Вісник проблем біології і медицини, Випуск 1 (155)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості мікробного компоненту пацієнтів з хронічними ранами(Полтавський державний медичний університет, 2020) Касрашвілі, Г. Г.; Ксьонз, Ігор Володимирович; Гюльмамедов, П. Ф.; Андрєєв, О. В.; Колеснік, Г. І.; Kasrashvili, G. G.; Ksonz, I. V.; Gulmamedov, P. F.; Andreev, O. V.; Kolesnik, H. I.Роль та значення мікроорганізмів у загоєнні ран обговорюються вже багато років. Ряд експертів вважають, що вирішальне значення для прогнозування загоєння ран і інфекції має рівень бактеріальної контамінації, інші, навпроти, віддають перевагу типам мікроорганізмів. Нами узагальнені результати мікробіологічного дослідження у 75 пацієнтів, віком від 21 до 92 років, з хронічними ранами різної етіології. Було виявлено достовірні розбіжності між мікробними компонентами хронічних ран в залежності від етіологічного фактору (p<0,05). Було встановлено, що грампозитивні мікроорганізми виявились найбільш сприйнятливішими до амікацину та ванкоміцину. Грамнегативні бактерії групи кишкової палички найбільш чутливі до фосфоміцину та цефоперазону. А грамнегативні бактерії до: амікацину (тоброміцину), а також цефоперазону. Найкращі результати лікування було отримано у ранах без бактеріального обсіменіння, а також при стафілококової контамінації ран. Не виявлено достовірної залежності результатів лікування від етіологічного фактору утворення рани (χ2 =1,68, p>0,05), це свідчить про те, що при комплексному лікуванні з адекватної антибактеріальної терапії всі рани загоювались приблизно однаково.Документ Особенности кровоснабжения предстательной железы человека (обзор литературы)(Полтавський державний медичний університет, 2020) Устенко, Роман Леонідович; Ustenko, R. L.е. В даній роботі було проведено огляд наукових джерел щодо кровопостачання простати залози людини. Виявлено, що наявна велика кількість даних щодо джерел кровопостачання простати, детально описані особливості топографії та архітектоніки екстраорганних джерел її кровопостачання. Наявні суперечливі дані відносно джерел утворення капсулярного артеріального сплетення залози, відсутні систематизовані дані про анастомози та їх точну локалізацію. Разом з тим, практично відсутні дані щодо ланок гемомікроциркуляторного русла та особливостях його просторової організації.Документ Кинетика развития митохондриома и динамика численности митохондрий в кардиомиоцитах комплекса (ЛЖ+МЖП) в раннем постнатальном онтогенезе крыс Wistar(Полтавський державний медичний університет, 2020) Загоруйко, Г. Е.; Марциновский, В. П.; Загоруйко, Ю. В.; Филатова, Валентина Лукинична; Шмулич, О. В.; Філатова, Валентина Луківна; Zahoruiko, G. E.; Martsinovsky, V. P.; Zahoruiko, Yu. V.; Filatova, V. L.; Shmulich, О. V.Постнатальний розвиток мітохондріома в КМЦ здійснюється шляхом реалізації біологічного закону «поділ ↔ злиття». В інтервалі часу (н/р – 15) діб визначається інтенсивний поділ МХ і збільшення чисельності цих органел в КМЦ. Частота поділу МХ в 1ят-КМЦ дорівнює 111 мх/діб; в 1яс-КМЦ – 173 мх/ діб, в 2я-КМЦ – 285 мх/діб. В інтервалі часу (30 – 45) діб частота поділу МХ в 2я-КМЦ дорівнює 267 мх/діб. В інтервалі часу (15 – 25) діб в 2я-КМЦ відбувається інтенсивне злиття МХ з частотою 420 мх/діб.Документ Поширеність хронічного катарального гінгівіту в дітей різного віку з гастродуоденітом(Полтавський державний медичний університет, 2020) Бауман, Софія Сергіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Bauman, S. S.; Sheshukova, O. V.У статті наведені дані різних авторів з України, Росії, Білорусі та Казахстану щодо захворювань тканин пародонту у дітей з гастродуоденальною патологією за останні десятиріччя. Проаналізована поширеність та інтенсивність хронічного катарального гінгівіту у дітей різного віку. Взаємозв’язок порожнини рота і травного тракту найбільш виражений, і навіть найменші зміни в роботі шлунково-кишкового тракту неодмінно позначаться на стані слизової оболонки порожнини рота і зубів дитини. На сьогоднішній день відомі дослідження, які доводять загальний характер системних патогенетичних механізмів при патології внутрішніх органів, асоційованих із захворюваннями тканин пародонту. Таким чином, аналізуючи численні дослідження по вищевикладеній проблемі можна стверджувати, що гастродуоденальна патологія безпосередньо впливає на захворювання органів порожнини рота, одне з ключових місць в яких становлять захворювання пародонту.Документ Штрихи до портрету, написані життям до ювілею професора Скрипнікової Таїси Петрівни(Полтавський державний медичний університет, 2020) Скрипников, Петро Миколайович; Силенко, Юрій Іванович; Хміль, Тетяна Андріївна; Гуржій, Олена Вікторівна; Хребор, Марина Вікторівна; Хавалкіна, Людмила Михайлівна16 березня 2020 року відбувся 80-річний ювілей професора кафедри післядипломної освіти лікарів-стоматологів, Заслуженого лікаря України, відмінника охорони здоров’я СРСР, відмінника навчання – Таїси Петрівни Скрипнікової.Документ Роль гінекологічних захворювань при затримці внутрішньоутробного росту плода(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03) Громова, Антоніна Макарівна; Бережна, Варвара Анатоліївна; Громова, Антонина Макаровна; Бережная, Варвара Анатольевна; Gromova, A. M.; Berezhna, V. A.Мета роботи - оцінити особливості гінекологічного анамнезу та стан новонароджених для визначення факторів ризику затримки внутрішньоутробного росту плода (ЗВУРП) у жінок. Результати. Серед виявлених гінекологічних захворювань жінок основної групи вірогідно частіше було діагностовано лейоміому матки – у 5 жінок (7,9%) та непліддя – у 6 жінок (9,5%). Бактеріальне інфікування сечо-статевої системи вірогідно частіше супроводжувало вагітність жінок з ЗВУРП. Серед новонароджених дітей визначено внутрішньоутробне зменшення вагово-ростових показників від 1500 до 2500 гр за шкалою Беллард (88,88%), а також наявні ускладнення з боку нервової, серцево-судинної та дихальної систем, а також вроджені вади розвитку плода. Висновки. Отримані нами дані показали, що затримка внутрішньоутробного росту плода може свідчити про складний взаємозв’язок патогенетичних змін, чинником яких можуть виступати гінекологічні захворювання разом з інфікуванням, які поєднуються і впливають на подальший розвиток дитини, сприяючи формуванню порушень їх стану з боку нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Ключові слова: гінекологічні захворювання, інфікування, затримка внутрішньоутробного росту плода.Документ Остеоартроз у поєднанні з метаболічним синдромом у загальнолікарській практиці(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03-11) Ждан, Вячеслав Миколайович; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Олійніченко, Ярина Олександрівна; Мартинюк, Дарина Ігорівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Шилкина, Людмила Николаевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Олийниченко, Ярина Александровна; Мартынюк, Дарья Игоревна; Zhdan, V. M.; Shylkina, L. M.; Babanina, M. Yu.; Oliinichenko, Ya.O.; Martyniuk, D. I.Остеоартроз ‒ одна з найбільш поширених інвалідизуючних хвороб сучасності. У пацієнтів це захворювання часто поєднується з патологією ендокринної системи. Особливістю остеоартрозу, який виникає на фоні метаболічного синдрому, є повільний і поступовий розвиток хвороби, що характеризується безсимптомним перебігом. Лише через певний проміжок часу в пацієнтів можуть виникати клінічні ознаки контрактур суглобів, лікування яких є досить складним. Генез уражень суглобів у поєднанні з ендокринними порушеннями може бути пов’язаний з такими факторами, як зміна загальної реактивності організму й порушення обміну речовин. У даній статті розглянуто основні причини й механізми виникнення остеоартрозу у поєднанні з метаболічним синдромом. З огляду на поширеність метаболічного синдрому та остеоартозу на сучасному етапі, ця проблема є досить актуальною в загальній лікарській практиці й потребує від сімейного лікаря достатнього рівня знань для постановки діагнозу в найкоротший термін, а також підбору в подальшому оптимальної тактики лікування.Документ Сучасні погляди на процеси реомоделювання структурних компонентів мозочка за умов дії комплексу хімічних речовин(Українська медична стоматологічна академія, 2020-01-24) Білаш, Сергій Михайлович; Проніна, Олена Миколаївна; Кононов, Богдан Сергійович; Билаш, Сергей Михайлович; Пронина, Елена Николаевна; Кононов, Богдан Сергеевич; Bilash, S. M.; Pronina, O. M.; Kononov, B. S.В даній роботі представлений огляд літератури з метою виявлення інформації про будову мозочка щурів та вплив на нього комплексу хімічних речовин. В даний час дуже поширене вживання продуктів в яких велика кількість харчових добавок, та на відміну від деяких країн Європи їхня концентрація більша в нашій країні. Також присутні речовини які під забороною в цих країнах. В деяких джерелах зазначено про вплив харчових добавок на різні органи та системи організму людини, але описаний лише вплив кожної по одинці. Доведено, що дорослі тварини і дорослі люди стійкі до великих доз глутамату натрію. Окремі групи людей особливо чутливі до глутамату натрію, вони повідомляють про такі симптоми, як пітливість, біль у животі та грудях, головні болі, нудота, тахікардія та слабкість, але механізм його дії ще не з’ясований. Разом з тим внесення глутамату натрію в раціон новонароджених мишей та щурів з часом викликає в них ожиріння і цукровий діабет. Тому глутамат натрію не рекомендується додавати до продуктів, призначених для дитячого харчування. Добавки понсо 4R та жовтий барвник «сонячний захід» заборонені в деяких країнах, тому що можливий несприятливий ефект на здоров’я людини. Вони можуть викликати різні алергічні реакції та сприяти розвитку патологічної симптоматики, а також інгібують утворення амілоїдних фібрил. Також британське урядове агентство по харчовим стандартам з’ясувало, що харчові добавки можуть визивати гіперактивність у дітей. Отже за наявності інформації про існування проблеми та відсутності достатньо обізнаності про вплив комплексу хімічних речовин на мозочок щурів та його будову, це дослідження являється актуальним.Документ Рання діагностика показників структурно-функціональних змін кісткової тканини щелеп у пацієнтів із пародонтитом(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Коробейніков, Леонід Сергійович; Коробейнікова, Юлія Леонідівна; Хавалкіна, Людмила Михайлівна; Коробейников, Леонид Сергеевич; Коробейникова, Юлия Леонидовна; Хавалкина, Людмила Михайловна; Korobeinikov, L. S.; Korobeinikova, Yu. L.; Khavalkina, L. M.У сучасній стоматології вивченню проблеми пародонтиту присвячені дослідження багатьох вітчизняних та іноземних учених. Важливим критерієм оцінки ступеня патологічних змін тканин пародонта є зміна ширини періодонтальної щілини та щільність кісткової тканини в ділянці апекса. Оцінкою показника щільності кісткової тканини та ширини періодонтальної щілини став рентгенологічний метод – конусно–променевої комп’ютерної томографії. Розподіл груп: до першої групи (1) увійшли пацієнти які мали пародонтит початкової форми в бічних відділах щелеп (71 особа), контрольна група (2) – 25 чол., що зверталися з метою профілактичного огляду і мали інтактні зубні ряди. При порівнянні результатів показників щільності кісткової тканини та ширини періодонтальної щілини у двох дослідних групах нами були отримані наступні результати: ширина періодонтальної щілини в першій групі дорівнювала – 1,28 мм, що значно більше ніж у групі контролю, де її ширина дорівнювала – 0,2 мм. Вивчаючи показник резорбції кісткової тканини ми виявили такі результати: у першій групі значення цього показника становило – 748 HU, в групі контролю даний показник склав – 664 HU.Документ Порівняльна характеристика деяких показників ліпідного обміну і функції ендотелію у хворих на компенсоване хронічне легеневе серце бронхо-легеневого ґенезу та в умовах його коморбідності з гіпертонічною хворобою(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Петров, Євген Євгенович; Бурмак, Юрій Григорович; Треумова, Світлана Іванівна; Іваницька, Тетяна Анатоліївна; Петров, Евгений Евгеньевич; Бурмак, Юрий Григорьевич; Треумова, Светлана Ивановна; Иваницкая, Татьяна Анатольевна; Petrov, Ye. Ye.; Burmak, Yu. G.; Treumova, S. I.; Ivanytska, T. A.Вивчались показники ліпідного обміну та функції ендотелію у хворих на компенсоване хронічне легеневе серце (ХЛС) бронхо-легеневого ґенезу та в умовах його коморбідності з гіпертонічною хворобою (ГХ). Встановлено, що найбільші зміни спостерігаються у хворих на коморбідну патологію. Характер та спрямованість змін ліпідного обміну і функції ендотелію у хворих на компенсоване ХЛС бронхо-легеневого ґенезу слід розглядати як маркери несприятливого розвитку судинного склерозу та підвищеного ризику судинних ускладнень.Документ Ехокардіографічні показники систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих похилого віку на хронічне легеневе серце бронхолегеневого ґенезу у поєднанні зішемічною хворобою серця(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Треумова, Світлана Іванівна; Трибрат, Тетяна Анатоліївна; Шуть, Світлана Володимирівна; Редчиць, Іван Васильович; Казаков, Юрій Михайлович; Треумова, Светлана Ивановна; Трибрат, Татьяна Анатольевна; Шуть, Светлана Владимировна; Редчиц, Иван Васильевич; Казаков, Юрий Михайлович; Treumova, S. I.; Trybrat, T. A.; Shut, S. V.; Redchytsʹ, I. V.; Kazakov, Yu. M.Вивчались ехокардіографічні показники систолічної і діастолічної функції лівого шлуночка у хворих похилого віку на хронічне легеневе серце (ХЛС) бронхо-легеневого ґенезу в умовах коморбідності з ішемічною хворобою серця (ІХС). Встановлена ехокардіографічна різниця між хворими на ХЛС і ХЛС з ІХС, яка свідчить про більш значні порушення лівого шлуночка у хворих на ХЛС з поєднаною патологією та синдром «взаємного обтяження», який призводить до більш тяжкого перебігу захворювання, що слід враховувати як в діагностиці, та особливо, в розробці лікування цієї поєднаної патології.Документ Порівняльна характеристика антимікробної дії фітопрепаратів(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Derevianko, T. V.; Ананьєва, Майя Миколаївна; Ананьева, Майя Николаевна; Ananiyeva, M. M.; Фаустова, Марія Олексіївна; Фаустова, Мария Алексеевна; Faustova, M. O.; Лобань, Галина Андріївна; Лобань, Галина Андреевна; Loban’, G. A.В статті представлені результати вивчення антибактеріальної та протигрибкової активності фітопрепаратів щодо музейних штамів мікроорганізмів S. aureus, E. coli, C. аlbicans. Визначення протимікробної активності діючих речовин фітопрепаратів здійснювали методом дифузії в агар. Встановлено, що серед вивчених рослинних лікарських засобів Сандрін володіє найбільш значним антимікробним впливом щодо музейних культур грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, дія якого зумовлена галотанінами, які мають властивість зв’язуватися з білками мікроорганізмів і призводять до зниження активності та інгібування ефлюксних насосів клітинної стінки. Відмічено, що Сангвірітрин також проявив значну антимікробну активність щодо S. aureus і C. аlbicans, хоча поступався ефектом Сандріну. Нами не виявлено протимікробної дії щодо S. aureus, C. albicans, E. сoli лікарського препарату Неонокс цикламен, оскільки дія його активних речовин, в більшій мірі, спрямована на подразнення нервових закінчень.Документ Особливості лікування пацієнта з парезом лицевого нерва після перенесеного інсульту (клінічний випадок)(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03) Мельник, Владислав Леонідович; Шевченко, Василь Кирилович; Костиренко, Олексій Петрович; Шевченко, Євген Васильович; Мельник, Ірина Василівна; Мельник, Владислав Леонидович; Шевченко, Василий Кириллович; Костыренко, Алексей Петрович; Шевченко, Евгений Васильевич; Мельник, Ирина Васильевна; Melnik, V. L.; Shevchenko, V. K.; Kostyrenko, O. P.; Shevchenko, Е. V.; Melnik, I. V.Медикаментозне лікування пацієнтки з парезом лицевого нерва після перенесеного інсульту, як правило, складне та малоефективне. Нами при лікуванні даної патології запропоновано використання елементів літотерапії (сердолікотерапія) та голкорефлексотерапії. Методика мала високу ефективність. В результаті лікування на стороні ураження була відновлена до норми функція мімічних м’язів обличчя, що виражалось в природній симетрії при посмішці, надуванні щік, примружуванні очей, повернена чутливість шкіри та досягнута довготривала (1 рік) ремісія захворювання.Документ Разработка метода прогнозирования риска возникновения и раннего выявления возрастной макулярной дегенерации сетчатки(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ризаев, Ж. А.; Янгиева, Н. Р.; Локес, Катерина Петрівна; Різаєв, Ж. А.; Янгієва, Н. Р.; Локес, Екатерина Петровна; Rizaev, J. A.; Yangieva, N. R.; Lokes, K. P.Возрастная макулярная дегенерация (ВМД) представляет собой серьезную медико-социальную проблему, так как встречается от 25 до 40% среди другой глазной патологии и является одной из наиболее частых причин слепоты и инвалидности по зрению в мире.Документ Якість життя жінок, хворих на депресивні розлади різного генезу та рівню психосоціальної дезадаптації(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.Для вивчення специфіки якості життя у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу й вираженості психосоціальної дезадаптації, для визначення, в подальшому, таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації даного контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідження були включені 94 особи з депресивним роз ладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реакція, обумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток з депресивним розладом органічної генези (органічні афективні розлади). Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В результаті дослідження встановлено, що вирішальну роль у погіршенні якості життя у жінок, хворих на депресивні розлади, відіграє наявність психосоціальної дезадаптації, а ґенез депресивного розладу, хоча й справляє вплив на якість життя, має порівняно з цим другорядний характер. В цілому найвищі показники якості життя притаманні хворим на психогенну депресією, а найнижчі – на органічну. Зазначені закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-діагностичних і реабілітаційних заходів при депресивних розладах, розробка якої складає перспективу даної роботи. Ці закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію.Документ Імуногістохімічний аналіз пейєрових бляшок тонкої кишки білих щурів у нормі(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Гринь, Володимир Григорович; Гринь, Владимир Григорьевич; Hryn, V. H.Ключовою структурою пейєрових бляшок, в якій здійснюється ініціація імунних реакцій, є покриваючий їх апікальні відділи, поляризований моношар різних за спеціалізацією типів ентероцитів, серед яких виділяються в основному абсорбційні, келихоподібні і так звані М-клітини. Метою дослідження було проведення імуногістохімічного аналізу і з’ясування зон переважної локалізації основних типів імунокомпетентних клітин пейєрових бляшок тонкої кишки білих щурів у нормі. Об’єкт і методи дослідження. В експерименті задіяні 30 білих щурів-самців репродуктивного віку. Для дослідження використані ділянки тонкої кишки, в яких знаходилися пейєрові бляшки. Імуногістохімічну оцінку клітинного складу і імунних клітинних реакцій в пейєрових бляшках, їх лімфоїдних вузликах і лімфоїдно- асоційованому епітелії виявляли за експресією Т- і В-клітинних кластерів диференціювання (CD3, CD79), маркера плазматичних клітин (CD38), маркера макрофагів (CD68(КР1)), маркера дендритних клітин (CD23), маркера епітеліальних клітин ПАН-цитокератину (Cytokeratin PAN AE1/AE3). Використовувалися первинні моноклональні антитіла (МКАТ) фірми Thermo scientific (Німеччина), Rady-to-Use. Результати підраховували за допомогою окулярної сітки Автанділова у 10 довільно вибраних полях зору при збільшенні х400. Комплекс морфологічних досліджень проводився на мікроскопі Primo Star (Carl Zeiss) з використанням програми AxioCam (ERc 5s). Результати роботи. У результаті імуногістохімічного аналізу пейєрових бляшок тонкої кишки інтактних тварин отримані узагальнені дані про кількісне співвідношення в них між основними популяціями імунокомпетентних клітин. Висновки. Основну масу імунокомпетентних клітин склали В-лімфоцити (близько 47%) і Т-лімфоцити (близько 35%), тоді як на долю плазмоцитів, макрофагів і дендритних клітин доводилося приблизно по 5% на кожні з них. Але при цьому не вдалося отримати не лише даних про кількість в лімфоїдно-асоційованому епітелії пейєрових бляшок М-клітин, але навіть виявилося безрезультатним прагнення до їх чіткішої елективної ідентифікації.Документ Особенности кровоснабжения предстательной железы человека (обзор литературы)(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Устенко, Роман Леонидович; Устенко, Роман Леонідович; Ustenko, R. L.В даній роботі було проведено огляд наукових джерел щодо кровопостачання простати залози людини. Виявлено, що наявна велика кількість даних щодо джерел кровопостачання простати, детально описані особливості топографії та архітектоніки екстраорганних джерел її кровопостачання. Наявні суперечливі дані відносно джерел утворення капсулярного артеріального сплетення залози, відсутні систематизовані дані про анастомози та їх точну локалізацію. Разом з тим, практично відсутні дані щодо ланок гемомікроциркуляторного русла та особливостях його просторової організації; В данной работе был проведен обзор научных источников о кровоснабжении простаты человека. Выявлено, что имеется большое количество данных относительно источников кровоснабжения простаты, подробно описаны особенности топографии и архитектоники экстраорганних источников ее кровоснабжения. Имеются противоречивые данные относительно источников образования капсулярного артериального сплетения железы, отсутствуют систематизированные данные об анастомозах и их точной локализации. Вместе с тем, практически отсутствуют данные о звеньях гемомикроциркуляторного русла и особенностях его пространственной организации; Fundamental and modern knowledge about the blood supply of the human’s prostate is very important not only theoretical but also for practical meaning, since this organ is the site of both open and minimally invasive surgical interventions. In addition, some morphological methods in modern modifications allow us to expand our knowledge about the blood supply of the internal organs, including the prostate. The scientific literature contains a description of the various options for blood supply to the prostate. According to them, the main sources of blood supply to the prostate are the inferior vesical arteries, the middle rectal and prostatic arteries. Additional sources of blood supply include: the internal pudendal, obturator, arteries of the vas deferens, middle rectal, superior rectal, superior vesical, middle vesical, arteries of the penis and lateral sacral arteries. The arterial approach to the gland is usually symmetrical. The places of introduction of the arteries, their further course and the direction of the branches are very volatile. In this case, from one to four trunks can approach to the gland, the branches of which follow from back to front or from top to bottom. Multiple anastomoses are observed between the primary and secondary sources of blood supply and their branches. They are usually arcuate. The most pronounced anastomoses between the branches of the inferior vesical and oburator arteries. More rarely they are detected between the inferior vesical artery and the dorsal artery of the penis. Small branches extend from the arcuate anastomoses, which penetrate into the thickness of the gland. The presence of arterial arcuate anastomoses with many branches at the junction of the bladder neck into the prostate and at the top of the gland is explained by the functional features of the muscle bundles of the prostate, which form the inner and outer sphincters of the bladder. The above arterial vessels widely anastomose in the thickness of the capsule of the prostate and form the capsular plexus, which is most pronounced on the lower-lateral surfaces of the prostate. The plexus gives rise to branches, among which many researchers distinguish capsular, radial and urethral arteries. Capsular arteries form the plexus, which is located under the capsule of the gland. Radial arteries run radially with respect to the urethra. Urethral arteries are vessels which located under the mucous membrane of the urethra. Radial vessels have a small caliber, their number is insignificant and they penetrate into the thickness of the prostate at a right angle. In the parenchyma of the gland, they give branches that are located in the stromal-muscular spaces and are called interglandular arteries. Branches of the interglandular arteries give off a lot of capillaries, which encircle the secretory complexes by a dense network, closely adjoining the epithelium of the glandular tubules. Also, a rather dense plexus of arteries is located around the prostatic part of the urethra, especially in the area of its crest. Thus, in the literature we have studied, there are many data and their interpretations regarding the sources of blood supply to the prostate, and the features of topography and architectonics of extraorgan (primary and secondary) sources of blood supply in the age aspect are described in sufficient detail. There are scattered data about the sources of formation of the capsular arterial plexus of the gland; there are no systematic data about the anastomoses and their exact localization. At the same time, there is practically no data about the links of the hemomicrocirculatory bed and the features of its spatial organization.