Авторефетати та дисертації. Кафедра внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування глутаргіну при алкогольній хворобі печінки(2004) Невойт, Ганна ВолодимирівнаНевойт Г.В. Клініко-патогенетнчне обґрунтування застосування глутаргіну при алкогольній хворобі печінки. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. - Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2004. В дисертації розглянуті питання підвищення ефективності лікування хворих на алкогольну хворобу печінки шляхом застосування глутаргіну та його комбінацій з традиційними гепатопротекторними засобами. Встановлено, що глутаргін в лікуванні хворих на алкогольну хворобу печінки виявляє виражений детоксикаційний і білковосинтетичний ефекти, позитивний вплив на обмін колагену, підвищує резистентність гепатоцитів і сприяє досягненню клініко- біохімічної ремісії захворювання. Результати застосування глутаргіну та його комбінацій з традиційними гепатопротекторними засобами на основі есенціальних фосфоліпідів і силімарину оцінювались у 157 хворих на алкогольну хворобу печінки на стадії хронічного гепатиту в порівняльному аспекті. Отримані дані обгрунтовують доцільність застосування глутаргіну в комплексній терапії алкогольної хвороби печінки.Документ Вікові особливості переносимості та ефективності бета-адреноблокаторів у хворих із застійною серцевою недостатності(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2005) Кітура, Оксана ЄвгенівнаВстановлено, що переносність β-АБ, швидкість досягнення цільових доз залежить від віку. Цільових доз метопрололу і бісопрололу частіше досягали пацієнти молодого віку, пацієнти похилого віку швидше досягають цільових доз бісопрололу. Імовірними предикторами досягнення цільової дози β-АБ є початковий рівень артеріального тиску, а також рівень норадреналіну в сироватці крові. Ефективність β-АБ залежала від величини досягнутої середньодобової дози препарату. Виявлено, що покращання асоційованої зі станом здоров’я якості життя та дистанції 6-хвилинної ходьби відбувається повільніше у хворих похилого віку. Наявність фібриляції передсердь не перешкоджає досягненню цільових доз метопрололу. Достовірної різниці динаміки клініко-функціональних показників залежно від фонового ритму не виявлено. Позитивні клінічні та гемодинамічні ефекти метопрололу і бісопрололу не залежать від етіології ХСН.