Динаміка змін клінічних показників рубцевозмінених тканин на 3 місяць післяопераційного періоду

Abstract

Проблема виникнення келоїдних та гіпертрофічних рубців шкіри після планових оперативних втручань натепер є актуальною в сучасній пластичній хірургії. Особливо це стосується хворих, яким проведені оперативні втручання на відкритих ділянках, зокрема, на шиї. Найчастіше серед них зустрічаються операції з приводу серединних та бічних кіст шиї, що й обумовило обраний напрямок досліджень. Мета дослідження: визначити оптимальний метод профілактики утворення патологічних рубців шкіри після хірургічного лікування кіст шиї бранхіогенного походження в порівняльному хронологічному аспекті. При проведені наукового дослідження були сформовані 3 групи спостереження. Для порівняння клінічних змін за основу взяли власне запропоновану шкалу оцінки. До якої входили 5 ознак: тип, консистенція, колір, чутливість та площа рубцевозмінених тканин. В ре- зультаті проведення наукового спостереження нами було визначені значні розбіжності в регенеративних процесах у залежності від груп спостереження. Так, в групі, де проводилося запропонована методика лікування із APRF-згортками, всі клінічні ознаки були значно кращими в порівнянні із другою групою та групою контролю. Нами було обґрунтовано застосування APRF-згортку на етапах ранньої профілактики утворення патологічних рубців шкіри після хірургічного лікування бранхіогених кіст шиї. Проблема возникновения келоидных и гипертрофических рубцов кожи после плановых хирургических вмешательств, на сегодняшний день, является актуальной в современной пластической хирур- гии. Особенно это касается пациентов, которым было проведено оперативное вмешательство на открытых регионах тела, а именно на шее. Чаще среди этих вмешательств встречаются операции по поводу срединных и боковых кист шеи, что и обусловливает направление исследования. Цель исследования: определить оптимальный метод профилактики образования патологических рубцов кожи после хирургического лечения кист бранхиогенного происхождения в сравнительном хронологичном аспекте. На момент проведения научного исследования были сформированы три группы наблюдения. Для сравнения клинических изменений за основу взяли собственно предложенную оценку. Здесь оценивалось 5 признаков, среди которых: тип, консистенция, цвет, чувствительность и площадь рубцовоизмененных тканей. В результате проведенного научного наблюдения нами были определены значительные различия в процессах регенерации в зависимости от групп наблюдения. Так, в группе, где использовалась предложенная методика лечения с APRF-згустками, все клинические признаки были значительно лучшими в сравнении с группами контроля. Нами было обосновано использование APRF-згустка на этапах ранней профилактики образования патологических рубцов кожи после хирур- гического лечения бранхиогенных кист шеи. At present the problem of the development of keloid and hypertrophic scars of the skin after elective surgical interventions is one of pressing issues in modern cosmetic surgery. This is especially relevant for patients who underwent the operations on open regions of the body, namely on the neck. Operations for the median and lateral cysts of the neck are known as the commonest that determines the direction of our research. The aim of this study was to identify the optimal method to prevent the formation of pathological scars on the skin after surgical removal of cysts of branchiogenic origin in a comparative chronic aspect. We formed three groups of observation. To compare clinical changes, we assessed 5 parameters including: type, consistency, colour, sensitivity and scar tissue area. The study has shown significant differences in the regeneration processes in different groups, e.g. the group receiving the treatment with APRF clots demonstrated significantly better clinical signs in comparison with the control groups. We have substantiated the use of APRF-clot at the stages of early prevention of the pathological scar formation on the skin after surgical removal of branchiogenic cysts.