Авторефетати та дисертації. Кафедра педіатрії № 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Психосоматичні аспекти розвитку та патогенетичне обгрунтування профілактики хронічного гастриту та хронічного гастродуоденіту у дітей молодшого шкільного віку(Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України, 2006) Іваніна, Інна ВолодимирівнаІваніна І.В. ―Психосоматичні аспекти розвитку та патогенетичне обгрунтування профілактики хронічного гастриту та хронічного гастродуоденіту у дітей молодшого шкільного віку‖. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006. Робота присвячена питанню підвищення ефективності заходів профілактики та лікування хронічних хвороб гастродуоденальної зони у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням взаємозв'язків між індивідуально-психологічними особливостями та основними ланками патогенезу хвороби. Одержані нові дані, які розширюють уявлення про патогенетичні особливості формування хвороб гастродуоденальної зони у дітей. Встановлені особистісні особливості дітей з хронічним гастритам та ХГД: високий нейротизм, наявність алекситимії, висока тривожність, перешкодно-домінантний тип реакції на фрустраційні ситуації інтропунітивної спрямованості, стримані агресивні та автоагресивні реакції, субдепресія. Створено систему прогнозування ризику формування ХГДЗ у практично здорових дітей шкільного віку, запропоновано профілактичну програму з використанням психотерапевтичної корекції та застосуванням, за показаннями, ноотропних препаратів. Доведено високу ефективність застосування психотерапевтичних технологій у комплексному лікуванні (із застосуванням схем ерадикації) хронічного Нр-асоційованого гастродуоденіту у дітей.Документ Особливості клінічного перебігу ювенільного ревматоїдного артриту у дітей, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді(2008) Ярошенко, Наталія ВолодимирівнаЯрошенко Н.В. “Особливості клінічного перебігу ювенільного ревматоїдного артриту у дітей, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору в питній воді” – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – педіатрія. ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”, Київ, 2008. В роботі визначено особливості клінічного перебігу ЮРА та розроблено комплекс лікувально-профілактично-реабілітаційних заходів для хворих дітей, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору в питній воді. Проаналізовано патогенетичний вплив факторів ризику на розвиток та клінічний перебіг ювенільного ревматоїдного артриту у дітей, мешканців ендемічних за фтором регіонів. У дисертаційній роботі викладено результати клінічного, лабораторного, інструментального та імунологічного обстеження хворих на ювенільний ревматоїдний артрит при підвищеному надходження фтору із питною водою в організм. Вcтановлено позитивний вплив на метаболізм кісткової тканини лікувально-профілактично-реабілітаційного комплексу з включенням комбінованого препарату кальцію “вітрум-остеомаг”.Документ Клініко-імунологічна характеристика дітей з рецидивуючим бронхітом та диференційований підхід до їх реабілітації і профілактики(Ін-т педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України, 2010) Кінаш, Юлія МихайлівнаВизначений характер кореляційних взаємовідносин між клінічним перебігом рецидивуючного бронхіту (РБ) у дітей дошкільного віку в період ремісії, показниками імунного статусу та морфо-цитологічним станом слизової оболонки бронхів. Обгрунтовано доцільність та визначено критерії диференційного включення до комплексу реабілітаційних заходів імуномодулюючих препаратів, а саме флавозиду. Доведено, що призначення даного реабілітаційного лікування сприяє нормалізації показників імунної системи та зменшенню частоти та тривалості загострень РБ у обстежених дітей.Документ Клініко-патогенетичне обгрунтування системи реабілітаційно-профілактичних заходів дітям різних груп радіаційного ризику(Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, 2001) Крючко, Тетяна ОлександрівнаДосліджено питання удосконалення й оптимізації системи медико-соціальної допомоги дітям із груп радіаційного ризику на підставі розробки та впровадження в практику сучасних технологій діагностики, реабілітації та профілактики порушень здоров'я шляхом вивчення змін мікроциркуляторного, коагуляційного гемостазу, імунітету та прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Наведено результати дослідження стану здоров'я дітей із різних груп радіаційного ризику. Виявлено, що для евакуйованих і дітей переселенців характерна значно більша поширеність вторинних тромбоцитопатій, асоційованих з підвищенням рівня захворюваності на соматичну патологію. Визначено шляхи підвищення ефективності ранньої діагностики тромбоцитопатій на засадах проведення малозатратного клініко-лабораторного скринінгу. Систематизовано фактори ризику за розвитком геморагічних ускладнень у дітей, які зазнали дії іонізуючого опромінення в філо- й онтогенезі. На підставі системного аналізу показників гематологічного, імунного та прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в дітей з симптоматичними тромбоцитопатіями із різних груп радіаційного ризику встановлено патогенетичні механізми їх виникнення. Патогенетично обгрунтовано на експериментальній моделі опромінених щурят і за умов клінічного динамічного спостереження груп дітей з геморагічним синдромом принципи диференційованого застосування тимічних пептидів у дітей, які зазнали дії іонізуючого опромінення. Розроблену комплексну систему реабілітаційно-профілактичних заходів дітям радіаційного ризику з включенням медикаментозних і немедикаментозних засобів корекції диференційовано з урахуванням групи спостереження. Вивчено ефективність запропонованих реабілітаційних заходів щодо підвищення адаптаційних можливостей організму та відновлення функціонального стану фізіологічних захисних систем.Документ Клініко-патогенетичні особливості та тактика диференційованого лікування функціональної диспепсії у дітей(Інститут педіатрії, акушерства і гінекології, 2013) Рум'янцева, Марія ОлександрівнаРум'янцева М.О. Клініко-патогенетичні особливості та тактика диференційованого лікування функціональної диспепсії у дітей. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМИ України». - Київ, 2013. Проведено клінічне обстеження 127 хворих дітей з функціональною диспепсією (ФД) та 45 здорових дітей. Показано, що розвитку ФД у дітей сприяє жіноча стать та вік 7-12 років, причому роль цих факторів поглиблюється наявністю супутньої патології, обтяженою спадковістю, патологією антенатального періоду, особливостями вигодовування під час першого року життя. Встановлено, що ФД у дітей пов'язана з певними типами темпераменту, акцентуаціями характеру, амбі- та інтравертністю, високим або середнім рівнем тривожності та стресовими ситуаціями. Серед дітей, хворих на ФД, переважають пацієнти із епігастрально-больовим синдромом (ЕБС), інфіковані Н. pylori, які хворіють понад 3 роки. Решта випадків припадає на постпрандіальний синдром (ППС) та змішану форму захворювання. Встановлено, що ЕБС поєднується із схильністю до гіперацидності, а ППС та змішана форма - із нормацидністю, причому наявність Н. pylori корелює з кислотністю шлункового вмісту. Доведено, що вісь «гастрин-мелатоиін» відіграє істотну роль в патогенезі ФД дитячого віку. На основі клініки, результатів гастро-рН-моніторингу та рівня гасірину й мелатоніну показано, що основним ангисекреторним засобом для корекції кислотоутворюючої функції шлунка в дітей із ЕБС має бути Н^-гістаміноблокатор фамотидин, який ефективно редукує клінічну симптоматику, нормалізує кислотність, не викликаючи гіпоацидності, за відсутності гіпергастринемії й меншого підвищення рівня мелатоніну в порівнянні з інгібітором протонної помпи лансопразолом.Документ Імуно-генетичні критерії прогнозування перебігу та оптимізація терапії хронічного пієлонефриту у дітей(2014) Остапенко, Віра ПетрівнаДисертація присвячена підвищенню якості життя дітей, хворих на пієлонефрит, шляхом попередження розвитку хронічних рецидивуючих форм цього захворювання та оптимізації лікувально-профілактичних заходів. Шляхом клінічного спостереження за 60 дітьми, хворими на хронічний пієлонефрит (ХП), що перебували на стаціонарному лікуванні, 70 амбулаторними хворими з тим же діагнозом, 10 педіатричними хворими з іншими діагнозами та 39 здоровими дітьми контрольної групи, а також шляхом ретроспективного вивчення 561 історії хвороби встановлено основні предиктори ХП і показано роль обтяженої спадковості в цьому процесі. Доведено, що мутантні алелі Arg753 гену TLR2 та 299Gly гену TLR4 вірогідно більш поширені серед дітей з ХП у порівняні з популяційним контролем, а наявність мутантних генотипів є маркером високого ризику рецидивуючого перебігу захворювання, його ранньої маніфестації та певних інфекційних збудників. Поліморфізм генів TLR2 та TLR4 асоціюється з активністю загальної запальної реакції організму, виразністю сечового синдрому під час загострення ХП та змінами рівня інтерлейкіну-6. Він зумовлює різну реакцію хворих на імуномодулюючу терапію рибомунілом, який є більш ефективним у пацієнтів з «диким» генотипом. На основі статистичної обробки катамнестичних, анамнестичних, клініко-лабораторних даних та результатів генетичного скринінгу запропоновано алгоритм прогнозування реалізації ХП у дітей та диференційованої протирецидивної терапії з використанням рибосомально-протеогліканового комплексу рибомуніл як імуномодулятора.Документ Особливості серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу дітей з гострим гломерулонефритом(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2001) Танянська, Світлана МихайлівнаДисертація присвячена вивченню стану серцево-судинної ситеми та вегетативного гомеостазу у дітей з гострим гломерулонефритом у віці 3-14 років. На підставі поглибленого аналізу клініко-інструментальних методів дослідження (ЕКГ, ЕХОКС, вивчення вегетативного статусу) встановлено, що у дітей, хворих на гострий гломерулонефрит, незалежно від основного його синдрому, виникають зміни в функціонуванні серцево-судинної системи та систем її регуляції, які суттєво впливають як на загальний стан дитини, так і на функцію нирок і можуть сприяти затяжному перебігу та хронізації захворювання. У 42,3 % хворих розвивається патологічний гіпокінетичний варіант гемодинаміки, який характеризується порушенням насосної функції міокарда (УО, ХО, ФВ) та збільшенням загального периферійного опору судин (ЗПОС). Визначено, що при різних синдромах захворювання кореляційні зв’язки показників серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу і функції нирок відрізняються між собою, що визначає стан і спрямованість компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Доведена ефективність включення до комплексної терапії дітей з гострим гломерулонефритом попередника L-карнітину - мілдронату, який крім корекції серцево-судинних порушень позитивно впливає на стан вегетативного гомеостазу та діяльність нирок.Документ Комплексна терапія бронхіальної астми у дітей в періоді ремісії з використанням імуномодулюючих препаратів і специфічних алерговакцин(Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, 2005) Ткаченко, Ольга ЯрославівнаТкаченко О.Я. „Комплексна терапія бронхіальної астми у дітей в періоді ремісії з використанням імуномодулюючих препаратів і специфічних алерговакцин" - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.0! 10 - педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2005. Дисертація присвячена удосконаленню методів діагностики бронхіальної астми у дітей, на підставі визначення факторів ризику розвитку захворювання, особливостей клінічного перебігу та змін функціонального стану імунної системи, а також підвищенню ефективності лікування шляхом застосування специфічних алерговакцин та імуномодулюючих препаратів Визначено, що у дітей з бронхіальною астмою в періоді ремісії зберігається стійкість не тільки рівня сенсибілізації до певних алергенів, але й дисфункція імунної системи у вигляді цитокінового дисбалансу. Патогенетично обгрунтовано доцільність САВ у комплексі з індукторами синтезу ендогенного гамма-інтерферону.Документ Клініко-генетичні критерії прогнозування розвитку та діагностики неалкогольної жирової печінки у дітей(Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, 2015) Пода, Ольга АнатоліївнаПода О.А. Клініко-генетичні критерії прогнозування розвитку та діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки у дітей. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія - Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМИ України», Київ, 2015. Дисертація присвячена актуальному питанню сучасної педіатрії - підвищенню якості життя дітей, попередженню розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з екзогенно-конституційним ожирінням, шляхом удосконалення системи прогнозування захворювання На основі проведеного ретельного аналізу анамнестичних даних досліджено основні фактори ризику неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у дітей. Розширено уявлення про особливості клінічного перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки в дитячому та підлітковому віці, який у більшості випадків є безсимптомним, з відсутністю скарг, характерних саме для даної нозології. Доведено, що розвиток НАЖХП у дітей відбувається на фоні виражених порушень вуглеводного та ліпідного обмінів, як основних компонентів метаболічного синдрому (МС). Доведена роль прозапального цитокіну ФНП-а в якості важливого маркеру адипоцитарної дисфункції у дітей з абдомінальним типом ожиріння За результатами генетичного обстеження отримані дані, що наявність «мутантного)) алеля 12А)а гену РРАКу2 у дітей з ожирінням асоційована з меншим ризиком метаболічних порушень у вигляді інсулінорезистентності та дисліпідемії та нижчими показниками рівня прозапального цитокіну ФНП-а. На підставі комплексного аналізу клініко-параклінічних показників створений алгоритм, який зі ступенем надійності 95% дозволяє прогнозувати розвиток неалкогольної жирової хвороби печінки у дітей.Документ Діагностичне-прогностичне значення клініко-лабораторних показників у дітей з хронічним гепатитом В(Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, 2006) Несіна, Інна МиколаївнаНесіна І.М. „Діагностично-прогностичне значення клініко-лабораторних показників у дітей з хронічним гепатитом В". - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006. Дисертація присвячена удосконаленню методів діагностики хронічного гепатиту В, на підставі визначення факторів ризику розвитку захворювання, особливостей клінічного перебігу та змін функціонального стану печінки в залежності від фази інфекційного процесу, ступеню активності патологічного процесу та стадії захворювання, з подальшим патогенетичним обгрунтуванням лікувальних заходів шляхом вивчення показників інтерферонового статусу та корекції порушень за рахунок противірусного препарату з інтерфероногенними властивостями. Встановлено взаємозв'язок між клініко-лабораторними проявами, з одного боку, та показниками інтерферонового статусу, з іншого. В результаті проведеного математичного аналізу серед факторів, що впливають на перебіг ХГВ, були виділені найбільш інформативні щодо прогнозування розвитку фібротичних змін з урахуванням клініко-імунологічних показників. Визначено, що у дітей з хронічним гепатитом В спостерігається дисфункція імунної системи у вигляді цитокінового дисбалансу. Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування для лікування ХГВ противірусного препарату з інтерфероногенними властивостями.Документ Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей пубертатного віку, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді(Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології», 2008) Коленко, Ірина ОлексіївнаХоленко 1.0. «Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей препубертатного і пубертатного віку, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді». - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - Педіатрія. - ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології' АМН України, Київ, 2008. Дисертація присвячена проблемі удосконалення методів діагностики і профілактики остеопенічного синдрому дітей препубертатного та пубертатного віку, які проживають в ендемічних за фтором регіонах. На підставі результатів дослідження встановлено, що фізичний розвиток дітей пубертатного віку в умовах хронічної фтористої інтоксикації характеризується збільшенням чисельності дівчат (до 25%) з низьким фізичним розвитком за показниками маси тіла із порушенням становлення менструальної функції (42, і %), а також хлопців з низьким фізичним розвитком за показниками зросту (60%), що обумовлює їх дисгармонійний розвиток (до 43,3% - у дівчат і до 49,4% - у хлопців). За результатами денситометричного обстеження, 25,4% школярів має остеопенічний синдром 1-11 ступеня з кількісно-якісними змінами кісткової тканини та порушенням фізіологічних термінів формування піку кісткової маси. У підлітків зазначеного регіону, вміст фтору в крові перевищує допустимі концентрації у 1,5 рази з підвищенням рівня екскреції фторидів з сечею у 2,3 рази, що відбиває ступінь його накопичення в організмі і є діагностичним критерієм фтористої інтоксикації. Доведено ефективність проведення комплексної програми з курсами остеопротективних препаратів у дітей з ендемічних за фтором регіонів з метою профілактики остеопенічного синдрому.Документ Зміни нейрогуморального і мікроциркуляторного гомеостазу у дітей з пієлонефритом та обгрунтування застосування системної ензимометрії в їх комплексному лікуванні(Институт педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України, 2004) Шпехт, Тетяна ВікторівнаМікробно-запальні захворювання нирок та сечовивідних шляхів суттєво впливають на показники здоров'я дітей та займають одне з чільних місць в структурі соматичної патології дитячого віку, складаючи 47-68% нефрологічної патології. Показники поширеності патології отримані при масовому скринінгу, в 2-3 рази перевищують показники захворюваності за даними звертання у дитячі поліклініки. Досить часто під нагляд педіатра не попадають діти з торпідним, латентним перебігом захворювання, який значно перевищує розповсюдженість клінічно виражених форм, часто приводить до зниження парціальних функцій нирок і ранньої інвалідизації хворих молодого віку.