Вісник проблем біології і медицини, 2024, Випуск 3 (174)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Actual methods of experimental modeling of peritonitis: overview and perspectives(Полтавський державний медичний університет, 2024-08-19) Lyakhovskyi, V. I.; Shepitko, V. I.; Osipov, O. S.; Drabovskiy, V. S.; Suprunenko, S. M.; Bilash, S. M.; Yeroshenko, G. A.; Ляховський, Віталій Іванович; Шепітько, Володимир Іванович; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Драбовський, Віталій Сергійович; Осіпов, Олександр Сергійович; Супруненко, Сергій Миколайович; Білаш, Сергій МихайловичThe relevance of the review of actual peritonitis modeling methods is due to the need to generalize existing knowledge, identify the advantages and disadvantages of existing models, as well as identify promising directions for further research. The main problems of peritonitis treatment are its polyetiological and multifactorial nature. In this regard, the search for new approaches in the treatment of severe forms of peritonitis remains one of the most important and urgent tasks of current surgery, since the question arises of understanding the processes of the development of endogenous intoxication in peritonitis and is a key direction in the in-depth study of the effectiveness of methods of influence on the links of its pathogenesis. The aim of the study was to analyze and summarize the existing literature on experimental models of peritonitis. Object and research methods. This bibliographic analysis is based on foreign and internal articles, books, and monographs. For the purpose of this systematic review, the literature search was carried out in scientific and metric databases PubMed, Web of Science, and Google Scholar, the search period was carried out until 2024. Main part. According to sources of literary data, today there are many methods of experimental models of peritonitis, which can be divided into several groups according to the features of modeling inflammatory processes on the organs of the peritoneal cavity. The first group included experimental animals, into the peritoneal cavity of which foreign bodies of various origins and substances of different chemical composition were injected. The second group is experimental animals in which auto- or allobacterial cultures were injected into the peritoneal cavity. The third group is animals in which peritonitis was modeled by mechanical damage to the organs of the gastrointestinal tract with a violation of the integrity of their lumen and the contents entering the peritoneal cavity, and the fourth group, which is a combination of methods of experimental modeling of acute peritonitis in various combinations. Conclusions. This work presents review material on various options for modeling peritonitis in experimental conditions on various animals, which most closely corresponded to the real clinical picture of peritonitis in humans. Each of the described models has a number of features that can make it unique, both positively and negatively. Актуальність огляду сучасних методів моделювання перитонітів обумовлена необхідністю узагальнення наявних знань, виявлення переваг і недоліків існуючих моделей, а також визначення перспективних напрямків для подальших досліджень. Основні проблеми лікування перитоніту полягають у його поліетіологічності та багатофакторності. У зв’язку з цим пошук нових підходів у лікуванні тяжких форм перитоніту залишається одним з найбільш важливих та актуальних завдань сучасної хірургії, оскільки постає питання в розумінні процесів розвитку ендогенної інтоксикації при перитоніті і є ключовим напрямком у поглибленому вивченні ефективності методів пливу на ланки його патогенезу. Метою нашого дослідження було проаналізувати та узагальнити існуючі дані літератури про експериментальні моделі перитоніту. Об’єкт і методи дослідження. Цей бібліографічний аналіз ґрунтується на закордонних та вітчизняних статтях, книгах та монографіях. Для поставленої мети даного системного огляду, пошук літератури здійснювався у науково-метричних базах PubMed, Web of Science, Google Scholar, період пошуку проведений до 2024 року. Основна частина. Згідно джерел літературних даних на сьогодні існує безліч способів експериментальних моделей перитоніту, які згідно особливостей моделювання запальних процесів на органах очеревинної порожнини можна розділити на декілька груп. Перша група включала в себе експериментальних тварин, в очеревинну порожнину яким вводили сторонні тіла різноманітні за своїм походженням та речовини різні за хімічним складом. Друга група – це експериментальні тварини яким в очеревинну порожнину вводили ауто-, або ало- бактеріальні культури. Третя група – це тварини яким перитоніт моделювали шляхом механічного ушкодження органів шлунково-кишкового тракту з порушенням цілісності їх просвіту та потраплянням вмісту в очеревинну порожнину та четверта група, яка є комбінацією методів експериментального моделювання гострого перитоніту у різних поєднаннях. Висновки. У даній роботі представлений оглядовий матеріал про різні варіанти моделювання перитоніту в експериментальних умовах на різних тваринах, які найбільш відповідали реальній клінічній картині перитоніту у людини. Кожна з описаних моделей має ряд особливостей що може формувати її унікальність, як з позитивного, так і з негативного боків.Документ Comparative analysis of applying antihomotoxic drug and nano-based drug in the treatment of chronic generalized periodontitis of stages I-II(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Dubyna, V. O. ; Skrypnyko, P. M.; Дубина, Віталій Олексійович; Скрипников, Петро МиколайовичThe application of nanopreparations targeting key elements involved in the pathogenesis of disease offers a promising approach for developing effective treatment protocols for chronic generalized periodontitis. This study aims at comparing the efficacy of two treatment regimens for chronic generalized periodontitis of stages I-II severity. A total of 90 patients aged 25 – 60 years with chronic generalized periodontitis (stages I – II) were examined. The Green-Vermillion index, RMA, Russell’s periodontal index (PI), gingival bleeding index, Svrakov iodine number, and gingival pocket depth were measured before the treatment and in 3, 6, and 12 months following the treatment. In the first group, 2.2 ml injections of Traumeel C were administered along the transitional fold, followed by the application of Metrogil Denta® gel to the gums for 30 minutes over 5 days. For another 5 days, patients applied Metrogil Denta® gel to the gums in the morning and evening after rinsing with a 0.05% chlorhexidine solution. Traumeel® tablets (1 per day) were prescribed orally for 2 weeks. In the second group, 5 days after the initial application of Metrogil Denta® gel in the periodontal pockets, applications of the nano-based medicine Fullerene C60 were applied to the gums for 3 minutes. For the next 5 days, patients followed the same chlorhexidine rinse and Metrogil Denta® gel application routine, with rinsing with Fullerene C60 solution twice daily for 2 weeks. Examination conducted in 3 and 6 months after implementing the proposed treatment complexes has shown a positive effect on the oral hygiene. However, after one year, hygiene levels declined without reaching their initial state. Periodontal inflammation consistently improved in both groups according to the analysis of the results obtained, but patients who received Fullerene C60 experienced a longer remission period. Incorporating Fullerene C60 into the treatment regimen extends the remission period. The treatment complex is recommended to be prescribed every 9 to 12 months. Застосування нанопрепаратів, які впливають на основні ланки патогенезу захворювання є перспективним напрямком у розробці дієвих схем лікування хронічного генералізованого пародонтиту. Метою дослідження було порівняння ефективності схем лікування хронічного генералізованого пародонтиту I-II ст. тяжкості. Обстежено 90 пацієнтів із ХГП І-II ступеню тяжкості віком від 25-60 років. Визначали індекси Гріна-Верміліона, РМА, ПІ за Russel, кровоточивості, чиcло Свракoва; глибину ясеневих кишень до та чeрез 3, 6 місяцiв, рік після лікування. У першій групі проводили ін’єкції Траумель С 2,2 мл по перехідній складці, інсталяції гелем Метрогіл Дента®, аплікація гелю на ясна на 30 хвилин 5 днів. Ще 5 днів вранці та ввечері після полоскання 0,05% р-м хлоргексидину аплікації гелю Метрогіл Дента® на ділянку ясен; внутрішньо ТраумельС по 1 таблетці на день 2 тижні. У другій групі 5 днів після інсталяції гелем Метрогіл Дента® в пародонтальні кишені та аплікації проводили аплікації на ясна нанопрепарату Фулерен С60 на 3 хвилини. Ще 5 днів пацієнти вранці та ввечері після полоскання 0,05% р-м хлоргексидину проводили аплікації на ясна гелю Метрогіл Дента® та полоскання розчином Фулерену С60 протягом 2 тижнів. Проведене обстеження через 3 та 6 міс після застосування запропонованих лікувальних комплексів визначило їх позитивний вплив на стан гігієни порожнини рота, через рік стан гігієни погіршився, не досягши вихідних результатів. Стан запалення пародонту за даними аналізу отриманих результатів стабільно покращився в обох групах, однак у пацієнтів, що застосовували Фуллерен С60 період ремісії був довшим. Включення в схему лікування Фуллерену С60 подовжує період ремісії. Комплекс лікування рекомендовано призначати раз на 9-12 міс.Документ Use of digital technologies in the process of teaching educational disciplines(Полтавський державний медичний університет, 2024) Perepelova, T. V.; Marchenko, K. V.; Lunkova, Yu. S.; Illiashenko, Yu. I.; Semenenko, I. P.; Lygova, L. O.; Koval, Yu. P.; Перепелова, Тетяна Василівна; Марченко, Костянтин Валентинович; Лунькова, Юліана Станіславівна; Ілляшенко, Юлія Іванівна; Семененко, Іван Павлович; Лугова, Любов Олександрівна; Коваль, Юрій ПавловичModern higher education today actively uses the format of distance learning and informatisation of the educational process. That is why the use of computer technologies and the Internet can ensure high-quality teaching of disciplines. The Moodle digital system allows you to use the latest computer and mobile technologies to organise an innovative educational process, develop interactive teaching methods and the latest assignment formats, create distance learning courses and e-learning resources, and increase student motivation. Modern means of distance learning include electronic library sources, video meetings (Google Meet, Zoom), distance learning platforms (Office 365 Teams, Moodle, Google Classroom), messengers (Telegram, Viber), etc. The use of computer technology in education today is an important step towards the productivity of the learning process and improving the quality of education, gaining and improving knowledge. Today, there is a demand among higher education teachers for the use of modern online platforms to facilitate distance learning while participants in video conferences are located anywhere. Сучасна вища освіта на сьогоднішній день активно використовує формат дистанційного навчання та інформатизацію освітнього процесу. Саме тому використання комп’ютерних технологій та мережи Інтернет може забезпечити якісне викладання дисциплін. Цифрова система Moodle дозволяє використовувати новітні комп’ютерні й мобільні технології для організацій інноваційного освітнього процесу, розробки інтерактивних методів навчання і новітніх форматів завдань, створення дистанційних курсів та електронних навчальних ресурсів, підвищення мотивації учнів. Сучасними засобами дистанційного навчання є: електронні джерела бібліотеки, відео зустрічі (Google Meet, Zoom), платформи дистанційного навчання (Office 365 Teams, Moodle, Google Classroom), мессенджери (Telegram, Viber) тощо. Застосування комп'ютерних технологій в освіті на сьогоднішній день – важливий крок до продуктивності навчального процесу та підвищення якості освіти, отримання та вдосконалення знань. Нині серед викладачів вищих навчальних закладів має попит застосування сучасних онлайн-платформ для зручності проведення дистанційного навчання, поки учасники відео-конференцій знаходяться в будь-якому місці.Документ Enhancing independent work in postgraduate dental education(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Sheshukova, O. V.; Polishchuk, T. V.; Maksymenko, A. I.; Kostenko, V. H.; Mosiienko, A. S.; Trufanova, V. P.; Kazakova, K. S.; Шешукова, Ольга Вікторівна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Максименко, Аліна Іванівна; Костенко, Вікторія Геннадіївна; Мосієнко, Анна Сергіївна; Труфанова, Валентина Петрівна; Казакова, Катерина СтаніславівнаThe article explores the role of independent work as a critical component of the educational process in higher education institutions. One of the key benefits of intensifying independent work, particularly during the full-scale invasion by the aggressor country, is that it fosters the abilities of intern doctors and course attendees in self-development, the creative application of acquired knowledge, and adaptation to their professional roles in the current context. The core principle of organizing independent work for intern doctors is a comprehensive approach aimed at developing skills to replicate creative activities in various settings, including the classroom, out-of-class interactions with educators through distance learning, consultations, and home preparation. The main traditional forms of independent work include preparation for seminars and practical classes, tests, and exams, writing essays, solving case studies and situational tasks, conducting simulations or business games, and participating in research. Independent work encompasses a wide range of activities that promote independent critical thinking, cognitive development, and creative engagement for future professionals. There are two types of independent work in the educational process: classroom and out-of-class ones. Classroom work takes place in the classroom under the direct guidance of the educator and follows specific instructions, while out-of-class work is completed outside the classroom by future professionals without the educators’ direct involvement, though still under their guidance. The goal of independent work for intern doctors and course attendees is to engage meaningfully and independently with educational materials, followed by the work with scientific information that lays the foundation for self-organization, self-education, and fosters the ability to lifelong professional development. На сьогоднішній день одним із найважливіших завдань, що ставиться перед вищою освітою після глобальної пандемії та повномаштабного вторгнення країни агресора, є підвищення якості підготовки майбутніх лікарів в умовах часткової або повної блокади. Випускники закладів вищої освіти, а в майбутньому лікарі-інтерни, повинні не лише засвоїти знання у спеціалізованих галузях своїх програм та оволодіти навичками, вміннями і методами дослідження для використання цих знань, а й бути здатними самостійно здобувати нову наукову інформацію, самоосвічуватися та розвиватися. Мета дослідження. Визначити оптимальні методи актуалізації самостійної роботи лікарів-інтернів та слухачів, які на сучасному етапі можуть бути застосовані при підготовці майбутнього стоматолога під час вивчення розділу дитячої стоматології. Основна частина. У такому випадку самостійна робота під час навчання у закладах вищої освіти набуває все більшого значення. Саме тому викладачами на сьогодні активно обговорюються проблеми підвищення ефективності самостійного навчання, методи його організації та засоби досягнення більшої освітньої результативності в навчальному процесі Тому кожен майбутній фахівець, незалежно від його професії та характеру його роботи, повинен володіти базовими знаннями, основними професійними навиками та компетенціями у своїй галузі, досвідом творчої та дослідницької діяльності для вирішення нових проблем. Під час очного навчального процесу на кафедрі дитячої стоматології Навчального-наукового інституту післядипломної освіти використовують два види самостійної роботи. Аудиторна робота, яка виконується в навчальній кімнаті або клінічному залі під безпосереднім керівництвом викладача і відповідно до його вказівок, і позааудиторна робота, яка виконується майбутніми лікарями під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Висновки. Таким чином, дуже важливо щоб майбутні лікарі-стоматологи могли зрозуміти та засвоїти інформацію, а також навчилися поглиблювати, оновлювати та творчо засвоювати її під час навчання на післядипломному етапі освіти. Обрані форми та види самостійної роботи для навчання повинні, окрім освітніх завдань, вирішувати питання особистісного саморозвитку та самовдосконалення, готувати слухачів до майбутньої професійної діяльності. Така індивідуальна робота допомагає лікарям-інтернам та слухачам знаходити вихід зі складних особистих і професійних ситуацій, а також підготовлює їх до самостійної практичної діяльності.Документ Actual methods of experimental modeling of peritonitis: overview and perspectives(Полтавський Державний медичний університет, 2024-09) Lyakhovskyi, V. I.; Shepitko, V. I.; Osipov, O. S.; Drabovskiy, V. S.; Suprunenko, S. M.; Bilash, S. M.; Yeroshenko, G. A.; Драбовський, Віталій Сергійович; Ляховський, Віталій Іванович; Білаш, Сергій Михайлович; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Шепітько, Володимир Іванович; Осіпов, Олександр Сергійович; Супруненко, Сергій МиколайовичАктуальність огляду сучасних методів моделювання перитонітів обумовлена необхідністю узагальнення наявних знань, виявлення переваг і недоліків існуючих моделей, а також визначення перспективних напрямків для подальших досліджень. Основні проблеми лікування перитоніту полягають у його поліетіологічності та багатофакторності. У зв’язку з цим пошук нових підходів у лікуванні тяжких форм перитоніту залишається одним з найбільш важливих та актуальних завдань сучасної хірургії, оскільки постає питання в розумінні процесів розвитку ендогенної інтоксикації при перитоніті і є ключовим напрямком у поглибленому вивченні ефективності методів пливу на ланки його патогенезу. Метою нашого дослідження було проаналізувати та узагальнити існуючі дані літератури про експериментальні моделі перитоніту. Об’єкт і методи дослідження. Цей бібліографічний аналіз ґрунтується на закордонних та вітчизняних статтях, книгах та монографіях. Для поставленої мети даного системного огляду, пошук літератури здійснювався у науково-метричних базах PubMed, Web of Science, Google Scholar, період пошуку проведений до 2024 року. Основна частина. Згідно джерел літературних даних на сьогодні існує безліч способів експериментальних моделей перитоніту, які згідно особливостей моделювання запальних процесів на органах очеревинної порожнини можна розділити на декілька груп. Перша група включала в себе експериментальних тварин, в очеревинну порожнину яким вводили сторонні тіла різноманітні за своїм походженням та речовини різні за хімічним складом. Друга група – це експериментальні тварини яким в очеревинну порожнину вводили ауто-, або ало- бактеріальні культури. Третя група – це тварини яким перитоніт моделювали шляхом механічного ушкодження органів шлунково-кишкового тракту з порушенням цілісності їх просвіту та потраплянням вмісту в очеревинну порожнину та четверта група, яка є комбінацією методів експериментального моделювання гострого перитоніту у різних поєднаннях. The relevance of the review of actual peritonitis modeling methods is due to the need to generalize existing knowledge, identify the advantages and disadvantages of existing models, as well as identify promising directions for further research. The main problems of peritonitis treatment are its polyetiological and multifactorial nature. In this regard, the search for new approaches in the treatment of severe forms of pe ritonitis remains one of the most important and urgent tasks of current surgery, since the question arises of understanding the processes of the development of endogenous intoxication in peritonitis and is a key direction in the in-depth study of the effectiveness of methods of influence on the links of its pathogenesis. The aim of the study was to analyze and summarize the existing literature on experimental models of peritonitis. Object and research methods. This bibliographic analysis is based on foreign and internal articles, books, and monographs. For the purpose of this systematic review, the literature search was carried out in scientific and metric databases PubMed, Web of Science, and Google Scholar, the search period was carried out until 2024. Main part. According to sources of literary data, today there are many methods of experimental models of peritonitis, which can be divided into several groups according to the features of modeling inflammatory processes on the organs of the peritoneal cavity. The first group included experimental animals, into the peritoneal cavity of which foreign bodies of various origins and substances of different chemical composition were injected. The second group is experimental animals in which auto- or allobacterial cultures were injected into the peritoneal cavity. The third group is animals in which peritonitis was modeled by mechanical damage to the organs of the gastrointestinal tract with a violation of the integrity of their lumen and the contents entering the peritoneal cavity, and the fourth group, which is a combination of methods of experimental modeling of acute peritonitis in various combinations. Conclusions. This work presents review material on various options for modeling peritonitis in experimental conditions on various animals, which most closely corresponded to the real clinical picture of peritonitis in humans. Each of the described models has a number of features that can make it unique, both positively and negatively.