Наукові праці. Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Кейс-метод як інноваційна методика навчання у процесі професійної підготовки фахівців зі спеціальності «Медична психологія»(ВСП «Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету», Полтавський державний аграрний університет, 2024) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса ОлександрівнаДосвід впровадження та практичної реалізації методу кейсів у процесі професійної підготовки майбутнього лікаря, фахівця з медичної психології свідчить про зростання лікарської майстерності та фахової компетентності учасників інноваційних процесів, покращення якісних показників навчальних досягнень здобувачів. Суть кейс-методу полягає у пропозиції здобувачам освіти осмислити реальну професійну ситуацію, що може виникати під час роботи медичного психолога, опис якої водночас відображає не тільки якусь практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, які потрібно засвоїти для її вирішення.Документ Ускладнені кейс-ситуації як засіб активізації клінічної креативності здобувачів освіти при вивченні психіатрії(ВСП «Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету», Полтавський державний аграрний університет, 2024) Скрипніков, Андрій Миколайович; Рудь, Вадим ОлексійовичСеред сучасних інноваційних методик навчання у процесі професійної підготовки медичних фахівців вагоме місце посідає метод кейсів. Ця технологія є однією з найбільш ефективних та цікавих методик навчання на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології, оскільки кейс є описом конкретної реальної ситуації, підготовлений за певним форматом і призначений для навчання майбутніх лікарів аналізу різних видів інформації, її узагальнення, навичок формулювання проблеми та вироблення можливих варіантів її вирішення відповідно до встановлених критеріїв.Документ Перспективи застосування методу «рівний-рівному» у закладах вищої медичної освіти(2024-02-28) Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитро Іванович; Вородюхіна, Алла Кирилівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Bodnar, L. А.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Boiko, D. I.; Vorodyukhina, A. K.; Bodnar, V. А.Сучасне суспільство висуває нові вимоги до освіти, однією із яких є підготовка молодих людей, спроможних приймати критичні рішення, знаходити спосіб спілкування в новому оточенні, ефективно встановлювати нові стосунки у динамічному сьогоденні. Самостійність, творчість, активність, здатність адаптуватися до стрімких змін – ці риси особистості стають найважливішими на сучасному етапі, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання. Впровадження інтерактивних методів навчання, сприяє створенню додаткових можливостей для оновлення змісту та методів викладання, а також поширення знань. Одним з новітніх методів інтерактивної освіти є принцип «Рівний-Рівному», що базується на специфічній взаємодії, особливій передачі інформації, і є технологією соціолого-педагогічного впливу, методом формування особистості, здатної приймати рішення самостійно, нести відповідальність за себе, власне життя і поведінку. Метод «Рівний-Рівному», або взаємне навчання, визначається як процес, в який залучені «люди приблизно однакового віку, які мають таке ж соціальне становище або аналогічні здібності». Тобто студенти беруть на себе роль викладачів для своїх однолітків. Така техніка заохочує студентів до активної участі у процесі навчання, розвиває критичне мислення, сприяє ефективній взаємодії, розвиває внутрішню мотивацію до вивчення дисципліни, і, як наслідок, поліпшує результати навчання. Також встановлено, що метод «Рівний-Рівному» забезпечує для викладача-однолітка більшу самоефективність в розвитку клінічних та педагогічних навичок, дозволяє стати зразком для наслідування з мотивацією приносити користь іншим і удосконалюватися як майбутній лікар. В статті проаналізовано основні форми застосування методу «Рівний-Рівному» за кордоном і в Україні та визначено перспективи впровадження цього методу в освітній процес вищої медичної школи. Застосування методу «Рівний-Рівному» у закладах вищої медичної освіти показало багатообіцяючі результати щодо підвищення залученості студентів і результатів навчання. Цей метод позитивно впливає на академічну успішність студентів, впевненість і задоволення від процесу навчання, а також має потенціал для трансформації традиційних підходів до викладання з подальшим підвищенням якості медичної освіти. Доведено, що взаємне викладання у медичній освіті є доцільним та ефективним. Тому вищим медичним навчальним закладам слід розглянути питання про включення цього методу у свої освітні стратегії з метою покращення результатів навчання своїх студентів. Modern society has new requirements for education, excluding the training of young people who can make critical decisions, find a way to communicate in a new environment, and effectively establish new relationships in a dynamic world. Personality characteristics, including independence, creativity, activity, the ability to adapt to rapid changes, become the most important at the present stage, wherein the forma tion of such features requires new approaches to the learning pro - cess. The implementation of interactive teaching methods contrib - utes to the creation of additional opportunities for the renewal of content and teaching methods, as well as the expansion of knowl - edge. The Peer-to-Peer principle is one of the newest methods of interactive education. This approach is based on specific interaction and special transfer of information, and is a technology of sociolog - ical and pedagogical influence, a method of forming a personality who can make decisions independently, be responsible for himself/ herself, own life and behavior. The peer-to-peer method, or Peer-toPeer learning, is defined as a process that involves people of approximately the same age who have the same social status or similar abilities. That is, students take on the role of teachers for their peers. This technique encourages students to actively participate in the learning process, develops critical thinking, promotes effective interaction, develops intrinsic motivation to study the discipline, and, as a result, improves learning outcomes. It has also been estab - lished that the Peer-to-Peer method provides the peer teacher with greater self-efficacy in developing clinical and teaching skills, allow - ing them to become a role model with the motivation to benefit oth - ers and improve as a future doctor. In the article, the authors analyzed the main forms of Peer-to-Peer method abroad and in Ukraine, and also identified the prospects for the implementation of this method in the educational process of higher medical school. The use of the Peer-to-Peer method in higher medical education institutions has shown feasibil - ity and effectiveness. This method has a positive impact on students’ academic performance, confidence and satisfac - tion with the learning process, and has the potential to transform traditional teaching approaches with a conse - quent improvement in the quality of medical education. Therefore, tertiary medical schools should consider incor - porating this method into their educational strategies to improve student learning outcomesДокумент Синдром емоційного вигорання(ТОВ «Медичний журнал «Нейроньюс», 2024) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.У статті наведено та систематизовано сучасні погляди на синдром емоційного вигорання. Описано етіопатогенетичні аспекти, клінічні ознаки, діагностику й профілактика емоційного вигорання. Інформацію надано з урахуванням сучасних поглядів на проблематику. The article presents and systematizes modern views on the syndrome of emotional burnout. Etiopathogenetic aspects, clinical signs, diagnosis and prevention of emotional burnout are described. The information is provided taking into account modern views on the issue.Документ Sleep problems in combatants with posttraumatic stress disorder and its acceptance(Полтавський державний медичний університет, 2024) Boiko, D. I.; Бойко, Дмитро ІвановичПротягом десятиліть проблеми зі сном набувають все більшої поширеності серед військовослужбовців. Поряд з цим участь в активних бойових діях сприяє розвитку стрес-асоційованих психічних розладів, які можуть супроводжуватися порушеннями сну. Однак в медицині сну не було достеменно вивчено роль прийняття проблем зі сном. Поряд з цим на сьогодні не було вивчено рівень прийняття проблем зі сном у комбатантів, а також його відмінностей за умови наявності ПТСР. Нами проведено клінічне дослідження 45 комбатантів, яких було розподілено на 2 групи: група 1 (n=24) – комбатанти з ПТСР; група 2 (n=21) – комбатанти без ПТСР. У пацієнтів було зібрано скарги на порушення сну, проаналізовано якість сну за допомогою Пітсбургського опитувальника якості сну та визначено рівень прийняття згідно з опитувальником прийняття проблем зі сном. Встановлено переважання скарг на кошмари та труднощі із засинанням серед пацієнтів групи 1 (р<0,001 та р=0,027 відповідно). Нами встановлено, що серед учасників групи 1 погана якість сну зустрічалася статистично значуще частіше (р<0,001). Пацієнти групи 1 мали нижчий рівень залученості до активності (р=0,023) і знижений рівень прийняття проблем зі сном порівняно з групою 2 (р=0,017). Таким чином нами продемонстровано, що комбатанти мають значні проблеми зі сном та високу частоту поганої якості сну. Серед скарг на проблеми зі сном незалежно від ПТСР у комбатантів найчастіше відмічаються недостатньо відновлювальний сон та часті пробудження. При ПТСР у комбатантів спостерігається більша частота скарг на труднощі із засинанням та кошмари, а також нижчий рівень прийняття проблем зі сном, зокрема залученості до активності, що доцільно враховувати при розробці стратегії лікування та виборі психотерапевтичного підходу. For decades, sleep problems have become increasingly common among military personnel. Along with this, participation in active hostilities contributes to the development of stress-associated mental disorders, which sleep disturbances may accompany. However, sleep medicine has not thoroughly studied the role of acceptance of sleep problems. Along with this, the level of acceptance of sleep problems among combatants, as well as its differences in the presence of PTSD, has not been studied to date. We conducted a clinical study of 45 combatants, who were divided into two groups: group 1 (n=24) – combatants with PTSD; group 2 (n=21) – combatants without PTSD. Patients ‘ complaints about sleep disturbances were collected, sleep quality was analyzed using the Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire, and acceptance level was determined according to the Sleep Problems Acceptance Questionnaire. The predominance of complaints about nightmares and difficulty falling asleep among patients of group 1 was established (p<0.001 and p=0.027, respectively). We found that among the participants of group 1, poor sleep quality occurred statistically significantly more often (p<0.001). Group 1 patients had a lower level of activity involvement (p=0.023) and a reduced level of acceptance of sleep problems compared to group 2 (p=0.017). Thus, we demonstrated that combatants have significant sleep problems and a high frequency of poor sleep quality. Among the complaints of sleep problems independent of PTSD in combatants, insufficiently restorative sleep and frequent awakenings are most often noted. With PTSD, combatants have a higher frequency of complaints of difficulty falling asleep and nightmares, as well as a lower level of acceptance of sleep problems, in particular, involvement in activities, which should be taken into account when developing a treatment strategy and choosing a psychotherapeutic approach.Документ Clinical and dynamic characteristics of somatized mental disorders in children caused by acute stress during the war in Ukraine(Medicinska naklada, 2024) Kydon, P. V.; Tanianska, S. M.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Кидонь, Павло Володимирович; Танянська, Світлана Михайлівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса ОлександрівнаThe impact of war on children is immense and pervasive, with many consequences including immediate stress responses, increased risk of certain mental disorders, suffering due to forced separation from parents, and fear for personal and family safety. The aim of the work was to investigate the clinical and dynamic characteristics of somatized mental disorders in children caused by acute stress during the war in Ukraine. A comprehensive examination of 36 children was carried out. The average age of the examined was 6.31±2.4 years. All patients belonged to the group of internally displaced persons. At the time of mental trauma, all patients lived in cities (Kyiv, Kharkiv, Kherson) that were suffered from massive combined missile and drone attacks. The study applied clinical and psychopathological, psychometric and statistical methods of research. The main psychotraumatic factors that caused somatized mental disorders in children were factors that affected the first signal system. The main symptom in these patients was tic. The main concomitant mental disorders were anxiety-depressive. The results obtained on the CRIES-8 scale indicated the presence of potential post-traumatic stress disorder. The average score of the PSC-17 internalizing scale was above the cutoff level. Clinically, tic was diagnosed as a transient tic disorder. Tics were mostly simple, motor (р˃0.05), represented by eye blinking (р˃0.05). Analysis of YGTSS data by subscales showed that scores above the midpoint were observed for frequency and intensity. Enuresis was mostly non-monosymptomatic (p˃0.05) with hyperactive bladder, secondary with frequent symptoms. Therapeutic interventions had a significant effect in the examined patients, which corresponded to a low score on the CGI-I scale. The obtained results testify to the significant and determining influence of hostilities on the mental health of children in Ukraine. Вплив війни на дітей є величезним і всеохоплюючим, з багатьма наслідками, включаючи негайну реакцію на стрес, підвищений ризик певних психічних розладів, страждання через вимушену розлуку з батьками та страх за особисту та сімейну безпеку. Метою роботи було дослідити клініко-динамічні характеристики соматизованих психічних розладів у дітей, спричинених гострим стресом під час війни в Україні. Проведено комплексне обстеження 36 дітей. Середній вік обстежених становив 6,31±2,4 року. Усі пацієнти належали до групи внутрішньо переміщених осіб. На момент психічної травми всі пацієнти проживали в містах (Київ, Харків, Херсон), які постраждали від масованих комбінованих ракетно-безпілотних обстрілів. У дослідженні застосовувалися клініко-психопатологічні, психометричні та статистичні методи дослідження. Основними психотравмуючими факторами, що викликали соматизовані психічні розлади у дітей, були фактори, що впливають на першу сигнальну систему. Основним симптомом у цих пацієнтів був тик. Основними супутніми психічними розладами були тривожно-депресивні. Результати, отримані за шкалою CRIES-8, свідчать про наявність потенційного посттравматичного стресового розладу. Середній бал інтерналізаційної шкали PSC-17 був вище порогового рівня. Клінічно тик був діагностований як транзиторний тиковий розлад. Тики переважно прості, рухові (р˃0,05), представлені миготінням очей (р˃0,05). Аналіз даних YGTSS за субшкалами показав, що частота та інтенсивність спостерігалися вище середніх значень. Енурез був переважно безсимптомним (p˃0,05) з гіперактивністю сечового міхура, вторинним із частими симптомами. Терапевтичні заходи мали достовірний ефект у обстежених пацієнтів, що відповідало низькому балу за шкалою CGI-I. Отримані результати свідчать про значний і визначальний вплив бойових дій на психічне здоров'я дітей в Україні.Документ Individual psychological characteristics, psychosocial disadaption, anxiety, depression, stress-related disorders in patients with defects and deformations of the head and neck and their psychocorrection(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2024) Shynder, V. V.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Avetikov, D. S.; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Аветіков, Давид СоломоновичThe article presents an analysis of the effectiveness of a comprehensive psychocorrection system applied to patients undergoing reconstructive surgery for cranial and cervical defects and deformities, focusing on the resulting psychosocial maladaptation, clinical psychopathological changes, and parapsychological alterations. The study involved 118 patients with defects and deformities of the head and neck. To achieve the goals and objectives of this study, the following methods were used: information-analytical, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic, psychometric and statistical methods of mathematical processing of the results. Based on the results of our survey, both general personality traits and stereotypical response mechanisms, as well as certain differences between the examined patients, were identified. Using the data of a comprehensive examination, a program of psychotherapeutic correction was developed, taking into account the individual and group characteristics of patients. The main principles of building a system of psychotherapy for patients with defects and deformities of the head and neck, who undergo a course of reconstructive operations, should be the systemic influence and phasing of psychotherapeutic measures, complexity, the use of several methods of psychotherapy. Наведено аналіз ефективності застосування системи комплексної психокорекції психосоціальної дезадаптації, клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей пацієнтів з дефектами та деформаціями голови та шиї, які проходять курс реконструктивних операцій. В основу даного дослідження покладено індивідуально-психологічні особливості осіб з дефектами та деформаціями голови та шиї, дослідження їх психологічних особливостей, проявів дезадаптації та соціального функціонування. Діагностовано невротичні, пов'язані зі стресом розлади, особливості яких покладено основою розробленої системи психокорекції. Встановлено, що для пацієнтів з дефектами та деформаціями голови та шиї, які проходять курс реконструктивних операцій повинні бути системність впливу та етапність психотерапевтичних заходів, комплексність, використання кількох методик психотерапії, диференційований підбір методик залежно від клініко-психопатологічних та психоанамнестичних особливостей пацієнта, а також особливостей ушкодження, кількості оперативних втручань, особистісного реагування, а також максимальна індивідуалізація психотерапевтичного впливу.Документ Clinical, dynamic and pathopsychological features of pfropfschizophrenia in modern conditions(Полтавський державний медичний університет, 2024) Kydon, P. V.; Кидонь, Павло ВолодимировичПфропфшизофренія – це шизофренічний психоз, який виникає у пацієнта з розумовою відсталістю. Метою роботи було дослідити клінічні, динамічні та патопсихологічні особливості пфропфшизофренії в сучасних умовах. Було обстежено 39 пацієнтів. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, експериментально-психологічний (опитувальник для визначення внутрішньої картини хвороби), психометричний (тест Векслера для визначення рівню інтелектуального розвитку) та статистичний. Проведене дослідження виявило наступні особливості пфропфшизофренії. У більшості пацієнтів спадковість нервово-психічними захворюваннями не обтяжена. Причиною першої госпіталізації у психіатричний стаціонар переважно був інтелектуальний дефіцит. 77% пацієнтам під час першої госпіталізації був встановлений діагноз «Легка розумова відсталість» (F70). Шизофренічна симптоматика, яка в середньому з’являлася через 8,7 років, у 85% дебютувала галюцинаторними та маячними розладами. Діагноз «Пфропфшизофренія» (F20.8) також був підтверджений експериментально-психологічним дослідженням, під час якого у пацієнтів були виявлені одночасно органічний та ендогенний симптомокомплекси. У всіх пацієнтів інтелектуальний дефіцит відповідав легкій розумовій відсталості, яка належала до недиференційованих. Середній IQ за тестом Векслера – 62,8±5,3. Всім пацієнтам була діагностована параноїдна форма пфропфшизофренії. Провідним психотичним синдромом був галюцинаторно-параноїдний. Дефект особистості спостерігався у 77% випадків, переважно апатико-абулічниго типу. У більшості пацієнтів був наявний анозогностичний тип внутрішньої картини хвороби. 76% обстежених не зловживали алкоголем та не вживали наркотичні препарати. Відповідно до нашого дослідження пфропфшизофренія не належить до терапевтично резистентних станів. Pfropfschizophrenia is a schizophrenic psychosis that occurs in a patient with mental retardation. The study aimed to investigate the clinical, dynamic and pathopsychological features of pfropfschizophrenia in modern conditions. A total of 39 patients were examined. To achieve this goal, the following methods were used: clinical and anamnestic, clinical and psychopathological, experimental psychological (questionnaire to determine the internal picture of the disease), psychometric (Wechsler test to determine the level of intellectual development) and statistical. The study revealed the following features of pfropfschizophrenia. The majority of patients do not have a history of neuropsychiatric diseases. The reason for the first hospitalisation in a psychiatric hospital was mainly intellectual deficit. 77% of patients were diagnosed with mild mental retardation (F70) during their first hospitalisation. Schizophrenic symptoms, which appeared on average after 8.7 years, debuted in 85% of patients with hallucinatory and delusional disorders. The diagnosis of Pfropfschizophrenia (F20.8) was also confirmed by an experimental psychological study, which revealed both organic and endogenous symptom complexes in patients. In all patients, the intellectual deficit corresponded to mild mental retardation, which was classified as undifferentiated. The average IQ, according to the Wechsler test, was 62.8±5.3. All patients were diagnosed with a paranoid form of pfropfschizophrenia. The leading psychotic syndrome was hallucinatory-paranoid. A personality defect was observed in 77% of cases, mainly of the apathetic-abulic type. Most patients had an anosognostic type of internal picture of the disease. 76% of the subjects did not abuse alcohol or take drugs. According to our study, pfropfschizophrenia does not belong to the treatment-resistant conditions.Документ Вплив якості сну на сприйняття стресу та дезадаптацію внутрішньо переміщених осіб(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-23) Качала, Вероніка ВолодимирівнаМета – проаналізувати рівень сприйнятого стресу та дезадаптації внутрішньо переміщених осіб при поганій якості сну.Документ Якість сну та уникаюча поведінка в комбатантів з посттравматичним стресовим розладом(Полтавський державний медичний університет, 2024) Бойко, Дмитро Іванович; Мац, Оксана Василівна; Шкідченко, Олександр Ігорович; Boiko, D. I.; Mats, O. V.; Shkidchenko, O. I.Вступ. Посттравматичний стресовий розлад супроводжується низкою симптомів, що призводять до поведінкових змін пацієнта, зокрема поширеними явищами вважаються порушення сну та уникаюча поведінка. Незважаючи на докази про складний двосторонній зв'язок між емоціями та сном, лише кілька досліджень вивчали асоціації між порушеннями сну та уникаючою поведінкою в цьому контексті. Мета дослідження. Оцінити вираженість уникаючої поведінки та безсоння у комбатантів з посттравматичним стресовим розладом. Матеріали та методи дослідження. Нами проведено клінічне дослідження 45 комбатантів, яких було розподілено на 2 групи: група 1 (n=24) – комбатанти з ПТСР; група 2 (n=21) – комбатанти без ПТСР. Для аналізу якості сну було використано Пітсбургський опитувальник якості сну, а саме суб’єктивну якість сну, латентність сну, тривалість сну, ефективність сну, порушення сну, використання снодійних, добову дисфункцію. Уникаючу поведінку вимірювали за допомогою багатовимірного опитувальника уникнення досвіду. Результати досліджень. Нами встановлено, що у групі 1 була гірша суб’єктивна якість сну (р=0,002), більш тривала латентність сну (р<0,001), нижча ефективність сну (р=0,019) і більш виражені порушення сну (р<0,001). Не визначено статистично достовірних відмінностей між групами за тривалістю сну, вираженістю використання снодійних та добової дисфункції. Загальна вираженість порушення якості сну була вищою у групі 1 порівняно з групою 2 (р<0,001). Більш виражені прояви поведінкового уникнення (р=0,007) та стримування та заперечення (р<0,001) у групі 1 порівняно з групою 2. Поряд з цим у групі 1 була нижчою стійкість до стресу (р<0,001). Загальний рівень уникаючої поведінки в групі 1 був вищим порівняно з групою 2 (р<0,001). Поряд з цим встановлено численні зв’язки між характеристиками якості сну та проявами уникаючої поведінки. Висновки. Встановлено, що комбатанти з ПТСР мають більш виражені прояви поведінкового уникнення, стримування та заперечення, а також нижчий рівень стійкості до стресу. Поряд з цим при ПТСР у комбатантів спостерігається погіршення суб’єктивної якості сну, зниження його ефективності та збільшення вираженості його порушень. При цьому встановлено, що уникаюча поведінка у комбатантів має численні зв’язки з характеристиками якості сну, що може бути потенційним фактором для оптимізації психотерапевтичних втручань. Introduction. Post-traumatic stress disorder (PTSD) is often characterized by various symptoms that result in behavioral changes in patients, among which sleep disturbances and avoidant behavior are commonly observed. However, despite evidence indicating a complex bilateral relationship between emotions and sleep, only few studies have explored the associations between sleep disturbances and avoidant behavior in the context of PTSD. The aim of the study is to assess the severity of avoidant behaviour and insomnia in combatants with posttraumatic stress disorder. Materials and methods. We conducted a clinical study of 45 combatants who were divided into 2 groups: group 1 (n=24) included combatants with PTSD; group 2 (n=21) consisted of combatants without PTSD. The Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire was used to analyse sleep quality, namely subjective sleep quality, sleep latency, sleep duration, sleep efficiency, sleep disturbances, sleep medication use, and daily dysfunction. Avoidance behavior was measured using a multidimensional experience avoidance questionnaire. Results. We found that group 1 demonstrated worse subjective sleep quality (p=0.002), longer sleep latency (p<0.001), lower sleep efficiency (p=0.019) and more severe sleep disturbances (p<0.001). There were no statistically significant differences between the groups in terms of sleep duration, severity of sleeping pills use, and daily dysfunction. The overall severity of sleep quality disorders was higher in group 1 compared to group 2 (p<0.001). Avoidance behavior (p=0.007) and repression and denial (p<0.001) were more pronounced in group 1 compared to group 2. At the same time, group 1 had lower stress endurance (p<0.001). The overall level of experiental avoidance in group 1 was higher than in group 2 (p<0.001). Numerous associations between sleep quality characteristics and experiental avoidance were found as well. Conclusions. The study has revealed that combatants with PTSD have more pronounced manifestations of behavioural avoidance, repression and denial, as well as a lower level of stress endurance. At the same time, combatants with PTSD demonstrate a deterioration in the subjective quality of sleep, a decrease in its effectiveness and an increase in the severity of its disturbances. It has been found that avoidance behavior in combatants has numerous connections with the characteristics of sleep quality that may be suggested as a potential factor for improving psychotherapeutic interventions.Документ Визначення якості шоколаду за допомогою сенсорного та деяких фізико-хімічних показників(Полтавський університет економіки і торгівлі, 2024) Бородавка, Анна Олександрівна; Гонтар, Вікторія Олександрівна; Кутімов, Антон Ядгарович; Іващенко, Олена Дмитрівна; Копанцева, Лариса МиколаївнаШоколад – це висококалорійний продукт. Його виробляють з какао-бобів, додаючи цукор, а залежно від марки ще і деякі смакові речовини. За своїм складом шоколад – безперечно цінний харчовий продукт, з-за наявності в ньому багатьох поживних та біологічно активних речовин. До його складу входять речовини як неорганічної так і органічної природи. Крім того до складу шоколаду входять органічні кислоти – лимонна, оксалатна, яблучна. Найціннішою складовою поживною частиною шоколаду вважається какао-масло. За хімічною класифікацією воно належить до групи твердих жирів і, головним чином, знаходиться в ядрі какао-бобів. Крім перерахованих вище речовин склад шоколаду багатий також і на амінокислоти – лізин, триптофан, треонін, валін. Проте цінність шоколаду не обмежується вищеперерахованими речовинами. Значну роль відіграють і фізіологічно активні речовини, що стимулюють діяльність організму людини, а саме кофеїн, теобромін та деякі дубильні речовини.Документ Нозологічна структура надання стаціонарної психіатричної допомоги в Полтавській області у 2023 році(Полтавський державний медичний університет, 2024) Кидонь, Павло Володимирович; Kydon, P. V.Вступ. Проблема захисту ментального здоров’я та надання висококваліфікованої психіатричної допомоги стала надзвичайно актуальною після початку повномасштабної війни в Україні. Зараз наявна стратегія передачі надання психіатричної допомоги з спеціалізованих закладів на первинну ланку. Тому аналіз нозологічного розподілу звернень до психіатричного стаціонару під час воєнного стану є вкрай актуальною проблемою. Мета роботи. Дослідити нозологічну структуру госпіталізацій в Комунальне підприємство «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» у 2023 р. Результати та їх обговорення. Шизофренія залишається на першому місці серед основних діагнозів пацієнтів, яким надається стаціонарна психіатрична допомога. На другому місці знаходяться невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади. На третьому місці знаходяться органічні, включаючи симптоматичні, психічні розлади. Виявлено, що провідним основним діагнозом серед пацієнтів з органічними, включаючи симптоматичні, психічними розладами є судинна деменція. Серед речовин, які викликають розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, перше місце займає алкоголь. Параноїдна шизофренія є провідним діагнозом у пацієнтів шизофренією, шизотиповими станами та маячними розладами. Серед афективних розладів найбільш поширеним є рекурентний депресивний розлад. Порушення адаптації займають перше місце у структурі захворюваності на невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади. Серед поведінкових синдромів, пов’язаних з фізіологічними розладами та фізичними факторами найпоширенішою є неврогенна анорексія. Емоційно нестабільний розлад особистості найчастіше зустрічається серед пацієнтів з розладами зрілої особистості та поведінки у дорослих. Легкий ступінь розумової відсталості є поширенішим у порівнянні з іншими. Дитячий аутизм має найбільшу частку у структурі захворюваності на розлади, пов’язані з психологічним розвитком. Серед розладів поведінки та емоцій, які починаються здебільшого в дитячому та підлітковому віці, найчастіше зустрічаються змішані розлади поведінки та емоцій. Висновки. Отримані результати можуть бути використані при плануванні та прогнозуванні надання стаціонарної психіатричної допомоги пацієнтам під час війни. Introduction. The problem of protecting mental health and providing highly qualified psychiatric care became extremely urgent after the start of a full-scale war in Ukraine. Currently, there is a strategy for the transfer of psychiatric care from specialized institutions to primary care. Therefore, the analysis of the nosological distribution of referrals to a psychiatric hospital during martial law is an extremely urgent problem. The aim of the work. To investigate the nosological structure of hospitalizations in Communal Enterprise "Regional Institution of Mental Psychiatric Care of the Poltava Regional Council" in 2023. Results and their discussion. Schizophrenia remains the leading diagnosis among patients receiving inpatient psychiatric care. In second place are neurotic, stress-related and somatoform disorders. In third place are organic, including symptomatic, mental disorders. Vascular dementia was found to be the leading primary diagnosis among patients with organic, including symptomatic, mental disorders. Among the substances that cause mental and behavioral disorders due to the use of psychoactive substances, alcohol ranks first. Paranoid schizophrenia is the leading diagnosis in patients with schizophrenia, schizotypal states, and delusional disorders. Recurrent depressive disorder is the most common among affective disorders. Adjustment disorders occupy the first place in the structure of the incidence of neurotic, stress-related and somatoform disorders. Among the behavioral syndromes associated with physiological disturbances and physical factors, anorexia nervosa is the most common. Emotionally unstable personality disorder is most common among patients with disorders of adult personality and behaviour. Mild mental retardation is more common than others. Childhood autism has the largest share in the incidence structure of disorders of psychological development. Among behavioural and emotional disorders with onset usually occurring in childhood and adolescence, the most common are mixed disorders of conduct and emotions. Conclusions. The obtained results can be used in planning and forecasting the provision of inpatient psychiatric care to patients during the war.Документ Problems and Solutions in Modern Healthcare Systems: A Comprehensive Review(Interacción Y Perspectiva, 2024) Zhyvotovska, Liliia; Kozar, Yrii; Mirzebasov, Maksym; Bilohur, Vlada; Zozuliak, Vadym; Животовська, Лілія ВалентинівнаProblems and Solutions in Modern Healthcare Systems: A Comprehensive Review Public health care is one of the most important areas of state development, as it ensures the effective functioning of the state itself, its economic development, defense capability, and an adequate level of service and labor productivity. The purpose of the article is to outline a comprehensive analysis of the challenges faced by the three main healthcare systems - public, insurance and private - along with potential solutions to address these challenges. The author used general scientific methods of analysis, synthesis, generalization, abstraction, as well as systemic and functional methods of researching this problem. The unique challenges of each system are discussed, such as cost and accessibility, access to care, quality differences, and technological progress. In searching for solutions, the article emphasizes the importance of interdisciplinary collaboration, regulatory reforms, and innovative approaches to improve the efficiency, accessibility, and affordability of health care. By analyzing and understanding the strengths and limitations of each system, those interested in studying this area can gain comprehensive information on developing effective policies to improve health care delivery and promote the overall well-being of the population.Документ Індивідуальна супервізія, як психологічна підтримка та підхід до вдосконалення фахової майстерності молодого викладача у напрямку психічного здоров’я(Івано-Франківський національний медичний університет, 2023) Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам ІсроїловичНа нашу думку, саме для початківців у сфері психічного здоров’я рекомендовано проведення індивідуальної форми роботи, що забезпечить розкриття творчого та професійного потенціалу, гарантувати високий рівень конфіденційності.Документ The mediating role of poor sleep quality in the relationship between posttraumatic stress disorder and aggression in combatants(Полтавський державний медичний університет, 2024) Boiko, D. I.; Zhyvotovska, L. V.; Chopra, H.; Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна; Чопра, ХітешIntroduction. Stress-related mental disorders pose a significant risk to a patient's social, emotional, and physical well-being. One of the most vulnerable categories of the population to the development of stress-related mental disorders, including post-traumatic stress disorder, in wartime is military personnel who are constantly faced with events that threaten their lives and health. The most common complaints of combatants with PTSD include sleep disturbances and aggression. Therefore, we hypothesized that poor sleep quality may mediate the association between PTSD and aggression in combat veterans. Methods and materials. We conducted a clinical study of 45 combatants, who were divided into the following groups: group 1 (n=24) – combatants with PTSD, and group 2 (n=21) – combatants without stress-related mental disorders. We measured sleep quality by the Pittsburgh Sleep Quality Index and aggression by the Buss-Perry Aggression Questionnaire. Statistical analysis was performed using Jamovi Desktop. The mediation analysis was performed using the medmod 1.1.0 and advanced mediation models 1.0.5. Results. We found a strong statistically significant effect of PTSD on physical aggression (p<0.001). However, the mediating role of sleep was not found (p=0.264), as the effect of sleep disturbance on physical aggression was not confirmed (p=0.257), despite the strong effect of PTSD on sleep disturbance (p<0.001). It was found that the indirect effect of mediation through poor sleep quality accounted for 74.1% of the mediation of the relationship between PTSD and hostility. We established a partial mediation of the relationship between PTSD and aggressiveness by poor sleep quality. The direct effect accounts for 47.6% of the mediation, and the indirect effect through sleep disturbances accounts for 52.4%, which confirms the role of poor sleep quality as a mediator in this model. Concluions. Our findings emphasize that sleep disturbance is a significant symptom of PTSD that can affect other aspects of the disease in combatants. In this study, we demonstrate that poor sleep quality mediates hostility fully and general aggression partially in combatants with PTSD.Документ Coping with war stress in Ukrainian students(Springer, 2024-04-28) Kundii, Zhanna; Skrypnikov, Andrii; Isakov, Rustam; Kutsenko, Natalia; Zinchenko, Natalia; Vasylyeva, Ganna; Кундій, Жанна Петрівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Куценко, Наталія Петрівна; Зінченко, Наталія Олександрівна; Васильєва, Ганна ЮріївнаWar is one of the most severe stress factors that can lead to anxiety-depressive disorders, cognitive, behavioral, and emotional dysfunctions. 106 students of the I-III courses of the Poltava State Medical University participated in the study of the personal students` characteristics of overcoming military stress in the conditions of a full-scale war in Ukraine. Based on the research results a low level of stress resistance was found in 36.7±0.3% of students, and a marginal level – in 47.2±0.3%. Students with a low stress resistance level demonstrated a high degree of stress load against the background of the predominance of the formation of maladaptive strategies of coping behavior, therefore they belong to the risk group of the development of psychosomatic disorders and adaptation disorders, they need psychological support in order to optimize the psychological resources of the individual to successfully cope with the state of stress, minimizing its negative impact, forming sustainable methods of protective behavior and coping, which in turn will be a guarantee of preserving the health of future employees of the health care system. The ability to effectively cope with stressful situations, using resources of stress resistance, will help students not only to be socially-adapted individuals who make responsible decisions in professional activities and effectively interact with people, but also to maintain health by giving up destructive ways of coping with stress.Документ Матеріали світового кіномистецтва як засіб формування мотивації до навчання здобувачів освіти(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2024-03-28) Животовська, Лілія Валентинівна; Рудь, Вадим Олексійович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Zhyvotovska, L. V.; Rud, V. O.; Skrypnikov, A. M.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.Розглянуто можливості використання відеоматеріалів із художніх і документальних фільмів як засобу формування позитивної мотивації до навчання, що сприяє активному залученню здобувачів освіти до освітнього процесу і кращому засвоєнню матеріалу.Документ Challenges and Gaps in the Treatment of Advanced Sleep Phase Disorder: A Call for Further Research and Understanding(University of Niš, 2024) Boiko, D. I.; Mats, O. V.; Shkodina, A. D.; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Мац, Оксана Василівна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Скрипніков, Андрій МиколайовичPeople with circadian rhythm disturbances are at an elevated risk of mental disorders, and conversely, those with mental disorders are more susceptible to the circadian disruption. A steady circadian cycle of sleep and wakefulness that is phase-shifted relative to the prior local solar time may be characterized by a short endogenous circadian period. Advanced sleep-wake phase disorder (ASPD) is characterized by a substantial advancement of the sleep-wake cycle phase, followed with sleep-related symptoms. ASPD is a challenging sleep-wake disorder to manage, with current treatment options varying in efficacy and potential side effects. Further research is needed to identify effective treatment options and to elucidate the underlying mechanisms of ASPD. More research is needed to better understand the underlying mechanisms of ASPD and the molecular and metabolic changes associated with aging that may contribute to the development of the disorder.Документ Технологія багаторівневої прогностичної оцінки психосоціальної дезадаптації у жінок з депресивними розладами, як основа персоніфікації лікувально-реабілітаційних підходів в їх комплексному лікуванні(2019) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Isakov, R. I.Актуальність. Сумною ознакою сьогодення є тенденція перетворення депресивних розладів на маркер сучасного суспільства, розповсюдження якого неухильно зростає. Депресія утруднює задоволення базових потреб людини і негативно впливає на її повсякденну життєву активність, призводячи до значного зниження якості життя та формування психосоціальної дезадаптації (ПД), розвиток і прогресування якої відбувається під впливом дії соціальних чинників макро-, мезо- і мікросоціального рівнів. Зрозуміло, ці вплив цих чинників не є однаковим, й питання ідентифікації особливостей взаємовпливу дезадаптації в структурі депресії, і ПД макро-, мезо- та мікросоціального рівнів на теперішній час не знайшло свого остаточного вирішення, що унеможливлює розробку персоніфікованих підходів до лікування та реабілітації цих хворих. Мета. Метою була розробка технології багаторівневої прогностичної оцінки психосоціальної дезадаптації у жінок з депресивними розладами, спрямовану на раннє виявлення контингенту з потенційно високими рівнями дезадаптації, як основу персоніфікації лікувально-реабілітаційних підходів в їх комплексному лікуванні. Матеріали та методи. Для досягнення мети було обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною, 83 жінки з ендогенною і 75 пацієнток з органічною депресією. 48 жінок не мали ознак ПД, у інших 204 встановлені прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. Результати та висновки. В результаті дослідження було запропонована нова технологія у вигляді шкали для оціночного визначення ймовірного ступеню макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації на підставі аналізу показників вираженості розладів депресивного, тривожного і обсесивно-фобічного спектру – проста у використанні і придатна для застосування в практиці охорони здоров'я для проведення скринінгових досліджень з метою раннього виявлення контингенту з потенційно високими рівнями дезадаптації, що дозволить здійснювати відповідну персоніфікацію психокорекційних і реабілітаційних втручань в їх комплексному лікуванні.Документ Dynamics of psychopathological symptoms in the post-COVID-19 period(Полтавський державний медичний університет, 2024) Belov, O. O.; Pshuk, N. G.; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Белов, Олександр Олександрович; Пшук, Наталія Григорівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам ІсроїловичThe dynamics of post-COVID-19 psychopathological manifestations in 31 men and 33 women were studied. It was established that fatigue (75 %), anxiety (70 %), cognitive dysfunction (69 %) and low mood (63 %) dominate the structure. The dynamics of depressive and anxiety changes were more pronounced in the first 6 months (from 63 % to 34 % and from 70 % to 48 %), and fatigue, cognitive impairment and insomnia – after 12 months (from 63 % to 28 %, from 63 % to 23 % and from 33 % to 22 %). In the early period, clinically defined depressive disorders were found in 36 % of patients, in the late period – in 8 %. The prevalence of psychopathological symptoms other than irritability was non-significantly higher among women; they were also found to have higher levels of depression and anxiety. Two years after COVID-19, symptoms of fatigue, cognitive dysfunction, dyssomnia, depression, and anxiety were present in 22 %, 17 %, 16 %, 14 %, and 13 %, respectively. Depression and anxiety rates normalized 12 months after COVID-19, faster in men than in women.