Інтелектуальна власність. Кафедра нервових хвороб

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 64
  • Документ
    Навчальний посібник «Основи медицини сну та біоритмології»
    (Український національний офіс інтелектуальної власності та іновацій, 2024-04-03) Бойко, Дмитро Іванович; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Дельва, Михайло Юрійович; Сонник, Григорій Трохимович
  • Документ
    Науковий твір «Clinical, pharmacotherapeutic and biorhythmological peculiarities of depressive disorders, comorbid with cardiovascular pathology»
    (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2024-03-26) Гринь, Катерина Вікторівна; Власова, Олена Вікторівна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Колот, Еліна Георгіївна; Мартиненко, Яніна Павлівна
  • Документ
    Навчальний посібник «Реногенні ураження нервової системи»
    (Український національний офіс інтелектуальної власності та іновацій, 2024-03-18) Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Силенко, Галина Ярославівна
  • Документ
    Науковий твір «Пам'ятка для пацієнтів з хворобою Паркінсона: порушення якості сну»
    (Український національний офіс інтелектуальної власності та іновацій, 2024-03-18) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна
  • Документ
    Наукова ілюстрація «Роль генів циркадного годинника у патогенезі хвороби Паркінсона»
    (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2024-02-21) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Таряник, Катерина Анатоліївна
  • Документ
    Наукова ілюстрація «Будова хімічного синапсу»
    (Український національний офіс інтелектуальної власності та іновацій, 2024-02-21) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Таряник, Катерина Анатоліївна; Дельва, Михайло Юрійович
  • Документ
    Технологія терапії посттравматичного стресового розладу на засадах хронотерапії
    (ДНП «Центр тестування», 2024-04-11) Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна
    Суть технології лікування посттравматичного стресового розладу на засадах хронотерапії полягає в хронобіологічно-обгрунтованому застосуванні протиепілептичного препарату з нормотимічним ефектом (прегабалін у добовій дозі 75-150 мг) з урахуванням індивідуального хронотипу.
  • Документ
    Технологія лікування постковідного тривожного розладу в умовах воєнного стану
    (ДДНП «Центр тестування», 2024-04-11) Гринь, Катерина Вікторівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна
    Суть технології лікування постковідного тривожного розладу в умовах воєнного стану полягає в призначенні дієтичної добавки саффрон, яка має нормотимічний, протитривожний, антидепресивний ефект, поліпшує якість сну, підтримує нормальний функціональний стан нервової системи, підсилює стійкість до психічної та стресової напруги, сприяє нормалізації глибини та якості сну по 1 капсулі в 20-00 протягом 30 днів.
  • Документ
    Технологія лікування нейропатичного больового синдрому у пацієнтів з хронічною запальною демілієнізуючою патологією
    (ДНП «Центр тестування», 2024-04-11) Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Михайло Юрійович; Пінчук, Вікторія Анатоліївна
    Технологія лікування нейропатичного больового синдрому у пацієнтів з хронічною запальною демілієнізуючою патологією полягає в призначенні протиепілептичного препарату з аналгетичним ефектом (прегабалін 300 на добу) у комбінації з антидепресантом (дулоксетину гідрохлорид), який має аналгетичний ефект.
  • Документ
    Технологія лікування нейропатичного больового синдрому у пацієнтів з розсіяним склерозом
    (ДНП «Центр тестування», 2024-04-11) Гринь, Катерина Вікторівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна
    Суть технології полягає в призначенні протиепілептичного препарату з аналгетичним ефектом, як аналгетик застосовують прегабалін 1-2 рази на добу за лікувальною схемою.
  • Документ
    Навчальний посібник «Основи медичної генетики» (частина перша)»
    (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2024) Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Михайло Юрійович; Пінчук, Вікторія Анатоліївна
  • Документ
    Спосіб прогнозування ризику виникнення окремих компонентів постінсультної втоми за даними нейровізуалізації
    (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2018) Дельва, Ірина Іванівна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Дельва, Михайло Юрійович; Delva, I. I.; Lytvynenko, N. V.; Delva, M. Yu.
    Спосіб прогнозування ризику виникнення постінсультної втоми через 3 місяці після розвитку інсульту включає морфометричний аналіз головного мозку за даними нейровізуалізації. Проводять магнітно-резонансну томографію (МРТ) головного мозку в гострому періоді інсульту. Розцінюють гостре церебральне ураження як наявність гіперінтенсивного вогнища на дифузнозважених МРТ зображеннях. При наявності субкортикальних інфарктів прогнозують підвищений ризик фізичної постінсультної втоми. При наявності інфратенторіальних інфарктів прогнозують підвищений ризик глобальної постінсультної втоми. При вираженому лейкоареозі прогнозують підвищений ризик психічної постінсультної втоми.
  • Документ
    Спосіб модифікації типування гена аполіпопротеїн E людини
    (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2018) Палєнка, Олена Євгенівна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Почерняєв, Артем Костянтинович; Palienka, O. Ye.; Lytvynenko, N. V.; Kryvchun, A. M.; Pocherniajev, A. K.
    Спосіб модифікації типування гена аполіпопротеїн Е (АроЕ) людини включає дослідження гена АроЕ. Модифікацію гена АроЕ здійснюють шляхом розробки олігонуклеотидних праймерів, повністю гомологічних нуклеотидній послідовності гена АроЕ.
  • Документ
    Спосіб лікування постінсультної втоми, що вперше виникла у відновному періоді ішемічних інсультів
    (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2019) Дельва, Ірина Іванівна; Delva, I. I.
    Спосіб лікування постінсультної втоми, що вперше виникла у відновному періоді ішемічних інсультів, включає діагностування глобальної втоми за субшкалою глобальної втоми багатомірної шкали для оцінки втоми, застосування стандартизованої терапії. Пацієнтам, у яких вперше діагностується глобальна втома, через 3 та більше місяців після ішемічного інсульту додатково призначається гідрохлорид амінофенілмасляної кислоти в дозі 250 мг перорально тричі на добу (ранок-обід-вечір) перед прийомом їжі протягом 6-ти тижнів.
  • Документ
    Спосіб лікування постінсультної втоми в гострому періоді ішемічних інсультів та транзиторних ішемічних атак некардіоемболічного ґенезу
    (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2019) Дельва, Ірина Іванівна; Delva, I. I.
    Спосіб лікування постінсультної втоми в гострому періоді ішемічних інсультів та транзиторних ішемічних атак некардіоемболічного ґенезу включає проведення клініко-неврологічного, лабораторного та інструментального, в тому числі нейровізуалізаційного, дослідження, визначення рівня С-реактивного протеїну сироватки крові, застосування стандартизованої терапії. При цьому пацієнтам, у яких діагностується постінсультна втома, за шкалою оцінки втоми, протягом перших 3-х діб після розвитку інсульту або транзиторної ішемічної атаки, призначається ацетилсаліцилова кислота в дозі 300 мг перорально, один раз на добу, в один і той же час доби після прийому їжі, протягом 3-х місяців.
  • Документ
    Спосіб прогнозування розвитку когнітивних порушень при розладах сну в пацієнтів з хворобою Паркінсона
    (2022) Таряник, Катерина Анатоліївна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Tarianyk, Kateryna; Shkodina, Anastasiia; Boiko, Dmytro
    Відомо, що розлади сну нерідко супроводжують когнітивні порушення, але виникають на ранніх або навіть продромальних етапах розвитку хвороби Паркінсона. Запропонований тест дозволяє прогнозувати ризик когнітивного зниження, AUC=0.89 (95% ДІ 0.76 – 0.98). Оптимальна границя прийняття рішення склала Pгр.=0.808: для P (пацієнта)≥ Pгр. – можна прогнозувати ризик когнітивного зниження, для P (пацієнта) < Pгр. – можна прогнозувати відсутність когнітивного зниження. Обраний поріг прийняття рішень визначає значення чутливості на рівні 100% (95% ДІ 60,4% – 96,6%), cпецифічність – 68.4% (95% ДІ 51.8%– 88.2%), прогностичність позитивного результату тесту – 100% (95% ДІ 71,3% – 100%), прогностичність негативного результату тесту – 72,7% (95% ДІ 39.0% – 94%).
  • Документ
    Навчально-методичний посібник «Основи психотравматології: медико-психологічні аспекти реабілітації»
    (Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», 2023) Скрипніков, Андрій Миколайович; Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Гринь, Катерина Вікторівна; Єфімова, Світлана Михайлівна
  • Документ
    Наукова стаття «Досвід використання шкали загальної оцінки функціонування для діагностики і планування психотерапії в наркологічній практиці»
    (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2023) Борисенко, Володимир Васильович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Казаков, Олексій Анатолійович; Назаренко, Світлана Миколаївна
  • Документ
    Технологія лікування больового та м’язево-тонічного синдромів вертеброгенного генезу в умовах воєнного стану
    (2023) Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Михайло Юрійович; Пінчук, Вікторія Анатоліївна
    Запропоновано технологію лікування больового та м’язево-тонічного синдромів вертеброгенного генезу шляхом удосконаленням відомих методів лікування із застосуванням міорелаксанту з центральним механізмом дії (циклобензаприну гідрохлорид) в якості монотерапії. Дана технологія базується на тому, що пацієнту з больовим та м’язево-тонічним синдромами вертеброгенного генезу після проведення лабораторного та неврологічного дослідження, визначення рівня болю (за шкалою), призначається циклобензаприну гідрохлорид по 15 мг (1 капсула) 1 раз на добу в один і той же час 7 днів в якості монотерапії.
  • Документ
    Технологія лікування фіброміалгії
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Гринь, Катерина Вікторівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна
    Технологія лікування фіброміалгії базується на тому, що пацієнту з фіброміалгією, після проведення лабораторного та неврологічного дослідження, визначення рівня болю (за шкалою), призначається дулоксетин в якості монотерапії за розробленою схемою: 1-й тиждень лікування 30 мг на добу, 2-й тиждень лікування 60 мг на добу, 3-й тиждень лікування 30 мг на добу з наступною відміною препарату.