Український стоматологічний альманах. 2024

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/23282

Переглянути

Перегляд Український стоматологічний альманах. 2024 за Назва

Зараз показуємо 1 - 20 з 23
  • Ескіз
    Документ
    Flaw defection analyse of the surface of acrylic base plastics
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-06) Kurylo, V. O.; Korol, D. M.; Malyuchenko, M. M.; Ramus, A. M.; Курило, Володимир Олександрович; Король, Дмитро Михайлович; Малюченко, Микола Миколайович ; Рамусь, Артем Михайлович
    This study examines the possibility of assessing the quality of removable orthopedic devices by measur-ing the smoothness of their surfaces and detecting microscopic defects. The methodology involves compar-ing standard samples of the base material with samples that have been intentionally defective, using defec-toscopy techniques for analysis. Initially, twenty samples of basic acrylic plastic were selected: half of them were perfectly machined to dental standards and the other half were intentionally scratched with sandpaper. These samples were then examined by macrophotography and analyzed using Image J software for quanti-tative image measurement.This analysis provided numerical data on the polished surface's quality, focusing on metrics such as the total number of defects, and the average size and perimeter of these defects. Statistical evaluation through the JUSP program compared the two sets of samples, highlighting significant differences between them. From the most prominent data points provided by Image J, conclusions were made regarding the surfacequality of the acrylic plastic and how it is affected by specific mechanical imperfections. This method of using optical flaw detection offers a new way to clinically evaluate the quality of detachable orthopedic devices (like base plastic) in terms of their susceptibility to bacterial buildup, which could lead to inflammation in the pros-thetic bed's mucosal lining.The use of flaw detection analysis allows for a general assessment of the quality of the material surface polishing, detection of surface defects in its structure that may occur during the production stage or during operation, thereby preventing areas of biofilm accumulation.Light-optical flaw detection in the experiment proved its effectiveness and makes us pay attention to the prospects of its improvement and wider implementation in clinical practice. У цьому дослідженні розглядається, як оцінити якість знімних ортопедичних конструкцій, вимірюючи гладкість їхніх поверхонь і виявляючи будь-які мікроскопічні дефекти. Методологія передбачає порівняння стандартних зразків матеріалу основи з тими, що були навмисно зіпсовані, із застосуванням методів дефектоскопії для аналізу. Спочатку було відібрано двадцять зразків акрилової пластмаси: половина з них була ідеально оброблена відповідно до стоматологічних стандартів, а інша половина була навмисно подряпана наждачним папером. Потім ці зразки було досліджено за допомогою макрофотографії, проаналізовано за допомогою програмного забезпечення "Image J" для кількісного вимірювання зображень. Цей аналіз дозволив отримати числові дані про якість полірованої поверхні, зосередившись на таких показниках як загальна кількість дефектів, середній розмір і периметр цих дефектів. Статистична оцінка за допомогою програми JUSP дозволила порівняти два набори зразків, виявивши значні розбіжності між ними. На основі найбільш помітних точок даних, отриманих на зображенні J, було зроблено висновки щодо якості поверхні акрилового пластику і того, як на неї впливають конкретні механічні дефекти. Цей метод оптичної дефектоскопії пропонує новий спосіб клінічної оцінки якості знімних ортопедичних конструкцій (наприклад, пластмаси базису) із точки зору їх схильності до накопичення бактерій, що може призвести до запалення слизової оболонки протезного ложа. Застосування дефектоскопічного аналізу дозволяє провести загальну оцінку якості полірування поверхні матеріалу, виявити поверхневі дефекти в його структурі, які можуть виникнути на етапі виробництва або в процесі експлуатації, тим самим запобігти появі зон накопичення біоплівки. Світлооптична дефектоскопія в експерименті довела свою ефективність і спонукає звернути увагу на перспективи її вдосконалення й ширшого впровадження в клінічну практику.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Fluorescent diagnostic method as a tool for comprehensive evaluation of the hygiene of natural teeth and fixed dental prosthesis constructions
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-06) Ramus, A. M.; Korol, D. M.; Ramus, M. O.; Kurylo, V. O.; Рамусь, Артем Михайлович; Король, Дмитро Михайлович; Рамусь, Михайло Олександрович; Курило, Володимир Олександрович
    This study focuses on the critical need for an oral care, especially when using fixed bridge prostheses. The analysis and impact of insufficient care for oral hygiene on the development of dental diseases and the need to develop effective methods for its assessment have been carried out. The research consists of the improvement of fluorescent diagnostics in orthopedic dentistry, as well as, in the development of an index for the assessment of the hygiene of natural teeth and fixed denture structures based on an in vivo experiment. This aims to improve the diagnosis of the condition of the oral cavity in patients with fixed prostheses, contributing to the improvement of the quality of their orthopedic treatment. Materials and methods: The use of fluorescent diagnostics with Rhodamine G dye allows to identify the presence of dental deposits under the influence of ultraviolet light. The technique involves treating teeth and dentures with a solution that enhances the visibility of dental plaque under ultraviolet light. Research results: The obtained research data confirm the high efficiency of the fluorescent technique in the detection of dental deposits, both on natural teeth and on the surfaces of fixed prostheses. Digital analysis allows you to visualize the specific graphic characteristics of the biofilm, which facilitates the adaptation of an individual approach. Conclusions: The conducted study demonstrates that the improved fluorescent method was extremely effective in determining the state of oral hygiene, effective both for the analysis of natural teeth and fixed prostheses. The proposed method allows you to determine the hygienic condition in detail, makes a significant contribution to the prevention of dental diseases and improves the optimization of medical interventions. The technique is easy to use, and the corresponding software is available for dentists. Further expansion of observations for the use of this technique in patients with a different orthopedic spectrum of needs is expected. Дане дослідження зосереджується на критичній необхідності догляду за ротовою порожниною, особливо при користуванні незнімними мостоподібними протезами. Проаналізовано вплив недостатнього догляду за гігієною порожнини рота на розвиток стоматологічних захворювань і необхідність розробки ефективних методів для її оцінювання. Дослідження полягає в удосконаленні флуоресцентної діагностики в ортопедичній стоматології, а також у розробці індексу для оцінки гігієни природних зубів і незнімних конструкцій зубних протезів на основі експерименту in vivo. Це має на меті покращення діагностики стану ротової порожнини в пацієнтів із незнімними протезами, сприяючи підвищенню якості їх ортопедичного лікування. Матеріали і методи. Використання флуоресцентної діагностики з барвником «Родамін Ж», що дозволяє ідентифікувати наявність зубних відкладень під впливом ультрафіолетового світла. Методика передбачає обробку зубів і протезів розчином, який підсилює видимість зубного нальоту під ультрафіолетовим освітленням. Результати дослідження. Отримані дані дослідження підтверджують високу ефективність флуоресцентної методики у виявленні зубних відкладень і на природних зубах, і на поверхнях незнімних протезів. Цифровий аналіз дозволяє візуалізувати специфічні графічні характеристики біоплівки, що сприяє адаптації індивідуального підходу. Висновки. Проведене дослідження демонструє, що вдосконалений флуоресцентний метод вия вився високоефективним у визначенні стану гігієни ротової порожнини, ефективний для аналізу і природних зубів, і незнімних протезів. Запропонований метод дозволяє детально визначити гігієнічний стан, створює вагомий внесок у профілактику стоматологічних захворювань і оптимізує лікувальні втручання. Методика легка в застосуванні, а відповідне програмне забезпечення доступне для лікарівстоматологів. Передбачається подальше збільшення кількості спостережень задля розширення можливостей використання цієї методики в пацієнтів ортопедичного профілю.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Безпосередня імплантація в реабілітації пацієнтів з ураженим пародонтом
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-19) Локес, Катерина Петрівна; Добровольська, Оксана Володимирівна; Добровольський, Олександр Володимирович; Буханченко, Ольга Петрівна; Дворник, Валентин Миколайович; Скрипников, Петро Миколайович; Lokes, K. P.; Dobrovolska, O. V.; Dobrovolskyi, O. V.; Bukhanchenko, O. P.; Dvornyk, V. M.; Skrypnikov, P. M.
    Стаття висвітлює оптимізацію протоколу реабілітації пацієнтів із захворюваннями пародонту за умов використання методики безпосередньої дентальної імплантації. Для досягнення цілей було відібрано 50 пацієнтів, які мали показання до встановлення імплантатів у фронтальній ділянці верхньої й нижньої щелеп, відповідно 23 і 27 пацієнтів. Клінічне дослідження проводили за загальноприйнятими методиками. Резорбтивно-деструктивні процеси в періапікальних тканинах вивчали за допомогою конусно-променевої комп’ютерної томографії. Стан гігієни порожнини рота визначали за допомогою індексу зубного нальоту (PI) (Silness, Löe, 1964). Якість інтеграції імплантатів і стан альвеолярної кістки оцінювали за допомогою рентгенологічних методів, ступінь стабільності імплантатів визначали за допомогою приладу Osstell. Операцію виконували без відшарування слизово-окісного клаптя, за винятком випадків, коли виявляли інфіковані періапікальні тканини. Проводили кісткову аугментацію біологічно активним матеріалом «Bio-oss», який перемішували з аутоплазмою пацієнта, збагаченою факторами росту. У більшості випадків було реалізовано одноетапний протокол імплантологічного лікування. Готову тимчасову ортопедичну конструкцію фіксували наступного дня. Через 6 місяців користування тимчасовим зубним протезом проводили заміну на постійну конструкцію – металокерамічні мостоподібні протези з гвинтовою фіксацією. Отримані результати дослідження свідчать про доцільність і високу ефективність використання безпосередньої імплантації для заміщення дефектів зубних рядів незнімними конструкціями, у тому числі в пацієнтів із генералізованим пародонтитом.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Використання сучасних технічних засобів здобувачами освіти під час навчального процесу
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Андріянова, Ольга Юріївна; Каськова, Людмила Федорівна; Амосова, Людмила Іванівна; Яценко, Павло Ігорович; Моргун, Наталія Анатоліївна; Ващенко, Ірина Юріївна; Артем’єв, Андрій Владиславович; Андриянова, Ольга Юрьевна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Амосова, Людмила Ивановна; Яценко, Павел Игоревич; Моргун, Наталья Анатольевна; Ващенко, Ирина Юрьевна; Артемьев, Андрей Владиславович; Andriyanova, O. Yu.; Kaskova, L. F.; Amosova, L. I.; Yatsenko, P. I.; Morgun, N. A.; Vashchenko, I. Yu.; Artem’ev, A. V.
    У статті надано дані анкетування здобувачів освіти й описано варіативність застосування гаджетів у освітньому процесі на різних етапах навчання. Матеріал статті ґрунтується на інформації, отриманій від здобувачів, особистому досвіді викладання й думці колег. Мета дослідження – аналіз і оцінка ролі сучасних технічних пристроїв і застосування інформаційно-комп’ютерних технологій під час проведення практичного заняття. Навчання в закладах вищої освіти натепер практично неможливе без гаджетів. Роль і місце новітніх технологій, мобільних комунікацій і мережі «Інтернет» дають можливість максимально ефективно застосовувати ноутбуки, планшети, смартфони й інші гаджети в педагогіці за рахунок своєї інформативності та інтерактивності, зручного використання. Було проведено анкетування 115 здобувачів освіти 4-5 курсів стоматологічного факультету Полтавського державного медичного університету з наміром виявити їхнє ставлення до застосування гаджетів у навчанні. Анкета складалася з питань щодо особистого ставлення студентів до використання гаджетів та їх ролі в освітньому процесі. Було з’ясовано, що абсолютно всі здобувачі (100% респондентів) користуються гаджетами й інтернетом. Серед джерел, які застосовували для опанування дисципліни, паперові підручники використовують тільки 4,54% опитаних, а переважна кількість здобувачів (85,21%) більше користуються електронними носіями інформації (електронний підручник, презентації, посібники й інші файли з теми, що вивчається). Використання ІКТ на заняттях суттєво підвищує їхню ефективність, прискорює процес підготовки, дозволяє викладачу повною мірою проявити свою творчість, забезпечує наочність, залучає велику кількість дидактичного матеріалу. The article presents data from a survey of applicants for education and describes the variability of the use of gadgets in the educational process at different stages of learning. The material of the article is based on information received from students, personal teaching experience and the opinion of colleagues. The purpose of this study is to analyze and evaluate the role of modern technical devices and the use of information and computer technologies in practical classes. Studying in higher education is now almost impossible without gadgets. The role and place of the latest technologies, mobile communications, and the Internet makes it possible to use laptops, tablets, smartphones, and other gadgets in pedagogy as efficiently as possible due to their informative and interactive nature and ease of use. A survey was conducted among 115 students of the 4th-5th year of the dental faculty to determine their attitude to the use of gadgets in education. The uestionnaire consisted of questions about students' personal attitudes toward the use of gadgets and their role in the educational process. It was found that absolutely all students (100% of respondents) use gadgets and the Internet. Among the sources used to master the discipline, only 4.54% of respondents use paper textbooks, and most students (85.21%) use electronic media (e-textbooks, presentations, manuals, and other files on the subject being studied). The use of ICT in the classroom significantly increases their effectiveness, speeds up the training process, allows the teacher to fully express their creativity, provides visualization, and involves a large amount of didactic material.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Використання термопластичних базисних матеріалів у клініці ортопедичної стоматології при лікуванні пацієнтів із повною втратою зубів
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12-25) Кузь, Віталій Сергійович ; Kuz, V. S.
    Актуальність. Виготовлення якісних знімних ортопедичних конструкцій є однією з найважливіших і остаточно невирішених проблем в клініці ортопедичної стоматології. З метою вирішення цієї проблеми останніми роками ведуться розробки нових базисних стоматологічних матеріалів та їх дослідження. В даний час лікарі стоматологи-ортопеди все частіше використовують безакрилові термопластичні базисні матеріали. Вони дають можливості для лікування пацієнтів, сприяючи підвищенню комфорту, функціональності та естетики повних знімних протезів. Мета. Вивчити ефективність застосування базисних термопластичних матеріалів «Vertex ThermoSens» та «Deflex Acrylato» в клініці ортопедичної стоматології у пацієнтів з повною відсутністю зубів. Матеріали і методи дослідження. В дослідженнях були використані такі базисні матеріали, як поліамід (нейлон) «Vertex ThermoSens» (Нідерланди) та термопластичний матеріал на основі поліметилметакрилату «Deflex Acrylato» (Аргентина). Нами було проведено лікування 30 пацієнтів з повною відсутністю зубів, які протягом останніх 4-5 років користувалися повними знімними протезами, виготовленими з акрилових базисних стоматологічних матеріалів. Пацієнтам були виготовленні нові повні знімні протези з термопластичних базисних стоматологічних матеріалів «Vertex ThermoSens» та «Deflex Acrylato». Оцінка ефективності протезування проводилась за допомогою використання електроміографії власне жувальних м’язів (безпосередньо після протезування та у визначені віддалені терміни). Результати. При аналізі та статистичній обробці показників електроміограм пацієнтів першої та другої груп до протезування амплітуда стискання при проведенні проби «вольове стиснення» знизилася до 188,91±5,16 мкВ та до 201,13±6,03 мкВ при проведенні проби «довільне жування», що суттєво відрізняється від показників норми. Що стосується оцінки коефіцієнта «К», який у пацієнтів з інтактними зубними рядами максимально наближається до одиниці, то його значення збільшилось майже в двічі і складає 2,32±0,07. Після проведеного ортопедичного лікування амплітуда стискання значно збільшується, а коефіцієнт «К» наближається до одиниці. Кількісні показники електроміографічних досліджень у пацієнтів першої та другої клінічних груп через місяць та через рік користування повними знімними протезами майже не різняться між собою та наближаються до норми. Висновки. На підставі проведених досліджень в клініці ортопедичної стоматології ми відмітили, що при виготовленні повних знімних протезів з базисних термопластичних матеріалів «Vertex ThermoSens» та «Deflex Acrylato» досягається краща фіксація та стабілізація цих конструкцій за рахунок більш точного відображення рельєфу слизової оболонки протезного ложа. Такі протези дуже добре обробляються та поліруються, що суттєво підвищує їх якість та зменшує ризик запалення слизової оболонки протезного ложа. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що адаптація до таких протезів проходить у коротші терміни і майже без корекцій. Background. Fabrication of high-quality removable orthopedic structures is one of the most important and still unsolved problems in the clinic of prosthetic dentistry. In order to solve this problem, in recent years, new basic dental materials have been developed and researched. Nowadays, orthopedic dentists are increasingly using acrylic-free thermoplastic base materials. They provide opportunities for the treatment of patients, contributing to the improvement of comfort, functionality and aesthetics of complete dentures. The aim of the study is to examine the effectiveness of using basic thermoplastic materials «Vertex ThermoSens» and «Deflex Acrylato» in an orthopedic dentistry clinic in patients with complete absence of teeth. Materials and methods. The base materials used in the study were polyamide (nylon) by «Vertex ThermoSens» (Netherlands) and thermoplastic material based on polymethyl methacrylate by «Deflex Acrylato» (Argentina). We treated 30 patients with complete absence of teeth who had been wearing complete removable dentures made of acrylic base dental materials for the past 4-5 years. New complete dentures were made of thermoplastic dental base materials «Vertex ThermoSens» and «Deflex Acrylato». The effectiveness of prosthetics was evaluated using electromyography of the masticatory muscles (immediately after prosthetics and in certain long-term periods). Results. When analyzing and statistically processing the electromyograms of patients of the first and second groups before prosthetics, the amplitude of compression during the «voluntary compression» test decreased to 188.91 ±5.16 pV and to 201.13±6.03 pV during the «voluntary chewing» test, which is significantly different from the norm. As for the assessment of the coefficient «K», which in patients with intact dentition is as close to one as possible, its value has almost doubled and is 2.32±0.07. After the orthopedic treatment, the clenching amplitude increases significantly, and the coefficient «K» approaches one. Quantitative indicators of electromyographic studies in patients of the first and second clinical groups after a month and a year of use of complete removable dentures almost do not differ from each other and are close to normal. Conclusions. Based on the research conducted in the clinic of prosthetic dentistry, we noted that in the manufacture of complete dentures from the base thermoplastic materials «Vertex ThermoSens» and «Deflex Acrylato», better fixation and stabilization of these structures is achieved due to a more accurate reflection of the relief of the mucous membrane of the prosthetic bed. Such prostheses are very well processed and polished, which significantly improves their quality and reduces the risk of inflammation of the prosthetic bed mucosa. Based on this, it can be concluded that adaptation to such prostheses takes place in a shorter time and almost without corrections.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив методів аугментації альвеолярного відростка при операції видалення зуба на ефективність дентальної імплантації
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Колісниченко, М. О.; Локес, Катерина Петрівна; Kolisnychenko, M. O.; Lokes, K. P.
    Питання функціонального й естетичного оптимуму нині вкрай важливі у сфері надання стоматологічної допомоги населенню. Для вирішення питання атрофії кісткової тканини після операції видалення зуба використовуються різні матеріали: кісткові замінники (аутотрансплантати, алотрансплантати, ксенотрансплантати або алопластичні матеріали), мембрани, що резорбуються і не резорбуютьс, тощо. Метою дослідження було визначення впливу типу загоєння лунки видаленого моляра нижньої ще- лепи на ефективність проведення дентальної імплантації. У дослідженні брали учать 75 пацієнтів віком від 25 до 45 років, яким було показано видалення окремого моляра на нижній щелепі з подальшим плануванням дентальної імплантації, яких було розподілено на три клінічні групи залежно від методу проведення аугментації альвеолярного відростка. Перед виконанням хірургічного етапу дентальної імплантації, що відповідало 90-ій добі після операції видалення зуба, найнижчий показник оптичної щільності кісткової тканини мали пацієнти групи контролю, де загоєння лунки видаленого зуба відбувалося традиційно під кров’яним згустком. У першій і другій клінічних групах на 90-ту добу після встановлення імплантата продовжували виявляти вищу оптичну щільність кісткової тканини в ділянці встановленого дентального імплантата відносно групи контролю відповідно на 20,3% і 57,0%. Комбіноване використання гранул кісткового замінника тваринного походження і кератоксеноімплантата пі- сля операції видалення моляра нижньої щелепи забезпечує оптимальне формування новоутвореної кісткової тканини в ділянці лунки видаленого зуба, що сприяє процесам остеоінтеграції внутрішньокісткового дентального імплантата. The issues of functional and aesthetic optimum are extremely important in the field of providing dental care to the population nowadays. Different materials are used to solve the issue of bone atrophy after tooth extraction: bone substitutes (autografts, allografts, xenografts or alloplastic materials), resorbable and nonresorbable membranes, etc. The aim of the study was to determine the influence of the type of healing of the alveola of the removed mandibular molar on the effectiveness of dental implantation. Materials and methods. The study enrolled 75 patients aged 25 to 45 years who were indicated for removal of a single mandibular molar with subsequent planning of dental implantation. The results. Patients were enrolled into three clinical groups depending on the method of alveolar process augmentation. Before the surgical stage of dental implantation, which corresponded to the 90th day after the tooth extraction operation, the lowest indicator of the optical density of bone tissue was noted in patients of the control group, where the healing of the socket of the removed tooth took place traditionally under a blood clot. In the first and second clinical groups, on the 90th day after the installation of the implant, a higher optical density of bone tissue in the area of the installed dental implant, compared to the control group, continued to be observed by 20.3% and 57.0%, respectively. Conclusion. The combined use of granules of bone substitute of animal origin and keratoxenoimplant after the operation of removal of the mandibular molar leads to the optimal formation of newly formed bone tissue in the area of the socket of the removed tooth, which contributes to the processes of osseointegration of the intraosseous dental implant.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Віддалені наслідки профілактичних заходів у дітей після радикальної ураностафілопластики
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Yu. V.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Rezvina, K. Yu.
    Наявність у дітей вродженого незрощення піднебіння не дозволяє повною мірою проводити гігієнічні заходи, тому потребує виконання планових лікувально-профілактичних заходів на всіх етапах спостереження. Мета роботи – вивчити віддалені наслідки ефективності лікувально-профілактичних заходів після радикальної ураностафілопластики. Методи дослідження. Для об’єктивної оцінки стоматологічної ситуації в 17 пацієнтів визначали гігієнічні показники Green-Vermillion, Silness-Loe, РМА SBI, швидкість секреції слини, рН ротової рідини, оптичну густину, в’язкість, активність α-амілази, середньомолекулярний уміст, наявність сіалових кислот, уміст загального білка й оксипроліну. Результати дослідження та їх обговорення. На огляді дітей через 6 місяців після операції встановлено, що за цей період індекси Грін-Вермільйона, Сілнесса-Лое й індекси кровоточивості погіршилися в 1,3; 1,2; 1,3 раза відповідно, а індекс РМА збільшився в 1,4 раза. Інакше виглядають зміни фізико-хімічних і біохімічних компонентів ротової рідини та її якісних властивостей. Після завершення першого курсу лікувально-профілактичних заходів авторам не вдалося нормалізувати рівні деяких із них. За 6 місяців відбулися поглиблення негативної динаміки і зниження слиновиділення в 1,3 раза, але покращилася активність α-амілази порівняно з попереднім періодом обстеження в 1,2 раза. Показники середньомасових молекул, сіалових кислот, загального білка й оксипроліну знову підвищилися в 1,5; 1,4; 1,2; 1,3 раза відповідно. Обнадійливим був факт стабільності показників концентрації іонів водню, оптичної густини і в’язкості, що свідчило про покращення реологічних властивостей ротової рідини. Така ситуація зумовлює необхідність розробки нових методичних підходів щодо тривалого спостереження за дітьми із вродженим незрощенням піднебіння і визначення алгоритму їх медичного супроводу. Висновок. Стійке погіршення гігієнічних показників, стану тканин пародонту, секреторної діяльності слинних залоз, якісних властивостей ротової рідини неможливо усунути навіть у віддалені терміни після хірургічного втручання. Це вимагає регулярних лікувально-профілактичних курсів і потребує їх постійного вдосконалення. Перспективи досліджень. Плануються подальші дослідження. The presence of congenital non-union of the palate in children does not allow to carry out hygienic measures to the full extent, therefore it requires carrying out planned remedial and medical and preventive measures at all stages of observation. The purpose of the work is to study the long-term outcomes of the effectiveness of treatment and preventive measures after the radical uranostaphyloplasty. Research methods. In order to objectively assess the dental situation in 17 patients, we assessed the hygiene indices of Green-Vermillion, Silness-Loe, РМА SBI, saliva secretion rate, oral fluid pH, optical density, viscosity, α-amylase activity, medium molecular weight content, the presence of sialic acids, and the content of total protein and oxyproline. Results and discussion. When examining children in 6 months after surgery, it was found out that during this period of time the Green-Vermillion, Silness-Loe and bleeding indexes worsened by 1,3; 1,2; 1,3 times, respectively, and the PMA index increased by 1,4 times. The picture of changes in the physicochemical and biochemical components of oral fluid and its qualitative properties looks different. We would like to remind you that after the completion of the first course of treatment and prevention measures, we failed to normalize the levels of some of them. Over a period of time of 6 months, there was a deepening of the negative trend and the rate of salivation was by 1,3 times lower, but the activity of α-amylase improved by 1,2 times compared to the previous period of examination. The indexes of average mass molecules, sialic acids, total protein and oxyproline increased again by 1.5; 1,4; 1,2;1 ,3 times, respectively. The fact of the stability of indexes of hydrogen ion concentration, optical density and viscosity was encouraging, which indicated an improvement in the rheological properties of oral fluid. This situation prompts the need to develop new methodological approaches regarding long-term observation of children with congenital non-union of the palate and determining an algorithm for their medical support. Conclusion. Persistent deterioration in hygiene indexes, periodontal tissue condition, salivary gland secretory activity, and qualitative properties of oral fluid cannot be fully resolved even in the long term after surgical intervention. This necessitates regular treatment and preventive measures, along with continuous improvement of these strategies. Prospects for further research. Further research is planned.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Електроміографія як метод оцінки ефективності ортопедичного лікування патологічного стирання твердих тканин та зубів
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03) Баля, Геннадій Миколайович; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Король, Дмитро Михайлович; Дворник, Валентин Миколайович; Balia, G. M.; Tkachenko, I. M.; Korol, D. M.; Dvornyk, V. M.
    Поєднання патологічного стирання зубів із дефектами зубних рядів спричиняє вагомі зміни в зубо-щелепному комплексі, що призводить до значних морфофункціональних порушень і створює труднощі ортопедичної реабілітації таких пацієнтів.Проведено лікування 34 осіб віком від 35 до 60 років із генералізованою формою патологічного стирання I-II ступенів у поєднанні з дефектами зубних рядів I, II і III класів за Кеннеді. Обстеження складалося зі з’ясування анамнезу, загальноклінічного обстеження, визначення міжальвеолярної ви-соти, вивчення діагностичних моделей, рентгенологічного обстеження, ЕМГ жувальних м’язів.Результати. Дані ЕМГ дослідних груп до лікування показали різні ступені ритму жувальних рухів, чітке чергування фаз активності та спокою, нерівномірне включення рухових одиниць у процес скоро-чення порівняно зі здоровими пацієнтами; визначався звичний бік жування, унаслідок чого тривалішим ставав час жування, знижувалися його ритм і жувальна ефективність.Через 30 днів після відповідного лікування електроміографічне дослідження показало морфологічні та функціональні зміни в щелепно-лицевому апараті пацієнтів дослідних груп, що відобразилися на кі-лькісних показниках ЕМГ жувальних м’язів. У I групі показники ЕМГ значно наблизилися до таких у групі контролю, а в II групі визначалася тенденція наближення до норми.Відповідне ортопедичне лікування патологічного стирання, ускладненого наявними дефектами зу-бних рядів, різноманітними конструкціями сприяло появі нових міотатичних рефлексів, створенню но-вого стереотипу жування.Позитивна зміна показників ЕМГ, особливо коефіцієнта «К», і наближення їх до показників групи контролю вказує на відповідний вибір методу протезування, що сприятиме процесу адаптації до орто-педичної конструкції та покращить психосоматичний стан пацієнтів загалом.Висновки. Визначення різниці біопотенціалів жувальних м’язів дозволяє оцінити ступінь і характер наявних порушень у пацієнтів із патологічним стиранням.Позитивна динаміка показників електроміографії при лікуванні пацієнтів із генералізованою фор-мою патологічного стирання, ускладненою дефектами зубних рядів, указує на якість проведеного ліку-вання, доцільність вибору ортопедичної конструкції та плинність процесу адаптації до неї.Перспектива досліджень полягає в подальшому спостереженні за віддаленими результатами лі-кування з можливістю визначення термінів повної адаптації до ортопедичної конструкції.
  • Ескіз
    Документ
    Корекція екзогенних факторів ризику уражень пародонта в пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки та їх подружжя
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Петрушанко, Тетяна Олексіївна; Ємельянов, Дмитро Вікторович; Petrushanko, T. O.; Emelyanov, D. V.
    Зниження адаптаційних можливостей пародонта до постійної дії екзогенних факторів відбувається на тлі неалкогольної жирової хвороби печінки. Корекція таких факторів створює сприятливі умови для лікування і профілактики коморбідної патології. У дослідженні взяли участь 44 сімейні пари і 25 соматично здорових пацієнтів, які обстежені клінічно стоматологом і гастроентерологом, проанкетовані щодо харчових звичок і догляду за порожниною рота. Визначено, що найбільш поширеною звичкою серед обстежених осіб було зловживання простими вуглеводами. У 88,6% хворих основної групи діагностовано запальну патологію пародонта; поширеною клінічною формою у 61,3% осіб був хронічний генералізований пародонтит ІІ ступеня тяжкості, тоді як у групі спостереження така патологія виявлена у 43,1% осіб (у 13,6% – хронічний катаральний гінігвіт, у 20,4% – хронічний генералізований пародонтит І ступеня). Через 12 місяців упровадження лікувально-рофілактичних заходів відбулося достовірне зменшення наявності різної комбінації звичок у пацієнтів обох груп із позитивною динамікою запальних хвороб тканин пародонта. Reduction of periodontal adaptive capacity to the constant action of exogenous factors occurs against the background of non-alcoholic fatty liver disease. Correction of such factors creates favorable conditions for the treatment and prevention of comorbid pathology. The study involved 44 married couples and 25 somatically healthy patients who were clinically examined by a dentist and a gastroenterologist, and questioned about their eating habits and oral care. It was determined that the most common habit among the subjects was the abuse of simple carbohydrates. In 88.6% of patients in the main group, inflammatory periodontal disease was diagnosed, the most common clinical form in 61.3% of patients was chronic generalized periodontitis of the second degree of severity, while in the observation group such pathology was detected in 43.1% of patients (13.6% had chronic catarrhal gingivitis, 20.4% had chronic generalized periodontitis of the first degree). After 12 months of implementation of treatment and prevention measures, there was a significant decrease in the presence of various combinations of habits in patients of both groups with positive dynamics of inflammatory diseases of periodontal tissues.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Операція видалення зуба як складова ортодонтичного лікування
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Локес, Катерина Петрівна; Карасюнок, Анна Євгеніївна; Смаглюк, Любов Вікентіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Воронкова, Ганна Володимирівна; Резвіна, Катерина Юріївна; Lokes, K. P.; Karasiunok, A. Ye.; Smaglyuk, L. V.; Voloshyna, L. I.; Voronkova, H. V.; Rezvina, K. Yu.
    The issue of tooth extraction for orthodontic purposes has been discussed for more than a hundred years. Currently, the criteria that determine the orthodontic indications for extraction go beyond the analysis of diagnostic control models and the position of the teeth in the bone tissue of the jaw. The correct choice of teeth to be extracted makes it possible to achieve multiple stable contacts between the rows of teeth and to normalize the functions of the maxillofacial system. The aim of the study was to analyze the frequency of removal of different groups of teeth in orthodontic patients and the influence of the healing quality of the socket of the removed tooth on the course of orthodontic treatment. The study was conducted at the Department of Orthodontics and the Department of Oral and Maxillofacial Surgery of the Poltava State Medical University. The study included 654 patients who underwent orthodontic treatment with removable orthodontic devices between 2020 and 2023. Tooth extraction was indicated in 41.74% of cases. In 3.66% of cases, the lower third molars were to be extracted, and in 1.83% of these patients, unilateral extraction was used and was associated with the unilateral extraction of a symmetrical tooth. In 76.19% of cases, all four third molars were extracted, in all cases for orthodontic reasons only. In a few cases, second molars were extracted 1.1%, due to the degree of tooth destruction. However, in a certain number of cases (19.05%) other teeth were preferred for extraction, of which 17.48% were first upper premolars. It should be noted that the majority of extractions, especially of third molars, were performed on patients with an Engle class II bite, which is confirmed by the data in the literature. It should be noted that the frequency of indications for tooth extraction did not depend on the sex of the patient. Such data indicate an urgent need for a comprehensive approach to the treatment of patients with malocclusion. Питання видалення зубів у ортодонтичних цілях обговорюється вже понад сто років. Натепер критерії, які визначають ортодонтичні показання до екстрації, виходять за межі аналізу контрольнодіагностичних моделей і положення зубів у кістковій тканині щелеп. Правильний вибір зубів, які підлягають видаленню, дозволяє досягти множинних стійких контактів між зубними рядами і нормалізувати функції зубощелепної системи. Метою дослідження було проведення аналізу частоти видалення зубів різних груп у ортодонтичних пацієнтів і впливу якості загоєння лунки видаленого зуба на перебіг ортодонтичного лікування. Дослідження було проведено на базі кафедри ортодонтії та кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Полтавського державного медичного університету. У дослідженні взяли участь 654 пацієнти, яким проводилося ортодонтичне лікування знімними ортодонтичними апаратами протягом 2020/2023 рр. У 41,74% випадків було показано видалення зубів. У 3,66% видаленню підлягали нижні треті моляри, причому серед цих пацієнтів однобічне видалення застосовувалося в 1,83% випадках і було пов’язано з однобічною адентією симетричного зуба. У 76,19% видаляли всі чотири треті моляри, у всіх випадках виключно за ортодонтичними показаннями. У поодиноких випадках видаленню підлягали другі моляри – 1,1%, що було зумовлено ступенем зруйнованості зуба. Проте в певній кількості випадків (19,05%) перевагу віддавали екстракції інших зубів, у 17,48% із них – перші премоляри верхньої щелепи. Слід зазначити, що найбільша кількість видалень, особливо третіх молярів, мала місце в пацієнтів із прикусом II класу за Енглем, що підтверджується даними літератури. Варто зазначити, що не було виявлено залежності частоти показань до видалення зубів від статі пацієнта. Такі дані свідчать про гостру необхідність комплексного підходу до лікування пацієнтів із аномаліями прикусу.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості застосування назубних шин при повних вивихах зубів
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-19) Аветіков, Давид Соломонович; Волошина, Людмила Іванівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Бойко, Ігор Васильович; Іваницький, Ігор Олексійович; Локес, Катерина Петрівна
    Серед стоматологічних травм повний вивих зуба має поширеність від 1,2 до 14,8% у постійному зубному ряду і визначається як повне зміщення зуба з лунки з розривом волокон періодонтальної зв’язки. Авторами проведено ретроспективне дослідження медичних карт 65 амбулаторних стоматологічних пацієнтів із повним вивихом зуба на базі КП «Полтавський обласний центр стоматології – стоматологічна клінічна поліклініка ПОР». У 26% випадків використовували напівжорстку шину протягом 7-10 днів, яка була фіксована композитною смолою і сталевим дротом діаметром 0,02 см. При жорсткій фіксації в 57,5% випадків спостерігали вищий ступінь регенерації кісткової тканини в періодонтальному просторі. Установлено, що з назубних шин у 62% випадків використовували напівжорсткі шини з нейлону, 9% – сталевий дріт і 18% – реставраційний матеріал. Згідно з отриманими даними щодо обробки й підготовки зуба до реплантації та іммобілізації фізіологічний розчин є найпридатнішим середовищем для зберігання (62,4%), ідеальний екстраальвеолярний період часу становив 25-27 хв (58,5%), при цьому зуби перебували в сухому місці протягом 10 хв після зберігання у фізіологічному розчині. Оцінюючи регенерацію пульпи і тканин періодонта для постійних зубів, найкращі результати спостерігали за використання збагаченої тромбоцитами плазми, особливо для різців, із відривом після понад 8 годин екстраорального зберігання зуба й відстроченої реплантації. Отримані дані дозволяють стверджувати, що натепер кілька факторів можуть впливати на успіх реплантації: тривалість травми, екстраальвеолярний період перманентності, засоби збереження, контамінація, маніпуляції та стан видаленого зуба, тип використаної шини й час застосування.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості клініки, діагностики й лікування уражень великих слинних залоз
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-19) Аветіков, Давид Соломонович; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Іваницька, Олена Сергіївна; Іваницький, Ігор Олексійович; Яценко, Павло Ігорович; Локес, Катерина Петрівна; Avetikov, D. S.; Havryliev, V. M.; Ivanytska, O. S.; Ivanytskyi, I. O.; Yatsenko, P. I.; Lokes, K. P.
    Ураження слинних залоз різного ґенезу досить поширене серед пацієнтів: пухлини цих органів складають 2,2-3,7% загальної кількості пухлин голови і шиї, 78-82% пухлин слинних залоз, а сіаладеніти – 3,8-6,7% загальної кількості запальних захворювань органів щелепно-лицевої локалізації. Проведено ретроспективне дослідження історій хвороб 174 пацієнтів, прооперованих у відділенні щелепнолицевої хірургії КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського» ПОР. Результати дослідження. Згідно з отриманими даними плеоморфна аденома була найчастішою доброякісною пухлиною, а мукоепідермоїдна карцинома була найчастіше виявленою злоякісною пухлиною. Щодо початкових проявів, головним виявленням була пухлинна маса в 96,1% усіх випадків. Іншими проявами були випадкове ураження при дослідженнях зображення й місцевий біль або запалення. Зафіксовано поодинокі повідомлення про випадкові ураження під час візуалізації новоутворень. Пальпацію визнано чудовим клінічним параметром для топографічної локалізації та класифікації уражень щодо злоякісності з доведеною значущістю в зразку через її високу чутливість для демонстрації вузликів у поверхневій частці (97,1%) і високу специфічність для вузликів у глибокій частці. Авторами встановлено, що середній час еволюції доброякісних пухлин був приблизно в три рази більший, ніж у злоякісних пухлин. Ці дані узгоджуються з даними літератури, що злоякісні пухлини більш агресивні й мають швидку еволюцію, натомість доброякісні мають підступний початок і повільний ріст. Висновок. Відповідно до цього дослідження, ураховуючи досвід нашої клініки, наявність і візуалізація поодинокого вузла в привушній ділянці є основним клінічним проявом раку привушної залози. Плеоморфна аденома – найбільш поширений гістологічний тип, і субтотальна паротидектомія зі збереженням лицевого нерва є найкращим методом лікування цих пацієнтів.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості комп’ютерної просторової візуалізації та гістотопографії одонтогенних кератокіст щелеп при їх ускладненій діагностиці
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Аветіков, Давид Соломонович; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Торопов, Олександр Анатолійович; Яценко, Павло Ігорович; Локес, Катерина Петрівна
    Висвітлено встановлення рентгенологічних і гістологічних особливостей одонтогенних кератокіст за умов експансивного ураження з використанням комп’ютерної томографії з контрастуванням, панорамної рентгенографії з подальшою біопсією новоутвору. Ці новоутвори є відносно поширеними і становлять 10–12% кіст усіх щелеп, зазвичай виникають у другому і третьому десятиліттях життя. У літературі є поодинокі дані щодо гістологічних досліджень з візуалізації одонтогенних кератокіст без ознак мінералізації або кальцифікації всередині вогнища ураження, що ускладнює диференціювальну діагностику з іншими новоутворами кісткової тканини щелеп. Більшість авторів вважає, що цей феномен пов'язаний із високою концентрацією білка в'язкого густого кератину в просвіті кісти. Матеріали і методи дослідження. Комп’ютерну візуалізацію проводили за допомогою програмного забезпечення конусно-променевого комп’ютерного томографа «Morita R-100» після ін'єкції контрастного матеріалу. Сканування виконували з кроком 0,5 мм. Для уточнення остаточного клінічного діагнозу проводили біопсію з подальшим гістологічним дослідженням. Результати. Авторми встановлено такі основні рентгенологічні особливості кератокіст: оболонка новоутвору часто фестончаста; спостерігається розширення новоутвору, особливо в напрямку язикового боку, зростання вздовж тіла нижньощелепної кістки; зміщення зубів, що розвиваються; резорбція коренів прорізаних зубів і екструзія зубів, що прорізуються; на панорамній рентгенограмі просвіт новоутвору прозорий (45,7% випадків), а іноді каламутний (54,3% випадків). За даними КТ із контрастуванням, високе згасання в експансивному доброякісному ураженні нижньої щелепи може вказувати на ОКК. Установлено, що високе згасання в цьому випадку є наслідком високої концентрації білка в щільному кератині, що заповнює просвіт (82,5% випадків); можуть містити крововилив (10,2%) або кальцифікацію (7,3%), яку на гістологічному дослідженні не виявлено. За результатами гістологічного дослідження всі одонтогенні кератокісти авторами поділено на паракератотичні та ортокератотичні підтипи, належать до характеристик слизової оболонки і типу кератину, що виробляється. Висновок. Нами підтверджено думку багатьох авторів, що у порівнянні з паракератотичним підтипом, ортокератотичний підтип виробляє кератин, більш схожий на нормальний кератин, що виробляється шкірою. This article is devoted to the establishment of radiological and histological features of odontogenic keratocysts under the conditions of an expansive lesion using computed tomography with contrast, panoramic radiography with subsequent biopsy of the neoplasm. These neoplasms are relatively common and account for 10–12% of all jaw cysts, usually occurring in the second and third decades of life. In the published materials, there are isolated data on histological studies on visualization of odontogenic keratocysts without signs of mineralization or calcification inside the lesion, which complicates differential diagnosis with other neoplasms of the jaw bone tissue. Most authors believe that this phenomenon is associated with a high concentration of viscous dense keratin protein in the lumen of the cyst. Мaterials and methods. Computer imaging was performed using the Morita R-100 cone-beam computed tomography software after contrast material injection. Scanning was performed with a step of 0.5 mm. To clarify the final clinical diagnosis, a biopsy was performed followed by a histological examination. The results. We established the following main radiological features of keratocyst: the shell of the neoplasm is often scalloped; there is an expansion of the neoplasm, especially in the direction of the lingual side, growth along the body of the mandibular bone; displacement of developing teeth; resorption of the roots of erupted teeth and extrusion of erupting teeth; on a panoramic X-ray, the neoplasm's lumen is transparent (45.7% of cases), and sometimes cloudy (54.3% of cases). According to contrast-enhanced CT, high attenuation in an expansive benign lesion of the lower jaw is suggestive of keratocyst. It was found that the high attenuation in this case is the result of a high concentration of protein in the dense keratin filling the lumen (82.5% of cases); may contain hemorrhage (10.2%) or calcification (7.3%), which was not detected during histological examination. Upon histological examination, all odontogenic keratocysts (OKC) are divided by us into parakeratotic and orthokeratotic subtypes, related to the characteristics of the mucous membrane and the type of keratin produced. Conclusions. We confirmed the opinion of many authors that compared to the parakeratotic subtype, the orthokeratotic subtype produces keratin more similar to the normal keratin produced by the skin.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості лікування гіпермобільності суглобових голівок і вивихів нижньої щелепи на тлі переломів виросткових відростків нижньої щелепи як профілактики алопластичних заміщень скроневонижньощелепного суглоба
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-19) Торопов, Олександр Анатолійович; Аветіков, Давид Соломонович; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Іваницька, Олена Сергіївна; Розколупа, Олександр Олексійович ; Локес, Катерина Петрівна; Toropov, O. A.; Avetikov, D. S.; Skikevych, M. G.; Ivanytska, O. S.; Rozkolupa, O. O.; Lokes, K. P.
    Гострі, хронічні й рецидивні вивихи натепер трактують як стан, при якому відросток нижньої щелепи зміщується зі своїх суглобів і потребує маніпуляцій іншої особи, щоб повернутися в нормальне положення. Таким станам зазвичай передують або ятрогенні фактори, у тому числі переломи гілки нижньої щелепи, або нестабільність суглоба й гіпермобільність його голівок. Ця патологія потребує персоніфікованого алгоритму лікування: у кожному конкретному випадку слід чітко врахувати клінікорентгенологічні ознаки даної патології та визначитися в методиці консервативного або хірургічного лікування. Кожна з них має свої переваги й недоліки, також можливе комбіноване їх застосування, що є запорукою профілактики тяжчих ускладнень, які можуть призвести до алостатичних заміщень компонентів суглоба або його заміни в цілому. Мета дослідження: провести порівняльний аналіз даних клінічних обстежень, консервативного й хірургічного лікування, ускладнень і післяопераційних результатів, ураховуючи поширеність хронічних вивихів нижньої щелепи на тлі переломів виросткових відростків. Проаналізовано клінічні випадки хронічних вивихів нижньої щелепи тривалістю від одного до трьох місяців після проведення остеосинтезу. Спроби ручного вправлення не мали позитивного результату, тому було прийняте рішення консервативного лікування пацієнтів за допомогою накусних блоків із самотверднучої пластмаси й застосуванням еластичних методів фіксації нижньої щелепи, що дало позитивний результат уже на третій тиждень лікування. Також цих пацієнтів спостерігали в клініці протягом 6 місяців без візуалізації ускладнень і механічного, і запального характеру. Підкреслено, що в кожному конкретному випадку слід ураховувати всі особливості патогенезу цього захворювання і складати персоніфікований алгоритм лікування, який складається з консервативних методик, а за його неефективності виконувати хірургічне лікування.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Поширеність флюорозу зубів у населення земної кулі (огляд літератури)
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-06-26) Каськова, Людмила Федорівна; Моргун, Наталія Анатоліївна; Ващенко, Ірина Юріївна; Андріянова, Ольга Юріївна; Хміль, Олена Всеволодівна; Янко, Наталія Валентинівна; Артем'єв, Андрій Владиславович; Kaskova, L. F.; Morhun, N. A.; Vashchenko, I. Yu.; Andryanova, O. Yu.; Khmil, O. V.; Yanko, N. V.; Artemyev, A. V.
    Мета дослідження – проаналізувати літературу щодо поширеності флюорозу в усьому світі та фактори, що призводять до виникнення флюорозу зубів і кісток. Пошук статей, опублікованих у 2016/2023 роках, проводився авторами в наукометричних базах Scopus і Web of Science за ключовими словами «флюороз зубів», «dental fluorosis», «fluorosis». Для класифікації тяжкості флюорозу зубів використовуються індекс дефектів розвитку емалі (DDE), індекс флюорозу поверхні зубів (TSIF) і найширше – індекс Діна та індекс Тілструпа-Феєрскова (TFI). До факторів ризику флюорозу зубів належать проживання в регіонах із високим умістом фтору в питній воді та фторуванням води чи солі, уживання бутильованої води, дитячих напоїв, використання фторовмісних зубних паст у дошкільному віці, раннє відлучення від грудного вигодовування і тривалий період споживання дитячої суміші, а також спекотний клімат і підвищений уміст фтору в ґрунті та продуктах харчування. Дослідження з Індії та Китаю свідчать про флюороз зубів і скелетний флюороз за концентрації фтору 6 мг/л. Поширеність флюорозу зубів у Північній Танзанії, де вміст фтору в щоденній питній воді складає 3,6 мг/л, досягає 75,22%. В Ефіопії за вмісту фтору 5,09 мг/л поширеність скелетного флюорозу коливається від 55,1% до 72,4%. У Кенії вміст фтору в питній воді досягає 72 мг/л, тож поширеність флюорозу зубів сягає 80%. Нижча поширеність флюорозу зубів у південно-західній Саудівській Аравії та Ірані, де концентрація фтору нижча. У Йорданії поширеність флюорозу зубів досягає 39,9% через високий уміст фтору в шахтних породах. У деяких районах Пакистану внаслідок забруднення ґрунтових вод промисловим виробництвом поширений скелетний флюороз. В Англії поширеність дуже легкого флюорозу зубів становить 39% у Ньюкаслі, де вода фторується, і 24% у нефторованому Манчестері. Найширше для класифікації тяжкості флюорозу використовуються індекси Діна й індекс TFI. У різних регіонах світу на виникнення флюорозу зубів і кісток впливають різноманітні фактори, тому поширеність флюорозу зубів коливається від 11,1 до 100%. The aim of the study is to analyze the literature about the fluorosis prevalence and the factors which lead to dental and bone fluorosis. The search for articles published in 2016-2023 was conducted by the authors in Scopus and Web of Science scientific data bases using the keywords “fluorosis”, “dental fluorosis”. To classify the severity of dental fluorosis, the index of developmental defects of enamel (DDE), the index of tooth surface fluorosis (TSIF), and mostly Dean’s index Thylstrup & Fejerskov Index (TFI) are used. The risk factors for dental fluorosis include living in regions with high level of fluoride, drinking water with high level of fluoride or salt fluoridation, drinking bottled water, use of fluoride toothpastes among preschool children, early weaning, and use of infant formula for long time, and, as well as, a hot climate and high fluoride content in soil and food. The studies from India and China demonstrated that the average concentration of dental fluorosis and skeletal fluorosis at fluoride contained 6 mg/l. The prevalence of dental fluorosis in NorthernTanzania, where the fluorine content in daily drinking water is 3.6 mg/l, reaches 75,22%. In Ethiopia, where fluorine content is 5.09 mg/l, the prevalence of skeletal fluorosis ranges from 55.1% to 72.4%. In Kenya, the fluoride content in drinking water reaches 72 mg/l, so the prevalence of dental fluorosis is 80%. The prevalence of dental fluorosis is lower in South Western Saudi Arabia and Iran where fluoride level is lower. In Jordan, the prevalence of dental fluorosis reaches 39.9% due to the high fluoride content in miner rocks. Skeletal fluorosis is wide spread in some areas of Pakistan due to the contamination of ground water by industrial production. The prevalence of mild dental fluorosis is 39% in New castle where water is fluoridated, and 24% in non-fluoridated Manchester in England. Dean’s index and TFI index are mostly used to classify these variety of fluorosis. Various factors affect the appearance of dental and bone fluorosis worldwide, so the prevalence of fluorosis varies from 11,1 up to 100%.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Рівень успішності магістрів стоматологічного профілю за показниками їх атестації з ОК 30. Дитяча терапевтична стоматологія в умовах сьогодення
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Каськова, Людмила Федорівна; Уласевич, Лариса Павлівна; Амосова, Людмила Іванівна; Павленкова, Оксана Сергіївна; Новікова, Світлана Чеславна; Хміль, Олена Всеволодівна; Садовські, Марина Олександрівна; Amosova, L. I.; Амосова, Людмила Ивановна; Pavlenkova, O. S.; Павленкова, Оксана Сергеевна; Novikova, S. Ch.; Новикова Светлана Чеславна; Khmil, O. V.; Хмиль, Елена Всеволодовна; Sadovski, M. O.; Садовски, Марина Александровна; Kaskova, L. F.; Каськова, Людмила Фёдоровна; Ulasevych, L. P.; Уласевич, Лариса Павловна
    Проаналізовано підготовку здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП «Стоматологія» з дисципліни «Дитяча терапевтична стоматологія» на основі отриманих результатів під час складання атестації випускників за допомогою ОСП(К)І. Атестація здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП «Стоматологія» закладу вищої освіти Полтавського державного медичного університету, починаючи з 2021 року, проводилась у формі Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, а саме його компонентів: інтегрованого тестового іспиту «КРОК 2» і ОСП(К)І. Тому для аналізу було обрано результати складання атестації випускників 2021, 2022, 2023, 2024 років на клінічній станції «Кейс клінічного випадку в дитячій терапевтичній стоматології». У результаті проведеного аналізу було оброблено 1367 чек-листів. Серед них 294 чек-листи випускників 2021 року, 523 чек-листи – 2022 року, 276 чек-листів – 2023 року і 274 чек-листи – 2024 року. Результати розподілено по групах серед вітчизняних ЗО, вітчизняних ЗО з нормативним терміном навчання й іноземних ЗО. Оцінюючи отримані результати та їхню динаміку, можна стверджувати, що вітчизняні ЗО мають хороші показники знань із дитячої терапевтичної стоматології. Випускники з нормативним терміном навчання менш вмотивовані та мають вірогідно нижчі показники успішності з даної дисципліни, оскільки отримали спеціальність іншого напряму й більш пристосовані до умов самостійного життя в реаліях сьогодення. Студенти-іноземці отримали найнижчі бали при оцінюванні на станції «Кейс клінічного випадку в дитячій терапевтичній стоматології», маючи нижчу базу знань, займаючись онлайн і проживаючи з 2022 року вдо- ма, відповідно з нижчими показниками формування фахових компетентностей. Виявлену динаміку вочевидь можна пояснити ситуацією в Україні та світі, зокрема тим, що з 2020 року навчання почалася епідемія Covid-19. Із 2022 року додалася повномасштабна війна з росією, яка додала стресових факторів для студентів і погіршила їхню успішність. Aims and objectives. To analyze the preparation of second-cycle (master's) degree students in the Educational-Professional Program "Dentistry" in the discipline "Pediatric Therapeutic Dentistry" based on the results obtained during the final state certification examination using the Objective Structured Practical (Clinical) Examination. Materials and methods. Certification of second-cycle (master's) degree students in the Educational- Professional Program "Dentistry" at Poltava State Medical University, starting from 2021, was conducted in the form of the Unified State Qualifying Exam (USQE), specifically its components: the integrated test exam "Krok 2" and the Objective Structured Practical (Clinical) Examination (OSPE). For analysis, the results of the final state certification examination of graduates in 2021, 2022, 2023, and 2024 were selected, focusing on the clinical station "Case of a clinical case in pediatric therapeutic dentistry". In this study, 1367 checklists were analyzed. These included 294 checklists from the 2021 graduates, 523 from 2022, 276 from 2023, and 274 from 2024 ones. The results were categorized into state higher education institutions, state HEIs with normative study duration, and foreign HEIs. Evaluating the obtained results and their dynamics, it can be stated that domestic students have good indicators of knowledge in children's therapeutic dentistry. Graduates with a normative term of study are less motivated and have probably lower success rates in this discipline, since they received a specialty in a different field, and are more adapted to the conditions of independent life in today's realities. International students scored the lowest in the evaluation of the "Clinical case in pediatric therapeutic dentistry" station, having a lower knowledge base, studying online and living at home since 2022, corresponding to lower indicators of the ormation of professional competences.This observed trend can be attributed to the global and national situation, namely, the COVID-19 pandemic that began in 2020 and the full-scale war with russia starting in 2022. These events introduced additional stress factors for students and affected their academic performance.
  • Ескіз
    Документ
    Рівень імуноглобулінів ротової рідини в пацієнтів із дефіцитом секреторного імуноглобуліну А при генералізованому пародонтиті
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Силенко, Ганна Михайлівна; Скрипников, Петро Миколайович; Силенко, Юрій Іванович ; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Силенко, Богдан Юрійович; Sylenko, H. M.; Skrypnikov, P. M.; Sylenko, Yu. I.; Izmailova, O. V.; Sylenko, B. Yu.
    Однією з масштабних проблем стоматології є генералізований пародонтит (ГП). Пародонтит характеризується руйнуванням сполучної тканини, втратою періодонтального прикріплення й резорбцією альвеолярної кістки. Деструкція тканини при захворюваннях пародонта виникає внаслідок дії патогенної мікрофлори і взаємодії імунної та запальної реакції. Імунна система активується для захисту від локальної мікробної атаки і продуктів їх руйнування внаслідок поширення або проникнення в тканини ясен. Матеріали й методи. Було обстежено 85 пацієнтів, які звернулися в клініку стоматологічної допомоги з генералізованим пародонтитом, і на підставі клінічних проявів вторинного імунодефіциту проведено дослідження стану їхнього гуморального імунітету порожнини рота. У процесі роботи було сформовано дві групи дослідження: контрольна (група I), куди ввійшли 10 осіб із клінічно здоровими тканинами пародонта, й основна (група II). Основну групу пацієнтів було розділено на дві підгрупи: підгрупа 1 – пацієнти з ГП II-III ступенів тяжкості та нормальним умістом sIgA (10 осіб), підгрупа 2 – пацієнти з ГП II-III і дефіцитом sIgA в ротовій рідині (15 осіб). Визначали sIgA, IgG та IgМ ротової рідини імуноферментним методом. Результати. Рівень sIgA в ротовій рідині пацієнтів другої підгрупи був знижений – 58,0–87,83 мкг/мл; концентрація цього імуноглобуліну в першій підгрупі становила 173,43–258,82 мкг/мл; в осіб контрольної групи цей показник становив 192,6-278,18 мкг/мл. Виявлення дефіциту секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині пацієнтів із ГП дозволяє правильно скоригувати схему лікування. У паISSN 2409-0255. Український стоматологічний альманах. 2024. № 4 39 пацієнтів із ГП спостерігається, порівняно з особами контрольної групи й підгрупи 1, достовірне зниження в ротовій рідині рівня sIgА й підвищення IgG та IgМ. Усім пацієнтам із ГП проводилося комплексне лікування. Лікування другої підгрупи доповнювали комплексною пародонтальною пов’язкою, що містила імуномодуляційний препарат (розчин дезоксирибонуклеату натрію 0,25%), аскорбінову кислоту, рутин, календули мазь та ін. Призначали у вигляді пародонтальних пов’язок [20] на ясна на 2-3 год – 5 днів. Використання запропонованої схеми лікування задля корекції порушень гуморального захисту супроводжується значним підвищенням рівня sIgА ротової рідини й нормалізацією рівнів IgG та IgМ. Висновки. Застосування спрямованої імунокорекції підвищує клінічну ефективність лікування хронічного ГП. Це підтверджено віддаленими результатами й досягненням стійкої ремісії в пацієнтів. One of the major challenges in dentistry is generalized periodontitis (GP). Periodontitis is characterized by the destruction of connective tissue, loss of periodontal attachment, and resorption of alveolar bone. Tissue destruction in periodontal diseases occurs as a result of the action of pathogenic microflora and the interaction of the immune and inflammatory response. The immune system is activated to protect against local microbial attack and the products of their destruction as a result of the spread or penetration into the gingival tissues. Materials and methods. We examined 85 patients who visited the dental clinic with generalized periodontitis and, based on clinical manifestations of secondary immunodeficiency, conducted a study of the state of their humoral immunity of the oral cavity. During the study, two research groups were established: the control group (group I), which consisted of 10 individuals with clinically healthy periodontal tissues, and the main group (group II). The main group was further divided into two subgroups: subgroup 1 included patients with stage II-III GP and normal levels of sIgA (10 individuals), while subgroup 2 comprised patients with stage IIIII GP and sIgA deficiency in oral fluid (15 individuals). The levels of sIgA, IgG, and IgM in oral fluid were measured using an immunoenzymatic method. Results. The level of sIgA in the oral fluid of patients in the second subgroup was reduced - 58.0 - 87.83 μg/ml, the concentration of this immunoglobulin in the first subgroup was 173.43-258.82 μg/ml, in the control group this indicator was 192.6-278.18 μg/ml. Detecting a deficiency of secretory immunoglobulin A (sIgA) in the oral fluid of patients with GP enables the appropriate adjustment of treatment regimens. All patients with AP received comprehensive treatment. The treatment of the second subgroup was supplemented with a complex periodontal dressing, which included an immunomodulatory drug, a solution of sodium deoxyribonucleate 0.25%, ascorbic acid, rutin, calendula ointment, etc. It was prescribed in the form of periodontal dressings on the gums for 2-3 hours - 5 days. In patients with GP, there is a significant decrease in sIgA levels, along with an increase in IgG and IgM levels, compared to individuals in the control group and subgroup 1. Implementing the proposed treatment regimen to correct humoral protection deficiencies results in a significant increase in sIgA levels in the oral fluid, along with the normalization of IgG and IgM levels. Conclusions. The implementation of targeted immunocorrection enhances the clinical effectiveness of chronic GP treatment, as evidenced by long-term results demonstrating stable remission in patients.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Сучасні принципи неінвазивного лікування гіперчутливості дентину (Частина 1)
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-09) Гуржій, Олена Вікторівна; Скрипнікова, Таїса Петрівна ; Кулай, Ольга Олександрівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Писаренко, Олена Анатоліївна; Тимошенко, Юлія Володимирівна; Приходченко, Світлана Валеріївна; Hurzhii, O. V.; Skrypnikova, T. P.; Kulai, O. O.; Khmil, T. A.; Pysarenko, O. A.; Tymoshenko, Yu. V.; Prykhodchenko, S. V.
    Гіперчутливість дентину (ГД) поширена серед населення світу й уражає від 8 до 57%, у середньому 33,5%, знижуючи якість життя через дискомфорт і біль. Незважаючи на це, досі відсутні загальноприйняті рекомендації щодо вибору надійних методів лікування ГД. Зі збільшенням кількості продуктів, які знижують чутливість дентину, стоматологу стає важче зробити вибір. Цей літературний огляд спрямований на пояснення механізмів дії та послідовності використання сучасних засобів десенсибілізації дентину, наявних на ринку. Мета. Подати огляд і обговорити сучасні принципи й технічні підходи до лікування ГД у стоматологічній практиці, приділяючи особливу увагу гігієнічним засобам для послаблення чутливості нервових закінчень і оклюзії дентинних канальців. Матеріали і методи. Пошук літератури щодо лікування ГД було виконано з використанням баз даних PubMed і Google Scholar. Ключові слова для пошуку включали «гіперчутливість дентину», «лікування гіперчутливості дентину», «профілактика гіперчутливості дентину». Статті, включені до цього огляду, було опубліковано протягом 2019/2024 рр., вони доступні в повному тексті англійською мовою. Деякі посилання, опубліковані раніше, також процитовано відповідно до їхньої актуальності в лікуванні ГД. Висновки. Є різні потенційні причини ГД зубів і доступні варіанти лікування. Кожному пацієнту слід надати індивідуальний план, який починається з неінвазивних варіантів лікування. Тому спілкування між лікарем і пацієнтом щодо раціональної гігієни, зміни поведінки й ефективності засобів індивідуальної гігієни має велике значення для успішного лікування цього стану. Перспективи досліджень. Клінічне значення цього огляду полягає в тому, що для лікування ГД необхідно розкрити стоматологічний і медичний анамнез пацієнта, активні етіологічні чинники ГД, якщо це можливо, на початок лікування. Отримані результати будуть сприяти правильному вибору засобів індивідуальної гігієни й наданню якісної стоматологічної допомоги пацієнтам.Dentin hypersensitivity (DH) is prevalent among the global population, affecting between 8% and 57%, with an average of 33.5%, thereby reducing the quality of life due to discomfort and pain. Despite DH being a widespread issue, there are no universally accepted guidelines for choosing reliable treatment methods. As the number of products designed to reduce dentin sensitivity increases, it becomes more challenging for dentists to make the informed choice. This literature review aims to explain the mechanisms of action and the sequence of use of contemporary dentin desensitization agents available on the market. Purpose. To provide the overview and discuss current principles and technical approaches to the treatment of DH in dental practice, with particular emphasis on hygiene products aimed at reducing nerve ending sensitivity and occluding dentin tubules. Materials and Methods. The literature search on DH treatment was conducted using PubMed and Google Scholar databases. Keywords used in the search included “dentin hypersensitivity”, “dentin hypersensitivity treatment” and “dentin hypersensitivity prevention”. The articles included in this review were published between 2019 and 2024, with full-text availability in English. Some references published earlier were also cited based on their relevance to DH treatment. Conclusions. There are various potential causes of DH and available treatment options. Each patient should be provided with an individualized plan, beginning with non-invasive treatment options. Therefore, communication between the doctor and the patient regarding rational hygiene practices, behavior modification, and the effectiveness of individual hygiene products is crucial for the successful treatment of this condition. Prospects for further research. The clinical significance of this review lies in the necessity of uncovering the dental and medical history of the patient, as well as identifying active etiological factors of DH, if possible, at the beginning of treatment. The results obtained will contribute to the correct choice of individual hygiene products and the provision of quality dental care to patients.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Сучасні принципи неінвазивного лікування гіперчутливості дентину (Частина 2)
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-09) Гуржій, Олена Вікторівна; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Кулай, Ольга Олександрівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Тимошенко, Юлія Володимирівна; Приходченко, Світлана Валеріївна; Дубина, Віталій Олексійович; Hurzhii, O. V.; Skrypnikova, T. P.; Kulai, O. O.; Khmil, T. A.; Tymoshenko, Yu. V.; Prykhodchenko, S. V.; Dubyna, V. O.
    Вивчення стоматологічного статусу показало, що за останні 20 років звернення з приводу гіперчутливості дентину (ГД) зубів у країнах Західної Європи збільшились на 35%, у США – на 42%. Поширеність ГД широко варіює всім світом – від 20,6% в Індії до 41,9% у Китаї, уражає більше жінок, ніж чоловіків, і більше молодих, ніж людей похилого віку. Серед пацієнтів із хворобами періодонту чутливість дентину трапляється в 61–98 % випадків. Дослідження, проведені у Великій Британії та Йорданії, підтвердили, що поширеність ГД особливо висока в пацієнтів із захворюваннями періодонту, цьому сприяли надмірне чищення зубів, видалення зубного каменю й вирівнювання коренів, а також стирання через парафункціональні звички. Дослідження в Німеччині наголосили, що лікування ГД не слід недооцінювати, оскільки біль, спричинений ГД, значно погіршує якість життя пацієнтів. Мета. Подати огляд і обговорити сучасні принципи й технічні підходи до зниження гіперчутливості дентину в стоматологічній практиці, звертаючи особливу увагу на гігієнічні засоби для оклюзії дентинних канальців. Висновки. Використання зубних паст вважають найбільш економічним методом десенсибілізації гіперчутливого дентину. Є безліч продуктів, які розробляються для цього стану, але досі немає єдиного ідеального продукту, який міг би повністю розв’язати проблему. Проведений аналіз літератури може надати інформацію й запропонувати рішення для кращого розуміння механізмів дії та вибору засобів гігієни для десенсибілізації при ГД. Перспективи досліджень. Аналіз проведених досліджень свідчить про ефективність десенсибілізуючих зубних паст у лікуванні ГД. Разом із тим, ця тема також має інший напрям, обумовлений віком пацієнтів, супутніми хворобами, станом тканин органів порожнини рота, факторами навколишнього середовища (уміст фтору в питній воді), наявністю виробничих підприємств та ін. Багаточисленні супутні чинники сприяють необхідності вибору засобів індивідуальної гігієни. The study of dental status has shown that over the past 20 years, visits related to dentin hypersensitivity (DH) in Western European countries have increased by 35%, and in the USA by 42%. The prevalence of DH varies widely across the world, from 20.6% in India to 41.9% in China, affecting more women than men, and more young people than the elderly. Among patients with periodontal diseases, dentin sensitivity occurs in 61–98% of cases. Research conducted in the United Kingdom and Jordan confirmed that the prevalence of DH is particularly high in patients with periodontal diseases, and is facilitated by excessive tooth brushing, tartar removal, root planing and wear due to parafunctional habits. Studies in Germany emphasized that the treatment of DH should not be underestimated, as the pain caused by DH significantly reduces patients’ quality of life. Purpose: to review and discuss the current principles and technical approaches to reducing dentin hypersensitivity in dental practice, with particular attention to hygiene products for occluding dentinal tubules. Conclusions. The use of toothpaste is considered the most economical method of desensitizing hypersensitive dentin. Numerous products have been developed for this condition, but currently, there is no single ideal product that can fully resolve the problem. The analysis of the reviewed publications can provide information and suggest solutions for a better understanding of the action mechanisms and the selection of hygiene products for desensitization in DH. Prospects for further research. The analysis of conducted studies indicates the effectiveness of desensitizing toothpastes in the treatment of DH. However, this issue also has another direction influenced by the age of patients, comorbidities, the condition of oral tissues, environmental factors (fluoride content in drinking water), the presence of industrial enterprises and others. Numerous accompanying factors contribute to the necessity of choosing personalized hygiene products.
  • Ескіз
    Документ
    Сучасні стоматологічні сплави: стан питання
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Кіндій, Віктор Данилович; Kindii, V. D.
    Сучасна стоматологія пропонує широкий спектр матеріалів для відновлення втрачених зубів і естетичної реставрації. Серед них особливе місце займають стоматологічні сплави. Їхні властивості безпосередньо впливають на довговічність, естетику і біосумісність стоматологічних конструкцій. Проведено аналіз сучасних доступних вітчизняних та іноземних джерел літератури про стоматологічні сплави, їхні властивості та сфери застосування. Результати. За результатами проведеного пошуку й відбору наукових праць, які найбільшою мірою відповідали поставленій меті дослідження, було сформовано вибірку з 33 наукових статей. Установлено, що вибір оптимального стоматологічного сплаву для кожного конкретного випадку має виконувати лікар-стоматолог з урахуванням усіх індивідуальних особливостей пацієнта. Стоматологічні сплави відіграють важливу роль у сучасній ортопедичній стоматології. Постійний розвиток технологій і матеріалів дозволяє створювати все більш досконалі стоматологічні конструкції, які забезпечують високу функціональність, естетику й довговічність. Постійний розвиток стоматології спрямований на створення нових матеріалів, які будуть не тільки міцними й довговічними, а й абсолютно безпечними для здоров’я пацієнта. Нікель-вільні сплави і біоактивні матеріали визнано одними з найперспективніших напрямів у цій галузі. Нікель-вільні сплави – це сучасне рішення для стоматології, яке дозволяє забезпечити високу якість лікування і мінімізувати ризик ускладнень. Постійний розвиток технологій і матеріалів дозволяє створювати все більш досконалі стоматологічні конструкції, які відповідають найвищим вимогам пацієнтів. Висновки. Аналіз доступних джерел літератури щодо питання стоматологічних сплавів дозволяє систематизувати наявні сучасні розробки, провести їх детальний аналіз і зробити отримані дані доступними для практикуючих лікарів-стоматологів-ортопедів. Перспектива досліджень полягає в детальному вивченні новітніх напрямів розробки сучасних стоматологічних сплавів для різноманітних ортопедичних конструкцій. Modern dentistry offers a wide range of materials for restoration of lost teeth and aesthetic restoration. Dental alloys occupy a special place among them. Their properties directly affect the durability, aesthetics and biocompatibility of dental structures. An analysis of modern available domestic and foreign sources of literature concerning dental alloys, their properties and areas of application was carried out. Results. A selection of 33 scientific articles was formed as a result of the conducted search and selection of scientific works that most closely corresponded to the set goal of the research. It has been established that the choice of the optimal dental alloy for each specific case should be made by a dentist taking into account all the individual characteristics of the patient. Dental alloys play an important role in modern orthopedic dentistry. The constant development of technologies and materials allows to create more and more perfect dental structures that provide high functionality, aesthetics and durability. The constant development of dentistry is aimed at creating new materials that will be not only strong and durable, but also absolutely safe for the patient's health. Nickel-free alloys and bioactive materials are among the most promising directions in this field. Nickel-free alloys are a modern solution for dentistry that allows you to ensure high quality treatment and minimize the risk of complications. The constant development of technologies and materials allows to create more and more perfect dental designs that meet the highest requirements of patients. Conclusions. The analysis of available sources of literature on the issue of dental alloys allows to systematize the available modern developments, conduct their detailed analysis and make the obtained data available to practicing orthopedist dentists. The perspective of research consists in a detailed study of the latest trends in the development of modern dental alloys for various orthopedic structures.