Український стоматологічний альманах, 2022, № 4
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Становлення емпатичного лікаря: сучасні погляди і виклики(Полтавський державний медичний університет, 2022-12) Колісник, Інна Анатоліївна; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Kolisnyk, I. A.; Pankevych, A. I.; Hohol, A. M.У процесі підготовки лікарів у ВНЗ особливого значення набуває розвиток якостей, що забезпечують особливості спілкування з пацієнтами таких, як людяність та емпатичність. Емпатія є важливим компонентом у професійній діяльності лікарів усіх спеціальностей, тому розвиток і формування емпатії у студентів є необхідною професійною складовою майбутніх лікарів, умовою успішної діяльності лікаря як фахівця. У статті описано поняття емпатії, її види та компоненти, розглянуто методи формування емпатійності та проаналізовано деякі із них. Акцентовано увагу на важливості розвитку емпатії у професійній діяльності лікарів усіх спеціальностей. Залучення студентів до прийому пацієнтів, а саме: опитування, обстеження та лікування; обговорення клінічних випадків з розбором застосованих методів обстеження, плану лікування і прогнозу допомагає формувати та розвивати емпатійність, вчить спілкуванню з пацієнтами, що є досить важливими якостями лікаря.Документ Динаміка змін електроміографічних показників жувальних м’язів під час ортопедичної реабілітації пацієнтів із патологічним стиранням твердих тканин зубів при використанні покривних протезів(Полтавський державний медичний університет, 2022) Баля, Геннадій Миколайович; Кузь, Віталій Сергійович; Шеметов, Олег Валентинович; Мартиненко, Ігор Миколайович; Кузь, Ірина Олексіївна; Balia, H. M.; Kuz, V. S.; Shemetov, O. V.; Martynenko, I. M.; Kuz, I. O.Патологічне стирання твердих тканин зубів це процес, що швидко протікає, супроводжується змінами у зубних та навколозубних тканинах, а також порушенням функцій жувальних м’язів і СНЩС. За даними різних авторів розповсюдженість патологічного стирання твердих тканин зубів коливається від 4 % до 57 % у більш молодому віці і сягає 91 % у осіб похилого віку. Труднощі ортопедичної реабілітації такої категорії пацієнтів зумовлені поєднаними морфофункціональними порушеннями. Тому можливість об’єктивно оцінити стан жувальних м'язів є досить важливою для подальшої побудови тактичних дій лікаря і складання плану лікування. Метою дослідження є визначення функціонального стану власне жувальних м’язів за допомогою електроміографічних досліджень у осіб з генералізованою формою патологічного стирання, яка поєднується з дефектами зубних рядів різної локалізації, до лікування та у віддалені терміни після лікування порівняно з нормою. З метою клінічної оцінки якості результатів протезування нами була набрана клінічна група спостереження та група контролю. Усім пацієнтам клінічної групи були виготовлені конструкції покривних протезів. Для досягнення мети нами була використана методика електроміографічного запису біопотенціалів жувальних м'язів під час виконання жувальної функції у визначені терміни. Отримані в роботі результати свідчать про те, що через 1 рік користування конструкціями показник амплітуди при вольовому стисненні становить 602,92±5,98 мкВ, що наближається до норми (641,58±10,01 мкВ) і майже в три рази більше, ніж до протезування (191,16±9,16 мкВ). Подібна картина спостерігається і при довільному жуванні: амплітуда наближається до норми (643,92±9,11 мкВ) і становить 628,54±5,77 мкВ у порівнянні з результатами до протезування (203,86±9,21 мкВ). Оцінка інтегрального показника електроміографічного дослідження (коефіцієнт «К») характеру нервово-рефлекторної діяльності жувальних м’язів у пацієнтів, що користувались покривними протезами, показала тенденцію до позитивної динаміки зміни цього показника (1,02±0,01 в нормі проти 1,31±0,06 через 1 місяць, 1,20±0,04 через 6 місяців та 1,06±0,02 через 1 рік).