Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2024

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/23221

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 87

New challenges of distance teaching at the international medical faculty during the war and coronavirus pandemic in Ukraine
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Pikul, K. V.; Ilchenko, V. I.; Shaienko, Z. O.; Muravlоva, O. V.; Prylutskyi, K. Y.; Пікуль, Катерина Вікторівна; Ільченко, Валентина Іванівна; Шаєнко, Златослава Олексіївна; Муравльова, Оксана Василівна; Прилуцький, Костянтин Юрійович
The aim of this work is to address specific challenges related to the organization and future prospects of distance teaching in medical higher education institutions, especially pertinent amidst the current military situation in Ukraine. Materials and methods. In our analysis, we reviewed relevant experiences and documentation, considering the participation of medical students in higher education. The data analysis on student’s performance and engagement in online courses to assess the effectiveness of current distance teaching methods was performed. Results and discussion. The education of medical professionals at international faculties holds significant national importance, contributing to addressing various societal challenges and enhancing Ukraine's educational reputation. However, recent events such as the COVID-19 pandemic and martial law have posed new challenges for distance teaching practices in pedagogy. Ii is crucial for educators who work with international medical students to possess high levels of professionalism and moral integrity. Across the globe, simulation technologies are increasingly employed in medical training, offering innovative methods for preparing highly skilled medical personnel. One such technology is the "virtual patient," which allows learners to engage in realistic clinical scenarios, make diagnostic and treatment decisions, and understand the consequences of their actions without compromising patient safety. The development of communication and language skills among future medical professionals remains a pressing concern within higher education institutions. Utilizing technological storytelling methods to illustrate the journeys of successful specialists can provide valuable insights and inspiration for students. In the context of distance learning, maintaining prompt feedback channels between students and departmental teachers is essential for effective learning outcomes. Conclusion. Practical application of innovative methodological approaches provide with opportunity for teachers of medical higher education institutions to implement and improve the novel methods of work, to increase the effectiveness of the educational process and the level of knowledge of students of the international faculty. Innovative distance learning technologies stimulate the teacher's work, increase his/her professional level, since the organization of the educational process requires preparation for each class, constant pedagogical research, development and use of additional new materials, study of innovative technologies.
Активність каспаза-3 в тканинах інтерстицію міокарда шлуночків при довготривалому блокуванні релізінг-гормону у щурів самців на тлі введення кверцетину
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ворошилова, Тетяна Анатоліївна; Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Voroshylova, T. A.; Shepitko, V. I.; Stetsuk, E. V.
Каспаза-3 є постійно активованим протеолітичним ферментом, хоча точна роль цього білка в апоптозі в основному невідома. Деякі експерименти показали, що каспаза-3 має вирішальне значення для загибелі клітин. Це також важливо для певних біохімічних змін, пов’язаних з ініціацією та завершенням апоптозу. Чоловіки із застійною серцевою недостатністю мають відносно низький рівень тестостерону. Кілька досліджень показали, що лікування тестостероном збільшує серцевий викид і знижує периферичний судинний опір. Проте вплив тестостерону на функцію серця, апоптоз кардіоміоцитів і ремоделювання шлуночків повністю не з’ясовано. Метою нашого дослідження було з'ясувати вплив пригнічення тестостерону на активність каспаза-3 в тканинах серця при довготривалому блокуванні релізінг-гормону у щурів самців на тлі введення кверцетину. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 60 статевозрілих щурах-самцях. Тварин рандомізовано розподілили на дві групи: контрольну (n=10) та дослідну (n=50). Тваринам дослідної групи з метою модуляції центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону вводили розчин триптореліну в дозі 0,3 мг діючої речовини на кг маси тварини та кверцетин по 100 мг на кг маси тіла 3 рази на тиждень. Імуногістохімічний аналіз каспази-3. Аналіз їх показав, що каспаза 3, як зимогенний фермент при введенні триптореліну різко максимально збільшується на 30-у добу спостереження, а потім іде поступове достовірне зменшення цього показника на 180-у та 365-у доби при р˂0.05. При введенні триптореліна і кверцетина, як видно на рис. 2, зберігається основна закономірність (різке підвищення на 30-у добу, а потім поступовий спад до 365-ї доби), але достовірність зменшення кількісного параметра суттєва лише на 30-у та 90-у доби дослідження. Висновки. Додавання до раціону харчування кверцетину призводить до зменшення імунореактивності клітин серця піддослідних тварин за експресією каспази-3, що можна розцінювати як явище компенсаторне, спрямоване на збалансованість апаптозу в умовах гормональної дисфункції по пригніченню синтезу тестостерону Caspase-3 is a key enzyme in apoptosis, though its exact role in programmed cell death remains incompletely understood. Studies have demonstrated that caspase-3 plays a critical role in cell death in specific cell types or under particular stimuli, as well as in initiating and completing biochemical processes associated with apoptosis. Men with congestive heart failure often exhibit reduced testosterone levels, and research suggests that testosterone therapy can improve cardiac output and lower peripheral vascular resistance. However, its effects on cardiac function, cardiomyocyte apoptosis, and ventricular remodeling remain unclear. The aim of this study was to examine the impact of testosterone suppression on caspase-3 activity in cardiac tissues during long-term releasing hormone blockade in male rats treated with quercetin. Materials and methods. The study was conducted on 60 sexually mature male rats. The animals were randomly divided into two groups: control (n=10) and experimental (n=50). In order to modulate central deprivation of luteinising hormone synthesis, animals in the experimental group received solution of tryptorelin at a dose of 0.3 mg of active ingredient per kg of body weight and quercetin at 100 mg/kg of body weight 3 times a week. Results. Immunohistochemical analysis of caspase-3 showed that caspase 3 increased sharply to a maximum on the 30th day of observation after the administration of tryptorelin, followed by a gradual significant decrease in this indicator on the 180th and 365th days at p˂0.05. When tryptorelin and quercetin Актуальні проблеми сучасної медицини 200 were administered, as shown in Fig. 2, the main pattern (a sharp increase on day 30 and then a gradual decline until day 365) is preserved, but the reliability of the decrease in the quantitative parameter is significant only on days 30 and 90 of the study. Conclusions. The addition of quercetin to the diet leads to a decrease in the immunoreactivity of heart cells in experimental animals by caspase-3 expression, which can be regarded as a compensatory phenomenon aimed at balancing apoptosis in the conditions of hormonal dysfunction by suppressing testosterone synthesis.
Актуальні методи викладання при дистанційному навчанні іноземним студентам-медикам
(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-20) Чорна, Ірина Олексіївна; Ярошенко, Роман Антонович; Зубаха, Анатолій Борисович; Шумейко, Ігор Анатолійович; Драбовський, Віталій Сергійович; Chorna, I. O.; Yaroshenko, R. A.; Zubakha, A. B.; Shumeiko, I. A.; Drabovskyi, V. S.
У світлі сучасних викликів та необхідності адаптації медичної освіти до дистанційного формату, особливо для іноземних студентів, є настійна потреба у розробці та впровадженні ефективних методів викладання. Ця стаття присвячена дослідженню та обговоренню сучасних підходів до дистанційного навчання медичної аудиторії, зокрема іноземних студентів. Мета даної статті полягає в аналізі та обговоренні останніх літературних джерел, в яких досліджуються актуальні методи викладання при дистанційному навчанні іноземним студентам медичних факультетів. Робота спрямована на визначення найбільш перспективних стратегій для забезпечення якісної медичної освіти через онлайн-платформи. Для проведення аналізу використовувалися наукові статті, педагогічні дослідження та власний досвід викладання медичних дисциплін загальна хірургія, сестринська практика з хірургії, догляд за хворими хірургічного профілю в онлайн-форматі. Важливо підкреслити, що успішність дистанційного навчання медикам визначається не лише використанням технологій, але й створенням інтерактивних медичних спільнот. Колективне вирішення клінічних завдань та обговорення кейсів сприяє формуванню професійної ідентичності. Аналіз показав, що використання інтерактивних віртуальних лекцій, онлайн-симуляційних практикумів та віртуальних клінічних випадків дозволяє студентам медичних факультетів отримувати практичні навички в реальному часі На основі проведеного аналізу можна зроблено висновки, що успішне дистанційне навчання медиків іноземного походження вимагає комплексного підходу. Інтерактивні методи, підтримка від викладачів та використання віртуальних інструментів сприяють не лише засвоєнню теоретичних знань, а й розвитку практичних навичок, необхідних для майбутніх медичних професіоналів. Адаптація до нових умов навчання відкриває нові можливості для формування глобальних медичних експертів. Згідно із здобутими даними, актуальні методи викладання при дистанційному навчанні іноземним студентам медичних спеціальностей включають інтерактивні віртуальні форми навчання, використання сучасних мультимедійних ресурсів, а також сприяння міжнародному обміну досвідом та знаннями. Висновки цієї роботи можуть бути використані для подальшого розвитку дистанційної медичної освіти, забезпечуючи високу якість підготовки фахівців у галузі медицини. In response to contemporary challenges and the imperative to adapt medical education to a distance learning format, particularly for international students, there arises a pressing need to develop and implement effective teaching methodologies. This article is aimed at investigating and discussing modern approaches to distance learning tailored for medical students, especially those from abroad. The highlights recent literature sources exploring current teaching methods in distance education for international medical students and outlining the most promising strategies for ensuring high-quality medical education through online platforms.For this analysis, a variety of sources including scientific articles, pedagogical reports, and personal experiences in teaching medical disciplines such as general surgery, nursing practice in surgery, and patient care with a surgical focus in an online format were consulted. It is imperative to underscore that the success of distance education for medical professionals hinges not only on the utilization of technology but also on the cultivation of interactive medical communities. Collaborative problem-solving of clinical tasks and case discussions foster the development of professional identity. The analysis indicates that employing interactive virtual lectures, online simulation workshops, and virtual clinical cases enables medical students to acquire practical skills in real-time. Based on this analysis, it can be inferred that effective distance education for foreign medical practitioners demands a comprehensive approach. Interactive methodologies, teacher support, and the integration of virtual tools facilitate not only the assimilation of theoretical knowledge but also the development of practical skills essential for future medical professionals. The conclusions of this work can be used for the further development of distance medical education, ensuring the high quality of training of specialists in the field of medicine.
Алгоритм індексного оцінювання гігієни ротової порожнини за умови користування незнімними мостоподібними протезами
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Рамусь, Артем Михайлович; Король, Дмитро Михайлович; Рамусь, Михайло Олександрович; Курило, Володимир Олександрович; Ramus, A. M.; Korol, D. M.; Ramus, M. O.; Kurylo, V. O.
У дослідженні акцентовано увагу на важливості підтримки гігієни ротової порожнини, особливо у контексті використання незнімних мостоподібних протезів. Розглянуто вплив недостатнього догляду за гігієною порожнини рота на розвиток стоматологічних захворювань та необхідність розробки ефективних методів для її оцінювання. Мета дослідження: Метою даного дослідження є удосконалення флуоресцентного методу діагностики у ортопедичній стоматології та створення індексу оцінювання гігієнічного стану природних зубів та незнімних конструкцій зубних протезів у рамках експерименту in vivo. Цей метод спрямований на поліпшення діагностики стану порожнини рота у пацієнтів, що використовують незнімні протези, з метою підвищення якості їхнього ортопедичного лікування. Матеріали та методи: Дослідження базується на застосуванні флуоресцентної діагностики з використанням барвника Родамін Ж, який під дією ультрафіолетового світла дозволяє виявляти зубні відкладення. Методика передбачає обробку поверхонь зубів та протезів спеціальним розчином, що підсилює видимість зубного нальоту під ультрафіолетовим опроміненням. Результати дослідження: Отримані результати експерименту продемонстрували високу ефективність флуоресцентного методу виявлення зубних відкладень як на емалі природніх зубів так і на керамічній поверхні незнімних конструкцій зубних протезів, цифровий метод аналізу дозволяє отримати специфічні графічні показники площі біоплівки, що збільшує актуальність індивідуального підходу. Висновки: Експериментальне дослідження підтвердило високу ефективність удосконаленого флуоресцентного методу для оцінювання гігієнічного стану ротової порожнини, який є придатним як для природних зубів, так і для незнімних ортопедичних конструкцій. Методика дозволяє точно оцінити стан гігієни, сприяючи ефективній профілактиці стоматологічних захворювань і оптимізації лікувальних процедур. Маніпуляція є зручною у використанні, а програмне забезпечення - доступним для лікарів. Планується подальше збільшення кількості спостережень, щодо результатів проведення цієї методики у пацієнтів ортопедичного профілю різноманітних груп. The study focuses on the importance of maintaining oral hygiene, especially in wearers of fixed dental bridge. The impact of inadequate oral hygiene care on the development of dental diseases and the necessity for developing effective methods for its assessment are examined. Research objective: The aim of this study is to refine the fluorescent diagnostic method in orthopedic dentistry and to develop an index for assessing the hygienic status of natural teeth and fixed dental prostheses through an in vivo experiment. This method is intended to improve the diagnosis of oral conditions in wearers of fixed prostheses, ultimately enhancing the quality of their orthopedic treatment. Materials and methods: The study is based on the application of fluorescent diagnostics using Rhodamine B dye, which, when exposed to ultraviolet light, allows for the detection of dental deposits. The technique involves treating the surfaces of teeth and prostheses with a special solution that enhances the visibility of dental plaque under ultraviolet illumination. Research results: The experimental results demonstrated the high efficiency of the fluorescent method in detecting dental deposits both on the enamel of natural teeth and on the ceramic surface of fixed dentures. The digital analysis method allows for obtaining specific graphical indicators of the biofilm area, enhancing the relevance of an individual approach. Conclusions: Conclusions: The experimental study confirmed the high efficiency of the refined fluorescent method for assessing the hygienic status of the oral cavity, applicable to both natural teeth and fixed orthopedic constructions. This technique enables accurate assessment of hygiene status, facilitating effective prevention of dental diseases and optimization of treatment procedures. The method is convenient to use, and the software is accessible for clinicians. Further observations on the outcomes of this technique in patients with various orthopedic profiles are planned to expand its applicability.
Аналіз впливу біомеханічних властивостей жувальних, скроневих, латеральних і медіальних крилоподібних м’язів на виникнення і подальший розвиток генералізованого підвищеного стирання твердих тканин зубів
(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-26) Коваль, Юрій Павлович; Дворник, Валентин Миколайович; Перепелова, Тетяна Василівна; Кіндій, Віктор Данилович; Петренко, Руслан Володимирович; Лугова, Любов Олександрівна; Koval, Y. P.; Dvornyk, V. M. ; Perepelova, T. V.; Kindii, V. D.; Petrenko, R. V.; Lygova, L. O.
Підвищене стирання твердих тканин зубів є давньою нагальною проблемою, яка набула широкого поширення серед населення різних краї. Його відсоток коливається в межах, починаючи від 3% і до 83,2%. У вивченні впливу м’язів, що піднімають, висувають та зміщують вбік нижню щелепу на патогенез генералізованого підвищеного стирання твердих тканин зубів не з’ясована біомеханічна складова м’язів «швидкість» і «сила». Мета: застосовуючи принцип Д. Бернуллі, дослідити вплив біомеханічних властивостей «швидкість» і «сила» жувальних, скроневих, медіального і латерального крилоподібних м’язів на пріоритетному боці та на боці другорядного значення для жування на розвиток підвищеного стирання твердих тканин зубів. Завдання: за допомогою магнітнорезонансної томографії визначити довжину, ширину і товщину жувальних, скроневих й крилоподібних м’язів на пріоритетному боці та на боці другорядного значення для жування у пацієнтів з підвищеним стиранням твердих тканин зубів та у осіб без ознак підвищеного стирання. Застосовуючи принцип Д.Бернуллі, обчислити для кожного вказаного м’яза безрозмірний коефіцієнт, а потім за ним порівняти біомеханічні властивості «швидкість» і «сила» досліджуваних м’язів і визначити їх вплив на розвиток підвищеного стирання твердих тканин зубів. Обговорення результатів дослідження. Зі збільшенням ступеня тяжкості підвищеного стирання зубів все дужче скроневий і жувальний м’язи набувають фізичної якості «сили», а крилоподібні м’язи – «швидкості». Більше набуття фізичної якості «сили» скроневими і жувальними м’язами і якості «швидкості» крилоподібними м’язами призводить до підвищеного тертя оклюзійних поверхонь зубів. Висновок. Порушення рівноваги між фізичними якостями «сила» і «швидкість» жувальних, скроневих та крилоподібних м’язів впливає на розвиток підвищеного стирання зубів. Increased wear of dental hard tissues is a longstanding and pressing issue that has become widespread among populations across different regions, with prevalence ranging from 3% to 83.2%. The influence of the muscles responsible for lifting, extending, and moving the lower jaw on the pathogenesis of generalized increased tooth wear has been studied, but the biomechanical components of “speed” and “force” in these muscles have not been fully clarified. Objective. Using D. Bernoulli's principle, this study aims to investigate the impact of the biomechanical properties—specifically "speed" and "force"—of the masticatory, temporal, medial, and lateral pterygoid muscles on the side of priority and secondary importance for chewing, and their role in the development of increased wear of tooth hard tissues. The tasks of the study is to determine the length, width, and thickness of the masticatory, temporalis, and pterygoid muscles on the primary and secondary chewing sides in patients with increased attrition of tooth hard tissues, as well as in individuals without signs of increased attrition; using D. Bernoulli’s principle, to calculate a dimensionless coefficient for each muscle, and compare the biomechanical properties of “speed” and “force” of the studied muscles to determine their impact on the development of increased wear of tooth hard tissues. Discussion of Results. As the severity of increased tooth wear progresses, the temporal and masticatory muscles exhibit the physical property of “strength”, while the pterygoid muscles demonstrate “speed”. A greater acquisition of “strength” by the temporal and masticatory muscles, coupled with increased "speed" in the pterygoid muscles, leads to heightened friction between the occlusal surfaces of the teeth. Conclusion. The imbalance between the physical properties of “strength” and “speed” in the masticatory, temporal, and pterygoid muscles contributes to the development of increased wear of hard dental tissues.
Аналіз ефективності бортезоміб-вмісних схем у хворих на множинну мієлому
(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-27) Стаднік, Єлизавета Олександрівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Stadnik, Y. O.; Maslova, G. S.
Множинна мієлома належить до онкогематологічних захворювань, що вражає кістковий мозок і характеризується аномальною проліферацією пухлинних плазматичних клітин. Мета дослідження – визначити ефективність застосування схеми хіміотерапії, що складається з бортезомібу, леналідоміду та дексаметазону у пацієнтів з прогресією множинної мієломи з урахуванням факторів негативного прогнозу. Матеріали та методи дослідження. До І групи включено 23 пацієнти з прогресією множинної мієломи, які отримували хіміотерапію, що складалась з бортезомібу, леналідоміду та дексаметазону. До контрольної ІІ групи увійшли 18 практично здорових осіб. Хворі І групи були обстежені двічі: до початку специфічного лікування та після 3-х курсів після проведеної хіміотерапії. Оцінювали показники загального та біохімічного аналізів крові, мієлограму, імунофіксацію та електрофорез білків сироватки крові та сечі з оцінкою моноклонального парапротеїну, рівень ß2- мікроглобуліну. Відповідь на лікування оцінювали згідно з критеріями Міжнародної робочої групи з мієломи 2016 року. Результати дослідження. Серед пацієнтів, які отримували хіміотерапію як терапію І лінії, загальний показник відповіді становив 83,33% (15/18), із них дуже добру часткову відповідь виявлено у 77,78% (14/18) пацієнтів, часткову відповідь – у 5,55% (1/18), прогресію захворювання – у 16,67% (3/18) пацієнтів. Introduction. Multiple myeloma is a hematologic malignancy that affects the bone marrow, characterized by the abnormal proliferation of tumor plasma cells. This study aims to assess the effectiveness of a chemotherapy regimen consisting of bortezomib, lenalidomide, and dexamethasone in patients with progressive multiple myeloma, considering negative prognostic factors. Materials and Methods. Group I comprised 23 patients with progressive multiple myeloma who received chemotherapy with bortezomib, lenalidomide, and dexamethasone. The control group (Group II) consisted of 18 healthy individuals. Patients in Group I were examined twice: once before the initiation of treatment and again after completing three courses of chemotherapy. The evaluation included general and biochemical blood analyses, myelogram, immunofixation, and electrophoresis of blood serum and urine proteins, as well as the assessment of monoclonal paraprotein and the level of β2-microglobulin. Treatment response was evaluated according to the criteria set by the International Myeloma Working Group (2016).
Аналіз показників надання стоматологічної допомоги дитячому населенню м. Полтава
(Полтавський державний медичний університет, 2024-04-20) Каськова, Людмила Федорівна; Янко, Наталія Валентинівна; Ващенко, Ірина Юріївна; Товма, Валентина Вікторівна; Уласевич, Лариса Павлівна ; Kaskova, L. F.; Yanko, N. V.; Tovma, V. V.; Vashchenko, I. Yu.; Ulasevich, L. P.
У 2020-2023 роках система стоматологічної допомоги в Україні зазнала кардинальних змін, пов’язаних як з її реформуванням, так й з пандемією Covid-19 та війною. Мета статті – оцінити зміни в наданні терапевтичної стоматологічної допомоги в комунальному підприємстві «Міська дитяча клінічна стоматологічна поліклініка Полтавської міської ради» (КП «МДКСП ПМР») за останні 5 років. Ретроспективно проаналізовані статистичні звіти поліклініки за 2019-2023 роки. У 2019 році невідкладна допомога склала 9,69% відвідувань. У структурі запломбованих зубів ускладнений карієс постійних зубів складав 2,28%, а частка пломб із композитів світлового твердіння - 29,52%. На захворювання пародонту припадало 0,62% відвідувань. На профілактичні огляди припадало 86,43% відвідувань та 94,66% з оглянутих дітей, що потребували санації, були сановані. Профілактичні заходи як герметизація фісур, ремінералізуюча терапія, контрольоване чищення зубів мали вагому частку. Через пандемію Covid-19 та закриття шкільних стоматологічних кабінетів у 2020 році кількість відвідувань різко зменшилась, проте в порівнянні з попереднім роком зросла доля невідкладної допомоги, шо займала 11,65% відвідувань (р<0,0001). Кількість запломбованих зубів зменшилась, в її структурі зросла доля ускладненого карієсу постійних зубів, що склала 4,09% (р<0,0001). Частка пломб із композитів світлового твердіння складала 40,19%, тобто збільшилась в 1,36 разу (р<0,0001). На профілактичні огляди припало 26,47% відвідувань, а 88,47% з оглянутих дітей, що потребували санації, були сановані; зменшилась доля профілактичних заходів та відвідувань дітей із захворюваннями пародонту. У 2021 році збільшилась кількість профілактичних оглядів, що склала 49,49% відвідувань (р<0,0001), відсоток санованих у порядку планової санації не змінився. У структурі запломбованих постійних зубів доля ускладненого карієсу складала 4,93%, тобто продовжила зростати (p<0,0001). Частка пломб із композитів світлового твердіння складала 1,19%. Збільшилась частка дітей, які отримали лікування під знеболенням (p<0,0001). Продовжи- лось зменшення показників профілактичної роботи, якій приділялось менше уваги під час карантинних заходів. У 2022 році у структурі запломбованих зубів ускладнений карієс постійних зубів дещо збільшився до 4,96% в порівнянні з 2021 роком (p<0,001). Лікування почало перериватися повітряними тривогами, тож питома вага профілактичних оглядів суттєво зменшилась та склала 33,45% (р<0,0001); знизилась до 77,5% доля санованих серед тих, хто потребував допомоги в порядку планової санації. Дитячі стоматологи стали звертати більше уваги на захворювання пародонту, профілактичну допомогу та лікування під знеболенням, які суттєво підвищились. У 2023 році звертає на себе увагу збільшення частки ускладненого карієсу, що склав 5,53% від запломбованих постійних зубів (р<0,0001) та зростання майже в 2,5 разу кількості дітей, які лікувалися під міс- цевим чи загальним знеболенням. У порівнянні з попереднім роком збільшилась кількість відвідувань дітей із хворобами пародонту та показники профілактичної роботи (р<0,001). У порівнянні з 2022 роком зросла до 36,28% вага профілактичних оглядів та до 79,29% відсоток санованих серед тих, хто потребував допомоги (р<0,0001). Отже, Covid-19 та закриття шкільних стоматологічних кабінетів суттєво зменшили кількість пацієнтів у Комунальному підприємстві «Міська дитяча клінічна стоматологічна поліклініка Полтавської міської ради» в 2020 році й призвели до суттєвого погіршення планової санації дітей та профілактичної роботи. У 2021 році, незважаючи на подальше зменшення кількості відвідувань, планова санація дітей поліпшилась. У зв’язку з лікуванням внутрішньо переміщених осіб у 2022 році кількісні показники роботи поліклініки покращились. Протягом 2019-2023 років простежено збільшення кількості пломб із композитів світлового твердіння, що є трендом сучасної стоматології. З 2022 року збільшуються показники лікування захворювань пародонту, профілактичної роботи та лікування під знеболенням. Збільшення за 2020-2023 роки частки запломбованих постійних зубів із приводу ускладненого карієсу можна пояснити доступністю лікування в поліклініці, яка мала бюджетне фінансування, та пізнім звертанням за допомогою. У 2023 році було подолано тенденцію до зменшення кількості санованих у порядку планової санації, яка спостерігалась у 2019-2022 роках. Подальший аналіз показників стоматологічної допомоги дітям необхідний для її планування та фінансування з метою зменшення впливу соціально-економічних факторів на здоров’я дітей.
Аналіз спектру мікрофлори дихальних шляхів у пацієнтів з респіраторними інфекціями у динаміці за період 2018-2023 років
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Марченко, Олена Геннадіївна; Marchenko, O. H.
Пандемія COVID-19 без сумніву вплинула на спектр мікроорганізмів, їх стійкість до антибіотиків, появу мультирезистентних штамів та збільшення споживання антибіотиків пацієнтами з COVID19 у лікарнях. Дані світової та вітчизняної літератури щодо динаміки складу респіраторної мікрофлори на тлі пандемії COVID-19 на сьогодні є неповними та суперечливими. Мета дослідження: проаналізувати спектр мікрофлори дихальних шляхів пацієнтів у динаміці за період 2018-2023 рр. Проводився ретроспективний аналіз результатів мікробіологічного моніторингу мікроорганізмів, виділених з біоматеріалів від 2770 пацієнтів з гострими респіраторними захворюваннями за період з 2018 по 2023 рр. за даними Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради». Встановлено, що за період до пандемії 2018-2019 рр. серед виділених збудників переважно реєструвалась кокова мікрофлора – S. aureus, S. pneumoniae, S. haemolyticus, S. agalacticae. За період пандемії COVID-19 у 2020-2023 рр. спектр збудників змінився і характеризувався зростанням частки C. albicans, Enterococcus spp. і K. рneumoniae. При порівнянні періоду пандемії 2020-2021 рр., який характеризувався нераціональним використанням антимікробних препаратів, з періодом 2022-2023 рр., коли антибіотики почали застосовувати більш помірковано, у картині мікробного пейзажу також визначалися відмінності. У 2022-2023 рр. у порівнянні з 2020-2021 рр. знову відмічалася тенденція до збільшення кокової мікрофлори, зокрема S. aureus, S. pyogenes і Enterococcus spp., бактерій роду Acinetobacter та зменшення питомого вмісту серед збудників C. albicans і S. haemolyticus. Висновки До пандемії 2018-2019 рр. серед виділених збудників переважно домінувала кокова мікрофлора (S. aureus, S. pneumoniae, S. haemolyticus, S. agalacticae). За період пандемії COVID-19 у 2020-2023 рр. мала місце зміна спектру збудників зі зростанням частки грибкової та внутрішньолікарняної мікрофлори (C. albicans, Enterococcus spp. і K. рneumoniae). При аналізі періодів пандемії COVID-19 між собою встановлено, що у 2022-2023 рр. у порівнянні з 2020-2021 рр. знову відмічалася тенденція до збільшення кокової мікрофлори (S. aureus, S. pyogenes і Enterococcus spp., бактерій роду Acinetobacter) та зменшення частки збудників C. albicans і S. haemolyticus. The COVID-19 pandemic has undoubtedly affected the spectrum of microorganisms, their resistance to antibiotics, the emergence of multidrug-resistant strains and the increased consumption of antibiotics by patients with COVID-19 in hospitals. The data from the world and national literature on the dynamics of the respiratory microflora in the context of the COVID-19 pandemic are currently incomplete and contradictory. The purpose of the study is to analyse the spectrum of patients' respiratory tract microflora in the dynamics for the period 2018-2023. A retrospective analysis of the results of microbiological monitoring of microorganisms isolated from biomaterials from 2770 patients with acute respiratory diseases for the period from 2018 to 2023 was conducted based on the data obtained from the Poltava Regional Clinical Infectious Diseases Hospital of the Poltava Regional Council. It was found out that in the period before the 2018-2019 pandemic, coccal microflora represented by S. aureus, S. pneumoniae, S. haemolyticus, S. Agalacticae, was predominantly recorded among the isolated pathogens. During the COVID-19 pandemic in 2020-2023, the spectrum of pathogens changed and was characterised by an increase in the proportion of C. albicans, Enterococcus spp., and K. pneumoniae. When comparing the 2020-2021 pandemic period, which was characterised by the irrational use of antimicrobials, with the period of 2022-2023, when antibiotics began to be used more moderately, differences were also identified in the microbial landscape. In 2022-2023, compared to 2020-2021, there was again a trend towards an increase in coccal microflora, in particular S. aureus, S. pyogenes and Enterococcus spp. and Acinetobacter, and a decrease in the proportion of C. albicans and S. haemolyticus. Thus, prior to the 2018-2019 pandemic, coccal microflora (S. aureus, S. pneumoniae, S. haemolyticus, S. agalacticae) dominated among the isolated pathogens. During the COVID-19 pandemic in 2020-2023, there was a change in the spectrum of pathogens with an increase in the proportion of fungal and hospitalacquired microflora (C. albicans, Enterococcus spp. and K. pneumoniae). When analyzing the period of the COVID-19 pandemic, it was revealed that in 2022-2023, compared to 2020-2021, there was a tendency towards an increase in the coccal microflora (S. aureus, S. pyogenes and Enterococcus spp., Acinetobacter) and decrease in the proportion of pathogens C. albicans and S. haemolyticus.
Аналіз якості поверхні базисної акрилової пластмаси із використанням методу дефектоскопії
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Курило, Володимир Олександрович; Король, Дмитро Михайлович; Малюченко, Микола Миколайович; Рамусь, Артем Михайлович
Представлене дослідження фокусується на питаннях визначення якості знімних ортопедичних конструкцій в аспекті ступеня полірування поверхні та реєстрації їх мікродефектів. Робота побудована за принципом порівняння й опису еталонних зразків базисної пластмаси та штучно пошкоджених зразків за допомогою дефектоскопічного аналізу. Перед скануванням поверхні базисної акрилової пластмаси, було відібрано десять зразків із поверхнею, яка пройшла усі етапи фінішної обробки за належним зуботехнічним протоколом та десять зразків, на які попередньо було штучно нанесено мікродефекти у вигляді подряпин з використанням наждачного паперу. Отримані макрофотографії були вивчені за допомогою програми «Image J», яка дозволяє отримати кількісну характеристику зображення, а отже дає можливість оцінити якість полірованої поверхні за певними графічними показниками серед яких: загальна кількість дефектів, середнє значення площі та периметру параметрів дефектів. Статистичний аналіз у програмі «JUSP» дозволив провести порівняння зразків двох груп та виявити суттєві кількісні відмінності. Спираючись на більш разючі показники, із усіх наявних у програмі «Image J» було зроблено висновки про якість поверхні акрилової пластмаси та безпосередньо про фактор в якому проявляється її стан через низку певних механічних дефектів. Запропонований варіант світлооптичної дефектоскопії розширяє можливості клінічної оцінки якості знімних ортопедичних конструкцій (базисна пластмаса), щодо потенційної бактеріальної контамінації, яка в свою чергу, в подальшому виступає потужним фактором формування вогнищ запальних процесів на поверхні слизової оболонки протезного ложа. Застосування дефектоскопічного аналізу дозволяє провести загальну оцінку якості полірування поверхні матеріалу, виявити поверхневі дефекти в його структурі, які можуть виникнути на етапі виробництва або в процесі експлуатації, тим самим запобігти ділянок скупчення біоплівки. Світлооптична дефектоскопія в експерименті довела свою ефективність та змушує звернути увагу на перспективі її вдосконалення та більш широке впровадження в клінічну практику. Before scanning the surface of the base acrylic plastic, ten samples were selected with a surface that had undergone all stages of finishing according to the proper dental protocol and ten samples that had previously been artificially damaged with scratches using sandpaper. This study addresses the assessment of the quality of removable orthopedic appliances concerning surface polishing and detection of microdefects. The research employs a comparative analysis of reference samples of base plastic and artificially damaged samples using flaw detection analysis. Prior to scanning the surface of the base acrylic plastic, ten samples underwent all stages of finishing according to dental protocol, while another ten samples were intentionally damaged with scratches using sandpaper. The acrophotographs obtained were processed using the "Image J" program, allowing for quantitative analysis of images, enabling the evaluation of surface quality through various parameters. This included evaluating the total number of defects, as well as the average area and perimeter of the defects. Statistical analysis conducted in the JUSP program enabled comparison between the two groups of samples, identifying significant quantitative differences. Based on the prominent indicators available in the Image J program, conclusions were drawn regarding the quality of the acrylic plastic surface and the factors influencing its condition through specific mechanical defects. The proposed method of light-optical flaw detection expands the clinical assessment capabilities of removable orthopedic structures (base plastic), particularly concerning potential bacterial contamination, which can serve as a significant factor in the formation of inflammation foci on the mucous membrane of the denture-supporting oral tissues. Flaw detection analysis enables a comprehensive assessment of material surface polishing quality and the detection of surface defects that may arise during production or use, thus preventing biofilm accumulation. The experiment demonstrated the effectiveness of light-optical flaw detection and highlights the potential for its further improvement and broader implementation in clinical practice.
Антеградні методи біліарної декомпресії при пухлинній обструкції жовчовивідних шляхів
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Шевчук, Микола Петрович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Іванова, Галина Олегівна; Shevchuk, M. P.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Ivanova, G. O.
Черезшкірне черезпечінкове ендоскопічне втручання під контролем ультразвуку є досить важли-вим методом для вирішення питання механічної жовтяниці. Цей спосіб відновлення відтоку жовчі дозволяє вирішити ряд лікувально-діагностичних завдань з мінімальною травматизацією та невеликою кількістю ускладнень в порівнянні із традиційними (відкритими) хірургічними методами лікування. Найчастіше антеградна холангіостомія застосовується в онкологічній практиці, де різноманіття клінічних ситуацій визначає показання до виконання цього втручання в різних варіантах та з різною метою. За даними світової літератури, на даний момент, накопичений достатній досвід черезшкірних технологій, відпрацьовано їх застосування в клінічній практиці, що дозволяє визнати їх, до певної міри, рутинними. Метою даної роботи була оптимізація біліарної декомпресії у хворих з пухлинною обструкцією жовчовивідних шляхів, удосконалення профілактики ускладнень, покращення безпосередніх результатів лікування та якості життя даної категорії хворих. Дослідження було проведено на вивчені результатів обстеження та хірургічного лікування 64 хворих із механічною жовтяницею пухлинного ґенезу, які перебували на лікуванні у хірургічних стаціонарах з 2017 по 2023 р., та яким були виконані антеградні біліодренуючі операції. Всім 64 пацієнтам з метою біліарної декомпресії вдалося успішно виконати черезшкірно черезпечінкову холангіостомію та стентування жовчних протоків під ультразвуковим контролем. Виконання черезшкірно черезпечінкових ендоскопічних втручань в даний час є ефективним та найбільш розповсюдженим методом біліарної декомпресії при пухлинній обструкції жовчних шляхів. Використання черезшкірно черезпечінкових способів відведення жовчі, особливо при злоякісних пухлинах, супроводжується достатньо малою кількістю ускладнень та летальних випадків. Percutaneous transhepatic endoscopic ultrasound-guided intervention is a crucial method for addressing mechanical jaundice. This technique for restoring bile outflow enables the resolution of several medical and diagnostic issues with minimal invasiveness and fewer complications compared to traditional open surgical treatments. Most often, antegrade cholangiostomy is used in oncological practice, where the variety of clinical situations determines the indications for performing this intervention in different variants and with different goals. According to the world literature, at the moment, sufficient experience of transdermal technologies has been accumulated, their application in clinical practice has been worked out, which allows to recognize them, to a certain extent, as routine.The purpose of this work is to optimize biliary decompression in patients with tumor obstruction of the biliary tract, to improve the prevention of complications, to enhance the immediate results of treatment and the quality of life for this group of population.The study analyzed the examination and surgical treatment outcomes of 64 patients with tumor-related mechanical jaundice treated in surgical hospitals from 2017 to 2023. All patients underwent antegrade biliary drainage procedures, specifically percutaneous transhepatic cholangiostomy and bile duct stenting under ultrasound guidance, to achieve biliary decompression.Percutaneous transhepatic endoscopic interventions have become the primary method for biliary decompression in cases of bile duct obstruction due to tumors. These procedures, particularly for malignant tumors, are associated with relatively few complications and low mortality rates.
Варіабельність серцевого ритму в оцінці адаптаційних можливостей новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Соловйова, Галина Олексіївна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Рудь, Карина Олегівна; Soloviova, H. O.; Tsvirenko, S. M.; Fastovets, M. M.; Zhuk, L. A.; Rud, K. O.
Одним з найактивніше досліджуваних нині аспектів в перинатальній кардіології є нейрогуморальні механізми регуляції серцевого ритму у новонароджених. Це пов'язано з тим, що серцевий ритм є відображенням фундаментального співвідношення у функціонуванні не тільки серцево-судинної системи, а й усього організму новонародженої дитини в цілому, оскільки є основним маркером функціонування вегетативної нервової системи. Варіабельність серцевого ритму відображає ступінь напруження регуляторних систем, що виникає у відповідь на стресорний вплив. Мета вивчення особливості вегетативної регуляції серцевого ритму у новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи за даними добового моніторування електрокардіограми. В дослідження було включено 40 доношених новонароджених, з яких сформовані дві групи: І група - новонароджені без ураження центральної нервової системи (n=23), ІІ група - новонароджені з гіпоксично-ішемічним ураженням головного мозку (n=17). За результатами часового та спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму було доведено що зміни в ранньому неонатальному періоді корелюють з клінічними ознаками порушення постнатальної адаптації. У всіх новонароджених на 3-4 добу життя відмічають зниження парасимпатичних впливів на серцевий ритм та підвищеної протягом доби активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи асоціюється із глибшою вегетативною дисфункцією, яка призводить до дизрегуляції системи кровообігу. Дисбаланс симпатичних і парасимпатичних впливів на серце у новонароджених, які перенесли асфіксію, є одним з аритмогенних факторів. Варіабельність серцевого ритму є важливим інформативним показником, що дає змогу своєчасно сформувати групу ризику дітей, загрозливих щодо реалізації порушень ритму серця з метою подальшого катамнестичного спостереження. The neurohumoral mechanisms regulating heart rhythm in newborns are a focal point of research in perinatal cardiology. This emphasis arises from the fact that heart rhythm serves as a key indicator of the functional interplay within the cardiovascular system and the overall physiological state of a newborn, acting as a primary marker of autonomic nervous system activity. Aim: To examine the characteristics of autonomic heart rhythm regulation in newborns with perinatal injuries of central nervous system through daily electrocardiogram monitoring. Subjects and methods. The study included 40 full-term newborns divided into two groups: Group I involved conditionally healthy newborns (n = 23), and Group II included newborns with hypoxic-ischemic lesions of the central nervous system (n = 17). Based on temporal and spectral analysis of heart rate variability, it was demonstrated that changes in the early neonatal period correlate with clinical signs of impaired postnatal adaptation. By the 3rd–4th day of life, all newborns exhibited a decrease in parasympathetic influence on heart rhythm and increased activity of the sympathetic division of the autonomic nervous system during the day. Hypoxic-ischemic injury of the central nervous system was associated with more pronounced autonomic dysfunction, leading to impaired regulation of the circulatory system. An imbalance between sympathetic and parasympathetic influences on the heart in newborns, who experienced asphyxia was identified as a significant arrhythmogenic factor. Heart rate variability emerges as a critical, informative marker for identifying at-risk newborns prone to developing heart rhythm disorders, facilitating timely inclusion in risk groups and ensuring appropriate follow-up care.
Видалення металевих сторонніх предметів з м’яких тканин комбінованим методом
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Іванова, Галина Олегівна; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Ivanova, G. O.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Shevchuk, M. P.; Horodova-Andrieieva, T. V.
Проведення бойових дій на території Україна призвело до великої кількості постраждалих з вогнепальними пораненнями. Однією специфічною особливістю сучасної вогнепальної та вибухової зброї, є вплив снаряду, який ранить у вигляді уламків, куль, вторинних та третинних уламків й інших сторонніх тіл різного матеріалу (скло, пластик, грунт, залишки одягу), які залишаються в тканинах постраждалого. Питома вага уламкових поранень серед масиву бойової травми становить 56,7%. Лікування поранених з вогнепальним осколковим або кульовим пораненням направлене на видалення стороннього тіла та відновлення анатомо-фізіологічних особливостей тканин. Єдина тактика щодо видалення сторонніх тіл наразі відсутні. Мета дослідження. Покращення результатів видалення металевих сторонніх предметів за допомого комбінованого методу під час повторної хірургічної обробки рани. Матеріали та методи дослідження. Аналіз проведено серед 364 хворих, які були поділені на ІІ групи дослідження. І група складалась з 191 пораненого, видалення металевих уламків яким видалялись традиційним методом за допомогою магнітного інструментарію. ІІ група містила 173постраждалих, видалення сторонніх тіл яким проводилось за допомогою комбінації рентгенографічної мобільної установки та ультразвукового контролю. Результати дослідження показали, що комбінований метод видалення сторонніх тіл має безліч переваг над традиційним. Застосування комбінованого методу видалення сторонніх тіл металевої щільності значно підвищує ефективність видалення на 20,6%. Інтраопераційні ускладнення в ІІ групі виникали в 5,2 рази рідше, порівняно з І групою (1,7% проти 8,9%). Серед І групи дослідження показник VAS становив 7,5±0,3, а серед ІІ групи – 4,5±0,32, що достовірно зменшило рівень післяопераційного болю. Застосування комбінованого методу попереджає виникнення запальних процесів в післяопераційному періоді та знижує розвиток післяопераційних ускладнень. Introduction. The ongoing hostilities in Ukraine have led to a significant number of victims with gunshot wounds. A distinguishing characteristic of modern firearms and explosive weapons is the impact of projectiles that cause injuries in the form of fragments, bullets, secondary and tertiary shrapnel, and other foreign bodies (e.g., glass, plastic, soil, or clothing remnants) that remain embedded in the victim's tissues. Shrapnel wounds account for 56.7% of all combat injuries. The treatment of gunshot and bullet wounds focuses on the removal of foreign bodies and the restoration of the anatomical and physiological integrity of the affected tissues. However, there is currently no standardized approach to the removal of such foreign bodies. The objective of this study was to enhance outcomes in the removal of metallic foreign bodies by employing a combined method during repeated surgical wound treatment. Participants and methods. The study involved two research groups. The first group (Group I) consisted of 191 wounded individuals whose metal fragments were removed using the traditional method with magnetic instruments. The second group (Group II) included 173 patients whose foreign bodies were removed using a combination of a mobile X-ray unit and ultrasound guidance. Results. The findings demonstrated that the combined method for removing foreign bodies offers significant advantages over the traditional approach. The combined method increased the removal efficiency by 20.6%. Intraoperative complications were 5.2 times less frequent in Group II compared to Group I (1.7% vs. 8.9%). Postoperative pain levels, measured using the Visual Analog Scale (VAS), were significantly lower in Group II (4.5 ± 0.32) compared to Group I (7.5 ± 0.3). Additionally, the combined method effectively minimized the risk of inflammatory processes and reduced the incidence of postoperative complications. These results highlight the combined method as a superior approach for the removal of metallic foreign bodies, improving both surgical outcomes and patient recovery.
Випадок розвитку гострого інфаркту міокарда у пацієнта з прогресією множинної мієломи на фоні введення хіміотерапії згідно схеми VRD
(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-20) Островський, Владислав Леонідович; Ostrovskyi, V. L.
Гострий інфаркт міокарда беззаперечно вважається одним з критичних станів, що характеризується високими показниками смертності та захворюваності у всьому світі. Гостре пошкодження міокарда, на фоні інфаркту, визначається різким збільшенням концентрації серцевого тропоніну з подальшим його зниженням. Наявність супутнього онкогемоталогічного захворювання призводить до зростання ризику розвитку гострих коронарних подій. Відповідно до сучасних досліджень пацієнти з множинною мієломою мають високий ризик розвитку як венозних, так й артеріальних тромбозів, і відповідно – ускладнень з боку серцево-судинної системи, в першу чергу гострого інфаркту міокарда. Додатковим фактором, який потенціює ризик виникнення інфаркту міокарда у даних пацієнтів є розвиток метапластичної анемії, яка, в свою чергу, призводить дизбалансу між доставкою та потребою міокарда в кисні. Проведення хіміотерапії онкогематологічних захворювань супроводжується формування вторинних цитостатик-індуковиних ускладнень, в тому числі й з боку серцево-судинної системи. Серед специфічних хіміотерапевтичних препаратів, що застосовуються для лікування прогресії множинної мієломи, особливої уваги заслуговує група імуномодуляторнних засобів, а саме талідомід та леналідомід, останній має найвищий потенціал щодо розвитку гострого інфаркту міокарда. Слід зазначити, що введення інгібіторів протеасом, таких як бортезоміб та карфилзоміб, теж підвищує ризик розвитку інфаркту міокарда, хоча й меншою мірою, ніж імуномодуляторні засоби. Продемонстровано клінічний випадок розвитку гострого інфаркту міокарда у пацієнта з прогресією множинної мієломи на фоні низьких кумулятивних доз специфічної хіміотерапії, що включала леналідомід та бортезоміб. Зазначено, що проведення потенційно кардіотоксичної хіміотерапії у пацієнтів з множинною мієломою та високим кардіологічним ризиком потребує додаткового моніторування перед кожним циклом хіміотерапії, з метою оцінки появи можливих цитотоксичних ефектів та подальшої їх корекції. Acute myocardial infarction is a critical condition associated with significant morbidity and mortality rates. Myocardial infarction-related acute myocardial injury is characterized by a rapid elevation and subsequent decline in cardiac troponin concentration. According to the relevant data patients with multiple myeloma are in a high-risk category for venous and arterial thrombosis. Therefore, the incidence of cardiovascular complications, which include myocardial infarction, in these patients is higher than in the general population. The development of metaplastic anemia further compounds this risk by diminishing myocardial oxygen supply. Moreover, chemotherapy for oncohematological diseases carries the potential for cardiotoxic cardiovascular complications. Immunomodulator drugs like Thalidomide and Lenalidomide, frequently utilized in multiple myeloma treatment, have been associated with Lenalidomide-induced myocardial infarction-a prevalent adverse effect. The use of proteasome inhibitors such as Bortezomib and Carfilzomib poses an increased risk for myocardial infarction development
Вплив NF-κB на інтенсивність оксидативного стресуу великих півкулях головного мозку щурів при поєднанні зміни циклу «світло-темрява» і системної запальної відповіді та введення глутамату натрію
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Волкова, Оксана Анатоліївна; Костенко, Віталій Олександрович; Volkova, O. A.
На сьогодні вченими підтверджено зв’язок розвитку оксидативного стресу з порушенням світлового режиму і системною запальною відповіддю. Виявлено вплив глутамату натрію на посилення оксидативного ушкодження тканин головного мозку щурів. Метою роботи було з’ясувати роль транскрипційного фактору NF-κB через вплив його інгібітора піролідиндитіокарбамату амонію на розвиток оксидативного стресу у великих півкулях головного мозку щурів при поєднанні дії гострого десинхронозу, системної запальної відповіді і глутамату натрію. Дослідження проводили на 45 білих щура лінії Wistar масою 150-200 г різної статті: контрольна (n=15), поєднання гострого десинхронозу, системної запальної відповіді і введення глутамату натрію (n=15), поєднання гострого десинхронозу, системної запальної відповіді, введення глутамату натрію і піролідиндитіокарбамату (n=15). Для моделювання гострого десинхронозу формували нормальний цикл «світло-темрява» (12 годин світло, 12 годин темрява) 3 тижні, наступні 3 доби зміщували фази «світло-темрява» на 6 годин назад. Системну запальну відповідь моделювали введенням внутрішньоочеревинно ліпополісахариду Salmonella typhi в перший тиждень тричі 0,4 мкг на 1 кг маси щура, наступні сім тижнів - 1 раз на тиждень. Натрію глутамат вводили 30 мг/кг, розчинений у 0,5 мл дистильованої води, 20 днів внутрішньошлунково. Інгібітор активації NF-кВ амонію піролідиндітіокарбамат ("Sigma-Aldrich, Inc.", США) вводили у дозі 76 мг/кг 3 рази на тиждень протягом 20 днів. У 10% гомогенаті великих півкуль головного мозку визначали швидкість продукції супероксидного аніон-радикала, вміст продуктів, які реагують з тіобарбітурової кислотою (ТБК-активних продуктів), їх приріст, активність каталази, супероксиддисмутази. Результати. Введення піролідиндітіокарбамату при поєднанні гострого десинхронозу, системної запальної відповіді і глутамату натрію зменшувало швидкість базової продукції супероксидного аніон-радикала на 10%, НАДФН-індуковану - на 17,6%, НАДН- індуковану - на 13%, знижувало концентрацію і приріст ТБК- активних продуктів на 6,6% і 14,6% відповідно, збільшувало активність супероксиддисмутази на 35,2%, каталази – на 10,5% в порівнянні з групою поєднання гострого десинхронозу, системної запальної відповіді і глутамату натрію. Висновки: ведення піролідиндітіокарбамату при поєднанні системної запальної відповіді, гострого десинхронозу і дії глутамату натрію зменшує продукцію супероксидного аніон-радикала, концентрацію і приріст ТБК- активних продуктів, посилює антиоксидантний захист, що свідчить про можливий вплив нуклеарного фактора NF-κB на розвиток оксидативних процесів у великих півкулях головного мозку щурів. To date, scientists have confirmed the link between the development of oxidative stress and disruptions in the light regime, as well as the systemic inflammatory response. The impact of monosodium glutamate on increasing oxidative damage to rat brain tissue has also been identified. The aim of this study was to investigate the role of the transcription factor NF-κB by examining the effect of its inhibitor, ammonium pyrrolidinedithiocarbamate, on the development of oxidative stress in the cerebral hemispheres of rats, in combination with acute desynchronosis, systemic inflammatory response, and monosodium glutamate administration. The study was conducted on 45 white Wistar rats weighing 150-200 g, divided into three groups: control (n=15), a group subjected to a combination of acute desynchronosis, systemic inflammatory response, and sodium glutamate administration (n=15), and a group exposed to the combination of acute desynchronosis, systemic inflammatory response, and received sodium glutamate and pyrrolidinedithiocarbamate (n=15). To induce acute desynchronosis, the rats were initially kept under a regular light-dark cycle (12 hours of light, 12 hours of darkness) for 3 weeks, followed by a shift in the light-dark phases by 6 hours back over the next 3 days. The systemic inflammatory response was modeled through intraperitoneal administration of Salmonella typhi lipopolysaccharide. During the first week, lipopolysaccharide was administered three times at a dose of 0.4 μg per 1 kg of body weight, and during the following seven weeks, it was given once a week. Sodium glutamate, at a dose of 30 mg/kg, dissolved in 0.5 ml of distilled water, was administered intragastrically for 20 days. The NF-kB activation inhibitor ammonium pyrrolidinedithiocarbamate (Sigma-Aldrich, Inc., USA) was administered at a dose of 76 mg/kg three times a week for 20 days. In a 10% homogenate of the cerebral hemispheres, the following were measured: the rate of superoxide anion radical production, the content of thiobarbituric acid-reactive substances (TBARS), the increase in these parameters, as well as the activity of catalase and superoxide dismutase. Administration of pyrrolidinedithiocarbamate in combination with acute desynchronosis, systemic inflammatory response, and sodium glutamate reduced the rate of basic superoxide anion radical production by 10%, NADPH-induced production by 17.6%, NADH-induced production by 13%, reduced the concentration and growth of TBC-active products by 6.6% and 14.6%, respectively, increased the activity of superoxide dismutase by 35.2%, catalase by 10.5% compared to the group exposed to the combination of acute desynchronosis, systemic inflammatory response, and sodium glutamate administration. Conclusion. The administration of pyrrolidinedithiocarbamate in combination with a systemic inflammatory response, acute desynchronosis and the action of sodium glutamate reduces the production of the superoxide anion radical, the concentration and increase in TBC-active products, enhances antioxidant protection that indicates the possible influence of the nuclear factor NF-κB on the development of oxidative processes in the cerebral hemispheres of rats.
Вплив вакцинального статусу пацієнтів на клінічні особливості перебігу кору
(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-20) Марченко, Олена Геннадіївна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Стеценко, О. О.; Олефір, С. А.; Marchenko, O. H.; Koval, T. I.; Iziumska, O. M.; Stetsenko, O. O.; Olefir, S. A.
Кір є небезпечним і дуже заразним вірусним захворюванням з тенденцією до швидкого поширення. Захворюваність на кір має циклічний характер з періодичністю спалахів раз на 5-6 років та має прямий зв'язок з рівнем вакцинації від даного захворювання. Кір може набувати тяжкого клінічного перебігу та мати серйозні, часом, летальні наслідки. Мета дослідження: порівняти особливості клінічного перебігу кору залежно від вакцинального статусу пацієнтів. Проаналізовано медичні карти 218 пацієнтів віком від 18 до 55 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в комунальному підприємстві «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» з діагнозом кору. Проведений порівняльний аналіз клінічних особливостей кору залежно від вакцинального статусу з використанням методів описової статистики відповідно до передумов аналізу. Порівняння клінічного перебігу захворювання залежно від вакцинального статусу не виявило статистично достовірної різниці у клінічних симптомах між групами вакцинованих і невакцинованих від кору осіб. Однак у групі невакцинованих пацієнтів достовірно частіше мав місце тяжкий перебіг кору, порівняно з невакцинованими (р=0,003). Дослідження частоти реєстрації ускладнень виявило, що у вакцинованих осіб їх частота була нижчою, ніж у неімунних хворих (р=0,051), зокрема пневмонії (р=0,006). Серед вакцинованих осіб не було зафіксовано жодного випадку ускладнення у вигляді корового енцефаліту та ентероколіту. Отже перебіг захворювання характеризувалося типовими клінічними ознаками з переважанням інтоксикаційного синдрому, появою типового висипу, його етапністю, наявністю катарального, та рідше, кишкового синдромів. Встановлено, що у вакцинованих осіб достовірно рідше мав місце тяжкий перебіг кору, а частота виникнення ускладнень, зокрема пневмонії, була вірогідно нижчою, ніж у невакцинованих пацієнтів.Measles is a dangerous and highly contagious viral disease with a tendency to spread rapidly. The incidence of measles is cyclical with outbreaks occurring every 5-6 years and is directly related to the level of vaccination against the disease. Measles can become severe clinical course and have serious, sometimes fatal consequences. The purpose of the study is to compare the clinical course of measles depending on the vaccination status of patients. We analysed medical records of 218 patients aged 18 to 55 years who were inpatients with a diagnosis of measles at the Poltava Regional Clinical Infectious Diseases Hospital. The clinical features of measles were compared based on vaccine status using descriptive statistics methods in accordance with the analysis requirements. Comparison of the clinical course of the disease depending on vaccination status did not reveal a statistically significant difference in clinical symptoms between the groups of vaccinated and unvaccinated individuals. However, in the group of unvaccinated patients, a severe course of measles was significantly more often observed compared to those who were vaccinated (p = 0.003). The incidence of complications was studied and found to be lower in vaccinated individuals than in non-immune patients (p = 0.051), specifically pneumonia (p = 0.006). No cases of complications such as measles encephalitis and enterocolitis were recorded among vaccinated individuals. Thus, the course of the disease was characterised by typical clinical signs with a predominance of intoxication syndrome, the appearance of a typical rash, its stages, the presence of catarrhal and, less often, intestinal syndromes. It was found that vaccinated individuals had significantly less frequent severe measles, and the incidence of complications, including pneumonia, was was significantly lower than in unvaccinated patients.
Вплив кверцетину на патоморфологічні характеристики кісток нижньої щелепи щурів після її перелому на тлі хронічної алкогольної інтоксикації
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Нестуля, Катерина Ігорівна; Старченко, Іван Іванович; Костенко, Віталій Олександрович; Nestulia, K. I.; Starchenko, I. I.; Kostenko, V. O.
Досліджено водорозчинної форми кверцетину на патоморфологічні характеристики кісток нижньої щелепи щурів після її неповного перелому за умов хронічної алкогольної інтоксикації. Експеримент було проведено на 14 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 190–240 г, яких рандомно було розподілено на 2 групи: 1-шу групу складали щури, яким відтворювали неповний перелом нижньої щелепи на тлі хронічної алкогольної інтоксикації; тваринам 2-ї груп протягом 14 діб після моделювання цієї патології щоденно внутрішньоочеревинно вводили водорозчинну форму кверцетину (корвітин») у добовій дозі 10 мг/кг у перерахунку на кверцетин. Показано, що хронічна алкогольна інтоксикація сприяє затримці репаративної регенерації кісткової тканини після неповного перелому нижньої щелепи, що супроводжується зменшенням відносної кількості ретикулофіброзної кісткової тканини та клітинних елементів фібробластичного ряду в ділянці пошкодження, особливо зрілих фібробластів, а також затримкою дозрівання грануляційної тканини. Введення кверцетину за умов експерименту достатньою мірою на 14 добу посттравматичного періоду забезпечує нормалізацію регенераторного процесу, підтвердженням чого є збільшення відносної кількості ретикулофіброзної кісткової тканини, переважання в грануляційній тканині клітин фібробластичного ряду, прискорення формування кровоносного мікроциркуляторного русла регенерата.This study aims at investigating the impact of water-soluble form of quercetin on the pathomorphological characteristics of the mandibular bone in rats following its incomplete fracture under chronic alcohol intoxication was investigated. Fourteen white male Wistar rats weighing 190-240 g were randomly divided into two groups: Group 1 comprised rats with incomplete mandibular fractures under chronic alcohol intoxication; animals in Group 2 received daily intraperitoneal injections of water-soluble quercetin (corvitin) in a dose of 10 mg/kg of quercetin for 14 days following the injury induction. It has been shown that chronic alcohol intoxication hinders reparative regeneration of bone tissue after an incomplete mandibular fracture, and is accompanied by a decrease in the relative amount of reticulofibrous bone tissue and fibroblastic cellular elements at the injury site, especially mature fibroblasts, as well as by delayed maturation of granulation tissue. Under experimental conditions, quercetin administration significantly contributed to normalizing the regenerative process by the 14th day of the posttraumatic period. This normalization was evidenced by increased relative amounts of reticulofibrous bone tissue, prevalence of fibroblastic cells in granulation tissue, and accelerated formation of the regenerate blood microcirculatory channel.
Вплив кверцетину на продукцію реактивних киснево-азотних форм у структурах інтерстиційного простору сім'яників щурів при тривалій дії триптореліну
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Стецук, Євген Валерійович; Шепітько, Володимир Іванович; Запорожець, Тетяна Миколаївна; Проніна, Олена Миколаївна; Борута, Наталія Володимирівна; Stetsuk, Ye. V.; Shepitko, V. I.; Zaporozhets, T. M.; Pronina, O. M.; Boruta, N. V.
Кверцетин - це поширений флавоноїд, природний пігмент, який присутній у складі багатьох фруктів, овочів та насіння. Флавоноїди допомагають уникнути розвитку хвороб серцево-судинної системи, знижують ризик виникнення дегенеративних процесів у головному мозку та онкологічних захворювань. Як відомо, центральне блокування синтезу лютеїнізуючого гормону призводить до розвитку окисного стресу в печінці, серці, слинних залозах щурів. Метою даного дослідження було оцінити зміни інтерстиційного простору сім’яників щурів, визначити джерела продукції оксиду азоту та інтенсивність оксидативного стресу в сім’яниках щурів під час довготривалого експериментального центрального блокування синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном. Досліди були проведені на 15 білих статевозрілих білих щурах – самцях. Тварини були поділені на 2 групи. Перша група (контрольна) отримувала підшкірно ін'єкцію 0,9% розчину натрію хлориду. У другій групі тварин (експериментальна) моделювалось центральне блокування синтезу лютеїнізуючого гормону, шляхом підшкірної ін'єкції триптореліну в дозі 0,3 мг/кг діючої речовини протягом 365 днів, з одночасним додаванням у раціон харчування кверцетину, який вводився перорально, за допомогою гастрального зонду тричі на день. Загальну продукцію оксиду азоту оцінювали за загальною активністю NO-синтаз (gNOS). Про активність gNOS судили за приростом нітритів (NO2-) після інкубації в трис-буферному розчині. Концентрацію нітритів визначали за допомогою реактиву Гриса-Ілосвая на довжині хвилі 540 нм. Також визначали активність індуцибельної (iNOS) та конститутивних (cNOS) ізоформ, використовуючи селективний інгібітор iNOS - аміногуанідин гідрохлориду. Базову продукцію супероксидного аніон-радикалу (О2•-) визначали за приростом диформазану, утвореного в реакції О2•- з нітросинім тетразолієм після інкубації в буферному розчині, що містить гідроксид натрію. Введення кверцетину зменшує негативний вплив триптореліну, що призводить до структурно - функціональних змін у будові сполучнотканинних компонентів сім’яників щурів на 365 добу спостереження і характеризуються ознаками фіброзу з порушеннями продукції оксиду азоту конститутивними ізоформами NO-синтази.
Вплив комплексного лікування на репаративну регенерацію рани і дефекту кістки у дітей при одонтогенних флегмонах
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Швець, Анатолій Іванович; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Popelo, Y. V.; Korotych, N. M.; Shvets, A. I.
Досягнення сучасної гнійної хірургії пов’язані із застосуванням новітніх технологій та нових поколінь фармакологічних препаратів, дія яких спрямована на корекцію існуючих порушень. Останнім часом в періодичних виданнях наводяться обнадійливі дані стосовно результативності застосу вання кріоекстракту плаценти при лікуванні запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, однак уваги до його апробації у дітей не відстежується. Мета. Вивчити ефективність впливу комплексного лікування на процеси репаративної регенерації в рані та кістковій тканині у дітей при одонтогенних флегмонах. Матеріали та методи дослідження. З метою оцінки характеру перебігу ранового процесу було відібрано 29 дітей з локалізацією флегмон безпосередньо в піднижньощелепній ділянці, а довжина розрізу при цьому становила 5см. У першій групі, в кількості 16 осіб, комплекс заходів проводився відповідно до протоколу надання медичної допомоги, а в другій, із 13 пацієнтів, на другу добу після операції на ранову поверхню накладали асептичну пов’язку із маззю «Левомеколь» з додаванням кріоекстракту плаценти у співвідношенні 5:1. Для об’єктивізації результатів проводили Рн-метрію ранового ексудату, планіметричне дослідження для встановлення швидкості ретракції країв рани та аналізували клітинний склад ранового ексудату на 1, 3 і 8 добу. На першу добу від оперативного втручання зміни цих показників в обох групах мали однотипний характер. На третю добу в другій групі дітей рівень Рн покращився на 9,5%, а швидкість ретракції країв рани зросла на 9,0% відносно першої групи. На 8 добу концентрація іонів водню в цій групі підвищувалася на 9,4%, а середня площа ранової поверхні стала меншою на 8,2% порівняно із попередніми значеннями. Клітинний склад цитограм також вказував на переваги загоювання рани в цій групі пацієнтів. Висновок. Співставлення клініко-лабораторних показників на етапах спостереження дозволило встановити, що при комбінованому використанні місцево мазі «Левомеколь» з додатковим залученням до її складу кріоекстракту плаценти, покращуються умови для перебігу ранового процесу на що вказує динаміка змін показника Рн, результати планіметрії і клітинний склад ексудату.
Вплив модуляторів транскрипційних факторів на показники системи оксиду азоту в крові щурів за умов ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Моргун, Є. О.; Костенко, Віталій Олександрович; Morhun, Ye. O.; Kostenko, V. O.
Метою роботи було дослідження впливу модуляторів транскрипційних факторів на показники системи NO в крові щурів за умов ліпополісахарид (ЛПС)-індукованої системної запальної відповіді (СЗВ). Дослідження проводили на 42 білих щурах лінії Вістар масою 180–220 г, розподілених на 6 груп по 7 тварин у кожній: 1-ша група – інтактні щури (контроль I); 2-га група – моделювання ЛПС-індукованої системної запальної відповіді (СЗВ) (контроль II). У інших групах за умов моделювання СЗВ призначали модулятори транскрипційних факторів: у 3-й групі вводили протипухлинний засіб бортезоміб (використовується для лікування множинної мієломи та мантійноклітинної лімфоми), що є інгібітором NF-κB (через пригнічення протеасоми); у 4-й групі – протипухлинний агент SR 11302 (досліджується як засіб для лікування раку легень), що є інгібітором транскрипційного фактора AP-1; у 5-й групі – специфічний індуктор сигнального шляху Nrf2–ARE диметилфумарат; у 6-й групі – флавоноїд, що є інгібітором NF-κB та індуктором сигнального шляху Nrf2, – кверцетин. Виявлено, що ЛПС-індукована СЗВ спричиняє значне підвищення активності загальної NOS і iNOS, яке супроводжується зниженням активності cNOS і аргінази в сироватці крові. Це вказує на розвиток у організмі щурів нітрозативного стресу та порушення метаболізму L-аргініну. Застосування інгібіторів NF-κB (бортезоміб) та AP-1 (SR 11302), а також активаторів Nrf2 (диметилфумарат і кверцетин) знижує активність iNOS, частково нормалізує активність cNOS, демонструючи їхній протизапальний і метаболічний ефект. Найбільш ефективними препаратами для корекції нітрозативного стресу за умов СЗВ є бортезоміб і SR 11302, які забезпечують зниження активності iNOS до рівня, близького до інтактного, та часткове відновлення функціональної активності cNOS. Застосування більшості модуляторів транскрипційних факторів (бортезоміб, диметилфумарат, кверцетин) сприяє частковому відновленню активності аргінази, що підкреслює їхню потенційну роль у корекції порушеного метаболізму L-аргініну. Водночас інгібітор AP-1 (SR 11302) ще більше знижує активність аргінази порівняно з ЛПС-індукованою групою, що вказує на можливе блокування компенсаторних механізмів ферменту та посилення дисбалансу метаболізму. Отримані дані підтверджують ключову роль сигнальних шляхів NF-κB, AP-1 і Nrf2 у регуляції нітрозативного стресу, що може бути перспективним напрямком для фармакологічної корекції запальних і метаболічних порушень. The study aimed to investigate the effect of transcription factor modulators on nitric oxide (NO) system parameters in the blood of rats under lipopolysaccharide (LPS)-induced systemic inflammatory response (SIR). The experiment was conducted on 42 male Wistar rats weighing 180–220 g, divided into 6 groups (7 animals per group): Group 1 included intact rats (Control I); Group 2 involved rats, which underwent LPSinduced systemic inflammatory response (SIR) modeling (Control II). In the remaining groups, transcription factor modulators were administered under SIR modeling: Group 3 received the anticancer drug bortezomib (used to treat multiple myeloma and mantle cell lymphoma), an NF-κB inhibitor (via proteasome suppression); Group 4 received the anticancer agent SR 11302 (investigated as a potential treatment for lung cancer), an inhibitor of the transcription factor AP-1; Group 5 received dimethyl fumarate, a specific activator of the Nrf2–ARE signaling pathway; Group 6 was administered with quercetin, a flavonoid that acts as an NF-κB inhibitor and an Nrf2 pathway activator. The results showed that LPS-induced SIR significantly increased total NOS and iNOS activity while reducing cNOS and arginase activity in blood serum. This indicates the development of nitrosative stress and impaired L-arginine metabolism in rats. The use of NF-κB inhibitors (bortezomib) and AP-1 inhibitors (SR 11302), as well as Nrf2 activators (dimethyl fumarate and quercetin) reduced iNOS activity and partially normalized cNOS activity, demonstrating their anti-inflammatory and metabolic effects. The most effective agents for correcting nitrosative stress in SIR were bortezomib and SR 11302, which reduced iNOS activity to near-intact levels and partially restored the functional activity of cNOS. Most transcription factor modulators (bortezomib, dimethyl fumarate, quercetin) partially restored arginase activity, highlighting their potential role in correcting impaired L-arginine metabolism. However, the AP-1 inhibitor (SR 11302) further decreased arginase activity compared to the LPS-induced group, suggesting possible inhibition of compensatory enzyme mechanisms and an exacerbation of metabolic imbalance. The findings confirm the key roles of the NF-κB, AP-1, and Nrf2 signaling pathways in regulating nitrosative stress, offering promising pharmacological targets for correcting inflammatory and metabolic disturbances.
Вплив піколінату хрому на розвиток оксидативного стресу у двоголовому м’язі стегна щурів за умов моделювання метаболічного синдрому
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Акімов, Олег Євгенович; Микитенко, Андрій Олегович; Міщенко, Артур Володимирович; Костенко, Віталій Олександрович; Akimov, O. Y.; Mykytenko, A. O.; Mischenko, A. V.; Kostenko, V. O.
Понад 1 мільярд людей у всьому світі страждають ожирінням, серед них приблизно 650 мільйонів дорослих, 340 мільйонів підлітків і 39 мільйонів дітей. За оцінками ВООЗ, до 2025 року приблизно 167 мільйонів людей матимуть надмірну вагу або ожиріння. Ожиріння може призводити до розвитку метаболічного синдрому, хвороб серця, інсульту, діабету 2 типу та деяких видів раку. Метою даної роботи є визначення впливу застосування індуктора активації транскрипційного фактора p38 на активності антиоксидантних ферментів, продукцію супероксидного аніон-радикалу, вміст окисно-модифікованих білків та концентрацію малонового діальдегіду у двоголовому м’язі стегна щурів за умов експериментального метаболічного синдрому. Дослідження проведене на 24 статевозрілих щурах-самцях лінії «Вістар» вагою 200-260 г, які були розподілені на 4 групи: контрольна; група моделювання метаболічного синдрому, який відтворювали шляхом додавання до стандартного раціону віварію 20% розчину фруктози в якості єдиного джерела питної води протягом 60 днів; група введення піколінату хрому в якості індуктора активації р38 в дозі 80 мкг/кг перорально щоденно протягом 60 діб; група поєднаного впливу введення піколінату хрому та відтворення метаболічного синдрому. У 10% гомогенаті двоголового м’язу стегна ми досліджували: продукцію супероксиду, активність супероксиддисмутази та каталази, вміст малонового діальдегіду та окисно-модифікованих білків. Введення піколінату хрому на фоні моделювання метаболічного синдрому призводить до зменшення базової продукції супероксиду в двоголовому м’язі стегна щурів на 25,7%, його продукція від мікросом та мітохондрій знижується на 18,8% та 24,4%, відповідно, порівняно із результатами групи метаболічного синдрому. Активність супероксиддисмутази зростає на 60,5%, а активність каталази зростає на 52,6%. Концентрація малонового діальдегіду в двоголовому м’язі стегна щурів за умов введення піколінату хрому на фоні моделювання метаболічного синдрому знижується на 41,2%, а вміст окисно-модифікованих білків зменшується на 34,3%. Введення піколінату хрому за умов моделювання метаболічного синдрому є ефективним засобом корекції оксидативного ушкодження ліпідів та білків в скелетних м’язах щурів за рахунок зниження продукції активних форм кисню та відновлення активності антиоксидантних ферментів. Over 1 billion people worldwide are affected by obesity, including approximately 650 million adults, 340 million adolescents, and 39 million children. According to WHO projections, 167 million individualsare expected to be overweight or obese by 2025. Obesity is a major risk factor for metabolic syndrome, cardiovascular disease, stroke, type 2 diabetes, and certain types of cancer.The aim of this study is to investigate the impact of a transcription factor p38 activation inducer on antioxidant enzyme activity, superoxide anion radical production, oxidatively modified protein levels, and malondialdehyde concentration in the biceps femoris muscle of rats under experimental metabolic syndrome conditions. Materials and methods. The study involved 24 sexually mature male Wistar rats weighing 200–260 g, divided into four groups: a control group; a metabolic syndrome model group, which was formed by providinga 20% fructose solution as the sole drinking source alongside a standard vivarium diet for 60 days; a chromium picolinate administration group, where chromium picolinate was administered orally at a dose of 80 μg/kg daily for 60 days; and a combined group subjected to both chromium picolinate administration and metabolic syndrome modeling. In a 10% homogenate of the biceps femoris muscle, the following parameters were analyzed: superoxide production, superoxide dismutase activity, catalase activity, malondialdehyde content, and levels of oxidatively modified proteins. Results. The administration of chromium picolinate during metabolic syndrome modeling significantly reduced oxidative stress in the biceps femoris muscle of rats. Basal superoxide production decreased by 25.7%, while superoxide production by microsomes and mitochondria decreased by 18.8% and 24.4%, respectively, compared to the metabolic syndrome group. Additionally, superoxide dismutase activity increased by 60.5%, and catalase activity rose by 52.6%. The concentration of malondialdehyde decreased by 41.2%, and the content of oxidatively modified proteins was reduced by 34.3%. Conclusion. Chromium picolinate administration under metabolic syndrome conditions effectively mitigates oxidative damage to lipids and proteins in rat skeletal muscle. This is achieved through a reduction in reactive oxygen species production and the restoration of antioxidant enzyme activity.

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2024 за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування