Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 2

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 331
  • Документ
    Академічна доброчесність у студентському середовищі: ставлення до списування українських і французьких студентів у розрізі інтеграції вітчизняної освіти в європейський освітній простір
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Мохначов, Олександр Володимирович; Циганенко, Ірина Володимирівна; Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Рустамян, Сатєнік Тігранівна
    Пильна увага до академічної доброчесності й підвищення якості вищої освіти як пріоритетів освітньої політики України стикається з особливостями вітчизняного менталітету і його несхожістю, з усіма позитивними й негативними сторонами, що потребує детальнішого аналізу.
  • Документ
    Науково-дослідницька діяльність здобувачів вищої медичної освіти як органічне продовження поглибленого навчального процесу
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Циганенко, Ірина Володимирівна; Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Мохначов, Олександр Володимирович; Гуцаленко, Ольга Олексіївна
    Навчальна і науково-дослідницька діяльність студента перебувають у єдності як найкращий засіб освоєння майбутньої професійної діяльності, формування необхідних якостей особистості, досвіду й професійних компетентностей.
  • Документ
    Мультикомпонентність підготовчого етапу до навчального процесу з використанням медіапростору інтернет-мережі
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Мохначов, Олександр Володимирович
    Підвищення якості вищої медичної освіти визнано одним із пріоритетів освітньої стратегії України у XXI столітті, тому нині актуалізується мультикомпонентний підхід підготовки навчального процесу із можливим залученням медіапростору інтернет-мережі.
  • Документ
    Можливі шляхи корекції проявів пост- COVID-19-синдрому серед здобувачів освіти як необхідна складова якісної підготовки фахівця
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-11-28) Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Катеренчук, Іван Петрович; Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Талаш, Вакторія Володимирівна; Власова, Олена Вікторівна
    Стаття висвітлює наявні можливості корекції проявів постковідного синдрому серед здобувачів освіти медичних закладів вищої освіти.
  • Документ
    Інтернет-маркетинг для медичного університету як інструмент популяризації вишу й підвищення якості освіти
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) М'якінькова, Людмила Олександрівна; Скаленко, О. О.; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ярмола, Тетяна Іванівна
    Стаття висвітлює значення інтернет-маркетингу в популяризації науки й освіти у вищий медичній школі; особливості створення і популяризації сайту закладу вищої медичної освіти; маркетинг освітнього контенту.
  • Документ
    Аналіз впливу пост-covid-19-синдрому на якість навчання серед здобувачів освіти вищого навчального закладу (результати власного дослідження)
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Ярмола, Тетяна Іванівна; Катеренчук, Іван Петрович; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Гуцаленко, Ольга Олексіївна; Кострікова, Юлія Анатоліївна
    Стаття висвітлює дані проведеного кафедрою внутрішньої медицини № 2 дослідження поширення і впливу постковідного синдрому серед здобувачів освіти вищих навчальних закладів.
  • Документ
    Емоційний інтелект студентів медичних ЗВО як інструмент адаптації в суспільному та професійному середовищі
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-11) Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; М'якінькова, Людмила Олександрівна
    Емоційний інтелект (EI) безпосередньо пов’язаний як з академічним так і з професійним успіхом і сприяє індивідуальній когнітивній продуктивності медичних працівників в майбутному. Студенти з вищим емоційним інтелектом демонструють більш позитивне соціальне функціонування в міжособистісних стосунках, що сприяє когнітивному та інтелектуальному розвитку, та кращій академічній успішності. Емоційний інтелект є однією з областей, що пов’язана з клінічною діяльністю та вищими академічними досягненнями. В клінічній практиці, він впливає на покращення стосунків між лікарем і пацієнтом, клінічну ефективність та рівень задоволеності пацієнтів наданими медичними послугами. EI визначається як здатність сприймати емоції, аналізувати і генерувати їх.Сьогодні існує нагальна потреба сприяти розвитку у медичних працівників навичок спілкування, стресостійкості, командної роботи, критичного мислення, емпатії. Позитивний комплаєнс з пацієнтами міг би бути більш ефективними з лікарем, який спілкується емпатично, етично та компетентно, а не тільки володіє аналітичним мисленням. З метою виховання конкурентоспроможних фахівців в галузі охорони здоров'я може бути доцільним введення до освітніх програм курсів розвитку емоційного інтелекту здобувачами освіти, цільових стратегій для ефективного управління своїми емоціями, а також навичок, які впливають на настрої та емоції інших, починаючи з першого і закінчуючи останнім роком навчання.
  • Документ
    Самоосвіта як важливий компонент професійного вдосконалення
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна
    Стаття висвітлює основні мотиваційні аспекти професійної самоосвіти лікарів, шляхи, перспективи й напрями її вдосконалення.
  • Документ
    Кардіоваскулярні ускладнення у пацієнтів, що перебувають на нирково-замісній терапії
    (Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, 2024) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Rustamian, Satienik T.; Katerenchuk, Ivan P.; Ovcharenko, Liudmyla K.; Tsyganenko, Iryna V.; Talash, Viktoriia V.
    Вступ. Прогресуюче зниження швидкості клубочкової фільтрації є незалежним фактором ризику виникнення кардіоваскулярних ускладнень, а також маркером несприятливого про- гнозу серцево- судинних захворювань. Кардіваскулярні ускладнення, що виникають на тлі термінальної стадії ниркової недостатності є основною причиною смертності пацієнтів, які перебувають на нирково- замісній терапії. Мета. Визначити особливості та поширеність кардіоваскулярних ускладнень у пацієнтів, що перебувають на нирково- замісній терапії. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження 114 медичних карт нефроло- гічних пацієнтів, що лікувалися в центрі нефрології та діалізу КП «Полтавська обласна клі- нічна лікарня імені М. В. Скліфосовського ПОР». Пацієнти були розподілені на три групи: дві дослідні та одна контрольна група. Перша дослідна група налічувала 44 (38,6 %) пацієнти, що перебували на НЗТ, методом програмного гемодіалізу. Друга дослідна група налічувала 21 (18,4 %) хворих, що також перебували НЗТ, але методом перитонеального діалізу. Контроль- на група склала 49 (43,0 %) пацієнтів з ХХН І-ІІ стадій. Проводили аналіз лабораторних даних традиційних факторів ризику кардіоваскулярних ускладнень (ліпідограма), а також нетради- ційних (рівень кальцію та фосфору). Досліджувалася поширеність кардіоваскулярних усклад- нень у пацієнтів на нирково- замісній терапії. Результати. Виявлена статистично достовірна різниця між показниками ІА у групах ГД1 з КГ1 (р=0,001) та ГД2 з КГ2 (р=0,031), ПД1 та КГ1 (р=0,005) та ПД2 з КГ2 (р=0,027). При аналізі кореляційних зв’язків між показниками мінерального обміну у дослідних та контрольних гру- пах виявлено, що в дослідних групах простежуються слабкі та середні зворотні кореляційні зв’язки (ГД1:-0,4703, ГД2:-0,3219, ПД1:-0,2146, ПД2:-0,2784 відповідно), тоді як в контрольних групах виявлений прямий слабкий кореляційний зв’язок (КГ1 0,1975, КГ2 0,2031 відповідно). СН виявлена у 75,0 % пацієнтів у групі ГД1, у 66,6 % – ГД2, та 100,0 % пацієнтів ПД1 та ПД2. Кальціфікація клапанів спостерігалася у 35,0 %, 29,1 % 33,3, 20,0 % відповідно. Висновки. Вивчення особливостей кардіоваскулярних ускладнень, контроль факторів ризи- ку, які в будь-якому випадку зустрічаються у пацієнтів на діалізній терапії – один із основних напрямків контролю основного захворювання, зменшення ризику виникнення небезпечних кардіологічних ускладнень, подовження тривалості життя та її якості.
  • Документ
    Peculiarities of diabetes mellitus impact on the effectiveness of cardiac rehabilitation of patients with coronary heart disease after myocardial revascularization
    (Aluna Publishing, 2023) Teslenko, Yu. V.; Pysana, B. O.; Teslenko, M. M.; Dubrovinska, T. V.; Bilash, S. M.; Lyulka, N. O.; Тесленко, Юрій Віталійович; Писана, Богдана Олександрівна; Тесленко, Марина Миколаївна; Дубровінська, Тетяна Володимирівна; Білаш, Сергій Михайлович; Люлька, Надія Олександрівна
    Aim: To investigate the impact of diabetes mellitus on the course of the disease, the quality of rehabilitation measures and the psycho-emotional state of patients. Materials and Methods: The study involved 134 patients, who were divided into four groups depending on the method of revascularization and the presence or absence of diabetes mellitus. The patients underwent a 21-day rehabilitation programme, at the beginning and at the end of which they were assessed for left ventricular ejection fraction, exercise tolerance, maximum oxygen consumption, and treatment adherence. Throughout the study, the patients were under the supervision of a psychologist. Results: The study found that patients with diabetes showed a significant improvement in the measured indicators, but to a lesser extent than patients without diabetes. Conclusions: The mechanisms of poorer outcomes in patients with diabetes are mostly related to psycho-emotional factors as a result of the diagnosed disease, but they require further study.
  • Документ
    Вплив тривоги і депресії на фізичний компонент якості життя сільського і міського населення з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-12-20) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.
    Метою роботи було визначити наявність тривожно-депресивних розладів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та визначити їх вплив на складові фізичного компоненту здоров’я в залежності від місця проживання хворих. Матеріали і методи дослідження. Для вирішення даної проблеми було проведено аналіз лікування 152 пацієнтів з гіпертонічною хворобою та коморбідним її перебігом, що знаходилися на лікуванні у Комунальному підприємстві «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» з 2018 по 2022 роки. Пацієнти були розділені на 3 групи, в залежності від варіантів перебігу гіпертонічної хвороби, яким визначали рівень тривоги та депресії, а також визначали їх фізичний компонент якості життя за допомогою анкетування у сільських та міських жителів окремо. В результаті проведеного дослідження встановлено, що рівень фізичного компоненту якості життя достовірно (p<0,05) знижується із наростанням коморбідності. Також встановлено, що рівень тривоги та депресії впливає на показники фізичного компоненту якості життя (r>0,90). Окремо слід зазначити клінічно значиму різницю (10 і більше балів) у пацієнтів з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та цукровим дібетом 2 типу, що проживали у місті та селі. Так показник фізичного функціонування (PF) у жителів міської місцевості був вищим і складав 56,5±1,1 (95% ДІ 54,1-58,9) проти 44,8±1,8 (95% ДІ 41,0-48,6) (р<0,05)) – у сільських жителів; та показник загального здоров’я (GH) аналогічно був вищим у жителів міської місцевості 48 (43,5-52,5) проти 38 (35-48) – у сільських жителів (U-критерій Манна- Вітні – 61, р<0,001). Таким чином, прояви тривоги і депресії частіше спостерігали у пацієнтів сільської місцевості, з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби.
  • Документ
    Вплив тривоги і депресії на психічний компонент здоров’я у пацієнтів з гіпертонічною хворобою
    (Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини, 2023-12-19) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.
    Вступ: гіпертонічна хвороба є найпоширенішим неінфекційним захворюванням у всьому світі, кількість хворіючих на яке щороку зростає, що в свою чергу призводить до інвалідизації та ранньої смертності як сільського так і міського населення. У даний час вважається, що психосоматичні розлади сприяють прогресуванню гіпертонічної хвороби, тому детальне вивчення останніх є актуальним. Мета дослідження – проаналізувати наявність тривоги та депресії у пацієнтів з ізольованим та коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби та визначити їх вплив на складові психічного компоненту здоров’я, в залежності від територіальної приналежності хворих. Матеріали та методи: нами було проаналізовано результати лікування 152 хворих, які знаходилися на лікуванні у Комунальному підприємстві «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» у період з 2018 по 2022 роки з ізольованим та коморбідним (ішемічна хвороба серця, цукровий діабет 2-го типу) перебігом гіпертонічної хвороби. Пацієнти були поділені на 3 групи в залежності від перебігу гіпер- тонічної хвороби. З ізольованим перебігом (1 група) було 45 пацієнтів (26 (57,8 %) – місто, 19 (42,2 %) – село), з поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця (2 група) – 68 пацієнтів (34 (50,0 %) з міста та 34 (50,0 %) з села), з поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та цукровим діабетом 2-го типу – 39 пацієнтів (24 пацієнти (61,5 %) місто і 15 (48,5 %) – село). Пацієнти були порівнювані за віком (від 22 до 85 років), гендерними ознаками та тривалістю захворювання. Рівень тривоги та депресії визначали самоанкетуванням за шкалою HADS, оцінку якості життя проводили з допомогою шкали SF-36. Результати: встановлено, що психічний компонент якості життя, у досліджуваних групах достовірно знижувався із наростанням коморбідності як у сільських так і у міських жителів. У той же час, спостерігали аналогічну картину і у рівні тривоги і депресії – збільшення останніх із збільшенням коморбідності. Встановлено міцний зворотній кореляційний зв’язок між рівнем тривоги і депресії та всіма показниками психічного компоненту якості життя (r від –0,94 до –0,91). Виявлено, що у пацієнтів з ізольованим перебігом гіпертонічної хвороби, психосоматичні фактори найбільше впливали на показник психічного здоров’я (MH), у той же час, у пацієнтів з коморбідним перебігом наявність психосоматичних факторів частіше впливали на рівень соціального функціонування (SF) та життєвої активності (VT). Висновки: найбільше проявам тривоги та депресії піддаються пацієнти з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2 типу, що проживають у сільській місцевості. Ключові слова: гіпертонічна хвороба, коморбідність
  • Документ
    Причини зниження прихильності до лікування гіпертонічної хвороби у сільських та міських жителів
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-05-23) Черкун, Маргарита Петрівна; Cherkun, M. P.
    Есенціальна артеріальна гіпертензія або гіпертонічна хвороба є найпоширенішою серед кардіоваскулярних причин смертності населення. Вона розвивається більше ніж у половини населення планети старше 50 років, а при досягненні 70-річного віку – у 65 % чоловіків і 75 % жінок. Серед міського населення поширеність гіпертонічної хвороби складає 29,6 %, серед сільського 36,3 %. Згідно даних за 2010 рік, досягти цільових цифр артеріального тиску вдається 15 % пацієнтам, що проживають у місті та лише 8 % пацієнтів, що мешкають у селі. Основною причиною недосягнення цільових рівнів артеріального тиску, на думку практичних лікарів, є низька прихильність пацієнтів до антигіпертензивної терапії. Тому поставленою метою дослідження стало виявлення основних причини низької прихильності пацієнтів до лікування гіпертонічної хвороби у залежності від їх територіальної приналежності. У статті представлені результати аналізу прихильності до лікування 152 пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією (перша група), поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби з ішемічною хворобою серця (2 група), та її поєднаним перебігом з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2 типу (3 група), що проживають у місті та в сільській місцевості. Прихильність до лікування пацієнтів визначали за допомогою опитувальника прихильності «8-item Morisky Medication Adherence Scale» (MMAS-8) 2008 року. Встановлено, що у пацієнтів першої групи, що проживали у селі основною причиною зниження прихильності до лікування була самостійна відміна антигіпертензивних препаратів без повідомлення лікаря, у той же час пацієнти з міста як правило забували своєчасно приймати ліки. У другій групі міські пацієнти мали проблеми з запам’ятовуванням часу прийому антигіпертензивних засобів, пацієнти сільської місцевості також самостійно відміняли препарати або зменшували їх дозу. В третій групі жителі міста забували приймати антигіпертензивні препарати, коли знаходили поза домом або перебували в дорозі, сільські ж жителі мали труднощі у запам'ятовуванні часу прийому ліків від підвищеного артеріального тиску. В ході проведеного дослідження встановлено, що низька прихильність до антигіпертензивної терапії не залежить від територіальної приналежності та варіантів перебігу гіпертонічної хвороби. Разом з тим, головним фактором, що впливає на низьку прихильність до лікування між жителями села та міста, є більш мобільний спосіб життя останніх.
  • Документ
    Арт-терапія: перспективи застосування в лікуванні, профілактиці та реабілітації захворювань внутрішніх органів (огляд літератури)
    (Видавничий дім Медкнига, 2023) Катеренчук, Іван Петрович; Гуцаленко, Ольга Олексіївна; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна
    Арт-терапія — використання художньої діяльності та продуктів, отриманих у результаті цієї діяльності, для покращення здоров’я пацієнтів. Натепер арт-терапія поступово й успішно використовується для пацієнтів із психічними розладами. Арт-терапія запобігає розвитку і прогресуванню тривоги та депресії, покращує комплаєнс «лікар-пацієнт», підвищує прихильність до медикаментозної терапії.
  • Документ
    Remodeling of the urinary bladder due to benign prostatic hyperplasia
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Sarychev, L. P.; Savchenko, R. B.; Starchenko, I. I.; Sarychev, Y. V.; Sukhomlin, S. A.; Suprunenko, S. M.; Pustovoit, G. L.; Саричев, Леонід Петрович; Савченко, Роман Борисович; Старченко, Іван Іванович; Саричев, Ярослав Володимирович; Сухомлин, Сергій Адольфович; Супруненко, Сергій Миколайович; Пустовойт, Ганна Леонідівна
    According to the current protocols, treatment tactics in patients with benign prostatic hyperplasia is based on the activity of lower urinary tract symptoms, urodynamic parameters, and post void residual urine. At the same time, morphological changes in the detrusor remain without attention. The article presents data of the research the features of urinary bladder remodeling in patients with benign prostatic hyperplasia due to a long-term infravesical obstruction. 70 patients with benign prostatic hyperplasia in the stage of compensation, subcompensation and decompensation of the bladder were examined. According to the indications, the patients underwent prostatectomy, a biopsy of the anterior wall of the urinary bladder was taken. The study of morphological changes allows distinguishing three stages of urinary bladder remodeling in patients with benign prostatic hyperplasia: compensation, subcompensation and decompensation. As a result of prolonged infravesical obstruction in patients with benign prostatic hyperplasia, reverse, then irreversible morphological changes in the detrusor occur with the formation of urinary bladder rigidity. Substantiation of indications for surgical treatment in patients with benign prostatic hyperplasia, taking into account the morphological changes in the urinary bladder, makes it possible to prevent urinary bladder decompensation and related complications. Key words: benign prostatic hyperplasia, morphology, urinary bladder, remodeling.
  • Документ
    Рrevention of contrast-induced nephropathy during interventional treatment of acute coronary syndrome
    (Дніпровський державний медичний університет, 2023-12-22) Miakinkova, L. O.; Yarmola, T. I.; Pustovoit, G. L.; Kostrikova, Iu. A.; Pysana, B. O.; Talash, V. V.; М'якінькова, Людмила Олександрівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Писана, Богдана Олександрівна; Талаш, Вікторія Володимирівна
    The aim of the work was to determine the risk factors of contrast-induced nephropathy in patients with acute coronary syndrome and to evaluate the effectiveness of methods of its prevention. There were examined 62 patients admitted to the interventional cardiology department during 9 months of routine practice with a diagnosis of acute coronary syndrome and concomitant chronic kidney disease. Among them, 56.45% have diabetic nephropathy, 21% – hypertensive nephropathy, 19.35% – chronic pyelonephritis, 3.2% – gouty nephropathy. According to the stages of chronic kidney disease: I stage – 8.1%, II stage – 46.8%, III A stage – 30.6%, III B stage – 14.5% of patients. The control group consisted of 32 patients with acute coronary syndrome without kidney pathology. All patients underwent urgent percutaneous coronary intervention with a water-soluble low-osmolarity radiocontrast medium. The risk of contrast-induced nephropathy was determined according to the Mehran scale. Contrast-induced nephropathy was diagnosed by an increase in serum creatinine by 25% over 24-48 hours. Prevention of contrast-induced nephropathy according to existing recommendations was carried out by prescribing early statin therapy and diuresis-controlled combined hydration in 22 patients with concomitant chronic kidney disease. Mathematical processing was performed using Statistica 8.0 software (StatSoft Inc, USA). Patients with chronic kidney disease had a high and very high risk of contrastinduced nephropathy in 19.4% and 3.2% of cases, among them in 91.6% high, and in 100% – very high-risk contrastinduced nephropathy developed. Patients in the control group had a low to moderate risk, none of them developed contrast-induced nephropathy. It has been shown that the risk of contrast-induced nephropathy depends on the stage of chronic kidney disease and is associated with a decrease in the ejection fraction of the left ventricle (≤40%), acute left ventricle failure of the III and IV classes according to Killip, a decrease in diuresis up to ≤0.6 ml/h/kg in the first 12- 24 hours after urgent percutaneous coronary intervention; taking metformin 6-12 hours before the administration of the X-ray contrast medium and the glomerular filtration rate ≤45 ml/min./1.73 m2. In patients who underwent prevention of contrast-induced nephropathy in its entirety, its development was not registered.
  • Документ
    Microscopic Polyangiitis is a “Masquerade Ball” in Modern Realities: A Literature Review
    (Open Access Journal of Urology & Nephrology, 2023-12-28) Yarmola, T. I.; Gutsalenko, O. O.; Tkachenko, L. A.; Katerenchuk, I. P.; Kostrikova, U. A.; Pustovoyt, H. L.; Talash, V. V.; Tsyganenko, I. V.; Ярмола, Тетяна Іванівна; Гуцаленко, Ольга Олексіївна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Катеренчук, Іван Петрович; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Циганенко, Ірина Володимирівна
    Microscopic polyangiitis (MPA) is an important new medical problem, as it shows increasing incidence and prevalence in the population, especially after the outbreak of coronavirus disease 2019 (COVID-19). MPA is a multisystemic destructive disease with a wide spectrum of heterogeneous clinical manifestations depending on the affected organs. The polymorphism of nonspecific clinical signs and the variability of the clinical picture, which differs from patient to patient, can cause a diagnostic delay and establish the correct diagnosis only in the late stages of the disease. That is why many patients consult and receive treatment from different doctors before verifying the diagnosis. In the review article, an analysis of literary sources was made, which highlighted classic renal and/or pulmonary symptoms, skin, gastrointestinal, neurological and cardiovascular manifestations of MPA. It is important to note that the clinical manifestations of MPA can be very different from the usual recognized patterns and manifest as unusual manifestations of the disease with a hidden or atypical course, and therefore received the figurative name “the Great Masquerades”. So MPA can often hide under the “mask” of other diseases, including COVID-19 itself, which significantly complicates its early diagnosis and treatment. That is why doctors should be better informed about the different variants of the clinical course of MPA and approaches to diagnosis, which will help eliminate delays in diagnosis. After all, the rapid diagnosis of MPA is important for the initiation of adequate immunosuppressive therapy, which can both save lives, preserve organs from damage, and improve the quality of life.
  • Документ
    Реабілітація хворих при хронічній нирковій недостатності
    (Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2023-11-15) Талаш, Вікторія Володимирівна; Левков, Анатолій Анатолійович
    Хронічна ниркова недостатність (ХНН) – це симптомокомплекс, який розвивається в хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН), зумовлений значним зменшенням кількості функціючих нефронів, що призводить до порушення функцій нирок, розладу всіх видів обміну речовин та кислотно-лужної рівноваги 64 з втягуванням у патологічний процес різних органів і систем організму. Усе це призводить до розвитку коморбідної патології, погіршуючи, тим самим, прогноз захворювання.
  • Документ
    Індекс коморбідності у пацієнтів на нирково-замісній терапії
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-12-01) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Талаш, Вікторія Володимирівна
    Проведений ретроспективний аналіз 114 медичних карт нефрологічних пацієнтів, які лікувалися в центрі нефрології та діалізу комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради».
  • Документ
    Роль цифрових стетоскопів у сучасній клінічній практиці: нові можливості аускультації серця
    (ТОВ “Видавничий дім “Здоров’я України. Медичні видання”, 2023-09-12) Тесленко, Юрій Віталійович; Писана, Б. О.
    Фізикальне обстеження (англ. physical examination, medical examination, clinical examination, походить від лат. physician – лікар) – це комплекс заходів, спрямованих на виявлення лікарем будь-яких можливих медичних ознак або симптомів захворювання. Велику роль за фізикального обстеження відіграє аускультація, особливо в разі обстеження серцево-судинної системи, що пов’язано з високою інформативністю звуку серця, формування якого залежить від анатомії та його функції.