Авторефетати та дисертації. Кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/3882

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 17 з 17

Диференціальна діагностика патологічних рубців шкіри, що локалізовані в різних ділянках голови та шиї
(2020-06-24) Буханченко, Ольга Петрівна
Діагностика різновидів рубцевозмінених тканин голови та шиї, що виникають унаслідок оперативних втручань, залишається актуальним і соціально значимим питанням сучасної щелепно-лицевої хірургії. Необхідність розробки цієї теми обумовлена значною частотою виникнення саме патологічних рубців, недостатньо ефективними результатами їх лікування, вираженністю клінічних порушень та можливістю рецедивування. Незважаючи на існування значної кількості наукових робіт, присвячених вивченню етіології, патогенезу та лікуванню рубців, питанням їх диференційної діагностики донедавна приділялась недостатня увага. Необхідно зазначити, що проведення лікування без урахування патоморфологічної структури рубців призводить здебільшого до незначного терапевтичного ефекту, непрогнозованих і непередбачуваних наслідків.Досить часто для встановлення виду рубця є потреба у застосуванні додаткових методів дослідження, таких як капіляроскопія, опромінення ультрафіолетовими променями, гістологічне дослідження рубцевозмінених тканин тощо. Однак використання даних методів, обмежується їхньою недостатньою інформативністю або складністю проведення, що, зі свого боку, призводить до значної кількості діагностичних помилок. Виходячи з наведеного, доцільним є удосконалення методів неінвазивної діагностики післяопераційних нормотрофічних і патологічних рубців шкіри обличчя та шиї шляхом застосування сучасних цифрових та комп’ютерних технологій з урахуванням генетичної спадковості. Нами було обстежено 60 пацієнтів із післяопераційними нормотрофічними та патологічними рубцями шкіри обличчя та шиї, що знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицевої хірургії після оперативних втручань. В наукову розробку залучено пацієнтів тип рубців в яких підтверджений на основі клінічного обстеження. Для клінічної характеристики типу патологічних рубців нами використана схема їх якісної оцінки у вигляді зведеної стандартизаційної таблиці (Аветіков Д.С., Скрипник В.М., 2013 р.), яка характеризувала рубцевозмінену тканину за п’ятьма ознаками, що оцінені в балах [120]. Клініці нормотрофічних рубців відповідає загальна сума балів 7,1±1,2 бали, атрофічних – 5,2±0,8, гіпертрофічних – 12,4±2,3, келоїдних 15,8±2 бали відповідно. Таким чином, за клінічними ознаками пацієнтів у балах нами було розподілено їх на 4 клінічних групи: 1 група – пацієнти з післяопераційними нормотрофічними рубцями шкіри (15 осіб); 2 група – пацієнти з післяопераційними атрофічними рубцями шкіри (15 осіб); 3 група – пацієнти з післяопераційними гіпертрофічними рубцями шкіри (15 осіб); 4 група – пацієнти з післяопераційними келоїдними рубцями шкіри (15 осіб); Диференційна діагностика між різновидами патологічних рубців шкіри обличчя та шиї проводилася за запропонованими нами авторськими методиками, які полягають у застосуванні сучасних цифрових та комп’ютерних технологій з урахуванням наявності у пацієнтів поліморфізму гена колагену І типу А2 COL1A2 (rs42524).Під час виконання цифрової візуалізації графічних зображень зовнішнього вигляду рубцевозмінених тканин використовувалися 8-бітні цифрові зображення із піксельною складовою 24 біти (по 8 біт від кожного кольору). Максимальне значення чистого червоного кольору визначалося як R/255-G/0-B/0. За аналогією визначалися зелені та сині кольори. Кольоровий спектр у кожній точці зображення визначався цифровими значеннями трьох основних кольорів з їх відсотковим значенням та сумарним балом. Нами проведено дослідження розподілу кольорових констант червоного, зеленого та синього кольорів в інтактній шкірі, медіальному, дистальному краю, а також у середній зоні рубця. Встановлено, що інтенсивність забарвлення трьома кольорами в системі RGB у термінальних точках рубця та його середині має достовірно різні показники, саме тому під час їх консервативного лікування концентраційний градієнт розчину препарату, який вводиться в товщу рубця, може бути різним. Це і обумовлює економічну доцільність такого лікування. Клінічне вивчення загальних характеристик рубця доповнювалося додатковим аналізом структурних особливостей рубцевозмінених тканин за допомогою ультразвукового дослідження апаратом Simens ACUSONCV 70 (фірми Сіменс, Німеччина) з частотою датчика 20-40 МГц. При цьому оцінювали товщину рубців, ступінь диференціювання тканин, щільність, особливості архітектоніки шарів шкіри, їхню структуру. У ході ультразвукового дослідження у всіх пацієнтів було виявлено потовщення рубцевої тканини у порівнянні з нормальною шкірою. При цьому встановлено, що при нормотрофічному рубці власне рубцева зона ехографічно практично не відрізняється від інтактної дерми. Відмінністю ультразвукової картини атрофічних рубців є те, що товщина рубцевої тканини спостерігається меншою, ніж інтактної шкіри. Власна зона рубця має середній ступінь ехогенності з досить рівномірним розподілом волокон сполучної тканини. Серед відмінностей слід відмітити дещо розмиту верхню межу дермально-епідермальних зв’язків та більш виражену нижню межу, що розділяє рубцевозмінену тканину із гіподермою. Результати УЗ - дослідження гіпертрофічних рубців дозволили встановити, що рубцева тканина більше потовщена, ніж це спостерігається у випадку утворення нормотрофічного рубця. Структура рубцевої зони гетерогенна, сполучнотканинні волокна розподілені нерівномірно. Крім того, визначаються зони зниженої ехогенності з відносно чіткими рівними контурами. Звертає на себе увагу і той факт, що межі між рубцевозміненою і нормальною шкірою чіткі. В осіб із келоїдними рубцями власне зона рубця характеризується більш вираженим потовщенням дерми, ніж у гіпертрофічних рубцях, а також нерівномірністю її товщини і ехогенності з переважанням ділянок зниженої ехощільності без чіткого осередкованого фрагментування. Келоїдний рубець також характеризується відсутністю чітких меж між рубцевозміненою і нормальною тканинами. Під час встановлення взаємозв’язків між поліморфними генотипами гена колагену І типу А2 COL1A2 (rs42524) із показниками цифрової візуалізації графічних цифрових зображень, УЗ-параметрами, клінічною оцінкою післяопераційних рубців обличчя та шиї встановлено, що у пацієнтів із нормотрофічними рубцями частота зустрічаємості генотипу GG гена COL1A2 (rs42524), збільшена в 1,40 раза (80%), а частота алеля С знижена в 2,56 разу (10%) (χ2=3,21; р=0,07) у порівнянні з пацієнтами з патологічними рубцями (55,5% та 25,6% відповідно). У групі пацієнтів із патологічними рубцями генотипи гена COL1A2 (rs42524) із наявністю алеля С (GC та CC) асоційовані з деякими параметрами зовнішнього клінічного стану рубцевозмінених тканин: колір рубця (p=0,027) та чутливість рубця (p=0,034). Відсутні асоціативні зв’язки між поліморфними варіантами гена COL1A2 (rs42524) та показниками УЗД та RGB обстеженням. Запропонований алгоритм обстеження пацієнтів із рубцями голови та шиї, що передбачає обов’язкове цифрове та ультразвукове дослідження з урахуванням генетичної спадковості, дозволяє достовірно встановити тип рубця та оцінювати в динаміці зміни в рубцевозмінених тканинах.
NО-залежні механізми регенерації кісток нижньої щелепи за умов надмірного надходження в організм нітрату натрію
(Харківський національний медичний університет, 2011) Должкова, Катерина Петрівна; Должковая, Екатерина Петровна; Doljkova, K.
Дисертація присвячена вирішенню наукової задачі, яка полягає у визначенні ролі ізоформ NO-синтаз, їхнього субстрату L-аргініну та пероксинітриту у механізмах репаративної регенерації кісткової тканини нижньої щелепи після моделювання її перелому на тлі надмірного надходження в організм нітрату натрію. У роботі показано, що активність NO-синтаз істотно впливає на процес репаративної регенерації кісткової тканини нижньої щелепи при моделюванні її перелому в щурів. Уведення субстрату NO-синтазної реакції L-аргініну ча-стково обмежує процес деполімеризації глікозаміногліканів (зменшує рівень гексуронових кислот) у кістковій тканині нижньої щелепи та істотно не впливає на катаболізм фуко- та сіалоглікопротеїнів. Встановлено, що утворення пероксинітриту негативно впливає на перебіг репаративної регенерації кісткової тканини нижньої щелепи, оскільки використання L-селенометіоніну (скевенджеру пероксинітриту) вірогідно обмежує дезорганізацію біополіме-рів сполучної тканини кісток нижньої щелепи (зменшує рівень хондроїтин-сульфатів, фукози, не зв’язаної з білками, N-ацетилнейрамінової кислоти та гексуронових кислот) на ранніх термінах репаративного остеогенезу. А в більш пізніх термінах після моделювання перелому пероксинітритзалежна дезорганізація сполучної тканини пов’язана, головним чином, з деполімери-зацією глікозаміногліканів; Диссертация посвящена решению научной задачи, которая состоит в определении роли изоформ NO-синтаз, их субстрата L-аргинина и перокси-нитрита в механизмах репаративной регенерации костной ткани нижней че-люсти после моделирования ее перелома на фоне чрезмерного поступления в организм нитрата натрия. В работе показано, что хроническая интоксикация нитратом натрия (60 дней) потенцирует дезорганизацию биополимеров костной ткани нижней челюсти крыс в динамике репаративной регенерации относительно аналогичного термина в контроле, что характеризуется увеличением концентрации мономеров биополимеров соединительнотканных структур (а именно фуко-, сиалогликопротеинов и гликозаминогликанов). Установлено, что хроническая нитратная интоксикация задерживает процесс дифференцировки остеобластов и клеточных элементов микроциркуляторного русла в области фор-мирующейся костной мозоли, а также нарушает формирование первичных костных балок, что обуславливает замедление процесса репаративного остеогенеза. Выявлено, что активность NO-синтаз существенно влияет на процесс репаративной регенерации костной ткани нижней челюсти при моделировании ее перелома у крыс. Введение субстрата NO-синтазной реакции L-аргинина частично ограничивает процесс деполимеризации гликозаминогликанов (уменьшает уровень гексуроновых кислот) в костной ткани нижней челюсти, существенно не влияет на катаболизм фуко- и сиалогликопротеинов. Установлено, что образование пероксинитрита отрицательно влияет на тече-ние репаративной регенерации костной ткани нижней челюсти, поскольку использование L-се¬ле¬нометионина (скевенджера пероксинитрита) достоверно ограничивает дезорганизацию биополимеров соединительной ткани костей нижней челюсти (уменьшает уровень фукозы, не связанной с белками, N-ацетилнейраминовой кислоты, хондроитинсульфатов и гексуроновых кислот) на ранних сроках репаративного остеогенеза. Нa более поздних сроках после моделирования перелома пероксинитритзависимая дезорганизация соединительной ткани связана, преимущественно, с деполимеризацией глико-заминогликанов; The thesis is devoted to the solving of the problem which consists in the de-termining the role of NO-synthase isoforms and their substrate L-arginine and peroxynitrite in the mechanisms of reparative regeneration of mandible bone tis-sue after fracture’s modeling in the conditions of surplus income of sodium ni-trate in the organism. The research shows, that the activity of NO-synthase essentially influences to the reparative regeneration of a mandible osteogenesis at modeling of its frac-ture at rats. Introduction of substrate of NO-syntheses reaction — L-arginine par-tially limits depolymerization process of glycosaminoglycans (reduces level of gexuronic acids) in bone tissue of mandible, essentially doesn't influence the catabolism of fuko- and sialoglycoprotein. It is established that the formation of peroxynitrite negatively influences to a reparative osteogenesis of a mandible, because the use L-seleno¬methionine (peroxynitrite scavenger ) authentically limits disorganization of biopolmers of a connecting tissue of bones of a mandible (re-duces levels of chondroitin sulfates, untied with fibers fucosa, N acetylneuraminic acids and gexuronic acids) on early terms of reparative regeneration of a bone formation. Whereas, on the later terms after fracture’s modeling peroxynitrite-dependent disorganization of a connecting tissue is mainly connected with depol-ymerization of glycosaminoglycans.
Лікування периферійних уражень лицевого нерва продуктами ембріофетоплацентарного комплексу
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2007) Іваницька, Олена Сергіївна; Иваницкая, Елена Сергеевна; Ivanitska, O.
Дисертація присвячена вирішенню проблеми підвищення ефективності лікування хворих з периферійними ураженнями лицевого нерва шляхом застосування препаратів, виготовлених з продуктів ембріофетоплацентарного комплексу („Кріоцелл-кріоцеребрум“ та кріоекстракт плаценти). Запропонована комплексна програма обстеження хворих із периферійними ураженнями лицевого нерва, що включала стоматологічні, неврологічні обстеження, імунологічні дослідження, проведення стимуляційної електроміографії, реоенцефалографії та електроенцефалографії. Це дозволило отримати необхідну інформацію про перебіг патологічного процесу в нервово-м’язовому апараті та пов’язані з ним зміни стоматологічного статусу, порушення в системі центрального кровообігу, функціональній активності головного мозку та імунній системі. Розроблена технологія ін’єкційного підведення до лицевого нерва препарату „Кріоцелл-кріоцеребрум“ та кріоекстракту плаценти залежно від місця його ураження, а також схема їхнього застосування, виходячи зі ступеня вираженості клінічних проявів захворювання. Порівняння результатів лікування периферійних уражень лицевого нерва у стадії залишкових явищ за традиційною схемою та препаратами, виготовленими з продуктів ембріофетоплацентарного комплексу, засвідчило вищу ефективність запропонованого методу терапії; Диссертация посвящена решению проблемы повышения эффективности лечения больных с периферическими поражениями лицевого нерва применением препаратов, изготовленных из продуктов эмбриофетоплацентарного комплекса („Криоцелл-криоцеребрум“ и криоэкстракт плаценты). В основу исследования положены результаты обследования и лечения 82 пациентов с периферическими поражениями лицевого нерва в возрасте от 22 до 62 лет. Предложена комплексная программа обследования больных, направленная на изучение особенностей клинического течения периферических поражений лицевого нерва в стадии остаточных явлений с учетом преобладающей локализации патологического процесса, стоматологического и психоэмоционального статусов пациентов, состояния нервно-мышечного аппарата, центрального кровообращения, функциональной активности головного мозга, а также иммунной системы. После проведения комплексного обследования больные были разделены на две относительно равные по численности группы (І группа  40 пациентов, ІІ  42 пациента), отвечающие друг другу по полу, возрасту и клинической картине заболевания. В лечении больных І клинической группы использовалась общепринятая фармакотерапия, включающая применение спазмолитических, рассасывающих, антихолинэстеразных препаратов и средств, стимулирующих и регулирующих метаболические процессы. Лечение пациентов ІІ группы заключалось в инъекционном введении препарата „Криоцелл-криоцеребрум“ и криоэкстракта плаценты. Общим компонентом лечебно-реабилитационных комплексов обеих групп было проведение массажа и лечебной гимнастики. Больным обеих групп проводились также санация полости рта и психологическая реабилитация. Разработана технология инъекционного подведения к лицевому нерву препарата „Криоцелл-криоцеребрум“ и криоэкстракта плаценты в зависимости от места его поражения, а также схема их применения, исходя из степени выраженности клинических проявлений заболевания. Сравнение результатов лечения больных с периферическими поражениями лицевого нерва по традиционной схеме и препаратами, изготовленными из продуктов эмбриофетоплацентарного комплекса, засвидетельствовало более высокую эффективность предложенного метода терапии. Так, если в той или иной степени положительный результат был достигнут у всех больных второй группы, то в первой  он составил 75%. Следует отметить и значительно более динамическое нарастание позитивных изменений у пациентов, лечение которых осуществлялось продуктами эмбриофетоплацентарного комплекса, а также их устойчивый характер. Высокий терапевтический эффект лечения периферических поражений лицевого нерва инъекционным введением продуктов эмбриофетоплацентарного комплекса объясняется действием широкого спектра присутствующих в них биологически активных субстанций, таких, как ростовые, противовоспалительные, антибактериальные, детоксикационные, аналгезирующие факторы, благодаря чему обеспечивается влияние на разные звенья патологического процесса. При этом уникальным является механизм этого действия, который заключается в способности продуктов эмбриофетоплацентарного комплекса „отвечать на запрос ситуации“, то есть синтезировать и привносить те субстанции, которые именно в данный момент нужны организму для минимизации патологического процесса; The dissertation focuses on the increasing of the efficiency of treating patients with facial nerve peripheral injuries by applying preparations made of embryofetoplacental products („Cryocell-cryocerebrum“ and placental cryoextraction). The complex inspection program of patients with facial nerve peripheral injuries included stomatological, neurological examinations, immunological studyings, stimulative electromyography, rheoencephalography, electroencephalography, which allowed to obtain all the necessary information of the course of pathological process in nerve-muscular apparatus and pointed out the associated changes of stomatological status, disorders in the central circulation, in functional activity of the brain and immune system. We have developed the technique of both „Cryocell-cryocerebrum“ preparation and placental cryoextraction injection supply to the facial nerve depending on the site of its injury, as well as the their dosage schedule grounding on the intensity of clinical manifestations of the disease. The results of facial nerve peripheral injuries therapy in their residuals according to the conventional treatment regimen and by preparations made of embryofetoplacental products were compared and more higher efficiency of the developed method was therefore proved.
Профілактика запальних ускладнень в плановій амбулаторній хірургії порожнини рота
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2005) Ахмеров, В'ячеслав Джаудатович; Ахмеров, Вячеслав Джаудатович; Ahmerov, V.
Диссертация посвящена изучению действия иммуномодулятора растительного происхождения настойки эхинацеи пурпурной на состояние некоторых факторов гомеостаза полости рта при проведении комплексной профилактики воспалительных осложнений амбулаторных хирургических стоматологических вмешательств. Впервые изучены частота и структура плановых амбулаторных хирургических операций в полости рта и их осложнения на большом архивном материале (102 077 амбулаторных карт) хирургического отделения Полтавской областной клинической стоматологической поликлиники за 10 лет (1991 – 2000 г.г.) . Изучено состояние некоторых общих и местных показателей резистентности организма, свободнорадикального окисления и антиоксидантной защиты в до- и послеоперационном периоде у 212 пациентов, которым были произведены плановые амбулаторные вмешательства на альвеолярном отростке. Коррекция выявленных общих и местных нарушений применением иммуномодулятора растительного происхождения – настойки эхинацеи пурпурной, антибиотика оксациллина и их сочетанием дала позитивный результат. Разработаны принципы дифференцированного использования профилактических мероприятий в плановой амбулаторной хирургии полости рта и дана оценка их эффективности. Установлено, что среди послеоперационных воспалительных осложнений в плановой амбулаторной хирургии полости рта (по данным хирургического отделения Полтавской областной клинической стоматологической поликлиники) наиболее часто встречается острый альвеолит (98,4% от числа всех осложнений). Частота осложнений воспалительного характера после удаления зуба возрастает прямо пропорционально сложности вмешательства (острый альвеолит имел место у 2,5% больных после обычного удаления зуба и у 31,0% - при атипичном удалении нижнего зуба “мудрости”), возрасту больных и наличию у них общесоматических заболеваний. Комплексная клинико-лабораторная оценка состояния тканей операционного поля у 212 больных выявила, что у большинства больных имели место сопутствующие воспалительные явления в тканях пародонта, что сопровождалось увеличением количества мигрировавших в полость рта лейкоцитов, уменьшением времени образования гематомы на десне (по Кулаженко), положительной пробой Шиллера-Писарева, изменением лейкоцитограммы периферической крови, уменьшением содержания иммуноглобулинов А, G, М и увеличением содержания сиаловых кислот в сыворотке крови, уменьшением содержания секреторного ІgА и лизоцима в ротовой жидкости, снижением реакции адсорбции микроорганизмов буккальным эпителием, активацией в ротовой жидкости процессов свободнорадикального окисления. Применение с целью коррекции локальных и общих нарушений в пред- и послеоперационном периоде иммуномодулятора растительного происхождения настойки эхинацеи пурпурной и сочетания настойки эхинацеи пурпурной с антибиотиком оксациллином позволило оптимизировать гигиеническое состояние полости рта, снизить количество микробной флоры полости рта и её штаммов, проявляющих патогенные свойства, снизить активность процессов ПОЛ и повысить уровень антиоксидантной защиты в ротовой жидкости, нормализовать содержание иммуноглобулинов А, G, М и сиаловых кислот в сыворотке крови и секреторного Іg А в ротовой жидкости, оптимизировать реакцию адсорбции микроорганизмов. Комплексная профилактика, включающая в себя гигиенический уход за полостью рта, приём в течение 7 дней настойки эхинацеи пурпурной и оксациллина в до- и послеоперационном периоде, позволила снизить количество послеоперационных осложнений до 8,2%. В группе больных без медикаментозной профилактики этот показатель составил 22,8%, а у больных с профилактикой только антибиотиком - 14,2%. При сравнении эффективности проведенных профилактических мероприятий наилучшие результаты получены при комплексном применении настойки эхинацеи и оксациллина; Thesis is devoted to the study of immunomodulator and antioxidant of plant origin Echinacea purple action on the condition of some factors of homeostasis of the oral cavity in conducting of complex prophylactic of the inflammatory complications of planned dispensary surgical stomatological interventions. It is for first time there were studied the frequency and structure of planned dispensary surgical operations in the oral cavity and their complications on the large archives materials (102087 dispensary cards) of the surgical department of the Poltava regional clinical stomatological polyclinic for 10 years (1991 – 2000). There was determined the condition of some general and local indexes of organism resistancy as well as free radical oxidation and antioxidant protection at before and after operative period in 212 patients who needed the performing of planned operations on the alveolar process. There was carried out the correction of local and general violations by using immunomodulator and antioxidant of plant origin Echinacea purpurea, antibiotics and their combination. There were worked out the principles of differential application of preventive measures in the planned dispensary surgery of the oral cavity and evaluated their efficiency; Дисертація присвячена вивченню дії імуномодулятора рослинного походження настоянки ехінацеї пурпурової на стан деяких факторів гомеостазу порожнини рота при проведенні комплексної профілактики запальних ускладнень планових амбулаторних хірургічних стоматологічних втручань. Вперше вивчені частота та структура планових амбулаторних хірургічних операцій в порожнині рота та їх ускладнення на великому архівному матеріалі (102 087 амбулаторних карток) хірургічного відділення Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки за 10 років (1991 – 2000). Визначено стан деяких загальних і місцевих показників резистентності організму, вільнорадикального окислення і антиоксидантного захисту в до- і післяопераційному періоді у 212 пацієнтів, яким були показані амбулаторні операції на альвеолярному відростку. Проведена корекція виявлених місцевих і загальних порушень застосуванням імуномодулятора рослинного походження настоянки ехінацеї пурпурової, антибіотика та їх сполученням показала позитивні результати. Розроблені принципи диференційованого використання профілактичних заходів в плановій амбулаторній хірургії порожнини рота і дана оцінка їх ефективності.
Зміни енергетичного метаболізму, вільнорадикального окислення ліпідів в слинних залозах при утворенні надлишкової кількості оксиду азоту з екзогенних та ендогенних попередників
(Національна академія наук України інститут фізіології ім. О.О. Богомольця, 2001) Бондаренко, Валерій Володимирович; Бондаренко, Валерий Владимирович; Bondarenko, V.
Дисертація присвячена дослідженню накопичення нітрату натрію в вигляді динітрозильних ком-плексів заліза і в організмі з екзогенних (хронічна нітратна інтоксикація) та ендогенних (карагенінове запалення) попередників. Досліджували його вплив на енергетичний обмін, активність ферментів антиоксидантного захисту та ферменту α-амілази, перекисне окислення ліпідів у тканинах слинних залоз білих щурів. Виявлено, що в динаміці хронічної інтоксикації нітратом натрію розвиваються суттєві порушення функціонального стану мітохондрій слинних залоз порушуються шляхи постачання субстратів окислення до мітохондріальних мембран, відмічається зниження ефективності окислювального фосфорилювання і розлад процесів окислення і фосфо-рилювання АДФ, порушується утворення ферменту α-амілази та знижується активність антиоксидантних ферментів, пригнічується енергетичний потенціал, активізуються в тканинах слинних залоз процеси перекисного окислення ліпідів і знижується активність антиоксидантних ферментів. Призначення гіпербаричної оксигенації обмежує глибокі порушення мітохондриального дихання, фосфорилювання, обмежує накопичення оксиду азоту, запобігає суттєвій активації ПОЛ, однак не має впливу на процеси нормалізації біоенергетичних процесів, та функціональні показ-ники при хронічній інтоксикації нітратом натрію. Використання ГБО за експериментально роз-робленою схемою в комплексі з церулоплазміном дає позитивні результати які відображені в роботі. Активує процеси антиоксидантного захисту попереджує порушення енергетичного метаболізму, активує утворення ферменту α-амілази; Диссертация посвящена исследованию накопления нитрата натрия в виде динитрозильных комплексов железа в организме с экзогенных (хроническая нитратная интоксикация) и эндогенных (карагениновое воспаление) предшественников. Исследовали его влияние на энергетический обмен, активность ферментов антиоксидантной защиты каталазы и супероксиддисмутазы, фермента α-амилазы, перекисное окисление липидов в тканях слюнных желез белых крыс. Выявлено, что при хронической интоксикации нитратом натрия развиваются существенные нарушения функционального состояния митохондрий в тканях слюнных желез снабжения субстратов окис-ление, отмечается снижение эффективности окислительного фосфорилирования АДФ, наруша-ются процессы образования фермента α-амилазы и снижается активность антиоксидантних ферментов угнетаются процессы энергетического потенциала. Назначение гипербарической оксигенации предупреждает глубокие нарушения митохондриального дыхания, фосфорилирования, ограничивает накопление оксида азота, предотвращает существенной активации ПОЛ, однако не имеет влияния на сроки нормализации биоэнергетических процессов в обновленном периоде острой интоксикации нитратом натрия. Применение ГБО и церулоплазмина за экспериментально разработанной схемой даёт положительные результаты которые отражены в работе. Активизирует процессы антиоксидантной защиты, предупреждает нарушение энергетического метаболизма, активизирует образование фермента α-амилазы; The thesis is devoted to the investigation of energy metabolism and lipid peroxide oxidation in sali-vary glands of white rats which were introduced with sodium nitrate. In cronic intoxication with sodium nitrate the were revealed the significant violations of mitochondrea functional condition of tissues in sal-ivary glands of provision of oxigenation substrates, there were also marked the lowering of effectiveness of oxygenative phosphorylation ADD, decreasing of antioxidant enzymes activity, there were disturb-ances in processes of α-amylase enzyme producing. The administration of course of hyperbaric oxigena-tion prevents deep violations of mitochondral respiration, phosphorylation; limits the accumulation of nitric oxide , prevents significant lipid peroxidation activation but does not influence the terms of normalization of bioenergetic processes in renewed period of acute sodium nitrate intoxication. The use of HBO and ceruloplasmin going on according to the experimentally worked out scheme, activates the processes of antioxidant protection, violation of energy metabolism, activates the α-amylase enzyme formation.
Анализ исходов и прогноз у больных острым и хроническим паротитом
(Полтавський державний медичний стоматологічний інститут, 1992) Яценко, Игорь Володленович; Яценко, Ігор Володленович; Yatsenko, I.
Установлено, что у лиц, перенесших эпидемический паротит, исход заболевания для околоушных желез благоприятный, морфо-функциональных нарушений в них не возникает. Выявлено что у лиц, перенесших острый неэпидемический паротит, изменения в околоушных железах зависят от клинико-морфологической формы имевшего место процесса. Острый серозный и гнойный паротит без абсцедирования не вызывает в слюнных железах выраженных морфо-функциональных нарушений. Гнойно-некротический паротит исходом заболевания имеет частичное или полное склерозирование паренхимы со снижением био-функциональных способностей железы. После перенесенного эпидемического и острого неэпидемического паротита в ранее пораженных железах хронического воспаления не наблюдается, поэтому можно утверждать, что эти острые заболевания околоушной железы не лежат в основе развития хронического паренхиматозного паротита. У больных хроническим паренхиматозным паротитом с первыми проявлениями в детском возрасте исход заболевания зависит от активности процесса и относительно благоприятный / 15,79% - выздоровление, 56,58% - стойкое улучшение /. У 27,63% состояние остается без изменений. У больных хроническим паренхиматозным паротитом с первыми проявлениями заболевания после 15 лет выздоровление установлено лишь у 8% больных, у 24% - наблюдалось стойкое улучшение, в 24% состояние оставалось без изменений, у 44% - имело место прогрессирование заболевания с развитием признаков болезни Шегрена. Разработаный нами и апробированный метод индивидуального прогнозирования позволяет объективно оценить тяжесть процесса, определить исход ЭП, ОНЭП и течение ХПП в перспективе, выбрать более рациональный комплекс лечебно- реабилитационных мероприятий. Имеющиеся алгоритмы вычислительных таблиц реально использовать в компьютерных системах /ЭВМ/. Установлено, что наиболее оптимальным методом лечебно- профилактических мероприятий у больных хроническим паренхиматозным паротитом является двукратный в год /весной и осенью/ курсы введения в пораженную железу масла семян шиповника, электрофорез области желез 1% раствором аскорбиновой кислоты, прием внутрь препаратов антиоксидантного действия /токоферол/, иммунокорекция организма натрия нуклеинатом; It is established that in persons who have suffered an epidemic parotitis, the outcome of the disease for the parotid gland is favorable, morpho-functional disorders do not occur in them. It was revealed that in people who had acute acute non-epidemic parotitis, changes in the parotid glands depend on the clinical and morphological form of the process that has taken place. Acute Serous and purulent parotitis without abscess formation does not cause in the salivary glands of pronounced morpho-functional violations. Purulent-necrotic parotitis is the outcome of disease has partial or complete sclerosis of the parenchyma with decreased bio-functional abilities of the gland. After the epidemic and acute non-epidemic mumps in the previously affected glands of chronic inflammation is not observed, therefore it can be argued that these acute parotid gland disease does not underlie development chronic parenchymal parotitis. In patients with chronic parenchymal parotitis with the first manifestations in childhood, the outcome of the disease depends from activity of the process and relatively favorable / 15.79% - recovery, 56.58% - persistent improvement. In 27.63% the state remains unchanged. In patients with chronic parenchymal parotitis with the first manifestations of the disease after 15 years of recovery was found only in 8% of patients, in 24% - a persistent improvement, in 24% the state remained unchanged, in 44% - there was progression of the disease with development signs of Sjogren's disease. The developed and approved method of individual forecasting allows you to objectively assess the severity process, determine the outcome of the EP, the ONEP and the current of the perspective, choose a more rational complex of treatment- rehabilitation activities. Available algorithms Computational tables are really used in computer systems / computer. It is established that the most optimal method of treatment- preventive measures in patients with chronic parenchymal parotitis is twice a year / spring and autumn / courses of administration to the affected gland oil seeds of dog rose, electrophoresis of the glands area with 1% solution ascorbic acid, ingestion of drugs antioxidant action (tocopherol), immunocorrection organism of sodium nucleate; Встановлено, що у осіб, які перенесли епідемічний паротит, результат захворювання для привушних залоз сприятливий, морфо-функціональних порушень в них не виникає. Виявлено що в осіб, які перенесли гострий неепідеміческій паротит, зміни в привушних залозах залежать від клініко-морфологічної форми мав місце процесу. гострий серозний і гнійний паротит без абсцедування не викликає в слинних залозах виражених морфо-функціональних порушень. Гнійно-некротичний паротит результатом захворювання має часткове або повне склерозування паренхіми зі зниженням біо-функціональних здібностей залози. Після перенесеного епідемічного і гострого неепідеміческая паротиту в раніше уражених залозах хронічного запалення не спостерігається, тому можна стверджувати, що ці гострі захворювання привушної залози не лежать в основі розвитку хронічного паренхіматозного паротиту. У хворих на хронічний паренхіматозним паротит з першими проявами в дитячому віці результат захворювання залежить від активності процесу і відносно сприятливий / 15,79% - одужання, 56,58% - стійке поліпшення /. У 27,63% стан залишається без змін. У хворих на хронічний паренхіматозним паротит з першими проявами захворювання після 15 років одужання встановлено лише у 8% хворих, у 24% - спостерігалося стійке поліпшення, в 24% стан залишався без змін, у 44% - мало місце прогресування захворювання з розвитком ознак хвороби Шегрена. Розроблений нами і апробований метод індивідуального прогнозування дозволяє об'єктивно оцінити тяжкість процесу, визначити результат ЕП, ОНЕП і протягом ХПП в перспективі, вибрати більш раціональний комплекс лікувально реабілітаційних заходів. наявні алгоритми вичислювальних таблиць реально використовувати в комп'ютерний системах / ЕОМ /. Встановлено, що найбільш оптимальним методом лікувально профілактичних заходів у хворих на хронічний паренхіматозним паротит є дворазовий в рік / Навесні і восени / курси введення в уражену залозу масла насіння шипшини, електрофорез області залоз 1% розчином аскорбінової кислоти, прийом всередину препаратів антиоксидантної дії / токоферол /, імунокорекції організму натрію нуклеїнат.
Якість діагностики, ретроспективний і перспективний аналіз захворюваності злоякісними новоутвореннями щелепно-лицевої ділянки (за матеріалами Полтавської області)
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2001) Соколова, Наталія Панасівна; Соколова, Наталья Афанасьевна; Sokolova, N. A.
В роботі узагальнені медико-статистичні розра¬хунки розповсюдженості та захворюваності окремих форм злоякістних новоутворень ЩЛД, науково обгрунтовано прогнозування онкостоматолопчної захворюваності. Дано пояснення причин пізнього звертання в спеціалізовані медичні заклади відповідних категорій хворих. Розроблено комплекс заходів щодо своєчасної діагностики злоякісних новоутворень щелепно-лицевої ділянки, що дасть змогу надавати адекватну допомогу пацієнтам; В работе обобщены медико-статистические расчёты распространённости и заболеваемости отдельных форм злокачественных новообразований челюстно-лицевой области (ЗН ЧЛО), научно обосновано прогнозирование онкостоматологической заболеваемости. Дано пояснение причин позд¬него обращения в специализированные медицинские учреждения соответствующих категорий больных. Изучение заболеваемости ЗН ЧЛО проводилось в два этапа. Первый - сбор и обработка статистического материала, расчет интенсивных и стандартизованых по¬казателей (использован мировой стандарт населения) для каждой отдельной лока¬лизации (губа, язык, слизистая оболочка полости рта, слюнные железы, верхняя че¬люсть) на 100 тысяч соответственно мужского и женского населения по городам и районам Полтавской области. Стандартизация показателей проводилась с целью элиминирования влияния отличий возрастно-половой структуры населения на ве¬личину показателей заболеваемости в сравниваемых группах населения с учётом территориальных отличий. Второй этап - медико-географическое картографирова¬ние на основе полученных данных для обобщённого представления распростра¬нённости отдельных форм ЗН ЧЛО. В работе впервые проведен и научно обоснован прогноз заболеваемости ЗН ЧЛО по пяти отдельным локализациям сроком на 10 лет (1998-2007гг.), в результа¬те которого ожидается рост частоты возникновения ЗН языка, слизистой оболочки полости рта, слюнных желез, верхней челюсти, при одновременном уменьшении рака губы. Для изучения причин поздней обращаемости больных со ЗН ЧЛО за меди¬цинской помощью нами разработана и внедрена анкета обследования больного, ко¬торая включает 67 вопросов. Анализ ответов на вопросы позволяет проследить путь больного от появления первых признаков заболевания до установления окон¬чательного диагноза и назначения лечения, раскрыть причины несвоевременного обращения к врачу, причины ошибочных диагнозов. Разработан комплекс мероприятий для своевременной диагностики злока¬чественных новообразований челюстно-лицевой области, что позволит своевре¬менно оказывать адекватную помощь пациентам; On protection the job is born (taken out), m which the medicin-statistical accounts of prevalence and morbidity of the separate forms malignant neoplasms of Jow-facial localisatium are generalized, the forecasting oncostomatology morbidity is scientifically proved. The explanatory of the reasons of the late reference (manipulation) in the specialized medical establishments of the appropriate categories of the patients is given. The complex of measures for duly diagnostics malignant neoplasms of jow-facial localisatium is developed, that will allow in time to render the adequate help to the patients.
Морфофункціональні особливості будови м’яких тканин різних ділянок голови людини
(Харківський національний медичний університет, 2011) Аветіков, Давид Соломонович; Аветиков, Давид Соломонович; Avetikov, D.
Дисертація присвячена визначенню морфологічних та біомеханічних особливостей м’яких тканин різних топографоанатомічних ділянок голови людини. Були отримані нові дані щодо залежності будови м’яких тканин від форми голови, віку та статі, визначені основні метричні показники і особливості будови м’яких тканин різних ділянок голови. Вперше визначені мінімальні та максимальні середні значення товщини шкіри у різних топографоанатомічних ділянках. Визначено ступінь деформації м’яких тканин різних топографоанатомічних ділянок голови в залежності від її форми, віку, статі та часу деформації. Дана гістотопографічна характеристика змінам, що відбуваються при різних етапах деформації шкірно-жирових клаптів голови: при початковій деформації, пластичній деформації, середній критичній точці та зони розриву. З’ясовані значення критичних точок у різних топографоанатомічних ділянках голови. Представлена нова класифікація топографоанатомічних ділянок голови з однотиповими властивостями щодо деформації м’яких тканин. Вперше виділені зони ковзання, фіксації та проміжні зони між зонами ковзання та фіксації. Розроблена математична модель деформації м’яких тканин різних ділянок голови на етапах розтягнення та релаксації шкіри. Встановлені типи ковзання та оптимальна глибина відшарування шкірно-жирових клаптів в залежності від їх підйому та мобілізації у різних топографоанатомічних ділянках. Базуючись на результатах гістотопографоанатомічних та клінічних досліджень, створені стандартизаційні таблиці шкірно-жирових клаптів з урахуванням їх біомеханічних властивостей у різних зонах ковзання, що відповідають тим або іншим топографоанатомічних ділянкам. Розроблено алгоритм планування та виконання пластики місцевими тканинами щодо підйому та мобілізації шкірно-жирових клаптів голови; Диссертация посвящена изучению морфологических и биомеханических особенностей мягких тканей разных топографоанатомических областей головы человека. Были получены новые данные относительно зависимости строения мягких тканей от формы головы, возраста и пола, определены основные метрические показатели и особенности строения мягких тканей разных областей головы. Впервые определены минимальные и максимальные средние значения толщины кожи в разных топографоанатомических областях. Определена степень деформации мягких тканей в зависимости от формы головы, возраста, пола и времени деформации. Дана гистотопографическая характеристика изменениям, которые происходят на разных этапах деформации кожно-жировых лоскутов головы: при начальной деформации, пластической деформации, средней критической точке и в зоне разрыва. Определены значения критических точек в разных топографоанатомических областях головы. Представлена новая классификация топографоанатомических областей головы с однотипными свойствами относительно деформации мягких тканей. Впервые выделены зоны скольжения, фиксации и промежуточные зоны между зонами скольжения и фиксации. Разработана математическая модель деформации мягких тканей разных участков головы на этапах растяжения и релаксации кожи. Установлены типы скольжения и оптимальная глубина отслаивания кожно-жировых лоскутов в зависимости от их подъема и мобилизации в разных топографоанатомических областях. Впервые, базируясь на результатах гистотопографоанатомических и клинических исследований, созданы стандартизационные таблицы кожно-жировых лоскутов с учетом их биомеханических свойств в разных зонах скольжения, которые отвечают тем или другим топографоанатомическим областям. Разработан алгоритм планирования и выполнения пластики местными тканями относительно подъема и мобилизации кожно-жировых лоскутов головы. Установлено, что кожа разных топографоанатомических областей головы имеет однотипный послойный план организации и состоит из эпидермиса, дермы и подкожной жировой клетчатки. Общая толщина кожи варьирует от минимальных средних значений (3100±200 мкм) в скуловой области до максимальных (11250±550 мкм) - в подглазничной. Наибольшие средние значения толщины эпидермиса установлены в теменной, скуловой и подглазничной областях (91-122 мкм), дермы - в подбородочной и области нижней губы (1930-2450 мкм), подкожной жировой клетчатки - в подглазничной (6100-7400 мкм). Наименьшие средние значения толщины эпидермиса установлены в области глазницы (25-30 мкм), дермы - в области носа (890-910 мкм), подкожной жировой клетчатки - в области верхней губы (340-380 мкм) и височной области (510-560 мкм). Установлена достоверная статистическая зависимость отдельных морфометрических параметров кожи в разных топографоанатомических областях от формы головы, возраста и пола. Учитывая форму головы средние значения общей толщины являются достоверно больше у брахицефалов в надглазничной области, толщины дермы - у брахицефалов в подглазничной области на границе с носовой. В возрастной группе 41-50 лет как у мужчин, так и у женщин, средняя общая толщина кожи больше в подглазничной области. Выявлены значительные расхождения значений степени деформации мягких тканей головы в зависимости от антропометрических данных, возраста, пола и времени деформации. Наиболее вариабельными являются абсолютные значения величин пластической деформации тканей щечной области, которые зависят от возраста и пола. Наименьшая зависимость зафиксирована от формы головы у мужчин долихоцефалов; наименьший объем пластической деформации имеют мягкие ткани носовой области у брахицефалов. В ней зафиксировано минимальное расхождение величин пластической деформации тканей в зависимости от всех параметров, которые изучались. Затылочная, околоушно-жевательная и щечная области за наименьшее время достигают зоны пластической деформации и средней критической точки с большим периодом релаксации. Область верхней губы, височная, надглазничная, подглазничная, носовая и подбородочная области имеют средние показатели времени относительно достижения пределов пластической деформации. Скуловая область и область подбородка вдоль центральной линии лица имеют наименьшее время до достижения величин пластической деформации и средней критической точки с наименьшим периодом релаксации кожи. Выделены 3 группы областей с однотипными свойствами - зоны скольжения, промежуточные и зоны фиксации. Свойства тканей к деформации зависят от уровня нахождения средней критической точки, которая локализуется в пределах максимальной пластической деформации тканей. Зоны скольжения имеют наибольшую критическую точку, зоны фиксации – наименьшую. Промежуточные зоны характеризуются средними значениями критической точки; Dissertation is devoted to determination of morphological and biomechanics features of different topographoanatomical areas’ soft tissues of human head. New information in relation to dependence of soft tissues’ structure on the skull form, age and sex, certain basic metrical indexes and features of soft tissues’ structure of different areas of the human head were got. The minimal and maximal mean values of skin thickness in different topographoanatomical areas are first certain. Certainly degree of soft tissues’ deformation in different topographoanatomical areas of human head depending on its form, age, sex and time of deformation. Histotopographic description is given to the changes which take a place at the different stages of deformation of human head dermic-fatty shreds: during initial deformation, plastic deformation, in the middle critical point and break zone. The values of critical points are found out in the different topographoanatomical areas of human head. New classification of topographoanatomical areas of human head is presented with onetypical properties in relation to deformation of soft tissues. The areas of sliding, fixing and intermediate areas are first selected between the areas of sliding and fixing. The mathematical model of soft tissues’ deformation of different areas of human head is developed on the stages of skin tension and relaxation. Sliding types and optimum depth of dislayered of dermic-fatty shreds are set depending on their getting up and mobilization in different topographoanatomical areas. Based on the results of histotopographoanatomical and clinical researches, the standardization tables of dermic-fatty shreds are created taking into account their biomechanics properties in different areas sliding which answer that or other to the topographoanatomical areas. An algorithm of plastics’ planning and implementation by local tissue in relation to getting up and mobilization of dermic-fatty shreds of human head is created.
Хірургічна анатомія задньої вушної артерії людини та артеризовані клапті в зоні її розгалуження (морфо-клінічне дослідження)
(Харківський національний медичний університет, 2001) Аветіков, Давид Соломонович; Аветиков, Давид Соломонович; Avetikov, D.
Відновлення деформованих тканин і втрачених органів людини в усі часи було однією з найактуальніших медико-санітарних проблем, що хвилювали людство. Особливо складними для функціонального й косметичного відновлення є ушкодження голови. Високий рівень промислового, автотравматизму, руйнівна сила сучасної зброї і онкологічне захворювання, що постійно зростають, обумовлюють зростання кількості особливо важкої категорії пацієнтів, лікування і реабілітація яких є складною й актуальною проблемою сучасної медичної науки і практики. Досліджуючи форму задньої вушної вени, потрібно сказати про її різноманітність. Найчастіше вона була прямолінійною (76 % випадків) чи дугоподібною (24 % випадків). Проведені нами цілеспрямовані топографоанатомічні дослідження задньої вушної артерії і тканин у зоні її розгалуження дозволяють зробити висновок, що цей регіон є дуже перспективним як донорська зона артеризованих трансплантатів при проведенні пластичних реконструктивно-відновлювальних операцій на обличчі. На підставі цілеспрямованих топографоанатомічних досліджень були запропоновано де кілька видів артеризованих завушних клаптів; Восстановление деформированных тканей и утраченных органов человека во все времена было одним из самых актуальных медико-санитарных проблем, волновавших человечество. Особенно сложными для функционального и косметического восстановления является повреждения головы. Высокий уровень промышленного, автотравматизму, разрушительная сила современного оружия и онкологическое заболевание, постоянно растут, обусловливают рост количества особо тяжелой категории пациентов, лечение и реабилитация которых является сложной и актуальной проблемой современной медицинской науки и практики. Исследуя форму задней ушной вены, нужно сказать о ее разнообразие. Чаще всего она была прямолинейной (76% случаев) или дугообразной (24% случаев). Проведенные нами целенаправленные топографоанатомическом исследования задней ушной артерии и тканей в зоне ее разветвления позволяют сделать вывод, что этот регион является очень перспективным как донорская зона артеризованих трансплантатов при проведении пластических реконструктивно-восстановительных операций на лице. На основании целенаправленных топографоанатомическом исследований были предложены где несколько видов артеризованих заушных лоскутов; Restoration of deformed tissues and lost organs at all times was one of the most urgent medical and sanitary problems worried by humanity. Especially difficult for functional and cosmetic restoration is damage to the head. The high level of industrial, automobile injury, the destructive power of modern weapons and ever-increasing cancerous diseases, cause an increase in the number of especially difficult categories of patients, whose treatment and rehabilitation is a complex and urgent problem of modern medical science and practice. Investigating the shape of the posterior ear vein, we must say about its diversity. Most often it was straightforward (76% of cases) or arched (24% of cases). Our purposeful topographic anatomical researches of the posterior ear artery and tissues in the zone of its branching allow us to conclude that this region is very promising as a donor zone of arteried grafts during conducting of plastic reconstructive-restorative operations on the face. On the basis of purposeful topographic anatomical studies, several types of arteriosclerosis were proposed.
Морфо-функціональні порушення при гіпермобільності суглобової головки нижньої щелепи і методи їх корекції
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012) Москаленко, Павло Олександрович; Москаленко, Павел Александрович; Mjskalenko, P.
Дисертацію присвячено підвищенню ефективності діагностики і лікуванню хворих з гупермобільністю суглобової головки нижньої щелепи. На підставі вивчення особливостей анатомо-морфологічних характеристик кісткових структур скронево-нижньощелепного суглоба, аналізу порушень його функції у хворих з гіпермобільністю суглобової головки за результатами клінічних обстежень, аксіографії, артрофонографії, електроміографії власно жувальних м’язів, даних променевих досліджень (рентгенографії суглобів, комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії) обґрунтовано відокремлення трьох ступенів важкості патології: легкої, середньої важкості, важкої. Отримані дані дали можливість розробити гіпотезу патогенезу гіпермобільності суглобової головки нижньої щелепи, в основі якої лежить диско ординація роботи жувальних м’язів, м’язів шиї, біомеханічні порушення оклюзійно-компресійних співвідношень зв’язково-м’язово-суглобових компонентів. Все це дало можливість запропонувати і впровадити в практику диференційований комплекс мануальних, фізичних і фізіотерапевтичних заходів для хворих з різними ступенем важкості гіпермобільності суглобової головки нижньої щелепи. Автором доведено, що при лікуванні хворих з патологією СНЩС необхідно врахувати усі сторони патогенезу захворювання, що має місце, а й характер функціональних і морфологічних порушень не лише з боку компонентів скронево-нижньощелепного суглобу, але і всіх прилеглих до нього анатомічних структур. Аналіз віддалених результатів свідчить, що використання запропонованих методик лікування в 86,6% пацієнтів з легким ступенем, в 84,7% - з середнім, в 77,8% - з важким ступенем гіпермобільності суглобової головки виявилося ефективним; Диссертация посвящена повышению эффективности диагностики и лечению больных с гупермобильнистю суставной головки нижней челюсти. На основании изучения особенностей анатомо-морфологических характеристик костных структур височно-нижнечелюстного сустава, анализа нарушений его функции у больных с гипермобильностью суставной головки по результатам клинических обследований, аксиография, артрофонографии, электромиографии собственно жевательных мышц, данных лучевых исследований (рентгенографии суставов, комп " томографии, магнитно-резонансной томографии) обоснованно отделения трех степеней тяжести патологии: легкой, средней тяжести, тяжелой. Полученные данные позволили разработать гипотезу патогенеза гипермобильности суставной головки нижней челюсти, в основе которой лежит диско ординация работы жевательных мышц, мышц шеи, биомеханические нарушения окклюзионно-компрессионных соотношений связочно-мышечно-суставных компонентов. Все это дало возможность предложить и внедрить в практику дифференцированный комплекс мануальных, физических и физиотерапевтических мероприятий для больных с различными степени тяжести гипермобильности суставной головки нижней челюсти. Автором доказано, что при лечении больных с патологией ВНЧС необходимо учесть все стороны патогенеза заболевания, имеет место, но и характер функциональных и морфологических нарушений не только со стороны компонентов височно-нижнечелюстного сустава, но и всех прилегающих к нему анатомических структур. Анализ отдаленных результатов свидетельствует, что использование предложенных методик лечения в 86,6% пациентов с легкой степенью, в 84,7% - со средним, в 77,8% - с тяжелой степенью гипермобильности суставной головки оказалось эффективным; 1697/5000 Dysertatsiyu prysvyacheno pidvyshchennyu efektyvnosti diahnostyky i likuvannyu khvorykh z hupermobilʹnistyu suhlobovoyi holovky nyzhnʹoyi shchelepy. Na pidstavi vyvchennya osoblyvostey anatomo-morfolohichnykh kharakterystyk kistkovykh struktur skronevo-nyzhnʹoshchelepnoho suhloba, analizu porushenʹ yoho funktsiyi u khvorykh z hipermobilʹnistyu suhlobovoyi holovky za rezulʹtatamy klinichnykh obstezhenʹ, aksiohrafiyi, artrofonohrafiyi, elektromiohrafiyi vlasno zhuvalʹnykh mʺyaziv, danykh promenevykh doslidzhenʹ (renthenohrafiyi suhlobiv, kompʺyuternoyi tomohrafiyi, mahnitno-rezonansnoyi tomohrafiyi) obgruntovano vidokremlennya trʹokh stupeniv vazhkosti patolohiyi: lehkoyi, serednʹoyi vazhkosti, vazhkoyi. Otrymani dani daly mozhlyvistʹ rozrobyty hipotezu patohenezu hipermobilʹnosti suhlobovoyi holovky nyzhnʹoyi shchelepy, v osnovi yakoyi lezhytʹ dysko ordynatsiya roboty zhuvalʹnykh mʺyaziv, mʺyaziv shyyi, biomekhanichni porushennya oklyuziyno-kompresiynykh spivvidnoshenʹ zvʺyazkovo-mʺyazovo-suhlobovykh komponentiv. Vse tse dalo mozhlyvistʹ zaproponuvaty i vprovadyty v praktyku dyferentsiyovanyy kompleks manualʹnykh, fizychnykh i fizioterapevtychnykh zakhodiv dlya khvorykh z riznymy stupenem vazhkosti hipermobilʹnosti suhlobovoyi holovky nyzhnʹoyi shchelepy. Avtorom dovedeno, shcho pry likuvanni khvorykh z patolohiyeyu SNSHCHS neobkhidno vrakhuvaty usi storony patohenezu zakhvoryuvannya, shcho maye mistse, a y kharakter funktsionalʹnykh i morfolohichnykh porushenʹ ne lyshe z boku komponentiv skronevo-nyzhnʹoshchelepnoho suhlobu, ale i vsikh prylehlykh do nʹoho anatomichnykh struktur. Analiz viddalenykh rezulʹtativ svidchytʹ, shcho vykorystannya zaproponovanykh metodyk likuvannya v 86,6% patsiyentiv z lehkym stupenem, v 84,7% - z serednim, v 77,8% - z vazhkym stupenem hipermobilʹnosti suhlobovoyi holovky vyyavylosya efektyvnym; The dissertation is devoted to increase of efficiency of diagnostics and treatment of patients with gumpromobility of articular head of the mandible. On the basis of the study of the features of the anatomical and morphological characteristics of the bone structures of the temporomandibular joint, analysis of violations of its function in patients with hypermobility of the articular head according to the results of clinical examinations, axiography, arthropophonography, electromyography of the masticatory muscles, data from radiological studies (X-ray of the joints, magnetic imaging, magnetic resonance imaging) justify the separation of the three degrees of severity of the pathology: mild, moderate, severe. The obtained data made it possible to develop a hypothesis of the pathogenesis of hypermobility of the articular head of the mandible, which is based on the discontinuation of the work of chewing muscles, neck muscles, biomechanical violations of occlusive-compression ratios of ligament-muscular-articular components. All this made it possible to propose and implement in practice a differentiated set of manual, physical and physiotherapeutic measures for patients with varying degrees of severity of hypermobility of the articular head of the mandible. The author has proved that in the treatment of patients with CNS pathology it is necessary to take into account all aspects of the pathogenesis of the disease that occurs, but also the nature of functional and morphological disorders not only from the components of the temporomandibular joint, but also all the adjacent anatomical structures. The analysis of remote results shows that the use of the proposed treatment methods in 86.6% of patients with a mild degree, in 84.7% - with the average, and 77.8% - with a severe degree of hypermobility of the articular head proved to be effective.
Вдосконалення комплексного лікування хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Ву, В'єт Куонг; Ву, Вьет Куонг; Vu, Viet Cuong
Дисертація присвячена обґрунтуванню і практичному вирішенню наукової задачі − підвищенню ефективності консервативного лікування хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота, з урахуванням клінічних, генетичних, мікробіологічних і морфологічних особливостей. Встановлено взаємозв’язок між підвищеним ризиком розвитку одонтогенних флегмон і залежністю дисбіотичних порушень складу мікрофлори порожнини рота та поліморфізмом генівTLR4 896A/G (rs4986790) та TLR2. Вивчено вплив препарату «Ліпін» на кількісний та якісний склад мікрофлори порожнини рота щодо існування підвищеного ризику розвитку одонтогенних флегмон дна порожнини рота та особливості перебігу регенеративних процесів в гнійній рані та динаміку змін клітинного складу ранового вмісту при застосуванні препарату «Ліпін» в порівнянні із загальноприйнятим лікуванням. Доведено ефективність застосування препарату «Ліпін», що містить нанокапсули фосфатидилхоліну, в складі комплексної терапії хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота. Розробка нового методу комплексного лікування хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота дозволила істотно збільшити кількість функціональних та естетичних позитивних результатів після оперативних втручань з покращенням клінічного перебігу та зменшенням ліжко-днів; Диссертация посвящена обоснованию и практическому решению научной задачи − повышению эффективности консервативного лечения больных с одонтогенными флегмонами дна полости рта с учетом клинических, генетических, микробиологических и морфологических особенностей. Цель исследования – повышение эффективности комплексного лечения больных с одонтогенными флегмонами дна полости рта путем применения фосфатидилхолина. Установлена взаимосвязь между повышенным риском развития одонтогенных флегмон и зависимостью дисбиотических нарушений состава микрофлоры полости рта с полиморфизмом генов TLR4 896A/G (rs4986790), TLR2. Проведенный анализ полученных данных показал достоверную взаимосвязь между наличием полиморфного варианта 896A/G гена TLR4 (rs4986790) и повышением степени риска развития ОФДПР, что свидетельствует о влиянии данного функционального полиморфизма гена TLR4 на связывание молекулярных паттернов патогена с изменением ответа на ЛПС стенок микроорганизмов. Данный процесс нарушает защитные реакции организма против грамотрицательных бактерий и приводит к развитию разных инфекционных заболеваний. Изучено влияние препарата «Липин» на количественный и качественный состав микрофлоры полости рта применительно к повышенному риску развития одонтогенных флегмон дна полости рта. В группе больных из ОФДПР, где проводилось традиционное лечение с включением в терапию препарата «Липин», обнаружено снижение количества микроорганизмов из группы Enterobacterium spp. (U(n=50;n=20)=48,0; p <0,0001). Также данная группа больных отличалась низким значением количества микроорганизмов из группы Gardnerella vaginalis/Prevotella bivia/Porphyromonas spp. (U(n=50;n= 20) = 310,0; p=0,014) но Candida spp. (U(n=50;n= 20) = 312,5; p=0,015). Изучены особенности течения регенеративных процессов в гнойной ране и динамика изменений клеточного состава раневого содержимого при применении препарата «Липин» в сравнении с традиционным лечением. Прослеживается отсутствие выраженной динамики изменений количества нейтрофильных гранулоцитов, которое свидетельствует о позднем переходе воспалительной стадии раневого процесса в регенераторную. Определено, что количество лимфоцитов и моноцитов достоверно больше на ранних сроках наблюдения, а моноциты определяются в цитограммах даже на 7 сутки. Установлено, что традиционное лечение больных из ОФДПР приводит лишь к частичной коррекции обнаруженных нарушений. Сопоставление данных клинических признаков протекания ОФДПР, количественного и качественного клеточного состава экссудата в группах сравнения подтверждает биологическую целесообразность и обосновывает необходимость дополнительного введения в состав комплексного лечения новых фармакологических препаратов, которые имеют выраженное антигипоксантное и антиоксидантное действие, которые влияет на повышение местного неспецифического иммунитета. Доказана эффективность применения препарата «Липин» в составе комплексной терапии больных с одонтогенными флегмонами дна полости рта. Разработка нового метода комплексного лечения позволила существенно увеличить количество позитивных результатов после оперативных вмешательств с улучшением клинического течения и уменьшением койко-дней; The thesis is devoted to the practical solution of scientific problem - increasing the effectiveness of conservative treatment of patients with odontogenic phlegmon of the mouth floor allows for clinical, genetic, microbiological and morphological features. The relationship between increased risk of developing odontogenic phlegmons and dependence of dysbiotic violations of the microflora of the oral cavity and polymorphism of genes TLR4 896A/G (rs4986790) and TLR2 is determinated. The influence of the drug "Lipin" on the quantitative and qualitative composition of microflora of the oral cavity of the existence of an increased risk of odontogenic phlegmon of the mouth floor and course of the regenerative processes in the festering wound and the dynamics of changes in the cellular composition of the wound contents using the drug "Lipin" in comparison with the conventional treatment were learned. The efficiency of the use of the drug "Lipin", nanocapsules containing phosphatidylcholine in the complex therapy of patients with odontogenic phlegmon of the mouth floor is proved. Development of a new method of complex treatment of patients with odontogenic phlegmon of the mouth floor significantly increases the number of functional and aesthetic positive results after surgery with improvement of the clinical course and the reduction of hospital days.
Клініко-морфологічне обґрунтування комплексного лікування патологічних рубців, що локалізовані в ділянках голови та шиї
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012) Ставицький, Станіслав Олександрович; Ставицкий, Станислав Александрович; Stavitskiy, S.
Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики і комплексного лікування пацієнтів із келоїдними та гіпертрофічними рубцями голови та шиї, зокрема покращенню клінічного перебігу, зменшенню частоти рецидивів та скороченню терміну лікування шляхом використання внутрішньорубцевих ін’єкцій антигіпоксанту емоксипіну в комплексі з ультрафонофорезом гелю «Контрактубекс». Результати клінічної роботи ґрунтуються на обстеженні та лікуванні 74 пацієнтів із патологічними рубцями голови та шиї, що були розподілені на дві групи в залежності від способу медикаментозного лікування. Проведені клініко-морфологічні дослідження обґрунтовують застосування антигіпоксантної терапії для медикаментозного лікування пацієнтів із патологічними рубцями голови та шиї на доопераційному етапі. Визначено достовірне зменшення активності загальної NO-синтази та концентрації нітрит-аніонів у гомогенатах патологічних рубців після застосування запропонованого лікування. Використовуючи отримані результати, надано практичні рекомендації щодо покращення алгоритмів діагностики та лікування пацієнтів із келоїдними та гіпертрофічними рубцями голови та шиї; Диссертация посвящена вопросу повышения эффективности процессов диагностики и лечения пациентов с келоидными и гипертрофическими рубцами головы и шеи, в частности, улучшению клинической картины данной патологии, уменьшению частоты рецидивов и сокращению сроков лечения посредством разработанного нового метода диагностической визуализации и медикаментозного лечения на дооперационном этапе. Работа базируется на результатах клинико-лабораторных обследований и лечении 74 пациентов с келоидными и гипертрофическими рубцами головы и шеи, которые были разделены на две группы в зависимости от проведенного консервативного лечения. Выявлено, что среднее значение плотности келоидных рубцов колеблется в пределах 64±2 ед.HU, а гипертрофического рубца 40±2,38 ед.HU. Использование диагностической визуализации значительно оптимизировало планирование хирургического лечения и проведение дифференциальной диагностики патологических рубцов. В биоптатах келоидных и гипертрофических рубцов значительно меньше функционально активных капилляров, по сравнению с не поврежденной кожей головы и шеи. В гомогенатах рубцовоизмененной кожи преобладает активность общей NO-синтазы, по сравнению с интактной кожей. Морфологическими и биохимическими методами исследования обоснован выбор консервативного дооперационного лечения келоидных и гипертрофических рубцов, который заключается в внутрирубцовых инъекциях антигипоксанта эмоксипина в комплексе с ультрафонофорезом геля «Контрактубекс». Клинические наблюдения, результаты гистотопографических, биохимических и рентгенологических (томографических) исследований позволили установить высокую эффективность предложенных диагностических и лечебных мероприятий, что значительно улучшает качество жизни пациентов с келоидными и гипертрофическими рубцами головы и шеи. Исходя из полученных результатов, даны практические рекомендации относительно улучшения протоколов диагностики и лечения пациентов с патологическими рубцами головы и шеи; This dissertation is concerned with the increase in efficacy of a diagnostic and a complex treatment of the patients with the keloid scars, as well as hypertrophic scars contained within head and neck areas. Moreover, this study is concerned with the improvement of the clinical length, decrease in the amount of the recrudescence, and also decreases in treatment time by means of the antihypoxicemoxypin injections that are administered into the scar tissue in conjunction with the ultraphonophoresis gel called Contractubex. The results of the clinical work are based on the observation and treatment of seventy-four patients with pathological scars in the head and neck areas. These patients were divided into two groups depending on the type of the medical treatment. This implemented clinical morphological research supports the usage of the antihypoxic therapy for medical treatment of the patients with pathological scars localized in the head and neck areas during preoperative period. There has been evident reduction noted in average NO-syntase concentrations of nitric anions in homogeny of the pathological scars after the usage of the recommended treatment. Due to obtained results, the practical recommendations were suggested regarding the improvement of the diagnostics, as well as the patients` treatment with keloid scars, and hypertrophic scars located within head and neck areas.
Клініко-генетичне та морфологічне обґрунтування профілактики утворення післяопераційних патологічних рубців голови та шиї
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Скрипник, Володимир Михайлович; Скрипник, Владимир Михайлович; Skripnik, V.
Дисертація присвячена розробці нової методики комплексної профілактики виникнення патологічних рубців у хворих схильних та не схильних до їх утворення, зокрема покращенню клінічного перебігу, зменшенню частоти рецидивів та скорочення терміну профілактики шляхом використання внутрішньорубцевих ін’єкцій (електрофорезу) препарату «Ліпін» в комплексі з ультрафонофорезом крему «Дермофібразе». Результати роботи ґрунтуються на обстеженні 60 пацієнтів з ймовірним утворенням патологічних рубців голови та шиї, що були розділені на три групи в залежності від схильності до їх утворення, яким було проведено профілактику за авторською методикою, що наведена вище. Проведені клініко-генетичні та морфологічні дослідження обґрунтовують застосування використаних препаратів. Визначено, що схильність до утворення патологічних рубців зумовлена наявністю поліморфної алелі G гену еластину та асоціюється з формуванням клініко-морфологічних особливостей патологічного рубцювання ран. Використовуючи отримані результати, надано практичні рекомендації щодо покращення алгоритмів профілактики патологічних рубців голови та шиї; Диссертация посвящена разработке новой методики комплексной профилактики возникновения патологических рубцов у больных склонных и не склонных к их образованию. В частности, улучшению клинического течения, уменьшения частоты рецидивов и сокращения сроков профилактики путем использования внутрирубцовых инъекций (электрофореза) препарата "Липин" в комплексе с ультрафонофорезом крема "Дермофибразе". Результаты работы основываются на обследовании 60 пациентов с возможным образованием патологических рубцов головы и шеи, которые были разделены на три группы в зависимости от склонности их образованию, которым была проведена профилактика по авторской методике. Установлена зависимость статистически значимых ассоциаций мутантной аллели G гена эластина с развитием склонности их образования к патологическим рубцам и клинико-морфологическими особенностями рубцевания ран. Распределение частот генотипов полиморфизму g28197A>G гена эластина в группе больных, склонных к образованию патологических рубцов, отвечаєт теоретически ожидаемой при равновесии Харди-Вайнберга, что дает новые представления о патогенезе образования рубцовоизмененных тканей головы и шеи. Доказано, что склонность к образованиям патологических рубцов обусловлена наличием полиморфной аллели G гена эластина и ассоциируется с клинико-морфологическими особенностями патологического рубцевания ран. При применении предложеной методики профилактики у пациентов с обнаруженным полиморфизмом гена эластина наибольшая величина разницы суммы баллов отмечается у показателя П1: достоверное уменьшение в 1,4 раза (p>0,0003), особенно после первого этапа профилактики. Наименьшего значения имеет показатель П5 после второго этапа профилактики: сумма баллов достоверно уменьшается в 1,11 раза (p>0,0017), после чего величина не меняется. Наиболее позитивная динамика изменений доказывает значительное уменьшение в 1,5 раза (p>0,0015) количество баллов показателя П3 с 3 по 9 месяц профилактики. У пациентов с не обнаруженным полиморфизмом гена эластина сумма баллов показателя П5 достоверно уменьшается в 1,72 раза (p>0,0004) с максимальной разницей среди изменений других показателей. Наименьшая разница в 1,47 раза (p>0,0012) наблюдается у показателя П3. Сумма баллов показателей П1, П2, П4 медленно уменьшается напротяжении всех этапов профилактики, что и доказывает ее эффективность. Доказано, что при проведении профилактических мероприятий необходимо применять разные методы введения препарата «Липин» в комбинации с кремом «Дермофибразе», учитывая наличие полиморфизма аллелей генотипа гена эластина. У пациентов с выявленным полиморфизмом гена эластина наблюдался в субэпидермальных слоях клеток маркер Кі 67, который экспрессирует на поверхности. После проведенной профилактики у 4 (23%) (p>0,0004) пациентов с келоидными рубцами через 12 месяцев наблюдается основательная реорганизация келоидного рубца в гипертрофический с наличием в субэпидермальных слоях Кі 67 позитивных клеток. У 14 (77%) (p>0,0017) пациентов с гипертрофическими рубцами структура эпидермиса обновляется на 6 месяц наблюдения, а через 9 месяцев в 17 (94%) случаях (p>0,0001) микроскопически – рубцовая ткань отвечает строению нормотрофического рубца. Реакция с маркером Кі 67 негативная, что является важным критерием дифференциальной диагностики патологических рубцов. Определено, что у пациентов с не выявленным полиморфизмом гена эластина гипертрофические рубцы обнаруживаются в 18 (90%) случаях (p> 0,0008). В субэпидермальных слоях иммуногистохимическая реакция позитивная к маркерам CD 20 і CD 138. На 6 месяц профилактических мероприятий у 11 (55%) (p>0,0016) пациентов от общего колличества наблюдений соотношение волокнистых структур и клеточных элементов к среднему веществу – отвечает структуре нормотрофического рубца. Достигнуто сокращение терминов формирования зрелой ткани в 1,3 раза (p>0,0014) за счет нормализации процессов эпителизации, уменьшение отека аморфного вещества, ускорение восстановления микроциркуляции и во избежание формирования патологических рубцов у пациентов, склонных к их образованию. Проведены клинико-генетические и морфологические исследования которые обосновывают применение использованных препаратов. Определенно, что склонность к образованию патологических рубцов предопределена наличием полиморфной аллели G гена эластина и ассоциируется с формированием клинико-морфологических особенностей патологического рубцевания ран. Используя полученные результаты, нами предоставлены практические рекомендации относительно улучшения алгоритмов профилактики патологических рубцов головы и шеи; Dissertation is devoted to the development of a new methodology for the integrated prevention of pathological scarring in patients prone and not prone to their formation, in particular improving the clinical course, reduce the frequency of relapses and reduce the period of prevention through the use of the intra cicatricial injection (electrophoresis) of the drug, «Lipin» in a complex of ultraphonophoresis cream «Dermofibraze». The results of the work is based on a survey of 60 patients with abnormal scarring of the head and neck, which were divided into three groups depending on the propensity to scar formation, which was held on the prevention of the above described scheme. Conducted clinical - genetic and morphological studies substantiate the use of drugs used. Certainly the tendency to form predetermined by the presence of abnormal scars were burning polymorphic G elastin gene and is associated with the formation of the clinical and morphological features of pathological scarring wounds. Using the results obtained, provided practical recommendations for improving the algorithms preventing pathological scarring of the head and neck.
Вдосконалення хірургічного лікування пацієнтів з інволюційним птозом шкіри верхньої та середньої зон обличчя
(2016) Кофман, Анна Анатоліївна; Кофман, Анна Анатольевна; Кofman, A.
Кофман А. А. Усовершенствование хирургического лечения пациентов с инволюционным птозом кожи верхней и средней зон лица. - На правах рукописи. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. – Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», МЗ Украины, Полтава, 2016. Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности хирургического лечения пациентов с инволюционным птозом кожи верхней и средней зон лица путем определения оптимальных границ отслоения и натяжения кожно-жировых лоскутов в этих регионах. Планируя биомеханические исследования, целью было проведение сравнительной арактеристики пластических возможностей кожи в зависимости от формы головы, возраста и пола. Смоделировав вектор действующих сил при проведении верхней и средней ритидэктомии, нами проводилось исследование на одноосевое (височная, скуловая области) и двухосевое растяжение (околоушно- жевательная, щечная области). После проведенной обработки полученных данных нами сделан вывод, что высокие величины деформации зафиксированы у лиц с долихоцефалитичной формой головы. Наименьшим объемом пластической деформации обладают кожно-жировые лоскуты, мобилизованные в височной области, а большая степень их деформации и релаксации в скуловой области. Незначительная возможность к пластической деформации височной области обусловлена особенностями ее строения. Поверхностный листок собственной фасции с многослойным строением, который является продолжением апоневротического шлема, отроги, идущие от дермы и вплетаются в поверхностную фасцию, образуют комплекс. Важным, по нашему мнению, является наличие височно-глазничного фасциального узла, к которому фиксируются соединительнотканные отроги, исходящие от дермы различных регионов этого участка. Все выше приведенное обусловливает малую способность кожи в височной области к деформации и релаксации. Наблюдается значительная зависимость деформативных возможностей кожи от возраста, пола. Минимальная тенденция пластической деформации наблюдается у женщин и мужчин в возрасте от 58 до 65 лет, спад деформативных возможностей происходит у людей обоих полов в возрасте от 49 до 57 лет. Анализируя полученные результаты, очевидно, что лучше релаксации и деформации кожа подвергается в возрастном промежутке от 58 до 65 лет. Недостаточное подтягивание кожно-жирового лоскута не дает должного косметического эффекта. Чрезмерное деформирование ведет к неблагоприятным последствиям: появлению келоидных рубцов, развития краевого некроза кожи. Нарушение кровоснабжения связано с отслоением кожи от подлежащих тканей и отсутствием кровоснабжения от соседних тканей вследствие чрезмерного сдавливания сосудов. Отслойка тканей является необходимым действием при операции и избежать ее невозможно, а сдавливание сосудов можно не допустить, придерживаясь необходимого натяжения кожи. Исследование состояния микроциркуляторного русла проводили для оценки параметров гемоциркуляции кожно-жировых лоскутов в послеоперационном периоде (на 7 и 30 сутки) при проведении ритидэктомии по классической и модифицированной методике. При применении модифицированной методики в послеоперационном периоде на 7 сутки состояние микроциркуляторного русла с функциональными проявлениями воспалительного процесса в исследуемых участках наблюдалось в 29 человек (100%), тогда как после проведенной по классической методике подтяжки верхней и средней зон лица зафиксированы застойные явления в 6 человек ( 30%). На 30 сутки наблюдения в обеих группах встречалися пациенты с нормоциркуляторным, гиперемическим и спастическим типами микроциркуляции, но после применения модифицированной методики количество людей с нормоциркуляторным типом на 24% больше, чем в группе сравнения. Через год после проведенных оперативных вмешательств у 10 пациентов (48%) 1 группы состояние послеоперационного рубца было оценено хорошо, что значительно ниже по сравнению с результатами 2 группы - 21 человек (72%). Коррекция глубины физиологических борозд и складок лица более эффективна при проведении верхней и средней ритидэктомии с учетом абсолютных значений деформации кожно-жировых лоскутов. Отличный результат у лиц 2 группы был выше на 8%, а хороший на 27%, по сравнению с 1 группой; удовлетворительный результат пациентов 1 группы на 35% выше по сравнению со 2 группой. Анализируя результаты оценки проведенных операций, можем сделать вывод, что коррекция глубины физиологических борозд и складок лица более эффективна при проведении верхней и средней ритидэктомии с учетом относительных значений деформации кожно-жировых лоскутов. Отличный результат у лиц 2 группы был выше на (8%), при р ≤ 0,05, большее количество человек 23 (79%), при р ≤ 0,05, 2 группы, по сравнению с 1 группой 11 пациентов (52% ), при р ≤ 0,04 оценены хорошо; удовлетворительный результат получили 8 пациентов (39%), при р ≤ 0,04 1 группы, что значительно выше по сравнению со 2 группой 1 человек (4%), при р ≤0,05. Проведенный нами анализ модифицированных методик ритидэктомий показал, что разработанный принцип максимальной мобилизации лоскутов с учетом эргономических особенностей мягких тканей и состоянием их микроциркуляторного русла, позволяет значительно расширить возможности пластических операций с образованием нормотрофических рубцов; The thesis is devoted to questions of increase of efficiency of surgical treatment of patients with an involutional ptoz of skin of the top and average face zones by definition of optimum borders peeling and a tension of skin and fatty rags in these regions. The analysis of the received these biomechanical researches has shown that the largest sizes of deformation are recorded at persons with a dolikhotsefalitichna a shape of the head. The skin and fatty rags mobilized in temporal area have the smallest volume of plastic deformation, and skin of malar area has considerable deformability and relaxations. For the 30th days of supervision in both groups patients with normotsirkulyatorny, hyperemic and spastic microcirculation types meet, but after application of the modified technique the number of people with normotsirkulyatorny to type are 24% more, than in opposite group. In a year after the carried-out surgeries at 10 patients (48%) of 1 group a condition of a postoperative hem has been estimated well that much lower in comparison with results 2 groups 21 persons (72%). Correction of depth of physiological furrows and folds of the person is more effective when carrying out top and average a ritidektomiya taking into account absolute values of deformation of skin and fatty rags. The analysis of the modified techniques of ritidektomiya which is carried out by us has shown that the developed principle of the maximum mobilization of rags, taking into account ergonomic features of soft fabrics and with I conceal them the microcirculator course, allows to expand considerably possibilities of plastic surgeries with formation of a normotrofichna of hems.
Інтраопераційна профілактика утворення патологічних рубців шкіри в різних ділянках обличчя та шиї (експериментально-клінічне дослідження)
(2016) Лоза, Христина Олегівна; Лоза, Кристина Олеговна; Loza, K.
Інтраопераційна профілактика утворення патологічних рубців шкіри в різних ділянках обличчя та шиї (експериментально-клінічне дослідження). – На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. - Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, Полтава, 2016. Дисертація є клінічною роботою, яка присвячена підвищенню ефективності профілактичних заходів в інтраопераційному періоді стосовно виникнення післяопераційних рубців шкіри різних анатомічних ділянок обличчя та шиї, зокрема скороченню терміну лікування та покращенню клінічного перебігу шляхом застосування клейових технологій. Клінічні дослідження включали 60 пацієнтів, яким проведено оперативне втручання з приводу видалення доброякісних новоутворень чи інші місцево-пластичні операції. Розподіл клінічних груп проведено у залежності від способу закриття операційної рани. До І групи ввійшло 30 пацієнтів, яким накладено вузлові шви, до ІІ групи – 30 пацієнтів, яким у якості профілактики утворення патологічних рубців на ранову поверхню нанесено шкірний клей «Дермабонд». Для створення необхідних умов нанесення шкірного клею «Дермабонд» ушивання рани проводили за запропонованим способом. Проведений аналіз динаміки змін клінічних параметрів рубця, температурних показників та площі рубцевозмінених тканин дозволяє стверджувати про переваги застосування шкірного клею у клініці, а саме – створення кращих умов для швидкого загоєння ран, скорочення терміну госпіталізації, полегшення перебігу післяопераційного ведення ран, що дає змогу отримати оптимальний функціональний та естетичний ефект. Ключові слова: гіпертрофічні рубці, келоїдні рубці, профілактика, шкірний клей, закриття операційної рани; Интраоперационная профилактика образования патологических рубцов кожи в различных участках лица и шеи (експериментально-клиническое исследование). - На правах рукописи. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. – Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» МЗ Украины, Полтава, 2016. Диссертация является клинической работой, посвященной повышению эффективности профилактических мероприятий в 21 интраоперационном периоде относительно возникновения послеоперационных рубцов кожи различных анатомических областей лица и шеи, в частности сокращению срока лечения и улучшению клинического течения путем применения клеевых технологий. Клинические исследования включали 60 пациентов, которым проведено оперативное вмешательство по поводу удаления доброкачественных новообразований или других местно-пластических операций. Распределение клинических групп проведено в зависимости от способа закрытия операционной раны. В I группу вошли 30 пациентов, которым наложены узловые швы, во II группу - 30 пациентов, которым в качестве профилактики образования патологических рубцов на раневую поверхность наносился кожный клей «Дермабонд». Для создания необходимых условий для нанесения кожного клея «Дермабонд» проводили ушивание раны по предложенному способу. На протяжении всех сроков клинического наблюдения жалобы на более интенсивный зуд были у большего числа пациентов I группы, которым наложены узловые швы. Болевые ощущения менее интенсивные у пациентов, которым нанесен клей на ранних сроках обследования (на 1 -е, 7-е, 14-е и 28-е сутки) в 2,1, 2,6, 3,6 и 4,5 раз по сравнению с группой пациентов, которым наложены швы. На 180-е и 360-е сутки жалобы на боль у пациентов II группы отсутствовали, незначительные болевые ощущения были у одного пациента I группы. Согласно анализу полученных результатов по шкале оценки рубцов, при применении кожного клея «Дермабонд» прогноз образования нормотрофического рубца более благоприятный, чем при наложении на рану узловых швов. На 7-е сутки среднее значение разности температур между раневыми и интактными участками у пациентов, которым наложены узловые швы, составляло (1,86 ± 0,04)°С, у пациентов, которым нанесен клей - (1,06 ± 0,04)°С. После снятия швов, на 14-е сутки после проведенного оперативного вмешательства, среднее значение разности температурных показателей достигало (1,32 ± 0,04)°С, что в 1,9 раз больше, чем у пациентов II группы - (0,71 ± 0,04)°С. Установлено, что при закрытии операционных ран узловыми швами происходит уменьшение общей площади рубцов на 12,2% за 360 дней, при применении кожного клея - на 16,6% за 360 дней. Проведенный анализ динамики изменений клинических параметров рубца, температурных показателей и площади рубцовоизмененных тканей позволяет утверждать о преимуществах применения кожного клея в клинике, а именно – создание лучших условий для быстрого заживления ран, сокращение срока госпитализации, облегчение течения послеоперационного ведения ран, что позволяет получить оптимальный функциональный и эстетический эффекты. Ключевые слова: гипертрофические рубцы, келоидные рубцы, профилактика, кожный клей, закрытие операционной раны ; Intraoperative prevention of the formation of pathological scarring of the skin in different parts of the face and neck (experimentallyclinical research). - The manuscript. Thesis for a candidate's degree by specialty 14.01.22 - dentistry. - Higher educational establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Dental Academy" MoH of Ukraine, Poltava, 2016. The thesis is the clinical work, which is dedicated to increasing the effectiveness of prevention measures in the intraoperative period regarding occurrence of postoperative scars skin of various anatomical sites of the face and neck, including shortening the treatment and improvement of clinical course by applying adhesive technology. The clinical study included 60 patients who performed surgery on the removal of benign tumors or other locally plastic surgery. Distribution clinical groups held in depending on how close the wound. Before I group included 30 patients who imposed nodal joints to the second group - 30 patients who as prevent formation of pathological scarring of the skin wound surface applied adhesive "Dermabond." To create the necessary conditions for the application of skin glue "Dermabond" wound closure was carried out by the proposed method. The analysis of the dynamics of changes in clinical parameters scar, temperature indicators and areas rubtsevozminenyh tissue can argue about the benefits of skin glue in the clinic - namely, creating better conditions for rapid wound healing, shorten hospitalization facilitate postoperative driving wounds which allows you to get the best functional and aesthetic effect. Key words: hypertrophic scars, keloid scars, prevention, skin adhesive closure of the wound.
Морфо-функціональний стан привушних залоз при порушеннях неврологічного статусу у людей
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012) Гаврильєв, Віктор Миколайович; Гаврильев, Виктор Николаевич; Gavrilev, V.
Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування хворих сіалозоаденітом, що виникає у осіб з лабільною нервовою системою. На підставі вивчення функціональної активності привушних слинних залоз, фізико-хімічних характеристик ротової рідини і секрету залоз, втягнутих у патологічний процес, його клітинного складу і характеру змін протокової системи (за даними сіалографії) виділено три ступеня тяжкості перебігу неврогенного сіалозоаденіту: легкий, середній, важкий. Отримані дані дали можливість пояснити виникнення неврогенного сіалозоаденіту, що розвивається у людей на фоні підвищеного рівня тривоги, коли спостерігається падіння секреторної функції слинних залоз, зміни імунних властивостей їх секрету і ротової рідини, підвищення активності процесів перекисного окислення ліпідів у крові та ротовій рідині, що сприяє проникненню патогенної мікрофлори і розвитку хронічного запалення в залозі з явищами дохоспазму в системі проток. На підставі цього запропоновано і впроваджено в практику лікувально-профілактичні заходи з корекції патологічних змін, які відбуваються в привушних залозах хворих на неврогенний сіалозоаденіт різного ступеня тяжкості. Автором доведено, що при лікуванні хворих з неврогенним сіалозоаденітом необхідно, за рекомендацією невропатолога, знижувати в них рівень тривожності, вживати заходи для зняття дохоспазму, підвищувати функціональну активність слинних залоз, проводити протизапальну терапію. Аналіз віддалених результатів свідчить, що використання запропонованих методик лікування хворих з неврогенним сіалозоаденітом в 86,36% пацієнтів з легким ступенем, в 64,71% з середнім, в 58,34% з важким ступенем захворювання виявилося ефективним; Диссертация посвящена повышению эффективности диагностики и лечения больных с сиалозоаденитом, который возникает у лиц с лабильной нервной системой. На основании изучения функциональной активности околоушных слюнных желез, которое выявило уменьшение количества ротовой жидкости и паротидного секрета; изменение физико-химических характеристик ротовой жидкости и секрета желез, вовлеченных в патологический процесс: снижение прозрачности, повышение вязкости, изменение водородного показателя; результатов цитологического исследования паротидного секрета: повышенную десквамацию эпителия протоков, наличие клеток воспалительного ряда, бокаловидных клеток; характера сиалографических изменений протоковой системы: наличие расширений и сужений протоков I-V порядков, сиалэктазов выделено три степени тяжести неврогенного сиалозоаденита: легкая, средняя, тяжелая. Полученные данные дают возможность объяснить возникновение неврогенного сиалозоаденита, который развивается у лиц на фоне повышенного уровня тревоги, когда наблюдается падение секреторной функции слюнных желез, изменение иммунных свойств их секрета и ротовой жидкости, повышение активности процессов перекисного окисления липидов в крови и ротовой жидкости, что способствует проникновению патогенной микрофлоры в систему протоков, развитию хронического воспаления в железе с явлениями дохоспазма. Все это дало возможность предложить и внедрить в практику лечебно-профилактические мероприятия по коррекции патологических изменений, которые происходят в околоушных железах больных неврогенным сиалозоаденитом разной степени тяжести. Автором доказано, что при лечении больных неврогенным сиалозоаденитом необходимо снижать у них уровень тревожности, принимать меры для снятия дохоспазма (согласно рекомендациям невропатолога), повышать функциональную активность слюнных желез, проводить противовоспалительную терапию. Анализ отдаленных результатов свидетельствует, что использование предложенных методик лечения больных неврогенным сиалозоаденитом, которые включали стресспротективные, спазмолитические, противовоспалительные препараты, физические и физиотерапевтические мероприятия, у 86,36% пациентов с легкой степенью, у 64,71% со средней, у 58,34% с тяжелой степенью заболевания оказалось эффективным; Dissertation is sanctified to the increase efficiency of diagnostics and treatment of patients with sialiodenitis, that arises up in persons with the normal nervous system. On the basis of study of functional activity of parotid salivary glands, physical, chemical characteristics of mouth liquid and secret of the glands pulled in a pathological process, it’s cellular composition and character of changes of the transmitter system (based on sialography’s data) it is distinguished three degrees of neurogenic sialiodenitis : light, middle, heavy. The obtained data gave an opportunity to explain the origin of neurogenic sialiodenitis, that develop in people based on increasing level of stress, decreasing secretory function of salivary glands, change of immune features of mouth liquid and secret, increasing activity of oxidization processes of lipids in blood and mouth liquid that assists penetration of pathogenic micro flora and development of chronic inflammation in the gland with duct-spasm phenomena in duct system. On the basis of this, were offered and inculcated in medical practice and preventive measures in correction of pathological changes that take place in the parotid glands of patients with neurogenic sialiodenitis in different degrees. The author proved, that in treatment of patients with neurogenic sialiodenitis it is necessary recommendation of neurologist, to reduce the level of anxiety in them, take measure for the removal of duct-spasm, to promote functional activity of salivary glands, to conduct anti-inflammatory therapy. The analysis results testifies that the use of offer methods of treatment patients with neurogenic sialiodenitis for 86,36% patients with an ligth degree, in 64,71% with middle, in 58,34% with the heavy degree of disease it appeared effective.
Клініко-морфологічне та біомеханічне обґрунтування методик підйому та мобілізації шкірно-жирових клаптів у соскоподібній ділянці
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Стебловський, Дмитро Валерійович; Стебловский, Дмитрий Валерьевич; Steblovsky, D.
Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», МОЗ України, Полтава, 2016. Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності хірургічного лікування пацієнтів з капловухістю та інволюційним птозом шкіри нижньої зони обличчя шляхом визначення оптимальних меж відшарування та натягнення шкірно-жирових клаптів у соскоподібній ділянці. Після проведення біомеханічних досліджень, нами обгрунтовано фізичні властивості шкірно-жирових клаптів соскоподібної ділянки щодо розтягнення та межі їх деформації при проведенні нижньої ритидектомії та косметичної отопластики. На основі морфологічних досліджень можна дійти до висновку, що під час проведення оперативних втручань в соскоподібній ділянці, треба враховувати довжину розтягнення шкірно-жирових клаптів. При їх деформації в межах 5-10 мм помітних патологічних змін виявлено не було, це оптимальна мінімальна та максимальна межа біомеханічних показників при проведенні подібних втручань. Аналізуючи результати оцінки косметичної отопластики, можемо зробити висновок, що якість корекції вираженості противозавитка та його ніжок і конхо-скафального кута під час проведення косметичної отопластики більш ефективна при її проведенні за модифікованою методикою. В 2 групі не було зафіксовано негативного та задовільного результатів, а показник відмінно вищий ніж в 1 групі на (40%). Аналіз результатів оцінки нижньої ритидектомії показав, що загоєння рубцевозмінених тканин та якість корекції подвійного підборіддя та овалу обличчя під час нижньої ритидектомії більш ефективна при її проведенні за модифікованою методикою. В 4 групі не було зафіксовано негативного та лише 1 (6,67%) випадок задовільного результатів, а показник відмінно вищий ніж в 3 групі на (53,44%); Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», МЗ Украины, Полтава, 2016. 20 Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности хирургического лечения пациентов с лопоухостью и инволюционным птозом кожи нижней зоны лица путем определения оптимальных границ отслойки и натяжения кожно-жировых лоскутов в сосцевидной области. После проведения биомеханических исследований, нами обоснованы физические свойства кожно-жировых лоскутов сосцевидной области при растяжении и пределы их деформации при проведении нижней ритидэктомии и косметической отопластики. Определены оптимальные показатели натяжения кожно-жировых лоскутов в четырех точках при каждом оперативном вмешательстве и созданы математические модели, подробно описывающие цифровые параметры их деформации и релаксации. На основе морфологических исследований можно прийти к выводу, что во время проведения оперативных вмешательств в сосцевидной области, надо учитывать длину растяжения кожно-жировых лоскутов. При их деформации в пределах 5-10 мм видимых патологических изменений выявлено не было, это оптимальная минимальная и максимальная граница биомеханических показателей при проведении подобных вмешательств. При растяжении на 15-20 мм наблюдались патологические изменения, прежде всего, в виде баллонной дистрофии, указывающие на большую вероятность явлений некроза в послеоперационном периоде. Деформация кожно-жировых лоскутов на 25 мм приводит к необратимым изменениям и гемодинамическим расстройствам, поэтому растяжение в пределах этих параметров является недопустимым. Анализируя результаты оценки косметической отопластики, можем сделать вывод, что качество коррекции выраженности противозавитка и его ножек и конхо-скафального угла при проведении косметической отопластики более эффективна при ее проведении по модифицированной методике. В 2 группе не было зафиксировано негативного и удовлетворительного результатов, а показатель отлично выше, чем в 1 группе на (40%). Анализ результатов оценки нижней ритидэктомии показал, что заживление рубцовоизмененных тканей и качество коррекции двойного подбородка и овала лица при нижней ритидэктомии более эффективно при ее проведении по модифицированной методике. В 4 группе не было зафиксировано негативного и только 1 (6,67%) случай удовлетворительного результатов, а показатель отлично выше, чем в 3 группе на (53,44%); Thesis for scientific degree of candidate of medical sciences in specialty 14.01.22 - stomatology. - Higher state institution of Ukraine "Ukrainian Medical Dental Academy", the Ministry of Health of Ukraine, Poltava, 2016. 21 Dissertation is devoted to increasing the effectiveness of surgical treatment of patients with droopy ears and involutional ptosis leather bottom face area by determining the optimal boundaries detachment and tension cellulocutaneous flaps in mastoid area. After the biomechanical research, we have justified the physical properties of the skin-fat flaps mastoid area for stretching and limits their deformation during lower rhytidectomy and cosmetic otoplasty. On the basis of morphological studies we can conclude that at the time of surgical interventions in the mastoid area, it is necessary to take into account the length of the stretching of skin and fat flaps. When deformation in the range of 5-10 mm visible pathological changes were detected, this is the optimal minimum and maximum limit of biomechanical parameters during such interventions. Analyzing the results of the evaluation of cosmetic otoplasty, we can conclude that the quality of the severity of the correction antihelix and his legs, and conch-safely angle during cosmetic otoplasty is more effective when it is carrying out on the modified procedure. In group 2 there was no negative fixed and satisfactory results, and excellent rate higher than one group on (40%). Analysis of lower rhytidectomy assessment showed that the healing of tissues and the scar of skin quality correction of a double chin and facial contours with lower rhytidectomy is more effective when it is carrying out on the modified procedure. In group 4 was not fixed and only the negative 1 (6.67%) in case of satisfactory results, and excellent rate higher than for group 3 (53.44%).

Переглянути

Нові надходження