Вісник проблем біології і медицини, Випуск 3, Том 1 (137)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10538

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 48

Анализ представлений о зубных отложениях
(Українська академія наук (м.Київ), Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» (м.Полтава), 2017) Бойченко, Ольга Миколаївна; Котелевська, Наталія Василівна; Ніколішин, Анатолій Карлович; Зайцев, Андрій Володимирович; Бойченко, Ольга Николаевна; Котелевская, Наталия Васильевна; Николишин, Анатолий Карлович; Зайцев, Андрей Владимирович; Boychenko, O. M.; Kotelevsky, N. V.; Nikolishin, A. K.; Zaitsev, A. V.
Колонії мікроорганізмів на зубах є окремим випадком знаходження мікрофлори на поверхнях органів ротової порожнини, яку називають також оральним біотопом. Оральний біотоп поділяють на кілька: біотопів слизової оболонки порожнини рота, біотоп ясенного жолобка, біотоп ротової рідини, на- зубний біотоп. Найбільший інтерес дослідникам представляє саме назубний, тому що з ним пов’язують розвиток карієсу зубів і захворювань пародонту. Назубні відкладення можуть бути м'якими і твердими (мінералізованими і немінералізованние), над та під ясневі. Обов’язковою умовою для виникнення назубних відкладень є присутність мікрофлори в порожнині рота. Це положення експериментально доведено у гнотобіотичних (стерильних щодо мікробів) тварин назубні відкладення не утворюються. Колонізація зубів мікроорганізмами простежена та досліджена при утворенні назубних відкладень у людини. Вважається, що тут є багато нез’ясованих питань щодо аналогії і відмінності складу, структури і механізму утворення назубних відкладень. Також вважається, що не розкритий повністю механізм утворення і мікроелементний склад дентального біотопу. Існує і багато інших спірних питань. Цілком ймовірно, що така обставина пов’язано із застосуванням методів пізнання в цій області. Зроблений у роботі аналіз вказує на те, що відмінності в алгоритмі освіти зубних відкладень пов’язаний з різним оснащенням лабораторій, в яких проводилися дослідження. Наведено дані про те, що зубні відкладення носять не тільки патогенний характер, але можуть мати і інші функції. Нові погляди на деякі види мікроорганізмів і ферменти говорять або про еволюцію наукових уявлень, або про еволюцію зазначених утворень. Швидкість освіти назубних відкладень велика і різна у аеробів і анаеробів. Ця обставина може вказува¬ти на велику приспособлюючу здатність зазначеної організації, яка може використовуватися організмом-господарем на різних етапах її формування в своїх цілях. Цікаво уявлення про рецептори пеллікули і їх ролі як в зубному нальоту, так і в подальшій інтеграції з організаціями організму-господаря. З’ясування умов того, що до складу первинних колонізаторів входять карієсогенні мікроорганізми, а па- родонтопатогенних представників виявляють серед вторинних колонізаторів, може пролити світло на «ку-рйози» стоматології. Нез’ясованим є питання з мінералізацією - коли вона починається і яку функцію виконує в процесі життєдіяльності організму-господаря. Наведені в основній частині теорії дають нам уявлення про зубні відкладення, як про структурова- ну організацію. Ця організація має велику кількість видів мікроорганізмів. Мікроорганізми в зазначеній організації спеціалізуються і диференціюються в меншому ступені, ніж цього вимагає визначення органу або тканини. Вони володіють прагненням до створення системи. Цікавим є розгляд дентального біотопу з позицій теорії систем. Результати роботи не тільки розширюють кругозір, але і можуть служити відправною базою в дослідженнях подібного типу або базою для побудови подальших умовиводів; Колонии микроорганизмов на зубах являются частным случаем нахождения микрофлоры на поверхностях органов ротовой полости, которую именуют также оральным биотопом. Оральный биотоп разделяют на несколько: биотоп слизистой оболочки полости рта, биотоп десневого желобка, биотоп ротовой жидкости, назубный биотоп. Наибольший интерес исследователям представляет именно назубный, т.к. с ним связывают развитие кариеса зубов и заболеваний пародонта. Назубные отложения могут быть мягкими и твердыми (минерализованными и неминерализованными), над- и поддесневыми. Обязательным условием для возникновения назубных отложений является присутствие микрофлоры в полости рта. Это положение экспериментально доказано - у гнотобиотических (стерильных в отношении микробов) животных назубные отложения не образуются. Колонизация зубов микроорганизмами прослежена и исследована при образовании назубных отложений у человека. Считается, что здесь имеется много невыясненных вопросов относительно аналогии и различия состава, структуры и механизма образования назубных отложений. Также считается, что не раскрыт полностью механизм образования и микроэлементный состав дентального биотопа. Существует и много других спорных вопросов. Вполне вероятно, что такое обстоятельство связано с применением методов по-знания в этой области. Сделанный в работе анализ указывает на то, что отличия в алгоритме образования зубных отложений связан с разным оснащением лабораторий, в которых проводились исследования. Приведены данные о том, что зубные отложения носят не только патогенный характер, но могут иметь и другие функции. Новые взгляды на некоторые виды микроорганизмов и ферменты говорят либо об эволюции научных представлений, либо об эволюции указанных образований. Скорость образования назубных отложений велика и различна у аэробов и анаэробов. Это обстоятельство может указывать на большую приспособительную способность указанной организации, которая может использоваться организмом-хозяином на разных этапах ее формирования в своих целях. Интересно представление о рецепторах пелликулы и их роли как в образовании зубного налета, так и в дальнейшем функционировании этого образования в интеграции с организациями организма-хозяина. Выяснение условий того, что в состав первичных колонизаторов входят кариесогенные микроорганизмы, а пародонтопатогенных представителей обнаруживают среди вторичных колонизаторов, может пролить свет на «курьезы» стоматологии. Невыясненным является вопрос с минерализацией - когда она начинается и какую функцию выполняет в процессе жизнедеятельности организма-хозяина. Приведенные в основной части теории дают нам представление о зубных отложениях, как о структурированной организации. Эта организация имеет большое количество видов микроорганизмов. Микроорганизмы в указанной организации специализируются и дифференцируются в малой степени, чем этого требует определение органа или ткани. Они обладают стремлением к созданию системы. Представляет интерес рассмотрение дентального биотопа с позиций теории систем. Результаты работы не только расширяют кругозор, но и могут служить отправной базой в исследованиях подобного типа либо базой для построения дальнейших умозаключений; Colonies of microorganisms on teeth is a special case of microorganisms on surfaces of the mouth, also known as oral biotope. Oral biotope divided into several, biotope oral mucosa, gingival groove biotope, biotope oral fluid dental biotope. The greatest interest is dental researchers is because it is associated with the development of dental caries and periodontal disease. Dental deposits may be soft and hard (mineralized and notmineralized) above and below gingival. An obligatory condition for the occurrence of dental plaque is the presence of microor¬ganisms in the mouth. This provision proved experimentally in gnotobionts (sterile of microbes on) animals of dental deposits are not formed. Colonization with microorganisms teeth traced and investigated the formation of dental plaque in humans. It is believed that there are many unclear questions about similarities and differences in composi¬tion, structure and mechanism of the formation of dental plaque. Also considered not fully disclosed the mechanism of formation and trace element composition of dental habitat. There are many other controversial issues. It is likely that this circumstance is due to the use of methods of knowledge in this area. Made in the analysis indicates that differences in plaque formation algorithm associated with different equip¬ment laboratories, which conducted the study. The data that dental plaque are not only pathogenic in nature, but may have other functions. New views on some types of microorganisms and enzymes or talk about the evolution of scientific understand¬ing, or the evolution of these structures. The rate of formation of dental plaque is great and different in aerobic and anaerobic. This can indicate a greater adaptive ability of that organization, which can be used by the body to host various stages of its formation to their advantage. Interestingly pellicle idea of receptors and their role as a plaque and a further integration organizations host organism. Clarification of the conditions that the original colonizers of the cariogenesis include microorganisms, and iden¬tify parodontogenesis representatives of secondary colonizers, may shed light on the «curiosities» dentistry. Unclear is the issue of salinity - when it starts and what is the function in the life of the host organism. These in the main theories give us an idea of dental plaque, as a structured organization. This organization has a large number of species of microorganisms. Microorganisms in that organization specialized and differentiated to a lesser degree than required by the definition of an organ or tissue. They have the desire to create the system. Interestingly dental examination habitat from the standpoint of systems theory. The results not only broadens the mind, but also can serve as a starting base in studies of this type or a base for building further reasoning.
Аналіз показників фіброгенезу у хворих на хронічний гепатит С
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Дербак, М. А.; Derbak, M. A.
Робота присвячена вивченню сироваткових маркерів фіброзу печінки - трансформуючого фактора росту - βi (TGF-β1) і тканинного інгібітора металопротеінази-1 (ТІМП-1), та фіброеластометрії для встановлення ступеня фіброзу у хворих на хронічний гепатит С. Аналізуючи рівні цитокінів фіброгенезу та показники фіброеластометрії у 177 хворих на ХГС встановлено статистично достовірний зв’язок (р<0,01) між цими показниками при фіброзі печінки F2 івище. Виявлено, що сироваткові рівні TGF-β1 та TIMPs-1 є достовірно вищими у хворих на ХГС з високим вірусним навантаженням, ніж з низьким. Отже, показники TGF- β1 і TIMPs-1 можуть бути використані для диференційної діагностики високих ступенів фіброзу печінки у якості додаткового тесту для підтвердження діагнозу; Работа посвящена изучению сывороточных маркеров фиброза печени - трансформирующего фактора роста - β1 (TGF-β1) и тканевого ингибитора металопротеиназы -1 (ТІМП-1), а также фиброэластометрии для установления степени фиброза у больных хроническим гепатитом С. Анализируя уровни цитокинов фиброгенеза TGF-β1 и ТІМП-1, и показатели фиброэластометрии у 177 больных ХГС, установлено статистически достоверную связь (р<0,01) между этими показателями при фиброзе печени F2 и выше. Выявлено, что сывороточные уровни TGF-βi и TIMPs-1 достоверно выше у больных ХГС с высокой вирусной нагрузкой, чем с низкой. Итак, показатели TGF- βi и TIMPs-1 могут быть использованы для дифференциальной диагностики высоких степеней фиброза печени в качестве дополнительного теста для подтверждения диагноза; The clinical course of chronic hepatitis C (CHC) largely depends on the progression rate and fibrosis degree. The serum markers - tissue inhibitor metalloproteinase-1 (TIMPs-1) and transforming growth factor - β1 (TGF-β1), which are considered the key markers among cytokines of liver fibrogenesis, are relevant in this aspect. The aim of research was to study the levels of cytokines of liver fibrogenesis TIMPs-1and TGF-β1 in patients with CHC depending on the degree of fibrosis and viral load. Object and methods of research. The study included 177 patients with CHC aged from 31 to 70 years (54.1±1.1): 95 (53.7 %) men and 82 (46.3 %) women who were treated in the gastroenterological department of Transcarpathian Regional Clinical Hospital named after A. Novak, Uzhgorod. Depending on the complaints, all patients underwent clinical and laboratory examinations according to protocols of medical care of probable disease. The degree of liver fibrosis was determined using a non-invasive method of diagnostics - FibroMax (BioPredictive, Paris) and indirect transient elastometry of the liver (“FibroScan” 502 F01261, France). Evaluation of TIMPs-1and TGF-β1 in the blood serum was carried out by ELISA method (test-systems DRG, USA). The initial viral load was evaluated in all CHC patients. Patients were distributed into 1a subgroup (n=71) with the high viral load (HVL) HCV RNA > 6x105 lU/ml, respectively. Results and discussion. According to indirect transient elastometry in 14 (7,9%) CHC patients fibrosis was not revealed, in 22 (12.40%) the first stage was identified, in 38 (21.5%) - the second stage, in 82 (46.3 %) - the third stage and in 21 (11.9%) - the fourth stage of fibrosis according to METAVIR scale. While examining the levels of TGF-β1 and TIMPs-1 in patients with CHC it was determined that the level of TGF- β1 was elevated in 141 (79.7 %) of patients, reduced in 15 (8.5 %) and that corresponded to the normal values in 21 (11.9 %) of patients. The level TIMPs-1 was elevated in 130 (73.4 %) of patients, decreased in 12 (6.8 %) and that corresponded to indicators of control group in 35 (19.8 %). When studying the possible correlations between the levels of fibrogenesis cytokines and viral load it was determined that the level TGF- β1 and TIMPs-1 in CHC patients with high viral load was significantly higher (p<0.05) in comparison with the corresponding indicator at low viral load. Comparing the levels of cytokines and degrees of liver fibrosis according to indirect transient elastometry data it was stated the statistically significant correlation (p<0.01) between TGF-β1 and TIMPs-1 levels and the degree of liver fibrosis (r=0.78 and r=0.71) in CHC patients when liver fibrosis was F2 and higher. When examining relations between cytokines levels and concentration of cytolytic enzymes, the correlation between TGF-βi and TIMPs-1 concentration, on the one hand, and AST/ALT ratio, on the other (r=0.61, r=0.58, p<0.01 and r=0.68, r=0.62, p<0.01, correspondingly) was determined. Conclusions 1. In CHC patients the serum levels TGF-β1 and TIMPs-1 are significantly higher in case of the higher viral load than in low one. 2. Statistically significant correlation (p<0.01) between the serum levels TGF-β1 and TIMPs-1 and liver fibrosis F2 and higher was determined.
Апатичні порушення в гострому періоді інсультів: розповсюдженість, асоційовані фактори
(2017) Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Михаил Юрьевич; Delva, M. Yu.
Постінсультні апатичні порушення мають значимий негативний вплив на процеси реабілітації та на якість життя пацієнтів. Мета: вивчити розповсюдженість апатичних порушень та асоційовані з ними фактори в гострому періоді інсультів. Об'єкт і методи дослідження. Нами обстежено 173 пацієнта в гострому періоді ішемічних та геморагічних інсультів. Апатичні порушення фіксували в день виписки зі стаціонару за шкалою апатії G. Starkstein. Висновки. На момент виписки зі стаціонару частота апатичних порушень у пацієнтів з інсультами становить 22,5%. Ризик розвитку постінсультних апатичних порушень має прямі достовірні асоціації з наявністю когнітивних розладів (згідно Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій), наявністю підвищеної денної сонливості (згідно шкали денної сонливості Epworth) та зі ступенем функціонального дефекту (згідно модифікованої шкали Ренкіна); Постинсультные апатические нарушения имеют значимое негативное влияние на процессы реабилитации и на качество жизни пациентов. Цель: изучить распространенность апатических нарушений и ассоциированные с ними факторы в остром периоде инсультов. Объект и методы исследования. Нами обследовано 173 пациента в остром периоде ишемических и геморрагических инсультов. Апатические нарушения фиксировались в день выписки из стационара по шкале апатии G. Starkstein. Выводы. На момент выписки из стационара распространенность апатических нарушений у пациентов с инсульта¬ми составляет 22,5%. Риск развития постинсультных апатических нарушений имеет прямые достоверные ассоциации с наличием когнитивных расстройств (согласно Монреальской шкале оценки когнитивных функций), наличием повышенной дневной сонливости (согласно шкале дневной сонливости Epworth) и со степенью функционального дефекта, (согласно модифицированной шкале Рэнкина); Apathy is a disturbance of motivation evidenced by diminished goal-directed overt behavior, diminished goal-directed cognition and diminished emotional concomitants of goal-directed behavior. Apathy is thought to be a frequent complication of stroke and a disabling and stressor condition, both for patients and caregivers. But up to now apathy prevalence and factors associated with apathy in acute stroke patients are unknown. Aim: to study post-stroke apathy rate and to clarify the possible interconnections between the post-stroke apathy and patients' characteristics at hospital discharges. Methods. We enrolled in the study 146 patients with ischemic stroke and 27 patients with hemorrhagic strokes. It was investigated patients' age, gender, marital status, formal education level, pre-stroke employment status, tobacco smoking status, level of alcohol consumption. For anthropometric characteristics were used waist circumference. The co-morbidities included arterial hypertension, ischemic heart disease, atrial fibrillation and diabetes mellitus. Acute stroke complications during hospital stay included pneumonia, urinary tract infections and pyrexia. The severity of neurological deficit was evaluated with National Institute of Health Stroke Scale at day of admission and at day of hospital discharge. The patients' functional disability was determined by using modified Rankin scale at day of hospital discharge. Neuropsychological testing had been performed at time of hospital discharge: signs of anxiety were assessed by Hospital Anxiety and Depression Scale, apathy symptoms were assessed by the Starkstein apathy scale, cognitive impairments were evaluated by the Montreal cognitive assessment, daytime sleepiness was measured using Epworth sleepiness scale. Continuous variables were represented as mean±standard deviation and categorical data were represented by number and percentage. Univariate logistic regression analysis were performed to analyze the odds ratio (OR) with 95% confidence intervals (CI) of significant factors associated with post-stroke apathy. P-value less 0.05 was taken to indicate statistical significance. Results. At time of hospital discharge the rate of apathetic impairment was 22.5%. The majority of investigated factors didn't have any significant relations with risk of post-stroke apathy. However, cognitive impairments, increased daytime sleepiness and degree of post-stroke functional disability were directly associated with risk of post-stroke apathy. Univariate logistic regression analysis showed that patients with post-stroke apathy at time of hospital discharge had more common cognitive impairments (OR), 2,70; 95% CI, 1,24-5,87; p=0,01), as well as more common increased daytime sleepiness (OR 2,52; 95% CI, 1,21-5,25; p=0,01). Increased risk of post-stroke apathy in patients with cognitive impairment could be explained perhaps by the fact that cognitive decline may limit the patient's ability to organize and to continue expedient behavior. In addition, apathetic and cognitive disorders can be the result of the same brain regions lesion (eg, frontal lobes and subcortical structures). In addition, it has been demonstrated that the modified Rankin scale score increment of 1 point was significantly associated with higher risk of post- stroke apathy at time of hospital discharge (OR, 1,58; CI, 1,11-2,42; p=0,01). Conclusions. 1. The rate of post- stroke apathy at time of hospital discharge is 22,5%. 2. Risk of post-stroke apathy has direct associations with an cognitive impairments according to MoCA test, increased daytime sleepiness according to Epworth sleepiness scale and disabling functional conditions according to modified Rankin scale.
Бактериологическая идентификация туберкулеза легких у осужденных больных
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Агаев, Ф. Ф.; Сулейманов, М. Ю.; Агаєв, Ф. Ф.; Сулейманов, М. Ю.; Agaev, F. F.; Suleymanov, M. Yu.
Вивчено характер і динаміку бактеріовиділення у 190 засуджених хворих на туберкульоз легень під впливом стандартного режиму хіміотерапії. Хворі були розподілені на 2 групи: основна - 105 хворих, виявлених за зверненнями та контрольна - 85 під час флюорографічного дослідження. Найбільш інформативними виявилися результати бактеріологічного вивчення матеріалів лаважної рідини. Якщо в основній групі помірне і рясне бактеріовиділення в мокроті було виявлено в поодиноких випадках (9,1%), то в лаважній рідині в 22,2% і 54,2% випадків відповідно. У контрольній групі помірне і рясне бактеріовиділення за мазком мокротиння було в одиничних випадках (18,2, 9,1%, 9,1%), тоді як в матеріалах лаважної рідини дещо частіше (22,2% і 54,2% 26,4% і 58,3%). Культура, отримана з мокротиння і лаважної рідини у хворих основної групи на рідкому поживному середовищі (MGIT) дала зростання у 56,2% і 67,6% хворих. Найбільш високі результати зростання культури, отриманої як з мокротиння, так і лаважної рідини були отримані на твердих поживних середовищах (Левенштейн-Єнсен). У хворих контрольної групи культура, отримана з мокротиння і лаважної рідини на рідкому середовищі дала зростання в 18,1% і 44,0% випадків відповідно, тоді як на твердій - в 72,7% і 70,5%. До кінця 6-го місяця лікування у хворих основної групи за мазком мокротиння абацілірування настало в 98,8% випадках, в лаважній рідині - в 97,7%. До кінця 6-го місяця лікування припинення бактеріовиділення в матеріалах лаважної рідини склало 98,4%. До кінця 4-го місяця лікування на матеріалах мокротиння на твердих поживних середовищах у всіх пацієнтів основної групи з мізерним бактеріовиділенням мав місце негативний результат, при помірному - в 93,6%, а при рясному лише у 61,5%, що всього склало 91,4%. На матеріалах лаважної рідини негативне зростання посіву відзначалося з помірним бактеріовиділенням в 71,4% і рясному - 76,1%. До кінця 4-го місяця хіміотерапії в контрольній групі негативне зростання посіву на матеріалах лаважної рідини при рясному бактеріовиділенні досягало в 17,9%, при мізерному і помірному в 11,1% і 12,5% відповідно, а із загальної кількості склало 85,9%; Изучены характер и динамика бактериовыделения у 190 осужденных больных туберкулезом легких под влиянием стандартного режима химиотерапии. Больные были распределены на 2 группы: основная - 105 больных, выявленных по обращаемости и контрольная - 85 во время флюорографического исследования. Наиболее информативными оказались результаты бактериологического изучения материалов лаважной жидкости. Если в основной группе умеренное и обильное бактериовыделение в мокроте было обнаружено в единичных случаях (9,1%), то в лаважной жидкости в 22,2% и 54,2% случаях соответственно. В контрольной группе скудное, умеренное и обильное бактериовыделение по мазку мокроты было в единичных случаях (18,2, 9,1%, 9,1%), тогда как в материалах лаважной жидкости несколько чаще (22,2% и 54,2% 26,4% и 58,3%). Культура, полученная из мокроты и лаважной жидкости у больных основной группы на жидкой питательной среде (MGIT) дала рост у 56,2% и 67,6% больных. Наиболее высокие результаты роста культуры, полученной как из мокроты, так и лаважной жидкости были получены на твердых питательных средах (Левенштейн-Енсен). У больных контрольной группы культура, полученная из мокроты и лаважной жидкости на жидкой среде дала рост в 18,1% и 44,0% случаях соответственно, тогда как на твердой - в 72,7% и 70,5%. К концу 6-го месяца лечения у больных основной группы по мазку мокроты абацилирование наступило в 98,8% случаях, в лаважной жидкости - в 97,7%. К концу 6-го месяца лечения прекращение бактериовыделения в материалах лаважной жидкости составило 98,4%. К концу 4-го месяца лечения на материалах мокроты на твердых питательных средах у всех пациентов основной группы со скудным бактериовыделением имел место отрицательный результат, при умеренном - в 93,6%, а при обильном лишь у 61,5%, что всего составило 91,4%. На материалах лаважной жидкости отрицательный рост посева отмечался с умеренным бактериовыделением в 71,4% и обильном - 76,1%. К концу 4-го месяца химиотерапии в контрольной группе отрицательный рост посева на материалах лаважной жидкости при обильном бактериовыделении достигал в 17,9%, при скудном и умеренном в 11,1% и 12,5% соответственно, а из общего количества составил 85,9%; Goal. Study of the bacteriological features of pulmonary tuberculosis in patients convicted with the help of modern methods of identification of Mycobacterium tuberculosis. Methods. The character and dynamics of bacterial excretion from 190 convicts with tuberculosis of the lungs under the influence of standard chemotherapy regimen. The patients were divided into 2 groups: the main 105 patients identified for uptake and control 85 during fluorographic study. Most informative were the results of the bacteriological study of lavage fluid. If in the main group of moderate to abundant bacterial excretion in sputum was detected in isolated cases (9,1%), in lavage fluid at 22.2% and 54.2% of cases, respectively. In the control group, scarce, moderate and abundant bacterial excretion in the sputum smear was in a few cases (18,2, 9,1%, 9,1%), while the materials of the lavage fluid more frequently (in 22.2% and 54.2% to 26.4% and 58.3%). The culture obtained from sputum and lavage fluid in patients of the main group on liquid culture medium (MGIT) gave a growth of 56.2% and 67.6% of patients. The highest growth of cultures derived from sputum and lavage fluid were obtained on solid nutrient media (Lowenstein-Jensen). Patients in the control group culture obtained from sputum and lavage fluid in liquid medium gave rise 18.1% and 44.0% of cases, respectively, while the solid is at 72.7% and 70.5%. By the end of the 6th month of treatment in patients of the main group on smear of sputum bazillionaire came in 98,8% of cases, lavage fluid is at 97.7%. By the end of the 6th month of treatment the termination of bacteria-discharging material in the lavage fluid was 98.4%. By the end of the 4th month of treatment the sputum material on solid nutrient media in all patients of the main group with scanty bacterial excretion had a negative result, with the moderate - at 93.6%, and with abundant in only 61.5% of that total was 91.4%. On the materials of the lavage fluid negative growth seeding was observed with a moderate bacterial excretion in 71.4% abundant is 76.1%. By the end of the 4th month of chemotherapy in the control group, a negative growth of seeding on materials of the lavage fluid with abundant bacterial excretion was reached at 17.9%, with sparse and moderate in 11.1% and 12.5%, respectively, of the total number was 85.9%. Conclusion. The use of modern methods of bacteriological diagnosis of pulmonary tuberculosis was possible in a short time not only to identify the presence of Mycobacterium tuberculosis in the sputum and lavage fluid, but also to determine sensitivity to anti-TB drugs and thus to achieve within 6 months of a standard regime of chemotherapy in the vast majority of patients of the main and control groups bazillionare as by microscopy (Ziehl-Nielsen) and sowing on solid nutrient media (Lowenstein-Jensen).
Біологічні ефекти 15-краун-5 при дії на активність системи мікросомального окиснення та вільнорадикальні процеси у підгострому експерименті
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Кратенко, Р. І.; Кратенко, Р. И.; Kratenko, R. I.
В статті представлені результати біологічної дії 15-краун-5 на систему мікросомального окиснення та вільнорадикальні процеси. Експеримент проводили на білих щурах-самцях лінії Вістар трьохмісячного віку. 15-краун-5 вводили тваринам щоденно у вигляді водного розчину через зонд у шлунок протягом одного місяця у 1/100 LD50 та 1/1000 LD50, що становило 13,5 та 1,35 мкг/кг Контрольні тварини отримували водопровідну воду. Досліджуваний 15-краун-5 активував процеси мікросомального окиснення за рахунок підвищення швидкості споживання кисню, окиснення НАДФН2, індукованого біосинтезу цитохрому Р-450. Продукти біо- трансформації краун-етеру дозозалежно підсилювали процеси вільнорадикального окиснення, що проявлялося в активації перекисного окиснення ліпідів (накопичення дієнових кон’югатів та малонового діальдегіду), підвищенні рівня біохемілюмінесценції; В статье представлены результаты биологического действия 15-краун-5 на систему микросомального окисления и свободнорадикальные процессы. Эксперимент проводили на белых крысах-самцах линии Вистар трехмесячного возраста. 15-краун-5 вводили животным ежедневно в виде водного раствора через зонд в желудок на протяжении одного месяца в 1/100 LD50 та 1/1000 LD50, что составляло 13,5 та 1,35 мкг/кг Контрольные животные получали водопроводную воду. Исследуемый 15-краун-5 активировал процессы ми- кросомального окисления за счет повышения скорости потребления кислорода, окисления НАДФН2, индуцированного биосинтеза цитохрома Р-450. Продукты биотрансформации краун-эфира дозозависимо усиливали процессы свободнорадикального окисления, что проявлялось в активации перекисного окисления липидов (накопления диеновых конъюгатов и малонового диальдегида), повышении уровня биохемилюминисценции; Crown-ethers structure is represented by macroheterocyclic systems with 9-60 atoms in the cycle. One third of the atoms are etherized oxygens which are separated by ethane groups. The most important property of macrocyclic polyethers is their capacity of forming stable complexes with salts of alkaline and other metals including the metal cation to their molecular niche. Objective. Investigation of 15-crown-5 influence upon microsomal oxidation system activity and free-radical processes in the rat organism at conditions of sub-acute experiments. Object and methods. The experiments were performed using Vistar line white rats (three month of age). The experimental animals were administered with 15-crown-5 (water solution) within one month (daily) per orally in 1/100 and 1/1000 LD50 (13.5 and 1.35 mkg/kg). The control group of animals was given water. The state of microsomal oxidation was evaluated by respiratory and enzymes activity and cytochromes P450 and b5 contents. The contents of dienic conjugates and malonic dialdehyde as well as the measurement of tissue biochemiluminiscention levels signified the development of free-radical oxidation and lipid peroxidation. Investigation results and their discussion. 15-crown-5 1/100 та 1/1000 LD50 action resulted in the elevation of NADPH2 oxidation velocity and cytochrome P450 contents on 15th and 30th experimental days (by 100-110 % on average). The investigated crown-ether did not influence cytochrome b5 contents, which allows suggesting the latter not to be the limiting link in crown-ethers biotransformation by monooxigenase system. The obtained results correlated with the increase in demethylase activity of microsomes. The investigated crown-ether also significantly induced NADPH- and NADH-cytochrome c-reductase activity, and, thus, influenced two electron-transport microsomal chains of experimental animals organism. 15-crown-5 1/100 and 1/1000 LD50 action resulted in the augmentation of lipid peroxidation pronouncedly increasing dienic conjugates and malonic dialdehyde contents in blood serum of experimental animals. The measurement of spontaneous biochemiluminiscence (BCL) displayed the crown-ether to increase this index in blood serum (by 76%) and brain (by 31%) compared with the control magnitudes. The xenobiotics did not alter the in the liver of experimental animals though. Fe2+-induced BCL of blood serum got elevated by 250%, and of brain and liver - by 65 and 100% respectively in the action of 15-crown-5. The experimental results demonstrate enhancing the processes of microsomal oxidation in the animals liver, and taking into consideration the dynamics of the indexes alterations, one could draw a conclusion about the induction of monooxigenase system enzymes synthesis by 15-crown-5. The stimulation of liver microsomal faction cytochrome reductase activity leads to straining the xenobiotics biotransformation system. Activation of hepatocyte monooxigenase system is accompanied, as a rule, by generation of superoxide radicals and enhancing lipid peroxidation. Formation of substances with paired double bonds (dienic conjugates) facilitates appearance of hydrophilic clusters in the continuous hydrophobic lipid bilayer, in which water and iron ions may penetrate. The former could stimulate the membrane destabilization; the latter might induce the reaction of branching the fatty acid residues chains, and stimulate lipid peroxidation further on. Malonic dialdehyde may be considered as a molecule of distant action, which, due to its stability, penetrates almost all of cellular structures, bringing up their following destruction. Conclusions 1. 15-crown-5 activates microsomal oxidation processes by increasing oxygen consumption velocity, NADPH2 oxidation, and cytochrome P450 inductive synthesis. 2. The crown-ether biotransformation products dose-dependently enhance processes of free radical oxidation, which was revealed as lipid peroxidation activation (malonic dialdehyde and dienic conjugates accumulation), and biochemiluminescence induction.
Взаємозв’язки показників системного запалення, ліпідного спектру крові та структурно-функціонального стану серця при стабільній ішемічній хворобі серця
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Чекаліна, Наталія Ігорівна; Чекалина, Наталья Игоревна; Chekalina, N. I.
Мета: дослідити взаємозв’язки між показниками системного запалення, ліпідного спектра крові й структурно-функціонального стану серця у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця (IXC). Об’єкт і методи. Проведено одномоментне відкрите клінічне дослідження за участю 30 пацієнтів з діагнозом IXC: стенокардія напруги стабільна, II ФК, CH 0-I. Вивчено кореляційні зв’язки між показниками ліпідного спектру крові, маркерами хронічного системного запалення, запальної активації ендотелію, показниками ішемії міокарда та параметрами центральної гемодинаміки. Проведено багатофакторний регресійний аналіз даних. Результати. Дані кореляційного аналізу дозволили виявити взаємозв’язок хронічного системного запалення, дисліпідемії та запальної активації ендотелію, негативний вплив зазначених чинників на систолічну та діастолічну функцію лівого шлуночка, їх взаємозв’язок з ішемією міокарда. За результатами регресійного аналізу визначено предиктори ішемії міокарда і порушень центральної гемодинаміки у пацієнтів зі стабільною IXC. Висновки. Отримані результати визначають хронічне системне запалення як провідний чинник розвитку і прогресування IXC, що є підґрунтям розробки патогенетично обґрунтованих лікувальних заходів.
Взаємозв’язок між рівнем кардіоваскулярного ризику та тяжкістю хронічного обструктивного захворювання легенів
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Бондаренко, Л. В.; Bondarenko, L. V.
У дослідженні, що проведене серед 52 хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів встановлено достовірне зростання частоти діагностування високого КВР та його взаємозв'язку з рівнем ОФВ1 та індексом Генслера, зменшення якого (з 84,7±4,8 до 75,0±3,9 од., р<0,05) слід розглядати у якості одного із інформативних критеріїв наростання частоти КВР у хворих на ХОЗЛ групи GOLD-2. Доведено, що зі зростанням обмежень швидкості повітряного потоку до ОФВ1 < 54,5±0,6% - не зареєстровано зростання частоти осіб з високим рівнем КВР, що може бути пояснено низьким рівнем чутливості методики «SCORE». Встановлено, що частота загострень ХОЗЛ характеризуються прямим високої сили кореляційним взаємозв'язком з частотою високого КВР, а закономірність зростання обмеження швидкості повітряного протоку, i виразності клінічних проявів ХОЗЛ характеризуються прямим кореляційним взаємозв'язком з частотою високого КВР Наведено підтвердження факту зростання обмежень буденної діяльності (показників якості життя) i виразності клінічних проявів ХОЗЛ, що характеризуються прямим кореляційним взаємозв'язком з частотою високого КВР; В исследовании среди 52 больных хронической обструктивной болезнью лёгких (ХОБЛ) установлено достоверное возростание частоты диагностирования высокого уровня и его взаимосвязи c уровнем ОФВ1 и индексом Генслера, уменьшение которого с 84,7±4,8 до 75,0±3,9 ед., следует рассматривать в качестве одного из информативных критериев розростания КВР у больных ХОБЛ группы GOLD-2. Доказано, что возростание ограничения скорости воздушного потока до ОФВ1 < 54,5±0,6% - не влияет на частоту формирования высокого риска КВР, что, повидимому, объясняется низкой чувствительностью методики «SCORE». Установлено, что частота обострений ХОБЛ характеризуется сильной прямой корреляционной связью c частотой ХОБЛ, а закономерность возростания ограничения скорости воздушного потока, а также выраженность клинических проявлений ХОБЛ - прямой корреляционной связью c частотой высокого КВР Подтверждён факт взаимосвязи между снижением показателей ежедневной активности, выраженностью клинических проявлений ХОБЛ и частотой формирования высокого КВР; The aim of the study was to investigate the relation between cardovascular risk and clinical indicators of COPD severity. Results and discussion. Among COPD patients of GOLD-2 group with FEV1=67.2±1.1% the high and average CVR level was diagnosed equally often (40-42%), whereas the low level was observed in 16.6% of patients; in this group with FEV1= 54.5±0.6% the high CVR was diagnosed significantly (p<0.05) more often than average and low (respectively, (17.3±5.2%, 7.7±3.7% and 5.8±3.2%), however, the frequency of diagnosing low and average CVR levels did not differ. Thus, significant increase of high CVR diagnosing frequency is determined by FEV1level and Gaenslar Index. Its reduction (from 84.7±4.8 to 75.0±3.9, p<0.05) should be considered as one of the informative criteria for the frequency increase of CVR in patients with COPD of group GOLD-2. Among patients with COPD of group GOLD-3 with FEV1=41.7±1.3% the high CVR was diagnosed significantly more often than average and low (respectively, 13.5±4.7%, 3.8±2.7% and in 1.9±1.9 %), moreover, the frequency of low and average level CVR diagnosing did not differ; in the same group with FEV1= 38.8±1.1% the high CVR was diagnosed significantly (p<0.05) more often than average and low (respectively, (17.3±5.2%, 7.7±3.7% and 1.9±1.9%). In this case the frequency of low and average level CVR diagnosing did not differ. Thus, the frequency increase in the number of individuals with high CVR level was not determined, while increasing the limits of the airflow rate to FEV1< 54.5±0.6%, that can be attributed to the low sensitivity of “SCORE” method. The study of relations between the frequency of COPD exacerbations in patients with varying degrees of airflow and cardiovascular risk has revealed that among 28 patients with three or more COPD exacerbations there were 20 patients with high CVR, 6 patients with average and 2 patients with low CVR levels. Ten patients with high CVR, 7 patients with average and 3 patients with low CVR experienced two COPD exacerbations. It should be noted, that the regularity of restriction growth of the airflow rate and the frequency of COPD exacerbations are characterized by direct high strength correlative interconnection with the rate of high CVR frequency (respectively, rXY = + 0.692 and rXY = + 0.730); that is, the mutually aggravating nature of COPD exacerbation effects and CVR level can be determined. Thus, the indicators of COPD exacerbation frequency and degree of airflow restriction are not only the part of clinical evaluation of COPD severity, but also are interrelated with formation / progression of CVR in patients.
Вивчення діагностичної інформативності конституційно- біологічних маркерів недиференційованої дисплазії сполучної тканини у хворих із спонділогенною вертебро-базилярною недостатністю
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Некрасова, Н. О.; Некрасова, Н. А.; Nekrasova, N. О.
На основі дослідження 272 пацієнти в умовах клініки (хворі на ВБН) та в умовах комплексних медичних оглядів (контрольна група) за методикою M. J. Glesby, було проаналізовано частоту та визначено прогностичну цінність фенотипових маркерів недиферинційованої дисплазії сполучної тканини у формуванні вертебро-базилярної недостатності. Обґрунтовано скринінговий алгоритм для впровадження на рівні сімейного лікаря; На основании исследования 272 пациентов в условиях клиники (больнье ВБН) и в условиях комплексньх медицинских осмотров (контрольная группа) по методике MJ Glesby, бьла проанализирована частота и определена прогностическая ценность фенотипических маркеров недифферинцированной дисплазии соединительной ткани в формировании вертебро-базилярной недостаточности в молодом возрасте. Обоснован скрининговьй метод для внедрения на уровне семейного врача; Spondylogenic mechanism of circulatory insufficiency in the vertebrobasilar system plays a significant role in the pathogenesis of vertebrobasilar insufficiency. It is known that the most common cause of pathological effects on vertebral arteries and its sympathetic autonomic plexus are degenerative-dysrtophic changes of cervical vertebtal column, instability and intervertebral disk hernia. The studying of degenerative-dysrtophic changes of cervical vertebtal column is based on the condition of the connective tissue. Among the pathological conditions of connective tissue, the leading role has undifferentiated dysplasia of connective tissue.Dysplasia of the connective tissue is an anomaly of tissue structure, which manifests in reducing the content of certain types of collagen or disturbing their ratio, which leads to a decreasing in the strength of the connective tissue of many organs and systems and, as a consequence, a disorders of their function. Dysplasia of the connective tissue can be diagnosed on the basis of physical examination in the complex evaluation of phenotypic (external and visceral) markers. The aim of the study was to determine the predictive value of constitutional-biological markers of undifferentiated connective tissue dysplasia in patients with spondylogenic vertebro-basilar insufficiency. Object and methods. The primary information base for the implementation of the research was the result of complex clinical-anamnestic examination of young patients with vertebro-basilar insufficiency. Main characteristics (frequency, diagnostic and prognostic values) of constitutional-biological markers were studied in comparative analysis two groups of patients: one group were the patients with vertebro-basilar insufficiency (n = 136 persons), the second -control (patients without vertebro-basilar insufficiency (n = 136 people). Analysis of the distribution of individual factors in two groups patients allowed from the standpoint of evidence-based medicine and the usage of modern methods of clinical-statistical analysis (variance, correlation analysis) and prognosis methods (serial analysis of Wald modifying E. V Hublera), determining the diagnostic value (I 2, bit), predictive value and impact factors performing the differences between two compared groups and prognostic factors (PF) was done. On the basis of the clinical and informational analysis of constitutional-biological markers of undifferentiated connective tissue dysplasia in patients with spondylogenic vertebro-basilar insufficiency, we received three rehabilitation groups of patients depending on the risk of vertebro-basilar insufficiency development. The study of diagnostic value and prognostic value of constitutional-biological markers of undifferentiated connective tissue dysplasia, which influence on the development of spondylogenic vertebro-basilar insufficiency, is necessary for substantiation of the system of diagnostic and prognostic algorithms for assessement the risk of formation of spondylogenic vertebro-basilar insufficiency. The most informative and prognostically significant constitutional-biological markers of undifferentiated connective tissue dysplasia in the group of patients with vertebro-basilar insufficiency is the presence of structural imbalance of cervical part of the vertebral column and the presence of (kyphosis / scoliosis). The indicated constitutional and biological indicators integratively reflect the effect of phenotypic peculiarities in the development of the risk of vascular disorders in young people. Perspectiveness for further research are related to the study of clinical and paraclinical features of young people with manifestations of spondylogenic vertebro-basilar insufficiency.
Влияние статинов на местную молекулярную регуляцию иммунной реакции и симптоматику при постинфекционном персистирующем уретрите, индуцированном C. trachomatis, U. urealyticum или M. genitalium
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Анфилова, М. Р.; Анфілова, М. Р.; Anfilova, M. R.
Метою цього дослідження було вивчити у чоловіків вплив терапії статинами (ловастатином) на медіанні концентрації молекул міжклітинної адгезії - ICAM-1, VCAM, інтерлейкінів- ІЛ- 6, ІЛ-8 в уретральних змивах, а також вплив на симптоми пост інфекційного персистуючого уретриту, індукованого одним з внутрішньоклітинних збудників C.trachomatis, U.urealyticum, M.genitalium. За результатами дослідження можна зробити висновки, що терапія статинами клінічно значимо і статистично достовірно знижує частоту уретральних виділень і дискомфорту, зменшує концентрації ІЛ- 6, ІЛ- 8, ICAM -1, VCAM в уретральних змивах у чоловіків з пост інфекційним персистуючим уретритом, індукованим C.trachomatis, U.urealyticum, M.genitalium. Встановлені ефекти Ловастатина дозволяють рекомендувати його для лікування пацієнтів з пост інфекційним уретритом, що індукується внутрішньоклітинними облігатними патогенами - C.trachomatis, U.urealyticum, M.genitalium; Целью данного исследования было изучить у мужчин влияние терапии статинами (ловастати- ном) на медианные концентрации молекул межклеточной адгезии - ICAM-1, VCAM, интерлейкинов- ИЛ-6, ИЛ-8 в уретральных смывах, а также влияние на симптомы постинфекционного персистирующего уртетри- та, индуцированного одним из внутриклеточных возбудителей C.trachomatis, U.urealyticum, M.genitalium. По результатам исследования можно сделать выводы, что терапия статинами клинически значимо и статистически достоверно снижает частоту уретральных выделений и дискомфорта, уменьшает концентрации ИЛ-6, ИЛ-8, ICAM-1, VCAM в уретральных смывах у мужчин с постинфекционным персистирующим уретритом, индуцированным C.trachomatis, U.urealyticum, M.genitalium. Установленные эффекты Ловастатина позволяют рекомендовать его для лечения пациентов с постинфкционным уретритом, индуцированным внутриклеточными облигатными патогенами - C.trachomatis, U.urealyticum, M.genitalium; Целью данного исследования было изучить у мужчин влияние терапии статинами (ловастати- ном) на медианные концентрации молекул межклеточной адгезии - ICAM-1, VCAM, интерлейкинов- ИЛ-6, ИЛ-8 в уретральных смывах, а также влияние на симптомы постинфекционного персистирующего уртетри- та, индуцированного одним из внутриклеточных возбудителей C.trachomatis, U.urealyticum, M.genitalium. По результатам исследования можно сделать выводы, что терапия статинами клинически значимо и статистически достоверно снижает частоту уретральных выделений и дискомфорта, уменьшает концентрации ИЛ-6, ИЛ-8, ICAM-1, VCAM в уретральных смывах у мужчин с постинфекционным персистирующим уретритом, индуцированным C.trachomatis, U.urealyticum, M.genitalium. Установленные эффекты Ловастатина позволяют рекомендовать его для лечения пациентов с постинфкционным уретритом, индуцированным внутриклеточными облигатными патогенами - C.trachomatis, U.urealyticum, M.genitalium
Вміст N-термінального фрагменту білка-попередника мозкового натрійуретичного пептиду як показник серцевої дисфункції при стеатогепатозі
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Ткачук, С. О.; Лаповець, Л. Є.; Мартьянова, О. І.; Башта, Г. В.; Ткачук, С. А.; Лаповец, Л. Е.; Мартьянова, О. И.; Башта, Г. В.; Tkachuk, S. O.; Lapovets, L. E.; Martyanova, O. I.; Bashta, G. V.
Стеатогепатоз є одним із основних факторів розвитку метаболічного синдрому та прогресування ішемічної хвороби серця. Одним із важливих показників функціонального стану міокарда є підвищення рівня мозкового натрійуретичного пептиду в крові хворих на ІХС. У 75% хворих на ІХС на тлі стеатогепатозу виявлено багатократне підвищення рівня мозкового натрійуретичного пептиду, що вказувало на дисфункцію міокарду. При стеатогепатозі зростає активність ліпази, що свідчить про захворювання підшлункової залози; при ІХС спостерігається зниження активності ліпази, що сприяє ліпідемії. Підвищена активність ферментів цитолізу у обстежених хворих свідчить про запальний генез. Підвищена активність екскреторних ферментів свідчить про ураження паренхіми печінки.
Выбор метода топической анестезии для слепой интубации трахеи через надгортанные воздуховоды у пациентов с ожирением в сознании
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Воротынцев, С. И.; Латышев, П. Э; Желтов, А. Я.; Фурик, А. А.; Воротинцев, С. І.; Латишев, П. Е.; Желтов, А. Я.; Фурик, О. О.; Vorotyntsev, S. I.; Latyshev, P. E.; Zheltov, A. Y.; Furik, A. A.
В роботі проведено порівняння двох методів анестезії дихальних шляхів під час виконання сліпої інтубації трахеї через надгортанні повітряводи (SAD) у хворих з ожирінням при свідомості:трансларингеальної ін’єкції (TLI) місцевого анестетика та техніки непрямої ларингоскопії (IL). Виявлено, що інцидентність кашлю та позовів до блювання під час інтубації, кардіопульмональна стабільність пацієнтів, післяопераційний біль в горлі, охриплість та затруднене ковтання, а також задоволеність пацієнтів/дослідників якістю відчуття/виконання процедури достовірно не відрізнялися між групами TLI та IL. Однак, в групі TLI частіше спостерігались ознаки кровотечі зі слизової оболонки трахеї, ніж в групі IL (11 (79%) випадків проти 2 (17%) випадків відповідно, p<0,05). Тому, ми рекомендуємо IL-техніку топічної анестезії дихальних шляхів як метод вибору для сліпої інтубації трахеї через SAD у пацієнтів з ожирінням при свідомості; В работе проведено сравнение двух методов анестезии дыхательных путей при выполнении слепой интубации трахеи через надгортанные воздуховоды (SAD) у больных с ожирением в сознании: трансларингеальной инъекции (TLI) местного анестетика и техники непрямой ларингоскопии (IL). Выявлено, что инцидентность кашля и позывов на рвоту во время интубации, кардиопульмональная стабильность пациентов, послеоперационная боль в горле, охриплость и затруднение глотания, а также удовлетворенность пациентов/исследователей качеством ощущения/выполнения процедуры достоверно не отличались между группами TLI и IL. Однако, в группе TLI чаще наблюдались признаки кровотечения из слизистой оболочки трахеи, чем в группе IL (11 (79%) случаев против 2 (17%) случаев соответственно, p<0,05). Поэтому, мы рекомендуем IL-технику топической анестезии дыхательных путей как метод выбора для слепой интубации через SAD пациентов c ожирением в сознании; Awake blind tracheal intubation through the supraglottic airway devices (SAD) requires high-quality topical anesthesia of the respiratory tract that is applied according to sensory innervation of the oral cavity and mucous membrane of the trachea to prevent gagging when setting SAD and coughing during insertion of the tube into trachea. The goal of our study was to compare two methods of anesthesia during this procedure in patients with obesity: translaryngeal injection (TLI) of local anesthetic and indirect laryngoscopy (IL). Prospective non-randomized study included 26 patients with BMI>30 kg/m2 with suspected or known difficult airways divided into 2 groups: TLI-group (n=14) and IL-group (n=12). Before the procedure patients got the same premedication: atropine 0.6 mg, diphenhydramine 10 mg, dexamethasone 4 mg, fentanyl 0.1 mg, diazepam 2.5 mg. For topical anesthesia of the oral cavity and the laryngopharynx 10% lidocaine spray solution was used in both groups. For anesthesia of the vocal cords and mucous membrane of the trachea in the TLI-group 4 ml of a 4% lidocaine solution was injected through the cricothyroid membrane, in the IL-group 2 ml of a 4% lidocaine solution was injected to the vocal cords under control of indirect laryngoscopy. The endpoints of the study were: incidence of coughing and gagging during intubation, cardiopulmonary stability, tracheal mucosa bleeding, post-operative sore throat, hoarseness and difficulty of swallowing, satisfaction of patients and researchers. Statistical analysis was provided with a program Statistica for Windows version 6.0. Demographic and clinical data of the patients did not significantly differ between two groups (p>0.05). Intubation through SAD was performed in all patients (100%). Herewith for successful SAD insertion in all cases only one attempt was required and for successful intubation of the trachea - 1-2 attempts in both TLI-group and IL-group (p>0.05). The duration of SAD fixing and the time of tracheal intubation through SAD did not significantly differ between the groups and amounted to 20 (15-30) sec and 10 (5-20) sec accordingly (p>0.05). There was not found a significant difference between groups neither in the incidence of coughing and gagging during insertion of the tube into the trachea, nor in the satisfaction of the procedure performer with the patient’s reaction to it, nor in sedation level of patients during intubation (p>0.05). But as it was expected the signs of bleeding from the tracheal mucosa were more frequent in the TLI-group than in the IL-group (11 (79%) cases vs. 2 (17%) cases accordingly, p <0.05). The parameters of cardiopulmonary stability also did not differ significantly between groups at the study stages (p>0.05). Regarding to postoperative audit patients showed the absence of significant differences in the level of pain during the procedure and memories after it and almost identical incidence of hoarseness and difficulty during swallowing (p> 0.05). So we determined that for anesthesia of the respiratory tract during awake blind tracheal intubation through the supraglottic airway devices in patients with obesity the method of choice is topical anesthesia IL-technique because of its safety, high efficiency and less invasiveness in comparison to TLI-technique.
Віддалені наслідки аварії на Чорнобильській АЕС на якість сперми у мешканців з різних регіонів України
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Саковська, Л. В.; Канюк, С. М.; Трофіменко, О. В.; Гавриш, І. Т.; Андрейченко, С. В.; Саковская, Л. В.; Канюк, С. Н.; Трофименко, Е. В.; Гавриш, И. Т.; Андрейченко, С. В.; Sakovska, L. V.; Kanjuk, S. M.; Trofimenko, O. V.; Gavrysh, I. T.; Andreychenko, S. V.
Метою роботи було оцінити якість сперми чоловіків, які проживають на радіоактивно забруднених територіях України з різним вмістом 137Cs у ґрунті. Рандомізовані дослідження якості сперми проведено серед 165 чоловіків віком від 27 до 42 років з Житомирської, Київської та Полтавської областей, а також міста Києва. Встановлено, що чоловіки з Житомирської, Києва та Київської і Полтавської областей накопичили за роки проживання в регіоні групові колективні дози в 0,61; 0,24 і 0,01 людино-Звта середні еквівалентні індивідуальні дози в 9,87; 4,86 і 0,2 мЗв, відповідно. Показано існування прямих корелятивних зв’язків між накопиченою дозою зовнішнього опромінення та зростанням індексу аномальності сперматозоїдів, збільшенням pH та часу розрідження сперми, зменшенням концентрації та кінетичних параметрів, що характеризують поступальний рух сперматозоїдів. Показано, що тривале проживання чоловіків на радіоактивно забруднених територіях сприяє появі олігозооспермії, астенозооспермії та тератозооспермії, а також комбінованих форм наведених патологічних станів сперми.
Гидродинамика глаза у пациентов с отслойкой сетчатки в первый месяц силиконовой тампонады
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Сергиенко, В. В.; Сергієнко, В. В.; Sergienko, V. V.
Патогенез розвитку вторинної глаукоми у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки після хірургічного лікування з використанням силіконової тампонади залишається недостатньо вивченим. Метою дослідження було вивчення змін гідродинаміки ока на протязі першого місяця силіконової тампонади при хірургії регматогенного відшарування сітківки. В групу спостереження увійшли 66 пацієнтів, з діагнозом регматогенне відшарування сітківки. Всім пацієнтам проводилась трьохпортова вітректомія 23-гейч. Використовувалось силіконове масло вязкістю 1300Сс (Baush&Lomb). Пацієнтам проводилось стандартне офтальмологічне обстеження, що включало в себе візометрію, рефрактометрію, безконтактну біометрію, біомікроскопію, непряму офтальмоскопію, реєстрацію гідродинамічних показників. При силіконових тампонадах, виконаних при відшаруванні сітківки на еметропічних очах в перший місяць після операції, відбуваються зміни показників гідродинаміки, які нормалізуються до кінця місяця після медикаментозної терапії. На міопічних очах порушення гідродинаміки виражено в більшій мірі і до кінця місяця нормалізується тільки у частини хворих. Через 2 тижні після операції внутрішньоочний тиск вище 21 мм рт.ст. був відмічений у 59% випадків в групі з міопією високого ступеню і у 41% в групі з еметропічною рефракцією. Через місяць, на фоні гіпотензивної крапельної терапії, внутрішньоочний тиск вище 21 мм рт.ст. відмічено в 40% випадків, а вище 31 мм рт.ст. - в 13% випадків. Силіконова тампонада, як елемент в хірургії регматогенного відшарування сітківки, викликає розвиток гіпертензії, переважно на очах з короткозорістю, навіть в умовах крапельної терапії.
Дослідження активності ферментів антиоксидантної системи у корі великих півкуль головного мозку за моделювання геморагічного інсульту
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Довгань, І. М.; Мельник, Н. О.; Лабунець, І. Ф.; Утко, Н. А.; Савосько, С. І.; Довгань, И. М.; Мельник, Н. А.; Лабунець, И. Ф.; Утко, Н. А.; Савосько, С. И.; Dovgan, I. M.; Melnyk, N. O.; Labunets, I. F.; Utko, N. A.; Savosko, S. I.
У статті наведено результати експериментального дослідження по оцінці метаболічних змін у корі мозку при інсульті. Щурам моделювали локальний геморагічний інсульт та вводили лікарські засоби (пірацетам, ліпін з кверцетином та їх комбінація). Біохімічними методами оцінювали активність супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази. Результати досліджень показали збільшення активності каталази і зменшення активності глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази на тлі інсульту. Введення ліпіну з кверцетином позначилося вираженим збільшенням активності глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази; В статье приведены результаты экспериментального исследования по оценке метаболических изменений в коре головного мозга при инсульте. Крысам моделировали локальный геморрагический инсульт и вводили лекарственные средства (пирацетам, липин с кверцетином и их комбинация). Биохимическими методами оценивали активность супероксиддисмутазы, каталазы, глутатионпероксидазы и глутатионредуктазы. Результаты исследований показали увеличение активности каталазы и уменьшение активности глутатионпероксидазы и глутатионредуктазы на фоне инсульта. Введение липина с кверцетином сказало существенную активацию глутатионпероксидазы и глутатионредуктазы; In the experimental study we have used 45 male rats WKY line (average weight 220-250 g). Animals were divided into 5 groups: group 1 - intact rats (n=7); group 2 - rats with hemorrhagic stroke (n=12); group 3 - rats with hemorrhagic stroke which were injected with piracetam (n=8); group 4 - rats with hemorrhagic stroke which were injected with lecithin (Lipin) and quercetin (n=10); group 4 - rats with hemorrhagic stroke which were injected with combination of drugs (n=8). Hemorrhagic stroke was simulated in the right hemisphere of rat’s brain by injection of autoblood in the internal capsule. The drugs were injected intraperitoneally 2 hours later after making stroke at the following schemes and doses: piracetam (100 mg/kg, during 10 days), quercetin (7,2 mg/kg, during 5 days), lecithin (Lipin) (10 mg/kg, during 5 days), saline (0,02 ml/day, during 10 days). The activity of superoxide dismutase (SOD), catalase (CAT), glutathione peroxidase (GPx) and glutathione reductase (GR) in the cerebral cortex were studied. Localization of intracerebral hematoma was examined by histological method. According to the results of histological study the hematomas in the right internal capsule of the brain were found in 100% of operated rats. The hematoma’s size on the front slices was 6,1±0,4 mm2. The biochemical study results in the group of animals with stroke (group 2) identified the enzymes of antioxidant system activity changes. The CAT activity increased comparing with the control (group 1) average by 13,5% (p<0,05), while GPx and GR values were less than 32,2% (p=0,05) and 40,3% (p<0,05). After the SOD activity analysis the statistically significant difference with the control group was not found. In this way we could speak about compensatory activation of free radicals (reactive oxygen species) enzymatic utilization and the violation of glutathione metabolism at the same time, whereas the glutathione is main acceptor of low-cytotoxic molecules. In the group 3 we marked the normalization of CAT and GR activity. The values of SOD and GPx approached the control (p=0,05). The increased level of GR activity comparing with the group 2 was detected (average 60,7%, p<0,01). In the group 4 the level of SOD decreased by 14,9% (p<0,05) while the CAT level did not differ from the control. At the same time we found a strong activation of GPx in 3,2 times and GR in 3,1 times (p<0,01). In the group 5 the tendency to reduction of GPx activity was marked (p=0,05). The activity of other enzymes did not differ from the control group. Thus, the results of biochemical studies indicate the activity of antioxidant enzymes changes in the brain after stroke. The increased levels of CAT and decreased levels of GR are manifestations of cytoprotective mechanisms imbalance because both of these enzymes are taken part at neutralizing of free radicals through the hydrogen peroxide utilization and restoring the glutathione pool. At the same time using drugs supports the partial recovery while lecithin (Lipin) and quercetin even increase the activity of antioxidant enzymes.
Експериментальне вивчення впливу адеметіоніну на активність щурів з енцефалопатією, що обумовлена впливом протитуберкульозних препаратів
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Просвєтов, Ю. В.; Бєленічев, І. Ф.; Левіч, А. В.; Кузьо, Н. В.; Просветов, Ю. В.; Беленичев, И. Ф.; Левич, А. В.; Кузьо, Н. В.; Prosvetov, Yu. V.; Belenichev, I. F.; Levich, А. V.; Kuzo, N. V.
Було досліджено вплив протитуберкульозних препаратів (ПТП), які складають схему лікування хіміорезистентного туберкульозу на рухову і пошукову активність щурів у “відкритому полі”, та можливості корекції порушень що виникли за допомогою адеметионину (гептралу). Під час дослідження встановлено, що тривале введення зазначеної комбінації ПТП, призводить до розвитку токсичної енцефалопатії у експериментальних тварин, що проявляється зниженням загальної і пошукової активності та розвитком тривожної поведінки. Введення адеметіоніну (гептралу) паралельно із комбінацією ПТП, запобігає розвитку токсичної енцефалопатії у експериментальних тварин, що є експериментальним обґрунтуванням застосування гептрала при проведенні п’ятикомпонентної терапії хіміорезистентного туберкульозу в якості нейропротективного засобу; Было исследовано влияние противотуберкулезных препаратов (ПТП), составляющих схему лечения химиорезистентного туберкулеза, на двигательную и поисковую активность крыс в «открытом поле», и возможности коррекции возникших нарушений с помощью адеметионина (Гептрал). В ходе исследования установлено, что длительное введение данной комбинации ПТП, приводит к развитию токсической энцефалопатии у экспериментальных животных, что проявляется снижением общей и поисковой активности и развитием тревожного поведения. Введение адеметионина (Гептрал) параллельно с комбинацией ПТП, предотвращает развитие токсической энцефалопатии у экспериментальных животных, является экспериментальным обоснованием применения гептрала при проведении пятикомпонентной терапии химиорезистентного туберкулеза в качестве нейропротективного средства; Treatment of MDR-TB - lasts long and accompanied by numerous toxic adverse drug reaction (ADR), leading to treatment failure, and non-compliance of patients. Therefore, it is necessary to search for universal drugs with both neuro- and hepatoprotective properties that could have therapeutic effect in the majority of toxic ADR of antimycobacterial therapy (AMBT). As such a promising medicine could be considered - ademetionin (heptral). Object and methods. 30 healthy Wistar line rats, 6 months age, weighing 220-290 g ^ntained in standard conditions (12-hour light cycle, at 220C° temperature). The animals were divided into 3 groups of 10 animals in each: Group I - received intragastric probe of 1% starch mucus in the volume of 5 ml, and intramuscular injection - saline; group II - obtained drugs for the treatment of resistant forms of tuberculosis (TB Drugs) (pyrazinamide 300 mg/kg, Ethionamidum 150 mg/kg, cycloserine 150 mg/kg, levofloxacin 200 mg/kg and intramuscularly - kanamycin 200 mg/kg) through intragastric probe; III - in the background of TB Drugs in similar doses (as in the second group) received geptral at a dose of 250 mg/kg intragastric. Drugs were administered in 1% starch mucus in the amount of 5 ml - every night at 10:00, within 90 days. Definition of motor and search activity the was conducted using the technique “open field” using arena - 80x80x35 sm. Results and discussion. It was established that the administration of TB drugs led to a significant decrease of total activity of animals in the group II (25.4%). In the group with Heptral (group III), this indicator had tendency to increase (on 11.6%, p = 0.599). In the group II (TB drugs only), observed a reliable reduction in the duration of high activity (by 42.0%) and low activity (by 20.7%) and tendency to reduce the amount of fading (by 14,1%, p = 0.678), but with increase in their duration (length of inactivity in this group was reliable increased by 52.6% in comparison with the control group). The duration of high and low activity in the group III had no reliable difference with indicators of I (control) group, but the duration and amount of inactivity fading reliable decreased (by 55.0% and 43.7%, respectively). Thus application TB drugs only and their use in combination with Heptral, led to a reliable increase in the traveled distance during the experiment (by 32.1% and 59.2%, respectively) compared with the control group. Animals in I (control) group and group II traveled a shorter distance in the center of the arena compared to the group III (by 7 times and 4.3 times, respectively, p <0.05). Avoiding the center of the arena, and more compared to the group III number and duration of fading testifies for the development of disturbing behavior in animals from I and II groups. Reliable increase in vertical search activity, with an increase in overall activity could indicate about increasing of anxiety and emotion of animals of group III. Conclusions 1. Long-term use of the combination of TB drugs, which are used to treat drug-resistant TB, leading to the development of toxic encephalopathy in experimental animals, manifested by a decrease in general and search activity and development the disturbing behavior. 2. Administration of ademetionin (heptral) in parallel with the combination of TB drugs prevented the development of toxic encephalopathy in experimental animals. 3. Obtained results proved rationality of usage of Heptral during antimycobacterial therapy of MDR-TB as a neuroprotective agen
Експресія GCP-2 і IL-6 як інструмент оцінки впливу гідроген сульфід-асоційованого напроксену до і після індукції стресу (експериментальне дослідження)
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Була, Н.; Bula, N.
Досліджували зміни експресії GCP-2 і IL-6 у сиворотці крові за дії Н2S-збагаченого похідного НСПЗП (Н2S-НСПЗП) АТВ-346 (Н2S-напроксен) відповідно до дії напроксену. Встановили, що зміни секреції GCP-2 та IL-6 можуть бути інструментом аналізу стану ендотелій-залежних вазотропних реакцій. Зниження природного синтезу H2S унаслідок блокування природнього трансфульфурування сприяє посиленню про- запальних реакцій, асоційованих зі зміної властивостей ендотелію. Використання новітньої субстанції АТВ- 346, що відноситься до H2S-HCn3n, сприяє зміні експресії GCP-2 та IL-6 за рахунок донорського впливу сірководня, що реалізується виразним вазопротекторним та протизапальним ефектом; Исследовали изменения экспрессии GCP-2 и IL-6 в сыворотке крови за действия H2S- обогащенного производного НПВП (H2S-HПВП) АТВ-346 (H2S-напроксен) в соответствии с действием на- проксена. Установили, что изменения секреции GCP-2 и IL-6 могут быть инструментом анализа состояния эндотелий-зависимых вазотропных реакций. Снижение естественного синтеза H2S вследствие блокирования естественного трансфульфурування способствует усилению про-воспалительных реакций, ассоциированных с изменением свойств эндотелия. Использование новейшей субстанции АТВ-346, относящийся к Н2S-НСПВП способствует изменению экспрессии GCP-2 и IL-6 за счет донорского воздействия сероводорода, реализуемого с выразительным вазопротекторным и противовоспалительным эффектом; We investigated changes in expression changes GCP-2 and IL-6 in the blood serum under the influence H2S-enriched derivative NSAID (H2S-NSAIDs) ATB-346 (H2S-naproxen) under the action of naproxen. Established that changes in the secretion of GCP-2 and IL-6 may have the possibility of analysis of vasotropic endothelium-depended reactions. Reducing natural biosynthesis of H2S due to blocking of its enzyme activities enhances inflammatory reactions associated with changes in the properties of the endothelium. Our hypothesis was to test the latest ATB-346 substance relating to the H2S-NSAIDs vs classical naproxen (NPX) on expression of GCP-2 and IL-6, key chemokines of evaluation endothelian functions. Aim. To determine the expression of serum GCP-2 and IL-6 under effects endogenous H2S biosynthesis modification, effects of ATB-346 without and with stress-associated injury. Methods. Rats with single and 28-days pretreatment of NPX (30 mg/kg) and ATB-346 (14,5 mg/kg, Antibe Therapeutics Inc) per os without and with 3,5 h water immersion and restraint stress received i.p. injection of vehicle (1,0 ml 0.9% saline), cystathionine y-lyase inhibitor, DL-propargylglycine (PAG, 25 mg/kg i.p.), cystathionine p-synthetase inhibitor, O-carboxymethylhydroxylamine (СНН 20 mg/kg i.p.), at 0,5 h prior to stress, after animals were anaesthetized with ketamine (60 mg/kg-1). All experimental procedures were approved by Bioethical committee. The level of serum GCP-2 and IL-6 was evaluated by ELISA with their specific kits (Multi-Analyte ELISArray® Kit; Cedarlane Labs, Canada). Results. Effects of H2S synthesis modification by blocker PAG has shown significantly increased level of GCP-2 in twice, while IL-6 - 70% (p >0,05); using CHH was without any significant changes in CC. Action NPX had led to the increased of GCP-2 to 10,18 ± 4,70 pg / ml (30% from control, p <0,05), and IL - 15,47 ± 0,35 pg / mL (50% p <0,05). Administration of ATB-346 had caused a twofold reduction of GCP-2 (p <0,05) compared to the group of animals treated with naproxen. The level of IL-6 was - 9,72 ± 0,55 pg / ml (p <0,05). Induction of stress were significantly rise of the GCP-2 and IL-6 compared to normal - 29,30 ± 0,25 pg/ml and 72,36 ± 0,55 pg/ml, respectively, with bloking biosynthesis of H2S (PAG and CNS) there were marked increase of chemokines at 18% and 30%, respectively. Conclusion. These results indicate that expression of GCP-2 and IL-6 could be novel endogenous biomarkers of endothelial disfucntion which is important for vasoprotection. H2S plays a protective role in vasoprotection, markedly improved endothelial-related CC expression. These findings have important implications for new mechanism of effects H2S-NSAIDs which could be novel potent anti-inflammatory drugs.
Кластерін, як маркер системного запалення у осіб із різною масою тіла
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Місюра, К. В.; Кравчун, П. П.; Мисюра, Е. В.; Кравчун, П. П.; Misiura, K. V.; Kravchun, P. P.
В роботі наводяться дані про дослідження рівня сироваткового кластеріну у 250 дорослих мешканців м. Харкова - представників української популяції - в залежності від індексу маси тіла, ступеня і топографії відкладення жирової тканини, рівня інсуліну крові. Встановлено, що пацієнти з ожирінням мають достовірно вищий рівень кластеріна крові в порівнянні з особами з нормальною і надлишковою масою тіла, що свідчить про наявність у них збільшеного ризику системного запалення в організмі, яке супроводжується зниженням чутливості тканин до інсуліну; В работе приводятся данные об исследовании уровня сывороточного кластерина у 250 взрослых жителей г Харькова - представителей украинской популяции - в зависимости от индекса массы тела, степени и топографии отложения жировой ткани, уровня инсулина крови. Установлено, что пациенты с ожирением имеют достоверно более высокий уровень кластерина крови по сравнению с лицами с нормальной и избыточной массой тела, что свидетельствует о наличии у них увеличенного риска системного воспаления в организме, сопровождающегося снижением чувствительности тканей к инсулину; The catastrophic increase in the prevalence of obesity and its complications shows the importance of optimizing personalized approaches to diagnose and treat this disease. Such approaches require to consider all aspects of the pathogenesis of obesity. One important component of the pathogenesis of obesity and comorbid diseases is the development of low systemic inflammation in the body, where clusterin refers to its modern indicators. There were conducted several studies on the relationship between levels of serum clusterin and parameters of metabolic syndrome. However, due to significant differences in the cohorts of people examined, their results are rather controversial. In Ukraine, at present such studies haven’t been conducted. Research objective. Rate serum clusterin of Kharkov citizens - representatives of the Ukrainian population - depending on body mass index, degree and topography of fat deposition, blood insulin levels. Research subject and methods. The study involved 250 Kharkov citizens, who were measured in basic anthropometric indicators, fat weight by bioelectrical impedance analysis, clusterin and insulin levels in blood by ELISA; HOMA insulin resistance index was also calculated. Research results and their discussion. Obese people compared to individuals with normal BMI and overweight BMI have higher serum clusterin level, which indicates that they have a clear systemic body inflammation. Serum clusterin level correlates primarily with blood insulin levels, HOMA index, body fat content and body mass index. Among individuals with the expressed abdominal obesity, it was statistically significantly higher as compared to people with moderate abdominal obesity (p < 0,001), and those whose waist circumference was registered at the level (p < 0,001), respectively (126, 77 ± 19,54) ng/mL vs (115,45 ± 10,20) ng/ml and (111,35 ± 12,40) ng/ml. Conclusions. Taking into account that according to the existed data, clusterin is an indicator of systemic inflammation in the body, its development in patients with obesity is associated with an increase in body weight, primarily due to the accumulation of adipose tissue. In developing personalized approaches to treat obesity, we must consider the existence and degree of systemic inflammation in the body, which is defined by the level of secretory glycoprotein - clusterin in circulation.
Методичне обґрунтування необхідності комплексного підходу до вивчення метаболізму поверхнево-активних речовин
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Кучеренко, В. П.; Kucherenko, V. P.
У роботі описаний комплексний підхід до вивчення метаболізму поверхнево-активних речовин. За умов впливу ПОЕ-Лп-2102, ПОЕ-Лп-3603-2-12, 2-метоксиетанолу, метилкарбітолу у підгострому експерименті у щурів спостерігається порушення процесів нейрогуморальної регуляції, напруження антиоксидантної системи з її поступовим виснаженням, зміни фізико-хімічних властивостей клітинних мембран, порушення окислювального гомеостазу, активація процесів перекисного окислення ліпідів і окислювальною модифікації білків у дозах 1/10 і 1/100 ДЛ50; В работе описан комплексный подход к изучению метаболизма поверхностно-активных веществ. В условиях воздействия ПОЭ-Лп-2102, ПОЭ-Лп-3603-2-12, 2-метоксиетанола, метилкарбитола в подостром эксперименте у крыс наблюдается нарушение процессов нейрогуморальной регуляции, напряжение антиоксидантной системы с ее постепенным истощением, изменения физико-химических свойств клеточных мембран, нарушение окислительного гомеостаза, активация процессов перекисного окисления липидов и окислительной модификации белков в дозах 1/10 и 1/100 ДЛ50; At the present stage, the hygienic regulation of chemical substances in water of reservoirs is impossible without disclosing the mechanisms of their biological effects, pathogenesis of intoxication, toxicokinetics and toxicodynamics. This research is part of the research work “Experimental justification of the hazard forecast and correction of structural and pathogenetic disorders in the body in the problem of developing hygienic norms of surfactants for water in reservoirs” (registration number 0115U000233), which is carried out at the Kharkiv National Medical University at the request of the Ministry of Health Of Ukraine. The clinical picture of acute poisoning for all investigated substances had similar symptoms of intoxication. In the foreground there was a violation of hemodynamics, respiration and the functioning of the central nervous system. According to the results of the most toxic were POE-Lp-2102 and 2-methoxyethanol, the least toxic - methylcarbitol. By values DL50 POE- Lp-2102, POE-Lp-3603-2-12 and 2-methoxyethanol are moderately toxic substances (Class 3 hazard), and methylcarbitol - to a few toxic substances (Grade 4 hazard). Pathomorphological studies indicate, first and foremost, liver and kidney disorders. Specific and sexual sensitivity is not established. The diagnosis of liver and kidney disorders in pathomorphological studies has led to the first study of products of hydrolytic degradation and transformation to evaluate possible hepatotoxic effects under conditions of subacute experiment. Taking into account the above, it is advisable to start studying the peculiarities of the biological action of surfactant and the main products of their degradation from the evaluation of the functional state of the rat liver under conditions of a subacute experiment (60 days duration). In this investigation was convincingly proved the importance of the detoxification function of the liver, which greatly predetermines the metabolism of chemicals. The paper describes a complex approach to the study of the metabolism of surfactants. In the conditions of the influence of POE-Lp-2102, POE-Lp-3603-2-12, 2-methoxetanol, methylcarbitol in subacute experiments in rats, there is a violation of the processes of neurohumoral regulation, the tension of the antioxidant system with its gradual depletion, changes in the physico-chemical properties of cell membranes, disturbance of oxidative homeostasis, activation of processes of lipid peroxidation and oxidative modification of proteins in doses of 1/10 and 1/100 DL50. The studied surfactants and products of their destruction at doses of 1/10 and 1/100 DL50 on the 60th day of exposure to the body of rats show hepatotoxic effects, which is confirmed by inhibition of mechanisms of detoxification (decrease of activity of detoxification enzymes, common glucuronides and sulfates), metabolic activity of mitochondria, and energy resources (decrease of ATPase activity, ATP content), oxidation-antioxidant balance shift towards oxidants, changes in activity indicator enzymes (increased serum aminotransferase activity at lower microsomal glucose-6-phosphatase). Keywords: surfactants, ethylene oxide and propylene oxide, toxicity, homeostasis, environment, health.
Мистецтво прикрашання зубів на сучасному етапі розвитку стоматології
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Марченко, Ірина Ярославівна; Жуковська, Дар'я Русланівна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Шундрик, Марина Аркадіївна; Браїлко, Наталія Миколаївна; Марченко, Ирина Ярославовна; Жуковская, Дарья Руслановна; Ткаченко, Ирина Михайловна; Шундрик, Марина Аркадьевна; Браилко, Наталья Николаевна; Marchenko, I. Ya.; Zhukovskaya, D. R.; Tkachenko, I. M.; Shundrik, M. A.; Brailko, N. N.
В статті представлені результати аналітичного огляду літератури щодо історичного аспекту розвитку стоматологічних прикрас, проведено порівняння стародавніх та сучасних зубних прикрас, визначено основні показання та протипоказання, методи їх встановлення та фіксації. Нами розроблено класифікацію стоматологічних прикрас, систематизовано переваги та недоліки кожного їх виду. Найбільш безпечними зубними прикрасами є скайси, стрази, твінкли, наклейки, які, за результатом наших досліджень, при правильній фіксації не наносять шкоди тканинам зуба. Розроблена класифікація дентальних прикрас допоможе лікарям орієнтуватися в широкому їх спектрі, використовувати їх за призначенням, враховуючи показання та протипоказання до їх застосування та обирати ефективний спосіб фіксації.; В статье представлены результаты аналитического обзора литературы по поводу исторического аспекта развития стоматологических украшений, проведено сравнение древних и современных зубных украшений, определены основные показания и противопоказания, методы их установления и фиксации. Нами разработана классификация стоматологических украшений, систематизированы преимущества и недостатки каждого их вида. Наиболее безопасными зубными украшениями является скайсы, стразы, твинклы, наклейки, которые, по результатам наших исследований, при правильной фиксации не наносят вред тканям зуба. Разработана классификация дентальных украшений поможет врачам ориентироваться в широком их спектре, использовать их по назначению, учитывая показания и противопоказания к их применению и выбирать эффективный способ фиксации.; At the present stage of development dentistry the doctor has to possess different manipulation from the list of services, among which the decoration of the teeth. Therefore, knowledge of the types of dental decorations, indications and contraindications for their using, methods of production, advantages and disadvantages of each type is a necessary component in the process of their using. In our work, we examined the possible dental decorations, namely: skays, piercings, grillz, tattoos and twinckles and described the most relevant questions on their application. We studied 12 children and 15 adult patients with long-term of the dental decorations using (stickers, skayses, strazes, twinkles) to determine the quality of installation, condition of the hard tissues of the tooth and surrounding tissues and motivational values in improving care for the oral cavity. To organize and summarize knowledge about modern dental decorations, as well as to facilitate the selection of the design of the dentist, we have developed our own classification of modern dental ornaments. Our classification is based on the method of setting the decoration, shape and base material. We have considered all possible forms of foundation and material, because it depends on the method of setting decorat element, and further the life of the decoration. Conciusions. So, dental decoration are widely used by peoples according to their historical values, subjective perceptions about the canons of beauty. A survey of children and adults proved that the use of dental decorations has a motivational meaning (especially in children) to improve care for the oral cavity. The most secure dental decoration is skayses, strases, twinkl,stickers that, according to the results of our research with proper fixing, do not harm the tooth tissue. While respecting the stages and rules of establishing dental decorations have long life. The classification of dental decoration will help doctors to navigate in a broad spectrum, use them as intended, given the indications and contraindications for their use and to choose an effective method of fixation.
Можливості визначення фенотипів тяжкої бронхіальної астми на етапі первинної медичної допомоги
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Фєщєнко, Ю. І.; Яшина, Л. О.; Ігнатьєва, В. І.; Назаренко, К. В.; Полянська, М. О.; Опімах, С. Г.; Фещенко, Ю. И.; Яшина, Л. А.; Игнатьева, В. И.; Назаренко, К. В.; Полянская, М. О.; Опимах, С. Г.; Feshchenko, Y. I.; Iashyna, L. A.; Ignatieva, V. І.; Nazarenko, K. V.; Polianska, M. O.; Opimakh, S. G.
На підставі результатів клініко-функціонального обстеження та додаткового анкетування 200 хворих на бронхіальну астму (БА), які спостерігалися у лікарів первинної ланки закладів охорони здоров’я з діагнозом тяжкої БА, була розроблена технологія діагностики тяжкої БА на етапі первинної медичної допомоги, яка дозволяє підвищити точність діагностики тяжкої БА на 20,0 % та виділити деякі фенотипи тяжкої БА. За розробленою технологією обстежено 160 хворих на тяжку БА, у яких за даними клініко-функціонального дослідження та додаткового анкетування було відокремлено ймовірні фенотипи захворювання: алергічної БА - у 70,0 % пацієнтів, неалергічної БА - у 30,0 %, БА з пізнім початком - у 40,6 %, астми, поєднаної з ХОЗЛ - у 35,0 %, БА з іншими супутніми захворюваннями (алергічним ринітом - у 25,6 %, поліпозним етмої- дітом - у 9,4 %, ендокринними розладами - у 13,8 %, серцево-судинними захворюваннями - у 35,6 %, ГЕРХ - у 10,0 %, ожирінням - у 33,8 % хворих).

Переглянути

Перегляд Вісник проблем біології і медицини, Випуск 3, Том 1 (137) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування