Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 1

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/231

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 607

Microbiocenosis disorders provoke oxidative stress as a significant pathogenetic factor in non-alcoholic steatohepatitis combined with ischemic heart disease
(Полтавський державний медичний університет, 2025) Skrypnyk, I. M.; Ohanisyan, E. V.; Maslova, G. S.; Neporada, K. S.; Shaposhnyk, O. A.; Prykhodko, N. P.; Скрипник, Ігор Миколайович; Оганісян, Ельміра Варасдатівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Непорада, Карина Степанівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Приходько, Наталія Петрівна
The study presents the results of our own research evaluating the impact of intestinal microbiocenosis disorders on oxidative stress activity and the degree of dyslipidemia in patients with combined non-alcoholic fatty liver disease and ischemic heart disease. The study included 44 patients with non-alcoholic steatohepatitis and concurrent ischemic heart disease. Patients were divided into two groups based on the presence of intestinal microbiocenosis disruptions. The findings demonstrate that under these comorbid conditions, microbiocenosis disturbances are characterized by: reduced lactobacilli counts in 95 % of patients, decreased bifidobacteria levels in 90.9 %, lower total Escherichia coli counts in 50 % of patients. A decrease in the total amount of Escherichia coli is associated with the emergence of opportunistic microflora. Under conditions combining non-alcoholic steatohepatitis and ischemic heart disease, impaired gut microbiota composition exacerbates the severity of dyslipidemia and triggers the production of reactive oxygen species with depletion of antioxidant defense enzymes. This is characterized by an increase in thiobarbituric acid-reactive substances (TBARS/TBA-reactants) levels alongside a simultaneous decrease in superoxide dismutase activity compared to normal gut microbiota composition. У статті наведені результати власних досліджень з оцінки впливу порушень мікробіоценозу кишечника на активність оксидативного стресу та ступінь дисліпідемії у хворих із поєднанням неалкогольної жирової хвороби печінки та ішемічної хвороби серця. У дослідження включено 44 хворих на неалкогольний стеатогепатит у поєднанні із ішемічною хворобою серця. Пацієнти були розподілені на дві групи залежно від наявності порушень мікробіоценозу кишечника. Показано, що порушення мікробіоценозу за умов даної коморбідності характеризується зниженням кількості лактобацил у 95 % хворих, біфідобактерій у 90,9 %, загальної кількості кишкової палички – у 50 % хворих. Зниження загальної кількості кишкової палички асоціюється із виникненням умовно-патогенної мікрофлори. За умов поєднання неалкогольного стеатогепатиту та ішемічної хвороби серця порушення мікробіоценозу кишечника потенціює тяжкість дисліпідемії та провокує продукцію агресивних форм кисню із виснаженням ферментів антиоксидантного захисту, що характеризується зростанням рівня ТБК-реактантів за одночасного зниження активності супероксиддисмутази порівняно із нормальним складом мікрофлори кишечника.
Характер порушень біохімічних печінкових тестів у пацієнтів з прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії в залежності від індексу маси тіла
(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Драбовська, Інна Анатоліївна; Маслова, Ганна Сергіївна; Drabovska, I. A.; Maslova, G. S.
Вступ. Прогресія В-клітинного хронічного лімфолейкозу супроводжується порушеннями функціонального стану печінки, які потребують своєчасної оцінки з метою прогнозування виникнення гепатотоксичних реакцій у динаміці хіміотерапії. Мета – дослідити характер порушень біохімічних печінкових тестів у пацієнтів з прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії в залежності від індексу маси тіла. Матеріали і методи. Проаналізовано 67 історій хвороб пацієнтів із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії, із них 47 (70%) чоловіків, 20 (30%) жінок. Оцінювали антропометричні дані, підраховували індекс маси тіла. Залежно від індексу маси тіла хворі були розподілені на групи. До І групи увійшли 24 хворих із індексом маси тіла 18,5-24,9 кг/м2, до II – 25 хворих із індексом маси тіла 25-29,9 кг/м2, до ІІІ – 18 пацієнтів із індексом маси тіла ˃30 кг/м2. До ІV контрольної групи увійшли 20 практично здорових осіб. Аналізували показники біохімічного аналізу крові. Проводили статистичну обробку даних. Результати: Під час оцінки біохімічної панелі відповідно до критеріїв CTCAE4 у 7 (29,1%) пацієнтів І групи зафіксовано зниження рівня білку (grade І) та у 6 (25%) хворих – підвищення рівня загального білірубіну (grade І ) та відсутність активності амінотрансфераз. У ІІ групі хворих підвищення активності аланінамітрансферази зафіксовано у 2 (8%) хворих (grade І), аспартатамінотрансферази – у 1 (4%) пацієнта (grade І) та підвищення вмісту загального білірубіну у сироватці крові – у 10 (4%) хворих (grade І) та зниження рівня загального білку у сироватці крові у 5 (20%) хворих (grade І). У пацієнтів ІІІ групи активність аланінамітрансферази зростала у 6 (33,3%) пацієнтів (grade І). Зниження рівня білка до grade I спостерігалось у 5 (27,7%) пацієнтів, а підвищення вмісту загального білірубіну у сироватці крові до grade I — у 3 (16,7%) хворих. При оцінці середніх значень показників біохімічної панелі, а саме рівня активності амінотрансфераз, рівня загального білку та загального білірубіну між І, ІІ та ІІІ групою не було виявлено достовірної різниці (р>0,05). Introduction. The progression of B-cell chronic lymphocytic leukemia is accompanied by impaired liver function, which requires timely assessment to predict the occurrence of hepatotoxic reactions in the dynamics of chemotherapy. Objective. To investigate the characteristics of biochemical liver test abnormalities in patients with progressive B-cell chronic lymphocytic leukemia taking into account body mass index. Materials and methods. We analyzed 67 case histories of patients with progressive B-cell chronic lymphocytic leukemia, including 47 men (70%) and 20 women (30%). Anthropometric parameters were assessed, and body mass index (BMI) was calculated for each patient. Based on BMI values, patients were divided into three groups: Group I included 24 patients with a BMI of 18.5–24.9 kg/m², Group II comprised 25 patients with a BMI of 25–29.9 kg/m², and Group III consisted of 18 patients with a BMI of >30 kg/m². A control group (Group IV) included 20 clinically healthy individuals. Biochemical blood parameters were analyzed, and the results were statistically processed
Оцінка мінімальної печінкової енцефалопатії у хворих на множинну мієлому
(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Стаднік, Єлизавета Олександрівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Stadnik, Y. O.; Maslova, H. S.
Множинна мієлома та її хіміотерапевтичне лікування спричиняють морфологічні зміни в печінці, які можуть не супроводжуватися відхиленнями в біохімічних показниках крові. Мінімальна печінкова енцефалопатія проявляється незначними порушеннями моторних і когнітивних функцій, які неможливо виявити під час звичайного фізикального обстеження. Мета дослідження – визначити частоту розвитку мінімальної печінкової енцефалопатії у пацієнтів із прогресією множинної мієломи. Матеріали та методи дослідження. До основної І групи виділено 18 хворих із прогресією множинної мієломи. До контрольної ІІ групи увійшли 18 практично здорових осіб. Пацієнтам із прогресією множинної мієломи оцінювали показники загальноклінічного та біохімічного аналізів крові. Для визначення мінімальної печінкової енцефалопатії застосовували тест чисел. Результати дослідження. Найбільш частим CRAB (C, calcium; R, renal insufficiency; A, anemia; B, bone lesions) – критерієм у хворих із прогресією множинної мієломи І групи були літичні ураження кісток, що спостерігається у 100% (18/18) пацієнтів. Наявність метапластичної анемії діагностована у 88,9% (16/18) пацієнтів, що було підтверджено зниженням рівня еритроцитів та гемоглобіну у 1,3 та 1,31 рази відповідно порівняно з контрольною ІІ групою (р<0,001). Рівень загального білка в сироватці крові пацієнтів І групи зростав у 1,18 рази (р<0,05), рівень креатиніну – у 1,85 рази (р<0,01), сечовини – у 2,47 рази, а лужної фосфатази– у 1,34 рази порівняно з ІІ контрольною групою. Підвищення активності печінкових ферментів було зафіксовано у 11,1% (2/18) пацієнтів. У пацієнтів І групи розвиток анемії корелював із нирковою дисфункцією, що підтверджується наявністю зворотного кореляційного зв’язку між рівнем еритроцитів і концентрацією креатиніну (r=-0,73; p<0,05 за Пірсоном). Мінімальні прояви когнітивної дисфункції були зафіксовані у 88,8% (16/18) пацієнтів до початку специфічної хіміотерапії. Розподіл пацієнтів за ступенем вираженості когнітивних порушень був таким: 0–I ступінь – у 16,6% (3/18) пацієнтів, I–II ступінь – у 22,2% (4/18), II–III ступінь – у 50,0% (9/18) пацієнтів. Отже, зміна активності печінкових ферментів не корелює з результатами тесту зв’язування чисел. Висновки. Латентна печінкова енцефалопатія часто розвивається за нормальних рівнів біохімічних показників, зокрема печінкових ферментів, тому необхідно враховувати їх потенційну наявність у пацієнтів. Objectives. Multiple myeloma and its chemotherapeutic treatment can lead to morphological changes in the liver, which may not always be reflected in routine blood chemistry results. Minimal hepatic encephalopathy (MHE) is characterized by subtle motor and cognitive impairments that are not detectable through standard physical examination. The aim of this study was to determine the incidence of MHE in patients with progressive multiple myeloma. Materials and methods. The study group (Group I) consisted of 18 patients with progressive multiple myeloma. The control group (Group II) included 18 clinically healthy individuals. All patients in Group I underwent general clinical and biochemical blood tests. To diagnose minimal hepatic encephalopathy, the number connection test was used.
Випадок асептичного некрозу шкіри верхньої правої кінцівки у пацієнта з гострим мієлобластним лейкозом
(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Пілат, Інна Олегівна; Скрипник, Ігор Миколайоич; Маслова, Ганна Сергіївна; Pilat, I. O.; Skrypnyk, I. M.; Maslova, G. S.
Описаний рідкий випадок ураження асептичного некрозу правої верхньої кінцівки у пацієнта в дебюті гострого мієлобластного лейкозу. Ураження розвинулось через 2 місяці після появи перших симптомів. Захворювання характеризувалось загальною слабкістю, пітливістю вночі, швидкою втомлюваністю, нестачею сил, задишкою при незначному фізичному навантаженні, періодичною кровоточивістю слизової оболонки носа та ясен, поява виразок на слизовій оболонці ротової порожнини, підвищення температури тіла до 380С, виникнення синців на шкірі тулуба і кінцівок, які виникали спонтанно без травмування. Потім пацієнт відмітив появу набряку, вираженого болю, почервоніння правої верхньої кінцівки. Під час обстеження в пацієнта була виявлена виражена лейкопенія і важкий ступінь нейтропенії. За даними лабораторного обстеження підтверджено діагноз: Гострий мієлобластний лейкоз. Ураження шкіри правої верхньої кінцівки на фоні дебюту гострого мієлобластного лейкозу характеризувались розвитком асептичного некрозу. Отже, дебют гострого мієлобласного лейкозу, ускладнений виникненням вторинних уражень шкіри у вигляді асептичного некрозу, можна вважати фактором несприятливого прогнозу із резистентністю до специфічної хіміотерапії. We describe a rare case of aseptic necrosis lesion of the right upper extremity in a patient with acute myeloblastic leukemia. The lesion developed 2 months after the appearance of the first symptoms. The disease was characterized by general weakness, night sweats, rapid fatigue, lack of strength, shortness of breath with minor physical exertion, periodic bleeding of the nasal mucosa and gums, the appearance of ulcers on the oral mucosa, an increase in body temperature to 38°C, the appearance of bruises on the skin of the trunk and extremities, which arose spontaneously without trauma. Then the patient noted the appearance of edema, severe pain, redness of the right upper limb. During the examination, the patient was found to have severe leukopenia and severe neutropenia. According to the laboratory examination, the diagnosis of acute myeloblastic leukemia was confirmed. Skin lesions of the right upper limb, observed at the onset of acute myeloblastic leukemia, were characterized by the development of aseptic necrosis. The emergence of acute myeloblastic leukemia complicated by secondary cutaneous involvement in the form of aseptic necrosis may be considered an unfavorable prognostic factor, often associated with resistance to specific chemotherapy.
Integration of the "virtual patient" model into the internal medicine teaching process
(Полтавський державний медичний університет, 2025-02) Tretiak, І. M.; Kudria, I. P.; Tretiak, N. G.; Shevchenko, T. I.; Shaposhnyk, O. A.; Prykhodko, N. P.; Третяк, Ігор Миколайович; Кудря, Ірина Павлівна; Третяк, Наталія Григорівна; Шевченко, Тетяна Іванівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Приходько, Наталія Петрівна
Simulation-based learning is an important innovation in modern medical education, helping to overcome the limitations of traditional training and ensuring high-quality preparation of future doctors. The aim of this study is to analyze the feasibility of integrating the virtual patient simulator Body Interact into the educational environment for studying internal medicine. Simulation-based modeling with a virtual patient helps students combine theoretical knowledge with practical skills and clinical experience. At the Department of Internal Medicine No. 1 of Poltava State Medical University, students of the IV and VI courses enhance their knowledge and gain practical experience using the virtual patient simulator Body Interact, which operates on the Body Interact Studio platform with capabilities for managing the learning process. The integration of such a simulator into the educational process is an effective method for training future doctors, particularly in developing their clinical thinking, teamwork ability, and practical and communication skills. Симуляційне навчання є важливою інновацією в сучасній медичній освіті, яка допомагає подолати обмеження традиційного навчання та забезпечити якісну підготовку майбутніх лікарів. Мета дослідження – проаналізувати доцільність інтеграції віртуального симулятора пацієнта Body Interact у навчальне середовище при вивченні внутрішньої медицини. Симуляційне моделювання за допомогою віртуального пацієнта допомагає здобувачам освіти поєднувати теоретичні знання з практичними навичками та клінічним досвідом. На кафедрі внутрішньої медицини № 1 Полтавського державного медичного університету здобувачі освіти ІV та VІ курсів вдосконалюють свої знання та отримують практичний досвід на віртуальному симуляторі пацієнті Body Interact, який працює на платформі Body Interact Studio з можливостями управління навчальним процесом. Інтеграція такого симулятора у навчальний процес є ефективним методом навчання майбутніх лікарів, а саме, розвитку у них клінічного мислення, здатності роботи в команді та відпрацювання практичних та комунікативних навичок. В теперішній час впровадження віртуальних пацієнтів у медичну освіті пропонує широкий спектр переваг, зокрема, реалістичні клінічні сценарії, інтерактивність, безпечне навчальне середовище, об’єктивна оцінка, гнучкість та доступність, що значно покращує якість підготовки майбутніх лікарів. Використання віртуальних пацієнтів не позбавлене деяких недоліків: обмеження реалістичності, можливість технічних помилок, залежність від технологій, вартість та доступність, обмежений набір клінічних випадків, які потрібно враховувати у навчальному процесі вищих медичних закладів.
Тьюторинг як сучасний освітній тренд індивідуального супроводу в закладах вищої медичної освіти
(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-20) Кудря, Ірина Павлівна; Приходько, Наталія Петрівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Третяк, Наталія Григорівна; Шевченко, Тетяна Іванівна; Сорокіна, Світлана Іванівна
Нині тьюторинг вважають новаторською освітньою технологією, однією з найефективніших для інтеграції принципу індивідуалізації в навчальний процес. У закладах вищої медичної освіти тьюторинг ефективно проявляється у сфері науково-дослідної діяльності здобувачів як один із провідних напрямів підвищення якості їхньої професійної підготовки. Today, tutoring is considered an innovative educational technology and one of the most effective ways to integrate the principle of individualization into the learning process. In higher medical institutions, tutoring is effectively applied in the field of students' research activities, serving as a key approach to enhancing the quality of their professional training.
Сучасні педагогічні технології у викладанні внутрішньої медицини: досвід використання віртуального симулятора Body Interact
(ГО “Наукова спільнота”, 2025-04-25) Приходько, Наталія Петрівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Третяк, Ігор Миколайович; Пілат, Інна Олегівна
Швидкий розвиток цифрових технологій суттєво вплинув на всі сфери суспільного життя, зокрема й на медичну освіту. Зростаючі вимоги до підготовки лікарів вимагають нових педагогічних підходів, орієнтованих на формування здатності до самостійного прийняття рішень, адаптації до динамічних клінічних умов, командної взаємодії та аналітичного мислення [1]. У цих умовах важливого значення набуває симуляційне навчання як ефективний інструмент формування професійної компетентності. Симуляційні технології дозволяють подолати низку обмежень традиційного навчання, зокрема дефіцит клінічних ситуацій, етико-правові бар'єри та неможливість багаторазового тренування навичок. Вони забезпечують відтворення широкого спектра клінічних сценаріїв з поступовим ускладненням, що дає змогу адаптувати освітній процес до індивідуальних потреб здобувачів [2]. Цифрові інструменти активно впроваджуються у медичну освіту, сприяючи розвитку критичного мислення, самостійності, здатності до аналізу, комунікації та рефлексії – якостей, необхідних сучасному лікарю [3]. Одним із таких рішень є симуляційна програма Body Interact, що моделює клінічні випадки з участю віртуальних пацієнтів. Цей інструмент дозволяє здобувачам тренувати прийняття рішень у безпечному середовищі, адаптованому до реальних умов клінічної практики [4, 5]. Особливої ваги використання симуляцій набуває у кризових ситуаціях – під час пандемій, воєнних дій або за відсутності належної клінічної бази. У таких умовах цифрові платформи забезпечують безперервність освітнього процесу, знижуючи ризики для безпеки здобувачів і дозволяючи зберігати якість підготовки [2].
Effects of intermittent fasting on cardiovascular biomarkers, lipid metabolism, and general cardiovascular health
(Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, 2025-04-18) Mansi; Prykhodko, N.P.; Shaposhnyk, O.A.; Приходько, Наталія Петрівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна
Relevance: dyslipidemia and metabolic disorders are key contributors to cardiovascular diseases (CVDs), which continue to be the world's leading cause of morbidity and mortality. Due to the inconsistent results of traditional dietary therapies, there is growing interest in intermittent fasting (IF) as a substitute. Improved lipid metabolism, increased insulin sensitivity, and decreased inflammation—all important components of cardiovascular health—have been associated with intermittent fasting (IF), which alternates between periods of fasting and eating. Even with encouraging first findings, long-term cardiovascular effects are still unknown and need more investigation.
Comparative effectiveness of intermittent fasting strategies for cardio-metabolic risk reduction
(Сумський державний університет, 2025-05-18) Mansi; Prykhodko, N. P.; Shaposhnyk, O. A.; Приходько, Наталія Петрівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна
Intermittent fasting (IF) has recently gained significant attention as a non-pharmacological approach to metabolic disorder management. However, the selection of optimal IF protocols remains controversial, with limited comparative effectiveness data available. This study analyzes 11 randomized controlled trials investigating four intermittent fasting (IF) protocols: 5:2 diet (n=3 studies), alternate-day fasting (ADF; n=4), modified ADF (MADF; n=2), and time-restricted eating (TRE; n=2). Primary outcomes included weight loss, metabolic markers, and adherence rates, with data presented as mean ± standard deviation or 95% confidence intervals.
Освіта як фактор стійкості: підготовка медичних кадрів в умовах гуманітарної кризи
(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-30) Приходько, Наталія Петрівна; Скрипник, Ігор Миколайович; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Шевченко, Тетяна Іванівна; Островський, Владислав Леонідович
Гуманітарна криза, спричинена війною в Україні з 24 лютого 2022 року, створила серйозні виклики для системи громадського здоров’я: масові переміщення населення, руйнування медичних закладів, дефіцит ресурсів і зростання психосоціальних проблем. За даними ООН, станом на 2023 рік в Україні налічується понад 6,5 млн внутрішньо переміщених осіб і 8 млн біженців за кордоном, що посилює навантаження на медичну систему [6]. Медична освіта стає важливим фактором стійкості, забезпечуючи підготовку фахівців, здатних працювати в кризових умовах [1]. Полтавський державний медичний університет (ПДМУ) продемонстрував успішний досвід адаптації освітнього процесу до воєнних умов, використовуючи дистанційні технології, гнучкість викладання та інтеграцію принципів громадського здоров’я [5, 7]. Анкетування студентів ПДМУ дозволило оцінити, як освіта сприяє формуванню професійних і особистісних якостей, необхідних для реагування на гуманітарну кризу [7].
Вплив синдрому професійного вигорання на частоту розвитку диспепсичного синдрому у лікарів терапевтичного і хірургічного профілю
(Тернопільський національний медичний університет, 2025-04-10) Зезекало, Анастасія Олегівна; Маслова, Ганна Сергіївна
Актуальність. Впродовж останніх десятиліть спостерігається зростання захворюваності на функціональну та органічну диспепсію, що може бути пов’язано із способом життя, умовами праці, високим емоційним навантаженням, хронічним стресом. Лікарі як хірургічного, так і терапевтичного профілю знаходяться у групі високого ризику виникнення захворювань, асоційованих із стресом. Мета. Дослідити рівень професійного вигорання та оцінити його вплив на розвиток диспепсичного синдрому у лікарів терапевтичного та хірургічного профілю. Матеріали та методи. Нами було проведено опитування 50 лікарів терапевтичного та хірургічного профілів за період з жовтня 2024 року по лютий 2025 року, серед них 36 (72%) жінок та 14 (28%) чоловіків, віком від 25 до 65 років. Відповідно до спеціальності лікарів було розділено на дві групи: І (n=25) – лікарі терапевтичного профілю; ІІ (n=25) – лікарі хірургічного профілю. Опитування було проведено за допомогою стандартизованого опитувальника щодо професійного вигорання Маслач-Джексон (МBI), який складається з трьох компонент: емоційного виснаження, деперсоналізації та редукції особистих досягнень, що в сумі складають синдром професійного вигорання (СПВ) та анкети визначення диспепсичного синдрому. Опитування проводили через платформу Google Forms, зберігаючи анонімність учасників. Виконували статистичну обробку отриманих результатів.
Остеонекроз нижньоїщелепи у хворого намножиннумієлому на фоні лікування бісфосфонатами: клінічний випадок
(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2025-04-10) Черевань, Марина; Лиманець, Тетяна Володимирівна
Актуальність. Остеолітичні ускладнення множинної мієломи (ММ) потребують тривалої терапії бісфосфонатами додатково до специфічної хіміотерапії (ХТ). Враховуючи значні досягнення у лікуванні плазмоклітинних неоплазій протягом останніх десятиліть, та подовження тривалості життя пацієнтів з мієломою, суттєво збільшується термін призначення бісфосфонатів, що у свою чергу підвищує ризик розвитку ускладнень, одним з яких є остеонекроз щелеп. Мета. Проаналізувати та оцінити вплив розвитку остеонекрозу нижньої щелепи на фоні терапії бісфосфонатами у хворого на ММ на ефективність ХТ. Матеріали та методи. Обстежено хворого Ч. 60 років, із ММ IgG-Kappa, III А стадія (Durie-Salmon) та літичними ураженнями ребер, грудного та поперекового відділів хребта (тіл та відростків Th10-L5 хребців), клиновидна деформація тіл L2, L4 хребців, кісток тазу, крижа, фаза прогресії захворювання, стан після чотирьох ліній хіміотерапії. З метою лікування остеолітичних уражень кісток хворий отримував золедронову кислоту в дозі 4 мг щомісячно протягом 9 років. Оцінювали стан ротової порожнини, дані ортопанограми, а також ефективність ХТ режиму VCD (бортезоміб, циклофосфамід, дексаметазон) у лікуванні ММ.
Аналіз психологічних змін пацієнтів iз гострим коронарним синдромом iз метою комплексної оцінки патологічного стану при проведенні кардіореабілітаційних заходів
(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2025-04-10) Лавренко, Катерина; Сорокіна, Світлана Іванівна
Актуальність. Аналіз літературних даних вказує на недостатню кількість комплексних досліджень з проведенням регулярного контролю наявних психосоматичних розладів у пацієнтів із гострим коронарним синдромом із оцінкою ефективності у процесі лікування, зокрема за кардіореабілітаційною програмою. Проблема повноцінної корекції психоемоційних порушень після перенесеного гострого коронарного синдрому ще більше загострюється на тлі постійного негативного впливу дистресових чинників жахливої війни, значного зниження соціальноекономічного стану. Мета. Оцінити ефективність лікування та реабілітації пацієнтів із гострим коронарним синдромом у динаміці з урахуванням корекції психосоматичних розладів. Матеріали і методи. Обстежено 30 хворих із гострим коронарним синдромом, проведений аналіз наявної медичної документації, результатів загальноклінічних, спеціальних, інструментальних методів обстеження, оцінка психосоматичної дисфункції за результатами даних психологічних характеристик, отриманих при анкетуванні ( анкети SF-36, FAS, ISI) та з використанням клінічної шкали тривоги та депресії; методи математичної статистики.
Аспекти формування професійної компетентності майбутніх медичних фахівців
(ПВНЗ “Київський медичний університет” національний університет", 2025-03-26) Синенко, Олена Анатоліївна; Штомпель, Вікторія Юріївна; Третяк, Наталія Григорівна
У статті висвітлено складові професійної компетентності майбутніх медиків, які по-трібно формувати в процесі фахової підготовки. Підкреслена важлива роль використання інноваційних технологій з впровадженням інтерактивних методів навчання, які сприяють розвитку творчих здібностей, мотивації, самовдосконаленню здобувачів освіти. Висвіт-лені аспекти профілактичної спрямованості професійного навчання, роль навчальних тренінгів з консультування щодо питань корекції чинників ризику найбільш поширених захворювань. Розглянута роль емоційного інтелекту у професійній діяльності фахівців медичного профілю, його вплив на адекватність командної роботи, взаємодії з пацієнтом, стресорезистентність, що обумовлює необхідність включення в навчальні програми ас-пектів розвитку емоційної компетентності. Реалізація даних компонентів професійного навчання є важливим напрямком оптимізації фахової підготовки майбутніх медиків. The article highlights the components of professional competence of future doctors that need to be formed in the process of professional training. The important role of using innovations in those technologies with the introduction of interactive teaching methods that contribute to the development of creative abilities, motivation, and self-improvement of students is emphasized. The aspects of the preventive orientation of professional training are highlighted, the role of training and consulting on the correction of risk factors for the most common diseases is highlighted. The role of emotional intelligence in the professional activities of medical specialists is considered, its impact on the adequacy of teamwork, interaction with the patient, and stress resistance. This necessitates the inclusion of aspects of emotional competence development in training programs. The implementation of these components of professional training is an important direction for optimizing the professional training of future doctors.
Національно-патріотичне виховання здобувачів освіти при вивченні внутрішньої медицини
(Полтавський державний медичний університет, 2025-02-14) Третяк, Ігор Миколайович; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Третяк, Наталія Григорівна; Приходько, Наталія Петрівна; Штомпель, Вікторія Юріївна
Розкривається значення патріотичного виховання для здобувачів освіти-медиків, визначаються основні напрямки впровадження патріотичного виховання у навчальний процес: любов до Батьківщини, повагу до історичного минулого, роль викладача у створенні умов для становлення національно-патріотичних цінностей.
Фактори ризику, частота виникнення та характер симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у здобувачів вищої медичної освіти
(Вид-во УжНУ «Говерла», 2025-04-11) Висоцька, Анастасія Валентинівна; Вербицька, Олександра Юріївна; Алефіренко, Андрій Тарасович; Маслова, Ганна Сергіївна
Мета роботи. Визначити провідні фактори ризику та частоту виникнення та особливості проявів ГЕРХ у здобувачів вищої медичної освіти залежно від тривалості навчання.
Профіль безпеки інгібітору BCL-2 венетоклаксу у комбінації з азацитидином у пацієнтів похилого віку з раніше нелікованою гострою мієлоїдною лейкемією
(Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, 2024-11-22) Черевань, Марина Сергіївна; Лиманець,Тетяна Володимирівна
Актуальність: лікування гострої мієлоїдної лейкемії (ГМЛ) у осіб похилого віку залишається надзвичайно складною проблемою через високу токсичність стандартної хіміотерапії (ХТ) та наявність численних супутніх захворювань у даної когорти пацієнтів. Застосування селективного низькомолекулярного інгібітору BCL-2 венетоклаксу, який індукує апоптоз у злоякісних бластних клітинах, дозволило досягти високої ефективності у лікуванні хворих на ГМЛ протягом останніх років, а порівняно нижча токсичність робить цей препарат перспективним для пацієнтів старше 60-ти років.
Вплив комбінації L-аргініну та L-карнітину на прооксидантно- антиоксидантний статус і аргінін-цитруліновий цикл у хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця в динаміці хіміотерапії
(ВІТ-А-ПОЛ, 2025-03) Скрипник, Ігор Миколайович; Островський, Владислав Леонідович; Маслова, Ганна Сергіївна; Скрипник, Роман Ігорович; Skrypnyk, I. M.; Ostrovskyi, V. L.; Maslova, G. S.; Skrypnyk, R. I.
Мета — дослідити вплив комбінації L-aргініну та L-карнітину на прооксидантно-антиоксидантний статус та аргінін-цитруліновий цикл у хворих на множинну мієлому (ММ) із супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС) у динаміці хіміотерапії. Матеріали та методи. Обстежено 59 пацієнтів із прогресуванням ММ та супутньою ІХС. Пацієнти були розподілені на групи залежно від наявності супутньої ІХС та призначених лікувальних комплексів: I (n = 20) — хворі на ММ без супутніх захворювань серцево-судинної системи, які отримували стандартну хіміотерапію, IІ (n = 22) — хворі на ММ із супутньою ІХС, які отримували стандартну хіміотерапію та базисну медикаментозну терапію ІХС, ІІІ (n = 17) — хворі на ММ із супутньою ІХС, які отримували стандартну хіміотерапію, стандартну медикаментозну терапію ІХС у комбінації з L-аргініном та L-карнітином. Усім хворим призначали бортезомібвмісні схеми хіміотерапії. Пацієнти були обстежені до початку хіміотерапії та перед п’ятим курсом хіміотерапії. Визначали концентрацію L-aргініну, цитруліну, реактантів тіобарбітурової кислоти (ТБК), активність аргінази й каталази в сироватці крові. Objective — to investigate the influence of the combination of L-arginine and L-carnitine on prooxidant-antioxidant status and arginine-citrulline cycle in patients with multiple myeloma (MM) and concomitant coronary artery disease (CAD) during the chemotherapy. Materials and methods. 59 patients with multiple myeloma progression and concomitant coronary artery disease were examined. According to the presence of concomitant coronary artery disease and prescribed treatment, all patients were divided into groups: I (n = 20) — patients with multiple myeloma and no concomitant diseases of the cardiovascular system, who received the standard chemotherapy, II (n = 22) — patients with multiple myeloma and concomitant coronary artery disease, who received standard chemotherapy and basic treatment of coronary artery disease, III (n = 17) — patients with multiple myeloma and concomitant coronary artery disease who received standard chemotherapy, basic treatment of coronary artery disease in combination with L-arginine and L-carnitine. All patients obtained bortezomib-containing schemes of chemotherapy. Patients were examined twice: before the initiation of chemotherapy and before the fifth course of chemotherapy. The concentration of L-arginine, citrulline, thiobarbituric acid reactants (TBAR), and the activity of arginase and catalase in blood serum were measured. Results. During the multiple myeloma progression in patients of groups II and III, the concentration of TBAR-substances was increased by 1.3 times (р < 0.0001) compared with patients of group I. Simultaneously, in patients of groups II and III, the catalase activity decreased by 1.3 times (р < 0.0001), and the concentration of serum citrulline was 1.7 times (р < 0.0001) and 1.9 times (р < 0.0001) higher than in patients of group I. Before the fifth course of chemotherapy in patients of group III, the concentration of serum L-arginine was 1.1 times ((71.11 (68.74; 77.79) vs. 64.25 (59.41; 69.47)) μmol/l, р = 0.0001) higher than in patients of group II. Simultaneously, the concentration of serum citrulline was increased by 1.3 times ((250.5 (205.4; 285.3) vs. 197.0 (175.0; 243.5)) μmol/l. р = 0.007) compared with group II. In patients of groups I and III the activity of catalase in blood serum was increased by 1.1 times ((13.77 (12.50; 14.86) vs. 15.37 (14.24; 16.01)) μkat/l. р < 0.05) and by 1.4 times ((10.43 (9.55; 10.75) vs. 14.26 (12.45; 15.81)) μkat/l, р < 0.001), respectively, compared with the initial examination. However, in patients of group II, it was decreased by 1.3 times ((10.07 (9.40; 10.25) vs. 8.00 (7.74; 8.23)) μkat/l. р < 0.001) compared to the initial examination. Multiple myeloma progression was accompanied by prooxidant-antioxidant status disorders, which were represented by increasing concentrations of TBAR-substances independent from the presence of concomitant coronary artery disease. However, in patients with multiple myeloma and concomitant coronary artery disease, serum concentration of TBAR-substances was significantly higher compared with patients with multiple myeloma without concomitant diseases of the cardiovascular system. According to our study, the administration of L-arginine and L-carnitine significantly increases the concentration of L-arginine in the blood serum, which decreases the level of endothelial dysfunction by the augmentation of nitric oxide production in the background of reduced oxidative stress and arginase activity. Conclusions. Addition of L-arginine and L-carnitine to the supportive therapy of patients with multiple myeloma with concomitant coronary artery disease leads to a significant decrease of TBAR-substances concentration in the blood serum with simultaneous augmentation of catalase activity in the blood serum (р < 0.05) during the chemotherapy, which makes these indicators equivalent to those of patients with multiple myeloma without concomitant disease of the cardiovascular system (р > 0.05). L-arginine and L-carnitine significantly increase the concentration of L-arginine in the blood serum of patients with multiple myeloma and concomitant coronary artery disease during the chemotherapy (р > 0.05), which contributes to the decreasing of oxidative stress severity and improvement of endothelial function by efficient NOSdependent L-arginine unitization with NO formation.
Оптимізація лікування порушень мікробіоценозу кишечника у хворих на неалкогольний стеатогепатит у поєднанні з ішемічною хворобою серця
(ВІТ-А-ПОЛ, 2025-03) Скрипник, Ігор Миколайович; Оганісян, Ельміра Варасдатівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Лиманець, Тетяна Володимирівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Skrypnyk, I. M.; Ohanisyan, E. V.; Maslova, G. S.; Lymanets, T. V.; Shaposhnyk, O. A.
Мета — дослідити ефективність застосування S-адеметіоніну та Saccharomyces boulardiі CNCM I-745 у комплексному лікуванні хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) для корекції порушень мікробіоценозу та поліпшення функціонального стану печінки. Матеріали та методи. Обстежено 42 хворих на НАСГ із супутньою ІХС та порушеннями мікробіоценозу кишечника. Залежно від схеми лікування пацієнтів розділили на дві підгрупи: IА (n = 22) — хворі, яким призначали S-адеметіонін у дозі 500 мг двічі на день упродовж 30 днів і Saccharomyces boulardiі CNCM I-745 по 1 пакетику двічі на добу впродовж 15 днів, IБ (n = 20) — хворі, яким призначали S-адеметіонін у дозі 500 мг двічі на день упродовж 30 днів і Saccharomyces boulardiі CNCM I-745 по 1 пакетику двічі на добу впродовж 30 днів. За віком та співвідношенням статей пацієнти підгрупи ІА та ІБ статистично значущо не відрізнялися. Середній вік хворих підгрупи ІА становив (56,91 ± 6,62) року, серед них було 13 (59,1 %) чоловіків та 9 (40,9 %) жінок. Середній вік пацієнтів підгрупи ІБ становив (56,05 ± 7,86) року, серед них було 12 (60 %) чоловіків та 9 (40 %) жінок. Контрольну групу (група ІІ) утворено з 20 практично здорових осіб, із них 12 (60 %) чоловіків та 8 (40 %) жінок, середній вік — (27,01 ± 5,78) року. Пацієнти були обстежені двічі: до лікування та на 30-й день. Визначали активність аланінової (АЛТ) та аспарагінової (АСТ) амінотрансфераз, -глутамілтранспептидази (ГГТП), лужної фосфатази (ЛФ) та вміст загального білірубіну. Проводили бактеріологічне дослідження калу. Виконували статистичну обробку отриманих результатів.
Вплив харчових звичок на формування та перебіг варіантів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в осіб молодого віку
(ВІТ-А-ПОЛ, 2025-03) Скрипник, Ігор Миколайович; Городницька, Інеса Михайлівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Skrypnyk, I. M.; Gorodnytska, I. M.; Maslova, G. S.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) є поширеним захворюванням серед пацієнтів молодого віку, яке суттєво впливає на якість життя. Основними тригерами печії — характерного симптому ГЕРХ, є харчові звички та особливості поведінки, зокрема пропуски прийомів їжі, їда на ніч, часті перекуси, надмірне споживання жирної, солоної та гострої їжі, газованих напоїв, кофеїну тощо. Мета — оцінити вплив харчових звичок на особливості клінічної картини та показники якості життя в пацієнтів молодого віку з ерозивною та неерозивною формами ГЕРХ за допомогою опитувальника «Оцінка характеру харчування та особливостей способу життя в пацієнтів з печією» і вивчити можливий зв’язок показників опитувальника з даними клінічних та інструментальних методів обстеження. Матеріали та методи. Обстежено 150 хворих віком від 18 до 45 років, які страждають на ГЕРХ. Усім пацієнтам проводили антропометричні дослідження, розрахунок індексу маси тіла та верхню ендоскопію. За результатами обстеження сформовано дві групи: І — 75 пацієнтів з ерозивною формою ГЕРХ, ІІ — 75 пацієнтів із неерозивною формою ГЕРХ, не асоційованою з H. pylori. Контрольну групу створено із 20 практично здорових осіб. Проводили опитування трьох груп за розробленою нами анкетою «Оцінка характеру харчування та особливостей способу життя в пацієнтів з печією» для визначення особливостей харчових звичок і порушень режиму харчування. Оцінювали наявність збільшення маси тіла за останніх 6 міс, частоту перекусів, переїдань, прийомів їжі на ніч, досолювання, вживання певних груп продуктів тощо. Результати. Для розвитку обох форм ГЕРХ мають статистично значуще значення: збільшення індексу маси тіла > 25 кг/м2 і статус «одружений/а» або спільне проживання з партнером (для ерозивної форми ГЕРХ р < 0,0001 і р = 0,02, для неерозивної — р = 0,0008 і р = 0,003 відповідно), понад два перекуси протягом дня (р = 0,03), звичка їсти на ніч і схильність до нічних перекусів (р = 0,03).

Переглянути

Нові надходження