Вплив профілактичного лікування вагітних із підвищеним ризиком прееклампсії на наявний дисбаланс про- та протизапальних цитокінів, активність INOS та аргінази

Abstract

Частота вагітностей, що перебігають з прееклампсією, становить 5-10%, як причина материнської смертності вони займають 3-4 місце. У разі наявності цитокінового дисбалансу із переважанням продукції прозапальних цитокінів формується системна ендотеліальна дисфункція, при якій неповноцінна інвазія трофобласту в спіральні артерії матки сприяє виникненню різноманітних гестаційних ускладнень. Мета і завдання дослідження: вивчити рівень про- і протизапальних цитокінів та активності індуцибельної NOсинтази і аргінази в слизі цервікального каналу у вагітних із підвищеним ризиком виникнення прееклампсії; оцінити ефективність застосованого лікування у збалансуванні цитокінової рівноваги та нормалізації обміну оксиду азоту. Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети були обстежені 110 вагітних, з яких 28 жінок склали контрольну групу (КГ) (здорові вагітні); 82 жінки – основну групу (ОГ) (це були жінки групи підвищеного ризику прееклампсії за анамнестичними факторами та із зменшенням току крові в спіральних артеріях матки, які кровопостачають плаценту, в 18-20+6 тижнів вагітності). Серед вагітних основної групи 33 не отримували удосконалену вторинну профілактику прееклампсії (ОГ-І), а 49 вагітних (ОГ-ІІ)- приймали метформін, вітамін D3 та кверцетин з повідоном. Забір цервікального слизу виконувався стерильною щіточкою, яку поміщали в 2 мл 0,2М трисбуферного розчину (pH=7,4) і зберігали в замороженому вигляді. Вміст про- та протизапальних цитокінів (INF-γ, TNF-α, IL-10) досліджували з використанням відповідних стандартних комерційних наборів реагентів згідно з інструкціями виробника. Активність індуцибельної NO-синтази в слизі цервікального каналу визначали, віднімаючи показники активності конститутивних ізоформ (cNOS) із загальної активності NO-синтази. Активність аргінази визначали за різницею концентрацій L-орнітину до і після інкубації при t=37,0 °C. Отримані показники виражали в мкмоль/хв./на 1г білка цервікального слизу. Дослідження проведено із дотриманням положень про права людини та біомедицину. Обробку результатів дослідження проводили методами математичної статистики з розрахунком середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), оцінкою критерію Ст’юдента за допомогою статистичної програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття є фрагментом ініціативної НДР кафедри акушерства та гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 2022-2027рр.). Результати та їх обговорення. У вагітних з групи підвищеного ризику виникнення прееклампсії, які не отримували профілактичного лікування (ОГ-І), виявлено збільшення вмісту прозапальних цитокінів у цервікальному слизі; рівень же протизапального цитокіну IL-10 в ОГ-І достовірно знижувався. Активність іNOS в цервікальному слизі в ОГ-І значно зросла, тоді як активність аргінази порівняно з контролем достовірно знижувався. Виявлені достовірні кореляції між активністю іNOS, з одного боку, і рівнем в цервікальному слизі TNF-α (r=0,77; Р0,001) та IFN-γ (r=0,55; Р0,01), з другого боку. Знайдена позитивна кореляція між зниженням рівня IL-10 та падінням активності аргінази в цервікальному слизі (r=0,56; Р0,02), а також негативна кореляція між збільшенням активності іNOS та зменшенням активності аргінази (r= –0,43; Р0,05). У жінок ОГ-ІІ, які прийняли курс профілактичного лікування, порівняно з ОГ-І, відбулося зменшення рівнів прозапальних цитокінів в цервікальному слизі: IFN-γ в 1,2 рази, TNF-α –в 1,8 рази. Вміст протизапального цитокіну IL-10 при цьому достовірно зростав (в 1,5рази). Застосування профілактичної терапії знизило активність іNOS в цервікальному слизі в 1,9 рази, а активність аргінази зросла в 1,6 рази. Клінічно профілактичне лікування дозволило знизити частоту виникнення прееклампсії в півтора рази і та 1,8 рази зменшити перинатальну смертність. Висновки: У жінок групи підвищеного ризику виникнення прееклампсії, які не отримували профілактичного лікування, в 28-34 тижні вагітності виявлено зростання у цервікальному слизі рівнів прозапальних цитокінів IFN-γ та TNF-α при зниженні концентрації протизапального цитокіну IL-10; відзначалося підвищення активності іNOS при зниженні активності аргінази. У жінок ОГ-ІІ, які прийняли курс профілактичного лікування, було виявлено зменшення концентрації прозапальних цитокінів в цервікальному слизі, а вміст протизапального цитокіну IL-10 достовірно зростав; констатовано зниження активності іNOS в цервікальному слизі при збільшенні активності аргінази. Клінічно профілактичне лікування дозволило знизити частоту виникнення прееклампсії в півтора рази і в 1,8 рази зменшити перинатальну смертність.