Наукові праці. Кафедра гістології, цитології та ембріології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Studies of changes in rat hepatocytes under conditions of central blockade of luteinizing hormone synthesis with the additional quercetin(Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, 2025) Polyviana, O. A.; Stetsuk, E. V.; Shepitko, V. I.; Vilkhova, O. V.; Boruta, N. V.; Rud, M. V.; Pelypenko, L. B.; Lysachenko, O. D.; Voloshyna, O. V.; Dvornyk, I. L.; Morokhovets, H. Yu.; Полив’яна, Олександра Анатоліївна; Стецук, Євген Валерійович; Шепітько, Володимир Іванович; Вільхова, Олена Вікторівна; Борута, Наталія Володимирівна; Рудь, Марія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Волошина, Олена Валеріївна; Дворник, Ірина Леонидівна; Мороховець, Галина ЮріївнаThe nucleus, exchanging information with the cytoplasm of the hepatocyte, controls and coordinates all cell activity: division, growth, intermediate metabolism, protein synthesis and its differentiation. During the cell life cycle the nucleus remains in interphase. The large variation in the size of hepatocyte nuclei is explained by the fact that during postnatal growth, some hepatocytes undergo cytogenetic transformations characterized by gradual polyploidy. Polyploidy, or amplification of the entire genome, refers to cells/organisms containing more than 2 main chromosome sets. The aim of this study is to determine the morphogenesis and dynamics of variability of subtypes of rat hepatocytes, binucleate and with two nucleoli, under conditions of central blockade of luteinizing hormone synthesis with long-term action of triptorelin, with the addition of quercetin to the animal diet. The experiment was conducted on 60 sexually mature white male rats weighing 140-160 g. The animals were divided into 3 groups: group 1 – control, saline solution was administered (10 animals); group 2 was subcutaneously administered triptorelin embonate solution at a dose of 0.3 mg of active ingredient per kg of body weight for 12 months (25 animals); group 3 was administered triptorelin solution at a rate of 0.3 mg of active ingredient per kg of body weight with the addition of quercetin in terms of animal body weight three times a week (25 animals). The animals were removed from the experiment after 1, 3, 6, 9 and 12 months by an overdose of ether anesthesia. A comprehensive study of histological preparations of the liver and quantitative counting of hepatocytes with two nucleoli and binucleate were performed using a light microscope with a digital microfilter and software adapted for these studies. Statistical processing of the study results was performed using Microsoft Office Excel software and the Real Statistics 2019 extension. Pathological processes that occur in liver tissue during experimental oxidative-nitrosative stress caused by the administration of triptorelin lead to both quantitative and qualitative changes. Thus, the number of hepatocytes with two nucleoli significantly increased in group 2 and at the 12th month of observation was 5.291±1.156 cells per field of view at p<0.05. The number of binucleated hepatocytes also tended to change with maxima at the 12th month of observation. Thus, in group 2 at the 9th month, the number of binucleated hepatocytes was 7.012±0.527 cells per field of view at p<0.05, and with the addition of quercetin only 5.311±1.561 cells per field of view at p<0.05. An increased number of mitoses was detected in group 2 at the 6th month of observation, in group 3 it was determined only at the 9th. The study showed that the administration of triptorelin causes oxidative-nitrosative stress, which leads to pathological changes in hepatocytes in the form of quantitative changes in cells with two nucleoli and binucleate cells. Additional administration of quercetin reduces the negative effect on liver hepatocytes, which is confirmed by the indicators in the experimental groups of animals. Ядро, обмінюючись інформацією з цитоплазмою гепатоцита, контролює і координує всю активність клітини: поділ, ріст, проміжний обмін речовин, синтез білка і його диференціювання. Протягом життєвого циклу клітини ядро зберігається в інтерфазі. Велика варіація розмірів ядер гепатоцитів пояснюється тим, що при постнатальному зростанні деякі гепатоцити піддаються цитогенетичним перетворенням, що характеризуються поступовою поліплоїдією. Поліплоїдія, або посилення цілого геному, стосується клітин/організмів, що містять більше 2 основних хромосомних наборів. Мета даного дослідження – визначити морфогенез та динаміку мінливості підтипів гепатоцитів щурів, двоядерних та з двома ядерцями, за умов центральної блокади синтезу лютеїнізуючого гормону при довготривалій дії триптореліну, з додаванням в раціон харчування тварин кверцетину. Експеримент проведено на 60 статевозрілих білих щурах самцях масою 140-160 г. Тварин розділили на 3 групи: 1 групі – контрольній, вводився фізіологічний розчин (10 тварин); 2 групі підшкірно вводили розчин триптореліну ембонат у дозі 0,3 мг діючої речовини на кг маси тіла протягом 12 місяців (25 тварин); 3 групі вводили розчин триптореліну із розрахунку 0,3 мг діючої речовини на кг маси тіла з додаванням кверцетину в перерахунку на масу тіла тварин тричі на тиждень (25 тварин). Тварин виводили з експерименту через 1, 3, 6, 9 та 12 місяців шляхом передозування ефірного наркозу. Комплексне дослідження гістологічних препаратів печінки та кількісний підрахунок гепатоцитів з двома ядерцями та двоядерних проводили за допомогою світлового мікроскопа з цифровим мікрофільтром та адаптованого для цих досліджень програмного забезпечення. Статистичну обробку результатів дослідження виконували з використанням програмного забезпечення Microsoft Office Excel та розширення Real Statistics 2019. Патологічні процеси, що виникають у тканині печінки при експериментальному оксидативно-нітрозативному стресі, викликаному введенням триптореліну, призводять як до кількісних, так і якісних змін. Так кількість гепатоцитів з двома ядерцями достовірно збільшувалась в 2 групі і на 12-й місяць спостереження становила 5,291±1,156 клітин в полі зору при p<0,05. Кількість двоядерних гепатоцитів також мала тенденцію до змін з максимумами на 12-й місяць спостереження. Так у 2 групі на 9-й місяць кількість двоядерних гепатоцитів склала 7,012±0,527 клітин в полі зору при p<0,05, а при додаванні кверцетину лише 5,311±1,561 клітин в полі зору при p<0,05. Збільшена кількість мітозів виявлялась у 2 групі на 6-й місяць спостереження, у 3 групі визначалася лише на 9-й. Проведене дослідження показало, що при введенні триптореліну виникає оксидативно-нітрозативний стрес, який призводить до патологічних змін гепатоцитів у вигляді кількісних змін клітин з двома ядерцями та двоядерних. Додаткове введення кверцетину зменшує негативний вплив на гепатоцити печінки, що підтвержується показниками в експериментальних групах тварин.Документ Craniotopographic anatomical individual variability and variants of the structure of the dura mater superior sagittal sinus of the skull vault in people of mature age(Полтавський державний медичний університет, 2025) Bondarenko, S. V.; Dubina, S. O.; Serbin, S. I.; Samoylenko, O. V.; Stetsuk, Ye. V.; Rud, M. V.; Vilkhova, O. V.; Бондаренко, Станіслав Володимирович; Дубина, Сергій Олександрович; Сербін, Сергій Ігорович; Самойленко, О. В.; Стецук, Євген Валерійович; Рудь, Марія Володимирівна; Вільхова, Олена ВікторівнаFor our investigation, we collected cadaveric material from 45 people of different ages and gender. We are proud of the sinus of investigations on macro-microscopic levels using advanced methods in morphology. The aim of our study was to establish the craniotopographical individual anatomical variability and variants of the structure of the superior sagittal sinus (SSS) of the dura mater of the brain of the cranial vault in adults. It has been revealed that the superior sagittal sinus has a close relationship with the bones of the skull vault, in connection with which it is possible to carry out a projection on these bones with the determination of craniometric points. It is quite possible to use these points in the fields of medical craniology and neurosurgery, taking into account the anatomical variability and variants of the structure of the superior sagittal sinus of the DMB of the cranial vault in adults during the implementation of surgical interventions during which intra- and extracranial venous-cerebral shunts will be created. Для нашого дослідження був використаний трупний матеріал від 45 людей різного віку та статі. Досліджуваний синус був вивчений на макро-мікроскопічному рівнях загальновідомими морфологічними методами. Метою нашого дослідження було встановлення краніотопографічної індивідуальної анатомічної варіативності та варіантів будови верхнього сагітального синуса твердої мозкової оболонки склепіння черепа у дорослих. Виявлено, що верхній сагітальний синус має тісний зв'язок з кістками склепіння черепа, у зв'язку з чим можливе виконання проекції на ці кістки з визначенням краніометричних точок. Використовувати ці точки цілком можливо в галузях медичної краніології та нейрохірургії, враховуючи анатомічну варіабельність та варіанти будови верхнього сагітального синуса твердої мозкової оболонки склепіння черепа у дорослих при виконанні оперативних втручань, під час яких і будуть створені інтра- та позачерепні венозно-мозкові шунти.Документ Досвід кафедри гістології, цитології та ембріології щодо надання здобувачам освіти практичних навичок із дисципліни(Полтавський державний медичний університет, 2025-03) Стецук, Євген Валерійович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Волошина, Олена Валеріївна; Вільхова, Олена Вікторівна; Левченко, Ольга Анатоліївна; Рудь, Марія ВолодимирівнаСтаття присвячена розкриттю традиційних і сучасних підходів, що використовуються на кафедрі гістології, цитології та ембріології для надання здобувачам освіти практичних навичок із дисципліни. The article is dedicated to the revealing of traditional and modern approaches used at the Department of Histology, Cytology, and Embryology for students to acquire practical skills in the discipline.Документ Студентський науково-дослідний гурток кафедри гістології, цитології та ембріології – джерело формування й розвитку професійного мислення здобувачів освіти(Полтавський державний медичний університет, 2025-03) Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Волошина, Олена Валеріївна; Левченко, Ольга АнатоліївнаСтаття присвячена сучасній науково-дослідній роботі здобувачів освіти в студентському гуртку кафедри гістології, цитології та ембріології, яка вливає на процес становлення й формування молодого науковця. The paper is devoted to the modern research work of education seekers in the Department of Histology, Cytology and Embryology student circles, which influences a young scientist's formation process and formation.Документ The role of macrophages in the reorganization of connective tissue of rat thigh muscles under testosterone synthesis blocking (literature review)(Полтавський державний медичний університет, 2024) Stetsuk, Ye. V.; Levchenko, O. A.; Shepitko, V. I.; Boruta, N. V.; Стецук, Євген Валерійович; Шепітько, Володимир Іванович; Левченко, Ольга Анатоліївна; Борута, Наталія ВолодимирівнаТестостерон − це важливий гормон, як для чоловіків так і для жінок, фізіологічні дії якого опосередковуються безпосередньо або через аромати зацію естрадіолу в організмі. Незважаючи на вирішальну роль тестостерону та високу циркулюючу концентрацію цього гормону порівняно з естрадіолом у жінок, досліджень його дії та наслідків дефіциту тестостерону мало. Спостережні дослідження показують, що тестостерон має сприятливі серцево-судинні ефекти, виміряні сурогатними результатами; однак зв’язок між ендогенним тестостероном і ризиком серцево-судинних захворювань і загальною смертністю, особливо у літніх жінок, ще належить встановити. На сьогоднішній день доведено використання синтетичних аналогів гонадотропін-рилізинг-гормону для регулювання синтезу статевих гормонів, так як вони мають потужніший вплив та більш стійкі у порівнянні з природнім гормоном. Дія антагоністів рилізинг-гормону гонадотропоцитів гіпофізу призводить до пригнічення синтезу та виділення фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів, тобто не виникає такого різкого гормонального сплеску, як при введенні агоністів. Запалення яке виникає при використанні антогоністів тестостерону призводить до реорганізації мязевої тканини. Протягом цього процессу макрофаги виконують імунні та неімунні функції. Під час регенерації скелетних м’язів вони викликають запальну реакцію, виконуючи трофічну роль у м’язових і мезенхімальних стовбурових клітинах. Прозапальні макрофаги перетворюються на протизапальні, викликаючи вирішення запалення. Макрофаги − це дуже універсальні клітини, які беруть участь як у розвитку, так і в усуненні запальних реакцій. Крім властивостей вродженого імунітету для боротьби з патогенами, макрофаги необхідні для відновлення тканин, під час якого вони приймають послідовний запальний статус. У той час як придбання деяких канонічних поляризованих запальних статусів in vitro (M1/M2) починає розумітися на молекулярному рівні, регулювання макрофагів in vivo мало досліджено. Імунометаболізм, зокрема, є новою областю, і більшість досліджень досі досліджували контроль поляризації макрофагів за допомогою установок in vitro. У цьому контексті регенерація скелетних м’язів є чудовою парадигмою для вивчення відновлення тканин, оскільки послідовні етапи запальної відповіді та відновлення тканин добре охарактеризовані. Мета дослідження – шляхом аналізу літературних джерел, дослідити роль макрофагів в реорганізації сполучної тканини мязів стегна щурів при блокуванні синтезу тестостерону. Проведено моніторинг сучасних поглядів на проблематику питання ролі макрофагів в реорганізації сполучної тканини мязів стегна щурів при блокуванні синтезу тестостерону за результатами аналізу медичної наукової літератури на основі базданих Scopus, Web of Science, Med Line, PubMed, NCBI за останні 10 років. Аналіз наукових літературних джерел, встановив, що представлені дані щодо ролі макрофагів в реорганізації сполучної тканини мязів стегна щурів при блокуванні синтезу тестостерону є актуальною і потребує більш детельного дослідження. Недостатньо вивченими залишаються питання змін в полярізаціїї макрофагів, з подальшою корекцією цього патологічного стану. Отож, відомості про етіологію, патогене та діагностикув структурі мязів при блокувані синтезу тестостерону, залишаються досить суперечливими та потребують подальшого дослідження згідно базових принципів доказової медицини. Testosterone is an important hormone for both men and women, the physiological effects of which are mediated directly or through the aromatization of estradiol in the body. Despite the crucial role of testosterone and the high circulating concentration of this hormone compared to estradiol in women, there is little research on its action and the consequences of testosterone deficiency. Observational studies show that testosterone has favorable cardiovascular effects as measured by surrogate outcomes; however, the relationship between endogenous testosterone and the risk of cardiovascular disease and overall mortality, especially in older women, remains to be established. To date, synthetic analogs of gonadotropin-releasing hormone have been proven to regulate the synthesis of sex hormones, as they have a more potent effect and are more stable than the natural hormone. The action of pituitary gonadotropin-releasing hormone antagonists leads to inhibition of the synthesis and release of follicle-stimulating and luteinizing hormones, i.e., there is no such sharp hormonal surge as with the administration of agonists. The inflammation that occurs when using testosterone antagonists leads to the reorganization of muscle tissue. During this process, macrophages perform immune and non-immune functions. During skeletal muscle regeneration, they cause an inflammatory response, playing a trophic role in muscle and mesenchymal stem cells. Pro-inflammatory macrophages turn into anti-inflammatory macrophages, causing the resolution of inflammation. Macrophages are very versatile cells that are involved in both the development and elimination of inflammatory reactions. In addition to their innate immunity properties to fight pathogens, macrophages are essential for tissue repair, during which they adopt a consistent inflammatory status. While the acquisition of some of the canonical polarized inflammatory states in vitro (M1/M2) is beginning to be understood at the molecular level, the regulation of macrophages in vivo is poorly understood. Immunometabolism, in particular, is a new field, and most studies so far have investigated the control of macrophage polarization using in vitro setups. In this context, skeletal muscle regeneration is an excellent paradigm for studying tissue repair, as the sequential steps of the inflammatory response and tissue repair are well characterized. 140 ISSN 2077-4214. Вісник проблем біології і медицини – 2024 – Вип. 4 (175) / Bulletin of problems in biology and medicine – 2024 – Issue 4 (175) ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ / LITERATURE REVIEWS The aim of the study is to investigate the role of macrophages in the reorganization of connective tissue of rat thigh muscles in blocking testosterone synthesis by analyzing the literature. We performed monitoring of modern views on the role of macrophages in the reorganization of connective tissue of rat thigh muscles in blocking testosterone synthesis based on the results of the analysis of medical scientific literature based on Scopus, Web of Science, Med Line, PubMed, NCBI databases for the last 10 years. The analysis of scientific literature sources has established that the data presented on the role of macrophages in the reorganization of connective tissue of rat thigh muscles when blocking testosterone synthesis is relevant and requires more detailed research. The issues of changes in macrophage polarization, with subsequent correction of this pathological condition, remain insufficiently studied. Thus, information on the etiology, pathogenesis and diagnosis of muscle structure in testosterone synthesis blockade remains quite controversial and requires further investigation in accordance with the basic principles of evidence-based medicine.Документ Активність каспаза-3 в тканинах інтерстицію міокарда шлуночків при довготривалому блокуванні релізінг-гормону у щурів самців на тлі введення кверцетину(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ворошилова, Тетяна Анатоліївна; Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Voroshylova, T. A.; Shepitko, V. I.; Stetsuk, E. V.Каспаза-3 є постійно активованим протеолітичним ферментом, хоча точна роль цього білка в апоптозі в основному невідома. Деякі експерименти показали, що каспаза-3 має вирішальне значення для загибелі клітин. Це також важливо для певних біохімічних змін, пов’язаних з ініціацією та завершенням апоптозу. Чоловіки із застійною серцевою недостатністю мають відносно низький рівень тестостерону. Кілька досліджень показали, що лікування тестостероном збільшує серцевий викид і знижує периферичний судинний опір. Проте вплив тестостерону на функцію серця, апоптоз кардіоміоцитів і ремоделювання шлуночків повністю не з’ясовано. Метою нашого дослідження було з'ясувати вплив пригнічення тестостерону на активність каспаза-3 в тканинах серця при довготривалому блокуванні релізінг-гормону у щурів самців на тлі введення кверцетину. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 60 статевозрілих щурах-самцях. Тварин рандомізовано розподілили на дві групи: контрольну (n=10) та дослідну (n=50). Тваринам дослідної групи з метою модуляції центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону вводили розчин триптореліну в дозі 0,3 мг діючої речовини на кг маси тварини та кверцетин по 100 мг на кг маси тіла 3 рази на тиждень. Імуногістохімічний аналіз каспази-3. Аналіз їх показав, що каспаза 3, як зимогенний фермент при введенні триптореліну різко максимально збільшується на 30-у добу спостереження, а потім іде поступове достовірне зменшення цього показника на 180-у та 365-у доби при р˂0.05. При введенні триптореліна і кверцетина, як видно на рис. 2, зберігається основна закономірність (різке підвищення на 30-у добу, а потім поступовий спад до 365-ї доби), але достовірність зменшення кількісного параметра суттєва лише на 30-у та 90-у доби дослідження. Висновки. Додавання до раціону харчування кверцетину призводить до зменшення імунореактивності клітин серця піддослідних тварин за експресією каспази-3, що можна розцінювати як явище компенсаторне, спрямоване на збалансованість апаптозу в умовах гормональної дисфункції по пригніченню синтезу тестостерону Caspase-3 is a key enzyme in apoptosis, though its exact role in programmed cell death remains incompletely understood. Studies have demonstrated that caspase-3 plays a critical role in cell death in specific cell types or under particular stimuli, as well as in initiating and completing biochemical processes associated with apoptosis. Men with congestive heart failure often exhibit reduced testosterone levels, and research suggests that testosterone therapy can improve cardiac output and lower peripheral vascular resistance. However, its effects on cardiac function, cardiomyocyte apoptosis, and ventricular remodeling remain unclear. The aim of this study was to examine the impact of testosterone suppression on caspase-3 activity in cardiac tissues during long-term releasing hormone blockade in male rats treated with quercetin. Materials and methods. The study was conducted on 60 sexually mature male rats. The animals were randomly divided into two groups: control (n=10) and experimental (n=50). In order to modulate central deprivation of luteinising hormone synthesis, animals in the experimental group received solution of tryptorelin at a dose of 0.3 mg of active ingredient per kg of body weight and quercetin at 100 mg/kg of body weight 3 times a week. Results. Immunohistochemical analysis of caspase-3 showed that caspase 3 increased sharply to a maximum on the 30th day of observation after the administration of tryptorelin, followed by a gradual significant decrease in this indicator on the 180th and 365th days at p˂0.05. When tryptorelin and quercetin Актуальні проблеми сучасної медицини 200 were administered, as shown in Fig. 2, the main pattern (a sharp increase on day 30 and then a gradual decline until day 365) is preserved, but the reliability of the decrease in the quantitative parameter is significant only on days 30 and 90 of the study. Conclusions. The addition of quercetin to the diet leads to a decrease in the immunoreactivity of heart cells in experimental animals by caspase-3 expression, which can be regarded as a compensatory phenomenon aimed at balancing apoptosis in the conditions of hormonal dysfunction by suppressing testosterone synthesis.Документ The impact of prolonged blockade of the releasing hormone on alterations in cardiac macrophage polarisation subsequent to quercetin administration in rats(Буковинський державний медичний університет , Заславський О.Ю., 2024) Voroshylova, T. A.; Shepitko, V. I.; Stetsuk, Ye. V.; Boruta, N. V.; Vilkhova, O. V.; Rud, M. V.; Puzyryov, G. S.; Sych, O. V.; Miahkokhlib, A. A.; Ворошилова, Тетяна Анатоліївна; Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Вільхова, Олена Вікторівна; Борута, Наталія Володимирівна; Рудь, Марія Володимирівна; Пузирьов, Гай Сергійович; Сич, Оксана; Мягкохліб, АнатолійCardiomyocytes represent the contractile units of the myocardium, while the maintenance and renewal of the extracellular matrix is a function of fibroblasts. The extracellular matrix provides structural support and mechanical signals for resident cells, and stores biologically active signaling molecules. All cells are subject to changes under the influence of various factors, some of which are induced by macrophages containing CD68 and CD163. The heart is unique in its structure and function, yet it is subject to changes under the influence of various factors. Testosterone plays an important role in the intracellular homeostasis of the heart. Quercetin is an organic substance belonging to the flavonoid family with a wide range of medicinal properties. The purpose of our study was to ascertain the impact of testosterone suppression on immunocompetent heart cells in male rats. The study employed a series of experimental periods, with the introduction of triptorelin and quercetin at varying stages. Materials and methods. The study was conducted on 60 sexually mature male rats. The animals were divided into two groups: control (n = 10) and experimental (n = 50). Animals in the experimental group were injected with a solution of triptorelin at a dose of 0.3 mg of active substance per 1 kg of animal weight to modulate central deprivation of luteinising hormone synthesis. We used primary antibodies against CD163 and CD68. Results. The analysis of the count of monocyte-macrophage cells with CD68 receptors after triptorelin administration showed a sharp increase in their number at 1 month of observation. At 3 months, a significant decrease in this indicator was noted in comparison with the previous study period and with the control group. At month 6, a sharp increase in the number of cells with CD68 receptors was detected. At the 9th month of observation, a decrease in the number of monocyte-macrophage cells was noted compared to the control group. At 12 months, the index was significantly lower than in the previous period. Conclusions. The administration of triptorelin causes quantitative and qualitative changes in the population of macrophages in the interstitial space of the heart. The addition of quercetin changes the ratio in macrophage subpopulations, which may serve to develop effective treatments. Кардіоміоцити — скоротливі одиниці міокарда, а підтримка та оновлення позаклітинного матриксу є функцією фібробластів. Позаклітинний матрикс забезпечує структурну підтримку і механічні сигнали для резидентних клітин, а також зберігає біологічно активні сигнальні молекули. Усі клітини схильні до змін під впливом різноманітних чинників. При цьому деякі з них індукуються макрофагами, що мають в своєму складі CD68 та CD163. Унікальне за своєю структурою і функціями серце також схильне до змін під впливом різних факторів. Тестостерон відіграє важливу роль у внутрішньоклітинному гомеостазі серця. Кверцетин є органічною речовиною, що належить до сімейства флавоноїдів, має широкий спектр лікувальних властивостей. Мета: з’ясувати вплив пригнічення тестостерону на імунокомпетентні клітини серця в самців щурів. У дослідженні застосовували серію експериментальних періодів із введенням триптореліну та кверцетину на різних стадіях. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 60 статевозрілих щурах-самцях, яких розподілили на дві групи: контрольну (n = 10) та експериментальну (n = 50). Тваринам експериментальної групи вводили розчин триптореліну в дозі 0,3 мг активної речовини на 1 кг маси тіла з метою модуляції центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону. Використано первинні антитіла проти CD163 та CD68. Результати. Аналіз кількості моноцитарно-макрофагальних клітин із рецепторами СD68 після введення триптореліну показав її різке збільшення через 1 місяць спостереження. На третій місяць відзначалося суттєве зниження цього показника порівняно з попереднім терміном дослідження та контрольною групою. Через 6 місяців виявлено різке збільшення кількості клітин із рецепторами СD68. На дев’ятий місяць спостереження відмічалось зменшення кількості моноцитарно-макрофагальних клітин порівняно з групою контролю. Через рік показник був суттєво меншим від попереднього терміну. Висновки. Введення триптореліну викликає кількісні та якісні зміни в популяції макрофагів інтерстиційного простору серця. Додавання кверцетину змінює співвідношення субпопуляцій макрофагів, що може слугувати для розробки ефективних методів лікування.Документ Мотиваційна складова навчальної діяльності кафедри гістології, цитології та ембріології(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Стецук, Євген Валерійович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Волошина, Олена Валеріївна; Вільхова, Олена Вікторівна; Левченко, Ольга Анатоліївна; Рудь, Марія ВолодимирівнаДля покращення знань здобувачів освіти, систему чинників, що впливають на їх зовнішню та внутрішню мотивацію, необхідно вміло поєднувати, розвивати та вдосконалювати. Основна роль в даному процесі належить саме викладачам медичних університетів, які повинні використовувати свої вміння, здібності та методичні і матеріально-технічні надбання кафедр для отримання позитивних результатів при підготовці майбутніх лікарів.Документ Зміни гепатоцитів за умов центральної блокади синтезу лютеїнізуючого гормону та додаванням кверцетину(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Стецук, Євген Валерійович; Полив'яна, Олександра Анатоліївна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Левченко, Ольга АнатоліївнаМета дослідження - визначити розподіл, морфогенез та динаміку мінливості підтипів гепатоцитів, а саме двоядерцевих та двоядерних в паренхімі печінки за умов центральної блокади синтезу лютеїнізуючого гормону при довготривалій дії триптореліну з додавання в раціон харчування тварин кверцетину.Документ Методологічні підходи до розвитку професійного мислення у здобувачів освіти при викладанні «гістології, цитології та ембріології»(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Волошина, Олена Валеріївна; Левченко, Ольга АнатоліївнаВ основі інноваційних форм викладання та вивчення морфології покладено класичні дидактичні прийоми з урахуванням специфіки дисципліни: знання правил (технологій) навчання, розуміння «мови дисципліни» – фундаментальних визначень та понять, термінів, встановлення взаємозв'язку між ними (гістологічне, професійне мислення), а також вміння читати гістологічні препарати. Навчальна дисципліна «Гістологія, цитологія та ембріологія» є складною, але досить цікавою, багатогранною та інформаційною наукою, яка вимагає від здобувачів освіти не тільки гарної пам'яті, посидючості, самодисципліни та працездатності, а й наявності логічного (предметно-професійного) та образного мислення. У той же час продуктивне та репродуктивне мислення базується на набутих знаннях, досвіді особистості та міждисциплінарних зв'язках. Необхідно зауважити, що під час навчання, предметне мислення виходить із накопичених раніше знань (наступності), здійснюється на їх основі, включає їх так, що без використання цих знань, мислення практично неможливе.Документ Електронномікроскопічні зміни в інтерстиційних ендокриноцитах при блокуванні рилізінг гормону та додаванні кверцетину на пізніх строках есперименту(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Стецук, Євген Валерійович; Шепітько, Володимир Іванович; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса БорисівнаКверцетин є рибофлавоноїдом із потенційною користю для здоров’я: він сприяє запобіганню серцево-судинних захворювань, знижує ризик розвитку дегенеративних процесів мозку, а також має антиоксидантні властивості для нейтралізації вільних радикалів. Дослідження показують, що вплив вільних радикалів на структуру клітин пов'язаний із розвитком хронічних захворювань, таких як діабет, рак, серцево-судинні патології. Зокрема, мають місце кількісні та якісні порушення популяції інтерстиційних ендокринних клітин, а також електронно-мікроскопічні зміни на субклітинному рівні.Документ Динаміка зміни експресії СD 68+ та СD 163+ макрофагів печінки на тлі тривалого пригнічення синтезу лютеїнізуючого гормону у щурів в експерименті(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Рудь, Марія Володимирівна; Стецук, Євген Валерійович; Вільхова, Олена Вікторівна; Волошина, Олена ВалеріївнаПечінка in vivo має найбільший відсоток макрофагів серед паренхіматозних органів. Макрофаги печінки можна умовно поділити на три категорії залежно від їхнього походження: жовтковий мішок, ембріональна печінка та кістковий мозок. Крім того, серед печінкових макрофагів вирізняють резидентні клітини Купфера та макрофаги, що походять від моноцитів крові. Макрофаги М1, які також називають класично активованими макрофагами відрізняються високою експресією CD80, CD86, MHCII, Toll-подібного рецептора та іNOS. Клітини М2, які також називають альтернативно активованими макрофагами, походять від макрофагів, які зазнали стимуляції IL4/13. Тестостерон має значний вплив на макрофагальну систему в організмі.Документ Alterations in the polarization of liver M1/M2 macrophages upon long-term administration of triptorelin in rats(2024) Rud, M. V.; Stetsuk, Y. V.; Shepitko, V. I.; Vilkhova, O. V.; Pelypenko, L. B.; Voloshyna, O. V.; Sydorenko, A. G.; Pavlenko, H. P.; Sharlai, N. M.; Sych, O. V.; Рудь, Марія Володимирівна; Стецук, Євген Валерійович; Вільхова, Олена Вікторівна; Пелипенко, Олександр Васильович; Волошина, Людмила Іванівна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Павленко, Ганна Петрівна; Шарлай, Наталія Миколаївна; Шепітько, Володимир ІвановичBackground. Liver macrophages play a pivotal role in maintaining the homeostasis of the liver and the entire body, they may be classified into three categories based on their origin. M1 macrophages, designated as classically activated macrophages, differentiate from macrophages stimulated by interferon-gamma or ligands of Toll-like receptors. M2 cells are derived from macrophages that have been stimulated by IL-4/13. Prostate cancer is the second most prevalent malignancy in men globally. Androgen deprivation therapy using gonadotropin-releasing hormone agonist remains the backbone of advanced prostate cancer treatment. The purpose of our study was to ascertain the impact of testosterone suppression on immunocompetent hepatic cells in male rats. The study employed a series of experimental periods, with the introduction of triptorelin and quercetin at varying stages Макрофаги печінки відіграють ключову роль у підтримці гомеостазу цього органа й всього організму, їх можна розділити на три категорії залежно від походження. Макрофаги М1, що позначаються як класично активовані макрофаги, відрізняються від макрофагів, стимульованих інтер фероном гамма або лігандами Toll-подібних рецепторів. Клітини М2 походять від макрофагів, що були стимульовані IL-4/13. Рак передміхурової залози є другою за поширеністю злоякісною пухлиною серед чоловіків у світі. Андроген-деприваційна терапія із використанням агоніста гонадотропін-рилізинг-гормону залишається основою сучасного лікування раку передміхурової залози.Документ Відношення здобувачів-медиків до здорового способу життя в умовах війни(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Стецук, Євген Валерійович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Волошина, Олена Валеріївна; Левченко, Ольга АнатоліївнаВійна, на жаль, ніколи не проходить безслідно, її наслідки біллю і горем пронизують свідомість та кожну клітинку організму людини. Впродовж багатьох років після перемоги буде спостерігатись підвищення рівня та частоти захворювань, в тому числі й психічних. Складні нейроендокринні механізми, які задіяні у регуляції більшості функцій організму, через негативний вплив воєнних дій на наше життя, отримують збій. Одні українці страждають від зброї, вибухів, наслідків руйнувань, через відсутність вчасної медичної допомоги, інші – поранені ментально. Проблеми зі здоров’ям можуть проявлятися та впливати на наше самопочуття зараз або через місяці та роки. Відголоски війни відчують на собі не лише наші діти, а й онуки, яких ще можливо немає на світі. Важливо вберегти кожного громадянина нашої країни, оточити турботою себе та своїх рідних і близьких. Кожне збережене життя – внесок у перемогу та запорука щасливого майбутнього України.Документ Розвиток студентської групи та характеристика студентського колективу під час навчання у медичному вузі(Приватний вищий навчальний заклад Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая Полтавський інститут бізнесу, 2024) Донець, Ілона МиколаївнаНа сьогодні студентська група є обов’язковим елементом педагогічної системи. Функції управління нею здійснюються через зворотній зв'язок: викладач - група, група - викладач (куратор). Адаптація кожного студента до ВНЗ, до навчально - професійної діяльності, професійне його зростання як фахівця відбувається в студентській групі, значення якої важко переоцінити.Документ Роль вибіркових дисциплін у поглибленні знань майбутнього лікаря з гістології, цитології та ембріології(Івано-Франківський національний медичний університет, 2024-09) Стецук, Євген Валерійович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Волошина, Олена Валеріївна; Левченко, Ольга Анатоліївна«Гістологія, цитологія та ембріологія», як навчальна дисципліна, формує у здобувачів освіти теоретичну базу для розвитку професійних знань, умінь, навичок та лікарського мислення, сприяє усвідомленню наукової і практичної вагомості предмету, вчень, положень та теорій, забезпечує цілісне системне пізнання будови, функцій організму та основ життєдіяльності людини.Документ Організація самостійної роботи студентів на кафедрі гістології, цитології та ембріології(Івано-Франківський національний медичний університет, 2024-09) Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Борута, Наталія Володимирівна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Левченко, Ольга Анатоліївна; Волошина, Олена ВалеріївнаСьогодні стає очевидним, що суспільству необхідні висококваліфіковані фахівці з активною професійною і життєвою позицією, які здатні не лише адаптуватися в глобальному світі, а й займати в ньому позицію лідера. Тому, перед вищою медичною освітою стоять особливі завдання, що пов’язані з формуванням майбутніх фахівців, які мають як професійні компетенції, так і прагнення до саморозвитку та самовдосконалення.Документ Actual methods of experimental modeling of peritonitis: overview and perspectives(Полтавський Державний медичний університет, 2024-09) Lyakhovskyi, V. I.; Shepitko, V. I.; Osipov, O. S.; Drabovskiy, V. S.; Suprunenko, S. M.; Bilash, S. M.; Yeroshenko, G. A.; Драбовський, Віталій Сергійович; Ляховський, Віталій Іванович; Білаш, Сергій Михайлович; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Шепітько, Володимир Іванович; Осіпов, Олександр Сергійович; Супруненко, Сергій МиколайовичАктуальність огляду сучасних методів моделювання перитонітів обумовлена необхідністю узагальнення наявних знань, виявлення переваг і недоліків існуючих моделей, а також визначення перспективних напрямків для подальших досліджень. Основні проблеми лікування перитоніту полягають у його поліетіологічності та багатофакторності. У зв’язку з цим пошук нових підходів у лікуванні тяжких форм перитоніту залишається одним з найбільш важливих та актуальних завдань сучасної хірургії, оскільки постає питання в розумінні процесів розвитку ендогенної інтоксикації при перитоніті і є ключовим напрямком у поглибленому вивченні ефективності методів пливу на ланки його патогенезу. Метою нашого дослідження було проаналізувати та узагальнити існуючі дані літератури про експериментальні моделі перитоніту. Об’єкт і методи дослідження. Цей бібліографічний аналіз ґрунтується на закордонних та вітчизняних статтях, книгах та монографіях. Для поставленої мети даного системного огляду, пошук літератури здійснювався у науково-метричних базах PubMed, Web of Science, Google Scholar, період пошуку проведений до 2024 року. Основна частина. Згідно джерел літературних даних на сьогодні існує безліч способів експериментальних моделей перитоніту, які згідно особливостей моделювання запальних процесів на органах очеревинної порожнини можна розділити на декілька груп. Перша група включала в себе експериментальних тварин, в очеревинну порожнину яким вводили сторонні тіла різноманітні за своїм походженням та речовини різні за хімічним складом. Друга група – це експериментальні тварини яким в очеревинну порожнину вводили ауто-, або ало- бактеріальні культури. Третя група – це тварини яким перитоніт моделювали шляхом механічного ушкодження органів шлунково-кишкового тракту з порушенням цілісності їх просвіту та потраплянням вмісту в очеревинну порожнину та четверта група, яка є комбінацією методів експериментального моделювання гострого перитоніту у різних поєднаннях. The relevance of the review of actual peritonitis modeling methods is due to the need to generalize existing knowledge, identify the advantages and disadvantages of existing models, as well as identify promising directions for further research. The main problems of peritonitis treatment are its polyetiological and multifactorial nature. In this regard, the search for new approaches in the treatment of severe forms of pe ritonitis remains one of the most important and urgent tasks of current surgery, since the question arises of understanding the processes of the development of endogenous intoxication in peritonitis and is a key direction in the in-depth study of the effectiveness of methods of influence on the links of its pathogenesis. The aim of the study was to analyze and summarize the existing literature on experimental models of peritonitis. Object and research methods. This bibliographic analysis is based on foreign and internal articles, books, and monographs. For the purpose of this systematic review, the literature search was carried out in scientific and metric databases PubMed, Web of Science, and Google Scholar, the search period was carried out until 2024. Main part. According to sources of literary data, today there are many methods of experimental models of peritonitis, which can be divided into several groups according to the features of modeling inflammatory processes on the organs of the peritoneal cavity. The first group included experimental animals, into the peritoneal cavity of which foreign bodies of various origins and substances of different chemical composition were injected. The second group is experimental animals in which auto- or allobacterial cultures were injected into the peritoneal cavity. The third group is animals in which peritonitis was modeled by mechanical damage to the organs of the gastrointestinal tract with a violation of the integrity of their lumen and the contents entering the peritoneal cavity, and the fourth group, which is a combination of methods of experimental modeling of acute peritonitis in various combinations. Conclusions. This work presents review material on various options for modeling peritonitis in experimental conditions on various animals, which most closely corresponded to the real clinical picture of peritonitis in humans. Each of the described models has a number of features that can make it unique, both positively and negatively.Документ Морфометричні та морфологічні особливості трійчастого вузла щурів при експериментальній моделі асептичного запалення і введенні кріоконсервованої плаценти(International journal of endocrinology (ukraine), 2024) Danyliv, O. D.; Shepitko, V. I.; Stetsuk, Ye. V.; Boruta, N. V.; Данилів, Оксана Дмитрівна; Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Борута, Наталія ВолодимирівнаDiseases of the peripheral nervous system account for more than 50 % of all outpatient neurological pathology, and since inflammatory diseases are one of the main problems of medicine, it is important now to develop new methods of anti-inflammatory therapy based on the action of biologically active substances contained in natural products, as well as in many mammalian tissues, particularly in the placental tissue, which is an endocrine gland during pregnancy. Therefore, the issue of using cryopreserved placenta preparations is of great practical importance in the treatment of inflammatory processes and requires further research. The purpose of the work was to investigate the morphometric and morphological features of the trigeminal ganglion of rats in the experimental model of aseptic inflammation and the introduction of cryopreserved placenta. Materials and methods. The work was carried out on 50 sexually mature male rats. The control group consisted of 5 animals who received a single injection of physiological saline solution. Using standard research methods, paraffin blocks were made from which a series of semi-thin sections were cut and stained with hematoxylin and eosin. Histological sections were studied in a light Biorex 3 microscope with a digital camera using software adapted for research. Statistical data processing was performed using Microsoft Office Excel. Results. The morphometric study of rats from the control group revealed that the cytoplasm volume of the bodies of the trigeminal ganglion neurons was 3489.89 ± 37.59 μm3 , the volume of the nucleus was 247.68 ± 4.30 μm3 . In the experimental model of inflammation and introduction of cryopreserved placenta, destructive phenomena are observed until the seventh day, with marked swelling of the stroma, disruption in the structure of neurons with signs of cytoplasmic swelling, which is confirmed by the data of a morphometric study, namely a reliable increase in the cytoplasm volume by 30.78 % compared to the control group of animals (p < 0.05). After the seventh day of observation, the stimulating effect of components of the fetoplacental complex led to the acceleration of intracellular reparative processes. The change in the number of lymphoid cells had a wave-like nature, with a significant increase in the number of macrophages until the fifth day, which was 8.07 times higher than in the control group (p < 0.05) that indicated the activation of the humoral link of the immune response accelerated by the introduction of cryopreserved placenta. Conclusions. An increase in the number of mast cells was observed until the fifth day of observation, with a significant increase in their average number, which is associated with enhanced regulation of the state of the intercellular substance in response to an alterative factor. By the end of the experiment, there was a significant decrease in the average number of mast cells due to an increased regulatory effect of components of the fetoplacental complex of cryopreserved placenta. Захворювання периферичної нервової системи становлять понад 50 % усієї амбулаторної неврологічної патології, а оскільки запальні захворювання є однією з основних проблем медицини, на сьогодні важлива розробка нових методів протизапальної терапії, в основі яких є дія біологічно активних речовин, які містяться в натуральних продуктах, а також у багатьох тканинах ссавців, зокрема в плацентарній тканині, яка під час вагітності є залозою внутрішньої секреції. Отже, питання використання препаратів кріоконсервованої плаценти має велике практичне значення щодо лікування запальних процесів і потребує подальших досліджень. Метою роботи було дослідити морфометричні й морфологічні особливості трійчастого вузла щурів при експериментальній моделі асептичного запалення і введенні кріоконсервованої плаценти. Матеріали та методи. Робота проведена на 50 статевозрілих щурах-самцях. Контрольну групу становили 5 тварин, яким одноразово була зроблена ін’єкція фізіологічного розчину хлориду натрію. Застосовуючи стандартні методи дослідження, виготовляли парафінові блоки, з яких робили серію напівтонких зрізів, які забарвлювали гематоксиліном та еозином. Гістологічні зрізи вивчали за допомогою світового мікроскопа Вiorex 3 із цифровою фотокамерою з програмним забезпеченням, адаптованим для досліджень. Статистичну обробку даних проводили, використовуючи Microsoft Office Excel. Результати. При морфометричному дослідженні щурів контрольної групи було встановлено, що об’єм цитоплазми тіл нейронів трійчастого вузла становив 3489,89 ± 37,59 мкм3 , об’єм ядра становив 247,68 ± 4,30 мкм3 . При експериментальній моделі запалення і введенні кріоконсервованої плаценти деструктивні явища спостерігаються до сьомої доби з вираженим набряком строми, порушенням структури нейронів з ознаками набряку цитоплазми, що підтверджується даними морфометричного дослідження, а саме вірогідним збільшенням об’єму цитоплазми на 30,78 % порівняно з показниками у контрольній групі тварин (р < 0,05). Після сьомої доби спостереження стимулятивний вплив компонентів фетоплацентарного комплексу призвів до прискорення внутрішньоклітинних репаративних процесів. Зміна кількості клітин лімфоїдного ряду мала хвилеподібний характер, з вірогідним збільшенням кількості макрофагів до п’ятої доби, що була вірогідно більшою у 8,07 раза за кількість у контрольній групі (р < 0,05), що свідчило про активацію гуморальної ланки імунної відповіді, прискорену введенням кріоконсервованої плаценти. Висновки. Збільшення кількості тучних клітин відбувалось до п’ятої доби спостереження з вірогідним збільшенням їх середньої кількості, що пов’язано з посиленням регуляції стану міжклітинної речовини у відповідь на альтеративний фактор, і наприкінці експерименту відбулося вірогідне зменшення середньої кількості тучних клітин унаслідок зростання регуляторної дії компонентів фетоплацентарного комплексу кріоконсервованої плаценти.Документ Characteristics of the hemomicrocirculatory channel of the ventricular myocardium in triptorelin-induced central deprivation of the synthesis of luteinizing hormone and correction of this condition by the introduction of quercetin(Reports of Morphology, м. Вінниця, 2024-09) Voroshilova, T. A.; Shepitko, V. I.; Stetsuk, E. V.; Vilkhova, O. V.; Puzyryov, G. S.; Ворошилова, Тетяна Анатоліївна; Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Вільхова, Олена Вікторівна; Пузирьов, Гай СергійовичThe study of the microcirculatory channel of the connective tissue of the myocardium of the ventricles improves the understanding of the features of pathological processes, such as ischemia, hypoxia and remodeling of the myocardium, the evaluation of the effectiveness of drug therapy, as well as rehabilitation methods. The purpose of the study is to determine the changes in the hemomicrocirculatory channel of the ventricular myocardium in triptorelin-induced central deprivation of the synthesis of luteinizing hormone and the correction of this condition by the introduction of quercetin. The experiment was conducted on 60 sexually mature white male rats weighing 140-160 g. The rats were divided into 3 groups. 1 group - control, rats injected with physiological solution (10 animals). Group 2 - rats that were injected subcutaneously with diphereline (triptorelin embonate) at a dose of 0.3 mg of the active substance per kg of body weight for 365 days (25 animals). Group 3 - rats that were injected with a solution of triptorelin at the rate of 0.3 mg of the active substance per kg of body weight to simulate central deprivation of the synthesis of luteinizing hormone with the addition of quercitin to the diet using a gastric tube based on the body weight of the animals three times a week (25 animals). Animals were withdrawn from the experiment after 1, 3, 6, 9 and 12 months by overdose with ether anesthesia. A comprehensive study of histological preparations of the myocardium and quantitative calculation of the diameter of the vessels of the microcirculatory bed were carried out using a light microscope with a digital microfilter and software adapted for these studies. Statistical processing of the research results was carried out using the Microsoft Office Excel software and the Real Statistics 2019 extension. When analyzing the index of arteriole diameters in the group of animals that were injected with triptorelin after 1, 3, 6, 9 and 12 months, a significant increase in the diameter of arterioles was established compared to the control group animals, respectively, by 13.9 % - 40.8 % - 102.6 % - 112.6 % - 11.5 %; and in animals to which quercetin was administered against the background of triptorelin administration, it was established that this indicator after 1 month did not reliably differ from the similar one in the control group, and after 3, 6, 9 and 12 months it was reliably higher than in the control respectively by 11.5 % - 136.2 % - 101.1 % - 101.4 %. The analysis of the diameters of the venular link of the hemomicrocirculatory channel in the group of animals administered triptorelin showed a significant increase in the value of this indicator after 3, 6, 9 and 12 months compared to the control group, respectively by 20.0 % - 71.2 % - 57.8 % - 22.9 %; and in animals that were additionally injected with quercetin after 1 month, the diameter of venules was significantly reduced by 8.1% compared to the control, and after 3, 6, 9 and 12 months - respectively by 5.2 % - 87.5 % - 64.0 % - 50.4 % it was significantly greater than in control animals. Analysis of capillary diameters in the group of animals administered triptorelin showed a significant increase in the value of this indicator after 1, 3, 6 and 9 months compared to the control group, respectively by 23.9 % - 49.1 % - 61.8 % - 36.7 %; and in animals that were additionally injected with quercetin, the capillary diameter significantly increased compared to the control after 3, 6, 9, and 12 months - by 22.3 % - 55.3 % - 17.1 % - 25.2 %, respectively. The conducted study showed that the introduction of triptorelin leads to structural and functional changes in the components of the microcirculatory channel of the myocardium of the ventricles of the heart, which are characterized by changes in the diameter of the arterial and venous links with a gradual increase in blood flow, the maximum of which is at the 6th month of the experiment in both experimental groups, but without impaired outflow in the group with the addition of quercitin. Вивчення мікроциркуляторного русла сполучної тканини міокарда шлуночків покращує розуміння особливостей патологічних процесів, таких як ішемія, гіпоксія та ремоделювання міокарда, оцінювання ефективності медикаментозної терапії, а також методи реабілітації. Мета дослідження - встановлення змін гемомікроциркуляторного русла міокарда шлуночків при трипторелін-індукованій центральній депривації синтезу лютеїнізуючого гормону та корекції цього стану введенням кверцетину. Експеримент проведено на 60 статевозрілих білих щурах самцях масою 140-160 г. Щурів розділили на 3 групи. 1 група - контрольна, щури яким вводився фізіологічний розчин (10 тварин). 2 група - щури, яким підшкірно вводили диферелін (трипторелін ембонат) у дозі 0.3 мг діючої речовини на кг маси тіла протягом 365 днів (25 тварин). 3 група - щури, яким вводили розчин триптореліну із розрахунку 0.3 мг діючої речовини на кг маси тіла для моделювання центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону з додаванням кверцитину до харчування за допомогою гастрального зонду з перерахунку на масу тіла тварин тричі на тиждень (25 тварин). Тварин виводили із експерименту через 1, 3, 6, 9 та 12 місяців шляхом передозування ефірним наркозом. Комплексне дослідження гістологічних препаратів міокарда та кількісний підрахунок діаметра судин мікроциркуляторного русла проводили за допомогою світлового мікроскопа з цифровим мікрофільтром та адаптованого для цих досліджень програмного забезпечення. Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Office Excel та розширення Real Statistics 2019. При аналізі показника діаметрів артеріол в групі тварин, яким вводили трипторелін через 1, 3, 6, 9 і 12 місяців встановлено достовірне збільшення діаметра артеріол порівняно з контрольною групою тварин відповідно на 13,9 % - 40,8 % - 102,6 % - 112,6 % - 11,5 %; а у тварин, яким на тлі введення триптореліну вводився кверцетин встановлено, що цей показник через 1 місяць достовірно не відрізнявся від аналогічного в групі контролю, а через 3, 6, 9 і 12 місяців достовірно був більший, ніж в контролі відповідно на 11,5 % - 136,2 % - 101,1 % - 101,4 %. Аналіз діаметрів венулярної ланки гемомікроциркуляторного русла в групі тварин, яким вводили трипторелін показав достовірне збільшення величини даного показника через 3, 6, 9 і 12 місяців порівняно з контрольною групою відповідно на 20,0 % - 71,2 % - 57,8 % - 22,9 %; а у тварин яким додатково вводився кверцетин через 1 місяць діаметр венул на 8,1 % достовірно зменшувався порівняно з контролем, а через 3, 6, 9 і 12 місяців - відповідно на 5,2 % - 87,5 % - 64,0 % - 50,4 % був достовірно більшим, ніж у контрольних тварин. Аналіз діаметрів капілярів в групі тварин, яким вводили трипторелін показав достовірне збільшення величини даного показника через 1, 3, 6 і 9 місяців порівняно з контрольною групою відповідно на 23,9 % - 49,1 % - 61,8 % - 36,7 %; а у тварин яким додатково вводився кверцетин діаметр капілярів достовірно збільшувався порівняно з контролем через 3, 6, 9 і 12 місяців - відповідно на 22,3 % - 55,3 % - 17,1 % - 25,2 %. Проведене дослідження показало, що введення триптореліну призводить до структурно функціональних змін компонентів мікроциркуляторного русла міокарда шлуночків серця, які характеризуються змінами діаметра артеріальних та венозних ланок із поступовим збільшенням кровонаповнення, максимум якого відзначено на 6 місяць експерименту в обох експериментальних групах, але без порушення відтоку в групі з додаванням кверцитину.