Наукові праці. Кафедра гістології, цитології та ембріології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Електронномікроскопічні зміни в інтерстиційних ендокриноцитах при блокуванні рилізінг гормону та додаванні кверцетину на пізніх строках есперименту(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Стецук, Євген Валерійович; Шепітько, Володимир Іванович; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса БорисівнаКверцетин є рибофлавоноїдом із потенційною користю для здоров’я: він сприяє запобіганню серцево-судинних захворювань, знижує ризик розвитку дегенеративних процесів мозку, а також має антиоксидантні властивості для нейтралізації вільних радикалів. Дослідження показують, що вплив вільних радикалів на структуру клітин пов'язаний із розвитком хронічних захворювань, таких як діабет, рак, серцево-судинні патології. Зокрема, мають місце кількісні та якісні порушення популяції інтерстиційних ендокринних клітин, а також електронно-мікроскопічні зміни на субклітинному рівні.Документ Динаміка зміни експресії СD 68+ та СD 163+ макрофагів печінки на тлі тривалого пригнічення синтезу лютеїнізуючого гормону у щурів в експерименті(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Рудь, Марія Володимирівна; Стецук, Євген Валерійович; Вільхова, Олена Вікторівна; Волошина, Олена ВалеріївнаПечінка in vivo має найбільший відсоток макрофагів серед паренхіматозних органів. Макрофаги печінки можна умовно поділити на три категорії залежно від їхнього походження: жовтковий мішок, ембріональна печінка та кістковий мозок. Крім того, серед печінкових макрофагів вирізняють резидентні клітини Купфера та макрофаги, що походять від моноцитів крові. Макрофаги М1, які також називають класично активованими макрофагами відрізняються високою експресією CD80, CD86, MHCII, Toll-подібного рецептора та іNOS. Клітини М2, які також називають альтернативно активованими макрофагами, походять від макрофагів, які зазнали стимуляції IL4/13. Тестостерон має значний вплив на макрофагальну систему в організмі.Документ Alterations in the polarization of liver M1/M2 macrophages upon long-term administration of triptorelin in rats(2024) Rud, M. V.; Stetsuk, Y. V.; Shepitko, V. I.; Vilkhova, O. V.; Pelypenko, L. B.; Voloshyna, O. V.; Sydorenko, A. G.; Pavlenko, H. P.; Sharlai, N. M.; Sych, O. V.; Рудь, Марія Володимирівна; Стецук, Євген Валерійович; Вільхова, Олена Вікторівна; Пелипенко, Олександр Васильович; Волошина, Людмила Іванівна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Павленко, Ганна Петрівна; Шарлай, Наталія Миколаївна; Шепітько, Володимир ІвановичBackground. Liver macrophages play a pivotal role in maintaining the homeostasis of the liver and the entire body, they may be classified into three categories based on their origin. M1 macrophages, designated as classically activated macrophages, differentiate from macrophages stimulated by interferon-gamma or ligands of Toll-like receptors. M2 cells are derived from macrophages that have been stimulated by IL-4/13. Prostate cancer is the second most prevalent malignancy in men globally. Androgen deprivation therapy using gonadotropin-releasing hormone agonist remains the backbone of advanced prostate cancer treatment. The purpose of our study was to ascertain the impact of testosterone suppression on immunocompetent hepatic cells in male rats. The study employed a series of experimental periods, with the introduction of triptorelin and quercetin at varying stages Макрофаги печінки відіграють ключову роль у підтримці гомеостазу цього органа й всього організму, їх можна розділити на три категорії залежно від походження. Макрофаги М1, що позначаються як класично активовані макрофаги, відрізняються від макрофагів, стимульованих інтер фероном гамма або лігандами Toll-подібних рецепторів. Клітини М2 походять від макрофагів, що були стимульовані IL-4/13. Рак передміхурової залози є другою за поширеністю злоякісною пухлиною серед чоловіків у світі. Андроген-деприваційна терапія із використанням агоніста гонадотропін-рилізинг-гормону залишається основою сучасного лікування раку передміхурової залози.Документ Відношення здобувачів-медиків до здорового способу життя в умовах війни(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Стецук, Євген Валерійович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Волошина, Олена Валеріївна; Левченко, Ольга АнатоліївнаВійна, на жаль, ніколи не проходить безслідно, її наслідки біллю і горем пронизують свідомість та кожну клітинку організму людини. Впродовж багатьох років після перемоги буде спостерігатись підвищення рівня та частоти захворювань, в тому числі й психічних. Складні нейроендокринні механізми, які задіяні у регуляції більшості функцій організму, через негативний вплив воєнних дій на наше життя, отримують збій. Одні українці страждають від зброї, вибухів, наслідків руйнувань, через відсутність вчасної медичної допомоги, інші – поранені ментально. Проблеми зі здоров’ям можуть проявлятися та впливати на наше самопочуття зараз або через місяці та роки. Відголоски війни відчують на собі не лише наші діти, а й онуки, яких ще можливо немає на світі. Важливо вберегти кожного громадянина нашої країни, оточити турботою себе та своїх рідних і близьких. Кожне збережене життя – внесок у перемогу та запорука щасливого майбутнього України.Документ Розвиток студентської групи та характеристика студентського колективу під час навчання у медичному вузі(Приватний вищий навчальний заклад Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая Полтавський інститут бізнесу, 2024) Донець, Ілона МиколаївнаНа сьогодні студентська група є обов’язковим елементом педагогічної системи. Функції управління нею здійснюються через зворотній зв'язок: викладач - група, група - викладач (куратор). Адаптація кожного студента до ВНЗ, до навчально - професійної діяльності, професійне його зростання як фахівця відбувається в студентській групі, значення якої важко переоцінити.Документ Роль вибіркових дисциплін у поглибленні знань майбутнього лікаря з гістології, цитології та ембріології(Івано-Франківський національний медичний університет, 2024-09) Стецук, Євген Валерійович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Волошина, Олена Валеріївна; Левченко, Ольга Анатоліївна«Гістологія, цитологія та ембріологія», як навчальна дисципліна, формує у здобувачів освіти теоретичну базу для розвитку професійних знань, умінь, навичок та лікарського мислення, сприяє усвідомленню наукової і практичної вагомості предмету, вчень, положень та теорій, забезпечує цілісне системне пізнання будови, функцій організму та основ життєдіяльності людини.Документ Організація самостійної роботи студентів на кафедрі гістології, цитології та ембріології(Івано-Франківський національний медичний університет, 2024-09) Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Борута, Наталія Володимирівна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Левченко, Ольга Анатоліївна; Волошина, Олена ВалеріївнаСьогодні стає очевидним, що суспільству необхідні висококваліфіковані фахівці з активною професійною і життєвою позицією, які здатні не лише адаптуватися в глобальному світі, а й займати в ньому позицію лідера. Тому, перед вищою медичною освітою стоять особливі завдання, що пов’язані з формуванням майбутніх фахівців, які мають як професійні компетенції, так і прагнення до саморозвитку та самовдосконалення.Документ Actual methods of experimental modeling of peritonitis: overview and perspectives(Полтавський Державний медичний університет, 2024-09) Lyakhovskyi, V. I.; Shepitko, V. I.; Osipov, O. S.; Drabovskiy, V. S.; Suprunenko, S. M.; Bilash, S. M.; Yeroshenko, G. A.; Драбовський, Віталій Сергійович; Ляховський, Віталій Іванович; Білаш, Сергій Михайлович; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Шепітько, Володимир Іванович; Осіпов, Олександр Сергійович; Супруненко, Сергій МиколайовичАктуальність огляду сучасних методів моделювання перитонітів обумовлена необхідністю узагальнення наявних знань, виявлення переваг і недоліків існуючих моделей, а також визначення перспективних напрямків для подальших досліджень. Основні проблеми лікування перитоніту полягають у його поліетіологічності та багатофакторності. У зв’язку з цим пошук нових підходів у лікуванні тяжких форм перитоніту залишається одним з найбільш важливих та актуальних завдань сучасної хірургії, оскільки постає питання в розумінні процесів розвитку ендогенної інтоксикації при перитоніті і є ключовим напрямком у поглибленому вивченні ефективності методів пливу на ланки його патогенезу. Метою нашого дослідження було проаналізувати та узагальнити існуючі дані літератури про експериментальні моделі перитоніту. Об’єкт і методи дослідження. Цей бібліографічний аналіз ґрунтується на закордонних та вітчизняних статтях, книгах та монографіях. Для поставленої мети даного системного огляду, пошук літератури здійснювався у науково-метричних базах PubMed, Web of Science, Google Scholar, період пошуку проведений до 2024 року. Основна частина. Згідно джерел літературних даних на сьогодні існує безліч способів експериментальних моделей перитоніту, які згідно особливостей моделювання запальних процесів на органах очеревинної порожнини можна розділити на декілька груп. Перша група включала в себе експериментальних тварин, в очеревинну порожнину яким вводили сторонні тіла різноманітні за своїм походженням та речовини різні за хімічним складом. Друга група – це експериментальні тварини яким в очеревинну порожнину вводили ауто-, або ало- бактеріальні культури. Третя група – це тварини яким перитоніт моделювали шляхом механічного ушкодження органів шлунково-кишкового тракту з порушенням цілісності їх просвіту та потраплянням вмісту в очеревинну порожнину та четверта група, яка є комбінацією методів експериментального моделювання гострого перитоніту у різних поєднаннях. The relevance of the review of actual peritonitis modeling methods is due to the need to generalize existing knowledge, identify the advantages and disadvantages of existing models, as well as identify promising directions for further research. The main problems of peritonitis treatment are its polyetiological and multifactorial nature. In this regard, the search for new approaches in the treatment of severe forms of pe ritonitis remains one of the most important and urgent tasks of current surgery, since the question arises of understanding the processes of the development of endogenous intoxication in peritonitis and is a key direction in the in-depth study of the effectiveness of methods of influence on the links of its pathogenesis. The aim of the study was to analyze and summarize the existing literature on experimental models of peritonitis. Object and research methods. This bibliographic analysis is based on foreign and internal articles, books, and monographs. For the purpose of this systematic review, the literature search was carried out in scientific and metric databases PubMed, Web of Science, and Google Scholar, the search period was carried out until 2024. Main part. According to sources of literary data, today there are many methods of experimental models of peritonitis, which can be divided into several groups according to the features of modeling inflammatory processes on the organs of the peritoneal cavity. The first group included experimental animals, into the peritoneal cavity of which foreign bodies of various origins and substances of different chemical composition were injected. The second group is experimental animals in which auto- or allobacterial cultures were injected into the peritoneal cavity. The third group is animals in which peritonitis was modeled by mechanical damage to the organs of the gastrointestinal tract with a violation of the integrity of their lumen and the contents entering the peritoneal cavity, and the fourth group, which is a combination of methods of experimental modeling of acute peritonitis in various combinations. Conclusions. This work presents review material on various options for modeling peritonitis in experimental conditions on various animals, which most closely corresponded to the real clinical picture of peritonitis in humans. Each of the described models has a number of features that can make it unique, both positively and negatively.Документ Морфометричні та морфологічні особливості трійчастого вузла щурів при експериментальній моделі асептичного запалення і введенні кріоконсервованої плаценти(International journal of endocrinology (ukraine), 2024) Danyliv, O. D.; Shepitko, V. I.; Stetsuk, Ye. V.; Boruta, N. V.; Данилів, Оксана Дмитрівна; Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Борута, Наталія ВолодимирівнаDiseases of the peripheral nervous system account for more than 50 % of all outpatient neurological pathology, and since inflammatory diseases are one of the main problems of medicine, it is important now to develop new methods of anti-inflammatory therapy based on the action of biologically active substances contained in natural products, as well as in many mammalian tissues, particularly in the placental tissue, which is an endocrine gland during pregnancy. Therefore, the issue of using cryopreserved placenta preparations is of great practical importance in the treatment of inflammatory processes and requires further research. The purpose of the work was to investigate the morphometric and morphological features of the trigeminal ganglion of rats in the experimental model of aseptic inflammation and the introduction of cryopreserved placenta. Materials and methods. The work was carried out on 50 sexually mature male rats. The control group consisted of 5 animals who received a single injection of physiological saline solution. Using standard research methods, paraffin blocks were made from which a series of semi-thin sections were cut and stained with hematoxylin and eosin. Histological sections were studied in a light Biorex 3 microscope with a digital camera using software adapted for research. Statistical data processing was performed using Microsoft Office Excel. Results. The morphometric study of rats from the control group revealed that the cytoplasm volume of the bodies of the trigeminal ganglion neurons was 3489.89 ± 37.59 μm3 , the volume of the nucleus was 247.68 ± 4.30 μm3 . In the experimental model of inflammation and introduction of cryopreserved placenta, destructive phenomena are observed until the seventh day, with marked swelling of the stroma, disruption in the structure of neurons with signs of cytoplasmic swelling, which is confirmed by the data of a morphometric study, namely a reliable increase in the cytoplasm volume by 30.78 % compared to the control group of animals (p < 0.05). After the seventh day of observation, the stimulating effect of components of the fetoplacental complex led to the acceleration of intracellular reparative processes. The change in the number of lymphoid cells had a wave-like nature, with a significant increase in the number of macrophages until the fifth day, which was 8.07 times higher than in the control group (p < 0.05) that indicated the activation of the humoral link of the immune response accelerated by the introduction of cryopreserved placenta. Conclusions. An increase in the number of mast cells was observed until the fifth day of observation, with a significant increase in their average number, which is associated with enhanced regulation of the state of the intercellular substance in response to an alterative factor. By the end of the experiment, there was a significant decrease in the average number of mast cells due to an increased regulatory effect of components of the fetoplacental complex of cryopreserved placenta. Захворювання периферичної нервової системи становлять понад 50 % усієї амбулаторної неврологічної патології, а оскільки запальні захворювання є однією з основних проблем медицини, на сьогодні важлива розробка нових методів протизапальної терапії, в основі яких є дія біологічно активних речовин, які містяться в натуральних продуктах, а також у багатьох тканинах ссавців, зокрема в плацентарній тканині, яка під час вагітності є залозою внутрішньої секреції. Отже, питання використання препаратів кріоконсервованої плаценти має велике практичне значення щодо лікування запальних процесів і потребує подальших досліджень. Метою роботи було дослідити морфометричні й морфологічні особливості трійчастого вузла щурів при експериментальній моделі асептичного запалення і введенні кріоконсервованої плаценти. Матеріали та методи. Робота проведена на 50 статевозрілих щурах-самцях. Контрольну групу становили 5 тварин, яким одноразово була зроблена ін’єкція фізіологічного розчину хлориду натрію. Застосовуючи стандартні методи дослідження, виготовляли парафінові блоки, з яких робили серію напівтонких зрізів, які забарвлювали гематоксиліном та еозином. Гістологічні зрізи вивчали за допомогою світового мікроскопа Вiorex 3 із цифровою фотокамерою з програмним забезпеченням, адаптованим для досліджень. Статистичну обробку даних проводили, використовуючи Microsoft Office Excel. Результати. При морфометричному дослідженні щурів контрольної групи було встановлено, що об’єм цитоплазми тіл нейронів трійчастого вузла становив 3489,89 ± 37,59 мкм3 , об’єм ядра становив 247,68 ± 4,30 мкм3 . При експериментальній моделі запалення і введенні кріоконсервованої плаценти деструктивні явища спостерігаються до сьомої доби з вираженим набряком строми, порушенням структури нейронів з ознаками набряку цитоплазми, що підтверджується даними морфометричного дослідження, а саме вірогідним збільшенням об’єму цитоплазми на 30,78 % порівняно з показниками у контрольній групі тварин (р < 0,05). Після сьомої доби спостереження стимулятивний вплив компонентів фетоплацентарного комплексу призвів до прискорення внутрішньоклітинних репаративних процесів. Зміна кількості клітин лімфоїдного ряду мала хвилеподібний характер, з вірогідним збільшенням кількості макрофагів до п’ятої доби, що була вірогідно більшою у 8,07 раза за кількість у контрольній групі (р < 0,05), що свідчило про активацію гуморальної ланки імунної відповіді, прискорену введенням кріоконсервованої плаценти. Висновки. Збільшення кількості тучних клітин відбувалось до п’ятої доби спостереження з вірогідним збільшенням їх середньої кількості, що пов’язано з посиленням регуляції стану міжклітинної речовини у відповідь на альтеративний фактор, і наприкінці експерименту відбулося вірогідне зменшення середньої кількості тучних клітин унаслідок зростання регуляторної дії компонентів фетоплацентарного комплексу кріоконсервованої плаценти.Документ Characteristics of the hemomicrocirculatory channel of the ventricular myocardium in triptorelin-induced central deprivation of the synthesis of luteinizing hormone and correction of this condition by the introduction of quercetin(Reports of Morphology, м. Вінниця, 2024-09) Voroshilova, T. A.; Shepitko, V. I.; Stetsuk, E. V.; Vilkhova, O. V.; Puzyryov, G. S.; Ворошилова, Тетяна Анатоліївна; Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Вільхова, Олена Вікторівна; Пузирьов, Гай СергійовичThe study of the microcirculatory channel of the connective tissue of the myocardium of the ventricles improves the understanding of the features of pathological processes, such as ischemia, hypoxia and remodeling of the myocardium, the evaluation of the effectiveness of drug therapy, as well as rehabilitation methods. The purpose of the study is to determine the changes in the hemomicrocirculatory channel of the ventricular myocardium in triptorelin-induced central deprivation of the synthesis of luteinizing hormone and the correction of this condition by the introduction of quercetin. The experiment was conducted on 60 sexually mature white male rats weighing 140-160 g. The rats were divided into 3 groups. 1 group - control, rats injected with physiological solution (10 animals). Group 2 - rats that were injected subcutaneously with diphereline (triptorelin embonate) at a dose of 0.3 mg of the active substance per kg of body weight for 365 days (25 animals). Group 3 - rats that were injected with a solution of triptorelin at the rate of 0.3 mg of the active substance per kg of body weight to simulate central deprivation of the synthesis of luteinizing hormone with the addition of quercitin to the diet using a gastric tube based on the body weight of the animals three times a week (25 animals). Animals were withdrawn from the experiment after 1, 3, 6, 9 and 12 months by overdose with ether anesthesia. A comprehensive study of histological preparations of the myocardium and quantitative calculation of the diameter of the vessels of the microcirculatory bed were carried out using a light microscope with a digital microfilter and software adapted for these studies. Statistical processing of the research results was carried out using the Microsoft Office Excel software and the Real Statistics 2019 extension. When analyzing the index of arteriole diameters in the group of animals that were injected with triptorelin after 1, 3, 6, 9 and 12 months, a significant increase in the diameter of arterioles was established compared to the control group animals, respectively, by 13.9 % - 40.8 % - 102.6 % - 112.6 % - 11.5 %; and in animals to which quercetin was administered against the background of triptorelin administration, it was established that this indicator after 1 month did not reliably differ from the similar one in the control group, and after 3, 6, 9 and 12 months it was reliably higher than in the control respectively by 11.5 % - 136.2 % - 101.1 % - 101.4 %. The analysis of the diameters of the venular link of the hemomicrocirculatory channel in the group of animals administered triptorelin showed a significant increase in the value of this indicator after 3, 6, 9 and 12 months compared to the control group, respectively by 20.0 % - 71.2 % - 57.8 % - 22.9 %; and in animals that were additionally injected with quercetin after 1 month, the diameter of venules was significantly reduced by 8.1% compared to the control, and after 3, 6, 9 and 12 months - respectively by 5.2 % - 87.5 % - 64.0 % - 50.4 % it was significantly greater than in control animals. Analysis of capillary diameters in the group of animals administered triptorelin showed a significant increase in the value of this indicator after 1, 3, 6 and 9 months compared to the control group, respectively by 23.9 % - 49.1 % - 61.8 % - 36.7 %; and in animals that were additionally injected with quercetin, the capillary diameter significantly increased compared to the control after 3, 6, 9, and 12 months - by 22.3 % - 55.3 % - 17.1 % - 25.2 %, respectively. The conducted study showed that the introduction of triptorelin leads to structural and functional changes in the components of the microcirculatory channel of the myocardium of the ventricles of the heart, which are characterized by changes in the diameter of the arterial and venous links with a gradual increase in blood flow, the maximum of which is at the 6th month of the experiment in both experimental groups, but without impaired outflow in the group with the addition of quercitin. Вивчення мікроциркуляторного русла сполучної тканини міокарда шлуночків покращує розуміння особливостей патологічних процесів, таких як ішемія, гіпоксія та ремоделювання міокарда, оцінювання ефективності медикаментозної терапії, а також методи реабілітації. Мета дослідження - встановлення змін гемомікроциркуляторного русла міокарда шлуночків при трипторелін-індукованій центральній депривації синтезу лютеїнізуючого гормону та корекції цього стану введенням кверцетину. Експеримент проведено на 60 статевозрілих білих щурах самцях масою 140-160 г. Щурів розділили на 3 групи. 1 група - контрольна, щури яким вводився фізіологічний розчин (10 тварин). 2 група - щури, яким підшкірно вводили диферелін (трипторелін ембонат) у дозі 0.3 мг діючої речовини на кг маси тіла протягом 365 днів (25 тварин). 3 група - щури, яким вводили розчин триптореліну із розрахунку 0.3 мг діючої речовини на кг маси тіла для моделювання центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону з додаванням кверцитину до харчування за допомогою гастрального зонду з перерахунку на масу тіла тварин тричі на тиждень (25 тварин). Тварин виводили із експерименту через 1, 3, 6, 9 та 12 місяців шляхом передозування ефірним наркозом. Комплексне дослідження гістологічних препаратів міокарда та кількісний підрахунок діаметра судин мікроциркуляторного русла проводили за допомогою світлового мікроскопа з цифровим мікрофільтром та адаптованого для цих досліджень програмного забезпечення. Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Office Excel та розширення Real Statistics 2019. При аналізі показника діаметрів артеріол в групі тварин, яким вводили трипторелін через 1, 3, 6, 9 і 12 місяців встановлено достовірне збільшення діаметра артеріол порівняно з контрольною групою тварин відповідно на 13,9 % - 40,8 % - 102,6 % - 112,6 % - 11,5 %; а у тварин, яким на тлі введення триптореліну вводився кверцетин встановлено, що цей показник через 1 місяць достовірно не відрізнявся від аналогічного в групі контролю, а через 3, 6, 9 і 12 місяців достовірно був більший, ніж в контролі відповідно на 11,5 % - 136,2 % - 101,1 % - 101,4 %. Аналіз діаметрів венулярної ланки гемомікроциркуляторного русла в групі тварин, яким вводили трипторелін показав достовірне збільшення величини даного показника через 3, 6, 9 і 12 місяців порівняно з контрольною групою відповідно на 20,0 % - 71,2 % - 57,8 % - 22,9 %; а у тварин яким додатково вводився кверцетин через 1 місяць діаметр венул на 8,1 % достовірно зменшувався порівняно з контролем, а через 3, 6, 9 і 12 місяців - відповідно на 5,2 % - 87,5 % - 64,0 % - 50,4 % був достовірно більшим, ніж у контрольних тварин. Аналіз діаметрів капілярів в групі тварин, яким вводили трипторелін показав достовірне збільшення величини даного показника через 1, 3, 6 і 9 місяців порівняно з контрольною групою відповідно на 23,9 % - 49,1 % - 61,8 % - 36,7 %; а у тварин яким додатково вводився кверцетин діаметр капілярів достовірно збільшувався порівняно з контролем через 3, 6, 9 і 12 місяців - відповідно на 22,3 % - 55,3 % - 17,1 % - 25,2 %. Проведене дослідження показало, що введення триптореліну призводить до структурно функціональних змін компонентів мікроциркуляторного русла міокарда шлуночків серця, які характеризуються змінами діаметра артеріальних та венозних ланок із поступовим збільшенням кровонаповнення, максимум якого відзначено на 6 місяць експерименту в обох експериментальних групах, але без порушення відтоку в групі з додаванням кверцитину.Документ Морфофункціональна характеристика великого чепця та його роль в практичній медицині(Дніпровський державний медичний університет, 2024) Шепітько, Володимир Іванович; Білаш, Сергій Михайлович; Устенко, Роман Леонідович; Ляховський, Віталій Іванович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Саричев, Ярослав Володимирович; Shepitko, V. I.; Bilash, S. M.; Ustenko, R. L.; Lyakhovskyi, V. I.; Piliuhin, A. V.; Yeroshenko, G. A.; Sarychev, Ya. V.Актуальність. Великий чепець є важливим органом очеревинної порожнини з унікальною анатомічною структурою та специфічними патофізіологічними особливостями. У минулому великий чепець розглядали як інертну, пасивну та неактивну жирову тканину, яка виконувала функцію ізоляції очеревинної порожнини. На даний час великий чепець визнаний невід’ємним імунологічним органом, який релевантний для захисту організму. Мета. Провести всебічний аналіз морфофункціональних особливостей великого чепця та дослідити його роль в практичній медицині шляхом бібліографічного аналізу літератури. Методи. Даний бібліографічний аналіз ґрунтується на закордонних та вітчизняних статтях, книгах та монографіях. Для поставлених задач цього системного огляду, пошук літератури здійснювався у мережі «Інтернет» у науково-метричних базах PubMed, Web of Science, Google Scholar, Національній медичній бібліотеці за ключовими словами: «greater omentum», «milky spots», «великий чепець», «органи очеревинної порожнини», «молочні плями», «морфологія». Результати. Великий чепець розвивається із дорсальної брижі, та має мезодермальне походження. Маса великого чепця може сягати до 2000 г, займати площу до 1500 см2 , при його довжині до 36 см та ширині до 46 см. Залежно від таких метричних показників, як довжина й ширина, описано варіанти великого чепця: довгий і широкий; короткий і вузький; проміжний та середній. За формою великий чепець може бути багатокутний або багатолопатевий, п’ятикутний – трапецієподібний, чотирикутний, трикутний, неправильний, півовальний та у вигляді мережива. Мікроскопічно великий чепець складається з жирової тканини яка містить в собі адипоцити, які вбудовані в добре васкуляризовану сполучну тканину, багату кровоносними судинами, молочними плямами та тонкими фенестрованими напівпрозорими ділянками, які утворені мезотеліальними клітинами. Великий чепець може слугувати як альтернативний вторинний лімфоїдний орган, за рахунок молочних плям, які мають у своєму складі 70% макрофагів, 10% В-лімфоцитів та 10% Т-лімфоцитів, також присутні стромальні та тучні клітини. Також однією з головних властивостей великого чепця є його здатність змінювати свою форму й переміщатися в межах очеревинної порожнини, і як наслідок, механічно обмежувати поширення інфекції та ізоляцію бактеріальної інвазії. Великий чепець використовується в різних хірургічних спеціальностях: в практиці нейрохірургів, торакальних хірургів, кардіохірургів, загальній хірургії, в колопроктології, онкології, урології, гінекології та пластичній хірургії. Підсумок. Великий чепець займає центральне місце в механізмах захисту очеревини, які досягаються завдяки володінню вродженої імунної функції, високій абсорбційній здатності та здатності консолідуватися з суміжними структурами, щоб закрити дефекти органів черевної порожнини та сприяти їх загоєнню завдяки своїй вираженій ангіогенній активності. Background. The greater omentum is an important organ of the peritoneal cavity with a unique anatomical structure and specific pathophysiological features. In the past, the greater omentum was considered as an inert, passive, and inactive adipose tissue that performed the function of insulating the peritoneal cavity. Currently, the greater omentum is recognized as an integral immunological organ, which is relevant for the protection of the body. Objective. To conduct a comprehensive analysis of the morphofunctional features of the greater omentum and to investigate its role in practical medicine through a bibliographic analysis of the literature. Methods. This bibliographic analysis is based on foreign and internal articles, books, and monographs. For the tasks of this systematic review, a literature search was carried out on the Internet in scientific and metric databases PubMed, Web of Science, Google Scholar, and the National Medical Library using the keywords: "greater omentum", "milky spots", "organs of the peritoneal cavity", "morphology". Results. The greater omentum develops from the dorsal mesentery and has a mesodermal origin. The mass of the greater omentum can reach up to 2000 g, and occupy an area of up to 1500 cm2 , with its length up to 36 cm and width up to 46 cm. Depending on such metric indicators as length and width, options for the greater omentum are described: long and wide; short and narrow; intermediate and middle. The shape of the greater omentum can be polygonal or multilobed, pentagonal-trapezoidal, quadrangular, triangular, irregular, semi-oval, and in the form of lace. Microscopically, the greater omentum consists of adipose tissue that contains adipocytes embedded in a well-vascularized connective tissue rich in blood vessels, milky spots, and thin fenestrated translucent areas formed by mesothelial cells. The greater omentum can serve as an alternative secondary lymphoid organ, due to the milky spots, which are composed of 70% macrophages, 10% B-lymphocytes and 10% Tlymphocytes, stromal and mast cells are also present. Also, one of the main properties of the greater omentum is its ability to change its shape and move within the peritoneal cavity, and as a result, it mechanically limits the spread of infection and isolates bacterial invasion. The greater omentum is used in various surgical specialties: in the practice of neurosurgeons, thoracic surgeons, cardiac surgeons, general surgery, in coloproctology, oncology, urology, gynecology, and in plastic surgery. Conclusion. The greater omentum occupies a central place in the mechanisms of protection of the peritoneum, which are achieved due to the possession of innate immune function, high absorptive capacity, and the ability to consolidate with adjacent structures to close defects of the gastrointestinal tract and promote their healing due to its pronounced angiogenic activity.Документ Individual parameter differences skull and lateral ventricles with the types of venous-liquor relationship in people of mature age(Азербайджанський медичний університет, 2024-07) Bondarenko, S. V.; Dubina, S. А.; Serbin, S. I.; Stetsuk, Ye. V.; Fylenko, B. M.; Tarasenko, Yа. A.; Tikhonova, O. A.; Koptev, M. N.; Бондаренко, Станіслав Володимирович; Дубина, Сергій Олександрович; Сербін, Сергій Ігорович; Стецук, Євген Валерійович; Филенко, Борис Миколайович; Тарасенко, Яна Альбертівна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Коптев, Михайло МиколайовичThe results of a study aimed at determining the range of metric individual differences in the length, width, height parameters of the head (skull) and lateral ventricles in adults, as well as to carry out the craniometric analysis of the relationships between the venous and cerebrospinal fluid systems of the brain in adults of both sexes. The material of research was dura mater with its sinuses, ventricles of the brain and vault of the skull. We used a complex of macro – and microanatomy techniques. It has been shown that the longitudinal parameters of the head, cranial cavity and lateral ventricles usually prevail in male and female representatives with a dolichocephalic head shape (long-headed people). Respectively, certain craniotopographic relationships with the right and left lateral ventricles are formed. Craniometric correlations between the transverse dimensions of the studied objects of the cerebrospinal fluid system have been established. It has been found out that regardless of gender, there is a characteristic trend of gradual increase in the width of the head, skull cavity, and lateral ventricles from dolicho to meso- and brachycephals. The obtained craniometric data are important for purposeful and rational puncture of the lateral ventricles, which allow us to determine and take into account the distance of their location in relation to the bones of the skull vault. Two extreme types of relationships have been identified between venous-sinus formations of the dura mater of the cranial vault and cerebrospinal fluid-ventricular parts of the brain. The first is the loose type (scattered type), the second is the trunk type. In addition, there are a lot of intermediate forms of these relationships, differing in length and сoncentration of separate groups of venous tributaries along the superior sagittal and transverse sinuses. Məqalədə başın uzunluq və eninin, kəllənin hündürlüyünün və beynin yan mədəciklərinin metrik diapazonlarının fərdi xüsisiyyətlərini, həmçinin beynin venoz sistemi ilə beyin-onurğa beyni mayesinin qarşılıqlı əlaqələrini təhlil etmək üçün aparılmış kraniometrik tədqiqat işi haqqında məlumat verilmişdir. Tədqiqat göstərmişdir ki, dolixosefal kəllə formasına malik olan kişi və qadınlarda başın, kəllə boşluğunun və yan mədəciklərinin boylama ölçüləri üstünlük təşkil edir. Sağ və sol mədəciklərin kraniotopo-qrafik münasibətləri də müvafiq şəkildə formalaşır. Likvor sistemi obyektlərinin köndələn istiqamətli kranio-metrik ölçülərinin nisbətində də müəyyən uyğunluqlar aşkar edilmişdir. Aydın olmuşdur ki, cinsiyyətdən asılı olmayaraq, başın, kəllə boşluğunun və yan mədəciklərin eninin ölçüləri dolixo-, mezo- və braxiosefal formaların ardıcıllığı üzrə artır. Bu ölçülərin öyrənilməsinin yan mədəciklərin punksiyasının icra edilməsi üçün əhəmiyyəti vardır. Kəllə əsasında beynin sərt qişasının və baş beyninin likvor-mədəcik şöbələrinin qarşılıqlı münasibətləri baxımından iki hüdudi tip ayrd edilmişdir: birinci – dənəli (səpələnmiş) tip və ikinci – magistral tip. Bundan əlavə, bu qarşılıqlı əlaqələrdə çox sayda aralıq formalar mövcuddur və yuxarı oxşəkilli ciblə köndələn ciblərin venoz axacaqları qruplarının toplantılarında da fərqlilik aşkar edilmişdir. Представлены результаты исследования, проведенного с целью определения диапазона метрических индивидуальных различий длины, ширины, высоты параметров головы (черепа) и боковых желудочков у взрослых, а также проведение краниометрического анализа взаимоотношений систем венозной и спинномозговой жидкости головного мозга у взрослых людей обоего пола. Материалом для исследования послужила твердая мозговая оболочка с ее синусами, желудочки мозга и свод черепа. В исследовании использовался комплекс методов макро- и микроанатомии. Было показано, что продольные параметры головы, полости черепа и боковых желудочков обычно преобладают у представителей мужского и женского пола, имеющих долихоцефалическую форму головы (длинноголовых людей). Соответственно, формируются определенные краниотопографи-ческие соотношения с правым и левым боковыми желудочками. Установлены краниометрические соотношения между поперечными размерами изученных объектов ликворной системы. Определено, что независимо от пола наблюдается тенденция постепенного увеличения ширины головы, полости черепа и боковых желудочков от долихо- к мезо- и брахицефалам. Краниометрические данные имеют значение для целенаправленной и рациональной пункции боковых желудочков. Было выделено два крайних типа взаимоотношений между венозно-пазушными образованиями твёрдой оболочки головного мозга свода черепа и ликворо-желудочковыми отделами головного мозга. Первый – рассыпной тип, второй – магистральный тип. Кроме того, существует целый ряд промежуточных форм этих взаимоотношений, отличающихся протяженностью и различным скоплением отдельных групп венозных притоков вдоль верхней стреловидной пазухи и поперечных пазух.Документ Порівняльна характеристика CD-рецепторів моноцитів крові та тканинних макрофагів(Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, 2024) Нестеренко, АлінаCD-маркери (англ. Сluster of Differentiation) – це мембранні глікопротеїни, що з’являються на певному етапі розвитку лейкоцита. Відомо понад 350 CD-маркерів. До кожного з них отримано чітко специфічні моноклональні АТ, за допомогою яких можна визначати наявність маркерів на поверхні клітин, а також кількість клітин, що несуть той чи інший маркер.Документ Характеристика екзокринного апарату підшлункової залози на введення триптореліну на пізніх термінах експерименту(Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, 2024) Михайленко, ВячеславКлючовим у підтримці нормального гомеостазу організму є достатня та стабільна робота залоз внутрішньої та зовнішньої секреції. Значний вклад в організацію обміну речовин вносить саме підшлункова залоза. Різні препарати можу порушувати нормальний обмін речовин, за рахунок впливу на органи котрі грають основну роль в метаболізмі організму. Трипторелін використовують для лікування раку передміхурової залози. Виявлення змін морфологічної структури підшлункової залози допоможе визначити рівень розвитку дистрофічних і дегенеративних процесів підшлункової залози при гормонотерапії.Документ Дія триптореліну на зміни в системі мікроциркуляції міокарда щурів при додаванні кверцетину(Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, 2024) Сич, ОксанаДокумент Впровадження інформаційних технологій у навчальний процес кафедри гістології, цитології та ембріології(Полтавський державний медичний університет, 2024-06) Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Волошина, Олена Валеріївна; Левченко, Ольга АнатоліївнаСьогодні впровадження інформаційних технологій в освітній процес є необхідною умовою переходу суспільства до інформаційної цивілізації. Сучасні телекомунікації дозволяють змінити характер організації навчально-виховного процесу, повністю занурити здобувачів освіти в інформаційно-освітнє середовище, підвищити якість освіти, а саме головне мотивувати процеси сприйняття інформації з метою отримання нових знань. У статті розкрито впровадження інформаційних технологій в навчальний процес кафедри гістології, цитології та ембріології Полтавського державного медичного університету та використання сучасних технологій на практичних заняттях. Інформаційні технології створюють середовище комп'ютерної та телекомунікаційної підтримки організації та управління в освіті, тому, вони стають невід'ємним компонентом оптимізації та підвищення ефективності навчального процесу, а також сприяють реалізації багатьох принципів навчання.Документ Проблемне навчання як один з методів підготовки здобувачів вищої медичної освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024-06) Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Вільхова, Олена Вікторівна; Волошина, Олена Валеріївна; Рудь, Марія Володимирівна; Левченко, Ольга Аанатоліївна; Дубінін, Дмитро СергійовичПроблемне навчання є інтеграцією різних прийомів, методів та принципів навчання, які відповідають галузевим стандартам підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних до безперервного професійного розвитку, розвивають загальну компетенцію здобувачів, навчають їх творчо вирішувати клінічні ситуації, самостійно працювати, мислити, удосконалювати свої знання, вміння та навички. Таким чином, використання проблемного навчання в освітньому процесі сприяє, в цілому, підвищенню якості медичної освіти. This article is dedicated to problem-based learning. This pedagogical approach provides solutions to scientific and educational tasks using unconventional methods, motivating students to work independently and encouraging their critical thinking. Problem-based learning integrates various techniques, methods, and principles of learning, aligning with the standards set by industry for training highly qualified specialists who are capable of ongoing professional development and general competence development. Additionally, it facilitates the development of general competence among applicants, teaches them to be creative, and enables them to solve clinical situations, work independently, think critically, and enhance their knowledge, skills, and abilities. Consequently, the utilisation of problem-based learning within the educational process serves to enhance the overall quality of medical education.Документ Реакція мастоцитів сполучної тканини міокарда шлуночків при введенні триптореліну(Полтавський державний медичний університет, 2024-05) Ворошилова, Тетяна Анатоліївна; Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген ВалерійовичМастоцити, як багатофункціональні імунні клітини, які відтворюються з клітин попередниць червоного кісткового мозку та виконують функцію синтеза, накопичення та виділення біологічно активних речовин. Однак, дані про їх морфологічні та функціональні особливості надзвичайно незначні та неоднозначні, що призводить до суперечливих оцінок їх функціональної значущості.Документ S100A9 protein as a marker of hepatic necroinflammatory processes under long-term inhibition of luteinizing hormone synthesis(2024-04) Rud, M. V.; Stetsuk, Ye. V.; Vikhova, O. V.; Рудь, Марія Володимирівна; Стецук, Євген Валерійович; Вільхова, Олена ВікторівнаThis study is a part of the research project "Experimental morphological study of the effect of cryopreserved preparations of umbilical cord blood and embryofetoplacental complex, diferelin, ethanol and 1% methacrylic acid on the morphofunctional state in a number of internal organs", state registry No. 0119U102925.Документ Характеристика мікроциркуляторного русла підшлункової залози під впливом довготривалої дії триптореліну ембонату (експеримент)(Полтавський державний медичний університет, 2024-04) Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Борута, Наталія Володимирівна; Михайленко, В. В.; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Левченко, Ольга Анатоліївна; Дубінін, Дмитро СергійовичВідмічається підвищена чутливість судин гемомікроциркуляторного русла підшлункової залози до дії триптореліну. Збільшенні середніх діаметрів артеріол, капілярів та судин ємнісної ланки протягом першого місяця дослідження вказує на активізацію компенсаторних механізмів гемомікроциркулятоного русла екзокринного апарату підшлункової залози щурів за умов тестостеронової депривації триптореліном. На третій місяць експерименту компенсаторна здатність строми вичерпалась, ендотеліоцити перейшли в стадію декомпенсації та виникли дистрофічні зміни гемомікроциркуляторного русла екзокринної частини підшлункової залози.