Вісник проблем біології і медицини, Випуск 2, Том 1 (150)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Організація фізичної та психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції (АТО) в Україні(Полтавський державний медичний університет, 2019) Гавловський, Олександр Данилович; Gavlovsky, O. D.Сьогодні в збройному конфлікті на Сході України беруть участь кілька десятків тисяч українських солдатів, причому за останній час значно побільшало тих, хто повертається додому інвалідами не тільки у фізичному, а й у психологічному плані. Тому особливо гостро постає питання реабілітації військовослужбовців, які приймали участь в антитерористичній операції. У статті аналізується організація фізичної та психологічної допомоги бійцям АТО в Україні. Реабілітаційна робота включає в себе декілька складових: медичну, фізичну, соціальну, психологічну. Всі складові взаємопов’язані між собою та мають забезпечуватись комплексом реабілітаційних заходів, задля попередження серйозних проблем у майбутньому.Документ Основні тенденції плодово-малюкових втрат у ваговій категорії ≥ 2500 г в Україні(Полтавський державний медичний університет, 2019) Ковальова, Олена Михайлівна; Дудник, С. В.; Похилько, Валерій Іванович; Муратова, Ольга Вікторівна; Кузєнкова, Г. А.; Kovalova, O. M.; Dudnyk, S. V.; Pokhylko, V. I.; Muratova, O. V.; Kuzenkova, H. А.У статті проведено аналіз динаміки плодово-малюкових втрат серед немовлят, які народились з масою ≥ 2500 г в Україні. Показано достовірне зниження за 2014-2018 рр. пропорційного показника перинатальної смертності, специфічного показника малюкової смертності та її складових на тлі сталих значень пропорційних показників анте- та інтранатальної смертності. Діти за масою тіла при народженні ≥ 2500 г у 2018 р. мали найвагомішу (42,0%) частку в структурному розподілу немовлят, що померли у віці до 1 року. Серед усіх плодово-малюкових втрат 58,4% випадків відбуваються упродовж перинатального періоду, а серед немовлят з масою ≥ 2500 г, які вижили, 55,05% усіх втрат – у постнатальному періоді.Документ Заворот великого чепця: клініка, діагностика та лікування (огляд літератури)(Полтавський державний медичний університет, 2019) Конопліцький, В. С.; Погорілий, В. В.; Ксьонз, Ігор Володимирович; Ольхомяк, О. О.; Сасюк, А. І.; Коробко, Ю. Є.Перекрут великого сальника є рідкісною причиною болів в животі у дітей. У більшості випадків у пацієнтів виникають гострі болі в правому нижньому квадранті живота, які зазвичай симулюють гострий апендицит. Перекрут великого сальника рідко діагностується до операції, зазвичай діагноз встановлюється тільки під час операції, яка виконується з приводу підозри на гострий апендицит або іншу невідкладну патологію органів черевної порожнини. Причини перекрута великого сальника не встановлені, проте можливо диференціювати вторинний перекрут, що виникає при наявності органічної причини завороту і первинний, коли такої причини не виявляється. Лікування тільки хірургічне.Документ Лікування м’язової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба у пацієнтів із ортодонтичною патологією(Полтавський державний медичний університет, 2019) Дмитренко, Марина Іванівна; Рибалов, Олег Васильович; Лунькова, Юліана Станіславівна; Dmitrenko, M. I.; Rybalov, O. V.; Lunkova, Yu. S.У сучасній ортодонтії основною умовою для досягнення ефективних, а передусім стабільних морфологічних результатів лікування є усунення етіологічних чинників, відновлення міодинамічної рівноваги щелепно-лицевої ділянки та усунення розладів скронево-нижньощелепного суглоба. Метою дослідження стала оптимізація лікування м’язової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба у пацієнтів із ортодонтичної патологією шляхом інтеграції разом із апаратурним методом міогімнастики та диференційованого масажу скроневих, жувальних м’язів та колового м’яза рота. Проаналізовано результати лікування 16 пацієнтів, віком від 15 до 25 років, у яких діагностовано зубощелепні аномалії, які поєднувалися із м’язовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба. Функцію скроневонижньощелепного суглоба вивчали за допомогою статичних і динамічних клінічних досліджень. Проводили морфометричний аналіз контрольно-діагностичних моделей щелеп, ортопанотомографію, рентгенографію скронево-нижньощелепного суглоба, електроміографію скроневих, жувальних м’язів та колового м’яза рота. Призначали запропонований комплекс міотерапії. Як апаратурний метод лікування використовували брекеттехніку. Після призначення запропонованого комплексу масажу і міогімнастичних вправ позитивна клінічна динаміка спостерігалася вже через сім – десять днів у 100%, а, головне, результати лікування залишалися стабільними через 1 рік спостережень. Аналіз результатів проведених досліджень дозволив рекомендувати розроблений комплекс міотерапії до клінічного застосування у ортодонтичних пацієнтів із м’язовою дисфункцією скроневонижньощелепного суглоба.Документ Анатомічні причини кишкової інвагінації у дітей(Полтавський державний медичний університет, 2019-05) Гриценко, Євген Миколайович; Гриценко, Микола ІвановичПричини, що викликають кишкову інвагінацію у дітей остаточно не з’ясовані. Ймовірністю анатомічних причин пояснюють необхідність оперативного лікування у дітей віком старше одного року з кишковою інвагінацією та при її рецидивах. За період з 1986 по 2018 рік в дитячому хірургічному відділенні м. Полтава лікувалося 258 дітей з інвагінацією кишечнику. Консервативне лікування виконане 184 дітям (71,3%), оперована 74 дитина (28,7%). Анатомічні причини кишкової інвагінації у дітей зустрічалися в 17 випадках, що склало 6,5% усіх випадків кишкової інвагінації та 22,9% випадків оперативного лікування. Анатомічними причинами, що викликали кишкову інвагінацію, в 12 випадках був дивертикул Меккеля, в 3-х – ентерокіста, на поліпоз тонкої кишки та лімфосаркому товстої кишки припало по 1 спостереженню. Кількість інтраопераційно виявлених анатомічних причин кишкової інвагінації у дітей віком до 1 року та старше 1 року істотно не відрізнялась. Під час оперативних втручань з приводу рецидиву кишкової інвагінації в жодному випадку анатомічних причин, що могли викликати інвагінацію, не виявлено. Анатомічні причини не є основними в виникненні кишкової інвагінації у дітей старше 1 року та у випадках рецидивів інвагінації, тому ці випадки не можуть розглядатися як абсолютні показання до екстреного оперативного втручання. Запропоновано способи видалення дивертикулу Меккеля та поліпів з кишок.Документ Поліморфізм 896A/G гену Toll-подібного рецептора 4 та особливості клінічного перебігу постінсультної втоми(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Дельва, Ірина Іванівна; Весніна, Людмила Едуардівна; Шликова, Оксана Анатоліївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Delva, I. I.; Vesnina, L. E.; Shlykova, O. A.; Izmaylova, O.V.; Дельва, Ирина Ивановна; Веснина, Людмила Эдуардовна; Шлыкова, Оксана Анатольевна; Измайлова, Ольга ВитальевнаПостінсультна втома (ПІВ) – ускладнення гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК). Toll-подібні рецептори 4 (TLR4) належать до паттерн-розпізнавальних сигнальних рецепторів вродженого імунітету в центральній нервовій системі. Метою стало вивчення розподілу алелей і генотипів 896A/G гену TLR4 у пацієнтів з ПІВ та дослідження асоціації однонуклеотидних поліморфізмів (ОНП) 896A/G гену TLR4 з особливостями клінічного перебігу різних типів ПІВ, залежно від її часових характеристик. Досліджено 120 пацієнтів з ГПМК. ПІВ діагностувалася за допомогою опитувальника – шкали оцінки втоми (FAS). Визначення ОНП 896A/G гену TLR4 виконували методом полімеразної ланцюгової реакції. За результатами дослідження зроблено висновки: 1. ОНП 896A/G гену TLR4 не асоціюється з ризиком виникнення ПІВ як в гострому, так і у відновному періодах ГПМК. 2. Наявність G алелю 896A/G гену TLR4 асоціюється з достовірно підвищеним ризиком персистування ПІВ, щонайменше протягом перших 3-х місяців після ГПМК. 3. Наявність А алелю 896A/G гену TLR4 асоціюється з достовірним зменшенням інтенсивності персистуючої ПІВ протягом перших 6-ти місяців після ГПМК.Документ Спадкова спастична параплегія: клінічні спостереження(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Силенко, Галина Ярославівна; Пінчук, Валерія Володимирівна; Пинчук, Виктория Анатольевна; Кривчун, Анжелина Михайловна; Силенко, Галина Ярославовна; Пинчук, Валерия Владимировна; Веревка, Елена Анатольевна; Pinchuk, V. A.; Kryvchun, A. M.; Sylenko, H. Ya.; Pinchuk, V. V.; Verevka, H. A.; Вірьовка, О. А.У статті наведені приклади власного клінічного спостереження двох випадків спорадичної спадкової спастичної параплегії. Обговорюються клінічні та діагностичні критерії даної патології. Відмічені особливості перебігу, клінічна картина, спадковість і додаткові методи дослідження спадкової спастичної параплегії. Знання про цю форму допоможуть неврологам не тільки правильно сформулювати діагноз, але й прогнозувати його перебіг.Документ Гістогенетичні особливості одонтогенних пухлин(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Дев'яткін, Олександр Євгенійович; Девяткин, Александр Евгеньевич; Deviatkin, A. Е.В даній статті наведені результати дослідження новоутворень щелепно-лицевої області, описані одонтогенні пухлини, які найбільш часто зустрічаються и характеризуються доброякісним перебігом. На основі проведених гістологічних і гістохімічних досліджень видалених пухлин щелепно-лицевої ділянки, співставлення з ембріогенезом, визначений гістологічний розвиток (гістогенез) різних їх типів. В подальшому, при пролонгованому спостереженні хворих, можливо прогнозувати ступінь злоякісності кожного типу пухлини. В данной статье приведены результаты исследования новообразований челюстно-лицевой области, описаны наиболее часто встречающиеся одонтогенные опухоли, которые характеризуются доброкачественным течением. На основании проведенных гистологических и гистохимических исследований опухолей челюстно-лицевой области, сопоставления с эмбриогенезом, определено гистологическое развитие (гистогенез) разных их типов. В дальнейшем, при пролонгированном наблюдении больных, возможно прогнозировать степень злокачественности каждого типа опухоли. Diagnosis, treatment and prevention of neoplasms of the maxillofacial area are seen as important and challenging for oral and maxillofacial surgeons and oncologists. Although the head and neck make up of about 9% out of the total body surface, pathological entities developing in the maxillofacial area are heterogenous in their genesis that can be explained by the fact that maxillofacial organs and tissues originate from three distinct germ layers. There are some tumours typical for this area only (odontogenic tumours). The prognosis for odontogenic tumours is of great clinical and scientific interest. This is mainly determined by the rate of neoplasm progression and metastasis spreading. Therefore, pathohistological diagnosis is critical in selecting treatment modalities, management and prognosis of odontogenic tumours.Документ Прояви захворювань шлунково-кишкового тракту в порожнині рота дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Полищук, Татьяна Викторовна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Polishchuk, T. V.В статті наведені дані літературних джерел, які висвітлюють питання актуальності проблеми проявів захворювань шлунково-кишкового тракту в порожнині рота дітей. Проведено аналіз отриманих даних відносно впливу захворювань шлунково-кишкового тракту на формування стоматологічної патології в дитячому віці. В останні роки більшість закордонних та вітчизняних авторів спостерігають взаємозв’язок захворювань шлунково-кишкового тракту із захворюваннями твердих тканин зубів та пародонту. На підставі вивчених даних спеціалізованої літератури, досліджено залежність між ураженням слизової оболонки порожнини рота, тканин пародонта та захворюваннями шлунково-кишкового тракту у дітей. В статье приведены данные литературных источников, освещающих вопросы актуальности проблемы проявлений заболеваний желудочно-кишечного тракта в полости рта детей. Проведен анализ полученных данных относительно влияния заболеваний желудочно-кишечного тракта на формирование стоматологической патологии в детском возрасте. В последние годы большинство зарубежных и отечественных авторов наблюдают взаимосвязь заболеваний желудочно-кишечного тракта с заболеваниями твердых тканей зубов и пародонта. На основании изученных данных специализированной литературы, исследована зависимость между поражением слизистой оболочки полости рта, тканей пародонта и заболеваниями желудочно-кишечного тракта у детей.Документ The comparative characteristic of the using of classic maxillary sinusotomy according to Caldwell-Luc with low-invasive endoscopic sinusotomy(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Avetikov, D. S.; Lokes, K. P.; Pronina, O. M.; Steblovskiy, D. V.; Аветіков, Давид Соломонович; Локес, Катерина Петрівна; Проніна, Олена Миколаївна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Аветиков, Давид Соломонович; Локес, Екатерина Петровна; Пронина, Елена Николаевна; Стебловский, Дмитрий ВалерьевичВ данной работе приведены сравнительные аспекты использования классической радикальной гайморотомии по Колдуэлл-Люку в сравнении с методикой эндоскопической синусотомии. Проведен ретроспективный анализ историй болезней пациентов челюстно-лицевого отделения Полтавской областной клинической больницы им. М.В. Склифосовского. Среди пациентов, получивших хирургическое лечение по поводу хронического одонтогенного гайморита (23,7% от всех пациентов челюстно-лицевого отделения), подавляющее большинство составляли мужчины (67%), что соответствует литературным данным. Достоверного возрастного различия не наблюдалось. Также отмечено уменьшение количества койко-дней при использовании малоинвазивной методики, что в свою очередь сопровождалось уменьшением таких клинических признаков, как отек, боль. Это, в свою очередь, способствовало оптимизации репаративных процессов после хирургического лечения и ускорению реабилитационного периода данных пациентов; У даній роботі наведені порівняльні аспекти використання класичної радикальної гайморотомії по Колдуелл-Люку в порівнянні з методикою ендоскопічної сінусотомія. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнтів щелепно-лицьового відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського. Серед пацієнтів, які отримали хірургічне лікування з приводу хронічного одонтогенного гаймориту (23,7% від усіх пацієнтів щелепно-лицьового відділення), переважна більшість становили чоловіки (67%), що відповідає літературним даним. Достовірного вікового відмінності не спостерігалося. Також відзначено зменшення кількості ліжко-днів при використанні малоінвазивної методики, що в свою чергу супроводжувалося зменшенням таких клінічних ознак, як набряк, біль. Це, в свою чергу, сприяло оптимізації репаративних процесів після хірургічного лікування і прискорення реабілітаційного періоду даних пацієнтів; This paper presents comparative aspects of the use of classical radical maxillary sinusotomy according to Caldwell-Luke in comparison with the method of endoscopic sinusotomy. A retrospective analysis of patient histories of the maxillofacial department of the Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky. Among the patients who received surgical treatment for chronic odontogenic sinusitis (23.7% of all patients in the maxillofacial department), the vast majority were men (67%), which is consistent with published data. No significant age difference was observed.There was also a decrease in the number of bed days when using a minimally invasive technique, which in turn was accompanied by a decrease in such clinical signs as edema, pain. This, in turn, contributed to the optimization of reparative processes after surgical treatment and to the acceleration of the rehabilitation period of these patients.Документ Кислотостійкість емалі та мінералізуюча здатність ротової рідини у дітей шкільного віку з різним стоматологічним статусом(Українська медична стоматологічна академія, 2019-04-11) Каськова, Людмила Федорівна; Попик, Катерина Михайлівна; Уласевич, Лариса Павлівна; Янко, Наталія Валентинівна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Попик, Катерина Михайловна; Уласевич, Лариса Павловна; Янко, Наталия Валентиновна; Kaskova, L. F.; Popik, K. M.; Ulasevych, L. P.; Yanko, N. V.Середні показники кислотостійкості емалі у дітей різного шкільного віку не мали вірогідної різниці. В кожному віковому періоді показник ТЕР був у межах помірної стійкості емалі до карієсу. Середній показник кислотостійкості був завжди кращий у дітей без карієсу не залежно від віку дитини. Діти 6,7,8,9 років мали помірну резистентність емалі. А діти від 10 до 16 років – високу резистентність. Діти, які мали каріозні ураження у всіх вікових періодах мали помірну резистентність, а в 6-річному віці – понижену стійкість емалі до карієсу. Але числові значення завжди кращі у дітей з інтактними зубами, тобто у всіх досліджуваних випадках кислотостійкість емалі завжди вища у дітей без карієсу. Мінералізуючий потенціал ротової рідини у дітей різних вікових періодів не мав вірогідної різниці. Дослідження груп дітей з карієсом та з інтактними зубами виявило значне зниження досліджуваного показника у дітей з карієсом не залежно від віку дитини (р<0,05). Це створює додаткові несприятливі умови у дітей з точки зору формування резистентності зубів до карієсу. Средние показатели кислотостойкости эмали у детей разного возраста не имели достоверной разницы. В каждом возрастном периоде показатель ТЭР был в пределах умеренной устойчивости эмали к кариесу. Средний показатель кислотостойкости был всегда лучший у детей без кариеса независимо от возраста ребенка. Дети 6, 7, 8, 9 лет имели умеренную резистентность эмали. А дети от 10 до 16 лет – высокую резистентность. Дети, которые имели кариозные поражения во всех возрастных периодах имели умеренную резистентность, а в 6-летнем возрасте – сниженную устойчивость эмали к кариесу. Но числовые значения всегда лучше у детей с интактными зубами, то есть во всех исследуемых случаях кислотостойкость эмали всегда выше у детей без кариеса. Минерализующий потенциал ротовой жидкости у детей разных возрастных периодов не имел достоверной разницы. Исследование групп детей с кариесом и с интактными зубами выявило значительное снижение исследуемого показателя у детей с кариесом независимо от возраста ребенка (р <0,05). Это создает дополнительные неблагоприятные условия у детей с точки зрения формирования резистентности зубов к кариесу. Carious lesions used to be recorded even in ancient times and still remain the main problem of the present. Caries of teeth in children appears on the background of certain changes in tooth hard tissues and changes in homeostasis of oral fluid. An important role is given to the acid resistance of tooth enamel in children at different ages, due to its mineralization and de-remineralization processes that flow throughout life and associated with the remineralizing properties of the oral fluid. According to this, there is a need for a more detailed study of the parameters of acid resistance of tooth enamel and the mineralizing potential of oral fluid in school-age children, taking into account their dental status, which is the purpose of our study. Totally 412 children aged from 6 to 16 years old who visited organized children’s groups of Poltava were examined. The dental survey was carried out according to the generally accepted methodology. In all children the intensity of caries was evaluated according to the DMFT, DMF + dmf indices. The mineralization potential of the oral fluid was evaluated according its microcrystallization (PA Leus, 1977). The evaluation of microcrystallization was carried out according to Kh.M. Saifulina, O.R. Pozdieiev. In order to determine the resistance of tooth enamel to caries a test of enamel resistance by Okushko VR, Kosareva LI was used. Results of the research and their discussion. The average index of acid resistance of the enamel in children of different school age had no significant difference. In each age period, this parameter was within the moderate resistances of the enamel to the caries. In each age group children were divided into those who had caries and the others with intact teeth. The average index of acid resistance was always better in children without caries, regardless their age. Children of 6, 7, 8, 9 years had a “moderate” index of acid resistance. Meanwhile children aged from 10 to 16 years had “high” index of resistance. Children who had carious lesions in all age periods had moderate resistance, while at 6 years age the acid resistance of tooth enamel was reduced. However, figures are always better in children with intact teeth. Thus, in all investigated cases the acid resistance of the enamel is always higher in children without caries. The research in the group of children aged between 6 and 16 years showed that 30.8% of children had “high resistance”, 59.2% “moderate” and 10.0% had “reduced” index of resistance.The mineralizing potential of oral fluid in children of different age groups had no significant difference. The research of groups of children with caries and intact teeth revealed a significant reduction of the investigated index in children with caries, regardless their age (p <0,05). This creates an additional adverse conditions for children from the point of the formation of tooth resistance. The mineralizing potential of oral fluid in children of 6-9 years old with caries corresponded to a “low” level and "satisfactory” for the group of children without caries. The same situation was observed in children aged between 10 and 13 and between 14 and 16 years, but the figures increase with age. Very low mineralizing potential of oral liquid had 2 children aged 6 to 9 years which represents 6.9% of the examined participators of this age. Low mineralization potential was found in 67.6% of children, “satisfactory” – 37.1%, “high” – 4.0%, “very high” – 1.1%. At the age of 10-13, the investigated index slightly changed. “Very low” value was not un registrated, “low” – 57.8%, “satisfactory” – 32%, “high” – 8.6%, “very high” – 1.6%. At 14-16 years age group “very low” and “very high” values of the index were not detected, and “low” was observed in 64.2% of the subjects of this age, “satisfactory” – 24.8%, high – 11%. Conclusions. Thus, caries in children of all investigated age groups appears and develops on the background of lowering values of acid resistance of tooth enamel index and the mineralizing properties of the oral fluid. This fact should be taken into account while carrying out any preventive measure in these children. The lowest acid resistance of the enamel have children of 6 years old with caries. This category of children require special attention of parents and stomatologists.The obtained data determines the necessity of identifying the risk factors of caries occurrence in children. Particularly, the evaluation of the acid resistance of tooth enamel and the mineralizing ability of the oral fluid in order to account the volume of manipulation, aimed on increasing of the resistance of tooth hard tissues.Документ Психосоціальна дезадаптація жінок із психогенними депресивними розладами(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.; Фисун, Юрій Олександрович; Фисун, Юрий Александрович; Fysun, Yu. O.Досліджено особливості психосоціальної дезадаптації у жінок із психогенними депресивними розладами різного ґенезу для визначення в подальшому вузько-специфічних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації цього контингенту пацієнтів. Виділено «пускові», найбільш патогенні фактори, що відігравали провідну роль у розвитку психосоціальної дезадаптації, а отже потребували першочергового подолання (зменшення впливу). Отриману інформацію можна використати як основу для розробки диференційованої програми реабілітації та психопрофілактики психосоціальної дезадаптації у жінок, хворих на психогенну депресію; Исследованы особенности психосоциальной дезадаптации у женщин с психогенными депрессивными расстройствами различного генеза для определения в дальнейшем специфических мишеней дифференцированной психосоциальной реабилитации контингента пациентов. Выделены «пусковые», наиболее патогенные факторы, которые играли ведущую роль в развитии психосоциальной дезадаптации, а следовательно нуждались первоочередного преодоления. Полученную информацию можно использовать как основу для разработки дифференцированной программы реабилитации и психопрофилактики психосоциальной дезадаптации у женщин, больных психогенной депрессией; The great research interest is the problem of psychosocial maladaptation of patients with psychogenic depressive disorders, in particular, the gender aspects of this phenomenon in relation to women. The aim of the work is to investigate the features of psychosocial disadaptation in women with psychogenic depressive disorders of different genesis to determine in the future narrow-specific targets of differentiated psychosocial rehabilitation of this group of patients. We examined 52 women who were diagnosed with depressive disorder of psychogenic genesis (F43.21). “Scale for psychosocial maladjustment after LO Herasymenko, AM Skripnikov were used to identify and measure the severity of psychosocial maladjustment. The value orientations were investigated by the methodology of M. Rokeach (modification by Fantalova OB., 1992). A socio-demographic survey of the women surveyed was also carried out. According to the level of psychosocial maladaptation, the examined women were divided into two groups. The first group (38 people) included women, who in one of the spheres of psychosocial functioning did not exceed 19 points, which corresponded to the absence of signs of clinically significant maladaptation. The second group (14 people) included women who had indicators of more than 20 points on at least one of the scales, which corresponds to the signs of clinically pronounced maladaptation. The indicator scale in the range of 20-29 points were regarded as signs of psychosocial maladjustment mild, than in 30-39 points as signs of disadaptation moderate degree, the index 40 points or more is signs of maladjustment severe degree. The analysis of the peculiarities of psychosocial maladaptation in the studied contingent revealed a number of important regularities. A mixed type of psychosocial maladaptation with predominance of elements of family and industrial (professional, service) maladaptation in the internal structure was determined in 76.9% of maladapted women. Socially adapted women also had the largest peaks in the risk of developing family and professional maladjustment. Family relationships were the most vulnerable area of psychosocial relationships for women with psychogenic depressive disorders. In addition to a large number of “pure” family maladjustment, violation of the harmony of family relations was observed in most cases of mixed variants of psychosocial maladjustment. The results of the study allow us to identify the “starting”, the most pathogenic factors that played a leading role in the development of psychosocial maladaptation, and therefore required priority overcoming (reducing the impact). Isolation of “starting” pathogenic factors helps to determine the group of primary stress factors that must be overcome in the first place. A selection of “supporting” pathogenic factors can diagnose secondary factors that do not independently lead to the formation of psychosocial maladaptation, but play an important pathoplastic role. The obtained information can be used as a basis for the development of a differentiated program of rehabilitation and psychoprophylaxis of psychosocial maladaptation in women with psychogenic depression.Документ Дисфункція слинних залоз – актуальна медико-соціальна проблема(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Єрошенко, Галина Анатоліївна; Ерошенко, Галина Анатольевна; Yeroshenko, G. A.; Шевченко, Костянтин Васильович; Шевченко, Константин Васильевич; Shevchenko, K. V.; Крамаренко, Денис Русланович; Крамаренко, Денис Русланович; Kramarenko, D. R.; Вільхова, Олена Вікторівна; Вильховая, Елена Викторовна; Vilkhova, O. V.; Ячмінь, Анастасія Ігорівна; Ячминь, Анастасия Игоревна; Yachmin, A. I.Слинні залози, секретом яких є слина, відіграють важливу роль в забезпеченні майже всіх процесів, які відбуваються в ротовій порожнині. Тому від стану та функціональної їх активності залежать, як структурні так і функціональні особливості порожнини рота. В роботі представлений зв’язок повноцінного функціонування слинних з діяльністю різних органів і систем організму, аналіз причин виникнення гіпофункції слинних залоз. Проаналізована зміна структури слинних залоз за умов експериментального травматичного сіаладеніта та вивчення зміни тинкторіальних властивостей епітеліоцитів кінцевих відділів слинних залоз щурів у відповідь на дію різних екзогенних чинників. Таким чином, слинні залози, виконуючи низку важливих фізіологічних процесів, відіграють вагому роль у підтримці гомеостазу порожнини рота, а нормальна робота слинних залоз є необхідною умовою не тільки для здійснення майже всіх процесів, які відбуваються в ротовій порожнині, а й в організмі в цілому; Слюнные железы, секретом которых является слюна, играют важную роль в обеспечении многих процессов, происходящих в ротовой полости. Поэтому от состояния и функциональной их активности зависят, как структурные так и функциональные особенности полости рта. В работе представлена связь полноценного функционирования слюнных желез с деятельностью различных органов и систем организма, анализ причин возникновения гипофункции слюнных желез. Проанализировано изменение структуры слюнных желез в условиях экспериментального травматического сиаладенита и изучения изменения тинкториальных свойств эпителиоцитов конечных отделов слюнных желез крыс, в ответ на действие различных экзогенных факторов. Таким образом, слюнные железы, выполняя ряд важных физиологических процессов, играют важную роль в поддержании гомеостаза полости рта, а нормальная работа слюнных желез является необходимым условием не только для осуществления многих процессов, происходящих в ротовой полости, но и в организме в целом; The salivary glands, the secret of which is saliva, is endowed with four main functions: synthetic, endocrine, filtration and barrier (participation in the formation of local immunity). The importance of the full functioning of the salivary glands is associated with the activity of various organs and systems of the body, since the salivary glands, possessing various functions, have the ability to peculiar reactions to various external influences and intraorganic disorders. The decrease of functional activity of the salivary glands can have serious negative consequences, which lead to deterioration of the cleansing of the organs of the oral cavity, as a consequence, to the violation of hygiene, there is a decrease in the resistance of the enamel, decreases local immunity, there is a negative effect on homeostasis in the oral cavity.The hypofunction of the salivary glands is observed in endocrine diseases, iron deficiency anemia and hypovitaminosis A. The decrease of the function of the salivary glands of the organic genesis is observed with lesions of the inflammatory and noninflammatory nature: sialadenitis, sialozoadenitis, neoplasms of the salivary glands, wounds of the salivary glands and their ducts, which is confirmed by exudative changes in peripartal interstitium and intercellular connective tissue, formation of leukocyte periductal infiltrates with the involvement of polymorphonuclear leucocytes, circulatory disorders accompanied by disruption of connective tissue with the development of mucoid swelling, changes in the structural components of the parenchyma of submandibular gland – vacuolization of cytoplasm glfnduocytes of the tnd-pieces and changes in their tinctorial properties desquamation of the ductal epithelia, condensation of chromatin in epithelial cells, impaired of the secret formation and secretion in cells of the granular ducts, increase in the average of the lumens’ diameter and a decrease in the height of the epitheliocyte in the endpieces and intercalated ducts, by decreasing the mean values of the outer diameters of the intercalated, straited and granular ducts. The great influence on the work and violation of the functioning of the salivary glands has the state of parts of the hemomycocirculatory bed.Thus, the salivary glands, performing a number of important physiological processes, play a significant role in maintaining the homeostasis of the oral cavity, and the normal work of the salivary glands is a prerequisite not only for the implementation of almost all processes that occur in the oral cavity, but also in the body as a whole.Документ Відповідна реакція навколозубних тканин на препарування(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Нідзельський, Михайло Якович; Цветкова, Наталія Володимирівна; Писаренко, Олег Анатолійович; Чикор, Валентин Петрович; Нидзельский, Михаил Яковлевич; Цветкова, Наталия Владимировна; Писаренко, Олег Анатольевич; Чикор, Валентин Петрович; Nidzelsky, M.; Tsvetkova, N.; Pisarenko, O.; Chikor, V.Об'єктом дослідження були міжзубні ясенні сосочки. Взяття міжзубних ясенних сосочків здійснювали у відділенні ортопедичної стоматології за згодою пацієнта. Матеріал відразу занурювали в 2% -ний розчин глютарового альдегіду на фосфатному буфері зі значенням рН 7,4. Міжзубні ясенні сосочки збирали в різні терміни після препарування коронок при різних режимах обертання інструменту. Для вирішення завдань дослідження було використано комплекс сучасних морфологічних досліджень. Матеріал досліджували під бінокулярною лупою МБС-10, під світловим мікроскопом, в трансмісивному електронному мікроскопі (ТЕМ). Описуючи морфологічні особливості клітинних елементів пародонту більш докладно зупинимося на групі премолярів, так як вони відчувають сильніше травмування під час препарування. Набряк в періодонті протягом кореня розвивається не однаково, в даній області не виражені лейкоцитарна і фібробластична реакції, знижена реакція інших клітинних елементів і зменшується «набряк» кісткової тканини. Порівнюючи дане явище з розвитком запалення в пухкої волокнистої сполучної тканини, на нашому матеріалі можна зробити висновок, що спостерігається уповільнена реакція з боку клітинних елементів сполучної тканини і лейкоцитоз крові. В області верхівки, де періодонтальна щілина значно ширше і пухкої волокнистої сполучної тканини більше, перебіг запального процесу проходить інтенсивніше. Объектом исследования были межзубные десневые сосочки. Взятие межзубных десневых сосочков осуществляли в отделении ортопедической стоматологии с согласия пациента. Материал сразу погружали в 2% -ный раствор глютарового альдегида на фосфатном буфере со значением pH 7,4. Межзубные десневые сосочки собирали в различные сроки после препарирования коронок при различных режимах вращения инструмента. Для решения задач исследования был использован комплекс современных морфологических исследований. Материал исследовали под бинокулярной лупой МБС-10, под световым микроскопом, в трансмиссионном электронном микроскопе (ТЕМ). Описывая морфологические особенности клеточных элементов пародонта более подробно остановимся на группе премоляров, так как они испытывают большее травмирование во время препарирования. Отек в периодонте на протяжении корня развивается не одинаково, в данной области не выражены лейкоцитарная и фибробластическая реакции, пониженная реакция других клеточных элементов и уменьшается «отек» костной ткани. Сравнивая данное явление с развитием воспаления в рыхлой волокнистой соединительной ткани, на нашем материале можно сделать вывод, что наблюдается замедленная реакция со стороны клеточных элементов соединительной ткани и лейкоцитоз крови. В области верхушки, где периодонтальная щель значительно шире и рыхлой волокнистой соединительной ткани больше, течение воспалительного процесса проходит интенсивнее. The treatment of patients in the clinic of orthopedic dentistry is aimed not only at restoring the function and preventing complications arising from the damages of the tooth-jaw system, but also, the return of the patient to the corresponding aesthetic-cosmetic appearance. The percentage in the total number of all dentures of non-removable structures, according to various authors, ranges from 70 to 93%. The biggest changes and negative effects in the prosthetics of non-removable prosthetics are found during the preparation of teeth. Neoplastic tissues are significantly injured by the particles of enamel, dentin and diamond coating of the instrument, which were separated during preparation.The purpose of the research was to study morpho-functional state of periodontal teeth cells, which were prepared under non-removable designs of prosthetics. Object and methods of research. The object of the study were interdental gums papillae. Taking interdental gums papillae was carried out in the department of orthopedic dentistry with the consent of the patient. The material was immediately immersed in a 2% solution of glutaraldehyde in phosphate buffer with a pH value of 7.4. Interdental gingival papillae were harvested at different times after the crowns were prepared at different rotational modes of the instrument. To solve the research problems a complex of modern morphological research was used. The material was examined under a binocular magnifying glass MBS-10, under a light microscope, in a transmission electron microscope (ТЕМ). Results of the research and their discussion. Describing the morphological features of the cellular elements of the periodontal disease, we will dwell more on the group of premolars, as they are more traumatized during the preparation. Conclusions. Therefore, edema in periodontia does not develop throughout the root, in this section, leukocyte and fibroblastic reactions are not expressed, the reaction of other cellular elements is reduced and the edema of the bone tissue decreases. Comparing this phenomenon with the development of inflammation in a fibrous fibrous connective tissue, in our material it can be concluded that there is a delayed reaction on the part of cellular elements of connective tissue and blood leukocytosis. In the region of the tip, where the periodontal crack is much wider and loose fibrous connective tissue, the course of the inflammatory process is more intense.Документ Психо-емоційний розвиток передчасно народжених дітей та детермінанти, що його визначають(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Козакевич, Олена Борисівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Деміденкова, Галина Григорівна; Мартиненко, Наталія Володимирівна; Кащенко, Аліна Юріївна; Козакевич, Елена Борисовна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Демиденкова, Галина Григорьевна; Мартыненко, Наталья Владимировна; Кащенко, Алина Юрьевна; Kozakevich, O. B.; Kozakevich, V. K.; Demidenkova, G. G.; Martynenko, N. V.; Kashchenko, A. Y.Резюме. Мета: встановити клініко-генетичні детермінанти формування затримки психо-емоційного розвитку передчасно народжених дітей та розробити алгоритм прогнозування вказаного стану. Об’єкт і методи. Проведено когортне проспективне дослідження, в яке включено 155 дітей з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла. Вивчено їх психо-емоційний розвиток у 6, 12, 18, 24 та 36 місяців життя та за допомогою простого та покрокового множинного логістичного регресійного аналізу встановлені детермінанти, що його визначають. Результати. У 24 місяці скорегованого віку затримку психо-емоційного розвитку мають 19% дітей, у 36 місяців – майже 15% дітей, які народилися з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла. Висновки. Запропонована модель прогнозування затримки психо-емоційного розвитку у передчасно народжених дітей має помірну чутливість (37,04%) та високу специфічність (92,86%), що свідчить про можливість її застосування у практичній медицині; Резюме. Цель: определить клинико-генетические детерминанты формирования задержки психоэмоционального развития детей, рожденных с очень низкой и экстремально низкой массой тела и разработать алгоритм прогнозирования указанного состояния. Объект и методы. Проведено когортное проспективное исследование, в которое включено 155 детей с очень низкой и экстремально низкой массой тела при рождении. Изучено их психоэмоциональное развитие в 6, 12, 18, 24 и 36 месяцев жизни и с помощью простого и множественного логистического регрессионного анализа установлены определяющие его детерминанты. Результаты. В 24 месяца скорректированного возраста задержку психоэмоционального развития имеют 19% детей, в 36 месяцев – почти 15% детей, родившихся с очень низкой и экстремально низкой массой тела. Выводы. Предложенная модель прогнозирования задержки психоэмоционального развития у преждевременно рожденных детей имеет умеренную чувствительность (37,04%) и высокую специфичность (92,86%), что свидетельствует о возможности ее применения в практической медицине; Abstract. Improvement in obstetric and neonatal care contributed to a significant reduction in the mortality rate of premature babies, but increased the percentage of children with cognitive impairment. Therefore, it is especially important to identify in time the manner of the risk groups of violations of psycho-emotional development in a given cohort of children for early intervention in order to avoid the formation of disability in the future. Aim: to establish the clinical and genetic determinants of the formation of delayed psycho-emotional development in infants with very low and extremely low birth weight and to develop a prediction algorithm for this condition. Object and methods of research. A cohort prospective study was conducted, which included 155 infants with very low and extremely low birth weight. Their psycho-emotional development in 6, 12, 18, 24 and 36 months of life was studied and determinants determined. In accordance to the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated March 20, 2008 No. 149 “Clinical protocol for medical care for a healthy child under the age of 3 years”. The study was carried out in accordance to the standards of bioethics. The material for genetic study was peripheral venous blood. A molecular genetic study was conducted using polymerase chain reaction techniques. Forecasting of the delay of psycho-emotional development was carried out with the help of simple and stepwise multiple logistic regression analysis. Results. In the 24 months of the corrected age 19% of children have psycho-emotional retardation, and in 36 months – almost 15% of children born with very low and extremely low body weight. Forcasting model for delayed psycho-emotional development in early age for children born with low and extremely low body weight is devised. Contributing factors to the psycho-emotional development of these determinants were demographic characteristics, socio-economic status of the family, peculiarities of antenatal and intranatal periods, the state of the child immediately after birth and the volume of primary reanimation, diagnoses, and volumes of treatment at the inpatient and non-stationary stages. Four reliable predictors of psycho-emotional development delay were revealed: severe VSK, body weight at discharge from a neonatal hospital less than 3 percentiles, artificial feeding at the discharge, and socio-economic status of the family, namely the upbringing of a child in an incomplete family.Документ Доцільність застосування піоглітазону в комплексному лікуванні псоріазу у хворих з надлишковою масою тіла(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Ємченко, Яна Олександрівна; Іщейкін, Костянтин Євгенович; Кайдашев, Ігор Петрович; Емченко, Яна Александровна; Ищейкин, Константин Евгеньевич; Кайдашев, Игорь Петрович; Yemchenko, Ya. O.; Ischeykin, K. Ye.; Kaidashev, I. P.Псоріаз – одне з найбільш розповсюджених хронічних рецидивуючих мультифакторних захворювань шкіри з домінуванням генетичної упередженості, для якої характерні гіперпроліферація епідермальних клітин, порушення процесу кератинізації на тлі запальної реакції в дермі, а також ураження нігтів, суглобів і волосистої частини голови, яке провокується екзогенними і ендогенними факторами та проявляється еритематозно – лускатими елементами, папулами і бляшками. За результатами клініко-епідеміологічних досліджень на псоріаз хворіє біля 3-4 % населення нашої планети, незалежно від статі, віку та етнічної групи, при цьому питома вага цієї патології в загальній структурі шкірних хвороб сягає, за даними різних авторів, від 1% до 40%. Дані багатьох клінічних досліджень доводять, що останнім часом спостерігається збільшення випадків коморбідності псоріазу та ожиріння, що призводить до тяжких, атипових, інвалідизуючих та резистентних до терапії форм дерматозу. Все це значно погіршує якість життя пацієнтів, знижує працездатність та соціальну активність хворих на псоріаз, що визначає не тільки медичну, але й соціальну значимість проблеми.