Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Формування клінічного мислення здобувачів медичного вишу – основа підготовки майбутніх лікарів(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-20) Третяк, Наталія Григорівна; Кудря, Ірина Павлівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Третяк, Ігор Миколайович; Приходько, Наталія ПетрівнаОсновне завдання клінічного мислення – подальша його практична реалізація, тому його формування й розвиток – головні, основоположні у викладанні внутрішньої медицини під керівництвом досвідчених педагогів. Саме викладач розкриває секрети побудови аналітичної моделі пошуку правильної відповіді. Терапію (внутрішні хвороби) визнано однією з найголовніших клінічних дисциплін, яка потребує великого накопичення знань і спроможності швидко й ефективно ними користуватися. Формування клінічного мислення здобувачів медичного вишу – складний, багатофакторний процес. Основою лікувального процесу була, є і буде діагностика захворювань. Діагноз необхідний при кожному окремому захворюванні як керівна ідея щодо патології, що вивчається, оптимального лікування і для визначення прогнозу.Документ Оптимізація лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в осіб молодого віку: роль та місце ребаміпіду(Інститут гастроентерології НАМН України, 2025) Скрипник, Ігор Миколайович; Городницька, Іннеса Михайлівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Филенко, Борис Миколайович; Skrypnyk, I. M.; Gorodnytska, I. M.; Maslova, G. S.; Fylenko, B. M.Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) — це стан, що є наслідком закидання кислого вмісту шлунка до стравоходу і викликає появу печії чи регургітації. Одним із ключових факторів патогенезу цього захворювання є порушення захисної функції фізіологічних антирефлюксних бар’єрів слизової оболонки стравоходу. Мета: оцінити вплив ребаміпіду на відновлення захисного бар’єра стравоходу за наявності ерозивної або неерозивної форми ГЕРХ у пацієнтів молодого віку. Матеріали та методи. Обстежено 30 хворих на ГЕРХ молодого віку від 18 до 45 років, які страждають на ГЕРХ. Згідно з результатами верхньої ендоскопії сформовано дві групи: І група — 15 пацієнтів з ерозивною формою ГЕРХ та ІІ група — 15 пацієнтів з неерозивною ГЕРХ, що не асоційовані з H. pylori. Контрольну групу становили 15 практично здорових осіб. Обидві групи хворих приймали інгібітори протонної помпи (ІПП; пантопразол) у стандартних дозах та ребаміпід протягом 30 днів. Учасникам дослідження до та після лікування визначали показники системи NO у плазмі крові: активність сумарної синтази оксиду азоту (gNOS), індуцибельної форми NOS (iNOS), нейрональної (nNOS) та ендотеліальної (еNOS) форми NOS; функціональну активність поверхнево-епітеліальних клітин слизової оболонки стравоходу оцінювали за рівнем сіалових кислот та глікозаміногліканів. Результати. Ознаки ендотеліальної дисфункції при ГЕРХ проявлялися значним підвищенням рівня iNOS у 2,3 раза при ерозивній ГЕРХ (p = 0,0048) і у 2,6 раза — при неерозивній ГЕРХ (p = 0,007) порівняно з контрольною групою. Активність eNOS була в 1,2 раза нижчою, ніж у контрольній групі, як у пацієнтів з ерозивною (p = 0,0005), так і з неерозивною ГЕРХ (р = 0,0007). nNOS зросла в 1,6 раза (р = 0,04) у пацієнтів з неерозивною ГЕРХ, але її рівень значно знизився після лікування (р = 0,04). Рівень нітритів (NO2) був у 2,6 раза вищим у пацієнтів з ерозивною ГЕРХ (p < 0,0001) та у 1,8 раза вищим при неерозивній ГЕРХ (р = 0,0022) порівняно з групою практично здорових осіб. Нормалізація рівнів сіалової кислоти і глікозаміногліканів після лікування комплексом ІПП + ребаміпід (p < 0,0001 і p = 0,0001 відповідно) є підтвердженням відновних та захисних функцій слизової оболонки стравоходу як при ерозивній, так і при неерозивній формі ГЕРХ у молодих пацієнтів. Висновки. Додавання ребаміпіду до монотерапії ІПП мало значні переваги щодо корекції показників ендотеліальної дисфункції у хворих як на ерозивну, так і на неерозивну форму ГЕРХ, сприяючи зниженню запальної інфільтрації епітеліального шару і підслизової основи слизової оболонки стравоходу, відновленню епітелію, загоєнню ерозій, що відіграє важливу роль у протективних та репаративних процесах слизової стравоходу. Хоча дослідження, присвячені впливу ребаміпіду на бар’єр слизової оболонки стравоходу, обмежені, механізми його дії свідчать про потенційну користь. Отримані дані можуть бути орієнтирами для подальших клінічних досліджень щодо ефективності ребаміпіду у лікуванні ГЕРХ. Gastroesophageal reflux disease (GERD) is a condition that results from the reflux of acidic stomach contents into the esophagus and causes heartburn or regurgitation. One of the key factors in the pathogenesis of this disease is the disruption of the protective function of the physiological antireflux barriers of the esophageal mucosa. Objective: to evaluate the effect of rebamipide on the restoration of the esophageal protective barrier in the presence of erosive or non-erosive forms of gastroesophageal reflux disease in young patients. Materials and methods. Thirty young patients with GERD aged 18 to 45 years were examined. According to the results of upper endoscopy, two groups were formed: group I — 15 individuals with erosive GERD and group II — 15 people with non-erosive GERD, not associated with H.pylori. The control group consisted of 15 practically healthy individuals. Both groups of patients took proton pump inhibitors (PPIs) (pantoprazole) in standard doses and rebamipide for 30 days. The participants were examined for indicators of the NO system in the blood plasma before and after treatment: the general activity of total nitric oxide synthase (gNOS), inducible (iNOS), neuronal (nNOS) and endothelial (eNOS) forms of NOS; the functional activity of surface epithelial cells of the esophageal mucosa was assessed by the level of sialic acids and glycosaminoglycans.Документ Microbiocenosis disorders provoke oxidative stress as a significant pathogenetic factor in non-alcoholic steatohepatitis combined with ischemic heart disease(Полтавський державний медичний університет, 2025) Skrypnyk, I. M.; Ohanisyan, E. V.; Maslova, G. S.; Neporada, K. S.; Shaposhnyk, O. A.; Prykhodko, N. P.; Скрипник, Ігор Миколайович; Оганісян, Ельміра Варасдатівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Непорада, Каріне Степанівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Приходько, Наталія ПетрівнаThe study presents the results of our own research evaluating the impact of intestinal microbiocenosis disorders on oxidative stress activity and the degree of dyslipidemia in patients with combined non-alcoholic fatty liver disease and ischemic heart disease. The study included 44 patients with non-alcoholic steatohepatitis and concurrent ischemic heart disease. Patients were divided into two groups based on the presence of intestinal microbiocenosis disruptions. The findings demonstrate that under these comorbid conditions, microbiocenosis disturbances are characterized by: reduced lactobacilli counts in 95 % of patients, decreased bifidobacteria levels in 90.9 %, lower total Escherichia coli counts in 50 % of patients. A decrease in the total amount of Escherichia coli is associated with the emergence of opportunistic microflora. Under conditions combining non-alcoholic steatohepatitis and ischemic heart disease, impaired gut microbiota composition exacerbates the severity of dyslipidemia and triggers the production of reactive oxygen species with depletion of antioxidant defense enzymes. This is characterized by an increase in thiobarbituric acid-reactive substances (TBARS/TBA-reactants) levels alongside a simultaneous decrease in superoxide dismutase activity compared to normal gut microbiota composition. У статті наведені результати власних досліджень з оцінки впливу порушень мікробіоценозу кишечника на активність оксидативного стресу та ступінь дисліпідемії у хворих із поєднанням неалкогольної жирової хвороби печінки та ішемічної хвороби серця. У дослідження включено 44 хворих на неалкогольний стеатогепатит у поєднанні із ішемічною хворобою серця. Пацієнти були розподілені на дві групи залежно від наявності порушень мікробіоценозу кишечника. Показано, що порушення мікробіоценозу за умов даної коморбідності характеризується зниженням кількості лактобацил у 95 % хворих, біфідобактерій у 90,9 %, загальної кількості кишкової палички – у 50 % хворих. Зниження загальної кількості кишкової палички асоціюється із виникненням умовно-патогенної мікрофлори. За умов поєднання неалкогольного стеатогепатиту та ішемічної хвороби серця порушення мікробіоценозу кишечника потенціює тяжкість дисліпідемії та провокує продукцію агресивних форм кисню із виснаженням ферментів антиоксидантного захисту, що характеризується зростанням рівня ТБК-реактантів за одночасного зниження активності супероксиддисмутази порівняно із нормальним складом мікрофлори кишечника.Документ Характер порушень біохімічних печінкових тестів у пацієнтів з прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії в залежності від індексу маси тіла(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Драбовська, Інна Анатоліївна; Маслова, Ганна Сергіївна; Drabovska, I. A.; Maslova, G. S.Вступ. Прогресія В-клітинного хронічного лімфолейкозу супроводжується порушеннями функціонального стану печінки, які потребують своєчасної оцінки з метою прогнозування виникнення гепатотоксичних реакцій у динаміці хіміотерапії. Мета – дослідити характер порушень біохімічних печінкових тестів у пацієнтів з прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії в залежності від індексу маси тіла. Матеріали і методи. Проаналізовано 67 історій хвороб пацієнтів із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії, із них 47 (70%) чоловіків, 20 (30%) жінок. Оцінювали антропометричні дані, підраховували індекс маси тіла. Залежно від індексу маси тіла хворі були розподілені на групи. До І групи увійшли 24 хворих із індексом маси тіла 18,5-24,9 кг/м2, до II – 25 хворих із індексом маси тіла 25-29,9 кг/м2, до ІІІ – 18 пацієнтів із індексом маси тіла ˃30 кг/м2. До ІV контрольної групи увійшли 20 практично здорових осіб. Аналізували показники біохімічного аналізу крові. Проводили статистичну обробку даних. Результати: Під час оцінки біохімічної панелі відповідно до критеріїв CTCAE4 у 7 (29,1%) пацієнтів І групи зафіксовано зниження рівня білку (grade І) та у 6 (25%) хворих – підвищення рівня загального білірубіну (grade І ) та відсутність активності амінотрансфераз. У ІІ групі хворих підвищення активності аланінамітрансферази зафіксовано у 2 (8%) хворих (grade І), аспартатамінотрансферази – у 1 (4%) пацієнта (grade І) та підвищення вмісту загального білірубіну у сироватці крові – у 10 (4%) хворих (grade І) та зниження рівня загального білку у сироватці крові у 5 (20%) хворих (grade І). У пацієнтів ІІІ групи активність аланінамітрансферази зростала у 6 (33,3%) пацієнтів (grade І). Зниження рівня білка до grade I спостерігалось у 5 (27,7%) пацієнтів, а підвищення вмісту загального білірубіну у сироватці крові до grade I — у 3 (16,7%) хворих. При оцінці середніх значень показників біохімічної панелі, а саме рівня активності амінотрансфераз, рівня загального білку та загального білірубіну між І, ІІ та ІІІ групою не було виявлено достовірної різниці (р>0,05). Introduction. The progression of B-cell chronic lymphocytic leukemia is accompanied by impaired liver function, which requires timely assessment to predict the occurrence of hepatotoxic reactions in the dynamics of chemotherapy. Objective. To investigate the characteristics of biochemical liver test abnormalities in patients with progressive B-cell chronic lymphocytic leukemia taking into account body mass index. Materials and methods. We analyzed 67 case histories of patients with progressive B-cell chronic lymphocytic leukemia, including 47 men (70%) and 20 women (30%). Anthropometric parameters were assessed, and body mass index (BMI) was calculated for each patient. Based on BMI values, patients were divided into three groups: Group I included 24 patients with a BMI of 18.5–24.9 kg/m², Group II comprised 25 patients with a BMI of 25–29.9 kg/m², and Group III consisted of 18 patients with a BMI of >30 kg/m². A control group (Group IV) included 20 clinically healthy individuals. Biochemical blood parameters were analyzed, and the results were statistically processedДокумент Оцінка мінімальної печінкової енцефалопатії у хворих на множинну мієлому(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Стаднік, Єлизавета Олександрівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Stadnik, Y. O.; Maslova, H. S.Множинна мієлома та її хіміотерапевтичне лікування спричиняють морфологічні зміни в печінці, які можуть не супроводжуватися відхиленнями в біохімічних показниках крові. Мінімальна печінкова енцефалопатія проявляється незначними порушеннями моторних і когнітивних функцій, які неможливо виявити під час звичайного фізикального обстеження. Мета дослідження – визначити частоту розвитку мінімальної печінкової енцефалопатії у пацієнтів із прогресією множинної мієломи. Матеріали та методи дослідження. До основної І групи виділено 18 хворих із прогресією множинної мієломи. До контрольної ІІ групи увійшли 18 практично здорових осіб. Пацієнтам із прогресією множинної мієломи оцінювали показники загальноклінічного та біохімічного аналізів крові. Для визначення мінімальної печінкової енцефалопатії застосовували тест чисел. Результати дослідження. Найбільш частим CRAB (C, calcium; R, renal insufficiency; A, anemia; B, bone lesions) – критерієм у хворих із прогресією множинної мієломи І групи були літичні ураження кісток, що спостерігається у 100% (18/18) пацієнтів. Наявність метапластичної анемії діагностована у 88,9% (16/18) пацієнтів, що було підтверджено зниженням рівня еритроцитів та гемоглобіну у 1,3 та 1,31 рази відповідно порівняно з контрольною ІІ групою (р<0,001). Рівень загального білка в сироватці крові пацієнтів І групи зростав у 1,18 рази (р<0,05), рівень креатиніну – у 1,85 рази (р<0,01), сечовини – у 2,47 рази, а лужної фосфатази– у 1,34 рази порівняно з ІІ контрольною групою. Підвищення активності печінкових ферментів було зафіксовано у 11,1% (2/18) пацієнтів. У пацієнтів І групи розвиток анемії корелював із нирковою дисфункцією, що підтверджується наявністю зворотного кореляційного зв’язку між рівнем еритроцитів і концентрацією креатиніну (r=-0,73; p<0,05 за Пірсоном). Мінімальні прояви когнітивної дисфункції були зафіксовані у 88,8% (16/18) пацієнтів до початку специфічної хіміотерапії. Розподіл пацієнтів за ступенем вираженості когнітивних порушень був таким: 0–I ступінь – у 16,6% (3/18) пацієнтів, I–II ступінь – у 22,2% (4/18), II–III ступінь – у 50,0% (9/18) пацієнтів. Отже, зміна активності печінкових ферментів не корелює з результатами тесту зв’язування чисел. Висновки. Латентна печінкова енцефалопатія часто розвивається за нормальних рівнів біохімічних показників, зокрема печінкових ферментів, тому необхідно враховувати їх потенційну наявність у пацієнтів. Objectives. Multiple myeloma and its chemotherapeutic treatment can lead to morphological changes in the liver, which may not always be reflected in routine blood chemistry results. Minimal hepatic encephalopathy (MHE) is characterized by subtle motor and cognitive impairments that are not detectable through standard physical examination. The aim of this study was to determine the incidence of MHE in patients with progressive multiple myeloma. Materials and methods. The study group (Group I) consisted of 18 patients with progressive multiple myeloma. The control group (Group II) included 18 clinically healthy individuals. All patients in Group I underwent general clinical and biochemical blood tests. To diagnose minimal hepatic encephalopathy, the number connection test was used.Документ Випадок асептичного некрозу шкіри верхньої правої кінцівки у пацієнта з гострим мієлобластним лейкозом(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Пілат, Інна Олегівна; Скрипник, Ігор Миколайоич; Маслова, Ганна Сергіївна; Pilat, I. O.; Skrypnyk, I. M.; Maslova, G. S.Описаний рідкий випадок ураження асептичного некрозу правої верхньої кінцівки у пацієнта в дебюті гострого мієлобластного лейкозу. Ураження розвинулось через 2 місяці після появи перших симптомів. Захворювання характеризувалось загальною слабкістю, пітливістю вночі, швидкою втомлюваністю, нестачею сил, задишкою при незначному фізичному навантаженні, періодичною кровоточивістю слизової оболонки носа та ясен, поява виразок на слизовій оболонці ротової порожнини, підвищення температури тіла до 380С, виникнення синців на шкірі тулуба і кінцівок, які виникали спонтанно без травмування. Потім пацієнт відмітив появу набряку, вираженого болю, почервоніння правої верхньої кінцівки. Під час обстеження в пацієнта була виявлена виражена лейкопенія і важкий ступінь нейтропенії. За даними лабораторного обстеження підтверджено діагноз: Гострий мієлобластний лейкоз. Ураження шкіри правої верхньої кінцівки на фоні дебюту гострого мієлобластного лейкозу характеризувались розвитком асептичного некрозу. Отже, дебют гострого мієлобласного лейкозу, ускладнений виникненням вторинних уражень шкіри у вигляді асептичного некрозу, можна вважати фактором несприятливого прогнозу із резистентністю до специфічної хіміотерапії. We describe a rare case of aseptic necrosis lesion of the right upper extremity in a patient with acute myeloblastic leukemia. The lesion developed 2 months after the appearance of the first symptoms. The disease was characterized by general weakness, night sweats, rapid fatigue, lack of strength, shortness of breath with minor physical exertion, periodic bleeding of the nasal mucosa and gums, the appearance of ulcers on the oral mucosa, an increase in body temperature to 38°C, the appearance of bruises on the skin of the trunk and extremities, which arose spontaneously without trauma. Then the patient noted the appearance of edema, severe pain, redness of the right upper limb. During the examination, the patient was found to have severe leukopenia and severe neutropenia. According to the laboratory examination, the diagnosis of acute myeloblastic leukemia was confirmed. Skin lesions of the right upper limb, observed at the onset of acute myeloblastic leukemia, were characterized by the development of aseptic necrosis. The emergence of acute myeloblastic leukemia complicated by secondary cutaneous involvement in the form of aseptic necrosis may be considered an unfavorable prognostic factor, often associated with resistance to specific chemotherapy.Документ Integration of the "virtual patient" model into the internal medicine teaching process(Полтавський державний медичний університет, 2025-02) Tretiak, І. M.; Kudria, I. P.; Tretiak, N. G.; Shevchenko, T. I.; Shaposhnyk, O. A.; Prykhodko, N. P.; Третяк, Ігор Миколайович; Кудря, Ірина Павлівна; Третяк, Наталія Григорівна; Шевченко, Тетяна Іванівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Приходько, Наталія ПетрівнаSimulation-based learning is an important innovation in modern medical education, helping to overcome the limitations of traditional training and ensuring high-quality preparation of future doctors. The aim of this study is to analyze the feasibility of integrating the virtual patient simulator Body Interact into the educational environment for studying internal medicine. Simulation-based modeling with a virtual patient helps students combine theoretical knowledge with practical skills and clinical experience. At the Department of Internal Medicine No. 1 of Poltava State Medical University, students of the IV and VI courses enhance their knowledge and gain practical experience using the virtual patient simulator Body Interact, which operates on the Body Interact Studio platform with capabilities for managing the learning process. The integration of such a simulator into the educational process is an effective method for training future doctors, particularly in developing their clinical thinking, teamwork ability, and practical and communication skills. Симуляційне навчання є важливою інновацією в сучасній медичній освіті, яка допомагає подолати обмеження традиційного навчання та забезпечити якісну підготовку майбутніх лікарів. Мета дослідження – проаналізувати доцільність інтеграції віртуального симулятора пацієнта Body Interact у навчальне середовище при вивченні внутрішньої медицини. Симуляційне моделювання за допомогою віртуального пацієнта допомагає здобувачам освіти поєднувати теоретичні знання з практичними навичками та клінічним досвідом. На кафедрі внутрішньої медицини № 1 Полтавського державного медичного університету здобувачі освіти ІV та VІ курсів вдосконалюють свої знання та отримують практичний досвід на віртуальному симуляторі пацієнті Body Interact, який працює на платформі Body Interact Studio з можливостями управління навчальним процесом. Інтеграція такого симулятора у навчальний процес є ефективним методом навчання майбутніх лікарів, а саме, розвитку у них клінічного мислення, здатності роботи в команді та відпрацювання практичних та комунікативних навичок. В теперішній час впровадження віртуальних пацієнтів у медичну освіті пропонує широкий спектр переваг, зокрема, реалістичні клінічні сценарії, інтерактивність, безпечне навчальне середовище, об’єктивна оцінка, гнучкість та доступність, що значно покращує якість підготовки майбутніх лікарів. Використання віртуальних пацієнтів не позбавлене деяких недоліків: обмеження реалістичності, можливість технічних помилок, залежність від технологій, вартість та доступність, обмежений набір клінічних випадків, які потрібно враховувати у навчальному процесі вищих медичних закладів.Документ Тьюторинг як сучасний освітній тренд індивідуального супроводу в закладах вищої медичної освіти(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-20) Кудря, Ірина Павлівна; Приходько, Наталія Петрівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Третяк, Наталія Григорівна; Шевченко, Тетяна Іванівна; Сорокіна, Світлана ІванівнаНині тьюторинг вважають новаторською освітньою технологією, однією з найефективніших для інтеграції принципу індивідуалізації в навчальний процес. У закладах вищої медичної освіти тьюторинг ефективно проявляється у сфері науково-дослідної діяльності здобувачів як один із провідних напрямів підвищення якості їхньої професійної підготовки. Today, tutoring is considered an innovative educational technology and one of the most effective ways to integrate the principle of individualization into the learning process. In higher medical institutions, tutoring is effectively applied in the field of students' research activities, serving as a key approach to enhancing the quality of their professional training.Документ Сучасні педагогічні технології у викладанні внутрішньої медицини: досвід використання віртуального симулятора Body Interact(ГО “Наукова спільнота”, 2025-04-25) Приходько, Наталія Петрівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Третяк, Ігор Миколайович; Пілат, Інна ОлегівнаШвидкий розвиток цифрових технологій суттєво вплинув на всі сфери суспільного життя, зокрема й на медичну освіту. Зростаючі вимоги до підготовки лікарів вимагають нових педагогічних підходів, орієнтованих на формування здатності до самостійного прийняття рішень, адаптації до динамічних клінічних умов, командної взаємодії та аналітичного мислення [1]. У цих умовах важливого значення набуває симуляційне навчання як ефективний інструмент формування професійної компетентності. Симуляційні технології дозволяють подолати низку обмежень традиційного навчання, зокрема дефіцит клінічних ситуацій, етико-правові бар'єри та неможливість багаторазового тренування навичок. Вони забезпечують відтворення широкого спектра клінічних сценаріїв з поступовим ускладненням, що дає змогу адаптувати освітній процес до індивідуальних потреб здобувачів [2]. Цифрові інструменти активно впроваджуються у медичну освіту, сприяючи розвитку критичного мислення, самостійності, здатності до аналізу, комунікації та рефлексії – якостей, необхідних сучасному лікарю [3]. Одним із таких рішень є симуляційна програма Body Interact, що моделює клінічні випадки з участю віртуальних пацієнтів. Цей інструмент дозволяє здобувачам тренувати прийняття рішень у безпечному середовищі, адаптованому до реальних умов клінічної практики [4, 5]. Особливої ваги використання симуляцій набуває у кризових ситуаціях – під час пандемій, воєнних дій або за відсутності належної клінічної бази. У таких умовах цифрові платформи забезпечують безперервність освітнього процесу, знижуючи ризики для безпеки здобувачів і дозволяючи зберігати якість підготовки [2].Документ Effects of intermittent fasting on cardiovascular biomarkers, lipid metabolism, and general cardiovascular health(Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, 2025-04-18) Mansi; Prykhodko, N.P.; Shaposhnyk, O.A.; Приходько, Наталія Петрівна; Шапошник, Ольга АнатоліївнаRelevance: dyslipidemia and metabolic disorders are key contributors to cardiovascular diseases (CVDs), which continue to be the world's leading cause of morbidity and mortality. Due to the inconsistent results of traditional dietary therapies, there is growing interest in intermittent fasting (IF) as a substitute. Improved lipid metabolism, increased insulin sensitivity, and decreased inflammation—all important components of cardiovascular health—have been associated with intermittent fasting (IF), which alternates between periods of fasting and eating. Even with encouraging first findings, long-term cardiovascular effects are still unknown and need more investigation.Документ Comparative effectiveness of intermittent fasting strategies for cardio-metabolic risk reduction(Сумський державний університет, 2025-05-18) Mansi; Prykhodko, N. P.; Shaposhnyk, O. A.; Приходько, Наталія Петрівна; Шапошник, Ольга АнатоліївнаIntermittent fasting (IF) has recently gained significant attention as a non-pharmacological approach to metabolic disorder management. However, the selection of optimal IF protocols remains controversial, with limited comparative effectiveness data available. This study analyzes 11 randomized controlled trials investigating four intermittent fasting (IF) protocols: 5:2 diet (n=3 studies), alternate-day fasting (ADF; n=4), modified ADF (MADF; n=2), and time-restricted eating (TRE; n=2). Primary outcomes included weight loss, metabolic markers, and adherence rates, with data presented as mean ± standard deviation or 95% confidence intervals.Документ Освіта як фактор стійкості: підготовка медичних кадрів в умовах гуманітарної кризи(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-30) Приходько, Наталія Петрівна; Скрипник, Ігор Миколайович; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Шевченко, Тетяна Іванівна; Островський, Владислав ЛеонідовичГуманітарна криза, спричинена війною в Україні з 24 лютого 2022 року, створила серйозні виклики для системи громадського здоров’я: масові переміщення населення, руйнування медичних закладів, дефіцит ресурсів і зростання психосоціальних проблем. За даними ООН, станом на 2023 рік в Україні налічується понад 6,5 млн внутрішньо переміщених осіб і 8 млн біженців за кордоном, що посилює навантаження на медичну систему [6]. Медична освіта стає важливим фактором стійкості, забезпечуючи підготовку фахівців, здатних працювати в кризових умовах [1]. Полтавський державний медичний університет (ПДМУ) продемонстрував успішний досвід адаптації освітнього процесу до воєнних умов, використовуючи дистанційні технології, гнучкість викладання та інтеграцію принципів громадського здоров’я [5, 7]. Анкетування студентів ПДМУ дозволило оцінити, як освіта сприяє формуванню професійних і особистісних якостей, необхідних для реагування на гуманітарну кризу [7].Документ Вплив синдрому професійного вигорання на частоту розвитку диспепсичного синдрому у лікарів терапевтичного і хірургічного профілю(Тернопільський національний медичний університет, 2025-04-10) Зезекало, Анастасія Олегівна; Маслова, Ганна СергіївнаАктуальність. Впродовж останніх десятиліть спостерігається зростання захворюваності на функціональну та органічну диспепсію, що може бути пов’язано із способом життя, умовами праці, високим емоційним навантаженням, хронічним стресом. Лікарі як хірургічного, так і терапевтичного профілю знаходяться у групі високого ризику виникнення захворювань, асоційованих із стресом. Мета. Дослідити рівень професійного вигорання та оцінити його вплив на розвиток диспепсичного синдрому у лікарів терапевтичного та хірургічного профілю. Матеріали та методи. Нами було проведено опитування 50 лікарів терапевтичного та хірургічного профілів за період з жовтня 2024 року по лютий 2025 року, серед них 36 (72%) жінок та 14 (28%) чоловіків, віком від 25 до 65 років. Відповідно до спеціальності лікарів було розділено на дві групи: І (n=25) – лікарі терапевтичного профілю; ІІ (n=25) – лікарі хірургічного профілю. Опитування було проведено за допомогою стандартизованого опитувальника щодо професійного вигорання Маслач-Джексон (МBI), який складається з трьох компонент: емоційного виснаження, деперсоналізації та редукції особистих досягнень, що в сумі складають синдром професійного вигорання (СПВ) та анкети визначення диспепсичного синдрому. Опитування проводили через платформу Google Forms, зберігаючи анонімність учасників. Виконували статистичну обробку отриманих результатів.Документ Остеонекроз нижньоїщелепи у хворого намножиннумієлому на фоні лікування бісфосфонатами: клінічний випадок(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2025-04-10) Черевань, Марина; Лиманець, Тетяна ВолодимирівнаАктуальність. Остеолітичні ускладнення множинної мієломи (ММ) потребують тривалої терапії бісфосфонатами додатково до специфічної хіміотерапії (ХТ). Враховуючи значні досягнення у лікуванні плазмоклітинних неоплазій протягом останніх десятиліть, та подовження тривалості життя пацієнтів з мієломою, суттєво збільшується термін призначення бісфосфонатів, що у свою чергу підвищує ризик розвитку ускладнень, одним з яких є остеонекроз щелеп. Мета. Проаналізувати та оцінити вплив розвитку остеонекрозу нижньої щелепи на фоні терапії бісфосфонатами у хворого на ММ на ефективність ХТ. Матеріали та методи. Обстежено хворого Ч. 60 років, із ММ IgG-Kappa, III А стадія (Durie-Salmon) та літичними ураженнями ребер, грудного та поперекового відділів хребта (тіл та відростків Th10-L5 хребців), клиновидна деформація тіл L2, L4 хребців, кісток тазу, крижа, фаза прогресії захворювання, стан після чотирьох ліній хіміотерапії. З метою лікування остеолітичних уражень кісток хворий отримував золедронову кислоту в дозі 4 мг щомісячно протягом 9 років. Оцінювали стан ротової порожнини, дані ортопанограми, а також ефективність ХТ режиму VCD (бортезоміб, циклофосфамід, дексаметазон) у лікуванні ММ.Документ Аналіз психологічних змін пацієнтів iз гострим коронарним синдромом iз метою комплексної оцінки патологічного стану при проведенні кардіореабілітаційних заходів(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2025-04-10) Лавренко, Катерина; Сорокіна, Світлана ІванівнаАктуальність. Аналіз літературних даних вказує на недостатню кількість комплексних досліджень з проведенням регулярного контролю наявних психосоматичних розладів у пацієнтів із гострим коронарним синдромом із оцінкою ефективності у процесі лікування, зокрема за кардіореабілітаційною програмою. Проблема повноцінної корекції психоемоційних порушень після перенесеного гострого коронарного синдрому ще більше загострюється на тлі постійного негативного впливу дистресових чинників жахливої війни, значного зниження соціальноекономічного стану. Мета. Оцінити ефективність лікування та реабілітації пацієнтів із гострим коронарним синдромом у динаміці з урахуванням корекції психосоматичних розладів. Матеріали і методи. Обстежено 30 хворих із гострим коронарним синдромом, проведений аналіз наявної медичної документації, результатів загальноклінічних, спеціальних, інструментальних методів обстеження, оцінка психосоматичної дисфункції за результатами даних психологічних характеристик, отриманих при анкетуванні ( анкети SF-36, FAS, ISI) та з використанням клінічної шкали тривоги та депресії; методи математичної статистики.Документ Аспекти формування професійної компетентності майбутніх медичних фахівців(ПВНЗ “Київський медичний університет” національний університет", 2025-03-26) Синенко, Олена Анатоліївна; Штомпель, Вікторія Юріївна; Третяк, Наталія ГригорівнаУ статті висвітлено складові професійної компетентності майбутніх медиків, які по-трібно формувати в процесі фахової підготовки. Підкреслена важлива роль використання інноваційних технологій з впровадженням інтерактивних методів навчання, які сприяють розвитку творчих здібностей, мотивації, самовдосконаленню здобувачів освіти. Висвіт-лені аспекти профілактичної спрямованості професійного навчання, роль навчальних тренінгів з консультування щодо питань корекції чинників ризику найбільш поширених захворювань. Розглянута роль емоційного інтелекту у професійній діяльності фахівців медичного профілю, його вплив на адекватність командної роботи, взаємодії з пацієнтом, стресорезистентність, що обумовлює необхідність включення в навчальні програми ас-пектів розвитку емоційної компетентності. Реалізація даних компонентів професійного навчання є важливим напрямком оптимізації фахової підготовки майбутніх медиків. The article highlights the components of professional competence of future doctors that need to be formed in the process of professional training. The important role of using innovations in those technologies with the introduction of interactive teaching methods that contribute to the development of creative abilities, motivation, and self-improvement of students is emphasized. The aspects of the preventive orientation of professional training are highlighted, the role of training and consulting on the correction of risk factors for the most common diseases is highlighted. The role of emotional intelligence in the professional activities of medical specialists is considered, its impact on the adequacy of teamwork, interaction with the patient, and stress resistance. This necessitates the inclusion of aspects of emotional competence development in training programs. The implementation of these components of professional training is an important direction for optimizing the professional training of future doctors.Документ Національно-патріотичне виховання здобувачів освіти при вивченні внутрішньої медицини(Полтавський державний медичний університет, 2025-02-14) Третяк, Ігор Миколайович; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Третяк, Наталія Григорівна; Приходько, Наталія Петрівна; Штомпель, Вікторія ЮріївнаРозкривається значення патріотичного виховання для здобувачів освіти-медиків, визначаються основні напрямки впровадження патріотичного виховання у навчальний процес: любов до Батьківщини, повагу до історичного минулого, роль викладача у створенні умов для становлення національно-патріотичних цінностей.Документ Алгоритм формування індивідуальної освітньої траєкторії студента за допомогою програмних оболонок штучного інтелекту(Полтавський державний медичний університет, 2025-02) Драбовський, Віталій Сергійович; Малик, Сергій Васильович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Панасенко, Сергій Іванович; Осіпов, Олександр Сергійович; Драбовська, Інна Анатоліївна; Подлєсний, Володимир Ігорович; Котовий, Олександр Вікторович; Гонжак, Богдан ІгоровичУ статті розглянуто можливості використання штучного інтелекту (ШІ) для організації індивідуальних освітніх траєкторій навчання студентів-медиків. Проаналізовано сучасні дослідження та публікації з цієї теми, обґрунтовано актуальність проблеми та запропоновано підходи до впровадження ШІ в освітній процес медичних університетів. Розглянуто потенціал різних моделей ШІ, таких як, системи адаптивного навчання та чат-боти, для персоналізації навчання та підвищення його ефективності. Метою статті є обґрунтування можливостей та перспектив використання програмних інтелектуальних оболонок для формування індивідуальних освітніх траєкторій навчання студентів медичних закладів вищої освіти. У висновках акцентовано на перспективному векторі та тенденціях розвитку цього напрямку. Майбутні дослідження можуть зосередитися на застосуванні ШІ для оцінювання рівня знань, які отримують здобувачі вищої освіти та виявленні прогалин у сформованих індивідуальних освітніх траєкторіях з формуванням колекційної направляючої.Документ Інструменти штучного інтелекту для планування освітнього процесу студентів медичних ЗВО(Полтавський державний медичний університет, 2025-02) Драбовський, Віталій Сергійович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Драбовська, Інна Анатоліївна; Кудря, Ірина Павлівна; Чорна, Ірина Олексіївна; Кербаж, Нізар Ріда; Ярошенко, Роман Антонович; Гонжак, Богдан ІгоровичСтаття присвячена актуальному питанню використання штучного інтелекту (ШІ) в організації індивідуальних освітних траєкторій навчання студентів-медиків. Проаналізовано сучасні дослідження в цій галузі та визначено потенціал ШІ для персоналізації освітнього процесу. Поставлено мету розробити модель організації індивідуальних траєкторій навчання з використанням ШІ та описати її основні компоненти. У висновках підкреслено важливість інтеграції ШІ в медичну освіту для підвищення її ефективності та якості.Документ Фактори ризику, частота виникнення та характер симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у здобувачів вищої медичної освіти(Вид-во УжНУ «Говерла», 2025-04-11) Висоцька, Анастасія Валентинівна; Вербицька, Олександра Юріївна; Алефіренко, Андрій Тарасович; Маслова, Ганна СергіївнаМета роботи. Визначити провідні фактори ризику та частоту виникнення та особливості проявів ГЕРХ у здобувачів вищої медичної освіти залежно від тривалості навчання.