Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Корекція присінкових (вестибулярних) порушень знижує підвищений артеріальний тиск(Харківська медична академія післядипломної освіти, Донецький державний медичний університет, Заславський О.Ю., 2025) Бєлявський, С. К.; Катеренчук, Іван Петрович; Луценко, В. І.; Павловська, М. О.; Пашковський, В. М.; Трінус, К. Ф.; Тріщинська, М. А.; Павловський, С. А.; Byelyavsky, S. K.; Katerenchuk, I. P.; Lutsenko, V. I.; Pavlovska, M. O.; Pashkovskiy, V. M.; Trinus, K. F.; Trishchynska, M. A.; Pavlovskiy, S. A.Резюме. Актуальність. Присінкові розлади можуть викликати артеріальну гіпертензію. З огляду на це проблемою даного дослідження було розв’язання питання про те, чи може корекція вестибуляр-ної функції призвести до зниження артеріального тиску (АТ). Матеріали та методи. Обстежено 53 пацієнти із присінковими розладами, пролікованих комбінацією дименгідринату з цинаризином. Тривалість лікування/моніторингу становила від 1 до 6 місяців. Дослідження проводили в ході двох сесій: 1) нормалізація присінкового стану; 2) зміна артеріального тиску. Дослідження присінкового стану проводили за допомогою двох методів: а) 20-бальної шкали експрес-діагностики координації рухів; б) присінкових викликаних потенціалів (ПВП). Артеріальний тиск вимірювали за допомогою апарата A&D Medical UA-787 Digital blood pressure monitor (Японія). Результати. Лікування ком-бінацією дименгідринату з цинаризином призвело до стійкого тривалого поліпшення присінкового стану за сумарними даними проб на координацію рухів. Це поліпшення було вірогідним вже через один місяць лікування за даними всіх проб, окрім письмової та вказівної проби Фукуди. Згідно з даними ПВП вже через місяць відбулось вірогідне зниження латенції піка Р1 до норми та майже до норми піка N1. Такий результат означає, що патологічний процес локалізований на рівні переважно стовбура мозку та частково підкіркових присінкових ядер. Саме ці структури були цільовими для використаного медикамента. Резистентність до лікування, проявлена через один місяць проведення письмової та вказівної проб Фукуди, показує, що вестибулоспінальна проєкція (тракти та ядра) до верхніх кінцівок має свої особливості. Тривале лікування призвело до вірогідного поліпшення показників усіх проб на координацію рухів (включаючи письмову та вказівну проби Фукуди), але невеликого подовження всіх піків ПВП. Це може пояснюватися тим, що лікування не було регулярним (залежало від гуманітарної допомоги). Також запущений патологічний процес має тенденцію до прогресування навіть тоді, коли він призупинений лікуванням. Висновки. Отримані дані вказують на користь тривалого лікування. Вже через один місяць після початку корекції присінкового стану систолічний тиск вірогідно знизив-ся, а ЧСС незначно підвищилась. При тривалому лікуванні вірогідно знизився також і діастолічний тиск. Для стабільної нормалізації АТ у хворих із АГ присінкового походження слід проводити корекцію вестибулярної функції.Документ The fundamental importance of interdisciplinary projects in the study of clinical pharmacology(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця , 2025) Vlasova, Olena Viktorivna; Moisieieva, Natalia Vitaliivna; Yarmola, Tetiana Ivanivna; Vakhnenko, Andrii Viktorovych; Власова, Олена Вікторівна; Моісєєва, Наталія Віталіївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Вахненко, Андрій ВікторовичThe article is devoted to the study of the problem of the development of cognitive activity of students of higher medical education in the context of the study of clinical pharmacology. In modern conditions high requirements to the quality of human capital determine the necessity to transform the system of training of medical specialists. In particular, we are talking about doctors, from whom society expects not only in-depth professional knowledge, but also the ability for continuous self-improvement and professional mobility. In this regard, it is important to focus on the transition to an educational model aimed at the formation of multifunctional skills and readiness to learn new knowledge, which meets the modern requirements of the labour market and society. The aim of the study is to examine the effectiveness of mastering interdisciplinary tasks as a means of developing students’ cognitive activity. It involved 100 students of the 5th year of the Faculty of Medicine, who will study in 2022–2024. A number of methods, including interviews, questionnaires and tests, were used to determine the level of cognitive activity. According to the results of the study, three levels of cognitive activity were found: low, medium and high. Each is characterized by a different level of motivation, willpower and readiness to solve interdisciplinary tasks. As part of the study, the Department of Internal Medicine No. 2 developed a system of interdisciplinary tasks that integrate clinical pharmacology with other medical disciplines. These tasks are divided into three blocks according to their level of complexity and cover various aspects of a doctor’s professional activity. The results of the experiment proved that the use of such tasks increases the cognitive activity of students, which was confirmed by the methods of mathematical statistics. Thus, the necessity of using pedagogical methods focused on subjective and meaningful learning and the development of cognitive activity for the formation of highly qualified doctors has been established. Стаття присвячена дослідженню проблеми розвитку пізнавальної активності здобувачів вищої медичної освіти в контексті вивчення клінічної фармакології. У сучасних умовах високі вимоги до якості людського капіталу обумовлюють необхідність трансформації системи підготовки медичних фахівців. Зокрема, йдеться про лікарів, від яких суспільство очікує не лише глибоких професійних знань, але й здатності до безперервного самовдосконалення та професійної мобільності. У зв’язку з цим актуальним є акцент на перехід до моделі освіти, яка спрямована на формування багатофункціональних умінь і готовності до освоєння нових знань, що відповідає сучасним вимогам ринку праці та суспільства. Дослідження спрямоване на вивчення ефективності засвоєння міждисциплінарних завдань як засобу розвитку пізнавальної активності студентів. У ньому взяли участь 100 студентів 5 курсу медичного факультету, які проходили навчання у 2022–2024 роках. Застосовано низку методів, зокрема бесіди, анкетування та тестування, для визначення рівня пізнавальної активності. За результатами дослідження виявлено три рівні пізнавальної активності: низький, середній та високий. Кожен з них характеризується різним рівнем мотивації, вольових зусиль та готовністю до вирішення міждисциплінарних завдань. У рамках дослідження кафедрою внутрішньої медицини № 2 розроблено систему міждисциплінарних завдань, які інтегрують клінічну фармакологію з іншими медичними дисциплінами. Ці завдання поділено на три блоки за рівнем складності, що охоплюють різні аспекти професійної діяльності лікаря. Результати експерименту засвідчили, що застосування таких завдань підвищує пізнавальну активність студентів, що підтверджено методами математичної статистики. Таким чином, встановлено необхідність застосування педагогічних методик, орієнтованих на суб’єктно- смислове навчання та розвиток пізнавальної активності для формування висококваліфікованих лікарів. Ключові слова: міждисциплінарні завдання, пізнавальна активність.Документ Аналіз змін мікробного пейзажу сечі та антибіотикорезистентності збудників інфекцій сечовивідних шляхів(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2025) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Власова, Олена Вікторівна; Моісєєв,а Наталія Віталіївна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Мягкохліб, Анатолій Анатолійович; Pustovoyt, H.; Yarmola, T.; Vlasova, O.; Moisieieva, N.; Miahkokhlib, A.Актуальність. Інфекції сечовивідних шляхів є одними з найпоширеніших бактеріальних інфекцій та посідають друге місце у структурі інфекційної захворюваності. Збільшення застосування протимікробних препаратів під час пандемії COVID-19 сприяло більшому поширенню антибіотикорезистентності у світі та призвело до появи більш «агресивних» форм збудників. Вкрай необхідним є вивчення впливу пандемії COVID-19 на зростання антимікробної резистентності у хворих з інфекціями сечовивідних шляхів для підвищення ефективності лікування. Мета дослідження – порівняльний аналіз та оцінка впливу пандемії COVID-19 на динаміку змін локального мікробного пейзажу сечі та антибіотикорезистентності основних груп збудників інфекцій сечовивідних шляхів у хворих Полтавської області. Матеріали та методи. Проведено порівняльний аналіз регіональної етіологічної структури основних груп збудників у разі інфекцій сечовивідних шляхів та їх чутливості до антибіотиків за бактеріологічним дослідженням сечі 300 хворих за 2018–2023 рр. Вивчались: І група – 100 пацієнтів, які проходили стаціонарне лікування у 2018–2019 р. (до початку пандемії), ІІ група – 200 хворих за період 2020–2023 рр. (період пандемії). Результати. Інфекції сечовивідних шляхів у пацієнтів І групи ускладнили перебіг: нефролітіазу (51%), аномалій розвитку сечовидільної системи (14%), доброякісної гіперплазії передміхурової залози (11%), цукрового діабету (22,5%), вагітності (1,5%). У ІІ групі інфекції сечовивідних шляхів виникли на тлі нефролітіазу у 45%, аномалій розвитку сечовидільної сис теми – у 16%, доброякісної гіперплазії передміхурової залози – у 14%, цукрового діабету – у 25%. Під час бактеріологічного дослідження поєднання двох і більше уропатогенів виявлено у 14% І групи та у 27% ІІ групи. У пацієнтів І групи в мікробному пейзажі сечі переважали Enterococcus fecalis (33,3%), Escherichia сoli (16,6%), Streptococcus agalactiae (11,7%), Pseudomonas aeruginosа (8,3%) Klebsiella pneumoniae (5%) і далі Proteus spp. (1,7%). У ІІ групі спостерігали збільшення вдвічі питомої ваги Escherichia сoli (29,4%) та утричі Klebsiella pneumoniae (13,6%) та Proteus spp. (5,5%). Спостерігалося істотне зменшення чутливості основних уропатогенів до цефалоспоринів, фторхінолонів, карбапенемів та похідних нітрофурану під час пандемії COVID-19. Висновки. Під час проведення ретроспективного аналізу інфекції сечовивідних шляхів у доковідний період і під час пандемії COVID-19 в обох групах переважно супроводжували нефролітіаз (51% і 45%). Зросла частота розвитку інфекцій сечовивідних шляхів у разі цукрового діабету (25%). В обох групах понад 80% збудників мали відношення до мікрофлори кишечника, що свідчить про порушення мікробіому та бактеріальну транслокацію уропатогенів із кишечника, в тому числі і за рахунок необгрунтованого вживання антибіотиків. Підтвердженням є збільшення удвічі титрів E. Сoli (29,4%) та втричі Kl. pneumoniae (13,6%) у ІІ групі. Збільшення у 2 рази поєднання двох і більше уропатогенів у ІІ групі (27% порівняно з 14%) свідчить про асоціацію патогенної мікрофлори у хворих під час пандемії COVID-19. Зменшення чутливості основних уропатогенів до цефалоспоринів, фторхінолонів, карбапенемів та похідних нітрофурану під час пандемії COVID-19 потребує подальшого вивчення для призначення більш ефективної емпіричної антибіотикотерапії. За нашими дослідженнями перевагу в призначенні групи карбапенемів слід надавати саме жінкам. Relevance. Urinary tract infections are one of the most common bacterial infections and occupy the second place in the structure of infectious diseases. The increase in the use of antimicrobial drugs during the COVID-19 pandemic contributed to the greater spread of antibiotic resistance in the world, and led to the appearance of more “aggressive” forms of pathogens. It is imperative to study the impact of the COVID-19 pandemic on the growth of antimicrobial resistance in patients with urinary tract infections in order to improve the effectiveness of treatment. The purpose of the study is a comparative analysis and assessment of the impact of the COVID-19 pandemic on the dynamics of changes in the local microbial landscape of urine and antibiotic resistance of the main groups of pathogens of urinary tract infections in patients of the Poltava region. Materials and methods. Comparative analysis of the regional etiological structure of the main groups of pathogens in urinary tract infections and their sensitivity to antibiotics according to the bacteriological examination of the urine of 300 patients for the period 2018–2023. We studied: the first group of 100 patients who underwent inpatient treatment in 2018–2019 (before the beginning pandemic), II group of 200 patients for the period 2020–2023 (pandemic period). The results. Urinary tract infections in patients of the 1st group complicated the course: nephrolithiasis (51%), abnormalities of the development of the urinary system (14%), benign prostatic hyperplasia (11%), diabetes (22.5%), pregnancy (1.5%). In the II group, urinary tract infections occurred against the background of nephrolithiasis in 45%, abnormalities of the urinary system in 16%, benign prostatic hyperplasia in 14%, and diabetes in 25%. During bacteriological examination, a combination of two or more uropathogens was detected in 14% of the I group and in 27% of the II group. Enterococcus faecalis (33.3%), Escherichia coli (16.6%), Streptococcus agalactiae (11.7%), Pseudomonas aeruginosa (8.3%), Klebsiella pneumoniae (5%) prevailed in the microbial landscape of urine in group I patients and further Proteus spp. (1.7%). In the II group, a doubling of the specific weight of Escherichia coli (29.4%) and a tripling of Klebsiella pneumoniae (13.6%) and Proteus spp. (5.5%). A significant decrease in the sensitivity of the main uropathogens to cephalosporins, fluoroquinolones, carbapenems, and nitrofuran derivatives was observed during the COVID-19 pandemic. Conclusions. When conducting a retrospective analysis, nephrolithiasis was the predominant cause of urinary tract infections in the pre-war period and during the COVID-19 pandemic in both groups (51% and 45%). The frequency of urinary tract infections in diabetes has increased (25%). In both groups, more than 80% of the pathogens were related to the intestinal microflora, which indicates a disruption of the microbiome and bacterial translocation of uropathogens from the intestine, including due to the unreasonable use of antibiotics. Confirmation is the doubling of E. Сoli (29.4%) and tripling of Kl. pneumoniae (13.6%) in the II group. A 2-fold increase in the combination of two or more uropathogens in the II group (27% compared to 14%) indicates the association of pathogenic microflora in patients during the COVID-19 pandemic. Decreased susceptibility of major uropathogens to cephalosporins, fluoroquinolones, carbapenems, and nitrofuran derivatives during the COVID-19 pandemic requires further study to prescribe more effective empiric antibiotic therapy. According to our research, the group of carbapenems should be preferred especially in women.Документ Серцеві біомаркери як важлива складова персоніфікованої невідкладної допомоги та оцінки ризику(Полтавський державний медичний університет, 2025) Катеренчук, Іван ПетровичБіомаркери циркулюючої крові відіграють важливу роль у поточному діагностичному обстеженні пацієнтів з ЕД. Біомаркер можна визначити як будь-який білок або іншу макромолекулу, яку можна об’єктивно виміряти та оцінити як індикатор нормальних біологічних процесів, патологічних процесів, перебігу захворювань або фармакологічної відповіді на терапевтичне втручання. Легко вимірні біомаркери надають важливу інформацію про етіологію захворювання, необхідність втручання та прогноз. Діагностичні біомаркери підтверджують наявність або відсутність захворювання.Документ Integration of the digital stethoscope "stethophone" into the educational process at the department of internal medicine(Полтавський державаний мединий університет, 2025) Yarmola T.I.; Tkachenko, L. A.; Pustovoyt, H. L.; Vlasova, O. V.; Talash, V. V.; Hutsalenko, O. O.; Vahnenko, A. V.; Lavrenko, K. D.; Ярмола, Тетяна Іванівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Власова, Олена Вікторівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Гуцаленко, Ольга Олексіївна; Вахненко, Андрій Вікторович; Лавренко, Катерина ДмитрівнаThe article highlights the possibilities of using the digital stethoscope "Stethophone" in the educational process during the training of students at the Department of Internal Medicine. Стаття висвітлює можливості використання цифрового стетоскопу «Stethophone» в освітньому процесі під час навчання здобувачів освіти на кафедрі внутрішньої медицини.Документ Підвищення якості медичної освіти завдяки впровадженню інноваційних технологій навчання(Полтавський державаний мединий університет, 2025) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Вахненко, Андрій Вікторович; Саричев, Леонід Петрович; Савченко, Роман БорисовичУ теперішній час в галузі вищої медичної освіти відбуваються швидкі зміни. Протягом навчання майбутні лікарі повинні оволодіти новими компетентностями, засвоїти нові вміння та навички. Відповідно до цього, у навчальний процес слід впроваджувати крім традиційних методів більш сучасні, активно затребувані інноваційні технології. Як показує досвід, впровадження сучасних методик сприяє покращенню засвоєння академічного матеріалу, розвиває клінічне мислення та сприяє появі професійних компетентностей у здобувачів вищої медичної освіти. Забезпечення інноваційного характеру медичної освіти якісно нового рівня з урахуванням сучасних вимог та світових тенденцій, із формуванням системи безперервної освіти, як інструменту професійного розвитку, має стати стратегічною метою вищої медичної освіти в Україні. Nowadays, rapid changes are taking place in the field of higher medical education. During their studies, future doctors must master new competencies, acquire new skills and abilities. Accordingly, in addition to traditional methods, more modern, actively demanded innovative technologies should be introduced into the educational process. As experience shows, the introduction of modern methods helps to improve the assimilation of academic material, develops clinical thinking and promotes the emergence of professional competences among students of higher medical education. Ensuring the innovative nature of medical education at a qualitatively new level, taking into account modern requirements and world trends, with the formation of a system of continuing education as a tool for professional development, should become a strategic goal of higher medical education in Ukraine.Документ Problems of systemic lupus erythematosus diagnostics(Полтавський державаний мединий університет, 2025) Talash, V. V.; Талаш, Вікторія ВолодимирівнаSystemic lupus erythematosus is a chronic systemic connective tissue disease of unknown etiology, which is often accompanied by multiorgan involvement with the development of complications. Given the heterogeneity of the clinical picture, the high probability of developing serological abnormalities, establishing the diagnosis is a multidisciplinary problem. The low rates of morbidity and prevalence of this disease in Ukraine, compared to the global rates, indicate insufficient and untimely detection of systemic lupus erythematosus in patients. The purpose of the study was to analyze information on the features of systemic lupus erythematosus diagnosis, diagnostic criteria to develop further prospects for developing an algorithm for its diagnosis. On the basis of literary data, the article presents modern concepts of etiology and pathogenesis, clinical manifestations of systemic lupus erythematosus, highlights the main difficulties in diagnosis. The article presents a brief analysis of systemic lupus erythematosus study history, an overview of modern possibilities of its laboratory diagnosis, and clinical criteria for establishing a diagnosis, which will allow doctors to establish a timely diagnosis and prescribe adequate therapy, thereby improving the detection rates of systemic lupus erythematosus and increasing the quality and life expectancy of patients. Системний червоний вовчак – хронічне системне захворювання сполучної тканини достеменно невідомої етіології, яке часто супроводжується поліорганними ураженнями з розвитком ускладнень. Ураховуючи гетерогенність клінічної картини, велику ймовірність розвитку серологічних аномалій встановлення діагнозу становить мультидисциплінарну проблему. Низькі показники захворюваності та поширеності цієї недуги в Україні, порівняно з світовими, вказують на недостатнє і несвоєчасне виявлення системного червоного вовчака у хворих. Метою даної роботи було проаналізувати відомості щодо особливостей діагностики системного червоного вовчака, критерії встановлення діагнозу для напрацювання подальших перспектив розробки алгоритму його діагностики. На підставі літературних даних у статті наведені сучасні уявлення щодо етіології та патогенезу, клінічних проявів системного червоного вовчака, висвітлені основні труднощі в діагностиці. Представлений в статті короткий аналіз історії вивчення системного червоного вовчака, огляд сучасних можливостей його лабораторної діагностики, клінічних критеріїв установлення діагнозу дозволять лікарям своєчасно встановити діагноз та призначити адекватну терапію і, тим самим, покращити показники виявлення системного червоного вовчака та підвищити якість і тривалість життя пацієнтів.Документ Оверлап-синдром системного червоного вовчака з васкулітами, асоційованими з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами (огляд літератури)(Полтавський державаний мединий університет, 2025) Талаш, Вікторія Володимирівна; Talash, V. V.Проблема розвитку оверлап-синдромів набуває все більшої актуальності, особливо в постковідний період. Це пов’язано як із дебютом цих захворювань після перенесеної коронавірусної інфекції, так і складністю своєчасної його діагностики та лікування. Мета роботи: проаналізувати епідеміологічні дані, особливості клінічних проявів, діагностики оверлап-синдрому системного червоного вовчака з васкулітами, асоційованими з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами у хворих та оцінити ефективність їхнього лікування на підставі даних огляду фахової медичної літератури. Результати огляду медичної літератури, аналізу статей, отриманих внаслідок пошуку баз даних PubMed, SCOPUS, Web of Science дозволили висвітлити сучасний стан проблеми, узагальнити літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу, діагностики та лікування оверлап-синдрому системного червоного вовчака з васкулітами, асоційованими з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами. Показано, що цей оверлап-синдром достатньо рідкісне поєднання цих прогностично несприятливих захворювань. Натепер повідомляється про 49 таких випадків у світі. Виявлено, що найчастіше розвивається оверлап-синдром системного червоного вовчака з мікроскопічним поліангіїтом, рідше – гранулематозу з поліангіїтом, а випадків розвитку оверлап-синдрому системного червоного вовчака з еозинофільним гранулематозом із поліангіїтом ще не описано. Встановлено, що хворіють переважно жінки різного віку, від 16 до 59 років. Показано, що оверлап-синдром системний червоний вовчак із васкулітами, асоційованими з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами часто дебютує нирково-легеневим синдромом на тлі неспецифічної симптоматики. Атиповий перебіг, неодночасність появи клінічних проявів оверлап-синдрому, порівняно з іншими аутоімунними захворюваннями сприяють відтермінуванню часу встановлення діагнозу. Верифікація діагнозу системного червоного вовчака проводиться за критеріями Американської Колегії Ревматологів (American College of Rheumatology) та Європейської Антиревматичної Ліги (European League Against Rheumatism) 2019 року, васкулітів, асоційованих з антинейтрофільними антитілами – за критеріями 2022 року. Відсутність критеріїв оцінки активності захворювання та чітких рекомендацій щодо лікування оверлап-синдромів, у більшості випадків, обумовлює поліпрагмазію та, у тяжких випадках, перешкоджає посиленню патогенетичної терапії, що призводить до погіршення прогнозу та підвищення рівня смертності цих хворих. Висвітлення даного огляду літератури необхідно для накопичення клінічного досвіду діагностики, проведення диференційної діагностики та лікування даних оверлап-синдромів. Introduction. The issue of overlap syndromes has become increasingly relevant, particularly in the postCOVID period. This is due to both the onset of these diseases following coronavirus infection and the challenges in timely diagnosis and treatment. Objective: To analyze epidemiological data, clinical manifestations, and diagnostic features of systemic lupus erythematosus (SLE) overlap syndrome with ANCA-associated vasculitis and to assess treatment effectiveness based on a review of professional medical literature. Results. A comprehensive literature review and analysis of articles retrieved from PubMed, Scopus, and Web of Science provided insight into the current state of the problem. The study summarizes data on the incidence, clinical features, diagnosis, and treatment of SLE–ANCA-associated vasculitis overlap syndrome. Findings indicate that this overlap syndrome is a rare but prognostically severe combination of autoimmune diseases, with only 49 reported cases worldwide. Among these, the most common overlap syndrome is SLE with microscopic polyangiitis; less frequently observed is SLE with granulomatosis with polyangiitis. Cases of SLE with eosinophilic granulomatosis with polyangiitis have not yet been documented. The study has also found that women aged 16 to 59 years are most commonly affected. The initial presentation of SLE-ANCA-associated overlap syndrome frequently includes renal-pulmonary syndrome, often preceded by nonspecific symptoms. The atypical disease course, along with the asynchronous appearance of clinical manifestations, compared to other autoimmune conditions, contributes to delayed diagnosis. SLE diagnosis is established based on the 2019 criteria of the American College of Rheumatology and the European League Against Rheumatism; ANCA-associated vasculitis diagnosis follows the 2022 classification criteria. A lack of standardized disease activity assessment criteria and clear treatment guidelines for overlap syndromes frequently leads to polypharmacy. In severe cases, this prevents timely escalation of pathogenetic therapy, resulting in worsened prognosis and increased mortality rates. This literature review highlights the need for accumulating clinical experience in the diagnosis, differential diagnosis, and treatment of SLE – ANCA-associated vasculitis overlap syndrome, with the goal of improving patient outcomes.Документ Психологічне благополуччя як складова здорового способу життя: саногенне мислення студентської молоді(Полтавський держваний педагогічний університет, 2025-03-20) Талаш, Роман Валентинович; Фастівець, Анна Віталіївна; Писана, Богдана Олександрівна; Тесленко, Юрій ВіталійовичСтудентська молодь представляє особливий інтерес через своє становище в соціумі як потенційно найбільш значущої рушійної сили соціо-культурних змін. Актуальним у цьому контексті є вивчення саногенного мислення студентської молоді для формування здорової саногенної поведінки особи в соціумі. Саногенне мислення сприяє подоланню негативних емоцій та психологічного оздоровлення людини. У процесі цього виду мислення суб’єкт відокремлює себе від власних переживань та спостерігає за ними; він відтворює стресову ситуацію на тлі спокою та концентрації уваги, пристосовується до неї. Мета: проаналізувати особливості саногенного мислення та у поведінці студентської молоді. Матеріали і методи: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація наукових досліджень з проблеми формування саногенного мислення студентської молоді. Саногенне мислення – це стиль психологічного реагування особистості на дію зовнішніх факторів, що є важливою складовою психічного здоров’я, яке допомагає людині краще орієнтуватися в складних життєвих обставинах, підтримувати позитивний настрій і гармонійні стосунки з оточуючими. Саногенне мислення, на відміну від патогенного, сприяє подоланню негативних емоцій і психологічному вдосконаленню людини. Саногенне мислення характеризується динамізмом зв’язку особистості зі світом образів, у яких відображаються життєві ситуації. Student youth are of particular interest because of their position in society as potentially the most significant driving force of socio-cultural changes. In this context, it is relevant to study the sanogenic thinking of student youth for the formation of healthy sanogenic behavior of a person in society. Sanogenic thinking contributes to overcoming negative emotions and psychological improvement of a person. In the process of this type of thinking, the subject separates himself from his own experiences and observes them; he reproduces a stressful situation against the background of calmness and concentration of attention, adapts to it. Purpose: to analyze the peculiarities of sanogenic thinking and the behavior of student youth. Materials and methods: theoretical - analysis, synthesis, comparison, generalization, systematization of scientific research on the problem of formation of sanogenic thinking among student youth. Sanogenic thinking is a style of psychological response of an individual to the action of external factors, which is an important component of mental health, which helps a person better navigate difficult life circumstances, maintain a positive mood and harmonious relationships with others. Sanogenic thinking, in contrast to pathogenic thinking, contributes to overcoming negative emotions and psychological improvement of a person. Sanogenic thinking is characterized by the dynamism of the connection between the individual and the world of images in which life situations are reflected.Документ Особливості формування клінічного мислення здобувачів вищої медичної освіти в сучасних умовах із використанням інноваційних технологій у медичній практиці(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-20) Катеренчук, Іван ПетровичУ статті розглянуто особливості формування клінічного мислення здобувачів вищої медичної освіти в сучасних умовах із використанням інноваційних технологій у медичній практиці. Визначено переваги й недоліки освітнього процесу. The article examines the peculiarities of the formation of clinical thinking among students of higher medical education in modern conditions with the use of innovative technologies in medical practice. The advantages and disadvantages of the educational process are determined.Документ Творча активність викладача вищої школи як основа його компетентності та інноваційної діяльності(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-20) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Власова, Олена Вікторівна; Талаш, Вікторія ВолодимирівнаСтаття висвітлює основні аспекти творчої компетентності педагога медичного вишу, перспективи й напрями її вдосконалення The article highlights the main pedagogical aspects of creative competence in a medical university, prospects and directions for its improvement.Документ Інноваційні освітні технології в професійній діяльності викладача медичного вишу(Полтавський державний педагогічний університет, 2025-03-20) Пустовойт, Ганна Леонідівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Ткаченко, Лідія АфанасіївнаСтаття висвітлює основні аспекти використання викладачами медичного вишу інноваційних освітніх технологій, перспективи й напрями їх удосконалення. The article highlights the main aspects of the practical use of innovative educational technologies by medical university teachers, prospects and directions for their improvement.Документ Можливості використання цифрового стетоскопа «stethophone» у змішаній формі навчання на клінічній кафедрі(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-20) Ярмола, Тетяна Іванівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Власова, Олена Вікторівна; Гуцаленко, Ольга ОлексіївнаСтаття висвітлює можливості використання цифрового контенту, а саме цифрового стетоскопа «Stethophone», під час навчання на клінічній кафедрі закладу вищої медичної освіти. The article highlights the existing possibilities of using digital content, namely the digital stethoscope "Stethophone» during training at the clinical department of a higher medical institution.Документ Два брати – дві хвороби (гіпертрофійна кардіоміопатія й амілоїдоз серця): причини різні чи одна й та ж (огляд літератури, опис клінічних випадків)(Львівський клінічний вісник, 2024) Катеренчук, Іван Петрович; Кострікова, Юлія Анатоліївна; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Katerenchuk, I.; Kostrikova, Yu.; Rustamyan, S.; Talash, V.; Yarmola, T.Вступ. У сучасній науковій літературі немає висвітлення випадків одночасного захворювання двох братів: одного – на гіпертрофійну кардіоміопатію (ГКМП), іншого – на амілоїдоз серця (АС). Мета. Дослідити особливости й підвищити обізнаність медичної спільноти щодо можливости майже одночасної появи у братів гіпертрофійної кардіоміопатії та амілоїдозу серця, відзначити розуміння ймовірних причин і механізмів захворювання, особливостей діягностики та лікування. Матеріяли й методи. Докладно описано клінічну ситуацію (випадок), коли в одного з рідних братів у віці 59 років діягностовано ГКМП, у іншого – у віці 63 роки – АС. Результати. Пацієнтові з ГКМП проведено операцію П. Феррацці (розширена мієктомія передньосерединноперегородкової ділянки 1,5∙4,0∙1,0 см і задньоперегородкової ділянки 1,2∙2,0∙1,0 см. Після оперативного лікування стан пацієнта задовільний, він продовжує трудову діяльність. Через обставини, що склалися, пацієнтові з АС специфічне лікування амілоїдозу не проводили. Упродовж року у пацієнта двічі діягностували гостре порушення мозкового кровообігу. Висновки. Існує вірогідність одночасного захворювання двох близьких родичів (братів) – одного – на гіпертрофійну кардіоміопатію, іншого – на амілоїдоз серця, що вказує на ймовірну генетичну природу споріднених хвороб. Своєчасне адекватне медикаментне лікування та хірургічна корекція гіпертрофійної кардіоміопатії сприяють поліпшенню загального стану та відновленню працездатности. Introduction. In today’s conditions, both scientists and practicing doctors in the vast majority consider hypertrophic cardiomyopathy (HCM) and cardiac amyloidosis (CA) as different diseases that have different mechanisms of development and specific clinical manifestations. However, both HCM and CA are manifested by an increase in myocardial thickness and mass. Therefore, only a thorough examination, including a complex of modern laboratory and instrumental methods of research, allows for differential diagnostics and establishing the correct diagnosis, which will prevent the development of sudden cardiac death, avoid the development of cardiovascular complications, as well as the progression of heart failure and premature death. In the development of HCM and СА, the hereditary nature of the diseases can be traced, which indicates the probability of genetic disorders, which, in some cases, may have a common genetic determinism. The aim of the study. To investigate the features, increase awareness and understanding of the probable causes and mechanisms of disease development, clinical features, diagnosis and differential diagnosis of related pathology, understanding of diagnostic tools available for diagnosis, including genetic studies, biopsy and scintigraphy with radioactive tracers, awareness of the feasibility of pharmacological and non-pharmacological methods of disease management. Materials and methods. The article describes in detail the clinical situation (case), when one of the brothers was diagnosed with HCM at the age of 59, and the other at the age of 63 - with CA. Results. According to the results of our literature search, we did not find any description of a single case of HCM in one of the brothers and cardiac CA in the another one. There is a description of HCM and CA in one patient. The above gives reason to believe that this is the first case in world clinical practice when two brothers develop simultaneously in adulthood - one has HCM, and his sibling has CA. We believe that this is the first case of such an unusual combination, described in this article. The article describes in detail a clinical situation (case) in which one of the brothers was diagnosed with HCM at the age of 59, and the other with СA at the age of 63. The fact that the father of these brothers died suddenly at a young age is also important. A patient with HCM underwent P. Ferrazzi surgery (extended myectomy of the anterior-mid-membranous region 1.5∙4.0∙1.0 and the posterior-membranous region 1.2∙2.0∙1.0 cm. Resection of the secondary chordae and mobilization of the papillary muscles were performed). After the surgery, the patient's condition is stable, and he has resumed his work. Due to the circumstances, the patient with СA did not receive specific therapy for amyloidosis. During the year, the patient was diagnosed with acute cerebrovascular accident twice, for which he received inpatient treatment. There are signs of disability. The article discusses the features and problems of diagnosing HCM and СA, genetic features, and specifics of therapy for these diseases. Conclusions. There is a possibility of simultaneous development in two close relatives (brothers) - one - hypertrophic cardiomyopathy, the other - cardiac amyloidosis, which indicates the probable genetic nature of related diseases. Timely and adequate drug therapy and surgical correction of hypertrophic cardiomyopathy contribute to the improvement of the general condition and restoration of working capacity. Conclusions. There is a possibility of simultaneous development in two close relatives (brothers) - one - hypertrophic cardiomyopathy, the other - cardiac amyloidosis, which indicates the probable genetic nature of related diseases. Timely and adequate drug therapy and surgical correction of hypertrophic cardiomyopathy contribute to the improvement of the general condition and restoration of working capacity.Документ Аускультація серця: парадигма можливостей і перспективи використання (огляд літератури та результати власних досліджень)(Івано-Франківський національний медичний університет, 2023) Катеренчук, Іван Петрович; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Katerenchuk, I. P.; Rustamian, S. T.У публікації проведено аналіз наукових медичних джерел, у яких відображені основні етапи впровадження аускультації серця в історичному аспекті. Проаналізовано зміни парадигми та визначення ролі аускультації серця в можливостях розпізнавання різноманітних захворювань. Аргументовано ренесанс аускультації серця з використанням досягнень телемедицини та використання цифрових стетоскопів. На прикладі використання цифрової технології «Стетофон» продемонстровано спектрограми пацієнтів із клапанними вадами та порушеннями ритму серця. Обговорюються можливості використання цифрової технології аускультації серця «Стетофон» у лікувально-діагностичному та навчальному процесі, а також при проведенні наукових досліджень у клініці. Abstract. he publication analyzes the scientific medical sources, which reflect the main stages of the implementation of heart auscultation in a historical aspect. Paradigm changes and the definition of the role of heart auscultation in the possibilities of recognizing various diseases were analyzed. The renaissance of cardiac auscultation using the advances in telemedicine and digital stethoscopes is argued. Spectrograms of patients with valvular defects and heart rhythm disorders are demonstrated on the example of using digital technology «Stethophone». The possibilities of using the digital heart auscultation technology «Stethophone» in the medical and diagnostic, educational process, as well as during scientific research in the clinic are discussed.Документ Переможемо інфаркт міокарда разом: просто про складне(ТОВ "ЛАВ КОНСАЛТ ПРОМО", 2024) Катеренчук, Іван ПетровичУ книзі читач знайде відповіді на запитання, пов’язані з факторами ризику та причинами розвитку ішемічної хвороби серця (стенокардії та інфаркту міокарда), першими клінічними ознаками. Даються поради по наданню першої медичної допомоги у домашніх умовах, обґрунтовується доцільність виклику лікаря невідкладної допомоги. Містяться сучасні уявлення про коронарографію та сучасні інтервенційні методи лікування інфаркту міокарда (стентування коронарних артерій та аортокоронарне шунтування). Викладені особливості перебування хворого у кардіореанімаційному відділенні та відділенні реабілітації. Детально викладені аспекти всіх сторін життя пацієнта у післяінфарктному періоді. Дані відповіді на можливі запитання пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда. Висвітлені особливості клінічних проявів, діагностики та лікування серцево-судинної патології та гострого інфаркту міокарда у внутрішньо-переміщених осіб та військовослужбовців Збройних Сил Україн. Книга розрахована на масового читача, лікарями може використовуватись як допоміжний матеріал для проведення освітньої роботи з пацієнтами.Документ Lipoleiomyoma of the uterus in a woman of reproductive age (clinical case)(2024) Talash, V. V.; Palyokha, Ya. V.; Gromova, A. M.; Talash, V. V.; Martynenko, V. B.; Prylutska, N. O.; Mitunina, N. I.; Талаш, Валентин Васильович; Пальоха, Ярослав Віталійович ; Громова, Антоніна Макарівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Мітюніна, Ніна ІванівнаUterine lipoleiomyoma is one of the variants of uterine leiomyoma, which is histologically represented by the presence of mature fat and smooth muscle cells. The relevance of the coverage of this clinical case is determined by the extreme rarity of the development of uterine lipoleiomyoma in women of reproductive age. The purpose of this work was to record this clinical case in the world statistics of lipoleiomyoma, to evaluate methods of diagnosis and differential diagnosis, to determine the role of early diagnosis of uterine lipoleioma in the subsequent tactics and scope of surgical treatment. Data from the medical records of a 41-year-old inpatient were analyzed. In addition to the generally accepted clinical and biochemical methods of blood and urine examination, electrocardiogram, ultrasound examination of the pelvic organs, the level of ovarian tumor markers in the blood (CA 125, HE4 and the ROMA index) was determined. The diagnosis of the disease was based on the data of pathohistological and immunohistochemical studies. Based on the results of a review of the medical literature, analysis of articles obtained as a result of a search of PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape databases, the current state of the problem is highlighted, literary data related to the incidence, features of the clinical course, diagnosis and treatment of uterine lipoleiomyoma are summarized. The clinical case presented in the article demonstrates an incidental finding of a uterine lipoleiomyoma in a woman of reproductive age, measuring 30x25x20 cm, originated subserously from the body and cervix of the uterus, in the area of its isthmus. Under this condition, it occupied the entire Douglas space, the area of the sacro-uterine ligaments and the parietal peritoneum, intimately adjacent to the sigmoid and rectum, to the ureters and iliac vessels. The peculiarity of this clinical case is that sonographically uterine lipoleiomyoma was hidden under the "mask" of a dermoid cyst of the right ovary. Macroscopically, it differed from a typical lipoleiomyoma by the purple-bluish color of its outer surface and soot-colored, fine-lobed spongy structure on the section. The diagnosis of uterine lipoleiomyoma was verified only on the basis of pathohistological and immuno histochemical research. Microscopically, the lipoleiomyoma had a mesenchymal structure with a pronounced vascular component and consisted of mitotically inactive bundles of smooth muscle cells and mature adipocytes. Im munohistochemically, a positive reaction for caldesmon, desmin, smooth muscle actin alpha of tumor cells and for S.100 (DAKO, polyclonal) fatty cells was detected, which confirmed the hypothesis of direct transformation of smooth muscle cells existing in the leiomyoma of the uterus into fatty cells. This clinical case should complement the global statistical indicators of diagnosis of uterine lipoleiomyoma in women of reproductive age. Lipoleiomyoma should be considered as the primary diagnosis in case of detection of a large uterine tumor in women with excess body weight and be removed immediately after diagnosis, otherwise it is impossible to exclude its malignancy. For the planned diagnosis of neoplasms of the female genital organs, preference should be given to non-invasive research methods: magnetic resonance or computer tomography with contrast enhancement. The problem of these tumors lies in their unpredictable histogenesis, the unexpected presence of fat in the microscopic structure, and in the visual similarity to sarcomas. Verification of the diagnosis is carried out on the basis of pathohistological and immunohistochemical studies of the tumor preparation.Uterine lipoleioma can have a purplie-bluish color and develop by a broad base from the body and cervix of the uterus, as a result of "lipomatous" metaplasia of the uterine leiomyoma existing in a woman. Regular preventive examinations of women of all ages are crucial for timely detection of this rare neoplasm. Ліполейоміома матки – один з варіантів лейоміоми матки, яка гістологічно представлена наявністю зрілих жирових і гладком’язових клітин. Актуальність висвітлення цього клінічного випадку визначається надзвичайною рідкісністю розвитку ліполейоміоми матки в жінок репродуктивного віку. Метою цієї роботи було зафіксувати такий клінічний випадок у світовій статистиці ліполейоміоми, оцінити методи діагностики, диференціальної діагностики, визначити роль ранньої діагностики ліполейоми матки в подальшій тактиці та у визначенні об’єму оперативного лікування. Проаналізовано дані медичної документації стаціонарної хворої 41-річного віку. Окрім загальноприйнятих клінічних та біохімічних методів дослідження крові та сечі, електрокардіограми, ультразвукового обстеження органів малого тазу, визначали рівень онкомаркерів яєчників у крові (СА 125, НЕ4 та індекс ROMA). Діагноззахворювання базувався на даних патогістологічного та імуногістохімічного досліджень. За результатами огляду медичної літератури, аналізу статей, отриманих у результаті пошуку баз даних PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape, висвітлено сучасний стан проблеми, узагальнено літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу, діагностики та лікування ліполейоміоми матки. Наведений у статті клінічний випадок демонструє випадкову знахідку ліполейоміоми матки в жінки репродуктивного віку, розмірами 30х25х20 см, яка розпочинала свій ріст субсерозно з тіла та шийки матки, у ділянці її перешийку. За цієї умови вона займала весь дугласів простір, зону крижово-маткових зв’язок і парієтальної очеревини, інтимно прилягаючи до сигмоподібної та прямої кишки, до сечоводів і здухвинних судин. Особливістю цього клінічного випадку є те, що сонографічно ліполейоміома матки ховалась під «маскою» дермоїдної кісти правого яєчника. Макроскопічно вона відрізнялась від типової ліполейоміоми багряноціанотичним кольором її зовнішньої поверхні та брудно-бурим кольором і дрібночасточковою губчастою структурою на розрізі. Діагноз ліполейоміоми матки був верифікований лише на підставі патогістологічного та імуногістохімічного дослідження. Мікроскопічно ліполейоміома мала будову мезенхімоми з вираженим судинним компонентом і складалась з мітотично неактивних пучків гладком’язових клітин і зрілих адипоцитів. Імуногістохімічно виявлялась позитивна реакція на кальдесмон, десмін, гладком’язовий актин альфа пухлинних клітин і на S.100 (DAKO, поліклональні) жирових клітин, що підтверджувало гіпотезу про пряме перетворення гладком’язових клітин наявної у хворої лейоміоми матки в жирові клітини. Цей клінічний випадок має доповнити світові статистичні показники діагностики ліполейоміоми матки в жінок репродуктивного віку. Ліполейоміому слід розглядати як первинний діагноз у разі виявлення великої пухлини матки в жінок з надмірною масою тіла та видаляти її відразу після встановлення діагнозу, оскільки інакше неможливо виключити її злоякісність. Для планової діагностики новоутворень жіночих статевих органів перевага повинна надаватись неінвазивним методам дослідження: магнітно-резонансній або комп’ютерній томографії з контрастним підсиленням. Проблема, пов’язана з цими пухлинами, полягає в їхньому непередбачуваному гістогенезі, неочікуваній наявності жиру в мікроскопічній будові та у візуальній схожості з саркомами. Верифікація діагнозу проводиться на підставі патогістологічного та імуногістохімічного досліджень препарату пухлини. Ліполейома матки може мати багряно-ціанотичний колір та розвиватись широкою основою з тіла та шийки матки внаслідок ліпоматозної метаплазії наявної в жінки лейоміоми матки. Регулярні профілактичні огляди жінок усіх вікових періодів мають вирішальне значення для своєчасного виявлення цього рідкісного новоутворення.Документ Фітотерапевтичні аспекти гонадопротекції за токсичного впливу гербіцидів(Таврійський національний університет, 2024) Моісєєва, Наталія Віталіївна; Власова, Олена Вікторівна; Вахненко, Андрій Вікторович; Звягольська, Ірина Миколаївна; Мягкохліб, Анатолій Анатолійович; Moisieieva, N.; Vlasova, O.; Vakhnenko, A.; Zviagolska, I.; Miahkohlib, A.Актуальність. Серед чоловічого населення, особливо в індустріально розвинутих країнах, відчувається неухильне, катастрофічне зростання уроандрологічних проблем, погіршення чоловічого здоров’я і, як наслідок, зниження фертильної здібності, і це є не тільки актуальна медична, але і соціальна проблема. Причин існує безліч, одна з яких є вплив різноманітних токсикантів. Мета дослідження – вивчити застосування фітотерапевтичного комплексу азупростат як гонадопротектора на тлі токсичного впливу гербіциду клопіралід. Матеріали та методи. Експеримент проводився на щурах-самцях Vistar, токсикант впливав 56 днів, що обумовлено тривалістю сперматогенезу у дозі 150 мг/кг маси тіла, що склало 0,33 LD 50 (LD 50 – 5000 мг/кг/добу), в клінічних групах додатково призначались α- токоферолу ацетат (10 мг/кг/добу), або фітотерапевтичний комплекс в терапевтичній дозировці. У плазмі крові та тканинах сім’яників визначали дієнові кон’югати, величину спонтанного гемолізу еритроцитів, активність антиоксидантних ферментів крові: супероксиддисмутази; каталази та церулоплазміну, у крові та тканинах сім’яників – ТБК-реактанти. При оцінці кількісного та функціонального стану сперми вивчали загальну кількість, патологічні форми сперматозоїдів та кінезисграму. Вивчали морфологічний стан сперматогеного епітелію. Результати дослідження. Отримані дані свідчать про виражену токсичну дію гербіцидів (клопіраліду) на функціональну здатність сім’яників, що було обумовлено індукцією ВРПО ліпідів в крові та тканинах, і викликало зниження індексу сперматогенезу, порушення стадій визрівання спермієв, а в підсумку значне порушення рухливості сперматозоїдів, зростала кількість патологічних форм сперматозоїдів, що викликало падіння фертильності у самців. 72 Фітотерапія. Часопис № 1, 2024 Медицина Спроба нівелювати токсичну дію гербіцидів α-токоферола ацетатом частково вдалась, про що свідчить підвищення антиоксидантного захисту організму. Але явно недостатній вплив на стан сперматогеного епітелію, зріс поділ статевих клітин та суттєво не змінилася якість сперміїв. Отримані дані демонструють потужні здібності α-токоферолу ацетату як антиоксиданту, але явно недостатній позитивний вплив на тканини гермінативного епітелію. Висновки. Застосування фітотерапевтичного комплексу на тлі токсичного впливу гербіциду (клопіраліду) сприяло не тільки значному підвищенню антиоксидантного захисту в крові та тканинах сім’яників, а й нормалізації стану сперматогеного епітелію, кількісних і якісних показників сперми, сприяло відновленню рухливості сперматозоїдів. Морфологічні зміни у сім’яниках та функціональна готовність сперми продемонстрували більш виражену гонадопротективну дію фітотерапевтичного комплексу. Це дає підставу доцільності застосування фітотерапевтичного комплексу азупростат як гонадопротекторf для нівелювання хронічного токсичного впливу гербіцидів. Relevance. In industrialized countries, there has been a concerning rise in uro-andrological issues among men, leading to a decline in fertility and overall health. This is a pressing medical and social issue. The causes are multifaceted, with toxicants being one contributing factor among many. The aim of this study is to investigate the use of the phytotherapeutic complex as a gonadoprotector against the toxic effects of the herbicide clopyralid. Materials and methods. The experiment was conducted on male Vistar rats, the toxicant was exposed for 56 days, which is due to the duration of spermatogenesis at a dose of 150 mg/kg of body weight, which was 0.33 LD50 (LD50 – 5000 mg/kg/day), in clinical groups, α- tocopherol acetate (10 mg/kg/day), or a phytotherapeutic complex in a therapeutic dosage. Diene conjugates, spontaneous hemolysis of erythrocytes, activity of blood antioxidant enzymes were determined in blood plasma and testicular tissues: superoxide dismutase; catalase and ceruloplasmin, thiobarbituric acid-reactants in blood and testicular tissues. When assessing the quantitative and functional state of sperm, the total number, pathological forms of spermatozoa, and the kinesisgram were studied. The morphological state of the spermatogenic epithelium was studied. Results. The data obtained indicate a significant toxic effect of herbicides, specifically clopyralid, on the functional capacity of the testes. This effect is due to the induction of VRPO lipids in the blood and tissues, which results in a decrease in the spermatogenesis index, a violation of the stages of sperm maturation, and ultimately, a significant reduction in the motility of spermatozoa. Additionally, there is an increase in the number of pathological forms of spermatozoa, which leads to a decrease in male fertility. The attempt to neutralise the toxic effect of herbicides with α-tocopherol acetate was partially successful. This is evidenced by the increase in the body’s antioxidant defences. However, the influence on the state of the spermatogenic epithelium was clearly insufficient. The division of germ cells increased, but the quality of sperm did not change significantly. The data obtained demonstrate the potent antioxidant abilities of α-tocopherol acetate. However, it has shown to have an insufficient positive effect on the tissues of the germinal epithelium. Relevance. In industrialized countries, there has been a concerning rise in uro-andrological issues among men, leading to a decline in fertility and overall health. This is a pressing medical and social issue. The causes are multifaceted, with toxicants being one contributing factor among many. The aim of this study is to investigate the use of the phytotherapeutic complex as a gonadoprotector against the toxic effects of the herbicide clopyralid. Materials and methods. The experiment was conducted on male Vistar rats, the toxicant was exposed for 56 days, which is due to the duration of spermatogenesis at a dose of 150 mg/kg of body weight, which was 0.33 LD50 (LD50 – 5000 mg/kg/day), in clinical groups, α- tocopherol acetate (10 mg/kg/day), or a phytotherapeutic complex in a therapeutic dosage. Diene conjugates, spontaneous hemolysis of erythrocytes, activity of blood antioxidant enzymes were determined in blood plasma and testicular tissues: superoxide dismutase; catalase and ceruloplasmin, thiobarbituric acid-reactants in blood and testicular tissues. When assessing the quantitative and functional state of sperm, the total number, pathological forms of spermatozoa, and the kinesisgram were studied. The morphological state of the spermatogenic epithelium was studied. Results. The data obtained indicate a significant toxic effect of herbicides, specifically clopyralid, on the functional capacity of the testes. This effect is due to the induction of VRPO lipids in the blood and tissues, which results in a decrease in the spermatogenesis index, a violation of the stages of sperm maturation, and ultimately, a significant reduction in the motility of spermatozoa. Additionally, there is an increase in the number of pathological forms of spermatozoa, which leads to a decrease in male fertility. The attempt to neutralise the toxic effect of herbicides with α-tocopherol acetate was partially successful. This is evidenced by the increase in the body’s antioxidant defences. However, the influence on the state of the spermatogenic epithelium was clearly insufficient. The division of germ cells increased, but the quality of sperm did not change significantly. The data obtained demonstrate the potent antioxidant abilities of α-tocopherol acetate. However, it has shown to have an insufficient positive effect on the tissues of the germinal epithelium.Документ Шляхи корекції впливу пост- SARS-CoV-2 синдрому на якість навчання у закладах вищої освіти(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ярмола, Тетяна Іванівна; Власова, Олена Вікторівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Моісєєва, Наталія Віталіївна; Вахненко, Андрій Вікторович; Yarmola, T. I.; Vlasova, O. V.; Tkachenko, L. A.; Moisieieva, N. V.; Vakhnenko, A. V.Пандемія SARS-CoV-2 залишила глибокий слід, не тільки на фізичний стан людства, а й на неврологічне, соціальне, екологічне самовідчуття людей. Неврологічні та психологічні порушення негативно впливають на якість навчання та значно погіршують результати навчання у здобувачів вищих навчальних закладів. Мета роботи: на підставі аналізу авторської анкети-опитувальника провести порівняння розповсюдженості та оцінити симптоми постковідного синдрому і виявити їх вплив на якість навчання у здобувачів освіти старших курсів двох закладів вищої освіти (Полтавського державного медичного університету та Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка). Рекомендувати реабілітаційні заходи для покращення якості навчального процесу. Визначено достовірно високий рівень серед здобувачів обох університетів займає ураження нервової системи та появи водночас комбінації симптомів: головний біль, погіршення пам’яті, інсомнія, тривожність, немотивована слабкість, надмірна втомлюваність. Вище перераховані скарги та потреба, після перенесеного захворювання, збільшити час на виконання навчального завдання, погіршення пам’яті та порушення сну чи важке засинання, говорять про те, що навчальна продуктивність, психологічний стан та психосоматичний фон студентів знаходиться на низькому рівні та потребує розробки рекомендацій щодо когнітивної реабілітації даної категорії здобувачів, враховуючи їх значне навчальне навантаження (вибірки склали студенти старших курсів). Низька та помірна фізична активність здобувачів вищої освіти старших курсів можливо є тим тригером, який посилює ознаки пост-COVID-19 синдрому і потребує розробки рекомендацій щодо фізичної реабілітації даної категорії перехворівших. Здобувачам, які відчувають слабкість, підвищену стомлюваність, зниження працездатності, порушення сну та нестійкість настрою, необхідно переглянути організацію навчального процесу в умовах дистанційного навчання та внести зміни до способу життя. The SARS-CoV-2 pandemic has left a profound impact not only on the physical health of humanity but also on neurological, social, and ecological well-being. Neurological and psychological disorders resulting from the pandemic have negatively affected the quality of learning and significantly worsened learning outcomes among students in higher education institutions. The purpose of this study is to compare the prevalence and evaluate the symptoms of post-COVID syndrome, and to identify their impact on the quality of education among senior students in two higher educational institutions: Poltava State Medical University and Poltava National Pedagogical University named after V.G. Korolenko. It has been observed that damage to the nervous system and the simultaneous appearance of a combination of symptoms including headache, memory impairment, insomnia, anxiety, unmotivated weakness, and excessive fatigue are significantly high among students of both universities. The aforementioned complaints, along with the need for increased time to complete educational tasks postillness, memory impairment, and sleep disturbances, indicate that the academic performance, psychological state, and psychosomatic background of students are at a low level. Therefore, it is essential to develop recommendations for cognitive rehabilitation tailored to this group of students, considering their significant educational workload (samples were collected from senior students). Moreover, the low and moderate physical activity levels of senior students in higher education may exacerbate symptoms of post-COVID-19 syndrome, necessitating the development of recommendations for physical rehabilitation. Students experiencing weakness, increased fatigue, reduced work capacity, sleep disturbances, and mood instability should consider reviewing the organization of the educational process, especially in distance learning conditions, and making lifestyle changes accordingly. Therefore, thoroughly elaborated healthcare recommendations and rehabilitation measures to enhance the quality of the educational process should be implemented into healthcare practice.Документ Lessons of the global COVID-19 pandemic in relation to the quality of education(Харківський Національний медичний університет, 2024-03-31) Vlasova, O. V.; Moiseeva, N. V.; Yarmola, T. I.; Ryabushko, M. M.; Miahkokhlib, A. A.; Власова, Олена Вікторівна; Моісєєва, Наталія Віталіївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Рябушко, Микола Миколайович; Мягкохліб, А. А.The global COVID-19 pandemic has had a profound impact on humanity, affecting not only physical health but also neurological, social, and ecological well-being. Neurological and psy-chological disorders can negatively impact learning quality and significantly worsen learning out-comes for higher education students. The aim of this study is to compare the prevalence and evaluate the symptoms of post-COVID-19 syndrome among senior students in two higher edu-cational institutions, Poltava State Medical University and Poltava National Pedagogical Univer-sity named after V.G. Korolenko. The impact of these symptoms on the quality of education will also be assessed through analysis of the author's questionnaire. Rehabilitation measures will be recommended to improve quality of educational process. It has been determined that there is a high level of damage to the nervous system among students from both universities, which is accompanied by a combination of symptoms including headache, memory impairment, insomnia, anxiety, unmotivated weakness, and excessive fatigue. The aforementioned complaints and the need to increase time for completing educational tasks after illness, along with memory impair-ment and sleep disturbances, suggest that the academic performance, psychological state, and psychosomatic background of students are at a low level. Therefore, recommendations for cog-nitive rehabilitation of this category of applicants are necessary, taking into account their signifi-cant educational load. The samples were made by senior year students. Physical activity levels among senior higher education students may exacerbate post-COVID-19 syndrome symptoms. Recommendations for the physical rehabilitation of this patient group are necessary. Applicants experiencing weakness, increased fatigue, reduced work capacity, sleep disturbances, and mood instability should review the organization of the educational process in distance learning condi-tions and make changes to their lifestyle.