Вісник проблем біології і медицини, 2024, Випуск 2 (173)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Individual anatomical variability of the angular dimensions of the facial skeleton of an adult(Полтавський державний медичний університет, 2024) Yakymenko, R. O.; Sazonova O. M.; Cherno, V. S.; Якименко, Р. О.; Сазонова, О. М.; Черно, Валерій СтепановичПоєднання класичних краніологічних методик з новітніми шляхами отримання прижиттєвих краніометричних характеристик анатомічних структур, є вкрай актуальним та перспективним напрямком у сучасній морфології. Важливим, для розуміння просторових взаємовідношень структур лицевого скелету, є вимірювання кутових розмірів, які дозволяють підтвердити існуючий діапазон варіацій розташування анатомічних утворень, підкреслити наявні закономірності форми обличчя та простежити їх зміни у залежності від типу будови черепа. Дослідження проведено на 124 черепах людей зрілого віку без існуючих патологій кісткової тканини, серед яких, 39 сухих кісткових препарати черепу людини, з колекції кафедри анатомії людини ХНМУ, та 85 результатів КТ-досліджень голови, які отримані з лікувально-діагностичних центрів. В основу встановлення краніотипу покладено основний принцип – обчислення лицевого індексу (відношення висоти до ширини обличчя помножене на 100). Даний індекс дозволяє розподілити матеріал за наступнимикраніотипами: еуріпрозопи (широколиці) – 84,9 та менше; мезопрозопи (середні форми) – від 85,0 до 89,9; лептопрозопи (довгі або вузькі форми обличчя) – 90,0 та більше. Крім цього, проводили виміри кутових розмірів обличчя, перш за все, це загальний лицевий кут або кут ЗЛ (n-pr до франкфуртської горизонталі (лінія що проходить крізь точки or-po)), за розміром цього кута визначається форма профілю обличчя: прогнатне обличчя (лицевий кут до 79,9о), мезогнатне обличчя (лицевий кут від 80,0о до 84,9о) та ортогнатне обличчя (лицевий кут більше 85,0о). Окрім лицевого кута, у нашому дослідженні визначалися: кут коміркової частини верхньої щелепи (КЧВЩ), кут виступу підборіддя (ВП) (до франкфуртської горизонталі), кут гілки нижньої щелепи (ГНЩ). Слід зауважити, що визначені кути мають залежність від існуючого краніотипу та демонструють певні тенденції до змін в кожній групі, при цьому, значущу, достовірну різницю у середніх значеннях кутів за гендерною ознакою встановити не вдалось. Отриманий діапазон кута ЗЛ, свідчить, що для лептопрозопічного краніотипу характерна ортогнатична форма обличчя, а для мезо – та еуріпрозопічного – мезогнатична, хоча відчутна кількість еуріпрозопів мали показники цього параметру притаманні прогнатії (менше 80о). Інші кутові розміри, підтверджували значне переважання висотних параметрів у лептопрозопів, а широтних – у еуріпрозопів. The combination of classical craniological methods with the newest ways of obtaining intravital craniometric characteristics of anatomical structures is an extremely relevant and promising direction in modern morphology.Important for understanding the spatial relationships of the structures of the facial skeleton is the measurement of angular dimensions, which allow to confirm the existing range of variations in the location of anatomical formations, to emphasize the existing regularities of the shape of the face and to trace their changes depending on the type of skull structure. The study was conducted on 124 skulls of adult people without existing bone tissuepathologies, including 39 dry bone preparations of human skulls from the collection of the Department of HumanAnatomy of the Kharkiv Nathional Medical University, and 85 results of CT scans of the head obtained from medical and diagnostic centers. The basic principle of establishing a craniotype is the calculation of the facial index (the ratio of the height to the width of the face multiplied by 100). This index allows you to divide the material according to the following craniotypes: Euryprosops (broad-faced) – 84.9 and less; mesoprosops (medium forms) – from 85.0 to 89.9; leptoprosopes (long or narrow face shapes) – 90.0 or more. In addition, the measurements of the angular dimensions of the face were carried out, first of all, this is the main angle of the face (n-pr to the Frankfurt horizontal (a line passing through the or-po points)), the shape of the face profile is determined by the size of this angle: prognathic face (face angle up to 79.9o), mesognathic face (face angle from 80.0o to 84.9o) and orthognathic face (face angle more than 85.0o). In addition to the facial angle, in our study we determined: the angle of the alveolar part of the maxilla, the angle of the mental protrusion (to the Frankfurt horizontal), the angle of the branch of the mandible. It should be noted that the determined angles are dependent on the existing craniotype and show certain tendencies to change in each group, while it was not possible to establish a significant, reliable difference in the average values of the angles by gender. The obtained range of the main angle of the face indicates that the leptoprosopiccraniotype is characterized by an orthognathic facial shape, and for meso – and euryprosopic – mesognathic,although a significant number of euryprosopic had indicators of this parameter characteristic of prognathia (less than 80°). Other angular dimensions confirmed the significant predominance of height parameters in leptoprosops, and latitudinal parameters in euryprosops.Документ Aspatial organization and morphometric characteristics of the cavern sinus of the dog (canis familiaris)(Полтавський державний медичний університет, 2024) Zyuzin, D. V.; Pshychenko, V. V.; Havryliuk, І. M.; Cherno, V. S.; Зюзін, Д. В.; Пшиченко, Вікторія Вікторівна; Гаврилюк, І. М.; Черно, Валерій СтепановичФункцією пазух твердої оболони головного мозку забезпечується відтік венозної крові та циркуляція ліквору навколо головного мозку в замкненій порожнині черепа. Такі особливості забезпечують зміну напрямів току крові від головного мозку. Просторової організації пазух основи черепа собаки була досліджена на корозійних препаратах, які сканували 3-D сканерами з отриманням тривимірного цифрового зображення, що дало можливість всебічного морфологічного і морфометричного дослідження. Отримані результати піддавали статистичному аналізу. Печериста пазуха була представлена парними каналами, що лежать праворуч і ліворуч від серединної сагітальної лінії спереду, навколо турецького сідла, та за ним в межах середньої черепної ямки. Правий і лівий канали печеристої пазухи починаються ростральними відділами, які анастомозують з очними венами, а через них з очним венозним сплетенням. Спереду і ззаду турецького сідла правий і лівий канали з’єднуються ростральною і каудальною міжпечеристими пазухами. На більшості препаратів виявлялось саме такий варіант. На меншій – спостерігалась відсутність каудального анастомозу, що дозволило нам назвати ці анатомічні особливості замкненою і незамкненою системою печеристою пазухою. Вільні задні частини пазухи розходились латерально, під невеликим кутом і прямували до вентральної кам’янистої пазухи, що залягає у кам’янисто-потиличному кістковому каналі. Таким чином печериста пазуха собаки макроскопічно на корозійних препаратах представлена трьома відділами: 1 – ростральними, що анастомозують з очними венами, 2 – центральним, що оточує турецьке сідло і 3 – каудальним, що переходить у кам’янисту. Далі ми визначили морфометричні показники трьох відділів печеристої пазухи, які піддали статистичному аналізу з подальшим занесенням результатів в таблиці, які презентували в нашій роботі. The function of the sinuses of the dura mater ensures the outflow of venous blood and the circulation of cerebrospinal fluid around the brain in the closed cavity of the skull. Such features ensure a change in the direction of blood flow from the brain. The spatial organization of the sinuses of the base of the dog’s skull was studied on corrosive preparations that were scanned by 3-D scanners to obtain a three-dimensional digital image, which made it possible to conduct a comprehensive morphological and morphometric study. The obtained results were subjected to statistical analysis. The cavernous sinus was represented by paired channels lying to the right and left of the median sagittal line in front, around the Turkish saddle, and behind it within the middle cranial fossa. The right and left channels of the cavernous sinus begin with the rostral sections, which anastomose with the ophthalmic veins, and through them with the ophthalmic venous plexus. In front and behind the Turkish saddle, the right and left canals are connected by the rostral and caudal intercavernous sinuses. Most of the drugs showed exactly this variant. On the smaller one, the absence of a caudal anastomosis was observed, which allowed us to call these anatomical features a closed and non-closed system cavernous sinus. The free posterior parts of the sinus diverged laterally, at a small angle and went to the ventral stony sinus, which lies in the stony-occipital bone canal. Thus, the cavernous sinus of a dog macroscopically on corrosion preparations is represented by three sections: 1 – rostral, anastomosing with the eye veins, 2 – central, surrounding the Turkish saddle and 3 – caudal, passing into the petrous. Next, we determined the morphometric indicators of three departments of the cavernous sinus, which were subjected to statistical analysis, followed by entering the results into the table presented in our work.Документ Dehydration shock in the clinic of infectious diseases: etiology, pathogenesis, clinic, diagnosis, treatment(Полтавський державний медичний університет, 2024) Poltorapavlov, V. A.; Koval, T. I.; Iziumska, O. M.; Pryimenko, N. O.; Syzova, L. M.; Marchenko, O. H.; Vatsenko, A. I.; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Коваль, Тетяна Ігорівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Ваценко, Анастасія ІгорівнаБудь-яке порушення водного обміну називають дисгідрією. Всі дисгідрії поділяють на стани з дефіцитом рідини – дегідратації та надлишком рідини – гіпергідратації. В статті буде розглянута етіологія, патогенез, клініка, діагностика і лікування дегідратацій – найбільш характерних порушень водного обміну у хворих при невідкладних станах за інфекційних хвороб. Дегідратаційний шок – поліетіологічний стан, розвиток якого пов’язаний з катастрофічним зменшенням об’єму циркулюючої крові внаслідок втрати організмом води (дегідратація) та електролітів (демінералізація) у результаті профузної діареї і блювання, що призводить до виражених змін водно-електролітного балансу,кислотно-лужного стану, серцевої діяльності, судинного і м’язового тонусу, функції нирок, розвитку гіпоксії та є різновидом гіповолемічного шоку. Ізольованих розладів тільки водного або сольового балансу не буває, виникнення одного з цих порушень є пусковим механізмом у формуванні єдиної патології водно-електролітного обміну із залученням у цей процес усіх рідинних середовищ. В клініці інфекційних хвороб проблема гіповолемічного шоку найчастіше зустрічається внаслідок дегідратації (переважно кишкові інфекції) та крововтрати (ускладнений перебіг черевного тифу, паратифів та деяких екзотичних хвороб). Діарейний синдром і блювання – характерні прояви кишкових інфекцій, тому найчастіше розвиток дегідратації є ускладненням цієї групи захворювань. Якщо при розвитку явищ дегідратації хворому не надається своєчасна і достатня за обсягом допомога, а патологічний процес продовжує прогресувати, у хворого розвивається дегідратаційний шок. Незважаючи на тяжкість і стрімкість розвитку дегідратаційного шоку, своєчасно розпочата інтенсивна терапія у більшості хворих призводить до видужання. Лікування полягає в призначенні адекватних доз внутрішньовенних і пероральних регідратаційних розчинів і своєчасної госпіталізації у профільне відділення. Тому правильна діагностика і лікування цього патологічного стану має вирішальне значення для успішної терапії багатьох інфекційних хвороб, які супроводжуються зневодненням. На сьогодні все ще дискутуються питання про класифікацію, етіологічні відмінності, характер «пускових механізмів», співвідношення патологічних процесів і захисних механізмів, що лежать в основі розвитку патогенезу дегідратаційного шоку і намагання клінічно визначити ступінь дегідратації безпосередньо у ліжка хворого. Також актуальним є питання про найбільш раціональні терапевтичні підходи на догоспітальному і госпітальному етапах. Необхідно провести аналіз сучасних клінічних концепцій, діагностичних і лікувальних підходів, які представлені в літературі, щодо проблем раннього діагнозу дегідратаційного шоку, його клінічного визначення та лікування. Any violation of water exchange is called dyshydria. All dyshydrias are divided into states with a lack of fluid – dehydration and an excess of fluid – hyperhydration. The article will consider the etiology, pathogenesis, clinic, diagnosis and treatment of dehydration – the most characteristic disturbances of water exchange in patients with emergency conditions due to infectious diseases. Dehydration shock is a polyetiological condition, the development of which is associated with a catastrophic decrease in the volume of circulating blood due to the body’s loss of water (dehydration) and electrolytes (demineralization) as a result of profuse diarrhea and vomiting, which leads to pronounced changes in the waterelectrolyte balance, acid – alkaline state, cardiac activity, vascular and muscle tone, kidney function, development of hypoxia and is a type of hypovolemic shock. There are no isolated disorders of only water or salt balance, the occurrence of one of these disorders is the trigger for the formation of a single pathology of water-electrolyte exchange with the involvement of all liquid environments in this process. In the clinic of infectious diseases, the problem of hypovolemic shock most often occurs due to dehydration (mainly intestinal infections) and blood loss (complicated course of typhoid, paratyphoid and some exotic diseases). Diarrhea syndrome and vomiting are characteristic manifestations of intestinal infections, so the development of dehydration is often a complication of this group of diseases. If during the development of dehydration phenomena, the patient is not provided with timely and sufficient assistance, and the pathological process continues to progress, the patient develops dehydration shock. Despite the severity and rapidity of the development of dehydration shock, intensive therapy started in a timely manner leads to recovery in most patients. Treatment consists in the appointment of adequate doses of intravenous and oral rehydration solutions and timely hospitalization in a specialized department. Therefore, the correct diagnosis and treatment of this pathological condition is crucial for the successful therapy of many infectious diseases that are accompanied by dehydration. Today, questions about classification, etiological differences, the nature of “trigger mechanisms”, the relationship between pathological processes and protective mechanisms that underlie the development of the pathogenesis of dehydration shock and attempts to clinically determine the degree of dehydration directly at the patient’s bedside are still being discussed. The issue of the most rational therapeutic approaches at the pre-hospital and hospital stages is also relevant. It is necessary to conduct an analysis of modern clinical concepts, diagnostic and treatment approaches, which are presented in the literature, regarding the problems of early diagnosis of dehydration shock, its clinical definition and treatment.Документ Scientist, doctor, teacher (on the 100th anniversary of the birth of professor Viktor Oleksandrovych Delva)(Полтавський державний медичний університет, 2024) Delva, M. Yu.; Delva, I. I.; Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина ІванівнаВіктор Олександрович Дельва був різнобічно освіченою, культурною та скромною людиною, справжнім професіоналом: вченим, лікарем, педагогом. Шануймо й пам’ятаємо наших вчителів! Їх життєвий шлях, досвід, здобутки вчать і надихають нас любити свою країну, свою професію, вчитись і працювати на благо людей! Viktor Oleksandrovych Delva was a well-educated, cultured, and modest person, a true professional: a scientist, a doctor, and a teacher. Let’s honour andremember our teachers! Their life paths, experiences,and achievements teach and inspire us to love our country and our profession, to study and work for the benefit of people!Документ To the 60th anniversary of the birth of Valerii Ivanovych Pokhylko(Полтавський державний медичний університет, 2024) Tsvirenko, S. M.; Ziuzina, L. S.; Cherniavska, Yu. I.; Fastovets, M. M.; Kaliuzhka, O. O.; Hasiuk, N. I.; Soloviova, H. O.; Kozakevych, V. K.; Melashchenko, O. I.; Zhuk, L. A.; Rudnik, O. V.; Romanenko, N. M.; Mykhailytska, S. P.; Konovalenko, V. I.; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Соловйова, Галина Олексіївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Мелащенко, Олена Іванівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Руднік, О. В.; Романенко, Н. М.,; Михайлицька, С. П.,; Коноваленко, В. І.Ювілейні дати дають нам можливість на мить затамувати подих, осягнути все, чого було досягнуто та окреслити нові задуми та плани на майбутнє. Адже постійний процес розвитку і навчання потребує певного підсумку. Багато теплих слів лунає на адресу проректора з науково-педагогічної роботи, професора кафедри педіатрії №1 із неонатологією, надзвичайно чуйного та талановитого лікаря, рятівника безлічі дитячих життів, Валерія Івановича Похилька в день його ювілею, який він відзначає 25 квітня. Anniversaries allow us to hold our breath for a moment, comprehend all that has been achieved, and outline new ideas and plans for the future. After all, the ongoing development and learning process requires a particular result. Many warm words are addressed to the Vice-Rector for Scientific and Pedagogical Work, Professor of the Department of Paediatrics No. 1 with Neonatology, an extremely sensitive and talented doctor, saviour of many children’s lives, Valerii Pokhylko, on the day of his anniversary, which he celebrates on 25 April.Документ Rational nutrition of medical students as a guarantee of a healthy lifestyle during the war in Ukraine (Literature rewiew)(Полтавський державний медичний університет, 2024) Prylipka, K. O. ; Приліпка, Катерина ОлегівнаТематика дослідження раціонального харчування людини завжди привертала велику увагу серед сучасних досліджень. Стан здоров'я має чіткий зв'язок з режимом та раціоном харчування протягом усього життя людини. У науковій роботі описано основні принципи харчування серед студентів медиків Полтавського державного медичного університету. Узагальнено основні поведінкові стратегії вибору харчової звички, які були сформовані під впливом різних чинників. Було розглянуто основні рекомендації формування харчового раціону з урахуванням потреб у нутрієнтах рослинного та тваринного походження, у відповідності оптимального співвідношення білків, жирів та вуглеводів в раціоні харчування.Описані найхарактерніші фактори ризику, які можуть впливати на стан здоров'я студентів у період їхнього навчання та, які у майбутньому можуть бути провокуючим фактором у розвитку захворювань. Підкреслено важливу роль у регулюванні основних принципів харчування серед студентів медиків. Також є потреба у створенні оптимального режиму харчування для студентів на період навчання у медичних закладах. Під час дослідження з’ясовано сучасні погляди на цю проблематику у наукових роботах. Були з'ясовані основні характеристики принципу раціонального харчування у відповідності до фізичної активності серед професійно – вибіркових груп населення, а також складові харчової поведінки, визначено характерні причини порушення здорового харчування серед студентів медиків. Тенденція підтримки здорового способу життя є необхідною складовою у формуванні майбутньої професії лікаря. Саме тому важливо приділяти якомога більше уваги питанням зміцнення здоров'я усього населення у під час роботи зі студентами. The study of human nutrition has always attracted great attention among modern researchers. The state of health is clearly connected with the diet and nutrition throughout a person's life. The research paper describes the basic nutrition principles among Poltava State Medical University medical students. The main behavioural strategies for choosing eating habits, which were formed under the influence of various factors, are summarised. The main recommendations for forming a diet considering the needs for nutrients of plant and animal origin, in accordance with the optimal ratio of proteins, fats and carbohydrates in the diet, were considered. The most characteristic risk factors that can affect students' health during their studies and may be a provoking factor in the development of diseases in the future are described. The important role in regulating the basic princi ples of nutrition among medical students is emphasised. There is also a need to create an optimal diet for students during their studies at medical institutions. The study identified current views on this issue in scientific papers. The main characteristics of the principle of rational nutrition in accordance with physical activity among professionally selected groups of the population, as well as the components of eating behaviour, were found out, and the char acteristic causes of healthy eating disorders among medical students were identified. The tendency to maintain a healthy lifestyle is a necessary component in forming the future medical profession. That is why it is important to pay as much attention as possible to the issues of promoting the health of the entire population when working with students.Документ Relationships of the amplitude indicators of the rheovasogram of the thigh with the parameters of the external body structure in track-athletes-sprinters with the ecto-mesomorphic type of constitution(Полтавський державний медичний університет, 2024-04-25) Khapitska, О. P.; Bilash, S. M.; Vuzh, T. Ye.; Radoha, R. V.; Хапіцька, Ольга Петрівна; Білаш, Сергій Михайлович; Вуж, Тетяна Євгенівна; Радьога, Руслан ВолодимировичTo conduct a high-quality medical examination of professional athletes, monitoring the state of regional hemodynamic indicators in relation to individual constitutional features is of practical importance. The aim of the work was to study the relationship between the parameters of the rheovasogram of the hip with anthropometric dimensions and components of body weight and somatotype in track and field athletes with a high level of mastery of the ecto-mesomorphic somatotype. We conducted a study of high-level sprinters using the method of P.P. Shaparenka where 50 anthropometric body sizes were determined. The component composition of body weight was carried out using the Matejko method, and the Heath-Carter method was used for score assessment of the somatotype components. It was determined that 28 track and field athletes belonged to the ecto-mesomorphic constitutional type. Rheovasographic indicators of the thigh were measured on a computer diagnostic multifunctional complex by using tetrapolar rheography. Correlation analysis was performed using Spearman’s non-parametric statistical method in the STATISTICA 5.5 program. It was established that in sprinters who belong to the ecto-mesomorphic somatotype, there are numerically reliable correlations between the amplitude parameters of the hip rheovasogram and anthropometric dimensions and somatotypological indicators. The greatest strength and number of relationships between longitudinal, girth, transverse, body dimensions, the thickness of skin and fat folds, components of somatotype and body weight and basic impedance, amplitudes of the systolic wave and rapid blood filling, where the average strength of the connections prevail, were determined. Для проведення якісного медичного огляду у професійних спортсменів практичного значення набуває моніторування стану показників регіональної гемодинаміки у взаємозв’язку з індивідуальними конституціональними особливостями. Метою роботи було вивчити зв’язки між параметрами реовазограми стегна з антропометричними розмірами та компонентами маси тіла і соматотипу у легкоатлетів високого рівня майстерності екто-мезоморфного соматотипу. Дослідження проводилося на базі науково-дослідного центру ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Провели дослідження легкоатлетів-спринтерів високого рівня майстерності, яким за методикою П.П. Шапаренка: було визначено 50 антропометричних розмірів тіла. Компонентний склад маси тіла провели за методом Матейко, а бальну оцінку компонентів соматотипу – за методом Heath-Carter. Було виявлено, що 28 легкоатлетів належали до екто-мезоморфного конституціонального типу. Реовазографічні показники стегна вимірювали на комп’ютерному діагностичному багатофункціональному комплексі шляхом використання тетраполярної реографії. Аналіз кореляцій проводили з використанням непараметричного статистичного методу Спірмена у програмі STATISTICA 5.5. Встановлено, що у легкоатлетів-спринтерів, які належать до екто-мезоморфного соматотипу, наявні чисельні достовірні кореляції між амплітудними параметрами реовазограми стегна й антропометричними розмірами та соматотипологічними показниками. Визначено найбільшу силу і чисельність взаємозв’язків між поздовжніми, обхватними, поперечними, розмірами тіла, товщиною шкірно-жирових складок, компонентами соматотипу та маси тіла та базовим імпедансом, амплітудами систолічної хвилі та швидкого кровонаповнення, де переважають середньої сили зв’язки.Документ Some peculiarities of seasonal deviations in indicators of lipid peroxidation and antioxidant protection in patients with compensated chronic cor pulmonale of broncho-pulmonary genesis and in the conditions of its comorbidity with stable coronary heart disease(Полтавський державний медичний університет, 2024) Petrov, Ye. Ye.; Burmak, Yu. H.; Ivanytska, T. A.; Trybrat, T. A.; Savchuk, T. A.; Петров, Євген Євгенович; Бурмак, Юрій Григорович; Іваницька, Тетяна Анатоліївна; Трибрат, Тетяна Анатоліївна; Савчук, Т. А.It is known that chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and cardiovascular diseases have common patho physiological mechanisms that are closely related to oxidative stress. In order to research the peculiarities of the state of lipid peroxidation (LPO), the antioxidant defense (AOD) system and their seasonal deviations in patients with compensated chronic cor pulmonale (CCP) of broncho-pulmonary genesis in conditions of comorbidity with stable coronary heart disease (CHD), a study and analysis of LPO indicators (diene conjugates, malondialdehyde), the AOD system (erythrocytes peroxide hemolysis test, superoxide dismutase, catalase, ceruloplasmin) in 52 patients with COPD and compensated CCP, among whom 32 patients had comorbid stable CHD (the main group), were carried out; 20 patients with isolated pathology (COPD with compensated CCP) formed the comparative group. The re search was carried out during summer-autumn and winter-spring seasons. It was established that in patients of the comparative group the activation of LPO processes is observed, while the intensity of their seasonal fluctuations is minimal. Patients of the main group are characterized by a higher activity of LPO processes, which is combined with a decrease in the activity of the enzyme link of the AOD system, and an increase in the intensity of LPO with signs of depletion of the functional activity of key enzymes of the AOD system is observed during winter-spring period of the year; this result implies the need to use a differentiated approach in the complex treatment of these patients to optimize the antioxidant status. Аналіз даних літератури свідчить про високу частоту поєднання хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та ішемічної хвороби серця (ІХС). Відомо, що ХОЗЛ та серцево-судинні захворювання мають спільні патофізіологічні механізми, які щільно пов’язані з окисним стресом. Активація процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) є універсальною реакцією організму на стрес-вплив, впродовж якої є можливим наявність порушень балансу між продукцією вільних радикалів та дієспроможністю системи антиоксидантного захисту (АОЗ). З метою дослідження особливостей стану ПОЛ, системи АОЗ та їх сезонних девіацій у хворих на компенсоване хронічне легеневе серце (ХЛС) бронхо-легеневого ґенезу в умовах коморбідності зі стабільною ІХС проведено вивчення та аналіз показників ПОЛ (дієнові кон’югати, малоновий діальдегід) та системи АОЗ (перекисний гемоліз еритроцитів, супероксиддисмутаза, каталаза, церулоплазмін) у 52 хворих на ХОЗЛ із компенсованим ХЛС, серед яких 32 хворих мали коморбідну стабільну ІХС (стенокардія напруги, функціональний клас II-III, післяінфарктний та/або атеросклеротичний кардіосклероз) (основна група досліджених); 20 хворих з ізольованою патологією (ХОЗЛ із компенсованим ХЛС) склали групу зіставлення. Дослідження проводили в літньо-осінню та зимово-весняну пори року. Отримані результати порівнювались між групами хворих та з показниками практично здорових осіб, які мали ідентичну обстеженим хворим статево-вікову структуру. Встановлено, що у хворих на компенсоване ХЛС бронхо-легеневого ґенезу спостерігається активація процесів ліпопероксидації, при цьому інтенсивність їх сезонних коливань є мінімальною. Хворим на компенсоване ХЛС бронхо-легеневого генезу у поєднанні зі стабільною ІХС притаманна більш висока активність процесів ПОЛ, що поєднується зі зниженням активності ферментної ланки системи АОЗ, а підвищення інтенсивності ПОЛ із ознаками виснаженням функціональної активності ключових ферментів системи АОЗ спостерігається у зимово-весняний період року. Сезонність виявлених змін активності процесів ПОЛ та системи АОЗ у хворих на ХЛС бронхо-легеневого ґенезу із коморбідною стабільною ІХС та наявність сезонної девіації передбачає необхідність використання диференційованого підходу у комплексному лікуванні хворих вказаної категорії із використанням терапевтичних заходів з оптимізації антиоксидантного статусуДокумент Application of minimally invasive methods of treatment of temporomandibular joint internal derangements(Полтавський державний медичний університет, 2024) Avetikov, D. S.; Ivanytska, O. S.; Pronina, O. M.; Yatsenko, I. V.; Steblovsky, D. V.; Toropov, O. A.; Yatsenko, P. I.; Аветіков, Давид Соломонович; Іваницька, Олена Сергіївна; Проніна, Олена Миколаївна; Яценко, Ігор Володленович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Торопов, Олександр Анатолійович; Яценко, Павло ІгоровичThe study aimed to evaluate the effectiveness of minimally invasive techniques, particularly aspiration, in the complex treatment of internal lesions of the temporomandibular joint (TMJ). Study design. We examined 40 patients with internal disorders of the TMJ and ineffective conservative treatment in history who were treated with joint aspiration. Preoperative and postoperative clinical assessment for signs and symptoms of TMJ disorders included diagnosis of pain, determination of the amplitude of mouth opening, and study of the nature of joint noise and jaw deviation in the transverse plane. In 31 patients, a significant reduction in pain levels was recorded during all follow-up periods. The average pain score before surgery was 5.7 points. In the postoperative period, this indicator decreased to 3.6 on day 7, 2.4 on day 30 and 1.5 on day 60 of the study. The average maximum amplitude of mouth opening at the hospitalisation stage was 24-31 mm and increased to 39-43 mm immediately after aspiration, after which it increased by an average of 0.4-0.8 mm each month of follow-up. By day 180, it reached an average of 44-48 mm and remained unchanged in later periods. Among the surgical methods for treating patients with internal disorders of the temporomandibular joint elements, aspiration is the simplest minimally invasive intervention that allows reducing the intensity of pain or pain syndrome from 5.7 to 0.1-0.2 points at 360 days and increasing the maximum amplitude of mouth opening from 24-31 to 33-48 mm at 180 days with further fixation of its constant at all stages of observation. Мета дослідження – оцінити ефективність застосування малоінвазивних методик, зокрема аспірації, в комплексному лікуванні внутрішніх уражень елементів скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС). Дизайн дослідження: нами обстежено 40 пацієнтів з внутрішніми порушеннями СНЩС та неефективним консервативним лікуванням в анамнезі, які були проліковані за допомогою аспірації суглобу. Передопераційна та післяопераційна клінічна оцінка на виявлення ознак та симптомів порушень СНЩС включала в себе діагностику больового синдрому, встановлення амплітуди відкривання рота, вивчення характеру суглобового шуму та відхилення щелепи в трансверзальній площині. У 31 пацієнта зафіксовано значне зменшення рівня болю в усі періоди спостереження. Середній показник болю до операції становив 5,7 балів. У післяопераційному періоді даний показник знизився до 3,6 на 7 добу, становив 2,4 – на 30 та 1,5 – на 60 добу дослідження. Середній показник максимальної амплітуди відкривання рота на етапі госпіталізації становив 24-31 мм і збільшувався до 39-43 мм одразу після проведення аспірації, після чого зростав в середньому на 0,4-0,8 мм кожного місяця спостереження. На 180 добу він досягав в середньому 44-48 мм та залишався незмінним у більш пізні строки. Серед методів хірургічного лікування пацієнтів з внутрішніми порушеннями елементів скроневонижньощелепного суглобу, аспірація є найпростішим малоінвазивним втручанням, яке дозволяє зменшити інтенсивність болю або больового синдрому з 5,7 до 0,1-0,2 балів на 360 добу, збільшити максимальну амплітуди відкривання рота з 24-31 до 33-48 мм на 180 добу з подальшою фіксацією його постійної константи на всіх етапах спостереження.Документ To the Diferential Diagnostics of Focal Pneumonia, Tuberculosis and Sarcoidosis (Clinical Case)(Полтавський державний медичний університет, 2024) Yareshko, A. G. ; Kaidashev, I. P.; Loban, G. A.; Kravchenko, V. G.; Vorodyukhina, A. K.; Ярешко, Анатолій Григорович; Кайдашев, Ігор Петрович; Лобань, Галина Андріївна; Кравченко, Володимир Григорович; Вородюхіна, Алла КирилівнаModern knowledge of medical science has reached such a level that there is every reason to consider it sufficient for error-free diagnosis and treatment of many diseases that a doctor often encounters in his work. But, regardless of seemingly understandable phenomena, clinical practice always involves complex problems of accurate recognition and effective treatment of diseases. Such a difficult example can be diseases with manifestations of pulmonary dissemination. Pulmonary dissemination syndrome is an x-ray syndrome that unites more than 200 diseases of various nature, 95% of cases among them are primarily focal pneumonia, tuberculosis, sarcoidosis, silicosis and carcinomatosis. In the clinical example given in the article, based on all the results of clinical, morphological, laboratory and radiological examination and the results of treatment, it could be assumed that the patient’s diagnosis of sarcoidosis was confirmed. However, the detection by molecular genetic method of the DNA of mycobacterium tuberculosis in the lavage waters of the bronchi was a confirmation that the patient had a legitimate diagnosis of tuberculosis. This gave reason to believe that in the described clinical case a rare combination of tuberculosis and sarcoidosis was observed, which was also convincingly confirmed by histological examination of biopsies of lymph nodes, bronchial mucosa and lung tissues. This complex combination of diseases was the reason for the clinical complexity of the course and insufficient effectiveness of anti-tuberculosis therapy with the development of early relapse after successful treatment. The combination of various lung diseases is the reason for the complexity of their differential diagnosis, insufficient effectiveness of the prescribed treatment and often the development of early relapse. Adherence to the algorithm of differential diagnostic management of the patient makes it possible to timely determine such a complex combination of diseases and to form a full-fledged treatment.Сучасні знання медичної науки досягли такого рівня, що є всі підстави вважати їх достатніми для безпомилкової діагностики і лікування багатьох захворювань, з якими часто зустрічається в своїй роботі лікар. Але, не зважаючи на здавалось би зрозумілі явища, клінічна практика завжди несе в собі складні проблеми точного розпізнавання і ефективного лікування захворювань. Таким не простим прикладом можуть бути захворювання з проявами легеневих дисемінацій. Синдром легеневих дисемінацій – це х-променевий синдром, який об’єднує понад 200 захворювань різної природи, 95% випадків серед них складають в першу чергу вогнищеві пневмонії, туберкульоз, саркоїдоз, силікоз і карциноматоз. У наведеному в статті клінічному прикладі за всіма результатами клінічного, морфологічного, лабораторного і променевого обстеження і за результатами лікування можна було вважати, що діагноз саркоїдозу у пацієнта був підтверджений. Але виявлення молекулярно-генетичним методом ДНК мікобактерій туберкульозу в промивних водах бронхів було підтвердженням того, що у пацієнта правомірним був і діагноз туберкульозу. Це дало підстави вважати, що в описаному клінічному випадку спостерігалось рідке поєднання туберкульозу і саркоїдозу, який також був переконливо підтверджений гістологічним дослідженням біоптатів лімфатичних вузлів, слизової оболонки бронха і легеневих тканин. Саме таке складне поєднання хвороб і було причиною клінічної складності перебігу і недостатньої ефективності протитуберкульозної терапії з розвитком раннього рецидиву після успішного лікування. Поєднання різних захворювань легень є причиною складності їх диференціальної діагностики, недостатньої ефективності призначеного лікування і часто розвитку раннього рецидиву. Дотримання алгоритму диференціально-діагностичного ведення пацієнта дає можливість своєчасно визначити таке складне поєднання захворювань і сформувати повноцінне лікування.Документ Experimental substantiation of the proposed abrasive tool(Полтавський державний медичний університет, 2024) Tarashevska, Yu. Ye.; Khilinich, Ye. S.; Kuznetsov, V. V.; Sylenko, B. Yu.; Тарашевська, Юлія Євгеніївна; Хілініч, Євгеній Сергійович; Кузнецов, Віктор Васильович; Силенко, Богдан ЮрійовичTooth preparation is one of the main methods in dental prosthetics. With this procedure, the doctor removes the tissue affected by caries, which prevents the destruction of the abutment tooth. The tooth's surface is levelled, allowing for further high-quality prosthetics. When grinding hard tooth tissues with abrasives, the composition of the tooth determines the degree of heating and the vibration of the instrument. It should be noted that high temperatures of up to 700-800°C are detected at the preparation point. The aim of our development is to reduce the negative factors associated with the use of full-bodied abrasive instruments. We have introduced a novel concept in the form of hollow, thin-walled abrasive tools of various shapes, aiming to revolutionize the field of dental prosthetics. Our proposed hollow, thin-walled abrasive tools are designed to significantly reduce the negative factors associated with the use of full-bodied abrasive instruments, thereby enhancing the quality of dental prosthetics. We have conducted experimental studies to compare the technical characteristics of existing solid abrasive heads and our proposed hollow abrasive heads. Our experimental findings revealed a significant difference in weight between a solid and a hollow head. The hollow head, weighing 70 times less than a corundum head and 278 times less than a diamond head, suggests that hollow tools may not accumulate heat and cause significant vibration. The results of measuring the walls of the diamond and hollow heads showed that the hollow head is 18 times thinner than the diamond head. We can assume that the heat transfer to the surrounding space is improved by a factor of 18. Thin-walled hollow heads give the cutting tool a certain elasticity, which, under certain pressure, increases the cutting area of the object while increasing the efficiency of work before prosthetics. Based on the experimental data, we have confirmed the effectiveness of this development. When using the proposed tool, the following are noted: reduction of factors that negatively influence pain sensitivity, increase in cutting efficiency, and the possibility of single-use with subsequent recyclin. Резюме. При виготовленні зубних протезів проводиться ортопедична підготовка опорних зубів, яка по- лягає в зішліфовуванні твердих тканин зуба за допомогою абразивів, склад яких визначає ступінь нагрівання зуба та вібрацію інструмента. Слід зазначити, що в точці препарування визначаються високі температури до 700-800°С. Нашою метою є зменшення негативних факторів, пов`язаних із використання повнотілих абразивних інструментів. Нами були запропоновані порожнисті, тонкостінні абразивні інструменти різноманітних форм.Для досягнення поставленої мети з використанням запропонованих нами абразивних інструментів були проведені експериментальні дослідження, щоб порівняти технічні характеристики існуючих повнотілих абразивних головок і запропонованих нами – порожнистих. Експериментальні дослідження проводилися за такими позиціями: порівняння маси абразивних головок; порівняння товщини стінок абразивних головок; порівняння ефективності зішліфовування абразивних головок. При зважуванні повнотілої та порожнистої головки, відповідно що порожниста головка легша в 70 разів у порівнянні з корундовою головкою та в 278 разів у порівнянні з алмазною. Така різниця маси тіла досліджуваних головок дає можливість припустити що порожнисті інструменти не мають можливості накопичувати тепло та спричиняти суттєву вібрацію. Результати замірювання стінок алмазної та порожнистої головок показали, що порожниста головка у 18разів тонша від алмазної. Можемо припустити, що у 18 разів покращується тепловіддача у навколишній простір. Окрім цього, тонкостінні порожнисті головки надають певної еластичності ріжучому інструменту, який при певному натисканню збільшує площу різання об`єкту, паралельно збільшуючи ефективність роботи до протезування. Спираючись на дані експериментальних досліджень нами було підтверджено ефективність даної розробки. При використанні запропонованого інструменту відмічається: зменшення факторів негативного впливу на больову чутливість, збільшення ріжучої ефективності та можливість одноразового використання з подальшою їх переробкою.Документ New concept of magnetic fixation in dentistry(Полтавський державний медичний університет, 2024) Tarashevska, Yu. Ye.; Davydenko, V. Yu.; Sokolovska, V. M.; Khilinich, Ye. S.; Kuznetsov, V. V.; Тарашевська, Юлія Євгеніївна; Давиденко, Вадим Юрійович; Соколовська, Валентина Михайлівна; Хілініч, Євгеній Сергійович; Кузнецов, Віктор ВасильовичOrthopedic dentists are trying to solve the problem of prosthetics for dentitions with distal defects. Removable dentures with magnetic retainers are securely fixed in the oral cavity, but due to the lack of a stabilizing part are unstable under horizontal load. The purpose of our work is to systematize latest studies of magnetic fixation of removable dentures, and to propose a new concept of magnetic fixation. A comprehensive search of PubMed, ScienceDirect and Scopus was conducted to determine the methods of using magnets to fixate dentures in the oral cavity. During the experimental studies of magnets of different shapes and magnetization, we found a little-known fact - self-centering of magnetic pairs. Based on this fact, we proposed a new conceptual technical solution for magnetic fixation in telescopic joints, relocate magnetic pairs to the vertical arrangement. A working model of a telescopic joint with a vertical arrangement of magnetic pairs was made. When the matrix part is mounted on the patrix part, the magnets are placed clearly opposite each other with opposite poles. Two magnetic pairs with balanced force fields are formed. In each of these pairs, the maximum balanced magnetic fields are established, and disturbances in the magnetic equilibrium create a counteraction to external forces regardless of the direction of their action. When the external forces end, the magnetic pairs return to their upward position. The introduction of the new concept of magnetic fixation of removable dentures proposed by us will contribute to the achievement of better quality prosthetics. Резюме. Проблема протезування кінцевих дефектів зубних рядів залишається актуальною і на сьогоднішній день. Лікарі стоматологи – ортопеди давно намагаються вирішити цю проблему, розробляючі різні конструкції. Основна увага при цьому направлена на пошук оптимального виду кріплення знімного протеза. Знімні протези з магнітним кріпленням розподіляють жувальне навантаження на опорні зуби, надійно утримуються в порожнині рота, але із-за відсутності стабілізуючої частини нестійкі при горизонтальному навантаженні, можливі бокові (трансвензальні) зміщення базису протеза. Перевантаження опорних об`єктів, різка атрофія альвеолярних гребенів спонукала обмеженню для таких магнітних фіксаторів. Останні використовують в основному, як допоміжний елемент. Мета дослідження. На основі джерел науково-медичної інформації систематизувати погляди авторів на роль та значення магнітної фіксації зубних протезів. Визначити оптимальний вид кріплення зубних протезів та запропонувати нову концепцію магнітної фіксації. Об’єкт і методи. При проведенні експериментально-лабораторних досліджень магнітів різних форм, намагніченності та матеріалів нами було встановлено маловідомий факт – самоцентрування магнітних пар, або «властивість повертатися у висхідне положення після припинення дії зовнішньої сили», або «ефекту магнітної пам`яті розташування», аналогічно використанню в стоматології нітінолу металу з ефектом пам’яті форми. Предмети з нітинолу (нікелід титану) – сплаву титану і нікелю – здатні “запам’ятовувати” первісну форму і повертатися до неї при використанні температурного впливу. На підставі встановленого факту, нами було запропоновано нове концептуальне технічне рішення магніт- ної фіксації у телескопічноподібних з`єднаннях (балочна система, атачмени, телескопічні коронки та інші), а саме, на відміну від загально прийнятого горизонтального (оклюзійного) розташування магнітних пар перенести їх на вертикальне (апроксимальне). Результати. В результаті експериментальних досліджень телескопічного з`єднання показали спроможність магнітної системи забезпечити всі необхідні функції знімним зубним протезам, а саме: фіксуючу, опорну, перерозподільчу, стабілізуючу та амортизуючу. Висновки. Сприйняття та впровадження запропонованої нами нової концепції магнітної фіксації знімних зубних протезів сприятиме досягненню вищого та ефективного рівня протезування та більш якісного відновлення стоматологічного здоров`я.Документ Antimicrobial properties of metal/metal oxide nanoparticles and their possibilities in dental implantology(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-01) Bobrova, N. O.; Vazhnichaya, E. M.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Lugova, L. O.; Dobrovolska, O. V.; Dobrovolskyi, O. V.; Боброва, Нелля Олександрівна; Важнича, Олена Митрофанівна ; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Лугова, Любов Олександрівна; Добровольська, Оксана Володимирівна; Добровольський, Олександр ВолодимировичDental implants have become one of the most used ways of restoring dental defects and have a high success rate. Implantation failure can be a consequence of plaque biofilm formation in the oral cavity after implantation and the development of mucositis or peri-implantitis, therefore it is important to provide dental implants with antimicrobial properties, in particular with the help of nanoparticles. The objective is to analyze the current state of application of metal nanoparticles and their oxides to provide antimicrobial properties to dental titanium implants. Literature sources were searched in the PubMed database with a selection of publications over the past 10 years that are simultaneously involved in implantology and microbiological research. Analysis of the literature confirmed that when the use of dental implants was complicated by infection, Staphylococcus aureus, Streptococcus mutans and Escherichia coli were the main causative agents. Pathogenic bacteria Porphyromonas gingivalis or Aggregatibacter actinomycetemcomitans and fungi Candida albicans have also caused implant infections. The peri-implant microbiota had specificity both in the presence of bacteria and in the proportion of microorganisms. For the development of antimicrobial dental implants, research is focused on their nanoscale modifications using nanoparticles of metals and their oxides: silver, gold, copper, zirconium, zinc oxide, titanium dioxide. The addition of these nanoparticles to the material of dental implants gives it a long-lasting antimicrobial effect against oral pathogens, reduces the adhesion of microorganisms and the biofilm formation, which in many cases is combined with sufficient cytocompatibility. Dental implants made of titanium modified with metal/metal oxide nanoparticles have exceptional prospects for the prevention of biofilm formation and periimplantitis caused by it, but there is a problem of their practical implementation. Therefore, researchers’ efforts are focused on the functionalization of titanium implants with metal\/metal oxide nanoparticles, which are synthesized in different ways and added to the implant material, capable of being released from it and exerting an antimicrobial effect. The process of clinical translation of these scientific developments can be accelerated by technology optimization and further biological and toxicological studies. Зубні імплантати стали одним із найбільш використовуваних шляхів відновлення дефектів зубних рядів і мають високу успішність. Невдача імплантації може бути наслідком утворення біоплівки зубного нальоту в ротовій порожнині після проведеної імплантації і розвитку мукозиту або периімплантиту, тому актуальним є надання зубним імплантатам протимікробних властивостей, зокрема за допомогою наночастинок. Мета роботи – проаналізувати сучасний стан застосування наночастинок металів та їх оксидів для надання протимікробних властивостей зубним титановим імплантатам. Пошук джерел літератури було проведено в базі даних PubMed з вибором публікацій за останні 10 років, які одночасно причетні до імплантології та мікробіологічного дослідження. Аналіз літератури підтвердив, що, коли використання дентальних імплантатів ускладнювалося інфекцією, серед її збудників основними були Staphylococcus aureus, Streptococcus mutans і Escherichia coli. Патогенні бактерії Porphyromonas gingivalis або Aggregatibacter actinomycetemcomitans і гриби Candida albicans також викликали інфекції імплантату. Периімплантатна мікробіота мала специфічність як у присутності бактерій, так і в пропорції мікроорганізмів. Для розробки протимікробних зубних імплантатів дослідження зосереджені на їх нанорозмірних модифікаціях за допомогою наночастинок металів та їх оксидів: срібла, золота, міді, цирконію, оксиду цинку, диоксиду титану. Додавання цих наночастинок до матеріалу дентальних імплантатів надає йому тривалої протимікробної дії проти оральних патогенів, зменшує адгезію мікроорганізмів та утворення біоплівки, що в багатьох випадках поєднується з достатньою цитосумісністю. Зубні імплантати з титану, модифікованого метал/металоксидними наночастинками, мають виняткові перспективи з позицій профілактики утворення біоплівки та зумовленого нею периімплантиту, однак існує проблема їх практичного впровадження. Отже, зусилля дослідників зосереджені на функціоналізації титанових імплантатів метал\/металоксидними наночастинками, які в різний спосіб синтезуються і додаються до матеріалу імплантату, здатні вивільнятися з нього і справляти протимікробну дію. Процес клінічної трансляції зазначених наукових розробок може бути прискорений оптимізацією технології і подальшими біологічними та токсикологічними дослідженнями.Документ Limb-girdle muscular dystrophy, type 2a (calpainopathy): clinical observation(Полтавський державний медичний університет, 2024) Synhaivskyi, A. M.; Delva, M. Yu.; Purdenko, T. Y.; Pushko, O. O.; Tarianyk, K. A.; Sylenko, H. Ya.; Hryn, K. V.; Сингаївський, А. М.; Дельва, Михайло Юрійович; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Пушко, Олександр Олександрович; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Гринь, Катерина ВікторівнаThe article illustrates a case study derived from our clinical observations, focusing on a patient diagnosed with limb-girdle muscular dystrophy, specifically type 2A, commonly known as calpainopathy. This is a group of rare genetic diseases of non-inflammatory genesis, which are based on a primary deficiency of muscle fibers due to their atrophy. To date, more than 30 different genetic forms of limb-girdle muscular dystrophies have been identified. The article outlines the clinical manifestations and diagnostic criteria associated with this condition. The disease has an autosomal recessive type of inheritance, accounting for about 30% of all cases, and occurs as a result of a point mutation in the CAPN3 gene (15q15.1 - q21.1). The normal product of the CAPN3 gene is the proteolytic protein calpain-3, which probably ensures cytoskeletal stability. Calpain-3 is the only member of the calpain family that is present in skeletal muscle and is involved in the regulation of various tissue processes. There are 2 clinical forms of calpainopathies 2A: Leyden-Möbius type is characterized by initial weakness of the pelvic girdle muscles, which eventually spreads to the shoulder girdle, while in Erb type, weakness first manifests itself in the shoulder girdle muscles, and after a few years - in the pelvic girdle muscles. In order to diagnose calpainopathy, the doctor should be guided by the anamnesis, clinical presentation, results of laboratory, functional and medical genetic studies, and histological examination of the affected muscle. Currently, there is no specific treatment for calpainopathy. Treatment is symptomatic in nature, aimed at normalizing the patient’s general condition, restoring lost functions and possibly slowing down the rate of disease progression. Dynamic patient monitoring and symptom management improve the possibility of extending the duration and quality of life. Метою дослідження було представлення клінічного випадку пацієнта з кальпаїнопатією з метою привертання уваги у сімейних лікарів, неврологів, фізичних терапевтів, педіатрів, травматологів та інших спеціалістів. Об’єкт і методи. Скарги, анамнез захворювання і життя, об’єктивний та неврологічний огляд, лабораторні, нейровізуалізаційні та нейрофізіологічні методи дослідження. Результати. Пацієнт А., 29 років, при госпіталізації скаржився на слабкість у кінцівках, особливо в ногах, схуднення мʼязів плечей, сідниць і стегон, збільшення в обʼємі гомілок, виражене порушення ходьби, труднощі при підйомах сходами та при вставанні з ліжка. Хворіє близько 5-ти років, коли почав відмічати слабкість у проксимальних мʼязах ніг, яка поступово наростала; близько 1,5 роки тому з’явилась слабкість у проксимальних мʼязах рук. Останні 2-ва роки відмічає прогресуючу зміну ходи. За медичною допомогою звернувся вперше. Хронічні захворювання заперечує. Рухові порушення в дитинстві не визначались. Відомо, що батько та мати пацієнта є родичами у третьому поколінні. У неврологічному статусі: зниження м’язового тонусу в проксимальних відділах кінцівок, переважно в ногах. Проба Барре «+» нижня. Сила в проксимальних відділах верхніх кінцівок, а саме у дельтоподібних м’язах та біцепсах, знижена до 4,0 балів. Сила в проксимальних відділах нижніх кінцівках, а саме, у привідних м’язах стегна, згиначах та розгиначах стегна, квадрицепсах знижена до 3,0-х балів. М’язова гіпотрофія лопаткових м’язів, більше справа, з формуванням «крилоподібних (виступаючих) лопаток». Також відмічається м’язова гіпотрофія проксимальних м’язів кінцівок із переважним ураженням біцепсів плечей, сіднично-стегнових м’язів, більше справа. Псевдогіпертрофія литкових мʼязів. Чутливість збережена. Хода утруднена, «качина». Відмічаються труднощі при підніманні сходами, при вставанні після присідання, позитивний симптом Говерса. Сколіотичні явища хребта, гіперлордоз поперекового відділу хребта. Когнітивні функції в нормі. У біохімічному аналізі крові: значне підвищення креатинфосфокинази, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, інші показники – в межах норми. МРТ головного мозку: речовина головного мозку без змін сигнальних характеристик. На електронейроміограмі виявлено характерні зміни потенціалу рухових одиниць за міопатичним типом. Аналізи на активність альфа-галактозидази та альфа-1,4-глюкозидази: норма. Консультація ендокринологом та кардіологом: даних за патологію на час огляду не виявлено. Медичним генетиком поставлений діагноз: кінцівково-поясна м’язова дистрофія, тип 2А (кальпаїнопатія). Враховуючі вищеописані дані пацієнту встановлено діагноз: Кінцівково-поясна м’язова дистрофія, тип 2А (кальпаїнопатія) з периферичним проксимальним тетрапарезом (легким у руках, помірним у ногах), міопатичним синдромом, помірним порушенням функції ходьби. Пацієнту було проведено нейрометаболічну, антиоксидантну, загальнозміцнювальну терапії, вітамінотерапію та фізіотерапевтичне лікування. Висновки. На сьогодні не існує специфічного лікування кальпаїнопатії, тому терапія має симптоматичний характер, направлена на нормалізацію загального стану пацієнта, відновлення втрачених функцій та ймовірне сповільнення швидкості прогресування. А динамічне спостереження за пацієнтом і вчасний менеджмент симптомів поліпшує можливість продовження тривалості життя та покращення його якості.Документ Pharmacology of antibacterial drugs for surgical dentistry(Полтавський державний стоматологічний університет, 2024) Petrova, T. A.; Lutsenko, R. V.; Ostrovska, H. Yu.; Shakina, E. H.; Chechotina, S. Yu.; Sydorenko A. H.; Петрова, Тамара Аркадіївна; Луценко, Руслан Володимирович; Островська, Галина Юріївна; Шакіна, Еліна Георгіївна; Чечотіна, Світлана Юріївна; Сидоренко, Антоніна ГригорівнаIn dental surgical practice, many patients suffer from purulent inflammation of the maxillofacial area. In order to conduct effective conservative treatment, a dentist must have in-depth knowledge of the pharmacology of modern antibacterial agents and scientifically sound rules for their use. The purpose is to study modern antibacterial drugs' pharmacological properties and analyse the indications for their use in surgical practice. An analysis of literature sources was carried out. The results obtained indicate a limited choice when dentists prescribe antibacterial agents. The analysis of pharmacological properties and spectra of antimicrobial activity of known antibacterial drugs shows that beta-lactam drugs of the cephalosporin and carbapenem group are preferable. Cephalosporin and carbapenems are particularly relevant in treating severe polymicrobial infections and complicated purulent inflammation. In case of severe infections caused by multidrug-resistant gram-positive microorganisms, ketolides and streptogramins are recommended. In case of ineffectiveness of other antibacterial drugs, glycopeptides also have backup value. Considering the complexity and dynamism of the group of antibacterial drugs, a practising dental surgeon should rely on scientifically based recommendations for their prescription and follow the algorithm of patient management developed by scientists: to start treatment early; based on clinical and laboratory data, conduct empirical therapy with broad-spectrum antibacterial drugs, considering the most likely pathogens; when determining the pathogen, if necessary, replace the drug used for empirical treatment with another one to which the microorganism is sensitive; consider the feasibility of prescribing combined ABT; use microbiological control and monitoring of pathogens during long-term treatment. У стоматологічній хірургічній практиці велика кількість пацієнтів хворіють на гнійні запалення щелепно-лицьової ділянки. Для проведення дійового консервативного лікування медик повинен володіти глибокими знаннями щодо фармакології сучасних антибактеріальних засобів та науково-обгрунтовані правилами їх використання. Мета - дослідити фармакологічні властивості сучасних антибактеріальних препаратів, проаналізувати показання до їх застосування в хірургічній практиці. Проведено аналіз літературних джерел. Отримані результати свідчать про обмеженість вибору при призначенні лікарями- стоматологами антибактеріальних засобів. Аналіз фармакологічних властивостей та лінійки спектрів протимікробної активності відомих антибактеріальних препаратів свідчить про перевагу таких в бета- лактамних препаратів групи цефалоспоринів та карбапенемів. Цефалоспорин та карбапенеми особливо актуальні при лікуванні важких полімікробних інфекцій та ускладнених гнійних запаленнях. При важких за перебігом інфекціях, що викликані полірезистентними грампозитивними мікроорганізмами доцільне призначення кетолідів та стрептограмінів. В разі неефективності інших препаратів антибактеріальної лінійки резервне значення мають також глікопептиди. З врахуванням складності та динамічності групи антибактеріальних препаратів практикуючому хірургу-стоматологу варто спиратися на науково-обгрунтовані рекомендації щодо їх призначення та дотримуватись розробленого науковцями алгоритму ведення хворого: здійснити ранній початок лікування; на основі клініко-лабораторних даних провести емпіричну терапію АБП широкого спектру дії з врахуванням найбільш вірогідних збудників хвороби; при визначенні збудника при необхідності провести заміну препарату, яким почали проводити емпіричну терапію на інший, до якого мікроорганізм є чутливим; розглянути доцільність призначення комбінованої АБТ; застосовувати у процесі тривалого лікування мікробіологічний контроль та моніторинг збудників.Документ Sleep problems in combatants with posttraumatic stress disorder and its acceptance(Полтавський державний медичний університет, 2024) Boiko, D. I.; Бойко, Дмитро ІвановичПротягом десятиліть проблеми зі сном набувають все більшої поширеності серед військовослужбовців. Поряд з цим участь в активних бойових діях сприяє розвитку стрес-асоційованих психічних розладів, які можуть супроводжуватися порушеннями сну. Однак в медицині сну не було достеменно вивчено роль прийняття проблем зі сном. Поряд з цим на сьогодні не було вивчено рівень прийняття проблем зі сном у комбатантів, а також його відмінностей за умови наявності ПТСР. Нами проведено клінічне дослідження 45 комбатантів, яких було розподілено на 2 групи: група 1 (n=24) – комбатанти з ПТСР; група 2 (n=21) – комбатанти без ПТСР. У пацієнтів було зібрано скарги на порушення сну, проаналізовано якість сну за допомогою Пітсбургського опитувальника якості сну та визначено рівень прийняття згідно з опитувальником прийняття проблем зі сном. Встановлено переважання скарг на кошмари та труднощі із засинанням серед пацієнтів групи 1 (р<0,001 та р=0,027 відповідно). Нами встановлено, що серед учасників групи 1 погана якість сну зустрічалася статистично значуще частіше (р<0,001). Пацієнти групи 1 мали нижчий рівень залученості до активності (р=0,023) і знижений рівень прийняття проблем зі сном порівняно з групою 2 (р=0,017). Таким чином нами продемонстровано, що комбатанти мають значні проблеми зі сном та високу частоту поганої якості сну. Серед скарг на проблеми зі сном незалежно від ПТСР у комбатантів найчастіше відмічаються недостатньо відновлювальний сон та часті пробудження. При ПТСР у комбатантів спостерігається більша частота скарг на труднощі із засинанням та кошмари, а також нижчий рівень прийняття проблем зі сном, зокрема залученості до активності, що доцільно враховувати при розробці стратегії лікування та виборі психотерапевтичного підходу. For decades, sleep problems have become increasingly common among military personnel. Along with this, participation in active hostilities contributes to the development of stress-associated mental disorders, which sleep disturbances may accompany. However, sleep medicine has not thoroughly studied the role of acceptance of sleep problems. Along with this, the level of acceptance of sleep problems among combatants, as well as its differences in the presence of PTSD, has not been studied to date. We conducted a clinical study of 45 combatants, who were divided into two groups: group 1 (n=24) – combatants with PTSD; group 2 (n=21) – combatants without PTSD. Patients ‘ complaints about sleep disturbances were collected, sleep quality was analyzed using the Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire, and acceptance level was determined according to the Sleep Problems Acceptance Questionnaire. The predominance of complaints about nightmares and difficulty falling asleep among patients of group 1 was established (p<0.001 and p=0.027, respectively). We found that among the participants of group 1, poor sleep quality occurred statistically significantly more often (p<0.001). Group 1 patients had a lower level of activity involvement (p=0.023) and a reduced level of acceptance of sleep problems compared to group 2 (p=0.017). Thus, we demonstrated that combatants have significant sleep problems and a high frequency of poor sleep quality. Among the complaints of sleep problems independent of PTSD in combatants, insufficiently restorative sleep and frequent awakenings are most often noted. With PTSD, combatants have a higher frequency of complaints of difficulty falling asleep and nightmares, as well as a lower level of acceptance of sleep problems, in particular, involvement in activities, which should be taken into account when developing a treatment strategy and choosing a psychotherapeutic approach.Документ Clinical, dynamic and pathopsychological features of pfropfschizophrenia in modern conditions(Полтавський державний медичний університет, 2024) Kydon, P. V.; Кидонь, Павло ВолодимировичПфропфшизофренія – це шизофренічний психоз, який виникає у пацієнта з розумовою відсталістю. Метою роботи було дослідити клінічні, динамічні та патопсихологічні особливості пфропфшизофренії в сучасних умовах. Було обстежено 39 пацієнтів. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, експериментально-психологічний (опитувальник для визначення внутрішньої картини хвороби), психометричний (тест Векслера для визначення рівню інтелектуального розвитку) та статистичний. Проведене дослідження виявило наступні особливості пфропфшизофренії. У більшості пацієнтів спадковість нервово-психічними захворюваннями не обтяжена. Причиною першої госпіталізації у психіатричний стаціонар переважно був інтелектуальний дефіцит. 77% пацієнтам під час першої госпіталізації був встановлений діагноз «Легка розумова відсталість» (F70). Шизофренічна симптоматика, яка в середньому з’являлася через 8,7 років, у 85% дебютувала галюцинаторними та маячними розладами. Діагноз «Пфропфшизофренія» (F20.8) також був підтверджений експериментально-психологічним дослідженням, під час якого у пацієнтів були виявлені одночасно органічний та ендогенний симптомокомплекси. У всіх пацієнтів інтелектуальний дефіцит відповідав легкій розумовій відсталості, яка належала до недиференційованих. Середній IQ за тестом Векслера – 62,8±5,3. Всім пацієнтам була діагностована параноїдна форма пфропфшизофренії. Провідним психотичним синдромом був галюцинаторно-параноїдний. Дефект особистості спостерігався у 77% випадків, переважно апатико-абулічниго типу. У більшості пацієнтів був наявний анозогностичний тип внутрішньої картини хвороби. 76% обстежених не зловживали алкоголем та не вживали наркотичні препарати. Відповідно до нашого дослідження пфропфшизофренія не належить до терапевтично резистентних станів. Pfropfschizophrenia is a schizophrenic psychosis that occurs in a patient with mental retardation. The study aimed to investigate the clinical, dynamic and pathopsychological features of pfropfschizophrenia in modern conditions. A total of 39 patients were examined. To achieve this goal, the following methods were used: clinical and anamnestic, clinical and psychopathological, experimental psychological (questionnaire to determine the internal picture of the disease), psychometric (Wechsler test to determine the level of intellectual development) and statistical. The study revealed the following features of pfropfschizophrenia. The majority of patients do not have a history of neuropsychiatric diseases. The reason for the first hospitalisation in a psychiatric hospital was mainly intellectual deficit. 77% of patients were diagnosed with mild mental retardation (F70) during their first hospitalisation. Schizophrenic symptoms, which appeared on average after 8.7 years, debuted in 85% of patients with hallucinatory and delusional disorders. The diagnosis of Pfropfschizophrenia (F20.8) was also confirmed by an experimental psychological study, which revealed both organic and endogenous symptom complexes in patients. In all patients, the intellectual deficit corresponded to mild mental retardation, which was classified as undifferentiated. The average IQ, according to the Wechsler test, was 62.8±5.3. All patients were diagnosed with a paranoid form of pfropfschizophrenia. The leading psychotic syndrome was hallucinatory-paranoid. A personality defect was observed in 77% of cases, mainly of the apathetic-abulic type. Most patients had an anosognostic type of internal picture of the disease. 76% of the subjects did not abuse alcohol or take drugs. According to our study, pfropfschizophrenia does not belong to the treatment-resistant conditions.Документ Hematological anomalies of rheumatic diseases and syndromes(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-15) Zhdan, V. M.; Volchenko, H. V.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Ischeikina, Yu. O.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Волченко, Григорій Вілійович; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Іщейкіна, Юлія ОлексіївнаГематологічні прояви, являють собою важливий клінічний орієнтир для своєчасного розпізнавання захворювання, диференціального діагнозу, можливості оцінки особливостей перебігу, прогнозу важких ускладнень, а також якості і безпечності лікування. Метою нашої роботи став аналіз результатів клінічних досліджень, присвячених вивченню типових аномалій клітинної картини крові та гемостазу, а також вірогідність їх виявлення, при таких поширених і важких ревматичних захворюваннях як системний червоний вовчак, антифосфоліпідний синдром, ревматоїдний артрит і синдром Фелті, васкуліти і системна склеродермія. Серед найбільш поширених аномалій зустрічається нейтропенія, лімфопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, а також вторинна тромботична тромбоцитопенічна мікроангіопатія. Одним із загрозливих станів слід вважати важку і стійку тромбоцитопенію. Виявлення цих патологічних зрушень, не тільки сприяє ранньому діагнозу, дозволяє оцінити активність захворювання але і значною мірою обумовлює важкі ускладнення, поганий прогноз та диктує необхідність інтенсивного невідкладного лікування. Також, важливою клінічною проблемою є гематотоксичні ефекти традиційних, цільових синтетичних, а також сучасних засобів біологічної терапії. Невід’ємним атрибутом важкого перебігу ревматичних захворювань є високий ризик артеріальних і венозних тромбозів. Тромботичним ускладненням сприяє багато аспектів складного патогенезу аутоімунних захворювань: ендотеліальна дисфункція, утворення широкого спектру патологічних антитіл, нефротичний синдром, артеріальна гіпертензія, швидкий розвиток атеросклерозу на фоні системного запалення. Майже у половини пацієнтів із важким перебігом системного червоного вовчака, тромбози є власне першим симптомом, або відбуваються протягом першого року після встановлення діагнозу. Вторинна тромботична тромбоцитопенічна мікроангіопатія є прямим наслідком ендотеліальної дисфункції при антифосфоліпідному синдромі, системному червоному вовчаку, системній склеродермії або застосуванні цитостатичних засобів. Включає у себе кілька клінічних, часто невідкладних станів, з гемолізом у дрібних судинах, тромбоцитопенією, ішемією нирок, легень і центральної нервової системи. Потенційно фатальним її наслідком є гостра склеродермічна нефропатія, яка клінічно проявляється вкрай злоякісною, резистентною до лікування АГ, гемолізом, олігурією, нирковою недостатністю, протеїнурією, тромбоцитопенією, ретинопатією, гіпертензивною енцефалопатією, перикардитом, гострою лівошлуночковою недостатністю на фоні відсутності можливості адекватного контролю артеріального тиску. Таким чином, систематизація даних клінічних досліджень щодо характерних змін клітинної картини крові та гемостазу сприяє своєчасній діагностиці та оптимізації терапевтичних підходів. У найближчій перспективі, поява новітніх антикоагулянтів, а також сучасних стимуляторів гемопоезу очевидно дозволяє сподіватися на мінімізацію наслідків важких гематологічних симптомів ревматичних захворювань; based on the results of clinical trials, the article discusses aspects of haematological manifestations and the dynamics of the cellular blood picture and haemostasis in severe rheumatic diseases and syndromes. The study of the current state of the problem shows that the most common blood symptoms are neutropenia, lymphopenia, thrombocytopenia, haemolytic anaemia, thrombotic thrombocytopenic microangiopathy, arterial and venous thrombosis. Thrombus formation is promoted by endothelial dysfunction, formation of a wide range of pathological antibodies, including to vascular wall cardiolipin, nephrotic syndrome, arterial hypertension, rapid development of atherosclerosis in the setting of systemic inflammation. The existing haematological symptoms, or their combination, are an important clinical reference point for timely recognition of rheumatic disease, differential diagnosis, the possibility of assessing the course features, the prognosis of severe complications, and the quality and safety of treatment. Among these particularly dangerous complications requiring intensive treatment are thrombosis, haemorrhagic syndrome and secondary thrombocytopenic microangiopathy. Neutropenia is accompanied by a risk of infections, including generalised infections. Injectable glucocorticoids, cyclophosphamide, but if possible, anticoagulants, thrombopoiesis and leukopoiesis stimulants, and some modern biological drugs (tocilizumab, rituximab) remain the basis for the treatment of haematological complications. At the same time, the problem of the negative impact of synthetic and biological anti-rheumatic drugs on blood parameters is being discussed. Secondary thrombotic thrombocytopenic microangiopathy is a direct consequence of endothelial dysfunction in antiphospholipid syndrome, systemic lupus erythematosus, systemic scleroderma, or the use of cytostatic agents. It includes several clinical, often urgent, conditions with haemolysis in small vessels, thrombocytopenia, renal, pulmonary and central nervous system ischaemia. The systematisation of clinical trial results on the characteristic changes in the blood cellular picture and haemostasis contributes to the timely diagnosis and optimisation of therapeutic approaches.Документ Mental health challenges in family medicine(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-15) Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Kitura, Ye. M.; Kyrian, O. A.; Ivanytskyi, I. V.; Lebed, V. G.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Лебідь, Володимир ГригоровичThe war in Ukraine has become the most difficult test in the history of its independent existence, and the terrible events have caused enormous stress, leading to a significant deterioration in the general physical condition and mental well-being of the population. The war, combined with the post-Covid-19 situation, is the "perfect incubator" for the growing burden of mental health disorders on public health. The WHO reports that at the current stage of development, no country in the world has created an ideal health care system, and family medicine is recognized as the one that can best meet the needs of the population in medical care and is economically feasible for the condition. It is advisable to introduce psychological assistance in the family doctor's office, since we have a wide and decentralized network of institutions that use a patient-centered approach. A family doctor has the opportunity to comprehensively assess a person's state of health, prescribe treatment taking into account the interaction of drugs, and give recommendations on the regimen and duration of their intake. The aim of our study was to analyze and highlight the current data on the role of a family doctor in providing care to comorbid patients with mental disorders in combat conditions. Improving human mental health and preventing mental disorders have become one of the priorities of national policy. The combat capability of the Armed Forces and the stability of the country as a whole in the face of enormous threats, including its very existence, depend on its solution. In general, the introduction of effective treatment and prevention of mental health is relevant in Ukraine, which requires a systematic approach, cooperation and involvement of various parties to achieve improvement in the psychological and mental health of the population; Війна в Україні стала найважчим випробуванням в історії її незалежного існування, а жахливі події викликали величезний стрес, що призвело до значного погіршення загального фізичного стану та психічного самопочуття населення. Війна в поєднанні з ситуацією після COVID-19 є «ідеальним інкубатором» для зростаючого тягаря психічних розладів для громадського здоров’я. ВООЗ повідомляє, що на сучасному етапі розвитку жодна країна світу не створила ідеальної системи охорони здоров’я, а сімейна медицина визнана такою, яка може найкраще задовольнити потреби населення в медичній допомозі та є економічно доцільною для хвороба. Доцільно запровадити психологічну допомогу в кабінеті сімейного лікаря, оскільки ми маємо широку та децентралізовану мережу закладів, які використовують пацієнтоцентрований підхід. Сімейний лікар має можливість комплексно оцінити стан здоров’я людини, призначити лікування з урахуванням взаємодії ліків, дати рекомендації щодо режиму та тривалості їх прийому. Метою нашого дослідження було проаналізувати та висвітлити сучасні дані щодо ролі сімейного лікаря в наданні допомоги коморбідним хворим на психічні розлади в бойових умовах. Зміцнення психічного здоров'я людини та профілактика психічних розладів стали одним із пріоритетів національної політики. Від її вирішення залежить боєздатність Збройних Сил і стійкість країни в цілому перед величезними загрозами, в тому числі саме її існування. Загалом в Україні актуальним є запровадження ефективного лікування та профілактики психічного здоров’я, що потребує системного підходу, взаємодії та залучення різних сторін для досягнення покращення психологічного та психічного здоров’я населення.