Вісник проблем біології і медицини, Випуск 3 (161)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості застосування противірусних лікарських засобів для лікування і профілактики захворювань, що спричинені вірусною інфекцією COVID-19(Полтавський державний медичний університет, 2021) Власенко, Наталія Олександрівна; Капустник, Юрій Олексійович; Vlasenko, N. A.; Kapustnik, Yu. О.Противірусні препарати рибавірин та ремдесевір мають провідне місце при терапії різних форм коронавірусної хвороби, в тому числі для лікування хворих з тяжкою формою, коли для них є необхідною киснева підтримка. Механізм дії рибавірину пов’язаний з тим, що цей препарат конкурує із гуаназином та аденозином за зв’язок із ферментами, які забезпечують синтез ДНК та РНК та пригнічує активність вірусних полімераз. Рибавірин є гуанозиновим (рибонуклеїновим) аналогом, що блокує синтез вірусної РНК. Отже, за механізмом дії він є інгібітором нуклеотидів. Рибавірин є проліками, які при метаболізмі нагадують нуклеотиди пуринової РНК. Рибавірин проходить через клітинні мембрани і далі метаболізується із утворенням моно-, ди- та трифосфату. Фармакологічну активність має рибавірин трифосфат. Саме рибавірин трифосфат порушує синтезвірусної РНК завдяки порушенню метаболізму РНК, який забезпечує реплікацію вірусу. Ремдесевір є аденозиновим нуклеотидним препаратом та належить до проліків. Препарат є сполукою, що містить аденозиннуклеозидфосфат. Препарат метаболізується в клітинах організму з наступним утворенням фармакологічно активного метаболіту нуклеозидтрифосфату. Ремдесевіру трифосфат є аналогом АТФ. Він конкурує з природним АТФ-субстратом за включення у склад РНК-ланцюга, що формується, за допомогою РНК-залежної РНК-полімерази вірусу SARS-CoV-2. Під впливом ремдесевіру відбувається затримання обриву ланцюга під час реплікації вірусної РНК. На відміну від багатьох інших препаратів, які є термінаторами збірки ланцюга, дія ремдесевіру не пов’язана із запобіганням додавання безпосередньо наступного за ним нуклеотиду. Його дія реалізується завдяки перериванню ланцюгу збірки РНК після додавання п’яти додаткових основ до зростаючого ланцюга РНК. Противірусні лікарські засоби фавіпіравір та його аналоги авіфавір, арепливір та коронавір, а також ергоферол доцільно використовувати лише для лікування хворих, інфікованих вірусом SARS-CoV-2, із легким та середнім за тяжкістю перебігом. Препарат, що використовується для терапії СНІДу лопінавір/ритонавір полегшує перебіг навіть тяжкої форми коронавірусної хвороби. У комплексну терапію полісегментарної COVID-пневмонії слід включати антибіотики: напівсинтетичні пеніциліни широкого спектру дії – амоксицилін та аугментин, цефалоспорини, фторхінолони, азитроміцин та доксициклін. Для профілактики і лікування коронавірусної хвороби слід використовувати інтерферони та індуктори інтерферону. Найбільш доцільним є застосування інтерферону альфа-2b та індуктору інтерферону циклоферону. Для лікування пацієнтів з COVID-інфекцією різного ступеню тяжкості для її профілакти доцільно призначати препарати, що містять реліз-активні антитіла до інтерферону гамма – ергоферон та анаферон. До запобіжних заходів при інфікуванні вірусом SARS-CoV-2 належить використання інтерферонів та індукторів інтерферону, зокрема циклоферону. У терапію коронавірусної хвороби слід включати препарати, що містять реліз-активні атитіла до інтерферону гамма – ергоферон та анаферон. Крім того, дані препарати застосовуються для профілактики COVID інфекції. Лікарські засоби, що вироблені із рослини Solanum Tuberosum, в особливості панавір, мають найбільшу ефективність у порівнянні з іншими імуномоделювальними засобами рослинного походження. Профілактичний ефект препаратів полину, зокрема артемізину, не є повністю доведеним. Ефект арбідолу для профілактики та лікування хворих із COVID інфекцією не є повністю доведеним. Використання хлорохіну (делагілу), гідроксихлорохіну (плаквенілу) та інших похідних хлорохіну, наприклад мефлохіну, не є ефективним для попередження і лікування коронавірусної хвороби.Документ Клінічний випадок вторинної кальцифікації базальних гангліїв (синдром Фара)(Полтавський державний медичний університет, 2021) Силенко, Галина Ярославівна; Дельва, Михайло Юрійович; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Sylenko, H. Ya.; Delva, M. Yu.; Pinchuk, V. A.; Krivchun, A. M.; Purdenko, T. Y.У статті наведений приклад власного клінічного спостереження випадку вторинної кальцифікації базальний гангліїв (синдром Фара) – захворювання, яке пов’язане з відкладенням солей кальцію і заліза в стінках дрібних артерій і артеріол, а також в речовині головного мозку. Обговорюються клінічні та діагностичні критерії даної патології. Захворювання має аутосомно-домінантний тип успадкування, відноситься до числа рідкісних, його поширеність менше 1/1.000.000. У літературних джерелах є опис близько 200 випадків захворювання. Етіологія цього синдрому не дозволяє ідентифікувати конкретний агент, але були відзначені асоціації з низкою станів; найбільш поширеними з них є ендокринні порушення, мітохондріальні міопатії, дерматологічні аномалії і інфекційні захворювання. Головним патогенетичним механізмом є порушення кальцій-фосфорного метаболізму; основною причиною вважається первинний (аутоімунний) або післяопераційний ендокринний аденоматоз щитовидної або паращитовидної залоз. Виділяють первинну і вторинну форми кальцифікації базальних гангліїв. Передбачається, що первинна (ідіопатична) КБГ, або хвороба Фара, генетично-детермінована і асоційована з ураженням 14 q хромосоми. Причини вторинної КБГ численні. Серед них на перше місце ставиться патологія щитовидної залози. Діагноз грунтується на клінічній картині і даних, які отримують при проведенні комп’ютерної томо- графії та магнітно-ядерного резонансу головного мозку. Відмічена перевага КТ головного мозку, яка вва- жається більш чутливою, ніж магнітно-резонансна томографія для виявлення кальцинованих відкладень у базальних гангліях. Комп’ютерна томографія, виявляє кальцифікати в різних регіонах головного мозку. В даний час відсутні ефективні методи лікування хвороби Фара, тому при цьому захворюванні застосовуються симптоматичні засоби. Стратегії лікування в основному зосереджені на симптоматичному полегшенні і суворо пов’язані з клінічними особливостями. Представлені дані і результати дослідження можуть бути цікавими невропатологам, нейрохірургам, рентгенологам та лікарям інших спеціальностей.Документ Роль викладача (НПП) в формуванні Soft Skills здобувача вищої освіти(Полтавський державний медичний університет, 2021-06) Павленко, Світлана Анатоліївна; Павленкова, Олена Вікторівна; Сидорова, Алла Іванівна; Ляшенко, Лілія Іванівна; Pavlenko, S. A.; Pavlenkova, O. V.; Sidorova, A. I.; Lyashenko, L. I.Медична наука, як і медична освіта – найскладніші з наук сьогодення і, щоб досягти їх вершин і оволодіти ними, здобувачу вищої освіти необхідні не аби які старанність, бажання та мотивація, а також усвідомлення того, що кожен відповідальний за себе і лише від нього залежить реалізація мети стати лікарем. Студентоцентрований підхід (student-centeredapproach) розглядає здобувача вищої освіти медичного закладу вищої освіти, як суб’єкта з власними унікальними інтересами, потребами і досвідом, спроможного бути самостійним і відповідальним учасником освітнього процесу. Викладач – фасилітатор в освітньому просторі має потенціювати розвиток у здобувача освіти Soft skills («м’які навички», «соціальні навички» чи «навички успішності»). Це дозволить випускникам медичних ЗВО бути успішними на своєму робочому місці та конкурентоспроможними, соціально адаптованими спеціалістами.Документ Risk factors for the development of caries in the population of the era of bronze living in the territory of the modern Poltava region(Вісник проблем біології і медицини, 2021) Chuprina, L. F.; Kaskova, L. F.; Artemiev, A. V.; Чуприна, Леонід Федорович; Каськова, Людмила Федорівна; Артем'єв, Андрій ВладиславовичRisk factors for the development of caries in the population of the era of bronze living in the territory of the modern poltava region A lot of modern scientific dental literature is devoted to the factors leading to the development of caries. At the same time, not enough attention is paid to the analysis of the historical time of the appearance of individual causes of caries. It is not determined, for example, the time of occurrence in people of past centuries, such an important factor as dental deposits (the mineralized part of which is well preserved on the teeth for thounds of years, under conditions of being in various soils and can be analyzed). So dental deposits in representatives of the Eneolithic (Copper Age – IV millennium – first half of the III millennium BC) from the territory of modern Ukraine have not yet been found. The purpose of this work is to study dental mineralized deposits in the teeth of people who lived in the territory of the modern Poltava region in the Bronze Age. Object and methods of the research. In order to study dental mineralized deposits in the ancient population from the territory of the Poltava region, the skeletons of 79 people of the Bronze Age (18 children, 20 women, 41 male skeletons) were examined. Results of the work and their discussion. In the children’s sample of skeletons, no pathological changes were revealed. Pathological changes in the teeth of adults were also not noted. In women and men, the precursors of caries and periodontal disease were found – dental mineralized deposits. Conclusions. In total, dental deposits were found in 25 people (32% of the population). In the skeletons of 4 women (20% of the surveyed female contingent) and 21 men (50% of the surveyed male contingent). Only two types of them were found: “thin line”, “overhanging lump”. The age of people with deposits is from 14 to 60 years. Deposits most often observed at the age of 45-50 years (10% of the adult population). Basically, all groups of teeth occurred to be with deposits (22 cases out of 25 were identified), sometimes the frontal teeth are covered (3 cases);Документ Oral hygiene in children with chronic catarrhal gingivitis during mixed dentition(Полтавський державний медичний університет, 2021) Novikova, S. C.; Kaskova, L. F.; Yanko, N. V.; Khmil, O. V.; Ulasevich, L. P.; Новікова, Світлана Чеславна; Каськова, Людмила Федорівна; Янко, Наталія Валентинівна; Хміль, Олена Всеволодівна; Уласевич, Лариса ПавлівнаChronic catarrhal gingivitis is the most common periodontal disease in children and adolescents. The aim of the study is assessment of oral hygiene state in children 7-10 years with chronic catarrhal gingivitis. Aim of the study is assessment of oral hygiene state in 7-10-year-old children with chronic catarrhal gingivitis. The analysis of the obtained results of oral hygiene state in 7-10-year-old children old with chronic catarrhal gingivitis (CCG) according to the Fedorov-Volodkina index showed their probable difference from the indicators of children with a healthy periodontium in all age groups. The worst average oral hygiene was found in children 10 years of age with CCG, which was 2.01±0.1 points and corresponded to poor hygiene and almost twice worse than in children with a healthy periodontium of the same age group, which was 1, 17±0.01 points. The best indicator of hygiene was in children 7 years 1.66±0.03 points, which corresponds to a satisfactory oral hygiene. At children of 8, 9 years values of a hygienic index are significantly worse, than at children of 7 years (p<0,001). When determining the indicators of the hygiene index Rustogi found that regardless of age, the state of oral hygiene in children with CCG is always worse than in healthy children. The worst values of hygiene in children with CCG were in 10 years and were equal to – 7.18±0.02 points (2.39±0.02 points in healthy children). The lowest values of the hygiene index were in children of 7 years old – 6.33±0.03 points – plaque covers the crown of the tooth in children with CCG by more than 30%. In healthy children of the same age group the indicator was 2.11±0.01 points. Thus, the definition of the Rustogi hygiene index confirms that oral hygiene deteriorates in children with age and is always worse in children with chronic catarrhal gingivitis. In children 7-8 years with CCG, the values of the index were almost the same. At the age of 8 to 9 years there is a deterioration in oral hygiene index by 0.29 points, and from 9 to 10 years by 0.55 points, which is one of the important factors contributing to the deterioration of periodontal tissues in children of these age groups. In order to prevent the development of periodontal diseases in children, there is a need to develop a set of individual preventive measures that will further prevent the deterioration of oral hygiene indicators and other components of oral homeostasis.Документ Аналіз фокус-групи організаторів охорони здоров’я, щодо системи реабілітації учасників АТО(Полтавський державний медичний університет, 2021) Гавловський, Олександр Данилович; Голованова, Ірина Анатоліївна; Havlovskyi, O. D.; Holovanova, I. A.Резюме. Посттравматичні стресові порушення є однією з найсерйозніших психічних порушень, які вини- кають як реакція на ситуації, що загрожували їхньому життю або життю близьких людей, а адаптація військовослужбовці, які повернулись з «гарячих точок» до мирного життя ускладняється чисельними соціально-психологічними проблемами, що актуалізує потребу в організації реабілітаційної роботи. Метою даного дослідження було з’ясувати ставлення лікарів організаторів охорони здоров’я до системи реабілітації учасників АТО, яка існує на сьогоднішній день. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням методу фокус-групи. В про- веденні бесіди взяли участь 25 організаторів охорони здоров’я (з них 3 головні лікарі військових госпіталів та їхні заступники, 3 лікарі лікарні МВС, які безпосередньо працюють з ветеранами), які були курсантами циклу тематичного удосконалення на кафедрі соціальної медицини, громадського здоров’я організації та економіки охорони здоров’я з лікарсько-трудовою експертизою Полтавського державного медичного університету. Результати. Як видно із проведеного фокус-дослідження, перевагами існуючої системи реабілітації учасників АТО є її безкоштовний характер, можливість самозвернення за реабілітаційною допомогою, високий рівень охоплення військовослужбовців медичною допомогою. Основними недоліками існуючої системи фахівці відзначили відсутність первинної медичної допомоги в амбулаторних умовах, підпорядкованим ЗСУ, відсутність гарантованого пакету на надання послуг з медичної реабілітації постраждалим внаслідок збройного конфлікту, відсутність необхідної нормативно-законодавчої бази, слабка міжсекторальна взаємодію між державними, недержавними і приватними надавачами соціальних та психологічних послуг, складний механізм міжгалузевого співробітництва, недостатній рівень професійної кваліфікації спеціалістів та обмеженість ресурсів, недостатня мережа госпіталів для ветеранів. Висновки. Виявлені переваги та недоліки створюють можливість провести факторний аналіз для створення доказової бази системи реабілітації учасників АТО.Документ Досвід використання карбарутину у пацієнтів, що отримують променеву терапію з приводу раку прямої кишки(Полтавський державний медичний університет, 2021-10) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Chornobai, A. V.Рак прямої кишки (РПК) - залишається актуальною проблемою сучасної онкології і входить в п'ятірку найпоширеніших онкологічних патологій. При цьому у 91% пацієнтів діагностується ІІ-ІІІ стадія захворювання, що вимагає застосування комбінованого та комплексного лікування з використанням променевої терапії. Одним з ускладнень променевого лікування є патологічні зміни, що виникають в слизовій прямої кишки, яка потрапляє в зону опромінення. Для зменшення пошкоджуючого впливу іонізуючого випромінювання на здорові тканини використовують модифікацію режимів опромінення та застосування радіопротекторів. До таких засобів відноситься і карбарутін - комбінація троксерутину і карбазохрома. Досліджено 65 пацієнтів які отримували комплексне лікування з приводу РПК ІІ-ІІІ стадії. На першому етапі всі досліджувані отримали курс передопераційної променевої терапії. Хворі опромінювались в статичному режимі за стандартною дрібнофракційною методикою разовою дозою на осередок 2 Гр, ритм фракціювання 5 разів на тиждень до сумарної дози 40 Грей. 32 пацієнти (досліджувана група) під час лікування отримувала протягом 14 днів в/м ін’єкції карбарутину по 3мл двічі на добу. Пухлинний процес локалізувався переважно в середньоампулярному відділі прямої кишки (65,5% випадків). Для об’єктивного визначення стану слизової прямої кишки всім хворим тричі виконувалась ректороманоскопія: до початку опромінення, беспосередньо після останього сеансу та через 14-15 діб. При оцінці після променевих змін в слизовій прямої кишки, встановлено, що відсоток виражених променевих реакцій в досліджуваній групі (28,1%) був значно нижчий, ніж в порівняльній групі (48,5%). Згідно отриманих результатів, використання карбарутину (в стандартному дозуванні 3 мл в/м двічі на добу) у пацієнтів, що отримують променеву терапію вірогідно в 1,73 рази (р=0,1) зменшує виникнення променевих реакцій в слизовій прямої кишки, а також вірогідно (в 3,5 рази (р=0,1)) зменшує необхідність застосування місцевої знеболювальної та протизапальної терапії.Документ Особливості змін кардіогемодинаміки та електричної активності серця при гострому міокардиті, асоційованому з коронавірусною інфекцією (COVID-19)(Полтавський державний медичний університет, 2021) Чекаліна, Наталія Ігорівна; Казаков, Юрій Михайлович; Борисова, Зінаїда Олексіївна; Івашута, Ірина Миколаївна; Кіруша, Ірина Сергіївна; Chekalina, N. I.; Kazakov, Yu. M.; Borisova, Z. O.; Ivashuta, I. M.Вступ. Коронавірусна інфекція (COVID-19) зумовлює частий розвиток серцево-судинних порушень. На сь годні майже у третини осіб, які перенесли COVID-19, виявляють міокардит, на аутопсії частота ураження міокарда складає 59%. Мета роботи: визначити електрокардіографічні та ехокардіографічні показники хворих на гострим міокардитом (ГМ), асоційований з COVID-19, та їхній взаємозв’язок. Об’єкт і методи дослідження. Проведено ретроспективне клінічне дослідження. Об’єктом дослідження були 20 хворих ГМ на тлі COVID-19 з обох статей віком 55,6+2,8 років. Групу контролю склали 15 здорових осіб. Предметом дослідження були результати добового Холтерівського моніторування електрокардіограми (ЕКГ) та протоколи ехокардіографічного дослідження. Статистична обробка даних включала розрахунок середнього арифметичного та середньої похибки, взаємозв’язки між показниками визначали шляхом кореляційного аналізу за Пірсоном. Результати. У хворих на ГМ виявлено збільшення кінцевого діастолічного та систолічного розмірів лівого шлуночка, діаметру правого шлуночка, обох передсердь, порушення діастолічної функції лівого шлуночка за типом порушення релаксації. Визначалися шлуночкові та надшлуночкові екстрасистоли, виявлені епізоди депресії сегменту ST. У 13 хворих відмічалася легенева гіпертензія, у 10 – перикардіальний випіт. Сумарна товщина перикардіального випоту, діаметр нижньої порожнистої вени, кінцевий діастолічний розмір та об’єм лівого шлуночка позитивно корелювали з рівнем тиску у легеневій артерії. Швидкості раннього діастолічного наповнення лівого та правого шлуночків мали між собою прямий кореляційний зв’язок, що свідчить про ідентичні зміни релаксації міокарда обох цих камер в умовах запального процесу при ГМ Тісний прямий кореляційний зв’язок визначено між діаметрами передсердь, між швидкостями раннього діастолічного наповнення лівого та правого шлуночків. Добова кількість шлуночкових екстрасистол корелювала з діаметром правого шлуночка, що, можливо, пов’язано з його перевантаженням в умовах легеневої гіпертензії. исновки. ГМ, асоційований з COVID-19, характеризується електричною нестабільністю та субендокардіальною ішемією міокарда, об’ємним перевантаженням лівого та правого шлуночків. частим розвитком легеневої гіпертензії, особливо за умов наявності перикардіального випоту.Документ Особливості вступу та підготовки магістрів за спеціальністю «Медицина» на основі диплома молодшого спеціаліста(Полтавський державний медичний університет, 2021) Єрошенко, Галина Анатоліївна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Білаш, Валентина Павлівна; Кінаш, Оксана В'ячеславівна; Шевченко, Костянтин Васильович; Солод, Анатолій Вікторович; Yeroshenko, G. A.; Lysachenko, O. D.; Bilash, V. P.; Kinash, O. V.; Shevchenko, K. V.; Solod, A. V.Для вступу на спеціальність «Медицина» абітурієнтам з дипломом молодшого спеціаліста необхідно успішно скласти ЗНО (мінімум на 100 балів) з певних предметів та фаховий іспит, який містить завдання з анатомії, патологічної анатомії, гістології та мікробіології (не менш ніж на 25 балів з кожного предмету). Позитивним є те, що здобувачі освіти, які мають диплом молодшого спеціаліста, на рік менше за інших навчаються в медичних університетах. Частина предметів, вивчених в медичних коледжах перезараховується, що сприяє зменшенню терміну навчання та частково знижує навантаження під час проведення освітнього процесу. Відношення до навчального процесу здобувачів вищої медичної освіти, які приходять на навчання в медичні університети після закінчення медичних коледжів від здобувачів, які закінчили заклади середньої освіти – суттєво відрізняється. Здобувачі з нормативним терміном навчання мають певний запас систематизованих знань, умінь і практичних навичок, отриманих під час навчання в медичних коледжах, що значно полегшує процес здобуття ними вищої освіти та вирізняє їх схильністю до адаптації в нових умовах життєдіяльності і навчання. Частина дисциплін, що вивчаються студентами на перших курсах навчання в медичних університетах (анатомія людини, медична біологія, патоморфологія, патоанатомія, медична хімія, мікробіологія та інші) знайомі здобувачам з нормативним терміном навчання з часів навчання в медичних коледжах, що значно полегшує вивчення даних предметів. Процес адаптації до нових умов навчання у здобувачів з нормативним терміном навчання проходить більш спокійно і впевнено, ніж у першокурсників, що вступають у вузи на базі середньої освіти. Таким чином, правильна організація, якість та ефективність навчального процесу у здобувачів перших курсів навчання вищої медичної школи є важливим чинником швидкої адаптації до нових умов життя, підвищення ефективної професійної підготовки майбутнього медика, дає змогу розширити їх знання, уміння та навички, сприяє формуванню активності, розвиває творче мислення та ініціативність студентів. Навчальнопедагогічним працівникам вишів, а особливо кураторам груп, слід звертати увагу не лише на відношення здобувачів до освітнього процесу (хоча це має велике значення), а й на важливий період в житті першокурсника – його адаптацію до навчання.Документ Вплив глутамату натрію на організм людини і тварин(Полтавський державний медичний університет, 2021) Кінаш, Оксана В'ячеславівна; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Шевченко, Костянтин Васильович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Донець, Ілона Миколаївна; Кінаш, П. М.; Григоренко, Альона Сергіївна; Kinash, O. V.; Yeroshenko, G. A.; Shevchenko, K. V.; Lisachenko, O. D.; Donets, I. M.; Kinash, P. M.; Hryhorenko, A. S.Глутамат натрію застосовується при виробництві продуктів харчування, ліків та кормів для тварин. Найбільша частка спожитого глутамату натрію припадає на населення країни Азії. Ряд авторів повідомляють про позитивний потенціал використання глутамату натрію в медицині. Більшість досліджень щодо впливу глутамату натрію на організм проведено на білих щурах. Існують різні думки щодо екстраполяції результатів дослідів з лабораторними тваринами на людину. Загальний вплив глутамату натрію на організм людини та тварин описано переважно в якості метаболічних порушень. Доведено, що збільшення добової дози споживання глутамату натрію навіть на 1 г суттєво підвищувало ризик розвитку метаболічного синдрому та надмірної ваги у конкретної популяції людей, незалежно від способу харчування та рівня фізичної активності. У лаборатрних тварин відбувалося збільшення маси тіла, ожиріння, розвиток інсулінорезистентності, порушення секреції інсуліну та соматостатину. Зокрема, повідомлялося про зміни біохімічних показників сироватки крові на фоні вживання глутамату натрію. Так, в сироватці крові тварин зростав рівень глюкози, інсуліну, загального холестерину та тригліцеридів, що найчастіше було пов’язане з ураженнями печінки та нирок, зокрема – ниркових канальців. В сечі виявляли глюкозу. Внаслідок виникнення місцевих запальних реакцій у тканинах печінки відбувалася інфільтрація клітинами лімфоїдного ряду, відмічалися ознаки набряку, порушення мікроциркуляції, прогресуючий розвиток гіпоксії тканин, фіброз та жирова декомпозція. В гепатоцитах також реєстрували апоптоз, пікноз ядер, лізис ядерної мембрани, вакуолізацію цитоплазми, набряк мітохондрій, розширення ендоплазматичної сітки та синусоїдних капілярів, дезорганізацію колагенових волокон у позаклітинному просторі. Цікавим є факт зростання рівня проапоптичних білків в тканинах. Доведено, що тривале вживання глутамату натрію напряму впливало на підвищення артеріального тиску у людей та експериментальних тварин, а також викликало функціональні зміни у вигляді аритмій.Документ Вплив глутамату натрію на органи дихальної системи у щурів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Єрошенко, Галина Анатоліївна; Донець, Ілона Миколаївна; Шевченко, Костянтин Васильович; Григоренко, Альона Сергіївна; Кінаш, Оксана В'ячеславівна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Yeroshenko, G. A.; Donets, I. M.; Shevchenko, K. V.; Grigorenko, A. S.; Kinash, O. V.; Lisachenko, O. D.У роботі проведений аналіз даних літературних джерел з приводу впливу глутамату натрію на органи дихальної системи їх особливостей будови та реакцій. Використання харчових добавок викликає значні суперечки, як у науковому товаристві, так і в громадськості, в основному через відсутність ґрунтовних досліджень щодо їх впливу на організм людини. Проведені дослідження не дають остаточної відповіді щодо різного ступеня сприйнятливості людини до ефектів, що проявляються за умови дії харчових добавок, а дані про їх поєднаний вплив відсутні. Особливе занепокоєння вітчизняних і закордонних вчених викликає факт широкого використання харчових добавок у продуктах харчування. Найважливішою гігієнічною особливістю виробництва спеціалізованих продуктів для дитячого і дієтичного харчування, наполягають дослідники, є обмеження використання харчових добавок і категорична заборона на використання синтетичних домішок. У 80-ті роки минулого століття вчені активно аналізували вплив глутамату натрію на дихальні шляхи у пацієнтів з хронічною стабільною астмою. Науковці дійшли висновку, що необхідні подальші клінічні та епідеміологічні дослідження. Критичний аналіз існуючої літератури показує, що багато негативних наслідків вживання глутамату натрію для здоров’я є малоінформативними, оскільки засновані на надмірному дозуванні, яке не відповідає нормам, які зазвичай споживаються в харчових продуктах. Таким чином, встановлено, що вживання глутамату натрію призводить до порушень мікроциркуляції у легенях і застійним явищам у венозному сегменті. Під час досліджень на самперед спостерігається запалення, крім процесів розпаду, що характеризуються розщепленням вуглеводів, жирів, білків, деполімеризацією білково-полісахаридних комплексів і появою недоокиснених продуктів обміну речовин, починають посилюватися і процеси синтезу. В цьому процесі важливого значення набувають фібробласти, клітини сполучної тканини легень, що мають високу активність синтезу, та гістіоцити, які виконують захисну роль.Документ Роль рецептора CD68+ у змінах активності маркерних ферментів поляризації макрофагів в сім’яниках щурів при тривалій блокаді синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном(Полтавський державний медичний університет, 2021) Стецук, Євген Валерійович; Шепітько, Володимир Іванович; Соловйова, Наталія Веніамінівна; Акімов, Олег Євгенович; Stetsuk, Ye. V.; Shepitko, V. I.; Solovyova, N. V.; Akimov, O. Ye.Вступ. Клітинний рецептор CD68+ є частиною сімейства макрофагальних рецепторів, який асоціюється із макрофагами, які мають поляризацію за М1 фенотипом. Зростання клітинної фракції макрофагів із CD68+ не завжди може пояснити всі зміни в активності маркерних ферментів, оскільки клітини немакрофагального походження також можуть активовувати транскрипцію генів iNOS та Arg за певних умов. Метою даної роботи було встановити кореляційні співвідношення між кількістю CD68+ клітин в інтерстиціальному просторі та судинах сім’яників та активністю iNOS та Arg, продукцією Sar за умов центральної блокади синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном. Об’єкт і методи дослідження. Експеримент проведений на 40 статевозрілих щурах-самцях. Тварини були рандомізовано розподілені на 2 групи: контрольна (10 тварин) та експериментальна (30 тварин). Тваринам експериментальної групи вводили розчин триптореліну ацетату із розрахунку 0,3 мг діючої речовини на кг ваги тварини для моделювання центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону. Тварин із експериментальної групи виводили із експерименту на 30, 90 та 180 день моделювання центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону з проведенням імуногістохімічного дослідження макрофагів сім’яників на наявність CD68 рецепторів. Результати дослідження та їх обговорення. 1. Зв’язок між активністю iNOS розповсюдженістю рецепто- ра CD68+ у інтерстиції сім’яників є сильним прямо пропорційним. 2. Зв’язок між активністю iNOS розповсю- дженістю рецептора CD68+ у судинах сім’яників є сильним обернено пропорційним. 3. Продукція Sar обернено пропорційна розповсюдженості рецептора CD68+ у судинах сім’яників. 4. Продукція Sar знаходиться у прямій сильній кореляційній залежності від розповсюдженості рецептора CD68+ у інтерстиції сім’яників. Висновки. Макрофаги, що мають на своїй поверхні рецептор CD68 є джерелом оксиду азоту у сім’яниках щурів на 30 та 90 день центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону. CD68+ клітини є активними продуцентами супероксидного аніон-радикалу на 90 та 180 день центральної депривації синтезу лютеїнізуючого гормону.Документ Етіологічні чинники та методи лікування інфекційно-запальних ускладнень екстракції зуба (огляд літератури)(Полтавський державний медичний університет, 2021) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Chumak, Yu. V.; Loban’, G. A.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Havryliev, V. MНезважаючи на велику кількість термінів даного місцевого ускладнення, єдиним для всіх є лунка видаленого зуба, в якій частково відсутній, тобто має порушення цілісності або повністю відсутній кров’яний згусток, тобто лунка зуба суха. Альвеоліт – інфекційно-запальний процес стінок лунки видаленого зуба, який виникає як місцеве постекстракційне ускладнення. Характеризується вираженим больовим синдромом. Аналіз літератури свідчить про велику кількість етіологічних чинників, які можуть поодинці, або в комплексі спровокувати появу або ж посилити дію запального процесу такого постекстракційного ускладнення, як альвеоліт. Аналізуючи літературні джерела слід зазначити дуже важливий етіологічний фактор, яким є патогенна мікрофлора лунки видаленого зуба. У нормі після екстракції зуба в його лунці формується кров’яний згусток. Він вкриває дно та стінки альвеоли, виконуючи бар’єрну і захисну функцію. Мікробний склад одонтогенного запалення найчастіше визначається мікробіотою патологічного процесу, також можливе попадання мікроорганізмів в лунку видаленого зуба, тих які можуть перебувати в складі мікробіоти порожнини рота, при недотриманні гігієни порожнини рота і несанірованой порожнини рота пацієнта. Хірург-стоматолог проводить комплекс маніпуляцій, спрямованих на лікування даного постекстракційного ускладнення, відразу після звернення пацієнта починаючи з анестезії. Аналіз наукової літератури вказує, що незважаючи на велике різноманіття методів, які використовуються для боротьби з цим постекстракційним ускладненням питання залишаються актуальними. До традиційного методу лікування альвеоліту відносять промивання лунки хлоргексидином і її тампонаду за допомогою йодоформу. Також в хірургічній стоматології для лікування постекстракційних ускладнень використовують пасти на основі оксид цинку і евгенолу, а також антибіотики широкого спектру дії. Запропоноване застосування плазми крові насиченої тромбоцитами, що містить високу концентрацію факторів росту, які являються ключовими елементами при загоєнні ран, особливо при регенерації кістки. З огляду на актуальність проблеми необхідний пошук і вивчення нових лікарських препаратів для лікування і профілактики альвеоліту.Документ Використання мультимедійних технологій в навчальному процесі під час дистанційного навчання(Полтавський державний медичний університет, 2021) Андріянова, Ольга Юріївна; Каськова, Людмила Федорівна; Янко, Наталія Валентинівна; Яценко, Павло Ігорович; Андриянова, Ольга Юрьевна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Янко, Наталия Валентиновна; Яценко, Павел Игоревич; Andriyanova, O. Yu.; Kaskova, L. F.; Yanko, N. V.; Yatsenko, P. I.Сучасна медична освіта у теперішній час стикається зі значними складнощами, викликаними необхідністю дистанційного навчання в період пандемії COVID-19. Пов’язана з цим організація навчального процесу вимагає розширити застосування мультимедійних технологій, що дозволяє значно збільшити ефективність отримання знань, відкриває нові можливості в розвитку творчих здібностей здобувачів освіти. Дослідження спрямоване на застосування нової методичної системи навчання майбутніх лікарів з використанням інформаційних технологій, перш за все мультимедійних, під час проведення практичних занять у дистанційному форматі. Це диктує необхідність роботи з різними інтернет-платформами викладачів та студентів з метою одночасного надання викладачем теоретичних відомостей і показу демонстраційного матеріалу з високим ступенем наочності. Використання мультимедійних технологій дозволяє викладачеві більш ефективно управляти демонстрацією візуального матеріалу, організовувати групову роботу і створювати власні інноваційні розробки, робити освітній процес цікавим для студентів, мотивувати їх до активної пізнавальної діяльності, що, безумовно, дає їм можливість отримати якісну освіту. Більшість студентів стоматологів позитивно оцінили застосування мультимедійних технологій та зазначили, що в умовах карантину це є одним із основних джерел надходження навчальної інформації, що робить її більш наочною для сприйняття і легкою для засвоєння, формує розвиток творчих здібностей, активує методи оволодіння знаннями, стимулює професійне зростання. Із сучасними викликами дистанційної організації навчального процесу викладачі кафедри працюють на цифрових платформах, опановують інформаційні технології, розробляють нові методики роботи, які забезпечують формування високоосвіченого й конкурентоспроможного спеціаліста– сучасного лікаря;Документ Деякі проблеми практичної підготовки майбутніх лікарів-стоматологів у закладах вищої освіти України(Полтавський державний медичний університет, 2021) Янко, Наталія Валентинівна; Каськова, Людмила Федорівна; Новікова, Світлана Чеславна; Хміль, Олена Всеволодівна; Янко, Наталия Валентиновна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Новикова, Светлана Чеславна; Хмиль, Елена Всеволодовна; Yanko, N. V.; Kaskova, L. F.; Novikova, S. Ch.; Khmil, E. V.Пандемія Ковід 19 та реформування системи здоров’я України ускладнили ефективність підготовки майбутніх лікарів, обмеживши їх можливості застосувати отримані знання в практичній діяльності. Метою статті було виявити сучасні проблеми практичної підготовки студентів на кафедрах стоматологічного профілю закладів вищої освіти України. Рівень професійних навичок студента залежить від його самомотивації до навчальної діяльності та вираженості прокрастинації щодо їх оволодіння. Нажаль, частина студентів відкладають опанування практичними навичками до закінчення університету. Значна кількість студентів у групі (10-12) на стоматологічних кафедрах погіршує можливості викладача проконтролювати практичні навички здобувача освіти. Не завжди створені умови для відпрацювання практичних навичок у симуляційних класах, де маніпуляції проводяться на зубах, вставлених у зубні ряди фантома, замість цього використовуються пластмасові протези або окремі штучні зуби. У зв’язку з реформою системи охорони здоров’я України перелік безкоштовних стоматологічних послуг, до яких залучались студенти, скоротився. Проте студенти отримують доступ до пацієнтів здебільшого під час виробничої практики у закладах комунальної чи приватної медицини, де реально надають невідкладну стоматологічну допомогу або асистують лікарям. Пандемія Ковід 19 також знизила рівень практичної підготовки майбутніх лікарів-стоматологів. В результаті вищевказаних проблем у теперішніх умовах студенти-стоматологи приймають за весь період навчання незначну кількість пацієнтів. Якість практичної підготовки здобувачів освіти можна підвищити посиленням контролю за виконанням практичних навичок, відпрацюванням практичних навичок на фантомах і видалених зубах протягом всього періоду навчання на стоматологічних кафедрах, популяризацією студентського прийому пацієнтів під контролем викладача та співпрацею з приватними стоматологічними клініками. Перспективним напрямком є опитування студентів із метою встановлення причин низької мотивації до навчання для наступного вибору стратегії її підвищенняДокумент Стан гігієни порожнини рота, кислотостійкість емалі зубів та їх взаємозв’язок з гігієнічним вихованням у підлітків 15-18 років(Полтавський державний медичний університет, 2021) Каськова, Людмила Федорівна; Дрозда, Іванна Іванівна; Уласевич, Лариса Павлівна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Дрозда, Иванна Ивановна; Уласевич, Лариса Павловна; Kaskova, L. F.; Drozda, I. I.; Ulasevich, L. P.Результати, які ми отримали під час обстеження підлітків, свідчать про те, що студенти коледжу у всі вікові періоди від 15 до 18 років мають гігієну порожнини рота, що гірша, ніж у іншого досліджуваного нами контингенту та не мають вірогідної різниці показників в залежності від віку. У 15 – річних підлітків, які відвідують коледж середній показник гігієни порожнини рота за індексом Федорова-Володкіної знаходився на рівні незадовільного, в 16, 17 та 18-річних – поганого. За індексом Гріна-Вермільона виявлена задовільна, а в 18-річних незадовільна гігієна порожнини рота. Стан гігієни порожнини рота у студентів університету в 17 та 18 років знаходиться в межах задовільного, відповідає показникам школярів та кращий, ніж у підлітків, які навчаються в коледжі. Недостатня гігієна порожнини рота впливає на кислотостійкість емалі, і особливо це помітно у студентів коледжу, в яких середні значення показника тесту емалевої резистентності у всіх вікових групах вірогідно гірші, ніж у відвідувачів школи і університету. У всіх групах дослідження середній показник відповідав помірній резистентності емалі, але спостерігалася вірогідна різниця числових показників. Найгірші значення виявили у підлітків коледжу. Для виявлення можливих керованих факторів, які призвели до такої ситуації, нами проведене анкетуван- ня досліджуваного контингенту. При аналізі відповідей на запитання “Як Ви оцінюєте стан Ваших зубів?” ми виявили певну відмінність відповідей в залежності від віку пацієнтів та від того, де навчаються підлітки. Найменше вимогливі до свого зовнішнього вигляду підлітки, які навчаються в коледжі. Так оцінюють свій стан на відмінно 21% опитаних з цієї групи, тоді як в школі 16%, а в університеті 9%. Спостерігається тенденція збільшення з віком кількості підлітків, які на відмінно оцінюють стан своїх зубів та ясен. Вважають його хорошим 54% студентів коледжу, 49% школярів та 42% студентів університету, задовільним – 18%, 23%, 40% відповідно, поганим -3%,5%,7% відповідно. На запитання “Чи Ви задоволені виглядом Ваших зубів?” мали схожі відповіді. Найбільша кількість задоволених була серед підлітків коледжу – 73%, найменша серед студентів університету – 64%. Ми проаналізували відповіді обстежених на запитання “Як часто на протязі останніх 12 місяців Ви відчували зубний біль?” та виявили, що студенти коледжу найбільш часто мали такі відчуття (часто – 12% та інколи – 62%), а студенти університету – 3% та 35% відповідно, що свідчить про значну кількість нелікованих зубів з приводу карієсу та його ускладнень. “Скільки разів Ви відвідували стоматолога протягом останнього року?” на це запитання 32% студентів коледжу відповіли, що не відвідували взагалі стоматолога протягом останнього року, школярів – 13%, а студентів університету – 18%. На запитання “Як часто Ви чистите зуби?” 11% підлітків, які навчаються в коледжі відповіли, що чистять зуби інколи, школярів і студентів університету – 4% і 1% відповідно. Вивчення стану гігієни порожнини рота, кислотостійкості емалі проводили у 540 підлітків віком від 15 до 18 років, які навчалися в школі, коледжі, університеті в місті Чернівці. Серед них проведене анонімне анкетування. Анкета в модифікації П.А. Леуса (2013), вміщувала 11 індикаторів-питань за системою EGOHID 11. Вивчені нами показники гігієни порожнини рота та кислотостійкості емалі та проведене анкетування пацієнтів дозволили виявити їхнє ставлення до свого стоматологічного здоров’я та визначити фактори ризику виникнення карієсу зубів у них. Найбільшої уваги потребує когорта підлітків, які навчаються в коледжі. Вони найменш вимогливі до свого стоматологічного здоров’я, що призводить до поганої гігієни порожнини рота, зниження резистентності твердих тканин зубів та обумовлює збільшення показників інтенсивності карієсу. Запорукою покращення стоматологічного здоров’я підлітків є проведення роз’яснювальної роботи та профілактичних заходів. Важливим є те, що значна кількість підлітків (78%), які навчаються в коледжі, часто вживають солодкі продукти і напої та 43% пробували інколи закурити цигарку. Отримані результати спонукають до посилення санітарно-просвітницької роботи серед підлітків, особливо тих, які навчаються в коледжі. Запропонована схема проведення лікувально-профілактичних заходів серед підліткового населення, яка включає навчання гігієні порожнині рота та регулярний моніторинг її стану, рекомендації по здоровому способу життя, раціональному харчуванню, необхідність регулярного відвідування стоматолога з метою своєчасного лікування карієсу та його ускладнень та отримання рекомендацій з приводу підвищення резистентності твердих тканин зубів та тканин пародонтаДокумент Особливості лікування десквамативного гінгівіту в підлітків на фоні гормональної дисфункції(Вісник проблем біології і медицини, 2021) Кулай, Ольга Олександрівна; Каськова, Людмила Федорівна; Хміль, Олена Всеволодівна; Янко, Наталія Валентинівна; Артем'єв, Андрій Владиславович; Кулай, Ольга Александровна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Хмиль, Елена Всеволодовна; Янко, Наталия Валентиновна; Артемьев, Андрей Владиславович; Kulai, O. O.; Kaskova, L. F.; Khmil, O. V.; Yanko, N. V.; Artemyev, A. V.У статті наведені дані використання в комплексному лікуванні десквамативного гінгівіту у підлітків з гормональною дисфункцією гелю з пептидним комплексом і неовітіном. Клінічні ознаки та параклінічні показники свідчать про значну ефективність удосконаленого комплексного лікування, до складу якого входило місцеве використання гелю Vivax Dent, Солкосерил дентальної адгезивної пасти, препаратів Холісал та Бактобліс, загального пройому протигістамінного засобу та полівітамінного комплексу з мінералами. Терапія десквамативного гінгівіту включала загальні і місцеві лікувальні заходи патогенетичного і симптоматичного спрямування. Залежно від складу лікувальних заходів підлітки були поділені на дві групи: 1-й групі пацієнтів проводили комплексне лікування без застосування гелю з пептидним комплексом і неовітіном, у 2-й групі – застосовували в комплексному лікуванні гель з пептидним комплексом і неовітіном. Зменшення ступеня запалення ясен виявилося більш суттєвим в групі, яка використовувала гель Vivax Dent. Ефективність лікування підтверджувалась динамікою параклінічних показників. Через 3-5 днів вірогідно зменшувалися значення індексу РМА, ГІ, PBI. Так індекс РМА у 1-й групі становив до лікування 27,78±4,09%, у 2-й групі 23,87±2,84% (р˃0,05; t=0,8) та відповідно після лікування 8,22±1,2% і 4,58±0,92% (р˂0,05; t=2,4). ГІ – до лікування у 1-й та 2-й групах дорівнював 0,930±0,029 і 0,928±0,024 бала (р˃0,05; t=0,05), після лікування відповідно 0,73±0,038 і 0,62±0,020 бала (р˂0,05; t=2,6). Індекс PBI – 1,1±0,1 і 0,97±0,1 бала (р˃0,05; t=1,6) та після лікування відповідно 0,34±0,03 і 0,16±0,02 бала (р˂0,05; t=5,0). Вплив препарату Vivax Dent на перебіг запального процесу та скорочення строків лікування обумовлений пептидом, який зміцнює судинну стінку і запобігає її пошкодженню, усуває кровоточивість ясен, та пептидом тимуса, що підвищує клітинний імунітет в ротовій порожнині, попереджає розмноження бактерій і поліпшує бар’єрні функції слизової оболонки порожнини рота, прискорює обмін речовин і регенерацію тканин. Результати застосування протизапального препарату з пептидним комплексом і неовітіном при лікуванні десквамативного гінгівіту в підлітків з гормональною дисфункцією, дає можливість подальшого дослідження його використання при захворюваннях тканин пародонту та слизової оболонки порожнини рота у дітейДокумент Морфологічне обгрунтування ефективності фотодинамічної терапії у пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом на тлі гіпертонічної хвороби(Полтавський державний медичний університет, 2021) Сідаш, Юлія Володимирівна; Костиренко, Олексій Петрович; Sidash, Yu. V.; Kostyrenko, O. P.На сьогоднішній день запально-дистрофічні зміни пародонту мають значну поширеність серед населення, особливо на тлі серцево-судинних захворювань. В розвинених країнах останнім часом найпоширенішим антибактеріальним методом лікування таких захворювань є фотодинамічна терапія. Метою роботи стало підвищення ефективності лікування пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом на тлі гіпертонічної хвороби. Обстежено 27 пацієнтів віком від 18 до 65 років, які страждають хронічним генералізованим пародонтитом на тлі гіпертонічної хвороби. Проведено клінічні, рентгенологічні, гістологічні дослідження. Аналіз результатів клінічних даних після лікування показав зниження кровоточивості ясен, усунення їх набряклості та нормалізація природного кольору. Індекс кровоточивості ясен після лікування становив 1,6±0,34. Глибина пародонтальних кишень зменшилась до 2,1±0,4 мм, гігієнічний стан порожнини рота покращився на 0,81±0,1 бали, індекс РМА – до 16,3±0,7%, проба Шилера-Писарєва в 86% пацієнтів була негативна. Індекс ПІ – 3,26±0,3 бала. Аналіз рентгенограм (6 міс.) показав усунення деструктивних процесів кісткової тканини на всіх рівнях альвеолярних відростків обох щелеп від верхівок коренів до кортикальної пластинки міжзубних кісткових перетинок. За результатами гістохімічного дослідження відмічаються відновлення цілісності базальної мембрани епітелію та відсутність мукоїдного набухання власної пластинки слизової оболонки. Таким чином, в результаті клінічних, рентгенологічних, морфологічних досліджень встановлено високу ефективність використання фотодинамічної терапії в комплексному лікуванні пацієнтів на хронічний генералізований пародонтит на тлі гіпертонічної хвороби. В перспективі подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення ефективних методів комплексного лікування пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта, що мають супутні соматичні захворювання.Документ Сучасні погляди на процеси редомоделювання структурних компонентів органів порожнини рота при дії комплексу харчових добавок(Полтавський державний медичний університет, 2021) Коваль, Яна Володимирівна; Білаш, Сергій Михайлович; Коваль, Юрій Павлович; Петренко, Руслан Володимирович; Олійніченко, Ярина Олександрівна; Безега, Олена Вікторівна; Олійніченко, Марина Олександрівна; Олексієнко, Владислав Віталійович; Koval, Ya. V.; Bilash, S. M.; Koval, Yu. P.; Petrenko, R. V.; Oliinichenko, Ya. O.; Bezeha, O. V.; Oliinichenko, M. O.; Oleksienko, V. V.Від якості споживаної їжі залежить фізичний, нервово-психічний розвиток людини. Корисна їжа є невід’ємним чинником для забезпечення нормального кровотворення, стану шкірних покривів, гарного зору, визначає ступінь захисної функції організму. На сьогоднішній день в усьому світі люди разом з продуктами масового виробництва споживають різноманітні харчові добавки, які додаються виробниками для підвищення ефективності власного виробництва. В даній статті нами був проведений огляд літературних джерел, в яких викладені дані щодо проблеми використання харчових добавок в сучасній харчовій промисловості. Розкрито визначення терміну «харчові добавки», які надають продуктам харчування апетитніший зовнішній вигляд, продовжують термін зберігання, підсилюють смак, покращують запах. Описано морфологічну будову твердого і м’якого піднебіння. Розглянуто вплив на організм людини найчастіше використовуваних харчових добавок: глутамату натрію, нітриту натрію, Понсо 4R. З опрацьованих джерел стало відомо, що на думку багатьох вчених причинами алергій, захворювань на рак, ожиріння, цукровий діабет, бронхіальну астму є саме збільшення вживання штучних добавок. Характер впливу різних хімічних добавок на людський організм залежить як від індивідуальних особливостей організму людини, так і від кількості і виду спожитих добавок. Харчові добавки, не шкідливі для однієї людини, можуть бути шкідливими для іншої. Метою нашого дослі-дження було проведення аналізу літературних джерел різних науково-метричних баз і знайти дані про вплив харчових добавок на тверде піднебіння. Серед опрацьованих джерел було знайдено дані про морфологічні зміни в зачатках зубів зародків мишей під впливом харчових добавок. Але серед переглянутих нами наукових робіт не знайдено літературних даних, що описують комплексний вплив цих добавок на тканини твердого піднебіння. Це дає можливість зробити висновок, що вплив харчових добавок на органи і тканини ротової порожнини досліджено в малому обсязі і є на сьогодні актуальною проблемою. В майбутньому плануємо дослідити вплив комплексу харчових добавок на морфофункціональний стан тканин твердого піднебіння.Документ Сучасні погляди щодо корекції дезадаптивних стресових реакцій призначенням флавонових глікозидів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Коптев, Михайло Миколайович; Білаш, Сергій Михайлович; Проніна, Олена Миколаївна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Коковська, Оксана Валеріївна; Пирог-Заказникова, Ангеліна Валеріївна; Олійніченко, Ярина ОлександрівнаНа сьогодні питання пошуку і вибору нових ефективних, а головне, безпечних методів профілактики та лікування стресових розладів продовжує залишатися одним із пріоритетних завдань для сучасної медичної науки. Серед стреспротекторних препаратів останнім часом дослідники почали відзначати кверцетин – препарат на рослинній основі, який володіє потужною антиоксидантною дією. Кверцетин є флавонолом, який міститься у багатьох продуктах харчування (броколі, цибуля, чай, ягоди та цитрусові). У вищих рослинах кверцетин найчастіше зустрічається у вигляді глікозиду в формі ізокверцетину, рутину і гиперину, які захищають рослину від окисного ушкодження. Поліфенольна природа кверцетину дозволяє йому відловлювати вільні радикали; він широко відомий як фітохімічна сполука, наділена лікувальними властивостями. Позитивні ефекти від призначення кверцетину спостерігають при лікуванні нейродегенративних розладів, таких як хвороби Альцгеймера, Хантінгтона, Паркінсона. Флавоноїд кверцетин може бути запропонований як засіб, що захищає печінкові клітини HepG2 від окисного стресу, пов’язаного з гіперглікемією. При лікуванні ревматоїдного артриту метотрексат є препаратом першого ряду, але його вживання супроводжується численними побічними ефектами. Паралельне призначення кверцетину достовірно підсилює протизапальний ефект терапії, а також зменшує гепатотоксичний вплив метотрексату (p <0,05). Кверцетин поряд із такими речовинами рослинного походження, як перілліловий спирт та берберин, покращує правошлуночкові розлади, що виникають у щурів на тлі експериментальної легеневої гіпертензії, за рахунок зменшення запалення, апоптозу та фіброзу; відношення антиоксидант-оксидант при цьому збільшується. Настій Sedum dendroidum, що містить кверцетин та інші поліфеноли (флавонолові глікозиди, мірицетин, кемпферол) сприяє гастропротекції у моделях гострої виразки шлунка. Також встановлено протизапальний вплив кверцетину, який здійснюється унаслідок інгібування секреції інтерлейкіну-6 фібробластами легенів людини. В умовах гіпоксії ефективність від призначення кверцетину для профілактики окиснення легеневого сурфактанту навіть вища ніж у сальбутамолу. Завдяки антиоксидантним властивостям, стало доцільним призначення кверцетину у комплексному лікуванні раку легень. Крім цього, кверцетин має протипухлинну дію, оскільки здатен до регулювання експресії PPAR-γ у клітинах раку легенів людини A549. Для посилення терапевтичного ефекту пропонується комбінована стратегія, коли поєднуються кверцетин і куркумін. Проведений аналіз наукової літератури свідчить, що сучасними дослідженнями доведено високу антиоксидантну властивість кверцетину, яка робить його перспективним агентом для профілактики, корекції та лікування морфофункціональних змін, котрі виникають у організмі на тлі впливу стресової реакції.