Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Аускультація серця: парадигма можливостей і перспективи використання (огляд літератури та результати власних досліджень)(Івано-Франківський національний медичний університет, 2023) Катеренчук, Іван Петрович; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Katerenchuk, I. P.; Rustamian, S. T.У публікації проведено аналіз наукових медичних джерел, у яких відображені основні етапи впровадження аускультації серця в історичному аспекті. Проаналізовано зміни парадигми та визначення ролі аускультації серця в можливостях розпізнавання різноманітних захворювань. Аргументовано ренесанс аускультації серця з використанням досягнень телемедицини та використання цифрових стетоскопів. На прикладі використання цифрової технології «Стетофон» продемонстровано спектрограми пацієнтів із клапанними вадами та порушеннями ритму серця. Обговорюються можливості використання цифрової технології аускультації серця «Стетофон» у лікувально-діагностичному та навчальному процесі, а також при проведенні наукових досліджень у клініці. Abstract. he publication analyzes the scientific medical sources, which reflect the main stages of the implementation of heart auscultation in a historical aspect. Paradigm changes and the definition of the role of heart auscultation in the possibilities of recognizing various diseases were analyzed. The renaissance of cardiac auscultation using the advances in telemedicine and digital stethoscopes is argued. Spectrograms of patients with valvular defects and heart rhythm disorders are demonstrated on the example of using digital technology «Stethophone». The possibilities of using the digital heart auscultation technology «Stethophone» in the medical and diagnostic, educational process, as well as during scientific research in the clinic are discussed.Документ Переможемо інфаркт міокарда разом: просто про складне(ТОВ "ЛАВ КОНСАЛТ ПРОМО", 2024) Катеренчук, Іван ПетровичУ книзі читач знайде відповіді на запитання, пов’язані з факторами ризику та причинами розвитку ішемічної хвороби серця (стенокардії та інфаркту міокарда), першими клінічними ознаками. Даються поради по наданню першої медичної допомоги у домашніх умовах, обґрунтовується доцільність виклику лікаря невідкладної допомоги. Містяться сучасні уявлення про коронарографію та сучасні інтервенційні методи лікування інфаркту міокарда (стентування коронарних артерій та аортокоронарне шунтування). Викладені особливості перебування хворого у кардіореанімаційному відділенні та відділенні реабілітації. Детально викладені аспекти всіх сторін життя пацієнта у післяінфарктному періоді. Дані відповіді на можливі запитання пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда. Висвітлені особливості клінічних проявів, діагностики та лікування серцево-судинної патології та гострого інфаркту міокарда у внутрішньо-переміщених осіб та військовослужбовців Збройних Сил Україн. Книга розрахована на масового читача, лікарями може використовуватись як допоміжний матеріал для проведення освітньої роботи з пацієнтами.Документ Lipoleiomyoma of the uterus in a woman of reproductive age (clinical case)(2024) Talash, V. V.; Palyokha, Ya. V.; Gromova, A. M.; Talash, V. V.; Martynenko, V. B.; Prylutska, N. O.; Mitunina, N. I.; Талаш, Валентин Васильович; Пальоха, Я. В.; Громова, Антоніна Макарівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Мітюніна, Ніна ІванівнаUterine lipoleiomyoma is one of the variants of uterine leiomyoma, which is histologically represented by the presence of mature fat and smooth muscle cells. The relevance of the coverage of this clinical case is determined by the extreme rarity of the development of uterine lipoleiomyoma in women of reproductive age. The purpose of this work was to record this clinical case in the world statistics of lipoleiomyoma, to evaluate methods of diagnosis and differential diagnosis, to determine the role of early diagnosis of uterine lipoleioma in the subsequent tactics and scope of surgical treatment. Data from the medical records of a 41-year-old inpatient were analyzed. In addition to the generally accepted clinical and biochemical methods of blood and urine examination, electrocardiogram, ultrasound examination of the pelvic organs, the level of ovarian tumor markers in the blood (CA 125, HE4 and the ROMA index) was determined. The diagnosis of the disease was based on the data of pathohistological and immunohistochemical studies. Based on the results of a review of the medical literature, analysis of articles obtained as a result of a search of PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape databases, the current state of the problem is highlighted, literary data related to the incidence, features of the clinical course, diagnosis and treatment of uterine lipoleiomyoma are summarized. The clinical case presented in the article demonstrates an incidental finding of a uterine lipoleiomyoma in a woman of reproductive age, measuring 30x25x20 cm, originated subserously from the body and cervix of the uterus, in the area of its isthmus. Under this condition, it occupied the entire Douglas space, the area of the sacro-uterine ligaments and the parietal peritoneum, intimately adjacent to the sigmoid and rectum, to the ureters and iliac vessels. The peculiarity of this clinical case is that sonographically uterine lipoleiomyoma was hidden under the "mask" of a dermoid cyst of the right ovary. Macroscopically, it differed from a typical lipoleiomyoma by the purple-bluish color of its outer surface and soot-colored, fine-lobed spongy structure on the section. The diagnosis of uterine lipoleiomyoma was verified only on the basis of pathohistological and immuno histochemical research. Microscopically, the lipoleiomyoma had a mesenchymal structure with a pronounced vascular component and consisted of mitotically inactive bundles of smooth muscle cells and mature adipocytes. Im munohistochemically, a positive reaction for caldesmon, desmin, smooth muscle actin alpha of tumor cells and for S.100 (DAKO, polyclonal) fatty cells was detected, which confirmed the hypothesis of direct transformation of smooth muscle cells existing in the leiomyoma of the uterus into fatty cells. This clinical case should complement the global statistical indicators of diagnosis of uterine lipoleiomyoma in women of reproductive age. Lipoleiomyoma should be considered as the primary diagnosis in case of detection of a large uterine tumor in women with excess body weight and be removed immediately after diagnosis, otherwise it is impossible to exclude its malignancy. For the planned diagnosis of neoplasms of the female genital organs, preference should be given to non-invasive research methods: magnetic resonance or computer tomography with contrast enhancement. The problem of these tumors lies in their unpredictable histogenesis, the unexpected presence of fat in the microscopic structure, and in the visual similarity to sarcomas. Verification of the diagnosis is carried out on the basis of pathohistological and immunohistochemical studies of the tumor preparation.Uterine lipoleioma can have a purplie-bluish color and develop by a broad base from the body and cervix of the uterus, as a result of "lipomatous" metaplasia of the uterine leiomyoma existing in a woman. Regular preventive examinations of women of all ages are crucial for timely detection of this rare neoplasm. Ліполейоміома матки – один з варіантів лейоміоми матки, яка гістологічно представлена наявністю зрілих жирових і гладком’язових клітин. Актуальність висвітлення цього клінічного випадку визначається надзвичайною рідкісністю розвитку ліполейоміоми матки в жінок репродуктивного віку. Метою цієї роботи було зафіксувати такий клінічний випадок у світовій статистиці ліполейоміоми, оцінити методи діагностики, диференціальної діагностики, визначити роль ранньої діагностики ліполейоми матки в подальшій тактиці та у визначенні об’єму оперативного лікування. Проаналізовано дані медичної документації стаціонарної хворої 41-річного віку. Окрім загальноприйнятих клінічних та біохімічних методів дослідження крові та сечі, електрокардіограми, ультразвукового обстеження органів малого тазу, визначали рівень онкомаркерів яєчників у крові (СА 125, НЕ4 та індекс ROMA). Діагноззахворювання базувався на даних патогістологічного та імуногістохімічного досліджень. За результатами огляду медичної літератури, аналізу статей, отриманих у результаті пошуку баз даних PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape, висвітлено сучасний стан проблеми, узагальнено літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу, діагностики та лікування ліполейоміоми матки. Наведений у статті клінічний випадок демонструє випадкову знахідку ліполейоміоми матки в жінки репродуктивного віку, розмірами 30х25х20 см, яка розпочинала свій ріст субсерозно з тіла та шийки матки, у ділянці її перешийку. За цієї умови вона займала весь дугласів простір, зону крижово-маткових зв’язок і парієтальної очеревини, інтимно прилягаючи до сигмоподібної та прямої кишки, до сечоводів і здухвинних судин. Особливістю цього клінічного випадку є те, що сонографічно ліполейоміома матки ховалась під «маскою» дермоїдної кісти правого яєчника. Макроскопічно вона відрізнялась від типової ліполейоміоми багряноціанотичним кольором її зовнішньої поверхні та брудно-бурим кольором і дрібночасточковою губчастою структурою на розрізі. Діагноз ліполейоміоми матки був верифікований лише на підставі патогістологічного та імуногістохімічного дослідження. Мікроскопічно ліполейоміома мала будову мезенхімоми з вираженим судинним компонентом і складалась з мітотично неактивних пучків гладком’язових клітин і зрілих адипоцитів. Імуногістохімічно виявлялась позитивна реакція на кальдесмон, десмін, гладком’язовий актин альфа пухлинних клітин і на S.100 (DAKO, поліклональні) жирових клітин, що підтверджувало гіпотезу про пряме перетворення гладком’язових клітин наявної у хворої лейоміоми матки в жирові клітини. Цей клінічний випадок має доповнити світові статистичні показники діагностики ліполейоміоми матки в жінок репродуктивного віку. Ліполейоміому слід розглядати як первинний діагноз у разі виявлення великої пухлини матки в жінок з надмірною масою тіла та видаляти її відразу після встановлення діагнозу, оскільки інакше неможливо виключити її злоякісність. Для планової діагностики новоутворень жіночих статевих органів перевага повинна надаватись неінвазивним методам дослідження: магнітно-резонансній або комп’ютерній томографії з контрастним підсиленням. Проблема, пов’язана з цими пухлинами, полягає в їхньому непередбачуваному гістогенезі, неочікуваній наявності жиру в мікроскопічній будові та у візуальній схожості з саркомами. Верифікація діагнозу проводиться на підставі патогістологічного та імуногістохімічного досліджень препарату пухлини. Ліполейома матки може мати багряно-ціанотичний колір та розвиватись широкою основою з тіла та шийки матки внаслідок ліпоматозної метаплазії наявної в жінки лейоміоми матки. Регулярні профілактичні огляди жінок усіх вікових періодів мають вирішальне значення для своєчасного виявлення цього рідкісного новоутворення.Документ Фітотерапевтичні аспекти гонадопротекції за токсичного впливу гербіцидів(Таврійський національний університет, 2024) Моісєєва, Наталія Віталіївна; Власова, Олена Вікторівна; Вахненко, Андрій Вікторович; Звягольська, Ірина Миколаївна; Мягкохліб, Анатолій Анатолійович; Moisieieva, N.; Vlasova, O.; Vakhnenko, A.; Zviagolska, I.; Miahkohlib, A.Актуальність. Серед чоловічого населення, особливо в індустріально розвинутих країнах, відчувається неухильне, катастрофічне зростання уроандрологічних проблем, погіршення чоловічого здоров’я і, як наслідок, зниження фертильної здібності, і це є не тільки актуальна медична, але і соціальна проблема. Причин існує безліч, одна з яких є вплив різноманітних токсикантів. Мета дослідження – вивчити застосування фітотерапевтичного комплексу азупростат як гонадопротектора на тлі токсичного впливу гербіциду клопіралід. Матеріали та методи. Експеримент проводився на щурах-самцях Vistar, токсикант впливав 56 днів, що обумовлено тривалістю сперматогенезу у дозі 150 мг/кг маси тіла, що склало 0,33 LD 50 (LD 50 – 5000 мг/кг/добу), в клінічних групах додатково призначались α- токоферолу ацетат (10 мг/кг/добу), або фітотерапевтичний комплекс в терапевтичній дозировці. У плазмі крові та тканинах сім’яників визначали дієнові кон’югати, величину спонтанного гемолізу еритроцитів, активність антиоксидантних ферментів крові: супероксиддисмутази; каталази та церулоплазміну, у крові та тканинах сім’яників – ТБК-реактанти. При оцінці кількісного та функціонального стану сперми вивчали загальну кількість, патологічні форми сперматозоїдів та кінезисграму. Вивчали морфологічний стан сперматогеного епітелію. Результати дослідження. Отримані дані свідчать про виражену токсичну дію гербіцидів (клопіраліду) на функціональну здатність сім’яників, що було обумовлено індукцією ВРПО ліпідів в крові та тканинах, і викликало зниження індексу сперматогенезу, порушення стадій визрівання спермієв, а в підсумку значне порушення рухливості сперматозоїдів, зростала кількість патологічних форм сперматозоїдів, що викликало падіння фертильності у самців. 72 Фітотерапія. Часопис № 1, 2024 Медицина Спроба нівелювати токсичну дію гербіцидів α-токоферола ацетатом частково вдалась, про що свідчить підвищення антиоксидантного захисту організму. Але явно недостатній вплив на стан сперматогеного епітелію, зріс поділ статевих клітин та суттєво не змінилася якість сперміїв. Отримані дані демонструють потужні здібності α-токоферолу ацетату як антиоксиданту, але явно недостатній позитивний вплив на тканини гермінативного епітелію. Висновки. Застосування фітотерапевтичного комплексу на тлі токсичного впливу гербіциду (клопіраліду) сприяло не тільки значному підвищенню антиоксидантного захисту в крові та тканинах сім’яників, а й нормалізації стану сперматогеного епітелію, кількісних і якісних показників сперми, сприяло відновленню рухливості сперматозоїдів. Морфологічні зміни у сім’яниках та функціональна готовність сперми продемонстрували більш виражену гонадопротективну дію фітотерапевтичного комплексу. Це дає підставу доцільності застосування фітотерапевтичного комплексу азупростат як гонадопротекторf для нівелювання хронічного токсичного впливу гербіцидів. Relevance. In industrialized countries, there has been a concerning rise in uro-andrological issues among men, leading to a decline in fertility and overall health. This is a pressing medical and social issue. The causes are multifaceted, with toxicants being one contributing factor among many. The aim of this study is to investigate the use of the phytotherapeutic complex as a gonadoprotector against the toxic effects of the herbicide clopyralid. Materials and methods. The experiment was conducted on male Vistar rats, the toxicant was exposed for 56 days, which is due to the duration of spermatogenesis at a dose of 150 mg/kg of body weight, which was 0.33 LD50 (LD50 – 5000 mg/kg/day), in clinical groups, α- tocopherol acetate (10 mg/kg/day), or a phytotherapeutic complex in a therapeutic dosage. Diene conjugates, spontaneous hemolysis of erythrocytes, activity of blood antioxidant enzymes were determined in blood plasma and testicular tissues: superoxide dismutase; catalase and ceruloplasmin, thiobarbituric acid-reactants in blood and testicular tissues. When assessing the quantitative and functional state of sperm, the total number, pathological forms of spermatozoa, and the kinesisgram were studied. The morphological state of the spermatogenic epithelium was studied. Results. The data obtained indicate a significant toxic effect of herbicides, specifically clopyralid, on the functional capacity of the testes. This effect is due to the induction of VRPO lipids in the blood and tissues, which results in a decrease in the spermatogenesis index, a violation of the stages of sperm maturation, and ultimately, a significant reduction in the motility of spermatozoa. Additionally, there is an increase in the number of pathological forms of spermatozoa, which leads to a decrease in male fertility. The attempt to neutralise the toxic effect of herbicides with α-tocopherol acetate was partially successful. This is evidenced by the increase in the body’s antioxidant defences. However, the influence on the state of the spermatogenic epithelium was clearly insufficient. The division of germ cells increased, but the quality of sperm did not change significantly. The data obtained demonstrate the potent antioxidant abilities of α-tocopherol acetate. However, it has shown to have an insufficient positive effect on the tissues of the germinal epithelium. Relevance. In industrialized countries, there has been a concerning rise in uro-andrological issues among men, leading to a decline in fertility and overall health. This is a pressing medical and social issue. The causes are multifaceted, with toxicants being one contributing factor among many. The aim of this study is to investigate the use of the phytotherapeutic complex as a gonadoprotector against the toxic effects of the herbicide clopyralid. Materials and methods. The experiment was conducted on male Vistar rats, the toxicant was exposed for 56 days, which is due to the duration of spermatogenesis at a dose of 150 mg/kg of body weight, which was 0.33 LD50 (LD50 – 5000 mg/kg/day), in clinical groups, α- tocopherol acetate (10 mg/kg/day), or a phytotherapeutic complex in a therapeutic dosage. Diene conjugates, spontaneous hemolysis of erythrocytes, activity of blood antioxidant enzymes were determined in blood plasma and testicular tissues: superoxide dismutase; catalase and ceruloplasmin, thiobarbituric acid-reactants in blood and testicular tissues. When assessing the quantitative and functional state of sperm, the total number, pathological forms of spermatozoa, and the kinesisgram were studied. The morphological state of the spermatogenic epithelium was studied. Results. The data obtained indicate a significant toxic effect of herbicides, specifically clopyralid, on the functional capacity of the testes. This effect is due to the induction of VRPO lipids in the blood and tissues, which results in a decrease in the spermatogenesis index, a violation of the stages of sperm maturation, and ultimately, a significant reduction in the motility of spermatozoa. Additionally, there is an increase in the number of pathological forms of spermatozoa, which leads to a decrease in male fertility. The attempt to neutralise the toxic effect of herbicides with α-tocopherol acetate was partially successful. This is evidenced by the increase in the body’s antioxidant defences. However, the influence on the state of the spermatogenic epithelium was clearly insufficient. The division of germ cells increased, but the quality of sperm did not change significantly. The data obtained demonstrate the potent antioxidant abilities of α-tocopherol acetate. However, it has shown to have an insufficient positive effect on the tissues of the germinal epithelium.Документ Шляхи корекції впливу пост- SARS-CoV-2 синдрому на якість навчання у закладах вищої освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ярмола, Тетяна Іванівна; Власова, Олена Вікторівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Моісєєва, Наталія Віталіївна; Вахненко, Андрій Вікторович; Yarmola, T. I.; Vlasova, O. V.; Tkachenko, L. A.; Moisieieva, N. V.; Vakhnenko, A. V.Пандемія SARS-CoV-2 залишила глибокий слід, не тільки на фізичний стан людства, а й на неврологічне, соціальне, екологічне самовідчуття людей. Неврологічні та психологічні порушення негативно впливають на якість навчання та значно погіршують результати навчання у здобувачів вищих навчальних закладів. Мета роботи: на підставі аналізу авторської анкети-опитувальника провести порівняння розповсюдженості та оцінити симптоми постковідного синдрому і виявити їх вплив на якість навчання у здобувачів освіти старших курсів двох закладів вищої освіти (Полтавського державного медичного університету та Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка). Рекомендувати реабілітаційні заходи для покращення якості навчального процесу. Визначено достовірно високий рівень серед здобувачів обох університетів займає ураження нервової системи та появи водночас комбінації симптомів: головний біль, погіршення пам’яті, інсомнія, тривожність, немотивована слабкість, надмірна втомлюваність. Вище перераховані скарги та потреба, після перенесеного захворювання, збільшити час на виконання навчального завдання, погіршення пам’яті та порушення сну чи важке засинання, говорять про те, що навчальна продуктивність, психологічний стан та психосоматичний фон студентів знаходиться на низькому рівні та потребує розробки рекомендацій щодо когнітивної реабілітації даної категорії здобувачів, враховуючи їх значне навчальне навантаження (вибірки склали студенти старших курсів). Низька та помірна фізична активність здобувачів вищої освіти старших курсів можливо є тим тригером, який посилює ознаки пост-COVID-19 синдрому і потребує розробки рекомендацій щодо фізичної реабілітації даної категорії перехворівших. Здобувачам, які відчувають слабкість, підвищену стомлюваність, зниження працездатності, порушення сну та нестійкість настрою, необхідно переглянути організацію навчального процесу в умовах дистанційного навчання та внести зміни до способу життя. The SARS-CoV-2 pandemic has left a profound impact not only on the physical health of humanity but also on neurological, social, and ecological well-being. Neurological and psychological disorders resulting from the pandemic have negatively affected the quality of learning and significantly worsened learning outcomes among students in higher education institutions. The purpose of this study is to compare the prevalence and evaluate the symptoms of post-COVID syndrome, and to identify their impact on the quality of education among senior students in two higher educational institutions: Poltava State Medical University and Poltava National Pedagogical University named after V.G. Korolenko. It has been observed that damage to the nervous system and the simultaneous appearance of a combination of symptoms including headache, memory impairment, insomnia, anxiety, unmotivated weakness, and excessive fatigue are significantly high among students of both universities. The aforementioned complaints, along with the need for increased time to complete educational tasks postillness, memory impairment, and sleep disturbances, indicate that the academic performance, psychological state, and psychosomatic background of students are at a low level. Therefore, it is essential to develop recommendations for cognitive rehabilitation tailored to this group of students, considering their significant educational workload (samples were collected from senior students). Moreover, the low and moderate physical activity levels of senior students in higher education may exacerbate symptoms of post-COVID-19 syndrome, necessitating the development of recommendations for physical rehabilitation. Students experiencing weakness, increased fatigue, reduced work capacity, sleep disturbances, and mood instability should consider reviewing the organization of the educational process, especially in distance learning conditions, and making lifestyle changes accordingly. Therefore, thoroughly elaborated healthcare recommendations and rehabilitation measures to enhance the quality of the educational process should be implemented into healthcare practice.Документ Lessons of the global COVID-19 pandemic in relation to the quality of education(Харківський Національний медичний університет, 2024-03-31) Vlasova, O. V.; Moiseeva, N. V.; Yarmola, T. I.; Ryabushko, M. M.; Miahkokhlib, A. A.; Власова, Олена Вікторівна; Моісєєва, Наталія Віталіївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Рябушко, Микола Миколайович; Мягкохліб, А. А.The global COVID-19 pandemic has had a profound impact on humanity, affecting not only physical health but also neurological, social, and ecological well-being. Neurological and psy-chological disorders can negatively impact learning quality and significantly worsen learning out-comes for higher education students. The aim of this study is to compare the prevalence and evaluate the symptoms of post-COVID-19 syndrome among senior students in two higher edu-cational institutions, Poltava State Medical University and Poltava National Pedagogical Univer-sity named after V.G. Korolenko. The impact of these symptoms on the quality of education will also be assessed through analysis of the author's questionnaire. Rehabilitation measures will be recommended to improve quality of educational process. It has been determined that there is a high level of damage to the nervous system among students from both universities, which is accompanied by a combination of symptoms including headache, memory impairment, insomnia, anxiety, unmotivated weakness, and excessive fatigue. The aforementioned complaints and the need to increase time for completing educational tasks after illness, along with memory impair-ment and sleep disturbances, suggest that the academic performance, psychological state, and psychosomatic background of students are at a low level. Therefore, recommendations for cog-nitive rehabilitation of this category of applicants are necessary, taking into account their signifi-cant educational load. The samples were made by senior year students. Physical activity levels among senior higher education students may exacerbate post-COVID-19 syndrome symptoms. Recommendations for the physical rehabilitation of this patient group are necessary. Applicants experiencing weakness, increased fatigue, reduced work capacity, sleep disturbances, and mood instability should review the organization of the educational process in distance learning condi-tions and make changes to their lifestyle.Документ Упровадження тестового контролю як системи об’єктивної оцінки знань здобувачів освіти на кафері хірургії №3(Полтавський державний медичний університет, 2024) Челішвілі, Анатолій Леонідович; Панасенко, Сергій Іванович; Малик, Сергій Васильович; Драбовський, Віталій Сергійович; Пелипенко, Олександр Васильович; Рибалка, Ярослав Володимирович; Осіпов, Олександр Сергійович; Капустянська, Анна АнатоліївнаУ статті розглядається тестова система оцінювання знань здобувачів освіти. Наводяться загальні положення про тестовий контроль, а також типи й методи конструювання тестових завдань і можливість оцінювання рівня знань. Визначено поняття рівнів тестування й ефективність упровадження клінічних задач. The article examines the test system for evaluating the knowledge of education seekers. General provisions on test control, as well as types and methods of constructing test tasks and the possibility of assessing the level of knowledge are given. The concepts of testing levels and the effectiveness of the implementation of clinical tasks are defined.Документ Якість освіти і штучний інтелект: що час прийдешній нам готує?(Полтавський державний медичний університет, 2024) Катеренчук, Іван ПетровичВисвітлено особливості, переваги і проблеми використання штучного інтелекту як складової підвищення якості процесу навчання у вищому медичному закладі освіти й у повсякденній роботі лікаря. Окремо аналізуються можливі проблеми, пов’язані з широким упровадженням штучного інтелекту в науково-педагогічний і лікувальний процеси; The article highlights the features, advantages and problems of using artificial intelligence as a component of improving the quality of the learning process in a higher medical educational institution and in the daily work of a doctor. Possible problems associated with the widespread introduction of artificial intelligence into the scientific-pedagogical and medical process are analyzed separately.Документ Шляхи корекції впливу пост- SARS-COV-2 синдрому на якість навчання у закладах вищої освіти(Полтаський державний медичний університет, 2024-05-20) Ярмола, Тетяна Іванівна; Власова, Олена Вікторівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Моісєєва, Наталія Віталіївна; Вахненко, Андрій Вікторович; Yarmola, T. I.; Vlasova, O. V.; Tkachenko, L. A.; Moisieieva, N. V.; Vakhnenko, A. V.Пандемія SARS-CoV-2 залишила глибокий слід, не тільки на фізичний стан людства, а й на невро-логічне, соціальне, екологічне самовідчуття людей. Неврологічні та психологічні порушення негативно впливають на якість навчання та значно погіршують результати навчання у здобувачів вищих навчальних закладів. Мета роботи: на підставі аналізу авторської анкети-опитувальника провести порівняння розповсюдженості та оцінити симптоми постковідного синдрому і виявити їх вплив на якість навчання у здобувачів освіти старших курсів двох закладів вищої освіти (Полтавсь-кого державного медичного університету та Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка). Рекомендувати реабілітаційні заходи для покращення якості навчального процесу. Визначено достовірно високий рівень серед здобувачів обох університетів займає уражен-ня нервової системи та появи водночас комбінації симптомів: головний біль, погіршення пам’яті, інсомнія, тривожність, немотивована слабкість, надмірна втомлюваність. Вище перераховані скар-ги та потреба, після перенесеного захворювання, збільшити час на виконання навчального завдання, погіршення пам’яті та порушення сну чи важке засинання, говорять про те, що навчальна про-дуктивність, психологічний стан та психосоматичний фон студентів знаходиться на низькому рівні та потребує розробки рекомендацій щодо когнітивної реабілітації даної категорії здобувачів, враховуючи їх значне навчальне навантаження (вибірки склали студенти старших курсів). Низька та помірна фізична активність здобувачів вищої освіти старших курсів можливо є тим тригером, який посилює ознаки пост-COVID-19 синдрому і потребує розробки рекомендацій щодо фізичної реабілітації даної категорії перехворівших. Здобувачам, які відчувають слабкість, підвищену стомлю-ваність, зниження працездатності, порушення сну та нестійкість настрою, необхідно переглянути організацію навчального процесу в умовах дистанційного навчання та внести зміни до способу життя. The SARS-CoV-2 pandemic has left a profound impact not only on the physical health of humanity but also on neurological, social, and ecological well-being. Neurological and psychological disorders resulting from the pandemic have negatively affected the quality of learning and significantly worsened learning outcomes among students in higher education institutions. The purpose of this study is to compare the prevalence and evaluate the symptoms of post-COVID syndrome, and to identify their impact on the quality of education among senior students in two higher educational institutions: Poltava State Medical University and Poltava National Pedagogical University named after V.G. Korolenko. It has been observed that damage to the nervous system and the simultaneous appearance of a combination of symptoms including headache, memory impairment, insomnia, anxiety, unmotivated weakness, and excessive fatigue are significantly high among students of both universities. The aforementioned complaints, along with the need for increased time to complete educational tasks post-illness, memory impairment, and sleep disturbances, indicate that the academic performance, psychological state, and psychosomatic background of students are at a low level. Therefore, it is essential to develop recommendations for cognitive rehabilitation tailored to this group of students, considering their significant educational workload (samples were collected from senior students). Moreover, the low and moderate physical activity levels of senior students in higher education may exacerbate symptoms of post-COVID-19 syndrome, necessitating the development of recommendations for physical rehabilitation. Students experiencing weakness, increased fatigue, reduced work capacity, sleep disturbances, and mood instability should consider reviewing the organization of the educational process, especially in distance learning conditions, and making lifestyle changes accordingly. Therefore, thoroughly elaborated healthcare recommendations and rehabilitation measures to enhance the quality of the educa-tional process should be implemented into healthcare practice.Документ Академічна доброчесність у студентському середовищі: ставлення до списування українських і французьких студентів у розрізі інтеграції вітчизняної освіти в європейський освітній простір(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Мохначов, Олександр Володимирович; Циганенко, Ірина Володимирівна; Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Рустамян, Сатєнік ТігранівнаПильна увага до академічної доброчесності й підвищення якості вищої освіти як пріоритетів освітньої політики України стикається з особливостями вітчизняного менталітету і його несхожістю, з усіма позитивними й негативними сторонами, що потребує детальнішого аналізу.Документ Науково-дослідницька діяльність здобувачів вищої медичної освіти як органічне продовження поглибленого навчального процесу(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Циганенко, Ірина Володимирівна; Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Мохначов, Олександр Володимирович; Гуцаленко, Ольга ОлексіївнаНавчальна і науково-дослідницька діяльність студента перебувають у єдності як найкращий засіб освоєння майбутньої професійної діяльності, формування необхідних якостей особистості, досвіду й професійних компетентностей.Документ Мультикомпонентність підготовчого етапу до навчального процесу з використанням медіапростору інтернет-мережі(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Мохначов, Олександр ВолодимировичПідвищення якості вищої медичної освіти визнано одним із пріоритетів освітньої стратегії України у XXI столітті, тому нині актуалізується мультикомпонентний підхід підготовки навчального процесу із можливим залученням медіапростору інтернет-мережі.Документ Надмірна втомлюваність і когнітивні порушення – основні симптоми пост- COVID-19-синдрому: аналіз опитування здобувачів освіти двох вищих навчальних закладів м. Полтави (за результатами власного дослідження)(Полтавський державний медичний університет, 2024-11-28) Ярмола, Тетяна Іванівна; Катеренчук, Іван Петрович; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; М'якінькова, Людмила Олександрівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Власова, Олена ВікторівнаСтаття висвітлює основні симптоми постковідного синдрому – поширеність когнітивних порушень і надмірної втомлюваності серед здобувачів освіти двох вишів м. Полтави.Документ Можливі шляхи корекції проявів пост- COVID-19-синдрому серед здобувачів освіти як необхідна складова якісної підготовки фахівця(Полтавський державний медичний університет, 2024-11-28) Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Катеренчук, Іван Петрович; Ярмола, Тетяна Іванівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Талаш, Вікторія Володимирівна ; Власова, Олена ВікторівнаСтаття висвітлює наявні можливості корекції проявів постковідного синдрому серед здобувачів освіти медичних закладів вищої освіти.Документ Інтернет-маркетинг для медичного університету як інструмент популяризації вишу й підвищення якості освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) М'якінькова, Людмила Олександрівна; Скаленко, О. О.; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ярмола, Тетяна ІванівнаСтаття висвітлює значення інтернет-маркетингу в популяризації науки й освіти у вищий медичній школі; особливості створення і популяризації сайту закладу вищої медичної освіти; маркетинг освітнього контенту.Документ Аналіз впливу пост-covid-19-синдрому на якість навчання серед здобувачів освіти вищого навчального закладу (результати власного дослідження)(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Ярмола, Тетяна Іванівна; Катеренчук, Іван Петрович; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Гуцаленко, Ольга Олексіївна; Кострікова, Юлія АнатоліївнаСтаття висвітлює дані проведеного кафедрою внутрішньої медицини № 2 дослідження поширення і впливу постковідного синдрому серед здобувачів освіти вищих навчальних закладів.Документ Емоційний інтелект студентів медичних ЗВО як інструмент адаптації в суспільному та професійному середовищі(Полтавський державний медичний університет, 2024-11) Кострікова, Юлія Анатоліївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; М'якінькова, Людмила ОлександрівнаЕмоційний інтелект (EI) безпосередньо пов’язаний як з академічним так і з професійним успіхом і сприяє індивідуальній когнітивній продуктивності медичних працівників в майбутному. Студенти з вищим емоційним інтелектом демонструють більш позитивне соціальне функціонування в міжособистісних стосунках, що сприяє когнітивному та інтелектуальному розвитку, та кращій академічній успішності. Емоційний інтелект є однією з областей, що пов’язана з клінічною діяльністю та вищими академічними досягненнями. В клінічній практиці, він впливає на покращення стосунків між лікарем і пацієнтом, клінічну ефективність та рівень задоволеності пацієнтів наданими медичними послугами. EI визначається як здатність сприймати емоції, аналізувати і генерувати їх.Сьогодні існує нагальна потреба сприяти розвитку у медичних працівників навичок спілкування, стресостійкості, командної роботи, критичного мислення, емпатії. Позитивний комплаєнс з пацієнтами міг би бути більш ефективними з лікарем, який спілкується емпатично, етично та компетентно, а не тільки володіє аналітичним мисленням. З метою виховання конкурентоспроможних фахівців в галузі охорони здоров'я може бути доцільним введення до освітніх програм курсів розвитку емоційного інтелекту здобувачами освіти, цільових стратегій для ефективного управління своїми емоціями, а також навичок, які впливають на настрої та емоції інших, починаючи з першого і закінчуючи останнім роком навчання.Документ Самоосвіта як важливий компонент професійного вдосконалення(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-28) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Ткаченко, Лідія АфанасіївнаСтаття висвітлює основні мотиваційні аспекти професійної самоосвіти лікарів, шляхи, перспективи й напрями її вдосконалення.Документ Полтавський державний медичний університет: інтеграція освіти в міжнародний простір(Полтавський державний медичний університет, 2024) Буря, Лілія Володимирівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Макаренко, Олександр Володимирович; Люлька, Олександр Миколайович; Вахненко, Андрій ВікторовичПредставлено досягнення Полтавського державного медичного університету в міжнародній освітній і науково-практичній діяльності та підготовці іноземних здобувачів вищої освіти.Документ Кардіоваскулярні ускладнення у пацієнтів, що перебувають на нирково-замісній терапії(Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, 2024) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Rustamian, Satienik T.; Katerenchuk, Ivan P.; Ovcharenko, Liudmyla K.; Tsyganenko, Iryna V.; Talash, Viktoriia V.Вступ. Прогресуюче зниження швидкості клубочкової фільтрації є незалежним фактором ризику виникнення кардіоваскулярних ускладнень, а також маркером несприятливого про- гнозу серцево- судинних захворювань. Кардіваскулярні ускладнення, що виникають на тлі термінальної стадії ниркової недостатності є основною причиною смертності пацієнтів, які перебувають на нирково- замісній терапії. Мета. Визначити особливості та поширеність кардіоваскулярних ускладнень у пацієнтів, що перебувають на нирково- замісній терапії. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження 114 медичних карт нефроло- гічних пацієнтів, що лікувалися в центрі нефрології та діалізу КП «Полтавська обласна клі- нічна лікарня імені М. В. Скліфосовського ПОР». Пацієнти були розподілені на три групи: дві дослідні та одна контрольна група. Перша дослідна група налічувала 44 (38,6 %) пацієнти, що перебували на НЗТ, методом програмного гемодіалізу. Друга дослідна група налічувала 21 (18,4 %) хворих, що також перебували НЗТ, але методом перитонеального діалізу. Контроль- на група склала 49 (43,0 %) пацієнтів з ХХН І-ІІ стадій. Проводили аналіз лабораторних даних традиційних факторів ризику кардіоваскулярних ускладнень (ліпідограма), а також нетради- ційних (рівень кальцію та фосфору). Досліджувалася поширеність кардіоваскулярних усклад- нень у пацієнтів на нирково- замісній терапії. Результати. Виявлена статистично достовірна різниця між показниками ІА у групах ГД1 з КГ1 (р=0,001) та ГД2 з КГ2 (р=0,031), ПД1 та КГ1 (р=0,005) та ПД2 з КГ2 (р=0,027). При аналізі кореляційних зв’язків між показниками мінерального обміну у дослідних та контрольних гру- пах виявлено, що в дослідних групах простежуються слабкі та середні зворотні кореляційні зв’язки (ГД1:-0,4703, ГД2:-0,3219, ПД1:-0,2146, ПД2:-0,2784 відповідно), тоді як в контрольних групах виявлений прямий слабкий кореляційний зв’язок (КГ1 0,1975, КГ2 0,2031 відповідно). СН виявлена у 75,0 % пацієнтів у групі ГД1, у 66,6 % – ГД2, та 100,0 % пацієнтів ПД1 та ПД2. Кальціфікація клапанів спостерігалася у 35,0 %, 29,1 % 33,3, 20,0 % відповідно. Висновки. Вивчення особливостей кардіоваскулярних ускладнень, контроль факторів ризи- ку, які в будь-якому випадку зустрічаються у пацієнтів на діалізній терапії – один із основних напрямків контролю основного захворювання, зменшення ризику виникнення небезпечних кардіологічних ускладнень, подовження тривалості життя та її якості.