 21. Один із зубів є дослідним, другий - контрольним; на дослідний зуб наносять розчин фториду натрію, на контрольний - дистильовану воду. Для виявлення змін проникності емалі після аплікації фториду на обидва зуби, одночасно, наносять водний розчин метиленового синього. Порівняння інтенсивності забарвлення дослідного і контрольного зубів, також проводять одночасно, і за збільшенням інтенсивності забарвлення дослідної ділянки в синій колір, в порівнянні з контрольною, визначають вміст фтору.Документ Спосіб визначення вмісту фтору в емалі постійних зубів(Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (Укрмедпатентінформ), 2016) Падалка, Аліна Іванівна; Шешукова, Ольга ВікторівнаСпосіб визначення вмісту фтору в емалі постійних зубів дозволяє в клінічних умовах за допомогою забарвлення метиленовим синім діагностувати наявність іонів фтору в емалі зуба та обгрунтувати доцільність застосування його препаратів з метою профілактики карієсу. Запропонований спосіб здійснюють в три етапи: 1 етап - протравлювання емалі медіальних різців верхньої щелепи 1 N хлористоводневою кислотою 10 секунд. 2 етап - для провокації змін в проникності протравленої емалі на один зуб (дослідний), на 10 хвилин, наноситься 2% розчин фториду натрію. На другий зуб (контрольний) - дистильована вода. З етап - для виявлення змін проникності емалі, після аплікації фториду, на обидва зуба, одночасно, наноситься 1% водний розчин метиленового синього. Збільшення інтенсивності забарвлення дослідної ділянки в синій колір, в порівнянні з контрольною, свідчить про наявність надлишку іонів фтору в емалі зуба, що є показанням до відмови від проведення місцевої фторпрофілактики карієсу. Зменшення інтенсивності забарвлення - про недостатність фтору в емалі, що є прямим показанням до проведення місцевої фторпрофілактики карієсу.Документ Спосіб диференційованого розподілу школярів в диспансерні групи для профілактики карієсу постійних зубів(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016-12) Падалка, Аліна Іванівна; Падалка, Алина Ивановна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Шешукова, Ольга Викторовна; Sheshukova, O. V.; Padalka, A. I.Спосіб диференційованого розподілу школярів в диспансерні групи для профілактики карієсу постійних зубів включає профілактичний огляд школярів, визначення у них структурно- функціональної резистентності емалі за методикою Окушко В.Р. і Косаревої Л.І. Додатково визначається здатність протравленої емалі засвоювати фтор шляхом нанесення на неї фториду натрію. При цьому зменшення інтенсивності забарвлення протравленої ділянки емалі після аплікації фториду натрію свідчить про здатність емалі зуба засвоювати (зв'язувати) іони фтору, а збільшення інтенсивності забарвлення свідчить про нездатність емалі зуба засвоювати (зв'язувати) іони фтору.Спосіб диференційованого розподілу школярів в диспансерні групи для профілактики карієсу постійних зубів, що включає профілактичний огляд школярів, визначення у них структурно-функціональної резистентності емалі за методикою Окушко В.Р. і Косаревої Л.І., який відрізняється тим, що додатково визначається здатність протравленої емалі засвоювати фтор шляхом нанесення на неї фториду натрію, при цьому зменшення інтенсивності забарвлення протравленої ділянки емалі після аплікації фториду натрію свідчить про здатність емалі зуба засвоювати (зв'язувати) іони фтору, а збільшення інтенсивності забарвлення свідчить про нездатність емалі зуба засвоювати (зв'язувати) іони фтору.Документ Спосіб доклінічного визначення вірогідності запалення тканин пародонту у дітей(Укрмедпатентінформ, 2018) Шешукова, Ольга Вікторівна; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Труфанова, Валентина Петрівна; Казакова, Катерина Станіславівна; Бауман, Софія Сергіївна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Полищук, Татьяна Викторовна; Polishchuk, T. V.Спосіб доклінічного визначення вірогідності запалення тканин пародонту у дітей включає комплексне цитологічне дослідження епітеліальної та гематогенної складової біоматеріалу. Субстратом для дослідження є біоматеріал маргінальної ділянки ясен дітей, який після забору наносять на знежирене стерильне предметне скло, підсушують протягом 3-5 хв. у 96 % розчині спирту та після чого забарвлюють його за Гімзою-Романовським та Грамом.Документ Спосіб діагностики дисбіозу при хронічному катаральному гінгівіті у дітей та підлітків(Укрмедпатентінформ, 2017) Скрипников, Петро Миколайович; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Полищук, Татьяна Викторовна; Polishchuk, T. V.; Шликова, Оксана Анатоліївна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Кайдашев, Ігор ПетровичСпосіб діагностики дисбіозу при хронічному катаральному гінгівіті у дітей та підлітків включає використання мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції для визначення кількісного співвідношення загальної бактмаси, Lactobacterium spp., Enterobacterium spp., Streptococcacea spp., Prevotella spp.+Porphyromonas spp., Micoplasma (hominis+genitalium), Eubacteridacea spp., Candida spp. При цьому дослідження проводять у зразку приясенної біоплівки, порівнюють із показниками для інтактних ясен вікової групи та визначають кількісну перевагу, відповідно, умовно-коменсальних, умовно-патогенних, карієсогенних, пародонтопатогенних чи патогенних видів.Документ Спосіб діагностики дисбіозу при хронічному катаральному гінгівіті у дітей та підлітків(Національна академія медичних наук України, Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (Укрмедпатентінформ), 2018) Скрипников, Петро Миколайович; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Полищук, Татьяна Викторовна; Polishchuk, T. V.; Шликова, Оксана Анатоліївна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Кайдашев, Ігор ПетровичВикористання мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі для визначення кількісного та якісного співвідношення щонайменше семи бактеріальних видів: Lactobacterium spp., Enterobacterium spp., Streptococcacea spp., Prevotella spp.+Porphyromonas spp., Eubacleridacea spp., Micoplasma (homin is+genitalium) та Candida spp. у зразку над’ясенної зубної біоплівки, порівняння 344 отриманих результатів з віковими нормами. Результати діагностики обґрунтовують вибір пробіотиків в комплексі лікування і профілактики ускладнень. Середні норми показників для дітей 9-15 років: Загальна бактеріальна маса - 6,38 ± 1,41; Lactobacterium spp. - 4,53±1,61; Enterobacterium spp. — 5,1±1,4; Streptococcacea spp. - 5,34±1,7; Prevotella spp.+Porphyromonas spp. - 5,01 ±2,17; Eubacteridacea spp. - 3,86±0,92; Micoplasma (homin is+genitalium) - 3,06±0,92; Candida spp. - 3,4±0,59. Закономірності співвідношення між досліджуваними видами при здоровому стані ясен, округлено 6:5:5:5:5:4:3:3. У 50% випадків Micoplasma (homin is+genitalium) можуть бути відсутні (нижче детектуємого рівня); у 20% - Eubacteridacea spp. Діагностика оптимізує лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей 9-15 років, що покращує медичне стоматологічне обслуговування та може попереджувати розвиток ускладнень.Документ Спосіб діагностики дисбіозу при хронічному катаральному гінгівіті у дітей та підлітків(Укрмедпатентінформ, 2018) Скрипников, Петро Миколайович; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Полищук, Татьяна Викторовна; Polishchuk, T. V.; Шликова, Оксана Анатоліївна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Кайдашев, Ігор ПетровичПропонується для впровадження в лікувально-профілактичних закладах практичної охорони здоров’я (обласних, міських, районних) стоматологічного профілю. Використання мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі для визначення кількісного та якісного співвідношення щонайменше семи бактеріальних видів: Lactobacterium spp., Enterobacterium spp., Streptococcacea spp., Prevotella spp.+Porphyromonas spp., Eubacteridacea spp., Micoplasma (hominis + genitalium) та Candida spp. у зразку над’ясенної зубної біоплівки при хронічному катаральному гінгівіті та порівняння отриманих результатів з віковими нормами. Результати діагностики обґрунтовують вибір пробіотиків в комплексі лікування і профілактики ускладнень. Зубний наліт (або зубна бляшка) добре відомий як біоплівка, яка відіграє важливу роль у розвитку карієсу і захворювань пародонта. У здоровій порожнині рота корисні і патогенні бактерії тримаються у делікатному балансі, але накопичення строго анаеробних грам- негативних бактерій у біоплівці і, як результат, мікробний дисбаланс, сприяє виникненню захворювань пародонта і перетворює зубний наліт на патогенну біоплівку, складну для лікування. Визначення кількісного співвідношення представництва основних мікробних родин у над’ясенній біоплівці при хронічному катаральному гінгівіті (ХКГ) дозволяє діагностувати локальний дисбіоз і спрямовувати лікування на його корекцію. У дослідженні взяли участь 24 дитини з ХКГ та 10 дітей з інтактним пародонтом, віком 8-15 років, врівноважені за віком, статевими та клінічними характеристиками. Встановлено діагностичні критерії локального дисбіозу при ХКГ за складом над’ясенного нальоту, якими є: достовірно підвищені кількості загальної бактеріальної маси (7,56±1,05 lg) і трьох груп мікроорганізмів: Lactobacillus spp. (5,87±0,56 lg); Enterobacteriaceae spp. (6,22±0,72 lg); Prevotella+Porphyromonas spp. (6,4±1,15 lg). Два різновиди дисбіозу виділені за відсутністю, або збільшеною кількістю Lactobacterium spp. у складі над’ясенного зубного нальоту. Збільшення відносної кількості Prevotella+Porphyromonas spp. (6,4±1,15 lg), Enterobacteriaceae (6,22±0,72 lg), а також збільшення, або різке зменшення числа Lactobacterium spp. може мати етіологічне, патогенетичне і діагностичне значення при розвитку дисбіозу у над’ясенному нальоті при ХКГ. Спосіб дозволяє діагностувати локальний дисбіоз при ХКГ, що може оптимізувати лікування й прогнозувати його наслідки, що покращує медичне стоматологічне обслуговування та може попереджувати розвиток ускладнень. Спосіб проводять таким чином: 1) встановлюють та верифікують діагноз хронічний катаральний гінгівіт, 2) виключають наявність важких, неконтрольованих церебро-кардіоваскулярних (наприклад, нестабільна ядуха, нестабільна артеріальна гіпертензія, важкі вади серця або цереброваскулярна недостатність), респіраторні, печінкові, ниркові, гастроінтестинальні, ендокринні, гематологічні чи нейропсихічні розлади; 3) за допомогою мікробрашу або стерильного екскаватору/гладилки отримують пробу зубного нальоту з вестибулярної пришийкової поверхні 2-3 фронтальних інтактних зубів, у безпосередній близькості до ясенного краю (не торкаючись і не травмуючи його), на верхній та/або нижній щелепі, поміщують її у пробірки типу епендорф із стерильним фізіологічним розчином, та протягом години доставляють до лабораторії; 4) отримані результати інтерпретують, порівнючи з ознаками дисбіозу та з віковою нормою. Середні норми показників для дітей 9-15 років із здоровими яснами: загальна бактеріальна маса 6,38 ± 1,41; Lactobacterium spp. - 4,53±1,61; Enterobacterium spp. - 5,1 ±1,4; Streptococcacea spp.- 5,34±1,7; Prevotella+Porphyromonas spp. - 5,01±2,17; Eubacteridacea spp. - 3,86±0,92; Micoplasma (hominis+genitalium) - 3,06±0,92; Candida spp. - 3,4±0,59. Закономірності співвідношення між досліджуваними видами при здоровому стані ясен, округлено 6:5:5:5:5:4:3:3. У 50% випадків Micoplasma (hominis+genitalium) можуть бути відсутні (нижче детектуємого рівня); у 20% - Eubacteridacea spp.. Показання до застосування. Діагностика дисбіозу у над’ясенній біоплівці/зубному нальоті при хронічному катаральному гінгівіті у дітей 9-15 років, для обґрунтування вибору пробіотиків в комплексі лікування і профілактики ускладнень. Протипоказання до застосування: немає. Інформаційний лист складено за матеріалами НДР «Відновлення стоматологічного здоров’я у пацієнтів з основними стоматологічними захворюваннями та їх реабілітація», № держреєстрації 0116U004191, терміни виконання 2016-2021 рр. За додатковою інформацією звертатись до авторів листа: Скрипников П.М., Поліщук Т.В., Шликова О.А., Шинкевич В.І., Кайдашев І.П., тел. (0532) 2-88-18, ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», », вул. Шевченка, 23, м. Полтава, 36011.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »