Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 1 (69)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12488

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 44

Терапевтичний випадок: короткострокова психологічна допомога при тривожному стані клієнта з вираженими психосоматичними скаргами
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Гільман, А. Ю.; Гильман, А. Ю.; Hilman, A. Yu.
У статті представлено опис терапевтичного випадку короткострокової психологічної допомоги при тривожному стані клієнта з вираженими психосоматичними скаргами. Описано психосоматичні прояви клієнта, його психічний статус, аналіз психодіагностичного обстеження, перебіг психотерапевтичної інтервенції клієнта, результати дослідження. Мета: описати і проаналізувати терапевтичний випадок короткострокової психологічної допомоги при тривожному стані клієнта з вираженими психосоматичними скаргами. Матеріали та методи: Госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS), шкалою депресії А.Бека, шкала для оцінки тривоги (HAM-A), опитувальник якості життя SF-36, Гісенський опитувальник психосоматичних скарг, анкета діагностики психосоматичних розладів за Чабаном О. та Хаустовою О., шкала самооцінки депресії та тривоги за О.Чабаном та О. Хаустовою, діагностика психосоматичних скарг за О.Чабаном та О. Хаустовою. Результати: За результатами психодіагностичного обстеження з’ясовано, що у клієнтки виражена тривога та легка форма депресії, низький (ближчий до середнього) ступінь вираженості тривожного розладу, знижені показники шкал життєздатності, психологічного та фізичного здоров’я та соціального функціонування; підвищений загальний показник інтенсивності суб’єктивних фізичних скарг з переважанням психосоматичних скарга на біль у різних частинах тіла, виснаження та серцеві скарги; визначено виражений середній ступінь прояву соматичних симптомів. Переважає значне погіршення психологічного компоненту здоров’я. Фізичний компонент здоров’я клієнтки є трохи вищим за середній. У клієнтки знижена життєва енергія. З клієнткою було проведено комплексне консультування та психотерапія. Висновки. Після проведення психотерапевтичної інтервенції, зокрема психосоматичного впливу, суттєво знизився рівень тривожності, що безумовно відобразилось на психоемоційному стані клієнтки та відсутності частих психосоматичних скарг.
Догляд за ротовою порожниною та вибір лікарських препаратів при захворюваннях пародонту у дітей з цукровим діабетом І типу
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Кузь, Ірина Олексіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Кузь, Ирина Алексеевна; Шешукова, Ольга Викторовна; Kuz, I. O.; Sheshukova, O. V.
Анатомо-фізіологічні особливості організму, що росте, вимагають специфічного підходу до профілактики та лікування захворювань пародонту. Недостатньо уваги приділяється підвищенню стоматологічного здоров'я дітей, які страждають на цукровий діабет, а також лікувально-профілактичним заходам, спрямованим на збереження зубів і профілактику загострень запального процесу в тканинах пародонту. Результати клінічних досліджень свідчать про високу поширеність стоматологічних захворювань у хворих на цукровий діабет І типу, бракує достовірних результатів таких показників залежних від віку та тривалості цієї ендокринної патології, діабетичних ускладнень, гіпоглікемічної терапії з урахуванням метаболічного контролю. Діагностика захворювань пародонту ускладнюється особливостями психологічного сприйняття дитини, викликаними вікової специфікою і впливом загальних проявів запальних захворювань. У дітей молодшого шкільного віку часто спостерігається підвищена рухова активність, гіперергічна реакція навіть на незначні негативні відчуття, проблематичність адекватної поведінки в незнайомій обстановці і вірної оцінки того, що відбувається, перебування в стані стресу через наявність безліч фобій, пов'язаних з лікарями і медичними маніпуляціями, комунікативні труднощі, викликані перебуванням в центрі уваги, знайомством з новими людьми, спілкуванням з дорослими. Навчання дітей повинно обов'язково супроводжуватися навчанням батьків, так як в обмежений час прийому у лікаря немає можливості повною мірою проконтролювати і закріпити отримані дитиною знання і вміння, і цей обов'язок лягає на плечі батьків. При цьому слід приділити час питань навичок, мотивації і значення для подальшого формування зубощелепної системи, так як в абсолютній більшості випадків батьки не володіють необхідним рівнем знань з цих питань. Крім навчання і мотивації належить контролювати рівень знань, кратність і якість чищення зубів. У дітей молодшого віку необхідно доочищати жувальну групу зубів, в зв'язку з низьким рівнем розвитку мануальних навичок.
Ретроспективний аналіз ефективності застосування мінерал триоксид агрегату та кальційвмісних середників з метою проведення процедури апексифікації
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Білищук, Л. М.; Мельник, В. С.; Горзов, Л. Ф.; Ратушний, Р. І.; Bilyshchuk, L. M.; Melnyk, V. S.; Horzov, L. F.; Ratushniy, R. I.
Вступ. Алгоритм вибору методу лікування постійних зубів з неповністю сформованим коренем, описаний у дослідженні Shabahang S. (2013), передбачає проведення процедури апексифікації у випадках незворотного пульпіту та некрозу пульпи, та вітальної терапії у випадках діагностики зворотних патологічних явищ у структурі пульпарного комплексу. Мета дослідження. Провести ретроспективний аналіз ефективності застосування мінерал триоксид агрегату та кальцієвмісних середників з метою проведення процедури апексифікації за даними попередньо проведених досліджень. Матеріали та методи дослідження. З метою реалізації поставленої мети дослідження був проведений пошук релевантних публікацій з використання пошукової системи Google Scholar (https://scholar.google.com.ua/), баз даних Pubmed (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/) та ScienceDirect (https://www.sciencedirect.com/). Результати дослідження. Доступні на сьогодні дані різного рівня доказовості не підтверджують факту вищої клінічної ефективності застосування мінерал триоксид агрегату у порівнянні з кальцій-гідроксидом з мето проведення процедури апексифікації у випадках ендодонтичного лікування зубів із незавершеним формування кореня. Однак вагома перевага застосування мінерал триоксид агрегату полягає у можливості одноетапного формування кореневої пробки з подальшою постійною обтурацією кореневого каналу після повного затвердіння мінерал триоксид агрегату. Висновок. Проаналізовані дослідження характеризувалися варіативністю дизайнів та використанням різних підходів до оцінки сформованості апікальної частини зуба, крім того, у більшості публікацій не проводилося оцінки вихідного рівня сформованості кореня, який потенційно може впливати на успішність маніпуляції. Нижчий рівень успішності кальцієвмісних середників з метою апексифікації, що був зареєстрований у низці досліджень, аргументований пролонгованістю лікування, в ході якого відмічається тенденція до пропущення пацієнтами контрольних оглядів та їх вибування із сформованої досліджуваної вибірки протягом відповідного періоду моніторингу. Для формулювання відповідних клінічних рекомендацій необхідно забезпечити підхід до оцінки вихідної ситуації та результатів проведеного лікування референтно до уніфікованої системи критеріїв, відносно котрих буде проводитися інтерпретація усіх показників якості досягнутої апексифікації.
Державно - приватне партнерство у сфері розвитку університетських клінік
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Чопчик, В. Д.; Chopchik, V. D.
У статті систематизовані основні недоліки у роботі університетських клінік - слабке матеріально-технічне оснащення, відсутність сучасних лікувально-діагностичних технологій, гідної оплати праці медичного персоналу та наукових кадрів, недостатня практична підготовка студентів, що обумовлює потребу у пошуку більш ефективних форм організації діяльності університетських клінік, у т .ч. на принципах державно-приватного партнерства. Показано, що можливим шляхом розвитку університетських клінік є реалізація державно-приватного партнерства, яке здатне забезпечити цілий ряд переваг, порівняно із державним управлінням: надходження приватних інвестицій, розвиток інноваційних напрямків, забезпечення економічної стійкості університетських клінік, приплив висококваліфікованих кадрів, надання достойної зарплати співробітникам, надання якісної медичної допомоги пацієнтам, забезпечення прибутковості для власників, можливостей для розвитку університетських клінік. У статті обґрунтовані методичні підходи до формування моделі університетських клінік на принципах державно-приватного партнерства. У методичних підходах виділені ключові етапи формування моделі університетських клінік на принципах державно-приватного партнерства та її управління, що дозволяє відстежувати реалізацію стратегії розвитку університетських клінік і коригувати її у відповідності до умов зовнішнього середовища. Методологічні підходи представлені у статті як сукупність методів дослідження можливостей і перспектив розвитку союзу держави і приватного бізнесу для вирішення складного практичного завдання - організації сучасної університетської стоматологічної клініки на принципах державно-приватного партнерства. Методологія формування моделі університетської клініки на принципах державно-приватного партнерства, із використанням переваг союзу держави і приватного бізнесу, є найважливішою умовою організації моделі та служить базисом для формування сучасної університетських клінік та створення юридично самостійної стоматологічної бази університету з ефективною технологією виробничого процесу, системою управління і підготовки кадрів.
Синьогнійна інфекція – сучасні підходи до ведення найбільш значимих клінічних форм патології
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Пода, Ольга Анатоліївна; Poda, O. A.; Пода, Ольга Анатольевна
На сучасному етапі антимікробна терапія вентилятор-асоційованої пневмонії і бактеріємії, викликаних Pseudomonas aeruginosa є актуальною проблемою в зв'язку з високим розповсюдженням полірезистентних штамів збудника та їх особливістю активно формувати стійкість до нових антибактеріальних препаратів. Мета. Описати основні сучасні підходи до терапії вентилятор-асоційованої пневмонії і бактеріємії, збудником яких є синьогнійна паличка. Матеріали та методи. Проведено аналіз та узагальнення результатів наукових досліджень, висвітлених у фундаментальних медичних виданнях, що стосуються питань терапії вентилятор-асоційованої пневмонії і бактеріємії, викликаної синьогнійної інфекцією. Результати. Основні моменти в сучасному підході до ефективної терапії вентилятор-асоційованої пневмонії та бактеріємій, викликаних синьогнійною інфекцією, включають правильний емпіричний вибір стартового антибактеріального агента відповідно до локальної епідеміології лікувального закладу, своєчасний початок лікування, що проводиться, можливе поєднання лікарських препаратів з тенденцією до деескалаціі до монотерапії. Важливим є також вибір оптимального лікарського засобу з урахуванням його фармакологічних параметрів та чітке визначення оптимальної терапевтичної дози препарату. На сьогоднішній день рекомендовано комбіновану терапію псевдомонадної вентилятор-асоційованої пневмонії та бактеріємії з застосуванням сучасних антисиньогнійних пеніцилінів або цефалоспоринів або карбапенемів плюс антисиньогнійні фторхінолони або аміноглікозиди або колістін з фосфоміцином. Висновки. Незважаючи на розробку сучасних підходів до антимікробної терапії інфекцій, викликаних Pseudomonas aeruginosa, дане питання все ще залишається дискутабельним і вимагає подальшого вивчення.
Вивчення внутрішньої медицини студентами стоматологічного факультету з використанням інтерактивних методів навчання
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Лучко, О. Р.; Luchko, O. R.
В статті відображено актуальність використання інтерактивних методів навчання студентів у вищій медичній школі, які побудовані на взаємодії всіх учасників навчального процесу та моделюють шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах відповідного предмету та теми. Наведено особливості інноваційних методів навчання, їхні види та характеристику кожного зокрема. Проведено аналіз методики малих груп, «мозкового шторму», дискусії, кейс-методу, ділової гри, методу дебрифінгу. Різноманітність методів навчання, вимоги до їх вибору змушують викладача вищої медичної школи раціонально добирати методи навчання до кожної теми, створювати власну методику викладання навчальних предметів, які у сукупності сприяють розв’язанню поставлених завдань для оптимальної діагностики та лікування. Описано впровадження певних методів інтеактивного навчання в педагогічний процес на кафедрі внутрішньої медицини стоматологічного факультету ім. професора М.М. Бережницького Івано-Франківського національного медичного університету. Для студентів 3 курсу стоматологічного факультету часто використовуються методи малих груп та «мозкового штурму», які дають можливість навчальному процесу максимально імплементувати теоретичні знання. Для удосконалення практичної діяльності студентів 4 курсу перевага надається навчальній дискусії, яка переходить в наукову. Для розгляду та аналізу кожного окремого клінічного випадку в процесі навчання використовується кейс - метод в різних своїх конструкціях та ділова гра. Методика дебрифінгу використовується для відпрацювання практичних навиків, які передбачені типовою робочою програмою. Застосування інтерактивних форм навчання є необхідною умовою забезпечення ефективності педагогічного процесу з дисципліни «Внутрішня медицина». Така тактика навчання забезпечує формування професійного мислення студентів, сприяє їх професійно-особистому розвитку, стимулюванню навчально-пізнавальної активності, оволодінню навичками всебічного аналізу ситуацій та оперативному прийняттю рішення.
Особливості викладання медичної і біологічної фізики україномовним іноземним студентам
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Іванченко, О. З.; Мельнікова, О. З.; Сергєєва, Л. Н.; Прокопченко, О. Є.; Ivanchenko, O. Z.; Melnikova, O. Z.; Sergeeva, L. N.; Prokopchenko, O. E.
В статті розглядаються особливості викладання медичної і біологічної фізики україномовним іноземним студентам, яке потребує застосування найбільш досконалого системно-діяльнісного підходу в умовах реалізації загальноприйнятої методики побудови навчального процесу. Обґрунтовується необхідність врахування в його організації культурних, соціальних, психологічних і, насамперед, комунікаційно-лінгвістичних особливостей студентів-іноземців. Пропонується використання протягом кожного практичного заняття з медичної і біологічної фізики системи завдань різних за рівнем складності, починаючи від самих простих, які спрямовані на вивчення термінів і визначень основних понять навчальної дисципліни, і закінчуючи проблемними завданнями і розрахунковими задачами за темами курсу. Показано, що застосування вказаного підходу в поєднанні з чіткою організаційною структурою занять, в якій провідне значення має ретельна і зрозуміла учням мотивація до навчання, за попередніми даними, сприяло збільшенню показників абсолютної і якісної успішності україномовних студентів іноземців. Обговорюється необхідність вдосконалення навчально-методичних матеріалів, в тому числі системи завдань різного рівня складності і наочних засобів, а також потреба у розробці нових методик і адекватних показників оцінки ефективності запропонованого підходу до викладання медичної і біологічної фізики в групах україномовних іноземних студентів та виявлення найбільш інформативних характеристик успішності їх навчання.
Досвід використання інтерактивних методик та інноваційних технологій при викладанні гістології, цитології та ембріології в ІФНМУ
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Атаманчук, О. В.; Atamanchuk, O. V.
Інтеграція України у європейський науково-освітній простір вимагає впровадження сучасних світових стандартів в галузі освіти, та передбачає підготовку висококваліфікованих спеціалістів, які здатні інтегрувати теоретичні знання і практичні уміння у практичній діяльності, володіти новітніми технологіями. Надзвичайно актуальним у цих умовах виступає формування у майбутніх фахівців професійної компетентності, що сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності на міжнародному ринку послуг. Підготовка майбутнього лікаря була й залишається досить складним та відповідальним завданням. Для досягнення даної мети необхідно не тільки засвоєння знань, умінь і навичок, а й розвиток клінічного і аналітичного мислення. Метою публікації виступає аналіз та висвітлення досвіду впровадження інтерактивних методик та інноваційних технологій в освітньому процесі працівниками кафедри гістології, цитології та ембріології Івано-Франківського національного медичного університету. У процесі лекційних, аудиторних занять, а також самостійної позааудиторної та індивідуальної науково-дослідної роботи студентів професорсько-викладацький склад успішно використовує сучасні підходи міжособистісної взаємодії. Лекція-візуалізація, семінар-диспут, методика “мозкового штурму”, проведені із активним залученням інноваційних технологій, сприяють отриманню студентами глибоких професійних знань шляхом поглиблення мотивації до навчання, формуванню всебічного світогляду, вміння чітко висловлювати, відстоювати власну думку та аналізувати думки опонентів. З іншої сторони використання інтерактивних методів навчання дозволяє розкрити творчий потенціал викладача, освіжаючи його творчий кругозір спонукаючи до постійної роботи в напрямку ефективного використання методики і дидактики, удосконалення педагогічної майстерності. Систематичне використання інтерактивних технологій дозволяє налагодити найефективніший зворотній зв'язок між учасниками освітнього процесу, перевірити глибину сприйняття, усвідомлення, обробки ними інформації, та в кінцевому результаті сформувати у майбутніх лікарів необхідні фахові вміння для ефективного вирішення завдань в галузі охорони здоров’я.
Використання 29а мікроРНК для діагностики плеоморфних аденом слинних залоз
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Бродецький, І. С.; Маланчук, В. О.; Досенко, В. Є.; Brodetskyi, I. S.; Malanchuk, V. A.; Dosenko, V. E.
Вступ. Найбільш поширеною пухлиною слинних залоз залишається плеоморфна аденома – 60-90 % усіх доброякісних пухлин слинних залоз. Сучасним генетичним напрямом в діагностиці пухлин слинних залоз є вивчення ролі молекул мікроРНК. Найбільший інтерес серед них становить проапотоз на мікроРНК - 29a. Вона експресується у 84 % плеоморфних аденом слинних залоз. Мета дослідження. Визначення експресії 29а мікроРНК в тканинах плеоморфних аденом великих слинних залоз, прилеглій до пухлини тканині слинної залози, інтактній тканині слинної залози, що не мала зв’язку з пухлиною та венозній крові. Матеріали і методи. Матеріалом обстеження було 20 хворих з доброякісними пухлинами великих слинних залоз (плеоморфні аденоми). Експресію 29а-микроРНК оцінювали за допомогою зворотної транскрипції та кількісної ланцюгової реакції полімерази (qPCR) у режимі реального часу. Результати дослідження. Проведений аналіз рівня експресії 29а мікроРНК виявив, що серед 4-ох груп показників (тканина пухлини, прилегла до пухлини тканина слинної залози, інтактна тканина слинної залози, що не мала зв’язку з пухлиною та венозна кров) у хворих з плеоморфними аденомами великих слинних залоз найбільша експресія відмічалась у групі - прилегла до пухлини тканина слинної залози (111,93±56,97 проти 8,12±4,4). При проведенні кореляційного аналізу хворих з плеоморфними аденомами великих слинних залоз з різними фрагментами біопсійного матеріалу ми виявили, що рівень експресії 29а мікроРНК мав статистично-значущу різницю лише в одній групі (прилегла залоза - інтактна тканина слинної залози). Висновки. Достатньо високий рівень експресії 29а мікроРНК в тканинах пухлин плеоморфних аденом великих слинних залоз у порівнянні з нормою (інтактна тканина слинної залози) – в 10 разів може бути використаний як генетичний маркер для верифікації цього виду пухлин. Проведені дослідження біопсійного матеріалу від хворих з плеоморфними аденомами великих слинних залоз на генетичному рівні (за експресією 29а мікроРНК), ще раз підтверджують, необхідність не тільки енуклеації пухлини (часткової паротидектомії), але й проводити субтотальну резекцію з видаленням прилеглої до пухлини слинної залози.
In vitro антирадикальна активність безклітинних екстрактів bifidobacterium bifidum та lactobacillus reuteri
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Книш, О. В.; Нікітченко, Ю. В.; Knysh, O. V.; Nikitchenko, Yu. V.
Пробіотичні мікроорганізми здатні виявляти антиоксидантну активність. Більшість корисних ефектів пробіотиків зумовлені дією їх дериватів (структурних компонентів та метаболітів). Метою роботи було дослідити антирадикальну активність безклітинних екстрактів, що містять деривати бактерій пробіотичних штамів Bifidobacterium bifidum 1 та Lactobacillus reuteri DSM 17938, за здатністю поглинати гідроксильні радикали в модельній системі їх генерації. Безклітинні екстракти отримували з дезінтегратів та культур пробіотичних бактерій, що культивувалися у дезінтегратах власних клітин. Препаратом порівняння було обрано метабіотик HYLAK FORTE. Безклітинні екстракти L. reuteri за вмісту в інкубаційному середовищі 20% об. забезпечували поглинання гідроксильних радикалів на рівні 75 – 90 %, а екстракти B. bifidum – на рівні 50 – 60 %. Метабіотик такий же рівень поглинання гідроксильних радикалів забезпечував за нижчого у 1,5 – 2,5 рази вмісту у середовищі інкубації. Більш виражену антирадикальну активність виявили екстракти з дезінтегратів, ніж екстракти з культур пробіотиків. Для екстрактів і метабіотика визначено концентрації 50 % поглинання гідроксильних радикалів (ІК50) з розрахунку на масу сухого залишку. За цим показником найбільш ефективним виявився екстракт з дезінтеграту L. reuteri (ІК50 = 1,57 мг/мл). Решта досліджених дериват-вмісних продуктів розташувалися в порядку зменшення антирадикальної активності наступним чином: екстракт з дезінтеграту B. bifidum (ІК50 = 1,64 мг/мл) >екстракт з культури B. bifidum (ІК50 = 1,75 мг/мл) > екстракт з дезінтеграту L. reuteri (ІК50 = 1,86 мг/мл) > HYLAK FORTE (ІК50 = 11,03 мг/мл). Отже, всім дослідним екстрактам притаманна антирадикальна активність по відношенню до найбільш реакційно здатного гідроксильного радикалу. Отримані результати спонукають до подальшого вивчення антиоксидантних властивостей безклітинних екстрактів L. reuteri та B. bifidum з метою з’ясування механізмів їх біологічної активності та обґрунтування доцільності їх терапевтичного застосування.
Вплив суспензії нанодисперсного оксиду кремнію на продукцію оксиду азоту в сім’яниках щурів за умов хронічної нітратно-фторидної інтоксикації
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Соловйова, Наталія Веніамінівна; Акімов, Олег Євгенович; Костенко, Віталій Олександрович; Akimov, O. Ye.; Solovyova, N. V.; Kostenko, V. O.
В Полтавській області України можливе поєднане надлишкове надходження нітратів та фторидів до організму, оскільки води Бучакського водоносного горизонту містять багато іонів фтору, а та- кож тому, що Полтавська область є регіоном із розвинутим сільським господарством. Метою да- ної роботи є встановлення впливу суспензії нанодисперсного оксиду кремнію на зміни активностей компонентів циклу оксиду азоту, а саме загальну активність NOS, активність конститутивних форм NOS (cNOS), індуцибельної форми NOS (iNOS), нітрат-, нітритредуктаз та аргіназ, в сім’яниках щурів за умов хронічної поєднаної нітратно-фтродидної інтоксикації. Матеріали та ме тоди. Дослідження проведене на 15 статевозрілих щурах-самцях лінії «Вістар» вагою 200-253 г. Тварини були рандомізовано розподілені на 3 групи по 5 тварин. Перша група отримувала щоденно через шлунковий зонд фізіологічний розчин. Друга група (група хронічної поєднаної інтоксикації) отримувала нітрат та фторид натрію із розрахунку 500 мг/кг нітрату та 10 мг/кг фториду натрію. Третя група на фоні моделювання хронічної поєднаної інтоксикації додатково отримувала суспензію нанодисперсного оксиду кремнію із розрахунку 100 мг/кг діючої речовини. Результати. Хронічна поєднана інтоксикація збільшує загальну активність NOS на 65,9% відносно контрольної групи. Збільшення продукції NO від NOS є результатом збільшеної в 4 рази активності iNOS, оскільки активність cNOS в умовах хронічної поєднаної інтоксикації статистично значуще не змінюється. Продукція NO від нітритредуктаз збільшується на 66,7%, активність нітратредуктаз зростає на 77,8%. Вміст нітритів в гомогенаті сім’яників зростає в 2,17 разу. Гідролітичне розщеплення L- аргініну аргіназами сім’яників зростає в 2,88 разу. Введення суспензії нанодисперсного оксиду кремнію за умов моделювання хронічної поєднаної інтоксикації статистично значуще не змінює загальну активність NOS та активність cNOS відносно групи хронічної інтоксикації. Проте зменшує в 3,69 разу активність iNOS. Активність нітратредуктаз зменшується в 1,6 разу, у той час як активність нітритредуктаз зменшується на 45%. Активність аргіназ зменшується в 2,38 разу. Вміст нітритів в сім’яниках зменшується на 23,6%. Висновки. Хронічна поєднана нітратно-фторидна інтоксикація призводить до розвитку гіперпродукції оксиду азоту у сім’яниках щурів за рахунок активації індуцибельної ізоформи NO-синтази та нітритредуктаз. Застосування суспензії нанодисперсного оксиду кремнію в умовах хронічної поєднаної інтоксикації є ефективним методом корекції гіперпродукції оксиду азоту у сім’яниках щурів.
Прогноз перебігу розсіяного склерозу: результати проспективного дослідження
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Шульга, О. Д.; Shulga, O. D.
Актуальність. Перебіг розсіяного склерозу мінливий та непередбачуваний. Незважаючи на значні зусилля і дослідження протягом десятиліть, досі однією з основних проблем і питань як для неврологів, так і для хворих, залишається визначення прогнозу перебігу розсіяного склерозу, факторів та маркерів прогресії, що впливають на нього. Проспективні дослідження зможуть частково надати оцінку факторів, що визначають прогноз перебігу РС. Мета: оцінити фактори що впливають на перебіг розсіяного склерозу за даними 5-річного динамічного спостереження. Матеріали і методи. Було обстежено 175 хворих з розсіяним склерозом в динаміці протягом 5 річного періоду спостереження. Застосовували клінічні та параклінічні методи обстеження. Статистичний аналіз здійснено за допомогою програми Microsoft Excel for Windows та SPSS. В роботі використані стандартні описові статистики. Для аналізу категоріальних використано хі-квадрат Пірсона. Оцінка величини та спрямованості кореляційної залежності проводилась за допомогою коефіцієнту непараметричної кореляції Спірмена. В роботі використано однофакторний дисперсійний аналіз. Результати та їх обговорення. Було обстежено 175 хворих з розсіяним склерозом (123 жінки та 52 чоловіки) в динаміці протягом 5 річного періоду спостереження. Середній вік дебюту розсіяного склерозу у пацієнтів спостерігався у 28,46 ±9,13 років, вік на час встановлення діагнозу становив 31,77 ± 9,28 років. Середня тривалість захворювання становила 15,48 ± 7,69 років на початок спостереження. На момент оцінки пацієнтів в 2013 році показник неспроможності за шкалою Expanded Disability Status Scale становив 3,83 ± 1,68 бали та 4,21 ± 1,83 балів через 5 років. Ступінь функціональної неспроможності за шкалою на вихідному та заключному рівні був статистично значущим (p=0,02). Проведений однофакторний дисперсійний аналіз показав, що найбільшу значимість на ступінь різниці балу за шкалою Expanded Disability Status Scale має показник статі (p <0,007). Висновки. Найвпливовішим фактором, за даними нашого спостереження, на ступінь неспроможності пацієнта в майбутньому є стать. У чоловіків розсіяний склероз настає в молодшому віці, хвороба прогресує швидше, ступінь функціональної неспроможності є вищим порівняно з жінками.
Вегетативна реактивність та вегетативне забезпечення при різних варіантах гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у молодих пацієнтів з автоімунним запаленням
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Пасієшвілі, Т. М.; Pasiieshvili, T. M.; Пасиешвили, Т. М.
Мета роботи: визначення стану та ролі вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення шляхом психологічного тестування за допомогою опитувальника А.М. Вейна при різних варіантах гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що поєднана з автоімунним тиреоідитом. Матеріали та методи дослідження. В роботі прийняло участь 87 пацієнтів з сукупним перебігом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та автоімунним тиреоідитом та 45 осіб на ізольований перебіг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Обраний контингент належав до молоді, а саме, студентства. Одержані результати. Показано, що перебіг захворювань супроводжується нашаруванням клінічних проявів вегетативної дисфункції, в більшій мірі виражених при поєднаній патології. Також встановлено, що вегетативне забезпечення по ряду показників превалює у хворих з ерозивною формою гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Доведено, що майже в усіх випадках наявності ерозій (8 осіб – 72,7%) зберігалися окремі клінічні прояви вегетативного забезпечення, такі як загальна слабкість, підвищена втома, лабільність пульсу та артеріального тиску, серцебиття. В той же час при відсутності ерозивного ураження слизової оболонки «вегетативний хвіст» реєстрували тільки у третини (34,7%) досліджених. У цих же випадках має місце тривалий період збереження окремих проявів вегетативної дисфункції (до 3 місяців), що впливає на якість життя пацієнтів. Висновки. Приєднання автоімунного тиреоідиту до гастроезофагеальної рефлюксної хвороби сприяло збільшенню осіб зі змінами вегетативної реактивності. Вегетативне «забезпечення» сукупного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та автоімунного тиреоідиту стає більш виразним при наявності ерозивного процесу в слизовій оболонці, що також є одним із факторів його тривалого прояву.
Перебіг вагітності та її завершення у жінок групи високого ризику по виникненню прееклампсії
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Ващенко, Вікторія Леонідівна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Ващенко, Виктория Леонидовна; Лихачов, Владимир Константинович; Тарановская, Елена Алексеевна; Vashchenko, V. L.; Likhachev, V. K.; Taranovska, O. O.
Прееклампсія складає значну частку в структурі материнськοї і перинатальнοї захвοрюванοсті та смертнοсті. Перинатальна смертність при тяжких фοрмах прееклампсії складає 18-30 ‰, а перинатальна захвοрюваність - 640-780‰. Мета дослідження: Вивчити клінічну ефективність раннього прогнозування виникнення прееклампсії та вторинної профілактики цієї патології. Матеріали і методи дослідження. Відбір в групу ризику по розвитку прееклампсії проводився за ознакою зниження кровоплину в спіральних артеріях матки в області плацентарної площадки в 18-20 (+6 днів) тижнів вагітності. Було обстежено 30 здорових вагітних та 91 вагітна групи ризику по виникненню прееклампсії, з яких 32 вагітні відмовились від удосконаленої вторинної профілактики пре еклампсії, а 59 вагітних отримували запропоновану нами вторинну профілактику прееклампсії (вітамін D3, метформін та корвітин). Збирали загальний та репродуктивний анамнез, проводили об’єктивне клінічне та лабораторне обстеження. Аналізували перебіг даної вагітності, перебіг і результати пологів, їх ускладнення, стан плодів та новонароджених. Результати дослідження. Зниження кровоплину в спіральних артеріях матки, які розташовані в області плацентарної площадки, під час другого УЗД-скринінгу в 18-20(+6 днів) тижнів вагітності є інформативною прогностичною ознакою високого ризику виникнення прееклампсії. У вагітних, які погодились на проведення вторинної профілактики прееклампсії (вітамін Д3, метформін, корвітин), порівняно з групою жінок, що від та кої профілактики відмовились, менше виникали ускладнення вагітності (прееклампсія, затримка розвитку плода, дистрес плода та передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, передчасні пологи) та пологів (передчасне вилиття навколоплідних вод було в 2,6 рази рідше, слабкість пологової діяльності – в 1,8 рази, акушерські кровотечі – в 2,8 рази, асфіксія новонароджених виникла в 2,9 рази рідше, не народжувались глибоко недоношені діти з екстремально низькою вагою, а перинатальна смертність мала місце в 1,8 разів рідше).
Психологічні особливості дітей з синдромом подразненого кишечника
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Зубаренко, О. В.; Лузан, В. В.; Кравченко, Т. Ю.; Копійка, Г. К.; Мартюк, В. І.; Zubarenko, A. V.; Luzan, V. V.; Kravchenko, T. U.; Kopiyka, G. K.; Martyuk, V. I.
Функціональні шлунково-кишкові розлади розглядають як клінічний варіант взаємодії психосоціальних чинників і фізіології шлунково-кишкового тракту через вісь «мозок - кишечник». Мета дослідження стало вивчення психологічних особливостей у дітей з синдромом подразненого кишечнику. Були обстежені 68 дітей у віці від 14 до 18 років з синдромом подразненого кишечника. Для визначення типу акцентуації характеру використовувався тест-опитувальник Шмішека-Леонгарда (дитячий варіант). Для визначення психоемоційних порушень був використаний тест-опитувальник SCL-90-R (за методом Л.Дерогатіс). В результаті дослідження було визначено, що у більшості пацієнтів були присутні порушення психоемоційного статусу. У групі дітей з синдромом подразненого кишечникау, котрий протікав з закрепом, зустрічався частіше емотивний тип акцентуації характеру та соматизований та депресивний тип психологічних розладів. Хворі на синдром подразненого кишечника з діареєю мали циклоїдний та демонстративний типи акцентуації характеру та демонстрували тривожний тип згідно до опитувальника. Пацієнти зі змішаними ритмами дефекації демонстрували риси циклоїдного, емотивного та педантичного типу акцентуації характеру. Із психологічних розладів реєструвалися депресивний, тривожний, соматизований тип.
Оцінка антиоксидантних властивостей медгерму при гострому експериментальному гепатиті
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Тимчишин, О. Л.; Годован, В. В.; Кресюн, Н. В.; Tymchishin, O. L.; Godovan, V. V.; Kresyun, N. V.
Значну роль у патогенезі гепатитів має значне порушення окисно-відновлених процесів. Збалансованість між перекисним окисненням, з одного боку, і антиоксидантною системою, з іншого, є необхідною умовою для підтримання нормальної життєдіяльності клітини. Сучасний арсенал ефективних препаратів гепатозахисної дії не такий вже й великий, тому розробка нових гепатопротекторів залишається актуальною проблемою фармакології. Мета роботи - вивчення антиоксидантних властивостей Медгерму при гострому експериментальному гепатиті. Матеріал та методи дослідження. Досліди проводилися на щурах-самцях масою 180-220 г. Гострий токсичний гепатит у щурів викликали шляхом внутрішньочеревинного введення D-галактозаміну з розрахунку 400 мг/кг (ЛД50). Експериментальні тварини були розподілені на 4 групи: I група (n = 10) - інтактні тварини, яким протягом усього часу спостереження внутрішньочеревинно вводився 0,9% розчин натрію хлориду (контрольна група); II група (n = 40) - тварини, які отримували тільки D-галактозамін; III група (n = 40) - щури, яким внутрішньочеревинно вводили Медгерм дозою 0,4 мг/кг за 7 діб до введення і 7 діб після введення D-галактозаміну. IV група (n = 40) - щури, яким в такому ж режимі внутрішньочеревинно вводили препарат порівняння Ессенціале Н дозою 5 мг/кг. Дослідження показників перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи проводилися в 1, 3 і 7-у добу після введення гепатотоксину в сироватці крові і супернатанті гомогената тканини печінки. Стан процесів перекисного окислення ліпідів у тварин з галактозаміновим гепатитом оцінювали за вмістом у крові і тканини печінки кінцевих продуктів ліпідпероксидації, що реагують з 2-тіобарбітурової кислотою (ТБК-реактанти). Стан основних компонентів антиоксидантної системи оцінювали за рівнем глутатіону відновленого і за активністю каталази і супероксиддисмутази. Результати та їх обговорення. Встановлено, що Медгерм збільшував резистентність печінки до гепатотоксиканту про що свідчать зменшення рівня продуктів перекисного окислення ліпідів та зберігав вміст/активність ключових показників антиоксидантної системи на першу добу гепатиту. Крім того у щурів, які на тлі гострого токсичного гепатиту одержували профілактично-лікувальною схемою Медгерм протікання захворювання було більш легким ніж у тварин, які не одержували цей препарат. Висновки і перспективи подальших досліджень. Медгерм має гепатопротекторні властивості, в основі яких ймовірно лежить позитивний вплив на стан перекисного окислення ліпідів і основних компонентів антиоксидантної системи.
Изучение эндотелиопротективного действия комбинированного лекарственного средства в условиях алкогольной кардиомиопатии
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Супрун, Э. В.; Терещенко, М. С.; Suprun, E. V.; Tereshchenko, M. S.
В последнее время в связи распространением алкогольной кардиомиопатии среди трудоспособного населения промышленно развитых стран актуальной необходимостью является поиск новых лекарственных препаратов строго направленного действия, с учетом комплекса механизмов повреждающего действия этилового алкоголя на миокард. В этом отношении интерес представляет комбинированное средство L-аргинина c тиотриазолином (разработка НПО «Фарматрон»), а также Милдронат, Мексидол и Тиотриазолин. Целью настоящего исследования явилось изучение эндотелиопротективного действия комбинированного лекарственного препарата L-аргинина c тиотриазолином (4:1) (Аргитрил) в сравнении с классическими метаболитотропнми препаратами Милдронат, Мексидол, Тиотиразолин по влиянию на морфо-функциональные характеристики эндотелиоцитов и уровень ST2 в условиях моделирования алкогольной кардиомиопатии. Алкогольную кардиомиопатию вызывали внутрижелудочным введением с помощью металлического зонда 20% раствора этанола в дозе 8 г/кг в течение 90 суток. Все животные были разделены на 5 групп по 10 особей в каждой. Исследуемые препараты вводили в течение 30 суток внутрибрюшинно – предлагаемое средство (L-аргинин 100 мг/мл + тиотриазолин 25 мг/мл (4:1)) – 200 мг/кг (в пересчете на L-аргинин); Милдронат (Гриндекс, Латвия) – 250 мг/кг; Мексидол (ООО «НПК «Фармасофт», Россия) – 200 мг/кг, Тиотриазолин (ПАО «Галичфарм», Украина) – 50 мг/кг. Определяли следующие показатели: площадь ядра эндотелиоцитов (мкм2); плотность ядер эндотелиоцитов (как показатель количества ядер клеток на 1мм2 площади ткани миокарда) и относительную площадь эндотелиоцитов (%), белок ST2. В результате проведенных исследований было установлено, что на 30 сутки после 90-суточной алкоголизации у животных формируется алкогольная кардиомиопатия. Отмечено достоверное снижение у животных контрольной группы площади ядер эндотелиоцитов на 32,38%, плотности ядер эндотелиоцитов на 7% и относительной площади ядер эндотелиоцитов на 21,89%, повышение концентрации белка ST2 в 3,34 раза по сравнению с интактными животными, что отражает формирование эндотелиальной дисфункции. Экспериментально доказано, что по силе эндотелио- и кардиопротективного эффектов (влияние на показатели площади и плотности ядер эндотелиоцитов; концентрацию белка ST2) комбинированное средство L-аргинин/тиотриазолин достоверно превосходит референс-препараты Милдронат, Мексидол и Тиотриазолин.
Антиоксидантна забезпеченість та інструментальні методи обстеження хворих на хронічний бронхіт і хронічне обструктивне захворювання легень, працівників машинобудівної промисловості
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Селіхова, Людмила Григорівна; Коломієць, Ганна Олексіївна; Борзих, Оксана Анатоліївна; Лавренко, Анна Володимирівна; Авраменко, Яніна Миколаївна; Герасименко, Наталія Дмитрівна; Дігтяр, Наталія Іванівна; Бєлан, Оксана Василівна; Selikhova, L. G.; Kolomiyets, H. O.; Borzikh, О. A.; Lavrenko, A. B.; Avramenko, Ya. M.; Dihtiar, N. I.; Gerasymenko, N. D.; Byelan, O. V.
Вступ. В патогенезі запальних захворювань бронхолегеневої системи одним з ведучих ланцюгів є вільно радикальне окислення, яке здатне пошкоджувати легеневі структури. Активація та погли- блення процесів перекисного окиснення ліпідів, що відіграє не останню роль у прогресуванні пато- логії, призводить до токсичного впливу метаболітів на міокард, стінку бронхів та поглиблює іше- мічні зміни. Мета. Метою нашого дослідження було вивчення стану перекисне окислення ліпідів і антиоксидантна забезпеченість та їх вплив на зміни серцево- судинної системи, а саме електро- кардіографічні показники у хворих хронічним бронхітом та хронічне обструктивне захворювання легень працівників машинобудівної промисловості залежно від умов праці. Матеріали та методи обстеження. Нами було досліджено 66 хворих хронічним бронхітом робітників машинобудівної про- мисловості: 34 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну гру- пу хворих та 32 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 хворих які об- стежені: жінок 34 та 32 чоловіків та 64 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень 1 та 11 ст. робітників машинобудівної промисловості: 33 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну групу хворих та 31 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 які обстежені жінок 33 та 31 чоловіків. Всі обстежувані порівнюва- лись зі здоровою групою - 31 особа. Середній вік обстежуваних 48.0 ±2.5 років, середній стаж робо- ти 15.8± 3.2 років. Спостереження проводились на базі 1 міської клінічної лікарні м. Полтави. Ре- зультати дослідження. Основною патогенетичною особливістю хронічне обструктивне захворю- вання легень у цих хворих є більш виражена активність запального процесу в бронхолегеневому апараті, що виявлялося більш виразними змінами на різні органи та системи, а саме: шкідливі чин- ники виробництва негативно впливали на стан серцево-судинної системи хворих, що виявлялося при хронічним бронхітом наявністю порушень серцевого ритму у вигляді миготливої аритмії (15,8%), а при хронічне обструктивне захворювання легень – екстрасистолій (30,3%) і ознак пере- вантаження правих відділів серця (42,4%). Дія шкідливих чинників праці у хворих на хронічний брон- хіт призводила до більш виражених порушень стану ліпідного обміну і перекисного окислення ліпідів, що виявилося суттєвим зростанням в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів, малонового діаль- дегіду і церулоплазміну відповідно на 6.32±0.41%, 12,66±0.83% і 12,0% в порівнянні з пацієнтами, що працювали без шкідливих умов. Хворі на хронічний бронхіт, що працювали в різних умовах, не відріз- нялися між собою за активністю каталази та різнилися за вмістом церулоплазміну (у працюючих в шкідливих умовах його вміст був більше на 12,0%). При хронічне обструктивне захворювання ле- гень дія шкідливих виробничих чинників сприяла активації перекисне окислення ліпідів у вигляді суттєвого зростання в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів на 6,45±0.63%, рівнів спонтанного гемолізу еритроцитів – на 20,35±1,8% і малонового діальдегіду – на 10.11±0.47% в порівняні з пра- цюючими без шкідливих умов. Порушення антиоксидантної забезпеченості у цих хворих виявилися зниженням активності каталази на 20,74±1,39% та підвищенням вмісту церулоплазміну – на 14, 32±0,84% в порівняні з працюючими без шкідливих умов. цілому, як при хронічному бронхіті так, і при хронічному обструктивному захворюванні легень дія професійних шкідливих чинників сприяла додатковій активації процесів перекисне окислення ліпідів та зниженню антиоксидантної забезпе- ченості організму, більш виражених при хронічне обструктивне захворювання легень. Висновки. Отже, вплив професійних шкідливих чинників призводить до більш тяжкого клінічного перебігу хро- нічного бронхіту і хронічне обструктивне захворювання легень з більш вираженими порушеннями вільно-радикального окислення ліпідів, що негативно впливає на стан серцево-судинної системи.
Вивчення впливу 7-n-метилбензил-8-n-бромобензиліденгідразинотеофіліну на процеси вільнорадикального окислення при гострому пошкодженні нирок у щурів
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Матвійчук, О. П.; Єрьоменко, Р. Ф.; Матвійчук, А. В.; Таран, А. В.; Гладченко, О. М.; Matviiychuk, A. P.; Yeremenko, R. F.; Matviiychuk, A. V.; Taran, A. V.; Hladchenko, O. M.
Робота присвячена фармакологічному вивченню сполуки з умовною назвою бенофілін - нового 7,8- дизамiщеного похідного теофіліну. На підставі літературних даних та попередніх досліджень сполук даного класу зроблено висновок щодо перспективності та актуальності дослідження впливу бенофіліну на про-антиоксидантну систему організму в умовах модельної патології. В результатi дocлiдження антигiпoкcичнoї дії 7,8-дизамiщених теoфiлiну у щурів на мoделi нормобаричної гiпoкciї з гiперкапнiєю (в замкнутoму прocтoрi) вcтанoвленo, щo їх застосування збiльшує тривалicть життя щурiв в закритій камері, що свідчить про покращання метаболічних процесів у дихальному ланцюгу мітохондрій. Враховуючи результати скринінгових досліджень для подальшого вивчення було обрано сполуку-лідера – 7-п-метилбензил-8-п-брoмoбензилiденгiдразинoтеoфiлiн. Мета: оцінити ефективність бенофіліну для фармакологічної корекції вільнорадикальних процесів в умовах експериментального пошкодження нирок у щурів на підставі оцінки виразності пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту. Матеріали та методи: Матерiалами дocлiдження були cирoватка крoвi, гoмoгенат та тканини нирки щурів. Вивчення захисного впливу бенофіліну на функціональний стан нирок проводили на експериментальній моделі ГПН уведенням 50% водного розчину глiцерoлу (міоглобінова нефропатія) у щурів. Патогенез даної моделі описаний у методичних рекомендаціях C. Ю. Штригoля, В. М. Лicoвого, I. А. Зупанця та iн. «Методи експериментального моделювання ураження нирок для фармакологічних досліджень». Вмicт продуктів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою, визначали cпектрoфoтoметричнo за реакцiєю з тіобарбітуровою кислотою. Активнicть каталази визначали за метoдoм М.А. Кoрoлюк та cпiвавт. Активнicть відновленого глутатіону визначали cпектрoфoтoметричнo у реакцiї з реактивoм Елмана за методом Beutler E. D. et al. Активність гамма-глутамілтранспептидази в сироватці крові визначали фотометрично за допомогою набору реактивів фірми Філісіт. Статистичну обробку результатів виконано із використанням пакету програм STATISTICA 8.0 із розрахунком середнього значення, стандартної похибки середнього довірчого інтервалу (р≤0,05). Мiкрocкoпiчне вивчення мікропрепаратів прoвoдили під мiкрocкoпoм Granum. Мiкрoфoтoграфування зображень здійснювали цифровою вiдеoкамерoю Granum ДCМ 310. Фoтoзнiмки oбрoбляли на кoмп'ютерi Pentium 2,4 GHz за допомогою програми Toup View. Результати дослідження: В результаті дослідження встановлено здатність бенофіліну пригнічувати процеси вільнорадикального окислення та підвищувати антиоксидантний захист на моделі гострого пошкодження нирок у щурів, викликаного гліцеролом. Під впливом бенофіліну знижувалась виразність деструкції нефроцитів, покращувалась мiкрocкoпiчна картина нирoк у всіх щурiв. При цьoму у 62,5% щурів мoрфoлoгiчнo cтан нирoк був наближений до cтану інтактного кoнтрoлю, а у 37,5% тварин відмічали пoмiтне зниження диcтрoфiчних та диcциркулятoрних пoрушень, прoявiв запалення, виявлені ознаки регенерацiї нефрoцитiв. Висновки: Встановлено здатність бенофіліну пригнічувати процеси вільнорадикального окислення та підвищувати антиоксидантний захист. В ході дослідження встановлено, що бенофілін чинить відновлювальний вплив на морфологію тканин нирок.
Активність в крові ферментів антиоксидантного захисту як маркер нефропротекторної дії натрієвої солі полі-(2,5-дигідроксифенілен)-4-тіосульфокислоти
(Полтавський державний медичний університет, 2020) Єрмоленко, Т. І.; Шаповал, О. М.; Кривошапка, О. В.; Iermolenko, T. I.; Shapoval, O. M.; Krivoshapkа, A. V.
В статті наведено визначення активності в крові ферментів каталази та супероксиддисмутази як маркерів нефропротекторної дії препарату натрієвої солі полі-(2,5-дигідроксифенілен)-4- тіосульфокислоти в умовах етиленгликолевого й гліцеролового гострого пошкодження нирок та гентаміцинової нефропатії. В дослідженні використовували 96 білих статевозрілих безпородних не- лінійних щурів масою 180-200 г. Моделі патології нирок у щурів відтворювали згідно з методичними рекомендаціями МОЗ України. Визначення активності в крові супероксиддисмутази та каталази ви- значали спектрофотометрично стандартними методами. Встановлено, що в патогенезі етиленг- ликолевого й гліцеролового гострого пошкодження нирок та гентаміцинової нефропатії грає значну роль оксидативний стрес, про який свідчать достовірні зміни в системі антиоксидантного захисту – пригнічення активності ключових ферментів супероксиддисмутази та каталази. Встановлено, що в умовах гострого пошкодження дослідний препарат натрієва сіль полі-(2,5-дігідроксіфені-лен)-4- тіосульфокислоти краще за рослинний лікарський засіб хофітол з нефропротекторною дією та на рівні антигіпоксанта мексидола й антиоксиданта тіотриазоліна сприяв активації роботи фермен- тів антиоксидантного захисту супероксиддисмутази та каталази. Отже, супероксиддисмутаза та каталаза можуть слугувати маркерами нефропротекторної дії препарату натрієва сіль полі-(2,5- дігідроксіфені-лен)-4-тіосульфокислоти. Також, наведене вище свідчить, що натрієва сіль полі-(2,5- дігідроксіфені-лен)-4-тіосульфо кислоти проявляючи антигіпоксантні, антиоксидантні, цитопроте- кторні властивості є перспективним для лікування захворювань нирок.

Переглянути

Нові надходження