Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 21, вип. 3 (75)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/17108

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 51

Післяопераційне знеболення методом анальгезії, контрольованої пацієнтом
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Починок, О. О.; Кучинська, І. А.; Дзюба, Д. О.; Pochynok, O. O.; Kuchynska, I. A.; Dziuba, D. O.
Клінічне явище грубого недолікування гострого болю було добре зафіксовано протягом останньої чверті століття і, ймовірно, присутнє і сьогодні. Помірний або сильний біль є важливим джерелом ускладнень, а також захворюваності та смертності в післяопераційному періоді після хірургічних втручань. Анальгезія, контрольована пацієнтом, Patient-controlled analgesia (PCA), є ефективною методикою післяопераційного знеболення, оскільки вона забезпечує отримання пацієнтом необхідної дози знеболюючого препарату відразу після активації та ввімкнення системи подачі медикаментів (Intravenous PCA device), зі зменшеними періодами болю та підвищенням задоволеності пацієнтів. У роботі аналізуються дослідження багатьох авторів із даної тематики. Висновки: анальгезія під контролем пацієнта (PCA) є задовільним варіантом контролю гострого болю. Можна виділити кілька переваг цієї методики, наприклад, вищий анальгетичний рівень із задоволенням пацієнта, а також незначні побічні ефекти. Сьогодні досі немає єдиної думки щодо того, який найкращий шлях або препарат слід застосовувати, оскільки співвідношення поняття «клінічна ефективність / безпека» залежить від складного розуміння фармакокінетичного профілю ліків за умови використання різних шляхів введення. Крім того, необхідні проведення фармакоекономічих досліджень щодо оцінки економічної ефективності вищезазначених підходів.
Особливості перебігу та лікування оніхомікозівна сучасному етапі
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Супрун, К. Г.; Suprun, K. G.
У статті наведено огляд сучасних даних наукової літератури про епідеміологічні особливості оніхомікозу на сучасному етапі, зміну спектра збудників, характеру перебігу та клінічних проявів мікотичного ураження нігтів. Наведено дані про особливості сучасного стану захворюваності на оніхомікоз, які пов'язані зі зростанням віку, сягаючи максимуму в похилому та старечому віці, що зумовлено інволюційними змінами шкіри та її придатків, зменшенням швидкості росту нігтів, ангіопатіями. Показано взаємозв'язок хронічних дерматозів і оніхомікозу. При хронічних дерматозах, зокрема псоріазі, екземі тощо, відмічаються грибкові ураження нігтьових пластинок, які спричиняють не лише прогресування трофічних порушень, збільшення сухості шкіри та порушення її цілісності, а й сенсибілізацію організму хворого. Оніхомікози ускладнюють перебіг хронічних дерматозів. При відсутності лікування оніхомікозу існує значний ризик повного руйнування нігтьових пластинок із залученням до патологічного процесу прилеглих шкірних покривів, розповсюдженості інфекції. Наголошено на трьох складових ефективності терапії: точний діагноз, раціонально підібрана терапія та комплаєнтність. Наведено стислий опис існуючих на теперішній час методів лікування оніхомікозів від монотерапії системними антимікотичними засобами до комбінованого використання системних і топічних антимікотиків, а також використання немедикаментозних методів, зокрема методики активної пенетрації препарату за допомогою ультрафонофорезу, електрофорезу, фотодинамічного лікування та лазеротерапії.
Сучасні методи фізичного впливу на гнійну рану
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Нємченко, Іван Іванович; Ляховський, Віталій Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Лисенко, Руслан Борисович; Рябушко, Роман Миколайович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Сидоренко, Архип Володимирович; Кизименко, Олексій Олексійович; Niemtchenko, І. І.; Liakhovskyi, V. І.; Liulka, O. N.; Lysenko, R. B.; Riabushko, R. M.; Krasnov, O. G.; Horodova-Andryeyeva, T. V.; Sydorenko, A. V.; Kizimenko, O. O.
Вагоме місце у загальній структурі хворих загальнохірургічних стаціонарів складають пацієнти з гнійно-запальними процесами м’яких тканин, частота яких сягає 35 – 40%. Гнійно – запальні процеси клінічно проходять гостро і нерідко ведуть до генералізації інфекції, розвиту сепсису і навіть загибелі хворих. Так, в загальній структурі летальності в хірургічних стаціонарах кількість смертних випадків у зв’язку з гострою хірургічною інфекцією становить від 40 до 60%. Тривале стаціонарне лікування, недостатня ефективність існуючих методів лікування, значні економічні збитки на реабілітацію та відновлення їх працездатності, свідчать про невирішеність проблеми лікування гнійної інфекції в хірургії. В даному огляді літератури проведено аналіз літературних джерел, який показав, що на сьогоднішній день безсумнівно однією з найактуальніших проблем хірургії залишається проблема лікування гнійних ран. Тому, незважаючи на багатий досвід та постійні наукові дослідження, розробка впровадження в клінічну практику нових і удосконалення існуючих методів фізичного впливу на гнійно - запальний процес, а саме: вакуумної обробки рани, лазерного опромінення, дії ультразвуку, озонотерапії, дії на рану екстремальних температур, гіпербаричної оксигенації, гідропресивної терапії, фотодинамічної терапії, дає змогу значно покращити якість хірургічної обробки ран, і тим самим дає можливість більш ранньому її загоєнню. Кожна з наведених методик наряду з перевагами має і свої недоліки технічного, біологічного і економічного характеру, а також обмежена фазністю перебігу ранового процесу. Однак ретельне врахування всіх переваг та недоліків, протипоказань до кожного з методів фізичного впливу на рановий процес дозволяє суттєво покращити результати лікування хворих з гнійними ранами за рахунок значного прискорення перебігу ранового процесу, тим самим дає можливість суттєво скоротити термін лікування хворих.
Сутнісна характеристика педагогічних технологій та особливості їхнього застосування при підготовці майбутніх лікарів
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Сухоносов, Р. О.; Лопушняк, Л. Я.; Гаркуша, М. А.; Карпяк, Т. Ф.; Куліш, С. А.; Sukhonosov, R. O.; Lopushniak, L. Ya.; Harkusha, M. A.; Karpiak, T. F.; Kulish, S. A.; Boichuk, O. M.
Найважливішим завданням реформування освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості, готової у професійній діяльності забезпечувати потреби суспільства як на національному, так і на міжнародному рівнях. Впровадження у сучасну вищу освіту компетентнісного підходу та формування професійної компетентності майбутніх фахівців є найвищим показником якості отриманої освіти. Суворі вимоги сьогодення вимагають від вищих навчальних закладів досягнення якісно нового рівня подання навчального матеріалу, тому, окрім традиційних, широко використовуються сучасні педагогічні технології. Метою було проаналізувати психолого-педагогічну, методичну літературу та визначити сутнісну характеристику педагогічних технологій. Матеріал та методи дослідження. Аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури, матеріалів навчально- методичних конференцій, методичної роботи кафедри. Для досягнення мети, уточнення сутності та особливостей використання сучасних педагогічних технологій в освітньому процесі застосовано теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація, педагогічне моделювання, теоретичне прогнозування). Рівень освітнього закладу визначається якістю інноваційних технологій, які в ньому ефективно застосовуються. Для розвитку вищої медичної освіти доцільно впроваджувати та інтегрувати в навчальний процес усі вище проаналізовані педагогічні технології, а ефективність їхнього застосування залежить від взаємодії факторів, які забезпечують педагогічний процес: компетентні викладачі, які на високому рівні володіють педагогічними технологіями та постійно удосконалюють свій професійний рівень; мотивація та достатній рівень базової підготовки майбутніх медичних фахівців; належне організаційне та методичне забезпечення навчального процесу; активне впровадження сучасних педагогічних технологій; ефективне поєднання усіх відомих видів та рівнів педагогічних технологій. Застосування сучасних педагогічних технологій при професійній підготовці майбутніх лікарів сприяє формуванню професійної компетентності у студентів шляхом розвитку навичок самостійної та науково-дослідницької роботи, міжособистісного спілкування, роботи у команді, аналізу та синтезу, креативності, здатності співпрацювати із фахівцями інших спеціальностей, вирішувати проблеми та приймати рішення тощо.
Вплив науково-дослідницької роботи студентів на кафедрі патофізіології ПДМУ на формування їх професійної компетентності
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Назаренко, Світлана Миколаївна; Костенко, Віталій Олександрович; Акімов, Олег Євгенович; Денисенко, Софія Валеріївна; Соловйова, Наталія Веніамінівна; Nazarenko, S. M.; Kostenko, V. A.; Akimov, O. Ye.; Denysenko, S. V.; Solovjova, N. V.
Науково-дослідницька робота студентів є однією з найважливіших форм навчального процесу, що формує якісно новий рівень освіти. Україна має нормативно-правову базу, що забезпечує якісне проведення науково-дослідної роботи, яка повинна задовольнити потреби майбутніх спеціалістів в інтелектуальному та професійному розвитку та підвищити їх професійну компетентність. Розвиток науково-дослідницької роботи забезпечується систематизацією теоретичних і практичних знань з медицини як системи сукупних знань, допомогою студентам в оволодінні методикою наукового пошуку і розвитку навичок дослідницької роботи, підвищення наукової активності та здібностей. Досвід Полтавського державного медичного університету переконливо доводить, що найбільш ефективним засобом підвищення якості підготовки являється активне залучення широкого кола студентів до науково-дослідницької роботи. Роль наукового пізнання у вищій освіті є визначальною, оскільки активна участь професорсько-викладацького складу у виконанні науково-дослідної роботи дає можливості включення останніх досягнень наукової думки в навчальний процес. Наукова робота дає можливості розкриття інтелектуального потенціалу як студента, так і викладача, внести свою частку в дослідження проблем медицини, оволодіти методами наукового пізнання і усвідомити важливість такої діяльності в підвищенні своєї конкурентоздатності на ринку праці. Результатом усього є формування систематизації професійної інформації, поглиблення і розширення отриманих на кафедрі знань і умінь. Особливістю патофізіології являється її тісний зв'язок з теоретичними і клінічними дисциплінами, що відображається на реалізації науково-дослідницької роботи студентів на кафедрі. Освоюючи ази наукового пізнання у студентів з’являється необхідність поглибленого вивчення окремих аспектів через експеримент. Проведення досліджень направлено на формування у студента не тільки системності знань, а й етико-деонтологічних основ діяльності майбутніх лікарів та науковців. В основі успішності науково-дослідницької роботи лежить тісна співпраця студента і викладача. Ця взаємодія дозволяє правильно оцінити актуальність, раціонально сформулювати мету та адекватно спланувати і провести сам експеримент для отримання первинних даних та їх узагальнення. Це дозволяє кафедрі вже не перший рік мати високий рейтинг з студентської науково-дослідницької роботи серед неклінічних кафедр університету.
Досвід використання цифрових технологій в освітньому процесі на кафедрі дитячої стоматології ІФНМУ
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Лісецька, І. С.; Шовкова, Н. І.; Ковалишин, А. Ю.; Хабчук, В. С.; Lisetska, I.; Shovkova, N.; Kovalishin, A.; Habchuk, V.
Використання цифрових технологій у всіх сферах життя, в тому числі в освіті – вимога сучасності та дозволяє реалізовувати нові можливості. Застосування цифрових технологій дає можливість налагодити дистанційне навчання, що є актуальним в наш час. ІФНМУ користується сайтом «Хмарні сервіси Office 365», до якого мають доступ усі викладачі та студенти ВУЗу, створене єдине цифрове середовище. Практичні заняття та лекції з дитячої терапевтичної стоматології під час карантину проводяться в форматі он-лайн конференції в програмі Microsoft Teams – центр для командної роботи в Office 365, який є більш спрощеним варіантом систем управління навчанням, проте дозволяє навчальній групі комунікувати та обмінюватися файлами. Програма зручна, тому що об’єднує все в спільному робочому середовищі, яке містить чат для обговорень, файлоо- бмінник та корпоративні програми. Студенти проходять по кожній темі заняття тестові завдання в системі, які були розміщені на pmk.ifnmu.edu.ua чи tests.if.ua. Результат тестування викладач конвертує в бали, відповідно критеріям оцінювання. Розгляд теоретичних питань організовано за допомогою відеозв`язку. Під-час он-лайн заняття викладач опитує тему, корегує відповідь, пояснює моменти, що були незрозумілі, використовуючи попередньо завантажені матеріали – презентації, відео, фото, рентгенограми та ортопантомограми, що допомагає засвоєнню матеріалу. Для майбутніх лікарів-стоматологів надзвичайно важливими є оволодіння практичними навичками, робота з реальними пацієнтами, відпрацювання мануальних та комунікативних навичок. Цифрові технології допомагають під час дистанційного навчання хоч частково забезпечити засвоєння практичного аспекту дисципліни за допомогою створення мультимедійних презентацій, яка складається із задач, до кожної задачі три-чотири запитання, клінічного кейсу, по можливості відео. Застосування цифрових технологій, особливо під час дистанційної освіти може і повинна зайняти своє місце в системі освіти, оскільки при грамотній її організації вона може забезпечити якісну освіту, що відповідає вимогам сучасного суспільства сьогодні.
Influence of melatonin on age-related changes of carbohydrate metabolism and antioxidant capacity in the blood of alloxan diabetic rats
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Yaremii, I. M.; Kushnir, O. Yu.; Яремій, І. М.; Кушнір, А. Ю.
Melatonin and its metabolites have potent antioxidant/anti-inflammatory properties, and they have proven to be highly effective in a variety of disorders linked to inflammation and oxidative stress. The object of this experimental research was to ascertain the influence of aging on the level of basal glycemia and activities of glucose-6-phosphate dehydrogenase [EC1.1.1.49], pyruvate kinase [EC 2.7.1.40] and glutathione reductase [EC1.6.4.2] in erythrocytes of alloxan diabetic rats on the background of melatonin injections. Methods: We used 100 male Wistar rats, two age groups: the - 2-month (adult), and II - 4-month (old). Alloxan diabetes was evoked via injecting the rats with a 5% solution of alloxan monohydrate intraperitoneally in a dose of 170 mg/kg. Four days after diabetes induction, rats were divided into diabetic (untreated) and melatonin-diabetic group (10 mg/kg, daily and intraperitoneally for six weeks). Blood was taken from the tail vein evaluate the basal glycemia on 5-th and 47-th day after the injection of alloxan. Rats were sacrificed at the 47-th day of the experiment accordance with the ethical treatment of animals. Determinations of the enzymes activities were by standard methods. Statistical analysis was performed using Statistica 10 StatSoft Inc. Results. The level of basal glycemia on the fifth day of the experiment in animals of both groups increased on average by 115% from baseline values. We founded that on 47-th day this index was higher in group of old rats on 20% more than in adult rats. Pyruvate kinase activity in erythrocytes of adult and old animals with diabetes decreased by 34% and 51% respectively compared with the control. glucose-6-phosphate dehydrogenase activity in erythrocytes of adult and old animals with diabetes decreased by 25% and 44% respectively compared with the control on 47-th day. The changes may be the result of age-related disorders of glucose metabolism due to disturbances in free radical mechanisms. Glutathione reductase activity in erythrocytes of adult and old animals with diabetes decreased by 30% and 36% respectively compared with the control on 47-th day. A 42-days injection of melatonin to the alloxan diabetic rats of both groups contributed to a normalization of the level of basal glycemia, the activities of pyruvate kinase and glutathione reductase in the rat blood, as well as to a considerable increase of the activity of glucose-6-phosphate dehydrogenase, whose level exceeded by average 9% this particular index in the control group of animals. Under the influence of melatonin increase activity of glucose-6-phosphate dehydrogenase in the blood of rats may be due to the increasing number of substrate for glucose-6-phosphate dehydrogenase (stimulating the flow of glucose into cells and its phosphorylation) and direct action. Conclusion. In this case melatonin probably increases use of glucose for regeneration of NADPH2 and aerobic oxidation of glucose that indicate an acceleration of antioxidative protection and energy production in blood of adult and old diabetic rats.
Гістологічний і морфометричний аспекти будови стінки аорти та її гемомікроциркуляторного русла на пізніх термінах експериментального цукрового діабету
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Цитовський, М. Н.; Логаш, М. В.; Савка, І. І.; Tsitovskyi, M. N.; Logash, M. V.; Savka, І. І.
За даними ВООЗ, хвороби серцево-судинної системи та цукровий діабет (ЦД) займають значну нішу в структурі захворювань з високою інвалідизацією, смертністю і являють собою важливу медико-соціальну проблему. Зазначимо, що 50-80% випадків смертності пацієнтів із ЦД асоційовано із серцево-судинними захворюваннями. Судинні ускладнення за умови ЦД отримали назву «діабетичних ангіопатій» та характеризуються генералізованим ураженням усіх ланок гемомікроциркуляторного русла, супроводжуються дегенеративними змінами артеріол і капілярів (мікроангіопатія), а також судин середнього і великого діаметра (макроангіопатія) [1, 2]. Тому метою нашого дослідження було визначення гістоструктурних особливостей і проведення морфометричного аналізу компонентів стінки аорти та її гемомікроциркуляторного русла через 6 і 8 тижнів перебігу стрептозотоциніндукованого ЦД. Матеріалом для гістологічного дослідження слугували зрізи стінки висхідного відділу, дуги аорти та низхідного відділів аорти 26 статевозрілих білих щурів-самців масою 100 – 160 г. Зафарбування препаратів проводили азаном за Гейденгайном, резорцин-фуксином Вейгерта з додаванням пікрофуксину за Ван-Гізоном, ядра – залізним гематоксиліном Вейгерта. Для проведення морфометричного дослідження зроблено серію фотографій стінки аорти з використанням мікроскопа Meiji MT4300 LED з об’єктивом х40, окуляр х10. Дослідження проводили з використанням програми ImageJ ver.1.48u із подальшою статистичною обробкою отриманих результатів із використанням програмного забезпечення RStudio v. 1.1.442. Через 8 тижнів перебігу експерименту визначено чітку залежність глибини деструктивних змін в стінці аорти та ланках її гемомікроциркуляторного русла від терміну експерименту.
Вплив піролідиндітіокарбамату амонію на утворення активних форм кисню та азоту в печінці щурів за умов їх цілодобового освітлення та утримання на вуглеводно-ліпідній дієті
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Френкель, Юрій Давидович; Черно, Валерій Степанович; Костенко, Віталій Олександрович; Frenkel, Yu. D.; Cherno, V. S.; Kostenko, V. O.
У експерименті на 21 білому щурі досліджено вплив інгібітора ядерного чинника капа B на продукцію активних форм кисню та азоту в печінці тварин за умов їх цілодобового освітлення та утримання на вуглеводно-ліпідній дієті. Показано, що введення амонію піролідиндітіокарбамату (у дозі 76 мг/кг 3 рази на тиждень, починаючи з 30 доби експерименту) на тлі призначення щурам вуглеводно-ліпідної дієти (60 діб) та цілодобового освітлення (1500 лк протягом останніх 30 діб експерименту) зменшувало у тканинах печінки вироблення супероксидного аніон-радикала НАДФH- і НАДH-залежними електронно-транспортними ланцюгами на 45.2 та 43.5%, відповідно. Вироблення цього радикала НАДФH-оксидазою лейкоцитів було на 41.6% нижчим за результат групи порівняння. Активність NO-синтази (загальна та її індуцибельного ізоферменту) зменшувалася на 34.4 та 29.8%, активність конститутивної ізоформи зростала втричі. Індекс спряження останньої зростав у 5.16 раза, що вказує на відновлення спряженого стану цього ізоферменту. Зменшення генерації супероксидного аніон-радикала та оксиду азоту супроводжувалося зниженням на 36.4% концентрації пероксинітритів. Зроблено висновок, що введення інгібітора NF-капа B амонію піролідиндітіокарбамату при відтворенні моделі метаболічного синдрому шляхом цілодобового освітлення щурів та їх утримання на дієті, збагаченої вуглеводами та жирами, є ефективним засобом обмеження у тканинах печінки вироблення активних форм кисню та азоту.
Зміни активності індуцибельної синтази оксиду азоту при експериментальній діабетичній ретинопатії та способах її корекції
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Сірман, Я. В.; Савицький, І. В.; Прейс, Н. І.; Sirman, Y. V.; Savytskyi, I. V.; Preys, N. I.
Діабетична ретинопатія за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я – основна причина зниження зору та сліпоти при цукровому діабеті. Мета дослідження: аналіз змін активності індуцибельної синтази оксиду азоту при експериментальній діабетичній ретинопатії та при різних способах її корекції. Матеріал та методи. Дослідження проводилося на білих щурах лінії Вістар масою 180-200 г. Відповідно до задач тварини були розподілені на 7 груп: 1-а група – 60 інтактних тварин; 2-а група – 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію без подальшої корекції. 3 група-– 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію з подальшою корекцією гіперглікемії. 4 група – 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію з подальшою корекцією гіперглікемії, введенням афліберцепта та розчину L-аргініну. 5 группа – 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію з подальшою корекцією гіперглікемії, введенням афліберцепта та бромфенаку. 6 група – 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію з подальшою корекцією гіперглікемії, введенням афліберцепта, L-карнітіну та бромфенаку. 7 група – 60 тварин, у яких моделювали діабетичну ретинопатію з подальшою корекцією гіперглікемії, введенням афліберцепта, розчину L-аргініну та цитиколіну. Результати та висновки. Одержані результати свідчать про підвищення активності індуцибельної синтази оксиду азоту, починаючи із 30-ї та з подальшим прогресуванням на 60-у та 180-у доби експериментальної діабетичної ретинопатії, що свідчить про порушення фізіологічного шляху синтезу оксиду азоту. Корекція гіпоглікемічними засобами у 3-й групі мала позитивний ефект, але не була спроможна знизити активність індуцибельної синтази оксиду азоту, яка на 2-му та 3-му етапі підвищилася, тому виникла необхідність у застосуванні додаткових засобів. Застосування афліберцепту та донатора оксиду азоту у 4-й групі для корекції розвитку діабетичної ретинопатії суттєво знижувала активність індуцибельної синтази оксиду азоту (найбільш результативно на 180-у добу експерименту), проте не досягала контрольних показників. Доведено, що корекція, проведена у 5-й та 6-й групах значно знижувала активність індуцибельної синтази оксиду азоту але не досягала контрольних показників. У п’ятій групі на 180-у добу активність маркера навпаки підвищується. Максимально ефективною корекцією виявилось поєднання метформіну, афліберцепту, L-аргініну та цитиколіну щурам 7-ї групи, про що свідчить нормалізація рівню малонового діальдегіду на 60-у добу експерименту, а на 180-у було зафіксовано зниження вмісту маркера до контрольних показників.
Гістогенез та молекулярні особливості термінальної протоки молочної залози жінки
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Николенко, Дмитрий Евгеньевич; Nikolenko, D. Ye.
Розвиток молочних залоз жінки відбувається впродовж її фертильного віку. Саме в цей період залози підлягають морфо-функціональним змінам у вигляді процесів проліферації та диференціювання епітелію паренхіми та елементів строми на дію багатьох стимулюючих фізіологічних факторів організму. Останнє має особливість неодноразово повторюватись впродовж репродуктивного віку жінки. Поглиблених знань про об’єкт циклічного впливу статевих гормонів в молочних залозах жінки бракує. Дане дослідження розширить знання про важливий морфологічний стан термінальних проток молочних залоз до настання вагітності та пологів, що важливо, на нашу думку, у визначенні гістогенезу можливих патоморфологічних змін залози дисгормонального та неопластичного характеру. Метою дослідження було вивчення молекулярних особливостей паренхіми термінальних проток молочних залоз невагітної жінки репродуктивного віку. Дослідження виконано на аутопсійному матеріалі 192 мікророзрізів тканини молочних залоз 8 померлих від інфекційних захворювань жінок. Використані каріометрія з визначенням логарифму об’єму ядер паренхіматозних елементів структур термінальних проток; гістологічний, гістохімічний та імуногістохімічний методи дослідження. Морфологічно визначений гістогенетичний ряд епітеліальної вистелки паренхіми термінальних проток молочної залози; за імуногістохімічними маркерами проведено цитотипування епітеліальних елементів даних проток, а також визначені функції термінальних проток молочних залоз до настання вагітності і пологів жінки.
Судово-медична оцінка тяжкості травм гортані та під’язикової кістки за даними досудового та судового слідства
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Губін, М. В.; Гарюк, Г. І.; Сербіненко, І. Ю.; Губін, В. М.; Ірклієнко, О. М.; Gubin, M. V.; Garyuk, G. I.; Serbinenko, I. Y.; Gubin, V. M.; Irklienko, O. M.
Постраждалі з летальною та нелетальною закритою тупою травмою гортані та під’язикової кістки нерідко стають об’єктом судово-медичної експертизи в ході досудового та судового слідства. Мета: аналіз особливостей експертної кваліфікації тілесних ушкоджень у постраждалих з закритою тупою травмою гортані та під’язикової кістки в залежності від характеру та тяжкості для визначення шляхів уніфікації її судово-медичної діагностики. Матеріали і методи: Досліджено висновки 35 судово-медичних експертиз провідної експертної установи Харківського регіону у випадках закритої тупої травми гортані та під’язикової кістки, проведених за даними матеріалів слідства. Результати: Визначено особливості встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень при даній травмі. Тяжкі тілесні ушкодження встановлені в 12 (34,4 %) випадках при смерті постраждалих від механічної асфіксії, в одному від рефлекторної зупинки серця, одному – від травматичного шоку. Ушкодження середньої тяжкості встановлені експертами: в 6 (17,1 %) випадках летальних та в 6 (17,1 %) випадках нелетальних травм з переломами хрящів гортані; в 2 (6,2 %) спостереженнях нелетальних травм з різким набряком, гематомою, стенозом гортані другого ступеня. Як легкі тілесні ушкодження кваліфіковано 7 (20 %) випадків нелетальних травм гортані з розвитком гострих посттравматичних ларингітів. Висновки: Відсутні чіткі морфоклінічні критерії об'єктивної оцінки травм гортані та під’язикової кістки, що може призводити до діагностичних експертних помилок. За результатами проведеного дослідження визначено шляхи уніфікації судово-медичної експертної діагностики такої травми.
Роль транскрипційних факторів κB і AP-1 у змінах продукції та утилізації оксиду азоту у серці щурів за умов хронічної фторидної інтоксикації
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Акімов, Олег Євгенович; Карпік, Зоряна Іванівна; Олейник, К. І.; Міщенко, Артур Володимирович; Костенко, Георгій Віталійович; Akimov, O. Y.; Karpik, Z. I.; Oleynyk, K. I.; Mishchenko, A. V.; Kostenko, H. V.
Фториди, будучи небезпечними забруднювачами ґрунтів і питної води, можуть в надмірній кількості потрапляти в організм людини і тварин. Це особливо актуально для регіонів, у яких вміст фтору в ґрунтах дуже високий. Прикладами таких регіонів можуть служити Полтавська, Дніпропетровська та Кіровоградська області в Україні. Надмірне надходження фторидів до організму може змінювати інтенсивність продукції оксиду азоту. Вплив фторидів на зміни продукції і метаболізму оксиду азо- ту в серці і роль редокс-чутливих транскрипційних факторів у цих змінах є недостатньо вивченою. Метою даної роботи було встановити вплив активації транскрипційних факторів κB і активатор- ного протеїну 1 на активність індуцибельної NO-синтази, конститутивних ізоформ NO-синтази, нітрит- і нітратредуктаз, аргіназ, концентрацію нітритів, пероксинітриту та нітрозотіолов у сердці щурів при хронічній фторидній інтоксикації. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 статевозрілих щурах-самцях лінії «Вістар» масою 220-260 г. Тварини були випадковим чином розділені на 4 групи по 6 тварин (контрольна, група хронічної фторидної інтоксикації, група блока- ди κB та група блокади активаторного протеїну 1). Експеримент тривав 30 днів. Ми визначали активність індуцібельної NO-синтази, конститутивних ізоформ NO-синтази, концентрацію перок- синітриту лужних і лужноземельних металів, концетрацію нітритів і нітрозотіолів, активності нітритредуктаз, нітратредуктаз і аргінази. Результати. Хронічна фторидна інтоксикація збіль- шує активність індуцибельної NO-синтази в 1,74 рази, не впливає на активність конститутивних ізоформ і зменшує активність аргінази на 35,68% при порівнянні з контрольною групою тварин. Концентрація нітритів в серці щурів зростає в 1,73 рази, пероксинітриту в 1,43 рази, а концент- рація нітрозотіолів підвищується в 2,0 рази. Застосування блокаторів транскрипційних факторів κB і активаторного протеїну 1 знижує продукцію оксиду азоту від NO-синтаз та зменшує концен- трації всіх метаболітів оксиду азоту в серці щурів за умов хронічної фторидної інтоксикації. Ви- сновки. Активація транскрипційних факторів κB і активаторного протеїну 1 при хронічному надмі- рному надходженні в організм фторидів призводить до гіперпродукції оксиду азоту в серці щурів за рахунок збільшеної активності індуцибельної NO-синтази і нітритредуктаз. Надлишкова продукція оксиду азоту в умовах хронічної фторидної інтоксикації призводить до накопичення нітритів, перо- ксинітриту і нітрозотіолів в серці щурів.
Гнатологічна корекція зубощелепного апарату як складова уникнення судових конфліктів в процесі проведення реабілітації пацієнтів з ятрогенними оклюзійними порушеннями, сполученими з аномаліями прикусу
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Шинчуковський, І. А.; Терещук, О. Г.; Артемчук, А. В.; Голубченко, О. Ю.; Федоренко, Т. А.; Shynchukovskyi, I. A.; Tereshchuk, O. G.; Artemchuk, A. V.; Golubchenko, O. Yu.; Fedorenko, T. A.
В теперішній час дуже актуальним і беззаперечним є питання, що стосуються порушень особистих прав і свобод людини та громадянина. Особливо гостро постає воно у сфері надання медичних послуг. Індивідуальний підхід, терплячість, розуміння ситуації та знання законів часто допомагають медичним працівникам уникнути конфліктних ситуацій, судових позовів та юридичних процедур. Було помічено, що одними з найбільш дискутабельних питань були ті, що пов’язані з наданням послуг у сфері охорони здоров’я, особливо під час надання стоматологічних послуг. З кожним роком, кількість скарг, пов’язаних з виконанням лікувально-діагностичної роботи лікарем-стоматологом, невпинно зростає. Основними причинами таких позовів, зазвичай, стає неправильний чи некоректний вибір методу стоматологічного лікування, неповне інформування пацієнта лікарем-стоматологом щодо стану його стоматологічного здоров’я, не в повному обсязі складений план лікування, неповне, некоректне діагностичне обстеження, або повна його відсутність, як на початку, так і протягом стоматологічного лікування, неправильний вибір методики та недотримання послідовності лікувально-діагностичних маніпуляцій, особливо у пацієнтів з оклюзійними прушеннями в сполученні з аномаліями прикусу. Саме такі обставини викликають утруднення під час розв’язання питань щодо того, як і в якій послідовності необхідно виконувати лікувально-діагностичні маніпуляції, спеціалістів яких галузей медицини слід додатково залучити до лікувальних заходів, та яку стоматологічну апаратуру використовувати на різних етапах лікування та діагностики. Вивчення даного питання дало можливість запобігати виникненню можливих конфліктних ситуацій з пацієнтами на різних етапах діагностики та лікування, а також допомогло розв’язати вже наявні конфлікти між лікарем та пацієнтом. Правильний та індивідуальний підхід для вирішення кожної з проблем, дозволяє знайти найкращі умови для попередження та запобігання виникненню конфліктів та юридичних процедур під час надання стоматологічних послуг. Підбір індивідуальних рішень в конфліктних ситуаціях є важливим етапом для досягнення гармонії між лікарем та пацієнтом.
Оцінювання параметрів міцності полімерних композитів що застосовуються для пломбування зубів методом акустичної емісії
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Макєєв, В. Ф.; Кухта, В. С.; Кирманов, О. С.; Ключковська, Н. Р.; Скальський, В. Р.; Станкевич, О. М.; Makeev, V. F.; Kukhta, V. S.; Kyrmanov, O. S.; Kliuchkovska, N. R.; Skalsky, V. R.; Stankevich, O. M.
Метою дослідження є створення методики та здійснення механічних випробувань на предмет визначення міцнісних характеристик стоматологічних композитів із позицій лінійної механіки руйнування та із застосуванням явища акустичної емісії із визначенням особливостей зародження та розвитку руйнування стоматологічних композитів світлової полімеризації під дією квазістатичного навантаження локального стиску. Для порівняльних досліджень обрані наступні гібридні стоматологічні композити вітчизняного та зарубіжного виробництва: Latelux (Latus, Україна), TETRIC NCERAM (Ivoclar Vivadent, Ліхтенштейн), CHARISMA CLASSIC (Kulzer, Німеччина). Для випробувань за темою досліджень використовували дискові зразки діаметром 13 мм та товщиною 5 мм по 10 зразків кожного матеріалу, які були виготовлені у спеціально розробленій формі. Пакування і формування матеріалу у форму проводили в лабораторних умовах за температури повітря 18 – 210 С. Перед випробуваннями зразки витримували протягом 24 год. за температури 370 С у фізіологічному розчині. Зразки навантажували на установці СВР-5 за допомогою кулькового індентора. Під час експериментів одночасно записували акустико-емісійну інформацію за допомогою вимірювальної системи SKOP-8. У режимі постопрацювання будували залежності зміни навантаження впродовж експерименту, розподіл амплітуд зареєстрованих сигналів акустичної емісії та їх суми від часу. З отриманих залежностей визначали навантаження руйнування, переміщення індентора, та вивчали особливості руйнування композитів на основі аналізу генерування акустичної емісії під дією навантаження. Аналіз параметрів сигналів акустичної емісії показав, що найбільшу амплітуду та енергію мали сигнали, під час руйнування композиту Tetric N-Ceram, найменшу – Latelux.
Вплив паління на рівень гігієни ротової порожнини в осіб підліткового та юнацького віку
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Лісецька, І. С.; Рожко, М. М.; Lisetska, I. S.; Rozhko, M. M.
Дослідження останніх років свідчать, що поширеність стоматологічних захворювань залишається на високому рівні серед населення. Відомо, що патогенез стоматологічних захворювань тісно пов'язаний із наявністю шкідливої звички – паління. Дотримання на належному рівні гігієни ротової порожнини є важливим фактором, що впливає на виникнення стоматологічної патології. Тому питання вивчення впливу паління на стан гігієни ротової порожнини у осіб підліткового та юнацького віку із метою подальшої розробки схеми профілактичних заходів є актуальним. Мета дослідження - вивчити вплив паління на рівень гігієни ротової порожнини в осіб підліткового та юнацького віку. Було проведено визначення стану гігієни ротової порожнини за допомогою індексу Гріна-Вермільйона (Oral Hygiene Index-Simlified, Green-Vermillion, 1964) у 114 осіб підліткового та юнацького віку від 15 до 24 років, яких розділено на групи: у І групу включили 26 осіб, що регулярно палять традиційні сигарети; у ІІ групу – 22 особи, що регулярно палять електронні сигарети (Вейпи); у ІІІ групу – 23 особи, що регулярно палять пристрої для нагрівання тютюну (IQOSи); у ІV групу – 43 особи, без шкідливої звички паління. У обстежених І групи було виявлено незадовільний стан гігієни ротової порожнини, за індексом OHI-S дорівнював (1,77±0,02) бала. У обстежених ІІ групи - (1,53±0,01) та у обстежених ІІІ групи - (1,46±0,02) бала, що відповідає задовільному рівню гігієни. У обстежених ІV групи стан гігієни ротової порожнини був також задовільний – (0,87±0,03) бала. Проведене дослідження показало, що на стан гігієни ротової порожнини впливає наявність і тривалість шкідливої звички - паління, як традиційних сигарет, так і альтернативних засобів паління. Тому обов’язково потрібно звертати увагу та включати в алгоритм надання лікувально-профілактичної допомоги гігієнічне навчання та виховання та мотиваційні бесіди щодо припинення паління.
Експериментальне дослідження хімічного складу емалі зубів при проведенні професійного відбілювання з використанням перекису водню
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Дворник, Анна Валентинівна; Назаренко, Зоряна Юріївна; Ляшенко, Лілія Іванівна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Dvornyk, A. V.; Nazarenko, Z. Yu.; Lyashenko, L. I.; Tkachenko, I. M.
Відбілювання зубів – відновлення природного кольору зубів за допомогою аплікації хімічного агента, що окислює органічні пігменти твердих тканин зуба. Відбілювання зубів стало однією з найбільш часто запитуваних стоматологічних процедур серед населення. Громадськість вимагає біліших, більш досконалих посмішок, і у відповідь на це було зроблено багато варіантів відбілювання зубів. Для оцінки змін, що відбуваються в твердих тканинах зуба, зокрема в емалі, є необхідність дослідити хімічну структуру зубів та визначити кількість елементів в емалі для прогнозування процедури вибілювання та внесення коректив в після процедурний догляд пацієнтів за порожниною рота. Метою даного дослідження стало вивчення змін хімічного складу поверхні емалі зубів після проведення процедури професійної гігієни та використання перекису водню для вибілювання зубів в якості основного хімічного компоненту відбілювальної системи. При вивченні мікроелементного складу емалі досліджуваних зубів виставляли зони для мікроаналізу. Особливість полягала в тому, що зони для дослідження відрізнялися з правої та лівої сторін зуба, тому що ліва сторона в досліджуваних зубах була зоною контролю, а права сторона дозволяла нам провести і співставити зміну хімічної складової емалі у кожного зуба окремо, за рахунок порівняння показників між собою. В результаті проведеного експериментального дослідження стосовно зубів, яким було проведено процедуру професійного відбілювання зубів перекисом водню 35 %, встановлено, що відбувається зміна хімічного складу емалі досліджуваних зубів. Зміна показників істотно впливає на зміну клінічних показників і сила клінічних проявів буде залежати від особливостей функціональної та структурної резистентності емалі. Також, зміна кількості елементів, на нашу думку, можуть призвести до підвищення чутливості у реабілітаційному періоді під час відновлення хімічного складу емалі.
Поширеність захворювань тканин пародонта у хворих на подагру
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Гнідь, М. Р.; Gnid, M. R.
Подагра - системне захворювання, що характеризується появою запальної реакції в місцях відкладання кристалів моноурату натрію в осіб з гіперурикемією, яка зумовлена зовнішніми чинниками і (або) генетичними факторами. У пацієнтів із подагрою часто відзначають розвиток супутньої патології, такої як кардіоваскулярні захворювання (зокрема, артеріальна гіпертензія), цукровий діабет та хронічна хвороба нирок, а також стоматологічні захворювання. У фаховій літературі майже відсутні дослідження стану тканин пародонта у хворих на подагру. Метою нашого дослідження стало вивчення поширеності захворювань тканин пародонта у хворих на подагру. Для досягнення поставленої мети було сформовано 2 групи обстеження: основну, до якої увійшли 150 хворих на подагру, та порівняльну, яку склали 80 осіб, не обтяжених ревматологічною патологією. Вік обстежених коливався від 30 до 50 і більше років. Клінічне обстеження проводили згідно стандартної схеми, яка включала збір анамнезу та аналіз скарг хворих. Згідно результатів проведених досліджень, у хворих на подагру виявлено достовірно вищий рівень поширеності захворювань пародонта у всіх вікових групах, порівняно до осіб, не обтяжених ревматологічною патологією. У осіб основної групи вже у молодому віці спостерігали високий відсоток патології пародонта. У структурі захворювань пародонта хворих на подагру превалювали розвинені ступені ураження зубоутримуючого апарату - генералізований пародонтит ІІ і ІІІ ступеня розвитку, виявляли пародонтоз, тоді як у осіб, не обтяжених ревматологічною патологією, спостерігали більший відсоток початкових форм захворювань пародонта. Зі збільшенням віку у обох групах досліджували зростання поширеності захворювань тканин пародонта, проте у хворих на подагру цей процес був інтенсивнішим. Можна зробити висновок, що системні порушення при подагрі, провідними серед яких є хронічне аутоімунне запалення, оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція і високий ризик атеросклерозу, є предикторами як розвитку та швидкого прогресування, так і обтяження деструктивно-запальних уражень пародонта.
Дослідження видового складу мікрофлори пародонтальних кишень у хворих із генералізованим пародонтитом на тлі метаболічного синдрому
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Глущенко, Т. А.; Hlushchenko, T. A.
У структурі стоматологічних захворювань хвороби пародонта займають одне з провідних місць і належать до найбільш актуальних проблем сучасної стоматології. Наявність супутньої соматичної патології, зокрема, серцево-судинних, ендокринологічних, аутоімунних захворювань є вагомим фактором, що визначає перебіг і прогноз захворювань тканин пародонта. Метаболічний синдром також є одним з гострих питань сучасної медицини, що пов’язано з його високою поширеністю в загальній популяції, внеском у розвиток та прогресування серцево-судинних захворювань. Кількість публікацій та науковий інтерес до метаболічного синдрому значно зріс за останній період, але, попри значну кількість публікацій з даної теми, мікробіом порожнини рота у хворих із патологією пародонта на тлі метаболічного синдрому вивчений недостатньо. Метою даного дослідження було вивчення видового складу мікрофлори пародонтальних кишень та частоти виділення окремих видів мікроорганізмів при загостреному перебігу генералізованого пародонтиту у хворих із метаболічним синдромом. Для вирішення поставленої мети було проведено мікробіологічне дослідження у 30 осіб, хворих на метаболічний синдром із генералізованим пародонтитом, що склали основну групу та 30 осіб, хворих на генералізований пародонтит без ендокринологічної патології, які сформували групу порівняння. Результати мікробіологічного дослідження вказують на патологічні зміни мікробіому порожнини рота у хворих із метаболічним синдромом з переважанням пародонтопатогенних мікроорганізмів. Можна припустити, що компоненти метаболічного синдрому ініціюють і підтримують мікробну інвазію і викликану нею запальну реакцію тканин пародонта. Простежується схожість патогенетичних механізмів метаболічного синдрому і захворювань пародонта, при яких розвиваються порушення всіх видів обміну речовин: білкового, ліпідного, мінерального, вуглеводного, що призводить до прогресуючої деструкції тканин ротової порожнини. Отримані дані дозволяють стверджувати про залежність між наявністю у хворого метаболічного синдрому і розвитком інтенсивного ураження тканин пародонта.
Вплив показника OHIP-49 на вибір матеріалу реставрації зубів фронтальної групи
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Водоріз, Ярослав Юрійович; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Браїлко, Наталія Миколаївна; Скубій, Іван Вікторович; Скубій, Оксана Миколаївна; Vodoriz, Ya. Yu.; Tkachenko, I. M.; Brailko, N. M.; Skubiy, I. V.; Skubiy, A. N.
Вступ. Важливим показником якості наданої стоматологічної допомоги є задоволеність пацієнта. На сьогодні за суб’єктивною оцінкою пацієнтом результатів лікування базуються критерії визначення якості життя, які є вагомим показниками у визначенні результативності стоматологічного лікування. Мета. З’ясувати динаміку зміни показника oral heal impact factor (OHIP-49) у пацієнтів різного віку та статі на вибір матеріалу реставрації зубів фронтальної групи. Матеріали і методи Для досліджень долучалися пацієнти із потребою у відновленні зубів фронтальної групи. Розподіл здійснювався за трьома групами. В першу дослідну групу набирались особи, у яких реставрація виконувалась за допомогою вінірів з лейцитної склокераміки IPS Empress. В другу групу набирались особи, у яких виконувались реставрації з кераміки з польового шпату EX3. До третьої групи набирались особи, у яких лікування проводилось композитним фотокомпозитом EsthetX. Результати. Отже, виходячи з даних, отриманих в результаті досліджень, можна резолювати, що тенденція зміни показника впливу стоматологічного здоров’я на якість життя була значнішою у жінок, ніж у чоловіків. Особи другої вікової групи аналогічно відмічали більш значне покращення якості життя після реставрування зубів. Не дивлячись на те, що покращення якості життя відмічалося за всіма параметрами, згідно з анкетою OHIP-49, найсуттєвішим відмічалося поліпшення показників психологічного сприйняття. Висновки. Виходячи з даних дослідження впливу стоматологічного здоров’я на рівень якості життя, пацієнтам із суттєвим погіршенням якості життя (понад 65 балів за OHIP-49) необхідно рекомендувати польовошпатні реставрації або реставрації з лейцитного скла з метою отримання найбільш ефективного і якісного покращення якості життя, в тому числі з психологічного аспекту.

Переглянути

Нові надходження