Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2024, Том 24, вип. 4 (88)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Оцінка особливостей мікроциркуляторного русла сітківки після регматогенного відшарування(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-26) Іванченко, Анна Юріївна; Ivanchenko, A.Актуальність. На сьогоднішній день, не дивлячись на вдосконалення технології хірургічного методу лікування відшарування сітківки, ризик зниження зору залишається на високому рівні. Точна оцінка змін мікроциркуляторного русла макулярної області за допомогою оптичної когерентної томографії-ангіографії допоможе більш точно прогнозувати відновлення зору у пацієнтів, що є актуальною задачею сучасної офтальмології. Мета. Проаналізувати зміни мікроциркуляторного русла сітківки після успішної вітректомії з приводу регматогенного відшарування сітківки без та з відшаруванням макулярної зони й оцінити їх вплив на післяопераційні зорові функції. Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням перебували 89 пацієнтів до групи з регматогенним відшаруванням сітківки без відшарування макули увійшло 47 пацієнтів і 42 пацієнта з регматогенним відшаруванням сітківки з відшаруванням макули. За допомогою оптичної когерентної томографії-ангіографії вивчали параметри міроциркуляторного русла сітківки у пізніх післяопераційних термінах (18 місяців). Всім пацієнтам була виконана закрита субтотальна вітректомія , ендолазеркоагуляцію сітківки з тампонадою вітреальної порожнини газо-повітряною сумішшю октафторпропану (C3F8). Результати. При проведенні кореляційного аналізу між даними ІІ групи у терміні 18 місяців було виявлено кореляцію між найкраще корегована гострота зору та щільністю глибокого капілярного сплетіння (r = 0,69, p = 0,023) та між найкраще корегована гострота зору та площею фовеальної аваскулярної зони (r = 0,24, p = 0,013). Висновки. Відновлення мікроциркуляторного русла відбувається і в пізніх післяопераційних термінах у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки з відшаруванням макули. Показники оптичної когерентної томографії-ангіографії (щільность глибокого капілярного сплетення та площа фовеальної аваскулярної зони) є факторами, які впливають на зорові функції після операції з приводу регматогенного відшарування сітківки. Introduction. Despite advancements in surgical techniques for treating retinal detachment, the risk of vision loss remains significant. Accurate assessment of changes in the macular microvascuature using optical coherence tomography-angiography (OCT-A) can improve predictions for recovery of vision in patients, making this a critical area of focus in modern ophthalmology. Purpose: to analyze changes in the retinal microvasculature following successful vitrectomy for rhegmatogenous retinal detachment (RRD), both with and without macular detachment, and to evaluate their impact on postoperative visual function. Materials and methods. A total of 89 patients were studied. Group I consisted of 47 patients with RRD without macular detachment, while Group II included 42 patients with RRD with macular detachment. Retinal microvasculature parameters were assessed in the late postoperative period (18 months) using OCT-A. All patients underwent closed subtotal vitrectomy, retinal endolaser coagulation, and vitreous tamponade with an octafluoropropane (C3F8) gas-air mixture. Results. In Group II, correlation analysis at 18 months revealed a significant relationship between the density of the deep capillary plexus and best-corrected visual acuity (BCVA) (r = 0.69, p = 0.023). Additionally, a correlation was observed between BCVA and the area of the foveal avascular zone (FAZ) (r = 0.24, p = 0.013). Conclusions. Restoration of the retinal microvasculature continues into the late postoperative period in patients with RRD involving macular detachment. OCT-A parameters, specifically deep capillary plexus density and FAZ area, are significant factors influencing visual function following surgery for RRD.Документ Аналіз впливу біомеханічних властивостей жувальних, скроневих, латеральних і медіальних крилоподібних м’язів на виникнення і подальший розвиток генералізованого підвищеного стирання твердих тканин зубів(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-26) Коваль, Юрій Павлович; Дворник, Валентин Миколайович; Перепелова, Тетяна Василівна; Кіндій, Віктор Данилович; Петренко, Руслан Володимирович; Лугова, Любов Олександрівна; Koval, Y. P.; Dvornyk, V. M; Perepelova, T. V.; Kindii, V. D.; Petrenko, R. V.; Lygova, L. O.Підвищене стирання твердих тканин зубів є давньою нагальною проблемою, яка набула широкого поширення серед населення різних краї. Його відсоток коливається в межах, починаючи від 3% і до 83,2%. У вивченні впливу м’язів, що піднімають, висувають та зміщують вбік нижню щелепу на патогенез генералізованого підвищеного стирання твердих тканин зубів не з’ясована біомеханічна складова м’язів «швидкість» і «сила». Мета: застосовуючи принцип Д. Бернуллі, дослідити вплив біомеханічних властивостей «швидкість» і «сила» жувальних, скроневих, медіального і латерального крилоподібних м’язів на пріоритетному боці та на боці другорядного значення для жування на розвиток підвищеного стирання твердих тканин зубів. Завдання: за допомогою магнітнорезонансної томографії визначити довжину, ширину і товщину жувальних, скроневих й крилоподібних м’язів на пріоритетному боці та на боці другорядного значення для жування у пацієнтів з підвищеним стиранням твердих тканин зубів та у осіб без ознак підвищеного стирання. Застосовуючи принцип Д.Бернуллі, обчислити для кожного вказаного м’яза безрозмірний коефіцієнт, а потім за ним порівняти біомеханічні властивості «швидкість» і «сила» досліджуваних м’язів і визначити їх вплив на розвиток підвищеного стирання твердих тканин зубів. Обговорення результатів дослідження. Зі збільшенням ступеня тяжкості підвищеного стирання зубів все дужче скроневий і жувальний м’язи набувають фізичної якості «сили», а крилоподібні м’язи – «швидкості». Більше набуття фізичної якості «сили» скроневими і жувальними м’язами і якості «швидкості» крилоподібними м’язами призводить до підвищеного тертя оклюзійних поверхонь зубів. Висновок. Порушення рівноваги між фізичними якостями «сила» і «швидкість» жувальних, скроневих та крилоподібних м’язів впливає на розвиток підвищеного стирання зубів. Increased wear of dental hard tissues is a longstanding and pressing issue that has become widespread among populations across different regions, with prevalence ranging from 3% to 83.2%. The influence of the muscles responsible for lifting, extending, and moving the lower jaw on the pathogenesis of generalized increased tooth wear has been studied, but the biomechanical components of “speed” and “force” in these muscles have not been fully clarified. Objective. Using D. Bernoulli's principle, this study aims to investigate the impact of the biomechanical properties—specifically "speed" and "force"—of the masticatory, temporal, medial, and lateral pterygoid muscles on the side of priority and secondary importance for chewing, and their role in the development of increased wear of tooth hard tissues. The tasks of the study is to determine the length, width, and thickness of the masticatory, temporalis, and pterygoid muscles on the primary and secondary chewing sides in patients with increased attrition of tooth hard tissues, as well as in individuals without signs of increased attrition; using D. Bernoulli’s principle, to calculate a dimensionless coefficient for each muscle, and compare the biomechanical properties of “speed” and “force” of the studied muscles to determine their impact on the development of increased wear of tooth hard tissues. Discussion of Results. As the severity of increased tooth wear progresses, the temporal and masticatory muscles exhibit the physical property of “strength”, while the pterygoid muscles demonstrate “speed”. A greater acquisition of “strength” by the temporal and masticatory muscles, coupled with increased "speed" in the pterygoid muscles, leads to heightened friction between the occlusal surfaces of the teeth. Conclusion. The imbalance between the physical properties of “strength” and “speed” in the masticatory, temporal, and pterygoid muscles contributes to the development of increased wear of hard dental tissues.Документ Особливості діагностики та лікування пацієнтів із первинно-виявленим одонтогенним гайморитом на стоматологічному прийомі(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-26) Запорожченко, Владислав Миколайович; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Zaporozhchenko, V. M.; Tkachenko, І. М.У цій статті представлено аналітичний огляд сучасних підходів до діагностики та лікування пацієнтів з одонтогенним гайморитом, що виявляється на стоматологічному прийомі. Робота ґрунтується на вивченні та аналізі навчально-методичної, наукової та патентної літератури з метою висвітлення клінічних та терапевтичних аспектів цього захворювання. Мета дослідження — визначити ключові етапи розвитку методів діагностики одонтогенного гаймориту, їхню ефективність та взаємозв’язок із сучасними технологіями лікування. Для досягнення цієї мети було прове-дено патентно-інформаційний пошук у базах даних «Scopus», «PubMed», «ResearchGate». У ході роботи опрацьовано 39 наукових джерел, більшість з яких іноземні. Проведений аналіз дозволив систематизувати актуальні методи діагностики, які включають клінічні, рентгенологічні, ендоскопічні та мікробіологічні дослідження та охарактеризувати найбільш ефективні з них. Також було розглянуто мультидисциплінарний підхід до лікування, що поєднує стоматологічну та оторинола-рингологічну спеціалізації, з метою забезпечення комплексного підходу до лікування пацієнтів з одонтогенним гайморитом. Основний акцент було зроблено на терапевтичних стратегіях та особливостях їх застосування залежно від типу та етіології захворювання. Результати огляду підтверджують, що раннє виявлення та комплексний підхід до лікування одонтогенного гаймориту мають вирішальне значення для запобігання ускладнень та досягнення стійких клінічних результатів This article presents an analytical review of modern approaches to diagnosing and treating patients with odontogenic maxillary sinusitis, often identified during dental appointments. The study is based on the analysis of educational, methodological, scientific, and patent literature to highlight the clinical and therapeutic aspects of this condition. The aim of the study is to determine the key stages in the development of diagnostic methods for odontogenic maxillary sinusitis, assess their effectiveness, and explore their relationship with modern treatment technologies. To achieve this, a patent information search was conducted using the Scopus and PubMed databases. A total of 39 scientific sources were analyzed, the majority of which were international studies. This analysis enabled the systematization of current diagnostic methods, including clinical, radiological, endoscopic, and microbiological approaches, with a focus on their effectiveness. The multidisciplinary approach to treatment, combining dental and otorhinolaryngological specializations, was also considered in order to provide a comprehensive approach to the treatment of patients with odontogenic maxillary sinusitis. The main emphasis was placed on therapeutic strategies and features of their application depending on the type and etiology of the disease. The results of the review confirm that early detection and a comprehensive approach to the treatment of odontogenic maxillary sinusitis are crucial for preventing complications and achieving sustainable clinical outcomes.Документ Вплив різних вибілюючих агентів на мікроелементний слад твердих тканин зубів(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-26) Дворник, Анна Валентинівна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Водоріз, Ярослав Юрійович; Dvornyk, A. V.; Tkachenko, I. M.; Vodoriz, Ya. Yu.Зміна кольору зубів - поширена естетична проблема, яка стосується різних верств населення і може зустрічатися в будь-якому віці. Нині, за літературними даними, 74% опитаних вважають, що негарна посмішка негативно позначається на кар'єрі, а 92% вважають, що саме вона сприяє успіху в особистому житті. Сучасна стоматологія надає велику кількість способів вибілювання, які допомагають вирішити проблеми зміни кольору зубів. Найбільш поширеною на сьогоднішній день такою процедурою є професійне клінічне вибілювання. Отже, незважаючи на велику кількість публікацій і численні інновації за останні роки, проблема вибору препаратів для вибілювання зубів залишається актуальною. Метою роботи стало клініко-експериментальне обґрунтування вибору оптимальних методів вибілювання зубів та оцінка їх ефективності на основі експериментальних досліджень хімічного складу твердих тканин зубів, клінічних та лабораторних методів дослідження. Для досягнення вказаної мети визначено завдання дослідження: визначити зміни хімічного складу емалі зубів у експерименті після використання різних професійних систем і протоколів для вибілювання зубів. Провести оцінку досліджуваних показників у віддалені терміни після застосування різних вибілювальних препаратів та визначити який вплив мають вибілюючі агенти на тверді тканини зубів. Для досягнення поставленої мети використані експериментальні та статистичні методи досліджен-ня, а саме: мікроскопічне дослідження морфологічного та хімічного складу емалі з використанням скануючого електронного мікроскопа високої здатності серії Mira LM. При проведенні дослідження щодо аналізу показників експерименту у дослідних групах нами застосовано вибілювальні системи з використанням 35% перекису водню і 44% пероксиду карбаміду. За результатами проведеної роботи дійшли відповідних висновків. У нашому дослідженні проведено порівняння хімічного складу поверхні емалі зубів при застосуванні професійної гігієни і використанні пероксиду карбаміду та перекису водню в ролі хімічних компонентів системи для клінічного вибілювання зубів. Зміна цих показників буде істотно впливати на зміну значень показників ротової порожнини, зокрема складу ротової рідини пацієнтів, діяльності слинних залоз, а також на функціональну і структурну резистентність твердих тканин зубів. Після проведення експериментальних досліджень і встановлення розбіжності щодо основних елементів ми, можливо, будемо мати змогу в клініці вибирати препарати для вибілювання, спираючись на дані клінічних і лабораторних досліджень, із коректним призначен-ням ремінералізувальних препаратів із заданою кількістю хімічних елементів залежно від вибору вибілювального компонента. Intorduction. Discoloration of teeth is a common aesthetic concern affecting various segments of the population and individuals of all ages. According to current literature, 74% of respondents believe that an unattractive smile negatively impacts their career, while 92% think it influences success in their personal lives. Modern dentistry offers numerous whitening methods to address tooth discoloration, with professional clinical bleaching being one of the most commonly performed procedures. Despite the variety of available techniques and the continuous emergence of new advancements in recent years, the issue of selecting the most effective and safe whitening agents remains a pressing concern. The purpose of this study was to clinically and experimentally substantiate the selection of optimal teeth whitening methods and to assess their effectiveness. This evaluation was based on experimental analyses of the chemical composition of dental hard tissues, as well as clinical and laboratory research methodologies. To achieve this purpose, the study outlined the following objectives: 1. Identify changes in the chemical composition of tooth enamel in experimental settings after the application of various professional whitening systems and protocols. 2. Evaluate the long-term effects of whitening agents on the chemical composition and structural integrity of dental hard tissues. Methods. Experimental and statistical research methods were utilized to achieve these objectives, including microscopic analysis of the morphological and chemical composition of enamel using a high-resolution Mira LM electron microscope. For the experimental groups, bleaching systems containing 35% hydrogen peroxide and 44% carbamide peroxide were used to analyze their effects on enamel composition. Results and Conclusions. The study compared the chemical composition of enamel surfaces following professional hygiene procedures and the use of carbamide peroxide and hydrogen peroxide as active components in clinical teeth whitening systems. The findings demonstrated that changes in enamel composition significantly influence various oral parameters, including the composition of the oral fluid, the activity of salivary glands, and the functional and structural resilience of dental hard tissues. Experimental results revealed notable deviations in the basic elements of enamel. These findings underscore the importance of selecting whitening agents based on clinical and laboratory tests. Moreover, the use of remineralizing agents with specific chemical formulations tailored to the chosen whitening components is essential to mitigate potential adverse effects and preserve enamel integrity.Документ Огляд сучасних методик оцінки ризику появи карієсу(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-26) Водоріз, Ярослав Юрійович; Браїлко, Наталія Миколаївна; Дворник, Анна Валентинівна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Vodoriz, Y. Y.; Brailko, N. M.; Dvornyk, A. V.; Tkachenko, I. M.Сучасна стоматологія пропонує різноманітні інструменти оцінки ризику, такі як CAMBRA, Cariogram та ADA Risk Assessment Tool. Ці інструменти допомагають стоматологам розробляти індивідуальні плани лікування та профілактики. Однак, їхня ефективність все ще є предметом наукових дискусій. Матеріали та методи. Було проведено електронний пошук за допомогою баз даних Cochrane Library, PubMed та Scopus без обмежень за регіоном та роком видання. Використані ключові слова: CAMBRA, Cariogram, ADA Risk Assessment Tool, caries risk assessment, ECAT. Ця всебічна стратегія пошуку забезпечила широкий та неупереджений збір релевантних досліджень. Результати. Кількісні методи включають: CAMBRA (Caries Management By Risk Assessment), Cariogram, ADA Risk Assessment Tool, OHIS (Oral Health Impact Profile) та ECAT (Early Childhood Caries Assessment Tool). Якісні методи базуються на клінічному обстеженні, аналізі слини та генетичному тестуванні. Обговорення. Ключові подібності між вищезгаданими методами очевидні. По-перше, усі три методи використовують комплексну оцінку, враховуючи низку факторів, що сприяють ризику карієсу, таких як гігієна порожнини рота, дієта, історія зубів, склад слини, вплив фтору та інші фактори ризику. Подруге, кожен метод дозволяє індивідуальний підхід, що дає змогу розробляти персоналізовані плани лікування та профілактики на основі оціненого ризику пацієнта. Нарешті, усі три методи можуть допомогти виявити пацієнтів із високим ризиком карієсу, дозволяючи раннє втручання та профілактику. Висновки. З огляду на сучасні кількісні методи оцінки ризику появи карієсу, слід зазначити, що CAMBRA, ADA Risk Assessment Tool, Cariogram та ECAT є ефективними методами оцінки індивідуального ризику розвитку карієсу зубів. Кожен із них має свої сильні та сла-бкі сторони і найкращий вибір для конкретної стоматологічної практики може залежати від різних факторів, таких як уподобання стоматолога, наявні ресурси та демографічні дані пацієнтів. Introduction. Modern dentistry offers various risk assessment tools, such as CAMBRA, Cariogram, and the ADA Risk Assessment Tool. These tools help dentists create personalized treatment plans. However, their effectiveness is still debated. Materials and Methods. An electronic search was conducted using the Cochrane Library, PubMed, and Scopus databases without any regional or temporal restrictions. The following keywords were used: CAMBRA, Cariogram, ADA Risk Assessment Tool, caries risk assessment, ECAT. This comprehensive search strategy ensured a broad and unbiased collection of relevant studies. Results. Quantitative methods include CAMBRA (Caries Management by Risk Assessment), Cariogram, the ADA Risk Assessment Tool, OHIS (Oral Health Impact Profile), and ECAT (Early Childhood Caries Assessment Tool). Qualitative methods, on the other hand, rely on clinical examination, saliva analysis, and genetic testing. Discussion. The key similarities among the aforementioned methods are evident. First, all of these methods employ a comprehensive approach, considering multiple factors that contribute to caries risk, such as oral hygiene, diet, dental history, saliva composition, fluoride exposure, and other relevant risk factors. Second, each method supports an individualized approach, allowing for the development of personalized treatment and prevention plans based on the patient's specific risk profile. Finally, all of these methods are designed to identify patients at high risk for caries, facilitating early intervention and preventive measures. Conclusion. Contemporary quantitative methods for assessing caries risk, such as CAMBRA, the ADA Risk Assessment Tool, Cariogram, and ECAT, prove to be effective in evaluating individual risks for tooth decay. Each method has its strengths and limitations, and the optimal choice for a particular dental practice may depend on factors like the dentist’s preferences, available resources, and patient demographics.Документ Психологічний стан здобувачів вищої медичної освіти при наявності больового синдрому в шиї(Полтавський державний медичний університет, 2024-12) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Мамай, Олександр Володимирович; Білько, Валерія Володимирівна; Климко, Дарія Олександрівна; Рамусь, Артем Михайлович; Мороховець, Галина Юріївна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Дельва, Михайло Юрійович; Shkodina, A. D.; Mamai, O. V.; Bilko, V. V.; Klymko, D. O.; Ramus, A. M.; Morokhovets, H. Yu.; Pinchuk, V. A.; Delva, M. Yu.Біль у шиї - одне з найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату зі стандартизованою за віком поширеністю 27,0 на 1000 осіб у 2019 році, займає 4 місце у світі після захворювань спини, психічних розладів, включаючи депресію та залізодефіцитну анемію. Ця проблема тісно пов'язана з синдромом комп'ютерної шиї. Цей синдром проявляється як рання стадія дегенерації шийного відділу хребта через стрес, спричинений постійним нахилом голови під час роботи за комп'ютером або смартфоном. Дані сучасної літератури свідчать про тісний взаємозв'язок між здоров'ям людини і психоемоційної складової болю в шиї. Однак у більшості досліджень на глобальному та регіональному рівнях аналізується ця проблема з комплексом симптомів з боку опорно-рухового апарату, динаміка поширеності болю в шиї серед студентів медичних вищих навчальних закладів України не відстежується, аналіз літературних джерел показує брак інформації. Метою даного дослідження є аналіз специфіки психоемоційних станів, зокрема проявів симптомів тривоги та депресії, а також сприйняття рівня соціальної підтримки у випадку болю в шиї у студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах. Матеріали і методи. До дослідження було залучено 187 здобувачів другого рівня вищої медичної освіти очної форми навчання 1-6 курсів. Для проведення опитування застосовано інтернет-опитувальник, який включав паспортну частину і соціальні фактори болю в шиї, шкалу визначення соціальної підтримки, опитувальник для оцінки тривоги (GAD-7), опитувальник для оцінки депресії (PHQ-9) та шкалу оцінки рівня стресу (PSS-10), використано шкалу соціальної підтримки (SSS). Neck pain is one of the most prevalent musculoskeletal disorders, with an age-standardized prevalence of 27.0 per 1,000 people in 2019, ranking fourth globally after back diseases, mental disorders (including depression), and iron deficiency anemia. This issue is closely associated with computer neck syndrome, which represents the early stages of cervical spine degeneration due to the stress caused by prolonged head tilting while using a computer or smartphone. Current literature highlights a strong link between neck pain and the psycho-emotional component of health. However, most studies at both global and regional levels examine this problem as part of a broader set of musculoskeletal symptoms. Notably, there is a lack of monitoring on the prevalence of neck pain among medical university students in Ukraine, and a review of available literature reveals a significant gap in this area. The purpose of this study is to analyze the specifics of psychoemotional states, in particular the manifestations of anxiety and depression symptoms, as well as the perception of the level of social support in the case of neck pain among students studying at higher education institutions. Materials and methods. The study involved 187 applicants for the second level of higher medical education of full-time 1-6 years of study. An online questionnaire was used to conduct the survey, which included a passport part and social factors of neck pain, a scale for determining social support, an anxiety questionnaire (GAD-7), a depression questionnaire (PHQ-9) and a scale for assessing the level of stress (PSS-10) and a social support scale (SSS).Документ Реалізація можливостей програми «IMAGEJ» у ортопедичній стоматології(Полтавський державний медичний університет, 2024-12) Курило, Володимир Олександрович; Король, Дмитро Михайлович; Кіндій, Дмитро Данилович; Калашніков, Дмитро Вікторович; Зубченко, Сергій Григорійович; Kurylo, V. O.; Korol, D. M.; Kindiy, D. D.; Kalashnikov, D. V.; Zubchenko, S. G.Метод цифрової фотометрії стрімко набуває популярності, коли мова йде про кількісний аналіз кольору та структури будь яких поверхонь, що має особливе значення у наукових дослідженнях та стоматологічній практиці. Прикладом цього є програма «Image J», яка стала одним з найпопулярніших інструментів цифрової фотометрії, особливо у медичних та стоматологічних дослідженнях. Причиною цього є відкрита ліцензія, щирокий спектр налаштувань та функціональних можливостей для обробки та аналізу зображень, включаючи вимірювання площ, інтенсивності кольору, текстури, а також можливість застосування різноманітних фільтрів. Це дозволяє дослідникам детально аналізувати тканини, відслідковувати динаміку змін і виявляти аномалії, що невидимі неозброєним оком. Мета літературного огляду – вивчення потенціалу можливостей та прикладів застосування робочих інструментів програми «Image J» для параклінічних досліджень у галузі ортопедичної стоматології. Було проаналізовано усього 21 літературне джерело, із яких 2 – вітчизняні та 19 – іноземних. Функціонал застосунку вивчався на основі програмного забезпечення «Image J» 1.54g , by National Institutes of Health; USA. Однією з найважливіших функцій програми «Image J» є вимірювання кольорових показників у системі «Ajust», що дозволяє об’єктивно визначати колірні характеристики емалі, дентину та слизової оболонки. Функція "Adjust" у програмі надає дослідникам широкий набір можливостей для налаштування параметрів зображень, що сприяє проведенню точного й надійного аналізу твердих тканин зубів і слизової оболонки ротової порожнини. Вона включає кілька ключових інструментів для корекції параметрів зображення, таких як яскравість, контраст, порогова сегментація та баланс кольору, які є критично важливими для якісної фотометрії стоматологічних тканин. Необхідно зазначити, що нам не вдалося знайти інформацію щодо застосування функціоналу програми «ImageJ» в аспекті саме ортопедичного лікування, зокрема для вивчення поверхонь ортопедичних конструкцій. Отже, це питання потребує подальшого ґрунтовного вивчення, що дозволить суттєво підвищити рівень діагностики стану протезного ложа та ортопедичних конструкцій зубних протезів. The method of digital photometry is rapidly gaining widespread use when it comes to quantitative analysis of the color and structure of soft tissues, which is of particular importance in modern dental practice and research. Image J is one of the most widely used digital photometry tools, especially in medical and dental research. As an open source software developed by the US National Institutes of Health, it provides a wide range of image processing and analysis capabilities, including area, color intensity, texture, and the ability to apply various filters and settings. This allows researchers to analyze tissues in detail, track the dynamics of changes, and detect anomalies that are invisible to the naked eye. The purpose of the literature review is to study the potential of the Image J working tools for paraclinical research in the field of prosthetic dentistryMethodology. A total of 21 literary sources were analyzed, of which 2 were domestic and 19 were foreign. The functionality of the application was studied on the basis of the software “Image J” 1.54g, by National Institutes of Health; USA. Results and discussion. One of the most important functions of the ImageJ program is the measurement of color indicators within the “Adjust” system, which allows for an objective determination of the color characteristics of enamel, dentin, and the oral mucosa. The “Adjust” function provides researchers with a comprehensive set of tools for modifying image parameters, enabling accurate and reliable analysis of both hard dental tissues and soft tissues of the oral cavity. Key tools within this function include brightness and contrast adjustment, threshold segmentation, and color balance, all of which are critical for high-quality dental tissue photometry. It is worth noting that existing literature does not provide information regarding the application of ImageJ functionality in the field of prosthetic dentistry, particularly for analyzing the surfaces of orthopedic structures. This gap highlights the need for further comprehensive research, which could significantly enhance the diagnostic capabilities for evaluating the condition of prosthetic beds and the surfaces of dental prostheses.Документ Оцінка результатів анкетування щодо якості протезування незнімними конструкціями зубних протезів(Полтавський державний медичний університет, 2024-12) Рамусь, Артем Михайлович; Король, Дмитро Михайлович; Рамусь, Михайло Олександрович; Тончева, Катерина Дмитрівна; Малюченко, Микола Миколайович; Ramus, A. M.; Korol, D. M.; Ramus, M. O.; Toncheva, K. D.; Maliuchenko, M. M.Незнімне протезування відіграє важливу роль у відновленні функціональних та естетичних характеристик ротової порожнини, що покращує якість життя пацієнтів. Оцінка задоволеності пацієнтів є ключовим аспектом для вдосконалення методів лікування та профілактики ускладнень. Мета дослідження: Вивчити результати анкетування щодо задоволеності пацієнтів незнімними зубними протезами серед мешканців міста Полтави та Полтавського регіону. Матеріали і методи: У дослідженні взяли участь 44 пацієнти (29,55% чоловіків, 70,45% жінок) середнім віком 55 років. Респондентів було поділено на три групи: пацієнти, яким встановили протези вперше; ті, хто користується протезами менше 5 років; та ті, хто має протези понад 5 років. Опитування проводилося за допомогою авторської анкети, що складалася з двох блоків: загальна задоволеність (60 балів) та зручність і комфорт протезів (75 балів). Для аналізу даних використовувалося програмне забезпечення JASP із застосуванням ANCOVA і тесту Вілкоксона для виявлення відмінностей залежно від тривалості використання протезів. Результати: Отримані результати анкетування відображають тенденцію до зниження задоволеності незнімними протезами зі збільшенням терміну їх використання: середнє значення балів знизилися з 56,69 у першій групі до 52,93 балів у другій групі та до 48,18 у третій, що свідчить про загальне зниження на 6,26% і 14,18% відповідно між групами. Друга частина анкети свідчить про зростання труднощів та складності у догляді за протезами: від 35,15 до 46,71 балів, що відображає збільшення цієї тенденції на 15,42%. Це свідчить про те, що триваліше користування незнімними конструкціями зумовлює зниження комфорту та зростання труднощів по догляду за протезами, що негативно впливає на якість життя. Аналіз ANCOVA показав, що у першому блоці питань найбільший вплив на задоволеність має стан ясен навколо протезу (F = 10,091, р < 0,001), тоді як зручність користування має менший вплив (F = 2,298, р = 0,113). У другому блоці значущою проблемою є руйнування зубів під протезом (F = 7,716, р = 0,001), а найменший вплив має задоволеність кольором зубів (F = 0,465, р = 0,632). Висновки. Структурований поділ анкети на два блоки виявився ефективним, дозволяючи отримати детальну інформацію щодо різних аспектів задоволеності протезом серед мешканців Полтави та Полтавського регіону. Анкетування показало загальну тенденцію до зниження задоволеності зі збільшенням терміну користування, що підкреслює необхідність ретельного моніторингу стану протезів та своєчасної їх заміни для покращення якості лікування та збереження високого рівня задоволеності пацієнтів.Fixed prosthetics play a crucial role in restoring both functional and aesthetic characteristics of the oral cavity, enhancing patients' quality of life. Patient satisfaction assessment is a key aspect in improving treatment methods and preventing complications. Objective of the Study: This study aims to assess patient satisfaction with fixed dental prostheses among residents of Poltava and the Poltava region through a structured questionnaire. Materials and Methods: The study included 44 patients (29.55% male, 70.45% female) with an average age of 55 years. Participants were divided into three groups: those receiving prostheses for the first time, those using prostheses for less than five years, and those with prostheses for over five years. The survey utilized a proprietary questionnaire comprising two sections: overall satisfaction (60 points), and convenience and comfort (75 points). Data analysis was performed using JASP software with ANCOVA and the Wilcoxon test to identify differences based on prosthesis duration. Results: Questionnaire results revealed a trend of decreasing satisfaction with extended use of fixed prostheses. Average satisfaction scores dropped from 56.69 in the first group to 52.93 in the second group and to 48.18 in the third, indicating an overall decline of 6.26% and 14.18%, respectively, between groups. The second section of the questionnaire indicated an increase in maintenance difficulties and discomfort, with scores rising from 35.15 to 46.71 points, reflecting a 15.42% increase in this trend. These findings suggest that prolonged use of fixed prostheses results in reduced comfort and greater maintenance challenges, adversely affecting quality of life. ANCOVA analysis indicated that gingival health around the prosthesis had the greatest impact on satisfaction in the first section (F = 10.091, p < 0.001), while ease of use had a lesser impact (F = 2.298, p = 0.113). In the second section, tooth decay under the prosthesis emerged as a significant issue (F = 7.716, p = 0.001), whereas satisfaction with tooth color had the least impact (F = 0.465, p = 0.632). Conclusions: The structured division of the questionnaire into two sections proved effective, enabling the collection of detailed information on various aspects of prosthesis satisfaction among residents of Poltava and the Poltava region. The survey highlighted an overall trend of declining satisfaction with prolonged prosthesis use, underscoring the necessity for careful monitoring and timely replacement to improve treatment quality and maintain high levels of patient satisfaction.Документ Діагностичні можливості конусно-променевої комп’ютерної томографії в ортодонтії(Полтавський державний медичний університет, 2024) Гутовська, Ірина Олексіївна; Виженко, Євгеній Євгенович; Куроєдова, Віра Дмитрівна; Галич, Людмила Борисівна; Hutovska, I. O.; Vyzhenko, Ye. Ye.; Kuroiedova, V. D.; Halych, L. B.Прогрес не стоїть на місці, особливо у медичних технологіях, а саме у комп’ютерному програмному забезпеченні стала можливою 3D-конусно-променева комп’ютерна томографія для черепнолицевої цефалометрії, яка має вирішальне значення для оцінки та кількісного визначення анатомічних аномалій у 3D-цефалометричному аналізі. На сьогодні не існує єдиної методики або алгоритму використання 3D-конусно-променева комп’ютерна томографія для проведення цефалометрії. Тому метою нашого дослідження було провести аналіз та систематизацію наукових літературних джерел за допомогою электронної бази даних PubMed, а саме використаня конусно-променевої комп’ютерної томографії для 3D цефалометричної діагностики в ортодонтії: 1. Наукові статті, в яких відображені авторські методики проведення цефалометричного аналізу з використанням конусно-променевої комп’ютерної томографії; 2. Використання цефалометричного аналізу на основі 3D-конусно-променева комп’ютерна томографія для прямої діагностики зубощелепних аномалій, планування та оцінки ефективності ортодонтичного лікування; 3. Дослідження цефалометричних норм за даними конусно-променевої комп’ютерної томографії; 4. Аналіз положення язика у пацієнтів, які проходять ортодонтичне лікування; 5. Оцінка стану альвеолярної кістки щелеп на основі 3D-конусно-променева комп’ютерна томографія; 6. Використання конусно-променевої комп’ютерної томографії для діагностики генетичних захворювань черепно-лицевої області та супутніх патологій; 7. Дослідження скронево-нижньощелепного суглобу у ортодонтичних пацієнтів; 8. Морфологія м’язів нижньої щелепи; 9. Аналіз дихальних шляхів з використанням 3D-конуснопроменева комп’ютерна томографія. Маємо наступні висновки, що рентгенографічне дослідження є невід'ємною складовою діагностики та планування ортодонтичного лікування. Воно дозволяє детально вивчити структуру лицевого скелета та його взаємозв'язки з навколишніми м'якими тканинами. Це, у свою чергу, сприяє точнішому встановленню діагнозу. Цефалометричні вимірювання, виконані на зображеннях конусно-променевій комп’ютерній томографії, є більш точними та надійними, ніж ті, що виконуються на рентгенографічних зображеннях. За допомогою 3D-конуснопроменева комп’ютерна томографія отримано адекватні дані для ортодонтичного аналізу, додаткові цефалометричні рентгенограми не потрібні. Advancements in medical technology, particularly in computer software, have facilitated the use of 3D cone-beam computed tomography (CBCT) for craniofacial cephalometry, which plays a crucial role in assessing and quantifying anatomical anomalies in three dimensions. However, a standardized method or algorithm for utilizing 3D CBCT in cephalometry has yet to be established. The aim of this study was to analyze and systematize scientific literature available in the PubMed electronic database regarding the use of 3D cone-beam computed tomography (CBCT) for cephalometric diagnosis in orthodontics. The analysis focused on the following areas: scientific articles describing methods for performing cephalometric analysis using CBCT; applications of CBCT-based cephalometric analysis for diagnosing dentofacial anomalies, treatment planning, and evaluating the effectiveness of orthodontic treatment; sStudies establishing cephalometric norms based on CBCT; analysis of tongue position in patients undergoing orthodontic treatment; evaluation of alveolar bone conditions of the jaws using CBCT; use of CBCT in diagnosing genetic disorders of the craniofacial region and associated pathologies; studies on the temporomandibular joint in orthodontic patients; morphological analysis of the lower jaw muscles; assessment of airway morphology using 3D CBCT. Thus, we can conclude that radiographic examination is an essential component of diagnosing and planning orthodontic treatment. It enables a detailed analysis of the facial skeleton's structure and its relationship with surrounding soft tissues, leading to a more accurate diagnosis. Cephalometric measurements performed on 3D CBCT images are more precise and reliable compared to those conducted on conventional radiographic images. Additionally, 3D CBCT provides comprehensive data for orthodontic analysis, eliminating the need for additional cephalometric radiographs.Документ Аналіз ефективності бортезоміб-вмісних схем у хворих на множинну мієлому(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-27) Стаднік, Єлизавета Олександрівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Stadnik, Y. O.; Maslova, G. S.Множинна мієлома належить до онкогематологічних захворювань, що вражає кістковий мозок і характеризується аномальною проліферацією пухлинних плазматичних клітин. Мета дослідження – визначити ефективність застосування схеми хіміотерапії, що складається з бортезомібу, леналідоміду та дексаметазону у пацієнтів з прогресією множинної мієломи з урахуванням факторів негативного прогнозу. Матеріали та методи дослідження. До І групи включено 23 пацієнти з прогресією множинної мієломи, які отримували хіміотерапію, що складалась з бортезомібу, леналідоміду та дексаметазону. До контрольної ІІ групи увійшли 18 практично здорових осіб. Хворі І групи були обстежені двічі: до початку специфічного лікування та після 3-х курсів після проведеної хіміотерапії. Оцінювали показники загального та біохімічного аналізів крові, мієлограму, імунофіксацію та електрофорез білків сироватки крові та сечі з оцінкою моноклонального парапротеїну, рівень ß2- мікроглобуліну. Відповідь на лікування оцінювали згідно з критеріями Міжнародної робочої групи з мієломи 2016 року. Результати дослідження. Серед пацієнтів, які отримували хіміотерапію як терапію І лінії, загальний показник відповіді становив 83,33% (15/18), із них дуже добру часткову відповідь виявлено у 77,78% (14/18) пацієнтів, часткову відповідь – у 5,55% (1/18), прогресію захворювання – у 16,67% (3/18) пацієнтів. Introduction. Multiple myeloma is a hematologic malignancy that affects the bone marrow, characterized by the abnormal proliferation of tumor plasma cells. This study aims to assess the effectiveness of a chemotherapy regimen consisting of bortezomib, lenalidomide, and dexamethasone in patients with progressive multiple myeloma, considering negative prognostic factors. Materials and Methods. Group I comprised 23 patients with progressive multiple myeloma who received chemotherapy with bortezomib, lenalidomide, and dexamethasone. The control group (Group II) consisted of 18 healthy individuals. Patients in Group I were examined twice: once before the initiation of treatment and again after completing three courses of chemotherapy. The evaluation included general and biochemical blood analyses, myelogram, immunofixation, and electrophoresis of blood serum and urine proteins, as well as the assessment of monoclonal paraprotein and the level of β2-microglobulin. Treatment response was evaluated according to the criteria set by the International Myeloma Working Group (2016).Документ Роль β2-мікроглобуліну в оцінці прогресії в-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-26) Драбовська, Інна Анатоліївна; Маслова, Ганна Сергіївна; Drabovska, I. A.; Maslova, G. S.Вступ. Первинна оцінка β2-мікроглобуліну має особливе значення у визначенні активності онкогематологічних процесів, що відіграє важливу роль в оцінці первинного стану пацієнта з В-клітинною хронічною лімфоцитарною лейкемією. Мета – проаналізувати рівень β2-мікроглобуліну у хворих із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії. Матеріали і методи. Обстежено 26 пацієнтів із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії, із них 12 (46%) чоловіків, 14 (54%) жінок. Хворі із прогресією В-ХЛЛ виділені у І групу. До ІІ контрольної групи увійшли 20 практично здорових осіб віком від 23-43 років, із них 11 (55%) жінок та 9 (45%) чоловіків. За класифікацією Rai, Binet у І групі ІІ (В) стадія зафіксована у 18 (69,2%) пацієнтів, ІІІ (С) – у 4 (15,4%) та IV (С) – у 4 (15,4%) хворих. На фоні прогресії В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії оцінювали наявність гіперпластичного синдрому, а саме розмір лімфовузлів (3 см і більше в діаметрі) та гепато- або спленомегалії (печінка та селезінка +5 см нижче краю реберної дуги). Оцінювали показники загального та біохімічного аналізу крові та рівень β2-мікроглобуліну. Проводили статистичну обробку даних. Результати: У хворих із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії за даними гематологічної панелі анемію із рівнем гемоглобіну нижче 100 г/л виявлено у 6 (23,1%) пацієнтів, тромбоцитопенію діагностовано у 8 (30,7%) обстежених хворих. Виявлено, що рівень лейкоцитів >100 Г/л спостерігався у 4 (15,4%) хворих І групи. Важливо, що нами виявлено зворотній кореляційний зв'язок між рівнем β2-мікроглобуліну та рівнем гемоглобіну (r=-0,52; р=0,02). Під час оцінки біохімічної панелі виявлено, що у 2 (7,7%) пацієнтів спостерігається зниження рівня загального білку сироватки крові до І ступеню по СТСАЕ. Паралельно у 4 (15,4%) хворих І групи виявлено зростання концентрації креатиніну сироватки крові до І ступеню по СТСАЕ. Нами було виявлено зворотній кореляційний зв'язок між рівнем β2-мікроглобуліну та рівнем загального білку у сироватці крові (r=- 0,44; р=0,02). The primary assessment of β2-microglobulin holds significant value in monitoring the dynamics of oncohematological processes, which can serve as a crucial marker for evaluating the baseline condition of patients with B-cell chronic lymphocytic leukemia. Aim: to analyze the levels of β2-microglobulin in patients experiencing progression of B-cell chronic lymphocytic leukemia. Materials and methods. Twenty six patients with progressive B-cell chronic lymphocytic leukemia (CLL) were examined, comprising 12 males (46%) and 14 females (54%). These patients were designated as Group I. The control group (Group II) included 20 healthy individuals aged 23–43 years, consisting of 11 females (55%) and 9 males (45%). In Group I, disease staging was assessed using the Rai-Binet classification: stage II (B) was observed in 18 patients (69.2%), stage III (C) in 4 patients (15.4%), and stage IV (C) in 4 patients (15.4%). Among patients with progressive CLL, hyperplastic syndrome was evaluated, including lymph node enlargement (≥3 cm in diameter) and hepato- or splenomegaly (liver or spleen extending ≥5 cm below the costal margin). General and biochemical blood analyses were conducted, along with measurements of β2-microglobulin levels. Statistical methods were applied to process and analyze the data. Results. In patients with progression of B-cell chronic lymphocytic leukemia (CLL), hematological analysis revealed anemia (hemoglobin <100 g/L) in 6 patients (23.1%) and thrombocytopenia in 8 patients (30.7%). Leukocytosis with leukocyte levels >100 G/L was observed in 4 patients (15.4%) in Group I. Notably, an inverse correlation was identified between β2-microglobulin levels and hemoglobin levels (r = -0.52; p = 0.02).Документ Оцінка показників сприйняття освітнього середовища студентами-медиками у Полтавському державному медичному університеті(Полтавський державний медичний університет, 2024) Федорченко, Ігор Леонідович; Литовка, Володимир Вікторович; Стриженок, Віталій Петрович; Северин, Юрій МиколайовичОсвітнє середовище – це комплекс зовнішніх факторів, необхідних для успішного освітнього процесу, умов формування і можливостей для розвитку особистості. Дослідження освітнього середовища є пріоритетним у закладах вищої освіти по всьому світу, що спричинено його впливом на результати навчання. Мета дослідження. Вивчити показники сприйняття освітнього середовища студентами, які здобувають освіту другого (магістерського) рівня у Полтавському державному медичному університеті. Матеріали та методи. У статті проаналізовано результати опитування 220 здобувачів 1-3 курсів навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти Полтавського державного медичного університету. Для цього було розроблено опитувальник з 93 запитань, що мав на меті аналіз проблеми вибору студентами-медиками адаптації до навчання та факторів, які сприяють цьому вибору, і включав шкали навчального середовища Джона Гопкінса та шкали навчального середовища медичних шкіл. Для проведення опитування використовувався сервіс Google Forms (https://docs.google.com/forms). Опрацювання результатів опитування проводилося з допомогою сервісу Google Tables та пакету MS Office 2019. The educational environment comprises a complex set of external factors essential for a successful educational process, fostering conditions for personal growth and development. The study of the educational environment is a priority for higher education institutions globally due to its significant impact on learning outcomes and overall student success. The purpose of this study is to analyze indicators of students’ perception of the educational environment at Poltava State Medical University among those pursuing second-level (Master's) education. Materials and Methods. Materials and Methods. This study analyzes the results of a survey conducted among 220 students in their 1st to 3rd years of the second (Master's) level of higher education at Poltava State Medical University. A questionnaire consisting of 93 questions was developed to examine medical students’ adaptation to learning and the factors influencing their choices. The questionnaire incorporated the Johns Hopkins Learning Environment Scale and the Medical School Learning Environment Scale. The survey was conducted using Google Forms (https://docs.google.com/forms), and the results were processed using Google Sheets and MS Office 2019. Statistical significance was set at p < 0.05. Results. According to the Spielberg-Hanin subscale of situational anxiety, the mean score of the participants was 53.44 [51.0–56.0], while the mean score for reactive anxiety was 51.77 ± 0.44. The combined scores for situational and reactive anxiety in women averaged 106.91 [105.0–129.0], and in men, 106.0 [99.0–113.0] (p < 0.0001); no significant differences were found between medical and dental students for these scales (p = 0.7145). Respondents rated their overall perception of the educational environment as 1.0 [0–1.0]. A weak correlation was observed between their perception of the educational environment and scores on the situational anxiety scale (ρ = 0.13; p = 0.0048). No correlation was found with reactive anxiety scores (ρ = -0.016; p = 0.78), the Johns Hopkins Learning Environment Scale (R = -0.02; p = 0.88), or the Medical School Learning Environment Scale (R = -0.16; p = 0.18). Gender differences were not observed on the Johns Hopkins Learning Environment Scale (U = 4774, p = 0.24). However, on the Medical School Learning Environment Scale, the average score was higher for women (0.46 ± 0.04) compared to men (0.44 ± 0.06) (U = 2.272, p = 0.0262). A moderate correlation was identified between the Johns Hopkins Learning Environment Scale and the Medical School Learning Environment Scale (R = 0.73; p < 0.05). Conclusion. The scales are relevant and reliable tools for assessing medical students’ perception of the educational environment, particularly in terms of satisfaction with the psychological microclimate of learning. Evaluating medical students’ perception of the educational environment should consider gender, age, and social and living conditions.