Наукові праці. Кафедра онкології та радіології з радіаційною медициною

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 135
  • Документ
    Актуальні проблеми та нюанси викладання предметів медичного профілю здобувачам вищої освіти
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-10) Баштан, Володимир Петрович; Чорнобай, Анатолій Валентинович; Муковоз, Оксана Євгенівна; Гагал, Олександр Володимирович; Яковенко, Лілія Дмитрівна; Bashtan, V. P.; Chornobay, A. V.; Mykovoz, O. E.; Gagal, O. V.; Yakovenko, L. D.
    Викладання медичних дисциплін - це унікальний набір проблем, які вимагають постійної адаптації та інновацій, щоб йти в ногу з останніми дослідженнями та техніками. Оскільки медичні знання та технології продовжують швидко розвиватися, педагогам важливо бути в курсі останніх розробок у своїй галузі. Це вимагає значних вкладень часу та ресурсів, включаючи відвідування конференцій і семінарів, участь у постійному професійному розвитку та бути в курсі останніх досліджень і публікацій. Крім того, викладачі повинні вміти ефективно інтегрувати ці нові знання у свої методи навчання та навчальну програму, щоб переконатися, що здобувачі вищої освіти (ЗВО) отримують найновішу та актуальну інформацію. Збалансування теорії та практичного досвіду є ще одним важливим викликом у викладанні медичних дисциплін. У той час, як теоретичні знання є важливими для розуміння фундаментальних принципів медицини, практичний досвід необхідний ЗВО для розвитку практичних навичок і здібностей критичного мислення, необхідних для досягнення успіху в реальних медичних ситуаціях.
  • Документ
    Возможности виртуальной колоноскопии и ультразвукового исследования в диагностике опухолей толстой кишки
    (Izdatel'stvo Elm, 2023-06) Коваль, О. В.; Щербина, О. В.; Жайворонок, М. Н.; Дудник, Тетяна Анатоліївна; Васько, Лариса Миколаївна; Koval, O. V.; Shcherbina, O. V.; Zhaivoronok, М. M.; Dudnik, T. A.; Vasko, L. N.
    В статье представлены сведения о сравнительных возможностях виртуальной колоноскопии (ВК) и ультрасонографии (УСГ) в диагностике опухолей толстой кишки (ТК) у 75 пациентов. При фиброколоноскопии у 34 пациентов диагностировался рак, у 41 пациента 93 полипов. В 37 (39,8±5,1%) случаев размеры полипов были менее 10 мм, а в 56 (60,2±5,1%) случаев превышали 10 мм (p<0,001). У 11 (32,4±8,0%) пациентов раком ТК толщина стенки превышала 10 мм и у 23 (67,6±8,0%) пациентов была менее 10 мм (p<0,01). В диагностике полипов размерами >10мм чувствительность ВК составила 83,9%, специфичность – 62,5%, точность 81,3%, а при УСГ – 80,4%, 50,0% и 76,6%, соответственно. В диагностике рака ТК чувствительность ВК составила 79,4%, специфичность – 71,4%, точность 78,0%, а при УСГ – 73,5%, 71,4% и 73,2%, соответственно. На основании проведенных исследований можно сделать вывод, о том что возможности УЗИ незначительно уступают виртуальной колоноскопии, однако различие между ними статистически не достоверно. По этой причине УЗИ как скрининговый метод может заменить виртуальную колоноскопию.
  • Документ
    Екологічні чинники як ініціатори розвитку пухлинного процесу
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-10) Почерняєва, Вікторія Федорівна; Васько, Лариса Миколаївна; Левков, Анатолій Анатолійович; Pochernyayeva, V. F.; Vasko, L. M.; Levkov, A. A.
    Нині відомо кілька механізмів ініціації онкогенезу: вірусний, мутаційний (під впливом мутагенних факторів), спадковий. В усіх цих механізмах задіяні гени факторів росту, їхніх рецепторів, каскаду передачі сигналу, факторів апоптозу переважно у стовбурових клітинах. Більшість мутацій пов’язані з утворенням активних форм кисню, які посилюють процеси вільнорадикального перекисного окислення ліпідів і біополімерів і лімітуються антиоксидантним захистом. Отже, нестача антиоксидантів і посилення продукції активних форм кисню є основним чинникам, який ініціює канцерогенез. Утворена модифікована клітина синтезує білки, характерні для ембріональних клітин, які невідомі імунній системі. Якщо білки нехарактерні для клітин цієї тканини та певного етапу онтогенезу, то Т-кілер знищує цю клітину шляхом перфорації мембрани, або включаючи апоптоз. Таким чином, другим фактором ініціації онтогенезу є імунодепресивні стани.
  • Документ
    Епідеміологія злоякісних пухлин слизової оболонки порожнини рота за статистичними даними національного канцер-реєстру (по Полтавській області) 2019-2021 роки)
    (Полтавський державний медичний університет, 2022-01) Баштан, Володимир Петрович; Скрипников, Петро Миколайович; Муковоз, Оксана Євгенівна; Купріян, Віталій Іванович; Гагал, Олександр Володимирович; Bashtan, V. P.; Skrypnikov, P. M.; Mukovoz, O. E.; Kupriyan, V. I.; Gagal, O. V.
    Метою роботи було дослідження динаміки захворюваності на злоякісні новоутворення щелепно-лицевої ділянки за 2019-2021 рр. в Полтаві та області. Об’єкт і методи дослідження. Об’єктом дослідження постали статистичні дані щодо захворюваності на злоякісні новоутворення щелепно-лицевої ділянки національного канцер-реєстру Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру в Полтавському регіоні за 2019-2021 рр. Результати. Проведено дослідження розповсюдженості злоякісних новоутворень слизової оболонки порожнини рота в Полтаві та Полтавській області з метою оцінки повноти та якості реєстрації хворих на первинні та занедбані випадки, кількість летальних випадків до року та смертність. Вивчені види проведеного комплексного лікування. Проаналізовані випадки, в яких хворим відмовлено в лікуванні. За результатами аналізу динаміки захворюваності виявлено, що найчастіше зустрічається рак слизової оболонки порожнини рота та слизової оболонки щоки, альвеолярних паростків, твердого та м’якого піднебіння, дна порожнини рота. У 1,3 рази рідше зустрічається рак губи, у 1,8 рази – рак підщелепних слинних залоз, у 2 рази – рак підщелепних слинних залоз. Занедбаність злоякісних новоутворень слизової оболонки порожнини рота зросла на 75,57%. Занедбаність даних захворювань призводить до проблеми інвалідизації хворих, викликає труднощі у процесі подальшої реабілітації. Причинами, що вплинули на занедбаність онкологічних хворих на онкопатології щелепно-лицевої ділянки, найчастіше виступають неповне диспансерне обстеження хворих, помилки при клінічному обстеженні. В результаті дослідження виявлено недоліки виявляємості хворих з облігатними передраками та ранніми стадіями пухлин слизової оболонки порожнини рота в районних лікарнях, велику занедбаність процесу у Кременчуцькому, Хорольському, Лубенському та Пирятинському районах. Висновки. Результати дослідження сприяють отриманню інформації про стан ураження населення назлоякісні пухлини слизової оболонки порожнини рота, що необхідно для визначення пріоритетів в організації протиракової боротьби в Україні.
  • Документ
    Сучасні можливості УЗД у діагностиці невроми Мортона
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-01) Дудник, Тетяна Анатоліївна; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Васько, Лариса Миколаївна; Dudnyk, T. A.; Pochernyayeva, V. F.; Vasko, L. M.
    Близько 60 % здорових людей хоча б раз у житті скаржилися на біль у передньому відділі стопи, що розцінювалося як неврома Мортона. За даними багатьох авторів ультразвукове дослідження є одним з провідних методів діагностики стану м’якотканинних структур стопи, тому використання такого методу діагностики суттєво допомагає визначити характер та об’єм патологічного стану і допомагає дати відповідь на питання про те чи необхідне хірургічне втручання Мета. Вивчити можливості ультрасонографії та систематизувати ультразвукові критерії невроми Мортона із застосуванням двовимірного режиму, кольорового і енергетичного допплерівського картування, функціональної ультрасонографії. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів ультразвукових досліджень м’якотканинних структур стопи у 26 осіб, що звернулись з приводу скарг на болі в проекції 3-4 плеснефалангових суглобів стоп. Оцінювалися такі ехографічні дані: однорідність, ехогенність, цілісність м’яких тканин міжплесневих проміжків та сухожилків згиначів пальців, наявність випоту в суглобових сумках і сухожильних піхвах, кількість судинних сигналів в зоні ураження при енергетичному допплерівському картуванні. Результати і обговорення. У контрольній групі пацієнтів при аналізі ультрасонографії були виявлені такі ознаки: контур кортикального шару плесневих кісток представлений гіперехогенною лінією з чіткою акустичною тінню за нею у всіх випадках (100%); над поверхнями кісток локуються сухожилки згиначів пальців стопи (100%); у міжплесневих проміжках у 100% випадків об'ємних утворень виявлено не було; ширина міжплесневих проміжків у всіх випадках (100%) склала 5,0-9,0 мм. У основній групі пацієнтів при аналізі ультрасонографії були виявлені такі структурні зміни: контур кортикального шару плесневих кісток представлений гіперехогенною колоподібною лінією з чіткою акустичною тінню за нею у 8 випадках (30,7%), у 18 випадках (69,3%) контур кортикального шару був нерівний з нечіткою акустичною тінню; сухожилки згиначів пальців стопи у 16 випадках (61,5%) були зниженої ехогенності, неоднорідної структури; об’ємні утворення у 24 випадках (92,3%) були виявлені у міжплесневих проміжках III-IV пальців стопи та у 2 випадках (7,7%) у міжплесневих проміжках II-III пальців стопи; ширина міжплесневих проміжків у місці локації об’ємного утворення у всіх випадках (100%) склала 10,0-15,0 мм. Висновки. Таким чином, на сучасному етапі простота проведення ультразвукового дослідження, його доступність, неінвазивність, відсутність іонізуючого випромінювання, можливість динамічного спостереження та висока інформативність при оцінці великогомілкового нерва ставлять його на перший план у діагностичному алгоритмі виявлення невроми Мортона.
  • Документ
    Емоксипін: перспективи використання для запобігання раннім променевим реакціям при проведенні радіотерапії у хворих на рак молочної залози
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-01) Почерняєва, Вікторія Федорівна; Васько, Лариса Миколаївна; Дудник, Тетяна Анатоліївна; Pocherniaeva, V. F.; Vasko, L. M.; Dudnyk, T. A.
    Згідно світовим статистичним даним частота місцевих променевих реакцій складає в середньому 10% від загальної кількості пацієнтів, які отримували радіотерапію. Відсутність профілактичних заходів до їх виникнення може призвести до переходу променевих реакцій до променевих ушкоджень здорових тканин, що не тільки вплине на якість життя хворих, які вилікувались від злоякісних пухлин, іноді призводячи до їх інвалідності, але і часто є причиною летальних наслідків. Авторами даної роботи розроблена рецептура мазі на основі емоксипіну, засобу, який має цілеспрямовану дію на судини. Метою дослідження було підвищення ефективності лікування пацієнтів, які підлягають проведенню місцевої радіотерапії, шляхом застосування 1% мазі емоксипінової. Матеріал та методи. Проведене спостереження за 29 хворих на рак молочних залоз, які підлягали проведенню ад'ювантної променевої терапії згідно стандартів діагностики і лікування онкологічних хворих. Результати та їх обговорення. Превентивне використання 1% мазі емоксипінової за годину до опромінення та через 1-у та 2 години після сеансу радіотерапії попередило виникнення ранньої місцевої променевої реакції у 25% пацієнток проти 63% при превентивному використанні метилурацилової мазі. Мазь знижує реактивний синдром, судинну реакцію та має знеболюючу дію. Висновки. Даний підхід дозволяє попередити перехід променевих реакцій у променеве ушкодження, що має значну економічну ефективність, так як виключає подальше терапевтичне лікування променевих уражень з використанням дороговартісних лікарських засобів та підвищує ефективність консервативної терапії.
  • Документ
    Візуалізація мамографічних ознак кальцинатів для виявлення ранніх форм раку молочних залоз
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-03-23) Заказникова, Ілона Володимирівна; Мись, Марія Олегівна; Бутовський, Нікіта Сергійович; Zakaznikova, I. V.; Mysʹ, M. O.; Butovskyy, N. S.; Васько, Лариса Миколаївна; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Vasko, L. M.; Pocherniaeva, V. F.
    Актуальність: В структурі онкологічної захворюваності та смертності жіночого населення України рак молочної залози займає перше місце. За таких умов надзвичайно актуальним постає діагностика ранніх стадій раку цієї локалізації, що діагностуються тільки за наявності мікрокальцинатів за допомогою виключно маммографічних обстежень. Мета роботи: Вивчення можливостей цифрової маммографії у візуалізації кальцинатів молочних залоз для виявлення ранніх форм раку. Матеріали та методи: В дослідження було включено дані результатів обстежень 118 жінок віком від 33 до 76 років, що проходили діагностичну та профілактичну маммографію в стандартних проекціях з подальшою інтерпретацією даних згідно термінології BI-RADS та встановленням відповідної категорії. Кальцинати оцінювали по кількості, морфології, розміру та розподілу в молочних залозах. Результати: В результаті проведеного дослідження доброякісні кальцинати виявлено у 93 (78,8%) жінок. У 15,0% випадків це були звапнення фіброаденом, у 28,9% випадків – кіст та у 44,1% жінок встановлено кальцинати, що були променевими ознаками мастопатії. До того ж, у 6,2% жінок встановлено кальцинати характерні для гранулематозного маститу і дегенеративні кальцинати: посттравматичні – у 2,3% та після оперативного лікування – у 3,5%. В подальшому цим пацієнткам виставлено категорію BI-RADS 2 (ймовірність раку молочних залоз 0%). Кальцинати з ознаками злоякісності виявлено у 25 (21,2%) жінок. В тому числі, у 39,3% випадків виявлено кластерні плеоморфні кальцинати, характерні для неінвазивних форм раку молочних залоз. Інвазивні карциноми візуалізувались як об’ємне утворення з плеоморфними кальцинатами розміром до 1,0мм у 60,7% жінок. Згідно виявлених променевих ознак їм встановлено категорії BI-RADS 4 – підозріла патологія (ймовірність раку від 2 до 90%) та BI-RADS 5 – висока підозра на малігнізацію (ймовірність раку більше 90%). Вказаним пацієнткам було рекомендовано консультацію онколога для проведення біопсії та гістологічної верифікації процесу. Висновки: Цифрова маммографія дозволяє достовірно візуалізувати кальцинати молочних залоз та описати їх за розмірами, кількістю, морфологією і розподілом з метою виявлення ранніх форм раку молочних залоз для зниження смертності від цієї патології.
  • Документ
    Пестициди як екологічний чинник. Вплив на здоров'я людини
    (Полтавський державний медичний університет, 2022-10) Почерняєва, Вікторія Федорівна; Васько, Лариса Миколаївна; Нестуля, Катерина Ігорівна; Pocherniaeva, V. F.; Vasko, L. M.; Nestulya, K. I.
    Як відомо, пестициди токсичні речовини, які використовуються для боротьби з різними шкідниками – бур’янами, комахами, гризунами, бактеріями. За даними, ВООЗ, щорічно в світі реєструється до 25 мільйонів отруєнь пестицидами, зумовленими порушенням правил роботи з ними. А за інформацією, що прозвучала на засіданні Ради ООН з прав людини пестициди є причиною смерті вже 200 тисяч осіб щороку. А ще, пестициди викликають хвороби Альцгеймера і Паркінсона, безпліддя. Міжнародні експерти наголосили: в країнах, що розвиваються, немає належного контролю за використанням пестицидів і закликали уряди врегулювати поводження з особливо небезпечними з них. На жаль, Україна – в числі згаданих держав. Так, у 2017-2018 роках в Україні зареєстровано 1092 пестициди, проте використання жодного з них не контролюється на державному рівні. В Україні немає відповідних атестованих лабораторій, а у чиновників – ще й бажання це робити. Між тим, для пестицидів немає жодних бар’єрів: вони однаково шкодять здоров’ю бідних та багатих, безжально знищують довкілля і передаються з молоком матері до четвертого покоління. Екологи стверджують: пестициди приносять більше шкоди, ніж радіація. Метою нашої роботи стало експертно-аналітичне дослідження механізмів дії пестицидів на організм людини і розробка патогенетично обґрунтованих заходів по запобіганню ушкоджуючої їх дії на живий організм. У доповіді аналізуються патогенетичні механізми дії токсикантів на організм людини, а також представлена розроблена програма природних заходів по запобіганню їх ушкоджуючої дії.
  • Документ
    Відновлення після променевої хвороби
    (Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка, 2022-11) Почерняєва, Вікторія Федорівна; Левков, Анатолій Анатолійович; Pochernyayeva, V. F.; Levkov, A. A.
    Для профілактики загальної променевої реакції та швидкого усунення її проявів пацієнту рекомендують багате на вітаміни харчування, достатнє споживання рідини, щоденні прогулянки на свіжому повітрі. За потреби лікар може призначити лікарські препарати, наприклад, протизапальні засоби або стимулятори кровотворення. Коригування місцевих змін залежить від симптомів конкретного ускладнення. Так, при ураженні шкіри призначають загальнозміцнювальну терапію та місцеві засоби протизапальної та розсмоктуючої дії. Як при проведенні променевої терапії, так і після неї слід приділяти увагу правильному харчуванню. Ось основні рекомендації, які застосовуються до більшості пацієнтів, однак слід обговорити це зі своїм лікарем: Знизьте споживання тугоплавких жирів, що містяться у свинині, жирній яловичині, вершковому маслі. Більшу частину м'ясних продуктів повинні становити риба та курка. Готуйте їжу на рослинних жирах. Бажано зовсім відмовитися від смаженої їжі. Уникайте копчених та консервованих продуктів. Зменшіть споживання солі. Краще відмовитись від звичайної кухонної солі, перейшовши на мінералізовану сіль великого помелу. Вибирайте молоко зниженої жирності, включайте до раціону сир. Воду з-під крана, яка використовується для приготування чаїв, пропускайте через фільтр, що очищає. Відмовтеся від алкогольних напоїв, і особливо високоградусних. При опроміненні голови та шиї можуть спостерігатися сухість у роті, невеликі болі при їді, першіння в горлі. Щоб пом'якшити ці наслідки виключіть із раціону все солоне, гостре чи кисле. Приймайте добре подрібнену їжу з низьким вмістом жирів, приготовлену на пару або варену. Харчуйте частіше, невеликими порціями. Пийте більше рідини, свіжоприготовлені соки, але відмовтеся від цитрусових соків. Їжа має бути кімнатної температури, щоб меншою мірою дратувати слизові оболонки. 52 Опромінення органів черевної порожнини та малого тазу іноді супроводжується нудотою та блюванням, рідким випорожненням, втратою апетиту. У разі цілком прийнятні всі попередні рекомендації. У разі проносу можна виключити молочні продукти. Рекомендовані овочеві супи на слабкому м'ясному бульйоні, обов'язково протерті каші, киселі, картопляне та овочеве пюре, парові котлети або з нежирного м'яса, відварена риба, свіжий сир, хліб із пшеничного борошна, яйце. Збалансована дієта допоможе легше перенести лікування та попередити втрату ваги. Дотримуйтесь призначення лікаря, пам'ятайте, що променева терапія допоможе вам позбутися захворювання. Сучасні методи променевого лікування багато в чому позбавлені недоліків класичної дистанційної радіотерапії, оскільки в них використовуються технології, що дозволяють зменшити обсяг загального опромінення, мінімізуючи його на здорові тканини. Пацієнти, які проходять лікування на системі Томотерапії, схильні до меншої кількості побічних ефектів у порівнянні з пацієнтами, які отримують звичайну променеву терапію. Лікування добре переноситься у амбулаторних умовах. Серед ключових показання до реабілітації: проведення променевої терапії великих пухлин; поява загальних реакцій на променеву терапію; місцеві зміни у тканинах; необхідність якнайшвидшого відновлення перед наступним етапом лікування.
  • Документ
    Вплив несприятливих екологічних чинників на розвиток онкологічних захворювань
    (Полтавський державний медичний університет, 2022-10) Васько, Лариса Миколаївна; Баштан, Володимир Петрович; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Pochernyayeva, V. F.; Vasko, L. M.; Bashtan, V. P.
    Загальновизнано, що наявність токсичних речовин у навколишньому середовищі безпосередньо впливає на появу перших осередків раку - клітин, які переростають в агресивну пухлину ( цей процес називають канцерогенез). Важливо, що канцерогенез не тільки запускає хворобу, він триває і потім, підтримуючи агресію пухлин. Епідеміологічні дослідження підтверджують зростання рівня онкозахворюваності у великих індустріальних центрах. Як стверджують фахівці, це пов’язано з посиленням впливу на населення канцерогенних чинників навколишнього середовища та шкідливих умов виробництва. Міжнародна агенція з вивчення раку (МАІР) при ВООЗ веде список канцерогенів – речовин, які провокують розвиток раку і цей список постійно збільшується. На світовому ринку представлено до 100 тис. різноманітних хімічних сполук; учені вважають, що від 5 до 10% цих речовин є канцерогенами. Тому екологічний фактор – фактор провокації раку за рахунок хімічного забруднення навколишнього середовища – продовжує залишатися на піковому рівні. Метою нашої роботи стало дослідження пускових механізмів розвитку неоплазій, пов’язаних з дією несприятливих чинників зовнішнього середовища та розробка методів їх діагностики. На підставі аналізу світової наукової літератури нами встановлені наступні екзогенні чинники:• тривала терапія синтетичними лікарськими засобами (цитостатики, нестероїдні протизапальні лікарські засоби, оральні контрацептиви); • іонізуюче опромінення + сонячна радіація; • потужне електромагнітне поле; • нейроемоційна напруга (хронічні негативні емоції, стреси страхи); • мікроорганізми або гельмінти (віруси, бактерії, грибки); • аліментарний чинник (концентратний тип харчування, дефіцит клітковини і вітамінів – антиоксидантів, наявність у продуктах консервантів, барвників та інших добавок Е); • токсиканти різної природи (промислові токсиканти, пестициди, побутова хімія). Вищеперелічені чинники призводять до: • посилення процесів вільнорадикального перекисного окислення ліпідів; • пригнічення імунітету; • прямої канцерогенної (мутагенної )дії. Унаслідок цього виникають: 1. Онкогенні мутації, що стосуються генів факторів росту, рецепторів до них, генів, які відповідають за репарацію ДНК при ушкодженні. Маркер-експресія мутованого гена р53. 2. Зниження активності імунної системи, найголовніша роль якої - утримування стабільності генотипу. Маркерні порушення визрівання Т-кілерів, порушення функції антиген-презентуючих клітин, посилення активності факторів, що сприяють росту пухлини (інтерлейкін 6, j-інтерферон, фактор росту судинного ендотелію та ін.). 3. Різке збільшення частки гліколізу, що зменшує частку аеробно-мітохондріального окиснення. Як наслідок – порушення клітинного дихання. Маркери: показники активності глутатіонової системи та коензиму Q (убіхінон). 4. Порушення детоксикаційної функції печінки і нирок. Діагностика: підвищення вмісту лужної фосфатази, ГГТП, АлАТ, АсАТ, білірубіну. С-реактивного білку. 5. Порушення функції сполучної тканини, що стосується виведення токсинів (клітинний дренаж та лімфо дренаж). 6. Вихід у кров онкогенних маркерів. (α-фетопротеїн). Таким чином, мутована клітина в стані гіпоксії є преканцерозною. Прекарцерозному переродженню сприяють наростаючі процеси старіння клітин і ослаблення систем захисту, дефіцит надходження кисню, ексикоз, уповільнення або порушення транспортування токсинів із клітин і тканин та розвиток ендогенної інтоксикації.
  • Документ
    Реабілітація після ішемічного інсульту
    (Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка, 2022-11) Васько, Лариса Миколаївна; Левков, Анатолій Анатолійович; Vasko, L. M.; Levkov, A. A.
    Процес відновлення після інсульту умовно розбивається кілька етапів. У першому етапі відбувається повна оцінка становища хворого. Він проходить огляд та консультацію з терапевтом, неврологом, реабілітологом, фізичним терапевтом, логопедом. Їхнє завдання – дати об'єктивну оцінку та скласти план дії для запуску процесу реабілітації після ішемічного інсульту. Дії з боку кваліфікованого персоналу виконуються в будь-якому випадку, навіть якщо людина повністю знерухомлена, втратила можливість розмовляти, бачити. Виконуються найпростіші методи реабілітації: з пацієнтом розмовляють, стимулюючи слух та бажання відповісти, виконують масаж кінцівок, перевертають тощо. Також метою фахівців стає мотивація людини до дії. Як показує практика, багато пацієнтів падають духом, страждають від психологічного розладу. Наступний етап – фізичне навантаження. Є найважливішим етапом реабілітації після інсульту, оскільки він завжди призводить до втрати фізичних можливостей тією чи іншою мірою. Фізичні вправи починаються з малого. Спочатку вправи на кінцівки, невеликий підйом корпусу. Далі, коли людина здатна стояти на ногах і пересуватися, підвищується навантаження. Використовуються різні ігри, у яких людина як рухається, а й спілкується, розвиває моторику, мислення, увагу, сприйняття, реакцію. Таким чином відбувається відновлення посмішки після інсульту, комплексна реабілітація всього тіла. Цей етап повинен супроводжуватися масажем, відвідуванням логопеда і обов'язково спостерігатися лікарем-терапевтом. Дуже важливо дотримуватись дієти, коригувати раціон, який повинен складатися тільки з корисних продуктів. Виключити тютюн, алкоголь, стрес. Реабілітація залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, наявних у нього супутніх захворювань та поточного стану. До кожного підбираються особливі методи, які довели свою ефективність у випадках. 21 Реабілітологи виділяють кілька основних напрямів роботи з пацієнтами, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу. В тому числі: 1. Відновлення моторики та рухових функцій. Цей напрямок реабілітації є одним з найважливіших, оскільки він багато в чому визначає, чи зможе пацієнт відновити здатність до самостійного забезпечення свого життя і повернутися до звичного його образу. Хворим рекомендують заняття з ерго- та кінезіотерапевтами, активно застосовуються різні сучасні методики у поєднанні з фізіотерапією та масажем 2. Відновлення повноцінного мовлення. Від цього напряму реабілітації після інсульту залежить, чи зможе пацієнт нормально спілкуватися з оточуючими. Зазвичай призначаються індивідуальні та групові заняття з логопедом, тренування із застосуванням спеціального апарату, що дозволяє розробити м'язи гортані. 3. Відновлення чіткого зору та функції повік (при їх опущенні). Реабілітація проводиться з використанням комплексу вправ, які виконуються під керівництвом офтальмолога, кінезіотерапевта та фізіотерапевта. У деяких випадках проводяться оперативні втручання. Важливо! При втраті зору відновити його неможливо 4. Відновлення пам'яті. У цьому напрямку з пацієнтом працюють неврологи, ерготерапевти та нейропсихологи. Дуже важлива та самостійна діяльність. Пацієнту потрібно виконувати вправи на розвиток мислення, запам'ятовування та увага. За потреби призначаються лікарські препарати, які стимулюють нервову діяльність 5. Відновлення побутових навичок. Цей напрямок реабілітації після інсульту є одним із найважливіших, оскільки дозволяє забезпечити самостійне життя хворого, коли він повертається з клініки додому. Пацієнт адаптується до раніше звичним йому умовам, відновлює повсякденні звички, навички управління побутової технікою, роботи з комп'ютером та інших.
  • Документ
    Method of prevention of radiation reactions in radiotherapy of urinary bladder cancer
    (Українська медична стоматологічна академія, 2018-03) Bieliaiev, I. S; Zhukova, T. A.
    Досить актуальним питанням в лікуванні раку сечового міхура є променева терапія (ПТ), яка може мати різні цілі - одна з яких радикальне лікування, що проводиться при неможливості хірургічного втручання. Променеві реакції з’являються переважно вже на початок променевого лікування та приносять значні страждання хворим. До теперішнього часу не описано алгоритму застосування препаратів, що активно й ефективно запобігають цьому процесу. Новизною роботи є акцентуація інтересу до прямого синтетичного антиоксиданта «Емоксипін», який прогнозовано призупиняє реакції вільно-радикального перикисного окислення (ВРПО). Мета роботи - дослідити захисну роль препарату «Емоксипін» для хворих на рак сечового міхура, що отримують дистанційну гамма-терапію (ДГТ). Матеріали та методи. У спостереженні взяли участь 27 хворих, які сліпим методом були розділені на дві групи: І група (гр.) (п=13) і II гр. (п=14) залежно від запропонованого препарату. Пацієнти, які брали участь у спостереженні, вірогідно не різнились за віком, клінічними показниками, стадією тощо. В обох групах лікування проводилась за радикальною програмою в режимі класичного фракціюваннн разовою вогнищевою дозою (РВД): 2 Гр 5 разів на тиждень до сумарної вогнищевої дози (СВД) 60-66 Гр без перерви. Хворим І гр. (п=13) для попередження променевих реакцій було запропоновано використання ректальних супозиторіїв з метилурацилом: 1 супп. на ніч in rectum pro cursu опромінення. Препарат має протизапальний і противиразковий ефект. Хворим II гр. (п=14) запропоновано заливки в сечовий міхур розчину емоксипіну 150 мг на 100 мл води для ін’єкцій. Препарат є інгібітором вільнорадикальних процесів, має антигіпоксантну й антиоксидантну дію. Результати досліджень. Ефект оцінювали протягом терміну лікування та безпосередній ефект (через 3 тижні) після закінчення ДГТ. Враховували скарги хворих на болі при сечовипусканні, домішки крові, слиз в сечі, дані загального аналізу сечі: гематурія та лейкоцитоз, домішки білка. Усеперераховане вказує на цистит, у даному випадку - променевий як реакція організму на опромінення. У хворих І гр. (п=13) і II гр. (п=14) реакцій 4 ступеня не відмічено. Реакції 3 ступеня в І групі виявлено у 10 (76,92%) хворих проти 4 (28,57%) II групи. Реакції 2 ступеня відмічено у 1 (7,69%) хворого І гр. проти 9 (64,28%) хворих II гр. Реакції 1 ступеня в групах вірогідно не різнились. Результати свідчать, що реакції 3 ступеня різняться в 2,69 раза на користь препарату «Емоксипін» і реакції 2 ступеня - у 8,35 разів відповідно. Висновки. Отримані результати при використанні розчину емоксипіну порівняно з традиційним лікуванням свідчать про перспективність подальшої розробки запропонованого нами способу, який вірогідно (р=0,05) знижує променеві реакції.
  • Документ
    Effective method of treatment in patients, suffering cancer of the laryngo-pharyngeal zone organs
    (Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України, 2017-04) Жукова, Тетяна Олександрівна; Васько, Лариса Миколаївна; Баштан, Володимир Петрович; Zhukova, T. O.; Vahsko, L. M.; Bashtan, V. P.
    Підвищення ефективності лікування хворих з приводу плоскоклітинного раку гортані (ПРГ) та гортанної частини глотки (ПРГГ) досягнуте завдяки застосуванню симультанної радіохіміотерапії з мультифракціонуванням дози. Доведено, що 68% хворих з приводу ПРГ та ПРГГ (Т2—3N0M0) можна лікувати консервативно, уникнувши інвалідизуючого оперативного втручання. Поєднання мультифракційної променевої терапії (ПТ) та хіміотерапії (ХТ) може бути самостійним методом лікування за ІІ та ІІІ стадії захворювання з значно меншими порушеннями основних показників гомеостазу, ніж при застосуванні класичних методів лікування. Безрецидивний період виживання пацієнтів при застосуванні запропонованого методу хіміопроменевої терапії (ХПТ) був достовірно довшим — (36 ± 6) міс, ніж при використанні стандартних методів — (24 ± 4) м.
  • Документ
    Nanoparticles-based photosensitizers with effect of aggregation-induced emission
    (Institute of Molecular Biology and Genetics, 2019-01-05) Korneev, O. V.; Sakhno, T. V.; Korotkova, I. V.; Корнєєв, Олег Вітольдович; Сахно, Тамара Вікторівна; Короткова, Ірина Валентинівна
    Photodynamic therapy (PDT) is a method of the treatment of localized cancers, based on a photochemical reaction between a light-activated molecule or photosensitizer (PS), light, and molecular oxygen. Correct choice of PS is of fundamental importance for PDT efficacy. Despite numerous studies in this field, most known PS have some drawbacks, e.g. lack of specificity and aggregation in aqueous media. Consequently, the search for an ideal PS is es sential for further development of PDT. Here we review classification and analyse main features of different generations of PS and describe the mechanisms of their action. Various methods of targeted delivery of PS to tumor cells are discussed. The advantages of PS nanoparticles with the effect of aggregation-induced emission (AIE) over the classic photosensitizers are presented. A possibility of practical application of such light-emitting structures in cancer phototherapy is shown.
  • Документ
    Медикаментозно – індуковані гепатотоксичні реакції при проведенні хіміопроменевої терапії у хворих на рак гортані
    (ДУ Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва, 2016-05) Почерняєва, Вікторія Федорівна; Чорнобай, Анатолій Валентинович; Жукова, Тетяна Олександрівна; Васько, Лариса Миколаївна; Pochernyayeva, V. F.; Chornobay, A. V.; Zhukova, T. O.; Vasko, L. M.
    Підвищення ефективності хіміопроменевої терапії обмежене токсичністю її дії, провідним механізмом якої є посилення процесів вільно радикального окислення ліпідів і біополімерів. Основне навантаження по метаболізму радіотоксинів і біотрансформації ксенобіотиків приймає на себе печінка. Головна мішень гепетотоксичності на клітинному рівні – це мітохондріальний апарат, дисфункцію якого визнано вирішальною в реалізації ушкодження гепатоцитів, що призводить до порушення енергоутворення, руйнування цитоскелета і виведення кальцію. У результаті виникають фіброз, дистрофія, запальні процеси у вигляді різних гепатотоксичних синдромів. Мета дослідження – проведення аналізу випадків очікуваних гепатотоксичних реакцій у хворих на рак гортані, які отримували комбіновану хіміопроменеву терапію та розробка заходів їх лікування і профілактики. Оцінку гепатотоксичності проводили за рівнем печінкових трансаміназ, лужної фосфатази і білірубіну в крові. Результати дослідження показали, що незалежно від схеми проведення хіміопроменевої терапії очікувані гепатотоксичні реакції спостерігалися у 15 % онкологічних хворих. Аналіз частоти їх виникнення свідчить про те, що вони залежать не тільки від потенціалу гепатотоксичності конкретного препарату, але й від факторів ризику, до яких належать вік, стать, доза і тривалість приймання препарату, фонові захворювання печінки, взаємодія лікарських засобів. Розроблені диференційовані схеми профілактики і лікування очікуваних гепатотоксиних реакцій при проведенні хіміопроменевої терапії у хворих на рак гортані з моніторингом функціональних проб печінки. У доповіді обговорюється тактика лікаря по запобіганню, лікуванню та контролю очікуваних гепатотоксичних реакцій.
  • Документ
    Доцільність використання онкомаркерів mр53, Кі-67, Вcl-2 для вибору методу та тактики лікування плоскоклітинного раку гортані та гортаноглотки
    (Національна медична академія післядипломної освіти імені В. П. Шупика, 2016-06) Баштан, Володимир Петрович; Жукова, Тетяна Олександрівна; Васько, Лариса Миколаївна; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Bashtan, V. P.; Zhukova, T. O.; Vasko, L. N.; Pochernyayeva, V. F.
    Метою дослідження стало підвищення ефективності лікування хворих на місцевопоширений плоскоклітинний рак гортані та гортаноглотки (ПРГ та ПРГГ) шляхом оптимізації хіміопроменевого лікування, спираючись на рівень експресії імуногістохімічних маркерів, як фактору, що відображає ефективність проведеної хіміопроменевої терапії та мотивує подальший перебіг захворювання.Таким чином, ми вважаємо, що можна пропонувати введення в необхідні діагностичні обстеження хворих на ПРГ та ПРГГ визначення та оцінка експресії онкомаркерів mр53, Кі-67, Вcl-2 для можливого подальшого вибору тактики та методу терапії.
  • Документ
    Фотодинамічна терапія в сучасних методологіях лікування раку молочної залози
    (Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", 2021-11) Корнєєв, Олег Вітольдович; Сахно, Тамара Вікторівна; Korneev, O. V.; Sakhno, T. V.
    За визначенням Національного інституту раку фотодинамічна терапія (ФДТ) – метод лікування передпухлинних захворювань і злоякісних новоутворень, заснований на використанні двох компонентів – фотосенсибілізатора (спеціального лікарського засобу) і лазерів, що генерують випромінювання з певної довжини хвилі [1]. Рак молочної залози (РМЗ) за даними Міжнародного агентства з дослідження раку (IARC) був найпоширенішим раком у світі в 2020 році (2,26 мільйона випадків у жінок) [2]. За оцінками, понад 355 000 жінок у ЄС діагностовані на рак молочної залози в 2020 році (13,3% усіх діагнозів раку). Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомляє, що в грудні 2020 року було близько 7,8 мільйонів жінок, у яких за минулий період був діагностований рак молочної залози [3]. На сьогоднішній день багато методів діагностики раку молочної залози: ультразвукове дослідження, мамографія, магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія, позитронно-емісійна томографія, біопсія та біомаркери (такі як: BRCA1, BRCA2, RS/DJ-1, CA 15–3, Ca 27–29, HER2, p53, HSP60, HSP90, MUC1), які були неоціненними для діагностики та визначення курсу подальшого лікування. Згідно з останніми дослідженнями, хірургічне втручання та лікування молочних залоз стають основними, але не єдиними стандартами лікування. В останні роки з'явилися нові методи лікування раку, які в даний час використовуються як форма додаткової терапії, але вони можуть стати методами першої лінії в майбутньому. Ці методи включають, серед іншого, імунотерапію та фотодинамічну терапію [4]. Фотодинамічна терапія відома вже більше ста років, і в даний час вона набуває визнання як альтернативне лікування раку. Лише ближнє інфрачервоне світло в діапазоні 700-1100 нм може глибоко проникати в тканини, оскільки більшість тканинних хромофорів, включаючи оксигемоглобін, дезоксигемоглобін, меланін і жир, погано поглинаються в ближньому інфрачервоному вікні. Джерелами світла, які використовуються в ФДТ, є лазери, дугові лампи, світлодіоди та 40 люмінесцентні лампи. ФДТ використовується для багатьох різних клінічних застосувань. ФДТ може бути чудовою альтернативою в лікуванні та діагностиці раку молочної залози порівняно зі звичайною хірургією, хіміотерапією та променевою терапією. Основними елементами ФДТ є відповідний фотосенсибілізатор (ФС), кисень і світло. Ефективність фотодинамічної терапії залежить від індукції фотоцитотоксичних реакцій, які є результатом світлової активації ФС, попередньо введених в організм. Умовою ініціювання процесів ФДТ є поглинання світла ФС і подальше локалізоване утворення цитотоксичних активних форм кисню [5]. Нами зроблено огляд емпіричних досліджень, спрямованих на покращення терапії та діагностики раку молочної залози за допомогою ФДТ на основі фізикохімічних відмінностей у здорових і хворих тканинах і тканинах, які проходять лікування. Фотодинамічна терапія є місцевим, а не системним лікуванням, тому вона підходить лише для локалізованого захворювання. Світло з довжиною хвилі, що використовується для збудження поточних фотосенсибілізаторів, може спричинити фотохімічно індукований некроз тканини розміром до 10 мм. Це означає, що у разі поверхневого освітлення показання до ФДТ як основного лікування повинно обмежуватися невеликими доступними пухлинами. Його також можна вводити в поєднанні зі звичайною хірургією або хіміотерапією для видалення залишків при паліативному лікуванні великих пухлин. Великою перевагою обмеженого проникнення світла є те, що воно захищає здорові тканини від фототоксичності. Сучасна волоконно-оптична технологія полегшує доставку світла з потрібною довжиною хвилі та швидкістю до пухлин, розташованих практично в будь-якій частині тіла. Локалізоване освітлення разом із покриттям чутливих тканин на краю поля дозволяє проводити специфічне лікування раку без руйнування критичних нормальних тканин за межами обробленої області. Навпаки, хірургічне втручання та променева терапія пухлин, розташованих поблизу критичних структур, можуть бути дуже шкідливими і призвести до втрати функції органів. Для ФДТ потрібні три компоненти: фотосенсибілізатор, який локалізується в тканині пухлини, сенсибілізуючи її до світла, і джерело світла відповідної довжини хвилі, яке збуджує фотосенсибілізатор (ФС), накопичений в тканині пухлини, і розчинений кисень. Умовою ініціювання фотохімічної реакції є кореляція смуги випромінювання джерела світла зі смугою поглинання ФС [6]. ФС може локалізуватися в мітохондріях, лізосомах, ендоплазматичному ретикулумі, апараті Гольджі та плазматичних мембранах. Часто використовуються штучні джерела світла, такі як лампи з фільтрами, діоди та масиви люмінесцентних і суперлюмінесцентних LED/SLED діодів та різні типи лазерів. Таким чином, враховуючи поширеність, смертність і побічні ефекти поточних методів лікування РК, надзвичайно важливо постійно шукати нові методи лікування. Великі надії покладає не тільки використання ФДТ, а й можливість використання новітніх методів нанотехнологій для підвищення ефективності та зменшення обмеженості ПС. Результати досліджень in vitro на різних лініях клітин раку молочної залози виправдовують використання ФДТ 41 для подальших досліджень in vivo. Лікування раку продовжує залишатися складним завданням, і поєднання медицини з нанотехнологіями може просунути фотодинамічну терапію за рахунок посилення контролю щодо конкретного місця лікування та активації джерелами освітлення в глибоких тканинах. Одним із специфічних обмежень сучасних методів фотодинамічної терапії є те, що видиме світло, яке використовується для активації фотосенсибілізатора, має коротку глибину проникнення в тканини в кілька міліметрів. Інший підхід полягає у використанні наночастинок, які можуть випромінювати видиме світло, необхідне для активації фотосенсибілізатора. Флуоресцентні наночастинки з підвищеною конверсією також забезпечують селективність і контроль, оскільки вони можуть бути активовані лише освітленням ділянки хворої тканини, наприклад пухлини, інфрачервоним світлом і самі по собі нетоксичні за відсутності інфрачервоного світла. Флуоресцентні барвники можуть адсорбуватися на наночастинках з підвищенням конверсії, а фотодинамічна терапія може бути досягнута в більш глибоких тканинах при опроміненні інфрачервоним світлом. Можливо, в майбутньому вдосконалена ФДТ стане золотим стандартом у лікуванні багатьох передракових станів і поширених видів раку, включаючи метастази РК.
  • Документ
    Digital mammography. Radiation signc of mammary glandsa disease according the BI-RADS system
    (Українська медична стоматологічна академія, 2018-03) Snitko, D. S.; Vasko, M. Yu; Снітко, Д. С.; Васько, Марина Юріївна; Vasko, L. M.; Васько, Лариса Миколаївна
    Захворювання молочних залоз, в тому числі рак молочної залози (РМЗ), відмічається у значної частини жіночого населення. А візуалізація молочних залоз являється одним із самих складних розділів радіології через варіативність їх будови та високий процент РМЗ. Разом з тим, «золотим стандартом» діагностики РМЗ залишається мамографія, зокрема цифрова, як високочутливий низькодозний променевий метод, що за рахунок можливості постпроцесінгової обробки даних дозоляє підвищити якість діагностики. З метою покращення інтерпретації виявляємої патології та стандартизації лікувально-діагностичних алгоритмів в більшості розвинених країн успішно застосовується система BI-RADS (Breast Imaging Reporting and Data System) - система описання і протоколювання візуалізації молочної залози. Основною метою являється не стільки постановка морфологічного діагнозу, як визначення тактики подальшого ведення пацієнтки. В медичному лікувально-діагностичному центрі «Медіон» за два роки виконано 1989 цифрових маммографій з подальшим описанням зображень згідно рекомендацій BI-RADS 5 редакції. Після оцінки маммографічних ознак захворювання, їх описання проводили з використанням стандартизованої термінології. Потім встановлювали та вказували в заключенні категорію оцінки від 0 (остаточне заключення неможливе) до 1-6 (остаточне заключення можливе). Для кожної категорії оцінки вказували відповідні рекомендації по подальшому веденню пацієнтки. Так, остаточне заключення категорії BI-RADS 1 - патології не виявлено (ймовірність РМЗ 0%) - встановлено у 829 випадках, BI- RADS 2 - доброякісні ураження (ймовірність РМЗ 0%) - у 821 випадках. Пацієнткам цих категорій була рекомендована контрольна мамографія через 1-2 роки, в залежності від віку. 83 жінкам з категорією BI-RADS 3 - ймовірно доброякісні ураження (ймовірність РМЗ менше 2%) рекомендовано контрольне дослідження через короткий інтервал (6 місяців). Категорію BI-RADS 4 - підозріла патологія (ймовірність РМЗ від 2 до 90%) визначено у 141 обстежених жінок; категорію 5 - висока підозра на малігнізацію (ймовірність РМЗ більше 90%) - у 76 жінок; категорію 6 - гістологічно верифікований рак - у 39. Оцінку маммограм проводили з урахуванням щільності молочних залоз (ARS). Система BI-RADS успішно застосовується в більшості розвинених країн, що доводить її актуальність та практичну цінність. Її застосування забезпечує послідовність оптимальних лікувально-діагностичних заходів при динамічному нагляді пацієнток у різних спеціалістів, різних лікувальних закладах та різних країнах. Таким чином постає необхідність застосування системи BI-RADS і в Україні в якості медичного стандарту світового рівня.
  • Документ
    Розробка та втілення у виробництво продуктів харчування, які захищають організм від дії несприятливих чинників зовнішнього середовища
    (Українська медична стоматологічна академія, 2018-10) Почерняєва, Вікторія Федорівна; Васько, Лариса Миколаївна; Жукова, Тетяна Олександрівна; Корнєєв, Олег Вітольдович
    Останнім часом в Україні склалася ситуація, яка визначається як «екологічно небезпечна». Зростання кількості нових хімічних сполук, нейроемоційна напруга, зовнішнє і внутрішнє радіаційне опромінення, рафінованість харчування сучасної людини призводять до активації реакцій вільнорадикального окиснення та виснаження систем антиоксидантного захисту. Надлишкове накопичення продуктів вільнорадикального окиснення призводить до розвитку вторинного імунодефіциту, передчасного старіння організму, зростання онкологічних, алергічних та аутоімунних захворювань. Останнім часом суттєва увага вчених спрямована на біологічно активні речовини (БАР) ехінацеї пурпурової. Фітосклад цієї рослини унікальний, оскільки містить комплекси полісахаридів, біофлавоноїдів, вітамінів та мікроелементів. У США, Швеції, Німеччині на основі БАР ехінацеї пурпурової розроблені препарати, які широко представлені у фармакопеях цих країн і використовуються як імуномодулюючі засоби для лікування і профілактики вірусних і бактеріальних інфекцій. Вченими Української медичної стоматологічної академії розроблений перший вітчизняний препарат ехінацеї - «Екстракт ехінацеї водно-спиртовий» промисловий випуск даного препарату відбувається на виробничих потужностях фірм «Євразія», «Лубнифарм». Доклінічні дослідження показали, що екстракт ехінацеї пурпурової має максимально виражену біологічну активність у комбінації з аскорбінові вою кислотою, бета-каротином і біофлавоноїдами. Отримані дані стали підставою для розробки фізіологічно збалансованої комбінації екстракту ехінацеї пурпурової із зазначеними компонентами у вигляді плодово-ягідних соків. Г'' Розроблена рецептура і нормативно-технічна документація на лікувально-профілактичні соки для дітей і дорослих, проведена клінічна оцінка соків як засобів профілактики станів, пов'язаних з активацією реакцій вільнорадикального окиснення. Зміну психоемоційного статусу під впливом використання соків з екстрактом ехінацеї було досліджено у студентів під час екзаменаційної сесії, тобто в умовах посиленої нейроемоційної напруги. Споживання соків з екстрактом ехінацеї сприяло підвищеннної працездатності, зосередженню уваги, поліпшенню пам'яті, енергійності, зменшенню втомлювальності та зміцненню сну. Такий результат свідчить про стреспротекторну дію апробованих соків. Лікувальний ефект напою був випробуваний на добровольцях ліквідаторах наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Таким чином, проведені дослідження показали, що плодово-ягідні напої з включенням екстракту ехінацеї пурпурової доцільно використовувати за метою профілактики для підвищення опірності організму та його адаптаційних можливостей в умовах дії несприятливих екологічних чинників.
  • Документ
    Система BI-RADS у цифровій мамографії
    (Національна медична академія післядипломної освіти імені В. П. Шупика, 2018-03) Васько, Лариса Миколаївна; Жукова, Тетяна Олександрівна; Баштан, Володимир Петрович; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Пилипенко, Наталія Станіславівна; Кир’ян, Василь Миколайович; Vasko, L. N.; Zhukova, T. O.; Bashtan, V. P.; Pochernyayeva, V. F.; Pilipenko, N. S.; Kiriyan, V. K.
    Маммографія в усьому світі визнана найбільш точним методом ранньої діагностики раку молочних залоз. А висока роздільна здатність цифрової маммографії дозволяє візуалізувати пухлини менше 10мм та мікрокальцинати до 0,1мм, тому захворювання можна виявити за три-чотири роки до того, як жінка сама виявить перші симптоми хвороби. До речі, середні розміри пухлини молочної залози, коли вона стає доступна для пальпації при клінічному огляді складають 2,5см. Маммографі дозволяє знизити смертність жінок шляхом виявлення ранніх стадій раку молочної залози, що значно збільшує шанси на своєчасне і більш ефективне лікування, включно з органозберігаючими операціями. При раку молочних залоз І стадії 5-річна виживаність складає 95%, а при ІV стадії – менше 10%. До того ж, ефективність лікування на ранніх стадіях збільшується до 90%. Значна частина дослідників відмічає, що візуалізація молочних залоз являється одним із самих складних розділів променевої діагностики через варіативність їх будови, схожість ряду променевих ознак захворювань між собою та з початком дифузних перебудов структури залози, а також через досить високий процент раку молочних залоз. З метою підвищення якості діагностики та оптимізації діагностичних результатів трактування зображень в умовах складної візуалізації, в тому числі при динамічному нагляді в більшості розвинених країн успішно застосовується система BI-RADS (Breast Imaging Reporting and Data System) – система описання і протоколювання візуалізації молочної залози. Застосування системи BI-RADS принципово відрізняється від традиційної оцінки отриманого зображення. Основною метою дослідження являється не стільки постановка морфологічного діагнозу, як визначення тактики подальшого ведення пацієнтки. В доповіді буде представлено променеві ознаки захворювань молочних залоз з використанням стандартизованої термінології згідно рекомендацій BI-RADS 5 редакції. А також наведено приклади застосування категорій шкали BI-RADS в оцінці даних цифрових маммографічних зображень з урахуванням типів будови та щільності молочних залоз. При цьому до уваги було взято результати маммограм 2508 жінок, що проходили обстеження в медичному лікувально-діагностичному центрі «Медіон» м. Полтави в період з 2015р. по 2017р. Маммографію виконували на апараті Mammomat 3000 Nova фірми Simens в стандартних проекціях з подальшою оцінкою променевих ознак та описанням маммограм із застосуванням стандартизованої термінології. Далі встановлювали та вказували в заключенні атегорію згідно шкали BI-RADS та давали відповідні рекомендації по подальшому веденню пацієнток. Так, при встановленні категорій 1 і 2 рекомендована контрольна маммографія через 1-2 роки в залежності від віку, при категорії 3 - контрольне дослідження через короткий інтервал часу (6 місяців). Пацієнток з категоріями 4 та 5 направлялили на консультацію до спеціалістів у Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер для верифікації діагнозу. А у разі встановлення діагнозу (гістологічно веріфікований рак – категорія 6) контрольну маммографію виконували з метою динамічного нагляду в процесі відповідного лікування та для виключення мультицентричного і мультифокального росту. Таким чином, жінки з різними захворюваннями молочних залоз не виходять з під постійного нагляду лікарів-клініцистів: маммологів, онкологів, гінекологів ті ін. Отже, доцільно широко впроваджувати систему BI-RADS в лікувально-діагностичних закладах України на всіх етапах обстеження жінок - від скринінгу до діагностичних програм з подальшою верифікацією діагнозу та можливістю динамічного нагляду і консультацій пацієнток у різних спеціалістів, різних лікувальних закладах нашої та зарубіжних країн.