Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 19, вип. 3 (67)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Патогенез ендотеліальної дисфункції при діабетичній ретинопатії експериментального стрептозотоцинового цукрового діабету(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Сірман, Я. В.; Савицький, І. В.; Сирман, Я. В.; Савицкий, И. В.; Sirman, Ya. V.; Savytskyi, I. V.Одним з основних ускладнень цукрового діабету, який може призвести до інвалідизації хворих є діабетична ретинопатія. Мета: дослідження маркерів дисфункції ендотелію при експериментальній діабетичній ретинопатії. Матеріали та методи дослідження: Експеримент проведено на щурах самцях лінії Вістар, масою 180-220 грам, віком до 3-х місяців включно. В ході експерименту тварини були розподілені на дві групи: 1-а група – 20 інтактних тварин; 2-а група – 60 тварин зі змодельованим цукровим діабетом та непроліферативною діабетичною ретинопатією. Результати дослідження. При дослідженні ендотеліальної синтази оксиду азоту отримані наступні дані: виявлені дуже високо значущі відмінності (р<0,001) при порівнянні результатів групи №2, в якій тваринам моделювали діабетичну ретинопатію без корекції у порівнянні з даними інтактних тварин. Встановлене зменшення активності даного показника. Для більш детального вивчення функціонального стану ендотелію та його порушення нами був обраний фактор Віллебранда – один із загальноприйнятих маркерів пошкодження функціонального стану ендотелію. У групі зі змодельованою патологією встановлене підвищення рівня досліджуваного маркера у порівнянні з даними інтактних тварин (р<0,001). У лабораторних щурів, в яких моделювали діабетичну ретинопатію, встановлено підвищення рівня ендотеліну-1 (статистичні відмінності виявлені на рівні значущості р<0,001). Висновки. Доведено, що розроблена нами експериментальна модель цукрового діабету та її ускладнення у вигляді діабетичної ретинопатії супроводжується розвитком ендотеліальної дисфункції. Встановлено збільшення рівня фактора Віллебранда в умовах змодельованого патологічного процесу. Також через 30 діб від початку експерименту виявлене підвищення ендотеліну-1 – маркера вазоконстрикції та ендотеліальної дисфункції. Пригнічення активності ендотеліальної NO синтази в умовах нашого експерименту свідчить про порушення фізіологічного синтезу оксиду азоту.Документ Динаміка перебігу ранового процесу після інтраорального пірсингу кліпсами з медичної сталі в експерименті(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Рябоконь, Є. М.; Шатов, П. О.; Горголь, Н. І.; Каміна, Т. В.; Стоян, О. Ю.; Рябоконь, Е. Н.; Шатов, П. А.; Горголь, Н. И.; Камина, Т. В.; Стоян, Е. Ю.; Ryabokon, E. M.; Shatov, P. O.; Gorgol, N. I.; Kamina, T. V.; Stoyan, E. Yu.Вступ. У сучасній стоматології медична сталь поряд з іншими матеріалами використовується для дентальної імплантації, за біосумісністю її відносять до біотолерантних матеріалів. Серед ускладнень пірсингу реєстрували гіпертрофічне рубцювання, біль, набряк та інфекцію. Це робить актуальним напрям досліджень клініко-морфологічних змін у тканинах язика та щоки при експериментальному пірсингу з медичної сталі на тваринах та подальшою оцінкою наслідків даної процедури. Мета дослідження – встановити вплив кліпс з медичної сталі на динаміку ранового процесу в тканинах щоки та язика після імплантації експериментальним тваринам. Матеріал і методи досліджень. Експеримент проводився у 2015 році на кроликах лінії шиншилла (n=8). Тваринам було імплантовано кліпси з медичної сталі у м’які тканини язика та щоки. Для вивчення динаміки зміни каналу пірсингу було проведено гістологічні дослідження на 7, 14, 28 та 60 добу після імплантації. Результати досліджень та висновки. За результатами наших досліджень слід відзначити присутність гнійного процесу у тканинах язика та щоки після імплантації кліпс з медичної сталі від 7 до 60 доби спостереження. Таким чином, можна сказати, що пошкоджуюча дія кліпси з медичної сталі на тканини язика та щоки в експерименті на тваринах сприяє виникненню гнійного запального процесу. У кроликів, яким було імплантовано у язик та щоку кліпсу з медичної сталі, ранові канали упродовж всього експерименту з 7 до 60 доби спостереження були широкими, містили гнійний ексудат, в стінках ранового каналу зберігався запальний інфільтрат. Упродовж експерименту виявлена у гістологічних препаратах щоки та язика грануляційна тканина має великий об’єм та ознаки незрілості та вторинного запалення, уповільнення трансформації грануляційної тканини у сполучну спричиняє відсутність повноцінної епітелізації та сприяє формуванню глибоких шкірних ран. Ураження нервових закінчень у вигляді набряку ендо- і періневрію як наслідок імплантації кліпс із медичної сталі може проявлятись стійким больовим синдромом, втратою локальної чутливості та спотворенням смакового відчуття. У перспективі планується дослідити динаміку ранового процесу після інтраоральної імплантації кліпс, виготовлених з інших матеріалів в експерименті на тваринах.Документ Мікроскопічна будова та морфометричні показники довгих трубчастих кісток щурів старечого віку з індукованою гіперглікемією(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Понирко, А. О.; Понырко, А. А; Ponyrko, A. A.Дослідження останніх років показали, що хворі на цукровий діабет дуже часто мають патологічні зміни опорно-рухового апарату. Говорячи про розвиток патологічних змін в кістковій тканині під впливом гіперглікемії потрібно відзначити, що багато аспектів даної проблеми залишаються досі нез’ясованими, а саме частота пошкоджень кісткової тканини коливається в досить широкому діапазоні, не до кінця вивчено механізм зниження мінеральної щільності кісток, що призводить до виникнення частих переломів. Дана стаття присвячена обговоренню впливу гіперглікемії на стан довгих трубчастих кісток. Метою нашого експерименту було дослідження структурних змін довгих трубчастих кісток щурів старечого віку обох статей під час індукованої гіперглікемії, щури перебували в експерименті з 30 до 180 добу. В ході експерименту були застосовані різні методи досліджень. Для гістологічного аналізу брали стегнові кістки щурів. Фіксували у 10 % забуференому фосфатним буфером формаліні протягом доби. Декальцинували у 10 % розчині мурашиної кислоти, отриманий матеріал заливали у парафін. В результаті дослідження було виявлено поступове стоншення кортикального шару у щурів старечого віку, що є суттєвим з огляду на те, що клінічно встановлено зростання ризику перелому шийки стегнової кістки у індивідуумів з цукровим діабетом I типу. Рівень глюкози в крові на протязі всього експерименту був досить високий, що говорить про розвиток хронічної гіперглікемії. Аналізуючи дані про вплив гіперглікемії на ростові показники кісток і зіставляючи ці показники з контролем, можна говорити про затримку повздовжнього росту кісток. Результати та строки експерименту показують, що ступінь отриманих змін залежить від тривалості експерименту.Документ Effects of silver nanoparticles on penty lenetetrazol-induced kindled seizures in rats(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Pervak, M. P.; Первак, М. П.Silver nanoparticles are used for delivering neurotropic agents to brain, increasing the bioavailability of insoluble drugs as well as for brain tumours treatment. Their effects upon brain excitability, especially under conditions of chronic epilepsy modelling are underinvestigated. The purpose of the study was to study the effects of silver nanoparticles upon pentylenetetrazol-induced kindled seizures in rats. Material and Methods. Experiments were performed on Wistar rats kindled during four weeks with pentylenetetrazol administrations in a dose of 30.0 mg/kg, i.p. Only rats, which demonstrated generalized clonic-tonic seizures in a response to each of three last epileptogen injections, were included into the study. Nanoparticles and ionized argentum were administered in a dosage of 0.2 mg/kg, i.p. Observation was performed in early and postponed period of kindling – in 24 h and three weeks from the moment of kindling induction, correspondently. Results and discussion. The calculation of the pentylenetetrazol dose, which effectively induced seizures in 50 % of kindled rats (ED50), was performed in kindled animals in 24 h from the moment of last epileptogen administration was 22.0 mg/kg. In postponed period of kindling (three weeks from the moment of last pentylenetetrazol administration in a dose of 30.0 mg/kg, i.p.), ED50 of pentylenetetrazol was 16.0 mg/kg. ED50 of pentylenetetrazol, which induced clonic seizures in 50 % animals at the early stage of kindling, was recalculated following the administration of ionized and nanoparticle forms of silver, and were less when compared with such ones determined in the control group by 13.5 % (P>0,05) and 26.0 % (P<0,05), respectively. In the postponed period of kindling ED50 of ionized and nanoparticle forms of silver were less when compared with control by 20.0 % (P<0.05) and by 42.0 %, respectively (P<0.05). Significant difference was noted between groups treated with ionized and nanoparticle silver (P<0.05). The net intensification of pentylenetetrazol seizure manifestations was seen in kindled rats treated with silver nanoparticles, when seizure discharges amplitude achieved 1.0-1.2 mV and frequency of 3/sec, which exceeded the ones in rats treated with ionized silver. Conclusion. Silver nanoparticles induce the increase in seizures severity in pentyleneДокумент Окислительно-антиоксидантные процессы в коже очага облучения при локальном воздействии ультрафиолета(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Миронченко, С. И.; Миронченко, С. І.; Myronchenko, S. I.Цель исследования – изучить влияние локального ультрафиолетового облучения на содержание продуктов перекисного окисления липидов, липофусцина, активность антиоксидантных ферментов в коже морских свинок. Материалы и методы. Исследования были выполнены на 24 морских свинках-альбиносах, которые подвергались однократному локальному ультрафиолетовому облучению. Группой контроля служили интактные животные. Через 2 часа, 4 часа, на 3-и и 8-е сутки после облучения в коже определяли содержание первичных (диеновых конъюгатов) и вторичных (ТБК-активных продуктов) продуктов перекисного окисления липидов, активность антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы и каталазы), содержание липофусцина. Результаты исследования. Под влиянием локального ультрафиолетового облучения у всех морских свинок развивается эритема (ее максимум отмечается через 4 часа, на 3-и сутки), которая исчезает на 8-е сутки. Во все сроки эксперимента наблюдается резкая активация процессов перекисного окисления липидов за счет накопления его первичных и вторичных продуктов в коже морских свинок. Параллельно нарастанию продуктов перекисного окисления липидов происходит снижение активности антиоксидантных ферментов (каталазы и супероксиддисмутазы) в очаге облучения. Содержание липофусцина в коже прогрессивно нарастает в течение всего периода исследования. Выводы. 1. В ранний эритемный период после локального ультрафиолетового облучения в коже морских свинок наблюдается повышение содержания диеновых конъюгатов и ТБК-активных продуктов (через 2, 4 часа, 3-и сутки); снижение активности каталазы и увеличение концентрации липофусцина (на 3-и сутки после облучения). 2. Ранний постэритемный период (8-е сутки) после локального ультрафиолетового облучения характеризуется накоплением диеновых конъюгатов, ТБКактивных продуктов и липофусцина на фоне снижения активности каталазы и супероксиддисмутазы в коже морских свинок.Документ Динаміка гематологічних показників у щурів після введення в стегнову кістку сталевих імплантатів із алмазоподібним вуглецевим покриттям(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Макаров, В. Б.; Морозенко, Д. В.; Глєбова, К. В.; Макаров, В. Б.; Морозенко, Д. В.; Глебова, К. В.; Makarov, V. B.; Morozenko, D. V.; Gliebova, K. BВступ. Як відомо, патологічна реакція організму пацієнтів на металеві імплантати загальновідома. Тому можна вважати актуальним напрям досліджень щодо динаміки гематологічних показників як маркерів реакції організму на введення у кістку сталевих імплантатів з алмазно-вуглецевим покриттям у щурів. Мета дослідження – провести оцінку впливу на організм щурів введення сталевих імплантатів з алмазно-вуглецевим покриттям на основі гематологічних показників. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні було використано 61 щур-самець, з них 5 – інтактні тварини, та 2 групи щурів по 28 тварин у кожній (1 група – контрольна, якій вводили у метафіз стегнової кістки сталеві імплантати без покриття; 2 група – дослідна, якій вводили сталеві імплантати з алмазно-вуглецевим покриттям). Вік тварин на початок експерименту становив 5–6 місяців, маса тіла – 300–400 грамів. Кров для дослідження відбиралась у тварин після декапітації на 7, 14, 30 та 90 добу після імплантації. В крові щурів визначали кількість еритроцитів та лейкоцитів, вміст гемоглобіну і лейкограму, результати оброблялись статистично. Результати досліджень та висновки. У І групі щурів, яким вводили в стегнову кістку сталеві імплантати без покриття, кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну в крові не відрізнялись від показників у інтактних щурів, кількість лейкоцитів на 7 та 14 добу були знижені на 31,8 % на 39,4 % відповідно, на 7 добу відсоток лімфоцитів та моноцитів збільшився на 13,0 % та 5,0 %, що зумовлено токсичною імуносупресивною дією сталевих імплантатів на організм експериментальних тварин. У ІІ групі щурів, яким вводили в стегнову кістку сталеві імплантати із алмазно-вуглецевим покриттям, показники еритроцитопоезу, кількість лейкоцитів та показники лейкограми не змінювались упродовж всіх термінів спостереження, окрім збільшення проценту еозинофілів на 7 добу та лімфоцитів на 90 добу спостереження на 3 %, що свідчить про менш виражену реакцію організму порівняно з І групою тварин.Документ The effect of melatonin on the energy me tabolism in heart of diabetic rats(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Kushnir, O. Yu.; Yaremii, I. M.; Кушнир, А. Ю.; Яремий, И. М.; Кушнір, О. Ю.; Яремій, І. М.The aim of this study was to determine the effect of melatonin on activity of pyruvate kinase (PK) and lactate dehydrogenase (LDH) in the heart tissue and on the activity of succinate dehydrogenase (SDG) and H+ATPase in mitochondria of cardiomyocytes of rats with dexamethasone diabetes. Methods. The research was performed in compliance with the Rules of the work with test animals (1977) and the European Convention on the Protection of Vertebrate Animals used in experiments and other scientific purposes (18 March 1986). The experiments were carried out on 36 sexually mature male albino rats with the body mass 0.18 – 0.20 kg. The animals were divided into 3 groups:1) control group; 2) group with diabetes mellitus DM (BG level ≥ 8.0 mmol/l); 3) diabetic animals which were injected with melatonin. Melatonin (“Sigma”, USA) was injected intraperitoneally in a dose of 10 mg/kg of body weight daily over 13 days. Dexamethasone diabetes was evoked by daily subcutaneous administration of dexamethasone (solution for injection 4 mg / ml, KRKA, Slovenia) at a dose of 0.125 mg / kg body weight for 13 days (O.V. Stefanov, 2001). The mathematical model of the insulin-glucose correlation by the Homeostasis Model Assessment (HOMA) was used to evaluate the insulin resistance in the animals (D.R.Matthews et al., 1985). The blood was taken from the tail vein to evaluate the BG level using “OneTouchUltra” (“LifeScan”, USA). The rats were sacrificed on the 14th day of the experiments in accordance with the ethical treatment of animals. 5% homogenate was prepared from cold-isolated rat hearts on chilled 50 mM Tris-HCl buffer (pH = 7.4) with sucrose. Mitochondria were isolated by differential centrifugation. Enzyme activities in the mitochondrial fraction was determined by: succinate dehydrogenase (SDG) according to the method of Eshchenko N.D. et al. (1992), H + -ATP-ase - for Gabibiv M.M. (1986). Serum insulin content was determined using an automatic immunochemiluminescent analyzer (Snibe Co., Ltd, PRC) using a Maglumi test kit. The insulin resistance index (HOMA-IR) was calculated by the formula: HOMA-IR = (glucose (mmol / l) • insulin (mcU / ml)) / 22.5. To determine the enzymes activities by standart methods, heart muscle tissue was quickly removed, rinsed in saline, blotted, weighed and homogenized. Then the homogenate (5% in ice-cold 0.25 mM tris-HCl-buffer) was ultracentrifugated (10 min at 1500r/min) and the supernatant was used for measurements. Statistical analysis was performed using Statistica 10 (StatSoft Inc). Prior to analysis, Shapiro-Wilk test was used to assess the normality of the group data. According to the criterion, the samples distributions differed from normal distribution. Given these, use of the Mann-Whitney test was considered sufficient for valid conclusions to be made. Differences were considered to be statistically significant when P ≤ 0.05. Results. In the blood of all diabetic rats on the 14th day the glucose content exceeded 8.9 mmol / l, and the HOMA-IR index increased 7 times. According to results, we have obtained the activity of PK in the heart tissue of diabetic animals was 55% less than in control group. It can be explained by low uptake of glucose from the blood by heart muscle tissue in conditions of insulin resistance. Reduced glucose uptake by peripheral tissues, in turn, leads to a reduced rate of glucose metabolism. That means now substrate for next catabolic changes in glycolysis. The activity of LDH increases by 32% in the heart muscles of diabetic rats compared with the control values. We have found out that the activity of PK and LDH has become normalized by the introducing of melatonin in dose of 10 mg/kg of body weight. In the mitochondria of the animals with dexamethasone diabetes, the activity of SDG and H+ -ATPase is significantly lower than that in intact animals by 45 and 32%, respectively. Probably, melatonin enhances the uptake of glucose by heart muscles. The blood glucose content of diabetic rats, which were administered is not significantly different from that of the intact animals, and the HOMA-IR was 6.3 times lower than that of diabetic rats. The activity of SDG and H+-ATPase in the mitochondria of rats receiving both melatonin and dexamethasone does not differ from that of intact rats. Conclusion. A 14-day introduction of melatonin leads to a marked improvement of the state of carbohydrate metabolism as well as the energy metabolism in heart tissue that is accompanied by the normalization of the indices studied.Документ Вплив модуляторів редоксчутливих транскрипційних чинників на патоморфологічні зміни пародонта щурів за умов системної запальної відповіді(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Єлінська, Аліна Миколаївна; Старченко, Іван Іванович; Костенко, Віталій Олександрович; Елинская, Алина Николаевна; Старченко, Иван Иванович; Костенко, Виталий Александрович; Yelinska, A. M.; Starchenko, I. I.; Kostenko, V. O.В експерименті на 30 білих щурах досліджено патоморфологічні зміни у тканинах пародонта за умов ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді та їхній характер при введенні тваринам водорозчинної форми кверцетину та епігалокатехіну-3-галату. Тварини були розподілені на 3 групи: 1-ша – після системного введення ліпополісахариду S. typhi (пірогенал); 2-га та 3-тя групи включали щурів, яким, починаючи з 30-ї доби експерименту, внутрішньоочеревинно вводили (раз на 3 доби) водорозчинний комплекс кверцетину з полівінілпіролідоном (корвітин) у дозі 500 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин) та епігалокатехін-3-галат у дозі 21,1 мг/кг. Пірогенал вводили в дозі 0,4 мкг/кг маси протягом 1-го тижня 3 рази, протягом наступних 7-ми тижнів – 1 раз у тиждень. З парафінових блоків виготовляли зрізи 4-6 мкм завтовшки, які забарвлювали гематоксиліном та еозином. Виявлено, що експериментальне моделювання системної запальної відповіді призводить до розвитку морфологічних ознак пародонтиту, які проявляються запаленням і деструкцією періодонта, формуванням патологічної періодонтальної кишені, деструктивними змінами в кістковій тканині альвеолярного відростка і в цементі кореня зуба. Використання водорозчинної форми кверцетину та епігалокатехіну-3-галату за умов експерименту змінює морфологічну картину запально-деструктивних процесів у пародонті: перешкоджає утворенню гнійного ексудату, зменшує ступінь резорбції цементу і кісткової тканини альвеолярного відростка, прискорює утворення і дозрівання грануляційної тканини в стінках пародонтальної кишені, сприяє заміщенню кісткових дефектів сполучною тканиною, сприяє регенерації цементу.Документ Вплив малих доз радіації на морфофункціональний стан піднижньощелепної слинної залози щурів(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Грищук, О. І.; Геращенко, С. Б.; Дєльцова, О. І.; Аннюк, Т. Й.; Михайлюк, І. О.; Грищук, О. И.; Геращенко, С. Б.; Дельцова, Е. И.; Аннюк, Т. И.; Михайлюк, И. А.; Gryschuk, O. I.; Heraschenko, S. B.; Deltsova, O. I.; Anniuk, T. I.; Mykhailiuk, I. O.У роботі вивчено морфофункціональні зміни в піднижньощелепній слинній залозі під впливом дії низьких доз опромінення в експерименті. Експерименти проведені на 80 дорослих рандомбредних статевозрілих щурах, які проживали в зоні впливу радіаційного забруднення (зона постійного радіологічного контролю), зовнішнє опромінення на момент проведення експерименту за рахунок цезію137 складало 0,40 та 0,36 мЗв, а внутрішнє від окремих джерел опромінення – 0,16 та 0,11 мЗв, що характеризуються як малі дози опромінення. Матеріал для дослідження (піднижньощелепні слинні залози) забирали у визначені експериментом терміни у тварин, знеживлених передозуванням ефірного наркозу. Шматочки залози фіксували в 10% нейтральному формаліні, зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином і вивчали під світловим мікроскопом. Мікроскопічні зрізи розглядали на наявність патогістологічних змін у залозі та виконували морфометричне дослідження ацинусів і вивідних проток. Упродовж 3-6 міс виявлено прогресуючі морфометрично підтверджені дистрофічні зміни секреторних клітин ацинусів, зменшення діаметру вставних і посмугованих вивідних проток у серозних частках залози і поступове розширення проток цих калібрів у слизових відділах, наростання ослизнення епітеліоцитів їхньої стінки. На кінець 12 міс досліду площа і висота клітин серозних кінцевих відділів та вивідних проток зменшується (атрофія). Натомість представництво слизових компонентів залоз (ацинусів і вивідних проток) стає переважаючим. Їхні кінцеві відділи і вивідні протоки набувають кістоподібних розширень просвіту. При цьому порушуються транспортні процеси – виведення секрету з білкових і слизових клітин кінцевих секреторних відділів – «секреторний стаз». У динаміці спостереження над тканинами піднижньощелепної залози у щурів ми отримали дані про патогістологічні зміни, що при тривалій дії малих доз радіації тягнуть за собою функціональну недостатність залози. Кількісна і якісна недостатність слиноутворення і слиновиведення може бути причиною розвитку сіалолітіазу з усіма властивими для нього проявами. За умов низьких потужностей іонізуючого опромінення в епітеліоцитах стінки вивідних проток відбуваються адаптивні пристосування з їхнім перетворенням на слизоутворюючі клітини й утворення каменеподібних структур при згущенні вмісту.Документ Circadian dynamics of optic density of melatonin receptors in the neurons of hypothalamic supraoptic nucleus in rats under altered photoperiod(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Vlasova, K. V.; Bulyk, R. Ye.; Власова, К. В.; Булик, Р. Є.; Власова, Е. В.; Булык, Р. Е.Introduction. Melatonin production is considerably suppressed by light and affects the ability to transfer daily rhythm information from the hypothalamus to other neural target sites and thus alters the expression of some biological rhythms. The hormone controls the state of the hypothalamic-pituitary system and endocrine gland activity through melatonin receptors (membrane, cytosolic and nuclear ones). In addition, using a mechanism of the feedback, it interferes with the activity of supraoptic nucleus of the hypothalamus, which regulates water-salt metabolism and responses to stress. Objective: to provide quantitative circadian characteristics of melatonin receptors density in the neurons of the hypothalamic supraoptic nucleus of rats being under light stimulation as well as the correction of changes after injecting exogenous melatonin. Material and methods. The experiments were conducted on 60 white mongrel mature male rats weighing 150 – 180 g. The test animals were divided into 3 parts each with 2 groups, kept under the conditions of standard light regime, hyperilluminated and the injection of exogenous melatonin and day-round lighting within 7 days. To perform immunohistochemical methods, we used polyclonal antibodies to melatonin 1A receptors produced by Abcam and streptavidin biotin visualization system LSAB2 (peroxidase mark + diaminobenzidine) produced by Chemicon International Inc. We adhered to protocol standardization of methods for all sections. Additional staining of nuclei was performed with Mayer hematoxylin. Results. The indices of optical density of specific melatonin 1A receptors of supraoptic neurocytes staining obtained in the intact group (at 02.00 AM- 0,488 ± 0,0024, at 02.00 P.M. - 0,464 ± 0,0023, p = 0.002) and in animals subjected to light stress (at 02.00 AM0,295 ± 0, 0019, at 02.00 P.M.- 0,286 ± 0,0018, p = 0,012) had a probable value and were characterized by a clear diurnal periodicity. In the group of animals with pineal gland hypofunction modulation (at 02.00 A.M.- 0,216 ± 0,0017, at 02.00 P.M. - 0,214 ± 0,0021, p> 0,05). Conclusions The density of 1A melatonin receptors in rat’s hypothalamic supraoptic neurons are normally characterized by an accurate circadian rhythm. The highest density of receptors is observed at 02.00 AM, and at 02.00 PM it is significantly lower (p = 0.002). Immunohistochemical studies revealed that under inhibition of pineal gland activity the circadian rhythm of melatonin receptors density in neurons of supraoptic nuclei of the hypothalamus gets disturbed, which is characterized by an incredible difference of indices in the tested periods of the day.Документ Роль транскрипційного фактора NF-ΚB у розвитку оксидативного стресу у серці щурів за умов індукції системної запальної відповіді бактеріальним ліпополісахаридом(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Акімов, Олег Євгенович; Вєткіна, Анастасія Юріївна; Малик, А. І.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Денисенко, Софія Валеріївна; Костенко, Віталій Олександрович; Акимов, Олег Евгеньевич; Веткина, Анастасия Юрьевна; Малик, А. И.; Шкодина, Анастасия Дмитриевна; Денисенко, София Валерьевна; Костенко, Виталий Александрович; Akimov, O.Ye.; Vetkina, A. Yu.; Malyk, A. I.; Shkodina, A. D.; Denysenko, S. V.; Kostenko, V. O.Синдром системної запальної відповіді – це загрозливе ускладнення, яке може призводити до розвитку інфаркту міокарду. У розвитку синдрому системної запальної відповіді неоднозначну роль відіграє активація ядерного транскрипційного фактору κB (NF-κB). Метою даного дослідження є визначення впливу активації ядерного транскрипційного фактору NF-κB на продукцію супероксидного аніон радикалу (О2·-), активність супероксиддисмутази та каталази, вміст вільного малонового діальдегіду в серці щурів за умов експериментального синдрому системної запальної відповіді. Матеріали та методи. Дослідження виконані на 24 статевозрілих щурах-самцях лінії «Вістар» вагою 180-220 г. Тварини були розподілені на 3 групи по 8 тварин (контрольна, група синдрому системної запальної відповіді, група блокади NF-κB). Синдром системної запальної відповіді моделювали шляхом внутрішньоочеревинного введення бактеріального ліпополісахариду (Пірогенал) із розрахунку 0,4 мкг/кг 3 рази на тиждень в перший тиждень; далі раз на тиждень протягом 2-х місяців. Блокаду NF-κB здійснювали шляхом введення амонію пірролідіндітіокарбамату із розрахунку 76 мг/кг. У 10 % гомогенаті серця досліджували продукцію О2·-, активність супероксиддисмутази та каталази, вміст малонового діальдегіду. Результати. Індукція синдрому системної запальної відповіді пірогеналом збільшує базову продукцію О2·- на 54,6% відносно контрольної групи. Продукція О2·- від мікросомального електроно-транспортного ланцюга та NO–синтази збільшується на 52,9%. Продукція О2·- від мітохондріального електроно-транспортного ланцюга збільшується на 38,9%. Активність супероксиддисмутази зростає в 1,86 рази, активність каталази зростає в 1,53 рази. Концентрація вільного малонового діальдегіду в тканинах серця зростає на 81,2%. Блокада транскрипційного фактора NF-κB знижує базову продукцію О2·- на 38,9%; від мікросомального електронотранспортного ланцюга та NO–синтази на 41%; від мітохондріального електронотранспортного ланцюга на 22,2% відносно групи синдрому системної запальної відповіді. Активність супероксиддисмутази зменшується на 56,7% в той час як активність каталази статистично значуще не змінюється. Концентрація вільного малонового діальдегіду в тканинах серця зменшується на 31,4%. Висновки. Активація ядерного транскрипційного фактора NF-κB в серці щурів за умов індукції синдрому системної запальної відповіді пірогеналом призводить до збільшення продукції О2·- з послідуючим розвитком оксидативного стресу в тканинах серця. Компенсаторна активація антиоксидантних ферментів за цих умов не здатна запобігти розвитку оксидативного стресу в тканинах серця.Документ Гігієнічне обґрунтування критеріїв відбору для проведення моніторингу пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах та грунті на прикладі фунгіцидів(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Антоненко, А. М.; Вавріневич, О. П.; Омельчук, С. Т.; Бардов, В. Г.; Борисенко, А. А.; Антоненко, А. Н.; Вавриневич, Е. П.; Омельчук, С. Т.; Бардов, В. Г.; Борисенко, А. А.; Antonenko, A. M.; Vavrinevich, O. P.; Omelchuk, S. T.; Bardov, V. G.; Borisenko, A. A.Незважаючи на популярність та широке використання, пестициди становлять серйозний ризик для здоров'я людей. Основним шляхом їх надходження в організм споживачів є пероральний з харчовими продуктами. Мета – гігієнічне обґрунтування критеріїв відбору для проведення моніторингу пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах та ґрунті на прикладі фунгіцидів. Матеріали і методи досліджень. Параметри стійкості досліджуваних фунгіцидів в сільськогосподарських культурах в ґрунтово-кліматичних умовах України наведено за результатами власних натурних досліджень. Статистичну обробку результатів проводили з використанням пакету ліцензійних статистичних програми IBM SPSS Statistics Base v.22. Результати та їх обговорення. Для обґрунтування науково-методичних підходів до проведення державного моніторингу при застосуванні фунгіцидів було проведено дослідження динаміки вмісту пестицидів у ґрунті і сільськогосподарській сировині та прогнозування безпечності харчових продуктів, вирощених після застосування фунгіцидів різних класів. У відповідності до гігієнічної класифікації пестицидів за критерієм стійкість у ґрунті та сільськогосподарській сировині сполуки класу триазолів віднесено до небезпечних сполук, класу стробілуринів, етилен-біс-дитіокарбаматів, ціанопірролів, анілінопіримідинів та анілідів – помірно небезпечних, піразолкарбоксамідів – до малонебезпечних. За інтегральним показником небезпечності при вживанні продуктів більшість досліджуваних сполук за даним критерієм відносяться до 3 класу небезпечності, крім триазолів, стробілуринів, етилен-бісдитіокарбаматів, які відносяться до 2 класу. Висновок. Були запропоновані критерії відбору для проведення моніторингу фунгіцидів в сільськогосподарській сировині та харчових продуктах: допустима добова доза, клас небезпечності за параметрами токсичності, період напівруйнування в сільськогосподарській сировині; у ґрунті рекомендовано враховувати коефіцієнт сорбції органічним вуглецем, допустиму добову дозу, клас небезпечності за параметрами токсичності, період напівруйнування в ґрунті, індекс персистентності.Документ Порівняльно-вікова характеристика стану нейровегетативної регуляції шлунково-кишкового тракту у хворих в умовах інтенсивної терапії(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Шкурупій, Дмитро Анатолійович; Могильник, Антон Ігорович; Сонник, Євген Григорович; Шкурупий, Дмитрий Анатольевич; Могильник, Антон Игоревич; Сонник, Евгений Григорьевич; Shkurupii, D. A.; Mogylnyk, A. I.; Sonnik, E. G.Вступ. Вегетативна нервова система вважається провідним адаптером організму до умов існування, що змінюються. Кишечник підданий масивним подразнюючим впливам, а тому активно регулюється вегетативною нервовою системою і сам же, водночас, є її регулятором. В умовах інтенсивної терапії пацієнти вегетативні реакції змінюються під дією індукторів критичного стану. Мета дослідження: порівняльний аналіз стану нейровегетативної регуляції шлунково-кишкового тракту у хворих в умовах інтенсивної терапії у віковому аспекті. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 70 пацієнтів які потребували ІТ. З них 30 – діти першого місяця життя і 40 дорослих пацієнтів. В дослідженні був застосований метод кардіоінтервалографії та оцінка ступеня гастроінтестинальної недостатності. Результати дослідження. Аналіз кардіоінтервалограм свідчив про відносно однакову напругу симпатичного відділу вегетативної нервової системи незалежно від віку. Проте у дітей, відносно дорослих, відмічений більш виражений відносний дисбаланс вегетативної регуляції на користь гуморальних симпатичних впливів, що значно підвищує індекс напруги в дитячому віці. Не дивлячись на виразну активність гуморального каналу регуляції вегетативного гомеостазу, вона не була фактором, що впливає на тяжкість синдрому гастроінтестинальної недостатності. Відтак, цей фактор можливо є тригерним у формуванні кишкової дисфункції, але не визначальним в формуванні його тяжкості. Кореляційні зв’язки в групі дорослих свідчать про переважання парасимпатичних впливів у формуванні синдрому гастроінтестинальної недостатності. Серед дітей, на відміну від дорослих, формування цього синдрому було пов’язано не скільки зі змінами парасимпатичного відділу, скільки із гіперсимпатикотонією. Висновки. Незалежно від віку, у пацієнтів в умовах інтенсивної терапії відмічається підвищення напруги симпатичного відділу вегетативної нервової системи. У дітей, відносно дорослих, відмічена значимо виражена активність гуморальних симпатичних впливів. В той же час, вирішальними факторами прогресування синдрому гастроінтестинальної недостатності у дорослих є парасимпатична активність, а у дітей – гіперсимпатикотонія.Документ Використання біоскла в лікуванні переломів та дефектів довгих кісток(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Шимон, В. М.; Алфелдій, С. П.; Шимон, М. В.; Стойка, В. В.; Шимон, В. М.; Алфелдий, С. П.; Шимон, М. В.; Стойка, В. В.; Shуmon, V. M.; Alfeldii, S. P.; Shуmon, M. V.; Stoіka, V. V.Вступ. Одним із перспективних направлень в сучасній травматології і ортопедії при лікуванні уламкових переломів та дефектів кісток являється використання синтетичних кальцій-фосфатних біоматеріалів. Мета роботи: виявити особливості загоювання дефектів довгих кісток у щурів при імплантації кальцій фосфатних склокристалічних матеріалів, та обґрунтувати доцільність використання в клінічній практиці біоскла в комплексному лікуванні переломів та дефектів довгих кісток. Матеріали та методи дослідження. В нашій роботі використано біоактивний кальційфосфатний склокристалічний матеріал БС-11. В експериментальній частині проведено на 36 білих щурах. Тваринам відтворювали метафізарні в ділянках стегнової кістки з наступним заповненням біосклом. Результати дослідження та обговорення. Навколо імплантованих зразків ми спостерігали утворення фіброретикулярної тканини остеогенного типу і кісткової тканини різного ступеня зрілості на всі терміни. Відносний вміст кісткової тканини в регенераті навколо досліджуваних зразків БС-11 підвищувався зі збільшенням періоду спостереження і досягав 100 % через 30 діб після операції й на кінцевий термін дослідження навколо матеріалу утворилася кісткова тканина пластинчастої структури. У жодному випадку не встановлено ознак запалення або будь-якої клітинної реакції, що відображує біосумісність матеріалу. Висновки. У результаті морфологічного дослідження встановлено, що за умов введення циліндричних блоків, виготовлених із склокристалічних кальцій фосфатних матеріалів БC-11, у дистальний метафіз стегнової кістки щурів остеорапарація навколо них перебігає відповідно до загальновідомих стадій з утворенням кісткової тканини пластинчастої структури на кінцевий термін дослідження (90 діб). Даний матеріал може бути застосований для лікування дефектів довгих кісток різної етіології.Документ Наш досвід лікування переломів п’яткової кістки із використанням біосклокерамічного імпланту(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Шимон, В. М.; Шерегій, А. А.; Кубаш, В. І.; Стойка, В. В.; Шимон, В. М.; Шерегий, А. А.; Кубуш, В. И.; Стойка, В. В.; Shimon, V. M.; Shereghii, A. A.; Alfeldii, S. P.; Shimon, M. V.Високий відсоток незадовільних результатів лікування диктує потребу вдосконалення сучасних методів лікування. Мета роботи – виявити структурно-функціональні переваги результатів хірургічного лікування пацієнтів з внутрішньосуглобовими переломами п’яткових кісток з використанням кісткової пластики біоскломатеріалами. Матеріал та методи. Ретроспективно вивчено історії хвороб 51 пацієнтів, лікованих хірургічним методом на клінічних базах кафедри загальної хірургії Ужгородського національного університету в період 2014–2019 рр. з приводу імпресійних інтраатрикулярних переломів 53 п’яткових кісток зі зміщенням уламків. Усім хворим проводили відкриту репозицію та остеосинтез (група А; n = 10; 19,6 %), та в поєднанні з опорною остеопластикою автотрансплантатом з гребня крила клубової кістки і біокерамічним наповнювачем (група Б; n = 41; 80,4 %). Результати. У 18 місяців відмінні результати (100–90 балів за AOFAS) досягнуті в 14 (41,6 % — група А; 58,4 % — група Б) пацієнтів, добрі (89–80 балів за AOFAS) — у 23 (42,8 % — група А; 57,2 % — група Б) пацієнтів, задовільні (79–70 балів за AOFAS) — у 10 (60,0 % — група А; 40,0 % — група Б) пацієнтів, незадовільні (менше від 70 балів за AOFAS) — у 4 (75,0 % — група А; 25,0 % — група Б) пацієнтів. Висновки. Заміщення кісткового дефекту аутокістковим трансплантатом при опорній остеопластиці у віддалені терміни показало вищі показники кісткової щільності в порівнянні без такого, але менші ніж при використанні біоскокерамічного наповнювача.Документ Аналіз зв`язку між RS1800247-поліморфізмом гена BGLAP та розвитком цукрового діабету 2 типу у курців та осіб, що не курять(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Чумаченко, Я. Д.; Рощупкін, А. А.; Гарбузова, В. Ю.; Чумаченко, Я. Д.; Рощупкин, А. А.; Гарбузова, В. Ю.; Chumachenko, Ya. D.; Roshchupkin, A. A.; Harbuzova, V. Yu.Відомо, що кісткова тканина здійснює системну регуляцію енергетичного обміну за рахунок вивільнення декарбоксильованої фракції остеокальцину. З огляду на це метою даного дослідження став аналіз асоціації між rs1800247-поліморфним варіантом гена BGLAP та розвитком цукрового діабету 2 типу у курців і осіб, що не палять, в українській популяції. Встановлено відсутність статистично достовірних відмінностей у розподілі алелей та генотипів серед хворих на цукровий діабет 2 типу та контрольних осіб як у підгрупі курців (χ2 = 0,062; Р = 0,803 та χ2 = 0,222; Р = 0,895 відповідно), так і осіб, що не палять (χ2 = 1,382; Р = 0,24 та χ2 = 3,314; Р = 0,191 відповідно). За допомогою методу логістичної регресії доведено відсутність зв`язку між rs1800247-поліморфним локусом гена BGLAP та розвитком цукрового діабету 2 типу в усіх моделях спадкування як до, так і після внесення поправок на вік, стать, індекс маси тіла та наявність артеріальної гіпертензії (Р ˃ 0,05). Використовуючи однофакторний дисперсійний аналіз показано, що статистично значущих відмінностей у клініко-лабораторних характеристиках між генотипами серед хворих на цукровий діабет 2 типу немає (Р ˃ 0,05). Таким чином, rs1800247-поліморфізм гена BGLAP не пов`язаний із розвитком цукрового діабету 2 типу як серед курців, так і осіб, що не палять.Документ Наш погляд на етіологічні причини виникнення синдрому Ірвіна-Гасса після хірургічного лікування катаракти(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Пера-Васильченко, Анна Владимировна; Steblovska, I. S.; Bezkorovayna, I. M.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Pera-Vasylchenko, A. V.Перехід на хірургію малих розрізів і впровадження даного виду хірургічного втручання в період з кінця 80-х років і до 2005 року, сприяли зниженню питомої ваги післяопераційних ускладнень, але, не дивлячись на значні досягнення даної хірургії, у частини хворих післяопераційні результати видалення кришталика залишаються незадовільними через розвиток макулярного набряку сітківки. Навіть на сучасному етапі розвитку медичної науки та медицини, не знайдено єдиної теорії етіологію і патогенезу виникнення синдрому Ірвіна-Гасса. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених аспектам формування макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти, ряд питань, пов'язаних з механізмом його розвитку і можливістю прогнозування, залишаються невивченими, зокрема, роль вітреомакулярної адгезії і морфометричних показників в його формуванні. Тому метою дослідження став аналіз причин розвитку синдрому Ірвіна-Гасса шляхом порівняння та оцінки розвитку ускладнень в до- та післяопераційному періоді, показнику CDE (cumulative dispersed energy), часу інтраокулярного етапу оперативного втручання, рівню простаноїдів внутрішньоочної рідини, щільності ендотеліальних клітин рогівки і морфофункціональним змінам сітківки. Проведені нами імуноферментні дослідження встановили, що факторами ризику розвитку макулярного набряку після хірургічного лікування хворих на катаракту є потужність ультразвукового впливу, час операції, стан системи простаноїдів органу зору, а також коефіцієнт їх співвідношення. Таким чином, проведені нами дослідження сприяли вирішенню конкретного наукового завдання офтальмології - прогнозування макулярного набряку після хірургічного лікування хворих з віковою катарактоюДокумент Якість життя ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на гіпертонічну хворобу, та хворих на гіпертонічну хворобу коморбідну з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Синельник, В. П.; Ткаченко, Н. О.; Супрун, О. С.; Синельник, В. П.; Ткаченко, Н. А.; Супрун, А. С.; Synelnik, V. P.; Tkachenko, N. A.; Suprun, A. S.З метою оцінки якості життя було обстежено 52 ліквідатора аварії на Чорнобильській атомній електростанції, хворих на гіпертонічну хворобу та хворих на гіпертонічну хворобу коморбідну з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою з використанням опитувальника SF-36. Із них 26 пацієнтів, хворих на гіпертонічну хворобу (перша група) та 26 пацієнтів (друга група), хворих на гіпертонічну хворобу коморбідну з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Всі пацієнти одержували стандартну терапію (відповідно до нозологічної форми) та додатково отримували препарат Актовегін «Такеда Австрия ГмбХ» по 200 мг 1 раз на добу внутрішньовенно. Модель, що лежить в основі конструкції шкал і сумарних вимірювань опитувальника SF-36, має три рівня: 36 питань, 8 шкал, сформованих із 2-10 питань; 2 сумарних вимірювання, які об'єднані в шкали. Після розрахунку кожного показника по окремим шкалам необхідно було підрахувати значення загальних показників фізичного компоненту здоров’я і психологічного компоненту здоров’я з урахуванням Z-значення. Крім того, при оцінці якості життя було умовно виділено три рівні оцінки: мінімальний - від 0 до 40 балів, задовільний - від 41 до 70 балів і оптимальний - від 61 до 100 балів. В першій групі пацієнтів після проведеного лікування статистично достовірно покращилися показники (р≤0,05), а отже, зменшилися обмеження в рольовому функціонуванні, обумовленому фізичним станом (RP) з 61,1 (0100) балів до 71, 3 (0-100); покращилися оцінки загального здоров'я (GH) з 42,7 (35-47) до 52,1 (47-60) і рольового функціонування, обумовленого емоційним станом (РЕ) з 67,9 (0-100) до 76,5 (0-100) балів. В другій групі дослідження після проведеного лікування з додатковим додаванням до стандартної терапії Актовегіну статистично достовірно покращилися показники більшості оцінюваних шкал, і як результат – покращилась суб’єктивна оцінка якості свого життя респондентами (р≤0,05), а отже, зменшилися обмеження у фізичному функціонуванні (PF), в рольовому функціонуванні, обумовленому фізичним станом (RP), в життєвій активності (VT), в рольовому функціонуванні, обумовленому емоційним станом (РЕ). Таким чином, додавання до стандартної терапії Актовегіну статистично достовірно покращує більшість параметрів якості життя ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції, як хворих на гіпертонічну хворобу, так і хворих на гіпертонічну хворобу коморбідну з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Але необхідно відмітити, що показники шкал болю та загального стану здоров'я якості життя у хворих на гіпертонічну хворобу коморбідну з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою порівняно з хворими на гіпертонічну хворобу знаходилися на мінімальному рівні, що свідчить про більш значимі обмеження в деяких сферах життєдіяльності хворих при коморбідній патології.Документ Гематологічні індекси у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з анемією(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Радченко, О. М.; Федик, О. В.; Гута, Р. Р.; Радченко, А. М.; Федик, О. В.; Гута, Р. Р.; Radchenko, O. M.; Fedyk, O. V.; Guta, R. R.З метою визначення гематологічних індексів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень залежно від наявності в них анемії проведено ретроспективний аналіз обстеження 470 пацієнтів з загостренням хронічного обструктивного захворювання легень, в яких розрахували 17 маркерів активності запалення, ендогенної інтоксикації, адаптації, неспецифічної та імунної реактивності. Встановлено, що перебіг хронічного обструктивного захворювання легень на фоні анемії супроводжувався більш вираженим синдромом запалення з істотним збільшенням паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів, прискоренням швидкості осідання еритроцитів, істотно вищими інтегральними гематологічними індексами запалення (індексу зсуву лейкоцитів, індексів співвідношення: - лейкоцитів та швидкості осідання еритроцитів; - нейтрофілів та швидкості осідання еритроцитів, -несегметоядерних нейтрофілів та швидкості осідання еритроцитів, -нейтрофілів та лімфоцитів, індексу активності запалення, інтегрованого індексу запалення), більшою ендогенною інтоксикацією (істотно вищі індекс реактивної відповіді нейтрофілів, лейкоцитарний індекс інтоксикації), зміною адаптації, неспецифічної реактивності (зниження індексу адаптації, імунної реактивності та алергізації, та підвищення індексів співвідношення: - лімфоцитів до моноцитів, - лімфоцитів до еозинофілів) з активацією фагоцитарної ланки неспецифічного захисту над клітинно-гуморальною. Визначення інтегральних гематологічних індексів є важливим інформативним та доступним методом оцінки загального стану хворого на хронічне обструктивне захворювання легень з анемією.Документ Особливості вмісту лептину та його кореляційні зв’язки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та гіпотиреозом(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Радченко, О. М.; Бек, Н. С.; Оленич, Л. В.; Радченко, А. Н.; Бек, Н. С.; Оленич, Л. В.; Radchenko, O. M.; Bek, N. S.; Olenych, L. V.Гіпертонічна хвороба виступає провідною причиною захворюваності, інвалідності та смертності. Підвищений артеріальний тиск є одним із найсуттєвіших факторів серцево-судинного ризику. Майже 90% хворих на гіпертонічну хворобу мають супутні захворювання внутрішніх органів, зокрема гіпотиреоз. Зміна функціонального стану щитоподібної залози призводить до порушення білкового, вуглеводного, жирового обміну, ендокринного балансу, змін еритропоезу, дисбалансу імунної системи. На сьогоднішній день особливості перебігу гіпертонічної хвороби у хворих на гіпотиреоз, вміст адипокінів, зокрема лептину у таких хворих з первинним гіпотиреозом та гіпертонічною хворобою вивчені недостатньо. Метою дослідження було оцінити особливості вмісту лептину та його кореляційні зв’язки з іншими параметрами у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та гіпотиреозом. Для цього було обстежено 52 пацієнти з гіпертонічною хворобою. Поділено їх на дві групи: перша група з первинним гіпотиреозом, друга – з нормальною функцією щитоподібної залози. В результаті проведеного дослідження виявили, що у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та гіпотиреозом спостерігається гіперлептинемія, при чому рівень лептину був вищий за умов післяопераційного гіпотиреозу. Гіперлептинемія пов’язана зі зниженням скоротливої функції міокарда та здовження електричної систоли серця. Зростання лептинорезистентності відбувалося паралельно з активацією функції кори наднирників (за кортизолом). Підвищення секреторної активності адипоцитів пов’язане зі збільшенням розміру задньої стінки лівого шлуночка, схильністю до альбумінурії, гіпоальбумінемії та гіпоглікемії.