Наукові праці. Кафедра хірургії № 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Сучасні підходи до місцевого лікування гнійних ран м’яких тканин із застосуванням вакуумінстиляційної терапії(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ляховський, Віталій Іванович; Кравців, Микола Ігорович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Liakhovskyi, V. I.; Kravtsiv, M. I.; Gorodova-Andreyeva, T. V.Метою даної роботи було вивчити ефективність проведення вакуум-інстиляційної терапії із застосуванням L-аргініну у лікуванні гнійних ран м’яких тканин. Дослідження проведено за результатами лікування 89 хворих із гнійними ранами м’яких тканин, які знаходилися на стаціонарному лікуванні. У пацієнтів інфіковані рани знаходилися на кисті, сідницях, стегнах, гомілках та стопі. У залежності від способу проведення вакуумної терапії пацієнти розподілені на дві групи. До групи порівняння ввійшли 45 хворих, яким проводили терапію негативним тиском за типовою схемою. У основну групу дослідження були включені 44 хворих, яким проведення типової вакуум-терапії доповнювали інстиляціями розчину L-аргініну протягом 9 діб. При аналізі результатів дослідження встановлено, що застосування терапії негативним тиском з інстиляціями L-аргініну значно покращило результати лікування гнійних ран м’яких тканин. У пацієнтів основної групи у порівнянні з хворими групи порівняння відбулося більш швидке покращення показників лейкоцитів крові, лейкоцитарного індексу інтоксикації, прискорення очищення і епітелізації ран, зменшення їх площі та достовірного зменшення строків стаціонарного лікування. Отже, застосування типової вакуум-терапії з інстиляціями розчину L-аргініну є ефективним способом лікування гнійних ран м’яких тканин. The aim of this study was to investigate the effectiveness of vacuum instillation therapy with L-arginine in the treatment of purulent soft tissue wounds. The study was conducted based on the results of treatment of 89 patients with purulent soft tissue wounds who were in hospital. The patients had infected wounds on the hand, buttocks, thighs, legs and feet. Depending on the method of vacuum therapy, patients were divided into two groups. The comparison group included 45 patients who were treated with negative pressure therapy according to a typical scheme. The main group of the study included 44 patients who received typical vacuum therapy supplemented with instillations of L-arginine solution for 9 days. When analyzing the results of the study, it was found that the use of negative pressure therapy with L-arginine instillations significantly improved the results of treatment of purulent soft tissue wounds. In patients of the main group, compared with patients of the comparison group, there was a faster improvement in blood leukocytes, leukocyte intoxication index, acceleration of wound cleansing and epithelialization, reduction of wound area and a significant reduction in the duration of inpatient treatment. Thus, the use of typical vacuum therapy with instillations of L-arginine solution is an effective way to treat purulent soft tissue wounds.Документ Ефективність місцевого лікування гнійних ран мяких тканин негативним тиском з інстиляціями l-аргініну та його вплив на активність ферментів оксиду азоту(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ляховський, Віталій Іванович; Городова - Андрєєва, Тамара Валер`янівна; Костенко, Віталій Олександрович; Акімов, Олег Євгенович; Кравців, Микола Ігорович; Liakhovskyi, V. I.; Gorodova-Andreyeva, T. V.; Kostenko, V. O.; Akimov, O. Y.; Kravtsiv, M. I.Ефективне лікування гнійних ран потребує комплексного підходу із застосуванням, за необхідності, антибактеріальної, дезінтоксикаційної, знеболюючої терапії та місцевого лікування, що сприяє їх загоєнню. Такий підхід передбачає поєднання санації і перев’язок та лікування ран із застосуванням терапії негативного тиску. На сьогоднішній день вакуумна терапія стала багатообіцяючим способом лікування ран, що сприяє очищенню ран, виведенню зайвої рідини, розширенню кровоносних судин у ложі рани, розвитку грануляційної тканини, підготовці ранового ложа, зменшенню бактеріальної колонізації і регенерації здорової тканини, що приводить до прискорення закриття гострих чи хронічних ран. Особливої уваги у лікуванні гнійних ран займає застосування екзогенного оксиду азоту, так як недостатня його концентрація в тканинах порушує їх регенерацію. Метою даної роботи було вивчити ефективність проведення вакуумінстиляційної терапії із застосуванням L-аргініну при лікуванні гнійних ран м’яких тканин та оцінити її вплив на продукцію оксиду азоту різними ізоформами NO-синтази та активність аргіназного шляху метаболізму Lаргініну. Проведений аналіз лікування 89 хворих із гнійними ранами м’яких тканин. У пацієнтів інфіковані рани знаходилися на кисті, сідницях, стегнах, гомілках та стопі. У залежності від способу проведення вакуумної терапії пацієнти розподілені на дві групи. До групи порівняння ввійшли 45 хворих, яким проводили терапію негативним тиском за типовою схемою. У основну групу дослідження були включені 44 хворих, яким виконання типової вакуумтерапії доповнювали інстиляціями розчину L-аргініну протягом 9 діб. При аналізі результатів дослідження встановлено, що у пацієнтів основної групи у порівнянні з хворими групи порівняння відбулося більш швидке покращення показників лейкоцитарного індексу інтоксикації, прискорення очищення і епітелізації ран та достовірне зменшення строків стаціонарного лікування. А також застосування у місцевому лікуванні гнійних ран вакуум-терапії з інстиляціями розчину L-аргініну запобігає дефіциту оксиду азоту за рахунок активації нітрат-нітритредуктазного шляху його утворення. Таким чином, застосування типової вакуум-терапії з інстиляціями розчину L-аргініну є ефективним способом лікування гнійних ран м’яких тканин. Effective treatment of purulent wounds requires an integrated approach with the use of antibacterial, detoxification, analgesic therapy and local treatment to promote healing, if necessary. This approach involves a combination of debridement and dressing and wound treatment using negative pressure therapy. To date, vacuum therapy has become a promising method of wound treatment that helps to cleanse wounds, remove excess fluid, dilate blood vessels in the wound bed, develop granulation tissue, prepare the wound bed, reduce bacterial colonisation and regenerate healthy tissue, leading to accelerated closure of acute or chronic wounds. Special attention in the treatment of purulent wounds is paid to the use of exogenous nitric oxide, as its insufficient concentration in tissues disrupts their regeneration. The purpose of this study was to investigate the effectiveness of vacuum instillation therapy with L-arginine in the treatment of purulent soft tissue wounds and to assess its effect on the production of nitric oxide by various isoforms of NO synthase and the activity of the arginase pathway of L-arginine metabolism. The treatment of 89 patients with purulent soft tissue wounds was analysed. The patients had infected wounds on the hand, buttocks, thighs, legs and feet. Depending on the method of vacuum therapy, patients were divided into two groups. The comparison group included 45 patients who received negative pressure therapy according to a typical regimen. The main group of the study included 44 patients who were supplemented with typical vacuum therapy with instillations of L-arginine solution for 9 days. When analysing the results of the study, it was found that patients in the main group, compared with patients in the comparison group, had a faster improvement in the leukocyte intoxication index, accelerated wound cleansing and epithelialisation, and a significant reduction in the duration of inpatient treatment. In addition, the use of vacuum therapy with instillations of L-arginine solution in the local treatment of purulent wounds prevents nitric oxide deficiency by activating the nitrate-nitrite reductase pathway of its formation. Thus, the use of typical vacuum therapy with instillations of L-arginine solution is an effective way to treat purulent soft tissue woundsДокумент Алопластика при защемлених складних вентральних грижах(Полтавський державний медичний університет, 2023) Лисенко, Руслан Борисович; Lysenko, R. B.Проблема застосування алопластики в лікуванні защемлених складних вентральних гриж остаточно не вирішена і потребує подальших досліджень. Мета. Підвищення ефективності використання алопластики при защемлених складних вентральних грижах. Матеріали і методи дослідження. Здійснений ретроспективний клінічний аналіз хірургічного лікування 146 пацієнтів із защемленими складними вентральними грижами, що були прооперовані ургентно відкритим способом із застосуванням алопластики у хірургічному відділені 1-ої міської клінічної лікарні м. Полтави за період із 2010 по 2020 рр.. Жінок було 114 (78,1%), чоловіків - 32 (21,9%). Вік хворих від 21 до 85 років (середній вік -62±3,2 роки). Переважали післяопераційні грижі - 117 (80,1%), рецидивні виявлені у 31 (21,2%) пацієнтів. Серединна локалізація дефекту (M) спостерігалася у 134 хворих (91,8%), бічні дефекти (L) – у 12 хворих (8,2%). Виконані методики алопластики: «onlay» - у 2 пацієнтів (1,4%), «sublay» - у 116 (79,5%), «sublay-inlay» - у 18 (12,3%), «inlay» - у 3 (2,1%), роз’єднання анатомічних компонентів – у 7 (4,7%). Результати дослідження. У ранньому післяопераційному періоді в 14 (9,6%) випадках спостерігалися місцеві ускладнення. Загальні післяопераційні ускладнення відмічалися в 11 (7,5%) епізодах. Померли 2 (1,4%) хворих. У віддаленому періоді зареєстровані місцеві ускладнення у 8 пацієнтів (5,5%). Висновки. Виконання одномоментної алопластики у пацієнтів із защемленими складними вентральними грижами дозволяє зменшити кількість ускладнень й покращити результати їх лікування. There is no consensus on applying alloplasty in the care of strangulated complicated ventral hernias. Aim: to enhance the effectiveness of alloplasty in the management of strangulated complicated ventral hernias. Materials and methods. The results were obtained from a retrospective clinical analysis of the surgical treatment of 146 patients with diagnosis of strangulated complicated ventral hernias, who underwent urgent surgical operations by an open method with the use of alloplasty at the surgical department of the 1stMunicipal Clinical Hospital in Poltava for the period from 2010 to 2020. There were 114 women (78.1%) and 32 men (21.9%). The age of patients ranged from 21 to 85 years (average age was 62±3.2 years). Postoperative hernias prevailed were more prevalent (n=117, 80.1%), recurrent hernias were found in 31 (21.2%) patients. Median localization of the defect (M) was found in 134 patients (91.8%), lateral defects (L) was diagnosed in 12 patients (8.2%). The following alloplasty techniques were applied: "onlay" for in 2 patients (1.4%), "sublay" for 116 (79.5%), "sublay-inlay" for 18 (12.3%), "inlay" for 3 (2.1%), separation of anatomical components was performed in 7 (4.7%) cases.Results. In the early postoperative period, local complications were observed in 14 (9.6%) cases. General postoperative complications were noted in 11 (7.5%) cases; 2 (1.4%) patients died. In the remote period, lo-cal complications were recorded in 8 patients (5.5%).Conclusion. Performing alloplasty in patients with strangulated complicated ventral hernias enables to re-duce the number of complications and improve the results of surgical outcomes.Документ Clusteroluminogenic polymers: applications in biology and medicine (Review Article)(American Institute of Physics, 2024) Sakhno, Tamara; Ivashchenko, Dmytro; Semenov, Anatolii; Ivashchenko, Olena; Sakhno, Yuriy; Сахно, Тамара Вікторівна; Іващенко, Дмитро Миколайович; Семенов, Анатолій Олексійович; Іващенко, Олена Дмитрівна; Сахно, ЮрійThe current state of research on unconventional luminescence of nonconjugated polymers, which arises as a result of spatial conjugation due to the overlapping of electronic orbitals of atoms in aggregates formed at high concentrations of substances in solutions or in the solid state, is considered. The manifold applications of clusteroluminogenic polymers in the realms of biology and medicine take center stage. This includes the utilization of clusteroluminescence for monitoring and visualizing dynamic reactions, exploring pathways in biomedical research and targeted drug delivery, facilitating real-time monitoring, as well as imaging and tracking. The emphasis is placed on their pivotal role in combination therapy and theranostics.Документ Дотримання етичних принципів – основа відносин між медичними працівниками і пацієнтами(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, 2024) Ляховський, Віталій Іванович; Пехньо, Василь Васильович; Кравців, Микола Ігорович; Нємченко, Іван Іванович; Ляховська, Тетяна Юріївна; Люлька, Олександр Миколайович; Liakhovskyi, V. I.; Pekhnyo, V. V.; Kravtsiv, M. I.; Nemchenko, I. I.; Liakhovska, T. Y.; Liulka, O. M.Етика є невід’ємною частиною клінічної медицини, оскільки лікар має етичне зобов’язання надавати допомогу з користю для здоров’я пацієнта, не завдавати йому шкоди та відноситись з повагою до його уподобань. У медицині термін етика визначає норми поведінки та дотримання моральних правил працівниками охорони здоров’я. Дотримання етичних норм є запорукою отримання позитивних результатів лікування пацієнтів. Основними принципами етики є автономія, доброчинність, нешкідливість та справедливість. Принцип автономії базується на понятті, що кожна людина має свою цінність, а отже повинна мати право приймати раціональні рішення та робити свій моральний вибір, і їй має бути дозволено реалізувати свою здатність до самовизначення. Принцип доброчинності включає в себе дії лікаря на користь пацієнта, дотримуючись при цьому цілого ряду моральних правил, які направлені на захист його прав, а також не завдавати шкоди, надавати невідкладну медичну допомогу та сприяти порятунку людей, які знаходяться у небезпеці.Основою принципу нешкідливості є обов’язок лікаря не наносити шкоду хворим. Він передбачає підтримання декількох моральних правил, особливо по відношенню до пацієнтів, таких як: не завдавай їм болю чи страждань, не шкодь здоров’ю, не ображай і не позбавляй інших благ життя.Життєво важливим компонентом у стосунках пацієнта і лікаря є можливість говорити правду, що значно впливає на рівень довіри хворого до лікаря.Лікарі зобов’язані не розголошувати конфіденційну інформацію, надану пацієнтом, іншій стороні без його дозволу. Однією з основних і нерідких причин розбіжностей між лікарем і пацієнтом з питань лікування є їх різні погляди на цілі лікування. Оскільки цілі змінюються в ході лікування, вкрай важливо, щоб лікар спілкувався з пацієнтом чіткою та прямою мовою, без використання медичних термінів та визначає мету лікування, особливо при зміні обставин. Спільне прийняття рішень є корисним як для пацієнтів, так і для медичного персоналу. Отже, такі чесноти, як співчуття, проникливість, надійність, цілісність і сумлінність, є необхідними для прояви турботи медичного працівника до пацієнта. Етичні принципи повинні бути в основі будь-яких контактів медичних працівників з пацієнтами, обов’язково з дотриманням їх прав. Недотримання етичних і правових принципів може призвести до незадоволення пацієнтів, медичної помилки та, навіть,втрати медичної ліцензії. Ethics is an integral part of clinical medicine, as a physician has an ethical obligation to provide care that is beneficial to the patient's health, not to harm them, and to respect their preferences. In medicine, the term ethics defines the norms of behavior and adherence to moral rules by healthcare professionals. Adherence to ethical standards is the key to achieving positive patient outcomes. The main principles of ethics are autonomy, beneficence, harmlessness and justice. The principle of autonomy is based on the notion that every human being has value and therefore should have the right to make rational decisions and moral choices, and should be allowed to exercise their ability to self-determination. The principle of beneficence includes the actions of a physician in favor of the patient, while adhering to a number of moral rules aimed at protecting the patient's rights, as well as not causing harm, providing emergency medical care and helping to save people in danger. The basis of the principle of nonmaleficence is the doctor's duty not to harm patients. It implies the maintenance of several moral rules, especially in relation to patients, such as: do not cause them pain or suffering, do not harm their health, do not insult or deprive others of the benefits of life.A vital component of the patient-physician relationship is the ability to tell the truth, which significantly affects the patient's level of trust in the doctor. Doctors are obliged not to disclose confidential information provided by the patient to another party without the patient's permission. One of the main and frequent reasons for disagreements between a doctor and a patient on treatment issues is their divergent views on treatment goals. Since goals change during treatment, it is crucial that the physician communicates with thepatient in clear and direct language, without using medical terms, and defines the goal of treatment, especially when circumstances change. Shared decision-making is beneficial for both patients and medical staff. Thus, virtues such as compassion, insight, reliability, integrity and conscientiousness are essential to a healthcare professional's care for patients. Ethical principles should be the basis of any contact between healthcare professionals and patients, always with respect for their rights. Failure to comply with ethical and legal principles can lead to patient dissatisfaction, medical errors, and even loss of medical license.Документ Гастроінтестинальна стромальна пухлина шлунку з дефіцитом сукцинатдегідрогенази В: клінічний випадок(Полтавський державний медичний університет, 2024) Іванова, Галина Олегівна; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Шевчук, Микола Петрович; Прихідько, Роман Анатолійович; Ivanova, G. O.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Horodova-Andrieieva, T. V.; Shevchuk, M. P.; Prykhidko, R. A.Гатроінтестинальна стромальна пухлина шлунково – кишкового тракту – мезенхімальна пухлина шлунково – кишкового тракту, яка являє собою гетерогенну групу c-Kit позитивних мезенхімальних (стромальних чи сполучнотканинних) пухлин. Основна роль в їх розвитку є мутація протоонкогена c-Kit з послідуючими структурними змінами трансмембранного тирозинкіназного рецепто-ра ІІІ типу (Kit), який відповідає за мітотичну активність та диференціювання клітин. Активація Kit-рецептора клітин пухлини визначається експресією імуногістохімічного маркеру CD 117 (протеїн тирозинкіназного рецептору). 80 – 90% GIST являється CD 117 позитивними. Метою нашого дослідження було удосконалення діагностики та лікування гастроінтестинальних стромальних пухлин шлунково – кишкового тракту. Наведений клінічний випадок показує, що специфічних та конкретних симптомів, які притаманні гастроінтестинальній стромальній пухлині шлунково – кишкового тракту немає та тільки проведене радикальне оперативне лікування дає можливість встановити вірний діагноз. У зв’язку з розміщенням пухлини пілоричного відділу шлунку в підслизовому шарі можливості провести достовірної біопсії під час відеоезофагогастродуоденоскопії не було, так як слизова оболонка шлунку над утворенням була не змінена. Таким чином, основним мето-дом діагностики та лікування у наведеної хворої стала операція з радикальним видаленням пухлини та проведенням патогістологічного та імуногістохімічного дослідження, яке показало наявність гастроінтестинальної стромальної пухлини шлунку з дефіцитом сукцинатдегідрогенази В. 80% випадків виникнення GIST основним пусковим механізмом є дефіцит сукцинатдегідрогенази. Дефіцит сукцинатдегідрогенази призводить до порушення циклу Кребса, внаслідок чого накопичується надлишок сукцинату – онкометаболіта, який активує канцерогенез. Це пухлини з специфічним клінічним перебігом, прогнозом та чутливістю до таргетної терапії. Причинами дефіциту сукцинат-дегідрогенази є як мутації, так й епігеномні порушення. І мутації генів, і епігеномні порушення будь-якої із субодиниць сукуцинатдегідрогенази завжди проявляються втратою експресії саме субодиниці В. Gastrointestinal stromal tumors (GISTs) are mesenchymal tumors found in the gastrointestinal tract, constituting a diverse group of c-Kit positive mesenchymal (stromal or connective tissue) tumors. Their development is primarily associated with mutations in the c-Kit proto-oncogene, leading to structural alterations in the type III transmembrane tyrosine kinase receptor (Kit). This receptor is crucial for regulating mitotic activity and cell differentiation. The activation of the Kit-receptor in tumor cells is identified through the expression of the immunohistochemical marker CD 117 (tyrosine kinase receptor protein), with approximately 80-90% of GISTs testing positive for CD 117.The objective of our study is to improve the diagnosis and treatment of gastrointestinal stromal tumors.The clinical case underscores the challenge of diagnosing gastrointestinal stromal tumors (GISTs) due to the absence of specific and definitive symptoms. In this instance, only radical surgical intervention facilitated an accurate diagnosis. Given the location of the tumor in the pyloric part of the gastric submucosal layer, a reliable biopsy during video esophagogastroduodenoscopy was unfeasible, as the gastric mucosa above the tumor appeared unaffected. Consequently, surgery with complete tumor excision and subsequent pathohistological and immunohistochemical analysis emerged as the primary diagnostic and therapeutic approach. These investigations confirmed the presence of a gastrointestinal stromal tumor of the stomach with succinate dehydrogenase B deficiency.In approximately 80% of GIST cases, succinate dehydrogenase deficiency plays a pivotal role. The absence of succinate dehydrogenase disrupts the Krebs cycle, leading to an accumulation of succinate, an oncometabolite that fuels carcinogenesis. Such tumors exhibit distinctive clinical characteristics, prognostic outcomes, and responsiveness to targeted therapies. Succinate dehydrogenase deficiency can arise from mutations or epigenomic alterations affecting gene expression. Notably, mutations or epigenomic disruptions in any succinate dehydrogenase subunit inevitably result in the loss of subunit B expression.Документ Значення гігієни одягу у захисті медичних працівників(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ляховський, Віталій Іванович; Пехньо, Василь Васильович; Кравців, Микола Ігорович; Філатова, Валентина Луківна; Ляховська, Анастасія Віталіївна; Liakhovskyi, V. I.; Pekhnyo, V. V.; Kravtsiv, M. I.; Filatova, V. L.; Liakhovska, A. V.Анотація. У даній статті обговорена роль гігієни одягу у захисті працівників закладів охорони здоров’я. На сучасному етапі розвитку суспільства передова інноваційна медична допомога відкрила нові перспективи для лікування хворих та дозволила поступовий перехід до прогнозованої медицини, яка відповідає потребам людини. На сьогоднішній день прослідковується тенденція переходу від реактивної до превентивної та персоніфікованої медицини, основою якої є постійне дотримання особистої гігієни. Особиста гігієна відіграє велику роль у профілактиці захворювань та зміцненні здоров’я людей. Профілактика саме інфекційних захворювань стала однією з найбільших проблем, з якими стикаються усі країни світу. У більшості країн світу однією з найпоширеніших причини захворювання є інфекції, які пов’язані з наданням медичної допомоги. Вони продовжують викликати серйозне занепокоєння для госпіталізованих пацієнтів, підвищуючи захворюваність і, навіть, їх смерть. Однак, поширення інфекції можна запобігти, якщо дотримуватись правил гігієни. Важливу роль у запобіганні поширення внутрішньо-лікарняної інфекції відіграє медичний одяг, який є традиційним робочим одягом медичних працівників. Його носіння є обов’язковим, але не всі пам’ятають, що цей одяг має велике призначення – захистити медичний персонал і пацієнтів від небезпечних захворювань. Все більше доказів свідчать про те, що одяг медичного працівника частозабруднений мікроорганізмами або збудниками хвороб, які можуть спричинити інфекції чи конкретні захворювання. Для успішного виконання захисту медичних працівників і хворих медичний одяг повинен відповідати певним вимогам. Його якість має відповідати гігієнічним нормам, а саме: бути непроникним для рідин, легко піддаватися очищенню і стерилізації, мати брудовідштовхуючі властивості. Він має бути виробленим із міцних тканин, зберігати відповідну якість і форму після багаторазового прання та бути розрахований на тривале використання, а також має бути комфортним і гіпоалергенним. Основними вимогами до спеціального одягу медичних працівників є його надійний захист і гігієнічність. Отже, застосування технологічних інновацій у щоденному одязі та текстильних виробах також може запобігти постійній ендемічній передачі інфекції пацієнтам. Необхідно, щоб виробники медичного одягу та інших засобів захисту розробляли текстильні вироби, які зменшують набуття, утримання та передачу інфекційних мікроорганізмів, що знаходяться в крові, рідинах організму та навколишньому середовищі. Abstract. This article discusses the role of clothing hygiene in the protection of healthcare workers. At the present stage of society's development, advanced innovative medical care has opened up new perspectives for the treatment of patients and allowed a gradual transition to predictive medicine that meets human needs. Today, there is a tendency to move from reactive to preventive and personalised medicine, based on the constant observance of personal hygiene. Personal hygiene plays an important role in preventing diseases and improving people's health. Prevention of infectious diseases has become one of the biggest challenges faced by all countries of the world. In most countries, healthcare-associated infections are one of the most common causes of illness. They continue to be a serious concern for hospitalised patients, increasing morbidity and even death. However, the spread of infection can be prevented by good hygiene practices. An important role in preventing the spread of hospital-acquired infections is played by medical clothing, which is the traditional work wear of healthcare professionals. Wearing it is mandatory, but not everyone remembers that this clothing has a great purpose - to protect medical staff and patients from dangerous diseases. Increasing evidence shows that healthcare worker clothing is often contaminated with microorganisms or pathogens that can cause infections or specific diseases. To successfully protect healthcare workers and patients, medical clothing must meet certain requirements. Its quality must meet hygienic standards, namely, it must be impermeable to liquids, easy to clean and sterilise, and have dirt-repellent properties. It must be made of durable fabrics, retain the appropriate quality and shape after repeated washing and be designed for longterm use, as well as be comfortable and hypoallergenic. The main requirements for special clothing for healthcare workers are its reliable protection and hygiene. Therefore, the use of technological innovations in everyday clothing and textiles can also prevent the ongoing endemic transmission of infection to patients. It is essential that manufacturers of medical clothing and other protective equipment develop textiles that reduce the acquisition, retention and transmission of infectious microorganisms in the blood, body fluids and environment.Документ Роль симуляційного навчання у підготовці майбутніх лікарів(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ляховський, Віталій Іванович; Пехньо, Василь Васильович; Кравців, Микола Ігорович; Нємченко, Іван Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Liakhovskyi, V. I.; Pekhnyo, V. V.; Kravtsiv, M. I.; Nemchenko, I. I.; Liulka, O. M.У даній статті обговорена роль симуляційного навчання у підготовці студентів-медиків. На сьогоднішній день медична освіта в значній мірі дотримується традиційних методів навчання, яке передбачає проходження курсів лекцій та практичних занять. При здобутті медичної освіти повинен бути доступ до пацієнтів, щоб студенти-медики та лікарі могли отримати необхідні навички. З іншого боку, існує також зобов’язання забезпечити оптимальне лікування та гарантувати безпеку та благополуччя хворих. Вирішити дану дилему можна за допомогою впровадження у медичну освіту симуляційного навчання, яке забезпечує безпечне, комфортне середовище для відточування практичних навиків і вмінь та дає змогу постійно їх удосконалювати. Навчання, яке засноване на моделюванні, вважається важливою частиною проведення практичних занять. Моделювання клінічних ситуацій є найкращим альтернативним інструментом навчання та оцінювання, який здатний внести зміни в медичну освіту, навчання, покращити якість та оцінити роботу студентів-медиків. Симуляційне навчання розподіляється на декілька видів, до яких відноситься стандартизований пацієнт, віртуальний стандартизований пацієнт та рольові ігри. Симуляції людини й пацієнта, що моделюють віртуальну зовнішність і поведінку, мають велике значення та є багатообіцяючими інтерактивними системами навчання в різних спеціальностях, зокрема в невідкладній медицині. В останні роки найпоширенішим інструментом медичної освіти стало високоточне моделювання, яке значно покращує розвиток нетехнічних навичок у невідкладній медицині, є методом розвитку та інновацій у медичній програмі. За необхідності при допомозі процесу інтеграції моделювання людини та пацієнта, тренажерів, муляжів, фантомів можна створювати відповідні середовища високої точності, які максимально наближені до клінічної ситуації чи стану хворого. Отже, навчання, яке засноване на моделюванні, вважається найкращим альтернативним інструментом навчання та оцінювання, який здатний внести зміни в медичну освіту та покращити якість практичної підготовки і оцінити роботу здобувачів вищої медичної освіти. Такий вид навчання допомагає студентам-медикам набути багатьох навичок, таких як професіоналізм, спілкування, самооцінка, управління часом і робота в команді. Також, симуляція забезпечує найкращі стандарти догляду за пацієнтами, їх безпеку та соціальну справедливість. This article discusses the role of stimulating learning in the training of medical students. Today, medical education largely adheres to traditional methods of teaching, which involve lectures and practical classes. In medical education, there should be access to live patients so that medical students and doctors can learn the necessary skills. On the other hand, there is also an obligation to provide optimal treatment and guarantee the safety and well-being of patients. This dilemma can be solved by introducing simulation training into medical education, which provides a safe, comfortable environment for honing practical skills and allowing for continuous improvement. Simulation-based learning is considered an important part of practical training. Simulation of clinical situations is the best alternative learning and assessment tool that can bring changes in medical education, training, improve the quality and evaluate the performance of medical students. Simulation training is divided into several types, including standardised, virtual standardised patient and role-playing. Human and patient simulations, which model virtual appearance and behaviour, are of great importance and are promising interactive learning systems in various specialties, including emergency medicine. In recent years, high-fidelity modelling has become the most common tool in medical education, which significantly improves the development of non-technical skills in emergency medicine and is a method of development and innovation in medical curricula. If necessary, through the process of integrating human and patient modelling, simulators, dummies, phantoms, it is possible to create appropriate highfidelity environments that are as close as possible to the clinical situation or patient's condition. Thus, simulation-based learning is considered to be the best alternative teaching and assessment tool that can make changes in medical education and improve the quality of practical training and assess the performance of higher medical education students. This type of training helps medical students to acquire many skills, such as professionalism, communication, self-esteem, time management.Документ Антеградні методи біліарної декомпресії при пухлинній обструкції жовчовивідних шляхів(Полтавський державний медичний університет, 2024) Шевчук, Микола Петрович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Іванова, Галина Олегівна; Shevchuk, M. P.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Ivanova, G. O.Черезшкірне черезпечінкове ендоскопічне втручання під контролем ультразвуку є досить важли-вим методом для вирішення питання механічної жовтяниці. Цей спосіб відновлення відтоку жовчі дозволяє вирішити ряд лікувально-діагностичних завдань з мінімальною травматизацією та невеликою кількістю ускладнень в порівнянні із традиційними (відкритими) хірургічними методами лікування. Найчастіше антеградна холангіостомія застосовується в онкологічній практиці, де різноманіття клінічних ситуацій визначає показання до виконання цього втручання в різних варіантах та з різною метою. За даними світової літератури, на даний момент, накопичений достатній досвід черезшкірних технологій, відпрацьовано їх застосування в клінічній практиці, що дозволяє визнати їх, до певної міри, рутинними. Метою даної роботи була оптимізація біліарної декомпресії у хворих з пухлинною обструкцією жовчовивідних шляхів, удосконалення профілактики ускладнень, покращення безпосередніх результатів лікування та якості життя даної категорії хворих. Дослідження було проведено на вивчені результатів обстеження та хірургічного лікування 64 хворих із механічною жовтяницею пухлинного ґенезу, які перебували на лікуванні у хірургічних стаціонарах з 2017 по 2023 р., та яким були виконані антеградні біліодренуючі операції. Всім 64 пацієнтам з метою біліарної декомпресії вдалося успішно виконати черезшкірно черезпечінкову холангіостомію та стентування жовчних протоків під ультразвуковим контролем. Виконання черезшкірно черезпечінкових ендоскопічних втручань в даний час є ефективним та найбільш розповсюдженим методом біліарної декомпресії при пухлинній обструкції жовчних шляхів. Використання черезшкірно черезпечінкових способів відведення жовчі, особливо при злоякісних пухлинах, супроводжується достатньо малою кількістю ускладнень та летальних випадків. Percutaneous transhepatic endoscopic ultrasound-guided intervention is a crucial method for addressing mechanical jaundice. This technique for restoring bile outflow enables the resolution of several medical and diagnostic issues with minimal invasiveness and fewer complications compared to traditional open surgical treatments. Most often, antegrade cholangiostomy is used in oncological practice, where the variety of clinical situations determines the indications for performing this intervention in different variants and with different goals. According to the world literature, at the moment, sufficient experience of transdermal technologies has been accumulated, their application in clinical practice has been worked out, which allows to recognize them, to a certain extent, as routine.The purpose of this work is to optimize biliary decompression in patients with tumor obstruction of the biliary tract, to improve the prevention of complications, to enhance the immediate results of treatment and the quality of life for this group of population.The study analyzed the examination and surgical treatment outcomes of 64 patients with tumor-related mechanical jaundice treated in surgical hospitals from 2017 to 2023. All patients underwent antegrade biliary drainage procedures, specifically percutaneous transhepatic cholangiostomy and bile duct stenting under ultrasound guidance, to achieve biliary decompression.Percutaneous transhepatic endoscopic interventions have become the primary method for biliary decompression in cases of bile duct obstruction due to tumors. These procedures, particularly for malignant tumors, are associated with relatively few complications and low mortality rates.Документ Комплексний методичний підхід до засвоєння знань із хірургії лікарями з фаху "Загальна практика - сімейна медицина"(Полтавський державний медичний університет, 2024) Нємченко, Іван Іванович; Кравців, Микола Ігорович; Ляховський, Віталій Іванович; Лисенко, Руслан Борисович; Краснов, Олег Георгійович; Люлька, Олександр Миколайович; Прихідько, Роман АнатолійовичРеформування вищої медичної освіти, зокрема післядипломної, ставить нові й складні завдання щодо навчання лікарів, ініціюючи створення сучасних засобів, технологій і нових методичних підходів до них. Запропонований новий комплексний методичний підхід до засвоєння знань із хірургії сприяє створенню в лікарів власної системи знань, їх стійкого засвоєння на основі цілеспрямованого формування клінічно-логічного й образного мислення, активізуючи логіку вірогідності й актуалізуючи інтуїцію. Reforming higher medical education, and in particular postgraduate education, poses new and difficult tasks for the training of doctors, initiating the creation of modern tools, technologies and new methodological approaches to them. New complex methodical approach of acquisition of knowledges is offered from surgery instrumental in creation for the doctors of the own system of knowledges, their acquisition and proof mastering, on the basis of purposeful formuvannya'' clinically logical and vivid thought, activating logic of authenticity and aktualizuyuchi intuition.Документ Застосування кейс-методу навчання на кафедрі хірургії(Полтавський державний медичний університет, 2024) Люлька, Олександр Миколайович; Кравців, Микола Ігорович; Дудченко, Максим Олександрович; Ляховський, Віталій Іванович; Лисенко, Руслан Борисович; Нємченко, Іван Іванович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівнаПід час вивчення хірургії в закладах вищої медичної освіти кейс-метод залишається ефективним способом навчання. Метод дозволяє здобувачам освіти застосовувати теоретичні знання на практиці, розвивати клінічне мислення, аналітичні й комунікативні навички. During the study of surgery in institutions of higher medical education, the case-method remains an effective method of learning. The method allows students to apply theoretical knowledge in practice, to develop clinical thinking, analytical and communication skills while solving practical tasks.Документ Retrograde intrarenal surgery as a method of improving the endoscopic management of occlusive concrements of the upper parts of the ureter(Poltava State Medical University, 2023) Ivashchenko, D. M.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Shevchuk, M. P.; Ivanova, H. O.; Іващенко, Дмитро Миколайович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Шевчук, Микола Петрович; Іванова, Галина ОлегівнаThe paper presents upper ureter stone treatment with use of retrograde intrarenal surgery. This is the latest method, which has advantages in treatment of complex cases of nephrolithiasis, stone translocations and residual cases. We analyzed treatment of patients with ureteral stones. Two representative groups were formed and underwent surgical interventions. Patients of first group underwent contact lithotripsy with semi-rigid ureteroscope, in patients of group 2 used flexible ureteroscope. We compare total operation time, average size and density of stones, presence of residual fragments, surgical and postoperative complications. Performing lithotripsy using a retrograde intrarenal surgery provides higher frequency of achieving “stone-free state”, which is the ultimate goal of intervention. Also, this is a method that has fewer intraoperative complications, but has a slightly longer duration of surgical intervention. The use of combination of retrograde intrarenal surgery and semi-flexible ureteroscopy should facilitate operations, speed up patient recovery and minimize complications.Документ Безпечне освітнє середовище в медичному закладі вищої освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024) Люлька, Олександр Миколайович; Кравців, Микола Ігорович; Дудченко, Максим Олександрович; Ляховський, Віталій Іванович; Нємченко, Іван Іванович; Лисенко, Руслан Борисович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівнаОбов’язковою умовою успішного навчання в закладі вищої освіти є створення безпечного освітнього середовища з урахуванням інтересів та потреб кожного учасника навчального процесу. Складовими частками безпечного освітнього середовища є: фізична, 252 соціальна, психологічна та інформаційна безпека.Документ Принцип зворотного зв’язку при дистанційному навчанні іноземних здобувачів освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024) Буря, Лілія Володимирівна; Люлька, Олександр Миколайович; Білоконь, Сергій Олександрович; Макаренко, Олександр Володимирович; Вахненко, Андрій ВікторовичПринцип зворотного зв’язку при дистанційному навчанні іноземних здобувачів освіти відіграє важливу роль у підтриманні їх мотивації до навчання і саморозвитку та сприяє підвищенню якості освіти в цілому. Успішність реалізації принципу зворотного зв’язку при дистанційній формі навчального процесу залежить від ефективності застосування сучасних інноваційних підходів та передових технологій навчання.Документ The need for a cycle of thematic improvement in herniology for listeners of surgical profile(Полтавський державний медичний університет, 2022) Liakhovskyi, V. I.; Lysenko, R. B.; Nyemchenko, I. I.; Krasnov, O. H.; Gorodova-Andreeva, T. V.; Ляховський, Віталій Іванович; Лисенко, Руслан Борисович; Нємченко, Іван Іванович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівнаThe article notes that medicine is developing rapidly worldwide, so there are problems and changes in the established structure of improving the knowledge level related to the medical profession. General surgery is increasingly fragmented into subspecialties. Many pathological conditions used to be treated by general surgeons and are now treated by specialists. Recently, the view of surgical treatment of hernias among most general surgeons has changed. A deeper problem understanding of the abdominal wall at the current level and its restoration, the introduction of a new surgeries variety for abdominal hernias, which has improved the treatment of these patients, has led to a new specialty – herniologist. In recent years, thanks to the introduction of new open, video laparoscopic, endoscopic, and even robotic techniques and many medical devices, abdominal hernia surgery has acquired entirely different technologies. Given the significant positive developments and trends in herniology, the results of abdominal hernias treatment in general in Ukraine are not satisfactory. There are still many urgent herniotomies and, accordingly, high postoperative mortality. Many hernia surgeries in Ukraine are performed using old, traditional methods, and most surgeons are little or unfamiliar with modern techniques. Therefore, for the widespread introduction and promotion of the latest world technologies in the surgical treatment of abdominal hernias, promoting scientific and practical solutions to modern problems of herniology, training of surgeons in the application of modern methods of abdominal hernias treatment in courses of thematic improvement and improvement of surgical care for patients with abdominal hernias of all types the authors proved the urgent need to create a specialized cycle of thematic improvement in herniology for surgeons, especially in the presence of herniologists and a modern clinical base, which deals with abdominal hernia surgery with good resultsДокумент Сучасні підходи до профілактики та лікування синдрому діабетичної стопи на догоспітальному етапі(Полтавський державний медичний університет, 2023) Краснов, Олег Георгійович; Ляховський, Віталій Іванович; Лисенко, Руслан Борисович; Сагарадзе, С. А.; Нємченко, Іван ІвановичОдним із тяжких ускладнень цукрового діабету (ЦД) є синдром діабетичної стопи (СДС), який розвивається більш ніж у 10% хворих та у 70% з них потребує хірургічного лікування. СДС є комплексом уражень стопи при ЦД, в основі якого лежать діабетична ангіопатія, периферична нейропатія та остеоартропатія нижніх кінцівок, з розвитком важких гнійно-некротичних ускладнень на тлі імуносупресії. Головною причиною ампутацій при СДС є інфекційно-некротичний процес на стопі, що виникає на тлі ран. Якісний догляд за пацієнтами із СДС на амбулаторному етапі значно знижує ризик розвитку ускладнень. Це особливо важливо в умовах епідемії COVID-19 та бойових дій в Україні та потребує вдосконалення профілактики та амбулаторного лікування хворих з ускладненнями синдрому діабетичної стопи, зниження ускладнень та покращення якості життя таких хворих.Документ Оптимізація хірургічного лікування ран м’яких тканин великої площі як наслідку мінно-вибухових поранень(Полтавський державний медичний університет, 2023) Прокопенко, Костянтин Анатолійович; Пархоменко, Кирило Юрійович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Prokopenko, K. A.; Parkhomenko, K. Yu.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.Вступ. З 24.02.2022 пріоритетним напрямом хірургічної діяльності в Україні є надання допомоги постраждалим від російської агресії громадянам нашої держави. Основну масову частку мінно-вибухових поранень складають пошкодження м’яких тканин у вигляді рвано-забійних ран, осколкових сліпих, наскрізних та дотичних поранень м`яких тканин різного ступеня контамінації та різної площі. Широкого розповсюдження набуло використання VAC-терапії для ран, що мають масивний м’язовий та шкірний дефект, суть якої полягала у локальному застосовуванні негативного тиску на пошкоджені тканини. Зазвичай даний етап передував плановій аутодермопластиці. І хоча аутодермопластика є плановим втручанням, воно представляє собою наступний етап лікування після попередньо виконаної ургентної хірургічної корекції. Ці втручання – безперечно шанс для постраждалих із великими за площею пораненнями м’яких тканин (і не тільки, як показав досвід) повернути собі якість життя, як до отримання травми. Метою дослідження було поліпшити якість життя постраждалих із мінно-вибуховою травмою та ранами м’яких тканин великої площі. Матеріали та методи дослідження. Були проаналізовані результати оперативного лікування 57 постраждалих серед мирного населенням із мінно-вибуховими пораненнями та ранами м’яких тканин великої площі, які знаходились на лікуванні у хірургічному відділенні Комунального некомерційного закладу Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» у 2022-2023 рр., з них – жінок – 34 (59%), чоловіків –23 (41%), у віці від 34 до 74 років. Результати дослідження та їх обговорення. У всіх 57 пацієнтів спершу виконувались хірургічна обробка ран із видаленням сторонніх тіл (якщо вони були присутні), некректомія, другим етапом застосовувалась VAC-терапія з метою очищення ран та зменшення їх площі. Була застосована VAC-терапія у безперервному режимі при негативному тиску від 50 мм рт. ст. (на передній черевній стінці та задній поверхні грудної клітки) до 110 (тканини нижніх кінці-вок). Заміна VAC-пов’язки виконувалась через 3-5 діб, в залежності від кількості та якості ексудату. Зазвичай потрібно було 2-3 заміни VAC-пов’язки. Третім етапом виконувалась методика вільної аутодермопластики перфорованим шкірним клаптем. Механічна обробка рани попередньо здійснювалась багаторазово до рівня «кровавої роси». Вважаємо, що лише всі ці етапи разом здатні дати гарні результати лікування (незважаючи на важку супутню патологію, що може мати місце). Адже коморбідність – це один із факторів, що власне характеризує мирне населення та якісно відрізняє від категорії військових. Висновки. На нашу думку, застосування VAC-терапії та подальша аутодермопластика у лікуванні поранень м’яких тканин великої площі, отриманих у результаті мінно-вибухової травми, значно поліпшують результати хірургічного лікування таких пацієнтів та скорочують період їх непрацездатності, що має економічну доцілісність. А щодо аутодермопластики, то це втручання посідає гідне місце серед реконструктивної хірургії мінно-вибухових поранень. У даному контексті аутодермопластика стає різновидом оперативного втручання, що має не лише позитивний естетичний ефект, але й дає змогу поліпшити якість життя постраждалих із мінно-вибуховою травмою зі значними пошкодженнями м’яких тканин шляхом більш швидкої адаптації ураженої ділянки тіла.Документ Вибір оптимального методу місцевого лікування вогнепального поранення, що сприяє ранній пластиці рани(Полтавський державний медичний університет, 2023) Іванова, Галина Олегівна; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Шевчук, Микола Петрович; Зезекало, Єфім Олегович; Прихідько, Роман Анатолійович; Ivanova, G. O.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Shevchuk, M. P.; Zezekalo, E. O.; Prykhidko, R. A.Вогнепальні поранення об`єднують дуже велику групу ушкоджень, які виникають наслідок застосування вогнепальної зброї, в основі дії якої є не тільки вплив вибухової хвилі, але й ураження вмістом снарядів, їх фрагментами, осколками, вторинними осколками. Дана тема є надзвичайно актуальною в наш час, так як правильність місцевого та оперативного лікування, що призводить до своєчасної регенерації пошкоджених тканин, попередження гнійних ускладнень та швидкому закриттю ранових дефектів сприяє максимальному відновленню функції ураженого органу та зниженню показників інвалідизації постраждалих. Метою нашого дослідження було порівняти та визначити найбільшу клінічну ефективність застосування традиційних пов'язок з антисептиком (І група дослідження), гідроактивних суперабсорбуючих пов'язок (ІІ група) та Vacuum-Assisted Closure (VAC-терапії) (ІІІ група) з метою швидкого очищення вогнепальних поранень та підготовки ранової по-верхні до пластики, задля запобігання розвитку вторинних некрозів, гнійних ускладнень, а також пришвидшення реабілітації хворих. Аналіз проводився серед 154 поранених, які були поділені на 3 групи. Діапазон віку постраждалих становив від 18 до 50 років. Після проведення нашого дослідження, ми можемо зробити висновки, що використання VAC-терапії є найбільш ефективним у лікуванні вогнепальних поранень, так як стимулює раннє дозрівання грануляційної тканини (поява зрілої грануляційної тканини вже на 4-у добу), порівняно з використанням гідроактивних повязок (на 6-й день) та традиційного марлевого матеріалу з антисептиком (на 7-й день ), крайову епітелізацію та виповнення дана рани зі зменшенням її площі, запобігає розвитку вторинних некрозів та тяжких гнійних ускладнень. Також цей метод потребує короткотривалої антибіотикотерапії, показує найменший показник ускладнень після пластики ранового дефекту та зменшує період реабілітації поранених.Документ Персоніфікований підхід до вибору тактики жовчовідведення у хворих з механічною жовтяницею пухлинного ґенезу(Полтавський державний медичний університет, 2023) Шевчук, Микола Петрович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Зезекало, Єфім Олегович; Іванова, Галина Олегівна; Прихідько, Роман Анатолійович; Shevchuk, M. P.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Zezekalo, E. O.; Ivanova, G. O.; Prykhidko, R. A.Механічна жовтяниця спричинена обтурацією жовчних шляхів пухлиною зазвичай є першим та досить важким ускладненням злоякісних новоутворень органів гепатопанкреатодуоденальної зони. Враховуючи що радикальне лікування даної патології, за даними різних авторів, не перевищує 20-25%, значну цікавість викликає вибір оптимального малоінвазивного способу жовчовідведення з метою декомпресії жовчних шляхів та вирішення проблеми механічної жовтяниці, який може бути як підготовчим етапом до радикального хірургічного лікування так і остаточним методом паліативного лікування цієї категорії пацієнтів.Метою даної роботи стало вироблення оптимального алгоритму діагностики та лікування пацієнтів із механічною жовтяницею пухлинного ґенезу, що дозволить збільшити ефективність вибору первинного оперативного втручання та зменшити кількість ускладнень і летальність даної категорії оперованих хворих.Дослідження було проведено на вивчені результатів обстеження та хірургічного лікування 108 хворих із механічною жовтяницею пухлинного ґенезу, які перебували на лікуванні у хірургічних стаціонарах з 2017 по 2023 р., та яким були виконані біліодренуючі операції. Аналіз ефективності хірургічного лікування дозволив встановити, що ендоскопічне дренування та черезшкірно черезпечінкове дренування при І та ІІ рів-ні біліарного блоку мають приблизно однакову ефективність, однак кількість ускладнень була меншою, а якість життя кращою у пацієнтів яким виконувалось ендоскопічне дренування, що робить його методом вибору При ІІІ рівні блоку слід застосовувати черезшкірно черезпечінкове дренування. Реалізація алгоритму діагностики та лікування механічної жовтяниці пухлинного ґенезу, який враховував рівень біліарного блоку, ступінь важкості механічної жовтяниці, стадію пухлинного процесу, дозволяє обґрунтувати вибір найбільш ефективного методу малоінвазивного дренування жовчовивідних шляхів та зменшити післяопераційну летальність.Документ Сучасні погляди на діагностику гострого тяжкого панкреатиту(Полтавський державний медичний університет, 2023) Зезекало, Єфім Олегович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Шевчук, Микола Петрович; Іванова, Галина Олегівна; Прихідько, Роман Анатолійович; Zezekalo, E. O.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Shevchuk, M. P.; Ivanova, G. O.; Prykhidko, R. A.Гострий панкреатит – захворювання, що характеризується запаленням тканини підшлункової за-лози. Гострий панкреатит являється актуальною проблемою ургентної хірургії, що пов’язано з його лідируючим місцем серед всієї ургентної хірургічної патології та наростанням відсотку виникнення тяжких, ускладнених форм. Підвищення відсотку негативного ефекту лікування гострого панкреатиту пов’язано із запізнілою діагностикою тяжких форм та його ускладнень, як результат відсутності високоефективної шкали оцінки тяжкості захворювання, що призводить до неаргументованого хірургічного втручання. Ранній тяжкий панкреатит характеризується швидкопрогресуючим перебігом, що призводить до органної недостатності, гіпоксії, формування вогнищ некрозу, абдомінального сепсису, абдомінального компартмент-синдрому. До найбільш специфічних шкал ранньої діагностики гострого панкреатиту відносяться: шкала критеріїв первинної оцінки тяжкості гострого панкреатиту, шкала Ranson та шкала BISAP. Сучасна діагностика тяжкої форми гострого панкреатиту базується на 2 основних міжнародних класифікаціях Revised Atlanta Classification – 2012 та Determinant-based classification – 2012. Для оцінки ступеню запалення під-шлункової залози, за даними КТ, використовують шкалу Balthazar, яка входить в Computer Tomography Severity Index разом із визначенням площі некрозу підшлункової залози. Метою даної роботи є покращення діагностики гострого тяжкого панкреатиту. Дослідження проведено на ос-нові оцінки історій хвороб 20 пацієнтів із гострим панкреатитом, які знаходилися на лікуванні в хірургічному стаціонарі 2-ої міської лікарні м. Полтава в період з 2021 по 2022 роки. Аналіз показав, що виконання мультиспіральної комп’ютерної томографії в період 48-72 години після початку захворювання дає змогу адекватно оцінити тяжкість перебігу захворювання, що неодмінно має прямий вплив на тактику подальшого лікування пацієнтів, знижує необхідність хірургічного лікування та ризик смерті пацієнтів.