Проблеми екології та медицини, Том 24, № 1-2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Hydro-hygienic assessment of fresh water in Poltava region for drinking and recreational use(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Komyshan, Iryna Vadymivna; Sarhosh, Оksana Dmytrivna; Alekseіeva, Anna Viktorivna; Katrushov, Оleksandr Vasylovych; Комишан, Ірина Вадимівна; Саргош, Оксана Дмитрівна; Алексеєва, Анна Вікторівна; Катрушов, Олександр ВасильовичПроблема забезпечення потреб населення України якісною питною водою в XXI столітті з актуальної перетворюється в гостру. Питання не тільки в зниженні кількісних об’ємів прісної води, що загрожує кризою питного водопостачання окремим регіонам країни, а також в тому, що на перше місце виступає якість природних вод, що не задовольняє сучасні гігієнічні вимоги. Це пов’язано з ростом забрудненості природних водних басейнів відходами промисловості, сільськогосподарського виробництва та комунального водокористування. В медичному та еколого-гігієнічному аспекті на перший план виступають питання облігатної контамінації вододжерел глобальними токсикантами органічної та неорганічної природи, знезараження питних та господарських вод, очистки стоків, водо підготовки та ін. В роботі були використані дані Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області (2010 – 2017 рр.), статистичні матеріали санітарно-епідеміологічної ситуації у водопостачанні області. За даними Полтавського обласного управління водних ресурсів річкова мережа Полтавської області включає: одну велику річку – Дніпро, яка протікає в межах області на ділянці довжиною 145 км, 8 середніх річок загальною протяжністю 1360 км (Псел, Хорол, Ворскла, Сула, Удай, Оржиця, Оріль, Мерла) та 1771 малих річок, водотоків і струмків загальною протяжністю 11501 км. Основними водоносними горизонтами, придатними до питного використання, на території області є: четвертинний (алювіальний) Полтавський, Харківський, Бучакський, Сінеман-нижньокрейдовий і Юрський. Усього в Полтавській області налічується понад 200 тисяч шахтних колодязів, якими користуються близько 605 тисяч людей (36% населення). У 56% колодязів виявлено значне перевищення вмісту нітратів. Нітрати потрапляють у горизонти підземних вод з відходами життєдіяльності людини і тварин (із не забетонованих вигрібних ям), та надмірного внесення азотних добрив. Загалом забезпеченість Полтавської області прісною водою питного та рекреаційного призначення можна вважати достатньою. Але у відношенні якісних показників існують проблемні періоди – жаркий період року є несприятливим для водопостачання населених пунктів з водозабору з басейну Дніпродзержинського водосховища. Для населення, що використовує підземні водні горизонти (верховодку, Полтавський та частково Харківський) такими проблемними періодами є весна та осінь, коли спостерігається більш інтенсивне забруднення цих горизонтів надходженням талих та дощових вод.Документ Agents used for enamel remineralisation and reducing dentin hypersensitivity: a comprehensive review(Українська медична стоматологічна академія, 2020-04-10) Yanko, N. V.; Янко, Наталия Валентиновна; Янко, Наталія ВалентинівнаЗасоби ремінералізації не тільки посилюють резистентність емалі, але також можуть закупорювати дентинні канальці, знижуючи чутливість зубів. Стаття містить огляд різних доступних агентів, які використовуються для ремінералізації емалі та лікування гіперчутливості дентину. Традиційні фториди, що використовуються у вигляді розчинів, лаків, піни, гелів, зубних паст, продемонстрували низьку ремінералізуючу і десенситизуючу здатність в порівнянні з новими фторумісними продуктами. Глибоке фторування є ефективним методом зменшення гіперчутливості дентину з тривалим ефектом, його ремінералізуюча здатність використовується для лікування та профілактики початкового карієсу і герметизації фісур. Хоча сполуки фосфату кальцію продемонстрували перевагу перед традиційними фторидами в ремінералізації, їхня десенситизуюча здатність не була підтверджена достатньою кількістю досліджень. Використання біоактивного скла для ремінералізації та зменшення гіперчутливості дентину є досить перспективним, але щоб довести його ефективність необхідні подальші досліди. «Curodont» і синтетичний наногидроксиапатит із біоміметичних систем показали добрі результати, але для доведення їх клінічної ефективності потрібні додаткові спроби. Немає сумніву, що електрофорез сполук кальцію і фтору залишається найбільш ефективним методом ремінералізуючої терапії, який проводиться на стоматологічному прийомі, проте його потенційний ефект у зниженні гіперчутливості зубів повинен бути краще оцінений. Ефективність різних видів лазерів окремо або в поєднанні з ремінералізуючим агентом була підтверджена в основному дослідженнями in vitro, отже,потрібні клінічні випробування, які доведуть їх переваги. В нещодавних роботах дентинні герметики та десенситайзери, які обтурують дентинні канальці, перевершували традиційні фториди і синтетичні наногидроксиапатити. В той же час дані про ефективність сполук фосфату кальцію та глибокого фторування над дентинними герметиками та інгібіторами нервової чутливості є суперечливими і вказують на те, що необхідні додаткові досліди для поглиблення наших знань про недостатньо вивчену область зниження чутливості дентину. Незважаючи на нові досягнення, ідеального ремінералізуючого засобу не існує. Останні десятиліття стоматологія зробила значні кроки на шляху до невловимої мети ремінералізації емалі та десенсибілізації дентину, але необхідні довгострокові клінічні контрольовані дослідження для підтвердження та кількісного визначення цих висновків, а також для визначення додаткових факторів, які можуть потенціювати ці процеси.Документ Features of the clinical course of psoriasis in patients with obesity(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Yemchenko, Ya. О.; Ischeikin, K. Ye.; Ємченко, Яна Олександрівна; Іщейкін, Костянтин ЄвгеновичPsoriasis is the most common chronic, genetically determined autoimmune polyetiological inflammatory disease with im-paired epidermal proliferation, provoked by exogenous and endogenous factors, and manifested by erythematous and scaly elements, papules and plaques. According to the results of clinical and epidemiological studies, psoriasis affects about 3-4% of the population of our planet, regardless of gender, age, and ethnic group, and the specific gravity of this pathology in the general structure of skin diseases reaches, from the data of different authors, from 1% to 40 %. How-ever, despite the significant incidence of psoriasis and a large amount of research on this problem, there is still no single view of the pathogenesis of this dermatosis. For an objective understanding of the pathogenesis of psoriasis, it is neces-sary to take into account the insufficiently studied comorbidity of this pathology. Therefore, in the studies of the patho-genesis of psoriasis in recent years, more attention is paid to the impairment of metabolic processes. Recently, an indis-putable link between psoriasis and obesity has been proven. Obesity has been found to increase the risk of many dis-eases, including psoriasis. The literature has broadly highlighted the question of the pathogenetic mechanisms of in-flammatory processes in psoriasis and obesity that form a vicious circle at the level of the immune system, which must be broken for the successful treatment of these diseases. In this research, we studied the clinical presentation of the disease, measured anthropometric parameters, determined the grade of obesity by BMI, analyzed the history of life and disease, and conducted clinical and biochemical blood tests. The results of the study revealed that alimentary obesity in patients with psoriasis leads to metabolic disorders, complicating the course of dermatosis, which leads to a worsening of the DLQI of patients, the inefficiency of standard methods of therapy and frequent exacerbations of psoriatic disease. Therefore, the prospect for further research is a more in-depth study of the comorbidity of psoriatic disease, which will identify new targets for the treatment of this dermatosis to prevent complications and more effective treatment of this pathology.Документ The Focus on Consecutive Verb Constructions in Medical English for Academic Purposes(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Lysanets, Yu. V.; Лисанец, Юлия Валериевна; Лисанець, Юлія Валеріївна; Bieliaieva, O. M.; Беляева, Елена Николаевна; Бєляєва, Олена Миколаївна; Slipchenko, L. B.; Слипченко, Лариса Борисовна; Сліпченко, Лариса Борисівна; Morokhovets, H. Yu.; Мороховец, Галина Юрьевна; Мороховець, Галина ЮріївнаThe English language training of researchers and teaching staff at medical universities has become a priority task in higher medical education. Catenative verbs constitute one of the most challenging aspects in learning English as a second language. The article examines the features of catenative verbs while teaching the course in professional English for PhD students and academic staff at higher medical educational institutions. The aim of the study was to examine and systematize the most common challenges in using consecutive verbs in medical English. The authors developed their own concept of presenting the training material, and the proposed approach was tested in the development of the textbook “Medical English for Academic Purposes” (2018), which was written in the context of current trends in internationalised higher education, involving the training of specialists who will work in the modern English language educational and scientific environment. The ability to use catenative verbs correctly is an essential prerequisite of successful communication, intercultural reciprocal understanding and international cooperation in the context of rapid development of integration in Ukraine, which renders the present research relevant. A series of training exercises were presented, aimed at clarifying the lexical peculiarities of modern English. The most commonly used consecutive verbs, their significance and contextual role in professional communication have been analyzed. The proposed system of didactic materials is intended to support courses in professional English for PhD students and academic staff at higher medical educational institutions. The study of consecutive verbs is important to eliminate possible mistakes and avoid misunderstanding in medical communication. The authors believe that the professional development of PhDs and academic and clinical teachers of English-speaking medical students will promote academic mobility, scientific cooperation and the training of foreign students to international standards, and thus contribute to the development of higher medical education in Ukraine.