Проблеми екології та медицини, Том 25, N 3-4
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Соціально-демографічні та клінічні характеристики пацієнтів з абузусним головним болем в поєднані з хронічним головним болем напруги(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2021-08-31) Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Delva, M. Yu.; Delva, I. I.; Pinchuk, V. A.; Sylenko, H. Y.; Kryvchun, A. M.Вступ. Вивчення феномену абузусного головного болю (АГБ) дозволить визначати групу ризику щодо виникнення АГБ у пацієнтів з первинним головним болем (ГБ). Мета дослідження: визначення соціально-демографічних, клінічних та фармакотерапевтичних характеристик у пацієнтів з АГБ та з хронічним головним болем напруги (ХГБН). Матеріал та методи. Обстежено 28 пацієнтів з АГБ і ХГБН та 34 пацієнти з ХГБН. АГБ та ХГБН діагностувалися згідно Міжнародної класифікації ГБ 3-го перегляду. Тривожні та депресивні розлади визначали за Госпітальною шкалою тривоги та депресії, абдомінальне ожиріння – за показником об’єму талії. Кількісні значення були представлені у вигляді медіани та інтерквартильного розмаху. Кількісні вибірки аналізували за U-критерієм Манна-Уітні, якісні – за точним критерієм Фішера. Достовірними вважали відмінності при р<0,05. Результати. Пацієнти з АГБ та ХГБН мали такі характеристики: жіноча стать – 79%, вік – 41,0 (33,0-49,5) років, відсутність родини – 54%, вища освіта – 25%, працевлаштованість – 46%, тютюнопаління – 43%, тривожні розлади – 71%, депресивні розлади – 75%, цервікалгія – 36%, біль в нижній частині спини – 61%, артеріальна гіпертензія – 21%, цукровий діабет – 7%, абдомінальне ожиріння – 46%, черепно-мозкові травми в анамнезі – 43%, інтенсивність ГБ – 5,0 (4,0-6,3) балів за візуальною аналоговою шкалою, тривалість нападів ГБ – 7,0 (5,0-8,3) годин, вік початку ХГБН – 31,5 (23,0-41,0) років, стаж ХГБН – 9,0 (6,8-10,3) років, стаж АГБ – 15,5 (8,3-20,8) місяців. Пацієнти з АГБ та ХГБН, порівняно з пацієнтами з ХГБН, були достовірно молодшими, мали достовірно частіше черепно-мозкові травми в анамнезі, мали більшу кількість днів ГБ протягом місяця. Пацієнти з АГБ та ХГБН надмірно приймали в 47% комбіновані анальгетики, в 32% - нестероїдні протизапальні препарати, в 21% - триптани з анальгетиками. Протягом місяця кількість днів прийому абортивних препаратів становила 23,0 (18,0-28,5), кількість прийнятих доз – 32,0 (27,3-41,8).Документ Перебіг гострої респіраторної хвороби COVID-19 ускладненої негоспітальною пневмонією на тлі патології серцево-судинною системи(Полтавський державний медичний університет, 2021) Трибрат, Тетяна Анатоліївна; Казаков, Юрій Михайлович; Гончарова, Олена Олегівна; Шуть, Світлана Володимирівна; Сакевич, Вікторія Дмитрівна; Trybrat, T. A.; Kazakov, Yu. M.; Goncharova, O. O.; Shut, S. V.; Sakevych, V. D.The outbreak of the COVID-19 infection caused by the new coronavirus SARS-CoV-2 is one of the most significant and dangerous challenges of our time. To date, there is a decrease in the number of cases per day, but there is a variety in the course of the disease depending on sex, and the most vulnerable are elderly patients with comorbid pathology, therefore, the study of its features determines the relevance of this work. The aim of the research was to study the course of acute respiratory disease COVID-19, complicated by pneumonia, its gender features and the presence of a comorbid cardiovascular pathology. We examined 104 patients with acute respiratory COVID-19 disease, complicated by community-acquired pneumonia. We conducted general clinical methods of research, determined the SARS-CoV-2 virus RNA by PCR and chest X-ray in 2 projections or computed tomography (CT) to identify the features of the lung tissue damage. Among the cardiovascular pathology (35%) we observed coronary heart disease: stable angina pectoris FC (functional class) II-III - 85%, postinfarction cardiosclerosis - 30%, hypertension - 65%. Thus, a more pronounced intoxication syndrome of the variety of symptoms among women with acute respiratory COVID-19 disease, complicated by community-acquired pneumonia, is observed in women than in men, which must be taken into account, both in the diagnosis and treatment, assessment of prognosis of the development of the disease. The presence of a comorbid pathology of the cardiovascular system complicated the course of the underlying disease. It had a more pronounced clinical course in a combination of two or more diseases and was characterized by progressive arrhythmias, subendocardial myocardial ischemia, volume overload of the left and right ventricles. A combination of several comorbid conditions was the most unfavorable for a patient, since it increased the risk of communityacquired pneumonia, was accompanied by its severe course with the development of complications and lethal outcome.Документ Навички клінічного спілкування у професійній діяльності лікаря(Полтавський державний медичний університет, Українська Академія наук національного прогресу, 2021) Ждан, Вячеслав Миколайович; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Бєляєва, Олена МиколаївнаThe article considers some aspects of clinical communication between a doctor and a patient. The doctor’s profession inherently faces an indispensable requirement to possess a high level of communicative competence, because whatever the development of medical science and technology, the real help to patients is provided by a doctor. In this regard, various aspects of communication between doctors and patients are constantly in the focus of interest in natural and humanitarian spheres of research, as evidenced by numerous scientific studies of domestic and foreign scientists. The research is interdisciplinary and covers a range of issues related to medical psychology and medical pedagogy, medical ethics and deontology, sociology and sociolinguistics. The authors emphasize that in a patient-centered approach, the skills of clinical communication belong to basic clinical abilities, which minimize factors that can negatively affect the doctor’s success, promoting patient satisfaction with medical care and improving their psycho-emotional state, patient compliance, increasing the effectiveness of diagnosis, treatment, disease prevention, and palliative care. It is observed that the skills of clinical communication are complex and are manifested by the ability to choose appropriate tactics of communication with patients and their relatives, to create a trusting atmosphere and a comfortable psychological environment for the patient; possession of nonverbal and paraverbal components of communication; the ability to conduct educational work with the patient to maintain a healthy lifestyle and give up bad habits; the ability to maintain and encourage patient’s autonomy, prove information about possible complications; persuade the patient to comply; the ability to avoid conflicts or act adequately in a conflict situation with patients. The conclusions state that the skills of clinical communication should be formed from the first steps at a medical university, consolidating them during the entire period of study at the undergraduate and postgraduate stages, as well as refining them in the future through non-formal and informal education.