Наукові праці. Кафедра філософії і суспільних наук

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 165
  • Документ
    Reformist ideas of french philosophy: late twentieth to early twenty-first century
    (SWorld, 2024) Zinchenko, Nataliia; Shtepa, Oleksii; Зінченко, Наталія Олександрівна; Штепа, Олексій
    This paper analyzes the main reformist ideas of French thinkers of the postmodern era and their influence on the world's philosophical paradigm, as well as compares the philosophical principles of modernism and postmodernism. The author emphasizes that philosophy has emerged in a new image, its purpose and tasks have acquired a deeper meaning in the information society. The study presents the theoretical foundations of the inception and rethinking of the rhizomatic concept of the world and demonstrates the irreversible connection between modernism and postmodernism. The concept of “postmodernity” excites and attracts researchers in various fields of science. According to Scott Lesh: “everyone has something to say about postmodernity. Everyone has an opinion on this issue and everyone has already become an expert in this field. And even if the very question of “postmodernism” is completely settled, its questions and problems will remain in the center of attention for some time to come” (S. Lesh, Sociology of Postmodernity)
  • Документ
    Institute of education in the information society
    (ТОВ «Видавництво «Знання України», 2024) Zinchenko, N.; Kharchenko, T.; Kaiun, V.; Perun, S.; Зінченко, Наталія Олександрівна; Харченко, Тетяна Олексіївна; Каюн, Вікторія Олександрівна; Перун, Світлана Василівна
    The article contends that the rapidly evolving information society is a presentday reality. The driving force of the information society development has an impact on all social institutions, although the pace of transformation varies significantly among them. Education is widely considered the most conservative institution, as some structural elements of educational and upbringing systems, along with relevant organizations, resist modernization and transformation relating to the information society.
  • Документ
    Формування суспільної свідомості: історія вивчення проблеми
    (ТОВ «Видавництво «Знання України», 2024) Губа, Роман; Абизова, Лариса; Олейніков, Денис; Воронкін, Олександр; Guba, R.; Abizova, L.; Oleynikov, D.; Voronkin, O.
    У даній статті досліджено різноманітні аспекти суспільної свідомості та її вплив на соціально-політичні процеси. Розглянуті фактори, що визначають суспільну свідомість, включають технологічний прогрес, роль мистецтва та релігії. Зазначено, що швидкі зміни у технологіях суттєво впливають на сучасну суспільну свідомість, викликаючи переосмислення цінностей та норм. Подано аналіз впливу мистецтва та релігії на формування суспільної свідомості та підтримку духовних цінностей у контексті технологічного розвитку. Підкреслено динамічний характер суспільної свідомості та її здатність адаптуватися до змін у суспільному середовищі у формуванні і підтримці духовних цінностей в суспільстві. Однак, динаміка суспільної свідомості може виявитися складною через зміни у соціально- політичному середовищі. Процеси глобалізації та модернізації можуть викликати конфлікти між традиційними та новими цінностями, що впливає на формування суспільної свідомості. Дослідження цих конфліктів та шляхів їх подолання є важливим завданням для розуміння динаміки сучасного суспільства.
  • Документ
    Час як чинник формування стереотипів української політико-правової ментальності: соціально-філософський аналіз
    (Видавничий дім «Гельветика», 2023) Зінченко, Наталія Олександрівна; Штепа, О. О.; Zinchenko, N. O.; Shtepa, O. O.
    Автори статті зауважують, що надзвичайно важливим чинником формування політико-правових стерео- типів українського етносу є час. Час виступає однією з ключових категорій філософії, в якій вона тлумачиться як незворотна течія (з минулого через теперішнє у майбутнє), в надрах якої реалізуються всі існуючі у бутті процеси та явища, що розглядаються як факти. При цьому, можна виділити астрономічний (звичний для повсякдення індивіда) та соціальний (історичний) час,що сприймається лише великими соціальними організмами і який є найбільш значимим у контексті даного дослідження. У статті аргументовано, що міра тривалості процесів в історичному часі змінюється з розвитком суспільства і є величиною відносною. Одиниці історичного часу співвідносяться не з абсолютними хронологічними масштабами, а з помітними зсувами та змінами в середовищі соціальних процесів, тут в якості одиниць відліку фігурують поняття «формація», «епоха». Тривалість історичного часу виявляється різною для різних формацій, епох, систем, оскільки хронологічно за один і той час вони проходять різні шляхи розвитку. В переломні моменти людської історії (революції, соціальні катаклізми і тощо) спостерігається більш висока «густина» часу в порівнянні з повсякденням. Правові стереотипи українського етносу формуються протягом певного проміжку соціального часу під впливом потужних факторів його суспільно-історичного розвитку. Процес творення політико-правової ментальності українського етносу під впливом подій, явищ, процесів його суспільно-історичного розвитку, а також факторів географічного розташування та особливостей навколишнього природного середовища, що надзвичайно болісно сприймаються соціальною спільнотою і, як наслідок, зумовлюють трансформації в змісті її настанов, автори визначають як ментальний стресогенез. У ХХ–ХХІ століттях, внаслідок приско-рення процесу протікання соціально-історичного часу, спостерігається й активізація стресогенезу вітчизняної політико-правової ментальності.
  • Документ
    Проблема застосування ігрових технологій навчання під час вивчення суспільствознавчих дисциплін у закладах вищої освіти
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Зінченко, Наталія Олександрівна; Штепа, Олексій; Коваленко, Світлана; Zinchenko, Natalia; Shtepa, Oleksii; Kovalenko, Svitlana
    В статті здійснено всебічний аналіз проблеми особливостей застосування ігрових технологій навчання в ході вивчення суспільствознавчих дисциплін у закладах вищої освіти; виокремлено основні перешкоди у впровадженні технологій ігрового навчання; окреслено основні шляхи вдосконалення ігрового навчання в закладах вищої освіти. Поняття «ігрові педагогічні технології» включає в себе широку номенклатуру методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі тих чи інших педагогічних ігор. На відміну від ігор як таких, педагогічна гра наділена суттєвою ознакою, яка різнить її від інших, тобто чітко окресленою метою навчання і очікуваним педагогічним результатом, які можуть бути зумовлені та виявлені в явному вигляді та характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю. В основі гри лежить імітація трудової діяльності. Крім того, гра в початковій ланці виступає інструментом пізнання навколишнього світу і себе в ньому, усвідомлення здобувачами освіти мети власної діяльності, опредмечування абстрактних понять, еволюції творчої уяви та здібностей, встановлених людяних взаємин. Одним з найбільш розповсюдженим видом дидактичної гри є ділова гра, що являє собою групову вправу з формування послідовності рішень у штучно сформованих умовах, що імітують реальні виробничі обставини. Змістом ділової гри є відтворення предметного і соціального змісту професійної діяльності, формування мережі відносин, характерних для даного виду праці. Проведення ділової гри має на меті розгортання особливої, ігрової діяльності учасників на імітаційній моделі, що моделює умови і динаміку виробництва. Ділова гра дозволяє задати у навчанні предметний і соціальний контексти майбутньої професійної діяльності і тим самим змоделювати більш адекватні у порівнянні з традиційним навчанням умови формування особистості фахівця.
  • Документ
    Дискусія в історії філософського пізнання
    (Дніпровська академія неперервної освіти, 2023) Стрілко, Дмитро; Перун, Світлана Василівна; Strilko, Dmytro; Perun, Svitlana
    Стаття присвячена вивченню дискусії в історії філософського пізнання. Проаналізовано підходи до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля та ін. Визначено особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Встановлено, що важливою причиною розвитку дискусії є той факт, що античні мислителі вже почали усвідомлювати внутрішній діалектичний харак- тер матеріальних, природних, суспільних процесів і явищ. Філософія більше, ніж будь-яка інша галузь знання, потребує дискусій. Де немає свободи дискусій, там немає і справжньої філософії. У суперечці народжується істина. Напевно, немає іншої такої загальновідомої аксіоми, як ця. Але немає й іншої людської діяльності, щодо якої робилися б настільки діаметрально протилежні оцінки. Одні називали суперечку своєю долею, своєю стихією, інші уникали її. Кант, Галілей відчували задоволення від боротьби думок. Ньютон, Дарвін ухилялися від суперечок та полеміки, вважаючи, що, крім витрати часу та поганого настрою вони ні до чого не призводять. Але й ті й інші прагнули істини. Для з’ясування істини необхідне дослідження обох позицій, потрібна дискусія, якою користуються не противники, а співрозмовники і всі прагнуть не перемоги, а дійти до згоди, до взаєморозуміння, через аналіз та синтез думок, до єдності поглядів на проблему. Отже, дискусія, діалог, діалектична бесіда, швидше, приведуть до істини (або до єдиної мети), ніж суперечка, насичена емоційними перешкодами, темпераментними випадами, бажанням уразити противника, завдати йому удару болючіше і будь-яким шляхом відстояти свою думку. І чим лютіше розпал пристрастей, чим впертіші супротивники, що переконують у своїх поглядах, тим далі вони відходять від істини. У ході дискусії виробляються нетрадиційні підходи до вирішення складних проблем, виносяться конкретні практичні пропозиції, робляться узагальнення, оцінюються висунуті ініціативи. Дискусії пробуджують у людях активність, зацікавленість, підвищують взаємну вимогливість, самокритичність, посилюють контроль за виконанням конкретних рішення. У статті розглянуті деякі головні філософські дискусії, бесіди, диспути, у ході яких стикалися різні погляди та точки зору.
  • Документ
    Особливості тлумачення міжнародних договорів в країнах англо-саксонської правової системи
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024-01) Кравченко, А. П.; Стрілко, Д. Л.; Перун, Світлана Василівна; Снітко, Ю. М.
    У статті розглянуті різноманітні підходи тлумачення міжнародних договорів. Основна увага зосереджена на текстуалізмі, теорії намірів та телеології. Здійснений аналіз переваг та недоліків даних підходів з метою розкриття їхнього впливу на прийняття рішень у міжнародній практиці та діяльності національних судів. Розглядаючи практичні аспекти взаємодії між текстуалізмом та телеологією, виявлена динаміка та розвиток суперечностей між ними. Визначені ключові варіації у підходах, що застосовуються національними судами, зокрема проаналізований досвід американського Верховного суду. В статті проаналізований досвід зарубіжних країн з тлумачення міжнародних договорів, у яких національні суди застосовують у різних поєднаннях кожну з трьох зазначених теорій. Судова практика в США тривалий час відзначалася активним використанням теорії намірів та телеологічної теорії. Однак, як ілюструє дане дослідження, приклади показують, що текстуалізм, у тому вигляді, як його розумів суддя Верховного суду США А. Скалія, отримав новий поштовх. Питання офіційних перекладів європейських документів українською мовою, гармонізації понятійно-мовного оформлення перекладів із мовою внутрішнього законодавства потребує особливої уваги, що пов’язано не лише із суто лінгвістичними проблемами, а й із забезпеченням виконання вимог законів України «Про міжнародні договори України» і «Про забезпечення функціонування української мови як державної». У статті зазначена важливість знаходження балансу між різними теоріями тлумачення та висловлені рекомендації щодо їхнього комбінованого застосування з метою досягнення найбільш обґрунтованих та справедливих рішень. Дослідження спрямоване на систематизацію різноманітних підходів та подолання суперечностей у тлумаченні та використанні міжнародних договорів у міжнародному праві та національних юридичних системах.
  • Документ
    Axiological dimensions of medical deontology in pediatric surgery
    (ТОВ «Група компаній Мед Експерт», м. Київ, Україна, 2023) Dubinina, V. O.; Ksonz, I. V.; Bilash, S. M.; Abyzova, L.V; Bilanov, O. S.; Ksonz, V. I.; Дубініна, Віра Олександрівна; Ксьонз, Ігор Володимирович; Білаш, Сергій Михайлович; Абизова, Лариса Віталіївна; Біланов, Олег Сергійович; Ксьонз, Володимир Ігорович
    Philosophy and axiology constitute the worldview and methodological basis of medical deontolo gy, particularly in surgery. The genesis of knowledge about moral and ethical principles and the professional duty of a pediatric surgeon is presented in the form of a logical chain: philosophy – axiology – deontology – medical deontology – deontology in surgery – deontology in pediatric surgery. The process of forming the deontological competence of medical professionals in pediatric surgery will be successful if the organization of deontological training for future healthcare providers is based on principles of humanism, in compliance with the requirements of the social environment, and implemented in the educational process through a productive mechanism. No conflict of interests was declared by the authors.
  • Документ
    Модернізація суспільних відносин в контексті симуляційної концепції Ж. Бодріяра
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023-12) Зінченко, Наталія Олександрівна; Кривоніс, А. Є.
    Епоха постмодерну зіткнулася з випробуваннями, котрі не переживало жодне суспільство. Не вирішені проблеми накопичувалися, а не вирішувалися. Людство потребувало кардинальних соціально-політичних змін, модернізації класичних підходів та теорій. Європейські країни тендітно відчувають кризові зміни. Яскравим представником постмодерну є французький філософ, соціолог Ж. Бодрійяр. У своїх працях сміливо для ХХ ст. виступає з радикальними ідеями та критикою панівного ладу в світі. Жан Бодріяр за допомогою таких понять як «гіперреальність», «бінарний код», «структурна революція», «тотальна екстраполяція добра», «інформаційне суспільство» намагається пояснити феномен модернізації сучасного світу. Ключовим поняттям теорій французького мислителя є уявлення про симулякр.
  • Документ
    Відносини щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина як елемент предмета адміністративно-правового регулювання
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023-12) Липій, Євгенія Анатоліївна; Гуренко, Д. В.
    Розвиток адміністративного права як фундаментальної галузі вітчизняного права пройшов ряд етапів, що характеризувалися не лише різними тлумаченнями його базових категорій, а й розумінням соціального призначення та ролі адміністративного права в регулюванні суспільних відносин. Після прийняття Конституції України процес формування нової доктрини адміністративного права, який розпочався ще наприкінці минулого століття, триває. Одним з основних, концептуальних, найважливіших і водночас найбільш дискусійних питань залишається розуміння предмета та інститутів адміністративного права. Сучасний розвиток теорії адміністративного права спрямований насамперед на формування нової доктрини, в основу якої покладено концепцію людиноцентризму, тобто концепцію пріоритетності відносин між людиною і громадянином щодо забезпечення їхніх прав і свобод над усіма іншими.
  • Документ
    Електронне урядування в Україні: виклики сьогодення
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023-12) Каюн, Вікторія Олександрівна
    Розвиток цифрової трансформації та е-урядування в Україні є основним пріоритетним завданням держави, з метою наближення України до міжнародних демократичних стандартів, створюючи демократичне інформаційне суспільство та прогресивну систему публічного управління за допомогою інформаційних комунікаційних технологій.
  • Документ
    Взаємозв’язок «політичної влади» та «психіатричної влади» у працях Мішеля Фуко
    (Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти», 2023-12) Зінченко, Наталія Олександрівна; Zinchenko, N.
    У статті демонструється ретроспективний аналіз проблеми становлення поняття влади у науковій діяльності французького філософа Мішеля Фуко. Трансформаційні соціально-політичні процеси епохи постмодернізму вимагають кардинального переосмислення класичних теорій та концепцій. Фуко пропонує по-новому розглядати історичні структури та соціальні явища, модернізувати їх від поверхневих пояснень та примітивних тлумачень, виявивши приховані і мало очевидні політичні механізми та їх функціонування. Проблеми ХХ сторіччя привертають увагу мислителя на глибокому переосмисленні влади та наполегливо рекомендує відмовитися від класичних канонів, щоб уникнути соціальних проблем у майбутньому. Постструктуралістська концепція влади М. Фуко доводить, що різновиди типів влади породжують не лише реальність та об’єкти пізнання, а й «ритуали» їх розуміння. Сучасники зазначають, що у працях філософа відсутній логічний процес пізнання тієї чи іншої проблеми, але саме цим він приваблює не лише науковців. Пізнавальний процес Фуко є динамічним та дискурсивним. Маючи асоціативне мислення, мислитель займався чистим пошуком, вільним від будь-якого упередженого ставлення. М. Фуко пропонує розглядати владні відносини в найширшому контексті, який включає такі владні позиції: чоловіків до жінок, батьків до дітей, психіатрів до психічно хворих, лікарів до пацієнтів, адміністрації до стилю життя людей. Але найбільш цікавим поясненням влади у філософа виступає медична влада, зокрема влада у психіатрії. М. Фуко інтерпретує владу і знання в класичній психіатрії, проблеми психіатрії ХХ століття та пояснює значення психічних захворювань з позиції пацієнта. Навчаючись у школі «Еколь Нормаль», де панувала своєрідна атмосфера, не дивлячись на свою ерудицію та організаторські здібності лідера у М. Фуко почалися психологічні розлади. Саме це спровокувало майбутнього мислителя дослідити владні відносини психіатра та хворого. Також у даній роботі досліджується філософська парадигма формування психіатрії та феномену психічного захворювання. Фуко розуміє психічні розлади як відчуження від реальності, як бажання існувати у ворожому світі. Божевілля чи то відчуження у глибокому значенні цього слова, стає основною проблемою антропології.
  • Документ
    Дискусія в історії філософського пізнання
    (Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти», 2023-12) Стрілко, Дмитро; Strilko, Dmytro; Перун, Світлана Василівна; Perun, Svitlana
    Стаття присвячена вивченню дискусії в історії філософського пізнання. Проаналізовано підходи до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля та ін. Визначено особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Встановлено, що важливою причиною розвитку дискусії є той факт, що античні мислителі вже почали усвідомлювати внутрішній діалектичний характер матеріальних, природних, суспільних процесів і явищ. Філософія більше, ніж будь-яка інша галузь знання, потребує дискусій. Де немає свободи дискусій, там немає і справжньої філософії. У суперечці народжується істина. Напевно, немає іншої такої загальновідомої аксіоми, як ця. Але немає й іншої людської діяльності, щодо якої робилися б настільки діаметрально протилежні оцінки. Одні називали суперечку своєю долею, своєю стихією, інші уникали її. Кант, Галілей відчували задоволення від боротьби думок. Ньютон, Дарвін ухилялися від суперечок та полеміки, вважаючи, що, крім витрати часу та поганого настрою вони ні до чого не призводять. Але й ті й інші прагнули істини. Для з’ясування істини необхідне дослідження обох позицій, потрібна дискусія, якою користуються не противники, а співрозмовники і всі прагнуть не перемоги, а дійти до згоди, до взаєморозуміння, через аналіз та синтез думок, до єдності поглядів на проблему. Отже, дискусія, діалог, діалектична бесіда, швидше, приведуть до істини (або до єдиної мети), ніж суперечка, насичена емоційними перешкодами, темпераментними випадами, бажанням уразити противника, завдати йому удару болючіше і будь-яким шляхом відстояти свою думку. І чим лютіше розпал пристрастей, чим впертіші супротивники, що переконують у своїх поглядах, тим далі вони відходять від істини. У ході дискусії виробляються нетрадиційні підходи до вирішення складних проблем, виносяться конкретні практичні пропозиції, робляться узагальнення, оцінюються висунуті ініціативи. Дискусії пробуджують у людях активність, зацікавленість, підвищують взаємну вимогливість, самокритичність, посилюють контроль за виконанням конкретних рішення. У статті розглянуті деякі головні філософські дискусії, бесіди, диспути, у ході яких стикалися різні погляди та точки зору.
  • Документ
    Ретроспекція феномену філософії освіти на сучасному етапі розвитку
    (Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти», 2023-12) Дубініна, Віра Олександрівна; Dubinina, V. O.
    Сучасна епоха поставила кардинально нові важливі проблеми для освіти та її філософських принципів, філософія освіти розглядається як найбільш ефективна теоретична основа змін у сфері освіти, що створює умови для найбільш повної реалізації духовного потенціалу людини. У статті простежено ретроспекцію феномену освіти та її відокремлення від самої філософії, етапи становлення її понятійно-категоріального апарату та формування її інституційних форм. Проаналізовано основні напрями розвитку філософії освіти у світі та в Україні. Позиція перегляду основоположних засад університету та університетської освіти, яка полягає в трансформації всієї системи вищої освіти та адаптації її до реалій сьогодення, є дуже актуальною сьогодні. Проаналізовано різні підходи та погляди на систему трансформації сучасного університету, амбівалентний характер сучасної вищої освіти та ретроспекцію феномену філософії освіти на сучасному етапі розвитку. З’ясовано зміни філософії функціонування освітньої системи, ідеологічні переорієнтації, відтворення гуманістичної природи, які сприяють переходу освітніх процесів вищої школи в стійкі інноваційні тренди. У статті розглядається філософія освіти в загальній системі університетських знань у зв’язку з педагогічною теорією і практикою. Також методологія зміни цінностей і цілей освіти в інтересах сталого розвитку українського суспільства та гармонійного розвитку особистості та подальшої трансформації сучасного університету є особливо актуальною в сучасному глобалізаційному світі. Освіта завжди була об’єктивно необхідною умовою формування особистості, розвиненої в професійному, духовному та загальнокультурних напрямах. Безумовно, будь-яка особа характеризується здатністю до саморозвитку, самоосвіти, але її життєве визначення, професійне, цивільне і моральне становлення у різні історичні епохи має свої особливості, значною мірою обумовленні змінами в системі освіти. На нашу думку, теоретичною основою таких змін освіти як складної системи цивілізаційних цінностей завжди виступала і виступає філософія освіти, оскільки саме вона закладає механізм саморозвитку і в максимальній мірі розгортає в кожній людині її внутрішній духовний потенціал.
  • Документ
    Світоглядна проблематика у рефлексіях І. Мірчука
    (Донбаський державний педагогічний університет, 2023-06) Прокопенко, Вікторія; Дубініна, Віра Олександрівна; Зінченко, Наталія Олександрівна; Prokopenko, V.; Dubinina, V.; Zinchenko, N.
    У статті здійснено порівняльний аналіз світоглядних рис представників двох слов’янських народів: українського та російського, беручи за основу матеріал філософсько-етнографічних студій відомого українського філософа та слов’янознавця в еміграції Івана Мірчука. Виокремлюючи основні цивілізаційно-культурні особливості української нації у дослідженнях мислителя, такі як: зв'язок із землею, слабкий традиціоналізм, наскрізні елементи трагізму в окремих елементах української культури розкрито етнокультурний портрет українця, протиставляючи йому повністю відмінний, за своєю світоглядною суттю, портрет представника іншого східнослов’янського народу. З метою повного та всебічного аналізу двох типів світогляду, спираючись на праці філософа, ґрунтовно досліджено ті причини, які сприяли формуванню відмінних рис між двома сусідніми народами. Особливу увагу приділено рефлексіям І.Мірчука щодо структурних компонентів російської та української спільноти, що упродовж століть суттєво впливали на формування свідомості представників обох національностей. Розкрито основні відмінності у психічній структурі українського та російського народів, які з точки зору слов’янознавця, наклали суттєвий відбиток на їх становлення та визначили амплітудні коливання останніх у бік західного та східного типу цивілізаційного світосприйняття.
  • Документ
    Методи активного навчання у викладанні філософії вищої школи
    (Myśl Naukowa, 2023-10) Абизова, Лариса Віталіївна; Липій, Євгенія Анатоліївна; Перун, Світлана Василівна
    Стаття присвячена розробці та застосуванню педаго-гічних технологій навчання в сучасній освіті. Підкреслено фунда-ментальну роль філософії у вищій школі та реалізації людського потенціалу в галузі знань. Приділено увагу активним формам нав-чання в сучасному курсі філософських знань. Проаналізовано мож-ливості та педагогічний ефект такої активної форми навчання, як гра-дискусія.
  • Документ
    Формування загальних компетентностей у здобувачів медичної освіти
    (2023-09) Перун, Світлана Василівна
    під час аналізу вітчизняних літературних джерел встановлено, що реформування системи вищої освіти, зокрема медичної, передбачає посилення фундаментального складника підготовки майбутніх медичних фахівців та формування в них загальних компетентностей, які є універсальними, не залежать від предметної галузі, але важливі для успішної подальшої професійної й соціальної діяльності здобувача вищої медичної освіти, формування ціннісних орієнтацій, світосприйняття та для його особистісного безперервного розвитку.
  • Документ
    Педагогічні аспекти національно-патріотиного виховання студентської молоді у процесі вивчення дисциплін суспільно-гуманітарного циклу
    (International Science Group., 2023-10) Каюн, Вікторія Олександрівна; Харченко, Тетяна Олексіївна; Ющенко, Юлія Петрівна; Абизова, Лариса Віталіївна; Липій, Євгенія Анатоліївна
    В умовах майже десятилітньої розгорнутої військової агресії рфії проти України, викривлення історії з боку ворога, руйнування міст, сіл та пам’яток національної спадщини, геноцид українського народу, набуває іншої особливоважливої актуальності національно-патріотичне виховання студентської молоді.
  • Документ
    Використання ідей герменевтичної деміфологізації християнства у викладанні філософії
    (WSZIA w Opolu, 2023-10) Абизова, Лариса Віталіївна; Каюн, Вікторія Олександрівна; Липій, Євгенія Анатоліївна; Перун, Світлана Василівна
    З іменем німецького лютеранського теолога та історика Р. Бультмана пов’язана ціла епоха християнської думки. Його навіть називають останнім в ряду великих протестантських теологів. Створена Р. Бультманом теологічна система підвела риску під черговим етапом розвитку християнства і стала початковим, стартовим пунктом для нового періоду осмислення змісту християнської віри, який інколи називають “післябультманівський”. На Україні творчість Р. Бультмана є малодослідженою, між тим, ось уже ніж пів століття ім’я цього мислителя активно згадується при обговоренні сучасного стану християнства.
  • Документ
    Концептуальні засади формування особистості майбутнього медика та його професійно-етичної культури
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Білаш, Валентина Павлівна; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Білаш, Сергій Михайлович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Біланов, Олег Сергійович