Вісник проблем біології і медицини, Випуск 1 (159)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Динаміка маркерів репаративних та некротичних процесів при загоєнні експериментальної слизово-кісткової рани(Полтавський державний медичний університет, 2021) Яров, Юрій Юрійович; Силенко, Юрій Іванович; Yarov, Yu. Yu.; Silenko, Yu. I.Сучасні підходи до медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит базуються на купіруванні провідних ланок етіопатогенезу захворювання. Актуальним залишається обґрунтування патогенетичноспрямованої медикаментозної корекції шляхом уточнення ключових механізмів розвитку і перебігу захворювання, зокрема – при різних станах регулюючих систем, що дасть можливість оптимізувати загоєння слизово-кісткової рани і забезпечити стійку стабілізацію патологічного процесу в пародонті. Метою нашого дослідження було визначення динаміки маркерів репаративних (гамма-глютамілтранспептидаза, пролін, гідроксипролін), а також некротичних (креатинкіназа, аланін амінотрансфераза, а також аспартатамінотрансфераза) процесів після проведеного хірургічного втручання на тканинах пародонту у тварин зі спонтанним пародонтитом на тлі різної реактивності організму. Досліди виконані на 24 дорослих безпородних собаках масою 8-12 кг зі спонтанним пародонтитом. Тварин розподіляли на 3 рівні групи: з нормореактивністю («плацебо» вводили фіз. розчин), з гіперреактивністю (за схемою вводили пірогенал) та з гіпореактивністю (за схемою вводили азатіоприн) організму. Всім тваринам зі спонтанним пародонтитом проводили хірургічне втручання на пародонті – клаптеву операцію. У період після проведеного хірургічного втручання забір крові здійснювали на 1-у, 2-у, 6-у і 9-у добу експерименту. Забір венозної крові проводили в ранкові години натщесерце в обсязі 10 мл. Активність показників креатинкінази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази та глютамілтранспептидази реєстрували біохімічним методом, вміст проліну і гідроксипроліну – на аналізаторі амінокислот Результати вивчення активності маркерів некротичних процесів (КК, АсАТ, АлАТ) у тварин при нормореакції показали, що якісна картина динаміки всіх вищевказаних показників була схожою – спочатку активність ферментів наростала і в подальшому знижувалася. Закони зміни активності гамма-глютамілтранспептидази, вмісту проліну і гідроксипроліну при нормореактивності організму виявилися схожими між собою та характеризувалися підвищенням на 1-у добу після хірургічного втручання на тканинах пародонта, виходом на максимум до середини спостережень і нормалізацією значень до кінця експерименту. Звертає на себе увагу взаємозалежний загальний перебіг некротичних і репаративних процесів на 1-у добу з нормалізацією показників на 6-9-ту добу, що свідчить про синхронізацією маркерів некротичних і репаративних процесів. Гіперреактивність організму характеризується десинхронізацією некротичних і репаративних процесів з посиленням некротичних маркерів. Гіпореактивність організму характеризується десинхронізацією некротичних і репаративних маркерів з більш пізнім та повільним розвитком репаративних процесів. Така динаміка маркерів при порушеній реактивності відображає розбалансованість регуляторних систем. Синхронізація некротичних та репаративних процесів шляхом патогенетичноспрямованої медикаментозної корекції показників регуляторних систем організму з приведенням до значень при нормореакції розглядається нами як умова оптимізації загоєння слизово-кісткової рани після хірургічного втручання на тканинах пародонта, що стало об’єктом подальших досліджень.Документ Вплив лікувально-профілактичного комплексу на біохімічні параметри ротової рідини дітей молодшого шкільного віку з надмірною масою тіла і ознаками запалення в тканинах пародонту(Полтавський державний медичний університет, 2021) Шешукова, Ольга Вікторівна; Костенко, Віталій Олександрович; Акімов, Олег Євгенович; Онищенко, Анастасія Вікторівна; Sheshukova, O. V.; Kostenko, V. O.; Akimov, O. Ye.; Onyschenko, A. V.Якісна гігієна порожнини рота впливає на стан зубів, пародонту та слизової оболонки порожнини рота, що, в свою чергу, прямо та опосередковано впливає на стан організму в цілому. Формування в молодшому шкільному віці навичок і алгоритмів по догляду за порожниною рота є важливим завданням лікаря-стоматолога. Зневажливе ставлення до просвітницької та роз’яснювальної роботи лікарем-стоматологом може привести до фіксації хибних уявлень про правильну гігієну порожнини рота у дітей, що призведе до неякісного догляду за ротовою порожниною і, як наслідок, сприятиме збільшенню частоти запальних захворювань пародонту. Метою нашого дослідження було встановити вплив лікувально-профілактичного комплексу на активність ферментів циклу оксиду азоту, інтенсивність перекисного окислення ліпідів, концентрацію нітритів і церулоплазміну в слині дітей молодшого шкільного віку при надмірній вазі і наявності ознак запалення в тканинах пародонта. Дослідження було проведено в м. Полтава, обстежено 628 дітей 1-4 класів у віці 6-11 років, з них у дослідження було включено 81 учень без супутніх соматичних захворювань. У всіх досліджуваних групах був застосований авторський метод лікування і профілактики захворювань пародонту, який включав в себе: професійну і індивідуальну гігієну порожнини рота; використання в якості гігієнічного засобу зубну щітку MAY dent середньої жорсткості special care cупер чистка; застосування зубної пасти «Новий Жемчуг. Хвойний бальзам» для чищення зубів 2 рази на добу; ополіскування дитячим ополіскувачем «Новий Жемчуг. Полуниця » в обсязі – один ковпачок на одну процедуру ополіскування 2 рази на добу; нанесення тонким шаром 2-3 рази на день – щоденно протягом 4-6 днів профілактичного антипародонтитного гелю «Abigel». Запропонований авторський метод лікування і профілактики захворювань пародонту ефективно нормалізує функціонування окремих ферментів циклу оксиду азоту та знижує інтенсивність перекисного окиснення ліпідів у ротовій рідині дітей молодшого шкільного віку з ознаками катарального гінгівіту і підвищеною масою тіла. Підвищена маса тіла у дітей молодшого шкільного віку призводить до посилення процесів перекисного окислення ліпідів і концентрації церулоплазміну в ротовій рідині.Документ Оцінка чутливості клінічних штамів C. аlbicans, виділених від хворих на фарингомікоз, до комбінованої дії ефірної олії монарди та протигрибкових препаратів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Зачепило, Світлана Вікторівна; Zachepylo, S. V.Зростання ролі мікроміцетів в розвитку опортуністичних уражень ЛОР-органів призвело до широкого застосування значної кількості протигрибкових препаратів. Це, в свою чергу, неминуче супроводжується формуванням резистентності грибів до дії антимікотиків. Застосуванння антимікробних композицій, які містять препарати з різними механізмами дії, є пріоритетним курсом пошуку нових шляхів подолання загрози розвитку антимікотикорезистентності. Перспективним напрямком в рішенні даного питання є використання ефірних олій, які характеризуються антимікробними, антиоксидантними, антивірусними, протизапальними, імуномодулюючими властивостями. В роботі визначали МІК ефірної олії монарди трубчастої для еталонного та клінічних штамів C. аlbicans, а також вивчали ефективність комбінованої дії ефірної олії монарди трубчастої з протигрибковими препаратами різних хімічних груп на еталонний штам C. аlbicans АТСС 10231 та клінічні штами C. аlbicans, одержані від хворих на фарингомікоз. Результати проведеного дослідження встановили виражену протигрибкову активність ефірної олії монарди трубчастої на еталонний штам C. аlbicans АТСС 10231 та клінічні ізоляти C. аlbicans. Проте, еталонний штам C. аlbicans АТСС 10231 проявляв вищу чутливість до ефірної олії монарди трубчастої та до комбінованого впливу ефірної олії монарди трубчастої з протигрибковими препаратами різних хімічних груп (ністатин та флуконазол), ніж клінічні ізоляти C. аlbicans. Найбільш ефективною виявилася комбінована дія ефірної олії монарди трубчастої та флуконазолу як по відношенню до еталонного штаму C. аlbicans АТСС 10231, так і до клінічних ізолятів C. аlbicans. Дані, отримані в процесі вивчення комбінованої дії ефірної олії монарди трубчастої з ністатином та ефірної олії монарди трубчастої з флуконазолом свідчать про синергізм їхнього протигрибкового ефекту відносно еталонного штаму C. аlbicans АТСС 10231 та клінічних ізолятів C. аlbicans. Результати нашого дослідження показали перспективність подальших досліджень щодо створення нових лікарських засобів.Документ Кінетика зростання лінійних розмірів, площі зрізів питомої і загальної площі поверхні кардіоміоцитів у ранньому постнатальному онтогенезі щурів Вістар(Полтавський державний медичний університет, 2021) Загоруйко, Геннадій Євгенович; Марциновський, В. П.; Загоруйко, Ю. В.; Філатова, Валентина Луківна; Шмуліч, О. В.На протязі 45 діб після народження щурів в міокарді ЛШ відбуваються безперервні процеси зростання довжини і ширини 2я – КМЦ відповідно від 25 до 81±5 мкм та від 9,1 (н/р) до 15,3 ± 0,5 мкм. Площі повздовжнього і поперечного зрізів КМЦ зростають відповідно від 227 (н/р) до 1240 ±20 мкм2 та від 65 до 184±10 мкм2 . За цей період часу реальна площа поверхні КМЦ зростає від 1470 до 5170± 200 мкм2 . У процесі постнатального кардіоміогенезу складчаста форма поверхні 2я-КМЦ поступово набуває прямої форми. Найбільш активний процес випрямлення (згладжування) сарколеми і збільшення площі її поверхні, спостерігається на протязі перших 30 діб після народження щурят. Це зумовлено інтенсивним збільшенням лінійних розмірів 2я-КМЦ. До 30-ї доби закінчується формування вставних дисків і реальна форма більшості 2я-КМЦ наближається до форми кругового циліндру. Це дозволяє визначати реальну (р) площу поверхні 2я-КМЦ за допомогою емпірічної формули SКМЦ(р) ≈ SКМЦ х k. У цій формулі SКМЦ – загальна площа поверхні 2я-КМЦ апроксимованих круговим циліндром, у якого D і L, відповідно, ширина і довжина КМЦ. Критерієм наближення значень SКМЦ → SКМЦ(р) є показник «k» – коефіцієнт апроксимації. Цифрові значення «k» визначають за формулою k = Sv КМЦ(р) / Sv КМЦ. У наведеній формулі Sv КМЦ – питома площа поверхні кругового циліндру. Цифрові значення показника Sv КМЦ(р) визначають при морфометрії напівтонких зрізів міокарду ЛШ методом «випадкових ліній в комбінації з точковим методом». Для цього потрібно використовувати квадратну решітку в окулярі світлового мікроскопа. В результаті проведених досліджень нами було встановлено, що при t ≥ 30 діб, апроксимація форми 2я-КМЦ круговим циліндром цілком виправдано і дозволяє з достатньою точністю визначати значення SКМЦ(р) за допомогою коефіцієнта апроксимації «k». Запропонований метод визначення цифрових значень SКМЦ(р) скоротливих КМЦ цілком об’єктивний, наочний і простий в процесі проведенння обчислювальних процедур.Документ Імунологічна оптимізація методів діагностики при затримці внутрішньоутробного розвитку плода(Полтавський державний медичний університет, 2021) Бережна, Варвара Анатоліївна; Berezhna, V. A.Затримка внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВУРП) залишається проблемою сучасного акушерства. Основною причиною ЗВУРП вважається плацентарний фактор при якому важливо відмітити імунні процеси. Імунні клітини присутні на всіх стадіях вагітності та безпосередньо пов’язані з ангіогенними факторами. Ангіогенні фактори, такі як трансформуючий фактор росту β1 та розчинний ендоглін (ТФР-β1 та рEНГ) відіграють ключову роль в формуванні нормального фето-плацентарного комплексу. Незважаючи на доступні методи дослідження, дотепер триває пошук нових, більш ранніх та достовірних методів діагностики ЗВУРП. Досліджуючи ангіогенні фактори, які регулюють ембріогенез та плацентацію у вагітних із ЗВУРП дозволять поглиблено вивчити дане ускладнення та встановити критерії ранньої діагностики. Мета роботи: дослідити рівні ТФР-β1 та рEНГ в сироватці крові вагітних із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода. Результати: у групи жінок із ЗВУРП впродовж вагітності при повторному визначенні рівень концентрації ТФР-β1 вірогідно у 2 рази знижується (р=0,000001), а рівень концентрації рЕНГ, навпаки - вірогідно у 1,3 рази підвищується (р=0,00001) у порівнянні з початковим рівнем показників. Визначено, що рівень концентрації ТФР-β1 достовірно у 3 рази нижче у жінок групи ЗВУРП, ніж у жінок групи порівняння (р=0,000001). Тоді як, рівень концентрації рЕНГ достовірно у 3 рази вище у жінок основної групи, ніж у жінок групи порівняння (р=0,00001). При повторному виявленні рівень концентрації ТФР-β1 був вірогідно вищий у жінок, які народили дітей із ЗВУРП передчасно до строку, ніж у жінок, народили дітей із ЗВУРП в строк. Рівень концентрації рЕНГ при початковому визначенні був вірогідно вищий, а при повторному визначенні, навпаки, вірогідно нижчий у жінок, які народили дітей із ЗВУРП передчасно до строку, ніж у жінок, народили дітей із ЗВУРП в строк. Висновки: Зниження рівня ТФР-β1 та підвищення рівня рЕНГ в крові вагітних, свідчить про формування ЗВУРП та можна рекомендувати, як ранній діагностичний маркер не тільки ЗВУРП, а й народження дітей передчасно до строку.Документ Гіпнічний головний біль (клінічне спостереження, обговорення)(Полтавський державний медичний університет, 2021) Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Delva, M. Yu.; Delva, I. I.Мета: продемонструвати важливість знання лікарями діагностичних критеріїв рідкісних типів первинного головного болю (ГБ) через описання клінічного випадку гіпнічного головного болю (ГГБ). Пацієнтка М., 56 років, направлена неврологом в навчально-діагностичний лікувальний Центр для хво- рих на первинний ГБ при кафедрі нервових хвороб з нейрохірургією та медичною генетикою Української медичної стоматологічної академії для уточнення діагнозу та корекції лікування. Пацієнтка скаржиться на нічні напади інтенсивного ГБ, що турбують протягом двох років та виникають 15-20 разів на місяць. Згідно критеріїв міжнародної класифікації ГБ 3-го перегляду стан пацієнтки відповідав одному з типів первинного ГБ: «Гіпнічний головний біль» (напади ГБ виникають не рідше 10 разів в місяць на протязі трьох місяців поспіль тільки під час сну та приводять до просинання, тривають від 15 хвилин до 4 годин, не супроводжуються ве- гетативними розладами та неспокоєм, при умові виключення вторинного ГБ). Призначено індометацин 100 мг всередину за 30 хвилин до сну та омепразол по 20 мг всередину після сніданку. Рекомендовано випива- ти чашку міцної кави відразу після просинання від ГБ. Через 1 тиждень пацієнтка по телефону повідомила про повне зникнення ГБ. Протягом двох років захворювання пацієнтка неодноразово зверталася зі скаргами на ГБ до сімейного лікаря та невролога. Був встановлений діагноз: «Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з цефалгічним синдромом. Остеохондроз шийного відділу хребта з цервікокраніалгією». За призначеннями не- вролога та сімейного лікаря неодноразово приймала курсове лікування ноотропними, метаболічними, седа- тивними препаратами, вітамінами групи В – без жодного ефекту. Таким чином, неврологам та лікарям інших спеціальностей необхідно знати та почати активно використовувати в своїй практичній діяльності міжнародні діагностичні критерії рідкісних типів первинного ГБ загалом та ГГБ зокрема.Документ Порівняльна характеристика деяких показників системи гемостазу у хворих на компенсоване хронічне легеневе серце бронхо-легеневого генезу та в умовах його коморбідності з гіпертонічною хворобою(Полтавський державний медичний університет, 2021) Петров, Євген Євгенович; Бурмак, Юрій Григорович; Треумова, Світлана Іванівна; Іваницька, Тетяна Анатоліївна; Petrov, Ye. Ye.; Burmak, Yu. G.; Treumova, S. I.; Ivanytska, T. A.Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – проблема, актуальність якої в усьому світі стрімко зростає, адже чисельність хворих цією недугою невпинно збільшується. ХОЗЛ є найголовнішою причиною розвитку хронічного легеневого серця (ХЛС). У цій ситуації за летальністю вона посідає третє місце, поступаючись лише артеріальній гіпертензії (АГ) та ішемічній хворобі серця. Коморбідна патологія, насамперед, серцево-судинна, несприятливо впливає на перебіг ХОЗЛ, прощо свідчать роботи останніх років. До 25 % таких хворих помирають внаслідок кардіоваскулярних причин. Серед коморбідної серцево-судинної патології у хворих на ХОЗЛ гіпертонічна хвороба (ГХ) займає провідні позиції, адже їхнє поєднання сягає 75%. Наявність викладеного вище передбачає ще більш детальне вивчення різних патогенетичних механізмів, що залучені до формування зазначеної нами коморбідної патології, як у випадках порушення показників системної кардіогемодинаміки, так і без такого.Документ Особливості перебігу коморбідної патології у хворих, що перебувають на програмному гемодіалізі з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу(Полтавський державний медичний університет, 2021) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Rustamian, S. T.У світі досить багато уваги приділяється вивченню різноманітних факторів ризику, які впливають на виживаність, а також смертність хворих, що перебувають на нирково-замісній терапії. В Україні поки що недостатньо уваги надається вивченню даних факторів. Не дивлячись на успішне зниження показників смертності та збільшення тривалості життя у хворих, що перебувають на програмному або амбулаторному, тобто перитонеальному, діалізах, показники смертності від ускладнень у діалізних хворих в 6-8 разів вище ніж в загальній популяції. Вивчення коморбідної патології у пацієнтів із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності має велике значення. Розуміння особливостей коморбідності у діалізних пацієнтів сприятиме подальшому вдосконаленню діагностики, а також раціонального медикаментозного лікування. Система розрахунку індексу коморбідності дозволяє лікарям провести оцінку рівня коморбідності, визначити прогностичні показники 10-річної виживаності та оптимізувати тактику лікування. Дана робота присвячена вивченню особливостей перебігу коморбідної патології у хворих, що перебувають на програмному гемодіалізі з урахуванням наявності ЦД 2-го типу. У дослідженні залучено 93 хворих, які лікувалися на базі центру нефрології та діалізу КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Дослідна група – 44 хворих, що перебували на нирково-замісній терапії, а саме на програмному гемодіалізі, і 49 хворих – контрольна група з хронічної хворобою нирок І-ІІ стадії. В свою чергу 44 хворих з дослідної групи були розподілені на дві підгрупи: 20 хворих з діагнозом діабетична нефропатія, інші 24 – неметаболічні захворювання. З 49 хворих контрольної групи – 26 хворих з діабетичною нефропатією, інші 23 хворих без діабетичної нефропатії відповідно. Для проведення розрахунку індексу коморбідності прогностичних показників ризику летальності протягом року та 10 – річної виживаності була використана система за Charlson. Під час проведеного дослідження було виявлено, що у жодного хворого з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності немає мононозологічної патології, а виявляються інші коморбідні стани, а саме: вторинна анемія, артеріальна гіпертензія, ураження серцево-судинної системи (гіпертрофія лівого шлуночку, хронічна серцева недостатність, порушення ритму та/або провідності), вторинний гіперпаратиреоз, захворювання периферичних судин і т.д. У структурі незалежно від наявності чи відсутності цукрового діабету найбільш поширеними ускладненими коморбідними станами є вторинна анемія, яка спостерігається у всіх досліджуваних групах, артеріальна гіпертензія 95% і 91,6% та вторинний гіперпаратиреоз, що посідає третє місце та складає 90% та 83,3% у дослідній групі з цукровим діабетом та дослідній групі без цукрового діабету відповідно. Звертає увагу різниця у відсотковому співвідношенні ураження серцево-судинної системи, периферичних судин, сітківки та цереброваскулярні ураження. У дослідній групі з цукровим діабетом вищі показники уражень цих систем аніж у дослідній групі без цукрового діабету, що вказує на негативний вплив цукрового діабету на уражені органи та системи (окрім уремічної інтоксикації внаслідок хронічної ниркової недостатності). Середні показники індексу коморбідності з віком мають тенденцію до збільшення як у чоловіків так у жінок. Найбільші середні показники визначаються у дослідній групі з цукровим діабетом у жінок та чоловіків старше 50 років (8,3±0,8 та 8,6±1,3 відповідно). За результатами обчислення індексу коморбідності для визначення 10-річної виживаності виявлено, що в дослідній групі з цукровим діабетом, незалежно від віку та статі, 100,0% пацієнтів мають низький відсоток 10-річної виживаності – 21% та нижче. Результати аналізу дослідної групи без цукрового діабету дещо різняться по відношенню до дослідної групи з цукровим діабетом. Так, 1 (4,2%) пацієнт має 77% 10-літньої виживаності, 3 (12,5%) пацієнта мають 53% 10-річної виживаності. Порівнюючи контрольну групу з цукровим діабетом з контрольною групою без цукрового діабету, виявлено, що 21% і нижче 10-річної виживаності мають 9 (34,6%) хворих контрольної групи з цукровим діабетом, тоді як у контрольній групі без цукрового діабету тільки у 2 хворих (8,7%). 99% 10-річної виживаності мають 8 (34,9%) хворих з контрольної групи без цукрового діабету, тоді як в контрольній групі з цукровим діабетом хворих з таким відсотком не виявлено, що наново вказує на негативний вплив цукрового діабету на перебіг ниркових патологій.Документ Чарівної душі людина, подорож «Вглиб душі» (До ювілею професора Куроєдової Віри Дмитрівни)(Полтавський державний медичний університет, 2021) Галич, Людмила Борисівна; Виженко, Євгеній Євгенович; Стасюк, Олексій Анатолійович; Сокологорська-Никіна, Юлія Костянтинівна; Петрова, Анна Володимирівна; Ніколішин, Ігор Анатолійович24 січня 2021 року виповнилося 70 років професору кафедри післядипломної освіти лікарів – ортодонтів Куроєдовій Вірі Дмитрівні.Документ Індуковані зміни цитологічної картини рани у пацієнтів з гнилісно-некротичними ураженнями синдрому діабетичної стопи при місцевому застосуванні вакуумінстиляційної терапії(Полтавський державний медичний університет, 2021) Кизименко, Олексій Олексійович; Ляховський, Віталій Іванович; Гриценко, Євген Миколайович; Запорожченко, Олександр Володимирович; Іванов, Віктор Андрійович; Усков, Дмитро Анатолійович; Kyzymenko, O. O.; Lyakhovskiy, V. I.; Hrytsenko, Ye. M.; Zaporozchenko, O. V.; Ivanov, V. A.; Uskov, D. A.Змістом виконаної нами роботи є дослідження ефективності одного із варіантів вакуумінстиляційної терапї, який поєднав в собі множинні досить позитивні ефекти вакуум-терапії з запрограмованими інстиляціями охолодженого та розведеного повідон-йоду у лікуванні гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи. У викладеному матеріалі відображені результати локальних цитологічних змін, які виникли під дією запропонованого нами способу місцевого лікування у 55 хворих, які складали основну групу дослідження, а також виконаний детальний порівняльний цилотогічний аналіз з пацієнтами групи порівняння, яка включала 52 пацієнта і відрізнялась місцевим лікування, яке проводилося у вигляді марлево-мазевого підходу. Кожному пацієнту починаючи з першої доби, а потім на 4, 7, 10 брали із ран мазки-відбитки за допомогою методу «поверхневої біопсії» рани. Отриманий матеріал переносили на предметне скло, рівномірно розподіляли тонким шаром, фіксували і забарвлювали за методом Романовского-Гимза. Цитометричне дослідження проводили за методом стандартних площин та визначали середню кількість еритроцитів, незмінених нейтрофільних гранулоцитів, голоядерних нейтрофільних гранулоцитів, макрофагів, лімфоцитів, фібробластів, фібринових ниток і колагенових волокон у полях зору. Відповідно до отриманих результатів прослідковували динаміку змін фаз ранового процесу під дією вакуумінстиляційної терапії, яка розпочиналась з другого дня госпіталізації та тривала 9 днів. Зафіксовані нами індуковані зміни цитологічних компонентів рани в основній групі доводять ефективність запропонованої нами методики, що підтверджується прискоренням на дві доби переходу першої фази ранового процесу в другу. Це в подальшому позитивно відобразилося на кінцевому результаті лікування, а саме у зменшенні ускладнень та скороченні термінів стаціонарного лікування таких пацієнтів.Документ Дистанційна форма медичної освіти(Полтавський державний медичний університет, 2021) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Bezkorovayna, I. M.; Ryadnova, V. V.; Steblovska, I. S.Сучасна медична освіта в даний час стикається зі значними складнощами, викликаними необхідністю дистанційного навчання в період пандемії COVID-19. Це питання стосується практично усіх видів підготовки. Однак медична освіта має свою специфіку, яка пов’язана з необхідністю роботи «біля ліжка хворого», фізичною присутністю при навчанні, відпрацюванням медичних маніпуляцій та ін. Саме тому в медицині ніколи не існувало заочних форм навчання. Але сучасна ситуація диктує необхідність пристосування до існуючих реалій захворюваності, так як можливість зараження в колективі та подальше розповсюдження хвороби несуть більшу загрозу, ніж зниження комунікативних, чи професійних можливостей. Крім того, теперішні умови роботи лікарів поставили питання і зміни методології медичного навчання, зсув його напрямків в бік можливості віртуального спілкування з пацієнтом, якісного надання медичної допомоги при зменшенні кількості візитів до лікаря, наголос на екстреній медичній допомозі. Тому, метою роботи було провести аналіз можливих підходів до ведення та оцінки знань студентів при проведенні практичних занять на дистанційній формі навчання. Дистанційна робота із студентами продемонструвала у ряду слухачів «невміння вчитися». Українські студенти звикли до чіткого вивчення підручника, або методичних матеріалів, розроблених на кафедрі навчання. Часто вони не вміють знаходити інтернет ресурси та правильно ними користуватися. Тому запровадження в навчальну програму таких методів, як написання оглядів літератури, ессе за обраною викладачем темою, та ін., дають змогу навчити студентів правилам інформаційного пошуку, методології викладення думки, вмінню аналізувати велику кількість різноманітних літературних джерел. Все це потрібне і ефективне не лише в період навчання, але й для самовдосконалення при роботі лікарем.Документ Гетерогенність чинників, що впливають на розвиток алергічних захворювань(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ляховська, Наталія Вячеславівна; Сакевич, Вікторія Дмитрівна; Тимчук, Лілія Юріївна; Ляховський, Вячеслав Іванович; Liakhovska, N. V.; Sakevich, V. D.; Timchuk, L. Yu.; Liakhovskiy, V. I.Алергічні захворювання, включаючи астму, алергічний риніт та дерматит, є мультифакторними захворюваннями, які досить часто проявляються у ранній період життя і зберігаються до зрілого віку. На патофізіологію та клінічний перебіг цих захворювань впливає взаємодія між генами та вплив факторів навколишнього середовища, таких як аероалергени, пасивне куріння, інфекції та інші. Використання деяких традиційних маркерів, таких як шкірні тести, визначення параметрів функції легень, рівня загального імуноглобуліну Е, а також клінічні симптоми для діагностики конкретних підтипів астми та інших алергічних захворювань являється недостатнім через гетерогенну патофізіологію фенотипів. Комплекс зовнішніх факторів, які впливають на плід, а потім і на людину протягом усього життя, називається експозомом. Експозом охоплює кілька доменів від популяції до молекулярних рівнів і, у поєднанні з генетичними факторами, являється ключем для розуміння фенотипового різноманіття, яке спостерігається у хворих на алергічну патологію. Експозомальні домени класифікуються на неспецифічні (людські та природні фактори, що впливають на популяцію), специфічні (наприклад, такі як вологість, ультрафіолетове випромінювання, дієта, забруднення, алергени, жорсткість води) та внутрішні (шкірна та слизова мікробіоти). Окремою, надзвичайно актуальною ланкою у розвитку алергічних захворювань – є психоемоційний стан пацієнтів. Існує велика кількість досліджень, в яких показано позитивний вплив психологічних втручань на клінічний результат перебігу алергічних захворювань. Відмічено зменшення кількість та тяжкість нападів бронхіальної астми у хворих, що паралельно з стандартною схемою лікування, консультувалися у психолога. Чітко просліджується взаємозв’язок стану нервової системи та стану шкіри при алергічний захворюваннях. Часто психологічний дисонанс виникає на тлі шкірних захворювань. Існують факти, що підтверджують вплив консультацій психолога на повільне відновлення нормального співвідношення Th1/Th2, яке є ключовим в імунній відповіді при алергії. Проте подальші дослідження є необхідними, оскільки вони дадуть можливість довести прямий зв’язок між клінічним та імунними змінами та психологічними втручаннями при алергічних захворюваннях.Документ Вплив дефіциту магнію на формування ожиріння та метаболічного синдрому у дітей (огляд літератури)(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Fastovets, M. M.; Нasiuk, N. I.; Kaliuzhka, O. O.; Artiomova, N. S.; Zhuk, L. A.Резюме. Малорухливий спосіб життя, жирне і висококалорійне харчування в останні роки привели до різкого зльоту захворюваності на ожиріння та інші компоненти метаболічного синдрому у дітей та підлітків. При переході до підліткового віку надлишкова маса тіла, що сформувалася в дитячому віці, нормалізується лише у частини підлітків. У багатьох підлітків ожиріння обтяжене інсулінорезистентністю, гіперліпідемією і артеріальною гіпертензією. Однією з причин старту невідповідної до віку хронічної патології є порушення мікронутрієнтного балансу у дітей. З дефіцитом кожного із мікронутрієнтів асоційований певний спектр патологій. Розвиток інсулінорезистентності та проблема надмірної ваги в будь-якому віці асоційовані, перш за все, з дефіцитом магнію. Магній, будучи одним з найважливіших біоелементів, має особливе значення для підтримки метаболічних функцій організму і профілактики ожиріння. Іони магнію є ессенціальним кофактором чисельних ферментів, які беруть участь в обміні вуглеводів і жирів. Достатнє вживання магнію з їжі і препаратів магнію сприяє нормалізації чутливості тканин і клітин до інсуліну, зниженню гіперглікемії, гіперліпідемії, перекисного окиснення ліпідів та знижує ризик виникнення метаболічного синдрому. Дефіцитні по магнію діти і підлітки відрізняються більш високим індексом маси тіла, рівнем стресу, у дівчаток частіше спостерігаються розлади менструальної функції. При діагностиці дефіциту магнію в організмі просте визначення його рівня в сироватці крові не завжди є достатнім для постановки діагнозу гіпомагніємії. Необхідним є використання інших показників вмісту магнію в організмі (рівні магнію в еритроцитах, лімфоцитах, сечі, волоссі і ін.). Проблему ДМ у дітей дуже складно компенсувати лише за рахунок споживання тих чи інших харчових продуктів. Навіть сучасна рослинна їжа може містити досить різні кількості магнію, в залежності від його вмісту в ґрунті і від методик вирощування рослин. Навіть більш високе споживання збагачених магнієм продуктів харчування далеко не завжди ефективно компенсує ДМ. Висококалорійна по вуглеводах і жирах їжа практично позбавлена біозасвоєння магнію. ДМ в такій дієті провокує накопичення надлишку вісцерального жиру. Відкритим залишається питання медикаментозної компенсації ДМ у дітей шляхом використання препаратів на основі органічних солей магнію.Документ Особливості клініко-лабораторних показників та клінічного перебігу псоріазу у хворих із супутнім аліментарним ожирінням(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ємченко, Яна Олександрівна; Іщейкін, Костянтин Євгенович; Кайдашев, Ігор Петрович; Yemchenko, Ya. O.; Ishhejkin, K. Ye.; Kaidashev, I. P.Псоріаз є найбільш розповсюдженим хронічним, генетично детермінованим аутоімунним поліетіологічним запальним захворюванням з порушенням епідермальної проліферації, що провокується екзогенними і ендогенними факторами, а також проявляється еритематозно - лускатими елементами, папулами і бляшками. За результатами проведених клініко – епідеміологічних досліджень, на псоріаз хворіє біля 3-4 % населення нашої планети, незалежно від статі, віку та етнічної групи, при цьому питома вага цієї патології в загальній структурі шкірних хвороб сягає, за даними різних авторів, від 1% до 40%. Однак, незважаючи на значне поширення псоріазу та на велику кількість робіт з цієї проблеми, до сих пір немає єдиного погляду на патогенез цього дерматозу. Для об’єктивного розуміння патогенезу псоріазу необхідно також враховувати недостатньо вивчену коморбідність цієї патології. Останнім часом доведений безперечний зв’язок між псоріазом і ожирінням. В літературі широко висвітлюється питання про ідентичні патогенетичні механізми запальних процесів при псоріазі і ожирінні, що формують порочне коло на рівні імунної системи, яке необхідно розірвати для успішного лікування даних захворювань. У цьому досліджені ми вивчали клінічну картину захворювання, вимірювали антропометричні показники, визначали ступінь ожиріння по індексу маси тіла, аналізували анамнез життя і захворювання, проводили дослідження клінічного і біохімічного аналізів крові та досліджували показники системного запалення в сиворотці крові. За результатами проведеного дослідження виявлено, що аліментарне ожиріння у хворих на псоріаз призводить до метаболічних порушень, ускладнює перебіг дерматозу, впливає на погіршення дерматологічного індексу якості життя пацієнтів, неефективності стандартних методів терапії та частих загострень псоріатичної хвороби. Тому перспективою подальших досліджень є більш поглиблене вивчення коморбідності псоріатичної хвороби, що дозволить виявити нові мішені терапії даного дерматозу, а також для попередження ускладнень та більш ефективного лікування даної патології.Документ Білаш Сергій Михайлович (до 50-річчя з дня народження)(Полтавський державний медичний університет, 2021) Проніна, Олена Миколаївна; Коптев, Михайло Миколайович; Пирог-Заказникова, Ангеліна Валеріївна; Білич, Анатолій Миколайович; Половик, Олександр Юрійович; Олійніченко, Ярина Олександрівна; Коваль, Яна ВолодимирівнаДокумент Аналіз думки лікарів та пацієнтів – учасників АТО щодо необхідності психологічної реабілітації(2021) Голованова, Ірина Анатоліївна; Гавловський, Олександр ДаниловичРезюме. Бойові дії викликають у її учасників цілу низку проблем пов’язаних із їхнім психосоціальним станом. Саме тому в таких випадках дуже важливим виступає забезпечення учасників АТО психологічною допомогою задля відновлення їх психічного здоров’я. Неконтрольований гнів, емоційне відчуження і нездатність належним чином спілкуватися з представниками соціальних інститутів влади – все це ускладнює відносини між особами, що підверглися травмам і тими, хто стикається з ними в житті. Внаслідок цього актуальною стає групова психотерапія. Під час таких зустрічей людина втрачає свою «унікальність» і відчуває, що вона не одна така, і це відчуття дозволяє легше пережити спогади минулого, надає безпечної сприйнятливості оточення та знижує рівень тривожності, який властивий цим бійцям. Не зважаючи на значний зарубіжний та вітчизняний досвід реабілітації учасників бойових дій, так чи інакше, кожен психолог все ж доходить до думки, що не в змозі повністю реабілітувати бійців, якщо їх рідні й близькі неконструктивно реагують на наслідки їх травматизації. Підтримується необхідність реабілітації всіх учасників бойових дій після повернення із зон бойових дій, незалежно від того, чи є у них психологічні розлади чи ні. Ніхто краще ніж лікарі не міг би оцінити важливість надання психологічної допомоги, тому медичному персоналубули поставленіпевні питанні. Було проведено анкетування лікарів, які працюють в госпіталі, що надають медичну допомогу учасникам АТО. В дослідженні було розглянуте відношення пацієнтів, як тих, хто приймає психологічну допомогу, та медичного персоналу – тих хто надає, до цього превентивного заходу. Як основний інструмент збору соціально-психологічної інформації було використано метод опитування у вигляді стандартизованого (формалізованого) інтерв’ю. Аналіз думки лікарів госпіталю, були в 100% випадків ствердними щодо необхідності психологічної підтримки учасників АТО, які проходили реабілітацію в госпіталі. Ветерани з бойовим стажем в 14 разів частіше, ніж з мирним запевняли в необхідності роботи психолога з родинами.Документ Вплив екстракту ізохінолінових алкалоїдів рослин родини макових на біологічні властивості музейних штамів мікроорганізмів(2021) Дерев’янко, Тетяна Василівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Derevianko, T. V.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Loban’, G. A.Резюме. Проведено аналіз результатів дослідження антимікробної активності фітопрепарату Сангвірітрин, який є спиртовим екстрактом із Macleaya cordata та Macleaya microcarpa, щодо еталонних штамів мікроорганізмів Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Candida albicans ATCC10231. Протимікробна дія препарату обумовлена ізохіноліновими алкалоїдами – сангвінарином і хелеритрином (у співвідношенні 3:7). Визначення антибактеріальної та протигрибкової активності препарату проводили якісним методом дифузії в агар (Кірбі-Бауера) і кількісним макрометодом подвійних серійних розведень у рідкому поживному середовищі згідно наказу МОЗ України №167 від 05.04.2007 р. Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів». Для дослідження ефективності протимікробної дії препарату нами було вивчено його вплив на зміну факторів патогенності музейного штаму S. aureus шляхом оцінки плазмокоагулюючої, лецитовітелазної, а також гемолітичної активності мікроорганізмів, що відбувається у присутності рослинного екстракту за загальноприйнятою методикою.Мета – вивчити вплив екстракту ізохінолінових алкалоїдів рослин родини макових на певні біологічні властивості музейних штамів мікроорганізмів. Доведено різну активність фітопрепарату щодо музейних штамів грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Найбільш чутливою до діючих речовин сангвінарину та хелеритрину рослинного засобу виявилася культура Staphylococcus aureus. Препарат показав значну фунгіцидну активність відносно досліджуваного нами еталонного штаму C. аlbicans. Культура Escherichia coli проявила досить високу резистентність до ізохінолінових алкалоїдів фітопрепарату. Досліджено вплив певних діючих речовин Сангвірітрину на зміну факторів вірулентності Staphylococcus aureus, який втрачає плазмокоагулюючі властивості, лецитовітелазну та гемолітичну активність під прямою та тривалою дією. Встановлено вплив біологічно діючих речовин фітопрепарату на зміну тинкторіальних властивостей грампозитивних мікроорганізмів (S. aureus та C. аlbicans).Документ Аналіз використання нестероїдних протизапальних засобів у вітчизняній стоматологічній практиці(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Петрова, Тамара Аркадіївна; Луценко, Руслан Володимирович; Дев'яткіна, Тетяна Олексіївна; Островська, Галина Юріївна; Колот, Еліна Георгіївна; Чечотіна, Світлана Юріївна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Petrova, Т. А.; Lutsenko, R. V.; Devyatkina, Т. О.; Ostrovska, G. Yu.; Kolot, E. G.; Chechotina, S. Yu.; Sydorenko, A. H.Стаття відображає стан лікування запальних процесів у стоматологічній практиці України з використанням НПЗЗ. За мету даної роботи було поставлено аналіз результатів лікування стоматологічних захворювань запального ґенезу в Україні за останні 10 років. Мотивацією для проведення аналізу стало суттєве підвищення рівня ефективності фармакотерапії у медичній практиці взагалі, яка на сьогодні озброєна великою кількістю нових та ефективних лікарських засобів. Аналіз даних опитування лікарів-стоматологів під егідою громадської організації «Асоціація стоматологів України», компаній «Моріон», «MedExpert», «Proxima Research» і досліджень проведених на базі НМАПО ім. П.Л. Шупіка, кафедри терапевтичної стоматології Національного університету ім. О.О. Богомольця, результатів інших баз дозволили зробити певні висновки. Частіше призначались розповсюджені засоби, що надійно зарекомендували себе у лікуванні запалення: ультракаїн (артикаїн), німесил (німесулід), нурофен (ібупрофен), кетанов (кеторолак), парацетамол, солпадеїн, аугментин (амоксицилін/клавуланат), метрогіл-дента, лінкоміцин, цифран (ципрофлоксацин) та ін. На підставі отриманих даних виявлено обмеженість у різноманітності призначень сучасних НПЗЗ та інших ліків у стоматологічній практиці. Знайдено недолік у призначеннях нових НПЗЗ селективної, а також високоселективної дії (мелоксикам, целекоксиб, німесулід, парекоксиб, набуметон) або інших ефективних препаратів, які характеризуються доброю переносимістю (ацеклофенак, кетопрофен, декскетопрофен, лорноксикам та ін.). З метою підвищення ефективності та безпечності лікування запальних процесів автори представили певні рекомендації до призначення НПЗЗ. Проведення регулярних аналізів з досвіду використання НПЗЗ та інших лікарських засобів, порівняння їх ефективності, негативних або позитивних характеристик, має покращити якість фармакотерапії у стоматологічній практиці.Документ Дистанційне навчання в умовах карантину – очима студентів–медиків(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Єрошенко, Галина Анатоліївна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Климач, Тетяна Миколаївна; Шевченко, Костянтин Васильович; Григоренко, Альона Сергіївна; Кінаш, Оксана В'ячеславівна; Донець, Ілона Миколаївна; Yeroshenko, G. A.; Lisachenko, O. D.; Klimach, T. N.; Shevchenko, K. V.; Grigorenko, A. S.; Kinash, O. V.; Donets, I. M.Сьогодні отримувати освіту дистанційно - це престижно, комфортно та зручно. В умовах каран- тину, коли контакти між викладачами та студентами обмежені, це єдиний безпечний спосіб здобуття вищої освіти у цілому світі. Викладачі університету створюють необхідні умови для надання якісних знань студентам, забезпечуючи їх достатніми інформаційними ресурсами та демонстраційними матеріалами. Ця робота присвячена вивченню ставлення студентів-медиків до дистанційного навчання в карантині на основі аналізу результатів їх анонімного опитування. За допомогою анкети визначили позитивні та негативні сторони дистанційного навчання. Завдяки пропозиціям та побажанням студентів, зробіть висновки щодо підвищення якості надання освітніх послуг здобувачам вищої медичної освіти.Документ Вплив глутамату натрію на органи травної системи(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Григоренко, Альона Сергіївна; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Шевченко, Костянтин Васильович; Донець, Ілона Миколаївна; Ваценко, Анжела Володимирівна; Улановська-Циба, Наталія Аркадіївна; Grigorenko, A. S.; Yeroshenko, G. A.; Shevchenko, K. V.; Donets, I. M.; Vatsenko, A. V.; Ulanovskaya–Tsyba, N. A.Найвідоміший і широко поширений підсилювач смаку – Е-621 глутамат (глютамат) натрію, натрієва сіль глутамінової кислоти. Солі та різні приправи змінюють смак їжі, а глутамат натрію спонукає і підсилює смакові відчуття за рахунок підвищення чутливості смакових сосочків язику. Після прийняття їжі або напою, що містять глутамат натрію, він діє на організм наркотично, не містить поживних речовин, це не консервант, – це токсин, що збуджує нервову систему, хімікат, який надмірно збуджує клітини головного мозку, а часом до повної непідконтрольності, він обманює мозок. Використовуючи низько- сортну сировину, виробники додають глютамат натрію в свої продукти, ховаючи за ним погану якість і несвіжість продуктів. Часто він використовується з метою маскування присмаку олова консервованих продуктів, надання відчуття свіжості замороженим або сушеним продуктам, зменшення собівартості продуктів.